Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Смена растительного покрова Западного Донбасса на рубеже карбона и перми и их значение для статиграфии

ВАК РФ 04.00.09, Палеонтология и стратиграфия

Автореферат диссертации по теме "Смена растительного покрова Западного Донбасса на рубеже карбона и перми и их значение для статиграфии"

"6 од

АКАДЕМ1Я КАУК УКРА1НИ ШСТИТУТ ГЕОЛОГ! ЧНЖ НАУК

На правах рукояиоу Ш 561:551.735/.733(477.6)

Боярина Натал1я 1вак{вна

8М1НИ РОС7.ШНОГО ПОКРИВУ ЗА7.1ДН0Г0 ДШБАСУ НА РУБЕН КАРБОНУ I ПЕРМ1 ТА IX ШАЧЙШЯ ДЛЯ СТРАТКГРА01I

СпеЩальн|сть 04.00.09 - палеонголог1я га отратнрр£ф!я

Автореферат диовртаЩ! на здобуття вчвного ступени кандидата геолого-ШнералоНчнах каук

Кн!в - 1994

Робота виконана в 1нститут1 геолог1чюпс наук АН Укра1ни

Науковий кер!вник: доктор геолого-и}кзраяог1чнше наук О.К.Щогол1в

ОфШйн1 опоненти: доктор геолого-ы1нералог1чних паук, професор О.П.ФЮуненко /Луганський державний педагог!чний 1нститут {м.Г.Г.Шевченко/

доктор геолого-н1нералог1чнкх наук 0,Ю.Лук1н /1ГН АН Укра!ни/

Бедуча орган|зац1к - ДТП "Черн1говяафтогазгеолог1я°

Захист дисертац!! в{дбудеться " 1 " 1994

о год, на аас1данн1 опзц1ал1зовано1 ради Д.01.09.01

1нституту геолог!чних наук АН Укра!ни

Адреса: 252054, ы.Ки!в, вул.Чкалова 55-6

3 диоертац1ёю ыокна ознайоыитись в б!бл!отец! 1нституту геолог Иних наук АН УкраТни

Автореферат роз!слано ^1994 р.

Вчений секретер спец1ал1зовано! ради ■ , /1

доктор геолого-ы(нералог 1 чних наук ^МгЛ/М^В.Ю.Зооииович

ЗАТАИЛА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акт.уальн!стъ теми визначаеться необх1дн1отю б!остратигра-т!чного розчленування пограничних в!дклад!в карбону I пери! Заемного Донбасу, як! не м!стять стратиграЛ!чно ц|нних решток юрськкх огран!зи!в, та полягае в обгрунтуванн! йлористико-лан-[шафтно! етапност! як основи детального б!остратиграЛ!чного роз-шенування в!дклад!в. ОднIею 1з важливнх труп рослин для страти-'рафЦ п!знього палеозоя в птеридоспермн з кал!птерисовим лио-гяы, що обумовило необх!дн!сть !х нонограф!чного вивчення.

Мета досл!дяень полягала у визначенн! систематичного скла-1У п!зиьопалеоэойсько! флори, виявленн! та обгрунтуванн! етап-гост! розвитку рослинного покриву к!нця п!знього карбону 5 ран-1ьо! перм! Зах!дного Донбасу.

Зг!дно з поставленою метою задачами досл!джень булн:

1. Поверствове досл!дження геолог1чних розр!з!в у в!дсло-сеннях та свердловинах,яке супроводяувалось комплексним вив-генням поклад!в рослпнних решток.

2. Визначення систематичного складу п!зньопалеозойських юслпн та 1х стратиграф1чного поыирення.

3. Монограф^чне вивчення решток голонас!нних з кал!птершзо-яш лиотям.

4. Реконструкц!я складу 1 структури ф!гоценоз!в та вотано-шення !х налеяност! до ландшайтних обстановок.

5. Встановлення флористичних комплеко1в та обгрунтування |1дпов1дних !м стад!й розвитку рослинного покриву.

6. Анал!з флористичнкх ! ф!тоценотичних зм!н рослинного по-:риву к!нця п!знього карбону та ранньо! перм! Зах}дного Донбаоу.

Ооновн! полояення, що захищаються.

1. В пограничних в!дкладах карбону ! пери! Зах1дного Донба-¡у встановлено п'ять флористичних комплекс!в, !х склад в!добра-:ув п'ять стад!й розвитку рослинного покриву, як! в!дносяться до [вух (Влористико-ландшафтних етап!в..

2. Флористико-ландшафтн! етапи установлюються на основ! ;омплекс!в характерных вид!в 1 дом!нуючих екомор^олог1чних 'руп рослин.

3. флористико-ландшайтн! критерП ыожуть застооовуватись [ля отратиграф!чного розмежування перГех!дно! товщ! на рубея!

карбону 1 nepul Зах!дного Донбасу. Ранньолуганська /P^-Pg/ ! п1зньолугансько-раниьокартамишська /Pg- /стад!i рослинного покриву мають перех!дни!5 характер, та, зг1дно <Тдористико-ланд-шафтних критерИв, перша з них в!днеоена до п!знього карбону, а друга - до ранньо! пери!.

Наукова новизна.

1. MoHorpai>i4Ho описано 10 вид!в голонас!нних з кал!птери-оовим листям !з пограничних в!дклад!в карбону 1 перм! Зах!дного Донбасу, в тому числ! 3 нових види.

2. Встановлено новий р!д рослин э кал!птерисовим листям На-minervia та визначена його належн!сть до порядку Calliatophy-tales.

3. Встановлено 5 (Тотористичних комплекс!в та обгрунтовано в!дпов!дн! !м 5 стад!й розвитку рослинного покриву к!нця п!з-нього карбону i ранньо1 пери! Зах!дного Донбасу.

4. Дано флористико-ценотичне 1 ландшафтне обгрунтування двох флористико-ландшайтних етап!в п!знього карбону та ранньо! перм! Зах!дного Донбасу.

5. Встановлено йлориотико-ландша$тн1 критер!! для ртратиг-раф!чного розмежування перехГдно! товщ! на рубеж! карбону ! пермt Зах1дного Донбасу.

Практична ц!нн!сть роботи. Результата вивчення ранньоперм-сышх рослин використан! при п!дготовц! унШ ковано! схеыи перм-сышх в!дклад!в УкраТни 1993 р.; йлористичн! комплекси i в!дпо-в!дн! 1м стад!! розвитку рослинного покриву можуть використовув! тись для обгрунтування м!сцввих стратиграф!чних схем.

Фактичний матер!ал. В основу роботи покладено матер!ал, як] був з1браний автором сп!льно з науковим кер!вником О.К.Щоголеви з 1975 по 1990 pp., та колекц!ю ранньопермсышх рослин, що була 3i6paHa ран!ше О.К.Щоголевим та люб'язно передана ним для вивче! ня. Рештки рослин вивчен! по 87 покладам рослинних решток !з 13 в!дслонень та 17 свердловин в межах Бахмутсько! 1 Кальм1ус-То-рецько! котловин. Колекц!я нараховуе б!лыпе 800 зразк!в п!зньо-каи'яновуг!льних ! ранньопермсышх рослин. Колекц!я збер!гавть-ся у в!дд!л! стратигра^И I палеонтолог! I палеозоЛських в!дкла-д!в 1ГН АН Укра!ни. Ориг!нали нових вид!в збер!гаються в Центра льноыу науково-природничому музе! АН УкраТни за К» 2216.

Апробац!я роботи та пубя!кац!1. Основн! положения дпсерта-ц1! допов!дались та обговорювались на сес!ях 7кра!кського палв-онтологИного товариства /и.Яремча,1988; м.Каи'янець-ПодIльсь-киЧ,1989; м.Дн!пропетровськ,1991; м.Ки!в,1993/; на всесоюзному палеоботан!чноиу колоквiyj.il /и.Ки!в,1991/; на М!жяародному кон-грес! "Пермська система земпо! кул!" /м.Пери, 1991/. Результат досл!дкень опубл!кован! в 4 роботах. 5роб!т знаходяться в друку.

' Структура та об'ем роботп. Дпсертац!я складаеться !з всту-пу, 8 розд!л!в I висновку. Вона мае стор!нон тексту, 5 ма-люнк!в, 20 палеонтолог!чнлх табляць. Список лгтератури включад 220 найивнувань, в тому числ! 69 Пюзешшх публ[кац{й.

Ваклива роль у фориуванн! уявлень дисертанта про головШ питання палеоботан!ки, палео^тоценолог! I ! б!остратигра-?)!! налагать науковоыу кер!внику доктору геолого-м!нералог!чнпх наук О.К.Щоголеву, за що автор висловлюе йому цчру подяку.

Глибоку подяку автор впсловлие кандидатам геол.-м¡п.наук

A.А.1щенко, Р.1.Коэицьк!й, В.КЛванову за поради ! крятичн! зауважеяня при написанн! роботи; головному геологу ПРО "Донбас-геолог!я" М.ВДикаляку I ст.геологу Артем!всько! ГРП I.А.Макарову за допоыогу при проведешь польових роб!т та ц!нн{ поради при обговорюванн! результат!в л $ толого-^ац! алышх досл!джеиь;

B.М.Колосов!й ! А.Г.Коваленко за допоногу в оформлена! роботи, а також вс!н сп!вроб!тникам в!дд!лу стратиграА!Г I палеонтоло-гП палеозойоыгах в!дклад!в Ш1 АЛ УкраТни за п!дтримку в робот!.

Розд!л.1. 1СТ0Р1Я ВИВ ЧЕШИ ЭДОРИ I РОСЛШЮГО ПОКРИВУ ЗАХ1ДН0Г0 ДОЯБАСУ К1НЦЯ ЩЗНЬОГО КАРБОНУ ТА РАННЬО! ПЕШ

1.1. 1стор!я вявченпя Длори. В Зах1дноыу Донбас! ц!леспря-мованшс досл!дкень ранпьопермсько! флори не проводилось, В по-граничних в!дкладах карбону I пери! рештки рослин вивчались !,1.Д.Залоськин, б.Ф.Чирковою, К.О.Новик { О.К.Щоголевии, Н.Д.За-леським ! б.Ф.Чирковою /1927,1933,1937,1944/ 1з в!дклад!в араукаритово! та картампшсько! св!т визначеяо 15 видових таксо-н!в рослин карбояово-пермського в!ку. в.О.Новик Д948Д952/ 1з в!дклад!в картамишсьно! ов!ти, без точно1 стратиграф!чно! привязки, визначено 14 вид!в, б!льш!сть !з яких в видами широкого

вертикального поширення, за виключённям п'яти вид!в,б!льш хара-ктернюс для п!зньокарбоново-ранньопермських в!дклад!в. О.К.Що-голевим /1961., 1965,1970,1971,1975,1982,1985/ !з в!дклад1в вище карбонатного горизонту Р^ визиачено 60 видових таксон}в роолин, включаючи п'ять вид1в характерних ранньоперыських рослин та встановлено три блористичн! коиплекси. В ц1лому, зНдно з наведениями данкими, Флора Донбаоу п!знього карбону 1 ранньоI пер-м1 включала не ыенше 70 ношнативних вид!в, що в1дносяться до 27 род!в 1 4 в(дд1л!в,

1.2. Вивчення рослинного покриву ранньо! перм! Донбаоу бу~ ло розпочато О.К.Щоголевии /1960,1961,1965,1970,1975,1985/. Нш встановлено три рослпнн! формацП: г!грогМтну, що включала калам Ново-пап оротев! 1 папоротево-птеридоспермов! асоц1ацП; ме-зоМтну, що включала иазскТЛтн! птеридосперми з кал!птериоовим листяы; та ксорой!тну /лебах!еву/.

Розд!л 2. МЕТОДИКА ДОСЛШЕНЬ П0КЛАД1В РЕШТОК РОСЛИН I МЕТОДИ РЕКСНСТРУКЦ11 РОС ЛИНИЯХ УГРУПОВАНЬ

Основою вивчення рослинного покриву е поклади решток роолин. досл(д'дення поклад!в включало вивчення комплексу рослин-них решток, !х талоном! 1, л}толого-$ац1альних ознак виЛцуючих в!дклад!в 1, на ЩЙ оонов!, реконотрукц!ю рослинних угруповань та встановлення 1х налекност! до ландшайтних оботановок.

2.1. Вивчення решток рослин-включало досл!дяення морйологП !х вегетативних та йертильних частин. Були вивчен! морфолог!чн! в!дм1нноот1 елемент1в передостаннього та останнього порядку р1з-них в^ових стан!в листа, що дозволяе враховувати онтогенетичн! стадП при визначенн! видово! належност!. Вивчення ыорЛолого-ЛунюЦональних ознак рослин дозволило встановити 1х належШсть до екоморйолог1чних труп рослин /г1дроаНт1в, г1грой1т|в, мезо-йШв 1 ксеройЖв/.

2.2. Та*юнон)чн{ доол}дження проводились 1з эастосовуван-ням методик, як! викладен! в роботах 1.А.Ефремова /1950/, О.К, Цоголева /1961,1962,1964,1969,1978,1986/, Г.П.Радченко /1964/, О.Л.ФЮуненко /1964,1968,1973,1978/, В.А.Крас1лова /1971,1972/, Ц.В.Ошурхово! /1974,1978/. В доповнення до цих досл1джень були вивчен! три Лорми збер!гання рослинних решток, як! в!др1зняють-ся ступеней 1 способом перетворення орган1чно! речовини, та ус-

гановлена !х приурочеяи!сть до в!дклад!в певного генезясу. Фор-га збер!гання рослиннпх решток були використая! як додатковий ;рктер!Й визначення уиов захоронения i ¡снувакия росяпя.

2.3. Вивчення л!тояого-фац!вльиих ознак ш!щ?нчих рослккнi юштки в!дклад!з дозволило п!дрозд!ллти íx на 10 генетичних ти-!в, як! Есталонлен! А.П.^еой!ловою /1966/ для карбояово-перм-ьких теригеяних в!дклад!в Зах1дного Донбасу. Генетичн! типи 1дкдад1в представлен! осадками прнбережно! частяни м!лкого мо->я, заток, лагунно-озерних, озерних 1 озерно-заплавнюс водоЯ-ищ, а такок пролюв1ально-озернини 1 прол^ально-заплаЕнют садками.

2.4.Методи рекоиструкц! I Д!тоценоз!в. Питания методики алеоЛ1тоценотичш1Х дося!дкень розглянут! в роботах Г.П.Радчен-о /1964/, О.К.Щоголвва /1564,1969,1978,1902,1983,1985,1992/, .П.Мсуненко /1964,1968,1973,1975,1976,1978,1987/, 'М.З.Оиурко-oí /1967,1974,1976,1980,1981,1983,1990/, С .В.Melena /1967, 568,1987,1988/, В.А.Крас!лова /1970,1971,1972,1985/. Для ре-ояструкц!i Ф1тоценоз!в застосовувались скстематико-Флористичн!, колого-мор^ологiчн1, талоном{чнi, йац!а:шю-палеоеколог1тл! та !тоценотлчн1 досл,!дже:тя. Останн!, як! основан! на анал!з! йло-нстнчного складу, к!льк!сних характеристик таксоя!в, -морйоло-э-'функц!ональних ознак, уаов !снування рослин, заключаються з зконструкцП ф!тоцейоз!в, тобто встановленн! !х складу¿ струк-ури, й!тоценотичних в!дношень i каленноет! до лаядиайтних об-ганое'ок. Зг!дно флористико-цеяотичному методу, який розробле-sü О.К.Щоголевим /1985,1992/, була впзначена роль таксон!а у (»оценозах, виявлеа! давн! ! нов! доы!яанти при зм!н! рослин-зго покриву, що е одним !з вакливпх екостратиграф!чнгос кряте-ííb для обгрукт ування стратиграф!чного розчленування в!дкла-

[в на палеоевосиствмн!й основ!, 1

Розд?л 3. КОРОТКИЙ СТРАТИГРАФ1 ЧНК?1 НАРйС .

Ниаяьопермськ! в!дклади в Зах!дяоиу Донбас! розповсюдяеп! БахиутсШЯ ! лальм!ус-ТорецькИ улогованах. Нпяпя перм п!д->зд!лена на картамкшську, шкит!вську, слов»янську 1 Краматорску св!ти /А.Г.Гуров,1882; К.».Яковлев,1914,1917,1940; Л.П.Не-!еренко,1956/.

Картанишоька св!та встановлеяа /Л.П.Иествренко,1956/ в об'е-: в!дклад!в в!д п!дошви карбонатного горизонту Pñ/= Qr / до п!доз-

- б -

ви ' Tij i представлена парем!каши червопокол!ршми аргШ-тамп, алеврол!таш, др!биозер:шстт.ш n 1 сковиками I с!рими п!ща~ но-глштастшш породами, серед якпх, на п!вн!чному сход! району, е проверен® вапияк!в та долом!т!э. Потукк!сть св1ти зм1нюеться в!д 500 и на niBHÍ4Houy сход! до 1300 м ! б!лвие на п!вдн! 1 поденному сход! /М.В.Кикаляк,1984/. Св!та, зг!дно з комплексом Лорам!н!Мер у верхн13 !! часткн! /Г.Д.Киреева,1956,1964/ ! ко-реляц1! карбонатяих горпзонт!в Зах!дного Донбасу та Переддонець-кого прогпну, в!длоспться до верхньо! частгаш зони Daixina Ъоэ-bytauensis - D.robusta i зони Spheeroechwageriaa vulgsiíe • S* fuslformis (s.etr.) асельського ярусу /В.¡.Давидов,1390/.

Мшшт!вська св!та встаяовлена /А.Л.'1алявк!н,1937,1940; Л.П.!1естеренко,1956/ в об'ем? в!дклад!в в!д.п!дошви карбонатного горизонту Sj до п}доавя Sj та складаеться !з с!рпх п!ща-но-глппиствх в!дклад!в, як! и!стять п.ласти I проверстки вапняк!в, долом 1т1в 1 аяг1дрнт!в. Потушйсть cbIte 100-250 м. Св1та в!дно-СИТЬСЯ ДО ЭОНЙ Scfcwagerina aoellerl - Paeudofuaulina fecunda асельського ярусу"/Г.Д.Киреева,1964/.

Слов'янська св!та встаповлена /МЛ.Яковлев, 1914,1917,1940; Я.П.Нестеренко,1956,1970/ в об»ем1 в!дклад!в в!д п!дошви карбонатного горизонту Sj до Шдошви горизонту Tj та представлена в основному г!дроХ!и!чш1ни осадками --г!псом, анг!дритом i каи'я-ною с!ллю, серед яких залягають и!цано-ЕЛКнист! i вагошков! породи. Потужп!сть св!ти 200-600 м. Св!та в!дноситься до зони Schwagerina spbaerlca-Pseudof usuliaa firma асельского ярусу.

Краматорсыса св!та встановлена /М.Л.Левенштейн,1961/ в об'eui в!дклад1в в!д Шдоиеп горизонту Tj до залягаючих незг!дно п!щано-влинистЕХ в!дклад1в дрон!всько1 св!ти, яка по р!шенню Украшського ИСК /1993/ в!дпесена до мезозою. Св1та представлена хемогенними осадками, сёред яких дом!нуе кам'яна с!ль. Потужн!от1 ов!ти досягав 400-530 м. Св1та уиовно в!днесена до сакмарського ярусу /Л.Н.Нестзренко,1970/,

Полонення границ! м!к кам'янозуг1льною i пермсышми системами залзшаеться дискуо!Яним, тому що стратпграф!чний стандарт перм! не утверджено. В Зах!дноыу Донбас!, зг!дно Ун!ф!ковано! схе-ми 1951 р., границя уыовно була прийнята по п!дошв! вапняку q . Полоаеккя системно! границ! було приурочено до основи каргамиш-сько! св|ти, la Btataaais pKoi К.О.Новик Д948/, без точно!

стратпграй!чно! прив'язки, була визначена Calllpteria conforta (Sternb.) Brongn.(?). Предстазникя роду Calllpteria були прийнят! як одн1 !з кер!вних викопних нинньо! перм! на II Геер-ленському конгрес! /w.J.Jongoans, 1937/. П1сля встаиовлення О.К.Щоголевим /1960,1961,1970,1975/ комплексу, якиЧ включав ав-тохтоннt рештки ранньоперысышх рослин /Calllpteria naunannii (Gutbier) Sterzel, С.äff. zbyaovensis Aug. var. microphylla Stscheg., Odontopteria lingüista (Göpp.) Schinder, Pecopteris arcuata Halle /, границя карбону i neptii, яка корелюеться з nl-дошвою отену, була обгрунтована флорястичшши данями в ¡нтерва-л! вуг!льних пласт!в р^ ! р^ нияче вапняку Pg. Зг!дно палiполо-г!чниа данш.!, границя карбону i перм! й!ксуеться в !итервал! карбонатних ropnsoHiiB Q7-Q3 /К.I.¡Носова та 1н.,1970,1976/. В спорово-пилкових комплексах, починаючи з цього píbhh, перевакае пилок голонао!нни род!в Florinites, Potonieisporitea i Vittatina «Дом!нування пилку спочатку Potonieisporites, а п!зн!пе vittatina характерне для в!дклад!в никньо! пермf в басейнах Зах!д-но! та Центрально! бвропи /J.Doubinger, 1963,1971,1979/. На основ! зб!гу р!вн!в плористичних зм!н в Зах!дноыу Донбас! ! поя-ви характерних ранньопермськнхЗ°Ра111н}-еР РОДУ Occidentoschwa-gerina в Переддонецькому прогин! при кореляц!! карбонатних го-ризонт!в, границя карбону та перм!, по р!шенпи УкраТнського МСК /1993/, була прийнята по п!дошв! вапняку який залягав над ву-г!льним пластом р^. В !нтервал! м!ж карбонатними горизонтами Р® ! була вид1лена луганська св!та /О.К.Щогол!в та 1н.,1994Д Зотановлення лугансько! св!ти повертав той об»ем араукаритов!й зв!т! п!знього карбону, в якому вона була вперие видглена М.М. Зковлевим /1908/, а такоа в!дпов!дае !нтересам геолог!чного кар-гування завдяки сум1ценню границь-систем ! св!т. Луганська св!та зредставлена строкатокол!рними, червонокол^ршши 1, в меныШ jipi, с!рими аргШтами, алеврол!таыи, пЮковиками ! проверст-ками карбонатних пор!д. ПотузшЮть cbíth б!ля 400 м. На основ! кореляц!I карбонатних горизонт!в Зах!дного Донбасу ! Переддонець-гсого прогину в!дклади св!ти в!дпов!дають нинн1Я частин! зона Dai-xlna bosbytauensis-D.robusta /В.I.Давидов,1990/.

Розд!л 4. МШ0ГРАФ1ЧНИЙ ОПШ ГОЛШАСПШИХ 3 КАЛ1ПТЕРИС0ВИМ

листам

Описано 10 вид!в голонао!нних а кал!птерисовт1 лиотям, як!

налегать 2 природним I 3 йормальним родам, в тому <рол1 нових 3 види i I природниЧ р1д. Доповнен! д1вгностичи1 ознаки род1в Autunia Krasser emend.Kerp.i Lode via Haubold et Kerp. On КО вид!в включав онтогенеткчнi BiÄüiHHoOTl морйолог!! елемент1в листа та оупроводкуеться розглядоы талоном iчних спостередень i даних про фац!альну приурочанЩсть рослинних рвиток. За основу була прий-нята класиф!кац1я голонас1нних по С.В.Мейеяу /1984/.

Систематичная склад голонас1ннюс з кал!птерисовиы листяы: В1дд1л Pynophyta (Gyamoepermae) Клас ßinkgoopsida Порядок Peltaspermalea Родина Feltaaperiuaceae Thomas, 1935

Р1д Autunia Krasser, I9I9 anead. Kerp, 1988 Д. concerta (Sternberg) Kerp

A. naumannii '(Gutbier) Kerp Порядок Calliatophytalea Insertae familiae

Р1Д Ramlnervia Boyartna, 199* R. martopteroidea Boyarlas

Голонас!нн1 невстановлекого систематичного полоаення Р1Д Lodevia Haubold et Kerp, 1988 L. bibraotenaie (Zailler) Haubold et Kerp L. luganloa Boyarina et Stsohegolev L. nickleaii (Zelller) Baubold et Kerp L. suberosa (Sterzel) Haubold et Kerp Р1Д Rhachiphyllum Kerp, 1988

B. schenlcil (Heyer) Kerp

Р1д Dlchophyllum El la a ex Andrews, X94I D. cunéate Bóyarina

D, flabellifera (Weisa) Kerp et Haubold

Р08Д1Л 5. ЗДОРИСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОГРАИИЧНИХ В1ДКЛАД1В КАРБОНУ I ПЕМ1

Шзньопалеозойська йлора Зах1дного Донбасу, яка анал1зувть-ся, представлена 92 видовши таксонами, що належать 25 родам, В тону числ1 автором вивчено 54 види 1з пограничних в{дклад!н карбону J перш. В систематичному в!дношенн! рослини належать чотирьоа в|дд1лам: плауиових /6 вид1в/, хвощових /21 вид/, папсротевих /31 вид/ i голонас!нних /34 види/. Пров1дна роль у

fltoopi ранньо! перм! налезала голонас!нним,. як! представлен! 5 порядками: Trlgonooarpales /рослини род!в Neuropterla f Alet-lopteria /, Calliatophytales /р!д Ramlnorvia /, Peltaaperma-Las /р!д Autunia /, Cordaitanthalea/plÄ Cordaltes /, Piñales (Coniferales) / /рослини род!в Lebachia { Erneatiodendron /, а також птеридоспермами невстановленого систематичного положения /рослини род!в Odontopterie, Heticulopteris, Taeniopteria, äphenopteria, Rhachiphyllum, Lodevia, Dichophyllum/.

В результат! анал!зу сгратиграпГчного поширенкя вид!в рос-пин у в!дкладах араукаритоэо!, луганськоТ, карташшсько! 1 ип-кит!всько1 cbít встановлено п'ять Флористкчних комплекс!в/рис.1/.

■Перазй комплекс характеризуе верхню часткну араукаритово! íbIth в !нтервал1 uia карбонатнпмп горизонтами Р^ 1 Рд. Комплекс вид!лено за перевагою вид1в Aaterotheca demjifolia Göpp., Jdontopteris oamundaeformis (Schlofh.)Zeiller t Annularia aucronata Schenk, та В1Дсутн{стю б!льиост! вид!в плауновидних. Карактернши видами в: Annularla mucronata Schenk,Aaterotheoa Lensifolia G'dpp., A. hemitelloldea (Brongn.,) Kidston, A. trun-:ata (Rost), Pecopteris candolleana Brongn., P. bredovi Germar, jdontopteria osmundaaformia (Schloth.) Zeil., Neuropterla >seudobliai Pot.. Наявн!сть в комплекс! вид!в, як! нев!дом1 ран!-ае-стафана Су визначае його п!зньостебанський в!к /к!нець п!з-1ього карбону/.

Др.угий комплекс характеризуе никню частияу лугансько! св!ти з !нтёрвал!. м!ж карбонатними горизонтами Рд 1 Pg. Комплекс вгд-значаеться видовою р!зноман!тн1стю. В ньому присутнi 10 вид!в голонао!нних з кал!птерисовим листям /в тому числ! 3 нозих/, як! ie в1дом! в б!льи давн!х в!дкладах Зах!дного Донбасу. 3 них лише Autunia conforta (sternb.) кегр. зустр!чаеться вище по розр!-зу. Характерними формами комплексу е: Raminervia nariopteroidea loyarina, Autunia naumannll (Gutb.) Kerp., A. confería

Sternb.) Kerp, Lodevia nlckleaii (Zeill.) Haubold et'Kerp, L. luberosa (Sterz.) Haubold et Kerp, L. luganica Boyarina et itacheg., L. bibractensie (Zeill.) Haubold et Kerp, Rhachlphyl-.ua achenkii (Heyer) Kerp, Dichophyllum cuneata Boyarina, i. flabellifera (Weiss) Kerp et Haubold, Odontoptaria lingu-ata (G3pp.) Schimper, Alethopteria subelegana Pot., Sphenop-;eria germanica Weiaa, Neuropterla craaai&ervia Stacheg-3sc., Pecopteris arcuata Halle, P. pérmica Nem., P. mironova-

na Zal. et Stchirk., Asterotheca lepidoraohis (flrongn.), A. cyathea (Schloth.) Zeil!., Annularia radllformla (Weise) stacheg. 3 ц1лому комплекс вм!иуе 14 впд!в рослин, стратигра-йПчяим д!апазоном яких е к!нець середнього карбону i нижня пери, 15 впд!в - нерхп!й карбон I шшш пери, 5 вид1в характер-Hi ДЛЯ НКЕЯЬо! перм! /Pecopteria arcuata Halle, Lodevia blb-ractensis (Zeiller) Haubold et Kerp, L. suberosa (Sterzel) Haubold et Kerp, Sphenopteris germanica Vieles, Odontopteria lingüista (G'dpp.) Sobinper./. Зг1дно стратиграф1Чяого д!апазону папоротей i деяких вид iв голонао!няих, як! типов1 для в1дклад{в верхлього карбону,'в!к можяа вкзначити як пt знъокам•яновугtльни Враховуючи, одпак, цо деяк! внди голонас!нних характерн! виключно для'ранньо! nepui, sík в!дклад!в моае бути визначений як ранньоперыськиЧ. Для уточнения в!ку цих в!дклад!в були зас-тосован! (?)лорнст:1ко-ландша(ВтН1 критерП, як! розглянут! в роздал! 8.

ТретШ комплекс характеризуе ворхкэ частлну лугансько1 1 некню час тину картаиишсько! св!т в Интервал! м!ж карбонатними '• горизонтами Pg t . Комплекс визначаеться переватою rirpoue-зоф!тних папоротей, як! р!дк! чи яев!док! в б1льш давн!х ,в!д-кладах Зах!дного Домбасу, та в!дсутн!стю багатьох видi в rírpo-гМтних папоротей ! г 1 гром ез огМ тних п теридосп ерм i в, як! були характерными Формами перших двух комплексiв. Характерними видами ei Asterotheca daubreei Zeill., Pecopteris ¿¡ongmansiWag-ner, P. potoniel Neo., F. Boñyi Zeill., Alethopteris subelegans Pot., Sphenopteria germanica Weiss., Sphenophyllum angustifo? folium Germ., S. verticillatun (Schloth.) Brongü., Lebachia hypaoides (Brongn.), L. piniforals (Schloth.) Florin. Враховуючи страткграМчний д!апазон б!льшост! вид!в папоротей í птеридосперм!в, який обмежений серединою верхнього карбону i нижньою перм'ю, та присутн!сть характернях для нккньо! пери! го-Л0Н8С!нних / Spbenopteris germanica Weiss /, в!К в!дклйд!в, Щ0 характеризуються трет!м комплексом, може бути умовно визначений як ранньопермсышй.

Четвертой комплекс характеризуе середнв частицу карташш-сько! св!ти в !нтервал! м!а карбонатними горизонтами fy ! Од. Комплекс в!дзначаетьоя значнии зменшенням к!лькост! вид1в вс!х труп рослин, кр!и хвойних. Оотанн! вперше представлен! автохтон-ниыи решткаип. Характерними йормами комплексу е: Sphenopteria

Система

Ярус

Cbítz

Вида

Каи"яновуг!льна

ГжельськиЯ

Ав!лов-оь«а

Араукаритова

Т

Периська

АсельвытаЗ

Луган-ська

Картвшгаська

Subslgillaria bothrodendroidea Stacheg. S. donetclana Stscheg. S. plrlforala Stacheg. S. slmplex Stacheg. S. fimbriata Stacheg.

Sphenophyllum thoni aubsp.nanum Stscheg. Sphenophyllum lnclaum Wagner Ovopteris decheni (Welss)Pot. Acitheca роЗ,тшогрЬа (Brnhg.)Kldaton Pecopterls paleacea Zeill. Neuropteria pseudoblisl Pot. Pecopterls aff .pinnatliida Gutb. . Sphenopteris macartettca Zal. Sphenophjllum thoni tlahr aubsp.thoni S, longifoliua Gero. S. aaiadokense Zal.

Annularla radilformi» (Weias)Staoheg.

Taenlopteria multinervis Seles

Annularla pseudoatellata Fot.

Fecopterla thurlngiaca Neo.

P. arcuata Halle

Keuropteria plaachardi Zelll.

Haainervia mariopteroides Bojarina

Rhachlphyllum schenkll (Heyer)Karp

Autunia naunannll (Gutbleг)Kerp

Lodevia nlckleall (Zeill. )Haub.et¡ Kerp

L. suberosa (Sterzel)Haub.et Kerp

L. luganica Bojarina et Stacheg.

L. bibractenals (Zeiller)Haub.et Kerp

Dichophjllum flabellifera (WeLaa)Kerp «t Haub.

D. cunéate Bojarlna

Subaigillaria brardl (Brongn.emend.Wales)Staoheg.

Annularla mucronata Schenk.

A. aphenophylloides Gutb.

Sphenopteris rosales Zal.

Asterotheca platoni (Grand'Burjr)Zelll.

A. cyathea (Schloth.)Zeill.

A. lepidorachia (Brongn.)Kldston

Pecopterls mironovana Zal.et Tachirk.

Sphenopteris scythica Zal.

OdontopteriB naumichana Zal.

0. cf.brardl Brongn.

0. subcrenulata (Rost)

Cordaltea principalls (Germar)

C. boraasifolius (Sternb.)

Pecopteria candolleana Brongn.

Alethopterle bohémica íran.

Aaterotheca denslfolia Goepp.

A. trúncate (Boat)

Sphenopterie fayoll-matheti Zeill.

Pecopterls obliquenervla Coraln

Sphenophyllua angustifolium Germ,

Aaterotheca nenejei Stacheg.

Pecopterls mon,yi Zeill.

Jleuropteria craaslnervis Stscheg.mas

N. auriculata Brongn.

Calamites glgas Brongn.

C. oultiramis Weisa

Asterophyllites equlset^fórala (Schloth.)

Spbenophyllusi vertlcillatua (Schloth.)

Aaterotheca oreopteridia (Schloth.)Zeill.

Asterotheca daubreei Zelll.

A. heaitelioldes (Brongn.)Kidston

Kemojeopteris feoinaeforáis (Schloth.)Barthel

Eiplazltes unites (Brongn.)Stur

Pecopterls potoaieiltea.

P. pluoisa (Artis)Brongn.

P. cf.viarmae (Teixeira)»agner

Calamites crookensls Каша; et Kead.

C. bairakenaia Zal.

Calamites undulatua Sternb,

Annalaria atellata (Schloth.)Wood

Sphenophjlluo oblonglfolium (Gero.et Kaulf.)

Asterotheca arborescens (Schloth.)Xldston

Pecopterls bredovl Germar

Cüontopteris osuuadaeforoia Schloth.

Beticulopterla germari (Gieb.)

Stenopterls germánica 'Salsa

Alethopterls subelegana Pot.

Calamites cisti Brongn.

Lebachia plniformia (Schloth.)Florin

Pecopterls ¡Jongmanai Wagner

Lebachia ctricta Florín

Sphenophjrlluro thoni vas.alnas Sterzel

Lebachia hypnoides (Brongn.)

Pecopterls pérmica Hen.

Krnestlodendron filiciforaie (Schloth.)Florin Calamites suckowl Brongn. Odontopterla lingulata (Goepp.)Schiitper Autunia conforta (Sternberg)Kerp Rhachiphjrllua cf«lodevenaia (Brongn.)Karp Leoachia cf.anguatlfolia Florín

*-X-

-K-ií

—x —К

—*

6 «I J_

V

ÍM.I. Флоривтична характеристика пограничних в!дклад1в карбону I перм! Зах1дного Донбасу.

Умовн! позначвняя: х - дал1 О.К.Щоголвва, М.Д.Залеського, К.О.Новик; t - дан! автора

germanica Weiss, Alethopteria aubelegans Pot., Odoatopteria osmundaefornis (Schloth.), Zeill, Pecopteris jongmansi Wagner, Sphenophyllum thoni vär. minor Sterael, Ernestiodendron fili-cifornis (Schloth.) Florin, Lebachia stricte Florin. Типов! для ранньо! перм! види, як!.переважагать в комплекс!, визначають е1к з!дклад!в як раннъоперхський.

П'ятий комплекс. Стратиграф!чя! границ^ поаирення комплексу уиови!. Верхня границя проведена по карбонатному горизонту R4, никче якого виявлений /Н.В.Глушенко та ïh.,1962/ поклад тппово ранньопериських рослин. В комплекс! перевагають голонас!нн!: ¿utu-nia conferta (Sternb.) Kerp, Odontopteria lingulata (Gopp.) Schimper, Rhachiphyllua cf. lodevenais (Brongn.) Kerp, Leba-chia anguatifolia Florin,.Calamités suckowi Brongn. Цикня границя умовно прийнята по карбонатному горизонту Qa,BHne якого в спорово-пилкоЕИХ комплексах ранньопермського BiKy перевалаs пилок голонас!нних Д.1.¡носова та №,1970,1976/. В!к в1дклад!в, як! характеризуются п'ятим комплексом, визначасться як ранньо-пермський.

Розд!л 6. Р0СЛИНН1 УГРЛЮВАНЕШ ЗАХ1Ш0Г0 ДОНБАСУ К!НДЯ ШЗНЬОГО КАРБСНУ ¡ РАННЬО! ПЕШ1

.Описано- 37 поклад!в рослинних решток, на п!дставГ яких рз-конструйовано склад ! структуру ф!тоценоз!в." Встановлена яален-HicTb Д!тоценоз!в до-чотирьох тип!в ландшайтних обстанонок.

6.1Х Рослиян! угруповання приморсько! низовини реконструйо-ван! на основ! комплекс!в рослинних решток i3 в!дклад!в, як! представлен!: Glринк ! голубувато-с!ркми.глинистими в!дкладами. прибережно! частини заток; С1рими, зеленувато-с!рими та бурува-то-с!ршли глинистими в!дкладами заток; зеленувато-с!ркми ! бу-рувато-с!рими алевритовиаи в!дкладами лагуннсрзатокових водой-мищ; с!ршди, зеленувато-clpmra i темно-с!риии глинистиш вiдкла-дами приморських озерних водоймищ. Зггдно л!толого-фац!альних-ознак в!дклад!в та гггроШльному вигляду биьшост! решток рослин, приморськ! низовини, очевидно, являли собою низиннпй сухо-д!л з вологии грунтом. В.îx межах встановлено три типи'Лчто-ценоз!в: приберекноводних клинолист!в, йалам^тово-палоротев! .! г1гроыезоф!тних птеридосперм1в.

6.2. Рослинн! угруповання слабо п!двикено! алюв!альяо-озеряоГ р!внини реконструйован! на основ! комплекс!з рослинних

решток !з в!дклад!в, як1 складен! зеленувато-с!риш арг!л!таыи I алеврол!таыи озерно-заплавного та др!бнозернистими боковиками заплавного генезису. Р1внина являла собою, очевидно, слабо п1двищений 1 пом!рно розчленований суход!л з вологим, нап!в~ вологпи та нап!всухпм грунтом. Для р!вншш встановлено чотири тшш ф!тоценоз!в: калан!тово-папоротез!, папоротево-птеридоспер-мов!, птерпдоспермов! I корда!тон!. Иайб!льш розповсюдкенними були ф!тоценози голонас!ннкх з кал!птерисовим листям,

■ 6.3. Рослинк1 угруповання слабо п!двацено! пролюв!ально-озерно1 р!внини реконстру^оЕан! на основ! комплекс !в.-.рослинних решток !з й!дклад!й, як! представлен!: коричневими глиниствии ! алевритовими в!дкладаш лагуано-озерншс водоЧиищ; коричнево-червоними глинястиш вЦкладйыи озернпх водоЧмещ; червоно-кори-чневими,з голубувато-с!рими ! зелениш плямами,глиниотими в!д-кладами озер.чих водоймищ !з ознаками .грунтоу творения. Червоно-кол1ри1 ! строкатокол!рн! в!дклади булк сформован! в у и. об ах семигум!дного ! субаридного кл!мату в м!лководиих лагунно-озер-них водоймищах, якем булп властив! окиснГумови. Про це св!д- ■ ча!ть результате геох!м!чних досл!дкень пор1д /А.П.Феой!лова, 1966,1971,1975; Н.Н.Грабянська та !н.,1974; 0.11.Бабенко,1975/ ! форми збер!гання рослпкпкх решток. Пролюв!ально-озери! р1вни-ни в перш!й половин! картаиишського.часу були широко ро'зповсюд-кен! в Бахмутськ!й ! Кальм!ус-Торецьк!Й улоговинах та являли собою слабо п!двшцений суход!л 1з полувологим: 1 сухим грунтом /А.п.феоф1лова,196б; ;.1.В.З&1каляк,1984/. В межах р!внини встано-влен! п'ять тип5в ф!тоценоз!в: прибережноводних клинолист!в, калаы!тово-папоротев!, калам!тово-папоротево-птеридоспермов|, птеридоспермов!, корда!тов! 1, э середини картамишськоро часу / Л ¡¡снували, моэшшо,ще р!дкК Ф1таценози хвойних.

6.4. Рослкнн! угруповання п!двищено1 р!внкнн рекоиструйо-ван! на основ! алохтонних решток хвойних, як! виявлен! в алюв!-альних 1 пролюв!ально-озерних в!дкладах..Зг!дно пал1нолог1чних даних /К.Ыносова та !н. ,1970,1976/ ! знах!док вегетативних частин хвойних, останн! були широко розповсюдкен} в ранн!й пер-м! на.п!двищених р1внинах поза области континентально! седимен-тац11. Р!внини являли собою, очевидно, п!двищвн! частини суходолу !з сухим грунтом, де переваляли процеси денудацП.

Розд!л 7. СТАД11- РОЗВИТКУ РОСЛИННОГО ПОКИ1ВУ ЗАХ1ДН0Г0 ДЙ1БАСУ К1НЦЯ ШЗКЬОГО КАРЕШУ I РАШ1Ь01 ПЕШ1

В розвитку рослинного покриву Зах!дного Донбасу к!нця п!зньо-'о карбону f pamiboi nepui, в!дпов!дно до флористичних комплек-íIb, встановлено п'ять посл!довнях стад!й. Стад! Í

:арактериз'уються певними типами <А!тоценоз!в в меяах ландшайтних Остановок облает! континентально! седиментац!I.

Пераа стад!я /Р3-Р5/ представлена 4 типами fi!тоценоз!в. |{тоцепози приморсько! низовини: прибережноводних клинолист!в Sphenophyllum thoni, S. vertióillatum, S.longifolium /; пла.у-овидно-калам!тово-папоротев! /subaigillaria brardi, Calamites ultiramia, C. oisti, C. gigas, Annularia mucronata, Aaterotheca ensifolia, A. hemitelioldes, A. trúncate, Fecopteris candollea-a, P. potoniei, Nemejcopterle feminaeformia, Acitheca polymor-ha. Ф!тоценози алюв!ально-озерно! р!внини: г!громезо1?|!тних с,убмезой!тних птеридосперм!в тригонокарпових та невстановлено-0 систематичного положения / Odontopteris osmundaeformis, О. rardi, Neuropterls pseudoblisi, Heticulopteria germari /; кор-а!тових / Cordaitea borasslfollus,C.principalia /. Стад!я xa-актеризуеться сп1в!снуваяням г1гроф!тних i г!громезой!тних па-оротей /при переваз! г!гроф!тних/ та поширенням г!громезой!т-их птеридосперм!в невстановленного систематичного положения 1 орядку тригонокарпових. Дом!нантамй були; Sphenophyllum thoni, anularla mucronata, Aaterotheca denaifolla, Odontopteris emundaeformia.

Друга стад!я /Pj-Pg/ представлена 8 типами л!тоценоз!в. Ф!-эценоаи приморсько! низовини: приберекяоводних клинолист!в Sphenophyllum longifolium, S.oblongifolium, S.amadokense, S. aguatifolium /; плауновидно-калам!тово-папоротев! / Subaigli-aria brardl, Calamites suckowi, C. gigaa, C. ciati, Annularia adiiformia, A. sphenophylio idea, Aaterotheca cyathea, A. erbo-sacene, i, lepidorachla, A. hemitelioides, Pecopteris aironovana, , pérmica, Hemejoopteris feminaeformia /. «!тоценози алюв!аль-)-озерно! р!внини: калам1тово-папоротев! приозерно-заплавн! / Са-imites ciati, Annularia stellata, Asterophyllitea quisetifor-Ls, Pecopteria arcuata, P. ex gr.monyi /; папоротево-птеридо-1ермов! /кал!стой1тов!/ приозерно-заплавн! / Raminervia marlop-iroldee, Bhactiiphyllum schenkli, lodevla niokleail, Pecopteria :edovl, Sphenopteria fayoli-mathetl /; г!гро«езой!тНШС кал!с-

тоМтових птеридосперм1В приозерно-заплавн! /Raminervia mariop-teroides, Hhaohiphyllum achenjcii /; Пгромезо-Мтних i субмезо-iiTiîEZ птеридосперм!в тригонокарповкх та аевстановленого систематичного пологеняя /Neuropteria crassinervia, N. aurioulata, N.planchardi, Odontopteria osmundaefornis, Alethopteria aubele-gans /; мезой!тних птеридоспери1в пельтаспермоЕих та невстанов-леного систематичного полокення /Autunia naumannii, A. conferta, Lodevia nicklesii, L. luganica, L. suberosa, L. bibractensis, Di-chophyllum flabellifera, D. cuneata, Odontopteria lingulata, Spha-nopteria germanica /; кордаiтових /Cordaitea prinoipalia, C. boraasifoliua /. Стад1я характеризуеться зменшенням популяцИ НгроМтних папороте'Л i г1громезо/51тних птеркдосперм{в та широким розповсюдкешоднових г!громезой1тних та ыезойПних голона-cîhhîix з кал1птерисовим листям порядк!в кал!сто?итових ! пельта-спермових. Дом1нантами були: Annularia radiiformia, Pecopteria mironovana, P.arcuata, Raminervia mariopteroidea, Hhachiphyllum achenkii, Lodevia nicklesii, Autunia naumannii, Neuropteria сгав-ainervis.

Тоетя стад!я /Pg-fy./ представлена 9 типами й!тоценоз!в. Ф1тоцекози приморсько! р!внини: приберекноводних клинолпст!в / Sphenophyllum oblongifolium, S.angustifolium /; калам!TOBO-па-nopoTeai /rirpofiiTHi/ приморськ! / Calamités cisti, C. glgas, C. euckowi, Pecopteris bredovi, Kemejoopteria feminaeformis, Aa-terotheca cf.oreopteridia /; калам{тово-папоротев1 /г!громезо-ifilthj/ приозерн! /Calamités multiramis, С, ap.t Aaterotheca daubreei, A. oreopteridia, Pecopteria ¡jongmansi, P. per mica, P. monyi, P. martinezi, Sphenopteria fayoli-matheti /. (Мтоценози пролюз!ально-озерно1 р!внини: приберекноводних югаяолист1в / sphe-nophyllum vertioillatum /; калам 1тово-папоротев1 приозерн! /calamités ар., Aaterotheca daubreei, A.arborescens, Pecopteria jongmanai, P.bredovi /; калам1тово-папоротево-птеридоспермов! /Calamités ap., Aaterotheca daubreei, Alethopteria subelegana Sphenopteria езс gr. germanica/; rirpoueaoftiтних 1 субмезоф!т-них птеркдосперм1в тригонокарпових та невстановленого систематичного положения / Odontopteria oamundaeformia, 0. cf. cre.nulata,Be-ticulopteris germari, Neuropteria auriculata, N. crassinervia /; передбачаеться- 1снування мезоф1тних птеридосперм!в пельтаспермо-зих t невстановле;шого систематичного положений, хоч Ix рештки не зкаЯден! в цьому 1нтервал1 розр!зу, але в!дом1 1з в!дклад1в, що

эалягають нижче i еищо /Autunia conferta, Odontopterla Ungulate /; К0рда!т0ВИХ /Cordaitea principalie, С. boraaaifoliua, C. bairakeaaia /. Стад!я характеризуемся значним зменшенйяы *!лькост! вид! в г1грой!тяих папоротеЯ, г!громеэой!тпих птеридо-!перм1в кал!стол!тових ! невстановленого систематичного положения та представлена р!дкими Л!тоценозами г!громезо'Т|!тних папоротеЯ, г!гронезо^!тних ! мезо$!тних птеридосперм!в тригонокарпо-зих та невстановленого систематичного положения, а- такоя перед-5ачаеться !снуваняя пельтаспермових. Визначеп! так! дои!нанти: Sphenophyllua verticillatum, Aaterotheca daubréei t Alethop-teria aubelegana.

Четверта стад!я / / представлена 6 типами й!тоцено-

Нв. Ф!тоценози прпиорсько! нйзовиии: прпбережноводних клкяолис-с!в / Sphenophyllum fchoni var. minor /; лрибережноводнях кзла:Л-Мв / Calamites auckowi, С. ex gr. ciati /. »!тоценозн слабо п!д-зищено! р!еники: приберекноводнях клинолист!в / Sphenophyllum thoni var. minor /•; папоротево-птеридоспермов! тригонокарпових I невстановленого систематичного положения / Aaterotheca arborea-cena, Pecopteris breáovi, Sphenopteria germanica, Alethopteria aubelegana, Odontopteria oanundaeformia /; передбачаеться !c-здвання мезоШтних птеридосперм!в пельтаспермових i невстановле-iovo систематичного положения / Autunia conferta, Odontopteria lingulata /; хвойних / ЬвЬасЫа hypnoidea, L. piniformis, Ernea-tiodendron filiciforaits /. Стад!я характеризуемся в1дсутн!стю 5агатьох вид!в рослин, проникненяям хвойних в область седимента-UÍ та зб!дн!нням популяц!й залишйвшихся папоротей ! птеридоспер-iIb. В зв'язку з одиничниш знах!дками реиток рослин, дом!наяти ie визначен!.

П'ята стад!я / Qg-B^ / представлена 3 типами ф!тоценоз!в. Итоценози слабо niдвищеноЧ р!внинй: прпбережноводних калам!т!в ' Calamitaa auckowi /; иезоф!тних~птеркдосперм!в пельтаспермових t невстановленого систематичного положения / Autunia conferta, Hhachiphyllum cf. lodsveneia-,Odontopterla lingulata /; хвойних ' Lebachla anguatifolia /. Мтоценози реконструйован! по- одинич-[им решткам рослин. Стад!я характеризуетъся подалызиы значнии шикненняи богатьох вид!в bcíx груп рослин. Зменшеняя к!лькост! юслинних решток 1 перевага ыорських в!дклад!в в цьому !нтервал1 )озр!зу св!дчать про скороченяя облает! континентально! седимен-гацЦ, в межах яко! були розташован! вузька смуга приморського уз-

бережжя та слабо п!двищена р!вшша, в межах яко1 росли мезой!т-н! птерядосперми ! ксеро^гтн! хвойн!. 3 останя1и узгодкуютьоя пал1нолог1чн! дан| /К.1 Лпосова та 1н.,1970,1976/, за якимп вище карбонатного горизонту фр в спорово-пялкозих комплексах перевакае пялок .голонас1нних.

Эг1дно анал!зу складу рослинних угруповазь I еколого-мор-фолог!чних ознак характерних рослин кокно! стад!!, Флористичн! в!дм!ни при зы!н1 стадЦ} розвитку рослинного покриву характери-зувались появою попах док!кант, як! належали до одних 1 тих не екоь!орЗолог!чних труп рослин та >були обуковлен! э:пною окремих ландшартннх компонент!в в г.ег.ах одних 1 тих же тип!в, ландшафт-^ них обстановок. флористичн! в!дм!ни При зм!н1 стад!й, п!зн!-ше формування карбонатного'горизонту Р6, характеризуються не т!льки появою нових дом!нант, але й супроводжуються зм!ною до-м^нуючих екоморйологIчних груп рослин. та зм!нов тзп!в ландшай-тних обстановок. На ц!й л!дстав! було встановлено два Длористи-ко-ландиаЛтн!'етапи.

Розд1л 8. ШРЖТИКО-ЛАКДШАФТШ ЕТАПИ КШЦЯ П1ШБОГО . КАРБСПУ I РАННЬО! ПЕРМI ЗАХ1ДОГ0 ДОНБАСУ . ТА IX ЗНАЧЕНИЯ ДЛЯ СТРАТИГРАФ1 I

Флористико-ландшаФтний етап розглядаеться як час !снування рослшшого покриву облает! контипентально! седиментацП., який характеризуемся певнши дом!нантами 1 дом!нуючими екоморйоло-г1чшши трупами рослин в межах певних тшПв ландшайтних обстановок. Основн! характеристики етап!в визначаються стратнграгМч-ними королятпвно эв'язанпми озкаками в!дклад!в, такими як: ком-плекси рослиняих решток,. спорово-пилков! комплекси ! лНолого-фац!альн! особливост! в!дклад!в. Корелятивний зв»язок отратигра-йНчних ознак в!дклад!в, який обумовлений екосистемною природою ландшафтних обстановок /С,В.!.!ейен,1989/, дае заогу об'еднати в!дклади за ознаками, як! в!добранають однотипн! йлористпко-ландиафиг! характеристики.

Основнши характеристиками етапу, що об'еднуе встановлен! нами перш! дв| стад!! /Р3-Р5 I Рз~Рб/ та 61лбш ранню стад!ю /0д-Р3/, яка охарактеризована по матер!алам О.К.Щоголева /1985/, е: три посл!довн! комплекси характерних вид!в та дом1нуюч! г!г-роф!тно~мезоф!тн! групи рослин, як! росли в менах прпморсько1 низовинп! алюв!ально-озерно! р!вюшя з гум1дним та семигум!д-

ним кл!ыатом. Флористико-ландша^тний етап, якиЧ об'еднуе три наступи! посл!довн! стад!! /Р^-с^, О^-Оц, /, визначаеть-

ся трьома комплексами характерных вид!в та дом!нуючцми мезоМ т-по-ксеросМтними трупами роолин, як! росли в менах приморсько! назовши I пролюв!ально-озерно! р!внши з селигум!дним та суб-аридним кл!иатом. Для характеристики кл!мату використан! висно-вки А.П.<?ео!?>!лово! /1966,1975/, як! базуються на геох!.м!чних досл!дженнях. Кл!матпчн! умови конного !э етап!в узгоджуються з л!толого-(Т|ац!альнши особливостями пор!д /М.ВДикэляк,1984/ та еколого-морфолог!чними ознаками дом!яуючих рослин. Дом!ну-вання екоморФолог!чних груп рослин, яке зумовлене ландпа-Ттшми обстановками з певними кл!матичнини умовами, в!дображуе головн! йактори середозища !снування рослин, тобто палеоекосистеш! аак-тори. Тому основнимп палеоекосистеиними чи йлористико-ландша^т-ниии крятер!ями СИ остра тиграм чного розчленування в1дюшд!в мо-жна ввакати комплекси характерных вид!в /як! включають дом!нан-ти/ та налезш!сть рослин, що переважають, до дои!нуючих екомор-Л)олог!чних груп,

Посл1довн!сть за часом ! тривал!сть йлористико-ландиа^тних етап!в визначаеться йлористичними комплексами стад 14 кожного !з етап!в. В!дпов!дно комплексам, стад!! 0®-Рд ! Р3-Р5 в!днесен! до п!знього карбону, стад!! ! - до ранньо! пери!,

стад!я Р6~о^умовно в!днесена до ранньо! перм!. В1дклади !нтер-валу мають перех!дний характер. Комплекс, яки л пов'язаниЯ

з ними, вм!щуе переважно п!зньокарбоново-ранньопермськ! види, а також деяк! видя, що в басеЧнах Зах!дно! бвропи в!дом! внключно в ранн!1 перм!. Останн! включають голонас!нн! з кал!птерисовим листям, як! були наЧб!льш поширеними рослинами ранньо! перм!. Проте загальновизнаним е уявлення про виниккення цих роолин в п!зньому карбон!, про що сзгдчать алохтонн! рвштки деякпх !з них, як1 зустр!нут! у верхах стебану /р.НвтвЛоД951; Т.НауХепа, 1958; .Т.ОоиЬ:1д5е:р,1979; .г.Кегр, 1988 та !н./. Цв утруднюз ч^тке розмежування пограничних в!дклад!в карбону ! перм! за флористич-ними даними в л!мничних басеЯнах Зах!но! бвропи та в Донецькому басейн!, в результат! чого проблема границ! двох оистем залиша-еться дискуо!йною.

Рев!з!я голонас!нних з кал!птерисовим листям / «т.кегр & н, НаиЬо14, 1988/ та вивчення с!м»язачатк!в ! м!кроспоранг!!в по матер!алам !з басейн!в Зах1дно! бвропи /м.ВагШЦ & Н.Когиг,

1981 ; J.Kerp, 1982,1988; S.V.Meyen, 1984/ та Донецького басейну, дозволили встаиовити систематична положения деяких вид!в, як! ран!ше в!днооили до одного Формального роду CaUlpterle. Нов! дан! щодо систематики та йлористико-ландша^тних досл!дкень доз-воляють по-новому оц!нити стратиграй!чне значения цих рослин.

Серед голонас1нних з кал!птерисовин листям були встановлен! предетавники порядку Peltaspermales /р!д Autunia / /J.Kerp , 1988/. На донецькоыу матер!ал! нами встановлен! голонас!нн! порядку Callistophytalee /р!д Raminervia /. Эа будовою нас!ння ! пилку кал!стой!тов! схож! з пельтаспермовими /С.В.Мейен,1984/. Raminervia тагioptегоides Boyarina характеризовались г!громе-зой!тними п!р'ячками, несли нас!ння на незм!нних-елементах ос-таннього порядку /б!лоспернах/ ! росли в пом!рно вологих умовах поблизу заплавних озер, Autunia oonferta (Sternb.)Kerp i A. naumannii (Gutb.)Kerp характеризовались мезoitтними п!р«ячками короткими ! б!льш над!йними для захисту нас!ння мегаспоройла-ми та росли в менш вологих умовах в межах алюв!ально-озерно! р!внини. Кал!стоф!тов! голонас!нн! Raminervia mariopteroi-dea , що переважали в рослинному покрив! стад!! P^-Pg ! нев!-доы! п!зн!ше, належали до дом!нугачих г!грой!тно-мезоф!тних груп рослин першого флористико-ландшаЛтного етапу. Тому голонас1нн1 з кал!птерисовим листям порядку Calliatophytales, стратиграф!ч-ним д!апазоном яма е середн!й карбон ! рання перм /С.В.Мейен, 1984/, мокуть вважатися характерними елементами к!нця першого етапу, що об'еднуе пери! три стад!!! /о|-Рб/. Враховуючи, що пельтаспернов! голонао!нн! Autunia conferta , як! в!дом! в 8ах1дному Донбас 1 з луганського по микит!вський часи, належали до дом!нуючих мезо<Т)!тно-ксероЛ!тних груп рослин другого йлорис-тико-лапдшайтного етапу, можна вважати голонас!нн! з кал!птери-совлм листям порядку Peltaapermalea, стратиграй!чним д!апазоном яких е ранняя перм та тр!ас /С.В.Ые1ен,1984/, характерними еле-ментами другого етапу, що об'еднуз .три наступи! стад!!! /Рб- Н^/ Отке, йлористико-ландшайтний етап, який включав стад!! розвитку рослинного покриву п^иьокам'янову^льного в!ку та дом!нуюч! г'!г p0ifiiTH0-ue30ff)iTHi групп рослин /rtrpoifiiTHi папорот! та г!громе-заМтн! ' птеридосперми/, характеризуеться йлорястичнпми комплексами, в склад! яких перевакають види п!зньокарбоново-ранньоперм-ськпх рослин, а в к!нц! етапу, перевага наложить голонас!нним

з кал!птерисовим лпстям порядку Calliatophytalea та з'являе-ться дек!лька впд!в-виклично-р'анньоперкського в1ку. НаступниЧ йлорпстико-ландыа*>тшй етап, який включав стадН ранньопермсь-кого в!ку, характеризуемся флористичнпми комплексами, що скла-даються як 1з п1зньокарбоново-рапньопермських, так i виключяо ранньопермських видгв рослин, в тому числ! голонас1инпх порядку Peltaapermalea ,при доы1нузанн1 мезой!тно-ксеролПтпи. труп рослия /г1громезо|Мтних папоротей та иезосМтних птеридосперм1з/. На п!дстав1 характеристик етап1в, в1дклзди 1нтервалу Pj-Pg, як1 в|дзначаютъся дом!нуванняц гчгроиезо'Мтних голонас1нних Hamtner-т1а marlopteroidea та rirpOiTit THirx папоротей Pecopteris mironovana Zal. et Tachlrk. I P.arcuata Halle, мокуть бути визкачея! як п!зньокам»яновуг1льн1. Ыдклади }нтервалу Pg- ^ , яким вла-стива перевага Нгромезо^тних папоротей i мезогГйтно-ксероМтних голопас!нних - як ранньопермськ!.

Таким чином, флористико-ландиа<*тн1 критерИ иожуть викорис-товуватиоь для стратигра'Т)1чного розмежування товщ, як! однозначно не можуть бути розчленован! по йлоркстичним данш. Основнии критер!ем е комплекс характерных вид!в, зг1Дно якого визначаеть-ся передбачуваниЯ щодо BiKy д1апазон в{дклад!в. Застосування другого флористико-ландшаЖтного критер!ю, тобто яалежноот! рослия, як! переьажають, до дом!нуючих екомар<Тюлог!чпих груп, в додатковим критер!емчдля в!днесення данях утЕорень до в5дкла-д!в, як! (Залягають нижче чи вице. Критер!! б!остратигра<Мчного розчлёнування в!дклад!в, як! розглянут!, визначаються за допо-могою встановлення флористико-лан'дтайтно! етапност! даного рег!ону.

0CH0BHI РЕЗУЛЬТАТИ

I. '.l0H0rparfii4H0 описано 10 вид!в голопаМнних з кал!птери-совим листям, як1 належать 2 природним i 3 Фориальним родам, в тому числ! 3 нових види та I яовий р!д. Доповненг д!агностичн! ознаки родis Auttinia ! Lodevla. Новий.р!д RamineEvia В1дне-сен до порядку Calliatophytalea.

'2. Вивчено морфологИн! в!дм!нпост! р!зних в!ковпх стан!в рослин з кал^птерисовим листям, що дозволяв' зраховувати онтоге-нетичн! стадН при визначешй видово! налеяност!.

3. Встановлено належн1сть тр£ох тшПв йорм збер!гаяня рос-лпнних решток до в!дклад1в певного л!толого-(Гйц!алького складу,

що в додатковим критвр!ем визначення генезису в!дклад!в та умов Юнування роолин.

4. Розширено флористичну характеристику пограничних в!дкла-д!в карбону i nepMi та встановлено 5 флористичних комплекс!в.

5. Реконструйовано склад t структуру 9 тип!в п!зиьокам»я-новуг!льних та ранньопермських Ф1тоценоз{в, як! належать 4 типам ландшайтним обстановкам.

6. Встановлено 5 стад!й розвитку рослинного покриву. Фло-ристичн! в!дм!ни при 3m1hí стад!й характеризуются появою но-вих доиЛнант, як! належать до одних t тих же екоморфолог!чних груп рослин, та эуыовлен! 3Míhok> окремих ландшайтних компонен-т|в в межах одних i тих же тип!в ландаабтних обстановок.

7. Вид!лено два йлористико-ландшайтних етапи. ЗДориотичн! в!дм!ни при 3míhí етап!в характеризуються появою нових доминант та супроводжуються зм!нами док!нуючих екоморйолог!чних груп рослин, що зумовлено зм1ною тип!в ландиа^тких обстановок.

8. Стратиграм!чн! корелятивно зв'язан! ознаки в!дклад!в /комплекси рослинних решток, спорово-пилков! комплекси, л!то-лого-йац!альн! о'собливоот! в!дклад!в/ визначають основн! характеристики блористико-ландшайтних етап!в /комплекси характерних вид!в, дом}нуюч1 екомор(т1олог1чн! групи роолин, типи ландаайт-них обстановок/.

9. Комплекси характерних вид!в /яKt включають домШанти/ та певн1 дом!нуюч! екомор(Иолог1чн1 групп рослин визначають часову посл!довн!сть та тривал!оть флорйотико-ландшаЛтних ета-п!в Зах!дного Донбасу. Етап, що в!дпов!даз 1нтервалу O^-Pgl ха-рактеризуеться флористичними комплексами, hkí включають переваж-но п!зньокарбоново-ранньопермоьк! види рослин, серед яких в к!н~ ц! етапу переважають голонас!нн! з кал!птерисовим листям порядку Calliatophytales I з'являеться ряд вид!в в!домих лише з ранньо1 перм1, при дом1нуванн1 НгроАНтно-мезо'Мтних груп рослин, в!д-несено до п!знього карбону. Етап, що в!дпов1дае !нтервалу Pg-Rj,.

I характеризуемся йлористичниыи комплексами, -як! включають п!з-ньокарбоново-ранньопермськ! ! виключно ранньопермськ! види рослин, в тому числ! голонас!нн! порядку Feltaspermales , при до-utнуванн! ыезоЛ1тно-ксерой!тних груп рослин, в1днесено до ранньо1 пери!.

10. Застосовано Айористико-ландшайтн! критер!! для стратиг-рал!чного рознежування перехШо! товщ! на рубеж! карбону ! пер-

1 Зах1дного Донбасу. Ранньэлуганська /P®-Pg/ t п!зньолугансь-о-ранньокартаишиська /I'g- q^ / стад!! рослинного покриву мать перех!дний характер та, зг!дно Флористико-лапдиафтних кри-эрПв, перша з них в!днесена до пхзнього карбону, а друга -э ранньо! пери!.

II. Виявлешш та обгрунтування етапност! розэитку рослпн-эго покриву Зах!дного Донбасу дозволило застосувати ^лористя-э-ландшайтн! /палеоекослстемн!/ крптерП для 6iocTpaTiirpaif)iч- ->го розчленуватшя в!дклад!в.

СПИСОК ОПУБШГОАНИХ РОБ IT ПО' ТЗ.'Н ДИСЗРТАЦП , Новые каллиптерпс из верхов араукаритовоЯ свиты Донбасса как показатель событийной границы карбона и перки. - Геол.журн., 1989, К 3,'с.97-104./Соавтор А.К.Щеголев/. , фюристако-ценотЕческий аспект обоснования нижнего из вариантов границы карбона и перки в Донбассе. - В кг.:Пермская система земного шара; Тез.докл. Свердловск,1991, с.24. /Соавтор А.К.Щеголев/.

К экологии растительности пойм позднеараукаритового времени Донбасса. - Сб.: Геологическая история экологических обста-новок на территории Украины. К.:Наук.думка,1992, с.44-48. . Callipterid pteridosperna from the Early Permian of Ukraine.-»Acta Palaeontologioa Polonica, 1994, U 39,1, s.I-20. Форма сохранения растительных остатков как показатель условий седиментация й услоеи?} произрастания раннепермских растений Донбасса. - Сб. XI сессии Л10 /в печати/. Картаиыпский этап. - В кн.: Геологическая история территории Украины /в печати/. /Соавтор Н.В.Жккаляк/. О соотношении границ стратонов общей и местной стратиграфических шкал и новых свитах з палеозойском разрезе Донецкого бассейна. - В. сб.:Тектоника и стратиграфия /в печати/. /Соавторы: А.К.Щеголев, Р.И.Козицкая/.

Характеристика разноландшафтных растительных сообществ ранней перми Донбасса - необходимая сторона стратиграфической корреляции континентальных отлояениЧ различного генезиса. -С6.Х1У сессии УПО /в печати/.

Особенности развития голосеменных на рубеже карбона и перни Донбасса. - В сб.:Биос$ера геологического прошлого Украины /в печати/.

Щдписаио до друку I5.04-.94p формат 60x84/16 ianlp друк. Умов. дтсук. л. 1.0. Тираж 160 ггримРрник. Заказ ^blZ

>уко*ано ЦУОП ГНПД "Плодвинконсерь" u-. Kv.Ib , Саксаганського , 1