Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Создание клоновых семенных плантаций сосны обыкновенной в Полесье Житомирской области

ВАК РФ 06.03.01, Лесные культуры, селекция, семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Создание клоновых семенных плантаций сосны обыкновенной в Полесье Житомирской области"

Р Г 6 од

Українське науково-вяробшгче об'єднання "Ліс"

П * ? ' м ^ О • .

Укр&Іиськяй /ордена "Зіак ПЬшаки науково-дослідний інститут

лісового господарства і агролісомеліорації ім.Г.ХВисоцького

Ні правах рукопису

Ірклієнко Сергій Петрович

СТВОРЕНАЯ КЛОНОВЛХ НАСІІШХ ПЛАНТАЦІЙ СОСЇЇД ЗВИЧАЙНОЇ В ПОЛІССІ КЕСАРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.03.01 - лісові культури, селекція, насінництво та озеленення міст

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

/

йрків - 1933

%

Робота виконана на Поліській агролісомеліоративній дослідній -станції Українського ордена "Знак Погани" науково-дослідного інституту лісового .господарства і агролісомеліорації ім.ГЛ.%соцького

буковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, процесор МОЛОТКОВ П. І.

Офіційні, опоненти - доктор сільськогосподарських наук,

Провідне підприємство - Вттомирське державне лісогосподарське об'єднання "їлтомитшс" ^ ^

в 10 годин на засіданні спеціаліз

присвоєнню наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук в Українському ордена "Зіак Пошани" науково-дослідному інституті лісового господарства і агролісомеліорації ім.Г.ХВисецького за

професор ОСТАПЕНКО Б. '

кандидат сільськогосподарських наук, доцент ГРИЦАЙЧУК В. В. .

■Захист дисертації відбудеться

адресою: ЗЮС24, м.Харків, вул.Пушкінська; 86.

З дисертацією могна ознайомнтггш в'бібліотеці інстнтузу Автореферат розісланий " & " квітня_____________ 1993 р.

Вчений секретар спеціалізованої Іради, ' •

тгяттттттят сільськогосподарських наук Гавриленко Анатолій ' ' Пеіровкч

- з- .

ЗАГАЛЬНА. ХАРАКГЕРЛСГЛКА РОБОТИ '

Актуальність теми. Інтенсивне ведення лісогосподарської діяльності, складний екологічний стан на Україні приводять до зниженая генетичного потенціалу популяцій деревних порід. Одним із найбільш важливих шляхів підвищення продуктивності лісів'та їх розширеного відтворення е використання селекціЕРО-генетлчнпх методів в ліссвироцуванні. І вирішенні завдань по відтворенню лісових ресурсів головна роль налекіть лісовому насінництву, мета якого -одержання на створеній насінній базі насіння з кращими спадковими ознаками. Основним об'єктом таксі бази є клонові насіннєві плантації, котрі поширені в більшості країн світу. Незважаючи на перспективність клонового насінництва, питання,' пов'язані з розвитком цього напрямку, в умовфс дитомирського Полісся вивчені недостатньо. ■

:<іета та завдаггня досліджень. ііеті даної роботи полягала в науковому обгрунтуванні насінництва-на селекційній основі. При цьому вивчалися теоретичні і практичні сторони створення пості йної ■ насіннєвої бази .сосни звичайної з йітсмирській області. Вирішувалися слідуючі завдання: комплексна оцінка плюсових дерев сосни по таксаційнім і селекційним ознакам; створення і вивченая дослідних культур по росту насінних яотомств голосових дерев або їх кленів; вивчення репродуктивних і ростових показників у різних кленів на плантаціях. ІЬ основі досліджень передбачалось перейти до наступного етапу клонового насінництва - створення плантацій підвищеного генетичного рівня. ' ' '

Наукова новизна. Запропоновано фенотипічні притримки по відбору плюсових дерев сосни в Житомирській області із врахуванням конкретних умов та стану генофонду; визначено коефіцієнти успадкування росту у висоту насінних потомив сосни різних селекційних

категорій; виділені швидксростучі потомства на випробних культурах; даііа порівняльна характеристика клонів по чоловічому та жіночому це:тінню_і виявлена між ними лінійна залежність; визначена динаміка відпаду кіно-аїх стробілів; виділені швидкоростучі та високоврожайні клони плюсових дерев, що є основою для подальшого розвитку насінництва сосни, в йітокирській області. .

■ГЬактична значимість гоботи. Визначено кандидати в елітні дерева і розпочато створення плантацій підвищеного генетичного рівня. За період з 1988 р. по 1992 р/, яри безпосередній участі автора, створено 7 га плантацій другогб покоління і 5 га архівно-маточних плантацій, вирощено садивний матеріал для закладки 8 га клонових плантацій другого покоління; посаджено 6,-8 га випробних культур, де досліджуються 103 клони плюсових дерев та 23 сім'ї сіянців, одержаних від діалельних схрещувань. Розроблено заходи боротьби з ентомологічними шкідниками (шишкова вогнівка і смолюк соснових шишок) на шіантаці і; проведені дослідження по сигмулюван- . ню плодоношення сосни шляхом внесення мінеральних добрив.

• Дублікаці і. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 4 друкованих працях і 2 роботи прийнято до друку.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались: у 1989 році на Республіканському семінарі науково-технічних товариств лісового господарства в м.Вінниці, у 1990 році на Всесоюзній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та спеціалістів галузі в у-Дуикі110* ' (

Огр.укт.ура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 237 сторінках машинописного тексту, включає 33 таблиці, 10 рисунків.

Робота складається із введення, шести розділів., Висновків і проч . -

позицій виробництву. Список використаної літератури містить 231 найменування, в тому числі 17 праць зарубіжнйх авторів. Додаток

на 58 сторінках.

' • ЗМІСТ РОБОТИ

. 1. СТАН ПИТАННЯ

Необхідність організації лісового насінництва, створення постійної насінної бази було обгрунтовано на початку 50-х років /Ябло-ков, 1990/. іг вирішенні цього питання визначилось два основних напрямки — популяційний та плантаційний /Молотков, Патлай, Давидова, 1963/. З сучасному лісовому господарстві клонові плантації стали основною фермою насінництва /г^дный, Воробьева, ІЬтрикеев, 1984/. Відбір плюсових дерев є першим етапом у стн.:;.-йнні постійної лісонасінневої бази /Вересин, 1963, 1'»'85; Мзлсткоз, Дззыдсва, Патлай я др.,1977/. На практиці відбір кращих екземплярів груптусть-ся на їх фенотипі чи і й оцінці /Ропе, 198 С/.

Більша частина насінних потомств на випробних культурах росте інтенсивніше контроля /І^ндзігньш, Згаунис, Гайлис к др., 1972; Мзлотков, 1975, 1977, 1981/. Така тенденція проявляється в перші роки життя потомства і мог® зберігатися з віком ЛЬмаев, \ііхнев, Семериков, 1984/. За даними інших дослідників /Ромедер, Шенбах, 1962; Бамбе, Роне, 1981/, інтенсивність росту з роками змінюється. Ш випробних культурах, коефіцієнт успадкування (у вузькому значенні) росту-потомств по висоті, на Україні в перші ро.ки гиття складає 0,05-0,'10, а в 16-річному віці, - 0,20 /Молотков, ПЬ-ТлаД, Давыдова, 1982/. • ■

фащкм способом створення клонових плантацій сосни в посадка ' щеплених саджанців із заіфитою кореневою системою /Олярноз, 1977; Ефимов, 1978; Лсбапская, 1982 та ін./. Анімальна площа плантацій рекомендується 1,5 га /П’ятницький та-ін., 1971/, в ’Знляндіі -не менше 5 га / козкі , 1980/; кількість клонів - ЗО /Коакі , 198С/, 20-25 /ГГ ятницький, 1961; ’.ізлотков, Патлай, Дави доза, 1982/. -Ь

1 га пропонують розміщувати від 100 ' до 400 дерев /Альбен-

■ екай, 1959; Смирнов, 1977, 19S0; Лобавская, 1982/.

Цвітіння дерев на плантації залежить від кліматичних (Jekto-рів /\Ьц, 1974; Дреймсяис, 1975; Jiaypa, 1978; фабричный, 1964; Да-куслвичус, 13Э0/. Реальний врожай насіння на плантації складає частину потенційно можливого і залегать від багатьох факторів /Дрей-;.:анис, 1985; Некрасова, 19Гб/. Червневий відпад зав’язі для деяких клонів на плантації сосни досягає в Англії - 95« /Brown , 1971/, в ?Гсг;іЛ Зеландії - 84ь /sweet ( 1969/, в СРСР від 23-29^ /Некрасова, 1974/ до 57% /Дреііманнс, 1975'.* Дані про врожайність 10-12 річних плантацій відрізняються між собою: в ЕЬтбнії- б кг/га /Шаль, 19с-У; в Латвії - 14-15 кг/га /Гайлир и др., 1974; £виедре, Цінптис, 19ES/; на Україні 3-7 кг/га/йіончак, 1986, 19Е9; 5/ра, Лаганов-ский, 19S6; Глотков, Шлончак, 198Є/. В цілому плодоношення клонів та окремих дерев характеризується високою індивідуальною мінливі-стю/Иозус, фючков, 1987/. Уровай на-плантаці І визначає група спльноплодоьюсячих дерев /Белобородов, Ершов, Стебакова, 1983/. Урогайні дерева на плантації не відрізняються по. якості шишок і насіння від інших дерев /Рогозин, 1989/. •

Врожайність сосни на плантаціях значно підвищується за рахунок внесення мінеральних добрив /Ронис, -1978;. С&вчук, 1981; Діну-сявичус, 1982; Белобородов, Ефимов, Стебакова, 1933; Шлончак, ^987/. Не менш важливим в застосування заходів боротьби з ентомологічними шкідниками /Саксонс, 1976; Стадницкий, 1978; Влащенко, ' 1984;, Білкс, 198Е/. ’

2. ПРОГРАМА., МЕТОДИКА ТА ОБ'ЄМ ВШЮНАІ-Щ РОБІТ. ' ’

2.1. Програма досліджень . - : ■

Програмою досліджень передбачалось: " - -

- відбір плюсових дерев в різних шпах умов місцезростання;

- енвчєння форм плюсових дерев сосал;

- створення випробних культур соска звичайної;

- вивчення ростових особливостей різних насінних потомств клонів

. на випробних культурах; •

- створення кленових насінних плантацій сосни в районі досліджень;

- вивчення цвітіння, плодоношення та росту клонів на плантацій:;

- розробка заходів-по підвищенню врожайності насінних плантацій

сосни; . '

оцінка ефективності клонобого насінництва сосни звичайної на Жтсмирщині. •

2.2. Г.-Ьтодіка досліджень та об'єм виконаних робіт Відповідно з прийнято» на Україні ..класифікацією Лїзлоткоз, Давцдова, Патлай и др., 1977/, відбирали плюсові дерева першої та другої категорії. 3:ього відібрано 155 дерев. ■

ВірсщуЕання щеплених саджанців преводіїлось у Зітсмнрськоиу держлісгоспі, в теплицях з поліетиленовим вкриттям. Всього виконано біля 19,5 тисяч щеплень. Киснсві плантації створювались на-розкорчованих ділянках згідно з діючими рекомендація:;:: /1377/. Планування спостережень проводиіось за Б. О.Досдєяоним /1973/. Влсота ' та приріст дерев вимірювались в серпні-вересні, виконано більше 11 ТИСЯЧ вимірів. Під час фгнСДОГІЧНЙХ СПОСТЄрЄЕЄПЬ, еляхом суцільного обліку на 350 деревах, в аравні прозодився облік кіночпх та чоловічих стробілів, а в серпні-вересні підраховувалась кількість дворічних шапок. Вішки заготовлялись з плюсових дерев та їх клонів на плантаціях. Сбнаїси відібраних шииок та насіння /по 30-5С еіт. з дерева/ вивчались по методиці Л. 5. Правді на /1964/.

Насіннєві потомства висаджувались па випробних культурах по схемі рендсмі зованного блоку в трьох повторностях ЛЬлсїкоб, дова, ІЬтлай и др. ,1977; Докатан З.ГЬйт, 1573; " Основные пслоге-

ния •••", 1982/. При недостатній кількості сіянців насінневе по-■томство висаджували рядами. Всього створено 8,6 га вицробних культур, де представлено потомство 101 плюсового дерева або їх кленів. Дослідження на-культурах проводились згідно з діючими рекомендаціями /1977/. '

Дня створення плантацій другого покоління відбиралися най' більш-перспективні клони. При цьоііу аналізувався ріст насіннєвого та вегетативного потомства у висоту, а також плодоношення клонів і яг.ість Ерсгаїс екшек та насіння на плантаціях.

• Дослідження по підвищенню врожайності сосни на плантаціях . проводились шляхом знесення мінеральних добрив, та боротьби із шкідниками - шишковою вогнівкою і с:-,толюком соснових шишок. На дослідних варіантах вносили повні, калійні, фосфорні та азотні добрива; проводили обробку дерев такими інсектицидами - хлорофосом, карбофосом і рогором (БІ-58), з сильною, середньою та слабкою нормами витрати. ■

Визначали кількість шишок на дереві по варіантах досліду і якість врожаю шишок та насіння; процент пошкоджених шишок по кожному дереву /для обліку бралось по 50 шишок/-і середній по варіантах, а також вихід насіння із шишок. Одержані результати всіх спостережень обробляли статистично з використанням кореляційного та дисперсійного аналізів. • - - . '

3. ПРИРОДНІ ОСОБЛИВОСТІ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ .

Китомирська область розміщена на території Західно-Поліського лісогосподарського округа. У грунтовому районуванні України цей район виділяється як масив із дерново-підзолистк*ти типовими оглее-ними грунтами. Клімат району досліджень помірно--континентальний із теплим, вологим літом та м'якою зимою. Середня ‘температура січня становить - -5,7°С, липня - +19°С. Сума опадів за рік. складаз

- 9 - .

550-620 ми. Тривалість періоду активних температур (більие 10°С) .становить 150-160 днів. . .

* _

Лісові масиви по території області розміщені нерівномірно, і лісистість в середньому складав 31,7^. Головною лісоутворночсю породою є сосна звичайна - 59,2* від загальної площі, крім неї поширені дуб звичайний - 19,3$, береза звичайна - 13,9$, вільха чорна - 4,953. В цілому природні -умови області сприятливі для росту сосни звичайної. Лісове господарство району дослідяень базується в основному на штучному способі лісовідновлення.

' 4. ВІДБІР ТА ВИВЧЕННЯ ПШОСОВЖ ДЕРНЗ СОСЖІ ЖШВОІ .

4.1. Відбір та вивчення плюсових дерев в різних типах умов

' місцезростання •

- Відбір дерев проводився науковими співробітниками Поліської А/ЩС з 197<і по 1992 рік. Відібрані дерева-(155 шт.) зростають в п’яти держлісгоспах області; вік їх знаходиться в межах 80-120 років;

• і *

типи умов місцезростання - %>’®3,С2‘' Більшість плюсових дерев знаходиться в насадженнях Iа та 1 класу бонітету. Перевищення висот плюсових дерев сосни досягає 2?^», а діаметрів - до 85^ в- порівнянні ‘ з відповідними показниками насаджень, де вони відібрані. Аля плю-1 ' совиХ дерев району досліджень.характерно збільшення середніх і максимальних перевищень {в розрізі, категорій) по висоті.,та діаметру до 90 років. Проїдав і сть крон:: у дерев до IX ипсу віку зменшується, а починаючи з X класу віку збільшується. Плюсові .дерева

■ сосни, що магть майже однакову протяжність крони, характеризуються

■ різнім очищенням стовбура. Істотні відмінності між плюсовими деревами (в залежності, від класу віку і селекції'їної. категорії) існують частіше по висоті і діаметру, ніж по протяжності кроти та без-сучковоі частини стовбура. Запропоновано фенотипічні притруїмкя для відбору плюсових дерев сосни на йитоївірцяні по чотирьох оена-

. » >

' то - • .

ках - висоті', діаметру, протяжності кроїш і безсучкової частини стоЕбура. Збільшені притримки величини перевищень по висоті на' 5$, по діаметру на 1Е$ в порівнянні з даними в діючих рекомендаціях . •/1977/. ' ' ' ■ •

4.2. їормова різноманітність . ' ' •

Плюсові дерева сосни звичайної району досліджень відрізняються рядом морфологічних ознак, до яких відносяться: форма крони, корка, колір мікро- і макростробіл, діагностичні ознаки шишок та ласіяня. Більшість плюсових дерев* (85 і 6С$ зростаючих в умовах' ■ свіжого та вологого субіру) мають конусовидну форму-крони.. Таку ' ^орму/крони в умовах свіжого сугрудка магсть' 19!» дерев, а 81% -' . . овальну форму крони. Незначна частина дерев мав овально-циліндричну та овально-конусовядну форми 'крони. Відібрані плесові дерева-гтластинчатокорі із деякою різницею по розміщенню.грубої корки' вверх ПО СТОЕбуру. Колір кори різний: від світло- до. темно-.коричневого, жовто-червоно-бурий, бурий, сранзгево-жовтий. Плюсові дерева сосни мають тенті пиляки,, забарвлення жіночих стообілів - .

світло-червоне. В верхній частині крони дерева .тишки за розміром більші, ніж в нигаій; більшість шишок мають'широку форму. В межах крони орного дерева форма апофізушишки зберігається в різні роки, Розподіл дерев за цією ознакою:шишок слідуючий: 22$ дерев.мають гладкі апофізи, 3$ - у вигляді пірамідки та 19$ - у вигляді крюЧі ка. Кожному дереву влї-^тиві шишки та насіння-одного кольору. Насіння чорного кольору має більшу-абсолютну вагу у порівнянні із коричневим, насіння в шишках а;апофізами у. вигляді пірамідки дещо тяжче, ніж у де ох інших формах. " . '

- и - . .

5. ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ /СПАДКУВАННЯ ОЗНАК ППЮСОВ'ЛХ ' ^SB 'ЗА IX НАСІННЯМ ПОТОМСТВОМ . • ' . .

- р.І. Створення випробних культур сосни звичайної .

• - В районі досліджень створено п*. ять-ділянок випробних культур, з яких одна - створена Бурою Р.Й., решта - Ірклієнком С.П. Перші три ділянки вибрані в Тригірському лісництві (кв.49, пл. 1,8 га; кв.2б,пл. 1,0 га; кв.65,ші. 1,8 га). На них висаджено в 1976, 196S, 1989 роках насінне' потомство від 69 плюсових дерев, 10-ти кандидатів в еяіту та 41 сім'ї сіянців, вирощених із насіння,, одержаного < від діалельного схрещування. Збереження садженців у 1991 р. складало відповідно по ділянках 40, 47, 7$. Четверта та п'ята ділянки створені в Замисловицькому лісниц-ві Білокоровицького держліс-госпу (кв.19,'пл. 2,0 га; кв.25,пл. 2,0 га) в 1991 р. На двох останніх представлено насінне потомство від 92 клонів плюсових дерев та 23 сім'ї сіянців від діалельного схрещування. Приживлюваність в 1991 році складала в кв.19- .72J2, в кв.25 - 85$; Підготовка грунту на всіх ділянках полягала в проведенні борізд плугом ПКЛ-70 через 2,5-3,0 м з наступним дискуванням культиватором КЛБ-1,7 та поверненням скиби грунту’ на дно борозди. ‘ •

‘ 5.2. Вивчення випробних культур сосни

. Проводилися дослідження росту насінних потомств плюсових дерев по висоті на випробних культурах, закладених в 1976 і 1SS8 роках. Спостереження на першій ділянці показали, що потомства, . які відрізняються швидким ростом,в перші 5 років, зберігають свою перевагу і перед контролем по висоті-до'14-15 річного віку. -По роках насінні потомства мають різну інтенсивність росту, проте більшість із них зберігав свов рангове'положення на протязі всіх років досліджень. Коефіцієнт рангової кореляції Слірмена між висотою насінних потомств плюсових дерев в останні два роки .

' * ■

- 12- _ складає - 0,85. В 1989 році 9 насінних потомств.мали достовірно більшу, а 5 - достовірно меншу висоту у порівнянні із контролем, що свідчить про наявність швидко- та іїовільноростучих плюсових дерев. Абсолютна різниця по -висоті була незначною: більш ніж на 1С$ перевищують середню висоту потомства плюсових дерев за номерами 19, 21, 39 та 40; більш ніж на відстають в рості потомства плюсових дерев Ш2 1; 5; 10; 14 та ЗО. ‘

Коефіцієнт успадкування (у вузькому значенні) іґо швидкості росту в перші роки життя невеликий і становить 0,04. З віком він

• збільшується до 0,18-0,21. Для насінного потомства плюсових дерев 1 селекційної категорії коефіцієнт успадкування вищий, ніж для потомства від "дерев П-ї категорії. * ' . ■

Проведений кореляційний аналіз не виявив залежності між біометричними показниками шишок (довжина, ширина, середня вага однієї шишки) та ростом насінних потомств на випробних культурах. На 15-річних культурах виявлений достовірний кореляційний зв'язок міг абсолютною ватою насіння, висотою материнських дерев з однієї сторони та ростом Їх потомств з другої. Забарвлення шишок.та насіння, а також форма апофізу не мають зв'язку з ростом насінних потомств. Аналогічні результати досліджень отримані і на другій ділянці випробних культур.

■ . б. ЮІОШВІ Щ&ЛЩ ПЛАНИДІ ї • '

6.1. Створеная кдонових насінних плантацій . ' ' - ,

. Створення клонових насінних плантацій сосни звичайної'в Ш-томирській області розпочато в:'1972 році і проводилось під методичним керівництвом співробітників Поліської АЦЦС. До-198? року, в іїитомирському держлісгоспі закладена плантація на площі 33 га, на якій представлено 114 вегетативних потомств плюсових дерев. На протязі 1981-1957 рр. в Коростишівському лісництві Коростишівсь-

• - 13-

ііого держлісгоспу створено 15 га плантації, де представлено 68 клонів плюсових дерев. В Дубовецькому лісництві цього ж держлісгоспу на площі 4,0 га висаджені щеплені саджанці від ЗО кандидатів в еліту із Житомирської, Київської, Рівненської та Волинської областей (плантація П покоління); на площі 5,0 га створена архівно-маточна плантація. Створення плантації П покоління в Баранів-ському держлісгоспі розпочато в 1991 році, посаджено 3,0 га. Щеплені саджанці висаджувалися за схемою 5x5, 7x7, .8x8 м. Для забезпечення перехресного запилення на плантаціях використовувались . прямокутна, лінійна та розсіяно-збалансована схеми розміщення клонів. .. ■ •

' 6.2. Ріст і розвиток клонів . .

Швчався рі'ст 35 клонів на плантації 1976 року та ріст 19 '

клонів на шіантації 1987 року закладки. На протязі всіх років спостережень відмічалась значна мінливість інтенсивності їх росту. Різниця по висоті між кращим клоном (№17) і найгіршим (®35) в різні роки складала 139-200^ (плантація 1976 р. -створення). Різниця між групами клонів, які'відзначаються швидкою, середньою та повільною інтенсивністю росту,достовірна на 5% рівні значимості. ' Коефіцієнт кореляції рангів (за Спірменом) між висотою клонів в останні два роки становить 0,92. Абсолютна різниця по висоті була не великою: більш ніж на' 102 перевищують середню висоту по плантації два клони И2,17, більш, ні я на 1Е$ відстають три клони -1ЙР 14, ЗО, 35. '

В перші роки після посадки плантації для вегетативних по- . ■ ■ томств характерна значна мінливість висоти та приросту щеплених' | дерев (25-4С$) в межах клону (плантація 1987р. створення). З віком вона зменшується.' Величина коефіцієнта варіації відносно постійна і характерна для даного клону. Потомстваіз низьким ко-

- 14 - .

ефіцієнтом варіації в більшості випадків швддкоростучі. Не виявлено впливу типів умов місцезростання материнських дерев на ріст клонів на плантації. / ' - ' . v ’ • ■ . .

б. 3. "If і ті Пня та плодоношення клонів л ■

В 1979 році., на третій рік після створення плантації, цвітін- ' ня спостерігалось на поодиноких деревах, а в 1981 році - у 50,: від загальної кількості дерев. В мегах клонів відмічена різна- Кількість квітучих дерев, від 7,Е$ у №25 до 88,9$ у !55. Відхилення Від середнього значення складало відповідно від 15,2$ до.175,.($. У " ' 1989 році в, репродуктивну фазу вступили всі дерева на плантації.-Кількість жіночих стробілів на одному дереві збільшилась з' 6,9 до -

266,1 шт., або у 36,5рава; кількість чоловічих стробілів збільшилась майже в 45 разів. До найбільш продуктивних по жіночому цвітінню віднесли клони ES 5,17,21,22,38; число макростробіл у них збільшилось у 40-52 рази. Кращим по жіночому цвітінню був клон !Ї22, що . перевяіщтав середню кількість стробілів на плантації ьа 156,4- ; 470,1/3. Найменшу кількість чоловічих стробілів мав клон !г35, від- ' хилення від середнього складало від 7,6 до'53, ?/£. - , ,

Розподіл клонів, на плантації по ознаці "час цвітіння" кабли-гається до нормального, кількість ранніх; середніх та пізніх клонів складає відповідно - 14,69,1?/?. Процес цвітіння на плантації залежить від накопичення суш ефективних температур. Сосна на плантації зацвітає, коли сума елективних температур досягає .в середньо-

■ му - 400-4S0°C. Період мілгпочатком цвітіння ранніх та пізніх клонів становить 7-8 днів. Чоловічі стробіли пилять в середньому 11 .' днів. В цілому цвітіння дерев на плантації пов'язане' із спалкови- . ;.г.і властавостя.іи клонів та кліматичними умовами поточного вегета-ці Гіного пері о,цу. ■ ' - ■ ‘

2в.кти--гаяй урокай шишок на плантації складає, тільки частину

потенційно можливого. Багато стробілів та молодих шишок відпадає. ' За період 1981-19Ш рр. одержано в середньому 66,4$ шишок від загальної кількості макростробіл. Різниця між клонами за цією ознакою; зберігалася щорі.чно.'■ •’. ' •

Різниця мі ж; групам клонів по інтенсивності жіночого-! чоловіт чого цвітіння достовірна на рівні значимості. Дослідження показали, що щорічна зміна кількості стробілів на одному дереві обумовлена його віком і клоноеоіо належністю. Між кількістю жіночих і чоловічих стробілів у клонів існує певна залежність. Коефіцієнт кореляції у '1582 р. (вік' плантації 7 років) становив г = 0,24^0,17," зв'язок слабкій і недостовірний. З роками коефіцієнт кореляції ' збільшився і в 1930р. (вік плантації Іброків) складавг =0,75^0,11, зв'язок 'сильний -і достовірний при <£=0,05. То му,' відбираючи для ' плантацій наступних поколінь клони з достатнім жіночим цвітіння;.', можна забезпечити і достатнє чоловіче цвітіння. Не виявлено певної закономірності цвітіння та плодоношення клонів в залежності від вік/ та типів умов місцезростання материнських дерев. ‘

■-г - 'фи-збільшенні віку клонів зростає кількість шишок на одному ‘ дереві, і в 1990 році їх було в середньому 203,3 шт. Доля врожаю деяких сильнопяодозосячих клонів їй?5,6,17,18,22,38,. за період 19Є6-199Срр. “складала 25$, доля Ерояз-о слабкоплодоносячих клонів Е”10,23,24,33,39 становила 4$ від загального. Враховуючи-інтенсив- ■ ність’росту і плодоношення клонів, виявлено, що майже всі сильно-плодоносячі потомства мають високу інтенсивність росту, а слабко-плодоносячі - слабку- '. - ' - ' ' " ' -

; Врожай клонів відрізняється за морфологічними і біометричними параметрами-!'Для кожного клону виявлена сильна кореляційна залежність мі ж'довжиною, шириною та вагою шишки (зв'язок достовірний при с6=0,05). Рік врожаю та клонова належність істотно впливають

на вагу однієї шишки та кількість насіння в ній. Повнозеркистість залежить від року врожаю. Вік материнськи- дерев, форіма апофізу, . величина шшок не впливають на абсолютну вагу насіння.

Середній урожай насіння з 1 га.плантації складав в 1986 р. -

1.6 кг, 198?£>. - 2,0 кг, 198ф. - 2,4 кг, 19Є9р. - 2,9 кг,- 1990р. -

4.6 кг. Ш плантації відсутні 31,7^2 саджанців, що відповідно зменшує і II урожайність. •

6.4. Вззробка заходів по підвищенню врожайності насінних плантацій сосни ^ ‘ . • '.

Урожайність клонобих плантацій можливо підвищити за рахунок’-внесення мінеральних добрив. Значимі (£=0,05) результати одержані-при внесенні повішх добрив ( «ЮО^СО^ОО' * ^Р«:йавка Д° врожаю ' складала в 1939р. - 15£$, а в 1990р. 137$. Для інших варіантів

(фосфорні, калійні та азотні добрива) прибавка до врожаю була дещо кеншо» до - 23$, але при прийнятому рівні значимості не достовірна. При внесенні повних та фосфорних добрив виявлено незначне збільшення роамі;рів та ваги шашок {.кількості поЕНОзернистого нас і дня'в них. Зі рахунок дії мінеральних добрив слабковрогайні клони дещо підвищили свою врожайність. .. ■ •

Негативно, впливають на врожайність плантацій ентоиологічні вкіднйки, аокрема вогнівка і.смолюк соснових шишок. Дослід передбачав обробку дерев проти шкідників слідуючи;.® інсектицлдавд при нормі витрати сильна, середня, слабка: хлорофосом -і карбофосом (2-3-4 кг/га), рогором (В-6-4 кг/га). Виявлено, що найменші пошкодження илшок - з варіанті досліду із використання 0,1% карбофосу, . прл нормі витрати н-4 кг/га (пошкоджено 2-3^. шишок). Ори 'використанні 1% рьгору і 0,1% хлорофос/ одержані практично однакові " результати ( 5 - Є/о). На контролі пошкодкено 1^ шишок.

На елхід насіння із пошкодевних шшок впливає препарат

та його норма витрати. Кількість повнозернистоге насіння в шишці найменша при використанні слабкої норми витрати. При збільшенні останньої зростає і кількість насіння в шишці. Виявлено, що при використанні 0,15? карбофосу (норма витрати - сильна та середня) вихід насіння із шишрк достовірно більший, ніж на контролі.

6.5. Ефективність кленового насінництва сосни звичайної

Ефективність закладки иіоноеих плантацій складається із суми затрат на їх створення і утримання; собівартості насіння; очікуваного еко&омічного ефекту; строку окупності коштів, затрачених на створення плантації. По нашій розрахункам,езрок окупності затрат на створення плантацій складає 8-10 років після початку їх ефективного плодоношення. Плантації дають можливість щорічно одержувати стабільні врожаї Насіння. В той же час,в звичайних насадженнях спостерігається періодичність плодоношення (один раз в 5-7 років). 5а нашими розрахунки®.трудозатрата на заготівлю . 1 кг насіння на плантаціях в 1,4-1,8 раза нижчі, нін в насадженнях, а рентабельність заготівлі насіння досягається при врожайності 4 кг/га. При заготівлі насіння на плантації покрадеться умови праці і техніка безпеки. На плантаціях можливо більш ефективно проводити роботи по боротьбі із шкідйиками та по стимулюванню плодоношення. Дослідження показали, що на створених в області 58 га клонових плантаціях сосни вже зараз'Можливо заготовляти по 150-160 кг насіння5щорічно. Одержаного насіння достатньо для вирощення сіянців і створення щорічно 750 га лісових культур, що складає 5С$ від загальної лісокультурної площі в області. За наш;г..!и розрахунками,створення в 1993-1995 рр.

12 га плантацій П покоління, а також за рахунок включення я репродукцію інших гогантацій;в їїитомирській області до 20С5 р. буде вирішена проблема одержання якісного насіння сосни для створення лісових культур. '

- 18- .

Додатковий приріст по масі на 15-річних випробних культурах складас 12,6$ (6-8 іг5) з 1 га у порівнянні із контролем. Згідно складеного прогнозу, після 2001р. лісові культури будуть створюватися переважно із сортового та елітного насіння. Тому на всій пло** ці культур (13,0 тлс.га) передбачається одержати додатково'7,8 -10,4 тис.м3. ■

Ефективність клоненого насінництва полягає такок у створеній високопродуктивних насаджень, які, як відомо, успішно виконують природнезахнені функції та біологічно стійкі до антропогенних на-вантагень. .

БЖН0ЄК1 ТА. ПРОГЮЗ'ЦІЇ _

Проведені дослідження на об'єктах постійно! лісонасінної базі* сосни звичайно! дозволяють зробити слідуючі висновки:

1. Відбір плюсових дерев є першим етаном в процесі створен-

ня постійної лісонасіннево! бази сосни на генетико-селекційній основі, а відібрані дерева з однією із Форм сбереуення генетичної структурі; насаджень району .досліджень. ' ‘

2. Насінні потомства плюсових дерев масть різну еаергію росту

по сиссті, яка Еимачаетьол їх спадтвісзж). Нас і ян і потомства, які бідрі онїсться ввздкия ростси: в перші 5 років, зберігають свою пе-ровпг/ перед :;о:!хрсле:; ло висоті до 15-рітісгс віку. .

3. "осу ці єні успадкування (у Бузькому анаіеззі) швидкості

росту іістомств по висоті по даних 3-х річних випробних культур іглсьі'лг; - С,04, по даних 15-ти річних, він знатно більша - 0,21. ЗзсІплє лсас.ливо аглссвих дерев Г селекцією; категорії має кое-;.:ціс;:т усл^дгупання віщій. в порівнянні із пстомствои: 1 селекційної категорії. ' .

4. Бсс^іовлсна суттєва *.:імуіоасзз мі.-иглзісгь інтенсивності ро-

Сту вегетативного потомства плюсових дерев. Не виявлено впливу віку (сО-120 років) материнських дерев та типу умов місце зростання (свікий і вологий субір) на ріст вегетативного пстомства на плантації.

5. Вегетативні потомства плюсових дерев, в перші,три роки після посадки на плантацію, характеризуються значною Енутрішньсклсно-в<?ю мінливістю висоти (25-402). Коефіцієнт варіації при збільшенні віку дерев зменшується. Ивидксростучі потомства відрізняються низьким коефіцієнтом варіації, і цей показник мохе бути додатковим критерій при ранній діагностиці росту клонів,

6.'йз. клонових плантаціях Житомирського Полісся стійке жіноче цвітіння розпочинається на 6-й, а чоловіче - на 7-й рік після посадки. Пя даним багаторічних фенологічних спостережень встановлено,

що цвітіння у вегетативних потомств розпочинається яри сумі ефективних температур 400-480°С. Особливості фенології цвітіння клонів зберігаються щорічно, тому співвідношення ранніх, середніх та пізніх клонів по цвітінню 0 досить стабільнім і складає відповідно 14; .69 і 17%. ■

'7. Кількість иакрсстробілів на щеплених деревах залежить в.д кяойової належності. Доля впливу цього фактора складає 5-1£?£ та в значній мірі, на бО-ЕС$, залежить від їх віку. Між кількістю жіночих та чоловічих стробілів для 15-річних клонів існує .сильна залек-ність ( г=0,75^0,11, їф=б.55, *^2,04). Вегетативні потомства відрізняються між собою по збереженню жіночих стробілів: біля 1С$ потомств мають збереження жіночих стробілів вище або нижче серед- ■ ньорічнсго значення. • '

8. За інтенсивністю росту в висоту та інтенсивністю жіночого цвітіння виділено 9 груп клонів. Для плантацій вищих порядків перспективними є потомства, які мають високу та середню інтенсивність росту при такій же інтенсивності цвітіння. Ш виявлено впливу віку

материнських дерев (БО-120 років) та умов їх місцезростання (свіяий і вологій субір) на цвітіння їх вегетативних потсмств на плантації.

9- Рік врожаю та кланова налекність дерева істотно впливають на вагу однієї шишки та кількість насіння в ній (Рф.=4,51; 2,77 ?0g=3,32; 2,CQ). ;,liz цими останніми показниками існує достовірний кореляційний зв'язок (г =0,49^0,22, t ф =2,27, t Qg=2,12). Абсолютна вага насіння не має зв'язку з віком материнських дерев (80-120 років), формою апофізу та величиною шишки.

10. Відібрані^ кандидати в елітні дерева дали можливість ство-

рити 7 га плантацій [[покоління. Як показали дослідження, потсмства цих дерев відзначаються високою загальною комбінадійною здатністю та інтенсивним плодоношенням на плантації. ■

11. Ефективність кленового насінництва, сосни полягає в стабіль-аом/ одержанні, через 8-Ю років після початку плодоношення плантацій, насіння з покращеними спадковими ознаками та иеншшлї трудозатратами. Лісові насадження, створені якісним садивним матеріалом, відрізняються додатковим приростом дерезостанів(в віці 15 років - б-Ш3 на 1 га) та підвищеною стійкістю до антропогенного впливу.

Проведені дослідження дозволяють зробити слідуючі практичні < рекомендації виробництву: • ' • ‘

1. Для стимулювання плодоношення сосни на ллантаціях рекомен-

дується використовувати повні мінеральні добрива н 100*200^100* Добрива доцільно вносити один раз В'три-чотири роки на початку вегетації з обов'язковим вгроблюванням їх в грунт. . •

2. Для захисту врокаю шишок сосни на плантації від шкідників

рекомендується використовувати 0, \% карбофос при нормі витрати 3-і кг/га. Обробку'дерев доцільно проводити в перших числах червня і повторити через 20 днів. • .

3. Для відбору плюсових дерев сосни звичайної (1 і П натего-

рій) в Зитаетірськалу ГЬліссі необхідно використовувати уточнені фенотипічні притркмки по чотирьом ознака:.!. Перевищення над серед-* нгші показниками деревсстанів-має бути по висоті 10-153, но діа- -метру 20-40$. Протяжність крони невинна складати менше* 25®, а протяжність безсучксзої частики стовбура більше 60% від З'ІГиЛЬНОЇ висоти стовбура.

4. Для повного забезпечення області до 2С05 р. насінням з кясноеих плантацій, необхідно 'додатково закласти в 1933-1935 рр. не менше 12 га плантацій сосни другого покоління.

По темі дисертації опубліковано слідуючі роботи:

1. Колисниченко Н.В., Турчак 5. Н., 2рклиенко С.П. Оекеняая база лессобразующих пород в їитомнрекой области // Совершенствование семенОЕодства: ТеЪ.докл.Республ. семик. £-10 сентября 158? года, Винница. - Г&рьксв, 1989. - С. 24-25.

2. Бузун В.А., Еура Р.'А., Іїрдлиекко С.П. Лесному семеноводст-

ву - селекционную основу (Из практики работы йітодарского лес^сзза-га),.Гитомяр: Облполиграфиздат, 19®. - бс. ' -

' 3. Лрклиенко С.П. Создание и использование постоянной лесосеменной- бази сосны обыкновенной в З&тсмирсвси Полесье //Совершенствование научного обеспечения лесохозяйственного производства: Тез. докл. Зсесксз. науч.-практич. ког-ф молодых ученых, аспирантов и специалистов отрасли 15-17 октября 1390 г. - Пушкино, 193С. - С.78.

4. Ірклієнко С.П. Особливості плодоношення сосни //Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. -1991. - £2* - С. 17-18.