Селекция картофеля на качество

Кожушко, Нелли Семеновна

Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему
Селекция картофеля на качество
ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Селекция картофеля на качество"

1НСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА i. В. Я. ЮР'бВА, УКРАШСЬКОТ АКАДЕМ!! АГРАРНИХ НАУК

Р-С,'-""

Гг.'.-:- -Я *: ■ i

i ;

на правах рукопису КОЖУШКО He.n.ni Семешвна

СЕЛЕКЦ1Я КАРТОПЛ1 НА ЯК1СТЬ

06.01.05 — селекшя i насшництво

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття вченого ступени доктора альськогосподарських наук

XapKiB — 1994

IHCTИТУТ РОСЛИННИЦТВА

im. а а ир'ева, укра1нсько! акалеып аграрних наук

на правах рукопису

ч !/■

Кожушко HeJUi Сеь«ен1вна С 2 J 8 К Ц I Я КАРТОП J I НА Я К Г С Т Ь

06.01.05 - седекшя i настництво

АВТОРЕФЕРАТ дисертащi на здобуття вченого ступеня доктора с1льськогосподарських наук

7арк1В - 1334

Лисертащею с руюэпис.

гоОота виконана в В1Лоруському НД1 картоллярства на протяз! 1960-1982 рок1Б 1 в Сумському с1льськогосподарському 1НСТИТУТ1 ..►ютягом 1983-1993 роки:.

0ф1Шйн1 опоненти: Вдох Володимир Григорович - професор,

доктор сюшськогосподарських наук.

Осипчук Андр1й Антонович - доктор с1дьськогосводарських наук

канзюк В1тал1й Тимоф1йович - професор, доктор с 1 льськогосподарських наук.

Пров1дна орган1вац1я - В1лоцерк1вський с!льськогосподарський

1нститут

Захист В1д0удеться Ъ о*-}?,/*'--^_ 1994 року

ч ч

! ¡1*

о_13_ годин! на аас1данн! спещал1воважн вчено! ради Д 0202201 зш 1нститут1 рослинництва 1Ы. ЕЯ Вр'ева

3 диееоташев можна ознайомитись в б1блютещ 1нституту рослинництва 1М. К Я. Юр' ева.

В1дгуки на автореферат надсилати за адресок 310060. и. Харк1в, Мэсковський проспект, 142, спецрада

Автореферат роз 1 с ланий -Г 1994 р.

Вчений секретар спещал!вовано1 вчено» ради Л Л. К Вондаренко

ЗАГЛЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальиють проблема. Зг!дно з Постановов Берховно1 Ради Ук-раши за N 4034-XII в1д 25 лютого 1994 року "Про перед 1 к нацюнальних науково-техтчиих програм". прюритетними налрямками "Агропромкомплексу" на 1994-2000 роки визнан1 так!: створення но-вих сорт1В 1 Пбрид1В картон-Ш з уролсайтстю Оулъб 450-500 ц/га, розрсблення сучасних енергозбер1гаючкх технолог 1 и пиробництва та глубоко! пере робки сировини з виготовлешшм повнощлних харчових продукт !в, то ствпадае з напрямком виконано! рсботи. Тому в стратеги уст иного виконання поставлено, о заедания, рэзроОка ефективних метод!в Д0СЛ1Джень направлено 1 селект 1 1 виведення сисскоякюних, урохаУших, продовольчнх сортдв придатних для про-(■¡ислово1 пере робки на продукти харчування с актуальною 1 свсе-часною.

,'1'та 1 зав дан на_цосд1лхень. !-&та дос.шд.тияь - роз робка 1

®дос1сонален!!Я метод!в 1 способ 1 в пскращ?»ня якост1 картопл!. Ставилась та!С1 завдання:

- визначитн напрямки селект 1. як1 забезпечухггь покращэння по-кашншв споглвчих та технолопчних якаетеЛ картопл!;

- розробити методи метематичнсго моделювання прогнозу якост: картопл! при селект1 продоволь'л« сорт!в придатних для переробкн на продукти харчування;

- розробити систему комплексно! ощнки вих1дного селектйного материалу картопл! в схекн селектйиого процесу, а тагах дати технологгчну ошнку сортам св1тово1 колекци;

• вивчити характер успадкування основних споиивчих ! технолог хчиих показшшв якост! картслли

- дати селекц!йну ошнку пбридним комбшатям за комплексом ' к!льк1сннх та яюсних ознак;

- в!дтворити вих!дний матер!ал, внвестя сорт» ! пбриди а зисским потеши алом показник!в якост!;

- розробити способи п!движения лехкоздатност! бульб 1 методи прискореного рознножння дефтитних та оздоровлених сорт!в.

шукоиа новизна. Ьпераю в селекш йшй теорп 1 практищ роз-Раол-^н 1 1 апробоваш так-, методи досл;джень, яю зменьшують «1Л1.К1СТ1. 1ЮГЛЗНИК1? якоет1 1 зб1льшутъ обсяг катер1алу, не зни-/ '¡¡; при щ,ому сй'ектитисгь значения: математичш модели прог-ног'уюч: оснокн1 показникк якост2; система комплексно: технолог ¡ЧНЭ1 ошнки ь схем! селекшиного процесу; експрес-методи ошнки ягагт1 сировини 1 продукт ¡и з неь 1з сорт 1 в СВ1Т0В01 коле гаи 1 вид1лен1 ВКХ1ДН1 форми, яю шдповгдаигь вимогам ¿нтенсиь-ного вироОництва 1 промислоЕ1й перероет. Визначет особливост! успадкування ] успадкоЕансст1 селективних ознак 1 Еластивостек якост1 картогш: запропонован 1 принципи рашонального Е1дбору Г>атьк1веьких пар 1 прогнозування ефективност1 селекш 1.

Практична тншетг 1 реал!защя наошдклв досл!Джень. На шдстат шлсспрямовано виконаних теоретичних роб1т 1 розроблеких метод1 к Суди одержат 1нтенсивн1, продоволъч!, високояк1сн1 сорти та поряди, то здатш для промиелово1 переробки; вкведено 1 райо-новано Н0В1 сорти картогш, так! як Пригожа 2, Верба, Добро. Останин! сув також районований в НДР. У Держсортвипробуванш Украти знаходиться новин ранньостиглий сорт Кйлодижа. Готуеться до передач! г. ДержоортвипроОування п'ять селекшйних зрааюв. Вхдтворено иовий вих1дн1!й 5 селекщйкии материал, я кий мае комплекс шнних споживчих 1 технолог 1чких озна;;. Винайденэ 1 шдтверджено новизну цр.торськими сыдоптвами спалука для обробки ЗР1Э1В Оульб 1 способ г.берп'ннкя картогш. Розроблет ефективт технолога збер!гання картош:: оули реализован: у двох типових проектах сховиш.

Результата доел1дно] рсботи були використаш в таких наукових виданнях: Дов^дник картопляра (Мтськ, 1977; Москва, 1987); Реко-уендацп Шшмдьгоспу Шнськ, 1976,1986; Москва,1981, 1982, 1983); Методичш вказ!вки (Шнськ, 1980;ВАСГН1Л, 1984; Суми,1987).

Апробатя роботи. Основн1 положения 1 висновки роботи були викладеш на таких р1внях: на VII шжнародтй конференцН бвро-пейсько! ассошацп по вивченню картопл1 (Варшава, 1979); на Всесоюзних координатйних Радах по"збер!ганню та переробш кар-

топл1 (Москва, 1980, 1081, 1982); на Всесоюзному сгм!Нар1 по збер1ганню та переробШ картоплк овошя та фрукпв (Симферополь, 1982); на Всесоюзна науково-методичтй конференш) по 1нтенсиф1кащ1 01льськогосподарського аиробниитва, (Суми, 1989); на Республ1кансыси1 науково-виробнич1й конференш 1 з питань шгекслф^кац! 1 картоплярства 1 кормовиробяицтва (Р1вне. 1934)-, на обласних наукових 1 науково-практичних конфер^мшях. еем1нарах (Суми, 1935-1993) Вчених Радах 1 наукових конференции БIл1Щ1 гартоплярстаа («»ргшо. 1971-1982); наукових конференшнх про-фесорсько- викладанького колективу Сумо,кого с 1 льськогосподарського тституту. (ш.ор1Чно, 1933-1993). Ре:,., льтчти лсо-иддань де-монструвались на дат (Москва. 197С; М«нськ. 1979; КИ!8. 1092).

Публ1кащя результат!в доел длань.

ОсновН1 положения дисертацы опублхкован 1 у 37 друкованих роботах. Отримано п'ять автсрських св1дс-цтв, з тому числ1 три на сорти 1 два на винаходи.

Об^г_]_ст£укту£а дисертащйно! роооти.

Лисертатя викладена на 386 сторьчках машинописного тексту, включае 179 таблипь, 96 малкнкю. га додатк»в. Структура дисер-тацп: всгуп. л'ять роздьив, висновки 1 яропозицп. список вико-ристаних Л1тературних длер^л, додаткя. Список .лтератури мютить 287 найменувань, в тотиу числ1 113 ¡нозсмноо мовсю.

Оснопн! полодеинл_диссрта!^»_1 г ао вяноситься на захяст.

1. Еизначення напрямК1В селекщ1 на покращення показник1В • якост1 ДЛЯ форы КарТСПЛ1 рыних груп СТИГЛ0СТ1.

2. Використання математгчних моделей для отнки 1 прогнозуван-ня оптимальних параметра якосп картопл1 та и продукт 1 в пере-робки при направлен1й счлекип.

3. Використання в селекшйному пронес 1 системи комплексно! ощнки якост 1 сировини 1 картоплепродукпз з вариантом комп'юте-ризади.

4. Застосування експрес метод1В п технолог1чн1й отит вих 1 дного 1 селекщйного материалу, а також при визначешп ефек-тивност 1 перерсбки картопл1 на продовольч! I техтчнл продукти.

5. Результати селекци столових оорт1В картопл1, придатних длл пере робки на картопле продукти.

6. Застосування нових способа зберггання I метод!в размножения картошн.

3 Ы I С Т РОБОТ И 1. ат;л ТЛ ПЕРСПЕКТ)ЖИ ВИРШЕНЕЯ ПРОБЛЕМ!! ЯКОСТ1 КАРТОШП В акал'тичному огляд! матерюглв Е1тчюняних та зарубикних д-слджен!.. розглядаоться стан проблеми якост1 картопл; та ccHOEHi причини и зниження: пошкодження бульб протягом scix стать ix вирощуЕання, зоереження та транспортування (MociH М. , та iH. , 1857; Снеяко В. та ih. , 1976; Пол¡щук С. Ф. , 1985; Burton V., 1974; toekowski S. , 1975; De Maine M. , Calligar i K. , 1983).

Зроблено також анализ впливу окремих фактор1в та ix взае-мозв'язок тд час формувалня i збереження якостз бульб, в тому числи груктово-rj;i матичних умов (Сиим ЯМ. , 1977; Власкк П. А. та 1К. , 1979; Hoist J., 1987; Pavard P. .1990); агротехн1чних 3aco6iB (]ванова Т. I. та iH. , 1973; Апшев X ,1986; Кисельов А. 1. , 1988; Schaller К., 1972; Flogel J., 1976); технолопчних процес1в i ci1oco01b (Сокол П. Ф. , 1971; Гусев С. О. , 1971,1982,1989; Полiщук С. Ф., 1979,1931,1991; Горкуценко О. Е та iH. ,1986; Федорець ЕЕ та in. ,1987, 1991); насшницъких засоб1в (Чмульов ЕМ. та 1к. , 1974; Савченко Е Ф. , та iH. . 1977; Молоцький Ы. Я , 1986,1991; Will R. et all, 1989; Rex В. L. , 1991).

Важливе значения надаеться 1нформаци про вплив генотипу на формування якост! бульб (Веселовський I.A., 1974; Назаренко Б. О. , 1976; Кучкп /и А. та iH. ,1991; Gehriger V. ,1988; Gluska А. , 1985). Розглянуто сучасн1 текденцп розвитку селею» i та висв!тлеко

доев1 л роботи у виведенн! нових capTiB картоплi, то поеднують високу .врожашпеть is вначним BMicTOM сухих речовин, крупнобуль-йзысть з ранньостиглмстю (Букасов С. М. , Камераз А. Я., 1959; Гончаров ЫЛ-, 1966,1975,1981; Альсмик Е I. , 1974,1979,1988; Осипчук А. А., 1974,1993; Назар С. Г., 1990,1993; Schik R. , et al., 1962; Ka-ninski К. , 1977; Zadina J. , 1977); придатних для переробки на картоплепродугсги (Альсмик Е I. , Гончаров М. Д. та iH. , 1976; Кравченко I.E, 1980,1987; Зуйков А.Е. , 1981,1986; Юр'ева Е О.,

1983); up маоть bhcokí спожизч1 hkocti ( Пантюх i на Л. А. , 1981; Онищенко О. I. , 1975, Осипчук А. А. , 1981: Серпенко а Ы. та т.. 1988; Ulrich G., 1981; Oerteil H.. 1986; Witt Z. . 1987).

Обговорюваяисъ питания пошуку об'ективних експрес-метод ib ouiHQK.Ha TaKi показники: стп1к1сть до мехашчних пошкодлень (Фи л1на EI.. 1984; Цахкна A.A., 1988; Мамичева ЕЕ. Яшина И. Е,1990; Jastrebski К.. 1973; Blahowek J. , 1984; Specht A. . 1985; De Maine M., 1986); визначення кул1нарних якостей (Mann J. D. . 1989; Mica В. , 1990; Rasor J. . 1991); xiMlKO-технолопчних властивостей (Шариков К. в. та 1н. . 1973; Ечрановська а А. , 1974; Шинкарьов EL, та ih. , 1974); лежксздатнють (leppack Е. , 1988).

2. УМОВИ, МЕТОДИ ТА МАТЕРÎАЛИ Д0СЛ1Д1ЕНЬ

Екпериментальна частина дисерташйно! роботи виконувалась про-тягом 1971-1993 poKiB. В 1971-1982 роках в Б1лоруському HUI ¡сар-топлярства 1 в 1983-1993 роках в Сумському с1льськогосподарському

1НСТИТУТ1.

Методи лосл1д.тень - польов!, лабораторш i комбпговат. Польс-bj досл1ди проводились на по.1ях селекц1й1Ю1 cíbosmihh досл1дного госпидарства "Русинович1" Шнського району i на дослшюму пол1 Сумського с1льськогосиодзрсъкого [нституту за загальноприйнятими для селекшйних розсадник1в методиками. Продуктивнють се-лектйних зразк!в ошнювалась за методикою Держсортвипробування.

У лабораторних досл1Д.чьннях оцтки споживчих якостей картопл! використовувалась методика М1жнародно1 европейсько! асотаци вивчення картопл! (Hughes J.С. , 1974).

Визначення придатност1 картопл1 до переробки проводили лаСора-торними методами на технолог¡чному стенд1 шляхом приготування натурального продукту. ЯкгСТЬ СВ1Ж01 карТ0ПЛ1, 3 ТОЧКИ пору СП'1-цифиших вимог переробно1 промисловост1, ошнмвалась за мор-фо-анатокичними, Х1м1чними та технолопчними показниками В1ДП0В1ДН0 до ГОСТу 7074-54,7176-85.7194-69 i 7194-81, та методик пров1дних наукових установ (Ген1н С. А. ,1965; Барановеькл а А. ,1974; Бобкова Л. Е ,1975; Кирюх1н а Е , Князева Е Е ,19781.

- с -

Якють картоплепполл'ктт визначали вгдпов^дно до ГОСТу 1ГЛ50 - 77-133-10. 4-77. ГОСТу 15113.0-77 та методик БНД1ПК (Раптуно-Ы"! V. А. . ТРУЛ1. Л. А. , 1972; Киготська Е. Т. , Ковганко

, 1974/. Придг-.тнють Еразк1В для перероОки на картоплепродук-ти балувалаеь на методит Б1ЛНД1КП0 (Гончаров. 1,1 Д. . Кожушга НС. , Кравченко 1. Б. . 1980). Прогнозування ефекту промислово1 перероОки ги К1лькюним виходом готового продукту проводолось експрес-мето-дом (Гончаров М. Д., Кодушко ЕС. . Оничко Я I. , 1994).

Придатшсть картопл: до збирання засобами механ^зацл ощнп-валась за методикой ОСТу 3018-70 "Матини для збирання 1 сортував-кя картошп. Програма 1 методи досл1д»энь". Ст1ЙК1Сть бульб до м^-хан 1 чиих пошкоджень ошнювалась в лабораторних умовах за допо-могою прилад1в (Сафрабекян О., ВШ, Москва; Заз^еРэк! К., (нститут картопл!. Болт).

Для визначення лежкоздатност! бульб використовували методику ГЛСГН1Л (19С7, 1973) 1 методичш вказавки щодо товарно1 ошнки картопл! в перюд и збер1гання 1 реал!зацп (Пол1шук С. ф. , Гор-куценко О. К . Капуст 1Н Ы. Е , Кожушко ЕС. та 1Н. , 1984).

В ошнш наепших властиьостей картошп в залежност! в1д сту-псня та и;:ду травмованосп бульб, релмшЕ ] способ!?, г/ зберхгання . способ ¡в розмложення використовувались лаОоратор-но-польов! методк дасл1дг.екь.

Матер1али Д0СЛ)Дж.екь шддягали статкстичнпз обрсбШ. з ьико-ристанням дисперсшюгс. регресивного'та корелятйкого анализ!:. (Доспехов Б. А. , 1979), а також пакету статистичних програм 5ТАТ®АПСЗ для персональних ЕОМ (ГригорЧв С. Г. , та !к. , 1992). Вивчались та викоркстовувались в селекщйтй робот! сорти св!топа 1 колекци, селекщйний материал В1лНД1 картоплярства 1 1нсти-туту картошп Грос-Люзев1тц, а також сорти Сумського СИ. Як. ВИХ1ДН1 форми використовувались т! сорти, в яких були ознаки, В1ДП0В1ДН1 заавданням 1 налрямку селекщйно! роботи. Обов'язкови-ж уиаваии були висока продуктивность, ст1йк]сть до розповсюдже-них хвороб, особливо до раку картопл! 1 картопляно! нематоди.

3. РОЗРОБКА МЕТОДIB ДОСЛ1ДЖЕНЬ В СЕЛЕКЦП КАРТОГШ

Еперше в селекшйшй практиц! при виведенн! сорт1в картопл1. поеднуючих шнн1 споживч1 властивост! з придатнютю до пере робки, мехашзованому виробництву 1 тривалому збер1галню. розроблеш та алробован! методи математичного моделювання для ошнки i прогнозування якост i картогш.

Викладено результат» дос.иджень вплину tisiicropiB зовнизиього середовика, зассб1В 1нтенсивного виробництва ¡ еортових влаети-востей на формуваннл показниюв якост i картопл i на зСерея^ння jx в майбутньому. Визначено напрямки сел^'ш i на покрааення спо-живчих 1 технолопчких показниюв якост i для coptib картопл! р 1 зних груп стиглость Рекомендовано методи математичного модел!>-вакня для прогнозування якост! картогш та експрес-методи для ошнки селекШйного матер1алу на р1зних етапах селекш i. Запропо-новано комп'отеризовану систему комплексно! технолопчно1 ошнки якост1 картопл! i клртоплепродукт 1 в при направлен^ селекш i t визначено шляхи зменшеяня втрат бульб в npoueci довгострокового збер1гання i промислово1 переробки. Запропоновано новий метод прискореного розмноження селекшйного та нас1нневого матер!аду.

3.1. Придатнють картопл1 до мехашзованого виробництва

Пошкодження бульб при 1нтенсивному виробництти негативно впли-вали на лежкоздатшсть, naciHHi i споживч! якость Остановлено, що 17. травмованих бульб зб)льшував вгдходи пц час обчищення на 0. 33-0. 42Z в залежност! вгд виду травм (1976-1980), загальн1 втрати - на 0. 98Х, а тому числ1 в1д гнил! на 0.252 (1973-1978) i знижував HaciHHi якост1 - на 5.8-8.6 ц/га (1973-1975).

На Шдстав1 вивчення динамики видхв травмування для copriB pi3Hoi стиглост1 (1973-1978) визначено таш напрямки селекшi, як1 дали можливють покращити ш показники: для ранн1х - н1дтво-рення Форм ст1Йких до вирив1в 1 трицин; для середньоранн1Х i си-редньостиглих - ctííIkhx до трещин; для середньошзшх - сТ1йких до потеми1ННя м'якот1 в1д ушиб!в; для Шзньостиглих - спйких до потемнтня м'якот! В1Д удар1в та з1драно1 ашрки.

Анализ значень кореляшйних ■ в1дношень показав високий стушпь залежност1 пошкоджень Bifl певних фактор i в. Для кожного типу за-

до п0т6мн1ння М* як0т1 шд удар1в; для П1зньостиглих - ст1йких до

потешшшя м'якот! ыд удар!в та 31Драно1 шкфки.

Днал13 значень корелятйних В1Дношень показаЕ високий стутнь г лежност» пошкоджень е!д певних факторов. Для кожного типу за-лехност1 встановлено toki р1вняння perpecii шд час прогнозування стчйкост! бульб до механшних пошкоджень, яка пояснюють:

1) v - 33.3 - 0.93х - 0.015х2

на 937. зм1ни стJйкостi в!д розм1ру бульб (г = 0.964);

2) у - - 65.98 + 103. 7х - 23. Зх2 на 731 - Б1Д форми бульб (г - 0.852);

3) у - 82.1 - 34.4х + 5. Ох2

на 64Z - В1Д товщини кори бульб ( г - 0.803);

4) у - - 6018 + 10565х - 459бх

на 537. - В!д питомо1 ваги бульб (г - 0.731).

Прогнозування селектованого покаэника можна вести такими рыканиями perpecii, в яких розм1ри пошкодження бульб визнача-ргься ix питомою вагою (XI), !ндексом форми (Х2), розшром бульб (ХЗ) 1 товщиною кори бульб (Х4):

1) у - -380.2 + 333.9X1 + 13.5X2 4 0.51X3 + 0.47X4 на 687. пояснюе змни загальних травм (г - 0.827);

2) у - -295.2 + 267.4X1 + 13.0X2 + 0.001X3 - 0.20X4 ка 651 пояснюе змни легких травм (г - 0.802);

3) у - 183.0 - 170.8X1 - 2.8X2 + 0.1X3 + 1.9X4 на 44 X пояснюе зм1ни тяжких травм (г - 0.655);

4) у - 14.1 - 12.1X1 - 2.8X2 + 0.04X3 + 0.5X4

на 41Z пояснюе зм1ни пошкоджень у вигляд1 трицин (г 0.644);

5) у - 50. О - 46. 2X1 - О. 50X2 + 0.04X3 + 0. 20X4

на 28Z пояснюе зшни лошкоджень у в иг ляд! вирив1в ( г - 0.534).

Особливе Micue у визначенн1 ст1йкост1 селекщйного матер1алу до механшних пошкоджень займае шструментальний метод. Пор1вняльна отнка значень ладив травм 20 copTiB картапл! (1976-1979), як! одержан! ва допомогою прилад!в типу маятника i

типу ПДТ-С, показала високий стутнь залежност1 показник1В твер-дост1 бульб за IX стйкютю до вирив!в ( г - 0.998 ) 1 до тр1пин (г- 0.723) Прилад ПДТ-С простой за конструкцию 1 використанням. Показники динам1чно1 твердост1 отримал1 за допомогою ПДТ-С можутъ служити критер1€м ст!йкост1 бульб до тяжких пошкоджень, тому прилад пропонуеться для використання в дослдн1й робон.

Ынодинна регрес1я динам!чно1 твердост1 м'якот! 43 сорпв (1989-1992) дала можлив1сть прогнозувати цей показник для кар-топлг р1зних труп стиглост 1 з 53-99* впливом морф-анатом 1чних 1 х1кичних фактор!в.

Розроблено також метод прогнозування динам1чно1 твердеет1 м'якот1 за таким р1внянням регресп

У - 1746 - 3262Х + 1528Х2, яке 79% поясное зм!ну показника в1д питомо1 ваги бульб. фо особлив1сть краще використовувати для ощнки динашчжм твердост1 м*якот1 в бульбах, одерланих в раишх селекц1Рних розсадниках.

Для М1Н1мал1зац11 процесу ощнки матерюлу конкурсного сорто-випробування пропоновано (1981) мехажчний метод оцтки з використанням картоплеочисно1 машини для сшльного виэначення травмо-ваних бульб I розм1ру В1ДХ0Д1В лушпиння на замену методу ручноз очистки, пропонованого ГОСТом 7194-81.

3.2 Ощнка кул1нарних якостей

На П1дстав1 П1дсумк1в анал!зу ступеня м!Нливост1 кул1нарних якостей 50 сорпв картоплх р1зних груп стигдосп (1986-1992) еи-значили напрямки селекцн, як1 спрямован1 на покрашення кул!нар-них якостей: для ранн1х форм - смак, текстура 1 потемн!ння м'яко-т 1; для середньоранн!х - мучнистють 1 волопсть м'якоп; для середньостиглих - смак, текстура 1 потемн1ння м'якот!-, для пкшьо-стиглих - смак 1 потемн1ння м'якот!.

Як правило, ошнку кулшарних якостей провалять органолентич-ним методом 1 тому показники маоть суб'ективний характер. Длн розробки об'ективних метод!в ощнки показники якост! пов'япуналп

з Х1М1ЧНИМ складом бульб. Вивчаючи залежшсть смаку copTiB р*зних труп стиглосп i bmjctom в ¡x бульбах деяких xiMi4mix компонента агтинонж-но. що чим 01льше метиться редукуючого цукру (paHHi (¡О;,МИ') , ТИМ НИХЧ1 П0КНЗНИКИ смакових якостей (г- -0.637); чим Сильвий podMip крохмальних зерен, вищий ix bmict (середньоранн! iopwv.), тим крац; с маков 1 як.оеп (г-0.722 i 0.623). Знайдено високу затемнеть текстури m'hkoti у шзньостиглих сортов В1Д ЕМ1сту крохмалю. Коефицент кореляш i знаходився в межах В1д 0.735 до 0.933. Встановлена висока i середня залеэгапсть Mi» пс-каэниками зернистост! крохмалю (bmictom великих i середнзх зерен) 1 консистеншею (г-0.800), мучнист1стю (г=0.729) та розварю-ваннюты м'якот1 Оульб (г-0. 622); середня-шж розм1ром крохмальних зерен ] консистенщсю (г-0. 702), розварим1СТЮ (г=0. 624) та нучнистгстю (г-0. 518). Знайдена висока стушнь поеднання насиче-ного доброго смаку у середньораннix сортов з разсипчатою консистеншею м'якот! (г-0.712); середня - з мучнистютю (г-0.552) i волопстю (г-0.565).

На 6aai цього анализу, який використовувався для прогнозування ] ефективного в1дбору форм з добрим смаком в пбридному потомству були розроблен! рхвняння perpecii: Y - 8. 46 - 9.9Х, яке на 412 пояснювало залежн1сть смаку В1Д BMicTy редукованого цукру 1 У ~ 3. 7 + 0. 09Х, яке на 392 пояснювало залежнють смаку в¡д зернистост1 крохмалю.

На завершуючих етапах селекцп об'ективну отнку смаку можна одержати, використовуючи р1вняння множинно1 perpecii за участю корелюочих факторов (г-0. 994): bmict сухих речовин (XI) i цукр1в (Х2), зернжгнсть крохмалю (ХЗ), розварюванють m' hkoti (Х4). консистенция (Х5), мучнжтсть (Х6), волопсть (Х7), яотемншня м' якот i (ХВ)

У - -13.4 -0.5X1 +11.2X2 -0.2X3 +0.9X4 -2.4X5 +0.2X6 +2.4X7+2.7X8

Ыатематична модель для прогнозування розварюваност! на 48% по-яснювала smihh цього показника Bifl сшльного впливу BMicTy крохмалю (39%) i його структури (9%). Модель для прогнозування консиетенцхi на 412 пояснювала вплив цих же факторiв тальки в пе-реважним впливом структури крохмалю (36%) - мал. 1.

з:

Е->

ft-«dut»d md (ЬмгуИ Vilwt <ith Ж «trail for wan

13 11

9 7 5 3

FlttM

;Y - -0.39 + 0.01X1 -.0.008X2 - 0.002X3 +

3.6

7.6

...

0. 540

fact

7. 52

<•4

. м

д t*' о

я a

Я ca ro

Prtdutftf vd ObMr^d 'Alw with 9!2 :r*«rv»tj far tnt

r )iM

18.99 - 0.04X1 +■ 0.001X2 - 0. 003X3H - 0.016X4 + 0.036X5 3jj

0. 694

fact

10.12

4.2

3.2

7.2

0.2

1J.2

Прогнозн I

Мал. l. Множинна регресс i 95Х-нкй допустнмий ттервал хуванням -фактор 1 в: XI - вмют peflHix крохмальних зерен. ХЗ P03Mip зерен, - emict ^укр;

значения, бал

показник1В текстури бульб кастспл; прогнозних середнIX лначень .-.га-крохмалю. >2 - FMicT коупких : - po3Mip таких песен, Х4- оередт

Б.

Иропоноваш розробки математичного моделювання смакових якостей : текстури зв!лькяпть селекшонера в1д виконания практичного вар1ння булъб 1 суб'ективно» ix дегустацп 1 дають мож-ливють використовувати показники об'ективних метод!в.

3.3. Придатшсть картогш до проюгслово! пере робки

lia тдстаы результат1в дослижень (1974-1980) була створена i вдосконалена (1986-1992) система комплексно i технодопчно! ощнки селекщйного иатерюду.

Система включала 28 перем1нних аоложань якост! за дев'ятибаль-НОЮ ВКаЛОЮ ОЦ1НОК, В ТОМУ ЧИСЛ1 ЯК1СТЬ КарТОШИ - 20 (XiM14Hl по-казники - 8, морфо-анатошчн! - 5, технолог1чн1 - 7). яккггь продукт iв ( сухе картопляне пюре, сушена i хрустка картопля) - 8.

Придатн1сть селекц1йних зразк1в до переробки на ранн1х етапах селекци визначали за показникаии .якост 1 бульб, а на еавершуючому - за комплексом технологi«них показник!в картопл! i продуктов з не к Висновки про придатшсть селекщйного матер1алу до переробки базуктгься на таких п'яти рхвнях ощнки: 9,0-7,2 бали - дуже при-датш; 7.1-5,9 - придатн1; 5,8-4,6 - уыовнопридатнл ; 4,5-3,3 -ьалопридатн!; 3.2 i нижче - непридатт.

Для автоютизащ i процесу технологгчно1 ощнки картопл1 роз-робдена (1994) програма алгоритм1Чною мовою BeflciK (Л1ст1нг программ викладено в дисертацп). Комплексна ощнка показнюив hkoctî сприяла визначенкю параметр!в сортiв придатних до переробки. У таблищ 1 демонструються модед! copTiB i ix основыi показники якост!, як! визначають стушнь придатност! картоши до виготовле-ння сушоних та смажених картоплепродукпв.

Таблица 1

Цдел! coprin un ¡x сгупежш iHiuuíA'iiücvi до Ис].с|я.'0ки ¡id ыцп'оияонродуктн

IlpiWdTHlCTIi IlcJ.vJ'w'HH ( KhMOi'H до ЯК0СТ1)

ПОКоЗНШШ il КОС Т 1 -------— — — „ --------------- -------

ду^ У'МыШО мало tte-

прндатн) придагнi придатт jij.H^aíHi придатш

Рсзшр бульб, им, не менье 60 50 45 40 35

^ирма бульби, тдсча;, не Силькл' 1.0 1.3 1. 4 t. 5 1.6

В»чка, ьт, но быьав 5 п i 5 9 10

Гллбина В1Ч0К, мм. i¡¿ б1льсу 1. 0 1. 3 1.5 1. 7 1. 9

Эерниспсгь крахмалю, 1, не iwhilj СО 50 ' -15 40 35

BíAiGT сухих речоьин, Z, Ш; U5HU3 31/25 27/2Й Líí/21 2-2/1 ó 20/17

Lj.i1 от пуки п. %. не бьчььй 0. 2/0. 1 0. 4/0. 2 (J. С; 0. S 0. 6/0. 4 0. 7/0. 5

Iku;oiiii4ei(hH цукр 1 U

При 6-7 С, Z. не б i дыне • 0. 4/Ü. 2 ü. 5/0 ;> • 0. G'0. -1 0. 7/0. 5 0. 8/0. 6

В1ДХ0ДИ гц и ОЧИСТЦ1 ,

ruîf 71'j-i-BI, Z, не биа.и«.- 5 11 u 17 20

Потею 1 ння н'якоп, Оал, не uohuj а У ö 5 4

Динам;чна твердiCTb, шт. удар, не и 7 и 5 4

-IvKú^fl'aTiilCTJ.:

- приводи! ь i рати, X, не oiituj ti Ü/Í). 3 6. Ii, h <j 6. tí'б. ;: ó. 1/6. ó 6.4/7.0

- 1'1;;>оди, S не биаььк; 0. 1 0. 7 i. 1 1.5 2.1

м;. i ' • ; > i.!.;(fwü, Л H1, не uOiiCu г.оо ItxT un 140 120

i',.' . . . . .,! \ Ii НИК " ДЛЛ Cyu.-.-ши ИроД/с.ЧЧь, íiii-.¡i¡¿Uh>IK • i ■'■■л ЧЬК'П:.

- и -

Заключи им етапом ощнки селекшйного матер1алу на придатшсть до перероОы: йудо виготовлення продукту ) визначення його маси кл'опим методом. Ьстановлено, ер мае а продукту залежала В1Д )--мст1, 1 ен!ювш!1 сухо1 речовини. Знайдена ьисока пряма за-1 еть М1Ж цими ггоказниками: при виготовленн1 сухого картопля-ного пюре 1-0.97?: сушено 1 картопл1 г-0. 903; хрустка» картопл! г-0. Ьстановлено, пр тдвищекня вм1сту сухо1 речовини на один ыдсоток понад Оазисним (22%) зменшувало витрати сировини в сере дкьому на 500 га- при виготовлешп одн1Ш тонни сухо1 картопл1.

Розроблено екепрес— метод с 1994) у вигляд! дов1дникового ма-тер1алу, який дае можливють визначати вих)Д готового продукту Оса виготовленнн його на технолог1Чному стенд!. Продуктившсть роооти П1Д час використання пропонованого методу досягае 300 зразк1В за роОочий день, що аначно биъше пор^вняно з традишйни-мн методами, тому пропоновано його до використання.

3. 4. Придатшсть картопл 1 до продовкеного збер1гання

Результати досдшь (1971 - 1985) шодо вивчення лежкоздатност1 картспл1 в галежност: Е1Д шиматичних, технолопчних та сортових оеобливостей дозволили ветановити налрямки 1 можливосп селекиз> сортц: прилатнкх до продоьженого зберхгання, виявитп шляхи ВМеВ-ПРНКЯ В1ДХ0Д1Е 1 розрооити КОВ] СПОСОбИ 30ер1ганнл.

шдвищення ефективносТ1 селекцп картопл 1 на прцднтнютг до продовжвного збер:гання. роботу треба вести в таких напрямках, в утэагуванням групп стиглосп: шодо ранньо! г рул и - эменшити при-роднI вграти 1 зб1лыпити протяжшсть перюду спокою; щодэ се-редньораиньо! - зменшитк природш втрати 1 гнилх; цодо середнь-

оотиглсч 1 ШЗНЬ0СТИГЛО1 - ЗМеНШИТИ ГНИЛ1.

Для розробки метод1в ощнки селекшйного матер ¡ал у визначали залежи сть р!вн1в показнишв лежкоздатност1 картопл 1 вгд х!М1Чно-го складу, морфологи 1 анатом1] Сульб, а також IX непошкоджэ-ност1.

На тдстав! корелящ 1 показнишв лежкоздатност 1 та якост! бульб 1 умов збер!гання встановлено р^вняння регресн, як! дать

- 15 -

можливють прогнозуЕати прирост втрати бульб:

1) у-20. 99 - 1.23х + 0.0025Х 2 - на 86Х (г-0. 923. г-8. 32 )

- в1д вмю.у сухих речозин;

2) у-9.05 - 2. 20х +■ О. ЗЗх 2 - на 611 (г-0.781, 36)

- В1Д товщини гари бульб.

'.3) у- -5.33 2.98х - на 56Х (г-О. 748, I- 9.37)

- тд лплизом температуря збер1гання.

Ллп отнки селекщйного матер1алу мч отыюсть до игра? в:д гнил 1 пгопонуеться Р1вннння мно.танно! р

V - 0. 81 V 0.17x1 * 0.03x2 + 0.23x3 ♦ 0.32x4. I г-0. о20. 7-4.52) - на зтрати салеяали в1л травм, в тому числ» зщ 11 драно 1 ДК1СКИ (XI). вирнв13 (х2). трютн (хЗ). удар13 <Х4).

Уетоди матечатичного чоделмвання леякоэдатиос71 се лею» Иного матертгу дали могливють теоретично характеризувати окрет .¡оаа-■?л без трнвалсго "берелення.

3. С\ Гпоогб присксренпого рсэмнояення картопл!

Одним ¡з !!апрямк1з покрадення покззнккю ефективност! сирсб-

мицтра кап'."опл1 эменсення витрат сашиного материалу з вико-ристакняч р.згших бульб. Технолог 1 я прискорбного розмнокення глртспл1 на Укрн1И1 рсг.роблено г&лоцьким И. Я (1971'). Було застосовано сбробку зоьив бульб специальною сполуксч). яка скла-далась з ¡¡цзюлопчио активннх речовин. в тему числ-. з аскорСИно-Н01 кпелоти 1 пелоду. П13Н1":е (1974) в Еи:НД1КПО розроблена такок чооа сполука и лклЯ солод за.ч»нили олеиовою 1 кэпрьтсве» кислотам:-;. Ззстосуваннл теI сполукн еуггево прискоршало утвер-ення раненоi пер1дерми, ао давало мокши сть р1зати емлточкн бульб зоздалепдь до ;х садгняя. Р'заяня нас1нних бульб з осробкою IX гиЕезгалано» сечовинся пропонукться як метод щ/искореного роэчно-•«ггння а:иного : деф1 пит:?'.:го нат>=р1алу.

Встаиор.леич 11993) .?аконом1рнють зм!Н параметр!в продуктивное?! , лксс™; х Т2Х1ЮЛ0Г1ЧНИХ сссбливостей у 62 сорт:в картопл1 В2д застссування до них тзання нас^чних бульб. Зроблено шинку сорт 1 в 1 пбрпд1В картопл1 на придаттсть до ржания иаси'них Оульб, розгорнута селекшЛна робота в цьому напрямку.

- 16 -

АСПЕКТ И СЕЛЕКШ1 КАРТ0ПЛ1

Ршет»: рроолеыи аабезпечення населения продоколъчою картоплею : картоплеяролустами я доопими -споживчими властивоетями, в : -нчиIй кг.р) заложить В1Д Еиведення сорпв з кисоким нотеншалоы ::г.ос7У связку з цим Оули розроблен! теоретичн! передбачення ь продовслъчих сорт 1 н. пркдатних до переробки на продуети харчуьакня.

Зроблено сц1нку 1 пропоновано для використання в селекцп сорТ1В с1з1товэ> колект I придатних до мехаюзованого ьиробництва, тривалого з0ер1гання у виготовлення продукт 1 в переробки.

гид0ит1 тдсумки селекщйног ощнки еиулдних форм 1 пбридних 1Х/м01ницм1 на окрем! покагники 1 IX комплекс«. Розроблено I пропоновано об'сктивн1 методи прогнозування наявност! в потомств1 якюних показкик!ь", як: сформувалися п!д впливом р^зних тишв схрещування. Иаведен1 практичн1 результати селекцп.

4.1. Ст1йк1сть до механшних пошкоджень

У результата ' ошнки 633 сорт!?, - картон л 1 ¡э св1Тово] колекш 1 Оуло ид!брано форми з високою ст1йк*стю до механшних пошкоджень ' Смена, Вельямшовський, Центифол1Я, Азал1Я, Амзель, Рясна, Електра, 11ар1елла, Аст 1 лла) виявлен! форми з високою чутлив1стю П' посгаджень ( Принцеса, Кастор, Кондор та ¡н.), а також СТ1ЙК1, а;;:;, н:- стзйк] до певнкх вид!в травм (об1драна шюрка, вириви,

'• ¿¡тлекщйник пронес було е;слючено 60 6атьк1Вських форм. Зроб-.■--;.., акал 1 з 89 пбридних комбшащй, вивчено особливост! передач1 -птомстп' дкнам!чн0) тгердост! м'якот! В1Д Сатькгвських форм шд сливом схрещувань шж с'ббою особин з високою, середньою та низь-»;• : динатчною тверглств.

иапрямок ткливост! динамично! твердосг! бульб у потомств1 г;-: '.ь.чяно з Сатьк1вськимк формами, як в Шлому, так 1 за окремими типаш: ехреаузаль, модна судити за гзстограмою (мал. 2).

ITrwl Kistcr»

ffjt.dtrej

■firi

Типи схрэсуьань

Динамична твердють, пгг ударив

Мал. 2. Пстограма розпсшлу батьк1вських ферм (Г; та i:; пс-томства(П) за дянамгчною твердютю бульбшрдо pi3Hiix тишз схг"--Еування: 1- висоготвердий х високотвердий, 2 - тзердиа - твср-дий, 3 - середньотвердий з середньотвердиЯ, 4 - ни5ъкотвесл:п х низьгатЕердий.

Ьстановлено. ко вплив тгл котах форм досягав 437. (г=0. 655), чоломчих - СГ.Х (.г-0.783), а тип схрешування - 61% (г-0. 785).

Ьнявлено, с:) налоавленим добором 0атьк1вськнх пар мокна олоржнти потомство р ьисокою динам1чно» твердютю бульб. Для ирсгнозуваннн ступеня твердосп у потомсты розробленс ршшшя рстресп для таких тип!в схрешування:

- високотверд1 х високотверд] - У - -21. 0+4. 85х-0. 2уР, (г-0. 813);

- г.исокотверД1 х тверд]- У » -12. 3+5. Ох-О. Зх~ , (г-0. 816);

- тверд! I еередньотверд!- У - 84.1-23.1х+1. 7х~, (г=0. 708):

- еередньотверд) х високотверд1- У - 50. 4+И. 5х-0.1х~, (г=0. 798);

- еередньотвердI л тверд;- У - -5. 8+4. бх-0. 4х~, (г-0. 804):

- еередньотверд 1 £ еередньотверд 1- У-60. 6-22.1х+2. Ох^, (г-0. 791)

- низькотверд) х високотверд1- У—88. 5+48. 6х-5. Ох'', (г=0. 501);

- низькотверд] х низькотверд]- У--111.6+45. 5х-4. 4х*\ (г=0. 874); Вшбран! таю краси Оатьтвськ! пари для одержання потомства: дуя» вксока твердость бульб (11-17) - Темпора г 265-14И; Кера х Г2).г<-27'<; Супер х 205-27Н; Лхоера х ГЮрзд & та ¡к. , високь тн«;рд1сть булК' ($-10) - Сарма х Зарево; Елылра.г Бипоруський 3; ГЮр/Д 80.'* х 4338-45; (.501«:не 1 Ласунок та пли;.

}51Д1леио так; иерспективт селекцШп зразки, як; маюгь практично значений: 871155-9, 83009-4. 88020-38. 831163-4, 571277-4, Г/.?095-17. 1>-020?.-4 та пи:;:

4.2. :спахкуодшя 1 характеристика взаемозв' язку поридких таыелнатй 1 кулшарнкх «¡-.остей

Вихшшм штерхалом для селекш1 в цьому напрямку булл 58 батьювських форм. 2£а култарш якост! було ощнено 186 гЮридних комбшашй, в тому числ1 71 - на смаков1 якост:, 61 - на по-тешпння варе но 1 ы'якоп 1 51 - на розварвван1сть. Дослгджувались особливост1 успадкування потомством кулпнарних якостей 1 мож-лив 1 сть IX прогнозування гид час р1зних титв схрещування.

Виявлено, по У вих1дному матер1ал1 1/2 батьювських форы характеризовалась дуга добрим (8-9 бал! в) насичении смаком (Адрет-та, Б1лор. :ька 3, Льз1в'янка, Св1танок КтвськиЯ, Пригожа 2. 61.2107018-80Н, г-15. 4938-45) 1 добрим (7 бад1з) дуже гостри* смаком (ЗареЕО. Кера, Воловецька, Ласунок, Добро, Б1лоруськз рання, 1. 293112-77М, 406-36М та 1н.).

Одна третя частина батьк1В мала пошрний (7 бал1в) стутнь розЕарюваност1 (Мавка, Раритан. 80697-47, 5430-10, 2031-023, 1.293112-77)1, 61. 2107018-80М, 80716-25Я т . 1Н. ). В1Д1бран1 також батьки з шдзкщенои (Форум, Зарево, Сарма, Биюрусыса 3, 4938-45, та 1н. ) 1 високою розеарюванютю (Еоловецька, Отрада. Ласунок, Супер. 2036-092 та 1н.).

Вид1лена груг.а форм з високос епйю.стя до потеингння пасе них бульб. Бона склалае близько 401 проанал!зованого матер! злу. До таких взнесено - сорти Адретта. Кера, Кристал Б1лоруськиЯ. Св1 танок ¡Ъивський, Андра. Мавка, 1.318125-еОМ. 78573-35М. 4938-45 та :н. ).

Лосл1дгуван1 батьк!вськ1 форми характеризувались такими псказ-никамч (середн1 значения): смак - о. 38+0.04, рсзварпвлшсть -6.95+0.04, потемншня м'якот1 - 7.93+0.03 бал1в. У потоыств1 В1д зиаезгаданих батьк1в було виявлено эниження серед.шх значень по-казкик1в кул1нарних якостей, до с щлкоу припустимим. На малюн-ку 3 в!добра.г£но характер вариовання значень локазник1в смакових яксстед у батьк!вських пар та в IX потомств!.

Еивчаючи корелятйну заледшсть мьх погазниками 0атьк1в та IX ' гчбридли.ч потомством, остановлено, ш регрес1Я-взаемодн смакових якостей 0атьк13 1 IX потомства була всього лише 23.51, але ко-ефтюнт ксрэдят I був достоз1рниЯ на 99г о1вк1 ; г - 0.18:5.

=4.621. Г10темн1ння варе них булъб у пстомств: залежало я < л батьк!в на ЗОХ (г - 0.546), розварюзан1сть - на 35:: (г »0.588).

•-------------Шг 5-9

. '■• Г—!

,4.7

г • - - •, тл-1

л. 4.6

к- • ■■ Чз о

•Г ) ш Г-

и:

е..

СБ

5.Е

изх. 3. Середн! оиачзьия него1в (£) та розпо^л частот у батыаьськ»: форм 1илртоях1 (I) 1 потомотб1 (II) за сизком бухьб.

Виявлено, ио чим випЦ кул1нарн1 якост1 батьк1в, тим б!лъпа 1мов1рн1сть прояву Ше! ознаки у потомства Викорисговуючи законом! рност! успадкування потомством кул1нарних властивостеЯ. були розроблен! ргвняння регреси для р1зних тип»в схреиування . Пря цьому було доказано, шо сыаков1 якост1 потомства на 77Х зумовлю-вались батьк1вськими формами ! на 23% (Г-б.58)-типом схрешування.

Результатами досл!д.-?ень встановлено, я» для кожного типу схрешування успадкування смакових якостей у по?оиств1 моле бути вира-зано такими формами залежностей:

1) У » -52.4 + 15.1х - 0. Эвх^ ( В1дм1нний х хороший) Летерм1Кован1сть на 667. (г - 0.811; I - 3.16 > ^ 5 - 2.13)

2) У - 172.7 - 52. 2х + 4. Обх2 ( хороший X хороший) 732. г-О. 857

3) У - -240.5 + 84.1х - 7. 2х2 (середн1й в В1ДМ1яний) 7АХ. г-О. 860

4) У - -125.1 + 43.2х - 3. бх2 ( середн1Я х хорошй) 791. г-0.889 1а вид1лених краких батьк!вських пар для одержання пстсистза а

зисокими смаксвими якостямн найбьтьш значний практичний штерес мали так1 комб!нац!1: Адретта х Кристал б»лоруський, AcTi.ua х 1. 371031-78М2, Пригожа 2 х Б1лоруська 3 , 61. 2107018-80Н ж 4938-45 та 1НИ1.

В1д!бран1 найб!льш перспективш пбриди з таким проявоы смакових якостей; насичений, В1дм1нний - 881170-4 , 881183-7. 89091-25, Г-808; духе гострий. хороший - 88020-5, 88017-26. 88029-43, 89096-30, 90178-1 та 1Н.; гострий. хорошй - 871155-3, 88017-42, 88033-14. 89-82-76, 89093-9, 90166-2. 90178-5 та 1НШ.

Результати дисперс1йного анал1зу показали, т розварюватсть бульб у потомств! на 68Х залежала В1д батмивських форм 1 на 321 в 1 д типу схрешування (Г - 7. 41 > Р01 - 4. 20). Але для кожного вар!анту схрешування стушнъ генетичко! детерм1новакост1 те! як!сноI ознаки був досить р!зний, участь зм!нювалась в(д 56 до 912

1) (шдввдена роэварввашсть г шдвищена розварювашсть) У - 531 - 131 х + 8.20х2

Детерм1нован1сть на 91Z (г - 0.955; t - 5. 43 > t Q 5 - 2. 31)

2) Y - 1Э6.7 - 39. бх + 3. Ох2 (низька •* П1двиш@на) 81Х, г-0.904

3) У - -54.7 + 18.6х - 1.42Х2 (середня х середня) 67Z, г-0.822

4) У - 580 - 1б5х + 11.вх2 (шдвшцена х середня) 567., г-0.746 За результатами дослджень до кращкх 6атьк1веьких пар для се-

лекцп картоши на тдвищену розварюван^сть бульб в1днесено:

1) батьк1вська форма - сорт Зарево, материнськ! форми - Форум, Морене, Сарма, Ограда, ВИР-377, ВИР - 244;

2) батыивська форма - Биюруська 3, материнськ1 - Супер, Ельв1ра, Пригожа 2, Пбрид 22, Г1брид 35;

3) батьк1вська - Водовецька, материнськ! - Рар1тан, Птте;

4) батьк1вська форма - Добро i 305-27N, матермлська - Супер;

5) батьклвська форма - Ласунок, материнська - 61.2107018-80N;

6) 6атьк1всыса форма - Берегиня, материнська - Ласунсж. BifliöpaHi перспектива г i брили s шдвищеною роэварюванютю:

88017-26, 88033-14, 881163-14, 89093-56, 89104-5, 90166-2, 90169-2 та 1НШ1; з попарною розварюваш спк 871155-9 , 88020-38, 831193-14, 881286-5, 89089-10, 89090-30, 89095-22, 90188-5, 90198-1, 90203-2 та 1шп.

Як1сть картошИ у потомств i, за показкикам стiitocTi до по-темн1ння варено! м'якот!, визначалась батьмвеькими формами на 67%, а типом схрешування на 332 (F 9. 07 > F01 = 4.20).

Участь взаешзв'зку та форма залежносп потомства в!д батькгв эа шею овнакою, на .фок! р!зних тип!в схрешування, така:

1) вар 1 ант - (високосПйка х ет1йка): У - 21.7 -3.бх +0.24.x2

Летерм1НОВа;-исть 72% (г - 0.850; t-4. i8>tQ 5 - 2.09);

2) (середньоспйка я середньост1йка): У - 20.2 -а 1х +0. Детерм1нован1сть 707. (г - 0.836; X - 6.18 > ^ 5 - 2.18);

3) (виеоко пйка а високос-Пйка): У - 21.5 -3.5х +0.23х*~ Детерм1иовая1сть 692 (г - 0.835; I. - 4.5? > 5 - 2.06); Нетемн1шу при варшн м'якоть забеэпэчували батък1вськ1 пари:

Андра » 335-21, 76-51 х-Добро. Кера г Св1тязянка, 1. 445152-74Н г 4938-45, Вир-224 I Ъ-15, Пбрид 22 х ГЮрид 35, Крисгал Б1лорусь-кий г Ласунок, Адретта * Ггбрид 22 та ¡н.

В1Д1брако виссжост1йК1 до потеыншня пе^спективн1 пбриди, в тому числ! 871155-3, 88020-43, 88026-1. 881163-14 881232-3. 89085-13.89087-28, 90169-4, 90202-2 та 1НШ.

4.3 Акал1з вих1дного матер1алу успадкування потомством б1ох1м1чних властивостей картспл1

Дуке вадливим кр>ггер1ем придатност1 сорпв картоши до аро-иисловог переробка являеться оптимальне сП1вв1днсшея:ш вм1сту сухих речовия 1 редукуючих цукр1в.

У результат! ощнки 605 сорпв картопл1 св1тово1 колекцп, В1д1бран1 так1 форми, максимально придатш для переробки: сорта з вм1стом сухих речовин 27-282 1 редукуючих цукр!в 0. 12-0.242 (Зарево, Еер!зка, Верба) - придатш для приготування сухих картоп-лепродукпв; з вьистом сухих речовин 25-262 1 редукуючих аукрт 0.10-0.202 (Биоруська крохмалиста, Ексид, Ердкрафг, Ритм,. Доне р. Яекула, Кинаво) - для виготовления сухих 1 смалених продукт1в; з вм1стом сухих речозин 23-242 1 редукуючих цукр!в 0.11-0.282 («Хорте, Надежда, Кордел1я, Ниса, Нарев, Оса, Беладонна, Гитте, Гат-чинський, Лошицький, К-27, Хоорделтг) - придатн1 для приготування картоплепродукпв вс1х вид1в.

Досл1джгно дхнашку накопичення цукру у 208 сорпв шд час з0ер1гання IX бульб при 6-7 С 1 здатшеть моноз до ресинтезу.

Пи час вивчення колекци була встановдена висока негативна завежн!сть ми: ьм1стом сухих речовин в бульбах 1 редукуючих ЦУКР1В (г —0.984, I - 54.7). Аналопчна тенденц4я збер!галась 1 , потоыств!. Заледшють шх цими показниками була В1Д г - -0.573 (Ъ-2. 69) до г - -0.765 (1-9.14). Ця законом 4 ртсть давала певн1 иоааивост1 вести контрольоване в1дтворекня форм з високим Еьастом сухих речовин 1 низьким - редукуючих цукр4в. У зв'язку з цим було проведено ошнку 65 Пбридних комб4нац1й за вм1стом сухих речовин 1 70 - ва выютом цукр1в. Встановлено, шр ступ1нь вариовання цих цоказникль у потомсты був вишим, Н1ж у батьк1Е.

Еиыогаы до сировшш за бюх4м1чним складом в4дпов1дали б4лыие 802 коыб1нац4й, 1 01ля 502 всього потомства. Висока залежн4сть у вквчених форм була за вмютом сухих речовин (г=0.755, 1-9.20), сиредня - ва ем4стом редукуючих цукр^ь (г-0. 542, 1=5.00). Вста-ьовлеко, и» вм1ст сухих речовин у потомств1 визначався типом схреиувакня ка 762, б тому чиелх:

1) 821 (г - 0.905, 1 - 5.12) - високий х високий-

V - 217.7 - 16. IX + О. ЗЗГ" До батьк1вських пар, як;иали у потометв1 вьпст сухих речовин 29-272, взносились: Форум, Сарма 4 Ограда на Зарево, Рар1тан х йзловецький, 1.198129-77М+5 х 2036-032;

2) 752 (г - 0.748, I = 2.52 > ^=2. 20) - високий х середн!й-

У - 289.7 - 18. Ох + О. ЗуР - потомство мало вкпст 26-272 сухих речовин. Кращ батьки - Б1лоруський 3 х Г4брид 35, Б4ларуський 3 х в1л0руський ранн4й, 1.293112-77М х 406-36К, 76-51 ж Добро;

3) 752 (г - 0.749, Ь - 4.23) - середн!й х високий-

У - 135.0 - 10.5х + 0.24х~ - потомство мало вм4ст 22-242 сухих речовин. Краги батьки - ВИР-37? х Зарево, ЕИР-244 х Зарево,

Дьв^в'янка x Зарево, Пригожа 2 х Б1лоруська 3, Супер х Биюруська 3, 1. 445152-74N i 1. 371031 -78tJ, Акдра х 335-21, Супер х 305-27N;

4) 53% (г = 0.726, t = 2.63) - середн!й х середт*-

Y 250. 4 - 16. 5х + О. 29х2 - потомство мало вмют 22-237. сухих речовин. Kpani батьки - Адретта х Кристал Биоруеький, Адретта х Пбрид 22, 81716-18М х Добро, Супер х Добро.

ВШбрано так1 перспективна пбриди за bmictom cyxoi речовини: - 27-337. - 88096-5 , 89095-7, 89104-29 , 881161-26, 88017-42, 881288-1, 90177-1, 90182-2 , 871155-3 , 871155-9 , 8е!020-33, 881163-4 та iKQi. Bei вони мали високу придатн^сть до виготовлен-ня сухих картоплепродукпв;

- 25-26Z - 88010-14, 88020-43, 881163-6, 89096-17, 88005-14, 881197-2 , 90188-6 , 90181-1 та iiiai - придатн! для виготовлення сухих i смажених картоплепродукпв;

- 23-24Z - 88026-11, 881163-14, 89069-27, 881200-5, 881284-8, 381285-5. 90204-2, 90214-27 та iHBi - придатн! для виготовлення cyxoi i хрусткоi картолль .

Вивчеяня можливостей селекцн картопд! на bmict цукр1в проведено в пбрид них комбтащях в>д шести тшив схрешування;

1 - нкэький х низький, 2 - середнгй х визъкий, 3 - висогагй х низький, 4 - свреднШ х середн1й, 5 - високнй х високий, 6 - низький ж середн1й.

Р1вэнь i достов1рн1сть Р13Ш1Ц1 середн1х значепь цього показуха у батьк1в (F - 46.51) i у потомства (F = 6.54) наведено на •.■алвнку 4.

Ьч

О,

¡с

Батька всыч Форш

г.Зо ■ 8.2

- ■ ■•

8.24 Н-. 8.2

Г '

6,14 {-.....

Я РячяЛ Сш<1(кп№ Ы«г»и Ьг Ню

.......

..Г..

4.............1.............-

{ I

.1...........х.............

2 3 4

1еие4 о*

. -I

Я'

>1 О.

Е-1

Потомство

ел §.2

8.1

?5 Репяй Сж4н1«« ЫггтаЬ (я- Леи»

• -I

Мал. 4. Влет редукуших цукрхв в залежноет! В1Д батьк1вських форм 1 тишв схрешування: 1 - ниаький х низький; 2 - середтй х нкзький; 3 - високий х ниаький; 4 - середтй х середтй; 5 -гисокий х високий; 6 - низький х середтй.

BrraHoi-jeHo, жр bmict цукру y потомства залегав на 34% в1д типу схрепугання i на 662 - В1Д батыивських форм. Стул i нь залеж-вост1 показник1в вшсту цукру у eotomctbi од^жаких pîshkkh типами схрещувань був такий:

Л 98% (г-0.993, t-14.47), вшст цукру - високий х виеокий -

У - 1. 3 - 10. 4х + 22. 4Х2 EatbKlBCbKi пари, як1 мади у потомств! вшст цукр1в не биьше 0.3% : Форум х Зарево, 1. 98129-77N+S х 2035-092 , 61. 2107018-80N х JkcyHOK та 1нп1;

2, 98% (r-0.992, t-22.12), - низький х середой -

У - 0. 22 - 0.15х + ОЛбх2

Ерад) батьк!вськ1 пари: Бикзруський 3 х Пбрид 35, бльда х 1. 371031-78Я, Аядра х 335-21, Морене а Пбрид 35 уа iHffli;

3) 82% (г-0. 907, t-4.10), - зисогай X високий -

У » -2.0 + 12.9х - 16.9х2 края» 6atbKiBCbKi пари: Ракенський я Добро, Добро х 81719-13N, Пбрид 22 х Дивосний;

4) 67% (г-0. 818, t«a 25), - еередн!й х кизький -

Y - -2.3 + 24. 6х - 59.2Х2

Враш батьк1вськ1 пари: Отаанв я Зарево, Криетал Биюруеьккй s Ласунок, Пригожа 2 х Бикзруський 3, Адретта s Кркетал Биюруський, îfopeHe х Зарево, Льв1в'якка х Зарево, Св1танок йнвський х Андра, 1.198129-77N+S х 4952-20, 80716- 25N х 80697-47 та 1нв1;

Бри типах схрепувань за bmictom цукру середин^ я середн!й та низьк!1й х нкзький, залежисть потника у потомсгв! В1д батьк1В була В1ДП0В1ДН0 середгаьою (50%) i иизькоэ (9%), rap св1дчило про незалэяжй характер успадкуваЕня ' овнаки. У пержзму випадку

в1Д1брано (15%) малоцукристого потомства В1д батьк1в - Манка х Пбрид 35, Астилла я 1.371031-78N, Пбрид 22 х Пбрид 35, та 1НШ1; у другому випадку - (502), батьки - Б1лоруська 3 х Б1ло-оуська рання, Прем'ер х Ласунок, Морене х Ласунок, Кера х В1хола.

Вид1лено так1 перспективн1 зразки з високим вмютом сухих речовин i низьким bmictom цукру (бал):

7-5 - 871155-3, 871155-9, 88017-26, 88Q20-38. 8^1163-4, 89069-53, 89090-30, 89093-25, 90188-3, 90215-1;

6-6 - 88010-14, 88020-43, 881163-6, 881163-12, 89090-51, 89096-17, 90177-2;

6-7 - 88005-14, 88026-1, 881197-2, 89085-13, 89088-19, 89092-28, 89093-9, 89105-18, 90188-6.

4.4. Успадкування i характеристика г 1бриднюс комб!нашй на морфолог¡чн1 ознаки бульб

Зроблена ощнкя 74 Пбридних комб1нащй за формою бульб, к1льк1стю i глибиною в1чок. Окремо було в-.гвчено вплив чолов1чих та ж1ночих батьк1вських форм на прояв цих морфолог1чних ознак у потомства Бстановлено, ир чолов1ч1 форми впливали на успадкуван-вя вс 1х зазначених ознак б1льше, Н1ж jUH04i. Останн! мали пом1тний ефект лише при успадкувани1 форми бульб (мал.5).

Статистично не доказано задежнють Mix ступенем прояву ознаки у батьк1В та ix потомства за к1льк1стю в1чок (г-0.013 В1д чо-лов1чих форм i г-0.063 В1д ж1ночих), за глибиною ix залягання (г-0.188 i 0.Г12 - в!дпов1дна), за формою бульб (0.22L i 0.504).

l.?S 1.3

?us ¿i.i< í.i

i.íó

5.1-32

¿1.2? M.a

4.23 1.2

ir.'ít'.jls i:r не'..?- i-.--.rs

l;v-:l rl rtTI.iíi

™¡ ?i-í(,-t Cï-iie-r.'! l"tf! Vl¡5 w Fst'.-jf ÎÎÏ-5

I 2

i;-.»l t> tffí.K-

Фор.м-ч бульб, i ид?kg

|1.8 I

¿b?

(i1,4 £

Íl.5

1.4

7,7

a 7.5

(¡7.1 a

Í.7

'j Fffíeíit DilfiJetïP Ыегуш for uctor IBiri

i г

level o» irtZ-liB btívvís ^йог'&адз

U.e

si im.iw Kuni-racib Bi'ioiî, ыт

2.1

el.8

¿1.7

£1.6

1.5

пНТКУ SM? f

Intef'jiîî ^ícr uctor í-vu-s

level rf 1Г12.Ш

Глибина в i'¡oie, мг

С.уредн i аначеннд ¡ &5/Ï дов1рч! ¡нтервали морфолог i чних показншив оуньб f.-ciTiiKir, (IH потоуттга (ID у 4íUJ0Bi4oi (А) та жпючог (Б) форм.

ГИд час вивчення Пбридного матер халу було видиено комбшаш 1 схрешування батьк1в, як1 даЕаяи такс потомство: з бульбами округлей форми - Аст1лла * 1.371031-78М, Пригожа 2 х Пбрид 22 , 2031-023 * 78573-3511, Ельда х 1.371031-78М, 1.198129-77М+3 х 4938-45 та тш1; з малою киакютю В1Ч0К (5-6 ит) - Пригожа 2 ж Пбрид 22, Прем'ер х Ласунок, Б1лоруська 3 х Пбрид 22, Берегиня х Пбрид 35, Морене х Пбрид 35 та пшг, з не г либо ким залягакням в1чок (1.2-1.3 мм) - Астища х 1.371с31-78Н, Хейдрум х Добро, Морене х Зарево, Адретта х Пбрид 22, Шрене х Пбрид 35, 1.198129-77К+Б х 4938-45.

4.5. Успадкування 1 характеристика пбридних комб1нащй на технолог!чн1 показникя

3 технолог!чних показник1в картсш вивчались так!: всходи П1Д час обчищення бульб у потомства 1 у батьк1в в 57 пбрлдних комб1нащях, потеш1ння м'якотг сирих бульб - .в 63, природа 1 в1дходи - в 62; лежкоздатнють 284 сорпв колекцп.

Виявлено, ио у потожтва р1вень В1ДХ0Д1В В1д обчищення бульб б 1.1 рази 1 варшзання цього показника в 2.4 рази Сули вини нал у батьк1в. Встаковденмй достов1рний вплив батьк!в на цей показник (г-0.714, Ы2.63). Кращая батькгвськими форыаш впа-навались Т1, як: давали потомство з низькими вхдходами шд час обчищення бульб. У зв'язку з цим, вид!лено так! пбридш комб!нацн, потомство лких мали в1дходи не б1льше 13 - 141 -Лет 1 лла г 1.371031-78,4; Елда х 1. 371031-78Н; Супер х Добро; 1>о-Г-'не г Зареве; Св 1 танок Кигвський х Андра; 61.2107018-80» х ••^-••■■й; К..-ра г Выхода; Аман 1 я х В^хола; 1.198129-77М+5 х '•945; 2031-023 х 78573-35?! та 1нш1.

У продет селэкщйно! роботи вШбрано Форш з вшодами тд час обчиарння в!д 6 до 111, ят наведет в!дпов!дно до рангу 5б1льшення показника: 881170-4 , 89087-29 , 90207-5, 881186-2, 881286-5, 88020-43, 78573-35, 871155-3, 88020-38, 381163-4, 8811.47-2, 881200-5 та 1нш1.

Вив чаши вих1дний ! селектйний матер! ал за ознакою по-теминня м'якот1 сирих бульб, було встановлено : показники в потомств! були в 1.1 раза нижч!, а хх Еар!ввання в 1.9 раза вини, Н1Ж у батькгв. Регресгя взаемодп показ шш в батьмв 1 потомства була середньо) достов!рност! (г=0. 645, Ыб. 58) Вплив батьюв на успадкування становив - 61%, а типу схрещування -39 г СР=12. 44).

Для ярогнозування показниклв пэтемнишя м'якот1 у пстомств! в1д батьклв пропонуються так! р1еняння регресП:

1) при схреиуваиш батькгв э нетешпючоЬ м'якоття -

У - 220.4 -бОх +4.1Х2 (г - 0.815, 1-3.78);

2) батьки з середн!ми показниками потемтння -

У ■ -10.6 +3.5х -0.15х2 (г = 0.829, Ь - 4.41) - мал. 0.

До крааих батьювськпх пар для одерхання потомства з не-

текнтчою м'якоттю належать: Прем'ер х Берегиня, Кристал Б1ло-руський г Ласукок, Кристал Б!лоруський х 78573-35М, 81716-18К х Дсбро, Дивосний г Пбрид 22, Мэрене г Ласунок, Морене х Берегиня.

Перспектива; тбркди з нетемншчо» н'якстгю (бал):

9 - 88033-14,. 881232-3, 89105-31, 90169-3, 90197-3;

8 - 871155-3, 88002-12, 88026-1, 831193-6, 881261-3, 89090-43, 89092-21, 89096-2, 90166-2, 90169-4, 90175-1.

Репей Сст^Фпсе МвТЯ!» <«г Ги1сг

ГЦ

7.7

6.5

-I-

6.1

"Гг

I: :

-Т7-

1и»1 <Я ЮТЙ.т

Л Регсеп! Соп?и*епс<» Кг Fic'.y Неаль

: ;........._.........Т____________________;.....................: ................; ..................: ;

: ; 1 ........I......... II ! ;

■ ; х ; :

* * '• ; ;

12 3 4

1«о1 о» fFFT31.ni

Тиии схрещувшшя

Ыал. 6. Середна значения 1 952 доварч! 1Нтервади-ст1йкост1 до лотемнишя сиро 1 м'якот! будьб картоши 63 батькхвсышх форм (I) I ¿к потомства(II) при резнях типах схрешування: 1 - висока х ь'лоока; 2 - передня х сере дня; 3 - середня х низька; 4 - низька X !;П?.ЬКа

Ошнюгащ. сорти колекци, знайдено форми, яка в1дпов1дали нормативам за природними втратами бульб шд час збер!гання бег штучного охолодлкння. 1з всього набору сортзв колегаш trkí гю-казники кали - 38% coptíb ранньо1 груви стиглос,к Белла, Kapi»a, Криста, Марс, MapiaH, ретланд Джавед1Н та ¡нак 21% ir середньорашпх: Омега, Прундал, Альстер, Sima, Смарагд, Адрот та, Кила, Ыайэе, Кеннебек, Заречнкй, Стефф1, Незабудка; 11% ib середньостиглих та середнылизн1х: Атика, Декетра, Донор, Спун-та, Розамунда, Ревекка, Томбола та 1нш1; 19% 13 ni3Hix : Сюзанна, !олка, Ера, Горизонт, Боденкрафг. Ксешя, Резеда, Патана, Opa, Бел1ста та íheí.

Встановлена також иозшшсть введения прогнозуючих моделей нормативних природних втрат шеи бульб потомства за величиною цього показника у висококрохмальних (28-25%) вихших бнтькхвських форм

Y - 18.89 - 5. 25х + О. 5к2 г - 0. S64

Анал 13 результат!в досл1дкень 62 комб1нац1й та ix гибридного потомства дозволив встановити ступ1нь успадкування природпих втрат (г = 0.712 - 0.770), вадилити сорти (Б1лоруська 3, Ei.ro-руська рання, Боловецька), пбриди (1.198129-77N+S, 4951-18, 2036-092, Пбрид 22, BIP-244) та комб1нацп ix схрещуваш. (1.198129-77N+S * 2036-092, 1.198129-77N+S х 4951-18, BIP-244 х Воловецька, Е1лоруська 3 х Б1лоруська рання. Б^оруська 3 х Пбрид 22), як1 забезпечували мшмаши значения показника.

Перспекгнвн1 Пбриди. ЯК1 в1Дпов!дали нормативам за природ-ниш втратгш бульб: 88005-14, 88026-11, 881163-14 , 881197-2, 89069-27, 89082-26, 89083-3. 90182-1. 90188-6. 90191-6, 90199-4 , 90203-4.

4.6. Спадкоемн1сть ознак 1 властивостей якост1 картопл1 Б1льш1сть ознак 1 властивостей картопл1, як1 визначають придана сть до переробки мають к1льк!сний характер, що св!дчить про IX пол1генний мехашзм контролю. Картопля - автотетрашкид, со зумовлюе шшморфнють бгльиост1 и ознак. Ця особливють вимагае значних затрат при добор! в селевдЯШй робот!.

Вхдоыо, що ы1нл11В1Сть при успадкувант к!льк!сних ознак без-перервна ! заложить не т!льки В1д генотипу, але 1 В1Г дп фак-тор!В зовшпшього середовита. ОстанШ можуть маскувати пронв генотипу. Тому, ирб Еичленктк Д1ш генотипу, визначали ко-еф1Ц15ет спадкоешосп, який е важлквим елементом иередбачення усшсногэ добору.

2а результатам: анализу якюних технолопчнлх показниав у потомства, одержан;« в!д 12 чалов.чих та 22 жпючих форм, як! Сули об'еднаш в коротк1 незамкнен1 диалельш цикли, було остановлено, Ер р1вень спадкоемиост! був високим у потомства в!д таких батьк1Е:

лйночих - Адретта, Л&вц'япка, Ограда, Сарма, Зорум, Кйрене, Раыенський, Супер та 1няп;

чолоз!ч;:х - Ласукок, Дойна,Еаловецька, Добро та шпи. Висонии р1векь спадкоамностг кулшарннх властивостей 1 доб-рцх смакових акастей був у потомства Е1Д форм:

жкчочих - Адретта, Ограда, Сарма, Форум, Морене, В!хола, 031 танок Кшвський та ШШ1;

чолов1Чих - Ласунок, Дойна, Добро, Биоруська рання та !нш!.

4. 7. Результати технолог 1ЧН01 ощнки 1 селегаш сорив придатних до промисловох переробки

У цьому розД1Л1 наведен) результата технологичного випрсбу-вання 25.. б1лоруських сорт 1 в картопл1 (1974-1977), 50 сорт]в з пшично-сх1дно1 частини Укради (1981-1989), 3 нових сорт и? селекцп Б1ЛНД1КП0 (1977-1987) 1 10 перспективних пбршцв сп!льно1 селекци Сумського СГ1 та Б1лНД1К (1984-1993).

Встановлено, ир за якхстю сировини 1 продукта найбЫьш при-датн ми для переробки були тзньостигл1 сорти (табл. 2).

Таблица 2

Еридатшсть картопл! до переробки, бали (1-9)

В и д и картоплепроду1ст 1 в Групи стиглост 3 картопл1

ранньо-стигл1 середньоранн1 середньостигл1 середньо- п13н1 шзньо- стигл1

Сухе пюре 2.7 4.2 5.3 6.5

Суиена картолля 4.1 5.7 5.3 б. 5

41 пси 3.5 А ч. ^ 5. С 5. 5

Середньоранн1 1 середньостигл1 сорти мали шлком задовкчх-ну якшть харчових продуктов, из е досить важливим для переробисч промисловост1 при ранн1х поставках сировини.

Технолог 1чна ощнка б1Лоруських сортов показала дохцльню'ть переробки деяких з них та визначила характер ix шльобого пр;;з-начення: для вирббництва сухого картопляного пюре - Темп, Роз-вариста, Биоруська крохмалиста, Лошцька; сухох картолл1 -Темп, Лошицька, Комсомолець 20; хрустка картолля - Темп, Ло-шицька. Ц1 сорти дощльно також використовувати для виготовлен-ня технхчних видхв продукт 1 (крохмалъ, спирт).

За результатами ошнки сорт!в картоши П1вн1чного сходу Ук-раши встаковлено, щр 192 з них придатн! до переробки, причоыу, б1льи!сть з них для приготування сушених картоплепродукпв. До сортов, як1 придатн! до виготовлення як сушено! картогш, так г хрустко 1, маета в1днести Ыалах1т, Св1танок Ктвськнй, Зарево, Приельбруський, Пост 86, Темп, Ромашка, Зов, В1хола.

3 нових сорт1з найб1льш придатними до виготовлення сухого картопляного пюре був сорт Еерба, для сухог картопл1 - Пригожа 2 1 Добро. ПридзтШсть для виготовлення хрустко! картоши у сортов! Еерба була виша, ньи у сортов Пригожа 2 1 Добро (табл.3).

Таблица 3.

Технолопчка ощнка нових сорт!в картоши

Як1сть Органолептична Загальна ощнка.

сировшш ощнка. балл (1-9)

для продует1в. бали (1-5;

СОРТ балл-(1-9)

Сусен11 Сьл2!йа1 Доре Суп 41 пси Сухз Картопля

! пюре Суха )лруст;са

Еерба 8.1 6.0 4.8 3.1 4.2 9-8 6-5 7-6

Пригожа 2 4. 5 3. 5 2.7 4.4 3.6 4-3 7-6 6-5

Добро 4.5 4.5 2.8 4.2 3.6 4-3 7-6 6-5

11а. п1дстаз1 розроблених методик селекцп та виявлених закс нотркостей в успадкуьаит селектованих ознак 1 властивосте ВИД1ЛЗН1 кразц батьк1вськ1 Формя, коыбднацн схреиування сшит. Ствсрен1 ранщ 1 середиьостигл! пбриди, яга поеднукя лисом кул!нарн1 якост! та придатшсть до промислово1 переробки г.'.'.сэкою продуктивщстю (871155-3, 871155-9, 881200-5, 881286-Е к:рид 30); ьисок! кул1нарн! Я1юст1" з високою продуктивтс^ : "-■■?.>35 . 88020-43, 881286-5) - табл. 4,5.

Таблиця 4

ОсновШ господарсъко-щнш оэнаки перспективних Пбрид1В картопл!

3 Р л э к и NN за каталогом Походження Урожай, т/га Вих1д крох-малю, т/га СПОЖЙЁЧ1 якост1 Трупа стиглост1

при зби- ранн1 бОдшв Шелл садшш Смак, бал ТИП Ккад/кг бульб

88020-43 - Пригожа 2И х Биоруська ЗН 55 26 8 7.4 В 0. 406 с. ранн1й

881200-5 ■■ 2031-023 X 78573-35<Ч 53 28 8 7.2 С 0. 440 раший

78573-35 44324-1 я 69-766М Б1 36 7 7.9 В 0.385 0. ранн1Й

871155-3 Г блЬДа X 1,371031-78Н 50 30 8 7. Б Ь 0. 451 раший

Мэлод1Жна \ ' Адретта ж Кристал Б1л. 49 35 8 8.8 С 0.438 ранн1Й

881284-С Ц.198129-77Н+5 ж 4938-45 49 24 8 7.2 С 0. 446 раншй

871155-9 Ь бльда х 1.371031-78Н 48 15 9 7.2 13 0. 438 с. отиглий

881286-5 Ц.198129-77Н+3 4 4952-20 46 10 7 7.2 В 0. 424 с. стиглий

881197-2 К?в1 танок КИ1В. х Андра N 43 27 8 7.4 0 0.477 с. с>иглий

1скра [ стандарт 37 20 4 7.0 в 0. 347 раншй

Нэвська Ь стандарт 40 23 4 7.1 А 0. 309 с. раншй

Луговська |- стандарт 41 13 7 7.2 В 0. 405 с. стиглий

Таблица 5

Придатн1сть перспективних пбрид1В для виробництва картоплепродугснв

3 Р А 3 К И NN ва каталогом Ощнка показ ник ¡в картопл1 Як1сть сировини -для продукцп Ямсть продукци Загальна оцшка, бали (1-9)

морфолог 1ЧН1 х1м1чн1 ТеХНО-лог^чн! суха смажена Сухе пюре Ка^топля Суха |Круетка ~ Сухе пюре Ка^тОпля Суха |Хрустка

871155-3

Шлодикна

881200-5

831284-8

Гскра

881163-14

881197-2

88020-43

78573-35

Невська

871155-9

881286-5

Дуговеька

7. О 6.0 6.2 6.7

7.2

6. 7 6.5

7. О 6.5 6.5 7.5 7.5

6.3

8. 0/8. 3 8. 0/8. 3

7. 7/7. 3'

8. 0/7. 7

7. 0/6. 5

8. 0/8. 8 7. 7/6. 5 7. 7/7. 5 7. 5/7. 3

7. 0/6. О

8. 0/7. 3 7. 7/7. 2 7. 7/7. 7

7.7 7.3 6.9 7.3 6.6 7.0 7.0 Р 8 6.6

5.5

6.8

6.6 6.7

7.9 7.7 7. 4

7.5

6.6 7.5 7. 4

7.2 6.9

6.4

7.5

7.3 7.0

8.1

7.8 7.1 7.3 6.3 7. 9

6.9 7.1 6.7 5. 8 7.1 7.1 7.0

6. 7 6. 7 6. Б 6. 8 3.5 7.0 6.8 5.7

5.7 5.0 7.0

5.8 5.8

7.0 7. 2 6. 8 7.0 5.0 6. 7 6.7 6. О 6.0 5.0 7.5 6. 2 6.0

7.3 7. 5

7.6

7.7 5.3 7. 7 7.3 6.5 6.5 6.0 8.5 6.5 г>. О

7.3

7.2 7.1 7.1 5.1

7.3 7.1 6. 4 6.3

5. 7 7.3

6. 5 6. 4

7.5

7.0 7.3 5.8

7.1 7.0

6.6 6.5 5.7 7.5 6. 8 Б. 5

7.6 7.3

7.5 5.8

7.8 7.0 6

6.6

5.9 7 6 7

.8 .8 .0

Пршлтка: В чисельнику бал для сушених , в знаменнику бал для сиажених продуктов

Використання вищеназваяих Пбрид1в може забезпечити пол чтения техн!ко-економ1чних показник1в роботи шдприемств за рахунок шдвищення виходу к1ьцевих продукпв переробкп (табл. 6).

Таблиця 6

Ефектившсть виробницгва картоплепродукт 1 в

3 Р А 3 К И NN за каталогом ВМ1СТ сух01 речови-ни, X еих1д продукту, кг з 100кг бульб

Сушена картопля Хрустка картопля Крохмаль сирий (50%) Спирт, л

ГОСТ 6С14-68,

26832-86 - 22 20 37 24 9

В. рба - 32 30 46 40 18

871155-9,881197-2 1- 26 24 42 30 12

881163-14, 871155-3 г- 25 23 41 29 И

881200-5, 881284-8 I- 24 22 39 27 И

Молод!хна Г 23 21 38 26 10

5. ПРАКТИЧШ РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДЖЕНБ Розроблен! методи комплексно! технологично! ощнки були апро-бован! в селекшйному процесс при створенн! висикокрохмалистих, ранньостиглих ! нематодосНйких сорт 1 в. Виявлено р!вень !х спо-живчих властивостей, стушнь придатност1 до мехашзованого виро-щування ! довгострокового 8бер!гання, а також ц!льове призначення при переробт на картоплепродукти.

Сорт Пригожа 2 - виведений в Б!лН11КП0. Одержано в!д схрешу-вання 738-8И х М1нська рання. Вперше районований в БиорусН з 1981 року. Районований на УкраШ (Р!венська, Сумська обл.), Естонп, Карели. Груз!1, в шести областях РосИ. СередньораннП}, нематодост!йкий, середяьокрохмалистий. Столовий тип В (для щдсшжуваюш), смаков! якост! - хорош!, м'якоть нетемн!юча при вар!нн!. Придатний до иехшизацп. Лежкоздатний. Придатний до виробницгва сушено! картопл!, а в роки несприятлив! для накопичення

цукр1в - для ч1пс1в.

Сорт Верба - виведений в Б!лНПКШ. Одержано в!Д схрещування Ердкрарг х 2497-9 (дем!ссо!д). Вперше районований в 1981 роЩ

по Б!лорус1 в зонах переробног промисловоста. Районований в Брянськ1й та Калш1нградськ1й областях Росп. Середньоп1зн!й, столово-техтчний, ушксльний за вмгстом сухих речовин (29-351. Придатний для промислово1 переробки на сухе картопляне пюре, ш пси 1 особливо на техшчш продукт Кул!нарно-споживчий тип Д (для пюре). Високоспйкий до тяжких травм. Ледкоздатний.

Сорт Добро - виведений в Б1лНД1КП0 спиьно з 1нститутом кар-топл1 Гросс-Дюзев1тц методом схрещування схянщв 70074-17 х 69423-83. Вперше районований в НДР 1986, в Белорус; - 1987 рощ. Середньоранн1й, нема1^дост1йкий, пошрнокрохмалистий, столовий. Кул1нарно-споживчий тип В (для смаж!ння). Смаков1. якосп - . в 1 дм 1 нн 1. М'якоть - нетемншча. Придатний для переробки на суше ну картоплю 1 чп'си. Ст1йкий до травм, лежкють середня 1 добра.

Сорт Молод 1«на - (Адретта х Кристал Б1Д.) результат сшльно! роооти Сумського СП 1 Б1лНД1К. Знаходиться в Держсортовипробу-Еан.Ч1 Укра!ни. Ранньостиглий, високоурожайний, крохмалистють середня 1 висока. Столовий, кул1нарно-споживчий тип С (придатний для виготовлення б1льаюст1 страв). Смак - в1дм!нний, м'якоть -нетемниоча. Придатний для виготовлення сухо! 1 смазено» картопл1. Високопридатний• до мехэшзованого збирання,довгостроюового збер1гання. За технолог1чними якостями взноситься до висо-кощнних сорпв.

Для передач! д сортовипробування готуюгься Пбриди з хорошими показниками 78573-35, 871155-3, 881200-5, РЯ12Б4-8. 88020-43.

Кргм цього, П1Д1бран1 1 пропонуюгься для використання в якост1 батьк1вських форм так! Пбриди: 871155-9, 881163-14, 881187-2, 881197-2 ! 881285-5.

Розроблено ефективн1 технологП ! способи збереження картогш з урахуванням 11 господарського використання. Для нас^жи кар-топл! иропоновано спос1б з використанням активного вентилювання ! створення оптимального режиму, В1ДП0В1ДН0 вимог сорту, ер зменшу-вало втрати маси бульб на 40 - 50%, Шдвищувало касшну продук-тивн! сть на Ю - 30% (1975 - 1979).

Для продовольчо! картопл! рекомендовано технолог! 1 збери'ання

ьикористанням активного вентилювання 1 штучного охолодження, а

також активного вентшшвання та юшзуючих випром1нювань. Ефек-тившеть технолог 1й: збхльшення строку зберхгання до 11 мхсяцхг. без появи росткхв, з:..йншення к1льк1сккх втрат до 15% з максималь-ним збереженням споживчих властивостивостей (1976 - 1981).

Для картагш - сировини на виготовлення облаго^ожених продукт гв, пропоновано технолог1ю зберхгання в умовах штучного холоду з перюдичним, через 7-10 Д1б, змтою низькох температури (:? - 4 С) на бхльш шдвищену (7'- 8 С) 1 навпаки. Ефективнхсть технологи: збхлыпення строку зберхгання до 11 мхсяцхв, низькх втра-ти масп (до 10%) 1 оптимальний (0.3%) вмют редукуючого цукру (1983 - 1986).

Для картощц ун)версального використання пропоновано новий способ зберхгання з застосуванням антисептування бульб "ачтинор-мальним розчином салявох кислоти, перед роэмхщэнням в сховгалд (а. с. N 897161, 1981). Ефективнхеть способу: скорочення в 1.5 -2.0 рази втрат В1 д гншп, збереження в доброму стан! спозкивчих 1 насшних якостей (1983 - 1985).

Розроблено два типових проекта картоплесховигс N75-832 (Ыд1Щ1 Ппросишбуд), N79-203 (СХльгосптехпроект). Сховиша спроектовано сп!льно з хнетитутом картогш НДР зпдно з" наказом Мхнс1льгоспу БРСР N 316 вхд 7 серпня 1980 року "Про зниження вяртостх 1 покра-щення якост1 схльськогосподарського будхвництва". У таких схови-щах зберхгалось 354 ткс. тонн насхнневох картоплх 1 одержано еко-гомхчний ефект 1.5 млн. руб (щни 1969 року).

Столука для обробки зр1Э1в бульб використовуеться як метол прискорбного розмнояення в БхлШП картоплярства, в Сумськхй Ш.О "Меристема" х Держсортод1льницях Бхлорусх.

ВИСНОВКИ

Вперше в селекцП столових сорт 1 в картогш, придатних для про-мисловох переробки, дослхджено 1 запропоновано напрямки формуван-ня х збереження високох якостх картопль

1. Встановлено стушнь взаемозв'язку мхнливоеп ознак ¡ властивостей, як1 визначають кулхнарн1 та технолог1чнх якост1, придатнхсть до застосування механхзаЩх в процесс виробництва 1

тривалого збер!гання бульб п!д впливом сортових, бюлопчних, природно-шиматичних, агротехн1чних 1 технолопчних фактор!в. Не сприяе визначенню напря!.;к!в в селекцп картопл! ! В1Дтвореннк фэрм з в!дпов!днкыи як!сними показниками.

2. Визначено напрямок селекцп на покрашення органолептичних, хгмхчних та технолопчних показник1В якает 1 картопл! р1зних груп стиглост!: -

- для групи раших - покрашэння смаку ! текстури тканини, шдвищення ст^йкост! до потемшння варено! м'якот1; шдвищення вм1сту сухих речовин 1 зниження вм1сту цукр1в; зниження всходи лушпиння за рахунок зменшення кьтькост! в1чок ! вШь^рення округло! форми бульби; шдвюцення ст!йкост1 до вирив!в ! тр!щин па час збирання; знижння природних втрат шд час збер1гання 1 по' довження перюду спокою.

- для групи середньоранн1Х 1 середньостиглих - покращенш текстури Еарено1 ы'якот1 (мучнистють, волопсть); шдвищеню вм!сту сухих речовин; зниження в<дход1Ь лушпиння за рахуко; зб!льшення маси бульб округ лог форми з малою тльюстю в1чок; шдвищення ст1йкост1 бульб до розтр!скування тд час збирання; зниження збитк1В шд час збер1гання за рахунок зменшення природних втрат 1 гнилк

- для групи середньоп!зн!х ! П1зн1х - покрашення смаку, п!дви-щення ст1йкост! „о потемншня м'кот1 шеля вар!ння; зниженш вм1сту цукр!в ! в!дход1Б в!д мехаШзовакг-^о обчищення за рахуно! зб!льшення маси бульб г зменшення глибини В1Чок; шдвищенш ст!йкост! до здирання шк1рки 1 потемн1ння м'якот! В1Д удар1В; зниження втрат в!д гнил1 п1д час збер!гання.

3. ПШбран! математичн! модел1 для в1дбору краших батьк1всь-ких пар при р!зних типах схрешування ! одержання потомства з оп-тимальними показниками таких селектованих ознак: смак, розварю-вашеть, ст1йк1сть до потемн!ння сирих ! варених бульб, вм1ст сухих речовин ! редукованих цущпв, динам!чна твердють бульб.

Прогнозування кращих батькхв ! тишв IX схрешування виключа кеобгрунтовано велику клльк!сть селекщйних розсадник1в.

4. В!дпрацьован!, для використання на раншх етапах се

декщйного процесу, математичн! модел1 прогнозування у потомства середки значень показнюив - смаку 1 текстури м'якот1 варено1 картопл!; ф!зичних 1 ф!зико-механ1чних влаг?ивостей бульб, як: визначагать стушнь травмованост! бульб, ф!зичних 1 ф1зшлогмчних властивостей, обумовлюючих лежкоздатнють; ф)зичних Е'.рат шд час збирання; органолептичних ознак сушених 2 смажених картоплелро-дукТ1В. Це дало можлив1Сть зменшити на 50-602 к^лькють покай-НИК1В, як! погр!бно було визначати 1 в 2-3 рази зб^льшити оОсяг ощнекого материалу без зниження об'ективност! ощнки.

5. Розройлен! 1 запропонован! для використання на завершуючпх етапах селекцп так! експрес-методи ощнки:

а) Мехашчний - для ощнки фактично1 травмованост 1 бульб про-довольчоI картоши, з використанням картоплеочисно! ••аяини на замшу ручного обчишення, яку передбачено ГОСТом;

б) ДоВ1дниковий - визначення за питомою вагою бульб кдлькос?з продовольчих та телпчних продуктов, як! можна одержати з сирови-ки без виготовлення !х на технолог!чному стендь

6. Вперше у схем1 селекщйного процесу ■ змодельована 1 комп'ютеризована система комплексно! ощнки якост! картогш для переробки на картоплепродукти. Наводяться- модели прогнозування якост! виготовлених з не! супених 1 смажених продукт 1в. що включать до 20 параметр!в селектованих ознак 1 властивостей за дев' ятйбальною шкалою, АвтоыатизаЩя процесу дозволяе з ведшгаи точнютю 1 м!н1мальними затратами проводит« ыасову ощнку прндат-ксст! матер1алу до виготовлення якюшх картоплепродугачв.

7. Вщпдено з колекци сортов каргопл! 43 форт - високоспйс! до р 1 зних вид!в ыехан!чних пошкоджень, 23 - з оптимаш.ним сп!вв1дноденням вмюту сух: х речовин та цукру, ир максимально Б1ДПов1дають вимогам переробно! прокшсловост! п!д час виготовлення сушених 1 смажених картоплепродуклв; 57 форм, що в!дпов1даюгь нсрмативним вимогам природних втрат при збер1ганн! в картоплесхо-вищах без штучного охододження. Для зазначених сорив можливе щльове використання на виробництв!, а також при направленМ се-декцП, в якост 1 бзтьк1вських форм з виомими властивостями.

8. Результатами досл!джень показана доц1льн!сть використання

таких сорт1в для виготовлення якюних картоплепродукпв:

- в умовах,Б1лорусп - Теш, Роэвариста, Бглоруська крохма-листа. Верба, Лошцька, *1омсомолець 20;

- в умовах П1ВН0Ч1 1 п1вн1чно-сх1днох частиня Украхни - Зарево, Св1танок йивський, Темп, Пост - 86, Малах1т, Биоруська 3, Б!лоруська 5, Приельбруська.

Перел1чен1 сорти мають вшст, в середньому, 262 сухих речовин (базисна 222), що сприяе шдвищенню техн1ко-економ1чних показ-ник1в виробництва за рахунок покращэння якост1 продуктов 1 зни-жэння витрат сировини на колену тонну продукту, в середньому, до 5 тонн, при норма 7 тонн.

9. Вхдтворено вюидний 1 селекщйний матерхал для виведення ранньостиглих сорт!в 13 сприятливим набором таких показник!в як продукт ивн1сть, 1мун1тет, технолопчнхеть при збиранн1, збер1ганн1 1 переробщ. 1з 186 пбридних коыб1нац!й, як1 були ви-користан! для тестування, вид!лен! 29 (15.3%), до мали практичне значения для селекцп картоши на якють.

10. Видхленх так1 батьк1вськ1 форыи, як! добре передашь потомству комплекс ознак та властивостей: сорти - Адретта, Андра, Биоруська 3, Пригож 2, Кристад Б!лоруський, Св 1 танок Ки1вський, Ельда; пбриди - 2031-023, 44324-1, 4938-45 , 4952-30 , 6Э-766И, 78573-35М, 1. 371031-78Ы, 1.198129-77М + 3; комб1нащ 1 схрешування - Адретта х Прислал Биоруський; Пригожа 2 х Биоруська 3; Св!та-нок Кихвський х Андра; Ельда х 1.371031-78Н; 2031-023 х 78575-3514; 1.:198129-ТТЫ+Б х 4938-45; 1.198129-77М+3 X 4952-20; 44324-1 х 69-765М.

11. На шдстав! виявленях законом!рностей, розроблених 1 апро-бованих метод!в, були виведен1 нов! столов! форми, придатн! до промисловох переробки. Сорти Пригожа 2, Верба, ! Добро були райо-нован! в1дпов1дно в 1981, 1982 1 1987 роках. Сорт Добро був райо-нований в НДР з 1986 року. Сорт Молодюта перебувае в Держсорто-випробуванн1 Украхни.

12. Вхдтворен! ! готуються до передач! в Держсортовипрбування так! перспективн! пбриди, шр поеднують висок1 споживч! якост1 з чри,",атн1стю до переробки на харчо в! продукта, ранньстгиглютю та

(ншиии господарсько-щннкми ознаками: 78573-35 , 871155-3, 38020-43, 881200-5 , 881284-8.

13. Встановлеко оптимальн! сортов! режими 1 способи зберхгання гартоши з урахуванням господарського !х використання, як! оули застосоваш для розробки типових проектов сховищ.

I-'.. Винайдено новий спос1б збер^гання картопл! разного госпо-¡¡арського використання_ (а с. N 897161, 1982) на шдстав1 застосу-вання п 1 слязбирального антисептування поверхнг бульб в закислг:но-му середовишд, що знижуе втрати в^д гшш в 1.5-2 рази.

15. Отворено нову еполуку для обробки зр)Э1В бульб (а. с. N 446255, 1974), яка прискорювала в 5 разхв формування ранево1 п?-ридер>® 1 давала змогу вести улереджене р!заяня наспнних бульб.

ПР0П03ИЦ I I

У практична селекцп при виведенш столових сортов, придатннх для промислово! переробки , пропонуеться :

- проводити шдб^р батък1вських пар та ошнку пбридного мн~ тер!алу на ранних етапах селекцп з допомогою математичних моделей, як1 даоть можливють прогнозувати оптимальн1 1 середн1 ?на-ченкя показникзв селектоваких яшсних ознак 1 вла^тивостс-й;

викорисговувати. для п1двищення ефективност! направлено! селекци картопл1 на якють так1 батьк^всьм форми: сорти - Адртт-та, Андра, Б1лоруська 3, Пригожа 2, Кристал Б1лоруський, Сытанс-к КШВСЬКйЙ, Ельда; Пбриди - 2031-023, 44324-1, 4938-45, 4952-30. 69-766М, 78573-35М, 1. 371031-78И, 1.198129-77М + Б; КОыСпнаЦп схрещування - Адретта х Кристал Биоруський; Пригожа 2 х руська 3; Св1танок Ки!вський х Андра; Ельда х 1.371031-7;"; 2031-023 X 78575-35М; 1.198129-77^Б х 4938-45; 1.193129-77К»С х 4952-20; 44324-1 х бЭ-ГббИ.;

- використовувати ефективну 1 високопродуктивну комп'ютерн-о-вану систему комплексно! ощкки для тестування вих1Дного ! сч-лекщйного матер1алу на придатюсть до виготовлення з них сушеных 1 смажених картоплепродугачв;

- застосовувати розроблений експрес-метод визначення виходу

-.46 -

продукту для ощнки ефсктивност! переробки картопл1;

Селекщйно-нас1нницьким установам пропонуеться використовувати нову сполуку при оброби' р1заних нас!нних бульб як метод приско-реного розмноження оздоровлених дефщитних сорт1в.

Для виробництва рекомендуеться:

- вирошувати в зонах розповсюдження картопляног нематоди столов! сорти Пригожа 2 1 Добро з метою рантх поставок сировини ! забезпечення ранньо1 товарно! продукт 1-,

- використовувати для переробжп промисловост! сорти Верба 1 МолоД1Жна, як1 П1ДВ1.^у1сггь техн!ко-економ!чн1 показники роботи виробництва;

- використовувати новий зас1б збереження картопл1 з шслязби-ральним антисептуванням бульб у закисленому середовищк

СПИСОК НАУКОВИХ Р0Б1Т 3 ТЕШ ДИСЕРТАЦП

1. Производство 'картофеля в странах мира. -Минск; Наука и техника, 1983. -237с. (сшвавтори Валуев В. В., Гончаров М.Д.).

2. Шдвицення продуктивност! та якост1 картопл! селекщйними методами.-Суми: Сумський СГ1,1992.-126с. (сшвавтор Гончаров ^ Д.)

3. Применение методов биотехнологии для селекции, оздоровления и размножения картофеля. -Харьков: Харьковский СХИ. -1987. - 65с. (сшвавтори Гончаров М. Д. , Рудь К Д.).

4. Методические указания по тоЕароведчсск й оценке картофеля в период хранения и реализации в хранилищах емкостью 10000 тонн.-М.: ВАСХИЛ. -1984.-23с. (сшвавтори ПолИпук С. Ф. .Горкуценко О. В.).

5. Методические указания "Технологическая оценка селекционного материала картофеля на пригодность к промышленной переработке для пищевых полуфабрикатов". - Минск: МСХ БССР. - 1980. -27с. (сп 1Еавтори Гончаров М.Д., Кравченко I. В.).

6. Рекомендации по прогрессивной технологии хранения картофеля. - Минск: Ураджай, 1976. - 40 с. (сшвавтори Савченко В. Ф. , Кравченко 1.В. та гн.).

7. Хранение картофеля в крупногабаритных вентилируемых буртах '''"Справочник картофелевода. - М.: Агропромиздат, 1987,- с. 233-237.

л Хранение картофеля //Справочник картофелевода. - Шнек: ' • :: .л, 1975. с. 197-198.

Кертс^гль //Агротехнические приемы повышения качества с. х.

продукции в условиях Северо-Востока УССР. - Харьков: Харьковски? СХИ. - 1985.- с. 41-72 (сшвавтор Гончаров М.Д.).

10. Изменение дг'амики гликоалкалоидов в зависимости от условий вентиляции. //Докл. ВАСХНИЛ. -М. , 1974. -N10. -с. 24-25. I ствавтори Савченко Е Ф. , Вудкевич А. А.).

11. Технологическая оценка ноеых сортов картофеля и способы их хранения //Хранение плодоовощной продукции: Науч. тр. ВАСХНИЛ. - М. , 1983,- с. 43-51 (сшвавтор Гончаров К'. Д.).

12. Хранение травмированных клубней. //Картофель и овощ!. - !•!. , 1975. -N11. -с. 14. (сшвавтор Ыихальчик В. Т.).

13. Влияние травмированных клубней на урожай картой.,... //Картофель и овощи. 1976. -N10. -с. 10. (сшвавтор Кравченко 1. К ).

14. Влияние доз минеральных удобрений и условий хранения на каче тво продуктов питания. //Консерв. и овощесуш. пром. -М. , 1981. -N4. -с. 27-28. (ствавтори Гончаров М. Д. , Кравченко 1.Е).

15. Сорта картофеля пригодные для переработки. //Конеерр. и овощесуш. пром. -Ы., 1982. -N8. -с. 37-38. (ствавтори Гусит на Е. Т., Кравченко 1.Е).

16. Послеуборочная обработка клубней //Картофель и овощи. -1983. -N8. -с. 12. (ствавтори Вечер А. С., Гончаров М. Д. та 1Н.).

17. Рекомендации по сортам, способам и реотмам хранения картофеля для производства сухого картофельного пюре. // НТР: сб. Пищепром. , сер. Консерв., овощесуш. и концентр, пром. -М.: ЦШ:?и;1 Пищепром. -1983. -с. 15-16. (ствавтори Кравченко 1.Е .Даргель А. Т.).

18. Хранение картофеля для промышленной переработки. //Плодоовощное хозяйство. -М. , 1986. -N11. -с. 52-53. (спавантори Кравченко I. Е , Будкевич А. А.).

19. Влияние обработки специальным составом срезов картофеля на интенсификацию раневых процессов и его продуктивность. //Г'. ст АН БССР, сер. 61 ял. н. -Шнек, 1976. -N1. -с.97-99. (ствавтори Сан-ченко В. Ф. , Будкевич А. А.).

20. Влияние низких температур и гамма-облучения клубней на продуктивность и удлинение сроков хранения картофеля. //Вест АН БССР, сер. с. г. н. -Шнек, 1976. -N2. -с. 90-92. (ствавтор Савченко В. 1)

21. Активность водородных ионов на поверхности клубней картофеля как защита от микроорганизмов. //ВесШ АН БССР, сер. б)ял. навук. -Минск, 1983. -N2. -с. 108-111. (ствавтори Вечер А. С. , Гончаров М.Д. та 1Н.). !

22. К оценке пригодности сортов и сеянцев картофеля для промышленной переработки //Технология производства картофеля: Научные труды /НИИКХ РСФСР. -М., 1980. -вып. 37. -с. 58-64. (ствавтори Гончаров М.Д. , Кравченко 1.Е).

23. Влияние видов механических повреждений на легкость картофеля. //Картофелеводство и плодоовощеводство: Науч. тр. /БНИИКПО -Минск, 1976. -вып. 1. -с. 60-63.

24. Определение оптимального температурного режима . хранения картофеля. //Картофелеводство: Сб. науч. тр. /БНИИКПО -Минск, 1976. -вып. 3. -с. 140-146. (сшвавтори Савченко Е Ф., Будкевич Л. А.).

25. Оценка сортов и сеянцев картофеля на пригодность их для производства сухого картофельного пюре. //Картофелеводство и пло-дсовощеводство: Науч. тр. /БНИИКПО -Минск, 1977. -вып. 2. -с. 3-7. (стзавтори Альсмик Е I., Гончаров М. Д. та т.).

25. Оценка селекционного материала картофеля на устойчивость к механическим повреждениям в интенсивных условиях выращивания. //Картофелеводство: Сб. науч. тр. /БНИИКПО. -Минск, 1978. -вып. 3. -с. 9-11. (сшзавтор Гончаров М. Д.).

27. Пригодность сортов и сеянцев картофеля для производства хрустящего картофеля. //Картофелеводство: Межвед. тем. сб. -Минск, 1979. -вып. 4 -сл35-137. (сшвавтор Кравченко 1.В.).

28. Сорта картофеля пригодные для переработки. //Еюл. НТИ по с.-х. -Минск, 1981, 129. - с. 4. (ствавтор Кравченко I. В.).

29. Технология хранения картофеля для сортов интенсивного типа с учетом использования активного вентилирования и искусственного холода //ВНТИЦ, инв. МВ856192. -Е..980. -19с.(сп1вавтори Юшков М.Д., Вшсов Э. А. та 1н.).

30. Товарные и потребительские качества исходного и селекционного материала картофеля. //ВНТЩ, инв. N0281.8006335. -Е , 1981. -22с. (ствавтор ^Зорисекок ЕА.).

31. Проект стандарта "Картофель свежий для переработки". //ВНТЩ, инв. N5962359. -Е , 1981. -24с. (сшвавтори Кравченкс I. В., Борисекок Е А.).

32. Оценка пригодности исходного и селекционного материал; картофеля к механизированной уборке и хранению. //ВНТЩ инв. N0281.7010206. -М. , 1981. -24с. (сшвавтор Гончаров М.Д.).

23. Разработка приемов повышения сохранности картофеля. //ВНТЩ, инв. N0286.0096771. - 1985. -44с.

34. Усовершенствовать селекционно-семеноводческие приемы повы жнкя продуктивности и качества картофеля. -ЕНТИЦ, инв. N02.91.0042250. -Е , 1990. -71с. (сшвавтор Гончаров М.Д.).

•55. Результаты сортоиспытания перспективных гибридов картофел нч урожай и его качество. //Исследования по селекции, семено ..;/;стьу и размножении с.-х. культур: Мат. сем. по селекции и се .-дгтзу. -Суш, 1991. - с. 9-15. (сшвавтор Гончаров М. Д.).

36. Типовой проект "Буртовые площадки для хранения картофеля с активной вентиляцией N 75-832. " - Минск: БелНИИГипросельстрой. 1975. - 30с. (сшвавтори Савченко В.Ф., Будкевич A.A.).

37. Типовой проект "Наземное картофелехранилище с укрытием картофеля прессованой соломой и пленкой N 79-203" - Шнек: НИИ Сельхозпроект, 1979. - 40 с. (сшвавтори Кравченко 1-Е, Будке вич А. А. та iK. ).

АВТОРСЬК! СВ*1 ДОЦ1 ВА

на районован! сорти та винаходи за темою дисертаци

1. A.c. N 446255. Состав для обработки срезов картофеля. Друк. BEI. 1974, N 38. (сшвавтори Савченко Е Ф., Вудкевич А. А.).

2. A.c. N 2919 Bifl 13.04.1981р. Сорт картопл1 Цригожий 2. (сшвавтори Гонч£фов Ы. Д., Колядка 1.1. та iH.).

3. А. с. N 897161. Способ хранения клубней картофеля, фук. BEI. 1982, N 2. (сшвавтори Вечер A.C., Гончаров М.Д., Будке вич А. А.).

4. А. с. N 3279 Bifl 25.11.1982р. Сорт картофеля Верба, (сшвавтори Альемик Е I., Сафонова ЕЕ та iH.).

5. A.c. N 4453' Bifl 15.10.1987р. Сорт картофеля Добро, (сшвавтори Гончаров М.Д., Колядка 1.1. та ih. ).

N. S. Kozhushko. Potato selection for quality The thesis submitted for a doctor's degree in agricultural sciences in speciality Co.01.05 - selection and seed breeding. The Institute of Plant Growing named after V.J. Yuriev of the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences. Kharkov. 1994.

The relationship between distinctive features and properties determining potato quality is established. The ways and means of formation, retaining and improvement of quality indicators are defined. The mathematical modelling methods of quality management and autome' ic system of complex estimation of potato and potato produots quality under directional selection are worked out and applied. The starting and breeding material, perspective hybrids and varieties suitable for industrial processing for improved products are created. A new method of storage with subsequent afterharvest antisepsis and a new compound for treatment of the cut tubers have been developed which are applied by the seed-breeding establishments.

Кожушко E С. Селекция картофеля на качество Диссертация на соискание ученой. степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности Об. 01.05 - селекция и семеноводство. Институт растениеводства им. ЕЯ Юрьева Украинской академии аграрных наук. Харьков. 1994.

Установлена взаимосвязь между признаками . и свойствами обуславливающими качество картофеля. Определены пути и способы формирования, сохранения и улучшения показателей качества. Разработаны и применены, при направленой селекции, методы математического моделирования управления качеством и автоматизированная система комплексной оценки качества картофеля и картофелепродук-тов. Создан исходный и селекционный материал, перспективные гибриды и сорта пригодные к промышленной переработке на облагороженные продукты. Разработаны новый способ хранения с послеуборочным антисептированием и новый состав для обработки срезов клубней, которые применяются селекционно-семеноводческими учреждениями.

Ключе в i слова: КАРТ0ПЛЯ, СЕЛЕКЦ1Я, МЕТОДИ, ЯК1СТЬ, СОРТ Я

Информация о работе

Кожушко, Нелли Семеновна
доктора сельскохозяйственных наук
Харьков, 1994
ВАК 06.01.05

Автореферат

Похожие работы

Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему Селекция картофеля на качество ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Селекция картофеля на качество"

Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему
Селекция картофеля на качество
ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство