Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Совершенствование асканийских мясо-шерстных овец методом углубленной селекции

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Совершенствование асканийских мясо-шерстных овец методом углубленной селекции"

r\V ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВШІЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ -ч

КАЛАІЦУК ГАЛИНА ПЕТРІВНА

УДК 636. 32/38.082.23

УДОСКОНАЛЕННЯ АСКАНІЙСЬКИХ ' М’ЯСО-ВОВІЮВНХ ОВЕЦЬ МЕТОДОМ ПОГЛИБЛЕНОЇ СЕЛЕКЦІЇ

06.02.01 - розведення та селекція ТЕарик

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Херсон - 2000

Робота виконана в Інституті тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова «Асканія-Нова» - Національному науковому селекційно-генетичному центрі з вівчарства УААН

Науковий керівник:

Офіційний опонент:

Офіційний опонент:

Провідна установа:

- доктор сільськогосподарських наук Польська Парасковія Іванівна,

Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова, завідувач відділу вівчарства

- доктор сільськогосподарських наук, професор Вовченко Борис Омелянович,

Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин; і

- кандидат сільськогосподарських наук, професор Чепур Валентина Кузьмівна,

Одеський державний сільськогосподарський інститут, кафедра генетики, розведення і годівлі сільськогосподарських тварин

- Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра технології виробництва про' дукції тваринництва, Міністерство аграрної політики України, м. Дніпропетровськ

Захист дисертації відбудеться 2000 р. о 10 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, Херсон-6, вул. Р.Люксембург., 23, головний навчальний корпус, аудиторія 118).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон-6, вул. Р.Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий «ЛЗ » 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вівчарство - едина галузь тваринництва, яка постачає різноманітну' продукцію із цілющими властивостями та гормонами довголіття: дієтичну ягнятину, молоду бараиіпіу, молоко, делікатесні сири і бринзу, а також незамінну сировину — вовну, овчини, шкіру, вироби з яких щодо гігієнічних властивостей не мають аналогів, сприяючи збереженню здоров’я і продовженню життя людини на 15-18 років. Але за останнє десятиріччя, внаслідок фінансово-економічної кризи, обумовленої диспаритетом цін на продукцію вівчарства, особливо вовну та ресурси, які необхідні для її виробництва, поголів’я овець в Україні скоротилося майже в 10 разів. Для відновлення галузі вівчарства і формування її конкурентоспроможності необхідно максимально використовувати унікальний вітчизняний генофонд, який шляхом цілеспрямованого удосконалення слід тримати на рівні досягнутого селекційного плато за показниками продуктивності та племінної цінності і на його основі створювати нові лінії, типи, породи овець.

Зв’язок роботи з науковими програмами,' планами, темами.

Дослідження виконано згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт лабораторії пан і вто н корун ного вівчарства інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова «Асканія-Нова», який був складовою частиною науково-технічної програми Української академії аграрних наук «Вівчарство-2000 р.» (номера державної реєстрації 0187.0098793; и А 01000981 Р).

Мета і завдання досліджень. Основна мета роботи - удосконалення високопродуктивних асканійських м’ясо-вовнових овець племзаводу «Асканія-Нова» методом поглибленої селекції у малих замкнутих популяціях.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання:

- здійснити методичні прийоми поглибленої селекції при удосконаленні асканійських м’ясо-вовнових овець;

-порівняти основні господарсько-корисні ознаки асканійських м’ясо-вовнових овець за період їх удосконалення (1986-1997 рр), визначити ефект селекції з урахуванням виливу рівня годівлі на реалізацію генетичного потенціалу; -

- провести оцінку баранів за якістю потомства і визначити роль баранів-лідерів в створенні видатних генотипів та формуванні генеалогічної структури селекційного ядра.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше доведено, що метод поглибленої селекції дозволяє ефективно удосконалити високопродуктивне барановідтворювальне ядро асканійських м’ясо-вовнових овець і створити унікальні генотипи лише в умовах достатньої і повноцінної годівлі. Уперше встановлено, що застосування інбридингу при спеціальному підборі високопродуктивних генотипів в умовах критично низького рівня годівлі (32% до норми) не визиває явищ інбредної депресії. Одержані результати

досліджень поглиблюють теоретичні положення породоутворюючого процесу щодо створення у малих замкнутих популяціях видатних генотипів з унікальною поєднуваністю основних селекційних ознак.

Практичне значений одержапнх результатів полягає у використанні створених селекційних досягнень - асканійських кросбредів та асканійського типу чорноголових овець для виведення нової асканійської м’ясо-вовнової породи та формування конкурентоспроможної галузі вівчарства в Україні. Висновки та пропозиції виробництву ввійшли до державної підпрограми «Вівчарсгво-2010».

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено спеціальний підбір і спрямоване вирощування молодняка, оцінено репродуктивні якості тварин, вивчено продуктивність овець нових типів, проведено оцінку баранів-плідників за якістщ потомства, досліджено вплив рівня годівлі на реалізацію генетичного потенціалу продуктивності, проаналізовано результати досліджень, прийнято участь у створенні інтенсивних типів овець асканійської селекції.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на: засіданнях координаційно-методичної Ради з проблем вівчарства (Асканія-Нова, 1990, 1995, 1997), засіданнях вченої Ради інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова (Асканія-Нова, 1994, 1997), Всеукраїнських науково-виробничих конференціях (Асканія-Нова, 3990, 1997), виставках-аукціонах «Arpo» (м. Київ, 1989-1997), обласних науково-практичних конференціях (Асканія-Нова, 1990-1997), міжнародних науково-практичних конференціях (Асканія-Нова, 1996-1997 рр.), розширеному засіданні відділу вівчарства інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова «Асканія-Нова» (1999).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 25 наукових робіт і одержано 8 авторських свідоцтв.

Об’єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 225 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів досліджень, висновків і пропозицій виробництву, сшіска літератури, який включає 158 посилань, з яких 22 іноземною мовою, 22 додатка. Містить 78 таблиць, 15 рисунків і схем.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконана у племзаводі «Асканія-Нова» Чаплинського району' Херсонської області і в лабораторії напівтонкорунного вівчарства інституту тваршишцгва степових районів ім. М.Ф.Іванова «Асканія-Нова» у 19861997 рр. за схемою (рис. 1).

Удосконалення барановідгворювального ядра асканійських м’ясо-вовнових овець базувалося на методичних прийомах поглибленої селекції,

скооосшшсть ягнят

Удосконалення асканійських м’яса-вовнових овець методом поглибленої селекції

(1986-1997 рр.)

Асканійський тип чорноголових овець з кросбредною вовною

Методичні прийоми поглибленої селекції

багатоступінчастий відбір, спеціальний підбір пар із застосуванням інбридингу, спрямоване вирощування молодняка, оцінка баранів, за якістю потомства, формування генеалогічної структури селекційного ядра

Ьй

о

рз З

со Я § І

о о

Я '2 £ « & и

а

в

Рис. 1. Схема досліджень

розроблених доктором сільськогосподарських наук, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки П.І.Польською (1990). Нами здійснено такі типи індивідуального підбору (табл. 1).

Таблиця 1 - Тиші індивідуального підбору асканійських м’ясо-вовнових

баранів-плідників до вівцематок, %

Типи Підбору Асканійські кросбреди Асканійські чорноголові

1986 р. 1991-1995 рр. 1986 р. 1991-1995 рр.

Спеціальний із застосу-

ванням інбридингу 29,4 7,3...23,6 16,8 9,6...36,3

Спеціальний гомогенній 1,1 16,4...37,8 12,7 13,3...24,6

Гетерогенний:

Мжгруповий 19 2,4...11,8 58,7 5,3...23,9

Міжлінійний 50 24,2... 66,2 11,8 28,8.„63,8

Міжтииовий 3,9 - 5,3...31,7

Разом: 100 100 100 100

Спеціальний підбір пар включає: повторення вдалих сполучень підбору минулих років, інбридинг типу І-Н, ІІ-ІІ, П-Ш, ПІ-ІІІ, однорідний підбір пар з високою комбінованою продуктивністю.

Асканійські кросбреди і аскакійські чорноголові вівці знаходилися в одних статево-вікових групах, умови їх годівлі, догляду та утримання були однакові. Забезпеченість їх кормами коливалася значно: від 92-100% у 1986, 1989, 1990, 1994 рр. (6,9-7,4 ц.к.од. на вівцю в рік) до 61-32% - в останні три роки: 1995-1997 рр. (4,6-2,4 ц.к.од). У барановідтворювальному ядрі асканійських м’ясо-вовнових овець вивчали у динаміці відтворювальну здатність і продуктивність за загальноприйнятими методиками; сортовий склад рун, фізичні властивості вовни, вихід чистого волокна, кількість жиру і поту вивчали в лабораторії вовнознавства за методиками ВІТа. Молочну продуктивність вівцематок визначали методом розрахунку, розробленим П.І.Польською (1990), м’ясну продуктивність - шляхом контрольного забою вгодованих баранців у віці: 4,5 і 9,5 місяців та 1,5 року за загальноприйнятими методиками. Хімічний склад м’якітної частини туш досліджували в лабораторії масових аналізів. Смакові якості вареного м’яса досліджували на найдовшому мускулі спини шляхом комісійної дегустації. Природну резистентність баранів-плідників і ярок вивчали в лабораторії агроекології за загальноприйнятими методиками. Коефіцієнт успадкову-ваності основних селекційних ознак визначали за Райтом (/г,2), продуктивність матерів і дочок порівнювали у 14-місячному віці. Оцінку баранів за якістю потомства та формування генеалогічної структури селекційного ядра асканійських м’ясо-вовнових овець здійснювали за методикою, розробленою П.І.Польською (1990). Ефективність виробничого використання асканійських м’ясо-вовнових овець визначено відділом економіки інституту «Асканія-Нова». Результати досліджень оброблено лабораторією популяційної генетики на ЕОМ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

РЕЗУЛЬТАТИ УДОСКОНАЛЕННЯ АСКАШЙСЬКИХ М’ЯСО-ВОВНОВИХ ОВЕЦЬ

Відтворншальна здатність. Асканійські м’ясо-вовнові барани-плідпики характеризуються високою статевою активністю і продуктивним довголіттям за цією селекційною ознакою. За період удосконалення підвищилися вірогідно (Р>0,999) показники об’єму еякуляту у інбредних баранів обох типів на 26,4-42,8% (1,1-1,2 проти 0,84-0,87 мл), активності сперміїв - на

18.1-20,7% (9,8-9,9 проти 8,2-8,3 бала), в аутбредних - відповідно на 4,7-12,5 і 17,1-19,3%. Барани-річняки за показниками об’єму еякуляту та активності сперміїв не поступалися дорослим. При низькому рівні годівлі (52% до норми) активність сперміїв баранів обох типів була високою (10 балів). За показниками •активності сперміїв та багатоплідності інбредної депресії не виявлено, хоча у асканійських кросбредів зниження багатоплідності було суттєвим (20-21%, Р>Ь,95).

Життєздатність і скороспілість ягнят. Залишено із числа народжених для відтворення 79,4-83,9% 4-місячних ягнят обох типів, у тому числі: одинаків - 85,4-87,9; двійневих - 74,1-76; трійневих- 55,6-77,8%. Кратність збільшення живої маси за період підсису двійневих і трійневих ягнят була вищою (7,3-8,3), ніж в одинаків (6,5-7,2). Жива маса при відлученні баранців-одинаків становила 37,3-38,7 кг, двійневих - 33,4-34,7, трійневих - 30,734,7 кг при середньодобовому прирості - відповідно 267-278 г, 242-251 та 221-254 г. Ярочки за показником середньодобового приросту поступалися баранцям в середньому на 6-13,6%. В умовах низького рівня годівлі (52% до норми) вихід життєздатних ягнят при відлученні знизився у 1,5-2 рази і становив лише 41,9-53,1% при зменшенні живої маси на 3,5-6,8 кг, або на

11.2-19,6%. .

Спрямоване вирощування ярок. Асканійські м’ясо-вовнові ярки обох типів при спрямованому вирощуванні перевищували ровесниць, які були забезпечені кормами на 65% до норми, зокрема, за показниками живої маси на 12,8-18 кг, або на 27,2-34,9% (57,1-63,7 проти 44,8-45,7 кг, Р>0,999); настригу чистої вовни - на 1,1-1,4 кг, або на 37,9-45,2% (4,0-4,5 проти 2,93 кг, Р>0,999), тоді як ефект збільшення довжини вовни у 2,4-4 рази нижчий і становив лише 1,7-2,1 см, або 11,4% (17,3-20,5 протй 15,6-18,4 см, Р>0,999), вихід чистого волокна залишився майже без змін (60,7-61,3 проти 59,860,3%).

Молочна продуктивність асканійських м’ясо-вовнових вівцематок висока і в значній мірі обумовлена кількісно народжених і вигадуваних ними ягнят. Середньодобова молочність за перші 20 днів лактації склала: з одинаками 1,7-1,8 кг, двійнями — 2,9; трійнями 4,8 кг; за 120 днів лактації -відповідно: 127,8-153,2 кг, 220,8-259,9; 294,1-417,4 кг. У вівцематок з двійневими ягнятами (п=312) молочна продуктивність на 79,6-108,4 кг, або на 56,4-82,2%, з трійнями (п=18) - у 2-2,7 рази вища, ніж у вівцематок з одинаками (п=294, Р>0,999). Від однієї вівцематки з двома ягнятами за перші

20 днів лактації одержано 510-550г сумарного середньодобового приросту живої маси ягнят, з трьома — 840 г проти 300 г у одинаків. В результаті удосконалення середня молочна продуктивність за 120 днів лактації асканійських кросбредшіх вівцематок підвищилась на 41,5 кг, або на 26% (201,3 проти 159,8 кг), асканійських чорноголових відповідно - на 33,6 кг і 20% (201,2 проти 167,6 кг).

Жива маса і вовнова продуктивність. За 8-річний період удосконалення асканійських кросбредів, при стабілізації високої живої маси у баранів-плідників (123,4 кг), баранів-річняків (74,9 кг) і ярок (61,1 кг), значно підвищився вихід чистого волокна - на 5,7-7,1 абсолютного відсотка, коефіцієнт вовновості - на 20,6-22,9%, настриг чистої вовни - па 0,69-0,94 кг, або на 11,5-16,8% і досяг високих показників - відповідно: 9,1; 5,66; 5,21 кг (табл. 2).

Рік п Жива маса, кг Довжина вовни, см Настриг вовни, кг Вихід чистої вовни, /О Коефі- цієнт вовно- восгі, г/кг

немитої чис- тої

X X X ±5; X ±£_

Барани-плідники

1986 25 125,3 2,8 19,0 0,4 12,5 од 8,16 65,3 65

1994 40 123,4 23 18,7 0,2 12,7 о,з 9,1 71,8 74

1997 35 94.7 2,3 15,6 0,3 8,6 од 6,0 69,7 63

Барани-річняки

1986 120 72,8 0,9 21,6 0,2 8,6 0,1 4,97 58,0 68

1994 95 74,9 0,8 21,6 0,2 8,7 0,1 5,66 65,1 76

1997 66 46,8 1,0 18,6 0,3 4,7 од 3,14 66,8 67

Вівцематки

1986 382 65,6 0,6 15,3 ОД 6,4 0,1 4Д4 66Д 65

1994 350 76,8 0,5 14,7 0,2 7,6 0,06 5,18 68Д 67

1997 360 60,5 0,5 14,5 0,1 6,0 0.05 4,14 69,0 68

Яріш

1986 141 58,6 0,7 21,5 ОД 7Д 0,1 4,46 62,0 76

1994 128 61,1 0,6 20,9 ОД 7,7 0,1 5Д1 67,7 85

1997 91 40,3 0,6 19,5 ОД 4,6 0,1 2,97 64,6 74

У вівцематок жива маса підвищилась на 11,2 кг, або на 17,1% (76,8 проти

65,6 кг), настриг чистої вовни - на 0,94 кг, або на 22,2% (5,18 проти 4,24 кг) при виході 68,2% і коефіцієнті вовновості 67 г/кг.

У асканійських чорноголових, при стабілізації високої живої маси у баранів-шіідників (136,8 кг), баранів-річняків (81,8 кг) і ярок (62,5 кг), вихід чистого волокна підвищився на 6,9-7,9 абсолютного відсотка, коефіцієнт вовновості - на 20,6-22,9%, настриг чистої вовни - на 1,02-1,82 кг, або па 24,7-28,9% і досяг високих показників - відповідно: 8,5; 5,8 і 5,15 кг (табл. 3).

Таблиця 3 - Динаміка продуктивності асканійського типу

чорноголових овець

Рік п Жива маса, кг Довжина вовни, см Насіриг вовни, кг Вихід чистої вовни, % Коефі- цієнт вовно- восгі, г/кг

немитої чис- тої

X X І V і+ * ^ X ±5, X

Барани-плідники

1986 23 131,5 4,1 16,4 0,5 8,5 од 63 663 48

1994 46 136,8 23 18,0 03 И,1 ОД 8,12 73Д 59

1997 41 99,8 1,9 14,7 0,4 7,8 ОД 5Д2 66,9 52

Барани-річняки

1986 201 79,9 0,8 18,6 ОД 8,1 ОД 4,56 563 57

1991 189 81,8 0,9 213 0,1 9Д 0,1 5,8 64Д 70

1997 89 51,4 0,9 18,2 03 і 4,8 0,1 ЗД6 67,9 63

Вівцематки

1986 353 71,6 0,6 13,5 0,1 5,6 од 3,72 66,4 52

1994 468 79,9 0,5 14,4 0,1 7,0 0,05 4,82 68,8 60

1997 364 623 0,6 13,9 0,1 5,4 0,05 3,73 69,1 60

Ярки

1986 224 63,5 0,6 19,0 ОД 6,8 од 4,13 60,7 65

1994 213 62,5 0,6 20,8 0,1 7,6 од 5Д5 67,8 82

1997 110 43Д 0,6 19Д ОД 4,6 од 3,06 66,5 71

У вівцематок середня жива маса збільшилася на 8,3 кг, або на 11,6% і досягла 79,9 кг, настриг чистої вовни - на 1,1 кг, або на 29,6% і досяг 4,82 кг при виході 68,8% і коефіцієнті вовновості 60 г/кг.

За період удосконалення середньорічне збільшення настригу чистої вовни у асканійських кросбредів становило 120 г, або 2,6% середнього настригу у1986р.,вт.ч.у баранів-плідників - 118 г і 1,5%, вівцематок -118г і 2,8%, баранів-річняків - 86 г і 1,7%, ярок - 94 г і 2,1%; в асканійських чорноголових - відповідно; 149 г і 3,6%, 223 г і 3,6%, 138 г і 3,7%, 151 г і 3,4%, 128 г і 3,1%. •

За умов критично низького рівня годівлі (32% до норми) значно знизилися показники живої маси; у баранів-плідників^- на 28,7-37,0 кг, або на

21,2-27%, у молодняка - на 19,3-31,4 кг, або на 30,9-37,9%; настригу чистої вовни - відповідно на 2,9-3,1 кг і 34,1-35,7% та 2,09-2,54 кг і 40,6-44,5%. Найменш вразливими селекційними ознаками до негативного впливу критично низького рівня годівлі овець - довжина вовни і вихід чистого волокна.

Сортовий склад рун і якість вовни. Руна асканійських м’ясо-вовнових овець за довжиною і тониною вовни в основному одно- і двосортні. Вовна однорідна, чітко звивиста, вирівняна за тониною, у дорослих овець - 44-48, молодняка - 50-56 якості. В умовах низького рівня годівлі овець (32-52% до

норми) знизилися показники тоншій вовни на 3,6-6,2 мкм, або на 11,1-17,6% і квадратичного відхилення (±с)- на 7,3-24,7%.

Показники міцності вовни у баранів і вівцематок обох типів високі: 9,9±0,1 ...10,4+0,1 км розривної довжини, що на 23,8-30% вище вимог стандарту'. У молодняка показники міцності вовни, тоншої на дві якості, такі ж високі, як у дорослих особин.

В умовах низького рівня годівлі міцність вовни знизилася у дорослих овець на 6,1...17,3%, молодняка - на 13,4...21%. При забезпеченості овець кормами лише на 32% до норми, міцність вовни у досліджених особин (п=324), незалежно від їх типу, статі і віку, на 5-42,5% перевищувала вимоги стандарту (8,4±0,1... 11,4±0,2 проти 8 км розривної довжини). Формування вовни високої міцності в умовах критично низького рівня годівлі (32% до норми) свідчить про міцну' конституцію і високу адаптаційну здатність асканійськнх м’ясо-вовнових овець.

Жиропіт асканійських м’ясо-вовнових овець білого кольору і світлих відтінків. При невисокому вмісті вовнового жиру: у баранів-плідників 15,719,1%, річняків - 13,2-14,4, вівцематок - 9,4-10,2, ярок - 10,4-13% показники за складом жироиоту у овець обох типів значно поліпшилися. Співвідношення вовнового жиру і солей поту в 1997 р. у баранів складало 1:0,5 проти 1:0,7...1,2 у 1986 p., відповідно у баранів-річняків - 1:1... 1,3 проти 1:1,4...1,5; вівцематок — 1:1,5...2,0 проти1:2,1 ...2,4; ярок 1:1,1...1,5 проти 1:2...2,4 у 1986 р. Захисні властивості вовнового жиру високі: глибина проникнення мінеральних домішок у штапелі на боці становила 23,1-29,2%, на спині - 32,3-52,9% довжини штапелю. Певної закономірності щодо впливу низького рівня годівлі на кількість вовнового жиру у асканійських м’ясо-вовнових овець не встановлено.

За період удосконалешш бальна оцінка еластичності і шовковистості вовни асканійських кросбредів підвищилася на 4,3-6,8%, люстрового блиску

- на 2,1-4,4%; асканійських чорноголових відповідно - 7-11,9% і 6,9-9,3% (табл. 4).

Таблиця 4 - Оцінка якісних показників кросбредної вовни

асканійських м’ясо-вовнових овець, балів ___________________

Показник Рік дослід- жень Асканійські кросбреди Асканійські чорноголові

барани мат- ки ярки барани мат- ки ярки

доро- слі річ- няки доро- слі річ- няки

Еласпічіпсть і шов- 1987 4,7 4,5 4,4 4,4 4,3 4,2 4,2 4,2

ковистість вовни 1995 4,9 4,7 4,6 4,7 4,7 4.7 4.6 4,6

Люстровий блиск 1987 4,8 4,6 4,5 4,5 4,4 4,3 43 43

вовни 1995 4,9 4,7 4,6 4,7 4,7 4,7 4,6 4,6

Сильна вираженість у кросбредній вовні асканійських м’ясо-вовнових овець таких фізико-механічних властивостей як чітка звивистість, висока вирівняність за тониною, міцність, еластичність і шовковистість та люстровий блиск, визначаючих її високі технологічні властивості при

великій варіабельності тонини, характеризують її як особливо дефіцітну сировину, що не має обмежень у використанні (Польська П.І., 1990).

М’ясна продуктивність. Висока м’ясна скороспілість асканійських чорноголових ягнят забезпечила формування у них до 4-місячного віку зрілих тушок масою 18,8 кг з найвищими показниками м’ясної продуктивності та оптимальному для дієтичної ягнятини співвідношенні протеїну і жиру - 1:1,06 проти 1:0,61 у асканійських тонкорунних ровесників (табл. 5).

Таблиця 5. - М’ясна продуктивність баранців у 4,5- і 9,5-місячному віці

Тип, порода Го- лів Передеа- бійна маса, кг Маса туш- ки, кг Забій- ний вихід %' Втуші місти- ться м’яса Ісоріу, % Плоїш «м’язе- вого вічка», см2 Коефі цієнг м’яс- ності Вм’якпній частині туші міститься, %

про- теїну Жир У

В 4,5-місячному віці

Асканійські

фосбреди 6 37,1 17,5 48,4 73,6 19,0 3,5 17,2 14Д

Асканійські -

чорноголові 14 38,2 18,8 50,4 75,4 21,2 3,7 16,5 17,5

Цигайська 3 31,2 14,5 47,3 71,4 17,1 3,2 15,1 19,6

Асканійська

тонкорунна 5 37,5 16,2 43,9 71,2 18,4 3,2 18,2 ПЛ

В 9,5-місячному віці .

Асканійські

іфосбреди 13 47,9 23,0 50,7 75,2 22,7 3,7 16,8 22,5

Асканійські

чорноголові 19 49,3 25,8 543 77,6 25,6 4,0 16,0 24,5

Цигашька 4 38,7 18,5 49,4 73,1 17,8 3,4 16,8 25,0

Асканійські

тонкорунна 6 41,2 19,8 49,7 73,0 18,8 3,4 17,4 18,6

Асканійські чорноголові ягнята -за показниками м’ясної продуктивності перевищували 9,5-місячних баранців цигайської та асканійської тонкорунної порід. Смакові якості м’яса асканійського чорноголового ягняти оцінено дегустаторами на один бал вище, ніж тонкорунного ровесника (4,54 проти 3,64 бала). Показники м’ясної скороспілості асканійських кросбредних ягнят теж високі.

М’ясна продуктивність асканійських чорноголових баранів у 1,5-річному віці вища, ніж у цигайських ровесників за масою туші на 8.2 кг, або на 23,5% (43,2 і 35 кг), забійним виходом (56,5 і 52,1%), вмістом в туші м’яса першого сорту (79,4 і 74%), площею «м’язевого вічка» (31,1 і 26,2 см2), коефіцієнтом м’ясності (4,5 і 4,0). Асканійські кросбреди перевищували цигайських - відповідно 6,5 кг і 18,6%, 4,1 і 3,3 абсолютного відсотка, 3,5 см2 і 0,5. .

Сслекційно-генетнчні параметр». У результаті удосконалення в асканііїських кросбредних вівцематок позитивні кореляції значно підвищилися між живою масою і настригом (0,498 проти 0,035 у 1986 р.), довжиною і настригом вовни (0,257 і 0,028), настригом і оцінкою руна (0,452 і 0,03); у ярок і асканійських чорноголових баранів - між довжиною і настригом вовни (відповідно 0,659 і 0,223 та 0,506 і 0,054). Суттєво посилився позитивний взаємозв’язок між живою масою і настригом вовни в асканійських чорноголових баранів-річняків (0,792 і 0,53) і вівцематок (0,474 і 0,248). У молодняка позитивний взаємозв’язок між настригом і оцінкою руна - високий (0,726...0,814). Створено генотипи з позитивним взаємозв’язком між довжиною вовші на різних топографічних ділянках тулуба (бік - спина:* 0,549-0,956; бік - черево: 0,377-0,657; спина - черево:

0,495-0,808), а також між настригом немитої і чистої вовни (0,763-0,947), що значно спрощує методичний підхід до відбору тварин бажаного типу.

При низькому рівні годівлі (32% до норми) у асканійських м’ясо-вовнових овець взаємозв’язок основних селекційних ознак зберіг позитивну спрямованість і величину.

В умовах достатньої і повноцінної годівлі у ярок - дочок обох типів, незалежно від методу їх створення, настриг вовни більший, ніж у їх матерів на 1,0-1,5 кг, або на 15,4-21,7% (7,5-8,4 проти 6,5-6,9 кг, Р>0,999) при більш високій оцінці руна - на 5,1-10,3% (Р>0,99...0,999). За показниками живої маси суттєвий ефект селекції одержано у інбредних ярок (Рх=4,21-5,22) - 6,0-

6,4 кг, або 10,3-10,5% (63,1-68,6 і 57,1-62,2 кг у матерів, Р>0,95...0,99) проти

1,5-2,1 кг, або 2,6-3,4% в аутбредних (58,7-64,4 і 57,2-62,3 кг у матерів, Р>0,9...0,99). Ефект селекції за довжиною вовни в асканійських чорноголових ярок становив 0,8-1,0 см, або 4,3-5,3% (Р>0,95...0,99), тоді як в асканійських кросбредів він відсутній.

В умовах критично низького рівня годівлі (32%) ярки обох типів, незалежно від методу їх створення, поступалися своїм матерям за живою масою на 17,2-20,4 кг,або на 28,3-33,6% (40,3-43,5 і 60,7-62,3 кг, Р>0,999) і настригом вовни - на 3,0-3,5 кг, або на 39,0-42,7% (4,7-4,8 і 7,7-8,2 кг, Р>0,999). за довжиною вовни - лише 1,4-1,8 см, або на 6,7-8,6% (19,1-19,6 проти 2£,7-21,4 см, Р>0,99...0,999) і бальною оцінкою руна - на 7,0-9,3% (Р>0,95...0,99). .

Показники успадковуваності основних селекційних ознак у інбредних ярок обох типів значно вищі, ніж в аутбредних (табл. 6), що свідчить про доцільність вести поглиблену селекцію за обраним напрямом.

Таблиця 6 - Успадковуваїїість (її;) основних селекційних ознак

в асканійських м’ясо-вовнових ярок

Селекційна ознака Асканійські кросбреди Асканійські чорноголові

інбредні аутбредні інбредні аутбредні

Тип народження Жива маса Довжина вовни Настриг вовни Оцінка руна 0,302 0,3... 0,79 0,134...0,926 0,12...0,816 0,1...0,716 0,242 0,04...0,218 0,14...0,535 0,26...0,664 0,15...0,358 0,308 0,25... 0,784 0,128...0,56 0.19...0,4 0,079...0,8 0,044 0,111...0,55 0,17...0,35 0,024...0,412 0,04...0,372

Природна резистентність. Високі показники вмісту гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, загального білку і його у-глобулінової фракції, а також бактерицидної і лізоцимної активності в інбредних і аутбредиих асканійських м’ясо-вовнових баранів-плідників обох типів свідчать про високі захисні властивості їх організму. Показники фагоцитарної активності та інтенсивності, а також фагоцитарного числа у високоінбредованих асканійських кросбредних баранів (Рх=12,5) дещо вищі, ніж в аутбредиих і становили відповідно 83,3; 7,9 і 9,6. За вмістом гемоглобіну, кількістю еритроцитів і лейкоцитів, кагалазної і пероксидазігої активності, вмістом загального білку і кількісним співвідношенням білкових фракцій в інбредних і аутбредиих ярок обох типів різніщя не суттєва і невірогідна. Бактерицидна і лізоцимна активність у ярок, як інбредних, так і аутбредних, була високою і становила відповідно: у асканійських кросбредних 81,8 і 83,9% та 5,9 і 5,7%, асканійських чорноголових - 80,7 і 81,9% та 5,7 і 5,8%.

Оцінка баранів за якістю потомства. Інтенсивність відбору потемків у 14-місячному віці за період удосконалення коливалась в межах 48-77,1% від інбредних баранів і 48,4-78,9% - від аутбредних, питома вага елітних потомків у цьому віці становила - відповідно 91-100 і 89-98,6%. Ефект селекції від використання інбредних баранів вищий, ніж від аутбредних. Низький рівень годівлі не забезпечив реалізацію генетичного потенціалу молодняка у 14-місячному віці за живою масою на 15,3-31,5 кг, або 25,1-39%, настригом вовни - на 2,6-4,9 кг, або' 35,1-52,7%, довжиною вовни - на 2,5-

3,5 см, або 12,1-16,1%. Застосування інбридингу при спеціальному підборі високопродуктивних з міцною конституцією генотипів не визивас явищ інбредної депресії навіть в умовах критично низького рівня годівлі (32% до норми).

За період удосконалення асканійських м’ясо-вовнових овець виявлено видатних препотентних баранів-поліпшувачів з унікальною поєднуваністю основних селекційних ознак, яких використано для виведення нових генеалогічних ліній (табл. 7). Отже, створення видатних генотипів методом поглибленої селекції і визначення їх препотентності, шляхом щорічної оцінки за якістю потомства, з подальшим максимальним використанням забезпечує успішне удосконалення селекційного ядра та оптимізацію його генеалогічної структури.

Таблиця 7 - Характеристика засновників генеалогічних ліній асканійських м’ясо-вовнових баранів та їх синів -

№ засновника лі-ніїтайого синів-за-сновшків споріднених груп Рік на- род- жен- ня Покоління, Рх Трива- лість вико- рис- тання, років Жива маса, кг Дов- жина вов- ни, см Тонина вовни, мкм Насіриг чистої вовни, кг Вихід чистої вовни, % Оцінка руна, балів Коефі- цієнт вонно- вості, г/кг Міцність вовни, км розривної довжини Колір жиро- поіу Огів- віпно- шен- ня жир: піт

М ±ст

Генеалогічна лінія асканшського кросбредного барана № 856

856* 1984 р6 6 161 20 41,8 7,5 12,4 743 5,0 77 11,8 білий іюз

325 х) 1986 Ъ, Рх=ЗД2 6 125 20 35,0 8,1 9,68 71,1 5,0 77 12,3 білий 1:0,4

579 1988 ъ 5 126 19 35,4 п 12,8 75,8 5,0 102 10,6 білий 1ЮЯ

495 1989 ь 5 108 20 37,3 7,4 9,07 76,2 5,0 84 11,7 білий 1 АЗІ

714 1989 ЬЛ-ЗМ 4 113 15 35,9 6,9 9,33. 72,9 4,75 83 11,8 білий 1:0,56

Генеалогічна лінія асканійського чорноголового барана № 664

664 4 1981 Ъ 5 169 23 37,7 7,0 6,9 66,8 5,0 41 113 свплий 1:0,54

371 1983 Ь, Рх=1,56 5 168 15 36,1 7,2 8,14 68,2 *4,75 49 12,1 сні ший 1:0,83

361 ^ 1984 Р7 4 165 18 36,5 8,6 6,5 70,5 4,5 39 9,9 СВГЕЛИЙ . 1:0,55

849 1984 ^*=0,78 6 151 16 38,8 6,5 9,08 69,4 4,75 61 11,4 світий 1:0,45

344 ^ 1986 2 137 20 37,7 8,7 8,8 69,8'" 4,75 64 11,5 свплий 1:1,1

59 1986 Ъ 4 178 17 38,0 7Д 7,02 64,4 4,5 39 10,9 світлий 1:0,47

689 ^ 1989 V, 5 157 20 39,2 7,7 10,5 79,4 5,0 69 10,7 білий 1:034

х) Народився у числі двійнят хх) Онук барана № 664

Генеалогічна структура. Асканійські кросбреди (ÍVFis) належать до п’яти генеалогічних ліній (1181, 2562, 5527, 7527, 856) і 14 споріднених груп, у т.ч. інбредних баранів (Fx=2,65) - 54,7%, вівцематок (Fx=2,45) - 34,7%; асканійські чорноголові (Fs-Fn) - відповідно-трьох ліній (151, 1387, 664) і 12 споріднених груп, 38,1%(FX=2,86) і 30,5 (Fx=3,0).

В результаті удосконалення лінійні асканійські кросбредні барани-плідники значно продуктивніші, ніж родоначальники ліній: за показниками настригу чистої вовни на 1,58-4,13 кг, або на 22,7-73,1% (8,5-9,78 проти 5,06,96 кг у родоначальників), виходу чистої вовни — на 10,6-26,1 абсолютного відсотка (68,2-73,6 проти 46,5-60,2%). Лінійні асканійські чорноголові барани при високій живій масі значно перевищували родоначальників ліній: за довжиною вовни на 3,2-7,2 см, або на 22,1-68,6% (17,7 проти10,5-14,5 см), настригом чистої вовни - на 3,26-5,05 кг, або на 70,9-140,2% (7,85-8,65 проти

3,6-4,6 кг), виходом чистого волокна - на 7,6-15,5 абсолютного відсотка (63-

71,7 проти 55,4-56,2%). Максимальні показники основних селекційних ознак у лінійних баранів-потомків обох типів також значно вищі, ніж у родоначальників ліній. .

За період удосконалення асканійських кросбредів сформовано нову генеалогічну лінію барана-рекордиста № 856 з чотирма спорідненими групами, питома вага її особин у селекційному ядрі становить 26,5%. У вівцематок цієї лінії (Fx=2,6) найвищий генетичний потенціал продуктивності, при середньому показнику багатоплідності 150%, живої маси - 80,1 кг, настригу чистої вовни - 6,5 кг при виході 75% і коефіцієнті вовновості 81г/кг.

За період удосконалення асканійських чорноголових овець сформовано нову генеалогічну лінію барана-рекордиста № 664 з шістьма спорідненими групами, питома вага її особин у селекційному ядрі становить 41,8%. Вівцематки цієї лінії (Fx=2,9) мають також високий генетичний потенціал, який становить: за середніми показниками багатоплідності — 160%, живої маси - 83,5 кг, настригу чистої вовни - 5,4 кг при її довжині 14,9 см і виході чистого волокна 70,8%.

Отже створення генотипів з рекордною продуктивністю і максимальне їх використання є неодмінною умовою успішного удосконалення селекційного ядра.

Результати апробації селекційних досягнень. Удосконалення барановідтворювальиого ядра асканійських м’ясо-вовнових овець методом поглибленої селекції забезпечило одержання видатних генотипів, які використані для створення племінної бази нового напряму продуктивності, згідно з державною протралюю НДР СРСР на 1980-1990 рр., щодо виведення м’ясо-вовнової породи овець. Результати апробації асканійських кросбредів затверджено наказом Державної комісії Ради Міністрів СРСР з продовольства і закупівлі № 223 від 19.12.1990 р., яким визнано як самостійне селекційне досягнення під назвою Український породний тип створюваної м’ясо-вовнової породи (а с. № 5239). Союзна експертна комісія зазначила, шо асканійським м’ясо-вовновим вівцям племзаводу «Асканія-

Нова» немає аналогів у світовій практиці за рівнем універсальної продуктивності: м’ясної, молочної, вовнової у поєднанні з високою багатоплідністю і скороспілістю при високих якісних характеристиках довгої кросбредаої вовни зниженої тонини.

Державна експертна комісія Мінсільгосппроду України в результаті апробації овець інтенсивного типу (15-17 червня 1995 р.) дійшла висновку, що асканійський тип чорноголових овець з кросбредною вовною за комплексом господарсько-корисних ознак не має аналогів у світовій і вітчизняній практиці. Акт про результати проведення державної апробації нового типу від 17.06.1995 р. затверджено наказом Мінсільгосппроду України № 19 від 30.01.1997 р., згідно якому визнано як нові селекційні досягнення створені в Україні, а саме:

- асканійський тип чорноголових овець з кросбредною вовною

(а.с. №1163); '

-лінії асканійського типу чорноголових овець - баранів Ж№> 151; 664; 1387 (а.с. № 1188,1176,1201);

- видатних тварин асканійського типу чорноголових овець (а.с. № 1213,

1224,1235). •’

Ефективність використання. Висока племінна цінність асканійських м’ясо-вовнових баранів обумовила ефективне їх використання в різних регіонах України (242,8 тис. голів за рік) з економічним ефектом від 8,1 до

125,1 грн. на голову. За даними відділу економіки інституту «Асканія-Нова» (Шелест Л.С., 1997) при розведенні асканійських м’ясо-вовнових овець одержано 34,7-92,2 грн. прибутку на голову при середній окупності витрат 229%. Використання баранів інтенсивних типів асканійської селекції для створення нової м’ясо-вовнової породи овець та формування конкурентоспроможної галузі вівчарства дозволяє відмовитися від імпорту генотипів аналогічного напряму продуктивності та заощадити державні валютні кошти.

ВИСНОВКИ

1. Удосконалено методом поглибленої селекції у малих замкнутих популяціях барановідтворювальне ядро асканійських кросбредів та асканійських чорноголових овець, які не мають аналогів у світовій практиці за рівнем універсальної продуктивності: м’ясної, молочної, вовнової у поєднанні з високою багатоплідністю, скороспілістю та адаптаційною, здатністю при високих якісних характеристиках довгої кросбредної вовни зниженої тонини. Вони є державним поліпшуючим генофондом як для створення нових порід і типів, так і формування конкурентоспроможної галузі вівчарства в Україні.

2. Ефект поглибленої селекції за період удосконалення асканійських м’ясо-вовнових овець - високий. При стабілізації у баранів-плідників крупної величини (125-136 кг) і довжини вовни (18,0-18,7 см), середній настриг чистої вовни підвищився на 0,94-1,82 кг, або на 11,5-28,9% і досяг 8,12-9,1 кг, вихід чистого волокна - до 71,8-73,2%, або на 6,5-6,8 абсолютного відсотка; у

вівцематок - відповідно 0,94-1,1 кг і 22,2-29,5%; 4,82-5,18 кг і 68,2-68,8% при збільшенні середньої живої маси на 8,3-11,2 кг, або на 11,6-17,1%, яка досягла 76,8-79,9 кг. Середньорічне збільшення настригу чистої вовни становило у баранів-плідників 118-149 г, або 1,5-3,6%, вівцематок - відповідно 118-223 г і 2,8-3,6% при значному поліпшенні її якості.

3. Молочна продуктивність асканійських м’ясо-вовнових вівцематок за період удосконалення підвищилася на 20-26% і досягла 201,2-201,3 кг за 120 днів лактації.

4. М’ясна скороспілість асканійських м’ясо-вовнових ягнят висока: маса тушок у 4,5-місячному віці становиа 17,5-18,8 кг, забійний вихід - 48,450,4/о, площа «м’язевого вічка» - 19,0-21,2 см2, коефіцієнт м’ясності - 3,5-3,7 при оптимальному співвідношенні протеїну і жиру в м’якітній частині туш. М’ясна продуктивність у них в 4,5-, 9,5-місячному, а також 1,5-річному віці значно вища, ніж у ровесників цигайської та асканійської тонкорунної порід.

5. Експериментально підтверджено, що препотентні барани-лідери з унікальною поєднуваністю основних селекційних ознак і продуктивним довголіттям у породоутворюючому процесі відіграють вирішальну роль.

6. Сформовано генеалогічну лінію асканінського кросбредного барана-рекордиста № 856, який народився у числі двійнят, його жива маса - 161 кг, довжина вовни - 20 см, настриг чистої вовни - 12,4 кг при виході 74%. У вівцематок цієї лінії, з багатоплідністю 150%, найвищий генетичний потенціал живої маси - 80,1 кг, настригу чистої вовни - 6,5 кг при виході 75% і коефіцієнті вовновості 81 г/кг.

7. Сформовано генеалогічну лінію асканійського чорноголового барана-рекордиста № 664, який народився у числі двійнят, його жива маса - 169 кг, довжина вовни - 23 см, настриг чистої вовни - 6,9 кг. У вівцематок цієї лінії, з багатоплідністю 160%, генетичний потенціал живої маси - 83,5 кг, настригу чистої вовни - 5,4 кг при виході 70,8%.

8. Апробовано асканійські кросбреди - південноукраїнський тип м’ясо-вовнової породи (а.с. 5239) та асканійський тип чорноголових овець з кросбредною вовною (а.с. 1163) з трьома лініями баранів: № 151, 664, 1387 (а.с. 1176,1188, 1201) і видатними генотипами (а.с. 1213, 1224, 1235).

9. Використано асканійських м’ясо-вовнових баранів для створення в

Україні нового м’ясо-вовнового напряму продуктивності вівчарства та промислового схрещування. .

10. Експериментально доведено, що метод поглибленої селекції у малих замкнутих популяціях, який включає: багатоступінчастий відбір, спеціальний індивідуальний підбір пар з застосуванням інбридингу, спрямоване вирощування молодняка, щорічну оцінку баранів-плідників за якістю потомства з визначенням препотентних баранів-лідерів і максимальним їх використанням, дозволяє ефективно удосконалювати високопродуктивне барановідтворювальне ядро асканійських м’ясо-вовнових овець лише в умовах достатньої і повноцінної годівлі.

11. Експериментально доведено, що низький рівень годівлі високопродуктивних м’ясо-вовнових овець не забезпечує рештізацію їх генетичного потенціалу за живою масою на 19,3-37 кг, або на 21,2-37,9%,

настригу чистої вовни — на 2,09-3,1 кг, або на 34,1-44,5%, тоді як за довжиною вовни — лише на 1,4-3,4 см, або на 6,7-18,9%, а вихід чистого волокна залишився високим. Формування вовни високої міцності в умовах критично низького рівня годівлі (32% до норми) свідчить про їх міцну конституцію та високу адаптаційну здатність.

12. Для збереження у асканійських м’ясо-вовнових генотипів досягнутого за період удосконалення селекційного плато високої комбінованої продуктивності: живої маси баранів-плідників 125-136 кг, вівцематок - 76,8-79,9, баранів-річняків - 74,9-81,8, ярок - 61,1-62,5 кг і настригу вовни у чистому волокні - відповідно 8,12-9,1 кг, 4,82-5,18; 5,66-5,8 і 5,15-5,21 кг, необхідно забезпечити їх повноцінними кормами із розрахунку не менше 7,5 ц кормових одиниць на вівцю в рік.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Польская П.И., Каїащук Г.П. Методические рекомендации по использованию асканийских черноголовых овец. — Херсон, 1985. - 33 с.

2. Польская П.И., Лейко А.М., Калащук Г.П. Продуктивность асканийских кроссбредных ярок И Научно-обоснованные методы выращивания и откорма овец.-М., 1986.-С. 75-81.

3. Польская П.И., Поварнина Т.Д., Капащук Т.П., Алексеева Л.С., Колосок Н.П. Продуктивность и технологические свойства шерсти кроссбредных овец Херсонщины //Науч.-техн. бюл. УНИИЖ. -1988. - Вып. I., -С. 23-26.

4. Польська П.І., Калащук Г.П. Метода удосконалення асканійських крос-бредів і асканійських чорноголових овець / Вівчарство: міжв. темат. наук, зб., К.: Аграрна наука, 1991. - № 26. - С. 22-26.

5. Польская П.И., Калащук Г.П., Шаламай Л.П., Сборшик Е.Н. Заводское стадо асканийских кроссбредов // Научно-технический бюллетень - К.: Урожай, 1992. - С. 11-12.

6. Польська П.І., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Селекція і продуктивність асканійських м’ясо-вовнових овець // Міжвідомчий тематичний науковій збірник «Вівчарство» № 27. - Київ, 1993. - С. 18-24.

7. Мусієнко Ю.С., Польська П.І., Горлова О.Д., Тимофієв Є.П., Остап-

чук О.Ю., Калащук ГЛІ., Антонюк Л.Д., Шинкаренко М.Д., Буркат В.П., Черненко М.Я. Зоотехнічні і ветеринарні правила вирощування племінних ремонтних баранів і ярок (технологічний проект). - К.: Асоціація «Україна», 1993. -15 с. •

8. Польська П.І., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Асканійські чорноголові вівці / Наук. вир. Бюл. «Селекція» - К.: 1994. - С. 81-83.

9. Польська П.І., Калащук ГЛІ Інтенсивне вирощування кросбредних ярок у племзаводі «Асканія-Нова» Херсонської області (буклет). - К.: Укрп-лемоб’еднання МСГП України, 1995. -4 с.

10. Польська П.І., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Удосконалення асканійських м’ясо-вовмових овець інтенсивних типів шляхом поглибленої

селекції І І Науково-виробничий бюллетень «Селекція», число друге -Київ, 1995.-С. 209-21!.

11. Польская П.И., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Методические приемы углубленной племенной работы при создании высокопродуктивных генотипов в мясо-шерстном овцеводстве //Матеріали міжнародної конференції, присвяченої 125-річчіо від дня народження М.Ф.Іванова «Розвиток наукової спадщини академіка М.Ф.Іванова щодо породоутворення та селекція сільськогосподарських тварин». - Київ, Асоціація «Україна», 1996. - С. 71.

12. Польская П.Й., Туринский В.М., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Асканий-ские черноголовые овцы - новое селекционное достижение / Матер, ме-ждунар. научно-практ. конференции по овцеводству и козоводству, но* священной 65-летию ВНИИОК, Ставрополь: 1997. - Ч. I. - С, 149-154.

13. Польська П.І., Катащук ГЛ., Шаламай Л.П. Вплив рівня годівлі на продуктивність та ефективність селекції барановідтворювального стада інтенсивних типів овець // Міжвідомчий тематичний науковий збірник «Вівчарство» № ЗО - Київ, «Аграрна наука», 1998. - С. 158-159.

14. Польська П.І., Туринський В.М., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Створення асканійської м’ясо-вовнової породи овець // Науково- виробничий бюллетень «Селекція», число п’яте, Київ, 1998. - С. 271-272.

15. Польська П.І., Туринський В.М., Катащук Г.П., Шаламай Л.П. Бара-

новідтворювальие ядро вівцематок імпортозамінних генотипів // Науково-виробничий бюллетень «Селекція», число п’яте, Київ, 1998. - С. 269270. .

АВТОРСЬКІ СВІДОЦТВА

1. A.c. 5239. СССР. Новый украинский внугрипородный тип овец советской мясо-шерстной породы / П.И.Польская, Г.П.Калащук, Ю.С.Мусиенко и др. - Ка 241/82; заявлено 24.04.90; зарегистрировано Госкомитетом СССР по делам изобретений и открытий в Государственном реестре селекционных достижений СССР 20.02.91 .- 1 с.

2. A.c. 1163. Україна. Асканійський'тип чорноголових овець з кросбредною вовною / Г.П.Калащук та інш.; по заявці № 05-152 від 10 травня 1995 р.; зареєстровано в Державному реєстрі селекційних досягнень у тваринництві. - 1 с.

3. A.c. 1188. Україна. Лінія барана № 151 асканійського типу чорноголових овець з кросбредною вовною / Г.П.Калащук та інш.; по заявці № 05/152 від 10 травня 1995 р.; зареєстровано в Державному реєстрі селекційних досягнень у тваринництві. -1с.

4. А.с. 1176. Україна. Лінія барана № 664 асканійського типу чорноголових овець з кросбредною вовною / Г.П.Калащук та інш.; по заявці № 05/152 від 10 травня 1995 р.; зареєстровано в Державному реєстрі селекційних досягнень у тваринництві. - 1 с.

5. A.c. 1201. Україна. Лінія барана № 1387 асканійського типу чорноголо-

вих овець з кросбредною вовною / Г.П.Калащук та інш.; по заявці № 05/152 від 10 травня 1995 р.; зареєстровано в Державному реєстрі селекційних досягнень у тваринництві. — 1с.

6. А.с. 1213. Україна. Рекордисти-барани асканійського типу чорноголових овець з кросбредною вовною Мз№ 350/91, 680/90, 876/92, 1009/90, 80/91, 361/91, 689/89, 111/91 / Г.ПКалащук та інш.; по заявці № 05/152 від 10 травня 1995 р.; зареєстровано в Державному реєстрі селекційних досягнень у тваринництві. -1с.

7. А.с. 1224. Україна. Рекордистки-вівцематки асканійського типу чорноголових овець з кросбредною вовною 765/87, 1080/91, 889/91, 84/91, 1937/90, 728/91 / Г.П.Калащук та інш.; по заявці № 05/152 від 10 травня 1995 р.; зареєстровано в Державному реєстрі селекційних досягнень у тваринництві. -1с.

8. А.с. 1235. Україна. Рекордистки-ярки асканійського типу чорноголових

овець з кросбредною вовною 260, 710, 228, 227, 865, 452

/ Г.П.Калащук та інш.; по заявці № 05/152 від 10 травня 1995 р.; зареєстровано в Державному реєстрі селекційних досягнень у тваринництві.-1с. • '

Калащук Г.П. Удосконалення асканійських м’ясо-вовнових овець методом поглибленої селекції. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. Херсонський державний аграрний університет. Херсон. 2000.

Дисертацію присвячено удосконаленню асканійських м’ясо-вовнових овець методом поглибленої селекції у малих замкнутих популяціях, розробленого доктором сільськогосподарських наук П.І.Польською (1990).

Удосконалено барановідгворювальне ядро асканійських кросбредів та асканійських чорноголових овець, які не мають аналогів у світовій практиці за рівнем універсальної продуктивності: м’ясної, молочної і вовнової у поєднанні з високою відтворювальною здатністю: багатоплідністю,

скороспілістю та адаптаційною здатністю при високих якісних характеристиках довгої кросбредної вовни зниженої тонини. Вони є державним поліпшуючим генофондом як для створення нових порід і типів, так і формування конкурентоспроможної галузі вівчарства в Україні.

Ключові слова: інтенсивні тіш и овець, мала замкнута популяція, інбридинг, ефект селекції, паратипові фактори, генетичний потенціал, природна резистентність, барани-лідери, генеалогічна структура, апробація.

Калащук Г.П. Совершенствование асканийских мясо-шерстных овец методом углубленной селекции. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных, Херсонский государственный аграшшй университет. Херсон. 2000.

Диссертация посвящена совершенствованию асканийских мясошерстных овец методом углубленной селекции в малых замкнутых популяциях, разработанным доктором сельскохозяйственных наук П.И.Польской (1990).

Усовершенствовано баранопроизводящее ядро асканийских кроссбредов и асканийских черноголовых овец, не имеющих аналогов в мировой практике по уровню универсальной продуктивности: мясной, молочной, шерстной в сочетании с высокой воспроизводительной способностью и многоплодием, скороспелостью, а также адаптационной способностью при высоких характеристиках длинной кроссбредной шерсти пониженной тонины. Они являются государственным улучшающим генофондом как для создания новых пород и типов, так и формирования конкурентоспособной отрасли овцеводства в Украине.

Эффект селекции за период совершенствования (1986-1997 гг.) баранопроизводящего ядра асканийских кроссбредов и асканийских черноголовых овец - высокий. При стабилизации у баранов-производителей крупной величины (125-136 кг) и дайны шерсти (18,0-18,7 см), средний настриг чистой шерсти повысился на 0,94-1,82 кг, или на 11,5-28,9% (8,12-9,1 против 6,38,16 кг), выход чистого волокна - на 6,5-6,8 абсолютного процента, достигнув 71,8-73,2%; у овцематок - соответственно 0,94-1,1 кг, или 22,2-29,5% (4,82-5,18 против 3,72-4,24 кг) при выходе 68,2-68,8% и увеличении средней живой массы на 8,3-11,2 кг, или на 11,6-17,1% (76,8-79,9 против 65,6-71,6 кг).

Молочная продуктивность овцематок повысилась на 33,6-41,5 кг, или на 20-26% и составила 201,2-201,3 кг за 120 дней лактации.

Мясная скороспелость асканийских мясо-шерстных ягнят обоих типов высокая: масса тушек в 4,5-месячном возрасте 17,5-18,8 кг, убойный выход -48,4-50,4%, площадь «мышечного глазка» - 19,0-21,2 см2 при оптимальном соотношении протеина и жира в мякотной части тушки. Мясная продуктивность их в 4,5- и 9,5-месячном, а также в 1,5-летнем возрасте значительно выше, чем у сверстников цигайской и асканийской тонкорунной пород.

Установлено, что эффект селекции от использования инбредных баранов выше, чем от аутбредных; у инбредных ярок обоих типов эффект селекции по живой массе, а также показатели наследуемости основных селекционируемых признаков выше, чем у аутбредных. -

Экспериментально подтверждено, что лрелотентные бараны-лидеры с уникальной сочетаемостью селекционируемых признаков и продуктивным долголетием в породообразовательном процессе играют определяющую роль. Максиматыюе их использование позволило в период совершенствования (1986-1997 гг.) асканийских мясо-шерстных овец создать две генеалогические линии баранов-рекордистов № 664 и № 856, а также апробировать южноукраинский тот - асканийских кроссбредов и асканийский тип черноголовых овец с кроссбредной шерстью.

Использование асканийских мясо-шерстных баранов-производителей для создания в Украине нового мясо-шерстного направления овцеводства и промышленного скрещивания - эффективна.

Экспериментально доказано, что низкий уровень кормления высокопродуктивных асканийских мясо-шерстных овец не обеспечивает реализацию их генетического потенциала по живой массе на 19,3-37 кг, или на 21,2-37,9%, настрига чистой шерсти - на 2,09-3,1 кг, или на 34,1-44,5%, тогда как по длине шерсти - лишь на 1,4-3,4 см, или на 6,7-18,9%, выход же чистого волокна остался высоким. Следовательно, целенаправленная селекция по длине шерсти и выходу чистого волокна результативна даже в условиях недокорма овец. Определенной закономерности влияния низкого уровня кормления на количество шерстного жира не установлено. Формирование шерсти высокой крепости в условиях критически низкого уровня кормления (32% к норме) свидетельствует о крепкой конституции и высокой адаптационной способности асканийских мясо-шерстных овец.

Впервые установлено, что инбридинг при специальном подборе высокопродуктивных генотипов не вызывает депрессивных явлений даже в условиях критически низкого уровня кормления (32% к норме).

Для сохранения у асканийских мясо-шерстных генотипов достигнутого за период совершенстования селекционного плато высокой комбинированной продуктивности: живой массы баранов-производителей 125-136 кг, овцематок - 76,8-79,9, баранов-годовиков - 74,9-81,8, ярок - 61,1-62,5 кг и настрига шерсти в чистом волокне - соответственно 8,12-9,1 кг, 4,82-5,18; 5,665,8 и 5,15-5,21 кг, необходимо обеспечить их полноценными кормами из расчета не менее 7,5 ц кормовых единиц на овцу в год.

Ключевые слова: интенсивные типы овец, малая замкнутая популяция, инбридинг, эффект селекции, паратипические факторы, генетический потенциал, естественная резистентность, бараны-лидеры, генеалогическая структура, апробация.

Kalashchuk Н.Р. Improvement of the Ascanian Meat-Wool Sheep by the method of Profound Selection. - Manuscript.

A thesis for the scientific degree of candidate of agricultural sciences in specialty 06.02.01 - animal breeding and selection. - The Kherson State Agrarian University, Kherson, 2000.

The thesis is devoted to improvement of the Ascanian Meat-Wool sheep by the method of profound selection in small closed populations developed by Dr (Agric. Sc.) P.I.Polska (1990).

The ram producing core of the Ascanian Crossbred and Ascanian BlackHeaded sheep have no analogues in the world practice by the level of universal nroHnction (meat milk and wnoU in combination with hi oh renmdnr.tive ahilitv

multiparity, and precocity, as well as adaptation ability with high characteristics of long crossbred wool of low thinness has been improved. They are the state improving gene pool both to create new breeds or types and to form a competitive sheep breeding industry in Ukraine.

Key words: intensive types of sheep, small closed population, inbreeding, selection effect, paratypical factors, genetic potencial, natural resistance, leading rams, genealogical structure, approbation.