Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему
Современная динамика склонов на территории Украины (инженерно-геологические и экологические аспекты)
ВАК РФ 11.00.11, Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов
Автореферат диссертации по теме "Современная динамика склонов на территории Украины (инженерно-геологические и экологические аспекты)"
мпнстегство осени yKPAïmi 1ШО-вРАНК1ВСЬКМЙ ДЕРЛАВНИЙ ТЕЯИЧНИЙ УШВЕРСИТЕТ НАФТИ I ГАЗУ
Р Г Б О Д „ранах рукопмсу
ДЕМЧМШ01 МихаЯло Горд1йович
. СУЧАСНА ДННЛШКА СХИЛ1В НА
TEPHTOPIÏ УКРАКНИ (1йканерно-геолог1чи1 та еколог1чн1 аспекта)
Споц1альностi : 11.00.11 -
04.00.07 -
oxopotia навнолишнього середовица 1 рац1оиалыш нииорнстання природнмх ресурсiи
iioreiieptia геолог1я, нерэлотозиавство та грунтознавство
АВТОРЕвЕРАТ
дисортацП на здобуття вченого ступеня доктора техи1чннж наук
1яаио-®ра»ш1Еськ - 1894
Дисертац1ею е рукопис.
Робота виконана в I петиту'-" 1 геолог 1чиих наук Нац!опально! АкадемП наук Укра1ни.
0ф1ц1йн1 опоканти:
- доктор техн1чних наук, профасор ЧОРНИЙ Гел1К 1ваношч,
- доктор геолого-мшераж)г1чних наук, професор ВДОВСЬКНЙ Георгий Шмшлйовйч,
- доктор геолого-м1нералоПчних наук, професор РУДЬКО Гоорг1й 1лл1ч.
Пров1 дна орган!ззд1я
Укра1нськмй наукоьо-досл1длий 1 проектний институт м!с-тобудування М1н1стерства Украпш в справах буд1вництва 1 арх1тектури, м.КиКв.
Захист в1д0удеться ^04 р. на.»о1дшш1 спец!ал 1-
зовано^'1 вчено! ради Д.09.02.02. ь Iнано-франк 1 воь,кому державному тех-н!чному ун1ьерситет1 нафти 1 гаау, за адрессно: 284018, м.1вано-Фран-к1вськ, вул.Карпатська, 15.
3 дисертац!ею можна ознайомитися у б1бл1отец1 I ваш Франк1всь кого державного техн1чного ун1верситету нафти 1 гаау аа адресов: 284018, и.1ваио-Франк1вськ, вул.Карпатська, 15.
Автореферат роз1сданий ".глу ^¿еР4 V* 1994 року
: ВЧЕНИЙ СЕКРЕТАР ' СПЕЦ1АЛ1Й0ВАН01 ВЧЕНО! РАДИ „ . НАВРОЦЬКИЙ Б.I.
Ь-.
8 Р Т У |i
Актуальн!стЬ теми. Руйн1вн1 (катастроф!чн!) 1рояви схйлових грав1ТаЩйнйх процес1в являють собою серйоану 1нже-1ерно-геологШну та еколоПчну проблему для територП УкраТни, яка >хоплюе частково структури Сх1дйо-европейсъко1 платформи, област1 шьшйського орогенезу 1 перех!ди1 вони.
Йлощ! а нахилом поверхн! б1лыпим б град., На яких стае можли-;ИМ pyx Грунт1в, що створюе загроау руйнування об'ект1в 1 споруд. ¡аймають тут трохи оиьше 47. територП (б1ля 25 тис.км.кв.), але ix шоження на узОережжях мор1в. на схилах р!чкових долин, сприяв 1н-енсивному господарському використанню таких площ перм за все з ме-ою забудови. На схилах територП Укра'ШИ аараз &1дм!чаеться б1ля 1 тисяч асувопрояв1в. В Ирських районах краТНй спостер!гаються об али, сел!, лавини» як1 несуть значи! збитки народно-господарськкм Сектам, пимагають великих затрат, на оД1йснення захисних заход1в.
В даний час в УкраШ накопичений вначнйй досв1д вивчення схи-ових грав1тац1йних йроцес1в, б також дсюв!д освоения, забудови ест1йквд терйТор!й, досв1д аакр1плення береПв i схил1в, регулю-ання схилових граЫтаЦ1йних процес1в. Великий внесок у вивчення аконом1рностей прояву схилових процес!в, теоретичне обгрунтування а лрактичне ад1йснення вакр1гшовальних протизсувних 1 берегозахис-их заход1в зробили науков1 прац! орган1зац1й, 1нститут1в, окремих Чених i спец!ал!ст!в.
Проте цей досв1д до останйього часу не внайнов достатньо пов-эго теоретичного уаагальнення i оОгрунтування, а на багатьох д1-Янках захисн! заходи i по-сьогодн! вд1йснюються в рамках "бороть-и" з зсувами, обвалами, селями 1 т.д. В практиц! i зараз йереважае зложення, зг1дно якого заходи йпливу на схилов1 процеси вживаються 1сля 1х руйШвного або катастроф!чного прояву в результат1 ано-ального роэвитку ПдрометеоситуацП, або при техногенних порушеН-1х прйродних умов, що сюались. Все це висуйае иеобХ1дн1сть критского перегляду основних положень теорП i Практики освоения схи-1в, накопичекого досМду вивчеййй схилових граз1тац1йних процес!в заход1в впливу на них, по вживаються для в!ДвернеННЯ руйнувань, •абШзацП та закр1плення терйтор!й.
Тема дисертаШЙно! прац! бевпосередкьо пов'пеана а гавданням фхавного республ!Канського координацШого плану "Вивчкти, pospo-
Сити мотоди прогнозу 1 аапоб1гання асувних явит на територП насе-лених пунк1в. 1 курорт1в УкраИни", виконаним в 1нститут1 геолог!чних наук АН Укра1ни. Ровд!ли Б-7 виконан! в рамках теми "1нженерно-гео-Лог1чн1 досл1д*ення умов роавитку екаогенних геолог!чних процесАв На територП Укра1ни",
Мета 1 вавдання досл!джень. В дан!й робот! поставлена мета висвЮити основн1 вакоцом!рност! руйи!Ьного 1 катаетроф1чного прояву схилових грав1тац!йних процесса на територП Украйни, виконати уаагальнення теоретичних положень з ыехан1вму
• проя»у ,асув1в в р1вних геолопчних умовах,.роэробити 1 обгрунтувати
• принципа !нжецерного захисту територ1й. то вазнають впливУ асувних 1 о?вадьних явищ.
.У в1дпов!дност! а цим в робот! висунут! наступи! аавдання:
1, вивчення просторового подЬження, Батального стану, напрям-к!в сучасно! еволюцП схил!в в ав'язку а геолог!чною структурою та геодинам1кою територП! Укра'ши.
2, Уаагальнення та подальший розвиток теоретичних положень а сучасноГ динам1ки схил!в морських угОеред, рШкоеих долин, ороген-них облйзтей.
3. розребка ыетод!в оц!нки ст1йкост! схкл!в, руйн!вного ефекту прояву схилових грав1тац1йних процес1в.
4. Розробка прйнциШв !нженерного захисту територ!й, регулюван-ня переб!гу схилових Грав1тац1йних процес!в 1 закрепления схшав.
Жукова нов. и 8 н а. Автором прийнятий новий П1дх1д до вивченна руйнШюго та катастроф! чного прояву схилових грав1тац1й-эдх процес1В. Розроблена концепц1я ав'яаку динам!ки ,р!вн1в а динам!-кою схиа!в як Ланок, до в'еднують екв1потенц1альн1 поверхнх грав!-тац1йного поля 8ешц р!зних р!вн!в.. Вид1ден1 основн! грав1тац!йн1 р1вн! 1 виконано районування територП Укра1нй за геолоПчною будо-вою схил!в 1 проведена 1х тип1аац1я з урахування'м структура, морфо-- лог П. положения 1 напрямку ам!н грав1тац!йних р1вц1в.
Вперше э п05иц1й геодинам1ки ад!йснено теорети-ше обгрунтуван-ия 1и*енерно-геолог1чних досл!джень схилових грав1тац1йнцх процес1в на територП У крайни. Ц1 процвси ровглядаються в т геному ав'яаку в " геолоПчною структурою та еволюц1ею геолог!чних т!л.
-ВДрше для територП Укра1ни вианачена роль в роавитку схил1в д1толого-генетичних комплекс!в, ф1аико-механ!чн! властивост! яких Идзначэдлгся рисокою чутлив1стю до вм1ни режиму вологост1 1 напру,-«еногр стацу (основШ деформативн! гориаонти). Розкрит! законом!р-
- Б -
ноет! руйн!внего 1 катастроф!чного прояву схилових грав1тац!йних процес 1 в на усбережжях Чорного 1 Лзовського мор1в б межах Укра'пш, на ехидах долин основних р1внинних р1к, г1рських схилах Укра'(нських Карпат 1 Криму.
Вперше виконана оЩнгса техногенних перетворень схил1в 1 оц!нка '¡х ст1йкост1. Автором запропонований принцип1алыю новий п1дх!д до к1лыисно1 оц1Нки стану схил!в, який враховуе просторово-часову ам!нн1сть ф1эико-механ1чних властивостей пор1д, структуру присхило-вого масиву, наявн1сть ослаблених поверхонь 1 зон, 1х параметри 1 ор!ентац1ю. Показана необх1дн!сть врахування I визначеиня ф1знчних параметр]в, що характеризуют масштаби 1 руйн1вну силу процес!в -мае и пори, що охоплен1 рухом, швидкост!, шляху, який проходить ма-си при зм1ш,екн! (ампл1туда змИцення). Розроблен! 1 обгрунтован1 принципи 1нженерного захисту терйтор!й в зонах розвитку схилових грав!тоц!йних процес1в.
Основа 1 науков1 положения.
1. Обгрунтування юищепШ эв'язку сучасно! динам!ки схил!в а геоструктурою 1 тектон1чним режимом територП. Районування територП Украйни за геолоПчною Судовою схил1в, тип1зад1я схил!в за ознака-ми 1х схильност! до руйн1вного 1 катастроф!чного прояву грав!тац1й-них процес1в.
2. Законом1рнсст1 руйи!вного 1 катастроф1чного прояву схилових грав!тац1йних процес1в визначаються морфометричними параметрами схил1в; наявн1стю в присхиловому масив! ослаблених поверхонь 1 зон, горизонт!в чутливих 1 доступних зовн1шн1м впливам, '(х деформацШю-м!цносними параметрами; характером д1! природних 1'техногенних чин-
ник1в.
3. МетодолоПя сц!нки стану 1 прогнозу розвитку схйлу на осно-в1 анал!зу структура 1 напружено-деформац!йного стану присхилового масиву, виявлення ослаблених вон 1 поверхонь з вианиченням маси по-р1д, що охоплена рухом 1 деформац!ями, можливих швидкостей 1 величин зм1щення, енергИ, що вид1ляеться при розвитку процесу. »,
.4. Принципи- 1нженерного захисту територ1й: стимудювання вдат-ност! схил!в, як природних систем, до саморегулювання 1 самоз!днов-ленняг адекватност1 захисних эаход1в"масштабам 1 характеру проце-с1в;' комплексное! захисних эаход1в з! врахуванням селективност! 1х Д11> врахування цикл!чност1 1 стад!йност! розвитку процес!в а вк-бором оптимальных строк!в проведения !«жененного захисту 1 виконзн-ня його в склад! ваход!в з 1кженерноХ Шдготовки.
9 .
Практичне значения робот и, р е a i 1в а ц1 я та впрсвадження реаультат1в Д о о л i д * е н ь. Обгрунтована ножливЮТ}. використання i закр1п-Лйннп нест1йких д1лянок на ехидах в мехах терйт&рП Укргини, запо-б1гання есувиих яви» руйНЦзного (катастроф!чного) характеру при виконани! будгвэльних poOiT. Эалропоноваиа в робо-ri методика оценки стану схщЦв доэводяе атримати необх!дн1 характеристики для мрочкту-вання схилоьакр 1 плювальних 1 аахисцих заход1в. Позитивний ефект тд-ВИЩення над!йност1 эакрШлення схцл1в досягаеться при використанн! вапропонованих . автором - лринцип1в нвкеиерних захисту i регулювання схйлових npoaecifj. Мате pi ми роаробок автора беапосередньо викорис-тан1 в планах "Економ^чний i соЩальни^ роиьиток Киева на 1S76-1980 p.p." та при розробц! Генеральних схем протизеувних заход1в 'на узбережж! Чорного меря, для територП м1ста Киева в проектах за-Кр1рлення схил!в на територП м!ет Ки'1ь, Иутивль, Г^чдяч, Кам"янець-{1од1льськйй. Гусятин, на Карпатсьмй д1лянц1 т; -си газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород.
Проведен1 ааходи дозволили закрШити територп, на яких роата-шован1 житдов! Оудинки, промислов1 1 комунальн! о6"екти, памятники 1с?орЦ 1 архитектура.
В результат! використання роаробок автора досягнуто зниження вартост1 1нхенерного захисту, п1дтвирджене документами.
Автором ровроблен1 i эатьердлен! Ресиублаканським управл!нням аелейого буД1вництва 1 комплексного благоустрою "Вказ1аки з вияв-лення i оц1нки тёритср1й, що зазнать вг.лийу гоуьиих i абраз1й-но-ероа1йвих процесс в населении пунктах УкраТни". .
Hayковi результате дано! теми використан1 при проведение дос-д1джень в проблеми 'Т-еолог1чне середрвще територП' Укра]ни".
В и х 1 д н ] иат с р i ал и та особистий песок автора. В ос^ву дисертацП покладен! багато-. р1чн! (8 1061 р.) досл1дження автора в ргзних регЮнах Укра1ни в вв'явку 8 викензннлм аавдзнь э обгрунтуьання схем вахисту терито-. р1й м1ст Киева, Одеси, Черн1вц1в, Бердянська та регюн1в Швденно'го верега Криму 1 заход 1 в аайевпечення ст1йкост1 оорт1в в1дкритих Пр--ничих виробок Донбасу 1 Дн1пробасу.
1нструментальн1 спостереження, спец!аль:А натура! досл1джепня, вивначенна Miiwocri I дефорыативаих властивостей грунт1в, Пдрогео-лог1чних i г1дролопчних режимов на схилах, в эв'яэку з проявом всу-в1в, роврахунки ст1йкост! схил!в виконан! для окремих д!лянок схи-
л1в в Киев!, Одес1, Севастополь Бердянську, на Швденному берез! Криму, в Карпатах, в Прикарпатт1, на Под!лл! (Кам'янець-Под!льський, Хмельницький, Городок, Нова Ушиця, Гусятин).
Роботи ьиконувались й 1961 по 1968 р!к в УкраТнському науково-дослЩюму 1 проектному !нститут1 (УкрНД!проект), в основном-/, з до-сл!дження ст!йкост1 борт!в кар'ер1в. 3 1968 р. по 1978 р. в Науково-досл!дному ! конструкторсько-технолог!чному 11!ститут! м1ського гос-подарства КИнжитлокомгоспу (IfflKTI МГ), де вйконан1 досл1дженнл ст1й-koctI схил!в i анап!з ефективност! проведених протизсувних за\од1в в Киев!, Одес!, Севастопол!, Вердянську, Черн1вцях, на Швденному берез1 Криму.
При виконанШ роботи використан! в1тчизнян1 прилади 1 облад-нання для проведення 1нженерно-геолог1чних досл1джень, апробован! методи вивчення ст1йкост1 схил1В. Розроблен1 також нов!. техн1чн1 эасоби ДосЛ1джень, робоч1 методики. Так, автором створений 1 пасто-сований прилад для випробуваиня в натур1 опору зрушенно на вэлико-габаритних вравках глинисто-щебнистих пор1д, тросовий глибинний репер, вр дозволяе визначатй положения поверхн! ковзання всуп1в. Роэ-роблен1 ориг1нальн1 роврахунков! схеми оц1нки ст!йкост! делюв1аяь-них йор1д на схилах. Розроблялись також спец1альн! питачня прогнозу вання, контролю та регулювання схилових грав1тац1йних процес1в. Запропонован! нов1 способй вигстовлення<$1льтруючих вироб!в 1 ф!ль-тр1в для г1дротехн1чйих дренажних споруд, на як! отрйман1 авторськ1 СВ1Д0ЦТВЭ (NN 391099 , 391152).
3 1978 року роботи викоиуВалисЬ в 1кститут1 геолог!чних наук АН УкраЧни. В ход1 експедиц!йних роб1т 1979-1987 p.p. вивчен! умовй роввитку схил1в СереднЬого ДнШра на Д1лянц1 Ки1в-Каа1в, узбережжя Чорного 1 Азовського мор1в, берег1в Дн1стра 1 його приток1в, схил!в в Укра1нських Карпатах ввдовж д1Лянки траси експортного газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород. Автор брав участь в науков1й експертиз1 ба-гатьох проектних р1шень 8 вакр1плення 1 забудови нест1йких терито-р!й в Киев1, на ПЁК, матер!ал!в Генеральних схем протизсувних 1 бе-рего8акр1плювальних 8аход1в на Чорноморському 1 Азовському узбереж-жях Укра!ни; урядових ком1с1ях 8 визначення Причин руйн!вного 1 ка-тастроф1чного прояву схиловйх грав1тац!йних процес1в у В1нницьк1й, Закарпатськ!й, 1вано-Франк1вськ!й, Лъв1вськ1й, Хмельиицьк1й, Чер-каськ1й, Черн1вецьк!й областях. Брав участь в спец1альних досл1д-женнях з встановлення причин аварП гребл1 хвостосховища СтебникХв-ського кав1йного заводу.
Особистий внесок автора полягае в району вал н1 територП УкраЬ 1ш за геолоПчною будовою схшпв, в 1х тип!аацП; вивченн! ааконо-ы!рностей руйн!вного (катастроф!чного) прояву схилових грав1тац1йних процес!в; роьробц! методичних основ оц!нки стану схил1в; формулю-BaiiHi основних принцип1в 1нженерного аахисту територ1й на схилах i в sonax ïx впливу.
Апробац1я робот и. Матер1али э теми досл1джень представляюсь на М1жнародних симпов1умах (Бангкок, 1982; Rhïb, 1QS3; Л1сабон, 1983) ХШ Конгрес Карпзто-Балканськоï геолог!чно1 acouiaul'i (KpaKiB, 1985); на 12-ти всесоюзних з'Чэд&х, сиыпоз1умах, сс-mï нарах. конференциях (Ростов-на-Дону, 1980; !нано-Франк!вськ, . 1989, 1984. 1985; Ташкент, 1984; Кишин1в, 1983, 1986; Черн1вц1, 1987; Ки1в, 1988; Кунгур, 1983; Баку. 1990; Новосиб1рськ, 1ркутськ, 1991) на всеукраЧнсъких 1 регюнаньних конференц!ях, сем 1 нарах та нарадах.
Публ1кацП. На даний час автором з теми дисергацП опубл1ковано 114 роб1т, в тому числ1: монограф1я (17,4 д.а. ), крупн1 роад1ли в шести монограф1ях, чотири препринти, статт1 в журналах 1 тематичних наукових аб1рниках, допов1д1 в працях м1жнародних симпо-в1ум1в 1 конференц1й. Результати досл1джень в плшп науково'1 тематики э проблема 1нженерно! геодинашки, охорови навколишнього сере-довища 1 рацЮнальнбго використання природних pecypclB, виконан1 п!д кер1ьництвом диОертанта 1 при його участ1, як в1дпов!далъного виконавця. Бикладэн! в 24 наукових зв1тах.
Структура та обсяг робот и. Дйсертац1я складаеться 18 вступу, двох.частин, то маить дев'ять роздШв 1 висновк1в. Об'ем прац1 - 335 стор1нок машинопису, 83 малюнки, 616-л!ограф1я 1в 372 назв. Додаток: прогргыи роэрахунк1в, документа про впровадження.
Матер1али роботи являють собою Шдсумок 6агатор1чного вивчення автором проблеми схилових грав!тац1йних лроцес1в на територП Укра-1ни. Виконан1 теоретичн1 узагальнення 1 експериментальн! натурн1 1 лабораторн! досл1дкення, моделювання 1 розрахунки. Достов1рн1сть реаультат!в моделювання 1 роэрахунк1в, обгрунтован1сть bhchobkIb, " вабеапечена вастосуванням над1йних, добре апробованих метод1в дос-л1джень, 1нструмент1в 1 пршзд1в, техн1чних васо01в розрахунк1в (ЕОМ "М1нськ-£0 , EQM-3D40, персональний кош'втер ЕС-1841).
Частина 1. ЗАГЛЛЬШ ЗАК0Н0М1РТОСТ1 Р03ВИТКУ СЯШВ ИА ТЕРИТОП* УКРАХНИ.
1. СТАЙ ВИВЧШИ ПИТ АНЬ ДИНАМКИ СХИЛ1В.
МобШвм л!тосфери найб1льш ч!тко виявляетъся на поверхн1 Земли на схилах як д1лянках переходу м!ж р!эного р!вня еквШотенц!-альними поверхнями грав1тац1йного поля. Постзнш масоперенос з верхШх на б1лыа нивьк1 р1вн1 визначае механ!зм екзогенних геоло-г1чних процес!в, справляе безпосередн1й вплив на життя та д1яль-н!сть людини.
Питаниям схилових руххв в1ддавани значну увагу вчеп!-геологи, 1нженери~геологи, геоморфологи, географи, ландпафтозяавц!.
3 метою конкретизацП 1нженерно-геолог!чних аспект!в проблема схил!в автором проанал1зовапо велику к1льк1сть матер!алу теореткч-них та прикладних досл1джень, основу яких склали прац1 ЬВ.Мушкето-ва, О.П.Павлова, А.Гейма, В.М.Дев1са, В.Пенка, У.Х.Тзенхсфела, I.П.Герасимова, Ю.А.Мещерякова, С.С.Воскресенського, С.Варна, А.ПГейдеггера, К. Заруби, В.Менцла, м.Шпурека, В. В. Согаловсъкого, М.М.Маслсза, А.М.Троф1мова, А.В.Позднякова, Н.Ф.Погребова, В.Ф.Пче-линцева, Ф.П.Саваренського, Р.А.Шязова, е.М.Сергевва, Г. 1.Тер-Сте-паняна, 6.П.бмельяново!, Ф.В.Котлова, •Г.С.Золотарьова, 1,П.Зел1н-ського, В.В.Кюнтцеля, Г.О.Тихвинського, В.С.Федоренка, К.Ш.Шадунца, Н.Л.Шешен1, АЛ.Шеко та багатьох 1нших.
В сучасн1й л1тератур! схилов1 грав1тац1йн1 пронеси ровгляда-ються перед ус1м за видами прояву в феноменолоПчних позиц!й окремо зсуви (зсувознавство), обвали, осипи, а такод ероз!я, абраз!я та 1нше.
Анал1з надрукованих матер!ал1в досл1джень показуе, шо проблема схилових рух!в, II 1нженерно-геолог1чн1 аспекти, як1 визначаються иасамлеред в забезпеченн1 ст!йксст1 та збереженн1 1нженерних об'ек-т1в на схилах, 1нженерного захисту територ1й, як1 зазнагать д1'1 схилових грав1тац1йних процес1в, вир!шуються на основ1 розробок ряду наукових галузой 1, насамлеред, геологи, геоморфологП, грунтоз-навства, механ1ки грунт1в та 1н.
В проблем1 схилових рух1в вид1лягаться питания оц1нки геолог1ч-них умов схилу, структури присхилового масиву, наявност1 в ньому зон та поверхонь ослабления р18иого генезису, розм!р1в, просторового-по-
лакекня в масив!. Осноьним завданням мехашки грунт1в в проблем1, яка роБГладаеться, е визначення нанруженого стану присхилового масиву, ьидЫеннй осередкХв та вон концентрацП нанружень.
/1ор1г>нш;чи р!ьн1 точки аору, автор приходить «о висновку, шр задача про розпод!л напруг в нагцьпростор!, який ос,мелено нахиленою цоьерхкею (присхиловий масив, т1ло схилу), може бути виршена Т1ль-ки з врахуьанням геологхчно! структура, роам!р!ь, положений та ор1-ентацП поьерхонь та зон ослабления, простсровгл та часово"! ам!н-ност! ф1зино-механ!чних ьластивостен грунт]ь.
В зв'локу з .шы назначено коло »мгааь грунтокнвчного плану, котр 1 потресують вир пиемия в контекст! дано! проблем». Це, насампе-ред. взноситься до визначення розрахункових характеристик грунт!в, покаэник!в опору зрушення. Складнощ! тут вит1кають ь того, що трада-•ц!йн! методи опробування маеив1ь, пряма, дьстрултиьн! метода ьипро-бування грунтгь на ерушення, методи обробки результатов цих випробу-вань практично не дозволлють отримати правдива дан! при показники опору зрушенню по поверхн1 ко&аання зсув!в на р!аиах стад1ях ¡х роз-витку. Недостатньо досл!джен! питания формування поверхонь коваання в продес! роаьктку деформац1й иовзучост!, переходу в1д об'емних деформаций до змщення гю плоаян!.
ВщЦлаються питания аоьнШих ьпллыь на слили - - чинник!в сейсм!чност!, метеоролог 1чиих, Пдрого-рлЬг1чнах, и«! п 1 дсилшть д1ю грав1тацП або тих, • як! знижують шцн!сть' грунтоьиго масиву. При велик!й калькост! р1зних розрахункових схем ь ощнки стайкост! схи-лав, практично на одна не доаволяе дати ь1диоь1дь на основна питания, котр! висувае практика гнженерного аахисту - прч масу пор1д, якг рухаються, швидкоста та величшш ам1щення, еиергн, яка видаляеться, тиску на перешкоди. Вадзначаеться в1дсути1сть розробок, в аких вра-ховуеться тс-хногенна д!я на спилах. Метода освоении та аабудови схи-л1в, проведения заход 1 в по >х аницнс-нны та стаЬипьацП теоретично недостатньо обгрунтовая!.
Проведено аналаа поглнд!в на нроолему прогноау катастроф!чиого та руйн!ьного прсяьу схалови.-; граьатацайних процесс. В ц!й пробле-м1 вид1лябтъия напрамок всеб!чного .вивчення природньо-!сторичних -умов формування та роавитку схшЦв, структури присхилового масиву в метою вид!лення його нерднор!дностей, ослаблених поверхонь та зон, як! визначають масштаб« мо&дивах амжеиь, мехшивм !х роавитку.
1ншай налрлмок г.рогноау асуь!в спираеться на досл!дження характеру розвитку деформащй, вияву осередк!в глибанно! повзучост!
;хшу, анал1зу 1х напружеиого стану. Очевидно, що поеднанкя цих 1Вох напрям1в з використанням метод!в прогнозу, що аоснован! на аа-'альних теоретичних положениях прогностики та досв1ду 1нженерно-гео-юПчного прогнозування П1двищуе над1йн1сть прогнозу руйиШюго та сатастроф1чного прояв1в схилових грав1тад!йних процес!в.
Як 1 в 1ниих областях, прогнозування в 1нженерн1й геолсгП та юкрема прогноэи розвитку руйн1вних та катастрофхчних лрояв!в с.чи-ювих процес1в можуть базуватись на детерм!нованих та ймоз!рн1сних !стохастичних) моделях.
Автор виходить з положения, що м!сце, розм1ри, характер прояву хЗвально-зсувних руйнувань достатньо виразно детерм1нован1 морфомет->1ею схилу, структурою масиву, напружено-деформац1йним станом та ластивостями пор1д. Явища зсув!в, обвал1в, осиШв, сел!в в1дпов1да-)ть ознакам катастроф1чних лод1й як стрибкопод!бних зм1н, що вини-ають у вигляд1 раптово! в1дпов1д1 системи на поступову г>м1ну вов-;1шн1х умов. Час руйн1вного або катастроф1чного прояву схилових про-;ес1в часто корелюеться э аномаяьним ходом г1дрометеорсшог1чних продаст, сейсм1чними явищами, прогноз яких б складною проблемою, що екае свого р1шення.
Таким чином, задача прогнозу схилових процесхв вимагае ком51-ованого п1дходу на основ1 детерм1нованих та стохастичних метод!в. аст1ше на практиц1 виникае нео0х1дн1сть а'ясувати м1сце, масит&би а характер руху схил1в, як! можливо виконати э високим ступенем ад!йност1 на основ1 геолого-геоморфолоПчного та 1нженерно-геоло-1чного анал1зу. Час прояву основних зм1щень та окремих 1х стад1й оже бути визначеНий липе за 1мов1рносними схемами прогнозу.
2. СЯМИ НА ЮТПОМК УКРА1Ш
Утворення та розвиток схил1в на територП, яка розглядаеться, эв?яван1 з формуванням та оволюц!ею основних геолог1чних структур II платформенШй частиН1 та орогенних областей Карпат та Криму, эрех1дних зон.
Ро8под1л речовия в л1тосфер1, просторове положения П граничь атмо- та г1дросферою, а також внутр1шньол1тосферних поверхояъ эзд1лу речовин досить динам1чно визначаеться як факторами внут-[шнього розвитку Земл1 так 1 впливсм косм1чних фактор1в. Внутр1шня шаы1ка астеносфери та л1тосфери, як правило, приэводить до «1дхи-5няя поверхонь роэд1лу в л!тосфер1, а також И граничь а атмо- та'
Пдросфёр&чи в1д екв!потенц1акьних поверхокь .грав1тац1йиого поля
Зс-МЯ! .
йиферешдйованг тектон!чн! рухи л!тосферних блек!в вивначили цололйння та ор1антувавня ыереж1 роэлом!в, поншиень та п!днять по-ворхн!, як! задають напрямок стоку та грав1тац1йного масопереносу, ь основ! якого лежить !нверс!я щ1льност1 та грав1тац1йна нес?1й-касть л1тосферл. Таким чином, схили, як1 спочатку виэначалися структурою, в подальшому 8м1нюються в результат! впливу екаогенних гс-олог!чиих проц«с!в.
Розглядаючи схили. як сукупнхсть поверхонь, як1 нахилен! (в!д-хилення в!д екзто'Генц!алъно1 повьрхи! гравАтацШюго поля Земд1) в урахуванням генезису 1 посл1дсвних аы1н у ход! денудац1йно! лере-робки, автор проионуе схему '1х класиф1кац!3 (табл. 2.1).Схема вра-
• ховуе такса* морфоыетричн! парамегри та комплекс схиломоделдачих прсцес1в, характернее для окремих кдас!в та п1дклас1в схил1в.
На територП Укра1ни в!дм1чавться ус! вид!лен! в таблиц! класи схид1в. {х розвиток висв!тльеться в роботах геолог1в та геоиорфоло-г1е у вв'явку а описом вагалыю! геолог Шно! будови та рельефу те-риторП Укра'Ши, обгрунтуваинаы П геоморфолог !чного районування, характеристики геоморфолог1чти областей представлен! в роботах м.].Дмитр1ева, в.Г.Бондарчука, п.м.Цися, К.М.Геренчука, 1.л.Соколовой г^ого, А.М.Марюшча, Ю.Л,Грубр1на та !и. *
Досл!дженнями геодог1в, геоморфологов, геоф1вик1в доведено вплив тектон!ки та тектон1чних порушень на розвиток рельефу. Текто-н!чн1 рухи контролюють положения берегових л!н!й морських басейн1в, загаяьну картину роэвитку г!дрограф1чно1 ыереж! територП, характер розвитку схил1в. Ро&повсюдження основних вид!в екаогенних геолог1ч-них процео1ь .в 8аачн1й м1р1 вианачаеться границами геоструктурних, Геоморфолог1чних областей, ф1зико-географ!чних вон, ы1сцезнаходжен-ням тектон!чних роалом!в, а правоборежн1.схили долини Середнього Дн1пра, схили долини Дн!стра, схили р1чкових долин в межах Причор-нсшорсько! НИ8Ш1И та ц1дий ряд 1нших успадковують границ1 геалог1ч-них. структур. Анал1зуючи характер проИкання схилових процес!в, ав- • тор вид1дяе роль грав!тац1йних сил 1а урахуванням кснцопцП енергП
• рельефу для територП У крайни, вивначае осиовн1 грав!тац!йн1 (дену-дац1Йн1) р!вн!.
' За результатами анал1зу морфомотричнлх карт виконано обл1к плод в р1гними нахилами поверх«!. Ввдно, що схили э ухилом б!льше б град. , тобго на яких мохеив! швидк! перем!1дення породних мае,
ХиСо ю к и а
» а) ы.р аио а
м*«: пз
н м'р) аи си
^ о со о о
Р ^Т) П> сл
и >9- о й и
к о ы •->.(»
ДО»-"
я м-а я
п!днягь
западин
роэлом1в
скид!в /п!д- • кид!в/
флексур
вулкан:чних
структур«1 схили в1д-препарован1 денудац!со
"гТрськГ
морських /озерних/
узбярежь долин водо-
топв
прох!дних долин
га га*
«С
з-еа
ы I
водорозд1-л1в
карстових форм
котлован!»
кар"ер!в
ВИ1М0К
насил!ь '
§
о
со
р>
сх N Я
о
- П -
створжчи 1 нденерно-геолог 1 чн! проблеми, складають 24,8тис.кв.км., абс 4,IX територП' Укра!ни. В1дм!чаеться локал!аац!я цих схил!в у в1дноз1Д11Их гошог1чних структурах та, зокрема, в Прських склад-чатих областях Карпат та Криму. Эначна частина крутих схил!в скла-дена достатнъо мхщшш породами, шр аабеапечуе чх тривалу ст1й-кзсть. На основ! ан'ал!зу гсолог1чно! структури, геоморфологи, г1д-рогеологхчних умов виконане районуьання територП Укра1ни а ввд1-леннлм схилйв однокомпонентних, двох-, трьох- 1 01льше компонент« (за В.с.4едоренком) (рис.2.1). Стан схшпб в перс-вамий частин1 територП, яка розглядаеться, ьшюь1дае: ыетаста51льи1й динам!чн!й р1вноваз1, порушення яко! в 01льшост1 сипадкхв в1дбуваеться в ре-Будьтат1 господарсько! д1яльност1.
3. СЭОШ ЯК ПРИГОДНА, В1ДКРИТА, ДИНАШЧНА, САШРЕГУЛДОМ СИСТЕМА.
Основними факторими динам1ки схил1в е Зх висота та крутизна, конф1гурац1я поверхн1, м!шшв1сть ф!зико-механ1чних властивостей пор!д, як1 складаоть присхилов! ыасиви.
Для природних схил1в на територП Укранш, як в межах р1внин-них облазтей, так 1 в г!рсько-складчатих областях, основною силою, яка виаиачае напружений стан присхилових масйв!и, с сила гравхтацп - сила, яку роввивав маса пор!д-в межах впливу нахнлу поверхнь
Напружений стан присхилових масив1в вхдрханясться, в першу чергу, присутн!стю невр!вноважених дотичних цапруг, величина яких тим б1льше, чим б1льше перепад висот (граЫтац1йний град!ент, гра-в!тац1йний потенц!ал) та крутизна' схил1в.
Дотичн1 наируження, як! вшшкають в результат! дП грав1тац1Д, концентруються в зонах, прилеглих до поверхн! схилу та його основи, в м!ру вХддааення в!д ыюця перепаду висот дотичн! напруги эменшу-вться та теоретично дев!атор напружень в однородному масив! сводиться до нудя. В реальних породних масивах зони роьвитку дотичних напруг 1в-ва неоднор!дност! геодоггчноК будови, наявност! р!8ного роду порушень та дП тектон1чних сил в!дм!чаються також на р!вни-вах. Розв'яаааня проблема напружеиого стану присхидового масиву мздша виконати т!льки непрямим шляхом, вианачаючи маси пор!д, 1х 'ьвастивост1, геоыстр!« поверхнг масиву х аон послабления в присхи-говому' масив! та виконуючи розрахунки для кожного конкретного ви-вадку. Роагдянута задача формування есувного осередку в глинистих
Молодожена райоиуваимя гволопчиаго сервдавмща тврмторй Укроти по склвдиосгг! будови оси nia
Унавя/' аазяачшшя: Складшсть будоаи схигаэ в роэрдо 1 - окмжомпомягп«. 2 - момммиакгм. 3 - трмкомпоиеитш. 4 - чотнрккомпоненпя. 5 - багатасампоиетм (прсыиХ Межк Б - Державине кордой Укравш. 7 - яолини головгшх (мчоя. 8 - геостр»«.тур«их обпостеЯ 3 - Дйпроесмюго эледешщ». ДопомЬкН! поэначення: to - головм терасош уступи. П . cOpaziftHi береги. 12 - иорою-зандрдм pimseiM. 13 - аловЬлыа рюнини, 14 - тоДтрм Поддела. 15 - гляшодкслокаця (Капевсыи).
в1дкладах на схил1. на якому в ьерхньому шар1 вид1ляеться область 8 переважаючими в'язко-пластичниыи властивостями (рис.3.1). ШвидкЮть поваучост! глин в ц!й област1 р1ако Б1др1аняеться в1д швидкост1 повзучост1 ьа 11 межами.
Величина руш1йних сил, в» роаьиваються масою ослаблених гли-ниотих пор1д, е функЩею тоьщини шару (Z). площь ослаблено! вони (X) та кута нахилу схилу (и). 3 урахуванням Сеак!нечност! схилу функц1я Т-КХ) „будь л1н!йно монотонною. Максимально аначення Т-{ (2) при Х.а-соп.ч!,,. Суде при ¿^(¿аоилсови}::. £кстрыиалы11 значения функдП Т-Пи) будуть при тобто, при и-4Ь град.
Величина опору арушення за умоъами гранично! р1вноваги при екстремальиих вначеннях параметр!в (Х,2,оО будь визначатися 1а ви-раау:.
Т-(#*Х*У.11шСош-
Контроль стану схил!в, прогнои та попер^-м^ння асуаних явит потребукггь своечасного виявлення послабления поверхонь та асл а >»а-сивах, недопущения формувшшя ослаблених (переавсложени/) гк>р!д на схилах в об'вмах, як1 кереьищують критичн!. Иялсанчи 1а аначення "критичних" об'ем1в можливо рсараху'ьати талая допустим! норми аво-ложення присхидового масиву а поьерхн!.
Схили на територП У краг, ¡и Шднадають п!д сейсм1чну д!ь Кар-патських та Кримських осередк!ь аемлетрус!ь. Ьих1д <;ейсн!чяих криль 1а осередку та перех!д 1х кр1сь р1зд1 шари пор1д приаъодить до явищ дифракцИ, !нтерференц!1, ашни швидкост1, аростання ьмшитуд ко-ливань. Так, швидк1сть сейсм!чних хвидь при переход1 1з скельних пор!д в пухк1 покровн1 в1дклади ьменьшуеться: поадовжн!х - а (7.0 -8.0)<10* м/с, поперечних - а (2.0-4.8)«Ю'и/с до. Ю,01-0,7). 10*м/с. Швидкост1 поэдоьдн1х та поперечних хвшь ашШтуди колив^нь в пух-ких п1щано-глинистих породах в велики! м1р1 вианачаються и волочет!}. Сейсм!чн1 ефекти в пухких аволохених грунта, проявляться в црмцах резонансу, г!дравл1чного удару, розр1дження П1ск1в, полви тр1ищ та аакацв в грунтах.
Ефект д11 струс1в на грунти присхилових масив!в аб!льшуеться 1в вростаиням крутиани схид1в, наявн1сго послаблених гон та гр!щин.
Виконана сц!нка макросейсы1чного ефеоту, якии проявився на схилах при землетрусах 1а осередку зони Вранча 4.03.1977 р., 1.08.1885 р.. ЭО.00.1986 р., 30.06.1990 р. В1дм!чаютъся синдшш!ч-
■ ФОШТВАЕЕЯ ЯЩИЧНОГО ОВп€(к ГХЯ /
ТЕШ0-П2АСТ/ПН0 КОНСИСТЕНЦ!Í НА СХШ. '
1-neUBHHHza ссередок.зволгаззня;
2-нзл.а пзсгаЗлень
3-позерхня зм1агнкя;
4-епяса тзогзятху де£ошац1й. *
Q(J"SM rpyHXÍB, Ц0 3м15уСТЪСЯуС-^2-
ТВеяииа зрушупчях сил *£XZÜufcaM-JZ* де -У-об"емна"*гса
is гв 23 та
ïï А X И Л Î
43« I
Tmcu,fipu iuXccnst-Щр1^ ЗЫOS&
СХЕМА ДО ВИЗНАЧШЯ ГРАНИЧНО! ИБЕОВДГИ ПОКД У ЕРИГИЧНСКУ ОБ"«Г
гразш этт потуегосл гяе ? шзшнсму
0СЕЙ2£7 3 2АШНССТГ312 5УГА HAXiCIT СХШ
Мал. 3.1. Уиови фориуванюг зоувннх осередх1з у гдинжхтнх
773ГЛ2 на схшгах.
н1 та постдинам!чн! деформацП схил!в. Синдинам!чн! деформацП спостер!галксь в 6-7 бальн!й зон! у вигляд1 обвал!в лесових уступи. Ностдинам!чн1 - в 4-5 бальн!й зон! у бигляд! зсув1в.
Ероход>-зкня сейсм!чних хвиль викликае тако» знг-чн1 зм!ни влас-тивостей п 101Э1Ю-глинистч та, опечатку, вменшення о;юру зрушенню в результат! розриву структурних зв'язк!в, лереор1еитацП частинок грунтов, рокитку порового тиску та 1з!броповзучост1.
Розглянут! особлиьост1 впливу на схили Шдзеыних вод зони активного Еодсобм:ну. На дшшках висотою до 20-25 метр!в водоносн1 горизонти дренуються на схил у вигляд! джерел, а також в терасов! в!дклздн. На д!лянках, де висота схил1в Мльша, вони ускладнеи! зсувними ступенями. Зсувн! явища ДУже ускладнюють умови дренування. Глинист! породи, що зм!щуються, перекривають водсчюсн! горизонти ■, ■'кор!иного схилу, порушують эформован! ран!ше шляхи розвантаження п!дземних вед в зеувних в1дкладах. Внасл1док иього ь1д0уваеться концентрад1я стоку в м!сцях появи тр1щин.
Дренування водоносних гориэонт1в на схилах суттево ускладню-, еться положениям та динам!кою делювдальних в!дкдад!в. За 1х положениям на схил1 нами вид!лено 4 типи перекриття (рис.3.2.), як1 ха-ракгеризуютьоя р!зними умовами ф!льтрац!Т.
Делюв1ально-пролюв!альн! та елюв!альн! утворения г!рських схи-л!в е колекторами атмосферно! вологи та води; яка поступав на схили . ' по тр1вдшам кор1нних лор!д. 3 огляду велико! неоднор!дност! схияо-вих в!дклад!в, м!нливост! 1х водно-ф1зичних властийостеА простежу-.еться велика непост1йн1сть шлях 1 в руху води в схилових в1Д1да-дах. 5м1ни режиму руху води на схид1 можутЬ бути вирикан! вм1ками ф!льтрац1йних властивостей в результат! природного прот1кання р!з-. них ф1эико-х!ы!чних процес!в в кор!нних породах та схилових (проце-си карстоутворення, вилуження,' х1м!чно! та механично! суфозП).
Великий вплкв на режим руху та обводнения схил1в мае' рослинний покрив. Коренева система дерев сприяе руху води в поверхневих шарах та утримуе вологу у верхн!й частин1 схилу, а крон а дерев ватримув частипу опад!в, .сприяе випаровуванню,4 трансШруе воду. Порушення рослинного покриву на г!рських схилах виквикае, в зв'язку 8 цим, •порушення цоверхневого та п!дземного сток1в, роевиток еров11, ви-никнення зсув1в деяов1адьного чохла Порушення наявних шлях1в ф!ль-трацП води в ехклоеих в!дкдадах може бути викликане розвитком аб-разП та 0:.'.ово! ероэП. Обвали, оо роэвиваються » нижн1й частин1 ехиду в результат! абразП (еров!!)., призводять до перекриття шля-
ВШНИЙ ВИХ1Л МЕРИ НА СХЙЙ
Пдравл1чний град!вит - } -Ы*
в ИТ рати -я* * 7 * <?'>*
коеф1и1ентф1льтра«1I
ФПЬТРАЦМ ШЭЬДЕЛВВШЬЯУ ПРЙЭЙУ
П1ДП1Р ВОДОНОСНОГО ГОРИЗОНТУ ЛЕЯГОШЬНОЮ
призма К,* К*
и-и-чг» питона аила Ндрав-
Л*Л / - л!чнога звакуеаннй
/-питона фмьтрацШ:
4» -питома сила Мдрав-_________т л|чиоГ д 11
„..мь-у-ы* .... йодй
"* се,- ¿.я* **"
■д- . , , - ,_ I Д1ЕША, ЯШ ПВРИИВАЯЙСЯ Т^^т ^^^гг^ К, > К4
Ш0ВЙ1 ЗНАКИ
п1сйи полтавськ! tM.pt) £^-делюв1й сх>м1в(«ИЧ>) ГГТГП - п!см харьк1мым: Б^ЗИу*"** алШЯ(а*4и)
^ - алеврити Ес^рйковкй. алсв1«(0< 4,1
РуН-гяинйот! «ертел! Щ «V)
Мая. Э.2. Схзмк перекриття контактов водонооних та водотмв-ких *арЬ делив!альйоо пряэкоо на охиЛах /охнл Д«1пра в район! к.Киева/.
к1в ф1л£трацП, Ix порушення. Умови стоку ускладнюються, що викли-кае ткмчасов! заст1йн! явища, Шдйом р^вня води, зростання обводне-ност1 схилових в!дклад1в та роэьиток зсув1в, що охоплюють 1нколи велик! маси грунту, що ьшювкюе структурно- oposiihii понижения на схилах (напрздлад, скрем! зсуви на Швденному уабережж1 Криму, асу-ви у Яссинсм:!й котловин! б Kapnafax).
Зсуви як ПОВ1ЛЫШЙ рух пор1д И1д впливом сили •1яж!ння практично можлигЛ на будь- яких схилах, в будь-яких комплексах осадових, метаморф1чнлх й нав1ть магматичиих ов!трених та трЩннувапк нор1д 1 в!дм!ча»Т1.сл а породах р1зних геолог!чних формац!й за в!ком - в1д докомОр!йсы;>-.х до четвертйлних.
Наявн1сть схилу створке умови граь1тац!йно1 нест!йкост!, а на-явн1сть водоток!н (ьодоймищ) в ochobl схилу призводить до пост!йно! ■SMiiiH крутизни схил1в б результат! ероз1йно! (аоразшно!) в1дроб1т-ки пор!д, шо складаюгь схили. Ероз1йн1 та абраз!йн1 процеси обумов-люють порушення поверхкевого та п1двемного ctokib, створюють умови для прояву ыехан1чно! суфозП. Додаткова умоьа - мднлив!сть власти-востей пор1д п!д впливом р1зних фактор1в. М1цн1 породи можуть вм1-щуватись по ослаблении поверхням та зонам, слагш - спроможн1 де-формуватися та текти • под1бно до в'явких р!дин. В одних випадках потр1бн1 б1лы»1 перепади висот, значна крутизна схил1в, в !нших -деформацП мають м!сце на в1дносно невисоких та покатих (3-5 град.) схилах.
Вельми складна та р1эноман1тна динам1ка схил1в в г1рсь-ко-складчастих областях, у нест1йкому стан! в високим енергетичним потенц1алом тут енаходяться структурно-тектон!чи! елементи, а такая велик! маси продукт!ь руйнування г1рських пор!д, шр пост1йно нако-пичуються. Тому 1нженерко-геолог 1чк1 прсблеми Нрських скил!в по-в'язан! з виникненням великих блокових зсув1в, як1 эШщуютъся вздовж нахилених поверх о® р1эного генезису, а такол а рухаыи схилових глинисто-щебнистих в1дклад!в.
Ус1 веди схилових рух1в у горах - в!д великих олокових зсув1в, роэм1ри яких виэначгються структурними елеыеитами складчатост!, до 8сувгв та зоув1в-поток1в пухких схилових Е1дклад1а, у б!льш!й м!р! -еадежать в!д напрямку сучасних тектон!чних pyxiu, повШ>них ewiH положения базис1в epooil та у зв'язку 8 цим - в1д 1нтюивност1 ероз 1 йно-денудац! йних процес1в. Найважлив1шми факторами розвитку схилових граз1тац1йних процес1в е эонально-кл!матичн!. Як у вкладках розвитку схид1в* р1чкових долин, так 1 у випадках роевитку
Морсышх увбереж , г1дрометеоролог!чн1 умови у значн!й м1р1 виэна-чають умови проПкання процес1в. Ритм1чн!сть прояву атмосферних процес1в визначае також ритм1чн!сть у розвитку та дииамШ! схил!в.
Ритм!чн!сть прот1каиня схилових проиес1в, механ1эм природного регулювання схил1в порушуеться в результат! техиогенних вплив!в. Техногенн! впливи, як1 вйаначаоться видом господарчо! д1яльиост1, по р1зному впливають на породи! масиви, у тому чиал], при певних 1нженерно-геолог1чиих умовах дестабШвуюче.
Частмма II. ДРСЛ1ДШШ ДИНАМ!КИ СХМЛ1В НА теритоп* УКРАКНИ
4. ЖТОДИ, ОВ'ОТй ТА ОБСЯГИ ПРОВЕДЕМ« ЩШПЖЕНЬ
Основний зм1ст дано! роботи складають результат тематичних та , експедиц!йних досл1джгзнь автора. як1 виконан1 на узбережжях Азовсь-кого та Чорного мор1в. на схилах долин р1внинних р1к УкраЧни, в Прських областях Укра'1нських Карпат та Криму. Теыатичн1 досл1джен-ня проводились в. зв'язку а необх1дн1стю обгрунтуввиня МОЖЛИВОСТ1 забудови д1лянок схил1в, роэробки комплексних эаход1в, 1нженерного эахисту територ!й на окремих д1лякках та розробки генераяьних схем протизсувних заход1в м.Киева та уебережжя Чорного моря.
Використан1 комплексн! иетоди 1нженерно-геолог1чних досл1джень зсувних схил1в, як1 включають:_вивчеиня геолог1чно! будови д1лянки, морфолог!!, г1дрогеолог1чного режиму, режиму розвитку деформац1й та руху т1л, шр эсуваються, взаемод1я ясув1в 9 конструкц1ями 1нженер-иих споруд, ©фективн1сть р1аиого виду протизсувних эаход1в, ф!еи-ко-механ1чних властивостей пор1д та умов 1х м!нливост1 в присхило-вих масивах.
Використовувались переважио !снуюч! аларатура та приладна тех-н1ка. Для вир1иення спец!аиьних питань розроблялись ориг1нальн1 пристро! та нрилади (тросовий глибтший репер, лрилзд двухплощлнно-го зсуву для латуриих досл!джень глинисто-щебнистих грунт1в з роэ-м!ром касет ЗОхЭО см.). Такал роэроблеио метод 1нтерпретац11 спос-терекень репер1в на поверхн1 схил1в, який довволяс уточнити положения границ! роэповсюдження деформац!й в.присхиловому масив! та сб'еми пор1д, нк1 втягуються в рух по схилу, а урахуванням вектор1в поремЩеняя окреиих кснтрошш
- 2г -
Для орттоаного визначення можливих об'ем1в эмЩень пухких пИдано-глшшстнх пор!д на ехидах при наавносх! вияьлених зеувних перемжень на певн!й плоиЦ 1а умов гранично! р!ановаги одержана эа-лежн1сть:
V-C^^S/f* ,
де С - вчепленнй,
3 - плеща виавлених на схил1 асувних деформац1й, * - оО'емна маса, а - кут иахы;у с/иду, Ф - кут внутр1шнього тертя. В умосах Шьденного берега Криму. для встановлення шшх1в руху п1дземних вод в схидових зеувних в!дкладах аьстосоьувааись геоф1-8ичн1 методи вертикального електричного зондування (ВЕЗ) та елект-ропроф1лйвашш (ЕП).
Запропонована оригинальна методика моделюваннл умов порушення п1дземного стоку при роавитку ьсув1в а використааням мйтоду елект-рог1дродинам1чиих аналог1й на ЕГДА-9/60. •
На КОМ виконанано розрахунки по встановдешао кореляц1й м1ж ходом р!вн!в у г1дроспостережних свердловинах на схилах Дн1пра в межах Киева, величинами атмосферних опад!в та проявом зеувних ьм1щень.
В ход1 роботи викшано великий обсяг розрахунк!в з метою вие-начення придатиост! юнуючих роарахункових метод!в для оц1нки ст1й-кост! схил1в, для 1х вдосконалення та розробки ноьих. Використан1 анал1тичн!, граК> анал1тичн1 методи, - а також ЕОЫ. Роароблена методика вияву, обл!ку та оц1нки територ1й, що заанакть дП зеувних та абраз1йно-ероэШих ярсцес!в в населених пунктах та роврахункоаий метод картограм, який дозаоляе визначити масу пори, як! приймаютъ участь у рус1 по схилу, величини эм1щень, тиск, який роавиваеться породами, юр гы!щуються на р1вних д1лянках.
- 23 -
б. ОШОВ1 ГРАВ1ТАЦ1ЙИ1 ПРОЦЕСИ НА УЗВЕРЕЖЖЯХ ЧОИЮГО ТА АЗОВСЬКОГО М№1В
Р!вень- Азово-Чорноморського басейну на теритоП Унра1ни е ос-новним денудац1йним р1внем, який визначае взаемод1ю г1дро- та л1-тосфери. Його протяжн1сть в1д дельти Дунаю до коси Криво! на Авовському узбережж1 перевишуе 2400 км, охоплиочи геоструктурн1 облает! Добрудж! та ПереддоОруджинського прогину, Причорноморсько! заладини,Ск1фсько! плити та Прського Криму, 1ндоло-Кубансько1 ва-падини та П!вденно-Зяч1дного ехиду Укра!нського щита.
Л1то- та морфодинам!ка увбережжя визначаються деференц1йовани-ми рухами л!тосферних блок1в узбережжя, об'емними та ден1веляц!йни-ми 8м!нами р1вня басейну.
Поедовжн!й проф1лъ берега на р1внинн1й його частил! характеризуемся чергуванням акумудятивних иизинних форы {дельти, гирла р1к, пересипи диман1в, коси, п1щан1 вали) та п1двидених д1лянок, що ва-знають д11 айраэП (висота до Б м), аСрааП, ар супроводжуеться обвалами (висота до 20-25 м) та всуваыи (б1льше 20-25 м).
Характер пере01гу процес!в визначаеться також ф!вико-мехая1ч-ними властивостями пор!д, як1 анаходяться на р1вн1 хвияЬово1 д11, в пол1 д11 дотичних напруг. На основ! аиая!эу геаиог!чно1 будови, ыорфометрН ПдрогеолоПчного та г1дролог!чного режим)в схил1в вадовж увбережжя вид1дено 11 тюив схил!в, э них 9 - на р1внинн1й частит, 2 - нат1рсък!й частин1 уэбережжя Криму (табл.64). Для р1внинно! частили увбережжя вид!лено л1тодого-генетичн1 комплекси, як1 ровгдядаються як основн1 деформован! горивонти.
Повсюдно иа р1внини1й частия1 увбережжя розповсюджен1 леей, як! на окреиих дШнках безлосередньо п1дмиваються морем 1 прийиа-ють участь в абра81йних обвалах, в 1нших м1сцях вони складають верхн! частини всувних схил!в ! суттево вяливають на роввиток всув-ких деформац!й. ^
Досл1джено реодог1чн1 вдастивост1 меотичних глин як основного горивоиту» що дефорыуеться, для схил1в л1вн!чно~ 8ах1дного увбережжя Чорного моря. Встановлено ем!ни структурних вв'явк1в в цих глинах в медах шару в!д коагуляц!йних, в приконтактних вонах э п!щани~ ми та Л1гн1тизсватши прошарвами, до зм1шаних коагуляц1йно-криста-л!аац1йн1ы та кристал18ац!йних на в!дстан! в1д цих вон. Межа пов-зучост1 меотичних глин визначаеться в основному структургоши ев'явками ! зм!ш)етьоя Ыд 86 до 157 кПа.
Та^лиця L>. 1
Тили сх'ллгв уэбопс-гя Чоопого та Аэог.от. <ore nenia в коядонах yunaïîiîï, j¡o аьзнаоть д1'£ rtnaaiKso-- ' гоа'.нта!;! птах прошюлв
ЛШЙКД УЗЕЕРЕ11Я УЬй Hq^ I СХЕМА Pli П Р 0 Ф I л я • ТИПОЛОГИИ A , «0НША
БУРНАЗ-ШАКИ Г пЧ Qhv íllááí „ Tv-dJ-N t/ /аб-ф «
КАР0Л1ЙА-Б0ГАЗ-1ЛМЧ1ВСЬК пЧ Qw ни « РЕЗИ p j ■i-di-m. á.Wfin ЫЫЪКт '
1ЛЫЧ1ВСЬК-ОДЕСА пЧ • Ч • в MV им i i |Í¡Sy; «f Ы ф
0ДВСА-0ЧАК1В пЧ i qhv hm » • à
ПОРГОВЕ- . ТАРШКУТ К pc 0»« « ! *t<*
М.ЛУШ- СЕВАСТОПОЛЬ Крс 11i-iï ни i П /«ww/íli,«// «f »//«*ф
к.АЙЯ-АЛУИТА Кр Vil Pl-ff P J ijwn.-№t' •'ffl tf M
АШТА-ФЕ0Д0С1Я Кг Vi, p .r «yw <4-J!J tí Id tr
СЕОДОСIЯ -• и. ЧАШ К pc (Рг н,Ы P / tdHVft /ikUf! 3f s/foA .
м.ТАШЬ-м.ЗЮК /Керченськия n-i Крс 5íb| hi* « « ¿í йш fe^k^ «i 0 J" »dl-NKt vtt .//ai
АЗОВСЬКЕ УЗБЁРЕШ „ В1Д МОЛОЧНОГО ..ЛИ- «•* НАНУ ДО KBB0I К0-С1Г t 1 И,И 9 i n -/" tdHVKh vtl
> МО ■ н I _ _ ....._ _. _
яЧ • J"-О • Г r - Щг*
Ьч * СП(Ч*«А Xnw «»ГИИНИ МСОЛР.-1Ю*
£й . OU* . Й- *!«!«,, . . - ,
»"«»«»«<• »"'* «,!- .¡in Ь-Ц] Кс««п>
ПОЛНА Ч.В-.К
L.iii' *i
»U.Jl'xi »VA J—3 СЗ
I■ ■ ' IA1l»14* I i J f<¡4
6,.««» "•—«»<■ """" |,.M.'ilq«Mm w««n№ ixi,, C7~-l tnonjul -к«*«
» >»u|*> ' '1'Л *a li e í íí: t-
Сучасний eran розвитку Чорноморського Оасейну характеризуемся переважно опусканиям узбережжя 1з швидкЮтю 2-10 мм/р1к. На цьому фон1 в!дбуваеться пост!йие руйнування Шдвшцених берег1в в участю абразП, обвал!в, всув!в.
Для р!внинно'1 частики узбережжя (П!вн!чно-Эах1дне узбережжя Чорного моря - Одеса; П1вн1чне узбережжя Аэовського моря - Бер-дянськ, Мар1уполь) встановлена просторова картина . руйнування, яка контролюеться геолог!чною будовою 1 сучасними тектон1чними рухами. Д1дянка увбережжя м1ж двома понижениями (виступами, мисами) розгля-даеться як окрема берегова система 1 вс1 процеси, як! тут в1дбува-ються, tícho взаемопов'яаан!. Зсувн1 руйнування, 1х механ1эм вале-жать в1д швидкост1 абразП, об'ем1в нанос1в, як1 надходять на п1д-водний схил, який мае напрямки та швидкост! 1х перем1щення, Визна-чена посл1довн1сть 8М1щення окремих 0лок1в зсуву в межах амф1теат-р1в асуву, перЮди появи всувних тр1пщн на плато. Швидк1сть выступу берегово! л1нт, врештою, визначаються швидк1стю п1дйому р1вня моря. На ochobI спостережень ва пер1одичн1стю зм1щень окремих блок1в асуву встановлюеться пер!одичя1сть всувних прояв1в та масштаба . можливих 8ы1щень.
На д1дяиках, як1 захищен1 в1д хвильово! дП моря на основу схилу, зсувн1 зм1щення можуть актив1зуватися в ревультат1 техноген-них bmíh режиму вологи пор1д (схил Приморського бульвару в 0дес1) або в результат1 статичних (динам1чних) навантажень.
Для г1рських д1лянок уабережия Швденного та П1вденно-Сх1дного Криму ровкрито механ1вм Д11 абразП. який приводить до активного стану ведичевн1 маси пухкого дедов1ально-прси»в1ального асувного матер1алу. який ваповнюе структурно-денудац1йн! понижения на ехидах (зеувн! системи типу Кучук-Койсько!, Долсм1йсько1, Алупкинсько! та 1н.). Суть дП цього мекан1аму складаеться в поруиенн1 аСраэ1йними всувами шщх1в стоку, як! складися. утворенн! п!дйору та накопичен-ня води у, схилових в1дкладах^
На ochobI проведения досЛ1джень вроСлено висновки у в1дношенн1 комплексу еаход!в 1иженеркого эахисту р1вшшяих та Ирсышх увбе-режжь. Для р!внинно! частини узбережжя активн! методи берегоЗахисту часто е достатн!ми для стабШзацП эсув1В та попередження яодаль-шого руйнування територИ. СтаЗ!д1зац!я великих всув1в на г!рських схилах потребуе здеб1лыюго комплексного п!дходу, як! равоы в бере-говкм захистом, в!Ш>чають також заходи в регулюваиня стоку та меха-Hi4Horo утружшня пор!д, як! 8м!шуються.
е. гравпац1йш пронеси на схилах доли! р1ишюмх PIK украКнк
. Сучасн! р!чков1 долини, як природн! динам!чн! системи, були сформован 1 як результат складно! довго! вэаемодП л1то-, г1дро-, атмо- та б1осферних процес!в. ,
Анал!з умов формування, просторового положения, напрямк1в су-часного роовитку долин р!внинних р1чок Укра!ни показав, шр наглому ряд1 Ix в1др18к1в, в ев'язку в оссбливостями геолог1чно1 структуру тектон1чного режиму, дП зонально-кл1матичних фактор!в (опади, температура," рослиниий покрив) були сформован1 част1ше на одн!й сторон! долини (переважно правШ, висок1 (50-220 М), крут! (15-70 град.) схили в редукованими або невиразними терасовими р1внями. Так1 схили при природному розвитку (ваглиблен1 долини при тектон1ч-ному п!дйом1 територП, донно! та боково! epoall, суфовП та ров-витку карсту), в результат! техногенного впливу (привантаження, п1д-р!8ки, план1ровки, зм1ни рослинного покриву, умов поверхневого та п1дземного сток!в) стають ареною прояву грав1тац1йних процес!в, го-ловним чином зсувного характеру.
На ochobI ahanley ва оанаками геолог!чно! структури, морфомет-pll, ПдрогеолоПчних умов виконана тип18ац1я схил!в, ко вазнають дП грав1тац!йних процес!в руйн!вного та катастроф1чного характеру на д1лянках максимального вр1зання долин первого та другого поряд-к1в для басейн1в р1чок Дн1пра, Швденного Вуга, С1верського Д1нця (табл.6.1.).
Вид!лен1 в!дкрит! р1чками глинист1 шари (ochobhI деформован1 гориаонти) дана Ix характеристика ва умовами залягання у в1дношенн! денудац!йних р1вн1в (базис!в epoall) та визначена роль у розвитку всувних явид.
Досл1дження правобережного схилу долини Середнього Дн1пра дозволили:
- встановйти причини сучасно! актив!вац11 есув!в на схилах, в межах урбан1зованих територ!й, шр полягеаоть в зм1ни г!дролог1чного режиму р1ки (Шдведення основного русла р!ки Дн1про п1д правий схил б!ля Киева, створення Ки1вського та Кан1вського водосховид), вирубування дерев та чагарник!в, вакладання кар'ер!в на схилах, порушень умов природного дренування та стоку;
- вид1лити особливост! заяягання на схилах делюв!ая>иого чохла та
Таблица 6.1
Тдаи схял!в р1чкових долин р1внинноК частики терйторН УкраШни, «о зазнаоть впливу грав1тац1йних 'процео!в
ДШН1СА ДОЛГОЙ ГЕОЛО-Р1ЧН01 -ОТРУНТ
СЕРЕДШЙ-ДНШРО /Шв - Ходор{в/
0БРЕДН1Й-ДН1ПРС Пека,'<ЙР1В"
ЯПГРИЧ ТбЮГЮШРА /Сула,Повл,Ворск
с.
У»'
СИБГОЬКЙЙ Д0НБ1
Лл.
П1ВДЕН1Ш БУГ /Купель-Иеджи-. Аж1
П1ВДШНИЙ БУГ . /Иедхийак-Перво-мавоьк/
ПИДШНИЙ БУГ „ /ПервоНайськ*" «йймаКв/
СЕШН1Й ХН1СТР ТА ЙОГО Л1В0БЕ-РЕ1Н1 ПРИТОКИ I
кгещй ди
Шщт
юшш
ОБЕт.
СЕШЯХЙ ДЙГСТР ТА ЙОГО лТвОББ-
!=Ш1 птоки
ПРУТ
«В
П1ВН1ЧН0-ЗШД
тяж
Я-
и
ВО
«1
ВП С»
0П С»
во с,
ВЦ
оп
у но ям
С ХЕК А СХИ1У
ТШОЛ0Г1ЧНА ФОМ УДА
"г *»•*/
нцяъ/!
■•и*
-яг*-1—
!ип—£
-—^
У*-4-1
^угЧМ
П "в * н * ч м И
)мв«яям «им еза «Нж шятт
] гм»«лния С23 «аяпм4
I 9 ИМИ| . ЯЯЯЙ ^ип
|»М»1ша| «ЬиМАн ЙЩ ШЦгЫ тМиуакМ •.
¡■йм вЖЩ 1<<<w11111
Мммцмммкм)
| мпим) мчмм:
- га -
тиШвувати 1х ва признаками положения делюв1пльно1 привми у в1дно-шенн1 контакт1в водонесучих та водотривких пор1д кор1ннЬго схилу;
- встдновити роль окремих л1толого-генетичних комплекса у роввитку, схилових процео1в (лес,морена, бур1 та строкат1 глини, полтавськ1 та харк1вськ1 п!ски, глинист1 мергел1 ки!всько! свити);
- в урахуванням ергодичност1 всувних процес1в вид1лити на р1аних д1лянках схилу аналоги, шр внаходнться в однакових умовэх'роовитку:
- визначити роль та ефективи!сть роботи спец!альних г1дротехк1чних споруд на схилах Дн1пра в межах Киева, ир вбудован1 в вв'явку в лротиасувнмми заходами.
Остановлено, що на д!лянках, де в1дроджеиа рослинН1сть дерев та кущ1в 8 достатньо оОгрунтованим п1д0ором пор1д дерев (розгалужо-на, глиОоко проншеашп коренева система, висок! траноп1рац1йн1 влас-тивост!), протизсувШ 1нженерн1 споруди виконують допом!жну роль та, в урахуванням типу використання територ1й, можуть не експлуатува-тись.
Розроблено критерП еагально! та частково1 ефективиост1 про-тиасувних ааход1в. Заганьна ефективн1сть противсувних ваход1в оц1-моеться ва сп1вв!дношенням коеф1ц1ент1в ст1йкост1: нормативного -К (н), до - (Ко) та п1сля - (Кв) 8д1йснення противсувних 8аход1в 8 урахуванням умов гранично1 р!вноваги масиву:
Еоб. - (Ка - Ко)/(К« - 1)*100Х.
Для схил1в р1чкових долин басойна Дн1стра встановлено, шр тех-когенн1 вм1ни умов дрекування водом1стких гсризокт!в, щр роатншова-н! в проторках п!ск1в, суп!ск1в, суглиик1в в глинистих товщпх, во онаходяться в присхилових масивах, пришюдять до роввитку тривадих процос1в роаущ1льнення глин, деформац1й поввучост1 18 вахватом великих площ, виходом на полог! (5-7 град.) д1лянки схил!в.
Широке розповсюдження всув1в в басейнах Дн1стра та Прута на сучасному етап1 обумовлено 8м1ною режиму вологост1 в присхилових масивах та, часткопо, неогенояих глин (сармат, тортов), як1 валяга-вть майже всюди на р1внях ороз1йного ур1ву.
Створення Дн1стровоького водосховища при п1дйом1 р1вня води но д1лннц1 долини Могил1в-Под1льський - Мельниця-Под1лъська викдикало актив1аац1ю давн1х блокових асув1в, шр виникли на п!вн!х стад1ях роввитку долини ДнЮтра при 11 эаглибленн! та вр1еанн1 у в1дклади протероесю, то включдють арг1л1то-алеврол1тов1 вари, вид1лен! в на-и!й схем1 як ооновний горизонт, по Шдлягав деформуванню, самого стародавнього дли територП Укра1ни в!ку.
Зсуви на схилах долин басейну С1верського Д1нод приурочен! до глин четвертинного, палеогенового, тр1асоього та карбоноього в Псу. Анал1е прояау есув!в дооволяе вробити ьисноьок, що 1х сучаона акти-в18шд1я е насл1дком техногонних ам!н обстановки, характерно! для ур6ал1аованих та нромислових територ1й.
Вперше виконано анал1а формування всувних осередк1в у глинис-тих вШиадах при умов! аволоження а поверхн1, розроблена схема роьрахунку ст1йкост1 схилових в1дкдад1в, шо перокриваоть виходи на cxi« houomlctkmx Г0рИ30НТ!В 8СНИ активного всдообм!ну, що дозволяв враховувати морфометр1ю схилу, зм1ни р1вня грунтових вод (he) та ам1ни м1циосних характеристик груит1в С? та С).
Для схил1в долин р!внштих р1к вид1ляються перюди актив1зац11 грав1тац1йних процес1в( пов'яэгших 1з зм!нами на бааис1 epoall (зростання 1нтенсивност1 глибиннгл та боково! epoall) та зм!нами поверхневого та п!даемиого ctokIb по схилу, як! яикликан! як при-родними, так 1 техногенниыи факторами.
У прийнлт1й схем! стад!йност! асувних ам1щонь нами вид1ляеться стад1 я руйнування зсувного т1ла, виьоду його в вони валиву epoall або поховання. Тривал!сть ulel стад11 залежитъ в1д маои пор1д, нк1 эм1стилися, 1х властивостей, 1нтенсиЕност1 кл1матичних вплив!в 1 зм!нюеться в1д сЛлькох м1сяц1в до десятир1ч та стол1ть. Велик1 блоки скельиих та нал1вскельних пор1д, щр эм1иуються, яСер1гаються на схилах р1чкових долин на протяэ1 гс-олог1чних епох, ьиведен! за мо*1 досяжностг ам1н на баэис1 ерозЛ при п 1дйом1 територП або ж ¡юхо-ван1 п1д делюв 1 ально- алюв 1 альними Ыдкладеми при 1к спусками 1.
7. ГРАШАШЙШ НРОЦЕСН НА СШАХ У ПРСЬКО СКЛАДЧАСТИХ СЖШЛЯХ УХРАХШЫЭМ КАРПАТ ТА КШ
Дннам1чн1сть та висока чутлив!сть геолог!чного середовища Прських областей до порушення сталих природних ев'яэк1в виэиачають основи! 1иженерно-геолог1чя! ^гроблеми яри освоенн1 цих територ!й.
На основ! анал1ву умов' роавитку г1рських областей на р1зних етапах орогенезу роагорнутий мехай1ам формування первинних (струк-турних) схил!в при склеп!нних п1дняттях, насувах, складкоутворенн1, розчленуванн1 скидами, п!дкидами, 1х наступно! денудац1йно! пере-робки.
Виходячи 3 геолопчно! будови вид1ляються ссн0ви1 тили схил1в УкраЧнських Карпат та Криму (табл.7.1). Схилов1 грав1тац!йн! проце-си в Карпатах на сучасному етап! пов'яэаи! в переходом до руху схи-
. Таблиця 7.1
Типи сх!1л1в Ухра1нсьл/л Карпат та Прського Криму, . що зазкаоть' дп граз1тац1йн-лх процесхв
& £ ч и !В Н А 8 В А ОХЕМА .ТИШ0Г1ЧНА >§Д1ЛЯНЯЙ сх©1 Ф0Й,Ш - (О
I 65 и < к 0. «ч С К И Б 0 В А ЗОНА
2 КРСОНЕНеЬКА /01ЛБЗСЬКА/ ЗОНА
3 Д У К ЛЬ К А
к ЧОРНОГОГОЬКА . ЗОНА
5 ПОРКУЛЕЦЬКА ТА РАХ1ВСШ ЗОНИ
6 7 8 ч Ж К Рч м ж т ы ►ч о а, ы С-. П1ВЛЕНЙЙЙ ВБРЕГ КРИКУ /и.Айя - Алушта/ —
ПШШО-СХШЖ «РИМ /Алушта - к.Метаном/ АЬь.,
СХШИЙ КРЖ .. /и.Меганом-Феодос!я/ —
9 Ю П1ВН1ЧЙЙЙ СХИЛ ГОЛОВНОГО ПАСМА
ВНУТРШЯ КУЕСТ0В2 ПАОИО /долина прориву Салг1ра/ /"ЗгЧс!. ' .Л "V 'л
фл!п п1иано-глинистий
фл!ш п1щано-глинистий корбонаткий вапняки.закарстованн! тр!щинуват1
п1щаники
схилов! в1дклади Проф1л1 схил!в : ув1гнутий,
/ - напрям эм1н р!вня
р!вень грунтових вод / -р!ввнь води у водото'
тонкорятм1чний фл!ш сильйо-диолокоэан! фл!иев1 породи
П1иан1 глин и влвв!я
Г~ сх!дчастий,
лових глинисто-щебнистих утворень (dQ), ю накопичуються на схилах на пром1жних р!внях, актив18ац1ею давн1х всув1в, утворенням блоко-вих (структурних) всув1в 18 эм1щенням по плотинам напластування, тестон1чним порушениям, тр1вдшам.
Перех1д в асувне вм1щення пухких схилових в!дклад1в, що накопичуються в структурних понижениях схил1в або ж перед перешкодами, в!дбуваеться внасл1док порушення умов накопичення при впшенн1 швидкост1 виходу матер1алу 1э структури (ва меж1 перешкоди).
Ст!йкий стан схилу абер1гаеться при в1льному переход1 матер1а-лу а верхньо! частини схилу на базис eposll. При 8б1льшенн1 коеф1-ц!ента накопичення (в1дзначаемо сп1вв1дношення О/в, де Q - маса ма-тер!алу, як;:й надходить в понижения, g - в1дпов1дно, який виходить э понижения) в1дбуваеться накопичення матер1апу, таким чином створю-ються умови для чергового циклу швидкого перем1щення.
Анад1э роэвитку схил1в Прського Криму та особливо п1вденних cxmlB його Головного пасма св!дчить про те, щр основний рух, по-в'яааний а перем!щенням продукт1в зв!трювання та руйнування тр1асо-вих, юрських та палеогенових в1дклад!в, як1 накопичуються часто в ероз1йно-структурних понижениях схил1в, що утворюють загдеси ¡рухомо-го матер1алу, який обчислюеться десятками млн. м.куб. ^ анаходиться в г.ост1йному рус! в!д вершин до бавис1в epoali (асувн! системи).
В наш час в1дм1чаються в1дколи великих маривДа верхньоюрських вапняк1в, як! справляють детруаивний вплив на вер^н! частини всув-них систем. Актив!аац1я. руху всувних систем Швдерого берега Криму типу Долом1йсько1, Кучук-Койсько! поза впдивом, эйразП, обумовлена такс» ам!нами в режим! накопичення перем1щення пухкого глинисто-щебнистого матер!алу та вир1внювання проф1лю поверхн1 коваання (лаже есуву) !з зривом окремих виступ1в кор1кних пор1д.
Основн! аадач! при проведенн! досл1джень ст1йкост1 схил1в у горах нами сформульован! таким чином:
- вияв умов та встановлення можливост1 виникнення на схилах крупних блокових зсув!в а роэвитком зм!щення по площинаы- нашаруваяня, по-вс-рхням тектон1чних порушень, тр!щинам;
- оц!нка стану та можливост! переходу в рух схилових делюв!ально-пролюв!адьно-схилових в!дклад!в.
Перша задача вир!шуеться на ochobI .геоструктуряого анал!зу, умовах валягання пор!д, стан1 контакт!» та .плсадн наяластування.
Bimleemm друго! задач! потребуй визначення запас 1 в рухомого матер!алу, умев його наколкченая та п!драхунку балансу на д!лянц!
- 32 -
накопичення, режиму зволоження.
На конкретних прикладах Карпат та Прського Криму проанал18о-ван1 особливост1 формування структурних (блокових) зсув1в та есув1в схилових в!дклад1в. Структурн1 зсуви Карпат мають ч!тко визначен1 розб1жност1 по геоструктурним зонам (Скибов1й, Кросненськ1й, Дук-лянськ1й, Чорногорськ1й), як1 в!др18няються в!ком та л!толог!чним складом пор1д, що 1х склэдають, характером залягання та те'ктон!чно! порушеност!, Особливо вид!ляються контакти стрийсько! св1ти крейди (К2эЬ) та менШтових сланц1в ол!гоцену (Рзт1) в Скибов1й 8он1, контакти в шарах п!щано-глинистого тонкоритм1чного фл1шу еоцену в Дуклянськ1й 8он1, розривн! порушення в структурах сквд1в та насув1в прйскилових масив!в. Вквчен! умови акти^вацП давн!х 8сув1в, шр в1дклались, частково або повн1стю похованих на р!вних терасових р1внях г!рських р!к.
механ!зм формування есув1в у пухких схилових в!дкладах розгля-нуто на прикладах крупних зсувних систем Швденного берега Криму. В1дзначаеться г1дроф!льн!сть та здатн!сть до р1зко! втрати м1цност1 при зволоженн1 алюв!ю тавр!йсько! серп (Т8-Л).
Проявления схилових грав1тац!йних процес1в у горах в б!льш!й м!р! валежить в!д сейсм!чност! та г!дрометеородог!чних умов, як1 ведуть до вниження ст1йкост1 схила, б!льшою м!рою незворотньому, а такод виступають в якост1 спускового механ1вму обвально-зсувних явид. 0ц1нка ст!йкост1 Прсыш схил1в виконуеться на основ! ре-тельного всеб!чного анал18а структури присхилових масив1в, вияву ослаблених 8он та поверхней, складу та властивостей пухких в1дкла-д1в, 1х маси, умов 8алягання, режим!в стоку.
Пропонувться метод картограм, який доаволяе на основ! вккорис-таиня великомасштабних план1в, геолог!чних карт враховувати при оц!нц! ст!йкост! схил!в об'емний характер процес!в.
в. 1ЕХН0ГЕШ1 ваши НА схили та укосн.
«ТУЧН1 СХНЯ4 ТА УНОСИ.
На основ! анал!за матер!ал!в досл!джения ст1йкост1 штучних укос!в, ви1мок та касил1в 8ал1зниць на територП Укра1ни, борт!в кар'ер1в та укос1в в!двал!в при г!рничих роботах-встановлен1 основ-Н1 эаконом!рност! прояву схилових грав1тац!йних процес!в в умовах техногенного впливу.
Порушення ст!йкост1 схил!в та укос!в при буд!вництв! д!н1йних oO'ektIb пов'яэано!
- is эм1ною проф!лю схид!в при п1др1зках для прокладання до-рожнього полотна;
- 1а 8м1ною умов стоку та дренувания грунтових вод;
- 1з створенням додаткових статичних та динаШчних (рух транспорту) навантажень.
Порушення ст1йкост1 cxhbIb в1дбувавться при вм1н! напруженого стану (еб!льшенн1 крутизни схил1в) та режиму вологи на р!вн! основных деформатианих гориаонт!в (червоно-йур1 та строкат1 глини на ехидах долин Сасейну Дн1пра, сарматськ! глини в басейн1 Дн1стра та Швденного Бугу, меотичи1 глини у Швденному Причоряомор*I).
Зсувн1 порушення та деформад11 укос1в доро*н1х ви!мок, котдо-ван1в, канад1в, борт1в кар'ер1в, сформованих у н1щано-гдинистих пухких вЗдкладах, обумовдюються цоверхнями 1 вонами ослабления усе-редин1 гдинистих шар!в 1 на контактах глин а обводненими п1щааиии породами. 8 еонах контакт1в обводнених глин при достатиьо швидкому заглибленн1 роввиваетъея поровий гиск, шр авдэ до р1акого внижвння опору еруиення. Ы1цн1сть на врушення гдинистих пор1д поиетуеться при динам!чних навантаженнях.
В процес! досл!дженъ в прибортових иасивах кар'вр!в, в ст1нках котловаШз, в Т1лах веиляних споруд спостер!гались тривало зберега-ючись в глинах зеркала сковзання, поверхн1 сковзання асув1в. Нап-риклад, характер всуау,. вр вруйкував гребло хвостосховища Стебни-к1вського кал1йяого ваводу було встановдено черев 11 м1сяц!в п1сдя аварП в реаультат1 ровбиравня т1ла зеуву 1 виявлення фрагменпв його поверхн! сковзання. 8!дм1чено «вице зб1дыення вааогост! глин в еонах концентрацП врушутчих деформац1й. Ославлена вона в tUI плотини Стебник1вського хвостосховища офориувахась черев в1дсипку некондиц1йного глинистого матер1алу 1 характерибуйадась покааниками водоИсть, (27-292. проектна^ 22-23Х), щ1льн1сть (1,40-1,36)*1СГЗ кг/мЗ, проектна 1,65*10^3 kr/мЗ). Покааники опору вруиешпо: 5 град.45 U1H (+-2 град;), С - 32 (+-16) кПа.
На основ! проведених досд1джень даються рексаендацИ для виявлення ослабдених Sou 1 поверхонь в иасивах п1шано- глииистих пор!д, врачування Ы ровм1р1в, просторового положения при оц1нц1 от1й-KOCTi борт1в кар'ер!в, в1дкос!в виЧмок та котлован!в.
Положения ослабдених вон в присхидових иасивах або наявн1оть умов для формування ссдаблень при техногеняих ам!нах' обстановки, нр
склалась, а метою аапоб1гання асувних руйнувань (деформац1й) вима-гають вастосування в!дпов1дних метод1в, тех налог 1й викойаиня буд1~ вельних 1 Нрничих роб1т, 8аход1в для змЩиення в!дкос!в, обмежето . при експлуатацП споруд.
\
д. 0СН0ВН1 ПР№ЩШИ КОНТРОЛЮ СТАНУ СХНЛ1Й ТА РЕГУЛОВАШИ ХАРАКТЕРУ ПРОТ1КАННЯ СХЯЖ5ВИХ ГРАВ1ТАЦ1ЙМХ ПРОЦДОВ
Розтаиування об*ект1в на схилах та в эонах 1х впливу, эабезпе-чення ст!йкост1 та безпечного функц!онування природно-техногенних систем потребують виконання комплексних оц1нок стану схил1в . та прогнозу можливих прояв1в грав1та«1йяих процес!в руйн1вного та ка-тастроф!чного характера.
0ц1нка стану схилу виконуеться на основ! його геомехан!чних моделей, що дозволить визначити:
- положения ослаблених поверхонь та вон, меж1 Можливого поши-рення деформац1й (порушень), поверхню коваання всув!в та контури !1 виходу на схил!;
- плош.1, иа яких проявляються деформацП поверхн!;
- масу (об*ем) пор1д, охоплених деформац1ями (рухом);
- швидкост! деформац!й (руху);.
- величини деформац!й, величини шляху, то проходить породн1 маси, як1 в1докремились в1д схилу;
- енерг!ю, що вид!ляеться при швидких зм!щеннях.
Стан схилу, в необх1дких випадках контролюеться створенням спец1альних систем спостереження, що доаволиють визначити:
- деформацП та оанаки порушень поверхн1 схилу, споруд на схи-л1 та в вон1 його впливу;
- вм1ни умов поверхневого та Шдаемного сток1в, г1дравл!чного режиму водойм (водоток1в) на схилах, режиму перших в!д поверхн1 во-доносних горизонт1в, щр дренуються на схили;
- режим вологост1 пор1д присхилового масиву та основного гори-еонту в,о деформуеться.
Виконано анал18 1нструментальних геодевичних спостережень де-формаЩй схил!в на Одеському увбережж1 (Б2 створи репер!»), на охи-лах Дн1пра на д!лянц1 Ки1в-Ходор1в (35 створ!в), на Поденному берез! Криму (15 створ1в). Що дозволило визначити мехая1вм роэвитку деформаШй, виявити недол1ки прийнятих метод1в спостережень, роз-робити рекомендацИ по вдосконаченню система спостережень. Обгрун-
тована необх!дн1сть п!двищення точност! спостережень еа дефориац!-ями д!лянок, що прилягаоть бевпосередиьо до активних зсув!в з Метою визначення можливост! та швидкост! розширення площин, що охоп-люються эсувними деформац1яии (д1лянки плато на иорських р!вшШих узбережжях, д!лянки плато, ар прилагаюсь до стр1мчак!в Головного пасма Кримських rip та íh.).
Виконано роарахунки парних кореляц!й даних спостережень деформации схшцв з г 1 дрометеоданими (опади, хвилювшшя моря). Досл1дже-н! також ваяежност1 деформац1й схид1в в1д ходу píBHlfl води у г!д-роспостережних свердловинах, ар контролиоть режим водоносних горизонт i в на схилах.
Важливим для визначення асувних деформац1й схил1в в контроль вологост1, напрямк1в П Mírpauií, юр дозволяв внзначити м!сця фор-мування ослаблених зон та всувних осередМв.
Визначено порядок комплексування та вэаемоув'иоування, контролю деформац!й, наиружень, режиму стоку i стану водойм (водоток!?) на Caal сповзання. використання э ц!ею метою hobIthíx техн1чних ва-coOír. Hi нетику накопичення напружень у породах на лрихованих стадах роавитку деформац1й при вииикненн! м!кротр1шлн та на стадП прогресуючого порушення грунтiв можливо встановити за допомогою використання експресного метода реестрацП вар!ац1й природного !м-пульсного .електрокагн1тного доля Земл! (ШШБ).
В роботi запропонован! hgbí схеми рсзрахунку ст1йкост! схил1в на OCHOB1 побудови картограм а використанням топограф1Чно1 та ijüte-нерно-геолог iuhoí карт.
Метод нолягае в ровбивц! Д1лйнки схилу, де передбачаеться рОд-виток зсуву, на квадрати а визначеиням положения поверхи! коваання, розрахунку oú'eMiB потентйно рухомих пор1д, визначення налрямк!в эм1щеиня, ромрахунку дИочих зсувних сил.опору всуву з врахуваням чаосво"! i просторовоТ mírjwboctí характеристик м1Цйост1 грунту.
Особой;«),-;тнми проведена^ розрахункав б те, що в даному випадку шжазники опору зсуву ф та С не розглядаються як nocTiftHl параметри, в ластив i породсм схилу» а як величини, що зи!ншгься в простор! та
AiKui i a w^Tc/ítiB розрахунку ст!йкост! схил!в та виконан! нами ' доелiджоння показали, що слроби анайти та оперувати м1цвосними по-кааншаь»! пород, не-змхнними в час!, бевперспективн!. СуЧасн1 ыетоди опробувашы передних масив!в дають надто ниаьку ймов1рН1сть в!дбору &разк11> is зон концс-нтрац!I напружень (деформаций), ase кав!ть у
випадку такого в1дбору вилучений з масиву вразок не Суде в в1домих причин в!дображувати стан грунт!в в ц1й зон!. Виходячн"в цього про-понуеться иовий п1дх1д до оц1нки стану схилу, суть якого полягае в наступному:
- для грунт1в в ход1 польових та лабораториях досл1джень вста-новлюютъся д1алазони ем1ни роврахункових покаэник1в ф!зико-механ!ч-них властивостей;
- встаяовлхються умови, при яких в масив1 грунтiB можуть фор-муватися ослаблен! поверхн1 (зони) з м1н1мальними значениями показ-ник1в опору зсуву;
- шляхом розрахунку на ЕОМ при зм!н! параметр!в структури та стану пород схилу визначаються коеф1ц!енти, як! вкзначають гранич-ний стан породних масив!в.
Така схема дозволяв роарахувати к!льк1сть вар!ант1в, як1 в!д-пов1дають вар1ац!ям параметр!в схил1в та властивостей пород в зонах передбачуваних проходжень поверхн! ковзання та оц1нити можлив1сть переходу у спадний рух певних частей присхидового масиву, що в1дч-лепован! ослабленими поверхними та зонами. М1сця можливого прояву деформад!й, !х масштабн!сть та характер прот!кания встановлюються 8а морфометричними характеристиками схилу, та властивостями пор!д, що його складають 8 врахуванням просторового положения основиих де-формуючих горизонт1в, ослаблених вон та поверхней ослабления, з врахуванням положения д1лянок, щр еродуються (абрадуються), додат-кових навантажень, концентрованих надходжень води в масив. Задача встановлення часу порушень, точно! дати прояву процес!в викликае 1нтерес, але коли небезпека виразно виявлена, необх1дно приймати заходи до П усунення, попередження можливого катастроф!чного на-сл1дку або залишеиня небезпечного м1сця.
Час прояву зсув1в, обвал!в часто корелюеться а часом аномального прояву г1дрометеоролог!чних процес!в, землетрус1в, як! висту-пають як в якост! основного силового фактора впливу на схили, так 1 в якоот!"спускового механ!зму. Ця остання обставина ставить задачу прогнозу часу кг>тастроф1чних прояв!в схилових процес1в в т1сну эа-лежн!сть в1д задач! прогнозу часу землетрус1в, повеней, влив, итор-м1в, яка, як в!домо, ще сама далека в!д вир!шення.
Можлив!сть та доц!льн!сть штучного впливу на характер прот!-кання грав1тац1йних процес1в, регулювання, зд!йснення укр!шао-вальних ааход1в визначаються у ев'язку 8 потребами освоения терито-р!й, вахиоту !снуючих об'ект!в, та об'ект!в, шо зводяться.
Принциии, яких при цьому треба дотримуватись, полягають в:
- стимулюванн1 зд1бност! схшИв, як природних систем, до само-регулювання та динам1чного самон!дновлення;
- адегаатнсот! ааход1в, що виконуються, характеру та масштабам прояву процес1в;
- врахуваня1 цикл!чнсст!, ритм!чност1 та стад1йност1 прояву схилових пронес!в;
- комллексност1 проведения !нженерного зачисг/ територП та селективносП дП окремих заход1в, направлених на усунення окремих фактор!в зсуво- (обвало-)утвореиня;
- поеднанн! рагулюючих эаход1в 8 1нженерною подготовкою тери-торП та елсмент!в эахисних систем а элементами конструкц!й будов та споруд, ¡до дозволяв зниаити витрати на проведения эаход1в з 1н-женерного захисту територ!й та об'ект1в.
внсновки
В робот! виконано анал!а 1 теоретичне узагальнення матер!ад!в досл!джень динам!ки схил1в на територН УкраКни, вир!шена проблема оц!нки сучаснсго стану схил!в, прогнозу ! 8апоб!гання руйн!вного 1 катастроф1чного прояву схилових грав1тац1йних процес1в, що мае важ-лиье економ!чне значения. На осйощ анал1ау геолг!чно! будови, тек-'тон!чного режиму та еволюц!! геолог1чних структур, г1дрогеолог!чних ! г!дролог!чних умов автором вионачений геневис ! просторове положения схил1в, на яких можлив! руйн!вн! (катастроф!чн1) прояви гра-в1тац1йних процео!в.
Для територ!! Укра!ш вперше:
- дана генетична класиф1кац!я схил!в а визначенням характеристик для кожного класу схил1в морфсыетричних параметр!в 1 притаманних йому схилрмодвлвючих процзсЦ;
- виконано районування територП аа геолог!чноо будовсао схил1в а вид1лекням район!в, в межах яких в будов! схил1в приймають участь один, два, три або б!льае геолого-л!толог!чних комплекс1в, то вис-тупають середовицем розвитку екзогенних геолог1чних процес1в;
- виконана пшенерно-геолог1чна тип1зад1я схил1в ва оаиаками, що впливаоть на переб1г схилових процес!в руйн!вного (катастроф1чного) характеру;
- остановлен! законом!рност! руйШвнсго (катастроф!чного) прояву
схилових грав1тац1йШ1х процесс в, ею вианачаються положениям Шдви-щених 1 анижених д1лянок рШнинтк узбережжъ мор!в; положениям ' структурно (ф081йних впадин, ио в!дкриваються до моря на г!рських уаберсжкях, умовамй поверхиевого 1 п1дземного стоку на схилах р!чко-вих долин 1 Пр;ьких областей. Роэкрито роль абр<ча) х, яка полягае в йровокуванн1 асув1в, шр руйнують шлихи п1дэемного слоку, що, в свою чергу, Бйшпсае обводнения великих мазигЛв рухомих пор1д I розвитку в них зсувких процес!к руйн!внсго (катастрофчног о) характеру;
- рОокрит! законом!рпост1 прояву йсуе1в на схши\к ;4чкових долин, природая ситудц1я, на яких зм!нена, в р-езультат! ур0ан!зац!Т 1 про-
МИСЛОВОГО ос.воб1шя;
- розроблено приняли од1нки впляву на ст!йк!сть с.хил!в техногенних перетворепь ландшафта 1 увагальнеШ. матер!али а спйкост1 схил1в 1 укос!в в ав'явку з трачспортним буд!вництвом ! Ыдкритими г!рничими роботами;
- галролоиований новий п!дх!д до оц1нки стану схилш, що доаполяе враховусати м!и./;ив!сть властивостей грунт!в, ослаоиен! поверхн! • 1 вони з вивиаченням маси пор!д, охопленнк рухом по схилу, величин 1 шввдкостей мглцшзих глцщень, енергН, яка вид1ляеться при цьому;
- висуиут1 д сбгрунтован! принцип« хнженерного аахисту в!д руйн!в-ного (»атастроф!чного) прояву схилових грав!тац!йних продес!в, як! полягаюгь в стимулюванн! здатност! схил!в, як лриродних систем до авторегуляцП та самов!дновлення динам1чно! р!вноваги; врахуванн! цикд!чност!, ритм!чност! та стад1йност1 прояву процес!в, адекват-ност! заход!в, що вживаються, характеру 1 масштабам можливого прояву процес1в; комплексност1 ааход1й та селективност1 д!'1 окремих в них; поеднания захисних ааход1в з !нжекерною п!дготовкою, едемен-т1в, захисних систем в конструктивними (функц1оиальними) елементами 1нжеиериих об'ект1в.
Новизна наукових роаробок автора полягае в прогностичному нап-рямку досл1джень, при якому об'ектом роэгляду виступае не процес, ВО в!дбу'вся (в!дбуваеться) або його насл!дки, а д!лянки територП э певними характеристиками, на яких при певних умовах чожуть проявляюсь схилов1 грав1тац!й1Ц процеси руйн!вного (катастрсф1чного) характеру.
Автор виходить а позид!й детермШзму, показу»чи, др характер та масштаби прояву процес1в вианачен! Судовою схил1в, характером, тривал1стю, масштабами дП вовн1вн!х чинник!в. Автор вважав, щз один коеф!ц!ент ст!йкост! ехиду, який отримують при роарахункак, як
ut- приинято тепер, не задовольняе потреб проектування освоения та Инженерного захисту територ!й, пропонуе i ¡m метод визнаЧення маем пори, що актив!луеться в пол!, зрушуючих напруг на схил!» шдпху i шьидкостг м^шього розьитку змИцень, енергП. лка вид!лнется при p-.-ajiisani'i процеоу.
Вису нут i принципи ¡нженерного захисту дозволяють п!двищити йо-го над1йн1стг., ьнизити варт!сть закр!плювааьних рогнг в результат! оастосуванни й!дпов!дних метод!в i эаход!в, так i л результат! ви-бору часу ÏX проведения, виходячи 1з цикл1чност!, ритм1чност! i стад í ¡«¡оси т.лцтЛв.
Розробки инайшш застосуеання в практиШ проступания i зд!йс-нення протизсуинич заход1в в KpaïHl, а такод в1дкриьають нов! нап-рнмки для п!знання природи геодииам!чних процес1в, отвореНня Teopiï ри'глюЕання гчгаогеодинам!чних процес!в, врацЮналыюго використайня „чтльтл pecypciB та геолог !<:яого середовища в циюму.
0СЗЮВН1 ДРУКОВАН! POEOTH ЗА ТЕИЖ WCEPTAUIÏ
1. Опслгьевые деформации рабочего борта Балаховского угольного разреза //Уголь Украины. 1964. 7.С.К5-27. (Сп!вавтор Йденко 1.Г.).
2. Сопротивление сдвигу в зоне контакта слоев песка й глины. //Уголь Украины. 1Q66. 2. С.35-37.
3. Ооны ослабления прочности в массивах песчано-глинистых пород, их развитие и роль в возникновении оползней бортов Карьеров //Совершенствование техники и технологии разработки полеаных ископаемых. Киев. iü6fi. 'С.32-34.
4. Особенности управления Сортами буроугольных карьеров в условиях развитых диапирових структур // Уголь Украины. 1967. 4. С. 25-27.
5. Условия устойчивости^рабочих уступов, нагруженных тяжелым горным оборудованием /'/ Устойчивость породных масс и осупение карьерой. Киев;' Техника, 1963 . 0.43-57. (Сп!вавтори: Кувасв М.М., Ко-
вал^шео С.Ф.).
6. Прогноз устойчивости высоких отваяов проектируемого Hoto-Дмитровского разреза // Добыча угля открытым способом. М. ,1960. С. 48- 51. ( C(¡ i в автори ; Багсру йко Л. П. ,0синцева К.В. .Алексеенко M.I. ).
7. Визначеинн oôcariB земельних роб1т яа асувних ехидах // Паута ! техн. и . м!ськ. господарств!. Ки1в, 1Й71. Вип. ХУ. С.128-
133. "
8. Ослаблен! зоан в делюв!алько-ссув!ШХ Шдклаяах "на Iiiеденному берез! Крику 1 ouiHtta ст!йкост1 тери?ор!й на ехидах // Наука ! техн.
' в WtcbK.raciionapcTBl. Ки1в, 1971, Вип.ХУП. C.SM-mi.
9. Ocyt'Hi руйнування берегового схилу в ра^он! Бердянська ! методи 1х запскМгання // Наука 1 техн. в м!ськ. государств!. Ки1в, 1672. Вип.Х!Х. С.71-76. (Сп!вавтори-Кг*и/аренко 0.0..Самойленко В.А.)
10. Про еф';ктивн1сть дренах1в в протизсувному будШшцтв! // Наука 1 техника в м!ськ. господарств!. 1<и'!в,197С, Пип.XX. С.80-93.
11. Ст1йк!сть делюв1альни;< накопичень на схилач ероз!йних долин // Наука j техн. в м!сыс. господарств!. К>Г1в, 1972. Шт. XXI. С.86-92 (Сл!ьар,тор Шулепова Р.Ф.).
12. Про ефективн!сть протизсувпих заход1в // М!ське господар-ство УкраШ. 1.972 . 4. С.37-38.
13. Про умови забезпечення ст!йкост1 земляник мае при виконан-н1 планувалих роб!т на схилах // Наука 1 техн. в м!ск. господарств!. Ки1в, 1973. ВИР.ХХШ. С.70-74.
14. A.c. 391152 (СССР). Способ изготовления Фильтрующих изделий. Опубл.в В.И.1973. 31. (Сп!вавторй: Грущенко М.1., Б!лвуш А.1., Козленко Д.Д.)
16.А.с.391152 (СССР). Способ изготовления фильтров. Опубл.в
B.И. 1973. (Сп1вавтори: Грущенко М.1., В1леуш А.I., Ковленко Д.Д.).
16. Виподоження схил1в привайтажениямУ/ Наука 1 техн. в м1ськ. господарств!. Ки1в,1974. Вип.ХХУ. C.8J-94. (Сп!вавтор Каплаух З.П.)
17. Рег!ональн1 особливост! розвитку схил1в по територП УРСР // Наука 1 техн. в мЮьк. госпоДарств1. КИ1в, 1975. Вип. ХХУШ.
C.40-45.
18. Определение объемов пород, вовлекаемых -в движение по склонам // Наука и техн. в гор. хозяйстве. Киев, 1976. Вып.XXXI. С.86-92,
19. Оползневые процессы на территориях населенных пунктов Ук, раинской' ССР // Наука- и техн. в гор. хозяйстве. Киев, 1977.
ВЫП.Ш1У. С.80-83.
20. Экономическое и социальное развитие Киева на 1976-1980 V.r. Благоустройство города / Совет по ивуч. проиавод. сил УССР. Киев: Наук. Думка, 1978. С.379-383.
81. Указания но выявлению, учету и оценке территорий, подвер-' женных оползневым и абразионно-зрозионным процессам в населенных пунктах Украинской ССР. Киев, 1977. 63 с.
22. Подземный сток и устойчивость склонов // Наука и техн. в гор. хозяйстве. Киев, 1973. Выл.ХХХУП. С.71-75. (Сп1вавтори; Ла-пинський В.П., Файер Д,Б.).
23. Проявление экзогенных геологических процессов в рельефе Киевского плато на современном этапе // Инж.-геол. свойства грунтов и характеристика геодинамических процессов. Киер< Наук, думка, 1979. С.32-40. (С'п1вавтор ЛапинськиЙ В-П.).
24. Условия формирования оползневых очагов в глинистых породах на склонах // Основания и фундаменты. Киев, 1980. Вып.ХШ. С.34-35.
25. Инженерно-геологические проблемы устойчивости склонов//Киев: Знание, i960. 24 с.
26. Про роль Б1дклаз1в KMlBCiKoI св1тй в розвитку берегових схил1в Дтпра в мелач и ..Киева // Доп. АН УРСР. Сер1я Б. 1981. 8. С.21-24.
27. Инженерно-геологическая характеристика платформенной части Украины. // Киев; Наук.думка, 1982. 168с. (Сп1аатори: Краев В.Ф., еськов Б.Г., Костяний М.Г. та 1н.).
28. Инженерно-геологические изыскания для освоения склонов о целью эффективного использования земельных ресурсов.// Киев: Знание, 1982. 20с. i'CiiiBaBTop Яковлев S.O.).
29. Прогноз и предупреждение оползневых явлений на территории Украины // Препринт Института геологических наук АН УССР, 82-18. Киев, 1982. 54с.
30. Роль отложений, таврической серии в развитии гравитационных процессов на Южном берегу Крыма / Докайнозойские горные породы Украины и использование их в строительстве. Киев, 1982. С.32-34.
31. Slope processes control In the urbanized regions //Proceeding of the First international symposium on soil, geology and landforms. Eangkek, Tailand, 1S82 p.p.721-731. (СШвавтер Краев В.Ф.).
32. Опилгн<л в бассейне Среднего Днестра в связи с особенностями геологического строения егб долины // Оползни Молдавии и охрана окружающей чглды. Кишинев, 1983. С. 11-12.
33. Особенности дифференциации аллювия Днепра в связи с развитием склон:ьы>. дроцессоь // Аллювий. Пермь, 1883. С.40-49. (Сп1вав-тор еськов Б.Г.).
34. Engineering geological conditions In the zones of entrans and exit of underground construction // Intern., sympos. on Engineering geology * and underground construction. Lisbon, 1983
- 48 -
р. 1.303-1.312. (Сп1вавтор Краев В.ф.).
35. Природа состава и свойств грунтов и связанных" с ними геодинамИческих процессов. Киев: Наук, думка, 19.04. 136 с. (Сп1вав-тори: Краев В.Ф., Ко^яний М.Г,, бськов Б.Г.).
36. Отдаивая опасность при прокладке газопроводов в горах //Газовая промышленность, 1й34. N 5. С, 36-37. (СШъг^юр Гинсарь С,0.).
37. Инм/нерно-геологическаи оценка склонов г..и сойна Среднего Днепра// Геол.журн., 1984. 4. С. 93-90. (Сп1в<шторк: Крагв В.Ф., Коотиний М.Г.).
38. Оползни на территории г.Киева // Геологические и пональ-но-климатические особенности Армирования оползней. М.: Наука,
1984. С.5-26. (Сп1вантори: Юешеня М.Л., Тихвииський И.О.).
39. Оползни на берегах Черного моря как отражение его современной трансгрессии // Изучение геологической историк и процессов современного осадкообразования Черного и Балтийского морей. 4.2. Киев: Наук. пу«ка,~ 1984. С. 108-113.
40. Инженерная геология и гидрогеология Кавказ и Крыма // Сводный путеводитель. ХХУП МГК. - Тбилиси: Хеловнеба, 1984. С.89-123. (Сп1еавтори: Буачидае И.М,, Краев В.ф., Сриш 1.Ф.).
41. Инженерно-геологические проблемы Днепровских водохранилищ // Препринт Института геологических наук АН УССР. 85-15. Киев,
1985. 53 с. (Сп1вавтори: бськов Б.Г., Сабшрэ Т.е.).
42. Проявление древних оползней в советских Карпатах в связи с транспортным строительством // Труды XIII конгресса КБГА. Краков, 1985. С.475-478.
43. Склоновые гравитационные процессы в Советских Карпатах и их связь с общей геологической обстановкой региона / Там же,
С.485-488. (Сп1вавтор Краев В.Ф.).
44. Изменение устойчивости склонов в Советских Карпатах в свя-ви с созданием водохранилищ // Экзогенные процессы и проблемы рационального использования геол. среды. Ташкент, 198Б. С.34-39.(Сп1в-автори: Краев В.Ф..Новосельський Ф.А., Яблонський В.В.).
45. Классифицирование гравитационных склоновых процессов в свяви с задачами их прогноза и контроля // Проблемы классифицирования склоновых гравитационных процессов. М.: Наука. 1985. С.53-56. (СШвавтор Краев В.Ф.).
46. Рациональное Использование и охрана геологической среды в долинах равнинных рек. // Киев: Знание. 1986, 20 с. (Сп1вавтор есь-ков В.Г.).
<17. Гравитационные процессы на береговых склонах Среднего Днепра а голоцену // Корреляция отложений, событий и процессов ант-ропогена. Уевисы докладов У1 Всесоюзного совещания по изучению четвертичного i'.-риояа. Кишинев, 1986, С. ч?32.
48. Инленорно-геологические условия Карпатокогг» участка трассы ганоирсьада Уренгой-Помары Ужгород // Геол. журн., 1087. 2. (Сп1в-автор Гинсл{ ь 0.0.).
40, Инженерно-геологические условия праиоС<?$,ежных ciujghou 'Преднего Днепра // Основания и фундаменты, 198''. Иль 20. С. 15-19. (CniEanTop bv'-naioha О.М.)..
ЬО. Динамика склонов территорий, прилегающих it сейсмогенным зонам //Гоол. .«урн., 198?. 6. С.42-48. (CnluanTop Кра/.Б В.Ф.).
5). Современная динамика склонов территории Украины // Препринт Ичсгитута геологических наук АН УССР, 88-13, 19"й. с:.
Ь2. Проблемы рационального исполь&ования к охраны геологически среды Киерско-Черкасского Приднепровья // Препринт Института геологически* наук АН УССР. 88-16, 1903. 53 с. (Сп1тлвтори: Шестопа-лов D.U.. Коржемвський В. А., Лютий Г.Г., Сергеева Л.Г,).
53. Устойчивость склонов долин равнинных рек в уоловиих интенсивных техногенных воздействий // Проблем» инженерной геологии, гидрогеолог?!? и геокриологии районов ¡тнтепсивной инженерной нагрузки и охрана геологической среды. Киев: Наук, думка, 1В8Й. 4.S. С.43 46.
54. Современная экэогеодинашжа территории Укрякны // Там же, С. 75-76. ЮШаавтори:. Краев В.Ф., Шк В.М., Счейко Т.С., Сергеева Л. Г. I.
СБ.Геологическая среда Киева // Геол. журн., 1Ö91. 2. С.14-24.
56. Современная динамика склонов на территории Украины. // Киев: Наук, думка. 1998. 256.с.
Дисерт,
Ь
—Демчишин М.Г.
П'.дл. по друку 22.07.iM. Формат 60x84/18. Пап1р офс. Офс.друк. Ум.друк. арк. 1,9. Об п.-вид. арк. 2,0. Тираж 100 пром. Зам. 101.
Пол1граф|чаа д1пьнина 1встятуту еконаШкл HAH УхрЛвяГ 252011 M.Khib 11, вул.Пзваса Мнряого,28.
-
Демчишин, Михаил Гордеевич
-
доктора технических наук
-
Ивано-Франковск, 1994
-
ВАК 11.00.11
- Инженерно-геологическая оценка оползней правобережья Среднего Днепра в зонах влияния водохранилищ
- Особенности применения метода инженерно-геологических аналогий при изысканиях на городских территориях
- Геодинамика и прогноз опасных геологических процессов Карпатского региона
- Разработка теоретических основ выбора трассы автомобильной дороги в различных инженерно-геологических условиях
- Геодинамика и прогноз оползней на юго-востоке зоны сочленения Русской платформы с Предкарпатским прогибом
