Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Редкие виды флоры заповедника "Кодры" (Молдова)

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Редкие виды флоры заповедника "Кодры" (Молдова)"

■ I и им

АКАДЕМ1Я НАУК УКРАЙШ ШСТИТУТ Б0ТАН1КИ ХОЛОДНОГО АН УКРА1НИ

На правах рукипису

ГАВРИЛЕНКО Н1НА ОЛЕКСАНДРШНА

Р|ДК(СН1 ВИДИ ФЛОРИ ЗАПОВЩНИКА

„КОДРИ" (МОЛДОВА)

03.00.05-ботаи1ка

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на злобуття вченого ступеня кандидата б1олог!чних наук

КиУв-1993

Робота викочана в лабораторП флори 1 геоботан1ки 1нотиту?у ботан1ки АН Реопубл1ки Молдова.

ЫаукоЕНй кер1вншс - кандидат <Яолог1чнюс наук

Л.П.Школаева

0ф1з|11йн1 опоненти - доктор б1о'лог!чних науй, професор

{ЬЙ.Сикура кандидат биолог1чних на|ук Т.Л.Анцр1енко

Пров!дна орган!зац1я - Молдавс.ький державнйй

ун1Еерситет

Захнот в1дбудетьоя и. 1993 р.

0О 1

с /у годин! на зао!данн1 спец1ал!зовано1 вчено! ради Д 016.52.01 по захисту диоертац!й на здобуття вченого отупеня доктора б1олог1чних наук в 1нститут1 ботан1ки 1м.М.Г.Хслодного АН Укра1ни за адреоою : 252601, м.Ки!в, МСП-1, вулЛерещен-к1воька,2.

3 диоертац1ею мохна ознайоыитися ,в б1бл!отец1 1нотитуту ботан!ки 1м.М.Г.Холодног{> АН Укра!ни : м.Ки!в, вул. Велика Житомироька, 28.

Автореферат роз^оланий " <3- 1993 р.

Учений оекретар ипец1ал1эовано! вчено!,рада, кандидат б!олог!чних наук / I.Л.Навроцька

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акгуальн1оть проблеии. Одн1еп з найголовн!ших уиов зберв-кення р1дк!сних вид!в в 1ндив1ду8лыга охорона, яка найб!лью повно моке виконувагиоя лише иа запов1дних територ!ях. Однак запов!дання не завиди забеэпечуе *>ункц!онування повночлонних б1оценоз!э та зберекення р1дк1сннх вид'в. Внвчения сукцвс!йнвх процес!в в запов!дпих екосистемах, 1х вплив иа о*ан р1дк1сних вид1в в одним 1з основних напряшс!в доол!дяень в запов!дниках. В запов!днику "Кодри", як 1 в Молдов! в ц!лоиу, р!дк1он! гиди на ценопопуляц!йному р!вн! ран!ие не вивчалиоя.

П1л1 та задач! доол!дкення. Мэтоо роботи було вотановлвння видового складу р1дк1оних вид!в флори запов!дяика "Кодра", 1х рози1щ8няя на запов!дн1й територН» вивчепня стану понопопуляц1Я найб!льш р!дк1сних вид!в.

Для досягиення мети були поотавлвн! тая! задач!:

- провести детально обол!дування запов!дно1 територН 1 виэпа-чити р1дк!сн! види рослин,.виходячи !з методу конкретно! флори;

- виэначити отуп!нь р!дкоот! вид!лених вид!в у залов!днику 1 в Молдов! ;

- вивчитя поиирення I частоту зустр1чносг1 найб!льш р!дк!оних вид1в на запов1дн!й територН ;

- закартувати м!сця эросгання р!дк!сних роолин;

- визначити площу та чисельн1сть (и!льн!сть) пвнопопулянШ р!дк!снихгэвид!в;

- зстяиовиг;! в^когу структуру понопопулчцШ р»дк1снр>с рослая;

- визначиги спос1(1 розмнотенкя р!дк!оних вид1в ;

- вивчити потумпсть ооойин р1дк!снкх рослин ;

- зробити висновок про стан пенопопуляц!й р1лк!сних визив на основ1 математичного анал1зу одержаних даних ;

- еиявити основн1 Фактори, що ипливаств на стан ценопопуля1Ий р1дк1сних вид1в рослин та розробити пропозицЦ по 1х збережешш.

■Наукова новизна роботи. Впершэ складений список р!цк!оних рослин запов1дника "Кодри',' виходячи 1з методу конкретно! флор и ; виявлен! нов1 для заповино! територИ та Центральное Кодр види; вперше в Молдов! проведено досл!дяення р1дк1сних вид!в на р1вн! иенопопуляцШ ; впершо ви явлено та гивчено Форму ванн я пенопопуля-и!й р!дк1сних рослин б итучних л!сових системах; визначеп! основ-н1 фактори.що впливають на киттездатн!сть р!дк1оних вид!в га зро! лен! оц!нки тенденц!й 1х розрчтку ; зроблен! пропозицП по збере-у.енню та в1дтворенню популяи!й р!дк1сних вид{в рослин запов1дник; Положения, що виносяться на захист:

- депресивний сган б!льшост1 ценопопуляа1й р!дк!сних рослин эу-мовлений тривалим пригн1ченням в процео! розбалансувяпня еко-систен Кодр та 1х демутацЦ п1сля запов1дання;

- культур^ тоцэнози Кодр е огац!яии переживания р1дх!сних вид1Б орх1Дних, стан пенопопуляц1й котрих з.чле*ить в!д ивидкосг!. переб1гу ендодинам1чних проаес!в <Нтоненозу ;

- збере«ення найб1льш р1дкЬнкх вигцв потребуе локального в'тру-•¡яння в екосистеми, в яких вони зростаюгь.

3!бряно ^актичний матер!ал, який л.он исм;:р|сть теста к'огпторингохч доел!прения, розробити стра-югп" .■иьльнсс?! дапов!адиха по зберегенню р1дх!сних рослин.

эзультати доол!дхень Eвiйшли до науково! розробки "гёидовий :слад, поширення та пилыпсть рослин ценопопуляцЫ piдк!снпх ад! в, внесет« до Червоно! книги PCP Молдова, угруповзнь забо-эчено! луки на територ!! i в oxopotiHiй 30HÎ запоз!дника Кодри", впровадяено! в ДержаЕноиу департамент! охороии навко-ншнього оередовища та природних раоурс!в Республик Молдова. 5ни такоз використовувтьоя при niETOïOBiîi студент!в-ботан1к1в з еколог!в - в Молдавськоиу дереавноиу ун!вероитет!.

Апробац1я роботи. г.!атер1али дисертацН допов! да.чиая на Всесоюзна школ!-сешнар! молодих учешпс эапов!дник13 та на-штльних парк!в (Москва, IS'89) ; на Республиканский науково-рактичнпТ конфзренцП "ЕколоНчи! основи охорони га в!дтворен-я л i с ов их pecypcÎB МолдазП" (Кишмпв, 1985) ; на Республ1кан-ьк!й конференцН молодих учених та спец1ал!ст1в "Сучасн! проб-зии ботан!ки" (Кишшпв, 1989) ; на кон^рснц!î, присвяченЫ 0-р!ччв кафедри геоботан!ки Московского державного ун!верси-зту (Москва, 1939) ; на Всесоюзна конТеренцП "ЗаповГдники PCP - ix сучасне i майбутнв" (Новгород, 1990) ; на XII об'една-оиу пленум! Радянського та республ1канських коа1тет1в з про-рамИ'ШЕСКО "Лпдина та б!осфера" (Фрунзе, 1990) ; на науково-рактичнЛ! конфзренцП молодих учених та cneqiaflicTiB "Вклад олодих учених в !нтбнсиф!кац!ю с!льоького господарства УРСР" Чабани, 1991), а такса на Вчен!й рад! !нституту ботан!ки АН зспубл!ки Молдова га Науков!й рад! запов!дника "Коири".

П.убл!кац!1. За ыатер!алами досл!даень опубл!ковано б нау-ових роб!т, одну в!ддано до друку.

Об'ем роботи; Дисертац!я складавться !з вступу, б глав, ионовк!в та пропозшпй, списку л!тературн, що и!стить 237 най-енувань, в тому числ! 39 !нозеиними моваыи. Робота представлена

на 180 стор!нках машинопису, 1люстрована 9 таблицяии та 25 ма-люнкаин.

ГЛАВА I. МАТЕРIАЛ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛШ'ЕНЬ

цатер!ал для ц!е! роботи з!браний у 1986-90 рр. на Цент-рально~Молдавськ!0 виоочин! в державному л!совому запов1щшку "Кодри".

Об'ектом досл1даень були р!дк1ск! рослини флори зэпов!дника. При встановленн! видового складу р!дк!сних рослин Еикорис?ан! Еласн1- иатер!али польових дослЦкень, проводилося вивчення Л1те-ратури та колешИй гербарЦв Ботан1чного саду АН Республики Молдова га Кишин!вського двржун1вэрситету. Для кожного виду наведен! дан! про зустр1чн1сть на запов!дн!й територЛ, поиирення в Ыолдов1, загальний ареал. Доиирення виду в реопубл!ц! вказуеться за схемою геобоган!чного районування Т.С.Гейдеиан (1986).Загальний ареал наводиться ва л!тературними даними. Географ!чний тип подано за системою геоелеиент!в флори иироколистяних л!с!в Сх!д-но! бвропи О.Д.Клеопова (1990). Виявлення «¡сцезнаходжень р!д-к!сних рослин проводили за методом квадрат!в (В.М.ГолубевД977; Л.В.Табака з сп!вавт., 1977 ; Л.В.Табака з сп1Еавт., 1980). Марш-рутними обол!дуванняыи була охоплена воя територ!я запов!дника -5177 га; обл!ков! маршрути закладали на в!дотан! 100 ы один в!д одного. Для характеристики екотоп!чних умов, структури та видового окладу ф!тоценозу, в якому !снуе ценопопуляц!я, проводили типовий геоботан!чний опис (О.О.Корчаг!н, 196^; О.О.Юнатов, 1964).

ЦенощвдляцЦ р1дк!сних вид!в рослгн вивчали зг!дно з "Программой и методикой наблюдений за тденопопуляциями видов растений Красной кНсГи'СССЯ"1 (1986). Чисельн!сть рослин встановлю-валася, на вш'ну в1д рекомендац1й програми, абсолптним

переливом вс1х оообин на всiн ймов1рн!й плоц! зростання у ви-падку виявлення обмелено! к!лькост! роолин 1 лип» при чисель-ност! ценопопуляцЫ б!льше 500 оообин визначалася пильн1сть зросгания роолин. Обл!к проводили на площадках розм!ром I м^, як! закладали регулпрним способом; !х к1льк1сть становила 25 1 б]льнс, в залежной! в!д величини ценопопуляцП. В!кова структура ценопопуляц!й встановлювалася за Т.О.Работновим (IS50, 1970), О.О.Ураяовки (I960, 1976). Внасл1дох трудноппв при Bani-ленн! bikobhx груп у роолин генеративного пер!оду при одноразо-Енх спостерекеннях вони об'евдувалися у загальну групу "генера-тивнГ'. При вид1лйнн1 в!кових груп керувалися розробками Т.О.Рабогнова (I960, 1978), а також використовували уже !снуюч! описи 3iкових груп окреыих вид!в р!дк!сних рослин ( Miller ,1974 : Диагнозы и ключи..., 1983 ; В.Г.Собко, 1989), сп!естэвляли вивчу-ваи1 види ¡з видами под!бно! ^ситтвв'о! форми, в!ко6ий отан яких уссе описано (Л.В.Денисова, М.Г.Вахрамезва, .1978, ISP0 та 1нш.). По результатах вив.ення bIkoboI структура цеяополуляц1й були побудован! bIkob! спектри, визвачеи1 базов! спектри (Ценопопуля-пйи растений, 1976) та iип ценопопуляцП (0.0.7ранов о сп!1>авг., 1969).

Для визкаченпя стану ценополуляц!й встановлювали !х отруя-турний тип за методой Ю.А.Злоб!нз (I960, I9E4). Для встановяен-ня структурного типу використовували так! показники спектра морфолог!чних структур, як нисота генеративних роолин, розм!р суцЕ!ття йбо,к!льк!сгь keItok в суцв!тт!. Зиб!рка при пьому складала не мение 50 рослин. Всього було проведено б1л'л,.*) I05C0 вш!р1в.

Статистична обробка матер (ялу 'провояилаоя за загялшо-

прийнятиин методиками (¡1 .Н.Тпу.т-^в, И.Гостом,1<77 ; Г .В.J ч-к!н, 1980).

ГЛАВА И. ПРИНЦШИ ВЩЦЛЕННЯ ТА ВИВЧЕННЯР1ДК1С1ПК ВВД1В РОСЛШ (огляд Л1герагури)

На основ! анал!зу в1тчизняшпс та !ноземних пу<5л!кац!й розглянуг! питания про п!дходи визначеиня р!дмсних вид1Ь рос.-лин та стан |х Еивченост! в Молдов! I в запов!днику "Кодри". Незвакапчи ла досить значку ¡алы^сть л!терагурн про р!дк!сн} рослини, вона но дав уявлення про стан |х ценопопуляц!й, ос-к1льки вивчення р!дк1сних виц!в на ценопопуляц1йноыу р1вн1 1п в Иолдов!, н: в запоыднкху не проводилосп. В1дсутн!сть таких даних робить неможлквш нон1торинг р!дк!оних вид!в на запов1д-

н!й територ!!, .позбавлкв мокливост! розробити стратег!» 1х збе-

I

ресеиня. '

ГЛАВА Ы. ФIЗИК0-ГЕ0ГРАФIЧНА ТА Ф1Т0ЦЕН0ТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛ1ДЖЕНБ

При геоботан!чноиу районуванн! Молдови Кодри еид!ляютьоя в окреинЧ округ Бвсарабсько] п!дпров1нц!1 Середньоевропейсько! пров!нц!1, яка входить до бвропейсько! широколистяно; л!сово1 област1 (Т.С.Гейдеман, 1952 ; Т.С.Гейдеиан з сп!вавт., 1964). Для рослинного покриву запов!дника характерн! широколисгян! л1-си саредньоевропейського типу - дубов! та буков!. В 1х склад!, кр!и прктаианних цим неиоральнии л!саи бореалоних вид!в, помяну роль грооть предотавиики балкансько1 та середземноморсько! флори. 1нша оооблиа!оть рослинного покриву - значна к!льк!огь рел!кговюс вид!в, як! приГшасгь участь у фориуванн! ф1тоценоз1в деяхих лучних угруповань (АЛ.Ткачвнко з оп!вавт.( 1984). Флора запов!дяиха нараховув близысо 1000 вид!в, з них 31 - лишайники, 9.1 - макрс-у'-дети, 69 - нохопод»Ж1, (Ильше 780 - хвощепод!бн!, папороюпод!бн1 «а покритонас!нн! рослини (Т.С.Гейдеиан з оп1в» 1980 } Т.С.Гейдман, 1964).

ГЛАВА 1У. AHAJ1I3 Р1ДК1СНИХ ВИД1В СУДИННИХ РОСЛИН ЗАПОВ 1ДНЙКА "ШРИ"

Периий список ршисних рослин запов!дника (Л.ПЛПколаева, 19РЛ) включав 53 види, занесен! до '{ервояих книг СРСР, J.fPCP та списк1в рослин, цо охорснявться на територ!! Молдови. Вивчення Флори запов!дника як конкретно! флори дозволило додатково ви-явити ц!лий ряд piflKicHKx вид!в; До склзденого нами списку bbüi-шли 94 види рослин, що нялзяать до 77 род!в, 35 родин. Вони скла-дапть 10% видового р!зномли!тгя судинних рослин з.чпоз! лнлка та 18/ь - piäkichkx та зникавчих еид!в флори Молдови. За останн! 15 poKÍB з територ!! запов!дника зникла Gentiana cruoiata L, Но п!дтверджено зростання Cephalanthera rubra (Ь.) Rich. . Delfiniun ifissun Waldst. et Kit. . Ha us я l вя.упрания зяахо-ДЯТЬОЯ Orchis purpurea Hudn. та Polystichum aculoatum (L.) Roth . Разом 3 tsím в процео! рет«лг.пого обстеконня виявлено 5 нових для запов!дника вид!в: Asplenium triconsneo Ь. ,

Cystopteria fragilis (L.) Bernh. , Gymnocarpium robartianum

(Hoffm.) Newm. , Polypodium vulgare L., Laser trilobura (L.)

Borkh. . Пери! чотирн р!д1с!он! як в запов!днику, так I в Мол-дов! ; останнШ в звичяйнии для Флори рэспубл!ки, однак на нивчу-ван!й територ! Í знайдений ликз в одному м!оц! ! мае не ве лику чисельн!сть.

Географ!чне положения Холр на перехрещенн! трьох ботан!ко-географ!чних областей зуыовило присутн!сть в склад! рар!тет!в вид!в, що належать до р!зних тип!в геоелемент!в. Найб1лыяим числом вид1в представлен! групп рослин, що належать до ßppons!'-ського (20,2;».), евразЫського (15,та субсерсдземчомогськогс (15,%) тип!в. Значну долв - 13,ff - складчють сполучч! риди

(европейсысо-середземноморськ!, середзешюыорсько-малоаз1аг-ськ1, сер8дземноморсы<о-1рано-туран'сыи, саредэемноморсько-пон-тичн!, паннонсько-понтичн!), що п1дтвордкуигь проиикнскня р1зних флор в досл1джуваниП рег1ок та як! збсроглися туг завдяки р!зно-ман1ттю м}сць зростакня. Разом з 5:им, п1д впливом господарчо! трансформац!! л1сових та лучних угруповань дзяк1 внди потрапляли до не типов их (Потоп1в: вирубок, л!сових культур, осушаних д!ля-нок, noKooiB, паоовищ, Це призвело до глибоких зм1н в |х цено-популяц{ях.

ГЛАВА У. СТАН ЦЕНОПОПУЛЯЦ1Й Р1ДК1СНИХ ВЦЦ1В РОСЛИН ЗАПОВ1ДНИКА "КОДРИ"

Для визначення сучасного отану ценопопуляцШ р1дк!сних рослин га фактор!в, що впливають на нього,' були BiÄiöpanl 16 вн-д1в t3 9 родин.

Tiielypterie palustris Schott (род. Thelyptoridaceae ) занесений до Червоно! книги Ыолдови. В запов!днику утворш 2 цено-поцуляцП - на заболочен 1й луц1 та на зволоженому понииенн! в oBiutiß грабов!й Д1<Зров1. Перша займае площу 2100 ы2, щ1лыпсть зростання 69 вай/м2. Середня довкина вай1 85ьЗ,1 см. Розмноження переваино вегетативна, спороносять лише и% особин. Ценопопуляц|я депреснвна. Друга ценопопуляц!я займае площу 1680 м2. Середня довашна вай| 130^0,8 см. И7% рослин спороносить.

1онуванню першо! ценопопуляцИ моке загрожувати зм]на роки-му зволокеност1 внасл1док мел!оративних poöir, що проводиться в буферн1й зон1, для друго! негативних фактор!в не виявлено.

Asplenium trichomanes L. (род. Aspleaiaoeae ) . В запо-Biднику paHime не знаходили. Зростае. в фкоценоз! св1ко| кодрин-сько! бучини. На площ! 5 м2 нал1чуеться-17 рослин. Середня дов-аина вай! 7,7+1,41 см. 0крем1 особин" спороносять. Стан цено-

популяцИ оц!нюеться як процв!таючий, але обмекен!сть розм1р1в у!сцезростання перегокодкав поширению виду.

Athyrium filix-femina (L.) Roth ( род. Athyriaceae) в запов!днику утворкхз 3 ценопопуляцй. Ценопспуляц1я в cBiaiif буков!й д!бров! нараховув 20 особин, третина з них опороносить; середня довжина вай! становить 34+1,8 си; цанопопуляц!я р1вно-ваяна. Ценопопуляц1я в св!я!й кодриноьк!й бучин! нал!чуе понад 50 оообич, третина з них спорокосить. Довжина вай! в р!зних ло-кусах дор!вню0 34,2+3,4 см, 38,7+2,9 см, II5+0 см. Ценопопуляц1я депресивна. Ценопопуляи!я в 20-р1чних культурах roplxa волось-кого мае чисельн1сть 20 особия, 19 !з них спороносять. Середня доЕЯлна вай1 становить 58,6+4,5 см. Ценопоп.уляц1я депресивна. 11ригн1чуючим фактором в кодр:шоьк!й бучин! е систвматичне об»1-аання та витоптування плямиотими оленями, з культурах - св!тло-вий режим молодого насадиення. Однак в останньсыу 95$ оообин спороносн!, а деяк! з них за розм!рами перэважають максимальн! похаэкики, характерн1 для виду в Молдов!, що дозволяв прогнозу-

ватн покращэння стану ценопопуляиН при зб!львенн! з1мкнутост! *

дерзвостану.

Cystopterls fragllig (L.) ВехаЬ.(р0Д. Athyriaceoo ) В запо-в1днику ран!ше не знаходили. Виявлзна ценопопуляц!я виду в св1-xlП кодринсьх!й бучин! чисел§н!стю 61 ля 100 оообин, як! зрос-тають ка площ! 10 м^. Середня довжина вай! 23+0,4 см. Б1льи!сть роолин опороносить. Стан ценопопуляцН задов!льний.

Polystichum aculeatun (L.) Roth (род. Aspidieceae ) злко-сений до ЧерноноГ книги Молдови. В запов!лнику знаЯдено 5 роглин в ф!тоиеноз! св!яо1 кодринсько! бучини. Середня доячинч ря?ц 25+1,75 см. Спороносних особин немае. Чид зняходиться кз <>?>) зникнення. -

Dryopterie filix-mae (L.) Schott (род. Aspidiaceae ) представлений в запов!дншсу трьоыа цеиопопуляц!яии - в св!к!й кодринськ1Й бучин! (36 особин), у вербняку (294 особини) та в 20-р!чних культурах roplxa волосьхого (99 особин) - як! зай-иають в суи! площу б!ля 500 и2. Середня довеина вай! Dryopteris filiz-mas 1 Пврш!й огановигь 43+2,9 ои, в друг!й - 41+4,5 ом, в трет1Й 30,6tl,5ö си. В бучик1 спороносять окреп! особини, в хультурах roplxa волооького - третина во ix особин, у вербняку роолини розиножувтьоя вогетативно. Вс I три цонопопуляцЦ депре-оивн!. В бучин! чолов!ча папороть пригн!чувтьоя через ущ!льн«ння грунту та ф!зич^е энвдеияя оленями. Депреонвн!сть цвнопопуляпИ в культурах roplxa волооького поясноеться оообливостяии силового ракииу та и1крокд!иату, що формушьоя. в иолодсму наоадяен- t н1, а у варбадаьг! - глкСо^а- вегетативним оиолодсенняи.

Oyenocarpiua roöertianua (Hoffn.) Кент, (род. Aspidiaceae ) ран!вев запов1днику не энаходхлн. Виявлено 2 ценопопуляцЛ -в cBlxift буков!й д!бров! са св1м1й кодрнноьк!й бучин! - загаль-ною чисельн!ств б!ля 200 вай; рослинв виду зроотають на пдоа! Юм2. В пера!й довжива вай! папорот) отановить 21+1,56 ои. Б!льве половник ооойш спороносять. Ця ценопопуляц!я р!вноважна. В друг!й цонопопуляцЦ роолини др!бн! (13,32+1,22 си), споро-носн! ссобнни в1дсутн!. Депроивний стан папорот! иояна пояснити витолтуваниям оленями.

Polypodiun vulgare L. (род. Polypodiaceae ) в запов!д-нику р.н1Е? на знаходили. Виявлека одна цсноьопуляц!я - в ф1то-ценоз1 ceIkoI (¡уково! д!брови - чиселк11сув б!ля 5000 вай, плота »асця зроогакня отановкть 50" н2. Середня довяина ьай1 21+1,0 см. 8Щ аЗеггазяЕЗ вай ¿ули спороносниыи. Ценоподуляц!я ~епреоивна через снотеиагичкг витоптування рослин оленями.

Qrnithogalua flaveaoens Lam. (род. Liliaceae ) в запо-в1днику знайдена липе в одному uicuf - в ф!тоиеноз1 св!жо! липо-во-ясенево! д!брови, зростае вона на площ1 2000 м2 1з ц1льн1отч 5,7 екз/м2. Сервдня висота генерат-вних оообян 34,4+0,83 см. Розмноження нас!нкеве. Ценопопуляц!я нормальна, в!ковий спектр мае проы1яний характер з вершинами на 1мматурн1П та генеративнШ трупах ; за отрукгурним типом характеризуется як депресивна.

Eplpaotis palustris (L.) Crantz (род. Orohidaeeae ) в запов!днику зростаз лише на забслочен1й луц{. Зг1дно з обл!ком в к1нц! 70-х рок1в (В.А.Шртока, 1983), тут зростало 20-30 гене-ратизних особин вклу. 1Псля перзведення луки па запов!дний реким J припииення з 1984 року II викошування в 1989 роц! встановлено, що Epipaptia paluatria зростае на площ! 2 га 1'з щ!льн!отю 7 екз/м2. Середня виоота генеративяих рослин 86+1,70 см, иередня к1льк1оть kbItok у оуцв!гт! 21,7+0,83. Розмногзння нас1ннвЕ9. Ценопопуляц1я нормальна, неповночленна: пввн!льн1 особиии в!д-оутн!, 1мцатурн1 окладаоть 14,5$, а в1рг1н!льн! та генеративн! - 85,5$. 0ц1нка структурного типу цвнопопуляцЦ показуз, ио за висотоп рослин вона знаходиться в ¿зпресивному стан!ч а за к!ль-kIctd kbItok в суцв1тт! - в piвнезапному. Мокна зробити висно-вок, цо II стан пол1пшуеться. Щор1чне Еикояування п!дтримувало рослини у вегетуючому стан!. П1оля введения запов!дного режиму 8'явилася 1 була реал!зована ножлив1сть генератияного вЦтво-рення. 1з л!и1туючих фактор!в сл!д нззвати ¡нтенсивнз по1дання суцв!ть козулями, заростзння луки чагарникоми та 1мов1рн1 стг. антроп!чно1 зм1ни II г!дролог1много режиму.

.Cephalanthera damaaoniura (Mill.) Druoe (род. üi сЫ^яс.'Ло ) на досл!д«-уван1й територИ представлена трьома пе попону ляп 1 лун, дв! з яких энаходяться в однопоротших культурах дуба я^ичзйного

(59 оообин) га соони звичайно! (142 особини), а одна - в (Иго-ценоз! ов!ио! кленово-грабово! д!брови (125 особин) i в ц1лому займають площу близько 2000 и2. Вс! три ценопопуляц!! нормального типу з правосторонней bíkobhmh спектрами. Найб1льш значн1 в!ды!нност! uls ними виявлен! для ценопопуляц!й в природному угрупован-'! 1 культурах сосни звичайно1: ювен!льн! рислини складають, в!дпов!дно, 2% i 10^; гснерагивн! - 50^ 1 79£. Цо зуцовлено насачперед соона звичайна, як едиф!катор це-

нозу, нехарактерна для Кодр, Тому вке е 30-pÍ4Houy bíhí в еко-сиотеи! !нтенсивно !дугь процеси, пов'язан! з пронихнвння>« в но! лиотяних дервв^кх ta трав'яних рослин. Б!льш вир!вняний в!ковий спекгр ценопопуляц!! в природн!й д!бров! вказуо на б1льшу зба-ланоованн1ось процес!в в н1й. В описаному випадку виявляетьсяо !нд!каторна роль р!дк!оного виду, який в першу чергу реагуе на ендодк:шы1чн! процеси в екосиотем!. Оц!нка виттевого отану показала, цо вс! вивчен! ценопопуляц!I депресивн!.

Cephalanthera longlfolia (L.) Fritsch (род. Orohidaceae ) утворюв одну i i найб!льш чиоельних популяций орхЦних в запов!д-нику. Виявлено та вивчено 8. ценопопуляц!й цьсго виду: abí в при-родних деревоотанах (54^ особин) 1 micib - в культурф!гоценозах (понад 77000 оообин). Пор!внянням ценополулчц!й орх!де! в при-родних д!бровах та дубови- культурах встановлено, що ценопопуля-ц11 в культурах в!др!зняються б!льшою чиселыпстю. !х bíkob! спектри масть проы!жний характер з веригами на трупах !мматур-них та генеративних рослин, в той чао як цонопопуляцН в д!бро-вах характеризуются правосторонн!ми bíkobhmh спектрами. Лише .дна !з ценопопуляц!й в культурах дуба мае зм!щення в спектр! влраво. Як особливнй випадок сл.!д роэглядати ценопопуляц!» в культурах сосни звичайно!, в!ковий спектр яко! р!зко зм!шений

ipaBo: юген1ль !l рослини В1дсутн!, 1шагуря1 окладаоть всього

HaciHHSBe в!дтгорення подавлене, оскыьки плоди не зав'я-^итьоя; ценопопуляц!я crapie. В !нших ценопопуляц!ях в!дбу-1еться iiaciHHSss розмнояення. Значна чисальн!сть Cephalanthera mgifoiia а дубових культурах вказуз на те, що на певних ета-IX сукцеоiI цюс угруповань, а сама п!сля припиноння м!крядно! Зробки насаджзнь, отворкшться сприятлив! уаови ад я пооелгння роэвитку орх!дей. В кехарактерних для Мол до ей соснозих дерево-ранах в1дбуваетьоя швидке отар!пня Ix цэнопопуляцИ.

В результат! анал1зу структурних тип!в ценопопуляцЫ iphalaathera longlfolia встанозлено, то во| вони дзпресивн!, э «оке пояснюватися глибокими зм!нами екосиотои запов!дниг».

Dactylorhiza majalla (Relohenb.) P.F.Hunt ot Summer-iayes (род. Orobidacsae ) в зацов!днику зроотае лияе на забо-эчен!й луи.1, на площ! 5 га. Щ1льн!сть зростання сгановить ,9 екз/м2. Ценопопуляц!я нормального типу з правосторонн!м в1-овим спектром. Середня висота генэратиших рослин 56+1,2 сы, середня довжина суцв!ття - 13,5+0,5 см. Розиноження нас!нневе. энопопуляц1я депресивна, але близьк! показники ниячого клаоу радацЦ ознак i п!всуми вищого та середнього клао!в - 0,34 i ,33 по висот! рослин, 0,39 i 0,31 по довяин! оуцв!ття - дають !дставу прогнозувати II розвито^ в!д депрэоивного стану до 1вновакного.

.Orchis palustris Jacq. (род. Orchidaceaa ) зросгае т!лыси одному Micui - на заболочен!й луц! - на площ! 5 га !з ц!ль-1стю 1,44 екз/ы2. його ценопопуляц!я налекить до нормального ипу з правосгоронн!м в!ковим спектром. Середня зисотз генера-ивних рослин 77,1+1,47 см, середня довиина суцв!ття 21,2+ ,81 см. Розмноження нас!нневе. Ценсь.пуляц!я депресивна.

Причиною цього могло бути иор1чне викоиування луки на початку л!та.

lunaria annua L. (род. Braaeicaceae ) зростае лише в ов1-ж!й липово-яоеновИГ д!бров!, в верхн!х часгинах охил1в п!вн!чно-сх1дно1 га п1вденно-зах1дно1 екопозиц1В. Вивчено " лохуои цено-популяцЦ ; в первому роолини ростугь на плоя! 0,1 га !з щ!ль-hIotd 0,34 екз/м2, в другому на площ! 4,9 га 1з щ!льи!стю 0,94 екэ/м2, в третьему - на площ! 8 га 1з щ]льн!стю 2,8 екз/м? Виоота генеративних оообин дор1ЕНюе, в!дпов!дно, 38,5+1,28 см, 46,9+1,25 ом ! 41,49+0,96 ом, а к!льк!оть кв!ток в оуцв!тт! -30,7+1,88 кв!гки, 57,7+3,45 кв!тки J 43,4+2,25 кв!тки. Розмно-вення нао!ннвве. За характером структурного типу ценопопу^яц!я е двпреоивнов.

Scopolia oarniollca Jacq. (род. Solanaceae ) в запов1д-нику представлена цеиопопуляц!ями в св!к!й липово-ясенев!й 1 ов!к!й буков!й д!бровах. В першому ф!тоценоз! вона займае площу 530 м2 1 зростае тут 1з щ!льн!сп) 2,8 екз/м2; сп!вв!дношення вегетативних ! генеративних особин 1:4. В другому поширона на площ! ИЗО ы2 !з щ1льн!отю 1,7 екз/м2. Сп1ев1вдошзння вегзта-тивних 1 генерагивних особин 1:2,2. Обидв! ценопопуляцН'знахо-дяться в депресивному стан!. Враховуючи, шо у другому м!сцезна-ходженн! scopolia carniolica зростае разом зAllium ursinua L. агресивним видом, який в запов!днику утворве моноеидотзий траво-стан на значних площах, мокна прогнозувати П вит!снення з цього ценозу.

Проанал!зувавши отриман! в результат! досл!дкення дан!, можна зробиги висковок, шо депресивний стан б1лыпост! пенопопу-ляц!й виачвних р!дк!оних вид!в зумовлений як вказаними випе пев ними зовн!шн!ми Факторами, так t тими глибокими зм1нями, як!

в!дбулиоя внасл!док порушення ходу природних npoueolB в б{огео-денозах залов!дника. Одержаний фактичний ! анал!тичний матер!ал woKB бути використаний для роэробхи заход!в по зберекеннп 1 в1дтворьшго р!дк!оних вид!в роолия 1 для тривалкх мон!торингових аосл!джонь.

ГЛАВА П. РЕТРОСПЕКТИВНА АН АЛ 13 ШЛИВУ ГОСПОДАРЧО?

Д1ЯЛНЮСТ1 ЛЦДИНИ НА СТАН П0ПУЛЯЦ1Й Р1ДК1СНИХ ВИД IB РОСЛИН ЗАЛОВ ШИКА

При проведенн! суц!льних рубок в1дбувалооя розроблення цено-популяц!й р!дк!оних вид!в на окрем> локуои. Матер1алн вквчення 3ephalanthera longifolla дають моклив!оть зробити вионовок, ЦО !з 8 в!доиих зараз в запов!днику ценопопуляц!й виду и!сть ран!ше являли собою три значно б1льш1. П1сля рубок та л!оокультурних podlT розвитох окреп гл локуо1в. проходто по-р!зноыу, в залевяост! в!д озобливоотей оаредоаища, що формувалооя внасл!док активного втручавня лвдини в е кос истому.

Ооумування правого притоку р.Бик - Биковця - та отрумка JI090E1 знииило б! отопи Dactylorhiza ma J alia . I ив в 1978-81 pp. ии в!ди!чали його на луц! та вэдовк отрумка и!» сЛоэова ! запо-в!дником. В середин! 80-х, "п!сля мел!оративних podlT, в!н зник !з вказано! д!ляики. Не виклвчено, шо там эрос тали такое Orchis palustris та Epipactia palustris - види, цо эуотр!чяотьоя разом э Dactylorhiza majalie на луц! в запов!днику.

Проведения в 70-! роки мел!оративних роб!т в пойм! р.Ботна поставило на uesy 1снування ценопопуляц!о Eriophorum latifolium Hoppe. П!оля надання в 1984 роц! ц!й те .ж тор I! статусу охоронно! зони запов!длика ^Кодри" з!дбувавгьоя поступове замулювання водозб!рного каналу та вторинне заболочування 1, разом з цим, пов!лы:з зб!льиення чисельноот! пух1вкч широколисто!.

Загроза подальшо! експанс!! на залишки пряродно! лучно! pocflHHHOcii icnye нав!ть у ззпов1днику, В його охоронн!и зон! з боку с.Лозова залиаилася частина луки з р!дк1сними видами, яка в продовкеннян власне запог1дно1 луки. В I9SO роп! тут спо рудяено ставок; в результат! зниион! угрупрвання s р!дк!сними рослннаии. Кр!м тсго, спорудження ставка потягпз за собоо зм!н г!дролог!чного режиму sciel долини.

Досл!дяеннями встановлений негативний вплив випасу на ста Dactylorhiza majalls i Orchia palustris , та cIkokocIhhh -на стан Epipactic palustris .

В И С H О В К И

Дегальие обсгекення територЦ запов!дкика "Кодри", опосте рекення в його охоронн!й зон! та навколишн!х л!сах, анал1з л!т ратурних даних про флору заяов!дника, гербарного магар!алу доз волили вяявити р!дК1сн1 види рослин, встановити особливоот! Ix стац!ально1 приуроченост!, оц1нити тан иенопопуляц!Й 16 вид!! та зробити ряд уэагальнепь.

1. Впорсв на основ! винчения конкретно! <Т*лори складений список р1дк!сних вид!в рослин запов!дника "Кодри". В!н вхлючае 94 види ! в!добрашш географ!чне положения л!с!в Кодр - HaSnli денн!иих на 6вропейськ!й р1внкн!. До нього входять европейськ! (20,2*), евраз!йоьк! (15,5£), субсередземномороьк! (15, голарктичн! (12,Gjt), номад!йськ! (3види, а такоя група-сполучних чид!в (13,05t). ïx р!дк!сн!сть обумоелюсться обмеяен» itiльх!ств особин в популяц!ях, знаходяеннян в .(одрах на меках преал!з, cteHOtcnHicTD, толерантн!ств до !н:иих вид!в, порушен-няы tiloTonîs п!д впливем ендо- та екзогенних Фактор ¡в.

2. Встановлено, «о за останн! 15 poKiв з теригорН запо-si дника знихли Cephalantl.era rubra , Gcntionn cruciata , Eel-

jiium fisaum. Втрагили здатн1сть до самопЦтримання Orcbia irpurea та Polystichum aouleatum . Встановлано зроотання не 1явлених pai'iEO ¿spieniua triohonanes, Cystopteria fragilis , 'lanocarpiun robertlanun , Polypodium vulgare , Laser trilobua

3. Знаходйзння 'ühelypteris palustris, Cystopteria fra-.lis , Gyinnocarpium robertisnua , Folypodium vulgare! üa ¡ачкоыу в!ддаленн! в}Д' основного ареалу вказуе на IX <51 льш :ачна поширення в нздалексму ыинулому та зняккення в сум1кних

запов1дником л!сах внасл1док зякщэння Ix 6i0t0ni3 за останн! рок!в для лучних екосистем { за 150 рок1в - для л(совкх.

4. Показано, що вотановлення заповиного рекииу загримало икнення ряду В1ШВ з територП зппов!дника, але не вир1шило вн!стю проблену ix эбереження. Зняття прямого антроп1чного ливу (рубок осв1тлення, розкорчовування та розорввання, сшо-о1ння, випасу, рекреацЫного навантакення) викликало демута-йний процес, який двояко впливае на киттездатн!сть ргдк1сних д!в. Запов1дання позитивно вплинуло на стан ценопопуляшй

ipactis palustris , Orchis palustris , Bactylorblza majalis, в1дновлюють в1кову структуру та зб1льиують чисельн!сть. Нега-вними його факторами в процес зароотання луки чагарниками, от чисельност! олен^в та Ix вплив на nanopoTesi.

5< Вотановлено, що с1нокоо1ння та випас худоби були основан Л1м1тувчими факторами для лучних вид!в орх1дой. СIhokocih-утримувало Ix у Еегетувчсму стан!. Перех1д рослин до генера-еного стану в!дбуЕаеться через 3-4 роки п1сля зняття пресу кошування. Вплив випасу позначавться, головним чином, через 1льнення грунту, особливо в посушлив! пер!оди, ф!зичне по-эдження, цо призводить до зменшеш.я висоти рослин га po3Mipy цв!ття.

о

6. Вперше в!дзначено га вивчено Формування ценопопуляц!й р1дк!сних вид!в в штучних л!сових системах. Показано, шо в л!-сових культурах Кодр п!сля припинення мйрядно! ог1робки насзд-кень складаиться сприяглив! умови для поселения СёрЪагап-ЬЬега 1оп£1£о11а, С. <3ашавоаХиш . Цв законом!рн!сть доц* шго викорис-

тати для зберекення р!дк!сних вид1в шляхом иопереднього вияв-лення м!сць 1х зросган'ня перед проведениям в л!сгоспах суц1льних рубок та збзреяення оточуючого середовишз, а такоя п1дс!вом на-о!ння.

7. Показано, що в молодих культурах дуба звичайного формув-ться ценопопуляцП СерЬа1ап1;Ьэга 1опа11о11а з пром!шшм типом в!кового спектру, в той час як в природних д1бровах вони маять правосторонн!й в!ковий спектр. В культурах сосни зеичэйно! про-цвс отар!ння ценопопуляцП цього виду 1де ивидпе, н1й в штучних дубових деревостанах.

8. Встановлено, що стан (Нльшост! ценопопуляц1й вивчених р1дк1оних вид1в флори запов!дника "Ходри" е депресивним. Це результат тривалого пригн1чения рослин в процес! розбалансування екосистеы Кодр, а тако» |х демутацП п!сля встановлення запов!д-ного рекиму.

9. Отриманий фактичний та анал!тичний матер1ал е основою для багатор!чного мон1торингу р!дкгсних рослин Кодр I розробки режиму 1х 1ндив1дуально1 охорони.

П Р 0 П 0 3 И Ц I 1 На основ! проведених досл!дкень стало мокливим эробити так! пропозицИ:

I. Б запов1дншсу необх1дно провести ряд роб!т, чк1 б не торкалисн ?ункц1онування природних екосистек, 1 разом з тим

забезпечували зг^реження р!дк!сних вид1з.

Першочерговими повинн! бути:

1) заборона будь-яких иел1оративних роб!т в охоронн1й зон! з боку села Лозоеэ га в урочищ! Буда ;

2) приеднання до запов!дника територН луки э рел!ктовоо рослин-nicTö аа до дороги Ло- ова-Ханчешть;

3) проведения на заболочены луц1 виру.бок варбових заростей !з neplOÄH4HiciD I раз на 5 рок!в ;

'О скорочення чнсельност! копитних до величии, що в..значавться емкости уг1дь;

5) огородяування и!сцезростань Polysticbum aculeatum, Gyraio-

carpium robertianum , Polypodiua vulgare t

6) укр!плення ст!нки р1вчака в и!оцях зростання Aaplenium

tricbomanes .

2. При проведенн! л!совпорядкування в.л!сах республ!ки вводити до складу л!совпорядкувальних парт!Я спец1ал!ст!в-бота-н!к!в з петою виявлення м!сць зростання р!дк1сних вид!в рослин та визначення заход1в для ix збереження.

СПИСОК Р0Б1Т, ОПУБЛIIC0B .НИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. ГАВРИЛЕНКО H.A. Дополнение к перечни видов растений заповедника "Кодри" // В сб.: Ботанические исследования, вот.1. Флора, геоботаника и палеоэтноботаника. - Кишинев: Штиинца, 1988. - С. 103-106.

2. ГАВРИЛЕНКО H.A. О необходииост и создания охранных зон в иеотах произрастания редких видов // В сб.: Республиканская научногпрактическая конференция "Экологические основы охраны и воспроизводства лесных реоуроов Молда ии". Тез.докладов (г.Хи-

епшев, IO-II августа 1981' г.) - Киианев, КР5. - С. 60-61.

3. ГА8РИЛЕНК0 H.A. Сравнительное изучение популяций пилы голоеников в естественных и искусственных сообществах заповедника "Кодрн" // В сб.: Заповедники СССР - Их кастояпзе и будущее. Часть II. Ботаника, лесоведение, почвенинз исследования (тез. докладов Всесовд. конференции). - Новгород, 19^0. -

С. 29-31.

4. НИКОЛАЕВА Л .П., ГдВРИЛЕНКО B.C., ГАВРШНКО H.A., ТКАЧЕНКО А.К., ШАЛАРЬ В.В. Восстановление видового разнообраз! и структуры компонентов биоты лесных экосистем Кодр (Молдавия' после резких антропогенных воздействий //В сб.: Проблемы изу ния и сохранения биологического разнообразия. ХП объединенный Пленум Советского и Республиканских комитетоз по программе ШЕСКО "Человек и ¿косфера". üfe о. докладов конференции (Фрунз 5-8 июня 1990 г.) - Фрунзе . Клим, 1990. - С. 97.

5. ГАЗРИЛНШЗ H.A. Влияние мелиорации и выпаса на состоя ние растений некоторых видов орхидных луговых сообществ //

В сб.: Вклад молодых ученых в интенсификация сельского хозяйства УССР. Тез. докладов научно-практической конференции моле дих ученых и специалистов 14 марта 1991 г. Часть II. - Чабань 1991. - С. 6.

6. ГАЗРЧЛЙШ H.Ü. Стан популяиН 'Epipactis palustris (L.) Crantz у заповеднику "Ксдри" // В эб.: IX з Чзд Укра1н-ського ()Отан1чного товариства (тези допов1дей). - Ки1 в: Науке яуикч, 19У2. - С. 12*-127.

7,.r'aüp'/jiEüiCO H.A. распространенно, численность и coctoi >:ао. е>. до» яапоротш'к^в р заповеднике "{одры" // В сб. : Бота! «»гт.чи;; ,:солидсвания. - Л1Н5ИН<Л1 : Ктиинао. в печати.

РЕЗВЫЕ

В I986-X990 гг. проводилооь иооладованяе редких видов рлоры Государственного лесного заповедника "Кодры", На оонова язучения конкретной флоры составлен список редких видов растений заповедника. Он включает 9И вида, относящихся к 77 родам, 33 сз-юйстЕам, и отражает географическое положение лесов Копр - саиых ояных на ЕЕропейокой равнине. В ооставе раритетов присутствуют зиди, принадлежащие к различным типам геоэлеивнтов: европейскому [20,2$), евразийскому (15,^), оубсредиземноморскому (15,9^), ^олэркгическсму (12,8£), номадийокому (3,2$), а также связующие эиды (13,8£).

За последние 15 лет с. территории заповедника исчезли CophaXanthora rubra ( L, ) Rich,, Gentiana cruciate L., Delfinium fisaum \Yaldst. et Kit. . Утратили способность к самоподдержанию ОгсЫз purpurea Huäa. и Poïystichum aculeatum (L, ) Roth . Вместе с том отмечено 5 новцх для заповедника видов:Asplenium trichomsnes L., Gyatopteria fragilis ( ï>. ) Bernh. , Gymiocar -pium rofcertianua (Hoffa. ) lie?®, , Polypodium vulgare L. , Laser trilobun, (L.) Borkh.

Показано, что установление заповедного резима задержало исчезновение ряда видов о территории заповедника, но не решило полноотью проблему их сохранения. Снятие прямого антропогенного влияния вызвало дамутационний процесс, двояко еоздействующий на вйзнвнкооть редких видоз. ЗапоЕедание положительно, сказалооь на состоянии Epipaotia palustris ( L. ) Cranta , Orchia palustris Jaoq., Daotylorhiza majalis ( Haichenb. ) P.P.Hunt et Бцпшег -iayea восстанавливающих возрастную структуру и увеличивающих численность. К отрицательным факторам заповедного режима относятся зарастание луга о редкими растениями кустарниками, poor

чиоденноо5и оленей и их воздействие на папоротники.

Исследовано состояние ценопопу'ляций 16 редких видов растений из 9 семейств. Установлено, что большинство ценопопуляций изученных видов депреосивны. Это результат длительного угнетения растений в процессе разбалансирования экосистем Кодр и их дему-тации пооле установления заповедного реиина.

Определены основные факторы, влияющие на жизненное состояние редких видов, оценены тенденции их развития. Разработаны предложения по сохранению и восстановлению редких видов растений заповедника.