Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Структурно-литологические особенности и нефтегазоносность продуктивных комплексов Северной стороны Днепровской-Донецкой впадины

ВАК РФ 04.00.17, Геология, поиски и разведка нефтяных и газовых месторождений

Автореферат диссертации по теме "Структурно-литологические особенности и нефтегазоносность продуктивных комплексов Северной стороны Днепровской-Донецкой впадины"

11АШ0НА/1ЬНА АКАДЕН1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ ГЕОЛОГИ I ГЕОХ1Н1I ГОРЮЧИХ КОПАЛИН

РГб ОД

На правах руконису

2 ОПТ

ПАВЛЕНКО Петро ТимоФ1йович

СТРУКТУРНО-ЛIТОЛОГIЧНI ОСОКЛИВОСТI ТА НАФТОГЛЗОНОСШСТЬ ПРОДУХТИВНИХ КОНПЛЕКС1В ШВН1ЧНОГО БОРТУ ДНШРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОГ ЗАПАДИНИ

Спеп1альн1сть 04.00.17 - геология, пошуки та Р03В1Дка нафтових I газових родовиш

Дисертац1я на здобуття наукового ступеня кандидата геолого-Н1нералоГ1Чних наук у вигляд! науковоЗ допоем

Льв1в - 1994

дисертагНя е наукова допов^ь.

Робота виконана в дерхавнону геолоичнону шдприемств! "ПолтаванаФтогазгеологчя" Дерхконгеолог!Г УкраТни. ОФШ1йн{ опоненти:

1. Доктор геолого-н1нералог1чних наук, член-кореспондент НАН

укрэ1ни ШПАК Петро Федорович (1ГН НАНУ, н. Кихв). г. Доктор геолого-и1нераяог1чних наук.проФесор

КОЛОДШ Володинир Васильович (1ГГГК НАНУ. м. Льв1в) Пров!дна организация - Укра'шський Дерхавний науково-досл!дний

на засМдатН cneniafli30BaH0l вчено! ради Д 04.01.01 в 1нститут{ геологи i reoxiHii горючих копалин HAH УкраТни за адресов:

3 публ1каШяни по дисертагПТ ножна ознайонитися у б^блютеш 1нституту геолог11 i reoxiHii горючих копалин hah Украхни (н.Дьв!в. вул. Наукова. За).

Дисертац1я у виглядi науково! допов!Д1 роз¡слана

геологорозв!дувалышй ¡нститут (н. Дьв!в)

290053. н. Дьв1в - 53. вул. Наукова. 3-а.

Ä-'Al—Wl-.

р.

Вчений секретар cneni ал:зовано!

вчено! ради Д 04.01.01 в IГГГК НАНУ,

кандидат геолого-нШералоПчник наук

Войчевська Л. Т.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть роботи. Видобуток вуглеводнево'1 сировини на VKPa'iHi. починаючи з семидесятик pokib, постшно знижусться i на початок 1994 року становить вi д загальних господарчих потреб лише 9по наФт1 i 17-18/: по газу. В зв'язку з необ-xiflHicno стаб1л1зацП i Шдвишення цього Р1вня виникла потреба розробки нових напрямк1В геологорозв!дувальних po6iT на основ! наукового обгрунтування результативних nomyKiB не-традитйних об'GKTiв. Особливо гостро ця задача сто!ть в Д1-ючих нафтогазовидобувних районах ДШпровсько-Донеиького peri-ону. Одним ¡з важливих об'ект1В для подальшого розвитку пошу-кових P06iT в Дн1провсько-Донецьк1й западинi (ДДз) е Швн1ч-ний борт (ПБ), де вже в^дкрито Шлий ряд родовит. Докази ви-coKo'i перспективност1 ПБ автором разом з ¡ншими д0сл1дниками викладен1 в "Комплексай nporpaMi вивчення перспектив нафто-газоносност1 Швн1Чного борту ДДз на nepiofl 1939-1995 p.p. ", а результата П вт1лення - в зб1Рниках та окремо виданих працях (1-21).

Ochobhi переваги po6it на ПБ в nopiBHHHHi з ¡ншими д^ян-ками западини складають: невелик! глибини залягання наФтога-зоносних комплекс¡в при досить повному розвитку реПональних продуктивних товш, наявнють Т1льки двох сшвпадаючих в пла-Hi структурно-тектонгчних поверх!в,де розвиток розломно-бло-kobo'i тектонiки сприяв утворенню р1зноман1тних Форм, спромо-жних акумулювати промислов! поклади вуглеводн!в (ВВ) в оса-довому чохл1 та породах Фундаменту.

В дисертац!йН1й робот! викладен1 вивчен1 автором у 19ST-1994 pp. особливост1 будови 1 нафтогазоносност1 центральноi та niвденно-cxiдно!" частики борту, а також узагальнен! резу-

- г -

льтати досл1Пжень по виявленню умов Формування пасток та просторового розмШення поклад!'в ВВ у центральной частин! западини.

Нета досл!джень. Виявлення подальших перспектив наФтогазо-hochocti ПБ ДДз. Детальне з'ясування особливостей розповсюд-ження л1толого-стратиграФ!чних продуктивних комплекс!в борту, як основи для постановки геологорозв!дувальних poöiT.

Основн1 завдання досл1джень наступи!: вивчення особливо-CTi будови ПБ. локальних пасток в ньому та характеру речовин-ного складу пор:д продуктивних комплекс!в; уточнения ступеня залежност! Ф!льтрац1йно-емн!сних властивостей пор!д - колек-Topiв Bia положения i'x в простор!. визначення законом¡рностей просторового розмИпення покладав ВВ; обгрунтування перспек-тивних напрямк!в геологорозв!дувальних po6it на наФту та газ на борту ДДз.

фактичний матерiал та методика досл1джень. В основу роботи покладен! геолого - геофхзичн! матер!али. 3i6paHi автором в npoueci peafli3anii" "Комплексно!' програми... " на протяз! 1987 - 1994 рок!в за час npaui в державному геолог!чному nin-приемств! "ПолтавнаФтогазгеолог!я". широко використан! рукописи! та опубл!кованi матер!али виробничих i наукових орга-н!заи1й (геоф13ичних та геолопчних п!дприемств Держкомгеоло-ri'i Укра'гни. ПО "УкрнаФта", концерну "Укргазпром". Укр ДГР1. ГГН i IГiггк HAH УкраНш та 1н. ).

Поставлен! завдання вирШувалися на основ! комплексного за-стосування структурного, л!тофаи!ального. палеотектон!чного. палеогеоморФолоПчного та Ютшх метод!в.

Нахкова новизна роботи.

Доел!дженнями встановлено:

-законом!рностч розповсюдження л!толого-стратиграФ!чних комплекс ¡в та тип¡в порiд продуктивних товш; -просторове розмШення кондшПйних грэнулярних колектор1в, зон вив1трювання. тр1пшнуватих П0Р1Д в кристал1чному Фундамент! 1 зв'язок Хх з розломно-блоковою тектон1кою; -критерП наФтогазоносност: локальних структурних Форм та просторового розмшення поклад!в ВВ; -подалышй напрямок геологорозв1дувальних роб!т з урахуван-ням особливостей будови та р1зноман!Тного речовинного складу нафтогазоносних комплекс¡в.

ПОЛОЖЕНИЯ. ЯК1 ЭАХИШАКГГЬСЯ: -/итолого-стратиграф1чн! та структура! особливост! Швн1Чно-го борту ДДз. як! полягають в повнот! поширення регионально продуктивних комплекс¡в. широкому розповсюдженн! поздовжн!х та поперечних скид!в. р!зноман!тност! пасток. зональност! розвитку кондшПйних пор!д-колектор^в, сприятливих для наФ-тогазонакопичення.

-Просторове розповсюдження грэнулярних кондиШйних колекто-р1в, зон вив!трювання та тр!тинуватих пор!д у кристал!чному фундамент! знаходиться в т!сному взаемозв'язку з активн!стю розвитку структурно-тектон!чних зон.

-Потенц!йно-перспективн! за Формою пастки вуглевод^в утворе-н! складним сп1вв!дношенням пор!д-колектор^в та покришок з системою поперечних ! поздовжгпх скид!в. переважно неузгод-жених.

-Перспективи наФтогазоносност! ПБ обумовлен! л!толого-фа1П -альним типом пор!д. просторовим розповсюдженням пласт!в-ко-лектор1в, Формою пасток. типом ускладнюючих скид!в. ¡нтен-сивн!стю проявления розломно-блоково! тектон!ки в пронес!

осадконакопичення та повнотою розр1эу. сп1ВВ1дношенням тов-тин пласт1в-покришок, пласт1в-колектор1в та ампл1тудок> ек-рануючих 1'х скидав.

Практична ШнШсть i реал!заШя роботи. Основн! науков! положения використан1 при складанн! та реал:зацП" "Комплексно! программ... Це дозволило при участ! автора в1дкрйти но-вий Харк1вський нафтогазоносний район, в якому вже виявлено б родовиш з запасами поклад1в ВВ промислових та перспектив-них категор1й до 70 млн. т. умовного палива. а також шлий ряд пасток. то св1дчйть про велик! потенШйн1 можливост! центрально! частини Шеечного борту. ГНдтвердженням цьому е вияв-лення геоф!зичними досл1дженнями понад 20 нових структурних елемент1В. э яких б шдготовлено до пошукового бур1ння з за-гальними перспективними запасами ВВ до 30 млн. т. умовного палива.

АпробаШя роботи. Основн! результата роботи допов1далися на зас!данн! м1жв1домчо1 групи по вивченню наФтогазоносност! кристал!чних пор!д фундаменту ДДз (Ки!в, 1990р. ). всеукрахн-ськ!й науков!й нарад1 "Тектогенез i наФтогазоноснють надр Укра!ни" (Льв1в. 1992р. ). Вченш рад1 УкрДГР1 (Льв1в. 1992р. ). НТР ДержкомгеологП Укра1ни, дгп "ПолтавнаФтогазгеолоПя" (1989-1993 рр.). на наУково-практичн1й конФерениП "НаФта i газ Укра1'ни" (Ки\'в, 1994р. ) та ¡н.

ПУбл1каШI. Натер1али досл1джень викладен: в 2-х монограф!-ях (в спiвавторств!), 19 препринтах та статтях.

За поради та консультацп по ряду питань i критичн) заува-ження автор висловлюе велику вдячШсть академ1кам HAH Укра!"-ни В. ю. Забiгайлу та I. I. ЧебаненкУ. 1Пнними i корисними були поради i допомога Н. Я. Барановсько!, 1. В. Височанського,

Л. Г. винниченко. А. в. Вольченково'!, М. П. Зюзькевича. в. П. Клочка, В. О. Кривоше!, М. В. Худика, А. В. Самария, за шо автор 1м

1пиро вдячний.

ОБГРУНТУВАННЯ ПОЛОЖЕНЬ. ЯК1 ЗАХИПШОТЬСЯ.

Дн!провсько - Донецька западина в тект0Н1ЧН0МУ в1днощенн1 являе собою частину великого палеозойського Доно-Дн!провсь-кого прогину, який закладений на початку верхньофранського часу. В процес1 подальшого Формування сучасно! западини, на думку багатьох досл!дник1в, значку роль зхграла розломно-бло-кова тектмИка.

Iснус Шлий ряд погляд1в на розвиток западини та схем П тектон!чного районування. так, М. в. Чирв!нською, п. С.Хохловим, Б. Д. Гончаренком та 1ншими по поверхн! кристального Фундаменту вид!ляються Швн1Чно-Сх1Дний 1 Швденно-зах1дний приборто-в1 1 Центральний (осьовий) прогин, як! в осадовому комплекс! в1дпов!дають трьом тектон1Чним зонам: Швн1чн1й 1 ШвденШй прибортовим та Центральному грабену. Обмежують западину з П1Вноч1 та п!вдня схили Воронезького та Укра!нського криста-л!чних масив1в,як1 утворюють П1вн!чний та швденний 11 борти.

Пошуково-розв!дувальн! робота на наФту та газ проводились в Р1зних тектон!чних зонах западини в б1Льшост! на ч1тко ви-ражених в розр^з! антиклинальних структурах з глибинами за-лягання продуктивних комплекс 1 в до 5000-б200м. За весь период розв!дувальних роб!т в межах центрального та п!вденно-сх!дного елемент^в ддз виявлено понад 110 родовит наФти та газу в широкому стратиграФ1чному д1апазон!: в1д юрських до девонських в1дклад1в включно.

Бортов! ж частини западини з прост!шими г!рничо-геолог!ч-

ними умовами 6ур1ння та невеликими глибинами залягання рег1-онально нафтогазоносних комплекс¡в вважалися малоперспектив-ними. 1 в 1'х межах геологорозв!дувальн1 роботи проводилися лише Фрагментарно, поодинокими свердловинами, як: вирШУвали локальн! геолоПчн1 завдання.

Склалися важк1 умови з подальшим нарощуванням запасов наф-ти та газу, потр!бна була розробка нових напрямк!в пошуково-розв1дувальних роб 1т I обгрунтування нових об'ект!в як по плот!, так I в розр1зГ на малих глибинах. В зв'язку з цим колективом вчених та виробничник1в, за участю автора, було . запропоновано зШйснити зб1льшення запас ¡в вуглеводнево'1 си-ровини за рахунок нового об'екту - ГПвн1чного борту ДДз.

На необх1дн1сть вирИпення проблеми наФтогазоносност1 за ра-хунок кристал^чних пор!д фундаменту та осадового чохла ПБ на протяз1 багатьох рок!в вказували ¡0.0. АРС1Р1й, 1.В. Височан-ський, В. К. гавриш. е. С. Дворянин, в. Н. Зав'ялов, Г. Д. Забела. В. О. Краютк1н , В. п. Клочко, Б. П. Кабитев, И. I. Пономаренко. I. I. Чебаненко, В. Б. Порф1р'ев, в. I. Созанський та 1н. Приншпи визначення перспектив борту в них були р!знь але вс$ вони позитивно огПнювали його потенШйн1 можливостк

Отримання промислових бриплив1В нафти та газу на ЮлПвсь-к1й 1 Хухрянськ1й плотах пШтвердило високу перспектив^сть борту та дозволило вперше п:драхувати прогнозн1 ресурси ВВ в породах кристал1чного Фундаменту та осадового чохла, якх ся-гали 18бмлн. т (Кабишев Б. П. 1 1н. ).

Для реал!заип нового напрямку геологорозв!дувальних ро-61т колективом вчених та виробничник1в. за участю автора, (В. Г. Дем'янчук. В. В. Крот. I. I. Чебаненко, В. п. Клочко. Б. П. Кабишев. е. С. Дворянин, В. I. Н'ясников, В. I. Поштаренко, Р. М. Окре-пкий, л. В. Курилюк, Г. I. Вакарчук, 1.М. Матвеев. ) була складена

"Комплексна програма вивчення перспектив нафтогазоносност1 IliBHi4Horo борту ДДз на nepion 1989-1995 p.p.". Поставлен! нею задач! були виконан! за три роки: встановлена промислова газоносн!сть 5-ти структурних зон (Ckbopuíвська, В!лоз!рська, MaKii'BCbKa. Максальська, Островерх! вська), на 6 родовитах виявлен1 регЧональн! розуш!льнен! зони в породах кристал1чно-го Фундаменту, забезпечений npnpiCT запас!в ВВ категоР!i ci в осадовому чохл! та породах фундаменту в к!лькост! до 30,0 млн.т. при розрахованому в "Комплексн!й nporpaMi..." 25, 2 млн. т..

В npoueci íi реал!зацП накопччена велика к1льк!сть ново! геолог1чно'1 !нФормац!1, обробкою яко! займалися В. П. Клочко, е. С. Дворянин, В. о. кривошея, в. п. лебедь, В. и. Тесленко-Понома-ренко, I. В. Височанський, П. Н. Муляр, О. С. Стае i в, Ю. В. Трухачов. В. С. Токовенко, автор та iHini.

ПОЛОЖЕНИЯ I: J\\толого-стратиграФ!4Hi та структурн! особли-bocti nibhí4h0r0 борту ддз, hki ПОЛЯГаЮТЬ у повнот1 розпов-сюдхення регионально продуктивних комплекс!в, широкому роз-витку поздовжн!х та поперечних скид:в, piзноман!thoctí пасток, зональност! розвитку пор!д- колектор!в, сприятливих для наФтогазонакопичення /1-4,8,/.

Територ!я борту на сьогодн! внвчена лише в межах центрально! та niBfleHHo-cxiflHo'i д1лянок вздовж западини.

За даними сейсм1чних досл!джень та бУР1ння свердловин борт мае cBol характерн! особливост! будови - bíh б1льш широкий та менш похилий н!ж П!вденний. ширина його в 3ohí míct хар-Ki в-Богодух i в досягае 150-170км 3i значною глибиною заляган-ня nopifl фундаменту (3,5-4, 5км). На Фон! загального занурен-ня схилу Воронезького кристал!"Foro маеиву в 6ík дн!провсь-

кого грабену в1дШчаються локальш pi3HOMaHiTHi Форми рельефу фундаменту, обумовлен1 тектон1кою та неодинаковою ctíü-Kicno його nopifl Aoepo3ifiHHX npoueciB.

Рельеф Фундаменту, зокрема в межах Швденно! частини схи-лу 6орту. мае складну будову i в значн1й mípí обумовлений широким розвитком скид:в pi3Horo ор1ентування та амшнтуд. диз'юктиви групуються в дв1 ochobhi системи: субширотну, б!льш протяжну , та субмершиальну, то охоплюе поперечш по-рушення, серед яких вшпляються узгоджен! та неузгоджен1 скиди ампл1тудою 50-Ю0м, 1Нколи понад 300м.

ЗПдно сучасно! модел1 будови ПБ борту в центральна, найб1льш перспективой, юлГ1'всько-Коробочк1нськ1й, його fli-лянШ крайовий розлом втрачае Л1н1йн1сть i велику ампл!туду i розгалужуеться на широку (до 30км) зону скидав pí3hoí, пе-реважно невелико!■ амшптуди (до перших сотень метр1в). Тут л1н1йн1 контури грабену втрачаються, а борт hí6h вдаеться ви-пукло в западину. В зв'язку з цим борт та прибортова частини ДДз 4ÍTK01 гранигП не мають i являють собою CBoepiflHy пере-xiдну зону в!д Воронезького кристал^чного масиву до центрального грабену. ГеолоПчний P03Pi3 ПБ складаеться з типових для западини л1толого-стратиграФ1чних комплекс1в: докембРШ-ського, В1зейського. серпух1вського, середньо- та верхньока-м'яновуПльного. пермсько - TPiacoBoro, юрського, крейдового та неоген-палеогенового.

Докембр1йск1 кристал1чн1 утворення розкрит! 138 свердло-винами на глибину в!д гьэ до 1050 м в р!зних частинах борту. Речовинний склад фундаменту характеризуемся великою р!зно-MaHiTHicno i представлений грантами, плаг!огран1тами, гней-сани, м1гматитами. ультрабазитами, гранод!оритами, метабази-тами, метапорф!р1тами, кварцитами, кристал1чними сланпями,

амФ1 бсШтами та с¡енотами. поверхня кристал!чних nopin похи-ла i заглиблюеться на п1вденний зах1Д i пхвденний cxifl. Кути 11 нахилу мал! i зм1нюються в!д 1 до 3-4 градуси з макси-мальними глибинани залягання в межах територП. яка прилягас до прибортово! частини западини.

структурно - монокл!нальна поверхня кристал1чних пор1д ускладнена системою розлом1в Р1зного простягання. направле-ност1 плотин пад!ння та величин ампл1туд. створюючи як локально так i KpynHi структур^ елементи.

Bi3eftcbKi i, частково, турнейськ! в1дклади. як: залягають на кристал!чному фундамент!, повторюючи загальний нахил його поверхн1. За Л1Т0Л0г1чними ознаками в p03pi3i вшиляються дВ1 tobmi: нижня - карбонатно-пШано-арг1ллтова та верхня -арг4л1тово-алеврол1това. Нижня товта охоплюе турнейськ1, нижньов1зейськ! в1дклади та значну частину верхньов1зейских. CniBBiflHomeHHfl ni сковик1в» вапняк1в та арг1Л1Т1в не постШне. Найб1льша частина пi сковик1в в розр1з1 спостер1гаеться в межах центрально'! частини борту i в напрямку Воронезького ма-сиву. Bmict ni сковик!в зм1нюеться в досить широких межах -Bifl 2 до 20'/■. в поздовжньому niвденно-сх1дному напрямку проходить карбонатизац1я та глинизац!я розр1зу 3i зб!льшенням глибини залягання комплексу. Загальна величина товпЦ сягае 300 м в найб^льш занурен1й частши борту i 100 м в найб1льш

шднят1й.

Верхня л1толог1чна товша складена, в основному, apr^iTa-ми з niдпорядкованими алеврол!тами i простежуеться на Bcift територП борту,за винятком само! крайньо! niBHi4HO-cxiflHoi його частини. Загальна товшина всього комплексу досягае 450 м в найб1льш занурених i 150 м в прип1днятих частинах борту. В поздовжньому напрямку ( з заходу на cxifl) товшина в!дклад!в

зм!нюеться Biд 250 до 450 н. Характерною ознакою для в1зейсь-кого комплексу с в!дсутн1сть на значнШ територп pí3ko вира-жено! аномальност! в товшин! як в поздовжьому. так i в поперечному напрямках. Такий характер в осадконакопичення в1зей-ського комплексу св)дчить про piBHOMiPHe рег1ональне зануре-ння територП борту з загальним нахилом i"í в Швденно-сх1дно-му напрямку та пом!рним проявом розломно-блоково! тектон!ки.

Серпух1вський комплекс представлений верхн!м i нижн1м п!д'ярусами. в геологЧчному p03pi3i осадового чохла uí в1д-клади займають в!д 10 до 25^. За л!толог1чними ознаками в розр!зi вид!ляються 3 TOBtni. Нижня з них aprifliTOBO - алевро-л!това охоплюе нижньосерпух1вськ! в1дклади, hkí простежують-ся по вс1й територП борту, за винятком Стельмах^всько -Горо-дишинсько! д1лянки. Найб1льше накопичення товт! (250-460 м) спостер!гаеться в П1Вденно-сх1днт частит борту на д!лянш Кримськ0-Бурчак1вськ01 структурних зон. В межах ЮлП'всько-Коробочкинсько! зони в:дклади розвиненi значно менше i дося-гають лише 150-200 м, а на окремих дхлянках нав1ть не переви-шуоть 60-90 м. середня товща охоплюе нижню частину верхньо-серпух!вських в!дклад1в 1 простежуеться на bcíü територП борту за винятком niBHi4H0i та niвденно-сх1дно! найб1лып пришднятих його частин. За л1тологЧчним складом розр1з i i вмШуе пIсковик!в понад 60'/ В1Д загально! товшини. Найб1льше опШанення розр!зу в^дзначаеться в межах центрально'! частини борту на д1лянц1 ШНвсько - Коробочкинсько! нафтогазоносно! зони. В cxiflHOMy напрямку к1льк1сть п!сковик:в зменшуеться 1 величина !х сягае лише 10-40Х bía усього роэр13у. Товшина по-р1д дано! частини нестаб1льна i зм!нюеться в!д 235 м на краю борту з поступовим зменшенням до 110 м по Mi pi в!ддалення в!д нього.

Верхня л1толог1чна товша розповсюджена на вс1й територП борту. На д1лянц1 ЮЛ11'вка-коробочки залягае в розр1з1 без ломаного неузгодження. В межах Швденно-сх1дно! 11 частини проявляеться досить значний перерив в осадконакопиченн!. 1 вона перекривае горизонта середньо! та нижньох товш з кутовим неузгодженням. Речовинний склад розр1зу зм1нюеться з заходу на сх!д в1д пшано-глинистого, карбонатно-глинистого до глинисто-карбонатного. Шшано-глинистий розр1з розвинений в основному в центральна частин1 борту 1' складений аргштами з прошарками п1сковик!в та вапняк1в. Товщина окремих протарк1в п1сковик!в зм1нюеться в1д 1,0 до 20м. сумарна величина '¡х в розр1з1 не перевишуе ю-30м, то становить 8-15И в1д загально!" товшини П0Р1Д. в п1Вденно-сх1днШ частин! борту, на д1лянц1 Смоляниновка-Городише, верхня товша значно карбонатизована з утворенням в склеп¡нневих частинах окремих локальних п1днять вапнякових т1л. Товшина карбонатного розр1зу т1ла досягас 200-300 м при загальн1й величин! в1дклашв 250-350 м.

середньокам'яновупльнии л1толого-стратигра<Нчний комплекс займас 30-70* розр1зу осадового чохла Швн1чного борту 1 виражений в1дкладами башкирського та московського ярус1в.

Башкирськ! в1дклади з ус1х комплексов мають найб1льше по-ширення 1 займають 20-50Х осадового чохла. Найб1льше накопи-чення 1'х В1дм1чаеться в п1вденно-сх1дн1й частник де товшина досягас 670-1600м. В зах1дному напрямку товшина IX поступово зменшуеться до 360-550 м. в поперечних напрямках по л1н1ях Нар1жня-П1вн1чн1 Щегли, Бурчак-Городише тошина в1дклад1в зм1-НЮСТЬСЯ В1Д 500 ДО 360 м 1 В1Д 1600 до 500 м ПРИ ГРаД1СНТ1 в!дпов1дно 3 1 7 м на к1лометр. РозР1з в1дклад1в по л1толог1ч-ному складу мае аналог!чну, як 1 в сам1й западинь характеристику 1 складаеться ¡з нижньо!" карбонатно-арг1л1тово! та

Еерхаьо»' л i тан.: - a;-ri л i toso'í то «и. Кар г-онатно - .ipr i a i това то вша roinoüCMtóHa по всi и територп досл1 джсння. Hanoi лыпе розви-йена вона в зонах максимального накопичення комплексу, де сл-гме оЬО - 450 м i nepeEimnc по цьому параметру игл i л i толо со-стратигра-И чт комплекс» осацовсто чсхл-i. На pemTi територп борту то вша розвинека значно ЫтШе (70-.-.20 м). ГИшано-глини -ста тоиша складае верхню частину башкиреьного ярусу i роэеи-нена в поБИОму oo'chí на всьому Гпшпчнсм/ борту. Товша скла-дена jvti ¡итаин. ni скосжанн i т :нкнии (1-3 h¡ прошарками ва-пкяыБ. "Т-вшнни плас-tib iiíckoliikí в не поопти i smí нюк>тьсл ыд 10 до 100 н. Максимально какепнчення дано! частини pospí-з^ приур-чепо до тих самих ai льниць. то i карбонатно-арпл!-tobo i йог: частини. 3míhi тоьишн як е:-довж борту так i в поперечном." напряику .маг такл-.й ж.е характер, шо i ни:шя тоста.

Е;дклгди московеького ярусу е меса:-: тэриторП досЛ1Джень також розповсюджеш по всьому борту i по речовиннону складу представлен i арГ1Л1тамн, niсковшсамп : прошарка.чи вапнлюв. Hófiouiboij. товшина (бЪО-^О и) Б1дклад1в розкрита у гиЕденно--cxianiH частнн! богту i3 bmictoh пК'ковикю bí д 3 до 20'.:. з cyifdPiivio ís величиною вО-2'О м. В мехах центрально? частики борту товшина розр1зу елга? 460-400 и bmictoh п1шаиил nopi д 13 30у.. В поперечной/ напрямку товшина в!дклад1в на В1Д';тан1 Jo км змппоеться ¡лд 400 до СоО м. Град1:нт елгае понад б и на К1Лометр.

Бермньокам' яновугч льний л)т.>лого-стратиграф1'ший комплекс розповешжении на значшй тс-ритор i i. за винятком крайньоi niвнi'tiio-cm днем частини борту в межах Лье1Вгько-город1шшнсь-ko'í аонп. Po.ipiD комплексу представлений apriniTo-nimaHiiMii В1дкладаии з окремими прошарками вапнякЛЕ. НаШмльша товшина p^3pi3y верхньего карбону biдм»чаеться у аентральШй частия!

борту, де вона досягае 700-900 м ¡э вм^стом пШаних пор]д по-над го'/-.

Тр!асово-пермськ1, юрськЬ крейдов! та неоген-палеогенов! комплекси складають верхню частину розр1зу осадового чохла 1 нають типовий для ДДз розвиток лише в нежах центрально! КШ-1Всько-Коробочкинсько'1 частини борту. На решт1 територП вони р1зко скорочуються або зовс1М випадають ¡з розр!зу.

Так, пермо-тр1асовий комплекс в межах центрально! частини борту мае товшини впоперек 545 - 195 м, в схшному ж напрямку поступово зменшуеться вхд 350 до о м. АналогМчний характер розвитку мають I юрськ1 в1дклади: 530-335м впоперек борту 1 530 -Ом вподовж. крейдовий комплекс розвинений найб1льше 1 представлений верхньою крейдяно-мергельною товшою по вс1й те-риторП борту. Товишна його сягае в1д 900 до 320 м. Найменшу товтину мають палеоген - неогенов! В1дклади, як1 завершують Р03Р13 осадових пор1д: в центральна частинх борту- 270 м, в П1вденн0-сх1дн1й - 20-30 м.

Наведений досить складний характер розповсюдження л1толо-го-стратиграФ1Чних комплекс!в осадового чохла ПБ западини по-в'язаний з розломно-блоковою тектон1кою при максимальному I! прояв! в процес! накопичення серпух!вських 1 башкирських в1д-клад1В,шо в Ц1лому обумовило зональн1сть розвитку пласт!в-ко-лектор1в та речовинний склад розр1зу.

3 анал13У зм!ни товтин роэр13!в осадового комплексу та !х речовинного складу в поздовжньому напрямку ПБ ч1тко простежу-ються особливост! його Формування, а саме:

- починаючи з В1зейського часу вся територ1Я борту являла собою слабо нахилену в п!вденно-сх1дному напрямку поверхню без р!зко виражених аномальних зон в активност1 I у величин! накопичення в!клад1в;

- в раннъосерпУХ1Вський час проходить досить значний П1Д-йом П1вденно-сх!дно! та зах1Дно1 частин борту, який викликав скорочення Р03Р13У, особливо його нижньо'1 частики;

- з к 1ния п1зньосерпух!вського часу п1вденно-сх!дна тери-тор1 я втягуеться в нове досить глибоке занурення.яке призво-дить до накопичення значних товш башкирських та московських в!дклад!в;

- в п^зньокам'яновугМльну епоху проходить чергове п!днят-тя Швденко - сх1дно! частини борту, яке збер!галось аж до п1зньокрейдового часу, то виразилося в розмив! ц!лих комплекс^ пор! д.

По активност1 прояву реГ10нальних тектон!чних процес!в на територП досл1джень ПБ ДДз вшиляеться дв1 зони:

- ШПвсько-Коробочкинська - в межах центрально! частини борту, де формування л!толого-стратиграф!чних комплекс!в та локальних структурних форм вОбувалось в умовах пост1йного пом^рного занурення територП з проявом розломно-блоково! те-ктон!ки без р!зко виражених динам!чних процес^в;

- Дружелюб!всько-Валуйська - охоплюе п!вденно-сх!дну час-тину борту, де Формування проанал!зованих комплексе та локальних структур проходило в умовах пер!одичних ¡нтенсивних тектонхчних процес!в, то супроводжувалися переривами, кутови-ми та стратиграф1чними незг!дностями \ випад!нням Шлих кон-плекс!в поР1Д.

ПОЛОЖЕНИЯ 2:Просторове розповсюдження гранулярних колекто-р!в та тр!шинуватих порш в кристал1чному Фундамент! пов'я-зане з системою структурно-тектон!чних зон /б,7.io.il/.

Анал!зом геолого - геоФ!зичного материалу, накопиченого в процес! пошуково-розв!дувальних роб!т в найб!лып перспектив-

ному юлПвсько - Коробочкинськом/ нафтогазоносному район! пб встановлено. шо в просторовому розмШенн! пор1д-колектор!в осадового чохла та фундаменту В1дзначаеться Ч1Тка зональ-н!сть, обумовлена проявом розломно-блоково'1 тектошки. дос-тов!рн!сть обгрунтування ц1е1 законом!рносТ1 п1дкр1плена отриманням важливо! геолог!чно* 1нформацП по продуктивних комплексах пор1д Фундаменту в процес! бур!ння свердловин в комплекс! з геоФ1зичними доел!дженнями на р1зних д!лянках структур: у склешннях, найб!льш прип!днятих ! занурених при-скидових та периклинальних ! к^ч.м -х 1х частинах. Ця важли-ва !нФормаи!я була отримана в процес! пошукових роб!т у Нари-жнянськ!й, ЮлПвськ!й, караван!вськ!й, Островерх! всьюй, Коробочкинськхй та Скворц!вськ!й структурних зонах.

В результат! проведених досл!джень встановлено:

- об'см в!зейських в!дклад1в Харк1вського нафтогазоносно-го району мае майже стаб1льну величину;

- В1зейський продуктивний р03р13 Нарижнянськох д1лянки в повному об'ем! збер1гаеться в ус1х зонах при незначному за-гальному зменшенн! товпшн продуктивних пласт1в - в!д ззо м в межах Нарижнянського п!дняття цо 220 м на СкворШвському з градиентом зменшення 5, 5 м на юлометр. в той же час перепад глибини залягання поверхн: порШ фундаменту на ц!й же в!дда-л! перевишуе 1700 м, при град!ент1 85 м на километр.'

Наведен! матер!али св1дчать про досить стаб!льн! умови накопичення продуктивних в!дклад1в у вхзейський час. Аномаль-н!сть товтин комплексу в!дм!чаеться лише в зонах неузгоджених скид!в, де град!ент досягае 50 м/км, перевишуючи регхональну його величину в 10 раз1в. Це безеумн!вно обумовлено проявом у в!зейський час блоково!" тектон1ки.

Актив!заШя порушень у в!зег":ь.:мй час в певнхй М1Р1 впли-

нула на речовинний та фракц^йний склад в1дклад1в продуктив-них товш. як! перекривають блоковану поверхню Фундаменту. Саме цим ! обумовлений розвиток у в!зейських в1дкладах най-товстШих пласт1Б-колектоР1в з кондиц!йними Ф1льтрац1йно-£М-н1сними властивостями в найб!лып прип1днятих прискидових зонах при значному "1х зменшенн! в напрямку занурення крил та понижених прискидових частин.

Так, у свердловин! 9 Нарижнянсько!" зони товшина проникли-во'1 частини пор!д-колектор!в становить 4м. В св. 12. яка роз-мШена в найб!льш прип1днят1й частин! зони.вона складае вже 50 м, а в понижен!й прискидов1й (св. 171 знову зменшуеться до 20 м. В Юд11вськ1й зон! ыя величина зм1нюеться в!а 6 м в кри-лов1й св.12 до 50 м в прискидов1й св. 1 1 становить лише 8 м в св.11,розташован!й в зануренш прирозломнхй частин1 структура

Аналопчна законом¡рн1сть В1дм1чаеться на Островерх1всь-к!й, Караван!вський, Скворц1вськ1й та Коробочкинськ1й струк-турних зонах, обмежених з п1вноч1 неузгодженими скидами. Зокрема, в св.591 Островерх!вськ1й> яка пробурена безпосеред-ньо на Островерх1вському склеп1нн1. товишна п!шаних в1зейсь-ких пор1д становить 60 м, тот як у св.603, розташоваШй в понижена прискидов1й частин!, складае лише 20 м. В св.1 Кара-ван!вськ1й, пробурен1й в п!двишен1й прискидов!й зон!,товшина п!сковик!в досягае 29 м, а в св.2, яка розкрила в!зейськ! про-дуктивн1 горизонта в понижен!й частин!, вона не перевишуе Юм при р1 зкому пониженн! Ф!льтраШйно -емн1сних властивостей. В св. 1,4, 10 СкворШвського родовиша. як! розкрили породи - ко-лектори в склеп!нних умовах Зах!дно-Скворц!всько1 та Киян1в-сько'1 пасток, загалька товшина пШаних пласт1в досягае 4050 м. а на крилах 1 периклиналях (св. 3. б, 8, 12, 14) - лише ю-

20 м. також при значному понижен^ Ф1Льтрац1йно-емк1Сних вла-стивостей. Аналог1чна законом!рн!сть в розмшенн1 пор1Д-ко-лектор1В в!зейського комплексу збеР1гаеться у Коробочкинсь-К1й зон1 та на Шших дглянках ПБ.

Таке просторове розмшення пШаних пор1д-колектор!в св1д-чить про наступне:

- Формування речовинного складу розр13У в1зейського комплексу. найб^льш В1Р0г1дн0, проходило в умовах морського режиму та конседиментаШйного прояву розломно-блоково!" тектонхки. Внасл1док цього в межах активних найб^лып пршИднятих скле-п1нних частинах структурних Форм утворювався розр!з з! знач-ним вм1стом пШаних пор!д. В занурених. пор1вняно пасивних. крилових. периклинальних та прискидових елементах структурних зон окремих поднять В1дкладалися переважно карбонатно-глинист! породи з окремими прошарками малопроникливих

П1СК0ВИК1В.

- По верхньосерпух!вських та середньокам'яновупльних стратиграФ1чних комплексах в зв'язку з послаблениям активно-ст! розломно-блоково! тектон1ки аналогична зональн!сть у роз-мШенн1 пИданих пластхв-колектор^в простежусться лише на окремих активних структурах в персоли прояву обмежэточих !'х ски-д1в п1д час осадконакопичення.

Так, в межах юлПвсько! структурно! зони зональн1сть в розм!шенн! п!шаних пласт1в простежуеться лише в розр1з! верх-ньо! л!толог1чно! товш! верхньосерпух1Бського та московского комплексу. Товшини пШаних пор1д по них в склеп1нн!й та прискидов1й зонах становлять в1дпов1дно 40 -110 м та 22-40 м. в башкирському та середой товш! верхньосерпух!вського розр!-зу така зональн1сть не простежусться, поск1льки активн1сть прояву блоково! тектон1ки в цей час була послаблена, 1 ii

впливу на зм1ну речовинного складу п0р1д не простежуеться.

На НарижнянськНЧ структур! ( зокрема на ОгулыП вському структурному елементП, яка в наступи! геолоПчн! епохи. по м!р! послабления прояву в 11 межах розломно-блоково"! тектоники. Формувалася як видовжена Явленна крилова частина активно! ЮлПвсько! зони, просторове розмшення птаних пластов -колектор1в мае сво! особливостЬ Вм1ст пШаних порШ в розр1-31 склепано! частини в зв'язку ¡з загасанням зворотнього скиду ! Формуванням структури як монокл!нального схилу. по-ступово знижуеться 1 в башкирських та московських в!дкладах стае значно меншою, н!ж в прискидов!й зон!. Цей параметр по середн1й л1толог!чн1й товпН верхньосерпух1вського розр!зу становить 80 м у склепан!. 70 м - у прискидовШ частин!. а по верхн!й товнП стае однаковим. 61 ля 30 м. В башкирських в!дкладах вм!ст п1сковик1В в верхн!й л!толопчн!й товш1 становить -бо м 1 во м, а в московських - 60 1 но м.

Наведен! особливост! зонального розм1шення п!щаних пор!д у розр1з! верхньосерпух!вських ( середня л1т0л0г1чна товша ) та середньокам'яновуг!льних в!дклад1в залежали також в!д режиму та глибинного положения структур п1д час осадконакопи-чення.

Так. в Р03Р131 В1зейського та серпух!вського (верхня л^то-доПчна товша) комплексов, Формування яких проходили в основному в морських умовах. аномал1йний вм1ст у розр!з! пккови-к!в-колектор!в тяж1е до вузьких прип!днятих склеп!нних Д1ля-нок.

По середн1й товш! серпух!вського комплексу, який утворю-вався в прибережн!й частин! морського басейну Шсковики- ко-лектори в межах структур розвинен! широко як в склеп¡нних, так 1 в прискидових д1лянках, мають Ф1льтрац1йн! властивост!

i значн1 товшини. тобто носять покривний характер.

В P03Pi3i верхньо! л1толог4чно'1 товии башкирських та мос-ковських вшкладхв, осадконакопичення в яких проходило в основному в м1лководному басейн1 розвиток niinamix nopifl обумов-лювався як морським. так i континентальним режимами, завдяки чому в 'fx p03pi3i розвинен1 шсковики 6apoBi, pi4KOBi, алю-

Bi альн!.

У фундамент! розупПльнен! породи в periональному плаШ розвинен1 досить широко в^д Хухрянсько!" плоил' на заход! до Валуйськог на cxoai, протяжн1стю б1льше 270 км. в той же час Ф!льтрац1йно-емн!сн! властивост! 'ix характеризуются 4itkoio зональнхстю як по плоин структурних зон, так : в p03pi3i. По-шуковими роботами встановлена максимальна глибина розуцИльне-ння масиву Фундаменту - 250-300м. Розущ!льнен!сть та утворен-ня кори вив!трювання обумовлеш тектонхчними Факторами i про-явом riдротермальних npoueciB. Зональюсть у розмшенн! no-pi д-колектоР1в кори вив^трювання визначаеться Ппсометричним положениям блок1В фундаменту та ст!йк;стю ix до руйнування. В зв'язку з пим вони розвинень як правило, в межах найб1льш прип1днято'1 вузько!' смуги уздовж неузгодженого скиду структурно} зони.

В юлПвськ1й 30Hi кора вив1трювання поширена в центральной найб!льш прип!днят1й виположен1й частинь Товшина i'i ся-гае 50-60 м уздовж прискидово1 зони при umphhi до 1,5 км та ■ довжши до 47 км. В межах Нарижнянсько!" зони кора вив1трюван-ня товшиною 20-30 м встановлена лише на ОгулыПвському еле-менть який мае б1льшу плоту Hi* iran. РозуиИльнен1 породи Фундаменту P03Miшуються в зонах перетину скид1'в Р1зних на-прямк!в, мають б1льш локал!зовану Форму i в два-три рази пе-ревитують товщину кори вивхтрювання, досягаючи потужност! до

100 м.

В ЮлПвськ!й зон1 розуш!льнення пор^д фундаменту спосте-Р1гаеться в центральних частинах Мерчик1Вського та юлПвсь-кого склеп1Нь, ускладнених серию порушень ампл!тудою понад 150-200 м.

Таким чином, проведении анал)з зонального розвитку колек-тор'1в в межах структурних Форм св!дчить про:

- обУмовлен!сть просторового розмИпення пласт!в-колекто-р 1 в проявом розломно-блоково\" тектон1ки;

- чiткий зв'язок зональност! розмШення пШаних пор1д в розр1Э1 структур з дхлянками б1лып активного прояву розломно-блоково! тектон1ки;

- вм1ст пшаних пор1д у р03р131 продуктивних пласт1в пе-реважно у склеп!нних частинах тих Шднять, в межах яких мало М1сце пост1йне проявления тектон1чних продес1в п1д час осад-конакопичення;

- приму залежн1сть плошинно! диФерешИацП речовинного складу пИпаних пор!д продуктивних комплекс!в в!д режиму осад-конакопичення;

- обумовлеШсть утворення кори вив^трювання 1 розупИльне-них зон в масив! кристал^чних утворень фундаменту речовинним складом 1 ст1йк1стю пор1д до руйнування та активнастю текто-н1чних рух!в.

ПОЛОЖЕНИЯ 3: Утвореннл рх зномаШтних за формою потенШйних пасток вуглеводн!в обумовлено складним сШввгднотенням плас-т1в -колектор1в та покришок з системою поперечних 1 поздовж-н1х скид1в, головним чином неузгодженого типу /7,10,17.19/. Моноклинальне залягання кристал1чного фундаменту 1 осадового чохла ПБ ДДз ускладнене системою поздовжШх та поперечних

узгоджених та неузгоджених тектоьйчних порушеннь. то утворю-ють структурыi зони, в яких розвиненi локальШ п1дняття. про-гини та зануреш блоки.

В межах ЮЛ11Всько-Коробочкинсько1 зони ПБ. найб1льш вивче-HO'i сейсм1 чними доел!дженнями та 6ур1нням,система тектон1 ч-них порушень визначае розвиток типових для пявленного схилу Воронезького масиву структурних Форм 3i зР1заними п1вн1чними крилами та видовженими п^вденними. в плотинному P03MimeHHi цих структурних Форм ч1тко простежусться i певна зональн:сть, обумовлена ступ1нчастою будовою nosepxHi фундаменту, opieH-тован1Стю локальних понять в единому напрямку, наявн1стю протяжних екрануючих скид¡в та 3MiHoio товтин осадових комплекс! в в поперечному напрямку на Фон1 регионального нахилу

ШВН1ЧНОГО бОРТУ.

На основ1 даних критерПв в межах icmi 1'всько-Коробочкинсь-Ko'i частини ПБ, поряд з Нарижнянсько-ОгулыПвською та ЮЛ1-1Всько-Караван1вською, встановлено Ц1лии ряд нових структурних зон (Островерх!всько-Бистра, Плат1Всько-Б1лоз!рська, Хо-Рош1всько-Безлюд1Бська, Скв0рц1вськ0-Шигл1вська. Гук1Всько-Коротииька, Boroflyxiвсько - /1еськ1вська) та окремих п1днять (Денис1вське,Васиш!вське,Кузьмич1вське, Люботинське, Рогатин-ське та ¡н.). Bei вони мають визначену направлен1сть та ство-рюють в реПональному план1 протяжж структурно-тектон!чн! л1н!1 локальних понять.

Як правило, структурн1 зони та okpemi п1дняття ор:ентован1 в субширотному напрямку паралельно niBHi4HOMy крайовому по-рушенню та розташован! на ступ!нчасто-занурен1й на pi3Hi rin-сометричн1 piBHi noBepxHi Фундаменту ( в1д 2, 5 км на niBH04i до 4, 8 км на пi вднi).

На niBHi4 вiд крайового порушення ДДз вид1лен! наступи!

структурно-тектон1чн1 зони:

- Плат1всько - Б1лоз1рська - розмшена в сам1й п!вденн1й частинх борту з максимальним набором стратиграф1чних комплексов осадового чохла загальною товшиною до 4,8 км. Розм1-ри И 35x3 км. ампл1туда 150-250 м. Ускладнена з п!вноч1 уз-годженим скидом ампл1ТУДОю 200-250 м, зона включае Плат1всь-ку, СЛверську, Б1Рюзову та Б!лоз1Рську структур^ локальн1 форми.

- Островерх1всько-Коробочкинська - характеризуеться ско-роченняи осадового чохла"на 200 м, зменшенням глибини заля-гання поверхн1 фундаменту з заходу на сх1д В1Д 4,6 до 3.2 км. Розм1ри ц1 с 1 Д1лянки 65x3.5 км, ампл!туда 200-250 км, вона ускладнена з п1вноч1 неузгодженим скидом ампл1тудою 100-200М. В склад зони входять Бистре, Денис!вське. РтипПвське, остро-верх!вське, Коробочкинське, Леб'яжинське, Дятл1вське, Старо-покровське Шдняття.

- Нарижнянсько-ОгульШвська - мае товшину осадового чохла-4,2 - 4,0 КМ, РОЗМ1РИ 30X2,5 КМ, ампЛ1ТУДУ - 100-200 м, про-стежусться вздовж неузгодженого скиду ампл1тудою 50-100 м 1 включае Нарижнянське, РоПвське, Шил1вське, Бур1вське, Огуль-гпвське, Швденно-БорчаШвське, КапоШвське Шдняття.

- юлП'всько - Безлюд1вська - з товшиною чохла 3.7-3,5 км, обмежуеться з п!вноч! неузгодженим 150-200 м скидом 1 мае розм1ри 69x3,0 км при ампл1туд1 150-300 м. Ця зона об'еднуе групу структурних елемент!в: Мерчик!вський, Юлмвський, Доб-ропольський, Золоч!вський. Борчан!вський, Караван!вський. хо-ропНвський, Безлюд1вський. Басили вський. Хмар!вський. Малин!-вський.

- Скворц!всько-Коротидька - простежена т1льки в зах1дн!й частин! району ! обмежуеться з боку п!дйому монокл!нал! уз-

годженими та неузгодженими скидами ампл!тудами 50-150 м. CxiflHime, на територП' MicTa Харкова. BiflcyTHi reo<t>i3H4Hi ма-тер!али. Розм1РИ 60x3,5 км при ампл)туд1 100-200 м. В п межах виявлен1 Кен1гське, Шигл1вське. Киян1вське. Волжинське, 3axiдно-Скворц!вське, Ckbopuiвське, Гук1вське. Коротицьке, Олешк!вське п!дняття. Товшина осадового комплексу сягас 3, 2 км.

- Кузьм!вськ0-Гурин1вська - виявлена геоф13ичними роботами в niBHi4Hifi частин! району досл1Джень. в i'i склад входять Данчик1вська, Кузьмич!вська та Гурин1вська структури, обме-жен1 узгодженим скидом ампл1Тудою до 150 м. Розм1РИ зони ЗОх 2 км ампл!туда 100-150 м. Глибина залягання nopifl докембр1й-ських утворень 2,7-2,6 км.

- Богодух1Всько-М'ягк1вська - завершуе вивчену геоФ1зич-ними досл1дженнями територ1к> центрально! частини ГНвн1чного борту. Обмежена з niBH04i скидом узгодженого типу ампл!ТУдою до 200 м. Простежена вона лише на зо км, де виявлен! Леськ1в-ська, Богодух1вська, Тавер1вська. И'ягк1вська локальШ Форми. Ширина зони складае 3,0 км, ампл1туда i'i 100-200 м. Товшина осадових утворень б1ля 2,5 км.

Характерною особлив!стю територ!i досл!джень е розвиток в P03Pi3i нафтогазоносних комплекс¡в повно! К1ЛЬК0ст1 горизонтов продуктивних товш в поперечному та поздовжньому напрям-ках, не дивлячись на загальне скорочення потужност1 осадового чохла з 4,8 км на П1вдн! до 2,5 км на niBH04i.

В геолог1чн!й будов1 BCix структурно-тектонiчних зон про-глядаеться майже повна аналог1Я з юлПвсько - Караванiвською та Коробочко-/1еб'яжинською. Bei вони приурочен! до виступ i в фундаменту i контролюються в основному йеузгодженими протяж-ними скидами, за винятком Богод'/xiвсько -Леськ1всько!, Kopo-

тииько-ГуюBCbKoi та Кузьмич!всько-Даньк1Всько! зон, HKi об-межуються узгодженими скидами.

Поруч i3 системою рег)ональних протяжних розлом1в, HKi саме i створюють структурно-тектон14Hi зони, !снус також система субмершПональних мент протяжних скид! в. hki розчлено-вують кожну з них на ряд самост^йних елемент1в.

Формування ПБ пiд Д1ею розломно-блоково! тектоники з ус-падкуванням елеменТ1В будови Воронезького масиву та Дн!пров-сько-Донеиького грабену обумовило утворення в межах структу-рних зон потенцтних пасток ВВ р1зноман1Тних локальних Форм.

Тут розвинен1 в основному пастки таких структурних Форм: антикл1нальн! ai зр!заними п1вн1чнини крилами та виположени-ми протяжними п1вденними, тектон1чн! блоки nopifl з нап1ван-тиклиналями,блоки з л1толог1чним зам^тенням колекторхв в напрямку п1дйому nopifl та iHmi. Пастки традиц!йних структурних форм ( антиюПнал! та куполи) широко розвинен! в центральна та прибортовШ частинах ДДз, в межах району досл1джень мають другорядне значения i простежуються лише в перших i3orincax склеп!HHoi частини великих блOKiB.

Типовим прикладом широкого розповсюдження пасток нетради-ц!йних структурних Форм е юлПвсько-Караван¡вська зона локальних структур, яка розмШена уздовж неузгодженого протяжного (б!льше 30 км) юлПвського скиду. В склад зони входить 9 локальних елемент!в, як1 можуть бути BiflHeceHi до 3-х тип!в: антикл!нальн! з! зр!заними п!вн!чними крилами (Мерчик!вський, Добропольський, Караван!вський), нап!вантикл!нальн!,обмежен! тектоШчними порушеннями (Зах!дно-та Схiдно-Юлiiвський. Золо-4iвський), блоки з монокл!нальним заляганням nopifl ( Добропольський, Cxi дно-Караван¡вський, Борчан!вський).

АналоПчний характер розвитку пасток piзноман1тних струк-

турник Форм спостер1гаеться 1 в межах Скворп1всько-ш.егл1всь-ко'ь Нарижнянсько-ОгульШвсько'1. Островерх ¡всько-Бистро'1" та ¡нших зон. Так. в Скворц!всько-Щегл1вськ!й структурой зон! виявлено 8 р1зноман1тних локальних елемент^в: антикл1нальн1 з! зр1заними п1вн1чними крилами (Шигл1вський та волжанський). нап1вантикл1нальн1 (Зах!дно-скворц1вський. КияШвський, Гут-ський). структурно-носопод1 бН1 (КеШгський), блоки (СкворШ-вський. П1вн1Чно-Шегл1вський).

Кр1м приведено! Р1зноман1тност! пасток локальних елемен-т!в. в межах кожно! структурно'1 зони ¡снуе також 1 Шлий ряд л1толог1чно обмежених або комбШованих пасток.

Отже, особливост! будови ПБ. розповсюдження р1зноман1тних традип1йних та нетрадицП'ших структурних Форм, зональн!сть зм1ни л1толого - фа!Нальних тип! в поР1Д, поширення порхд-ко-лектор1в. розуццльнення пор1д Фундаменту, наявн!сть узгодже-них та неузгоджених скшив. обумовлених розломно - блоковой тектон1кою, створили умови для формування надшних пасток для накопичення вуглеводн1в на Фон1 монокл1нального заляган-ня продуктивних комплексов.

ПОЛОЖЕНИЯ ч. Перспективи наФтогазоносност! територн центрально! I п1Вденно-сх1дно! частин ПБ ДДз обумовлен! лхтоло-го-Фац1альним типом пор1д, просторовим розповсшженням пор1д-колектор1в, Формою пасток, типом ускладнюючих структуру ски-д1'в та IX екрануючою властив!стю, !нтенсивн1стю проявления розломно - блоково'1 тектон1ки в проиес1 осадконакопичення та повнотою р03р13у, сп!вв1дношенням товшин пласт!в-покришок. пласт!В-колектор1в та ампл1туд скид!в / 2,3,5.9.10.12,13.14, 15. 18. 20, 21/.

Геолого-геоф!зичними доел!дженнями на ПБ встановлено. то

нафтогазоносшсть 1 законом! рност1 просторового розмШення поклад1в вв обумовлеш особливостями будови поверхн! фундаменту та !нтенсивн!стю впливу розломно-блоково'! тектоники на Формування реПону 1 локальних структурних Форм.

3 ус!х критерП'в, як1 визначають наФтогазоносн!сть розр!-зу осадового чохла та пори кРистал1чного фундаменту 1 розм!-шення в них поклад1в ВВ, основними е: - 1нтенсивШ сть прояву блоково!" тектон!ки та виражей сть ( аМПЛ!тудн!сть) структурно! форми в р03р5 31 продуктивного комплексу;

- тип та ампл1туда порушення, то обмежуе структурну Форму;

- сп!вв!дношення товтин покришок, проникно! частики пласта -колектора та ампл1туди екрануючого порушення;

- характер л1толог1чно1 зм1ни пласт!в-колектор!в.

Саме тому основа поклади ВВ приурочен! до найб1лып ак-тивних в тектошчному в|дношенн1 структурних зон, обмежених неузгодженими скидами значних ампл1туд, шо обумовило формування над!йних нафтогазоносних пасток в широкому стратигра-Ф!чному Д1апазонь

Так, в 0пПвськ!й нап!вантикл1нальн1й структурной зонь обмежен!й дугопоШбним протяжним неузгодженим скидом ампл!-тудою б!лыпе 200 м, поклади встановлен! в розр!з! пор!д в!д московського ярусу карбону до протерозойських утворень вклю-чно. 1нтервал продуктивности перевишуе юоо метр! в.

Особливост! л!толог1чного та речовинного складу пор1д про-дуктивних комплекс!в ! прояв екрануючих властивостей пору-шень обумовили с творения в них трьох основних_ поверх_1_в нафто-газоносност1.

Перший^_ самий нижн!й, охоплюе породи фундаменту ( верхню його частину товпшною до 250 м) та в!зейськ! в!дклади Сгори-

зонтн В-25-26, В-20-21. В-18-19. Б-1 б). Загальна висота його сягае понад 350 м. Завершуеться поверх потужною apriл!то-але-вролiтовою товшею непроникливих нижньосерпух1вських та верх-ньою частиною в1зейських nopifl, як1 утворюють над!йну покриш-ку. Потужн1сть i"i сягае понад 350 метр:в.

НаФтогазоносн! породи Фундаменту за ступеней розутц!льнен-ня, поРистост1 та проникливост1 п!дрозд1ляються зверху вниз на три зони ( В. П. Клочко ¡ lHini, 1991Р).

- перша зона вив1трювання пор!д фундаменту мае непост1йну товшину (в1д дек1лькох до 60 мето!в),в якхй вид:ляеться кора вив1трювання та 10-20 метрова пачка глинистих пор1д або вер-хня уш1льнена П частина - так звана nepexiflHa зона;

- друга зона пшвитено! трИшнуватост! розвинена в середин i пор:д Фундаменту з товшиною до 100-150 м;

- третя зона розуш1 льнення ' ai ■■■ '• --аня ) розмшусться нижче друго1 i мае товшину 60-100 м. Ьижня гранипя третьо! зони визначаеться положениям VII сейсм!чного в!дбиваючого горизонту, приуроченого до УШ1Льнено'1" частини фундаменту.

ФiльтраШ йно-емнi CHi властивостМ nopifl фундаменту характе-ризуються великою м!нлив!стю. Породам кори вив1трювання влас-тивi порист:сть Biд 9Х до 19У- i ефективна газонасичена товши-на до 20 метров. Деб1т газу залежить в:д величини Ф1льтрац;й-но-емнЮних властивостей пор1д i становить 55-455 тис. из на добу.

Породи-колектори друго! зони мають на порядок менип значения пористост:, товшини газонасиченост! розр:зу та деб:-tíb. Третя зона характеризуеться потужн:шими товшами розу-щ1лення nop i д - 50-60 MeTPiB i б1льшою порист1стк> - Bifl 9'/. до 17Х. деб:ти вуглеводнгв перевишують 150 тис. мз на добу.

/Итолопчний склад наФтогазоклгччених пор:д осадовоТ час-

тини першого поверху ( В1зейських в1дклад!в) характеризуеть-ся значною piзноман1тн1стю. ПродуктивШ горизонта В-16 та В-25-26 за л1ТолоНчним складом в основному вапняков! з про-шарками niCKOBHKiB мало! товшини. Горизонта в-18-19 та В-20-21 складен! переважно шсковиками pi3HO'i товшини. Ф!льтрац1й-Hi та eMHicHi властивост! в1зейських продуктивних горизонт!в досить M^HBi i КОЛИВаЮТЬСЯ по пористост! Bifl 5 до 22'/. по еФективн1й товшин! - Bifl 4 до 1б м. Деб1Т газу зм^нюеться в широких межах - в1д слабого вщалення до 314 тис.мЗ на добу. Дебета наФти та конденсату сягають 30 т на добу.

Типи покладав першого поверху нафтогазоносност! масивно-пластов! тектон!чно екранован! з единою Ндродинам^чною системою, яка охоплюс В1зейськ1 та докембрiHcbKi породи. В той же час, внасл!док неоднор:дност: речовинного складу nopifl-колектор^в, i'x л1толог!чних 3Miн та наявност1 м1ж продуктив-ними горизонтами непроникливих пор5д товшиною Bifl 5 до 30 м, oKPeMi пласти i ix групи не мають г^сометрично единого положения продуктивность В рег:ональному план1 даний поверх роз-повсюджений найширше в межах ПБ.

другий поверх газонаФтоносност1 приурочений до верхньо-серпух1вських в^дклашв i охоплюе горизонта верхньо'1 товии (С-4,С-5) i частково середньо! (С-6) з загальною висотою до 150 м. Продуктивн! горизонта складен! шсковиками з загальною товшиною проникливих пор!д понад 40 MeTPiB. В л1толог!ч-ному BiflHomeHHi пласти niCKOBHKiB неоднородна розчленовую-ться на прошарки товшиною Bifl 2 до 5 м. В зв'язку 3i 3Miною Ф1льтрац1йно-емн!сних властивостей добов1 деб1ти ВВ змШюють-ся в широких межах: газу - В1Д 65 тис. мЗ до 286 тис.мЗ, наф-ти та конденсату - сягають то т.

/ИтолоПчна невитримакють пласт1в-колектор!в, особливо

ix товшин. та наявн1сть м!ж горизонтами упПльнених лор!д по-тужн1стю в1д 5 до 20 м обумовлюють тип поклад!в - пластовий тектон1чно екранований. перекриваеться другий поверх нафтога-зоносност1 упильненими глинисто-вапняковими породами верх-ньо! частини верхньосерпух1вських та нижньобашкирських в1д-клад1В. Особливостями даного поверху е: В1дсутн1сть поклад1в в середн1й найб^льш оп1щанен!й частин! верхньосерпух!вських в!дклад!в з високими Ф1льтращйними властивостями; значно менший Интервал продуктивное^ та р03м1р плоил поклад1в ВВ пор!вняно з першим поверхом. Причиною цих в1дм1нностей с зменшення 1нтенсивност1 прояву в розр1з1 тектон1чних пору-шень та перевишення загально!" товшини пшаного розр1зу над величиною !"х ампл1туд. шо привело до послабления екранування структурних форм неузгодженим скидом по створенню пасток в середн!й найб!льш прониклив^й товш! верхньосерпух]'вського нафтогазоносного комплексу.

Трет1й поверх газонафтоносност1 охоплюе найб1льший по товшин! стратиграФ1чний ¡нтервал: вт московських (гор. М-5) до низ 1 в башкирських (гор. Б-9, Б-И) в1дклад1в, але мае дру-горядне промислове значения. Пластами-колекторами е, як правило, пх сковики або кавернозно-трИшнуваП вапняки з товшиною до перших метр1в, тектон1чно та л1толог1чно обмежень з по-рист1стю в1д 5'>. до 207.. ч1тк01 покришки. подобно як в першо-му або другому поверхах наФтогазоносност!. в ньому не ¡снуе. Сама товша за характером речовинного складу пор1д е як вм1-шуючою, так 1 перекриваючою. Пласти-колектори. як! мають велик! прониклив! товишни ! Л1Толог1чно однор1дн! за складом, поклад1в вуглеводн!в не збер1гають. Такий характер наФтога-зонасиченост1 московсько-башкирських в(дклад1в обумовлений: зменшенням ампл!туд екрануючих порушень та оШшаненням пор1Д

московського розр1зу, в зв'язку з чим знизилась над!йн!сть пасток в л1толог)чно одноР1Дних пластах-колекторах значно! потужности затруднениям потоку ВВ вверх по зонах порушень внасЛ1Док перекриття упильненою 200- метровою товтею баткир-сько-серпух1вських пор1д при утворенн! поклад1в верхнього поверху в результат! вертикально! м1градН з нихн1х генерую-чих розр!з1в.

таким чином, наявн1сть поверх1в наФтогазоносност! в роз-р!з! ЮлПвсько! структурно! зони ч1тко контролюеться 1СНУВаН-ням двох названих више реПональних покришок (в!з^йсько-ниж-ньосерпух1всько! 1 серпуховсько-нижньобашкирсько!) та неодно-р1дн!стю пор!д московського ярусу 1 верхньобашкирського п1 д'ярусу. Другим Фактором, шо впливас на надШнхсть пасток для нап!вантикл1нальних структурних локальних Форм, е комб1-нац1я л1толог1чно! неоднор1дност! пластов -колектор^в в при-п1днят!й та понижен^ частинах зони тектон1чного екранування.

Аналог! чний характер ыюсторового розмШення поклад1в мае м1сце на Островерх!вськ!и, Скворц!вськ1й. Безлюд!вськ!й та Нарижнянськ!й (ОгулыИвський блок) структурних зонах, екрано-ваних неузгодженими скидами. На них встановлено т1 сам! три поверхи наФтогазоносност!, !нтервал продуктивное^ в яких повШстю залежить в1д ампл^туди скид!в та !х тип1В. Структу-ри, обмежен! узгодженими скидами (Б!лоз!рська та I! аналоги), мають лише один нижн1й поверх наФтогазоносност! з о^нкою запас! в вуглевод^в на порядок нижче.

Анал!з законом!рностей просторового розмШення поклад1в ВВ в межах територ!! досл1джень показус. шо вс! вони приурочен! до локальних елемент1в структурно-тектоШчних зон, по-рушених глибинними розломами. Найб1лып значн! поклади пов'я-зан! з! структурами, обмеженими неузгодженими порушеннями

значних ампл!туд.

Таким чином, наФтогазоносШсть П!вн1Чного борту западини знаходиться в повн^й залежност! В1Д !нтенсивност1 Формування локальних структурних Форм (зон) та характеру прояву розлом-но-блоково'1 тектон)КИ в розр!з1 осадового чохла. МоноклШаль-не залягання пор!д кристал!чного фундаменту 1 осадового чохла центрально! юлПвсько - Коробочкинськоу частини борту, ускладненоу протяжними поздовжн!ми скидами, та зональний роз-виток пласт1В-колектоР1В створили. вс1 умови для утворення пасток промислового накопичення в них вуглеводн^в. Встановления рег!онально1 нафтогазоносностх в широкому стратиграф!ч-ному Д1апазон1, то сягае понад 1000 н. та в!дкриття в межах швденного схилу Воронезького масиву трьох наФтогазоносних районов (Охтирського - в зах1днт, ЮлИвського - в центральна та Наркхвського - в сх1дн1й його частинах) св!дчать про високу потенц1йну можлив1'сть значного нарошування промисло-вих запас!в ВВ на ПБ западини.

V зв'язку з цим подальш! пе^с^еетиш! нафтогазоносност! ПБ пов'язуються:

- в межах центрально'! ЮлГгвсько - Коробочкинсько! частини борту - з в1дкладами московського, башкирського, верхньосер-пух!вського ( верхня л1толог1чна товша ), в1зейського страти-граф!чних комплекс¡в та з породами фундаменту;

- в межах Швденно-сх! дно* дружелюб1всько-Бурчаксько1 частини борту - з московськими, башкирськими та серпух!вськими В1дкладами, перспективШсть яких доказана виявленням на Мар-к1вськ1й плош1 промислово1 газонаФтоносност! в !нтервал! в1д 400 до 1650 метр!в.

Найб1лыд перспективними ! першочерговими об'сктами для по-шукових роб!т сл1д вважати д1лянки прилягаюч! до В1дкритих

родовит як в межах крупних структурно-тектон1ЧИИх лхШй, так 1 в окремих структурних Формах.

В центральна найб1лып розв1дан1й частти подалып! геоло-го-геоФ1зичн! робота повинн! бути спрямоваш на детал1заШю недостатньо вивчених дичянок основних структурно-тектон!чних л1н1й та проведения репональних ро61Т на територп з глиби-ною залягання Фундаменту в1д 2,5 до 1,0 км.

V п1вденно-сх1днШ його частин1 першочерговими об'ектами для концентрац! 1' геолого-геоф1 зичних пошукових роб1т-£ тери-торП, шо прилягають до ран1ш в1дкритих родовит Дружелюб!всь-ко-В!льх1всько! зони та Иарк1вського наФтогазопромислового району Рос!1. де- В1ДКрйто ц!лий ряд родовиш 31 значними запасами ВВ.

Враховуючи особлив!сть геолог!чно! будови та наФтогазонос-ност1 ПБ, необх!дно рег!ональн! та пошуков! робота проводити по методичних прийомах, розроблених та вШпрацьованих за уча-спо автора на ряд! структурних зон харк!вського наФтогазонос-ного району.

ВИСНОВКИ

в результат! викон^ьня робота по вивченню особливостей геолог1чно1 будови, характеру розповсюдження лгтолого- стра-тиграФ!чних комплекс!в та нафтогазоносност! П!вн!чного борту ДДз, як об'екту подалыпих потук!в поклад!в нафти та газу, встановлено:

- осадочн! в!дклади в межах значно! територГ1 борту роз-винен1 в об'ем1 типових для западини стратиграФ1чних комплекс! в, лише з загальним скороченням 1'х товшин в напрямку п!дйому монокл!нального схилу;

- геолог!чна будова борту та характер осадконакопичення

обумовлен! впливом розломно-блоково! будови фундаменту;

- розломно-блокова структура борту на Фон! монокл1нально-го залягання осадочних комплекс i в обумовила розвиток Ц1Ло! системи локальних Форм певно! opieHTauií. як! створюють структурно зони та протяжн1 KpynHi структурно - TeKTOHi4Hi л i н i í;

- наявна досить ч1тка зональшсть в активност1 розвитку борту i характер! осадконакопичення центрально! та П1вден-HO-cxiflHO'i його частин;

- плотинний розвиток пласт1в-колектор!в в осадочному чох-Л1 та зон розиильнення в породах Фундаменту пов'язаний з активнее™ формування структурних Форм i екрануючих !х скшив;

- просторове розмшення поклад!в вв знаходиться у зв'язку з iнтенсивн1стю прояву розломно-блоково! TeKTOHiKH та ампл1-туднитю структурних Форм;

- i снують подальий перспективи нарошування промислових запас i в ВВ та В1дкриття нових нафтогазоносних район!в в межах борту, як уникального об'екту для широкого розвороту геолого-геоФ!зичних po6iT.

Високу еФективн1сть 'i результативн!сть ведения пошукових та рег!ональних роб!т обумовили hobí методичн! прийоми, роз-роблен! за участю автора при peani3auil комплексно! програми.

OCHOBHI ПРАШ АВТОРА ПО TEMI ДИСЕРТАШX

1. Блокова тектон!ка кристал! чного фундаменту ДОпровсь-ко-Донеиького авлакогену /в зв'язку з наФтогазоносн!стю/

- Ки!в: Наук, думка, 1991- 156 е./ Сп!вавтори 1.1.Чеба-ненко, А. В. Чекунов. В. В. Клочко та ¡нш!./. - Рос. мова.

2. Пошуки вуглеводн!в в кристал!чних породах на П!вн1чно-му борту дн!провсько-донецько! западини //матер, компл.

прогр. на 1988-1995 р. -Ки!в, 1989.-51 е.- /Препр./ АН УРСР. 1н-т геол. наук:N89-11 /СШвавтори В. Г. Дем'ян-чук. В. В. Крот, i. i. чебаненко та ¡ншь/. - Рос. нова.

3. Об'екти I об'еми пошук1в нафти I газу в кристал1чних породах Фундаменту на ШвШчному борту Дн1провсько-До-непько! западини //натер, компл. прогр. на 1989-1995р./. -Ки'1'в, 1989.47 с. -/Препр. / АН УРСР. 1н-т геол. наук: N89-12 /СШвавтори В. Г. Дем'янчук. в. В. Крот, 1.1. Чебаненко та 1нш1/. - Рос. мова.

4. Структурно-геолоИчИ1 особливост1 наФтогазопрояв1в в ЮлГ!вськ1й зон! Дн1провсько-Доненькох западини //Геол. журн.-1988. - т. 48.- N5.- с. 3-12 /СШвавтори в. г. Де-м'янчук, I. I. Чебаненко, в. В. Крот та ¡нпП/. - Рос. мова.

5. Результата геологорозв1дувальних ро61т по пошуках доклад! в вуглеводн!в в породах кристал^чного Фундаменту дшпровсько-донецько! западини та можлив1 шляхи !х по-дальшого розвитку.- Ки!в, 1988, - 56 с.-/Препр. /

АН УРСР. 1н-т геол. наук; N88-18. /СШвавтори 1.1. Чебаненко, В. в. Крот, в. г. Дем'янчук та ¡нип/. - Рос. мова.

6. Нов1 дан! про склад кристал1чних пор1д фундаменту Юл1-!всько! зони ДШпровсько-Донеиько! западини //Геол. жур. - 1988.-Кб -с. 84-92. /СШвавтори В. Г. Дем'янчук, 1.1. Чебаненко. В. В. Крот та 1нш1/. - Рос. мова.

7. ТеоретичШ 1 методичш основи пошук!в нафтових вугле-водн1в кристал1Чного шару земно! кори (на приклад1 ДШ-провсько-Донепько! западини). -Ки!в.1989.-30 с.-/Препр. / АН УРСР: 1н-т геол.наук; N89. /СШвавтори I. I. Чебаненко, В. Г. Дем'янчук, В. В. Крот, в. п. Клочко та ¡нш1/. -Рос. та англ. мови.

8. Неоднор!дШсть земно! кори та нафтогазоносШсть крис-

тал1чних пори фундаменту (на приклад1 Дн1провсько-Доне-цького та Серноводсько-Абдул1нського авлакоген!в) //Гео-Ф13.журн. - 1990- т. 12. - Н2- с. 3-18. /СШвавтори А. В. Че-кунов. I. I. Чебаненко, ЬХ.КавПв, Р.Х.Мусл!мов та ¡ниН/. -Рос. мова.

9. Обгрунтування нового напрямку геологорозв1дувальних ро-б!т на наФту та газ на Швнгчному борту Дн1провсько- До-нецько! западини по результатах досл1джень 1987-1989р. р. //Проблеми нафтогазоносност! кристал!чних пор1д Фундаменту Дн1провсько-Донецько! западини, - Ки!в: Наук, думка, - 1991- с. 18-19. /Сп!вавтор В. I. М'ясников/. -Рос. мова.

10. Нов1 дан! про будову 1 наФтогазоносн1сть Фундаменту юл11всько-скворшвського полигону ДН1ПР0ВСЬК0-Д0НеПЬ-ко! западини //Там же. - с. 129-135. /сшвавтори м. 1.Ма-чужак, В. П. Лешенко, В. П. Клочко та ¡нш!/. -Рос. мова.

11. Проблеми нафтогазоносност! кристал!чних пор1д фундаменту на ш вечному борту Дн1провсько - Донеиько! западини //там же.- с. 5-ю. /Сп!вавтори В. В. Крот, I. I. Чебаненко та ! нш!/.-Рос. мова.

12. Геолог1чне обгрунтуваньч н.геих параметричних свердло-вин по проблем! наФтогазокссност! Фундаменту ШвнНного борту Дн!провсько-Донецько'1 западини //Там же. -с. 25-35. /Сп!вавтори !.I. Чебаненко, В. П. Клочко, В. В. Крот та ¡н./. -Рос. мова.

13. Геолог¡чне обгрунтування до бур1ння параметричних та пошукових свердловин на Скворц!всько-Юл! !вському пол1го-н! Швн1чного борту ДН1ПРовсько-Донеиько1 западини //Там же. - с. 40-49. /Сп!вавтори I. I. Чебаненко,

€. С. Дворянин, В.Г.Савченко та I нш!./. -Рос. мова.

14. Результата реал1зацП комплексно'! програми по вивченню

наФтогазоносност1 кристал1чних поР1Д Фундаменту ГПвШч-ного борту Дн1провсько-Донеиько1 западини //Там же.-с.129-130. /СШвавтори В. В. Крот, I. I. Чебаненко, е. с. дворянин та 1нш1. /. -Рос. мова

15. Новий напрямок геологорозв1дувальних роб!т на наФту 1 газ в ДН1ПРОвсько-Донецьк1й западиШ //Геол. журн.-1991

- N5,- с. 21-26. / СШвавтори в. В. Крот, I. I. Чебаненко, €. С. Дворянин та 1иш1/.- Рос. мова.

16. Пошуки пасток вуглеводШв в породах кристального фундаменту на Коробочк1нськ1й плот: ДШпровсько-Донецько! западини //ТектоШка 1 стратиграФ1я,- 1990.- Вип. 31 -

с. 12-19. /СШвавтори В. Г. Дем'янчук, В. в. Крот та ¡ниИ/. Рос. мова.

17. Нодел! пасток вуглеводШв в породах кристал1чного фундаменту. - ки'1"в. 1992, - 53 с.-/Препр. / АН УРСР. 1н-т геол. наук : N92-7. / СШвавтори I. В. Височанський.

В. В. Крот, М. П. Зюзькевич та ¡ншь/. -Рос. мова.

18. В1дкриття ново! наФти в Укра1Ш //Тектогенез 1 нафто-газоносШсть надр Укра!ни //Тези наук. нар. - Льв1в,

- 1992 - с. 77-78. /сп1вавтори в. В. Крот, I. I. Чебаненко, В. О. Краюшк1н та 1нпП./.

19. Нов1 дан1 по тектоШШ 1 наФтогазоносност1 ЮлИвського пол!гону Дн1провсько-Донеиько1 западини //ТектоШка 1 стратиграф1я, - 1993.- Вип. 33. - с. 45-57. / СШвавтори

В. В. Крот, е. С. Дворянин, В. П. Клочко та ¡нал./. -Рос. мова.

20. Новий об'скт пошук1в родовит наФти 1 газу Украгни //НаФт. 1 газ. пром-сть. - 1993.- N3 - с. 11-14. /СШвавтори в. в. Крот, I. I. Чебаненко, в. П. Клочко та ¡ним./. -Рос. мова.

21. Приниипово новий об'ект пошуШв наФти 1 газу Укра'1'ни

//Геол. журн. - 1994.- N1. - с. 3-17. /СгПвавтори 1.1. Чеба-ненко, В. О. Краюшк! н. В. Б. Клочко та ¡НШ1./.-Рос. нова.

Особистий вклад автора в опубл1кован1 в сШвавторств! праи^:

1,2.3 - проведено узагальнення результат!в пошукового 6ур1н-ня, висв1тлен1 особливост! будови Швн1Чного 6орту та обгрун-тована його перспектиЕн1сть, як одного 1з важливих об'ект!в для подальшого розвйтку пошукових ро61т на нафту 1 газ; 4.5. б - встановлено критерГ! по визначенню в розр!з1 допалеозою тргшинуватих зон та залежн!сть наФтогазонасичення !х В1д сту-пеня розуШльнення утворень Фундаменту та речовинного складу осадових п0р1д. як1 залягають на ньому. Запропоновано комплекс геолого-геоф1зичних дослхджень в пронес! бур1ння сверд-ловин для визначення наявност! колекторських зон та 1х нафто-назонасиченост! при подальшому веденн1 пошукових роб!т; 7, 8 -викладено 1дею про основну роль розломно-блоково! тектон1КИ в площадному розповсюдженн! кондиШйних колектор1в та просто-ровому розмшенн! покладхв вуглеводшв в осадовому чохл! та породах фундаменту, виявлена зональн1сть розвйтку кори вив1-трювання ! розупЧльненЮть розр1з1в. визначено принцип: структура перспективна в осадовому комплекс! - перспективна на нафту I газ в кристал!чних утвореннях; 9 - обгрунтовано перспективасть Коробочкинсько! зони структур ГПвн1чного борту ДДз по породах кристал1чного фундаменту; 10 - п1дтвер-жено, то теритоР1Я Шви1ЧНого борту, як новий потенШйно га-зоносний об'скт.с досить перспективною 1 в умовах прояву розломно-блоково! тектон!ки та малих глибин залягання продуктивних комплекс!в дозволить забезпечити иеобХ1ДНу ефективнхсть роб1т на нафту ! газ; и - встановлено зв'язок будови структур з розломно-блоковою тектошкою, а також виявлено законо-М1рност! просторового розм!шення поклад!в вуглеводн!в; 12.13,

—-

17- визначено основн1 проблеми подальшого вивчення пошуковим 6ур1нням наФтогазоносност1 пор^д осадового чохла та фундаменту з урахуванням особливостей прояву розломно-блоково! текто-н!ки в пронес 1 осадконакопичення. Видано конкретн! пропози-ц!1 по уточнению напрямку пошуково-розв1дувальних роб1т в межах центрально"! та п1Вденно-сх1дно'1 частини Швн1чного борту западини; 13,14 - обгрунтовано 6ур!ння параметричних свердло-вин з метою вивчення геолого-геоФ1 зично"! характеристики роз-р13у осадових 1 кристал!чних пор!д та вияснення перспектив нафтогазоносност1 нових структурних зон 1Пвн1чного борту; 15 - узагальнено основы! результата реал1зацп комплексно!" програми по вивченню наФтогазонасиченост! чотирьох структурних зон: нарижнянсько"! ( Огульц^вський блок). Островерх!всь-К01, СкворШвсько! та ЮлПвсько!; 18 - обгрунтовано методику пошук!в вуглеводн!в в неантикл!нальних пастках ШвШчного борту як нового напрямку для подалыпих геолого - геоФ!зичних роб^т; 19 - викладено основн! результата вт!лення нового напрямку геологорозв!дувальних роб!т по ЮлПвському пол!гону та методичних розробок на ведения зонального 6ур!ння на не-традшПйних пастках нових структурних зон Швнгчного борту; 20,21 - висвхтлено науково - виробничий процес в1д обгрунту-вання нового напрямку Роб!т на нафту ! газ ( гпвн!чного борту ДДз) до в:дпряцювання методичних прийомгв ведения зонального пошукового 6ур!ння, який завершився в!дкриттям нового Харк!вського нафтогазоносного району.

PavlenKo P. T. structural and lithologie peculiarities and oil and gas presence on productive reservoirs of Northern slope of Dnieper- DonetsK depression.

The thesis for a doctor's degree of the candidate of geological and mineraloglcal sciences in the form of scientific report on speciality 04.00.IT - geology, prospecting and exploration of oil and gas fields, Institute of Geology and Geochemistry of combustible minerals of the HAS UKralne. Lvlv, 1994. 21 scientific worK are being defended which contain the general rules of productive reservoirs extension space location of the rocKs of reservoirs, criteria of oil and gas presence and further directions of geological and exploration operations.

Павленко П.т. Структурно-литологические особенности и неФте-газоносность продуктивных комплексов Северного борта Днепро-вско-Донецкой впадины.

диссертация на соискание ученой степени кандидата геолого-минералогических наук в виде научного доклада по специальности 04.00.17 - геология и разведка неФтяных и газовых месторождений. Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины. Львов, 1994 год.

защищается 21 научная работа, которые содержат закономерности распространения продуктивных комплексов, пространственное размещение пород-коллекторов, критерии неФтегазоносности и дальнейших направлений геологоразведочных работ.

Ключов1 слова:

нафтогазоносн!сть. пастки, комплекси, скиди, поклади, перс-пективи, породи, фундамент, зони, тектон1ка, борт, западина.