Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Щитовидная железа крапчатого суслика (Citellus suslicus Guld.) в постнатальный период в различных условиях его существования.

ВАК РФ 03.00.11, Эмбриология, гистология и цитология

Автореферат диссертации по теме "Щитовидная железа крапчатого суслика (Citellus suslicus Guld.) в постнатальный период в различных условиях его существования."

Pf b OA

2 8 А В Г 1995 МШстерство освати Укра1ни

Ки1вський университет iM.Тараса Шевченка

На правах рукопису

0л1йник Юр1й Миколайович

ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА КРАПЧАСТОГО ХОВРАХА (Citellus suslicus Quid.) В ПОСТНАТАЛЬНИЙ ПЕРIОД В Р13НИХ УМОВАХ ЙОГО 1СНУВАННЯ

03.00.11 - ембр1олог1я, ricTOJorifl та

цитолог1я 03.00.02 - зоодог1я

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата баолоПчних наук

Ки1в - 1995

Дисертащею е рукопис Робота виконана на кафедр1 зоологи Одеського державного ун1верситету ím.I.1.Мечн1кова

Науковий кер1вник - член-кореспондент УЕАН,

доктор медичних наук, професор Л.В.Герб1льський

доктор 6ioíori4HHX наук, професор В. Д. Севастьянов

Оф1щйш опоненти: - доктор медичних наук,

старший науковий сп1вроб1тник Л.З.Полщук - кандидат 61олог1чних наук, старший науковий сп1вроб1тник I.Г.Емельянов

Провадна установа: НД1 ендокринологП та обм1ну речовин АМН Укра1ни.

За^ист дисертацИ в1дбудеться

гГо

--------- —--------. , 1995Р.

Q/7 годин! на зас1данн1 спещаизовано! Вченой РадиД 01.01.13 при Ки1вському университет! iMeHi Тараса Шевченка за адресою: 252017, м.Ки!в-17, вул. Володимирська, 60

3 дисертащею молена ознакомитесь в б1бл1отещ Ки1вського ун1верситету ím.Тараса Шевченка

Автореферат розжеланий

„ I/ .. ait

1995р.

Вчений секретар Спещайзовано! Вчено1 Ради кандидат б1олог!чних наук -

О.В.Данилова

AS

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми. Умови проживания, як! складаються в сучасних агроценозах, вумовлоють як адаптащшй зьини у тканинах, органах, так 1 перетворення еколог1чно! структури ок-ремих вигцв, перебудови вс1е! системи зв'язк1в 1 порушенням у баланс! генофонду популяцИ (Фл1нт, 1977). Це визначае не-обх1дн1сть проведения еколого-г1стозюг1чних досл1джень \ дозволяв зробити б1льш обгрунтован1 висновки щодо характеру взаемодП м1ж еколог1чними чинниками та реаюцями тканин, взаемозв'язку тканинного 1 надооргашзменого р1вней органх-зацп (Герб1льський, 1994).

Формування зовн1шн!х прояв1в ново! якост! угрупувань валежить в1д фунюдонування р1зних систем внутр1шн1х органа оргашзму (Шилов, 1977). Як одну !з таких систем, що д1б на р1вн1 орган1зму 1 одночасно впливае на динам1чн1 характеристики популяцп, можна розлядати ендокринний комплекс (Краснощеков, 1975; Дев1с, Кр1ст1ан, 1976; Ткачов, 1976), 1 зокрема, систему ггпоф!в-щитовидна залоза (Ткачов, Беруль, Чернявсъкий, 1980).

Щитовидна залоза - ендокринний орган, з одн1е! сторони, значно впливае на вс! сторони життед1яльност1 ссавщв, в тому числ! на р!ст та розвиток, структуру 1 функцию 61лыюст1 орган1в 1 тканин. 3 1ншо1 сторони, стан щитовидно! залози досить т1сно пов'язаний в д1ею чинник1в оточуючого середови-ща (Гербхльський, 1987,1994-, Леженко та 1Н., 1993; Баада та 1н., 1994; Воловик та 1н., 1994; Дроздович та 1н., 1994; Карп1на та 1н., 1994). 3 д!ею останн!х пов'язуюгь виникнен-ня еколоНчно обумовлених особливостей структурно! орган!за-

Uii щитовидно! залози хребетних (Милованов та iH.,1983; Герб1льський та iH., 1987,1993; Хлиновська, 1990; 1влева, 1994).

Разом з тим, незважаючи на значний матер1ал, накопиче-ний ¡¡ри Бквченк! щитовидно! залози тварин (Ахметов. 1973,19786; Krupp, Young, Frink, 1977; Быков, 1979; Алешин, 1982; Canguilne et al., 1986), дан1 про пристосовувальн1 3MiHH структури цього органу у ссавц1в будуть неповними не т!льки без урахувань популящйних, еколог!чних i ф1з1олог1ч-них особливостей того чи imnoro виду, але i к1льк1сно! ощн-ки сприятливо! чи неспрятливо! дП чинник1в зовншнього се-редовища на структурну орган1зац1ю щитовидно! залози ссавщв.

На цей час практично BiflcyTHi дат про к1льк1сн2 ic-тотно важлив1 в1дм1нност1 параметр1в щитовидно! залози, як1 характеризують структуры! вадносини i! основних елементав, з максимальним врахуванням еколог1чних умов, у яких мешкае той чи 1нтй вид (Чернявський, Ткачов, 1982; Герб1льський та iH., 1986). Далеко не повн1стю з'ясован1 питания динам!ки найважливших морфометричних показншйв активное^ щитовидно! залози ссавц1в, що мешкають в умовах антропогенно! да! на популяц!1, при як1й з'являються адаптивн1 особливост1 ре-продукцп, зм1нюеться просторова структура угруповань та мор-фолог1чн! ознаки особин (крапчастий ховрах)(Лобков, 1980). Мета та завдання досд1джень. Мета дослз.дження - вивчити щи-товидну залозу крапчастого ховраха в постнатальний пер1од в залежност1 в1д умов його хенування.

Для досягнення uie! мети необх!дно було вивчити: 1. Структурну opraHisaiUio щитовидно! залози крапчастого

ховраха.

2. Становления структурно! орган1зацП щитовидно! залози крапчастого ховраха.

3. Сезонн1 зм1ни структурних компоненте щитовидно! залози самц!в 1 самок крапчастого ховраха.

4. Динатку морфометричних параметр1в щитовидно! залози крапчастого ховраха у разних бютопах.

5. Вплив пильност1 та ваку поселень ховраха на морфомет-ричш параметри щитовидно! залози крапчастоп? ховраха.

Новизна досл1джень. Вперше описана ¿структурна орган1-зац1я ! постнатальний розвиток щитовидно! залози крапчастого ховраха; встановлена вм1на морфометричних параметров щитовидно! залози статевонезр!лих ховрах1в в залежност! в1д щ!льност1 поселения; вивчен1 структурн! зм1ни щитовидно! залози в пер1од активност1 крапчастого ховраха; ' дослужено вплив умов проживания на проявления активност1 щитовидно! 8ало8И; виявлено, що !в Бростанням в1ку поселения функщо-нальна активн!сть залози менша в угрупованнях в б1льш висо-кою щ1льн1спо ховрах1в.

Науково-практичне значения. Дан! про становления структурно! орган!зацИ щитовидно! залози дозволяють визначати вплив р!зних чинник!в на динам!ку, швидк!сть розвитку залози 1 в результат! прогнозувати насл!.дки стресорного впливу на р!ст р!вних вид!в ссавц1в. Зумовлен! д!ею умов проживания 8м!ни щитовидно1 валови, що впливають на адаптац!йн! реакц!! орган1зму, необх!дно враховувати при проведенн1 ваход!в по утриманню, розведенню ! акл!матизац!1 р18них вид!в ссавц1в. Розроблен! методичн! п!дходи можуть бути використан! при

дослпдженш впливу чинник1в оточуючого середовища на щито-видну залозу р1зних тварин у природних умовах.

Апробащя роботи. Основн! положения 1 результата роботи допов1дались на Республ1канськш нарад! по динам1ц1 чиседь-ност1 1 практичному вначенню гризушв (Ки1в, 1989), 5-му в'1з2ц ВТО (Москва, 1990), науково-практичн1й конференцП е морфометрп (Харк1в,1990), п1дсумков1й науково-практична конференщ1 Одеського ун1верситету (Одеса, 1991), XI а'1зд1 анатом1в, пстолог1в 1 ембр1олог1в (Смоленськ, 1992), на конференщ 1 кафедри гчстологП Дн1пропетровського медичного 1нституту (Дн1пропетровськ, 1994).

ПублгкацП результат!в досдз.джень. 3 теми дисертацП опубл1ковано 40'друкованих праць.

Структура та обсяг роботи. Дисертащя викладена на 189 сторшках машинописного тексту, складаеться 1з вступу, 7 роздШв, зак1нчення, висновк1в та списку л1тератури, що м1стить 269 пра|д>, 1з них 86 - 1ноземними мовами. Дисертащя про1люстрована 39, .таблицами 1 29 малюнками.

РАЙОН, 'МАТЕРIАЛ I МЕТОДИКА Д0СЛ1ДЖЕНБ - «

Матер1алом для написания ще! роботи стали аоолог!чн1 збори автора, проведен! у 1985-1991 рр. в ОвШопольському, Быяевському, Кокинтерщвському районах Одеськог област1 1 Березанському райсш Микола1всько1 област1. Дослужено 7 по-селень крапчастого ховраха, розташованих на пос1вах багато-р1чних трав, озимо! пшениц!д1лянках природно! рослинност!. Добуто та дослужено 411 р1ених за статтю та вхку ховрахав, включаючи тварин, що народились у в1варП. Заф1ксовано 411

щитовидних задоз.

Особливост! життед1яльност1 особин рхзного в1ку 1 стат1 вивчали в 1985-1988 рр. 3 початком пробуждения на контроль-лих д1лянках пер1одично через 6-7 д1б проводили в1длови мо-диЗакованими донецькими пастками 1 кротоловками. В1к визна-чали за ступеней стертост1 зуб1в. Як еталон використовували черепи в1д мхчених особин точно в1домого в1ку.

Спостереження за ходом зимово! сплячки проводили в ла-бораторних умовах з вересня по лютий. Ховрах1в утримували поодинщ в умовах природного осв1тлення, надлишку корму при 1° в примщешп 17-20°С вл1тку, 7-8°С - в эимовий пер1од. Стан ховрах1в оц1нювали за зовн1шн1ми ознаками (поза, рухли-в1сть), 1° в завдчних м1шках. Для досл1дження було викорис-тано 35 ховрах1в.

Для вивчення раннього постнатального розвитку в1дловили 15 самок на осташпй стадп ваг1тност1. В1д 1х приплоду для досл1джень використано 53 особини. Зм1ни зовн1шних ознак ховрашат ф1ксували, починаючи з 5-1 по 25-у добу з моменту народження.

Щитовидн1 залози ф1ксували в р1дтп Буена. Через 24 го-дини п1сля ф1ксацП залови переносили в 70-градусний етанол для вбереження 1 подальшого залиття в параф1н. Проводку вс1х зраакхв зд1йснювали за стандартною схемою, яка полягала в обезвожувашп в етанол1, видаленн1 спирту в допомогою хлороформу та заливанн1 в параф1н. Параф1нов1 8р1зи товщиною 5-7 мкм, що проходять черев центр залози, виготовляли на санному м1кротом1.

Для виявлення меж тирощшв, ядер дослгджуваних кл1тин,

меж фсшкул1в, резорбцШш вакуолей, строми щитовидно! залови використовували методику Н.З.Слтаченка (1964), оск1льки вона добре виявляе BKasani елементи в щитовидки залов!. Для вияву тканинних базоф1л1в препарата забарвлювали толу!дино-вим блакитним по Унна з контрастуванням ядер гематоксшином. Для к!льк1сно! оц!нки стану елемент1в щитовидно! запози за-стосовували комплекс морфометричних методик (Герб!лъсъкий, 1984). Вс! вим1ри на НстолоНчних препаратах проведен! з застосуванням окулярно! л!н!йки.

При вибор! параметр!в ми зупиншшея на тих, як! дозво-ляють овднити функц!ональний стан щитовидно! залози: б!льший (F) та менший (f) д!аметри фол!кула, б!льший (D) та менший (d) д!аметри ядра тироцита, к!льк!сть тироцит!в (N) ! ре-зорбц1йних вакуолей (п) в фол1кул!, висота тироцит1в (Н), об'ем фол1кул!в. На основ! вим!рених морфометричних показни-к!в обчислювали вначення пох1дних параметр!в: ексцентрисите-та фол1кул1в та ексцентриситета ядер тироцит!в. BiflHocHi об'еми основних компонент!в щитовидно! залози визначали за методикою Г.Г.Автанд1лова (1973).

К!льк1сн1 дан! морфометричних параметр!в щитовидно! залози обробляли за допомогою загальноприйнятих метод!в Bapia-вдйно! статистики. Вплив досл1джуваних чинник1в на параметри щитовидно! залози оц1нювали is застосуванням Р-критер!я шера (однофакторний дисперс1йний анал1з). Ступ!нь зв'язку м!ж вар!юючими морфометричними параметрами оц1нювали за значениями парного коеф1ц!ента кореляц!! (г) (Лак!н, 1990).

Для анал!8у кореляц!йних взаемов!дношень у nponeci постнатального розвитку щитовидно! залози застосовували ме-

тод корелящйних плеяд П.В.Терентьева (1959, 1960).

За результатами вс1х морфометричних дссл1джень створена база даних, використана для роврахунку на ПЕОМ ^ВМ АТ.

1НДИВ1ДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ТА ДЙНАМ1КА МОРФОМЕТРИЧНИХ

ПАРАМЕТРIВ КРАПЧАСТОГО ХОВРАХА

У роздШ 'Чндив^дуальний розвиток крапчастого ховраха" анапзуються в1ков1 зм1ни розм1р1в крапчастого ховраха. Вста-новлено, що в перший р1к життя роввиток 1 р1ст крапчастого ховраха прот1кають поетапно: в1д народження до прозр1вання (25 д1б) 1 В1д 25 доби до Балягання в сплячку.

Перший етап характеривуеться переходом в1д внутршньо-утробного розвитку до навемно-повпряного 1снування. На цьо-му етап1 в1дм1чено появу смушевого покриву, починаеться р1ст зуб1В, в к1нщ пер1оду в1дбуваеться про8р1вання ховрах1в. На другому - зб1лыпуеться рухова актившсть, в1дбуваеться ров-селення ховрах1в, 8м1на харчових об'ект1в, проходить п1дго-товка до сплячки.

Найб1льш значн1 вб!льшення досл1джуваних параметр1в ховрах1в як в абсолютному, так 1 в процентному в!дношенн1 в1дбуваються на початку кожного етапу, коли вд!йснюеться переход В1Д одних умов 1снування до 1нших. На першому етат (5-10 доба постнатального розвитку) маса т!ла ховрашат вб1лыпуеться на 60%, а на другому (у в1ц1 1 м1сяця) - 260%. Напршинщ кожного стану в!дбуваеться 8меншення приросту значень параметр1в т1ла в 1,5-2 раэи.

Через 2 м1сяц! п1сля народження молод! ховрахи майже досягають розм1р!в статевозр!лих особин, а на третьому - „

р1зниця в розм1рах т1ла самц1в та самиць стае достов1рною (наприклад, для маси т1ла 1=3,53; Р<0,001).

У другому ро8д1л! показано, що середньодобовий прир!ст маси т1ла протягом перших 5-ти тиши в п1сля пробудження ста-новив не б1льше 0.65% на добу; в початком линяння в1дм!чено Бменшення приросту маси т1ла. 3 7 по 13 тиждень пер!оду ак-тивност! маса самц1в зб1лыпуеться в 1,7 рази, досягаючи в середнъому 309±24 г, а 1нод1 370±40 г. В пер1од завершения п!дготовки до залягання в сплячку прир1ст маси т1ла припи-няеться, нееважаючи на щоденне споживання корму.

Зб1льшення маси т1ла та вгодованост! ховрах1в у р1зних б1отопах (в 1,6 рази на д1лянках природно! рослинност! 1 1,7 рази на пос!вах с!льськогосподарських культур) протягом усього пер1оду актив ноет! 1стотно не в1др18нявться. Нами п1дтверджуються данн! В.А.Лобкова (1992), про те, що в п!в-н1чно-8ах1дному Причерномор'1 кормов1 умови на пос1вах 1 д!-лянках природно1 рослинност! вдатн1 забезпечити однакову швидк1сть жиронакопичення. Не виключено, що виявлен1 в1дм!н-ност1 е не насл!дком проживания на кращих уг!ддях, а 80вн1ш-н1м проявом як!сних 8м!н поселень, що в!дбуваються в процес! наростання 1 стаб1л1вац11 чисельност! (Шварц, 1966; Лобков, 1980).

Зм1ни ровм1р1в т1ла, черепа, плодючост! ховрах!в при 8бЛлыпенн1 щ1 льноет!, в1ку поселень, ровташованих на пос!вах с!льськогосподарських культур, роглядаються у третьому роз-д!д1. Найб1льшими розм!рами, числом ембр1он1в в!др1вняються ховрахи 18 б1лып молодих поселень в меншою щ1льн1стю поселения. Це увгоджуеться в даними про 8м1ни морфоф!81олог!чних

особливостей гризучйв, яка супроводжують зб1льшення чисель-ност1 (Башенка, 1977; Чернявський, Ткачов, 1982), в1ку уг-руповань (Лобгаэв, 1983, 1992).

СТРУКТУРНА ОРГАН 13АЦШ ЩИТОВИДНО! ЗАЛОЗИ КРАПЧАСТОГО

ХОВРАХА

У цьому розд!л1 описуеться структура щитовидно! залови статевозрыих особин 1фапчастого ховраха. Встановлено, що цен орган тясно прилягае до трахеогортанного комплексу 1 ашадаеться !з двох часток, з'еднаних перешийком.

Щитовидна залоза покрита капсулою 1з сполучно! тканини, яга на передай поверхн1 1 особливо в облает! перешийка пориста. В1д )сапсули залози в1дходять численна прошарки сполучно! тканини, як1 тоншають 1 8никають !з наближенням ди центру частки органу. Внасл!док цього можна вважати, що бу-дова щитовидно! залози мае псевдочастковий характер.

Паренхгма органу представлена переважно фол1кулами округло! форми, вистеленими !суб1чним еп1тел1ем. Ядра тироцит!в переважно округло! форми. Одночасно нами в1дм!чена гетеро-морфшеть структур органу, 8устр1чаються д!лянки 8 низькими тироцитами, !ншою формою фол1кул!в - Г-под1бною, пЦлиновид-ною, пол1гональною. Структурна оргашващя щитовидно! залози ховраххв характеризуеться зональн1стю: Шлып велик1 фол!кули розташоваш переважно в периферичя!й зон1, а др1бн1 1 середах розм!р1в фол1кули - в центральна зон!.

Фол1кули нер1дко утворюють 1нтерфол!кулярн1 контакти, як1 представлен! д1лянками безпосередньо! взаемодП поверхн! фол1кул!в. При цьому утворюються групи 1з 2-3, а !нод1 1

больше фсшкулпв. Маж тироцитами у ст1нщ фол1кула зустр1ча-ються досить ведши кл1тини в великим свалим ядром 1 б1льш св1тлою цитоплазмою. В1дм1чено утворення груп !з 4-7 кл1тин под1бного типу, очевидно, вони представляють собою С-кл1ти-ни. В стром1 пом1тн1 досить численн1 гемокапыяри, розташо-ван1 переважно в прошарках сполучно! тканини б1ля базально! мембрани фол1кул1в. Як правило, гемокашляри розташовуються вздовж д1лянок контакт1в фол1кул1в м1ж собою.

В стром1 щитовидно! валози крапчастого ховраха виявлет елементи л1мфатичного русла.

ПОСТНАТАЛЬНИЙ РОЭВИТОК ЩИТОВИДНОI ЗАЛОЗИ КРАПЧАСТОГО

ХОВРАХА

Нстологачт та морфометричн1 дослхдження щитовидно! залози крапчастого ховраха показали, що розвиток цього органу у ховрах1в Б1дбуваеться протягом двох етап1в: з моменту на-родження до 20-25-1 доби 1 8 25-1 доби постнатального роз-витку до залягання у сплячку (3-4-х м1сящв). Межа м!ж ета-пами сп1впадае з вхдкриттям очей, посиленням рухово! активное^ 1 першими виходами на поверхню.

У перюд розвитку ховрах1в у гн1зд1 (етап молочного ви-годовування) в щитовидшй залоз1 спостерхгаеться 1нтенсивний фол1кулогене8. На 5-ту добу П1сля народження в1дм1че1П нечисленна фол1кули (0=34±1,1 мкм, Ы=8±0,4), розмщеш в пло-щин1 8р1гу р1вном1рно, розд1лення на частки не рееструеться, в1дсутня зональна оргашзащя щитовидно! залози. До 20-! доби к1льк1сть фол1кул1в зб1лыиуеться, 1х розм1ри зб1льшуються на 30-50%. Зональность у розпод1Л1 фол1кул1в, частков1сть

залоэн стяютъ добро пнрпженими.

До моменту переходу до самостпшого !снування 1 розсе-лення (у в1щ 1 мяспця) щитовидна залова молодих ховрах1в в1др1зняеться В1Д залови статевозр1лих особин дещо меншими розм1рами фол1кул1в, числом утворюючих 1х тироцит1в (табл.1). В пер1од розселення молодняка в1дбуваеться зб1льшення к1ль-кост1 тироцит1в у фолшул1 8 17±0,6 до 20±0,6, розм1р1в фо-л1кул1в, IX об'ему (с 71000 мкм3 до 151000мкм3) 1 до 2-х м1-сящв П1сля народження р1ст щитовидно! залози практично за-вершубться.

Темпи вбоьшення розм!р!в фол!кул1в, к!лькост! складаю-чих !х тироцит1в в процес! розвитку щитовидно! залози на по-чаткових стадиях як першого, так 1 другого етап1в найб!льш! (35% ! 26% в!дпов!дно). Зак!нчення кожного 8 етап!в харак-теризуеться вменшенням не т!льки темп!в росту розм1р!в фол!-кул!в, але й к1лькост! кореляадйних зв'язк1в м1ж морфомет-ричними параметрами щитовидно! залози ховраха (з 20 до 4 на першому ! з 11 до 3 на другому етап!)(малюнок). Система ко-релящйних зв'явк!в при цьому розпадаеться на дв! гвольован! плеяди.

Така розкорельован!сть, зниження швидкост! росту залози передуе, як вважае В.Л.Межжер!н !з сп1вавт. (1991), ф1з!оло-г!чн1й перебудов! (диференц!юванню), яга при цьому може бути зд!йснена протягом короткого часу, 1 вимагае в!д тварини м1-н1мальних енерговитрат.

Дисперс!йний анал!в показав, що у статевонезр!лих крап-частих ховрах1в умови !снування !стотно впливають на вс1 досл1джуван! нами морфометричн1 параметри щитовидно! залози

Таблиця 1

Зьини б1льшого та меншого д1аметра фол1кул1в щитовидно! залози крапчастого ховраха в ход1 постнатального розвитку

Бхлыпий д!аметр Менший д1аметр Мльщсть тиро-

В1к п фол!кула, фол1к\ ('ла, щтв у фол1-

(мкм) (мкм кул1

X X X

5 Д1б 10 34.0 ± 1.1 27.0 ± 0 8 8.5 ± 0.4

10 д1б 19 46.8 ± 1.5 36.3 + 1 2 12.2 ± 0.4

20 д!б 12 49.6 ± 1.4 38.0 ± 1 2 12.6 ± 0.5

25 д1б 7 62.4 ± 3.8 45.9 + 2 2 17.2 ± 1.2

1 м1сяць 25 67.4 ± 1.6 51.7 ± 1 3 17.4 ±0.6

2 мюящ 49 80.2 ± 1.8 56.7 + 1 2 20.4 ±0.6

3 м1сящ 55 82.1 ± 1.9 58.1 + 1 3 21.7 ± 0.5

4 м1сящ 7 85.6 ± 3.7 57.3 + 2 6 20.3 ± 1.4

1 рж 13 76.0 ± 6.8 57.4 4 3 3 19.7 + 0.8

2 роки 9 96.5 ± 6.3 58.9 + 6 7 20.9 ±0.9

3 роки 8 86.1 ± 5.9 67.5 + 6 5 23.4 ± 1.5

К1льк1сть корелящйних зв'язк1в

25 -

20 f 15 10 5 f

10 Й 2!э

30 60 90 120 330 690 Час (доба)

Малюнок. Зм1ни к1лькост1 корелящйних зв'язкаь М1Ж параметрами щитовидно! залози крапчастого ховраха в ход1 постнаталь-ного розвитку:

- - загальна юльюсть корелящйних зв'язк1в ьпж до-

сл!джуваними параметрами; ----- - к1льк1сть корелящйних

зв'язк!в м1ж морфометричними параметрами щитовидно! залози.

(критер1й F в1д 6,9 до 48,6 при Р<0,001).

Становления структурно! оргашзацп i розвитку щитовидно! залози крапчастого ховраха у нестатевозр1лих самщв i са-миць npoTinas без ïctothhx в1дм1нностей.

CE30HHI ЗМ1НИ ЩИТОВИДНО! ЗАЛОЗИ КРАПЧАСТОГО ХОВРАХА У Р13НИХ БIОТОПАХ Доросл1 самщ крапчастого ховраха розпочинають п!дготовку до сплячки в!дразу ж п1сля гону i вже до канця червня-липня накопичують жиров! в1дкладення, достатн1 для зиыового сну. CnocTepiraeTbCH скорочення споживання !ж1, зб1льшуеться час перебування в норах. CaMimi i сьогол1тки завершують п1дготов-ку niBHime (в лиши-серши).

nepexifl до стану сплячки в!дбуваеться поступово. В щитовидной залов! xoBpaxiB висота тирощтв практично не 3Mi-нюеться в nopiBHHHHi з периодом шдготовки до залягання у сплячгсу (7,5±0,5 i 6,5±0,3 мкм в1ДПов!дно). У цей же час спостер1гаеться зменшення posMipiB ядра тирощтв (F) до 3,7±0,2 мкм, чисельност1 резорбц1йних вакуолей (3,0±2,3), в1дсутня ч1тка зональна оргатзащя. На 2-му mîchuî riôepua-Hii, коли галыйсть xoBpaxiB, що тимчасово не сплять, най-менша, висота тироцит!в мШмальна - 4,8±0,3 мкм. niSHime в!дбуваеться зб1льшення морфометричних показник1в активност! щитовидно! залози ховрах!в.

Пер!од пробудження характеризуемся зб!льшенням розм!-piB фол1кул1в на 227.. Велик! фол1кули (135 мкм) ровмщен! переважно в перифер!йшй вон!, др1бн1 та середшх po3MipiB -в центральна, де вони BiôpaHi в групи. К1льк!сть резорбщй-

них вакуолей у пор1внянн1 з осташпми м1сяцями сплячки !с-тотно не в1др1зняеться (7,0±2,0 1 5,8±2,8 в1дпов1дно). У середин! линьки (7-й тиждень пер1оду активност1 ховрах1в) спостерегаються ознаки функционально: напруги д1яльност1 залози: у фол1кулах поряд з тироцитами призматично! форми (9,б± 0,3 мкм) в1дм1чаються ущ1льнен1 еп1тел1альн1 кл1тини, зб1льшуеться виведення коло!ду (п=7,9±0,7), часто зустр1ча-ються фол1кули пцлинопод!бно! форми з майже в1дсутньою внут-р1шньою порожниною, слабо виражена зональн1сть залози, в1д-буваеться зменшення к1лькост1 кореляцхйних зв'язк!в (на 40%). Враховуючи надал! 8меншення майже у 1,5 рази висоти тироцит1в, зниження к1лькост1 тирощтв у фол1кул1 та об'ему самих фол1кул1в, зак1нчення 2-го м1сяця пер1оду активност! крапчастого ховраха иеобх1ДНо розглядати як початок перебу-дови щитовидно! 8алози самц!в крапчастого ховраха при щдго-товц! до залягання у сплячку.

У самвдь при ваг!тност1 в щитовидн!й залоз! в!дм1чаеться зб1льшення на 20-30% к!лькост! тироцит1в у фол1кул! та !х висоти, розм!р1в ядра фол1кулярних кл!тин. Об'ем фол1кул1В (Р<0,05), а також к1льк!сть резорбщйних вакуолей (Р<0,01) зростае майжё у два рази. Для друго! половини пер1оду лакта-цП (9-й. тиждень пер!оду активност! самиць) характерно вб1ль-шення об'ему фол1кул!в майже на третину, а к!лькост1 резорбщйних вакуолей на 62% у пор!вняшп в пер1одом ваг1тност1; р1ст к!лькост1 тироцит!в. При цьому висота тироцит1в та роз-м!ри 1х ядер менш!, н1ж у пер1од ваг!тност1 самиць. Мль-к1сть корелящйних зв'язк1в м!ж досл1джуваними параметрами щитовидно! залози у цей пер1од м!н1мальна. Анал!з ус1е! су-

купносп факт1в при вивченн: сезонних зм1н морфометричних параметр1в валози дозволяе эробити висновок про наявтсть 2-х пж1в функцюнально! активносп щитовидно! залози самиць крапчастого ховраха.

У другому розд1л1 глави розглядаються вм!ни морфометричних параметр1в щитовидно! залози крапчастих ховрахав, що мешкають у р1зних б1отопах. Встановлено, що на пос1вах с1льськогосподарських культур розм1ри тироцит1в та к1льк1сть коло1ду в щитовидшй залов! крапчастих ховрах1в б1льш!, н!ж на дыянках природно! рослинност1. Осташпм притаманна б1ль-ша величина структурних елемент1в зало8и т!льки у пер1од прокидання ховрах!в.

В1дсутн1сть вагалом в1дм!нностей в усьому комплекс! морфометричних показник1в активносй щитовидно! залови хов-рах!в узгоджуеться в уявленням про те, що стушнь в1дм!ннос-тей м1ж окремими угрупуваннями залежить не т1льки 1 не ст1льки в1д харчування, ск!льки в1д гетероморфност1 зовнш-н!х умов (ФШпчук, 1987), структури угруповань тварин (в1-ково!, просторово!, генетично!, тощо)(Шварц, 1966).

ХАРАКТЕРИСТИКА ЩИТОВИДНО! ЗАЛОЗИ КРАПЧАСТОГО ХОВРАХА У

ПОСЕЛЕНИЯХ Р13Н0Г0 В1КУ I Щ1ЛЬН0СТ1 НАСЕЛЕНИЯ У першому ро8д1л! глави показано, що 18 вб1лыпенням в1ку поселень в1дбуваеться пом1тне вменшення к1лькост1 реворбщй-них вакуолей (в 6,9±0,7 до 4,6±0,5), висоти тироцит1в (на 12%). Найб1льша величина кореляц1йного вв'явку м1ж ваком поселения 1 параметрами щитовидно! залови самщв крапчастого ховраха характерна для ровм1р1в ядра тироцит1в ({?=0,31;

Р<0,01)(табл. 2).

Реэультати морфометричного досл1дження параметр1в щитовидно! вало8и крапчастого ховраха в поселениях з р18ною пцль-тстю поселения представлен! у другому розд1л1 ц1е! глави. Встановлено, що вих1д молодих ховрах!в на поверхню, контакт !з дорослими особинами в продес1 освоения територП в умовах п1двищено! щ1льност1 супроводжуеться в!рог!дним зменшенням висоти тиродит!в (на 16%). Одночасно спостер!гаеться зб1ль-шення ровм!р1в фол1кул1в та к1лькост1 вистилаючих 1х тироци-т1в (на 13% ! 16% в1дпов1дно). У статевозр!лих самц1в крапчатого ховраха в умовах високо! пцльност1 населения (300 екз/га) щитовидна валоза набувае др1бнофол1кулярно! структу-ри. Об'ем фол1кул1в вменшуеться в середньому приблизно в 1,5 рази. Одночасно спостер!гаеться зменшення висоти тирео!дного еп!тел1ю, к!лькост1 тироцит1в у фол1кул1 (приблизно на 20%). К1льк1сть резорбц1йних вакуолей зменшуеться майже вдв1ч! (на 46%) в пор1внянн1 в аналог!чним показником у ховрах!в, що мешкають при Лстотно менппй вцльност1 поселения (60 екз/га) (табл. 3). В1дносний об'ем коло!ду в щитовидн1й залоз1 8б1лы11уеться з 27% до 33%.

У статевозр1лих ховрах1в 8аф!ксован1 слабк! кореляц1йн1 зв'явки м1ж ус1ма покавниками активност1 щитовидно! залози та пцдыйстю поселеиь (табл. 2). При пцльност! поселения ховрах1в (до 100 екв/га) б1льш сильн1 корелящшп зв'язки 18 цим фактором мають висота тироцитЛв 1 ро8м1ри !х ядра. В умовах 8начно б!лыю1 щ!льност1 поселения (170-300 екв/га) як у статевоне8р1лих, так 1 дорослих ховрах1в виникають кореля-щйн! зв'язки в !ншими параметрами залови (розм1ри фол!ку-

Таблиця 2

Величина корелявдйних зв'Я8к1в м1ж в1ком, щ1льн1стю поселения та морфометричними параметрами щитовидно! вало-зи крапчастого ховраха р!8ного в11су

Параметри В!к поселения Щ1льн!сть поселения

>10 м!сяц!в (п-100) <1 м1сяца (п=4б) 2 м1сяц! (п=37) >10 м!сяц!в (п=56)

Висота тироцита Б!льший д!аметр ядра тироцита Менший д1аметр ядра тироцита Б!льший д!аметр фол!кула Менший диаметр фол!кула Юльюсть тиро-цит1в у фолх- кул! К1льк1сть ре-зорбц!йних вакуолей 0.29" 0.31"" 0.31"" 0.24" 0.14 0.12 0.02 0.07 0.34" 0.41" 0.47"" 0.06 0.37" 0.35" 0.37" 0.33""" 0.50"*" 0.49**" 0.25" 0.23"

0.21" 0.27" 0.49" 0.42" 0.49"" 0.15 0.23" 0.34"""

* - р!вень достов!рност!, Р < 0.05; "" - р1вень дос-тов1рност1, Р < 0.01; - р1венъ достов!рност1, Р < 0.001

Таблиця 3

Морфометричн1 параметри щитовидно! залози статевозр1лих самц1в крапчастого ховраха в поселениях р!зно! пцльност!

Параметри Щ1льн!сть поселения (екв/га)

60 (п=40) 200 (п=18) 300 (п=8)

X б X •б » X б

Висота тироцита 8.6 ± 0.2 1.1 8.1 ± 0.2 0 9 7 6 + 0 4 1.2

Б1льший д!аметр 6.1 ± 0.1 0.3 6.1 ± 0.1 0 2 6 1 ± 0 2 0.6

ядра тироцита

Менший д!аметр 5.0 ± 0.1 0.3 4.7 ± 0.1 0 4 4 9 + 0. 2 0.7

ядра тироцита

Б!льший д!аметр 90.2 ± 2.6 16.4 88.2 ± 2.3 9 7 75 3 + 5. 2 14.6

фол1кула

Менший диаметр 63.1 ± 1.9 12.0 61.7 ± 2.0 14 4 56. 6 + 3. 8 10.9

фол!кула

К!льк1сть тиро-цит1в у ф0Л1- 22.1 ± 0.8 5.0 22.7 ± 1.0 4 2 17. 8 + 2. 1 4.7

кул1 К!льк1сть ре- 6.7 ± 0.6 3.6 8.0 ± 0.9 4 2 3.6 ± 0. 5 1.5

8орбц!йних

вакуолей

л1в, к1льк!сть тирощтв 1 резорбщйних вакуолей у фсшкул1) при одночаоному розпад1 ранше 1снуючих. Таким чином, уся сукупн1сть отриманих даних св1дчить про зменшення морфомет-ричних показник1в активности щитовидно! залози !з зб!льшен-ням в1ку поселень ! пцльИрст! населения ховрах1в.

ВИСНОВКИ

1. Структурна орган1зац!я щитовидно! залози крапчастого ховраха загалом в!дпов1дае будов1 щитовидно! залози др!бних гризун!в.

2. Становления структурно! орган!зацН щитовидно! залози крапчастого ховраха вавершуеться до моменту виходу !з гшзда ! початку розселення крапчастого ховраха; р1ст фол1ку-л!в - до 60-1 доби постнатального пер!оду.

3. В1ков! 8м1ни ыорфометричних параметр!в щитовидно! залози у статевозр!лих особин крапчастого ховраха, а також корелявдйт вв'язки ы1ж структурними елементами органу в1дбуваються без вначних в1дм!нностей м1ж самцями ! самицями.

4. У перпий половин! сплячки крапчастого ховраха величина морфометричних показншйв активност! щитовидно! залози зменшуеться; 8 3-го м!сяця пер1оду тбернацг! з'являються ознаки актив!8ащ! д!яльност1 щитовидно! залози: зб!льшуеть-ся висота тироцит1в, вакуол!зац!я коло!ду.

5. 3 моменту пробудження ! до 7-го тижня перюду активност! в1дбуваеться вб1лыпення значень морфометричних показ-ник!в активност1 щитовидно! залози самщв крапчастого ховраха; до к!нця 2-го м1сяця з початку пробудження з'являються ознаки морфофункщопального виснаження залози; 8б1льшення

гетероморфностз Фол1 кул!в, поява упцльнених юптин тиреохд-ного сгптолш, нлрог.тпннл пакуол!вацП коло!ду, майже до полного його зникнонпя порожними фол1кул1в, а також змен-шення к!лькост1 корсляцИ'ишх ¡зв'явк!в м!ж параметрами щитовидно) залози.

0. Настання вагитност! (3 тижн1 в моменту пробудження) V самок крапчастого ховраха характеризуемся найб1льшими розм1рами морфометричних по!сазник1в активност! щитовидно! занози; п лруПй половин! пер!оду лактац!! в1дбуваеться збзлыпення кшжост! тироцит1в, вистилаючих фол!кули, при одночаспому зменшешп розм1р1в самих тироцнпв та !х ядер, а також кглькост! кореляц!шшх зв'язк1в, що св!дчить про зм1ну морфолог]чного !нтегрува1»ш щитовидно! залози.

7. На тюсзрпх сЛльськогосподарських культур розм1ри еп1-тел1алышх компононтгв та 10льк1сть кологду в щитовидн!й залов! крапчастих ховрах1в штотно б!льш1, шж на д1лянках при-родно! рослинност!. Для останн1х характерна б!льша величина структуршгх едеменмв залови т!льки в пер1од пробудження хов-рах!в.

8. У щитовиднай залоз1 статевонезралих ховрах!в, що менпсають при випцй щьчыюст! населения, в!дбуваеться змен-шення висоти тироцит!в, при одночасному вб!льшенн! к!лькост1 тироштв у фол!кул! та розм1р1в самих фол!кул!в. У стате-возр1лих самц1в крапчастого ховраха в аналог!чних умовах зни-жуються вс1 вивчен1 морфометричн1 показнига активност! залози.

9. Встановлення в1рог!дних кореляц!йних зв'язюв м1ж морфометричними параметрами щитовидно1 залови крапчастого ховраха ! пцльтстю населения залежить в!д величини останньо!:

пцлыпсть до 100 екз/га впливае на висоту тироцит!в, розм1ри ix ядер та к1льк1сть резорбщйних вакуолей, б1льш висока -на роэкйри фол1кул1в та к1льк1сть тироцит1в, ix вистилаючих.

10. Is 8б1льшенням BiKy поселень ховрах1в в щитовидн1й залоз1 крапчастого ховраха найб1лып icTOTHO вменшуються висо-та тироципв i к1льк1сть резорбщйних вакуолей.

Список наукових poGiT, опубл1кованих за темою дисертадп:

1. Олейник Ю.Н. Эколого-гистологическое исследование щитовидной железы крапчатого суслика (Citellus suslicus 6uld.) в условиях антропогенного воздействия //Актуальные проблемы экологической гистологии. - Днепропетровск: Изд-во ДГМА, 1994. - С. 96-103.

2. Лобков В.А., Олейник Ю.Н. Изучение распределения поселений крапчатого суслика и белозубого слепыша в агроценозах методом аэровизуальных наблюдений //В кн.: Материалы IV съезда Всес. териол. о-ва (27-31 января 1986 г., Москва): Тев. докл., Т.2. - М., 1986,- С. 312-313.

3. Гербильский Л.В., Камень В.Я., Лобков В.А., Майле-Авгус-тинович С.Г., Олейник Ю.Н. Опыт стандартизации методов сбора и обработки информации по экологической гистофизио-логии щитовидной железы //В кн.: Принципы и методы экоил-форматики: Матер. Всес. совещ. по акоинформатике и экологическим базам данных. (10-13 ноября 1986 г., Нущино): Тев. докл. - М., 1986. - С. 230.

4. Гербильский Л.В., Литвин B.C., Олейник Ю.И., Спивакова Л. В., Староселецкая Е.М., Терещенко Л.И. Феномен струк-

турного гомеостаза в онтогенезе щитовидной желези грызунов //В кн.: Тез. докл. VII Всесоюзн. совещания по грызунам. - Свердловск, 1988. - Т.1. - С. 125-126.

5. Лобков В.А., Олейник Ю.Н. Севонная динамика веса тела и структурные изменения щитовидной железы у самцов крапчатого суслика //В кн.: Материалы V съезда Всес. териол. о-ва (29 января - 2 февраля 1990 г., Москва): Тез. докл., 4.2. - М., 1990. - С. 22-23.

6. Олейник Ю.Н. Структурные изменения щитовидной железы крапчатого суслика в период вимней спячки //В кн.: Материалы V съезда Всес. териол. о-ва (29 января - 2 февраля 1990 г., Москва): Тез. докл., ч.2,- М., 1990.- С. 210-211.

7. Олейник Ю.Н. Морфометрическое исследование сезонных и возрастных изменений щитовидной железы самцов крапчастого суслика //В кн.: Новые приложения морфометрии и математическое моделирование в медико-биологических исследованиях (9-11 октября 1990 г., Сумы): Тез. докл. научн.-практич. конф. - Харьков, 1990. - С. 153.

8. Пинская В.М., Жидкая Т.Ф., Карцева Т.А., Гарагуля И.О., Демерджи Р.Г., Козловская А.Г., Лобков В.А., Олейник Ю.Н., Пушкарь С.И., Староселецкая Е.М., Султанова H.H., Шаронов И.А Экологическая гистофизиология щитовидной железы //В кн.: Материалы XI съезда анатомов, гистологов и эмбриологов (16-18 сентября 1992 г., Смоленск):Tes.докл. -Смоленск:Изд. "Полтава", 1992. - С. 188.

9. Лобков В.А., Олейник Ю.Н. Изменения численности крапчатого суслика в течение весенне-летнего периода жизнедеятельности // Крапчатый суслик в северо-западном Причерно-

морье. - Киев, 1990а. - С. 3-6.-(Препринт / АН УССР, Ин-т 8оологии; 90.17). 10. Олейник Ю.Н., Лобков В.А. Изменения состояния щитовидной желевы крапчатого суслика в разных поселениях северо-западного Причерноморья //Крапчатый суслик в северо-западном Причерноморье. - Киев, 1990. - С. 6-9..-(Препринт/ АН УССР, Ин-т зоологии; 90.17).

Olejnik Y.N. Thyroid gland of spotted souslik (Citellus sus-licus Guld.) in postnatal period in different conditions of its existence. The thesis to obtain the candidate of biological sciences in the speciality 03.00.11 - embryology, histology and cytology and 03.00.02 - zoology, Kiev Univer-sit by name Taras Shevchenko, Kiev, 1995 (manuscript). 10 scientific articles and thesis is defefended. It is stated that formation of structural organigation of thyroid gland of spotted souslik is finished by thé moment of leaving the nest and by moment of setting spotted souslik. At same time the growth of follicles are finished by 60 day. With the growth of age and compactness of settlement morpho-metrical parameters of thyroid gland of pubertal males of spotted souslik withness the decrease of functional activity of researched organ.

Олейник Ю.Н. Щитовидная желева крапчатого суслика (Citellus suslicus Guld.) в постнатальный период в различных условиях его существования. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальностям 03.00.11 -

эмбриология,гистология и цитология и 03.00.02 - зоология, Киевский госуниверситет им.Тараса Шевченко, Киев, 1995 (рукопись).

Защищаются результаты исследований, изложенные и обощенные в диссертации, 10 опубликованных научных работах. Установлено, что становление структурной организации щитовидной железы крапчатого суслика завершается к моменту выхода из гнезда и началу расселения крапчатого суслика, рост фолликулов - к 60-ти суткам постнатального периода. С увеличением возраста, плотности поселения изменения морфометрических параметров щитовидной железы половозрелых самцов крапчатого суслика свидетельствуют об уменьшении функциональной активности данного органа.

Ключов1 слова: Щитовидна залова, ховрах крапчастий, умо-

ви 1снування.

Иодп.в печ.14.0У.УЬ Печать офсетная Бумага финская■Заказ 599 Тираж 100 Отдел оперативной полиграфии ОЦНТЭИ 270011, г.Одесса,ул.Ришельевская,28