Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Семенные качества оздоровленного картофеля в зависимости от размера посадочных клубней

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Семенные качества оздоровленного картофеля в зависимости от размера посадочных клубней"

РГ6 од

- Ii ш m?

1нститут землеробства Укршнсько'1 академн аграрних наук

Рязанцев Василь Борисович

УДК 635.21:631.532.2

Насшнев! hkoctí оздоровлрно'Г картоши залежно в1д розм1ру садивних бульб

06.01.05. - селекщя та насшництво

АВТОРЕФЕРАТ днсертацн на здобуття наукового ступени кандидата сшьськогосподарських наук

Чабани - 1997

Дисертащею е рукопис

Робота виконана в 1нститут1 картоплярства Укра'1нсько1 академП аграриях наук на протяз1 1994-1996 рр.

Науковий кер1вник: кандидат С1Л1>ськогосподарських наук,

0ф11цйн1 опоненти: доктор с1льськогосподарських наук,

Прстдна установа

Державна агроеколог1чна акадекйя Украши (м.Житомир)

Захист в1дбудеться 17 грудня 1997 р. о 10 годин1 на заслдашп Спещал1зовано1 вчено! ради Д 01.20.01 при 1нститут1 землеробства УААН за адресою: 255205, смт.Чабани, Киево-Святошинського району, Ки1всько"1 областх

3 дисертацхею можна ознайомитись у бгблютец! 1нституту землеробства УААН.

Автореферат роз1сланий 15 листопада 1997 року.

Вчений секретар Спец1ал13овано1 вчено! ради кандидат

старший науковий сп1вроб1тник Верменко Юр1й Якович.

1нститут картоплярства УААН, пров1дний науковий сп1вроб1тник.

професор Фоьичов Анатший Михайлович.

1нститут землеробства УААН, зав1дувач лаборатор1ею 1.нтенсивних технолог1й вирощування кормових буряк1в; кандидат сгльськогосподарських наук, Кущпянов Володимир Петрович. Виробничо-наукова асощащя "Чертгчвкартопля", виконавчий директор

1Г

Л.О.Кравченко

Загальна характеристика робота

Атуальшсть теш. За прийнятою системою в нас1нництв1 картелях продуктивн! flKOCTi значно! к!лькост1 COpTiB П1дтримуються в культур1 in vitro. На основ! цього матер1алу, як вих!дного, в1дтво-рюеться ел1та картопл!. Значним недол1ком такого способу е його ви-сока соб1варт1сть. Тому одним 1з шлях1в зменшення матер1альних вит-рат на формування елгти може бути залучення в репродукц1йний процес максимально'! к!лькост1 бульб з урожаю. Проте на сьогодн1 не хснуе едино! думки досл1дник!в щодо насхнневих якостей pi3HHX за розмгром садивних бульб. Так, рядом досл1джень виявлено меншу уражуваМсть в1русами др1бних бульб пор1вняно з середтми i великими (A.Beemster, 1967, S.Roztropowicz, 1970, I.А.Лук'яненко та iH., 1974). Припускають, що у деяких сорт1в бульби, якг розвиваються, здатн1 1золюватися Bifl BipycHo'i 1нфекцП (К.С.Сухов, 1964). 3 iHinoro боку е мгркування про те, що бульби понад 60 мм формуються т1льки здоровими рослинами, а тому мають вишу нас1нневу як1сть (М.Я.Мо-лоцький,1972, A.Bjornsted, 1973).

Все це св1дчить про актуальн1сть теми i необххдюсть визначен-ня р1знояк1сност1 бульб щодо ураження вгрусною 1нфекц1ею та вияв-лення фракцП, що найменше уражуеться BipycaMH.

Зв'язок робот з вауковит програмами. Досладження проводилися за програмою 1нституту картоплярства УААН (номер державно! реестра-Ц11 теми UA01001320P).

Мета 1 завдання досл/джень. Мета доелгджень - розробка способ1в ефективного використання бульб р1зного розм1ру в ел1тному HaciH-ництв! картошп.

Для П досягнення вир1шувалися так1 завдання:

- встановити б1олог1Чн1 закономipHocTi взавмодП рослин В1Д р1зних за розм1ром садивних бульб з в1русами X, М, S i Y в польових умовах, розмножуючи оздоровлений материал р1зних за ст1йк1стю проти BipycHo'i шфекцП copTiB картоплi, при застосуванш комплексу загадь ноприйня тих нас1нницьких заходiB;

- встановити ураженгсть вгрусами рослин картопл1 в!д р1зних за розм1ром бульб у межах клону;

- виявити особливост1 росту i розвитку рослин картопл1 та формування ними урожаю в nociBax в1д р1зних за розм1ром садивних бульб;

- розробити способи ефективного використання бульб рхзних за

- г -

розм1ром в елхтному насШшцтв! картоши та визначити економ1чну ефективн1сть.

Наумова новизна досл!Джень. Встановдено, що дрхбн1 бульби менше уражуються в1русами у copTiB з польовою ст!йк1стю проти Bi-pycHoi iH$eKUi'i i р!вном1рно - pi3Hi за розм1ром бульби сприйнятли-вих до BipyciB сорт1в, в тому числ1 толерантних .

Розроблено метод вияву в межах клону р1зноят.сност1 фракщйно-го складу бульб стосовно ураженост1 ix BipycaMH.

Эапропоновано використовувати др1бн1 бульби, як вюйдний мате-р1ал, в единому нас1нництв1 картошй для п1дтримання продуктивних якостей copTiB з польовою ст1йк1стю проти BipycHO'i 1нфекц1!.

Основыi положения, що виносяться на захист:

- HOBi уявлення про особливост1 ураження в1русами р!зних за РОЗМ1РОМ бульб картопл!;

- метод 1дентиф1кац11 сорт!в картопл!, прсдуктивнг якост! яких дощльно шдтримувати шляхом nepeciBy др1бних бульб;

- використання ргзних за розмхром бульб у единому нас1ннидтв1 картошй, враховуючи ст1йк1сть сортов проти BipycHO'i 1нфекщ1.

Практична щнн1сть робот. Егптному насинництву картопл1 зап-ропоновано новий р1зновид вюйдного матер1алу, а саме др1бн! бульби copTiB з польовою стшгасть проти BipycHO'i 1нфекцП. Рекомендовано пгдтримувати продуктивш якост1 названих copTiB шляхом багаторазо-вого nepeciBy др1бних бульб (менше 30 мм, середньою масою 25 г), застосовуючи комплекс загальноприйнятих нас1нницьких заход1в. Реко-мендований cnoci6 застосовуеться в 1нститут1 картоплярства УААН з 1996 року. BiH л1г в основу рад1оналхзаторсько1 пропозицП "Cnoci6 збереження продуктивних якостей в1дносно ст1йких проти BipyciB copTiB картошй CBiтанок кшвський i Зарево" (Посв1дчення N 1 В1Д 3.02.97 р.).

Розроблено метод для визначення copTiB з польовою ст1йк1стю проти BipycHO'i анфекцП, за яким в межах клону встановлюеться будь-яка р1зниця на користь дрхбних бульб в1дносно ix uewoi ураже-HocTi BipycaMH.

Пропонуеться розмножувати нас1нневий матер1ал, одержаний в1д рослин in vitro максимальною KixbKicTio бульб р1зних за розм1ром з урожаю сприйнятливих, в тому числи толерантних до BipyciB copTiB. Цей cnoci6 застосовують в досл1дному господарств! "Немхшаеве" 1нс-титуту картоплярства при виробництв1 ел1ти картопл1.

АпробаЩя робот та публ1кац1я результате!в досл!джень. Основн! результаты досл!джень допов!далися 1 обговорювалися на заседаниях в!дд1лу нас!нництва картопл! 1 методично! ком!с1Л 1нституту картоплярства (ш,ор1чно 1994-1996 рр.); конференцП молодих вченних та спец!ал1ст!в "Науков1 основи ведения картоплярства Укра!ни в ринко-вих умовах" (Нем1шаеве, 1996); сп!льному зас!данн1 в!дд1л1в нас1н-ництва 1 селекцП та зас1данн1 Вчено! ради 1нституту картоплярства (1997 р.).

За метер1алами дисертацП опубл1ковано чотири науков! прац1.

Особиашй виесок здобувача полагав в розробц1 программ, методики та практичному виконанн! експериментальних досл1джень, уза-гальненн! отриманих результат!в 1 впровадження 1х у виробництво. Особиста участь дисертанта становила 80%.

Обсяг да структура робот. Дисертад1йна робота викладена на 124 стор1нках машинописного тексту, включае: вступ, 6 роздШв, висновки, рекомендации виробництву, б1бл!ограф1чний список 1 додат-ки. Експериментальний матер1ал представлений в 31 таблиц!, 6 рисунках. Список використано! л!тератури включае 238 найменувань.

3 м 1 с т роботи

У первому роздШ "Вплив розм1ру садивного матер1алу на про-дуктивн1сть 1 нас1нневу як1сть картопл!" наведено короткий л1тера-турний огляд рузультат1в досл!джень в1тчизняних та заруб1жних авто-р1в з питань вивчення р!знояк1сностч р!зних за розм1ром бульб сто-совно ураженост! 1х в1русною 1нфекц1ею. Проанал1зовано аспекти фор-мування урожаю рослинами в1д др!бних, середн1х та великих бульб.

У другому роздШ "Умови та методика проведения досл1джень" дана характеристика грунтових та погодних умов, методики проведения польових та лабораторних досл1джень.

Досл1дження проводили протягом 1994-1996 рр. в лабораторП первинного нас1нництва картопл! та в досл1дному господарств1 "Нем1-шаеве" 1нституту картоплярства УкраЗнсько! академП аграрних наук. Це зона Швденного Пол1сся Украши. Грунти дерново-п!дзолист1, су-п1щан1 1з наступними агрох!м1чними показниками: гумус 0,8 -1,5%, К20 - 7,6 мг, Р205 - 9,1 мг на 100 г грунту, рН сольове - 4,5-5,3, г1дрол!тична кислотн!сть - 2,3 мг-екв. на 100 г грунту.

Погодн! умови за роками досл1джень були пор1вняно сприятливими для картопл!. Проте в 1995 роц1 15 червня сильним градом було зни-

щено вегетативну масу, що 1стотно знизило продуктивного пос!в1в. Рослини, як1 заново в1дросли мали аномальний вигляд 1 в повн1й м1р1 не могли використати достатню зволожен1сть грунту 1 температуру по-в!тря того року.

Попередником картопл1 була озима пшениця. П!д оранку вносили м1неральних добрив в розрахунку N60 Р60 К90 1 40 т орган1чних добрив. Технолог!я вирощування 1 засоби захисту в!д шк1дник!в 1 хвороб загальноприйнят! для умов Мвденного Пол1сся Украйни.

Нас1ннев1 якост! оздоровлено! картоши залежно в1д розм!ру са-дивних бульб вивчали шляхом повторного в!дбору 1 випробування в1д-пов!дних фракщй за схемою, що наведена в таблиц! 1.

Досл1ди проводилися !з сортами, як1 по-р1зному реагують на повторне ураження в1русами 1 яким властив1 р1зн1 типи ст!йкост1 проти в1русно1 1нфекц11. Зокрема, Св1танок юпвський 1 Зарево в1д-носяться до групи В1ДНОСНО ст!йких проти в!рус!в, Луговська - до толерантних (Ю.Я.Верменко, 1992, А.А.Осипчук, 1988, 1993).

Пос1ви розм!щували за умов просторово! 1воляц!1 в1д джерел та переносник1в в!русно1 !нфекцП.

Густоту розкладання бульб у рядку визначали, виходячи 13 стеб-лоутворюючо! здатност! р1зних за розм!ром бульб за плановим стеб-лостоем 140 тис. на 1 га + 10% (М.П.Разкевич, 1985). Щороку цей по-казник уточнювали на основ1 результата, отриманих в попередньому роц1. СагЦння зд1йснювали в м!жряддя 70 см шляхом ручного розкладання бульб в борозни 1з наступним эакриттям гребенеутворювачем. 0бл1кова площа д!лянки 25 м.кв. Повтори!сть 4-разова з систематич-ним розм1щенням д!лянок.

ЕИзуально хвор1 рослини видаляли трич!: при висот! рослин 15-20 см, у фазу цв1т1ння та перед початком в!дмирання картоплиння.

В!руси X, Б, М, У визначали серолог!чним методом краплинно! аглютинац!!, використовуючи моновалентн! до цих в1рус!в сироватки, виготовлен! в 1нститут1 с!льськогосподарсько! м!кроб1олог!! УААН.

Випробовували клони зг!дно з "Положениям про нас!нництво кар-топл!"(1993).

Визначали фази розвитку рослин, урожай та 1нш1 показники зг1д-но з "Методическими рекомендациями по проведению исследований с картофелем"(1983).

Статистичний оброб!ток експериментальних даних проводили методами дисперс!йного анал1зу (Б.А.Доспехов, 1985) ! звичайним (дроб-ним) (А.С.Молостов, 1965).

- 5 -Схема Д0СЛ1Д1В

Внх1днчй материал: полков! вяльбов! поколения вiд рослин »п уИго

Варгантм, розм^р булвб (мм) 1 поел!давность в1ДЙору гх за роками речродукування

1934

1935

1336

перше (знеособлен! пас!ви)

1. Менте 30 ■*

2. 30-60 -*

3. Лонад 60 ■*

1. Менте 30 -* 1. Менше 30

2. 30-60 "* 2. 30-60

3. Помад 60 "* 3. Помад 60

четверге (знеосо£лен! поспви)

1. Менше 30

2. 30-60 -*

3. Понад 60 -*

1.

г. з.

Менше 30 30-60 Понад 60

1. 2. 3.

Менше 30 30-60 Лонзд 60

трете (клони)

1. Менше 30 -*

30-60

1. Менше 30 •*

3. Понад 60 -»

2.

30-60 -*

3. Понад 60 -»

4. Менше 30 -*

5.

30-60

6. Лонад 60 ■*

7. Менше 30 -*

8.

30-60

Э. Лонад 60 -*

1. Менше 30

2. 30-60

3. Понад 60

4. Менше 30

5. 30-60

6. Понад 60

7. Менше 30

8. 30-60 3. Понад 60

10.Менше 30

11. 30-60

12.Понад 60

13.Менше 30

14. 30-60

15.Понад 60

16.Менше 30

17. 30-60

18.Понад 60

13.Менше 30

20. 30-60

21.Понад 60

22.Менше 30

23. 30-60

24.Понад 60

25.Менше 30

26. 30-60

27.Понад 60

2

У третьему роздШ "Нас1ннев1 якост1 оздоровлено! картоши за-лежно в1д розм1ру садивних бульб" наведено результата, як1 характеризуют 61олог1чн1 законом!рност1 взаемодП рослин в1д р1зних за розмгром садивних бульб з в1русами в польових умовах при репродуку-ванн1 оздоровлено! картоши.

Ура«ен1сть в1русною 1нфекц1ею noclBiB, сформованих бульбами р1зного розм1ру. Застосовуючи повторний Bifl6ip садивного матер1алу р1зних бульбових фракц1й встановили, що процес ураження nociBiB Bi-русами 1стотно в1др1зняеться за сортами (табл. 2).

Зокрема, у сорту Св1танок ки!вський уражен!сть Ырусними хворобами по роках випробування коливалась у посевах, де використову-вали садивн! бульби менш1 30 мм, в!д 0,2 до 1,2 %, 30-60 мм - в1д 0,3 до 3,0 % i понад 60 мм - в1д 2,2 до 8,0 %. Ictothoi в1дм!нност1 эа цими показниками м!ж категор1ями нас1нневого матер1алу не в1дм1-чено. Тобто, використання р1зного вих1дного матер1алу для досл1д-жень (перша чи четверта польова бульбова репродукц1я в1д рослин in vitro) не мало суттевого впливу на уражен!сть nociBiB в!русними хворобами. Шсля видалення хворих купив рослин-носПв BipyciB у прихован1й $opMi не виявлено.

Для сорту Зарево, який вивчали з використанням як вих!дного четвертого польового бульбового покол!ння в!д рослин in vitro, встановлено, що к!льк1сть рослин, уражених в!русними хворобами, у nociBax, сформованих бульбами меншими 30 мм, становила в!д 3,5 до 3,8 %, 30-60 мм - в!д 7,1 до 12,3 % i понад 60 мм - Bifl 13,5 до 19,1 %. П1сля проведения ф!топатолог1чних прочисток серолог!чною д1агностикою у nociBax цього сорту виявлено уражен! в1русами росли-ни. Залежно в1д розм!ру садивних бульб, а саме: менше 30 мм, 30-60 i понад 60 мм - уражен1сть в!русами складала в1дпов1дно 3,4-4,2%, 2,2-8,9% i 11,4-13,5%.

У сорту Луговська розвиток BipycHOl 1нфекцП в!дбуваеться iHaK-ше. При випробуванн! другого польового бульбового покол1ння в1д рослин in vitro в 1994 poui рослин, уражених в1русними хворобами, не виявлено, а ураження в1русами становило в nociBax з др1бними i великими бульбами 4,4, з середн!ми - 11,0%. 1стотне зб1лыпення к!лькост1 рослин, уражених в1русами, виявлено в nociBax третьего польового бульбового покол1ння в1д рослин in vitro, яке досягало у досл!джуваних варгантах 61,5-73,8%. Подальше розмноження цього сорту було пов'яэане is ще б1льшим накопиченням BipyciB в nociBax, проте розм1р бульб на цей процес Ictotho не вплинув. При розмножен-Hi четвертого польового бульбового покол!ння в!д рослин in vitro виявлено аналогi4Hy законом1рн1сть.

Оздоровлений сорт Прол1сок реагував на повторне ураження Bi-русною 1нфекц1ею под!бно до Луговсько!. У nociBax другого польового

Уражешсть раиною гифекВДЕ» пос1 Б1 в картоп/и, сформованих булвбами ргзиого розм!ра в прочее! репродукування

ПОЛЬОВ! 1394 1935 1936

оЦЛЬоОВ1

ПОКОЛ1ння Видалено Росли- Видалено Росли- Видалено Росли-

ВХД рОС- рослин. нн. рослин. нн. роелмн. ни.

ЛИН 1(1 араже- араже- ураже- ураже- араже- ураже-

vit.ro них в!- Н1 В1 - них в1- И1 В1 - них В1- н1 В1 -

1 розтр расними Раса- расними раса- руснимн раса-

балъб. хворо- ми, хворо- ми. хворо- ми.

мм бами. бами.

•/. У. У. У.

Перше С в 1 т а н о к К И 1 в с ь к и й

Менше 30 0,2 0 1,2 0 0,8 0

30-60 0,3 0 3,0 0 2,2 0

Понад 60 2,2 0 8,0 0 5,4 0

Четверте

Менте 30 0,3 0 0,4 0 0,7 0

30-60 1,4 0 2,7 0 2,0 0

Понад 60 2,5 0 6,5 0 4,8 0

Четверте 3 а р е в о

Менте 30 3,6 3,4 3,8 4,2 3,5 3,5

30-60 7,1 2,2 12,3 8,3 9,1 8,9

Понад 60 13,5 11,1 14,8 13,5 19.1 12.9

Перше Я а Г о в с ь к а

Менте 30 0 4,4 0,5 73,8 5.3 85,3

30-60 0 11,0 3,7 68,7 1,1 81,5

Понад 60 0 4,4 3,3 61,3 4,2 81,1

Четверте

Менше 30 2,7 68,2 3,6 65,0 3,5 95,4

30-60 2,0 73,2 3,4 74,5 4,8 83,5

Понад 60 2,0 56,5 2,4 62,5 5,1 8В, 8

Перше Прол! сок*

Менте 30 0,1 0 90. 5 1,4 98,1 0.7

30-60 0,3 0 89,5 4,2 95,4 1,5

Понад 60 0,3 0 88,5 3,5 93.3 1.5

Четверте

Менше 30 100,0 - 100,0 - 100.0 -

30-60 100.0 - 100,0 - 100,0 -

Понад 60 100,0 - 100,0 - 100,0 -

* — рослини, уражен! В1русикмм хворобами, не видаляли

бульбового поксшння Bifl рослин in vitro виявлено i ввдалено Bisy-ально хворих рослин i3 симптомами в1русних хвороб 0,1 - 0,3 %, а уражених в!русами рослин взагал1 не дгагностувалося. Проте в треть-ому бульбовому покол1нн1 у 1995 рощ залежно Bifl вар1анту виявлено В1Д 88,5 до 90,5 % рослин, уражених в1русними хворобами. Видаляти таку KiJibKicTb було недоц!льно , тому прочищения не проводили. На в1зуально здорових рослинах, методом серодiагнностики, виявили в1д 1,4 до 4,2 % рослин, уражених BipycaMH. У четвертому польовому бульбовому поколшнх спостерггаеться подальше зростання цього по-казника незалежно Bifl posMipy садивних бульб. У п'ятому польовому бульбовому nomniHHi Bifl рослин in vitro, а також в наступних репродукциях, Bci рослини були уражен! в1русними хворобами.

Статистична обробка даних показала, що середньор1чна к1лък1стъ безварусних рослин у. nociBax в!д р!зних за розм!ром бульб icTOTHo не зм1ннюеться в репродуквдях copTiB Св1танок кювський i Зарево. У сорт!? Луговсью i Прол1сок вшюона помилка досить значна (43,8 -7/,0/ij, що св1дчить про icTOTHe вар1ювання к1лькост1 безв1русних рослин за роками досл1джень (табл.3).

Уражен1сть в1русною 1нфекцхЕЮ бульб р1зного розмхру в межах потомства одн1б! рослини (клону). Вивчення ураженост1 вiрусною шфек-Ц1бю бульб ргзного posMipy в межах клону показало под!бн1сть патологичного процесу з тим, який спостер1гаеться в nociBax знеособле-ного матер1алу. Зокрема менше уражуються BipycaMH др1бн! бульби COpTiB 3 ПОЛЬОВОЮ CTiHKiCTO ПРОТИ BipyCHO'i 1НфеКЩ 1 i piBHOMipHO -pi3Hi за розм1ром бульби сприйнятливих до BipyciB copTiB, в тому числ! толерантних. Р1зниця на користь др1бних бульб встановлена у copTiB Св1танок кшвських (9-18%) i Зарево (4-90%) залежно в1д ва-р1анту добору i року досл1джень. Разом з тим систематичний в1дб1р КЛ0Н1В Bifl рослин, ЯК1 ПОХОДЯТЬ 3 др1бних бульб COPTiB 3 ПОЛЬОВОЮ CTiHKiCTM, позитивно впливае на насаннева якоста потомства. В той же час по сортах Луговська i Прол1сок не в1дм1чено Ютотного впливу на ураженхсть потомства розмхру садивних бульб.

Таким чином, 1з зменшенням po3Mipy садивних бульб збхлыпуеться середньор1чна к1льк1сть безв1русних рослин у nociBax copTiB з поль-овою ст1йк1стю проти BipycHoi 1нфекцП. Разом з тим po3Mip садивних бульб хстотно не впливае на ураженхсть BipycaMH nociBiB сприйнятливих copTiB, в тому числ1 толерантних.

- а -

Таблицп 3

9pa.i CHir.Th в1расиов 1 мфекц! ею ППС1В1П картопл! сформованчх бальбани р1зииг-о розм!ру (середне за 1ЭЭЧ-1ЭЭ6 рр. )

РОЗМ1р Сульб, мм Рослмнм, «ражен! Без»! русш рпслипи

рмсннмн хворобами, ■/. расами Х,Й,М, У, 7.

7. И ± т и» У.

С в г т а н О К К Н 1 в с ь к и й

Менте 30 0,7 0 ЭЭ,3 ± 0,1 0,1

30-60 1,3 0 9В,1 ± 0,4 0,4

Понад 60 4,3 0 95,1 ± 0,9 0,9

3 а р е в о

Менше 30 3,6 3,7 92,6 ± 1,4 1,5

30-60 3,5 6,5 84,0 ± 3,4 4,0

Понад В0 15,3 14,0 71,6 ± 10,0 14,0

Я^говсвка

Иенше 30 2,6 65,4 32,0 ± 18,1 56,6

30-60 3,0 65,4 31,6 ± 16,4 51,8

Понад 60 2,0 59,1 38,1 ± 16,7 43,8

П р и л 1 сок

Менше 30 64, 9 12,0 23,1 ± 16,3 70,8

30-60 64,0 14,3 21,1 ± 16,2 77,0

Понад 60 63,8 8,5 27,7 ± 16,5 53,7

У четвертому роздШ "Продуктивн1сть оздоровлено! картопл1 за-лежно в1д розм1ру садивних бульб" наведено результата, як1 характе-ризують ОСОбЛИВОСТ! росту 1 розвитку рослин картопл! В1д Р13НИХ за розм1ром садивних бульб та формування ними урожаю у знеособлених шхпвах 1 в межах клону.

Продуктивн1сть знеособлених пос1в1в в1д бульб р1зного розм!ру, як! повторно використовуються як садивний материал. Досл1дженнями встановлено, що не а.снуе певно! законом!рност1 щодо впливу конкретного розм1ру садивного матер1алу на продуктивна пос1в!в картоши за умови вир!вняного стеблостою м!ж вар1антами (табл.4).

Сокрема, у сорт1в Св1танок ки!вський 1 Зарево пос!ви вгд др!б-них садивних бульб формують урожай р!внозначний одержаному при користанн! середн!х садивних оульб. I навпаки, пос!ви в1д великих бульб виявилися менш продуктивними пор1вняно з середн1ми. Так, урожайность в1д великих бульб сорту Св1танок кшвський була меншою по-

Р1ВНЯНО вхд середн1х на 51 ц/га у четвертому польовому бульбовому noKOJiiHHl Bifl рослин in vitro i на 64 ц/га у сьомому; у сорту Зарево на 33 ц/га - у п'ятому польовому бульбовому покол1ннх Bifl рослин in vitro.

По сортах Луговська та Прол1сок менш урожайними виявилися по-cíbh bifl др!бних садивних бульб пор1вняно з середн1ми. Достов1рна р1зниця становила 43 - 119 ц/га для сорту Луговська 1 37 - б? ц/га для сорту ПролХсок вадежно в1д категорП садивного матер!алу i року досл1джень. Проте, пор1вняно з 1ншими сортами, середньорхчна фак-тична урожайн!сть nociBíB Bifl дрЮних бульб цих coptíb досить висо-ка, що дае мссклив!сть застосовувати !х як повнощнний садивний материал. Пос1Ви Bifl великих садивних бульб названих coptíb за уро-жашпстю не поступаються середн1м.

В процес1 репродукування nociBiB Bifl р1зних садивних бульб спостер1гаеться така тендешЦя, що зниження категорП садивного ма-Tepiasy íctotho не впливае на продуктивнхсть nociBiB coptíb CBiTa-нок ки1вський, Зарево i Луговська. Проте у Прол1ску в1дм1чено певне зниження урожайност1 у сьомому польовому бульбовому покол1нн1 Bifl рослин in vitro nopiBHHHO з першим, що пов'яване 1з значиою ураже-hícto в!русними хворобами рослин у пос!вах репродукованого matepia-лу.

Продуктивн1сть рослин Bifl piBHHX за розм!ром бульб в межах клону i IX потомства. Встановлено, що в межах клону продуктивного рослини в1д др!бних бульб в 1,2 - 4,5 рази нижча пор1вняно ie се-редн1ми i у 1,3 - 5,0 pasiB - великими бульбами залежно Bifl сорту i BapiaHTy добору. Рослини в1д великих бульб не завжди переважають за цим показником рослини Bifl середн!х.

По сортах Св i танок кшвський, Луговська та Прсийсок не в!дм1-чено icTOTHoro впливу розм1ру садивного матер1алу на продуктивного потомства.

По сорту Зарево встановлено, що на п1двищення продуктивное!i потомства íctotho впливають flpióHi садивн1 бульби, що, очевидно, пов'язане s меншою уражен!стю 'ix BipycHora хнфекщею. Так, у 1995 роц1 потомство рослин в1д др1бних бульб виявилося на 90 - 100 г б1лып продуктивним Bifl immx фракцхй. Ця тенденция збереглася i в наступний piK досл1джень, проте р1вниця в продуктивное^ значно б1лыва: 100 - 600 г залежно Bifl вар!анту добору.

9рожайн1сть пос1в1в картопл!, сформовамих бильСамн р!зного розм!ря

Лольов! буЛЬ — боВ1 покол1н-ня в1д рослин 111 роки доел!джень Розм!р бульб, мм Уражайн!ст» сорт!в, ц/га

Се1танок кн1венкий Зарево Луговська Прол!сок

енх1днин материал* ■перше польове бульбове поколения

Менте 30 367 364 374

драгв 30-60 375 483 441

1994 Понад 60 374 411 447

Н1Р 05 25 13 19

Менте 30 192 104 192

ТретЕ 30-60 105 147 203

1ЭЭ5 Понад 60 19В 217 207

Н1Р 05 18 24 24

Менше 30 396 372 231

Четверте 30-60 422 449 244

1996 Понад 60 371 440 263

Н1Р 05 37 35 30

Менте 30 318 2В0 266

СереднЕ за 30-60 327 360 296

три роки Поиад 60 314 356 306

вмх1дний матер1ал-четверте польове бульбове поколения

Менше 30 394 302 310 326

П* яте 30-60 409 319 364 377

1991 Понад 60 381 286 401 356

Н1Р 05 36 18 37 18

Менте 30 226 17В 166 98

Цосте 30-60 265 169 212 135

1995 Понад 60 260 170 269 110

Н1Р 05 24 30 36 17

Менше 30 409 321 420 268

Своме 30-60 432 326 485 295

1Э9В Понад 60 386 301 493 274

Н1Р 05 41 32 41 28

Менше 30 343 267 199 230

Середнг. за 30-60 368 271 353 262

три роки Понад 60 342 252 388 254

Середнс для Менше 30 392+ В 312+ 9 367+23 300+31

сорту (без 30-60 410+ 9 323+ 3 445+29 339+43

1995 року) Понад 60 378+ 4 294+ 8 436+21 335+43

— """

Таким чином, рослгаш в1д др1бних бульб у межах клону формують нижчий урожай пор!вняно 8 рослинами в1д середн1х 1 великих. У внео-соблених пос!вах в!д р1вних 8а розм!ром садивних бульб при вир1вня-ному стеблосто! шляхом зр!дженого сад!ння великих бульб 1 загущения др1бних, продуктивн1сть пос!в1в в!д др1бних бульб не завжди ниж-ча, а в!д великих- не вица пор1вняно з 1ншими фракц!ями 1 валежить в1д сортових особливостей.

У п'ятому розд!л! "Особливост! ураження в!русами р1зних 8а розм!ром бульб каргопл1 1 значения його для нас1нництва" наводиться анал18 1 узагальнення, пропонуються способи 1 методи реал1вац11 результат досл1джень.

Отже встановлено, що сортам з польовою ст1йк1стю проти в1русно! 1нфекцП (Св1танок кшвський 1 Зарево) властива не т1льки в1дносно низька уражен!сть в!русами пос!в1в при репродукуванн!, а 1 менша уражен!сть цими патогенами др1бних бульб при первинн!й 1нфекцП. Так, середньор!чна к!льк1сть рослин уражених в!русними хворобами, у пос1вах в1д др1бних бульб в1дпов!дно у 2,7 1 2,6 раз1в менша пор1в-няно 8 середн!ми 1 у 7,0 1 4,3 рази - э великими. На нашу думку, 1золяц1я др1бних бульб в1д в!рус1в у названих сорт!в в!дбуваеться тому, що 8а польово! ст!йкост1, як зазначае Р.В.Черепанова (1971), розмноження 1 поширення в!русу по рослин1 стримуеться ф181олого-б1-ох!м!чними особливостями рослин-господар1в. При перем1щенн! в!русу в!д м1сця 1нокуляцП до бульб в!н може вступаги у взаемод1ю 8 кл1-тинами флоеми, тобто швидкють поширення в1русу буде меншою в1д швидкост! перемХщення асим1лят!в (В.А.Шмигля, 1980). Напевно, фло-емна система сорт!в 8 польовою ст!йк1стю е ф1льтром для в!рус1в, де може нейтрал1зуватися певна к!льк1сть 1х. Отже, об'ем "очищених" асим1льованих речовин достатки т1льки для утворення др!бних бульб, як! формуються протягом короткого терм1ну часу. 31 зб1лыпеннямаси-м!ляц1йного пер!оду п1двшцуеться 1мов1рнЮть ураження в1русами великих бульб.

Щодо незначно! к!лькост1 др1бних бульб, уражених в1русами, як1 все ж присутн! в пос1вах в1дносно стшких сорт1в, то при ранн!й первинн1й 1 вторинн1й 1нфекц1ях можуть уражуватися 1 вони.

У сприйнятливих до в1рус1в. сорт1в Луговська 1 Прол1сок процес ураження в!русами рослин проходить незалежно в1д розм1ру садивних бульб 1 напевно тому, що у них розмноження 1 пе-рем1щення по рослин! цих патоген!в проходить без перешкод. Очевидно, швидк1сть перем!щення асим!лят1в 1 в!рус1в сп!в-

падае.

Запропоновано гпдтримувати продуктивн! якост1 copTiB з польовою ст1йк1стю проти BipycHO'i iHieratf'i шляхом повторного перес!ву др!бних бульб (менших 30 мм). Для цього в господарств1 формуються базов1 розсаднжи в умовах просторово! 1золяцП в1д джерел 1нфекцП (не менше 500 м), площа яких повинна забезпечувати виробництво не-обх1дно! к1лькост! ел!тного матергалу. Вперше для створення базових nociBiB використовуються др1бн1 бульби (менш1 30 мм), отриман1 в1д урожаю насШницьких nociBiB, де проводився негативний доб!р (роз-садники випробування клон1в, супер-суперел^ти, суперел1ти i ел1ти). В подальшому в!дновлення nociBiB проходить за рахунок щоргчного пе-peciBy др1бних бульб. Обов'язковими е ретельн1 ф!топатолог1чн1 прочищения 1 контрольн! перев!рки на наявн1сть BipyciB.

Для визначення copTiB, як! придать для вирошування таким способом, розроблений i пропонуеться в1дпов!дний метод. BiH грунтуеть-ся на властивостях рослин copTiB з польовою cTiHKicno проти BipycHO'i 1нфекцП формувати др!бн1 бульби менше ураженi в!русами i одно-часно накопичувати ц! патогени у великих бульбах. Отже, якщо в межах клону встановлено будь-яку р!зницю на користь др!бних бульб в!дносно 1х меншо'1 у раже ноет! в1русами, - це св1дчить про те, що сорту притаманна польова ст1йкость. Для випробування клони в1дбира-ють в розсаднику оздоровленого материалу (трете польове бульбове покол!ння в!д рослин in vitro).

Використовуючи цей метод, в 1996 роц! проведено випробування групи поширених сорт!в. Встановлено, що до сорт!в з польовою ст!й-к1стю належать Кобза (р1зниця в ураженоетi в1русами др1бних i великих бульб складала 12%), Бородянська рожева (8%) i Либ1дь (34%). Сорти Купаву i Обргй сл1д в1днести до толерантних, оск1льки не встановлено р1зниц1 в ураженосг! в1русами р1зного фракц!йного складу.

Запропоновано розмножувати оздоровлений матер1ал сприйнятливих до BipyciB сорт1в, в тому числ1 толерантних максимальною к!льк1сть бульб р1зних за розм1ром. В зв'язку з тим, що рослини названих copTiB у вегетативних репродукц!ях нагромаджують в1руси 1 стають дже-релом 1нфекцП, тому пос!ви 1х необхгдно розм1щувати просторово 1зольовано в!д copTiB з польовим типом ст1йкост1 i за напрямом па-нуючого в!тру.

У востоку роздШ "Економ1чна ефективн!сть застосування р!з-них за розм1ром садивних бульб в ел!тному нас1нництв! картопл1" показано, що розроблен! способи забезпечують зниження соб1вартост! садивного матер!алу, п1двищення коеф!ц1ента розмноження за рахунок рац1онального використання р1зних за розм1ром бульб 1 зменшення потреби у вих!дному матер1алi, що виробляеться в культур! in vitro. В результат! економ!я кошт!в становить 760 грн.на 1 га nociBy при багаторазовому nepeciBi др1бних бульб для п1дтримання продуктивних якостей copTiB з польовою стИтгстю проти BipycHoI 1нфекцП i 16 грн. на 1 тонну ел!ти, якщр використовують весь фракц!йний склад бульб для розмноження сприйнятливих ДО BipyclB COPTiB, в тому числ! толерантних.

ВИСНОВКИ

1. На основ! вивчення б1олог1чних законом1рностей взаемодП BipyciB з рослинами оздоровлено! картопл! в польових умовах 1з зас-тосуванням комплексу загальноприйнятих нас!нницьких заход!в вста-новлено, що:

- при багаторазовому nepeciBi др!бних садивних бульб к1льк1сть безв!русних рослин у пос!вах сорт!в з польовою ст!шастю проти в1-pycHo'i 1нфекцП iCTOTHO не знижуеться i становить за середньор1чни-ми показниками для сорту Св!атнок кшвський 99,3+0,1%, для сорту Зарево 92,6+1,4%. Це дозволяе ix використовувати як вих1дний мате-р!ал в ел!тному нас!нництв1.

- у сприйнятливих сорт!в, в тому числ! толерантних до BipyciB увесь фрагаЦйний склад бульб р1внощнний щодо ураженост!. ix Blpyc-ною !нфекц!ею. Для розмноження оздоровленого матер1алу названих сорт1в доц1льно залучати максимальну к!льк1сть бульб з урожаю.

- у межах клону менше уражуються в!русами др!бн! бульби сорт1в

3 ПОЛЬОВОЮ СТ1ЙК1СТЮ ПРОТИ BipyCHO'i 1НфеКЦ11 i piBHOMipHO - pi3Hi

за posMipoM бульби сприйнятливих до BipyciB copTiB, в тому числ1 толерантних. Р!зниця на користь др!бних бульб встановлена у сорт1в Св!танок ки'1 вських (9-18%) ! Зарево (4-90%) залежно в!д BapiaHTy добору ! року досл!джень.

2. Продуктивн1сть noclBiB, сформованих др!бними садивними бульбами copTiB CBiтанок ки'1 вський i Зарево, а також великими сорту Луговська !стотно не в!др1зняеться в1д nociBiB з середн!ми бульбами i становить в!дпов!дно названии сортам за середньор1чними

показниками 392+8 ц/га, 312+9 i 436+21 ц/га. Посйви, сформованi великими садивними бульбами coptíb Св1танок юпвський i Зарево, а та-кож др1бними coptíb Луговська i Прол1сок на 32 ц/га, 29, 78 i 39 ц/га в1дпов!дно менш урожашп поргвняно з пос1вами в1д середнгх садивних бульб.

3. Встановлено, що при зниженн1 категорП садивного материалу урожашпсть íctotho не знижуеться у coptíb Св1танок ктвський, Зарево i Луговська. По сорту Лрол1сок спостер^аеться тенденщя до зниження продуктивное^ у сьомому польовому бульбовому nomniHHi пор1вняно з другим i залежно в1д варианту становить 106 - 173 ц/га.

4. Систематичним перес1вом дрЮних садивних бульб, hkí наймен-ше уражуються в1русами, дощльно П1дтримуват-и продуктивн! hkoctí coptíb Св i танок кигвський i Зарево. Цей cnocí6 може бути застосова-ний Í ДЛЯ 1нших COpTÍB 3 ПОЛЬОВОЮ CTÍÜKÍCTK) проти BÍpyCHO'i 1нфек~ Ц11 •

5. При розмноженн! сприйнятлив! до BÍpyciB сорти, в тому числ! толерантн1, 1нтенсивио перезаражуються в1русною 1нфекц1ею i стають джерелом "íí, тому ix iiocíbh дощльно розм1щувати 1з просторовою 1золящею в1д сортов з польовою ctíükíct» i за напрямком пануючих

BÍTpÍB.

6. Враховуючи здатнгсть рослин coptíb з польовою ст1йк1стю формувати в межах клону apí6hí бульби менте ypa^eHí в1русами nopíB-няно з середн1ми i великими, запропоновано метод 1дентиф1кацП сор-tíb, продуктивн1 hkoctí яких можна п1дтримувати прийнятими HacíH-ницькими заходами в оптимальних ф1тосан1тарних та природно-юйма-тичних умовах для культури картошп.

7. Розроблен1 способи ращонального використання фракц1йного складу бульб, а також методи формування як1сного вих1дного матер!а-лу тдвищують ефективн1сть нас!нництва картошй í економ1я матер1-альних витрат складае 760 грн. на 1 га nocíBy i 16 грн. на 1 тоннi ел1ти.

РЕК0МЕНДАЦ11 ВИРОБНЩТВУ 1. Для Шдтримання продуктивних якостей coptíb з польовою ctíhkíc™ проти BípycHo'i 1нфекцП багаторазово використовувати Api6HÍ бульби, як в№йдний материал, i застосовувати комплекс загадь ноприйнятих насшницьких заходов.

2. Для 1нтенсивного розмноження оздоровленого матерхалу сприй-нятливих до BipyciB copTiB, в тому числ1 толерантних, слгд викорис-товувати максимальну к1льк1сть бульб ргзних за розм1ром. Розмхщати nociBH просторово 1зольовано в1д copTiB з польовою CTimucTio i за напрямком пануючих BiTpiB.

3. ДЛЯ ВСТаНОВЛеННЯ COPTiB 3 ПОЛЬОВИМ ТИПОМ CTiHKOCTi проти BipycHO'i 1нфекцП застосовувати метод, що грунтуеться на здатност1 др1бних бульб цих copTiB 1золюватися в1д BipyciB.

СПИСОК Р0Б1Т, 0ПУБЛ1К0ВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦ1I

1. Рязанцев В.В., Верменко Ю.Я. ОптюЛзащя окремих процесХв нас!нництва картопл1. //В1сник аграрно! науки. - 1996. -N11. - С.24 - 26.

2. Рязанцев В.Б. Насхннева картопля. Захист в!д вхрусного ура-ження. //Захист рослин. - 1997. - N5. - С.22.

3. Рязанцев В.Б. Р1вень сортово! ст iwracTi картоплх проти Bi-pycHo'i 1нфекцП i застосування в нас1нництв1. /HayKOBi ос-нови ведения картоплярства Укршни в ринкових умовах. HeMi-шаеве, 1996.- С.29.

4. Рязанцев В.Б. Способи використання бульб р1зного розм1ру в нас1нництв1 картошп. /HayKOBi основи ведения картоплярства УкраТни в ринкових умовах. НемШаеве, 1996.- С.30.

А Н О Т А Ц I Я

Рязанцев В.Б. HaciHHeBi якост1 оздоровлено! картопл1 залежно в1д розм1ру садивних бульб. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата схльсько-господарських наук по спец1альност1 06.01.05 - селекщя та HaciH-ництво.- 1нститут картоплярства УААН, Немшаеве, 1997.

Дисертац1ю присвячено питаниям використання в елхтному нас1н-ництв1 картоши р!знкх за розмхром бульб (менших 30 мм, 30-60 мм, понад 60 мм). Розроблено новий напрямок для Шдтримання продуктив-них якостей сорт1в з польовою стгйкЮТю проти BipycHO'i 1нфекцп. Встановлено, шр дрхбнх бульби в урожа! цих сортов менше уражуються вирусами пор1вняно з середнхми та великими бульбами. Запропоновано

повторно використовувати др!бну фрагацю, як вюидний матерiал, при в1дтворенн1 ел1ти copTiB з польовою ст1йга.стю проти BipycHo'i гнфек-ц11, застосовуючи комплекс загальноприйнятих нас1нницьких заход1в. Разом з тим, показано доц1льн!Сть застосування максимально"! к1ль-кост1 бульб р1зних за розм1ром сприйнятливих, в тому числ! толерантних до BipyciB copTiB для прискореного розмноження нас1нневого матер1алу, одержаного в культур! in vitro. OcHOBHi результати правд знайшли виробниче впровадження при формуванн! розсадникхв вих1дного MaTepiany в npoueci вдаворення ел1ти.

ключов1 слова: картопля, нас1нництво, розм1р садивних бульб, ст1йк1сть сорту проти BipycHo'i 1нфекц11, категорП нас!нневого ма-Tepiany.

АННОТАЦИЯ

Рязанцев В.Б. Семенные качества оздоровленного картофеля в зависимости от размера посадочных клубней. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция и семеноводство. - Институт картофелеводства УААН, Немешаево, 1997.

Диссертация посвящена вопросам использования в элитном семеноводстве картофеля разных по размеру клубней (меньше 30 мм, 30-60 мм, свыше 60 мм). В диссертации разработано новое направление для поддержания продуктивных качеств сортов с полевой устойчивостью к вирусной инфекции. Установлено, что мелкие клубни в урожае этих сортов меньше поражаются вирусами сравнительно со средними и крупными клубнями. Предложено повторно использовать мелкую фракцию, как исходный материал при воспроизводстве элиты сортов с полевой устойчивостью к вирусной инфекции, применяя комплекс общепринятых семеноводческих мероприятий. В то же время, показана целесообразность применения максимального количества клубней разных за размером из урожая чувствительных, в том числе толерантных к вирусам сортов для ускоренного размножения семенного материала, полученного в культуре in vitro. Основные результаты работы нашли производственное применение при формировании питомников исходного материала в процессе формирования элиты.

ключевые слова: картофель, семеноводство, размер посадочных клубней, устойчивость сорта к вирусной инфекции, категории семенного материала.

ANNOTATION

Ryazantsev Y.B. Intercorrelation between Seed Qualities of healhed Potato and size of Seed Tubers.- Manuscript.

The dissertation tresis for Candidate of sciences degree in agriculture. Speciatity 06.01.05. - Selection and Seed-growind.-Institute for Potato Research. Ukrainian Academy of Agricultural Sciences. Nemeshaevo, 1997.

The dissertation research is devoted to problem of different size (less than 30 mm, 30-60 mm, more than 60 mm) potato tubers using in elite seed potato growing. The new metod of field resistant to virus infection potato varieties maintenance is deviced. The fact of these varieties small tubers less than large and medium size tubers injurance by virus infection is established. To use the small fraction many times as the basic material for field resistant to virus infection potato varieties reproduction according to the common system of seed-growing metods is proposed. At the same time, the expledience of using the maximun quantity of susceptible and even tolerant to virus infection potato varieties tubers for in vitro culture obtained seed material rapid propagation is proved. The main results of dissertation research have been involved into industrial practice during the process of basic material for elite propagation nurseries organising.

Key words: potato, seed-growing, size of seed tubers, variety resistance to virus infection, seed material classes.