Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему
Состояние свойств психофизиологических функций у детей младшего школьного возраста
ВАК РФ 03.00.13, Физиология
Автореферат диссертации по теме "Состояние свойств психофизиологических функций у детей младшего школьного возраста"
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ^ - імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ■
' ' Ч /V ' Н-” - / Куценко Теїяпа Василівна ^уГу>'\ :
' ‘ '¿-'г ’і ■ ■ . / УДК 612.821.3
СТАН ВЛАСТИВОСТЕЙ ЛСИХОФІЗЮЛОҐІЧНИХ ФУНКЦІЙ У/; У, У, У/.:- МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ .
Автореферат ' , . / . ,: .у /; "
; ' 'дисертаціїна здобу тгя наукового ступеня /Г- ;'':УУ-У'.
•''і. - 'і'. У;'; .■’.'І Я ' кандидата біологічних наук. у . ■ '<У'''У'ІГ"'^.У':УУ-.
\;.'А -¡гг 'у; \ ’К,, - ... /■"¿'¡'/г-.у- '^У •’.'//•у- У- ■.'•'Ті'~;:УУ’--'"-
^УУ- -ТКиївґ^г^ООО V-
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі фізіології людини і тварин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий керівник:доктор біологічних наук, професор’
Горго Юрій Павлович,
Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, завідувач лабораторії фізіологічної
кібернетики і психофізіології
Офіційні опоненти:доктор біологічних наук, професор Макарснко Микола Васильович,
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, провідний науковий співробітник відділу фізіології головного мозку
кандидат біологічних наук, доцент Лизогуб Володимир Сергійович,
Черкаський державний університет ім. Богдана
Хмельницького, завідувач кафедри фізіології людини і тварин
Провідна установа:Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра нормальної фізіології, м. Київ
Захист відбудеться 2000 р. о -/С- годині на засіданіїі
спеціалізованої вченої радіг Д 26.001.38 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ-33, вул, Володимирська, 64, біологічний факультет, ауд. 215.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національної університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул Володимирська, 58. . -
Автореферат розісланий
ір.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради ; '—Давидовська Т.Л.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Розробка нових форм і методів навчання, іеобхідних для підвищення ефективності системи освіти, може дійсшоватись, починаючи з молодшого шкільного віку, лише на основі либокого розуміння фізіологічних та психофізіологічних процесів, з якими юв”язана успішність навчання (УН) учнів [Кольцова М.М.. 1980;
Іубровинская Н.В., 1985; Аршавский И.A., 1991; Чайченко Г.М., Томилина Т.И., 1995; Макаренко Н.В., 1996; Фарбер Д.А., Дубровинская II.В, 1997]. )станнім часом були виявлені вірогідні ЕЕГ-кореляти УН, показана алежність УН учнів молодших класів від ступеня розвитку кори та товбурових структур мозку [Горбачевская Н.Л., Заваденко H.H. и еоавт., 996; Мачинская Р.И., Лукашевич И.П. и coaRT., 1997]. Показано, що у дітей іаралельпо з морфофункціональним дозріванням відбувається розвиток їластивостей основних нервових процесів [Нетопина С.А., 1988; БорейкоТ.1., 993; Макаренко М.В., Борейко Т.І. та співавт., 1996; БогуцькаТ.О., 1998]. )тримані дані є доказом існування об”єктивних фізіологічних чинників, які іизначають УН.
Поряд з визначенням особливостей психофізіологічних функцій, іажливим є дослідження вегетативного забезпечення УН дітей. Виявлення ізаємозалежних інтегративних механізмів регуляції психофізіологічних і ¡егетативних функцій може служити науковим підгрунтям оптимізації спішного навчання дітей без перенапруження діяльності основних іізіологічних систем організму. Проте в літературі зустрічаються лише ікремі дані про зв”язок деяких властивостей психофізіологічних функцій з їластивостями вегетативних функцій у дітей [Нсворова Л.В., 1994 ] і фактично відсутні дані, де б глибоко аналізувався зв”язок вегетативних іараметрів організму з УН молодших школярів.
Надійним методом оцінки функціонального стану організму людини с іизначення варіативності серцевого ритму (ВСР), оскільки серцево-судинна истема надзвичайно чутливо реагує на будь-які зміни в організмі, а деякі іараметри ВСР мають стійкі індивідуальні риси [Горго 10.11., 1991; Данилова І.H., 1992; Ушакова Е.Г., Нидсккер И.Г., 1997; Куприянова О.О., Нидеккер
1.Г., 1997]. За показниками ВСР можна оцінити стан симпатичного та [арасимпатичного іонусу, а також визначити ступінь напруження [ентральних регуляторних механізмів [Баевський P.M., Кириллов О.И. и оавт., 1984; Akselrod S., Gordon D. et all, 1985; Randall D.C., Brown D.R. et all, 991]. .
Дотепер практично відсутні дані щодо психофізіологічних ідмінносіей дівчаток і хлопчиків молодшого шкільного віку та гюв”язані з ими відмінності у навчанні.
Відомо, що гривате виховання дітей в дитячих будинках та школах-ітсрпатах для дітей-сиріт здатне змінювати психологічні властивості дітей
та приводити до відставання в їх інтелектуальному розвитку [Виговская Л.П., 1996; Слуцкий В.М.,1996]. Психічні травми, пережиті в дитинстві, можуть приводити до розвитку депресивних станів у дорослому віці [Nemeroff С.В., 1996]. У прихованому вигляді фактори соціальної депривації можуть впливати на дітей у неблагополучних сім”ях. Разом з тим, при цьому залишається недослідженим питання щодо розвитку властивостей психофізіологічних функцій дітей в таких умовах.
Зв”язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконувалась в межах держбюджетних тем кафедри фізіології людини і тварин Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 63 “Дослідження біофізичних параметрів людини та тварин при психофізіологічних та м”язевих навантаженнях” (номер держреєстрації 01870093724), № 314 “Оцінка та корекція функціональних станів людини" (номер держреєстрації 0195U030533), № 98088 “Дослідження
психофізіологічних механізмів розумової діяльності людини” (номер держреєстрації 01974019375).
Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи було обгрунтуванні того, що УН дітей молодшого шкільного віку залежить як від ряду психофізіологічних функцій, так і від діяльності основних регуляторний систем, які визначають вегетативне забезпечення процесу навчання. Дл* досягнення поставленої мсти необхідно було вирішити такі завдання;
1. Дослідити динаміку формування властивостей психофізіологічних функції дітей у період від 6.5 до 9.5-річного віку.
2. Проаналізувати зв”язки між показниками властивостей психофізіологічні» функцій та показниками варіативності серцевого ритму у дітей молодшогс шкільного віку.
3. Вивчити зв”язки успішності навчання учнів молодших класів : показниками властивостей психофізіологічних функцій і показниками ВСР.
4. Провести порівняльний аналіз успішності навчання хлопчиків та дівчаток і залежності від їх властивостей психофізіологічних функцій.
5. Дослідити особливості розвитку психофізіологічного стану дітеі молодшого шкільного віку в соціально змінених умовах.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлено зв”язоі між властивостями психофізіологічних функцій та ВСР у дітей молодшоп шкільного віку при навчальних навантаженнях. При цьому встановлено, щі найбільш вірогідно значимими є зв”язки функціональної рухливост нервових процесів (ФРНП) із статистичними показниками серцевого ритму, функціонального рівня системи (ФРС) та рівня функціональних можливосте: (РФМ) - із спектральними характеристиками серцевого ритму.
Вперше крім загальноприйнятих показників властивосте] психофізіологічних функцій у роботі досліджено розвиток та становлення дітей даної вікової категорії таких показників, як ФРС, РФМ та.точніст
з
зеакції на рухомий об’’єкт (РРО) і доведено їх високе інформативне значення іля характеристики рівня психофізіологічного розвитку дітей.
Вперше показано, що в учнів з високою ФРІІП найвища ЧСС під час тозумового напруження, тоді як у стані спокою різниці за ЧСС між )бстежуваними з різною ФРНП не отримано. Вперше виявлено прямий гореляційний з”язак між ФРНП і ЧСС та найнижчу точність РРО у юстежуваних з відносним переважанням парасимпатичних впливів у >егуляції серцевої діяльності.
Вперше встановлено, що учні із збалансованим тилом спектрограми :ерцевого ритму мають найвищі показники властивостей психофізіологічних функцій та найвищу УН. УН найтісніше пов”язана з ФРНП та типом :пектрограми серцевого ритму. Прн цьому виявлено, що УН хлопчиків існіше пов’язана з показниками психофізіологічних функцій, ніж УН іівчаток. .
Вперше виявлено, що більшість показників психофізіологічних )ункцій у дітей шкіл-інтернатів знижені у порівнянні з аналогічними юказниками у дітей звичайних навчальних закладів.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в роботі :онкретні значення показників властивостей психофізіологічних функцій южуть бути використані для визначення як вікової норми їсихофізіологічного розвитку дитини, так і для обгрунтування необхідності чньої корекції за умов зниження.
Виявлення впливу умов виховання диіини на розвиток властивостей :сихофізіологічних функцій, з якими пов”язана УН, обгрунтовує еобхідність застосування спеціальних вправ для розвитку окремих сихофізіологічних функцій як в умовах звичайних, так і спеціалізованих авчалышх закладів. При цьому особливої уваги заслуговує вихованця лопчиків, які, за отриманими результатами, є більш чутливими до оціальних негараздів, ніж дівчатка.
Результати та положення дисертації можуть бути використані у віковій іізіології, психофізіології, дитячій психології та педагогіці. Насьогодні вони икористовуються при проведенні лабораторного практикуму з фізіології юдїши та тварин, спецпрактикуму з фізіології праці у Київському аціональному університеті імені Тараса Шевченка. Результати дослідження икористовуються психологами школи-гімназії Лг2 59 м. Києва, Бучанської київська область) школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених атьківської опіки, науково-дослідницьким відділом НДІ медичних проблем ім”ї (м. Донецьк).
Особистий внесок здобувача. В роботі відображені результати насних досліджень. Статистична обробка та інтерпретація результатів ослідження виконані автором самостійно.
Апробація роботи. Матеріали дисертації викладені та обговорені на ауковій конференції “Особливості формування та становлення
психофізіологічних функцій в онтогенезі” (Київ-Черкаси, 1995), XXXI1 міжнародному конгресі фізіологічних наук (Санкт-Петербург, 1997) науковій конференції “Індивідуальні психофізіологічні властивості людині та професійна діяльність” (Київ-Черкаси, 1997), XV з”їзді Українськогс фізіологічного товариства (Донецьк, 1998), науковій конференці “Онтогенетичні особливості формування фізіологічних функцій” (Луцьк 1998), на XX міжнародній конференції “Стрес та тривожність” (Краків, 1999) науковому симпозіумі “Особливості формування та становленн психофізіологічних функцій в онтогенезі” (Київ-Черкаси, 1999), на XX міжнародній конференції “Стрес та тривожність” (Братіслава, 2000).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 робіт, у том числі 8 статей та 8 тез;
Обсяг і структура дисертації. Дисертація містить вступ, огля, літератури, методику дослідження, результати дослідження, обговоренії результатів дослідження, висновки, список літератури. Текст робот викладено на 128 сторінках машинописного тексту. Праця ілюстрована З таблицями та 13 рисунками. Бібліографія включає 21 в джерел вітчизняної т іноземної літератури. . . . ,
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ Об”сктн і методи дослідження
Обстежено 320 хлопчиків та дівчаток віком 6.5-9.5 років, яких бул розподілено на чотири групи. Першу групу склали 132 дітей - учні перших, потім других класін київської школи-гімназії № 59 ім. О.Бойченка. У друї групу увійшов 131 дошкільник, частина із яких (85 учнів) пізніше почаг навчатись у першому класі цієї ж школи-гімназії. Третю групу склали 34 уч других класів, четверту - 23 дошкільники Бучанської. (Київська облает школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки.
У учнів першої групи психофізіологічне, тестування проводили дві’: на початку навчання у першому і на початку навчання у другому класах. У ж строки реєстрували показники варіативності серцевого ритму (ВСР). дітей другої групи психофізіологічне тестування проводили один раз, за місяців до початку навчання в школі. У дітей третьої та четвертої гр) психофізіологічне тестування проводилось на початку третьої чвер навчального року.
Всі обстеження проводились у дні та години високої розумов працездатності [Антропова М.В., Козлов В.И.,1984].
Про успішність навчання судили за оцінками з читання, письм математики та середнім балом (СБ) з цих трьох предметів.
У всіх дітей за комп'ютерною програмою, розробленою на кафед фізіології людини і тварин Київського національного університету іме Тараса Шевченка та адаптованою до відповідної вікової катего]
эбстежуваннх [Чайченко Г.М., Філімонова Н.Б.], визначали такі їсихофізіологічні показники: коефіцієнт інтелекту (КІ), латентні періоди тростої сенсомоторної реакції (Л11ГІР) та реакції вибору (ЛГГРВ), коефіцієнт :или (КС) нервової системи, ФРС та РФМ, ФРНП та працездатність головного мозку (ГТГМ) і точність РРО. На основі цих показників домислювався інтегральний показник ефективності розумової діяльності -ГІФР [Чайченко Г.М., Томилина Л.И.. 1995].
ЛППР обчислювався з 50-ти латентних періодів (ЛП) просюї сенсомоторної реакції, ЛПРВ - як середнє значення 30-ти ЛП. ФРС, РФМ визначались за методикою Т.Д. Лоскутової на підставі розподілу величин 50 ЛПІІР [1975]. КС нервової системи визначався як відношення середніх значень ЛПРП на перші і останні 10 зорових подразників із 50 пред’явлених. При визначенні ФРНП та ПГМ використано методичний підхід М.В. Макаренка [1975]. Показник точності РРО оцінювався з 25 спроб визначення точності моменту перетину двох крапок, які рухаються по вертикалі назустріч одна одній па екрані дисплея зі швидкістю 4.1 см/с.
Визначення КІ проводилось з урахуванням особливостей психічного розвитку дітей 6.5-7.5 (дошкільники та учні перших класів на початку навчання) та 8-9 років (другокласники). Тест сформовано з десяти завдань (п”ять вербальних та п”ять графічних). Тестові завдання відрізняються за ступенем складності і визначають здатність до оперування знаковосимвольною інформацією, розвиток абстрактного та образного мислення, прояв аналітико-синтегичної діяльності.
За допомогою програмно-діагностичного комплексу “МісгоСагсГ, створеного на базі ЕОМ ІВМ 386 бх, реєстрували 100 ІІ-К інтервалів ЕКГ та проводили обрахунок показників ВСР. Серед статистичних показників ВСР розраховувались: Я-И - середнє значення 100 ІІ-Я інтервалів, Б - середнє квадратичне відхилення масиву 100 Я-Я інтервалів, індекс напруженості регуляторних систем - Ш (індекс Р.М.Баєвського, 1984). Серед показників хвильової структури серцевого ритму (СР) розраховувались: Рсі - відношення потужності спектру дихальних хвиль (ДХ) до загальної потужності спектру та Ро - відношення потужності спектру повільних хвиль (ПХ) до загальної потужності спектру [Баевский Р.М., Кириллов О.И. и соавт., 1984]. Реєстрацію показників СР впродовж обстеження проводили тричі - у стані спокою, при визначенні КІ та при визначенні ФРНП. Показники СР., отримані в цих станах, відповідно позначені індексами “1”, "‘2” ,“3”.
Статистичну обробку результатів проводили з використанням комп”ютерної програми БТЛТОЯАРШСЗ. Вірогідність різниці оцінювалась за ькритерієм Стыодепта [Лакин Г.Ф., 1990]. '
Результати дослідження та їх обговорення
Становлення психофізіологічних функцій дітей в ранньому шкільному віці. У дітей з віком відбувається поступове дозрівання мозкових
структур, що супроводжується відповідними змінами психофізіологічних функцій. Вивчення динаміки таких змін має як чисто теоретичне, тдк і велике практичне значення. •
Порівняння властивостей психофізіологічних функцій дошкільників, першокласників та другокласників виявило зростання більшості досліджуваних показників з віком (табл. 1).
Таблиця 1
Показники властивостей психофізіологічних функцій у дітей різного віку
(М+ш)
• Г рупа дітей Показник Дошкільники (п=131 ) Першокласники ( п=110 ) Другокласники ( п=105 )
Психофізіологічний рейтинг,бал 10.95+0.25 11.35+0.25 13.11+0.24 #
Коефіцієнт інтелекту, відн. од. 88.08+2.16 81.60+2.16 * 83.20+2.91
Латентний період простої реакцій, мс 482.25+12.00 488.25+14:50 432.93+12.57#
Коефіцієнт сили, відн. од. 0.68+0.02 0.68+0.02 0.66+0.02
Функціональний рівень системи, відн. од. 3.63±0.09 3.61+0.09 4.о і±0. і з а
Рівень функціональних можливостей, відн. од. 1.94+0.13 2.01+0.13 * 2.49+0.16 #
Латентний період реакції вибору, мс 719.60+1 1.40 688.10+12.90 * 634.21+8.92 #
Функціональна рухливість нервових процесів, мс 876.00+9.75 ' 843.00+9.50 793.76+10.32 /7
Працездатність г оловного мозку,кільк. помил. 7.26+0.38 7.15+0.37 5.06+0.32 #
Точність реакції на рухомиї об”єкг, відн. од 25.66+1.20 20.62+1.26 * 11.08±1 А] (1
Вік, місяць 81.86+0.34 -89.40+0.40 * 101.32+0.38 #
Примітки:
* - р< 0.05 - вірогідність різниці, першокласники відносно дошкільників;
# - р< 0.05 - другокласники відносно першокласників та дошкільників
Так, першокласники мали вірогідно вищі, ніж дошкільники, значення ЛПРВ, ФРНП та точності РРО. Можна припустити, шо це зумовлено активним характером процесу сприйняття, який забезпечується поступовим розвитком зорово-моторної координації. У той же час у першокласників спостерігалося вірогідне зниження КІ, яке може бути зумовлене адаптацією до нового ритму життя, початку систематичного навчання в школі [Гринене
Э., Марачинскене Э., 1985; Фарбер Д.А., Семенова Л.К. и еоаві., 1990]. Дія різноспрямованих факторів приводить до того, що такий інтегральний
показник, яким є Г1ФР, хоч і зростає у першокласників порівняно з дошкільниками, але не досягає межі вірогідності різниці (див. табл. 1).
У дітей других класів виявлено прогресивне зростання практично всіх досліджуваних показників (крім КС) порівняно з першокласниками та з дошкільниками (див. табл.1). Отримані дані цілком узгоджуються з результатами інших дослідників про значне покращення нейродинамічних функцій в учнів саме в другому класі, тоді як в третьому класі темпи такого зростання дещо знижуються [Макаренко Н.В., Борейко Т.Н., 1994]. Аналіз показників властивостей психофізіологічних функцій у хлопчиків і дівчаток не виявив якихось статевих відмінностей у їх розвитку з віком.
Зв”язок варіативності серцевого ритму дії ей з властивостями психофізіологічних функцій та успішністю навчання. Дослідження зв'язку між психофізіологічними та вегетативними функціями може бути основою для розкриття взаємозалежних механізмів мозкової регуляції їхньої діяльності, кращого розуміння і корегування процесів адаптації дитини до навчання. В роботі як вегетативні показники використовувались показники ВСР, оскільки серцево-судинна система чутливо реагує на зміни функціонального стану організму, а деякі параметри варіативності СР мають стійкі індивідуальні риси, у тому числі і у дітей [Куприянова О.О., Нидеккер Н.Г.,1997; Ушакова Е.Г., Нидеккер Н.Г.,1997].
Серед статистичних показників СР, які визначалися у першокласників першої групи, найбільш інформативним у плані відображення функціонального стану виявився ІН. Тому всіх першокласників було поділено за величиною ІН на три підгрупи: “симпатотоніки” (ІН>200, п=23), “нормотоніки” (200>Ш>50, п=52) та “парасимпатотоніки” (ІН<50, п=26). Аналіз показав, що у “симпатотоніків” були найвищими значення ЧСС, ФРС, РФМ, ПГМ і бал з “найважчого” у першому класі предмета - письма. Слід думати, що високий рівень напруження регуляторних систем “симпатотоніків” може як наслідок призводити до загального перенапруження організму. Поділ другокласників гімназії на підгрупи за ІН не виявив, на відміну від першого класу, суттєвих відмінностей між цими підгрупами ні за показниками УН, ні за більшістю показників властивостей психофізіологічних функцій. Можна думати, що у другому класі діти вже адаптувались до процесу навчання, і тому ІН, який є інформативним показником стресових станів, за таких умов не проявився. Цс змусило нас використати інші підходи, зокрема застосувати спектральні показники СР для аналізу отриманого матеріалу.
В залежності від реакції на інформаційне наваніаження дорослих обстежуваних поділяють на три основних типи за показниками спектрограми 2Р: “стабільний”, “лабільний” та “нормальний” [Данилова Н.Н.,1992]. В :тані спокою на ритмограмі у обстежуваних “стабільного” типу реєструються зиражені ДХ, у ритмограмі обстежуваних “нормального” типу виявляюіься ік ДХ, так і ПХ, а в ритмограмі “лабільного" тину - ПХ при слабких ДХ.
У дітей ми виявили всі три типи індивідуального спектру СР, характерні для дорослих обстежуваних, і розділили їх на підгрупи за цим показником (табл. 2).
Таблиця 2
Показники властивостей психофізіологічних функцій, варіативності СР та успішності навчання у другокласників з різним типом структури СР (М+т)
Підгрупа дітей Показник “Нормальний” тип (п=34) “Лабільний” тип (п=33) “Стабільний” тип (п=38)
Психофізіологічний рейтинг, бал 13.93+0.45* . 12.78±0.43 12.5410.39
Латентний період простої реакції, мс 451.85±22.56 428.02±23.20 420.17117.96
Коефіцієнт сили, відн. од. 0.67+0.02 0.63+0.02 0.68+0.04
Функціональний рівень системи, відн. од. 4.48+0.22 # 3.71 ±0.21 3.76+0.22
Рівень функціональних можливостей, відн. од. 3.21+0.27 # 1.99±0.28 2.2310.27
Латентний період реакції вибору, мс 631.50+18.33 628.81 ±15.43 644.64114.14
Функціональна рухливість нервових процесів, мс 771,30±17.65 795.27+16.48 796.18118.45
Точність реакції на рухомий об”єкт, відн. од. 7.84±0.88 8.00±1.08 16.0013.48 &
Математика, бал 4.30±0.12# 3.9710.11 3.9210.08
Середній бал, бал : 4.42±0.11 * 4.1510.09 4.1210.09
R-Rl,c 0.668+0.012 0.60810.012 @ 0.68710.011
Sl,c 0.055+0.004 0.03710.002 @ 0.05910.004
JN1, відн. од 194.29+25.46 385.57161.15 @ 179.19+20.09
Pdl, відн. од. 0.68910.020 $ 0.50710.021 0.804+0.014
Рої, відн. од. 0.064±0.008 $ 0.10210.015 0.03310.004
Примітки:
* - р<0.05 - вірогідність різниці, “нормальні” відносно ’’стабільних”;
#- р<0.05 - “нормальні” відносно “лабільних” та “стабільних”;
& - р<0.05 - “стабільні” відносно “нормальних” та “лабільних”;
@ - р<0.05 - “лабільні” відносно “нормальних” та “стабільних”;
$ - р<0.05 - відмінності між усіма підгрупами
При цьому ми виявили, що показники ФРС і РФМ у обстежувані» “нормального” типу мали вірогідно вищі значення, ніж у обстежуванії) “лабільного” та “стабільного” типів. Обстежувані “нормального” типу малі вірогідно вище значення ПФР, ніж обстежувані “стабільного”. "V
обстежуваних “стабільного" типу точність РРО була вірогідно нижчою, ніж у обстежуваних “нормального” та “лабільного” типів. Обстежувані “нормального” типу мали найкращу УН. Обстежувані усіх трьох підгруп в стані спокою вірогідно відрізнялися між собою за Рсі та Ро.
Слід підкреслити, що при значній різниці у показниках властивостей психофізіологічних функцій та УН за статистичними показниками СР обстежувані “нормального” та “стабільного” типів вірогідно не розрізнялися, тоді як обстежувані “лабільного” та “стабільного” типів, які мали велику різницю у статистичних показниках СР, практично не розрізнялись за УН.
Тому розподіл на підгрупи за спектральними показниками СР слід вважати більш інформативним, ніж за статистичними.
Аналіз показників властивостей психофізіологічних функцій у обстежуваних різних підгруп показав, що вони найбільше розрізнялися між собою за показниками ФРС та РФМ. Отже, саме ці показники найбільше пов”язапі з типом спектрограми СР. Можливо, це пояснюється тим, що і показники ФРС та РФМ, і тип спектрограми відображають рівень функціонування регуляторних систем мозку.
Кореляційний аналіз одержаних результатів виявив у “лабільній” підгрупі більшу кількість вірогідних зв”язків показників УН з психофізіологічними показниками та показниками СР, ніж у “стабільній” підгрупі, а у “нормальній” підгрупі вірогідних зв”язків між цими показниками не виявлено взагалі. Оскільки “нормотоніки” мали найвищу УН, то отримані результати можуть свідчити, на нашу думку, про те, то \ “лабільній” і “стабільній” підгрупах, у яких фізіологічні процеси є менш збалансованими, ніж у “нормо гоніків”. навчання вимагає значного напруження фізіологічних сист ем організму дитини.
В загальній групі другокласників (п=105) серед властивостей психофізіологічних функцій лише ФРНП вірогідно корелювала з одним із показників СР, а саме з тривалістю 11-11 інтервалу як в стані спокою (г=0.21, р<0.05), так і при психофізіологічному навантаженні (г=0.21, р<0.05). Базуючись на цих результатах, а також на даних літератури про те, що діти з різною ФРНП мають вірогідні відмінності в ЧСС [Нєворова Л.В., 1994], було вирішено розділити всіх обстежуваних на підгрупи, виходячи з рівня ФРНП.
Другокласники гімназії за величиною ФРНП були поділені на З підгрупи: з високою, середньою та низькою ФРНП (табл. 3). Такий розподіл обстежуваних показав, що більшість показників властивостей психофізіологічних функцій, а також СБ лінійно знижувались із зниженням ФРНП (див. табл.З).
У стані спокою різниця в ЧСС у обстежуваних з різною ФРНП не досягала рівня вірогідності (р<0.06), тоді як під час розумового навантаження ЧСС у дітей з високою ФРНП була вірогідно вищою, ніж у дітей з низькою ФРНП. Підгрупа дітей з середньою ФРНП мала проміжне значення ЧСС. Отримані результати свідчать про те, що у дітей з високою ФРНП в
ситуаціях, що вимагають термінового реагування, активно включаються механізми неспецифічної активації, що виявляється у посиленні симпатичних впливів у діяльності серцево-судинної системи.
Таблиця З
Показники властивостей психофізіологічних функцій, СР та успішності _________навчання другокласників з різним рівнем ФРНП (М+ш)_______________
Підгрупа дітей Показник Високий рівень ФРНП (п 37) Середній рівень ФРНП (п=34) Низький рівень ФРНП (п=34)
Психофізіологічний рейтинг,бал 14.45+0.38* 12.87+0:41 11.89+0.37
Коефіцієнт інтелекту, відн. од. 89.51+4.13 77.17+4.94 82.35+5.93
Латентний період простої реакції, мс 412.05+18.13 435.53^19.80 453.06+27.02
Коефіцієнт сили, відн. од. 0.68+0.03 0.67+0.03 0.63+0.03
Функціональний рівень системи, відн. од 4.43+0.22 & 3.84+0.23 3.73+0.21
Рівень функціональних можливостей, відн. од. 3.03+0.29 & 2.27+0.29 2.14+0.25 А
Латентний період реакції вибору, мс 589.57+11.33 615.62+14.31 701.40+14.30
Функціональна рухливість нервових процесів, мс 680.49+8.07 # 797,5915.22 913.21+8.71
Працездатність головного мозку, кільк. помил. 6.76+0.65* 4.5610.45 3.70+0.36
Точність реакції на рухомий об”єкт, відн. од 6.35+0.71* 10.5911.78 16.70+3.72
Середній бал успішності навчання, бал 4.49+0.08 & 4.25+0.09 4.1 Н0.09
Я-Я1, с 0.644+0.012 0.652+0.011 0.681+0.015
Я-Я2, с 0.600+0.009 & 0.613+0.009 0.632+0.011
Я-ЯЗ, с 0.639+0.009 0.64610.009 0.686+0.011 (а)
Примітки:
* - р<0.05 - вірогідність різниці, підгрупа з високою ФРНП відносно підгруп з середньою та низькою ФРНП;
# - р<0.05 - відмінності між усіма підгрупами;
& - р<0.05 - підгрупа з високою ФРНП відносно підгрупи з низькою ФРІ НІ;
р<0.05- підгрупа з низькою ФРНП відносно підгруп з високою та середньою ФРНП
Кореляційний аналіз зв”язку ФРНП з величиною Я-Я інтервалів виявив у обстежуваних з низькою ФРНП пряму кореляційну залежність між Я-Я
нтервалом та ФРНП (г=0.34, р<0.05).Поділ обстежуваних на підгрупи за юказниками СР, які характеризують рівень симпато- чи парасимлатотонії, зиявив, що у “парасимпатотоніків”, на відміну від “симпатотоніків” та ‘нормотоніків”, існує тісна вірогідна Кореляція між ФРНП та величиною ІІ-Я нтервалу (г=0.44-0.61, р<0.05).
На основі отриманих результатів можна прийти до загального шсновку, що діти із збалансованими симпатичними та парасимпатичними іроцесами мають найвищий розвиток властивостей психофізіологічних функцій та найвищу УН. Виявлення тісного позитивного кореляційного ів”язку у “парасимпатотоніків” може вказувати на існування ззаємопов”язаних нейрофізіологічних механізмів регуляції цих функцій саме / дітей з переважанням парасимпатотонії. Діти з високим рівнем ФРНП іиявляють найбільше зростання ЧСС при розумовому навантаженні, мають іайвищий розвиток властивостей психофізіологічних функцій та" ііайвищу /Н.
Зв”язкн психофізіологічних функцій з успішністю навчання. Ця
іастина роботи була присвячена вивченню зв”язку ступеня розвитку їсихофізіологічних функцій з УН. Особлива увага зосереджувалась і на Г’ясуванні того, які з показників властивостей психофізіологічних функцій іайбільше пов”язані з УН школярів та чи' однаковими є ці зв”язки у слопчиків та дівчаток. З цією метою усіх обстежуваних поділили на групи за зівнем УН, для чого використовували СБ УН. Загалом отримані результати іідтвердили передбачуване поступове зниження більшості показників ¡ластивостей психофізіологічних функцій в ряду від "відмінників” до тих, що іавчаються "‘задовільно”: у “відмінників” та учнів, що навчаються “добре", іув вірогідно і значно вищими, ніж у тих, що навчаються “задовільно”, юказники більшості властивостей психофізіологічних функцій. УН тим іища, чим вищий ПФР. Для успішного навчання особливо велике значення дають так звані “швидкісні” психофізіологічні показники (психофізіологічні юказники, які тестують швидкість реагування). Наприклад, ФРП1І найвища ' “відмінників” та найнижча у тих, що навчаються “задовільно”.
У жодній із досліджуваних груп ми не виявили якоїсь особливої >ізниці середніх значень показників властивостей психофізіологічних функцій у хлопчиків та дівчаток. Проте було встановлено, що УН вища за ісіма предметами у дівчаток першої групи у 1-му та 2-му класах, у дівчаток фугої групи в 1-му класі кращою є успішність з письма ( “найважчого” у іершому класі предмета). Лише у дітей третьої групи при загальній низькій ■'Н не виявлено вірогідної різниці в УН хлопчиків та дівчаток. Слід сказати, цо, порівнюючи лише середні значення показників властивостей їсихофізіологічних функцій, такі відмінності в УН хлопчиків та дівчаток ;осить важко пояснити.
Для того, щоб глибше зрозуміти особливості психофізіологічного 'озвитку дітей, ми застосували кореляційний аналіз. Загально відомо, що,
чим однорідніша вибірка, тим слабшим виявляється кореляційний зв’язок між показниками. Мабуть, саме тому в першій групі обстежуваних майже не було виявлено кореляційних зв”язків між УН та показниками властивостей психофізіологічних функцій ні в першому, ні в другому класах. Друга група є більш неоднорідною, і тому в ній виявились значні відмінності в кореляційних зв”язках. .Як і в першій групі, УН дівчаток практично не пов”язана з показниками властивостей психофізіологічних функцій, тоді як у хлопчиків виявлена велика кількість вірогідних кореляційних зв”язків УН з ПФР та з окремими показниками властивостей психофізіологічних функцій. В третій групі не тільки у хлопчиків, але й у дівчаток виявлені досить тісні зв”язки УН з показниками властивостей психофізіологічних функцій, проте кількість кореляційних зв”язків у хлопчиків значно більша, ніж у дівчаток.
Таким чином, кореляційний аналіз результатів, отриманих на двох незалежних вибірках, виявив тісніші зв”язки УН хлопчиків, ніж дівчаток, з ПФР та його складовими. Це до певної міри узгоджується з загальноприйнятою теорією про “конститутивність” жіночого організму та “еволюційність” чоловічого [Фогель Ф., Мотульски А., 1990], яка стверджує, що величини варіації будь-яких ознак у чоловіків більші, ніж у жінок, при відносній рівності середніх значень [Дружнішії В.Н., 1996]. Зокрема, це виявляється у більшому напруженні функціонування систем організму хлопчиків у порівнянні з дівчатками [Алферова-Попова Т.В., Пястолова
Н.Б.,1996] та у відповідно більшій кількості порушень [Сєгсіічуіпсі N.,1984].
Психофізіологічні функції та успішність навчання дітей-енріт. У гармонійному розвитку властивостей психофізіологічних функцій дітей велике значення має не лише дозрівання нейрофізіологічних механізмів сприйняття та уваги, а також і соціальні фактори. Доказом цього може бути дослідження нами психофізіологічних функцій у старших дошкільників і другокласників школи-інтернату для діїей-сиріт (табл. 4).
Порівняння отриманих результатів з відповідними показниками у дошкільників звичайних дитсадків та учнів школи-гімназії показало, що більшість показників властивостей психофізіологічних функцій, а також КІ та успішність навчання є вірогідно зниженими у дітей школи-іптернату.
Слід відмітити, що в дитячих закладах такого типу, у зв”язку з відставанням у підготовці, більшість дітей вступає до школи дещо пізніше, ніж у звичайних школах. Крім того, як видно із табл. 4, на момент дослідження діти обох груп школи-інтернату були в середньому на 6-7 місяців старші, ніж діти звичайних дошкільних та навчапьних закладів. Це вказує на значне відставання у таких дітей темпів розвитку психофізіологічних функцій. В загальному для дітей школи-інтернату відставання в психофізіологічному розвшку становить приблизно 1-1.5 роки. Звичайно, ми не виключаємо, що така затримка відбувається під впливом не лише соціальних чинників. Велику роль тут можуть грати і генетичні фактори, проте в літературі є дані про наявність вірогідної негативної
кореляції між рівнем КІ та часом перебування дитини в дитячому будинку [Слуцкий В.М.,1996].
• Таблиця 4
Показники властивостей психофізіологічних функцій у дітей звичайних _______________навчальних закладів та у дітей-сиріт (М+т)______________
Група дітей Дошкільники Друго класники
Показник дитсадків (п=13 1) інтернату (п=23)' гімназії (п=105 ) інтернату (п=34 )
Психофізіологічний рейтинг, бал 10.95-0.25 * * 8.4310.58 па 13.1 1+0.24 * * 10.79+0.44
Коефіцієнт інтелекту, ціди од. 88.08+2.16 ф * 58.43+5.65 83.20+2.91 54.12+4.33
Латентний період простої реакції, мс 482.25+ 12.00 ** 661.86+ 42.67 ## 432.93+ 12.57 * 483.26+ 21.40
Коефіцієнт сили, відн. од. 0.68+0.02 0.77+0.06 0.66+0.02 0.66+0.03
Функціональний рівень системи, відн. од 3.63+ 0.09 * 2.98+ 0.29 4.01 + 0.13 ** 3.191 0.21
Рівень функціональних можливостей, відн. од. 1.94+ 0.13 1.42+ 0.33 2.49+ 0.16 * 1.681 0.23
Латентний період реакції вибору, мс 719.60+ 11.40** 962.74і 66.72 № 634.21 + 8.92 * 688.301 20.26
Функціон. рухливість нервових процесів, мс 876.00+ 9.75 * 962.35+ 31.13 № 793.76і 10.32 * 836.38+ 18.03
Працездатність головного мозку, кільк. помил. 7.26+ 0.38 9.651 1.70# 5.06+ 0.32 5.471 0.66
Точність реакції на рухомий об”єкт, відн. од. 25.66+ 1.20 22.561 3.03 11.08+ 1.41 ** 31.321 7.29
Читання, бал 4.54+0.06 ** 4.04+0.14
Письмо, бал 4.23+0.06 ** 3.65+0.12
Матем., бал 4.09+0.06 ** 3.50+0.14
Середній бал, бал 4.29+0.05 ** 3.73+0.11
Вік, місяць 81.86+ 0.34 ** 87.65+ 1.28 П 101.32+ 0.38 ** 108.26+ 0.80
І Іримітки:
* - р<0.05 , ** - р<0.001 - вірогідність різниці, дошкільники дитсадків відносно дошкільників інтернат), другокласники гімназії відносно другокласників інтернату:
Ч - р<0.05, ## - р<0.001 - дошкільники інтернату відносно другокласників інтернату
Як видно з табл. 4, у дітей школи-інтернату порівняно з ровесниками звичайних шкіл особливо зниженими є КІ, ЛППР, ЛПРВ, ФРС, РФМ.
точність РРО. Оцінка розвитку властивостей психофізіологічних функцій віком через порівняння досліджуваних показників у дошкільників звичайни: дитсадків і другокласників гімназії виявила вірогідне зростання переважно більшості цих показників у школярів (див. табл. 1).
У дітей школи-інтернату з віком підвищуються “швидкісні” показник! та ПГМ, тоді як показники ФРС, РФМ і точності РРО у другокласники залишаються практично на рівні дошкільників (див. табл. 4). Збереженні темпів розвитку таких важливих психофізіологічних “швидкісних’ показників, як ЛПРП та ФРНП, у дітей школи-інтернату, можливо, є доказол їх сильнішої залежності від генетичних факторів [Макаренко Н.В., 1987].
ВИСНОВКИ
1. Індивідуальні психофізіологічні властивості, сіан вегетативногс реагування та успішність навчання (УН) дітей молодшого шкільного вію пов”язані між собою. Функціональна рухливість нервових процесів (ФРНП) функціональний рівень сисіеми, точність реакції на рухомий об”єк' найтісніше пов”язані з варіативністю серцевого ритму. УII найбільші пов”язана з нормотонією за показниками варіативності серцевого ритму і : ФРНП як однією із основних генетично-детермінованих властивостей вищо' нервової діяльності.
2. Діти із збалансованими симпатичними та парасимпатичЕНімі процесами мають найвищий розвиток властивостей психофізіологічній функцій та найвищу УН, що, слід вважати, пов”язане з найменша напруженням фізіологічних систем організму дитини.
З,.Діти з високим рівнем ФРНП виявляють найбільше зростання ЧСС при розумовому навантаженні, мають найвищий розвиток властивостей психофізіологічних функцій та найвищу УН. ФРНП із усіх досліджуваний психофізіологічних показників найбільше впливає на УН.
4. У підгрупах дітей з відносним переважанням парасимпатичні« впливів у регуляції серцевого ритму виявлено прямий кореляційний зв”язок між ЧСС і ФРНП, а також низький рівень точності рухових реакцій, що може вказувати на існування взаємозалежних нейрофізіологічних механізмів у регуляції означених функцій.
5. Учні-відмінники характеризуються найвищими показниками розвитку властивостей психофізіологічних функцій. Загалом успішність навчання у дівчаток молодшого шкільного віку вірогідно вища, ніж у хлопчиків, за відсутності вірогідної різниці середніх значень показників психофізіологічних функцій. У хлопчиків виявлено більше кореляційних зв”язків успішності навчання з показниками властивостей психофізіологічних функцій, ніж \ дівчаток.
6. Соціально несприятливі умови гальмують розвиток властивостей психофізіологічних функцій, особливо показників функціонального рівня системи і точності рухових координаційних актів. Показники
функціонального рівня системи в більшій мірі знижені у члопчиків-другокласників інтернату, ніж у дівчаток, і є навіть нижчими, ніж у хлопчиків звичайних дошкільних закладів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
!. Куценко Т.В., Чайченко Г.М. Стан властивостей психофізіологічних функцій у ді тей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку і вплив на них соціальної ізоляції// Фізіологічний журнал. - 1999. - т.45, № 5. - С.100-106.
2. Куценко Т.В. Функціональна рухливість нервових процесів і показники
серцевого ритму у дітей молодшого шкільного віку// Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2000. - Вин.31. -
С.28-29.
3. Горго 10.П., Куценко Т.В. Использование нестандартных математических аппаратов для оценки функциональных рабочих состояний оператора// Структурно-функциональные исследования в медицинских и биологических сисіемах: Сб. науч. тр. - Киев, РИО ИК НАНУ, 1995. - С. 36-39.
4. Куценко Т.В., Макарчук МЛО. Психофізіологічні показники та успішність навчання дітей молодшого шкільного віку з різним типом спектрограми серцевого ритму// Вісник Черкаського університету. Серія “Біологічні науки”. - Черкаси, 1999. - вип. 13. - С.73-77.
5. Куценко Т.В. Дослідження психофізіологічного розвитку хлопчиків та дівчаток з різним соціальним статусом// Вісник Черкаського державного університету “Актуальні проблеми фізіології”. - Черкаси, 1998. - вип. 2. -С.71-75.
5. Чайченко Г.М., Куценко Т.В. Залежність ефективності навчання першокласників від психофізіологічних властивостей нервової системи та вегетативного баланс}' організму// Проблеми освіти . Науково-методичний збірник. - К.:ІЗМН, ¡997. - Вип.10. - С.177-183.
7. Kutsenko Т., Golovchenko A., Chaichenko G., Gorgo Yu. Interrelation between successes in study and psychophysiological properties of children// XXXIII 'nternational congress of physiological sciences. - St. Peterburg, 1997. - P067.02
3. Чайченко P.M., Куцепко Т.В. Зв”язок між показниками розумової і :ерцевої діяльності у дітей молодшого шкільного віку// Тези конф. ‘Онтогенетичні особливості формування фізіологічних функцій” - Луцьк.
1998.-С.ЗЗ. " ’
?. Makarchuk M.Yu., Kutsenko Т. V., Nikitovich T. Estimation of anxiety lex el of students by the indices of heart rate variability and EEG during the rest.// The 20-th nternational Conference of the Stress and Anxiety Research Society. - Cracow,
1999.-p.98.
10. Kutsenko Т., Makarchuk M. State of properties of psychophvsiological functions of orphanage children.// The 21st International Conference of the Stress and Anxiety Research Society. - Bratislava, 2000. - p. 140.
АНОТАЦІЯ
Куценко T.В. Стан властивостей психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000.
Дисертація присвячена дослідженню властивостей психофізіологічних функцій і варіативності серцевого ритму та оцінці їх виливу на успішність навчання (УН) учнів молодших класів. Встановлено тісні зв”язки функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП), а також показників функціонального рівня системи із статистичними та спектральними показниками серцевого ритму. Виявлено, що діти із збалансованими симпатичними та парасимпатичними впливами мають найвищий розвиток психофізіологічних функцій та найвищу УН. Для успішного навчання особливо велике значення мають так звані “швидкісні” психофізіологічні показники. Зокрема, ФРНП найвища у “відмінників” та найнижча у тих, ще навчаються “задовільно”. Соціально несприятливі умови сповільшоюті розвиток властивостей психофізіологічних функцій, що виявляєтьо переважно в зниженні функціонального рівня системи і точності рухови.' координаційних актів.
Ключові слова: властивості психофізіологічних функцій, варіативністі серцевого ритму, успішність навчання, діти молодшого шкільного віку.
АННОТАЦИЯ
Куценко Т.В. Состояние свойств психофизиологических функций ; детей младшего школьного возраста. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологически; наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.
Диссертация посвящена исследованию свойств психофизиологически; функций и вариативности сердечного ритма в оценке их влияния н; успешность обучения учеников младших класов.
Использование методик компьютерного психофизиологической тестирования позволило установить, что психофизиологические функцш детей с возрастом активно развиваются. В этот возрастной период И1 выявлено достоверных отличий в показаіелях свойств исследуемых функциі
мальчиков и девочек, хотя успешность обучения девочек младшего школьного возраста достоверно выше, чем у мальчиков. У мальчиков, в отличие от девочек, обнаружено больше корелляционных связей успешности обучения е показателями свойств психофизиологических функций.
Выявлено, чю из всех исследованных свойств функциональная подвижность нервных процессов в наибольшей степени связана со статистическими показателями сердечного ритма. Такая связь лучше всего выявлялась у детей с относительным преобладанием парасимпатического тонуса, что может свидетельствовать о наличии взаимосвязанных механизмов регуляции этих функций.
Показатели функционального уровня оказались наиболее тесно связанными со спектральными показателями сердечного ритма, что следует считать вполне закономерным, поскольку и те, и другие в общем отражают уровень активности регуляторных систем мозга.
Установлено, что успешность обучения детей зависит как от психофизиологических функций, так и от состояния регуляторных систем, определяющих вариативность сердечного ритма. Чем выше показатели свойств психофизиологических функций, тем выше успешность обучения детей в школе. Наибольшее влияние на успешность обучения оказывает функциональная подвижность нервных процессов как генетически детерминированное свойство высшей нервной деятельности. Дети, у которых преобладают нормотонические реакции (по спектральным показателям) в регуляции сердечного ритма, имеют наивысшее развитие свойств психофизиологических функций и наивысшую успешность обучения, что следует считать показателем оптимального функционирования физиологических систем организма ребенка.
Особо следует подчеркнуть, что социально неблагоприятные условия школы-интерната для детей-сирот замедляют развитие свойств психофизиологических функций, что выявляется главным образом в снижении функционального уровня системы и точности двигательных координационных актов. Такое замедление в большей степени выражено у мальчиков школы-интерната, чем у девочек.
Ключевые слова: свойства психофизиологических функций,
вариативность сердечного ритма, успешность обучения, дети младшего школьного возраста.
ANNOTATION
Kutsenko T.V. State of properties of psychophysiological functions of younger school children. - Manuscript.
Thesis for Cand. of Sci. (Biology) degree on speciality 03.00.13 - Human and Animal Physiology - Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2000.
The dissertation is devoted to the investigation of connections between properties of psychophysiological functions and heart rate variability and their
influence on study succcss of children of primary school. It appears that there are tight connections of functional mobility of nervous processes and functional level with statistical and spectral indices of heart rate variability. It was established, that children with the balance in sympathetic and parasympathetic influences have the highest level of development of psychophysiological functions and highest school marks. So-called “speedy” psychophysiological indices are especially important for achieving of high study success. In particular, children with the highest functional mobility of nervous processes have the highest study success and vice versa. Socially unfavourable environment cause slowing down of development of properties of psychophysiological functions, especially as to the functional level and precision of moving coordinative acts.
Key words: properties of psychophysiological functions, heart rate variability, study succcss, younger school children.
- Куценко, Татьяна Васильевна
- кандидата биологических наук
- Киев, 2000
- ВАК 03.00.13
- Динамика психофизиологического статуса детей с разным профилем функциональной межполушарной асимметрии мозга в течение первых трех лет обучения в школе
- Морфофункциональные и психофизиологические особенности детей 6-7 лет в связи с проблемой школьной зрелости и адаптации к школе
- Физиологическая оценка риска развития скрытых нарушений осанки, их профилактики и коррекция на основе биоуправления у детей младшего школьного возраста
- Особенности морфофункционального развития и формирования адаптационных возможностей у детей, занимающихся спортивной гимнастикой, в период обучения в начальной школе
- Физиологическое обоснование использования метода биологической обратной связи для оптимизации функции внимания у детей младшего школьного возраста