Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Создание исходного селекционного материала гречихи на основе старших поколений мутантов и новых мутагенов

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Создание исходного селекционного материала гречихи на основе старших поколений мутантов и новых мутагенов"

'о

- ц О

уи

1нститут цукрових бурякчв Укра'шськоТ академй аграрних наук

К У Ш НI Р Вктор Петрович

УДК 633.12 :631.528.62

СТВОРЕННЯ ВИХЩНОГО С ЕЛЕКЦ1ЙНОГО МАТЕР1АЛУ ГРЕЧКИ НА ОСНОВ1 СТАРШИХ ПОКОЛШЬ МУТАНТ1В ТА НОВИХ МУТАГЕН1В

06.01.05 - селекшя 1 насшництво

АВТОРЕФЕРАТ дисертацн на здобутгя наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук

Кшв, 2000

Дисертащао е рукопис.

Робота виконана в Подшьськш державши аграрно - техтчнш академй Науковий кер1вник: доктор сшьськогосподарських наук, професор, Алексеева Олена Семешвна, Подшьська державна аграрно - техшчна академм, завщувач кафедри рослинництва 1 селекци.

Офпийш опоненти: доктор сшьськогосподарських наук, Василыавський Сташслав Петрович, Бшоцерывський державний аграрний ушверситет.

кандидат сшьськогосподарських наук, старший науковий сшвробигник Бочкарьова Любов Павловна, Державна комюш Украши по випробуванню та охорош сорта рослин.

Провщна оргашзащя: 1нститут землеробства УААН, вщдш селекцп круп'яних культур, смт. Чабани.

Захист вщбудеться " /г" жовтня 2000р. о /и годиш на зас1данн1 спещалвовано1 ради Д 26.360.01 при 1нстшуп цукрових буряюв.

Адреса: 03110, м. Кшв, вул. Кшшчна. 25,1нститут цукрових буряив УААН.

3 дисертащею можна ознайомитись у б^блштеш 1нституту цукрових бурягав УААН (другий корпус).

Автореферат розюланий " ^ "/¿срй&я 2000 року.

Вчений секретар

спещалЬовано! вчено! ради —^ ' Юрсанова Ю.В.

ВСТУП

Актуальшсть теми. Резервом гадвшцення врожайносп гречки, збшь-шення виробнищва зерна та полшшення його якосп е створення 1 впровадження у виробництво нових високоврожайних сорта та дотримання сортово! агротехтки.

Вгоадний материал - це найбшып акгуальне питания в селекци будь-яко! культури, там бшьше-гречки, тому що вона мае вузький природшй шшморф1зм по цшому ряду господарсько-цшних ознак. Розширити цей пошморф1зм можна шляхом використання шдукованого мутагенезу.

Тому експериментальний мутагенез став одним з найпоншрешших метода створення р!зномаштного вгоадного матср1алу. Основш дослщження в цьому напрямку ведуться в Науково-дослвдному шсгатуп круп'яних культур Подшьсько1 державно! аграрно-техшчно1 академп. Результатом робота е 8 сорта мутащйного походження, цшний вюодний матер1ал мае колекщя муталпв светового генофонду гречки.

Використання р1зних мутагенних факторов на гречщ дало можлив1сть встановити вплив обробггку насшня гамма-променями та хМ'шими мутагенами на мшлтшсть гречки та н формотворчий процес, а також встановити 1х ефектившсть в залежносп вщ доз, концентрацш, експозшдй та генотипу сорту.

Зв'язок робота з науковими програмами. Дослщи е складовою частного держбюджетноТ тематики Науково-дослщного шституту круп'яних культур № 5-4 (Формування вгоадного матер!алу в селекци гречки для безвщходно1 технолога и використання та модершзащя технологи вирощування для гавденно-захвдного репону Укра1ни).

Мета та завдання дост'джень. Метою дослщжень е вивчення особ-ливостей мшливосп мутанта старших поколшь та одержання нових цшних мутацш для колекцп мутант!в 1 створення вихщного матер1алу з новими ознаками та властивостями на основ1 лбридев. Для виршення гца мети ставились слвдукга задач1:

- проанашзувати мишив1сть мутанптв старших поколшь;

- простежити мишшсть мутапттв вщ багаторазового в поколшнях гамма-опромшення;

- одержати новий вихвдний матер1ал шляхом впливу р1зних мутагепних факгорш на пбриди;

- вивчити особливосп мутування пбридав шд впливом р1зних мутагешв;

- провести класифжацЬо новоутворень в мутантних популящях;

- видшита форми з господарсько-цшними ознаками для використання 1х як вюодний матер1ал в пракгичшй селекци;

- дата господарсько-бюлопчну характеристику перспективним номерам.

Наукова новизна результапв досшджень: Дана характеристика мутабшьносп старших поколшь мутанпв та мутанпв отриманих в результат! насичуючого опромшювання. Проведена класифшацш за морфолопчними ознаками новоутворень, видшених у мутанпв Mi... Мз одержаних в насшдок да мутагешв на пбриди з яких видшено ряд перспективних HOMepiB для подальшоТ селекци. Показана реакцк пбридав на обробток мутагенами та формотворчий процес мутанпв в Mi... М3.

Практична шншстъ результата дослшжень: Створений новий вихщний Marepian та перспективш номери для селекци. Одержано ряд цшних мутацш, яю передаш в колекцио свггового генофонду гречки. На захист виносяться слихукт основш положения:

- характеристика мутацшного процесу у мутанпв отриманих внаслвдок до на пбридний матер1ал р!зних мутагешв (Mi... М3);

- особливосп мутацшного процесу у мутанпв старших поколшь;

- мугацшний процес у мутаягаих популящях гречки отриманих внаслщок до насичуючого в поколшнях гама-опромшювання;

- характеристика перспективних HOMepiB.

Реашзашя результатгв досшджень. Отримаш мутанги використовуютъся як вюодний Marepian в селекци гречки у Науково-дослщному шстшуп круп'яних культур. Мутантш форми передаш в колекцио свггового генофонду гречки.

Апробащя робота. Результата досшджень доповщались i були схвалеш на:

- щор1чних наукових конференщях професорсько-викладацького складу академи (1995,1996,1997,1998,1999pp.);

- М1жнароднш науково-практичшй конференди "Селекщя, наанництво i технологи вирощування польових культур" (м. Кам'янець-Подшьський, 1995);

- М1жнародному симпоз1ум1 "Проблеми i перспективи радюекологи в республшд Молдова" (м. Кшпишв, 1996);

- М1жнародшй конференцп "Селекцш, насшницгво та технолопя виробницгва гречки" (м. Кам'янець-Подшьський, 1997).

Публнсашя мaтepiaлiв дослшжень. За матер1алами дисертацц опублжовано 8 наукових статей.

Декдарашя конкретного внеску. Дисертант особисто розробив програму та методику досшджень, npoeiB польов1 та лабораторш досшдження, математичну обробку результат на ЕОМ, проанатзував та узагальнив виконаш дослщження.

Обсяг i структура. Дисертащя складаегься i3 вступу, 5 роздшв, висновюв, пропозицш для селекщйноГ практики, додапав. Робота викладена на 113 сторшках машинописного тексту, вмнцуе 28 таблиць, 20 рисунюв, 9 додатив. Б1блюграф1чний список вюпочае 178 лйературних джерел, i3 них - 35 шоземних aBTopiB.

3MICT ТА РЕЗУЛЬТАТЫ ДОСШДЖЕНЬ У Bcryni обгрунтована необхэдшеть та актуальшсгь виконання дано! робота, iff наукова новизна, вщображена апробащя робота, наведет обсяг публкацШ та декларация особистого внеску автора.

ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ На шдсгпш анагазу лггератури вичизняних та заруб1жних автор1в з питань теорц шдукованого мутагенезу сшьськогосподарсышх культур, стану досладжень практичного використання шдукованого мутагенезу, як методу створення вюадного матер!алу визначеш морфо-бюлопчш ознаки, за якими буде вестись селекцш культури.

УМОВИ, МАТЕР1АЛ ТА МЕТОДИКА ДОСШДЖЕНЬ Дослщження проводились в перюд з 1995 по 1997 роки в Науково-дослвдюму шстшуп круп'яних культур Подшьсьюй державно! аграрно-техшчно! академй.

Польов1 дослали закладались в селекшший авозмЫ шституту, розмйцено! на дослцщому пол1 академй, що знаходиться в швденнш лкостеповш частит ХмельницькоГ обласп, яка по теплозабезпеченосп та ступеней зволоженосп протягом вегетацшного перюду вщноситься до швденного теплого агрокгаматачного району.

Вивчались мутанта старших поколшь, одержаних гад даею гамма-промешв у сорпв Радех1вська полшшена, Вштор1я та Аелта на протяз1 12-33 поколшь дозами 5; 100; 200; 250; 300 Гр.

А також мутанта одержат тд впливом насичуючого в поколшнях опромшювання у сорту Радех^вська полшшена М33-5 Гр., М2?-300 Гр., BiKTopi* М28-5; 10; 100 Гр., М25-200 Гр., М24-300 Гр., Аелта М2О-100 Гр., М2Г 200; 300 Гр.

Для одержання нових мутанта використовували х1м1чш мутагени та ф1зичт радоашйга промет. Цими мутагенами оброблялось насшня пбрида. Обробка насшня мутагенами проводилась в шституп фшолопГ та генетики рослин HAH м. Кшв. Насичуюче опромшювання в 1996 та 1997 роках проводилось в Аграрному Ушверситеп Молдови м. Кшпшпв.

Були використаш ашдукга хМчш мутагени в концентращях: N - ттрозоетилсечовина (НЕС) 0.05; 0.025; 0.012% N - штрозометилсечовина (НМС) 0.02; 0.01; 0.005% етилешмш (El) 0.02; 0.01; 0.005%

Обробка насшня проводилась шляхом замочування в розчшп мутагену з

експозищею 18 годин з посшдуючим промиванням в проточнш вода на прстга одше! години. Контроль - насшня, яке замочувалось у вода.

Радаацшш гама - промеш застосовувались в дозах 100; 200; 300 Гр. Обробка насшня променями здайснювалась на прилада "Исследователь", потужшстю 8.3 р/сек, джерело б0Со.

Вивчалась також комбшащйна (сумюна) дая Bcix хшхчних мутагешв з фЬичними в дозах 100 та 200 Гр. В даному випадку радаащею даяли на попередньо оброблене хмчними мутагенами насшня.

Для одержання Mi BciMa мутагенними факторами оброблялось по 300 насшин.

Залучений в мутацшний прочее пбридний Marepian:

58/92 [(Altiramosum х Карлик) х (ВЬсгор1я х Зеленоквтсова) х Казанку] -р1зновидшсть alata, висота рослин 113 см, вегетащйний перюд 87 дшв, середня врожайшеть 16.9 ц/га, маса 1000 зерен 29.0 г, вщлвняшеть 83.1%, шпвчагасть 25.3%.

115/92 [Казанка х Висторш Подшьська] - р1зновидшсть alata, висота рослин 118 см, вегетацшний перюд 86 дшв, середня врожайшеть 18.8 ц/га, маса 1000 зерен 30.6 г, вир1вняшсть 81%, шпвчаспсть 24.7%.

101/92 [BücropiK Подшьська х 112/83]- рЬновидшсть alata, висота 86 см, вегетащйний перюд 79 дшв, середня врожайшеть 16.4 ц/га, маса 1000 зерен 29.1 г, виртняшеть 86%, шнвчаспстъ 22.8%.

За стандарт взято сорт Biicropifl, який теж оброблявся мутагенами.

Генотишчш poзбiжнocтi м1ж залученим матер1алом добре виражеш фенотитчно.

Закладка селекцшних розсадниюв, оцшка Marepiany, анатзи рослин, врожаю i оцшка якосп зерна проводилась зпдно загальноприйнято! методики Держсортовииробування. Marepian вивчався в умовах екрашюГ ¿золяци, створювано! за допомогою тетраплощно! гречки, запропоновано! Е.Д. Нетгевичем i H.B. Фесенком i вдосконаленоТ О.С. Алексеевою.

При видшенш хлорофшыгах мутацш користувались класифкащею запропонованою колекгавом ствробггниюв Ькпитугу експерименгальшл бюлогн Академи наук Естони i класифшащоо мутацш, запропонованою О.С. Алексеевою, М.В. Рошш, П.А. Фшпчуком, Г.М. Гаврилюк в 1978 рощ.

Математичну обробку одержаних даних по частот! та спектру мшливосп мутант проводили в процентному вщюшешп вщхилень вщ числа проанашзованих рослин.

Кшматичш умови в роки доелвджень р1знилися вщ середньо багащичних, що дало можлив1Стъ бшып повно оцшити мутантний матер1ал.

ПОЛЬОВА СХОШСТЬ, ВИЖИВАННЯ ТА МШЛИВКЛЪ РОСЛИН ГРЕЧКИ

ВМ1

Анатзуючи використання р1зних засоб!в мутагенезу та 1х комбшованоТ до, стад вщштити, що 1х використання приводить до р!зних юнцевих результате, що тдгверджуеться результатами дослщжень.

Критер1ями оцшки мутагенного впливу на гречку в М] в нашому дослиц служили польова схожсть, виживання та мншив1сть рослин.

Пщкреслюючи результата впливу р1зних доз гама-промешв в М1 на схоаасть насшня, можна зробити висновок: збшынення дози опромшення приводить до зниження схожосп по век вар1антах дослщу. Найбтыпе це вщображено у вар1антах з простим пбридом 101/92. Сорт Biктopiя та номер 115/92 займаютъ промокне становище, проте складний пбрид 58/92 виявився бшып спйким до до опромшювання.

Шд впливом х1м1чних мутагенш величина схожосп насамперед залежала вщ виду мутагену. Так да НМС у вих концентрациях не привела до значного зниження схожосп нaciння 1 ц величина знаходилась на р1в!п контролю.

НЕС викликала бтын негативний вплив на величину схожосп шж НМС (79.6-86.2%).

Дш Е1 привела до рвкого зниження польово! схожосп у вах дослщжуваних концентращях, по вах вар1шггах дослщу до 1.0-13.2%. 3 шдвшценням концентрацп мутагену польова схожесть знижувалась. По ознащ "польова схож1сть" гад впливом мутагешв проявились особливосп дослщжуваного матер1алу. Бшьш стшким до дп мутагешв виявився матер1ал складного пбридного походження 58/92. Сорт Висгорш 1 номери 115/92 та 101/92 менш спйкими.

Сумшна дал х1м1чних мутагешв з ф1зичтгами с причинила пригшчуючу дою на схошстъ, проте стушнь дього пригшчення, в першу чергу залежить вщ виду х1м1чного мутагену та дози опромшювання.

Найбшып сильний вплив на польову схож1сть с причинила комбшащя мутагешв Е1 + 200 Гр. (0.5 -2.6%).

У вах вapiaнтax дослщу спосщигалось зниження польово! схожосп насшня гречки з шдвшценням концентрацп мутагену та дози опромшення. Польова схож1сть насшня визначаеться генотипом рослин, 1 це проявилось в першу чергу в результат! впливу на насшня мутагенних фактор1в. В наших досладах найбшьше зниження польово! схожосп спостер]'галось у номер1в 101/92 та 115/92. Сорт Вктор1я 1 номер 58/92 виявшшсь бшьш спйкими до до мутагенних фактор1в.

Виживання рослин гречки у вар!антах з гамма-опромгнюванням залежить, насамперед, вщ дози опромшювапня. Так доза 300 Гр. на встх генотипах спричинила загибель сходав у фaзi ам'ядолей. В лп-ератур! це явшце описано як ефект "в1ддаленоГ загибел!". Проте у вар1антах ¡з дозами 100 1 200 Гр. вона

знаходилась ввдповщно в межах 92.6-95.4% та 91.9-94.7% дещо змппоючись по генотипах. Збцгьшепня дози опромшювання вщ 100 до 200 Гр. не привело до значного зниження виживання рослин гречки.

Анагпзуючи виживання рослин у дослщах з ышчними мутагенами можна зазначити, що вона в певнш М1р1 вццювщае польовш схожосп.

У вар1ангах з НМС виживання знаходилось на р1вш контролю, а у вар1антах з НЕС навпъ вшце. Проте в дослщах з Е1 спостерц-алась чггка залежшсть вщ концентраци мутагену. Так для Виегорп I номера 101/92 концентраци 0.01 та 0.02% виявились летальними.

Найбшьш стшким до до хЬичних мутагешв виявився муташний матер1ал складного пбридаого походження 58/92.

Вивчення впливу сушсно! дц х1шчних мутагешв та радаацшних промешв на виживання рослин показало, що ця величина по вах вар!антах дослщу набагато нижча гаж на контроль Найбшьший негативний вплив мутагешв проявився у вар1антах з комбшащею ЕГ+гамма-опромшювання.

В комбшацн мутагешв НМС+гамма-опромшювання з дозою радоацп 100 Гр. спостерц-ався найбшьш високий процент виживання рослин (25.9-79.0%), проте не спостер1галось ч1тко1 залежносп вщ концентраци мутагена.

/Ця мутагешв високо-специф1чна по генотипах 1 мутагенних факторах, проте бшьш члтко проявились генотишчш особливосп 1 роль мутагенного фактора в бшьш шзшх фазах розвитку рослин гречки в

Найбшьше змшених рослин шдуковано в мутацшного матер1алу складного пбридаого походження 58/92, менше у простих пбридав, 1 найменше змшених рослин викликали гамма-промеш у сорту Вшторм. Х1м1чш мутагени в рис обробки насшня с причинили сильний вплив . Так у вар1антах з НМС та НЕС гадукована кшьюсть рослин ненабагато перевшцувала природшй р!вень мшливосп, проте у вар1антах з Е1 ця величина сягала 100%, тобто в дослвд спостер1гався випадок вщомий як феномен мутокросинговеру.

Найбшыпа кшьюсть змшених рослин вщм1чалась у вар1антах з пбридом 58/92, дещо менше у 115/92. Мшливкть рослин у вар1антах з сортом Висгор1я та 101/92 майже однакова.

Ефектившстъ впливу рпних комбшащй х1м1чних мутагешв з гама-променями неоднакова. I визначаетъся, в першу чергу, х1\пчним мутагеном та дозою гама-опромшювання.

МУТАБШЬШСТЬ, ЧАСТОТА ТА СПЕКТР МУТАЦ1Й

В нашому дослад, процент мутантних рослин у сорту Вжтор1я в М2 знаходився в межах 1.1 - 5.19% (рис. 1).

Найбшыпий процент мутантних рослин шдуковано у вар1антах з Е1 (2.95%) та Е1+гамма-опро\ннювання (5.19%), найменше у вар1антах з НМС та НЕС, вщповщно 1.10 та 1.13%.

Середня мутабшьшсть сорту складала 2.36%.

Рис.1. Частота мутацш в Мз гад вплпвом рпних мутагенних фактор1в.

У мутантного матер1алу складного пбридного походження 58/92 найбшьший процент мутантних рослин спостср1гапся у вapiaнтi з комбшашею мутагенов Е1+опром1нювання 6.1%.

Найменша частота мутацш вiдмiчaлacь у р.ар1 антах з опромнпованням (1.69%) та НМС (1.61%) I НЕС (1.65%).

Середня мутабшьшсть матер!алу складного пбридного походження склала

По галькосп ¡ндукованих мутацш у номера 115/92 вар1анти розм1щувались в слщуючому порядку: НМС; НЕС; опром!нювання; НМС+опромшювання; НЕС+опром1нюваня; Е1+опром1нювання.

Отже, найменшу частоту мутащй у номера 115/92 шдуковано д1ао НМС (1.10%), а найбшьшу 4.4% - у вар1ант1 з комбшашею EI+oпpoмiнювaння. Середня частота мутацш номера складала 2.39%.

Найбшыну частоту мутацш номера 101/92 шдукувала сумкна д\я Е1 та гамма-опром1нювання -3.70%.

Менш ефективним виявився вapiaнт з НМС, якнй забезпечив найменший процент мутацш - 1.11.

Середня мутабшьшсть номера 101/92 склала 2.08%.

Ив1ктор1я 058/92 Э1 15/92 ¡3101/92

Мутагени

2.91%.

Таким чином, в М2 серед досшджуваних мугагенних фак-ropÍB, найбшьш ефекгивним виявилась комбшащя EI+гамма-опромшення та да EI, яю шдукували на bcíx вивчаемих генотипах найбшыпу частоту мутащй.

Найбшьш мутабшьним виявився мугантний матер1ал складного пбридного походження 58/92. Частота мутацш у рослин сорту В1ктор1я та номера 115/92 знаходилась майже на одному piBiii. Найменш мутабшьним виявився номер 101/92.

ЗНАЧЕНИЯ ГЕНОТИПУ ТА МУТАГЕННОГО ФАКТОРА

Подальше винчения матер1алу показало, що процент мутантних рослин гречки в Мз, значно вищий, шж в М2. Це пояснюеться тим, що фенотишчний прояв мутащй розтягнутий на ряд поколшь, тому що розвиток багатьох ознак контролюеться рядом взаемодшчих генетичних локуав.

Загалышй процент мутантних рослин в Мз значно вшций, шж в М2. Це результат того, що в старшому поколшш щслядая мугагенних факторов значно слабша i це дае можлив1сть генотипу краще реашзувати сво! можливоеп. Так, найбшыпою загалъною мутабшьшстю володое матер1ал складного пбридного походження 58/92, а даш в порядку зниження йдуть, 101/92,115/92, Вйсгорш.

ЧАСТОТА ТА СПЕКТР ХЛОРОФШЬНИХ МУТАЩЙ

Встановлено, що частота та спектр хлорофшьних мутащй служить шди-катором ефекгивносп експериментального мутагенезу.

Найбшьша частота хлорофшьних мутащй в Mj спостерн'алась на матер!ал1 складного пбридного походження 58/92 (0.28%), найменша у сорту Biктopiя (0.15%), у номер1в 115/92 i 101/92 вона склала вщповщно 0.21 та 0.17%.

В М2 загалышй процент хлорофшьних мутащй дещо менший шж в М]. Проте загальна законом1ршсть зберщалась, а саме: у матер1'алу складного пбридного походження 58/92 bíh був найбгаший (0.148%), а найменший у простого пбриду 101/92 (0.078%).

В М[ та М2 в cnerapi хлорофшьних мутацш переважають летальш типи albina та xanta.

Анал1з рослин в Мз показуе, що загальний процент хлорофшьних мутащй по bcíx досладжуваних генотипах значно вищий, нш в М] та М2 i знаходиться в межах ввд 0.53% (у складного пбриду 58/92) до 0.34% (у номера 101/92). В М3 поряд з летальними типами зустр1чаються i жштездатш.

ТИПИ ГНДУКОВАНИХ МАКРОМУТАЦШ У ГРЕЧКИ

Не bcí мутагени в однаковй Mipi впливаютъ на мшлив1сть р1зних сорпв гречки i приводять до виникнення цшних мугащй.

Тривалий час зусилля дослдашав, що працюють з шдукованим мутагенезом були направлеш на отримання i використання в селекцй в

основному р1зких мугащй з чггким фенотишчним проявом. Проте, для бшьшосп макромутанп'в характерна понижена житгездатшсть. Видшення I закршлення в поколениях макромугащй гречки значно розширюе П природний пoлiмopфiзм.

МШЛИВГСТЬ ДЕЖИХ ЮЛЬЮСНИХ ОЗНАК

Наш дослщження мшливосп кшыасних ознак у гречки, шдукованих гамма променями, х1м1чними мутагенами та сумкною доею х1м1чних та ф1зичних мутагешв, показали, що по деяких з них - маш 1000 зерен, вир1вняносп та шпвчастосп - генотишчна мишшстъ в оброблених мутагенами популящях була шдвшцена.

Нами встановлено, що вар1агця врожайносп в межах встановлених градаций в Мз значно менша, шж в М2.

Для розпгарення природних меж вар1абельносп врожайносп вихщного сорту та номерш ефекгавними виявились вар!анти з НЕС, Е1 та радаацшним опромшюванням. Отриманий при 1х допомоз1 матер1ал, дав значний приркт врожайносп в Мз.

Анаш'з зерна мутантних популяцш за масою 1000 зерен в Мз показав, що по вах дослщжуваних генотипах присутня вар^абельшсть дано! ознаки. Причому мутагенний фактор, що е високоефективним на одному генотиш, малоефективний на шшому, 1 навпаки. Тут проявляеться специф1чшсть об'еюу та мутагенного фактора.

Збшьшення маси 1000 зерен гречки сприяе 1 шдвищенню гишчастосп. Тонкошпвчасп номери як правило др1бноплщш.

Таким чином, шд впливом сумкно! да мутагешв та гамма-оп-ромшювання у гречки можна отримати мутантш популяцп з високими технолопчними властивостями зерна, а саме крупношпдт, тонкошивчасп та виршняш. Проте у сорту Висгор^я 1ндукована мшпшсть показншав круттносп, щпвчастосп та виршшгосп зерна виражена сильшше шж у крупношлдгого матер1алу.

ОСОБЛИВОСТ1ФОРМОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ МУТАНТШ СТАРШИХ

ПОКОЛШЬ ГРЕЧКИ.

Мишшстъ рослин е звичайним явшцем. Бона систематично вщбуваеться у перехреснозапилыпшв. Проте П величина залежить не титьки вщ генотипу дослщжуваного матер1алу, але й вщ погодних умов. Проте доя радашш значно шдвшцуе природшй р1вень мшливосп.

У дослщах з Впсгор{ею, Радех1вською полшптеною та Аелшио встановлено, що з вшом мутшгпв кшыастъ новоутворень поступово зменшуеться 1', починаючи з Мщ-Мп вщбуваеться стабшзащя матердалу до р1вня вихщно! популяцц (рис.2.).

5 Гр........100 Гр.----300 Гр.

Рис.2. К1пыасгь новоутворень у мутантш старших поколшь гречки сорту Радех1вська полшшена

Характерно те, що у сорту мутацшного походження - Аелгги стабшзацк материалу вщбуваеться бшьш интенсивно, 1 популяцц необхвдний менший пром1жок часу для вщновлення свого, обумовленого генотишчними властивостями, р1вня мшливосп.

Дещо вiдpiзняютъcя 1 спектри новоутворень у сорпв В)'ктор1я та Радех1вська полшшена в!д спектру сорту Лелта. Яйцо в перших переважають короткостебельш форми, рослини з вкорочешш м^жвузлям, одностебельш та рослшш ¡3 змшеними суцвлтями та квггконосами, то в спектр1 новоутворень сорту Аелгга переважають високопллясп форми, фасщаци, пганти, одностебельш та рослини ¡з складними суцвптями.

ВИКОРИСТАННЯ ПОВТОРНОГО (НАСИЧУЮЧОГО) ОПРОМШЕННЯ В

СЕЛЕКЦП ГРЕЧКИ

Кр1м вивчення мутантного матер1алу старших поколшь, нами продовжувалось насичуюче в поколшнях опром1нювання насшня гречки сорив Радех1вська полшшена, Вштор1я та Аелна.

Нашими досшдженнями встановлено той факт, що повтори! опро-м1нювання збшьшують генотигачну мшпшсть, проте слабше, шж перше. Насичуюче в поколшнях опромшювання сприяе накопиченню новоутворень. Для вох доз опромшювання характерно те, що з висом мутантов в популящях пщвищуеться 1 р1вень мшливосп. Величина дози опромшювання сприяе насиченню популяцц новоутвореннями. При дoзi опромшювання 200 Гр. починаючи з Мп ця величина складае 100%. Тобто в результата тривалого опромшювання популящя набувае радюрезистентносп, що приводить до зниження кшькосп депресивних форм (рис.3.).

В спекци новоутворень переважали короткостебелып форми, рослини з вкороченим ыпжвузлям, змшеним суцвптям та квпконосами, пганти. Ця особлив1сть простежуеться по вих сортах. В результата' насичуючого в поколшнях опромшювання ¡з популящй випадали не сп'ша до впливу рад1'ацп форми, матер1ал поступово стабшзувався що 1 простежувалось на короткостебельних муташях.

Анатз мутантних популяцш по технолопчннх якостях зерна: маа 1000

V = 3,36 х + 7.07

I 2 3 4 I 0 7 1 9 10 II 12 13 15 16 17 13 19 20 21 22 23 2< 23 2« Г 23 29 30 31 32 33

Покол1аня

-5Гр.

•100 Гр.

Рис. 3. Кшьюсть новоутворень у мутантт гречки, одержаних пщ впливом насичуючого опромшення у сорту Радех!вська полшшена

зерен, вщивняносп та шпвчастосп показав, що щ показники стабшьш 1 знахо-дяться в межах контролю. Незначш вщхилення простежуютъся в межах окремих роюв. Проте вони формувались пщ впливом погодних умов року 1 е несутгевими.

1з мутантного матер1алу, одержаного гад впливом багаторазового опромшення нaciння, вщбрано ряд щнних форм, яю передам в колекщю свггового генофонду гречки (вщдш мутантав) 1 використовуються в селекцшному процеа, це високопродуктивш, крупноши'дш з високою вир1вняшспо зерна, з одночасним достиганням, стшга до полягання та комплексу поширених хвороб.

ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРСПЕКТИВНИХ НОМЕРШ.

За останш роки в селекцц фечки сформувався новий напрямок -створення сорта з використанням мутантних алелей, що включеш природним вщбором в адаптивний геном (обмежене гшкування, детермшантшсть, вкopoчeнicть м^жвузль та ш.).

Нами проведено вивчення 1 зроблено опис 7, форм вщбраних в мутантних популящях гречки у 1995 рощ.

Характерною особлишстю век номер1в була складна структура популяцш по ознащ ЗГС. Найбшъш стислим спектром популяци за величиною ЗГС морфотишв характеризувались скорости™ номери 141/95; 142/95. 1х популяци складались з чотирьох морфотишв (ЗГС - 2; 3; 4; 5.). Середньостипн популяци мали в своему склада по п'ять морфотишв, в той час

ЯК у ВисГОрЦ Ш1СТЬ.

Разом з тим, у век номеров вщм1чено вкорочешеть М1жвузл1в у зош гшкування, найменпшй габггус спостергався у детермшантних форм 142/95 та 144/95. При анагпз1 архггектошки листковоТ системи нашу увагу привернули дв1 особливосп: у вшх селекщйних номер1в, незалежно вщ модельноТ кшькосп М1жвузл1в в зош гшкування стебла, кшыасть листкзв в зош розширення близька до п'яти. Отже, кшыасть листя в зош розпшрення не мае "пеного зв'язку з величиною зони гшкування стебла I скорельована з тривашетю вегетацшного перюду рослин.

Вщомо, що шд впливом мутагенних фактор1в змшюеться багато кшыастних ознак рослин. Тому надзвичайно великий штерес представляе собою наскшьки вщр1зняються отримаш номери по основних господарсько-бюлопчних ознаках (табл. 1).

Таблиця 1.Морфолопчш особливосп селекщйних номер!в

Селекцшний номер Число, пгг.

гшок 1-го порядку суцвпъ зерен

Вштор1я Ст. 1.8 23.4 96

139/95 2.0 27.8 105

141/95 2.3 29.4 124

142/95 2.1 28.5 129

144/95 2.7 30.0 131

145/95 2.4 28.5 116

154/95 3.0 27.6 104

159/95 2.6 29.3 135

Так у вах номер1в спостер1галось збшьшення юлькосп плок першого порядку в пор1внянш ¡з стандартом. Кр1м того, у вах мутантних форм спостер1гаеться збшьшення числа суцвпъ (27.6-30.0), в той час як у стандарту ця величина склала 23.6, а основну прибавку врожаю забезпечило значне збшьшення озерненосп селекщйних номер1в (табл. 2).

Таким чином, селекцШш номери перевшцували стандарт по врожайносп, зокрема найбшьшу прибавку до стандарту забезпечили номери 159/95 (89) та 154/95 (55) г/м2. Для них характерна також 1 вища маса 1000 зерен та IX вир1вняшсть.

Проте у век селекщйних номер1в вiдмiчaлocь шдвшцення шпвчастосп в пор1внянш з сортом Вцсгорк, що пов'язано з високою масою 1000 зерен.

Таблиця 2. Господарсько-бюлопчна характеристика селекцшних номер1в

мутацшного розсадника.

Селекцшм номери Урожайшс ть, г/м2 Прибавка до Ст., г/м2 Маса 1000 зерен, г Вир1вня-шсть, % Пгавчас-■псть, %

ВЬсшр1я, Ст. 185 28,0 76,8 23,5

139/95 211 26 34,6 96,4 25,5

141/95 229 44 33,4 90,8 25,5

142/95 220 35 33,4 90,8 24,7

144/95 224 39 36,2 95,8 26,3

145/95 202 17 35,2 91,6 25,5

154/95 240 55 34,2 94,6 23,7

159/95 274 89 33,2 91,6 23,1

Отже, отримаш номери харакгеризувались шдвшценою продукгивгастю та високими господарсько - бюлопчними властивостями. Елементи струкгури врожаю, Гх озернешсть та маса 1000 зерен ¡стотно перевищували стандарт.

В 1997-1998 роках в контрольному розсаднику вивчалось 12 селекцшних номер1в видшених в Мь Даш про Гхню врожайшсть та технолопчт якосп зерна приведет в таблищ 3.

Таблиця З.Урожайтсть та ягасть зерна селекцшних номер1в контрольного розсадника (середне за 1997 -1998рр.)

Селскцшш номери Вегстацшни й псрюд, д1б Урожайшсть ,т/га Вщхилення ви середнього стандарту Маса 1000 зерен,г ГЫвчаспстъ Виртвняшс ть,%

В1ктор1я Ст 89 0.92 25.9 22.5 73.8

139/95 88 0.32 -0.60 28.0 25.3 85.0

141/95 87 0.29 -0.63 28.6 24.9 80.0

142/95 84 0.43 -0.49 29.4 24.9 76.8

144/95 85 1.02 +0.10 30.7 25.3 93.4

145/95 87 0.43 -0.49 30.0 25.3 89.8

147/95 89 0.53 -0.39 31.1 25.3 90.6

152/95 90 0.66 -0.26 30.4 25.3 86.8

153/95 90 1.01 +0.09 28.9 21.9 81.8

154/95 85 1.23 +0.31 29.8 24.7 89.2

158/95 90 0.47 -0.45 30.1 24.8 89.2

159/95 87 0.64 -0.28 28.1 23.6 83.2

160/95 90 0.62 -0.32 30.4 24.4 86.4

ШР05 0.108

3 групи цих номер1в, що вивчалась в контрольному розсаднику тшыш номер 154/95 сутгево перевшцив стандарт по врожайностт вщповдао на 0.31 т/га.

Номер 153/95 характеризуеться пониженою шивчастгстю 21.9% при досить високому процент! вир1вняносп (81.8%).

Одним з важливих резерв1в шдвшцення збор1в зерна гречки е повторш поави. Оскшьки збшьшення виробництва зерна безпосередньо пов'язане з збшьшенням площ поаву ще! культури за рахунок шсляуисних та пожнивних поав{в.

В сучасний перюд вщсутш спещальш сорта гречки для таких поав1в. Середньостипн сорта часто в повторних поавах низьковрожайш. Тому сгво-рення скоростглих сорпв гречки е вкрай необходим завданням.

Онтогенез гречки ч1тко розподшяеться на два перюди: вегетативний (сходи - цвггшня) та генеративний (цвтння - досгигання). Тривал1сть вегетацшного перюду характеризуе скоростигасть рослин. Тому в селекцп на скоростиппсть необхщно враховувати тривагасть вегетативного перюду.

У вах дослщжуваних номеров р1зниця в тривалосп вегетацшного перюду пояснюеться, в основному, розб1жностями в тривалосп фази вегетативного пepioдy, в той час як розб^жносп по тривалосп генеративно! фази не суттев1 (табл.4).

Проведеш дослщження показали, що номер 144/95 перевшцуе стандарт по врожайносп на 20.0 г/м2, а номери 154/95 та 159/95 вщповщно на 24.5 та 10.8 г/м2. Поряд з шдвшценням врожайносп спостерпалось i гадвищення маси 1000 зерен та '¿х вщявняносп.

Таблиця 4. Урожайшсть та яюсть зерна гречки кращих номерш в поуюсних

поавах.

Селекцшний номер Вегетацшн ий перюд, »6 Урожайшсть, г/м2 Маса 1000 зерен, г ГЬивчас- •псть, % Вир1вня- ШСТЬ, %

ВЬсгорш, Ст. 76 122,2 27,2 24,9 71,1

144/95 70 142,2 36,8 25,5 97,6

154/95 74 146,7 31,0 26,1 92,8

159/95 73 133,0 27,6 25,7 78,6

Характерно те, що лггш пос1ви в нашому дослад в пор1внянт з весняними забезпечили формування зерна з вищою масою зерна та його вир1вняшстю.

В 1997-1998 роках нпстъ номер1в отриманих вщ насичуючого в поко-л1ннях гамма - опромшення насшня гречки та два номери одержаних в результат! обробки насшня пбридних популяцш НМС вивчались в попередньому сортовипробуванш (табл. 5).

Серед yc¿x номеров попереднього сортовипробування прибавка врожайносп складала 0.08 - 0.37 т/га. Проте для номер1в 57/96 та 54/95 перевищення над стандартом було не сутгевим.

По мае! 1000 зерен ва дослщжуваш номери перевищують даний показник у стандарту, 1 тшыш у селекцшного номеру 57/96 вш знаходиться на р1вш стандарту 25.9 г.

Для номер!в 56/96, 58/96, 61/96, 52/96 та 54/95 характерно зниження

шпвчастост! в той час як у шших ном^в вона дещо внща шж у стандарту, особливо це стосуегься номер1в 163/95 та 164/95 оскшьки це пов'язано з шдвшценням маси 1000 зерен, { як результат щ номери характеризуються найкращою вщпвняшстю.

Таблиця 5. Характеристика селекщйних номер1в попереднього сортовипробування (середне за 1997-1998рр.)

Селекцшний номер Походження Урожашпс ть, т/га Маса 1000 зерен, гр. Шпвчасп стъ,% Вир1вняшс ть, %

Стандарт Biicropm 1.09 25.9 22.5 72.5

56/96 Biicropin ИМЮГр. 1.38 26.0 21.5 67.2

57/96 BiirropiH 16М 10 Гр. 1.21 25.9 24.1 65.4

58/96 BücTopin 20М 10 Гр. 1.31 26.2 22.1 71.8 .

61/96 Biicropifl 26М 10 Гр. 1.46 26.4 22.3 65.4

52/95 Biicropifl 14М 5 Гр. 1.27 26.0 22.3 65.4

54/95 Вкторгя 4M 5 Гр. 1.17 26.8 21.7 69.6

163/95 58/92 НМС 1.27 29.2 24.9 84.4

164/95 115/92 НМС 1.44 28.3 24.5 74.8

HIPos 0.13

Таким чином, створений новий вихцщий матер1ал, що знаходиться на р1'зних етапах селекщйного процесу по врожайносп та якостт зерна не постулаеться або навпъ перевищуе стандарт.

ВИСНОВКИ

1. Вирппальний вплив на польову схож1сть, виживання та мшпшсть рослин гречки в М^ а також на мутабшьшсть в Мг та Мз, спричиняе вид мутагену (комбшагця). Сутгеву роль вдограе також генотип вшодного матер1алу.

2. Мутабшьшсть в Мз по вох генотипах та мутагенних факторах бшьша шж в Мг i складае вщповцщо у Вшгорй - 3.18 та 2.36%, у номера 58/92-4.53 та 2.91%, 115/92 - 3.63 та2.39%, 101/92 - 3.81 та 2.08%.

3. 3 ус1Х мутагенних факгорш, найбшьш ефекгивною виявилась сумгсна доя х1м!чних мутагешв та гамма-промешв 1 доя Е1. Причому комбшащя Е1+ гамма - опромшення, с причинила найбшьшу частоту мутащй на вах дослщжуваних генотипах.

4. Найбшьша кшьюсть хлорофшьних мутащй вданчена в Мз, причому

Marepiari складного пбридного походження 58/92 [(Altiramosum х Карлик) х (Búcropia х Зеленоквггкова) х Казанка] виявився бшьш мутабитьним шж просп пбриди та сорт Biicropk i на ньому шдуковано 0.53 % хлорофшьних мутащй, серед яких переважають xanta та albina.

5. В шдукци мжромутацш найбшьш ефекшвними виявились Bapiairra з НЕС, EI та гамма - опромшення (продуктившсть); НЕС + гамма -опромшення, НМС + гамма - опромшення, EI (крупшсть зерна); НЕС + гамма -опромшення (зменшення шпвчастосп); EI та НЕС + опромшення (шдвшцення вир1внянос*п зерна).

6. У мутанпв старших поколшь процент змшених рослин залежить вщ дози опромшення. 3 bíkom мутанта кшьюсть новоутворень поступово зменшуетъся, i, починаючи з Мю- Мп вщбуваеться стабшзащя матер1алу до р1вня вих1дноГ популяцц.

7. Насичуюче в поколшнях опромшення насшня гречки збшыпуе генотипову мпшив1сть гречки, проте слабше шж перше.

8. Огриманий цшний вихщний матерхал для селекци гречки, який харакгеризуеться комплексом господарсько - щнних ознак (139/95,141/95, 142/95, 144/95, 145/95,154/95,159/95).

9. Створено ряд селекцшних номергв, яю оцшюютъся в р1зних етапах селекщйного процесу 154/95, 166/95, 65/95 (контрольний розсадник) та 56/96, 58/96, 61/96,164/95 (попсредне сортовипробування).

ПРОПОЗИЦП ДЛЯ СЕЛЕКЦШН01 ПРАКТИКИ

1. 3 метою штенсифкацп формотворчого процесу у гречки необхщно залучати в мутацшний процес селеицйний Marepian пбридного походження, зокрема складш пбриди.

2. Для шдукцц р1зномаштних мутацш у гречки необхщно використовуватги сумкну даю ф1зичних та xímÍ4hhx мутагешв (особливо в комбшаци з EI).

3. Передати в колекхцю мутанта гречки номери (139/95, 141/95, 142/95, 144/95, 145/95, 154/95, 159/95), яка характеризуютъся комплексом господарсько-щнних ознак з метою використання як вюодних форм для перспективних селекцшних програм.

СПИСОК ОПУБЛПСОВАНИХ ПРАЦЬ ПО ТЕШ ДИСЕРТАЦП

1. Кушшр В.П. Про новоугворення у гречки //Селекшя, насшництво i технологи вирощування польових культур. Marepiarm М1жнародноГ науково -практично!'конференцц.-Чершвщ: Буковина, 1996.-C.il.

2. Кушнир В.П. Использование мутанпшх алелей в селекции гречихи//Селекция, семеноводство и технология производства гречихи. Международный сборник научных трудов.-Черновцы. Буковина, 1997.-С.155.

3. Алексеева Е.С., Кушнир В.П. Скороспелые мутанты гречихи из сложной гибридной популяции//РгоЫете1е si perspective^ radioecologiei in república Moldova. Materialeíe simpozionului international. Chisinau, 1996.-S.59.

4. Рарок B.A., Алексеева E.C., Кушнир В.П. Использование повторных многолетних гамма-излучений в селекции гречихи//РгоЫете1е si perspectivele radioecologiei in república Moldova. Materialeíe simpozionului international. Chisinau, 1996.-S.94.

5. Kushnir V. Reaction of Hybrids of Buckwheat to the Treatment of it the Seeds with Mutagens/ VII International Simposium on Buckwheat, August 12-14, 1998, Winnipeg, Canada,-P.167,168.

6. Kynmip В.П. Мтливютъ деяких кшъюсних ознак у гречки гад шею pi3HHx мутагенних фактор1в.//Аграрна наука - селу,науковий 36ipmiK, випуск 6-м. Кам'янець -Подшьський, 1998,-С.71-74.

7.Kynraip В.П. MiiLUfBicTb деяких кшьюсних ознак у гречки шд шею p¡3hhx мутагешшх фактор1в.//Аграрна наука - селу,науковий зб1рник, випуск 6-м. Кам'янець -Подшьський, 1999,-С.71-74.

8. Kynraip В.П. Мутацшний процес у гречки шд даею насичуючого опромшення на приклада сорту Радех1вська полшшена//Вкник Бшоцерювського державного аграрного ушверситету, випуск 10-м.БшаЦерква,2000,-С. 142-146.

АНОТАЩЯ

Кушш'р В.П. Створення вихвдного селекцшного MaTepiany гречки на ochobí старших поколшь мутанпв та нових мутагенш. - Рукопис.

Дисертащя на здобутгя наукового ступе ня кандидата сшьсько-господарських наук за спещальшстю 06.01.05 - селекщя i наспшицтво. Подшьська державна аграрно-техшчна академ1я, Кам'янець-Подальський, 2000.

Захшцаеться дисертащя, в якш представлеш результата дослщжень по створенню вихвдного матер1алу для селекцн гречки методом ¡ндукованого мутагенезу. В дисертацп визначено вплив рпних мутагешв та ix комбшацш а також насичуючого гама-опромшювання на мутацшний процес у гречки.

Визначеш групи мутагешв яю найбшьше впливають на мшливгсть деяких юльгасних та яюсних ознак у гречки. Дана характеристика формам вадбраним в мутантних популящях гречки по певних ознаках (обмежене гшкування, детермшантшсть, вкорочешсть м1жвузл1в), та перспекгавним номерам створеним за допомогою р1зних методав штучного мутагенезу.

Kmo40BÍ слова: Гречка, мутагенез, мутащйна мшливкпъ, мутагенш фактори, спектр мшливосп, доза мутагену, концентращя мутагену, комбшащя мутагешв, насичуюче опромшення, мутантна популящя.

АННОТАЦИЯ

Кушнир В.П. Получение исходного селекционного материала гречихи на основе старших поколений мутантов и новых мутагенов. -Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05. - селекция и семеноводство.-Подольская государственная аграрно-техническая академия, Каменец-Подольский, 2000.

Защищается диссертация, в которой представлены результаты исследований по получению исходного материала для селекции гречихи методом индуцированного мутагенеза. В диссертации определено влияние различных мутагенов и их комбинаций, а также насыщающего гама-облучения на мутационный процесс у гречихи.

Анализируя различные средства мутагенеза и их комбинированное действие, следует отметить, что их использование приводит к различным конечным результатам, что подтверждается результатами исследований.

В Мг среди изучаемых мутагенных факторов, наиболее эффективными являлись комбинация ЭИ + гамма лучи и действие ЭИ которые индуцировали на всех изучаемых генотипах наибольшую частоту мутаций.

Изучение мутантного материала показало, что количество мутантных растений в Мз, значительно выше, чем в Мг. Это объясняется тем, что фенотипическое проявление мутаций у гречихи растянуто на ряд поколений, так как развитие многих признаков контролируется целым рядом взаимосвязанных генетических локусов.

Определены группы мутагенов, которые наиболее сильно влияют на изменчивость некоторых количественных и качественных признаков у гречихи. Установлено, что под влиянием совместного действия химических мутагенов и гамма лучей у гречихи можно получить мутантные популяции с высокими технологическими свойствами зерна.

Анализ мутационного процесса показал, что частота и спектр хлорофильных мутаций служит индикатором эффективности экспериментального мутагенеза, наибольшее количество хлорофильных мутаций на всех изучаемых генотипах индуцировано в Мз.

Изучение мутационного процесса у мутантов старших поколений показывает, что с возрастом мутантов количество новообразований постепенно уменьшается. Начиная с М[0 -Ми происходит стабилизация материала до уровня исходной популяции.

Повторное (насыщающее) в поколениях облучение увеличивает генотипическую изменчивость, но меньше, чем первое. Величина дозы облучения способствует насыщению популяции новообразованиями. Тоестъ в результате длительного облучения популяция приобретает

радиорезистентность, что приводит к снижению количества депрессивных форм.

Дана характеристика формам, отобранным из мугшггаых популяций гречихи по признакам (ограниченное ветвление, детерминантность, короткие междоузлия), а также перспективным номерам, которые получены с помощью разных методов искусственного мутагенеза.

Получен новый исходный материал, который находится на различных этапах селекционного процесса и по комплексу хозяйственно - полезных признаков превосходит стандарт.

Ключевые слова: Гречиха, мутагенез, мутационная изменчивость, мутагенные факторы, спектр изменчивости, доза мутагена, концентрация мутагена, комбинация мутагенов, насыщающее облучение, мутантная популяция.

RESUME

Kushnir VP. Receiving of Initial Selective Buckwheat Material on the Basis of Elder Mutant Generations and New Mutagens.

Thesis for a Master's degree of doctor of Agricultural Sciences on the field 06.01.05. - Selection and Seed Fanning. - Kamenets-Podolsky,2000.

The thesis presents the results of research into receiving of initial material for buckwheat selection by the method of induced mutagenesis. It is determined that different mutagens and their combinations and also saturating gamma irradiation influence on a mutative process of buckwheat.

The mutagen groups that mostly influence on a changeabiliti of some quantitative and qualitative indication of buckwheat were determined.

It was given the characteristic of the forms selected in mutant populations of buckwheat by way of such indications as limited branch system, short interbundling and also the characteristic of perspective numbers received with various methods of artificial mutagenesis.

Key words: Buckwheat, mutagenesis, mutative changeability, mutagen factors, spectrum of changeability, dose of a mutagen, combination of mutagens, saturating irradiation, mutant population.