Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Роль структур лiмбiко-мезенцефалiчного комплексу мозку кiшки в системнiй органiзацii ноцi- i антиноцiцептивних реакцiй органiзму

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Роль структур лiмбiко-мезенцефалiчного комплексу мозку кiшки в системнiй органiзацii ноцi- i антиноцiцептивних реакцiй органiзму"

КИТВСЬКИЙ 1НСТИТУТ Ф13ЮЛ0ГП ¡м. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

МОЗ УКРАТНИ

рГВ од

На правах рукопису

ПАНОВА Тетяна 1вашвна

РОЛЬ СТРУКТУР Л1МБ1КО-МЕЗЕНЦЕФАЛ1ЧНОГО КОМПЛЕКСУ МОЗКУ К1ШКИ В СИСТЕМН1Й ОРГАН13АЦ1Т НОЦ1- I АНТИНОЦ1ЦЕПТИВНИХ РЕАКЦ1Й ОРГАН13МУ

03.00.13. — «Ф13юлопя людини *1 тварин»

Автореферат дисертацп на здобуття вченого ступени кандидата бшлопчних наук

КИГВ - 1994

Дисертащею е рукопис.

I I а у к о в и й к е р \ в н и к — заслужений д!яч науки I техш-ки УкраГни, доктор медичних наук, професор В. М. Казаков.

О ф I ц 1 й н I опоненти: доктор бюлопчних наук, професор Ю. П. Шманський; доктор медичних наук, професор О. М. Тала-лаенко.

Ведуча установа — 1нститут ф1зюлош Кшвського державного ушверситету.

КиГвському ¡нститут! ф1'зюлогп ¡м. О. О. Богомольця за адресою 252024, ад. КиТв, ъуц. О. О. Богомольця, 4.

3 дисерташею можна ознайомитися у б1блютещ КиТвськогс шстнтуту ф!зюлоги ¡м. О. О. Богомольця.

Автореферат розкланий

1994 р

Вчений секрет ар спец1ал1з0ван01 вчено1 ради, доктор бюлог1чних наук

3. О. СОРОКИ!А — МАРШ/

здглльна ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальп1сть теин. Застосувания знеболввчих засобгз 1 особливо пошук б!льа ефективних aaoo6ia боротьбя э болем винагас ноппх ясняк улвлеяь про ф1з1олог1чн1, 6ioxiMi4Hi i псяхолог!чн1 меха-я!змя вииякяепия болв i ix подавления.

В останн1 десятир!ччя з'явилась велика к1льк.1сть експеринен-таяьикх данях i кя1н1чних спостережапъ, як* свхдчать про наявл1сть s козку тварнп i лвдинн иорфофункцхояально! систем«, що здхйснпг-. контроль больового э!дчуття (J.C. Liebeskind et al., 1973; D.J. Mayer, D.D. Price, 19'76). Ця антшюцхцептипна система нас складну норфологачяу будову, ф!э1олог1чн± та б!ох1м1чнг наханхэми функцхо-яуваяня.

одяак покн наз!ть проблема достатньо адекватно! 1дентзф1кац11 аналготичнях д!лянок моэку не кожа вважатяся гЛицвпо вир1шено». С дан! про те, що елвктрично подразнеяяя деяких точок дхлянок, без-сунн1вяо вккоиуочва я мозку антпноц!цептивну функц!», првводять не до послабления, а, навпаки, посяленяя вхдчуття боля (R. Mclzack et al., 1958).

SsasoBTb, що аяалгвтвчн! структури е одночасно системою структур, по якин надходятъ больова афереятац!я до мозку, тобто ноц!цеп~ тивна i аятнноц1цептявна скстени ноэку представлена одццик i тяни ж структурами.

Встановлено, що нехан!змя функц1онуваяня аналгетично'1 системи поа'язан1 з вид!ленняи деяких спец1ф1чних нейропептид!в: ^-ендорф1-Hio t^'-En), мет-еякефал1н1в (НЕ), лей-еякефал1н1в (ЛЕ) (клас onio-1диих пептидгв), субстанцП Р (CP) (клас тах!к1н1н1в) (И.П. Ашма-ряя, И.А. Каменская, 1988; ...В. Калюжный, 1990; M.J. Millan et al. , 1987; J. SawynoJc, 1989; H.F. Young, V.I. CJianbi, 1987). He виклэ-чеяа участь в цях механ1змах ионоам1я!в: серотонхну (СТ), норадря-налхну (НА). Ui речовини виступають в рол! мед1атор!в i/або ноду-лятор1в. Внходячи з загальпоб1олог1чного принципу доц:1льиост1 важно прнпустити.що така эпачиа кхлькз'сть аналгетичних речовнк с простим дублюванням. В нозку недхаторн i нодулятори функц1онують не

1зольоб2шо, а взасиод1ючи.

Одкак питания БэаеиодН систен HefliaTopic i/або кодулятор!в мочено дужа мало. Окрепi досягнеиия при ииочанн! цього питания иа-ить н1оцо при доелгдагш mi культур кя1тип, iaojíiosaaax ганглИв (Г.Л. Дьяконова, 1989; М.С. Bohn et al., ¿984). Одяак, абсолзтно явно, що одшш з обов'язкових П1дх1д1в до з'ясування взаеиодИ xi- : híhiikx речовин е 1а вивчения на píBiti ц!лого нозку з Бикорнстьнням ; иодэлюваиня конкретних функц1оиадь>шх ctbhíb. Зокрена, для випчогшк апьлгетичних властивоствй речовин цо можуть бути модел! больовиг i апалгетичннх реакц!й. Бхвьш того, цхлкон 1иов1рво, що с ц!лону иоз-ку ця взаснод1я ноже бути неодинаково*) в з&лежност! в!д особливос-тай структур«, в rkíü безпосередньо проходить з1ткнення взаемод1в-чих систон. Зокрама, характер взаенодИ кожа бути визпачений характером зп'язк1в данох структура, тобто входжаннян 11 в pisni функц!-онаяьи! систем» мозку.

виходячя з акщасказаиого актуальное уяилястьоя проблема достижения розпод1ду та взаскодИ рхзш.х аналгетниадх рачоваи в нозку пад час роалхзацИ больових i авалгстичиих реакций. Кр1н того, ваходячи з висуаутого bírhocho недавно принципу про те, що xiKÍ4£¡i састемн в 3h&4uifi Hipi повторпать анатон1чн! (Я.А. Буданцев, 1976), улвяяеться актуальшш nepeaipHTa даний постулат, простеживши характер 3kíh коицантрац!й нейропептид1в в р1зннх структурах нозку, що мвють п1дношоння до орган1зацИ иоц1- 1 апт1Шоц1цапцИ i достатньо Tieso поеднаннх hís собою передус1к иовосинаптпчио, тобто утворв»-чиж iti» собою норфофункц1оиальиу систему.

Нота досл1ддавня - встановнти докал1зац1ю больових i аналге-твчних лскус!в в структурах середнього козку kíekíj, вияенвтя вейро-xii>Í4jiy oprauisaiii» °ix зв'яэк1в з л1чЫчинми структурами в продес! фориуванкя больових i аналгогнчинх реакц!й орган!зку.

Задач! досл!джоння - 1) викорнстовуючи комплекс нетод1чних 3»co6íb (вивчения поввд1нкових реакц!й kíibok в процес! адекватного коделшвання больових i аналгвтичних стая!в, морфояог!чв1, рад!о-iicyaHi досл1дхеиия) визначити роль вентролатерально! д!яянкн серед-

ньо! чаетини центрально'! с!рох речовини середньго нозку, дорсопа-терально! д!лянки рострально! частики центрально"! с!ро! речовини свреднього нозку, дорсального ядра шва в реал1эацйД больових г аналгетичних реакц!й орган!зиу к!шки; 2) здобутя докладн! дан1 про проахцИ дорсолатерально!, вентр онед!альнох зон центрально! с!рох речовнни, а також дорсального ядрл шва до вицерозташовапих Л1мб!ч-них структур, що приймавть участь а оргаи!зац!х больових 1 аналгетячних реакц!й организму, - гхпот.иланусу, перегородки, ан!гдали, г!покампу, л!мбхчно! корн; 3) виясннти картину роэпод!лу р-ендор-фхмхв, иет-енкефалхнхв, лей-енкефал!и!в, субстанц!'! р (иейропептл-дхв, цо приймавть участь в формуванн! больових ! аналгетичних ре-акц!й) в середньомозкових ! лхмб!чннх структурах в процес! реалх-зац!! названия реакц1й; 4) эияснитн значения взаемод!! "класнчних" нед!атор!в нозку (норадревалхну ! серотон!ну) з названия» иейропеп-тндани в процесх органхзац!! реакц!й болв ! анаягеэ!х.

Нов!зна результат!в досд!дження - 1) вперше проведено функц!-

ональний анал!з спецнф1ки моносинаптичних зв'язкхв ноц!- х антино-

ц!цептивних д!лянок свреднього нозку з л!кб!чнимя структурами, як!

прийнають участь в оргая!зац!х больових ! аналгетичних реакц!й;

2) вперто подана пор!вняльна характеристика аналгетичних функц!й,

реал!зованих серотон!нерг!чннми нейронами дорсолатеральнох д!лялки

рострально! чаетини центрально! с!рох речовини свреднього мозку !

дорсального ядра шва; 3) вперше показан! ноц!цептивн! властивост!

норадренерг!чннх нейронхв вентролатерально! д!лянки середньох час-

О

тини центрально! с!ро! речовини середнього иозку; 4) вперше вияв~ лен! законом!рн!сть ! системн!сть у внд!леннх ^-ендорф!н!в, мет-енкефал!н!в, лей-енкефалхкхс, субстанц!! Р в р!эидх структурах в процес! раал!зац!! больових ! аналгетичних реакц!й; 5) впершэ показано, що субстанц!я Р виконус роль передавача больово! аферента-ц!'! не т!льки в нежах спиного нозку, але й також в вищероэташованнн в!дд!лах центрально! нервово! системи; 6) вперше показала !стотна р!эяиця функц!й мат-енкефал!нхв ! лей-енкефал!н!в в орган!зац!х больових ! аналгетичних реакц!й; 7) вперае проанал!зоаано вплнв

*

«орадренал!ну VI 8бС ! серотон!ну р!зних б1ддхл1б центрально! сх-ро! речовшш, а такох вплив оеротон!ну дорсального ядра шва на р! -веиь активност! ^.-ендорф!ну, иат-енквфал1ну, лей-енкефал!ну, суб-сташи! р в процес1 эд!аснення больових 1 анадгетичних реакций.

Теоретична значения роботи. Одержав! результата давгь в!дставу для перегляду !снуючих уявлень про абсолптн!сть аналгетичннх влас-тявостей вс1х оп!о1дних пептид!® 1 ноноам!н!в. На зи!ку ц!й г!поте-а! висувасться прнпущення, <цо норадренал1н центрально! с!ро! рачо-винн виступае в рол! траиси1твра в систем! передач! болъово'1 ефе-рентац!!, а серотон!н центрально! с!ро! речовшш ! дорсального ядра шва Биконуе протилежну роль ! виступае в рол! трансн!тера в систем! пригн!чувания болю, прнпускаеться, що в орган!зац!1 больових ! аналгетичннх реакц!й функц!! енкефал!н!в не с однозначными5 лей-снкефал!ни активувть як ноц!-, так ! ьнтиноц!цаптнвн! систеии ноз-ку, а ибт-ацкефая1ни - т!льки антиноц1цептиви!. Вставовлено, що вентролатеральна зона середнього в!дд!лу центрально'! с!ро'! рвчовини с ноцацептивною зоною иоэку, а дорсолатвральна зона рострального ' в!дд!лу центрально! о!ро! рвчовини - антшюц!цвптианов. Дргумвнту-сться !дея про !снування ноц!цептивно1 ! антиноц!цептивно1 систен нозку. Ноц!цептивна система вхлгчас вентролатеральну зону середнього в!дд!лу центрально! с!ро'! речовнни, заднс i латеральне ядра г!-поталакусу, преоптнчну область. Мад!атораки !/або модуляторами в и!й с норадренал!н, субстанц!я Р, дей-еикефал!н. Антнноц!цептиана система складаеться з двох пхдсистаи, в яких середньомозков! ланки м!стяться в р!зних структурах (дороолатеральн!й зон! рострально! частили центрально! с!ро'! речовнни ! дорсальк!м ядр! шаа), а вище-роэташован! ланки к!стяться в одних ! тих же л!кб!чних структурах (вентро- ! дорсокед!альнону, паравентрикуяярнону ядрах г!поталаиу-су, перегородц!, бязолатеральнону в!дд!л! ам!гдали, третьону ! четвертому полях г!покампу, цингулярнШ звнвин!. Медхаторалн 1/або нодуляторани в них с серотон!н, £-ендорф!и, иет-енкефал!н, лей-ен-кефал!н. Ноц!- ! антиноц!цаптиви! систеии взаскно иодулюють свою активность через вэаенод1» '1х нед!атор!в 1/або модуляторзв.

s

Практична ц!нн1сть роботи. Дана робота уточняв i розакрюс mini ,

знания про морфофункц1ональяу i б!о*1игчну oprauisaqio ноцхцептнс-

Hol i аятиноц1цептявяо'1 систем нозку, Установлен! факти нають зажив

значения для удосконаления уявлеяь про зако!юм1рност1 1 принципи

структурнотб1оххн1чно~функц1онального впорядкування иоэку в орга~

О

н1зац!1 реакц!й болю i аиалгеэ11.0опис анатон!чного субстрата, по якону передасться 1 нодулюеться висх!диа больова аферентад!я, а також детальней опис балансу нейропептид1в в головному нозку пл.д„ чао эд!йснення больових 1 аналгетичянх реакцхй, можливо, буда матч значения в д!агностиц1 i кл!н1.ко-ф1з1.олог1чному досл1джеин1 хвори* з р1эними видами больових синдром!в центрального походженяя. набута 1нфоркац1я коже бути корисяов при створеян! нових фарнаколог1чипх препаратов аналгетичио! д11.

Осиовн! положения, що виносяться на захист; 1. У в1диошенн1 орган!зац11 больово! реакцИ р!зн! зояи центрально! cipo'i рвчовини середнього мозку проявля»ть функц!ональиу неоднор!дн1сть: веитро-латеральна (vl SGC) - ноц!цептивяа зона (ИЗ sec), дорсолатеральла (dl see) - антиноц1цептивна зона (АНЗ SGC). Дорсальие ядро шва (Rd) виконус антиноц!цептнвну функц!п. Аяалгетичн! властивост! Rd вира-жен! сильи1ше, н1ж АНЗ SGC. Перел1чен1 структури органхзувть (або пригн!чуять) як ноторний, так i емоц!йний компонента больово'1 ре-axqil.

2. Иодл.цептивна i антнноц1цептивна система иоэку 1сяують ок-ремо i представлен1 р1зяими кейрониими еленентами. Ноц1цептнвна

О

система вклвчас в себе vl SGC, задяе 1 латеральне ядра гипоталамусу , преоптичну область. Лятииоц1цептивна складаеться з двох лесистом! середяьоиоэкоа! ланк у них р1зи1 - dl вас та Rd, а вище-розташован1 даякн.сп1льн! - вентро- i дорсомед1альн1, паравейтри-худяри! ядра г!поталаиусу, перегородка, базолатеральняй в!дд1л ам!гдалн, трете i чатаврте поля г1покампу, циигулярна звивииа.

3. 3 яоц1цепти»н1й систем1 мед!аторами i/або модуляторами ви-ступають яорадренад!н.i субстанц1я Р, а в антаноц1цептивя1й г се- . ротоя!н, ^-евдорф1н, нет-енквфал1н. Лей-енкефал1в е актявувчим

фактором у uiflHoaaKui до орган!зац11 як бальовох, так i аналгетнч-ио! реакц!й. Серотон!в, р- ендорф!н, нет-евкефал!н з одного боку i норадревад!н з субстанц!» Р з другого боку с алтагон1стани.

Апробац1я робота. Апробац!я дисертац1йно'1 роботи проведала на эас!данн! кафедри норнально! ф!з10Л0г!'! Донацького недвчного iac-титуту, Матер!али дисертац!'! внсв!тлювались па пленум! Всесоюзно! проблемно! KQKicil "Структуро-функнкц!ональн! оспови оргав!эац!1 иозку в норм! i патолог!!" (Донецьк, 1989), на III з' 1зд! алато-м!в, гнстодог!в i ембриолог!в (Ч1рн!вц1, 1990), на V Всесоюэн!й конфереяц!'! "Ф1з1олог1я i б!ох!к!я ивд!аторних прочее!в" (Москва, 1990), на III Всесовзн!й конференцИ по нейронаукан (Ки!в, 1990), на обласн!й наукobiß конференц!! "Досягнення молодик вчвних-медв-к!в - в практику охорони здоров'я" (Донецьк, 1990), на Всесовзному синпоэ!ум! i школ! молодах вчеяях з проблема "Серотон1н ноэку, нер-BOBO-ncHxi4Bi порушення i 'ix меднкаиентозна корекц!я" (Донецьк,

1990), на XIII э'1эд! Укра'1нського ф!з1олог1чного товариства 1к. 1.П. Павлова (Харк1в, 1990), на VII i VIII обяасних наукових кон-ференц!ях морфолог!в (Донецьк, 1990, 1991), на ви!зв!8 cecii Нау-ково! ради "Ф1э1олог1я лвдини i тварин" АН Укра1ни (Донецьк,

1991), на I н!жяародяому ковгрес! Подьського товарнства по нейро-ваукан, <цо в!дбувався в ранках декади IBR0 (варшава, 1992).

Робота була розглянута 1 рекомендована до эахисту на зас!дан-ni кафедра нормально! ф1з!олог!1 Донецького недвчного !нституту 24 червия 1993 року.

обсяг i структура роботи. Дисертац!я складаеться з вступу, огдяду л!таратури, матер1л!в та иетод!в досд!дженяя, результат!» досл!дженвя, трактуваяня реэультат!в, ввсновк!в та списку викорис-товано! л!тератури. Робота викладеяа на 139 стор!вках машинописного тексту, як! н!стять в соб! 25 налвяк!в ! 1 таблице. Список л!-тературв м!стить 91 в!тчиэвяяих та 229 хноземних джерел.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Об'ектон досл!дження буян 4 групп доросяих kíqok. Всього досл!джено 153 тварнн обо* статей вагою 2,5-4,0 кг.

У тварнн першо! групп (9 к!шок) у свободн!» поведхнц! була визначена локал!зац!я точок середнього нозку, подразнення,, яких впаивало на peanisanio больвох псведЬти.

Моделля больово! реакц!! було подразнення право! эадньо! лапи прянокутнини товчкани струну (0,7-1,0 и А, 5/с, тривал!сть кожногд станулу 0,2 не) чореэ алоктродн а нержав!ичох стал! товщиною 200 нки на протяз! 10 с. Латентний пер!од (ЯП) в!дсннкування лапи пингривалн секундом!рон, що забезпечувало точн!сть винхрввання до 0,1-0,2с.

Монополярну електростнмуляц!» точок середнього нозку здхйсни-валн через ннхромовий, !зольований лакон по вс!й довжин1 за вннят-кон к!нця електрод товщинов 100 нкн, який за 15 fli6 до початку ак-спериненту вживляася в середпьонозкову структуру п!д стереотяксич-1шн контролен п!д глнбокнн наркозом (40 нг/кг). Вживления електро-да в vi ВВС проводилося по коордхнатам АР 0,0; И 9,5; L 1,5 злхва (три к!шки); в di BGC - А 2,0; Н 11,5; Ь 1,5 эл!ва(три кхшки); в Rd - Р 2,0; Н 8,0; L 0,5 зл!ва (три к!шкп). Використовували атлас Reinoso-Suarez (1961). Для подразнення названих структур використовували ритн!чну стнмуляц!» прямокутними товчкани струну - 50/с, на протяз! 30 с,_тривал!сть кожного стимулу 0,2 мо. Стимулюючий струн для Vi 8GC був у межах 50-100 MKA, ДЛЯ <11 SGC - 60-8С ККА, для КД - 30-70 мкА.

П!сля отрннання ч!тко виражено! повед!нковох (больово! або аяалготнчно!) реакц!'! тварн.. яаркотизували, точку стимулпцИ коа-гул!ровалн струмом 1 мА на протяз! 30 с. Проводили г!столог!чний контроль локал!зац!'! к!нця електрода.

Контрольн! досл!джения в цхП груп! полягали в тому, що у кок-но! твариня за дв! доби до початку експерименту були одержан! контрольн! повед!нков! реакц!! у в!дпов!дь на окрено проведене -больо ве подразнення лапи ! за одну добу - на стимуляцию одя!с! з се-

редньомозкових структур.

У друг1й rpyni тварнн дослхджували зв'язки структур середньо-го мозку, стимуляц1я якнх зиеншувада або посилввала повед1нкову реакц1ю у в1дпов!дь на больове едектрокохне подразнення. У перт1й п!дгруп1 (9 к1шок - експериментадьяа груда 14- трупа пор1вняння) зв'язки иоц1- 1 антнноц1цептивних д1дянок сераднього мозку вявчали методом cbItobo'I м1кроскопИ зр!з1в иозку, досл1джу»чи розпод!л в л1мб1чнях структурах дегенериров&явх волокон 1з vX 8GC, dl SGC, Rd п1сля руйнування ocTairaix п1д стереотаксичник контролем 1 1мпрег-imql'i них волокон ср1блом методом Flnk-Heimer (1967). На сьок1й доБ1 п!сля руйнування середньомозково'1 структур» п!д глибокин нен-бутадовим наркозом нозок витягували, ф1ксув&ди десяткпроцеитннм розчином нейтрального формал1ну 1 на эаморожуюч1м м1кротом! типу М3^2 виготавлввади сар!йн1 фронтадьн! эр1эи товщяно» 20-40 ккм.

У тварин друго! п!дгрупн (9 к1шок - експернментадьна група, * - група лор1вняння) зв'язки ноцГ- 1 антнноц1цептнвннх д1дянок сераднього мозку вивчади методой електроной мхкроскопИ, досл!джу-ючн розпод!д в л1мб!чнях структурах дегенерировании синапсis л1сля руйнування vl SGС, <П BGC, М. Для елактроно-м1кроскоп1Чних дос-даджень дегенерувчнх терм1налей заб!р натер!алу проводил» на тре-т1й доб! п1сяя оперативного втручання зг1дно рекомендации В.О. Отел1на (1972), П.Б. Вербицько'1 i И.Н. Боголепова (1982). 4>1кса-ц1я, заб1р 1 заливка матер1алу буди строго ун1ф1кован! 1 проводи-лнся зг!дно рекомендац1ям Н.М. Боголепова (1976). Ультратонк! зр1-зн внготовлввалнсь на ультрам1кротом1 "Тез1а" (ЧРФР). Зр1зи вявча-дя в едектронону м!кроскоп1 "Hitachi Н 300" при эб1дьшенн1 в1д 15000 до 40000.

У твария третье! групи (35 kIqok - експерииентадьиа група, 11 - група пор1вняння) виэяачали р1веньр-ендорф1ну, иет-енкефал1-ну, дей-енкефал1ну, субстанцИ р в тканинах мозку п!д час эд1йс-нення больових 1 аналгетичяях реакц1й. Для цього п1сдя одержаиня у Тварнн добре виражено'1 повед1нково'1 реакцИ (дивясь вице) 1м швяд-«о вводили в печ1нку нембутал, виймаля моэок, piзали його на блока

i клали в посудину Двара з редким азотом. п!д г!столог!чннм контролем з досл!джуваних структур виймалн шматочки нозку об'сноп прн-блиэно 1 куб.ии. тканияи мозку збер!гали при температур! -40" с. КонцвнтрвцИ иейропептидхв вязначали за допомогою стандартных па-бор!в рад!оактивних mitok ф1рми "Incstar" (США).

У тварин четверто! групп (450к!ток - експериментальиа групл,

21 - трупа пор1вняния) визначалп р!веиь названия нейропептид!в в

-i

тканинах нозку п!д час здхйснения больових i аналгетичаих реакц!^ иа фон! введения в середиьоиозков! структури иейротоксинхв, що ви-6ipKOBO !нг!бувть синтез певиого мед!атора, прнсутнього в дан!й структур!. В д!лянки середнього мозку, як! мхстять переважно серо-TOHiKepri4Hi нейрони (dl SSC, Rd), вводили 5,6-flioKciTpmtTaHiH (5,6-ОН-ТА) В KiSbKOCTi 25 мкг в 1 мкл 0,9% розчияу хлористого на-тр!я. 3 д!лянку, яка м!стить переважио норадреиал!иерг!чн! нейрони (vl 8GC), вводили 6-окс1дофам!н (6-0Н-ДА) в к!лькост! 25 мкг в 1 мкл 0,1% розчнну аскорб!ново! кислоти на 0,9% розчии! хлористого натр!я. Введения нейротоксии!в проводили за допомогов м!крошпр!ца Hamilton з канвлев д!аметрои 0,2 мм на протяз! 15 хв за чотири до-би до початку експерииенту. Через 30 хв п!сля введения иейротокси-ну в одну з середньомоэкових структур (vl две, dl 8GC, Rd) в цв я структуру вживлввали електрод для стимуляц!'! (дивись вище).

РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДЖЕНБ I IX ТРАКТУВАННЯ 1. Повед!нков! реакц!'! у в!дпов!дь на больоае i аналгетичне подразнення ,,

Повед!нков! реакц!! у в!дпов!дь иа больове ! аналгетичне под-разнеиия по 'ix характеристиках (ноторних ! еноц!йно-афективннх компонентах) иожна було в!дн сти до чотярьсх р!вией.

1 р!вень - в!дсмикуваиня лапи, яку подразнивали, э ЛЛ = 3,09,8 с. Реакц!! цього р!вяя спостер!гали п!сля больового подразнення лапи на фон! стимуляц!! dl sac ! Rd.

2 р!веиь - рухи двох i б!льш KimsieoK з ЛП = 2,0-3,*с, эока-л!зац!я, еноц!йне збуджеяня, яке виражаеться в лоз! "готовность до ' стрибку" (хв!ст витягиутий, к!нц1вки зхгнут!, голова втягнуга, ан-

ияхтуда дичальних pyxic зквншвна). Реакц!х цього р!вня cnoc-repira-ди пхсля контрольно! стимуляцГ! vi 8GC.

3 р!аень - зненшення ЯП с!дсиикуванни стнмульовано! лапн до 0,1-0,5 с, вокал!зац!я, що зн!и»валися екоц1йшш стопой, якпй можно позначити як реакц!я arpaci'i (внгиута дугою спина або ж стояния на задя!х лапах, шшущан! к!гт!, рнчання, iHTencHSHi рухн хвоста вбо ж напружений хв!ст, п!лоерекц!я, часта дихання, тах!кард!я, роэширен! з!рниц1). Реакц!! цього р!вня спостор!гали п!сля больо-вого аяектрокожного подразнення лапи.

4 р!вонь - гнтенсивна вокал!зац!я, генерая!зоваи! судорожиi рухн, втача, наступна уол!д за цим раакц!я страху (вуха i вуса приведен!, хв!от п!дтягнутий, к!нц!вки з!гнут!, голова втягнута, максимальна поснлення вагетатнвних прояв1в - нинов!дьне сечовипус-кання, розширенх зхрниц! ! т.д.)- Реакц!'! цього р!вня спостер!гали п!сля больового подразнення лапи на фон! алектростинуляц!'! vi EGC.

Таких чином, результат» вивчения ноторннх ! еноц1йпнх проя»!в больовнх реакц!й к!шок показали, то центральна cipa рачовина се-раднього нозку не с фуцкц!оиально однор!дною структурою у в!дно-шанн! до орган!зац11 больових i аналгаткчних реакций. Подразнення вентролатералыю! зони саредньо! частнни центрально! cipo! реповник посидюс больове в!дчуття, тобто vi SGC с ноц!цептивно«> зоною (из вас). Подразнення дорсолатерально! зони рострально! частика центрально! cipo'i речовинй л1кв!дус аиоц1йн! i ч&стково пригн!чуе нотори! конпокентн больових реакц!й, тобто di EGC с антнноц!цеп-тивно» зоною (АНЗ BGC). Пор!вняння АНЗ SGC з Rd показало дещо иен-ш! аиаягатичн! можливост! АНЗ 8GC, н!ж Rd.

2. Розпод!л дегенерувчих волокон в л1нб1чних структурах nicns руйнування КЗ 8GC, АНЗ SGC, Rd

Руйнуьання нз вас. Шелл руйнування НЗ SGC - ноц!цептавно! д!лянкя - дегенерувч! терм!нал! энайден! в задньону, латеральному паравантрикудярноиу ядрах г!поталанусу (Нр, Hl, Hpv), преоптичн!й облает! (RPO), центральному, кортикальному, баэлльиому, латеральн ну ядрах пн!гдалк <Ani ce»tr, An cort, Am Ьаз, Аи lat), перегородц

(Вер), 3 i 4 поляг rinonanny (СА 3-4¡), цхигулярн!й зви»ин1 (GC).

çyЯ AH3 SGC i_M. Шелл руйнувакня АНЗ 8GC<" i Rd - анти-воц1цвптианих д!лянок - дегеязрувч! терк!нал1 знлйдвн! в Hp, HI, BsiiTpo- i дорсоиэд1альному ядрах г1поталаиуоу (Hvn, Hda), Hpv, JVin centr, An cort, sn bas, Sa lat, Sep, CA' 3-*, SC.

Щ досл!дження дала можлнз!сть. виявита лхмб1чи1 структура, до якнх максимально проектуються волокна НЗ 8GC, !ШЗ вас, КЗ.

3. ультраструнтурне пхдтяерджэния наявяоет! синаптнчвих вход!в з л!кб1чн1 структура э ИЗ SGC, ЛНЗ SSC, Rd

Руйяуванкя нз SGC. П1сля руйнування НЗ SGC дегенерован! синапса найчаст1ше знаходили а Hp, al, RPO.

Руйнування АНЗ BGG. 1Исдя руйнування АНЗ SGC дэгенерован! синапса иайчветхше знаходилн в Hvn, Hda, Hpv.

Руйнувания Rd. Пхсля руйнувания Rd дегенерован! синапса най-част!ше знаходнли в Hva, Kda, Hpv.

При цьоиу спостер!гався явно внраженнй над!йний i ефектнвинй зв'язск (по паявиостх глеяерул з аксо-аксональних синапс1в i ,,гн1эд" на декдр1тах найрон1п л1мбхчнкх структур) НЗ SGC з Hp, HI, ЯРО; АНЗ BGC з Hvm, Hits, Hpv; Bd "з Hvm, Hdm, Hpv.

HiKaco, що Rd, морфолог!чно б1льш в!ддалена в!д АНЗ 8QC, нхж НЗ SGC, нас зв'язки з л1нб1чннна структурами так1 ж, як АНЗ SGC, а на НЗ saс. Мабуть, однакова функц!я АНЗ sac i Rd (аналгетнчна) ви-значас под!бнз.стъ 'ix зв'язкхв. Разом з виявленою гетерогеян!ст» центрально! cipo'i речовани саредньго моэку у в1дношепн1 до органх-saqii бол» i аналгезд.! це дае п!дставу аад1лити дв! састеми иозку -ноц1цептивку i антнноц1цептивну. До ноц1цептивно! належать НЗ 8GC, Hp, HI, RPO. В антиноц!цептивнхй можна вид1лнтн дв! п!дсистеми: перша включае АНЗ SGC, Hvm, наш, Hpv; друга - Rd, Hvm, Hdm, Hpv; тебто свредньомозков1 ланки обох п!дсистен м1стяться в piamix структурах (АНЗ SGC, ЯД), а вищерозташован! - в одних i тих жа л1м~ б1чних структурах (Hvm, Hdm, Hpv). Однак, залишаеться нез'ясованик питания про те, чи конвергують аксоки ЛНЗ SGC i Rd на одних i тих же нейронних елемеитах гхпоталаи!чних ядер. jIoriKa. дозволяс эроби-

ти таке припущоння, аде в л!тератур! ведомостей про таку конввр-геиц!» ми не эустр!ли.

Що до Sep, Ara tas, Am lat, CA 3-4, ОС, то майже однакова i незначна представлен!сть дегенернрованих синапс!в в цих структурах п!сля руйнування НЗ SGC, АНЗ SQC, Rd не дас нождивост! на основ! даннх т!льки морфолог i чних експоримент!а эарахуватк !х до нод!цеп-тивно! або антиноц!цептиано1 систем.

4. Розпод!д нейропептид!в в середяьомозкових i л!нб!чних структурах моэку в норм! i я!д час эдл.йснеяля больових i ападгетичннх реакц!й В норм!. КонцентрацП В-Ен, МЕ, ЛЕ, CP зпачио в!др!знялись в р!зних структурах мозку, взятих для досл!дження (Rd, НЗ SGC, АНЗ вас, Нр, Hl, Hvm, И din, Hpv, RPO, Ал Ь-1, СА 3-4, Sep, GC) •

Бодьове подразнеиня дапи. концентрац!я ЛЕ зб!льшилась у вс!х досл!джуваних структурах. Ргвень jí-Ен, ME знизився в из Бас, нр, Hl, RPO, a в !нтих структурах п!двици»ся. Коицентрац!я CP, навпаки, зросла в НЗ ВВС, Нр, Н1, RPO, а В хиших структурах - эмеишилась.

окреме подразнення ИЗ SGC. Р!вень ЛЕ i CP у вс!х досд!джува-них структурах залишився майже таким же, як i при бодъовому под-раэяеня! дапи, а концонтрацП f-Ен 1 НЕ, навпаки, зросли в тих структурах, де вони при больовому подразненн! знижувадись, i змен-шились там, де при больовому подразнени! зб!лыпувадись.

Бодьове подразнення дапи на фон! стннудяцП нз 80С. направле-я!сть коливань концвнтрац!й нейропептид!в збереглась таков ж, як i при окремому больовому подразненн!, аде стала б!льш виражепо» для ЛЕ i CP i мент вираженов для ^-ен 1 ИЕ.

Окреме подразнення АНЗ SGC. Виявлено глибока зниження концент-рац!й ЛЕ i CP у вс!х структурах; j -ЕН - в НЗ BGC, Нр, Hl, RPO;*ME -в Яр, Hl, RPO. В ocTaiiHix структурах к!льк!сть ^-Ен i НЕ зросла.

Бодьове подразнення дапи на фон! стимуляцЛ АНЗ SGC. Р!вень ' J.-EH ! НЕ зр!с в АНЗ В GC, Rd, Hvn, Hda. XpiK того, р!вень JS-Ен п!двищивоя також в Hpv, а МЕ - в Sep, СА 3-4, Am Ь-1, GC пор!вняно з окрено проведении больовин подразненням дапи. Для ЛЕ i CP вияви-

ась загадьна тенденц!я до зннження концвнтрац!й.

Окрэне подразнення Rd. Зн!нн копцентрац!й р-Ен i^ME за незнании випяткон булн под1бн1 до таковкх при бодьовоку подразнена! апн на фон! стимуляц!1 Rd. CP эннэняась у вс!х структурах. Хон-онтрац!я ЛЕ знизнлась а б!льшост! досл!джуваяих структур, кр!м Rd зросла) i АНЗ SGC, Sep, GC (задяшялась на контродьнону р!вн!).

Больове подразнення дапи на фон! стинудяц!'! Rd. Зросди коя-энтрац!'! J>-EH i ME в Rd, АНЗ BGC, Hva, Hdn, Bpv, Вер, Am b-1, GC, KE - додатково ца й в СА 3-4. В решт! структур кояцеятрац!'! f-Ея ИЕ обо залиашлись на контрольному р!вн!, або знязилиоь. Р!вень Р зр!с в НЗ SGC, Hp, HI, RPQ, а в íhehx структурах в!я знизивоя. !вень ЛБ п!днявся в б!льшост! структур, аде дуже незначяо, i !льки о Hdra, Hpv, СА 3-4 в!дзяачадась тапданц!я до зннження.

5. Впляв введения нейротоксип!в в Rd, АНЗ 8GC, НЗ 8GC на

больов! i аналгетячн! реакц!'! ! на р!вень найропаптид!в в середньонозковнх i л!мб!чння структурах п!д час реал!эац!1 цих роакц!й

Введения 6-ОН-ДА в НЗ BQC. Зм!н повед!нки тварин не споста-!галося.Достов!рне зннження або тендешЦя до зниженяя р!вня уо!х ептид!в спостер!гались в б!льшост! структур за внняткон Rd, АНЗ GC, Hdm, в яких визначалося зростання НЕ i р-Ен.

Больова подразяаяня дапи на фон! введения 6-ОН-ДА в НЗ BGC. одьова повад!нкоаа рвакц!я буда в!дсутня (до введеиня нейротокса-;у така ж подразиення виклякадо реакц!в тратього р!вня). Коястату-алось п!двященяя концентрац!й bcíx пептид!в у б!дьоост! структур. I НЗ вас, Hp, HI, Hvm, Hpv, RPO р!вень ^-Ен i ME зняжупався, а в л Ь-1, СА 3-4, GC р!вень jí-Ен не зм!пився.

Стинудяц!я НЗ BGC на фон! введения 6-ОН-ДА в НЗ SGC. Споств-|!галась реакц!я першого р!вня (такнй жа впдив до введения нейро-■оксину викдикав реакц!в третьего р!вня). Р!вень вс!х досд!джуаа-[нх пептид!в в б!дьшост! структур íctotho не зм!нився пор!вняно э >!вием при больовону подразненн! дапи на фон! введения 6-ОН-ДА, ! '!льки в Hvm, НЗ SGC концентрацГ! ME ! й-Ен не зиеишялися, а зрос-

ЛИ.

Вольове подразиення лапи на фон! введения 6-он-ДА в НЗ вес i стимуляц!! НЗ CGC. Спостер!галась реакц1я пвршого ргвня (аналог!ч-ний вплив до введения токсину викликав реакц!в четвертого р!вня). Pioeiib j>-ей i ME залитився прим!рно таким же, як i п!сля електро-стимуляц!! на фон! введення б-ОН-ДА. Концентрац!я ЛЕ п!двищилась всвди, а ср - т!льки в из вас, нр, Hl, про.

Введення 5,6-ОН-ТА в АНЗ 8QC. Тварини отавалн налорухоиини. Р!вень НЕ зр!с в Rd, Hvm, Hdo, Hpv, Am Ь-1, Вер, ОС. К!лък!сть ME в решт! структур, а f-Еи - в ycix структурах позначно коливалась б!ля контрольных значащ.. р!вень ЛЕ эиизився практично всвди за виияткон Hpv i ЕГО - там р!вень ЛЕ зб!льшився. к!льк!сть CP зрос-ла, особливо в НЗ BGC i Hl.

Больове подразиення лапи на фон! введення 5,6-ОН-ТА в ДНЗ SGC Спостер!галася реакц!я третьего р!впя, як i до введения нзйроток-спяу. значно п!двищився рхвевь ЛЕ i CP практично у вс1х структурах (за винятком Rd, де к!дьк!сть CP зниэилась). КонцентрацП _р-Ен ! НЕ зросли в б!льшост! структур, кр!м НЗ BGC, Нр, Hl, RPO, де в!д-зпачено 1х зненшення. В am Ь-1, СА 3-4, gc bmíct^-Eh эалишився на контрольному piBHi.

Стимуляц!я АНЗ вес аа фон! введения 5,6-0Н-ТА в АНЗ 8GC. По-вед!иков! реакц!'! иа цой вплив, так же як i до введения нейроток-сину, буди в1дсутн!. Защитилась тендвиц!я до подальтого росту конца нтрац1й ЛЕ i CP, ала ж в Rd, як 1 с попередньону випадку, р!ве«ь ср знизився. Вм!ст р-Ея i МВ а б!льпоот! структур зр!с це б!льше, и!ж в попередньону випадку, а в НЗ SGC, Нр, Hl, RPO, як i в попередньону випадку, эалишилась теидеид!я до fioro эниження. В Am Ь-1, СА 3-4, ОС к!льк!сть _р-Ен залихплася иа контрольному р!ви!, як ! в поперодиьому випадку.

Больове подразиення лапи иа фон! введення 5,б-ОН-ТА в ДНЗ 8GC i стимуляц!! АНЗ 8QC. Спостер1галася реакц!я четвертого р!вня (аиа лог!чнлЯ вплив до введения нейротоксииу викликав реакц!в первого р!вия). Концентра«!! CP i НЕ зб!льшилноя це значп!ше, и!ж в двох

попередн!х внпадках. КонцентрацП МБ 1 й-Ен, як 1 в двох поперед-

А

н!х внпадках, зросли в б!Лъшост1 структур, кр!и НЗ вас, Нр, Н1, ЯРО, до воин энизилясь. В Ат Ь-1, СА 3-4, ОС вм!ст ^-Ен эалишнвся яа контрольному р!внх.

Введения 5,6-ОН-ТА в ЯД. Тваряни ставали малорухомнмн. Ви1ст £-Ен 1 НЕ незяачио коливався б!ля контрольних эначень. р1вень ЛВ эннэнвся. К1льк1сть СР зросла, кр!м н!сця введения токсину - ЯЛ, да вона зиеншялась.

Больове подразнеяня лапя на фон! введения 5,6-ОН-ТА а НД. Спо» стер!галася реакц!я третьего р!вяя, як 1 до введения нейротоксяну. Р1вень ЛЕ 1 СР эб1льшився в ус!х структурах кр!н АНЗ вес, де паблв-далося знаншення концентрацН СР. Ви1ст £-Ен 1 НЕ зр!с а б1льшост! структур, кр!к ИЗ вес, Нр, Н1, ИРО, де внзначалось його зиижеяяя. в Ат Ь-1, СА 3-4, ОС к!льк1сть ^-Еи залишялась на контрольному р!вн1.

Стимудяц1я ИД на фон! введения 5,6-ОН-ТА в НД. Поведхнкова реакц!я була в1дсутня, як I до введения иейротоксвну. Констатував-ся подальший эр1ст концентрац1й ЛЕ 1 СР в б1льшост1 структур, хр!м АНЗ вес, де нало мгсце зиижеяяя рхвия цих лептнд!в. Вм1ст р-Еч 1 МЕ в б!льшост1 структур зростав, за вянятком НЗ ВвС, Нр, Н1, ЯРО, де в!н знизявся. В Ат Ь-1, СА 3-4, ее р1веяь £-Еп залишнвся на контрольному значеня!.

Больове подразиеяня лапи яа фон! введения 5,6-ОН-ТА в ЯД 1 стннудяцИ М. спостерз-галась реакц!я четвертого р!вяя (аналог1ч-ннй вплив до введения нейротокснну викликав реакц1в першого р!вня). КонцентрацП СР 1 ЛЕ зростали ще б!льше, и!ж в двох попередн!х внпадках. х!льк1сть £-Ен 1 НЕ, як 1 в двох попередн!х внпадках, зросла в б1льшост! структур, кр!м НЗ вес, Нр, Н1, нро, де вона зненшнлась. В Аш Ь-1, СА 3-4, ее, як 1 в двох попередн!х внпадках, к1льк!сть ^-Ен залншилась на контрольному р1вн±.

3 наведених результатов видно високу ступ1нь кореляцИ м!ж належн!стю структуря до однге! з запропонованих яами систем (ноц1-або антиноц1цептивно1) 1 характером зм1н концентрацЛй досл!д»ува-иих нейролептид!в в ц!й структур! у я1дпов1дъ на бояьопг та англ-

гетичн1 подраэнвння.

В загальному випадку п!д чао зд!йонення бодъово! раакц!! (яка розвнвалася у в!дпоВ!дк на больове подраэнвння дапя або стя-нуляц!» ноц!цептивиих д!лянок середнього ноэку) в структурах яоц!-цептивно! групн эростав р!вень ЛЕ, СР 1 зиеншувалася к!льк!сть ^-Ен, МЕ. В структурах антиноц!цептивно! снстени а аналог1чннх умовах, навпаки, к!льк!сть ^-Еи 1 ИВ зростада, а СР - зиеншувалася.

П1д чао реал!зац!1 я орган!зм! пряно протнлежних реакц!й, а власпа - аналгетнчних, в структурах аятнноц!цаптнвно1 групн значно з роста ли кокцантрац!! ^-Ен 1 НЕ, трохя п!двящувався р!вань ЛЕ, а в структурах ноц!цвптнвно! сястемя зиеншувалася к!льк!сть СР.

Да иожа говорнтн про та, що СР с мед!аторон 1/аСо иодудяторон в ноц!цептивн!й систем!, а р-Ен 1 МЕ вяконують роль мед!атор1в 1/ або модудятор1в в антиноц1цайтивн!П енотом!. .

Пост!йна п!двищення ЛЕ п1сдя вс!х вид!в вшшв!в у вс!х структурах, а також в!дсутн!сть р!зквх в!дм!нноотеа в характер! эн!н цього пептида в структурах обох груп дас п!дставу прнпустити, що ЛЕ Мае яеспвц!ф!чявй збуджуючнй ефект, тобто п!двнщуе активи!сть вс!х структур (1 ноц!-, 1 антиноц!цептивних) ! сприяе д11 б!л»ш спациф!чиих у функц!ональному в!дношвнн! мед!атор!в 1/або иодуля-тор!в <^-Ен, ИЕ, СР).

Усунання функц!онування саротон!нврг!чннх ! яорадренерг!чш!Х найрои!а больових 1 анадгатичних д!лянок сареднъого нозку показало, що серотоя!я сприяс нагронаджанню ^-ендорфину, иат-анкефад!ну, тобто мае аналгвтнчн! властнвост!, а норадренал!н сприяе накоплю-ваявв оубстанц!! Р, тобто проявляв ноц!цептивн! властнвост!.

Характер зм!п концентрац!й мет-анкефал!и!в в 8ер, Лт Ь-1, ' СА 3-4, ОС у в!дпов!дь на бодьов! ! анадгетичн! подразнення дуже схожий по яаправданост!, ала ненш вирахеияй к!дьк!сно, яа характер зи!н иет-анкефад!н!в в структурах антиноц1цаптивно1 групи (на, АНЗ вас, Нчю, Нйв, вру). Це дас п!дставу эарахуватя Вер, Аш Ь-1, СА 3-4, ОС до антляоц!цаптхвно! системи мозку.

Ha nicTaBi анал!зу результат!в аласник дося!джень нами зроб-лен! сл!дуюч! ВИСНОВКН:

1. У в!дношвнн1 до орган!зац!'! ноц!цептивних функц!й центральна cipa речовипа середнього ноэку проявляв функц!ональну неоднор!д-HicTL. Електрнчнв подразнення вентролатерадьно! д!лянки середньо! частнни центрально! cipoi речошши внхлакас бояьов! роакцИ (ця д1-лкнка ноже гважатися як ноц!цептнвна зона центрально! с!ро! речопи-ни (ИЗ SGC). В той же час стинудяц1я дорсолатерально! д!лянки рострально! частини приводить до подавления прояв!а больових раакц!й (антиноц!цептивна зона, АНЗ SGC)«

в пор!вняни1 э дорсальнин ядрон шва, в!домин як центральна лайка ант1Шоц!цептивно! системи козку, АНЗ SQG виявляс аналгатнчн! вдастиаост! дещо в неиш!й к!р1.

2. НЗ SGC беро участь в орган!зац!1 як ноторного, так i емо-ц!йяого конпонент!в бояьово'1 реакц!'!, а нейрони! снстени АНЗ SGC i дорсального ядра шва забеспечувть подазяення також обсх цих компо-невт!в.

3. Нейроин! системи НЗ SGC створвять значн! прян! проекц!! до датерадьних ядер г!поталамусу, преоптнчпо! облает!. Нейрони ж АНЗ SGC та дорсального ядра шва створвють численно проекц!! до ме-д!альних ядер г1поталамуса. До перегородки, базодатерального в!д-д!лу aniгдали, г!ппокаипу (3 ! 4 полей), цнигулярно! ззивнни нейроин НЗ SGC, АНЗ SGC i дорсального ядра шва створввть прнн!рно од-наково виражеи1 i незначн! проекц!'!.

4. В НЗ SGC ! т!сно зв'язаннх з нею структурах ноэку вн!ст субстаиц!'! Р а стан! Споков прим!рно в 1,5-3 рази б!дьше, н!ж в АНЗ BGC, дорсальному ядр! шва ! структурах, т!сно зв'язаннх э ними. В умовах реал1эац!'! бсльових реакц!й ця р!зниця зб!льшуеться ще б!льш як в 2-5 раз!в.

5. Пригн!чення синтезу норадренал!ну в НЗ 8GC зменшуе кон-центрапдЛ субстанц!! Р в структурах мозку i спрняе лроявам аналге-тичинх ефект!в.

6. В АНЗ SGC, дорсальному ядр1 шва i tícho зв'язаннх э нами

структурах мозку в стан! спокос вм!ст _р-еидорф!иу ! мет-енкефал!ну прин!рно в 2-3 рази 6!льше, н!ж в ВЗ вес ! структурах, т!сно з пики зв'язаних. В умовах реал!зац!1 анальгетичних реакц!й ця рхзниц« эбхдьшуеться ще б!льш як в 2-3 рази, а в деяких випадках - в б-В раз!в.

7. Пригн!чення синтезу серотон!ну в АПЗ вес ! дорсальному ядр! шва эноншус вм!ст ^-евдорф!ну ! Мет-енкефал!ну ! спрняс проя-вак ноцхцептивннх ефект!в.

8. Концентрац!'! лей-енкефал!иу в ус!х досл!джених структура! мозку в стан! Споков првм!рно одпаков!. )Ид час раал!зац!1 больо-вих ! аиалгетичних реакц!й спостережусться пои!рне зб!льшення концентрата цього пептиду в усхх утворонпях мозку.

9. Т!сна коредяцХя данях про орган!эац!» нейронния зв'яэк!в ноц!- 1 антиноц!цептивних зон середнього мозку з даннми про прос-торовий розпод!л субстанц!! Р, ^-ендорф!ну, мет-еикефалхну в доо-л!джених структурах мозку дас п!дставу розглядати нз вес ! безпо-

,середньо ! т!сно зв'язан! з нее структури як ноц!цептивиу систему, а АНЗ ВвС, дорсальне ядро шва 1 численно зв'язан! з ними утворенш як антнноц!цептпвиу систему. Перегородку, базолатералышй в!дд!л ан!гдаля, г!ппокамп ! цингулярну звивину в!днасено до антнноц!цеп-Тивно'! систени на п!дстЬв! того, що вс! досл!джеи! пептиди в цих структурах зм!нввалнсь таким же чином, як ! в антинод!цептнвш1х зонах мозку ! численно лов'язаних з нинн нед!альних ядрах г!пота-ламусу.

10. Мед!аторами !/або модуляторами ноц!цептнвво1 систени е норадреиал!» 1 субстанц!я Р. Мед!аторами !/або модуляторами антн-ноц!цептивно! системи с серотон!н, в-ендорф1н, мет-енкефал!н. Лей-еикефал!» с неспец!ф!чиим активатором як ноц!-, так ! антиноц!цеп-тиано'! систем.

список ?сгат, опубшковаинх за темой днсертаци 1. кра::откиих е.д., Андреева в. *., Панова т.н. влияние маз-шцафаднчеакиз структур нь активность эндогеиншг пептидов в обра-¡озаниях иозга // В кв.: Пластичность нервной снстаки. сб. науч. трудов шш «оэга анн ссср, вып. 10.- М., 1939.- С.86-03.

2. казаков В.Н., Краюцоз П.Я., Андреева В.Ф., хрйхоткянз ;.Д., Панова Т.Н., Щербаков С.Н. голь оппоидяюс пептидов з рагу-!яцяи ■различных форм эмоционального поведения // В ка. s Fe гул я-горцца пептиды.- Мат. III Всесовз. сикп.- Горький, 1989.

3. казаков D.H., Андреева В.Ф., Крахоткипа Е.Д., Кравцоя 1.Я., Пзкоаа Т.Н. Анализ норфохампчаской гетерогенности кортнке-гапотаяакических связей мозга кошки // В кн.! Актуалышэ вопроси юрфолсгии. III съезд аяатокоа, гистологов а змЗряологов.- Чер-ЮВЦЫ, 1990.- С.115.

4.Казаков В.Н., Аддреева В.Ф., Кракотккка Е.Д., Панова Т.Н., грбакоп С.Н. Организация проекций структур ствола мозга ка лимбц-5CKHQ образования // В кн.: Тез.докл. VII обя.науч.конф.корфоло-эв (15-16 ноября 1990г.)- Донецк, 1990.- с.31-02.

5. Казаков В.Н., Андреева В.Ф., Крахоткина Е.Д., Пааоаз Т.Н. / Роль серотоиннергичсскнх нейронов цсштральиого серого всщзстза

интегратнаной деятельности лнмбичесхих образований // В кп.: зротоиин нозга, нервно-психические нарушения и их лекарственная оррокдня. Всесоязи. симл. я школа молодых учаяцх. (Донецк, 1-13 сент. 1990г.)- Донецк, 1990.- с.37.

6. Казаков В.И., Крахоткпиа Е.Д., Андреева В.Ф., Панова Т.П. аципрокность взаимоотношений мояоакниергической и пептидергичес-ой системы в структурах гипоталамуса// В кн.¡Физиология н быохя-яя мадиаторных процессов.Мат.Y Всвсовз.коиф.- м.- 1990,- с.71-72.

7. Казаков В.Н., Андреева В.Ф., Крахоткйна Е.Д., Кравцов .Я., Панова Т.Н. Взаимодействие пептид- и ноиоанииергических сяс-ем в структурах линбического мозга // в кя.: Накро- и микроуровни рганизации мозга.Сб.трудов ИНН мозга АМН СССР.- И.,1990.- С.94-95.

8. Панова T.I., Андреева В.4>., Крахотк1на О.Д., Еород1й М.И.,

Ibhcb Б.Б. Пептидно-трансм1теряа оргаа!зац1я структур я1нб1ко-рв-т!кулярного комплексу // в кп.: зб!ряик катер!ал1п XXII эЧзду Укр. ф!з!ол. товариства in. I.п.Павлова. Харк1в, 17-21 вересия 1990 р.).- Кн1в.- Наукова думка.-1990.- С.59.

9. Панова Т.Н., Андреева В.Ф., Крахоткнна Е.Д. Нейрохимиче< кая организация филогенетически разных образований Гнпоталануса // В кн.! Теэ. докв. X Всесоюэя. соаещлн. по эволюционной физиологии, посвящ. панятн академика л.А. Орбели (Ленинград, 28-30 ноября 1990 г.).- Л.! наука, 1990.- С.212 -213.

10. Панова Т.Н., Андреева В.Ф., Терещенко В.*., Шевченко Н.1 Ноци- и аитиноцицептнвиие зоны центрального серого вещества моэ'г кошки // В кн.: Некоторые проблены совреиенной физиологии. Тез. докл. выездной сессии Научного совета "Физиология человека я животных" АН УССР.- Донецк, 1991,- С.43.

11. Панова Т.Н., Андреева В.Ф., Крахоткнна Е.Д., Кузнецов Н.Э. Нейрохимическая картина центрального серого вещества н гнпо талануса'кошки, соответствующая болевой реакции // Тан же.- с. 4

12. Панова Т.Н., Андреева В.Ф., крахоткнна Е.Д. Структурно-функциональная идентификация ноцицептивных и антииоцицептивных зоя центрального серого вещества среднего мозга // В кн.: Философские и социологические вопросы общественных и иедико-биол. наук. Ч.2.- Москва-Донецк, 1991.- С.5-8.

13. Крахоткнна Е.Д., Андреева В.Ф., Панова Т.Н. Регулирующа роль нейропептидов при изменении нейрохимического баланса в стру ктурах лнкбического мозга // В кн.: Тез.докл. на национальной ко ференции по. патологии (21-22 сент. 1990 г.).- Варна, 1990.- С.47

14. Панова Т.н., Андреева В.Ф., Шевченко H.H., Щербаков С.И Ультрамикроскопическея организация терминалей ноцицелтивной зони центрального серого вещества в ликбическнх структурах нозга кошк // Б кн.: Макро- н микроуровни организации мозга. Мат. симпоз.

< НИИ нсэга РАМН. Вып. 21.- М., 1992.- С. 121.

15. Kazakov V.N., Kravtsov P.Va., Panova T.I. 6GC heteroger ti in organization of pain and analgetic reactions // Acta Neurc

bioligiae Experimentalis. Abstr. Firmst Internat. Congress o£ the Polish Neuroscience Society. Warsaw, 21—23 September 1992. — 1092. — V. 52, № 3. — .P. 153.

16. Панова Т. И., Андреева В. Ф,., )Щербаков С. Н. О функциональной гетерогенности катехоламинергической и серотонинергической частей центрального серого вещества среднего мозга кошки в организации болевых и анальге-тических реакций//Некоторые проблемы современной физиологии. Часть 1. Донецк: Здоровье, 19192. — С. 94—97.

17. Панова Т. И., Андреева В. Ф., Крахоткина Е. Д. Идентификация аффех-тивно-двигательных реакций кошки при электростимуляции дорсолатералыюй зоны ростральной части центрального серого вещества (SGC2), вентролатераль-ной зоны средней части центрального серого вещества (SGG1), дорсального ядра шва (Rd)//B кн.: Морфофункциональные и клинические аспекты проблем стоматологии. Часть 1. Экспериментальные работы. Мат. научн.-практ. конф., поев. 30-летию стомат. ф-та ДонМИ. — Донецк, 1993. — С. 24.

П1ДН. до друку 5.04.94. Формат 60X84'/,6. Пашр Друк. № 2. Офсетний друк. Умовн. друк. арк. 1,16. Умовн. фарб.-в1дб. 1,4. Облж.-гшд. арк. 1,0. Тираж 100 прим. Замовлення 9-7Ю0.

252024, м. КиТв, вул. О. О. Богомольця, 4.

ДМОПП, 340050, Донецьк, вул. Артема, 93,