Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Реконструкцiя живлячих провiнцiи трiас-юрського осадового басейну Гiрського Криму

ВАК РФ 04.00.21, Литология

Автореферат диссертации по теме "Реконструкцiя живлячих провiнцiи трiас-юрського осадового басейну Гiрського Криму"

РГ6 Oñ

. , _ -. ..„,»,,.- ; в

/ АЕАДЕШЯ HAVE VKPAIHH

IHCTHTtfT ГЕОЛОГ1ЧНИХ НАУК

На цравак рукопису

Андреев Олександр Вячеславович

РЕКОНСТРУКШЯ 2ИВЛЯЧНК ПРОВ1НП1И TPIAG-ЮРСЬКПГО ОСАДОВОГО EACEEHV ПРСЬКОГО КРИНУ

Спец1альн1сть 04.^0.21 - л1толог!я

АВТОРЕФЕРАТ

кисертацП на здобуття вченого ступен») каадтаата геолого-н!пералоп чшп- наук

КИ1в -

1993

Робота виконана в 1нститут1 геолоПчних наук ( 1ГН ) ■•Д7РМП наук УкраТни

Науковий кер1вник :

- доцент геолог!чного Факультету Ки1вського /н1верситету, кандидат геолого-м1нералог1чних наук С. е.Шнюков

ОФШ1йн1 опоненти :

- эав!дуючий в!дд!лом 1нституту н1неральних ресурс!в Держ-конгеологП Укра*ни. доктор геолого-ШнералоПчних наук

Ю. О. Полканов

- ведуч!й «ауковий сп!вроб1тник 1нституту геолоПчних наук АкаденН наук УкраТни, кандидат геолого-н!нералог1чния наук В. П. Усенко

Ведуча оргаШзаШя :

- Кимська г1дрогеолог1чна експедиц1я ДГП "КримгеолоПя"

Захист дисертаиП в!дбудеться "г. годин! на зас!данн1 спеШал1зовано1 ради д 01.09. ог !нститут1 геолог!чних наук ( !ГН ) АН Укра1ни.

3 дисертац1ЕЮ нояша ознайонитися в б1бл!отец! 1ГН АН Дисерташя роз 1 слана

В1дгуки, зав1рен1 печаткою установи, прохання в1дсилати :<а адресов: 252054. ки1в-54. вул. Чкалова. 55-6. вченому секретарю

спепради.

Вчений секрета^ спеШал1зовано! ради, кандидат геолого-н1нералог1чних

'пук I. М. Байсарович.,

- 3 -ВСТУП

АКТУА/1ЬН1СТЬ ТЕНИ ДОС/11 "ЖЕННЯ. В тепер!шШй час терШ'ЫШ,-, тиералоИя нас комплекс метод!в (Бергер н. Г. , 1986), то стали класичнимн ! широко впкористовуються при розв'язанн! задач л1г:о-логЧь палеогеограф!Ь геологи розсипнш, стратиграФ!ъ норсы:--л' геолог! 1 та шлихо-м!нералог!чних пошук!в кср!ниих родовит, Ш не тоди довели свою потендШну еФектнвШсть. але '¡к , одальш^ удоско налеиня стрнмуеться низкою невир^ених проблем.

Серед них найбкпьш вахлг/" ч проблема "бзгатоФакторноспяка виявляеться в ояиочасному I часто р!зконаправленому вппивс на '!'0рнування теригенно-нШералопчин;: асопкчитй (ТНА) осяловик пор!д трьох головних ФаКТОР1В. 1) бм1сту 1 прссторозого роз-повс&дження р1зних тип!в пор!д джерел зшвлення; 2) уиов плинг осадопого пронесу; 31 властнвостеа теригеншп; и1нерал1в.

Дань ио можуть бути одержан! традшШшими методами, лиш? ь окренкх вяпадках нохуть забезпечти дпфергик!Повяну оШнку ю"1 пие Фактор!'з. це пов'язано з тим, шо первинн! асоп1аиИ н1нер&Л1П майке завжди чначно зп!н*ж>гься при диФеренн1;ш! 1 облоиклеоп? кв ■ тер'алу з осадовсну пронес» а* до пояеи ТНА высокого зр!лост!. При иьому ТНЛ виявияються зопс!м не так1 -и як !кг -ральш асошац) 1 в матегииськик порода к як у зидовому, так ! г< гЛльк!снон>- РЛштоиениЬ шо затруднюе або н"Мть робить ненож1пп;ч: 1дентиФ1кап1к> джерел постачання. Пеге;:!д в!д класичних яо н>-тс--1 ко базуються на иожливост! внявлепня тип^ материнськик по, д го властивостяк очремин теригегапх шиералш пасть зиегу чк! с но лог раяшти результата таких дослШжень. Як най'Лльо перспекти.чр;^! г робот! розглпдаеч икркон. гао являе собою аай^ялыа поширени'! г> ендогеянкч Прськия порода?, дкцвсорний н1нте? ячий по того * мае велнку мИ'раШйпу впастизхсть • I ениауе депк! *»ле>«.-н-ти-йоч1екси, ио дають ножлив1сть естаповлктатп пмгогг-а'Я'№»'>. -«>• I в! к натергнськик еидегэяни:: пор ¡д.

ПЕТА ТА ОСНОЕН! "АДАЧ1 ДОСЛ!Д1Й*Ь полягали " вивченч! иативпост! гэок!!1)ч"их особливостей ?!Ь«г-?нних «чркоя!в у И .•>» иекн! складу та в1ку матсршських г!рсм;!!^ пор!п. {-оэросп! чрт-нчтпзовзного зиял!г«"ислювально'-':' кпн'Нлегсу. »»тлп!п: та ргютог-! заб^эппчрнчр • я я «чсов^г") к! лч-> ••■тог о г"'4'! и» ?>".".

-.ГГ'Ч! Л.И^г-С1! ! Г; г!"1'! "А ьог:;'?: ,..->-зг-». -м.к -г.

- ч -

к(льк!сно1 генетичнса ¡нтерпретацП н1нералогс-геок1н!чиик даних для теригенних цирконов з П1СК0ВИК1В тавр1йсько1 серн Прського Крину з визначенням 1х джерел постачання.

ФАКТИЧНИИ НАТЕРIАЛ -А ИЕТОДИ ДОСЛ1ДХЕНЬ. Використаний В робот! Фактичний натеР1ал п!дрозд!лясться на три ч¿cтини. Перша з ник ключае моном!неральн1 фракиП (пов^д гоо шт. ) та виб1рки поодиноких зерен (понад юоо шт.) циркон1в з представт. 1Ько'1 (понад 300 шт. ) колекцП; проб найб!лып потирених ендогешшх пор1д р1зно-го генезису, складу та в!ку. Проби колекиП були ретельно охарактеризован! за складом за допомогою метод1в рентген-флуоресцентного анал!зу та проеталонован! з точки зору в!ку шляхом сп!вставлення отркнаних дани- з каявнин и-РЪ 1зотопнин датуванням досл1 джуваних проб циркон 1 в.

Друга частика представляе собою ви61рку поодиноких зерен те-ригенного циркону (1200 шт.) вшПлених !з споШально вШбРаник методом суц!льноТ пунктирно! борозни коипозитних проб по еталон-иим розр1заы головних П1дрозд!л1в тавр!йсы<1.. серп Прського Криму.

Третя ччстина складаеться э виб1рки (70 тт. ) поодиноких зерен циркон 1 в вшПлених !з зразк!з гальки верхньоюрських конгломерат! в.

Вид1лен1 з ус1х проб ноной!нералыП Фраки!? циркону були ви-гчен! н!кроскоп!чно з детальною тиШзаШею, розбраковкою по в!зу-ально спостережуваник ознакан та в1дборои гопогенних м!кронавагок або представнииьких статистичннх виб!Рок поодиноких зерен для к1льк1сного анал1зу на йм1ст р1дких-розс!яних елемент1в.

Ус! багатсчисельн! анал!тичн1 . в'пзначення кондентрац!Я еле-менг!в-дон1шок в цирконах ( £00 анал)з1в и1кронаважок 1 понад г.000 анал!з1в поодиноких зерен ) виконан! методом к1льк!сного рентген-Флуоресцентного анал1зу на ориПнальному анал1тичному об-ладкч..я1.- шо не нас аналоПВ. по розробленим автором методикам ■¡нал1зу. Л!толог!чн1 зразки коипозитних проб п!сковик1в ( б шт. ) були про;, .ал!эоваш на вм1ст основннх породоутворюших еленент1 в ча квантометр! СРН-25.

Для ус!х зразк!'в Шсковик1в тавр(пськ0'1 серп виконан! л!то-п.ог!чний. геохиНчний. петролоПчний та к!льк!сннй нШералоПчиий •4i4.nl зи. Коип'ютернз обробка ус!х отриманих даних виконана авто-попонсгог) слешэльно розробленого орнПнального пакета

- 5 -

прикладная програи аа ПЕОН IBM PC/AT.

HAVKCBA НОВИЗНА POSOTII

1. Впэрше на единих анал!тичннх та нетодичних засадах виане ко розг.'-щ1л типоморфних елеиепт1в-дои1шок в статистично обгрунгс-ваннх ви31рках пооднноких зерен значнсй за об'смон eTaflonHoï ко--лекдИ иирконгв, що характеризуе головн! ткни Прських пор1д : i а г натечного, иетамор4Иного та нетасонатичного генезису i ос-груш савана мохпив!сть ouiHKH BiKy циркон1в методой загального сшшип, шо разом дозволяе визначати с :лад, генезис, íopHauiñuy належшсть та в1к натерпнсышх пор1д - джерел зносу торигенних циркон!в при л!толог!чному 3HS4SHHÍ есадсвих утворекь.

2. Вперше стсореинй автомата..ований ана л i тшсо- обчислювальний комплекс для иасозого доел! джешш та генетачно5 !ктериретааН складу поодрпоких зеген теригенних mhpkohíp, розроблена методика та в!дг.ов1дне програнне зазезиеченнд для його використання г-досл1дяенипх л1толсг!чного проФ1лю ари д1зг:юстиц1 типу й onihiu рЛку кор!;%,.ке. дхерея постачаннп теригенного матор',алу ча к!лыс!сно1 оц Гчш ïx рол1 у Форнуванш осздоейх пср1д.

3. Пгы;тичие зпровадкення розрсэлгно! системи дало мол-лпв1сть. одержати для тавр!чпо'{ cepiï Прського Крш нов! да;, i про яжерела постачччня теригенного матер!аду та ïк рол! у форму -ваин! в1нклад!в дього району. Впгрие з великою деталь;*;! сто реставросаиий склад та в!к пор!д, шо складали г!потетччиу суау, яка була розтатсвана в тр!з.с - юрський час нап1 вдень ría t л'юну досл!яжонь на nicul акваторп сучасного Чорного поря.

ПРАКТИЧНЕ 3h..íEIi!í>4 ИЛЗОТИ. Одержан! дан! про лжерела зное г теригенннх циркон lo nícicooHKin тавр!йсько? cer'l ,'!рського Крину показуи/гь висэку 1нФорнатиБн1сть розроблених автором методик те РИгенно-н1кералог1чннх досл!джень геолоНчних об'екПв осадовогч гппезису, шо дозволяют!- одержуватн вахпиву iítiopüanlK? про джерел". зносу - ocHoBHl HeTPOXiHlMHl тики та в!к иаг*ринських nopîn. Строгена анзл!tv.ko-методична база для вир!оешт ян!е! з осношн*::

зздз'( Л1 ЮЛ'ТП - РеКОНСТРУКПИ ПСГРОфОНДУ .ТЙТЗЛЯЧИХ nPOBlHI!!..,

Рочгобпеи! арторон методики та програнне забезпечриич мояуть сутр гиг-око засюговяч! у комплекс} з тр?дна1 йниии т?г"гоннс-»! пег :

ПЧ'^ЧИМИ мс Jí'f'^uu г РОЗПГКГЧ'^ЧН ТЭ ПОП'К "^»"^И IК

»'."tî т'ги í'i г?г i пъник т- р ï ттт v* ^-vlprr^:^

рзФ!чних досл1джень.

ochobhi положения що захишаються:

1 в постачанн! теригенного натер!алу в TPiac-юреький осадо-вий басейн Прського Чриму брали участь дв1 р!зн! живляч! npoBiHui'i : перша - головна. розташована на не лачн!й в!дстан1 в!д облает! седиментацГ! та представлена с п!сковнках тавр!йсько* cepi i необкатаниии гш -.онани. а у вер..ль0»рських ко-^лонератах -галькою rpaHiTnoro складу: друга - Шдпорядкована за значения!!, розташована на эначному в!ддаленн! б1д басейну ! представлена в склад1 п!сковик!в часткиою обкатаких циркон!в.

2. Перша npoBiHuiH являла собою район розбитку перевазшо Bi дносно молоди:: (200-800 или. рок!в) нагнатичних пор1д основного складу. ДокеызрПськ! (>1400 или. pokIb) утворения займали п1дпо-рядковане положения i зазнали впливу дек!лькох етаШв актив! зацП. Друга npoBümin представляла собою область розвитку типоеих впсо;;онетамор$1зова1шх докенбр!йських утворень.

3. Комплексна методика геох1м1чкого доел 'кення теригенних циркон 1 в являеться оптимальним засобон реставрацП складу та в!ку матери..;ьких геолог!чних утворень.

побудова роботи. ДпсертгШя складасться з бступу, чотирьох розд!л!в та висновку. Загальикй обенг 122 стор., включаючи 104 cTopiHKii машинописного тексту. 12 таблидь. 8 иаяюкк! в та список п!тератури з 57 найиенувань.

ЛПРОЕАЦ1Я гобо'ги. Робота виконана в лабо^аторП Ф1зичних ие-тод! в досл!джень Шституту геолог!чнИх наук Ali Vicpainn. 'Наукове керi вництво на ус!х етапах роботи зд1йсишалося доцентон гео-лог!чного Факультету Ки5вського ун!верситету каидидатои геоло-го-мШералоПчних неук с. е, Шюковим. якону автор висловлюг глибоку вдячи'сть. основ!!! результата кослШжень допов!далися на Вчен!й Рад! 1гн ан Vkpsiни та ув1йшли до чотирьох науково-досл1дних эв1т1в. По тен! дисертадП надруковано 16 науковик ррб1т (14 статей 1 2 препринта) та одержано авторське св!дотство на винах!д в облает! теригенно! та пошуково* ШнералогН.

Автор вдячний А. К. Чевурк!ну, Б. I. Чайковському, С. П. Савенку. о с. в!лоусов!й, /1. Я Росинськ!й. О. г, СШенко, ¡0. в. соболевськоцу, г проскурка. О. И. Курзель, О. Н. Пономаренко та !1ппин товарищам,

- т -

шо падали суттеву допомогу в робот!.

Р03Д1Л 1. Геолог! 1а позиция, л!толог1ЧНИй склад та стан внвченост! ТР1 ас-юрськнх теригенних утворек;. тавр1йсько! сер!! - продукт!в руйнування сполучни;-областей живлення.

Л>

ТаЕРШсыса сер1я уявляе з себе цотужния комплекс те^-иренних в1дклап1в> ио складас основу Крннських г!р, який утворюс (гесс!гакл!нальний) структурно поверх. У в!ксвому в1днотенн1 пей комплекс в1дпой!дае п!зньому тр!асу - ранн!й юр! (Муратов Н. В. ,1960). Перекриваються утзоренпя тавр^йсысои сер1'1 з р!зко;? кутовою та стратиграФ!чноо незгод.о глинами, мергелями, иапняка-ми та конгломератами середньо! юри - крейди.

По складу тавр1иська сер!я представляе собою достатпьо сд-номаштну й тшПчну Фл1шеву товгау, то об'еднуе пачки (потужшст» в!д 1-5- до 10-30 см) п1сковик1в. алепрол1т!в та арг1л!т1й Шдпорядкоь не значения маютъ конгломерата. гравел'гги, вулкано генн! утворрннч та вапняки.

!нтепсиона складчаст!сть ! одном-иНтний л!толог!чний склзг поряд з р!дкими зь:ах!дкани Фауни, надгзкчайно усклаа.! пть ст»-?-тиграФ!чне розчленування тавР!йсько1 серп.

Вагато в чому вШсрптими залкшаються питания про Серела постачапня теригенного матер!алу, про пол^геннп та склал ринсышх пор!с. облзст! (областей?) яшлення. В!домост!, як! с <■< л1тератур!, одержан! внасл!док застосування традшИйних нетоиич-них закод!в 1 не виходлть за ранки зггальних припуяс'иь, голо???! з котрих так! (Назарович В. Я.. Шлеев В. С. ,1982):

1. Зное теригенного матер!алу г»д1йсн»!зався частково) э об ласт1 живлення, розташован!й близько в!д тр!ас-юрпхого бясейиу сешгмептэцЛ (доводиться наяви1стю конгломерат!в в розг!з! сер!!1

2. Хивляча пров1нц!я характгризузалась або шигоков рпноман! тн!ст» тип!в матерпнськн:: пор!и, збо була обляг, гг розвтк/ терн гениих осадових або йаранетэнор'Мчних утнор?>нь -обгргнтовгеть --геох!м!еп пор!д сэрП).

7. Порвем облает! лиг-лент мало досит* лр.?сн!й (Нк (обгру? товугтьсч наяря1стю в гкгал! кокгяомерзт! в г» лиги. я>л см^!«!' метаиопф)чни.'л5 спгпч". !'

ЧПТрМП'У Г'Л1 »'^ГЧРГ ^ Р ■ > г-з*-«?':-' ? Ч'рл'.'" г?'*.;'?

- 8 - -

з облает! сучасного Черного моря, де в тр1ас-юрський час 1снува-па ст!йка суша.

РСЗЛ1Л г. Пето дика досл1 джень.

Згаиан! у вс.тущ проблрии традшШшо} териге :о'1 м!нералогП в ?"ачн!й слунен! мохуть бути подояэи! э переходом з!д класичких терягенно-шнералог!чк.:х метод!в. в ¡а.рих первинно» ¡яФормаШсю с як!сний та к!льк1сний склад ТНА. до метод)в. зосновапикг на коадивост! постов1рного виэначення типу патерике псих пор!в по властивостям окреннх теригенних и!нерал!в. Одизк практична реал!-зашя такого гИдходу ножлнва з використанням лише тих териген-ник м1нерал!в, як! в!др!зняються: 1) широким розповепджеиням в р!зиих' евдог утвог-еннях; £) наявн!стю яекгаво вираже них

сластквостей ! ознак, шо екепресно визначаються та однозначно ¡нтерпретпоться, типомог^шх по в1дногоенню до складу, генезису та Мигни особливостям вм1шуючих (наторинських) пор!д; 3) в!дносно рисокою ст!йк!стю в уиовах вив'.тЪювзння та на с!н етаиах л!то-генезу; 4)здз1н1стю збер!гати успадкован! в!п натеринських нор!д типом. ,'ФШ ознакч в уновак осадового пронесу; 5) постШпом або оостатньо .лею» прнсутн1стю в Р1зних за генезисом осадових угнетениях.

Виклалекил аише уносам пошпето задов!льняють т. з. наскр!зн! с к I в! снукч! акиесор:;! ншерали (ИСАИ), як! для осадовик утворень являг>тъся наскр1зни>,и теригеннини иШералами (НТШ шо н?.суть ьа-гату ¡иФорман!» для виконання петрофондових реконструкции. Автором з колетами (див. список роб!т по тем! д—:ертацП) виконано лета л иге досл!дтення розпод1лу елемент! в-домшок в НСАМ-НТГ! з р!знотипних ендогенних утоорень. В результат! розроблено комплекс петролог!чно, геох!Шчно та геояроколог!чно ¡нформативних характеристик 1"к дом!шкового складу, ко ноже бути застоеований для г^ставрад!1 складу, генезк , геох!м!чно1 спеи!ал1заи!т та в!ку материнських пог!д при тегигенно-н!нералог!чних досл!джен-няк. Для кожного з НИ! вид!лен! груди переважно .петролог!чно (Рг. !,а, Се, Рг, М, УЬ, У, Ш), геох1м!чно (Nb.Ta.Th,и) та геохроноло-г!'чно сгъ- тп.'Л игфогнативних елемент!в'Дом!шок, знайден! 1х чай?!льш оптинальн! Ишикаторн! пари та в1дчошення <1Н/У, Зг/У та ¡ч.!, розроРлен! номенклатур»! д!зграми для реставрацП • I »»'"ого егллду мчтггичгъких пор!д та сген!альн! роэрэхунков)

методики для oui яки ïx в)ку методом загального сттию.

В умовак значного р!зиомзн!ття джерел живлення, звичайного для теригеинс! склздапчо? осадових пор!д, вик.онзння об'ективних петроФондових реконструкций нож-пиво лише прг 'мов! иасового аналогичного еивчення 1 генетично? 1нтерпретацП дом!гокового Складу поэди.чоких з°ре!г нтм. для ксжкого з яких необх!яно пспередиьо припускати свое особист" материкське джерело.

Виконання чI с ï уновн прикусило стзорити нов/ амратуру i методики для експресиого к1льк!сного рентген-Флуоресцентного ана-л!зу (РФА) досить мелких !0,от-1 ни) поодиноких зерен акдесорних м!нерал!в та комплексно'! методики спеи1ал!зованих теригенно-Ш -иералог!чних досл!джень. сстання була розроблена за участю автора, дскладно описана в робот! П1Ь a ïï роал!зац!я стосовно до-сл!дження тегиге.чних утворень тавр!йсько\' cepiï потребувала виконання наступних процедур;

1. Було виконано специально опробування еталокннк pospiais головних п!дрозд!л!в, шо вид1ля»ться в тавр!йськ1й серп. Кожна з Bifli6paH!ïK композит-^« проб Формувалась не\ ->дом суШлько! пунктирной богозни за рахунок ycix Шскових прошарк!з стратигр !ч-ного п!дрозд!лу шо опробувався.

г. Vcl в1д!бран! композитн1 н!нералог!чн1 дроби посд!довно п'.длягали с,ехан!чнону дробле- :ю, скороченн» квартуванияи i травлению кислотами, то забезпечило максимально повие "розкриття" зерен НТН, особливо самого вахливого з них - циркона, який б/в вибраний як головний м!нерал для виэчешш.

3. Для ycix проб був виконании повний К1лыс!с: -н!нералог!~ чккй анал1з, визначен! концентрат ï ycix петрогенних та ь-.Лб1лья! iифорнативних м!крооле1!ент!в (особливо Zr).

4. !з вид!леиих шляхон повного под!лу у §ро:юФорм! велнкооб'--смних (i-г кг) важких фракиШ методом напИтог!дростатично! сепа-pauiï практично без втрат Були вид!лен! коном¡неральн! цирконов! кондеитрати, kotp! пот!m 6ули доведен! до високего ступени чистота вручи У з використапиям засоб!в Фотолюк 1 в е с центно ï м1кр<, л<оп! Т.

5. В1Ш!лен1 коном!неральн! фракап були деталь! вивчеиь ти-Шзоааи! та onpoCysaHi з формувгнням представн»..; по об'сиу випа.ч-кових виборок iiô^ùïîhoi'.::y зерен (n= iod для ko»hoï групп).

6. В!я!брак! зерна теригенного циркона були проааал1зоваи1 з к!пьк1С?шм визначенням itoKiîeHTpanift ycix типоморфних е.г. ;е:гНв-док!зок. Пасов! анал!тнчн1 цосл1дженкя були ?.• езпечен! викорис-

чанням розроблених аг.аратури та методик РФА. Ус1 одержан! анал-iтичнi дан! <1£00 анал!з!в поодиноких зерен) накогшчен! та обро-елен! на ПЕОН з використачням розробленого автором пакету програм Ii.ч'л!довн!сть та принцип tKTepnpeTauii одержаних даних зрозум!л! з р03д1лу 4.

Р03Д1Л 3. Речовинний склад та теригепно-м1нералог1чн! acouiaui'i р.1сковшав TaBPiHctKO'i cepl'i.

Виконан! детгльнЛ досл!джеиня валового х!м!чного складу, ге-ох1м.чних oco&j \востеи та м!нералыюго складу в1д!браних конпо-зитних проб.

Розрахован' традшИйН! (Бергер М. Г. ■ 1966) г.оказники M(Ph), И'(cu,, М" (hd) як1 в!дбивзють стуШнь зр!лост! теригенно-м!не-ралог1чних acouiauift.

Кр1н того в poöoxi запропонован! коеФ!ц!енти К(т/а, Ы та К(а/Ь), як! поряд з ^иовами седиментац!Ü повинн! в!дображати тип петрофонда областей живлення: К(гп/а, Ъ) - критер!й оц!нки сп!вв1дношення плош розвитку метаморф!чних та нагнатичних пор!д живлячо1 npoBiHUiü Кla/b) - критер1й оШнки сп1ВВ1дношення плош - розвитку гран!то!д!в та пор'п п!двишеноК основност! в област1 м'^пення.

Дан1, як) одержан! на ochobi традиц!йного теригенно-м!нера-лоПчного п! дходу, в Шлому задов 1льно узгодяуються !з значно 6i льш !нФормативними результатами вивчення типок)м1зму теригенних пиркон! в.

РОЗД1Л Пров!дн1 типи пор1д та головн! етапи розвитку областей живлення тр1ас-юрського басеЛну теригенного 1 осадконакопичення

Об'сктом вивчення був вибраний головний з НТН - ниркон, то несе на«1б1льш повну !нФормаи!к>, про склад та в!к материнських ен-погенних г!рських пор!д, в1др!эняеться максимальною стШк!стп в умортх вив1трювання ! нэ ус!х етапах Штогенезу. !нш! м!негали ттупи HTM або повн!стю в1чсутн! в посг ' ".жених ксмиозчтн^у пт^б^у. !H^at!VH), або зустрЩягп. ;я дуже pi пко (апатит, гфек та |н. ).

рр) ча HjtrjrrMjy г,уня ра?л!лс:ч1 пс '-i'"??)» обгчтдт'ст1 на /ч?|

- п -

групп. Зерна, то в1днесен! до nepmo'í з них i обкатанi) пррторпíли т. 'вале перенесения, мохливо з числеиним перев!дкладеннян * ПРОМ1ЖШ1Х колекторах, 1, не виключено. поставлялися в басейн се диментanií з живлячо!" npoBiHiiii, то розгас iría на в1дносно ве ликiй (сотн! к»лонотр1в) в!дстан!. Зерна друго'1 грули (необка тэн1), такого тривалого переносу не зазнали, i íx джерелон булэ область жизлейня. шо -озтащована на невелики'! (десятки кию-метр!в) Б1ястаН1 в!д осадового бзеейну. СгЛвв1Дноаення об'емЛе nepmo'í та apyroi rpy¡¡ у вивчених пробах мало зм1нг'сться i в се-редньому складас £1 та 79 •/. по «¡лькост! зерен, ио вказус на дом i нуючу роль блктаьо'; (дал1 - "головной"! жпвлячо? nposiHuli в осадконакопнченн!. Кожна з двох вид!лених rFrn циркона в ус i к пробах була п!ддана розд1льноиу статистичному опробувэнню (п=100 для колено! групи). У загальн1й к!лькост! для 6 вивчених композиг-них проб було досл1джено та проанал1зоаано з одержанням конпент-ра«!й ¡ндикаторних елемент1 в-домшок 6!лые як. 1200 зерен сирксну.

Ус! одержан! дан! (розд!льно для bm6ípok обкатаних i необка-таних зерен теригенного циркону) були вик^истан! при посудов! баэових класиф!кац!йних д!аграм Hf-У (мал. 1-а,б). Ро :од!л в1дп0в!дних <ЯгуратиБних точок в номенклатур!«« полях говорить про ix належнКть ендогекним натеринським породам вапняно-луж.ного ряду (то зм!нюються за скла. ж В1Д основних та ультраосновних до крекнекислих). в нез1!ачн!й к!лы<ост! присутн! цйркони з г!дротер-мально змГнених rpaHíToifliB. Плркони з лужних утворень Фактпчно

В1ДСУТН1.

Подальша ¡нтерпретат'я являла собою анал!з neTPoxiMlHHHX (згладжуван! ricTorpaMH розпод!лу значеиь 1ндикаторного в!дно-иення Hí/7 в цирконах по корелве з крс-икекислотн!спо материнськик пор!д) та в!кових (згладжуван! г!стогргми розпод!лу значень оц!неного в!ку вивчених зерен) "cneicrpiB" 2-х узагальнених биб!рок ус i х проанал!зованих обкатаних та необкатаних зерен циркону (мал. 1-в, г, ж, з). tií побудови надали мо*лив1сть зробити ряд вахпивих висновк!в:

1. у bh6ípuí необкатаних циркон!в переважають в; носно молод! (То < 1,3 млрд. рокгв) циркоии (мал. 1-з), jo характеризую™ р!знотипн! иагмагичн: ;-теэрр«ня. 'як! нали найб!льт широкий розви-ток в межах "головно!" кивлячо* пров!кцП та постачали в результат! свого руйнування переважну частину теригенного мате! 1лу для Форнупання осадовнх утворень тавр!йськоУ cepl'i.

l'l -

Нал, Результата !нтерпгетац| i складу теригендих циркон!в затальник bhSipok:

а, б ■• положения Ф!гуративних точок. шо е!дпов!дають ус1н вивчеш обкатаним (а) та необкатаник (б) теригенним цирконам у ноиенклатурнии полях nli. рани Hf - Ч (номера пол!в в!дпов!да»ть цирконам з наступних тип^в nopifl: I - безкьардов! га малоквардов! пор' и Шдвишено! основност!; II - квасцов! породи середкього та noHipno кремнекислого складу; III - гран)ти Шдвишенс кремнекис-лотност! та ix д!аФторован! р!зновидност!; IV - грейзени; V -К1мберл!тн; VI - лужн1 породи та асоциююч! з ними метасоматити i карбонатити д<зяких тип!в; VII - карбонатнти;

вГ г - neTPoxiMi4Hi "спектри" обкатаних (в) та неоекатаних (г) диркоШв '"оризонтальна в!сь - !шшкаторне в!дкошення Hf/Y. в цирконах. то ко. елюс з кгемнекислотнхспо иатеринських пор!д та номера пол!в, по вертикал! - к!льк!сть випадк!в);

g. е - в!ков! "спектри" !зотопно датованкх монащШв (е) та циркон!в (е) УЩ ( по горизонтал1 - в!к в млрд. рок1в. по вертикал! - к!льк!сть випадк!в);

ж, з - в!ков! "спектри" вивчених обкатаних (»> та необката-них (з) тегигещшх. ииркон!в. Дужкани на "спектрах" вид!лен1 ¡ден-тиФ'.кован! иетрох!м1чн! (в, г) та в1ков! (ж, з) типи иатеринських пор!п. Для в!кових "спектр!в" !зотопно датованих циркон!в та монацит (в (з, е) дужками вказан1 встановлен! етапи розвитку УИ. пифри над дужками - ноиери типю иатеринських nopifl (в, г), оха-тэктегиэораних в табл. 1, та значения прийнятих для максимум!в в1корик "спектр!в" (g-з) значень вису в млрд. рок!в.

tlan. г. Шкова евол»«1я головног (А) та другорядно! (Б) жив-лячих п.го»1нц!й яо даним к1 льк1сно-генетичного анал1зу загальних вибI рок Biдпов!дно необкатаних та обкатаних теригенних цирконi в з п!сковик!в тавр!йсько!' cepi'i: 1 - основн! та ультраосновн1; £ -серег i; ■ 3 - кремиекисл1 породи; 4 - г!дротермал!ти та метасоматити Незаштрихован! стовии! д!аграм - т! для яких в!дносна по-чибка визтчення Ск ск.ладала 60* i б!льше. То - од! нений в!к ета-

П5-* РОЗВИТКУ В МЛРД. POKiB.

Таблица. Рестазрашя 1иов1рного складу та генезису ендогеняих натеринських прсъких тоР1д - джерел постачання вивчених теригенних циркон!в

;Номер ти-■ и/ яате-: ринсысог ; лороди « ;моз!Рна хремнекислотнють 1 найменування эздогешкга г!рськ:х пор!д

Груда зюг Нагматичн1 породи ( Метакорф^чн! породи 1 Г!дротерналi та та метасомат!ти

( ультра-основн! 38-40 У. дун!ти, ол1в1ни, серпент!н!ти - -

: а 41-44'/. пер!дотити. серпен- Т!Я17Я - -

: 5 основн! 49-54/- габро, анортозити, д!абази амФ!бол1ти. крнстало-сланцх -

■ ! + 1 середн! 57-60/ д!орити. андезити гнейси п!Р0ксен-амФ1-болов!. гранат- ! си-л!ман!твмШуюч!, иало-кварцов! -

: ? кварцов! дюрити, 63-65/1 гранод!орити, да-I дити гнейси аналогичного складу, але з эисоким БМ1СТ0М квардю -

! 5 57-70/ гран1ти нормального ряду гнейси б 1 отитов1 -

: 7 кис л! |гран!т-апл!ти, каардо-71-73/ | в1 п0р'!>!ри| р10л!ти гран!то-гнейси. м1г- ! матитк |

1 1 сублулои ультракис-74-75*/1 л! лейкогран!ти I

! 5 , не ! | визк.' I гЦафторован! та г1д'°отермально зм1-н£ гранхтохди

' ' — м »"..... | ■■ ■—1 ■■ - — - -г- ■■■- 1 — — — ■ - ■ ; ! 1 нр I | | 10 | - | визн. 1 ! альб1т!зован! гран!то'1ДИ

.----------- . ,........— ■■■ 1 1 ■ — — — — .......I ■ 1 ........ ! ■ не | 1 ! ! 1 - ! зиэн. 1 i г-эизени та грейзе-нхзованх породи

;рин1 тка:

чомери 1мов!рних тиШв материнських пор^д дпов!дають номерам наксимум!в на г! отог-адах нал. 1-з. г.

2- У внб!рц! обкатаних зерен пом!тно перевахають висок! ¡-¡коВ1 оШнки. Значна р!зшшя 1 в петрохПИчних "спектрах" вибо-рок. то розглядзються - якио судити по головнии наксинуиаи, для иеобка шик зерен характернип б!яьи кремнекислий склад Шж для оГ-кзтаник Р) зношшносте.

.ч. Шковий "спектр", одержакий для найбишш д.звн1х (То >1,3 мпг рок!в) обкатаних ииркон1в (нал. 1-ж) принципово близькиа аналогичному "спектру" .нал. 1-е), побудованому по д .им датуван-ня циркон!в з яокенбр1йських утворень Укра1'нського щита (УЩ) 1>-рь !зотопким методом ( Каталог изотопных дат Украинского шита. , Киев, 19Т8). Под1бна аналог!я випливае ' з сп!вставлення одержаних яаних з результатами !зотопного датувакня монаиит!в УК «мал. !-д), то наведен! з т!с!" ж роботи. Проведен! сШвставлення дсзво-ляоть розглядати к найб!льи ¡мов^рне джерело постачання в осадо-вий басейн обкатаних циркон!в (з То > 1,3 пяре. рок1в) або УК, або принпкпово под!бну йому область розвитку докембр1йськия утвореяь.

4. Пор!вняно невелика за об'еном трупа вревн!х (То > 1.3 млрд. гок1в). але, необкатаних циркон!в по своему в!ковону "спектру1' (мал. 1-з) принципово под1бна як аналог1чн!й по оц^не-нону влсу груп! обкатаяик циркон!в. так I ¡зотояно дзтованим цирконам 1 монацитам УЩ (мал. 1-д,е,*,). Не засв!дчУЕ про наявнЛсть у склад! "головно!" живлячо! пров!нк1г д!лянок (серединний масив або масиви), шо були складен! докеибр!йськими нетаморФ1тами, уль-тг-анетанор-Ятами ! магматитами.

5. Пор!вняно малочисельн! молод1 зерна з То <1,3 млрд.рок!в, ж.) вичвлен! у склад! виЫрки обкатаних циркон!в (мал. 1-ж) у в1коеому в!дношенн! не мають аналог!в на УЕ (мал. 1-д,е), але '¡лнзми :а гш,!! похазником до Оагаточисельник неоОкатаних молодих циркон1ь (нал. 1-з), генетично ототозшюваних автором з молодимк нагматитамн "головно"!" живлячоч' пров!кш ь

Подалыпа детал!заи!я в!кових та петрох!н1ч1Шх тип!в кате-

=4.

ринс! ж пор!д виконана за принципом: добре виражений максиму.-! або група сун1жних максимум!в на в1дпов!дноку узагальненому "спектр!" 'згладжен1й Пстограм!) - в!коеий або петрох ПИчкай тип катеринсько! пороки (нал. 1 -в, г, ж, з. таблиця). Оск!льки така ге-нетична та в1кова тйп1заШя узагалькених вйб!рок теригеиних цкр-кон!в як.1сно добре в1дтворилася на аиалог1чних часткових "спект-гзх". нобудованих для кояноК з вивчених конпозктних проб, вона я л, 'а основою для к!льк! сно- генетичного анал!эу теригекного иир-¡•'•»иу. р. кг>д! котрого окремо для обкатаних та необкатаних зерен, по рхрр.яп. у пил!яен1 пгтрохШ1чн1 та в1ков! групп- були розрахо-еш< г-ч-'^.ч". Ск (ко'и'ечтрап! я по к'.лы'ост! зерен. <1. Результат!! ¡с? геугпичпгл о ана-Изу- вт»яан'>'-> для узагальнених

кону, в ход! котрого окремо ппя обкатаних та необклт^них зрр^н-к. вхсдять у вшибет петрох1м!чн1 та eíkobí rpvnn, бу«и розрл-хован! значения Ск (кониентрзи! * по к!лькост! зерен, х>. Результата к!льк!сно-генетнчн1'.1'о anajii?y. еикон? ого для узагальнених ри6!рок обкатаних та необкатчнпх :>ерен шпч-пну, сл!д розгля,"эти як усеррднену та досить показну "пиркон'-метрпчну" характеристику теригеиних утворень тэрг!йсько1 серп. АкяооПчн! роэрахунки, ви-конан! окремо для ko«hoí э проб проденонстругмли значнi neipot^i»-nofíl paplanlï по вквченому розр!зу, rao св1дчить про внсоку н1шшв1гть палеогеографIhhoï обстановки в перюд Фог-мувдння утво рень тавр!исько'1' сер!!.

Результат» i-:iльк!сно-генетичного аналк-у теригенних чирков! в, якио ч>: доиевнити одержавши автором (Мщрг.ев o.p. та íн. . 1993) даниш! по складу та ou!неному в1ку акцесгии:; циркон ib з г ранит i в гальки всршь-.-грських конглокегат1в кгиму, «о с «орнуваяи' (зазпапег!дь в!лопо) за рахунок руйнування пог!я "головно'Г' жпв-n--m¡ прев!nulï, дозролч«ть виконати значно б!лы7 дггапьн! та Шлюм певн] п?тг"Фо''иев! Р1:'Констгукц1 ï, h¡> ;р вдавалось згобпти • ран »п. гпир.зичись на •■тадшИйя! годи. Така комплексна íht пре-тт!1Я ycix даннх. я о одержим по 3-х найб!льш ( нФорматикнх та однозначно ihttnpf-1уемнх юригенчих компонентах, як! потрапили в тр!ас-юрськг.й баоейк седимчн- ">uiï (обкатан!, пеобкатан! циркони, галька гранит!в покомбр!поького г !ку) з урахуванням наяьчи\ палеогеограф! чних «аних ( л •'•пас палеогеограф Нних карт УкраТнсько! ! Молдавське! ГС1>, Kh'íb, r3F>0) приподить д^ наступних реземуючих wchobkíb:

1. В пер!ол ч п!зчь«го TPiary 1 по bcpw юру еключно осадо-вий басепн. да »гнував на Micut суч-тчого прського крину, яи-ьнвея теригеиним натер!ал^м. якии нлах^пив за рахунок руйнування явок .»ирлячик пг-»п'.нц!н- головно! • по Исгилася кагМьдень в'.д батрйсг та бу/м к!даллена im г!вносно назначит в!дстань, та дру-горядноЧ - ш" «vi;* гозта1яо1-тнт нап!вн(ч в!д нього.

2. Головна живлчча пр"«1Н"!я. ио в!д!гравала дпШнуюч, роль в лостачачн! те тигриного мдтр'алу, охарактеризована г. 5ïpkok> необ-катаннх ?et°H т^рчгенного пипкрну. pi тс* прррр<..^зючого в п!скови-itax f"' f-к . сгП ï la м'ьк» вврпнко^рських конгломерат! s. г->.п»п«лц) По mm nrr.tr "бчкт1'* дан! добре гзг'чтються м!я сооеы.

061'чгпн! тегиг^ин! »пркоми. вм!''т яких У п! :овиках i тог) йсь"'^ i не'Ч1лчш>. mot») природе»? очевидно гртеро-

гелн1. Одержан1 для инк дан1 пркпускають два вар!акти 1нтерпрг-таип - досить !иов!рне як ?х кадходження в басейн седиментакП эа рахуиок руйн/вання т1£1 >. "головно!" живлячо! пров1нцП (в пь-ом/ випадку вони просто багаторазово перев1дкладалися в прои!кних колекторах. то були розташован! в П межах), так 1 "£к тоги-тор!й,';ьно протяжлнва транспортировка 1з достатньо .В1ддалея0\ (сотн! к!лометр!в) област1 зносу.

В1кова еволви!я "головно!" жив^ячо* проиниП, що була пере-вакшш постачальи..1«и теригенного матер1алу в тР1ас - юрськиа осадовпй басейн, реставрована на узагальнюк>ч!й д1аграм! (нал, 2-А), на як! к результата к!льк1ско-генетичного анал1зу ви61рки необкатаних теригенмих пиркон1в згрупован! по в!ковим етапан роз-витку

Судячи з одержаних даних, ця провИипя характеризувалася широкими. вар1ап!ями В1ко к та петрох!н1чиих тшЦв складаючкх пор1д, а такоз: тривалин еволюнишим развитием. Значн:/, але не го-ловну р~чь в 15 будов! гмали докем5р!йськ! утворення з То > 1,3 -1,4 млрд. рок1в, як! в тр1ас-юрсы:гй час складали. очевидно, се-редикний насив (масиви), то виховили на дениу поверхню. За складом пор!д (таблиия) та ¡стор1с» формувзння вони достатньо типов! -для областей розвитку докембрКських метаморФит1В, ультраметанор-Фи 'в та магматчт!в. Так, у В1К0В!И еволюип склакеник до-кенбр1йськнни утворенняни д!лянок "головной" провИшП в до-кембрп виразио просл1 джуеться гекеральна за:<оном1'рн!сть - иосту-пово зростання частей новоутворения кремнекислих ультраметамор-Фит!р та 1'~гнатит1в при эннженк! в!ку В1Д 3,5 до 1,4 млрд, рок!в, За аей ш-личезний пер!од була, иевно, зд!йснена тиШчна для до-кембр!йсько'1 1сторП еволхиПйна зм!на тектон!чних режим 1 в у пастуший поел!довност!: геосинкл!нальний - платформекий - ак-тп»1зований платфорнении.

^.аачне зростання рол1 кремнекислих кагиатит1в, яо г.оступобо ставали, починаючи г етапу актив!заиП 1,4-1,5 млрд. рок!в, одн1£!с з седучих породних р!зновкд!в, заЕериус розвиток "гол.овноГ' пров1ии:i в опасувапий пер!од. Досл1джсн! гранити гальки верхньо-крськик конгломорат!в 1 сл! ; вважати иррдставнкками поц!бних грз-витокд;г (табпиия, типк п^Мк НТ,е «в>. т?«ке припясення добре уз горжуеться як !з складок гтатгИп гапы. (3102 = 7Г,-74''), так ! з 1х найб!льк !нов!рчим в1ким (1,4-!,ъ млрд, рок'в), во визпачсниА «а основ! сп1льио? !ктергфетаи!т к-Аг дагупання та г- .'тотьп" зн?-

чень оШненого в1ку (То) в акцесорних цирконах р1зних ренегат А ( мдресв О. В. та in., 1993).

Укоренения опнсаних гран!то*д1в. яке заверьте характерний дяя древшх шит!в типово докем5р!йський nepiofl р^?витку. починае од-почасно 1 новий тривалий пер1од, шо характеризувався багаторазовоо глибокою тектоно-магнатичною актив!заимею первинно докембр^йсько-го субстрату. Пей пер'од охоплюе риФей-вендський (То : 0,8-1,2 млрд. poiciB) та лалеозо.—ький (То < 0,6-0,7 млрд. pokIb) етапи. Сане з под!ямн згаданих етап!в зв'язане як Формування накладених генераШй акиесорного циркону в гранатах гальки (Андреев О. В. та lu. >1993) I так 1 утворення багаточиселышх теригенних uhpkohIb, шо з'являться на рифей-вендсысому i особливо палеозойськону этапах та мають г1дротермально-метасоматичний генезис. Одночасно р1зко зростае i досягае максимуму на палеозойськону етап! розвит-ку роль середнього та основного магматизму. Иагматичн1 пох1дн! палеозойського етапу (габро^ди, дюрити, гранод!орити) очевидно дом!нували в геолог!чн1й буп0в1 бЛИЖНЬО! живлячо? nPOBiHOil з tplac - юрський час.

Реставрований виае вигляд головно! живлячо!" пров1нцП •--> мохе бути ототожнюваиип ni з одгпею з в1домих зараз можливих областей живлення. 3 ulcï причини мохна вважати досить !моз1рнпм зануркванпя aiеï npoDliiniï п'т воду сучасного Чорного моря, ао в1вбулося в niсляюрський пер!од.

Друга''жипляча пров!нШя характеризувалася переважним розрит-кон типово докембр!йських утворень з То > 1,4 млрд. рок!в. В!ковкй "спектр" а!лпов!дннх 1м обкатаних циркон!в принпи-ово под!бннй аналог!чному "спектру", по побудовзний для 1зотопно г тованих циркон!в ущ. сшвпадають i реставрован! петрох!м1чн! типи пор1д. Ш Факти п!дтверджують можлив!сть noMimioï участ! в постачанн! теригенних циркон!в до басейну осадконакопкчеНий УкРашського шита - як найблиячо! з utsoHKX (зле все-таки в!ддалено! на сотш ' к1лометрю) облает! розвитку високомэтаморф!зозаного докембр!». ВШПткно, шо еволюа1я складу материнських пор!д по м1р! шхеннч значен» в!:гу обкатаких Терпгенних uhpkohIb у д!апаз<- ! То = 1,4 -3,6 м.г!гя. pokIb багато в чому аналоПчна еволю. Л аеобкатаних зерен того х BlKOEsrc чпязону." Певно 'в Шй аналог! ï виявилася глобальна близьк!сть докенбр1йсько! IctopIï древн!х шит!в.

biдностш нолод1 обкатан1 пиркони (То <1,3 млрд. poki^) в1ко-рих та генетнчних аналог!в на УД не нают Вони являються

по:-:!дники головним чином риФей - веидського та, с к-лсли нIр 1. аалеозойського етап!в розвитку, а найб1льа !иов!ршш.ЛА1*риЛом 1к аостачаннч, окр;м вже розгдянутого Еже вар!акту (поотачзияя за ра.-.унок руйнуваиня пор!д головяок хивлдчо! проб1ндП), мл'ли оутк нагматичн! утворення переважно кремнекислого складу, то очевидно входили до склддчастог'о спор/дхення Ск1Фсько1 плити I виходили на денну иоверьню в тр!ас - юрський час.

Таким чином, друга провШШя була скомшо всього гетерогенной ¡ю сво\й природ, та об'еднувала два р!зних компонента - Ук-рз1'нський шит та складчасте спорудження СкЛФсько! плити. !нов!рца в!кова еьолюШя пров!чцП представлена на мал. 2-Б.

РйСНОВОК

Вкявлён! законом! рнэ» дозволили охарактсризувати склад та в 1 к магеринських пор°1Д - джерел жнвлекня тйЕигенного матер!алу. Результат досл!д/.еннч г 'ркон!в з п!сковик!в тавр1йсько'! сер!' та з гальки верчаьоюрських конгломерат! в однозначно св!дчать про те, ко в иостачашп теркгениого натер! ал у в 1р!ас-к>рсышй осадовий басейн Г!рського Крику брали участь дв1 р1зн! кизляч! провшиП.

Перша з них була розташован" на п1вдень в безпосередп!й близь-ко- ч в!д басейку осавкоиэкопичення. забэзпечувала надходхэния до ¡чого необкатаних ииркон!в та гальки конгломерат!в, та являла со-бс>> район розвитку .перэвазшио в!дносно молодик (£00-800 или. рок!в> магиатнчаих пор!д основного складу. Докембр!йськ! (>1400 нлн. Г'Ок!п' утвсрення займали Шдпорядковане положения, ■ шо очевидно скаамали аезначний за плошев серэдкнний насив (гасивй'М та в!дчули вплиз декиькох еташв актив!зад!I. Роль те! пров!нцп в постачанк! теркгенного матер! алу була переважаючою.

Друга живяяча пров!шпя була розташована на значила виттат в!д б-сеину осапконакогшчення, забс-зп?ч?влла постач -;ня в нього б1льшо! часткни обкатаних циркон 1 в 1 явгяза собою типов? область рс-звитку високометанорФ!зованих пок^мбР1й"ьких утв-'-рень (УсраТн-

СЬКИЙ ПГ.1Т?), рплив П!Г1 ПР0В!Н!'1 '( из Г1-.П.ЧД ричивннх и ! uv.na-'< вVII

р!д»;лсно слабкие.

- 21 -

OCHOBHI СПУБЛ1 КОВАНI РОБОТИ ПО ТЕШ ДИСЕРТАЩI

1. Установка для многоэлементного рентген-Флуоресцентного анализа с применением полупроводникового детек; ра и рентгеновской трубки // Приборы и техника эксперимента. - 1978. - Н5. -с. 217 - 219 (сп1вавтор А. К. Чебур/син).

2. Установка для много-чементного рентгеновского Флуоресцентного анализа малых количеств вещества // Приборы и техника эксперимента. -1984,- Н 3.- С, 208-212. (сп!вавтори: А.К.Чебур-кин, К. с. проскурка)

3. Некоторые минералого-геохимические особенности апатитоноскых апьбититов Тимошевского проявления (центральная часть УШ) // Геол. журнал. - 1985. - Т. 45. Н 4. - с. 41-50. (сп!вавтори : В. И. Скаржинский, С. Е. Жнюков, А. К. Чебуркин).

4. Элементы-примеси в апатитах из докембрийских метаморфических, ультраметаморфических и метасоматическин образований Украинского шита // Акцессорные минералы горних пород / Под ред. В. 3. Ляховнча. - И: Наг -а. 1985,- С. Б4-65. (стзавтори: С. Е. Шнхжор, Р. II. Иербина ).

5. Морфология и геохимические особенности цирконов кислых магматических пород метаморфического комплекса Рахсвских гор //"Актуальные вопрсы геологии ; .сраины. Натериалы конф. молодых уче-нах ИГН АН УССР, Алушта, 27 марта-7 апреля 1985". Киез. 1986. С. 82-83. (сШвавтор: Л. И. Степанюк).

6. Использование особенностей химического состава апатита при прогнозировании, поисках и оценке месторождений .аатит^пых руд на Украинском Еите // Геол. жури. - 1987. - Т. 47, 3. - С 7 3-82. (сгПвавтори: С. Е. Шнеков, А. К. Чебуркин, В. И. Васенко).

7. A.c. 1338654 СССР, Заявка Н 3873739 от 28.03. 35. Зарегистрировано в Государственном реестре изобретений СССР 15.05.87. (сп!в-

автори: Е. Я. Иарченко, Р. М. Файзуллин, В. И. васенко, С. Е. шнюков, А. К. Чебуркин).

8. Выделение питакжиу провинций при изучении осадкообразования по типохимическим особенностям терригешшх дирконо„, сфенов и апатитов (па примере шельфа Гвинеи) // Порская геология Западной и Центральной Африки: m.w'mnw уоеб. курсов (Конакг:1. 1625 марта 1907 г.). - Париж : ШЕСКО, 1988. - С. 75-100.-Ъ'экл. ГАЗСКО по мор. наукам; РмП. 50). (сшвавтори А. К. Чебуркш., 0.3. Инюков. Е. И. Кгр-ель).

- гг -

Геохимическая гетерогенность докембрийскик цирконов по данным рентгенФлюоресцентного анализа // Геология и геофизика. -1968. -Н 6.-С. 47-54. (сп!вавтори; В.В.Демьяненко. А. К. Чебуркин).

■ ъ злементы-примеси в сквозных сосуществующих акцессорных минералах - критерий оценки условий Формирования метасоматитов (прикцш:а интерпретации мипералого-геохииических данных, метод аналитических исследований). - Киев, 198В. - 50 с. - (Препринт /АН УССР, ик-т геологических наук; 88-<15). (сШвавтори: С. Е. Ишоков, А, к. Чеб .жин).

И. Электронно-оптические исследования циркона из кимберлитов п Онтогения мк. .Фалов и технологическая минералогия - Киев, Наук, думка. 1568. с. 160-165. (С!,1 вавтори: С.И.Рыбалко, Г. А. Галнй тз ! н. ).

1й. ге^киния "сквозных" сосуществующих акцессорных минералов и ее роль в ксследоЕании зг_о- и экзогенных геологических процессов // Геол. журн.-1989. - N 2, Т, 49.-С. 107-114. (сшвавтогн: С. Е. Шнйкоз, А. К. ЧйбУРКИН)

1з.элементы-примеси в акцессорных минералах гранитоидов. - Киев, ¡939. - 59с. - (Препринт/ан УССР, Кн-т геохимии и Физики минералов), (сп(вавтор!1 к. Е. есипчук. а. к. Чебуркин та iв. >.

'4.Перспективы, проблема и возможная методика терригенно-минера-аогическнк - исследований с использованием типохинических особенностей "сквозных" терригенных минералов // Геол. жури. -1991.- М 5,- С. 100-115. (СП! вавтори; с. Е. Инаков.А. К. Чебуркин. ).

!^.Современные возможности метода общего свинца в радиогеохроно-логкчесии? исследованиях /' Геол. журя. -1992. -нь. - С. 125-130.

I* Пе.голо.ичееккй анализ геохимии акцессорных цирконов и апатитов кз гранитоидов гоховеакой интрузии (Словакия) // Геол. журн. , -1993,- Н1. - С. 30-41. (сШвавтори: С. Е. Инкжов, И. Татар та 1 к. ).

И. 14 шмические особенности и возраст гетероген: мк популяций циркона из гранитов гзльки юрских конгломератов Горного Крыма // Геол. яурн. - 1993. - Кб. ( прукуеться )• (сп 1 взчк.гч: с г К. Е. Крюкова. Е. А. *3°,ПОУСГ'РЧ- с п. СЧР»НО»: 1