Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Состояние системы вторичных посредников в структурах головного мозга и сердца крыс с разной стойкостью к действию эмоционального стресса

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Состояние системы вторичных посредников в структурах головного мозга и сердца крыс с разной стойкостью к действию эмоционального стресса"

МШСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЬЯ УКРА1НИ ХАРК1ВСЬКИЙ ДЕРЖАВНКЙ МЕДИЧНИЙ УШВЕРСИТЕТ

г1

"* О г На правах рукопису

ЧЕНЧИК Тетяна Олександр1вна

СТАН СИСТЕНЯ ВГОРШНИХ ПОСЕРЩЖ1В У СТРУКТУРАХ ГОЛОВНОГО МОЗКУ I СЕРЦ1 ЩУР1В 3 Р13Н0М СТ1ЙК1СТЮ ДО Д11 ЕМОЦ1ИНОГО СТРЕСУ

03.00.04 - Бй>х1м1я

АВТОРЕФЕРАТ

дисёртацП на здобуття наукового ступеня кандидата б!олог1чних наук'

Харк1в - 1997

Дисертавдею е рукопис

Робота виконана в Харюеському державному медичному ун1верситет1 на кафедр1 61ох1мП та в 1нститут1 тералП АМН УкраЧни м.Харкова

Науков1 керШшки: доктор медичних наук, акадеьик ' МАКНС та АНТКУ

СерПенко Микола Григорович доктор медичних наук Волков Володимир 1ванович 0ф1ц1йн1 опоненти: доктор бюлогачних наук, професор Луговий Володимир Йосипович кандидат б1олог1чних наук . Цткова Анна Марат1вна Пров1дна орган18ац1я - 1нститут 61ох1мП 1м. А.В.Палад1на АН Укра'1ни ( м.Кшв )

Захист в1дбудеться"_27_"' _березня_1997р. о _14_годин!

на зас1данн! Спец1ал1.зовано1 вчено! ради Д.02.38.01 при Харклвському державному медичному ун!верситет1 ( 310022, м. Харк1в, пр.Лен1на, 4 ).

3 дисертац!ею можна ознайомитися у б1бл1отед1 Харк1вського державного медичного ун1верситету.

Автореферат- роз1сланий "_"_;_1997р.

Вчений секретар Спед1ал1зозано1 ради, кандидат б!ологачних наук

Л.О. Жубржоьа

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОГИ

АКТУАЛЬШСТЬ ТА СТУП1НЬ ДОСЛ1ДШШОСТ1 ТЕМАТИКИ ДИСЕР-ТАЦ11. Проблем! стресу та досл1дженню механ1зм!в, що забез-печують.генерал1зовану реакц1ю орган1зму на стресорн1 впливи л'рисвячен! численн!' досл!дження С Селье 1960, 1992, Вальд-ман A.B. 1,987, Гладкова A.I., та 1нш. 1990, Горизонтов П.Д. 1983, ФурдуйФ. I. 1986, Raskovsky S., et al. 1992 1.

1нтерес до, uie'i теми зумовлений тим, що стрес-реакц!я е загальною формою адалтацП до умов 'навколишнього i внутр!ш-нього середовища, що зм1нюються [ Анох!на 1.П., та 1нш.1980, Бехтерева Н.П., 1980, Ведяер'Ф.П..1983, Судаков К.В. 1987 ].

В1домо, що динамiKa вм1сту нейроактивних ам!нокислот, б1огенних ам!«!в та гормон1в, спрямован1сть зм!н у склад; електролШв та 1нш1 реакцП неоднаков1 у тварин а р!эною ст1йк1стю до фактор1в стресу [ Дол1на O.A., та 1нш. 1992, ЛогЦнаО.Д., та 1нш. 1991 ]. М1ж щурами лШй. Август та' б1стар у реакцП на емоц!йннй стр'ес виявлен! в1дм1ни як в повед1нц1, так i по р1вню кортикостероШв у'кров 1 та кате-ходам!н1в у головному мозку [ Маркель А.Л., та 1нш. 1990 ]..

В той же чао, причини та тонк1 механ!зми 1ндив!дуаль-«o'i, генетично детерм1новано1 ст1йкост! до стресорного впли-ву вивчер1 недостатньо. Певно, пояснения ' треба шукати у особливостях функд!онування регуляторних систем, в!дпов1-дальних за розвиток стрес-реакцП.

Показано, що реакц1я на стрес зд1йснюеться'за участю ряду регуляторних фактор!в ( гуморальних та мец1атргних ), що, в к!нцевому результат!. " впливають на кд!тини-м1шен! че-, рез систему вторшшйх посередник1в : цишцч^дануклеотид!»;

фосфо1ноэигид!в та калыЦй- каяьшдул1нову систему [ Антипенко А.е., 1991, Костюк П.Г., та 1нш. 1988, М!сЬе11 1?.Н. 1992, 1пйп К.к 1 еЬ. а1. 1987, ВегПс^МЛ., 1984, 1989 3.

Однак система фосфо1нозитид1в (Ф1), вторинних посередине, як1 зад1ян! у реал1зацП кл1тинно! в1дпов!д1 та е по-передниками ряду б1олог!чно активних сполук (простагландин!в (ПГ), лейкотр1ен!в та 1н.) досл!джена в умовах стресу недос-тагньо. ЕЛдомо такозк, що ПГ впливають на швидк1сть Пдрол1зу Ф1 та на сп1вв1дношення форм 1ноаитолфосфат1в С Х1аЬиа 1Л, а1. • 1990 3. Активац1я синтезу ПГ призводить до зкини ак-тивност! фосфод!естерази 1 аден1латцйклази, викликаючи зм!ни у вм!с'г1 цикл1чних нуклеотид1в (ЦН), що в свою чергу вплива-яють як на синтез ПГ, так 1 на г1дрол1з Ф1 [ Буравкова Л.В.,та 1нш. ,1991; Сергеев П.В., 1987; Мап1еШ L. ,19883.

• Внасл1док цього було б_необх1дним вивчити б!льш доско-нало систему вторинних посередник!в ( цикл1чних нуклеотид1в 1 фосфо1НозитщЦв ) та систему простагландин!в у структурах головного мозку та серц! щур1в з р1знсяо ст!йк1стю до впливу стрессорних фактср1в. ■ ,

МЕГА ТА ЗАЕДАНИЯ ДОСЛ1ДМЕННЯ. Метою роботи е досл1джен-ня впливу емоц1йного стресу на вмхст вторинних посередникхв ( Ф1 та ЦН ) 1 ПГ у структурах головного мозку та серц1 шур!в з р1зною спйк1стю до д11 психоемоц1 иного стресу. Цоб дбсягнути дану мету були поставлен! наступи! задач!:

1. Визчачити у-структурах головного мозку та серщ висо-ко- та низькозбудливих щур!в л!н1'1 В1стар 1 Август вм1ст Ф1 ! Фракцз'й та сп1вв1дношення фракц1й ( 1Ф1+1Ф2 )/1ФЗ, вьист дакл1чних'.нукАеотид1в ( ЦАМФ та цГМФ ), р!вень простат ландин! в (ПГб та ИТ?«). .

2. Виявити особливост!. включения ЭН -м!о1йозитолу у тканини структур головного' мозку та серця щур!в з р1зним р!внем 8будливост1 нервово'1 сисгеми.

3. Встановити взаемозв'язок м!ж реакц1ями регуляторних систем I Ф1, ЦН та ПГ ) за умов стресу у щур!в з р!зним р1внем збудливост! нервово! системи та в1дм!нним генотипом.

НАУК^ВА НОВИЗНА РОБОТН. Вперше вивчено вм!ст Ф1, фракц!йн1й склад 1нозитолфосфат1в у структурах головного мозку та серц! щур1в 1з р1знор стшк1стю до д1'1 стресу. Дано комплексну оц1нку взаемозв'язку фрагацйного складу 1Ф з збудлив!стю головного мозку та стхшистю тварин до впливу стресу. "

Проведено анал1з стану систем вторинних посередник!в ( Ф1, ЦН ) та ПГ за умов емоц!йного стресу в структурах головного мозку та серц1 щур1в з рхзною ст!йк1стю до дП фак-тор1в стресу. За допомогою корелящйнного анал1зу виявлен! особливост1 взаемозв'язку м1ж зазначеними вторинними посе-' редниками та ПГ за умов стресу у щур1в р1зних генетичних л1-н1й. Збереження корелящйних зв*язк1в. м!ж системами Ф1 та ЦН за умов стресу сприяе оптимаш>н!й енергозабеспеченост! тка-, нин 1 п!дтриманню Хх ф>нкЩй, а порушення синерг!зму дП цих ¿истем е одним 1з фактор1в, що сприяюуь розвитку дезадал-тацйних процес1в.

ОтримаШ нова дан1, як! дозволяють висловити припущея-ня. що узгоджеШсть реакцП систем вторинних посередник!в та простагландин1в е одним з головнях фактор!в, як! обумовлють ст1йк1сть серцево-судинно'1 системи до впливу стресор.чих фак-тор1в тварин р1зних лШй.

- 4 -

ТЕОРЕТИЧНЕ ТА ПРАТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ .

Одержан! нов! експериментальн! факти про особливост! вмЮту вторинних посередник1в ( Ф1, ЦН') таПГ у структурах головного мозку та серц! щур1в э р!зною ст!йк1стю до дП стресу, що п!дтверджують важливу роль цих систем в реал1зацП в!дпо-в1д! орган1зму на стрес.

Виявлен1 дан! мохливо використати у галуз! клШчно! медицини та фармакологи ' для роздобки нових патогенетич-но-обгрунтованих засоб!в л!кування i проф1лактики пошкоджую-40'i дП фактор1в стресу на орган!зм.

OCHOBHI ПОЛОКЕННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ.

На основ! анал1зу результатгв експерименту та вставления 1х !з л1тературними даними сформульован! наступи! положения, що виносяться на захист :

1.'Тварини i3 р!вною ст!йк!стю до дП стресу мають в!дм1ни вм1сту Ф1, ЦН 1 ПГ в аналог!чних структурах головного мозку та cepiu, особливо у структурах, як1 пов'яаан! з формуванням емоц!йного стану- i регуляц!ею в1сцеральних функц!й.

2. 1снуе взаемозв'язок м1ж чутлив!стю серцево-судинноЗ системи до бпливу стресу i характером реакцШ на стрес системи вторинних посередник!в ( Ф1 , ЦН ) та ПГ. У щур!в з високою чутлив1стю серцево-судинно! системи за умов стресу значно зб!льшуеться BMicT фракцП 1ФЗ, аменшуеться сп1вв1дношення Are/nTF2a i цАМФ/цГШ в серд! та структурах головного мозку, як! в1дпов!дальн1 за регулюцхю серцево-судинно'1 системи.

АЛРОБАЦ1Я РОБОТИ. Основн! положения допов!далися на: III симпозиум! краЧн. СНГ - " Ф1з!олог!я та патск|из!олог1я сердя ! коронарного кровооб!гу " ( Кшв, 1992 ); на науко-во-лрактичних конференцаях • Харйвсъкого ' !нституту терзлТ!

АМН Украши ( 19Q3, 1994, 199& ); на конференцП, присвя-чен1й 190- -р1ччю васнування ХЦМУ (1995);

ПУБЛИСАДП. По тем! дисертацП опублжовано 8 друкова-них роб!т.

СТРУКТУРА I ОБСЯГ ДИСЕРТАЦП'. Дисертащя викладена на 177 стор1нках машинописного тексту. Складаеться з введения, огляду л1тератури, розд1лу матер!али i методи роботи, трьох

I

роздШв власних досл!джень, заключно! частини, висновк1в i списку лгтератури. Робота !люстрована малютками (17), табли-цями (25) i схемами. Список л!тератури, яка була використа-на, складав 265 джерел,, з них 143 -в1тчизняних та 122 îho-земних автор1в.

Особистий внесок дисертанта у розробку наукових резуль-тат1в. Автор чамост1йно пров1в патентно-1нформац1йний пошук, анал!з науково"! л1тератури по ц1й проблем!. Дисертант самос-Пйно виконав весь обсяг експериментально! роботи, npoBiB статистичну обробку i анал!з результаПв дослгження.

МАТЕР I АЛИ ТА МЕТОДИ Д0СЛ1ДШ1Ь

У робот! були використан1 щури-самщ Jiiiiiï Bic-тар i Август ( група А ) вагою 180-220 г. 3 загально! лопуляцП тварин лдн11 Вхстар заздалег!дь тестованих у в1дкритому пол! [ 6лк!н В.I.. 3axapiH Е.А. 1974 ] в1дбирали тварин з ниаькою ( група H ) 1 висйкою ( група В ) збудлив!стю нервово'! системи.

Не ракше, н1ж через два тижн! п1сля тестування. твари-ни гидлягали стресовому впливу типу " конфликт аферентних збуджень " ( по Ведяеву ф.П. 1974 ) на протяз! 60 хвилин.

- б -

Тварин забивали декап1тац!ею, ивидко видiляли головнчй мозок i на охлоджених пластинах ( на льоду ), використовуючи атлас [ Fifkova Е. et. al. 1967' ] головного мозку, ьвдцляли наступи! структура : 1) темлоральну кору (Ctx); 2) мигдале-видний комплекс (Am); 3) область npoaopoï перетинки (Sept); 4) область латерального ядра гипоталамусу (AHL); 5) область вентро-мед!ального ядра гипоталамусу (HVM); б) вентральний гхпокамп (HV) ; 7) дорсаЯьний г!по;<амп (HD) 8) область чор-hoï субстанцП (SN) ; 9) область голубо"! плями (LC); 10) область ядер шву (NR) ; 11) область мезенцефально'1 ретикулярной формащÏ.

'Серце вид1ляли також на холоду, в!дмивали в1д крсв1 охоло^женим ф!з!олог!чним розчином.

Екстракц1ю i розд1л !нозитолфосфат!в проводили за методом Berridge M.J та апваатор 11984). Хроматограф!ю !нози-толфосфат1в проводили на колонн! з дауексом 2x4 200-4Q0 меш в форм1атн1й форм!.

ФосфолШди розд!ляли еа допомогою тонкошаровоК хроматограф i'i , за Кейтсом ( 1979 ).

Включения Mi тки МЮ-/3Н/1нозитолу зд!йснювали за методом P.Schadewaldt та спгвавтор (1987), використовуючи МЮ-/3Н/:нозитол-16 Ci/мл Ф^рми ( Рад!евий !нститут 1М.В.Г.Хлоп!на, Ленинград )..

Вм!сг цикл!чних нуклеотид!в ( цАМФ та цГШ> ) ! прос-тагландинхв ( ПГ6, ШТг« ) визначали за допомогою paflioiMy-нолог1чних набсгр!в ф1рми " Amersham " (Великобритания ) та " Institute of isotopes " .(Угорщина)., Активн!сть. ключсвих ферментав гл!кол1зу -гексок1нази ( КФ 2.7.1.1 ) i фоаЬоФрук-TokiHaiH ( КФ 2.7.1.11 ) вивначали за методом, який описано

Деннсовим В.М. С 1984 ). Вивчення енергозабезнеч-ност! mii-тин у м1тохондр1альн1й фракцП миокарду та структур головного мозку, проводили полярограф!чним методом за Кондрашо-вою М,I. та Маевським Е.I. ( 1978 ).

Отриманий у робот1 цифровий матер!ал оброблено загаяь-ноприйнятими у медико-б!олог!чних досипдженнях методами ста-тистичного анал1зу С Мерков A.M., Поляков А.8, 1974; Сла-BiH М.Б., 1989 ].

3 метою оцШки вгаемозв'язюв Mix контрольованими 6io-(

х!м1чними параметрами був застосований метод корелящйного анал!зу за 1вановим ЮЛ та Погорелюком О. I., ( 1990 ).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛЦЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

При досладженн! !нтактних тварин груп Н, В та А були виявлен! «iflMiHHOCTi у BMicTi 1нозитолмонофосфат1в -1Ф1, !ногитолб!фосфат1в - 1Ф2 та 1ноз1толтрифосфат!в 1ФЗ в ано-mrimuix структурах головного мозку та cepui.

Було показано, що в ycix структурах головного мозку ви-сокий рхвень фракцП 1Ф1 в1дзначався у ТЕарин групп Н у по-piBHHHHi з вадповадними структурами головного мозку тварин г£>уп A i В, KpiM областей, у яких локал1зован! ochobhI мо-нам!ноерг1чн! ядра: облает! ядер шву, чорно'1 субстанц!'!, голубо! плям!.

Показано, що стрес призводив до зм1ни фракц!йного складу 1Ф. Проте характер зм!н був piamiM. Так, зниження фракцП 1Ф1 у mypiB вс!х груп П1д впливом стресу в1дбувалося в облает! прозоро! перетинки - структур!, яка зв'язуе л!мб!чну

та екотрагпрашдапьну рухову системи С рис. 1. J.

- а -

Рис.1. Вм1ст 1Ф1 е структурах головного мозку щур!в р1зних л!н!й за умов емоц1йного стресу (нмоль/мг тк., п-6-10'). Прим1тка: тут 1 в наступних рисунках позначено: Н 1 В -низькозбудлив! та високозбудлив! шури л!нН В1стар, А -щури л1н1"1 Август. 31рками позначено ступ1нь в!рог1дност1 результат 1в, у пор!внянн1 _ а Шактними тваринаыи де * --,Р < 0,05 - 0,02; ** - Р < 0,01"- 0,001.

Найб!льш вар!абельною у вс!х груп тварин, що досл1джу-валися, була фракшя 1Ф2. У щур1в групи Н висок1 р!вн1 1Ф2 виявлено в облает 1 ядер шву (4,17±0,37 нмоль/мг тк.), rl.no-камп1 вентральному (5,14±0,43) та дорсальному (1,67±0,03) ( у !нших структурах головного мозку вм1ст фракцП 1Ф2 був менший за 1 нмоль/мг тк.). Високий вм1ст фракцП 1Ф2 у висо-козбудливих тварин виявлено в облает! прозоро! перетинки (б,03±0,48), вентро-мед!дльних ядрах Ппоталамусу ( 3,79 ± ±0,09), облает! чорно! субстанцИ ! мезенцефал!чно"1 ретикулярной формацП -(1,7±0,05). У щур!в л!н!1 Август високий р1-вень 132 в!дм!чався в облает! голубо'1 плями 1 латерального ппоталамусу С 2,Ц±0,09) [ рис. 2. 3.

IФ2

Рис.2. Вм1ст 1Ф2 в структурах головного мовку щур!в р!з-них лШй за умов емоц1йного стресу (нмоль/мг тк., п-6-10).

В област1 вентрального_ тхпокачпу пзд впливом стресу в1дбувалося зниження фракцП №2 у вс1х вивчених трупах тва-рин, а у шурх& групи Н також знгаувався 1 р1вень 1ФЗ. Треба в1дзначити, що у шур!в лшп Август зниження вм!сту 1Ф2 п1с-ля стресу було невеликим и-облает! г!п<зкампу вентрального, прозорай перетин щ та в облает1 мезенцефал1чно1 ретикулярно! формаця'!, проте в 1нших структурах, в!н знижувався майже

вдв1ч1.

Важливо в1дзначити, що низький р!вень фракцП 1ФЗ в ус!х вивчених структурах головного мозку виявлено у низькоз-будливих таврин, а високий - у високозбудливих тварин групи В лшш В!стар 1 тварин групи А лпш Август. У щур!в групи Н висок1, у пор1внянн! з 1ншими вивченими структурами, р!вн1 1ФЗ знаходились в облает! Ппокампу вентрального 1 ядрах шву, в !нших структурах головного мозку емЮт 1ФЗ був мен-1шш. У високозбудливих щур!в групи В високий вм!ст 1фз був в облает! вентро-мфйалъного та латерального г11юталамусу, об-. ^аст! г 1 покошу вентрального. Для иур1в групи А високий

вм1сг фракцП 1ФЗ, у пор1внянн1 з 1ншши досл1дженими структурами головного мозку, виявлено в области г1покампа дорсального 1 вентрального, област1 ядер Ьву та мезенцефал1чн1й ретикулярнн"! формац! 1 С 3,05 ± 0,7 ) [ Рис. 3. 1.

р1зних Л1Н1Й за умов емоц!иного стресу.(нмоль/мг тк. .п-З-Ю).

Найб1льший вмЮт №3 виявлено. у иургв групи А та щургв групи'в 1 менший р.гьень у трарш групи Н у ядрах, що мхстять Ила катехоламьчергщцих нейронов: областз голубо'1 плями та чоршй субстанш'}. В Ццаих досшджених структурах головного мозку та сегц! Ыдзн§ча.чась, та к законом1рн1сть.

Чиявлен1 в1дм1 ни у 'емдстх визченних показшшв у серий щур1ь ес1х груп вхдображен! у .Табл. 1.

Таблица 1

Показники метабол1зму Ф1, вм!сту ЦН, ПГ та активн1сть деяких ферментов гл!кол1зу в серц! щур1в р1зних лин1й за умов емоц1йиого стресу (М±м; п-8-10 )

Досд1джуван1 •показники Групи тварин

• Н В А

1нгак-Н1 Стрес - 1нтакт-н! Стрес 1нтакт-н! Стрес -

ФосфолШди ' нмоль/ мг тк. 20,3 +1,2 25,6' * +1,9 17,3 +0,8 28,4 * +1,7 30,2 ' +2,1 40,6 * +3,4

Фосфо1нозитиди нмоль/мг тк. 7. Ф1/ФЛ 1,80 +0,11 8,0 2,80 * +0,21' Т1.2 2,21 +0,13 Б,9 ■ 4,36 * +0,34 15,36 3,29 +0,28 ТО, 92 8,7 ** +0,55 21,4

¡нозитолмонофос-фат (1Ф1) ниоль/мг тк. 1нозитолб1фосфат (1Ф2)нмоль/мг тк. Iнозитолтрифосфат (1Фа)нмоль/мг тк. (1Ф1 + 1Ф2)/1ФЗ 0.722 +0,015 0,082 +0,004 0,049 +0,002 Тб,4 +0,85 1,56** +0,12 0,119* +0,005 0,057 +0,003 278 ±0,22 0,185 +0,011 0,076 +0,003 0,091 +0,001 2,8 . ±0,07 0,228* +0,013 0,166* +0,009 0,296 +0,015 т,з +0,05 0,019 +0,001 0,061 +0,002 0,228 +0,010 0,35 +0,01 0,062* +0,002 0,072* +0,003 0,327 +0,013 0,41 +0,02

иАМФ, пмоль\мг тканини Щ'МФ, пмоль\мг тканини К - цАМАцГМФ 0,725 ¿0.034 0,095 +0,003 7,6 1-0,58 0,857" +0,047 0,110 ±0,005 7.6 ±0,47 0,849 ±0,036 0,123 +0,010 6,9" ±0,39 1.4 * ±0,095 0,154* ±0,013 9,1 * ±0,85 0,815 ■ ±0,051 0,140 ±0,011 5,8 +0,41 1,21 * +0,08 0,282.* +0,025 4,3 * ±0,39

пге, нмоль\ мг тканини 1ПТ£й, нмоль\мг тканини К - пгсчгаТга 4,35 ±0,44 6,81 ±0,33 0,64 ±0,05 10,06"* ±0,57 8,16 ±0,46 1,2 ** ±0,11 5,64 ±0,09 7,61 • ±0,31 0,74 ±0,06 7,61 " ±0,33 13,81 ±0,78 0,55 * ±0,04 1 3,95 ±0,19 10,61 ±0,57 0,37 ±0,02 6,26** +0,52 21,76 +1,0б# 0,28 * ±0 01

Гексок1наза мкмоль НАДФН/ мг 61 лет/ 1г. Фосфофрукток1 нааа мкмоль тргоь/ мг б!лку/ 1г 10,81 +0,93 4,72 +0,28 17,60* + 0,62 6,31 * +0,33 17,40 + 1,10 6,26 . +0,39 20,33* +1.70 10.51" +0,82 20,44 +1,65 7,70 +0,63 22 " 13.43** + 1,14

Лриштка: - В1рог?дн1сть зшн в пор^внянШ з 1нтактними тваринами: * - Р<0,05-0,02; ** - р-0,01-0,001

- 12 -

Таким чином, модна д!йти висновку, що у щур!в групи A i mypiB групп В в структурах, пов'язаних в формуванням емоийй-ного стану 1 регуляц!ею в!сцеральних функщй ( гнготаламусу та мигдалику ), а також в cepqi, переважае фракц!я №3,

У б!льшост! структур головного мозку та серц! в лроцес! розвитку стрес - реакцЛ вм!ст Ф1 та продуктхв 'ix ггдрол1зу (1Ф1, 1Ф2, 1ФЗ ) у вс1х трупах тварин переважно п!двищуеть-ся. Виявленэ взаемозв'азок м!ж ст1йк!стю тварин до впливу стресу i м1рою фосфорштовання 1нозитолфосфат1в: у низькоз-будливих щур!в iiiHl'i Blcтар п1д впливом стресу, у б1лыюст1 структур головного мозку i cepui фосфорилювання зростае за рахунок вм!сту 1Ф1 та 1Ф2, а у високозбудливих utypiB л1нИ В1стар i щур!в д1н1'1 Август -1Ф2 та 1ФЗ (Таб. 1, Рис.1,2,3 ).

Шдвищений р!вень 1Ф1 у щур!в групи Н л1н!1 BicTap, могкливо, аумовлений б1лыюю- актквшстю ферменив, як! Г1дрол!зують !нозитолфосфати. Також треба зважити, що 1ФЗ може бути використаним для енерптичних ц!лей, як у фосфа-тазних реаюцях так i для фосфорилування субстрат!в про-TeiHKiiiasora С С К!сельов Г.В. 1887, Kranias E.G. ,et.al. 1989, Fukuda T.et.al.l990J.

Введения Mio-3H- 1нозитолу вглвило, що !нтенсивн!сть f;o-го включения у фосфо!нозигидн структур головного мозку та ееоця щур!в л1н1Л BicTap було значно вищим у високозбудлиг;их mypiB (трупа В) У nopiBHHHHi з низькоабудливими fгрупи Н): И - кора ( 3850±400 !мп м!о-Е3Н]-!нозитолу/ хв. / г тк. ), В - кора (5900*160)', стовбур (4020+150), стовбур (5730+170), гипоталамус (979Q±410), . г!поталамус (12800±390), серце

» Л

(313±110), серце ( 6560+180 ) (р < 0,01-0,0 01) в!дповгдно.

У високозбудливих тварин групи В л!н15 В1стяр нзйСл.яъш

високий вм1ст фосфолапИтв ( ФЛ ), Ф1 та продукт1в 5х г1дро-л!зу. ио непрямо моле характёризувати обм1н фосфо1Нозитид1в, визначено в обласП мезениефатцчнЬ! ретикулярной формацп, г!покамп! вентральному, облает! ядер шву, а у низькозбудли-вих в облает! чорно! субстанцП, мигдалику, гшокэши вентральному, г!поталамус1 латеральному та вентро-мед!апьному. Це сп1впадав !з !снуючими л!тературними даними про в!дносну пЦльн1сть розпод1лу ( а, ¡1 ) рецептор!в у структурах головного мозку тварин з р1зноман1тним рхвнем збудливосп нерво-во1 системи [ СерПенко М.Г. та спхвавт., 1993 ].

У шур!в лШ! Август, що характеризувалися понад- вксо-кою реактишпетю серцево-судинно! системи, 1нтенсивн!сть об-м1ну Ф1 ( за вм1стом фосфо!нозитид!в та фракШ.й 1нозитолфос-фатхв ) була вище в облает! мегенцефаично! ретикулярной формацп, темпоральнш корх, Ппитамп! дорсальному, облает! вентро-мед!ального 1 латерального гипоталамусу, голуб!й плям1.

1ншим вамивим показником, який характеризуй особливос-Т1 метабол! ем/ тварин !з р1зно!0 стГюистю до психоемоц!йного впливу як у еих1дному стан!, так 1 за умов стресу, е.р!вн1 цикл!чних нуклеотшцв, 1 !х сп1вв!дношення ( цАМ1>/ цГШ ). Показано, ¡до концентращя цАШ ! цГКП1 у хнтактних тварин пище в б1льшосг! структур головного мозку л!н1'1 Август, у ло-р!внянн1 з тваринами л!нп ВХстар ( як високозбудливих гак ,1 низькозбудливих ).

Показник цАМФ/цГМФ ( побгчно характеризуют сп!еб!дно-шення 1 вплив р!зномал!тних мед1атор!в збудяення ! гальму-вання ) (Федоров Н. А та 1-нш.1'990) у низькозбудливих тварин В1стар був високим в. облает! . прозоро! п-оетинк;:

(17,341,5), г!покамп! вентральному (16,8±1,0) 1 ппоталамус! вентро-мед1альному (19,3±1,7). У щур!в групп В цей коеф1ц1-ент був високий в облает! вентрального гшокампу (28,4*3,0), мезенцефал!чн!й ретИкулярн1й ФормацП (1б,7±142) ! г1потала-мус! латеральному ( 15,4±1,0). У щур1в групи А практично в ус!х структурах головного мозку 1 серц! сп!вв1дношення цАШ'/цГМ!' шгаче, н1ж у щурхв групи Н, виняток ггладае т!льки латеральний гШотаяамус (21,0±1,1)

У б!лыаост! структур головного мозку 1 серц! !нтактних тварин значения показника цАШ>/цРШ> було розпод!лено наступит чином : Н>В>А, а в облает! прозоро! перетинки, голубо; шмми, ядер шву - Н>А>В , областч латерального г!поталумусу - А>Н>В. Так як сШвьздноцоння цАМГ/цГМ* такогг. мохе служите 1нтегращ.икм' показником взаешшдаву симпатично! 1 парасим-патично! ^шервацП у рьгуляцн вюцералышх фунгацй центрально'! нерьоьо! системи ( Явкут 0.1. га 1нш. 1987, Серг1вн-ко М.Г. та лш. 1990), то яизький його р1ьень в серпа, мох-ливо, Ыдбиьас перевалають пар;к:импатичних вплив1в у тварин 1з ииаьков ст1йк!ст/и до ышшу стресу, що за цих умов привадить до високо"! чутлиьосп серцево-судинно'1 системи щур!в групи А до дн екстремальних чшшшв.

Шд вплльом стресу у щур!в вс!х грул в б!льшост! структур головного мозку 1 серщ в1дм!чено ьб!льшенля вм!сту цД№> 1 цГМ1\ у процентному спШяднозеши ревень цГШ> виявляеться еначио ьмцда, л1ж цАШ>, ьиняток складае область г1покслша дорсального, де у тварин групп л Ыдм1чено зниження вмхету цГШ\ Незначне анихення НАШ' ¿а умов стресу в^дбувалося у куо!в груп В та А в облает! латералыю; о гпюталамусу, а у : 2ур!в групи А такол 1 -в облает! ядер шву.

- 15 -

У б1лы1юеП структур головного мозку у тварин вс1х груп за умов стресу сШвв1дношення цАМФ/цГШ> зменшуеться. Цей по-казник зростае у групи Л щур1в л1к1! В1стар в област1 прозо-ро'1 перетинки, ппокамп! дорсальному, голубШ плям! 1 облас-т1 ядер шву, а в щургв групи В в облает!"темпорально! кори та серць Виявлено зб!льшення стввшюшення цЛШ</цГМ1> у щурхв групи А в облает! темпорадыго! кори, прогори"! перетин-ц!, Ппокамп1 дорсальному та вентро-Ь"Зд!алыюму гШоталамусь

Позначено, шр зростання сп1вв!дноаення ЦН за умов стресу у перел1чених трупах тварин зумовлено перевахно зб1лыаен-ням цАМФ.. В груп! В 1 А п1д бпливом стресу астотне зроотання вм1сту ЦН 1 сп1ввшюшешЦ иДМ1'/иШ1> виявленг в облает! ме-венцефал 1чно1 ретикулярной формацП. гШоталамусг, ггпо-камп1, мигдалику та област1 голубо! плями, тобто, в структурах, стан яких дуже вадливий при розвитку стрес-реакцп ! в найб1льш1й м!ра в!дСиваеться на робот! серцево-судинноК снс-теми С Ком!сэров 1.В., та сп!вавт,. 1994, Вагаш М.А.1990 3 ( виняток складае ппоталамус вентро-мед!альшш, /група В/, та г!покамп вентранышй /група А/, 'де виявлено'зшиення них показкл!пв).

Вм1ст ПГ6 : ШТе« в структурах головного мозку 1 серш тварин лШй, шр вивчалися, дуже р1знор1дн1. Аде наШлъв високий вм!ст Г1Г у тварин ус1х груп виявлено ч облает! тем-порально"! кори, вентро-мед1альному та латеральному гипоталамуса 1 чорнзл субстанцП. Характерно, ш,о сп1вв1дно«*>в<т ИГб/ПГРох у виьчених структурах голодного мозку ! в серп! ьс!х тварин вшде в тих же структуре«, де понадвисоке слпв-з!дношення цАМ£/цГ.Щ>.

1- голинний строе призьоднть ! до чималих г.м!н в стан!

системи ПГ У вс!х груп тварин.'Вденачено, що ц! змпш неод-наков!. Так у тварян групи Н сп1вв1диошеш1я ПГе/ПГРга эрос-тае в област1 латерального г!поталамусу, мигдалику та у серии знижуеться - в облает! голубо! плями, ядер шву, чорно! субстанцП ( Р<0,05 -Р<0,001), а в 1нших структурах практично не змИюетьс'я.

У тварин групи В зб!льшення коеф!ц1еиту ПГв/ПГРо« гид впливом стресу було виявлено в облает! мезенцефал!чио1 рети-кулярно! формац!! 1 облает! чорно! субстанцП, в !шшх структурах головного мозку 1 серц! в!дбувалося зниження цього показника.

У вур1в л!нП Август сп!вв1днотення ПТЕ/ИТг« збтшу-валось П1сля стресу в облает! темпорально! кори, мезенце-фал1чно1 ретикулярной формацП, прозор!й перетинц! та облас-т! ¿'!пока'.<пу вентрального, в хнашх структурах головного мозку ! серц! цей показник змениувався. 9м1ни, що в1дбуваються в систем! ПГ п!д впливом стресу, е характерними для кожно! групи тварин та пов'язан! э р!внем збудливост1 нервово! системи. . Маг.симальн! ем!ии у вм!ст1 ! сп!вв!дношешп ПГ позна-чено у тварин групи А.

Проведений кореляцШший анал!з показав, що у !нтактних тварин вс!х груп ьм!ст Ф1 корелюе з вм1сгом цшийчнйх нукле-отид!в. Вм!ст 1Ф1 пов'язанш !з цАМФ, а 156 - !з цГМФ. Вияв-ленс високий кореляцший зв'язок м!ж системами Ф1 ! ПГ.

Висск! коеф1ц1еити кореляцП мзж Ф1, ЦН та ПГ у тварин ьс^х груп в!дзначалися в облает 1 Ппокампу, г1поталамус1, мигдалику, мезенцефая1чни1 ретикулярШй формацн. Високу ко-ррляц!йну ааледаисть ьиявлено М1»; Ф1 та ЦН (г-0,89), Ф1 та ПГ (г-0,77) 1 . П1' та ЦН (г - 0,69) в серц! низькозбудливих

щур1в Л1н11 ВЮтар.

Кореляц1йний анал!з показав, то у низькозбудливих тва-рин п1сля 1 - годинного стресу 'ббер1гаеться зв'язок м!ж вм!стом Ф1 - ЦН, ф] - ПГ, ДН -;ПГ в ус1х стг>'-,гурах головного мозку I серц1, хоч коефШенти кореляцП знижуються ( у пор1внянн1 з 1нтактними тваринами ).

Зв'язок м1х системами Ф1 1 ПГ в умовах стресу, як вияв-лено кореляц1йним анал1зом, порушуеться у тварин групи В в област1 мезенцефал!чно! ретикулярно! , формацП X г-0,4, р<0,02), г1покамп1 вентральному (г-0,32, р<0,05), мигдалику (г-0,35, р<0,01) та голуб1й плям1 (г-0,3б, р<0,01).' М1ж системами ЦН 1 ПГ - в облает! темпорально'1 кори (г-0,27, р<0,01), г!поталамус1 вектро-мед1адьному (г-0,38,р<0,01), г!покамп! вентральному (г-0,33, р<0,01), а також в облает! ядер шву та мигдалику. В ц!лому, у б1лыюст1 структур головного мозку тварин групи В п1сля стресу збер!гаються сп!вв1д-ношення м!х регуляторними системами Ф1 - ДН, властив1 !нтактним тваринам.

Цього не можна сказати про тварин групи А. У них стрес призводить до порушень кореляц!йних зв'язк!в м1ж вм!стом Ф1 1 ДН в мезенцефал1чн!й р'етикулярн1й формацП (г-0,43, р<0,02), г!покамп1 дорсальному (г-0,29, р<0,01), г1потала-мус! ! облает! голубо! плями (г-0,42, р<0,01); зв'язок м!ж 1Ф 1 ПГ порушуется у гШокаш!, г1поталамус!, чорн!й субс-. танцИ, облает! голубо! плями та серп!, а м1ж ЦН ! ПГ - май-же в ус!х структурах мозку,.

Як видно, спйкими виявились зв'язки в склад! систем <51 1 ЦН, тобто м!ж системами, стан яких визначае розвиток адаптивно! реакц!'! при стрес К Зм1ни в зв'язках м!ж системами Ф-1

i IIP, а також IIP i ДН можуть св1дчиги про порушення кл1тин-них в1дпов1дей на д!ю стресорних чинник1В. Враховуючи, що порушення кореляц!йних зв'язк1в п!сля стресу найб1льш пррта-манн1 щурам групи А, можна припустити, що 1 - годинний стрес у тварин uie'i групи призводить до розвитку дезадаптац!!.

Це припущення пЦтверджують дан1 по вивченню активное^ ключових фермент1в гликол1зу ( ГК 1 Ш ) 1 полярограф1чне досл^ження окиснювального фосфорилювання м1тохондр1й в структурах головного мозку 1 cepui у тварин BCix груп.

Вивчення особливостей енергетичного обм!ну виявило, що в м!окард1 mypiB л1нН Август актиьл1сть ключових фермент!в глшол1зу ( ГК 1 $ФК ) 1 швидк1сть фосфорилювання в м!то-хондр!ях вшде, н!ж у щур!в груп Н i В. Проте дихалышй контроль вище у тварин групи Н, а у тварин груп В i A Bin майке Tie в!др1знявся. Транспорт кальц!ю в м!тохоидрП у lnypiB групи Н значно менкий, ни у груп В та А. Оме, тварини i3 pis-ною ст1йк1стю до д i"i стресу в1др1зняються 1нтенсивн1стю «нергетичндо npoueciB у мшкардЬ В цiлoмy, продукц!я АТФ у мЮкард1,'а, в наслхдок цього, i р1вень обм!нних npoueciB, вище у тварин групи А.

Треба в^дзначити, що для структур головного, мозку ( кора, rinoTanawyc i стовбур ) ип'актних тварин JilHi 'i Вхстар виявлека така ж закономipnicTb. Стрес призводив до зб1льшен-ня току кальцш у мггохондрП вшце названих структур головного мозку у груп! В, а у rpyrii Н його pineifb зменшува^ся ывидк1с?ь фосфорил»ьаняя в балъшй Mipi вбьчьшувалася в умо-вах стресу у щур!в групи 11.

Певно, порушення регуляторних npoueciB ъ Л1мб1чн1й систем! моаку, що нроявляються в порушенн! кореляцШтх эь'яз-

т 19 - '

к1в м1х системами Ф1 - ЦН. Ф1 - ПГ, призводить до неможли-вост1 оптимально реагувати на т1_ к негативки впливи, цо по-винн1 викдикати мобШзац!» захисних сил 1• призводити до адаптацГ! орган1зму при стрес!.' Мабуть, пров!дну роль в розвитку дезадаптацШих процес1в, вШграе порушення взае-мозв'язку м1к регуляторними системами в наступних структурах мозку : Мпокамп, ггпоталамус, мигдапик, голуба пляма.

Таким чином, анализ стану регуляторних систем в структурах головного мозку 1 серщ показав,'що головним-чинником, який обумовлюе низьку ст!йк1сть тварин до дП екстремальких фактор1в в особливост! внутрИиньоюптинних механ1зм1в •регу-ляцп.

ВИСНОВКИ

1. Виявлена р1зниця у фракц!йному склад1 1Ф - 1нозитол-монофосфат1в ( 1Ф1 ), 1нозитолб1фосфат1в ( 1Ф2 ) 1 1нози-толтрифосфат1в ( 1ФЗ ) у структурах головного мозку та серц1 тварин 1з р1зною генетично-детерм1нованою стайкЮтю до впли-ву стресу. Зокрема, у тварин низькозбудливо'; (Н) групи.машке в ус1х вивчених структурах мозку та серц1 перевалив фракция 1Ф1. У тварин високозбудливо! (В) групи та у тварин линп Август (А) в структурах, пов'язаних з формувакням 'емоцШюго стану 1 регуляц!ею в1сцеральних функц1й (г!покамп, ппотала-мус, мигдалик ) та в серщ. переважае фракщя 1ФЗ.

2. Знайдено, що п1д вплявом емоцгйного стресу в структурах головного мозку та серц! щур1в ьс!х груп збШ-шусться г>м1ст Ы>. Ветановлено взаеЫозв'язок м!« ст1йк!стю тварин до вшшеу стресу 1 м1рою ¿осфорилювання 1Ф : у•низькозбудливих

щур1в л!н11 В1стар п!д впливом'стресу у б!лыюст! вивчених структур головного мозку зростае вм!ст 1Ф1 1 1Ф2, а високоз-будливих щур1в л1нП В1стар та л!нП Август - 1Ф2 х 1ФЗ.

3. Показано, шр 1нтенсивн1сть включения 3Н-м1о1нозитола в мембранн1 фосфо!нозитиди структур головного мозку та серия у шур!в л1н!1 В1стар пов'яэана 1з типом збудливост! нервово! системи.

4. У вс 1х трупах тварин найб1льший' вм!ст гДМФ виявлено в област1 г1поталамусу, прозоро! перетинки, темпоралыий кор1, ядрах шву, а щонайменший - в област1 чорно! субс-танцН. Щури л1нП Август характеризувалися п1двиш,еним вм!с-том цГМФ в бЗдьшост! структур головного мозку на в!дм1ну е1д групп Н. В1дм1нност1 у вм1ст1 цГМФ шж структурами головного мозку низькозбудлиЬих тварин були мены виражен! н!к у тварин групи В 1 А.

5. Стрес приаводив до вм1н як вмЮту, так, 1 сп!вв1дно-шення цикл!чних нуклеотид!в у вивчених структурах мозку. Достов1рн1 Зм1ни Ы.исту ЦИЮШПШХ нукле0тид1в 1 IX СП1ВВ1Д-

'х

ношения выявлен! ь облает: г!покачну 1 г1поталамусу. причому в зазначених структурах, у трупах Н 1 В вони односпрямовши та у щур1в групи В б!льш виражеш. У щур!в лШ1 Август в структурах головного мозку зм!ни вьпегу ЦН та 1х сп!вв1дно-шення в умовах стресу були бдльш эначними н1ж у щурхв груп Н та В.

6. Показано, що вм!ст цикл!чних нуклеотщцв в серц1 у вивчених груп тварин виде у г.ксокозбудллвих щур!в / групй В 1 Л / у нор1ьня1ш1 С! нивъ ко ебуд лиьими / група Н /. Шд впли-£Юм стресу у серц! шур1в вс!х трьо.ч груп ьм!ст цикл1чних кукде6тид!ь п1двищувався , особлию V щур1в з виес-ккм р!внем абудливоегь

- 21 -

7. Найб1льш високий вм1сг ПГ6 виявлено в ус1х трупах щур1в в облает! . темпорально! кори, г1поталамусу ! чорно! субстанцП. Вм!ст ПГРг« був в!рог!дно вищим в облает! г!ппо-камлу, голубо'! плями 1 ядер шву у шур1в л!нП Август у по-р!внянн! з шурами л1н1! В!стар.

8. Емоц1йний стрес призводив до зм!ни вм1сту 1 сп1вв1д-ношення простагландин1в ПГ6 ! ШТг« у структурах головного мозку та серу!. Вм1ст ПГ зростав як у щур!в групи Н (за ви-нятком г!покампу вентрального, де р1вень простагландин!в знижувався ) так 1 шур1в групи В ( виняток склали область ядер шву 1 г1поталамусу вентромед!ального, де в!дзнач'алося зниження ПГ6 ). У щур1в л!н11 Август в окремих структурах головного мозку спостер!галося зниження як ПГб, так ! ПГРг«.

9. Виявлено взаемозв'язок стаб1льност1 коеф!ц!ент!в кореляцП м!ж системами вторинних посередник1в Ф1 - ЦН за умов стресу та чутлив!стю серцево-суд1нно! системи до дП стре-сорних фактор!в,.

ПУБЛ1КАЦ1! ЗА ТЕМОЮ ДИСБРТАЦП

1. Ченчик Т.А., Горбач Т.В., Денисов В.М., Сергиен-ко Н.Г., Волков В.И., Топчий И.И. Взаимосвязь обмена эйкоза-ноидов и фосфоинозитид'ов в сердце у животных с различной чувствительностью к стрессу // Новое в профилактике, диагностике и лечении основных заболеваний сердечно-сосудистой системы: Сб.науч.тр.' /Институт терапии АМН Украины /. -Харьков, 1993. -С.472-477.

2. Ченчик Т.А. Состояние внутриклеточных сигнальных систем в структурах головного мозга у животных . с различном

аудиогенной возбудимостью У/ Биологически активные вещества и регуляция функций организма: Сб.науч.тр. / ХМИ / -Харьков, 1993, -С. 23-29.

3. Чепчик Т.А. Специфичность механизмов внутриклеточной регуляции в сердце крыс при экстремальных воздействиях // Проблемы криобиологии. -1997. - N 1 -С 61-64.

4. Chenchik i.A. The inositolphosphates system in brain structures of the stressed rats of different renetical lines // Probl. of cryobiology. -1997. - N l.'-C 73-76.

5. Ченчик T.A. Допчий И.И., Денисов B.M., Горбач Т.В., Кривченко Л.И. Взаимосвязь обмена зйкозаноидов и фосфоинози-тидов в сердце и лимфоцитах у животных с разной аудиогенной возбудимостью // Тез. -Тез., Докл.III симпозиума стран СНГ.

Физиология и патофизиология сердца и коронарного кровообращения, " -Киев. -1992. -С. 183-184.

6. ЧенчикТ.О. Вплив стресу на взаемодШ Mix системами другорядних посередник!в у структурах головного мозку i серц! щур!в // Сб. Дктуальн! проблеми сучасно! медицини. Тез. допоЫдей конференцП, лрисвячен! 190 -р!ччю васнуваяня ХДМУ. -XapbKiB, 19Э5. - С. 50

7. Ченчик Т.О. Стан системи фосфатидШнозитол1в в умо-вах стресу у структурах головного мозку i серц! uiypiB// Сб. Актуален! проблеми сучасно'/ медицини. Тези доп., присвячеМ 190 - р.. заснування ХДМУ. -Харк!в,1995. -С. 49.

.8. Денисов В.Ы., РукавишнХкова С.М., Горбач Т.В., Ченчик Т.О., М1тряев А.Б. Biorc-Hiil моноам1нц, цик_л!чн1 нуклё'о-тиди, простагдандини, фосфо1нозитиди i збудлив1сть головного мойку. Тези доп., присвяче'нГ ISO -р. заснув'ання ХДМУ. -ХаркЬ, 1935, -С. 22-23.

АННОТАЦИЯ

Ченчик Т.Д. Состояние системы вторичных посредников в структурах головного мозга и.сердце у крыс с различной устойчивостью к воздействию стресса.Диссертация ( в виде рукописи ) на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03,00.04 -биохимия, Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1997,

Изучено влияние экстремальных фактрров на систему вторичных посредников: продуктов гидролиза полифосфатидилинози-тольных липидов - инозитолмонофосфата (ИФ1), инозитолбифос-фата (ИФ2),_ инозитолтрифосфата (ИФЗ); циклических нуклеоти-дов (ЦН)-( цАМФ и цГМФ ) и простагландинов (ПГ)- ( ПГЕ и ПГРг« ), в структурах головного мозга и сердце крыс линии Вистар ( низковозбудимых (Н) и высоковозбудимых (В)) и линии Август. Установлены отличия фракционного состава ИФ, ЦН и ПГ как для каждой изучаемой структуры головного мозга.и • сердца так и между группами животных. Выявлено, что действие <3трес-са вызывает значительные изменения в системе вторичных посредников, которые больше выражены у крыс линии Август.

Корреляционный анализ полученных данных позволил выявить особенности реакции внутриклеточных механизмов регуляции, являющихся одной из основных причин, определяющих низкую устойчивость животных к действию экстремальных факторов.-

.SUMMURY

Т.A.Chenchik. The second messengers system In brain

structures and heart'of rat .with the different resistance to stressed influence.

The thesis ( in a from of manuscript ) of Candidate of Biology on speciality 03.00.04 -biochemistry, The Kharkov Stat Medical University, Kharkov, 1997.

The influence of extremal-factors on the second messendgers system: the products of hydrolysys of the polyphos-phatidyl inositol lipids (inositol monophosphates -IP1, inositol diphosphates -IP2, inositol triphosphates -IP3 ), cyclic nucleotides (CN) - [ (cAMP), (cOlP) ] and Prostaglandines ( PB )- [ (PGE), (PGF2«) 1 in the'brain structures and heart in the rats Vistar-line (..with low and high exitabi- . lity) and August-line rats'has been studied.

The differences of IP, CN and PG fractional composition between the different brain structures and heart as well as between the animals groups has been obtaind.

The stress factors found to be a cause of considerable changes in the second messengers system.

Ключов, слова: сгрес, структури грловногсПмозку, серце, 1козитолфосфати, цикл!чн1 нуклеотиди, простатландини.•