Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Разработка зоотехнологических основ функционирования биотехнических основ доения и направлений их усовершенствования

ВАК РФ 06.02.04, Частная зоотехния, технология производства продуктов животноводства

Автореферат диссертации по теме "Разработка зоотехнологических основ функционирования биотехнических основ доения и направлений их усовершенствования"

УКРЯНСЫГИЙ ДЕШЗИйП А1ТАРН1Й УНЙЕРСИТЬТ

На правах рукопису ЛУЦЕНКО l'APlíi MWXAPJIIBHA

Р03Р0БКА 300ТШ0Л0Г1'Ш1!Х ОСНОВ «УНКЩОНУБШЯ БЮТЗСЙЧШ СИСТЕМ Д01ННЯ I НАПРИ'.! KÍ3 IX УДОСКОНМЕШШ

б(б,02»04 » спещальна зоотохнхя;

технология виробшгатва продуктгв гпаринництва

Автореферат

дисертацг! на эдобуття паукового ступени доктора сгль?>д',огс>спсдарськ11х наук

Khïp - 1993

Рс'-ота сиконпна в лаборпторг! эоотехн1чноГ ощнки ыашги 1 юхнслопЛ УкраТнського д^авного Цен :ру по випробуваино та нрогн^умнмо г'.'хнгки 1 тохнологхй для схльськог-спстрського виробництва.

Науьсвий консультант - акодылк УЛАН, доктор тохнЬгииу наук

професор Л.З.ПОГОРШ*'

Сф1цгй1!Г опоненти: доктор схльськогосподарських наук, профосор С.1.АД.<1Н

доктор вотеринарних наук, професор Й.И.МАРКОЙ

доктор СХЛЬСЬКОГОСПОДар ¡ькйх наук

В.П.САВРЛН

Поов1 дна орган!за цг я - 1нститут тваринництва УААН Захист дисертацН вгдбудеться " / » Т994 р. о Л? 4

годних на зас1даша спецгалгзовано! вчено! ради Д.120.71.05 в Укра!нському державному аграрному утверсите« за адресов: 252041, Ки1в-41, вул.Геро!п оборони, 15, аудитор!я 68, уч. корп Просимо ирийияти 1 часть у робот1 спеЦд:ал1зовано1 вчЬНй! рад ьЬо вислати Баш вгдгук на дисертидю у 2-х прим!рниках, оавгрен початкою, за адресов: £52041, вул.ГероТв оборони» 15,

сектор аахиму днеертащ й.

3 дисортацхсо I працями пошукувача тлиа ознйЯомитись у б±б яготецг УкраКнського державного аграрного унхв-'рситету. Автореферат ромсленнй ^^^ 1994 р,

Вчоний секретар спецхалгзовано! ьченоТ! ради, кандидат ст Лг.сько-

госпэдарських наук, доцент с" СТОЛЮК

i. загалъна 7. АР/.итерйсти1 'л роботи

Актуальн1сть_теми. Зб1ль^"!иия виробшцтва продукта в тварии-ництва, зокрека молока, осноснкм завданням, цг сто-

ить перед агролромисловим к'тплоксок. Для стаб1льнэго забезпс- _ чення населения УкраХни молочниуи продуктами до 2000 року слгд зиробляти близько 30,7 млн. т молока на ргк. Забезпечемня таких високих темпхв приросту виробництва молога в.илагае ново! концеп-цг! створення матерхально-техихчно! бази б гатузг тваршшицтпа х впровадксння прогресивних технологхчних х технгчних рхшень. !Необх1ДНгеть останнього обумовлена щс Й тим, що в даний час ви-,р9бккцтво молзка е зиеоксзатратноэ х економхчнс. невигхдною ^ал.уз-зю. На колочних фермах УкраТни витрати на виробн.ицтво 1ц молока досягалть 7,0-9,0 людино-годян, в той час коля реольнх потливое?! I деезх^ передовик господарств евхдчать про те, цо Хх у.окна зии-дитм да ¿рх-В'^я ]1,8-2,0 лодино-годин.

На$(й$ьт л.хдлов1 дальним у технолог!! виробництва молока с .процес доИння, На його частку припадае до 70% затрат працг на молочшх фермам. .Складнхсто прсцесу обновлена тим, цо В1Н являс собой хнтегров^иу ;бготехнгчну систему, в якгй технгчнг х техно-логхчнх лачки вступарть у пряму взаемодхю з бхологхчними об'ек-тамк. Система, внаслхдок П багитомгрностх, велико! кхлькостх эв'язкхв, дерегфтих умор, нестабхльнсста реяимхв влмагае вксо-кого р1вня доскоиалостх_.;В той же час практика виробництва евхд-чить, що хенуячх ¿¡истеуи ,до!ння не забезпечують якхеного вико-иання технологичного процессу х адекватного взаеыозв'язку ы1ж ланками "людина-ма-пина-тварина", в низькоефективниш г потребуют удо':коналення.

Шдвкщення систем до!кня потребуе погуку огти-

мальних вархантгв лззазмодг,! лщнникхв "людина-малина-т-зар.гпа1' у Р1зних за складнхстр,сие,темах доГння, удоскоиалення тсдаюлогх! доТння, доГльшгх установок -х (апарапв.

Мета_ дослхдаднь^ Обгруктувати нчукову концепцию бхотехнхч-но! систем;: вкробшщтва молока, дослгдити е^екткякхсть функцхс-нувшшя р13ких снс?еи ;,о"1шя, установи'.« роль г бг.лив окреиих факторхв: технологачних, технгчнкх I бхологЪ-.'.кх ка прода'ктив-1!1СТ1. корхв, 1х фгзхологачкнй стан I яисть продухцг!, дослх^к-ти вза-з.\.0ов*язок .йдсисгемами "ыазлна-лвдша-таа^на" у них за складш:ста системах доТчня г обгрунтуьати бхотехчгчг.с основ« розробк;; нових г вдосконалення хсну^.их скотсм до'х'кчГ. у вгд-повмностх э фтзхологачкимн потреба;« тварин.

Зав дш ¡ня_дс с дг ¿гкень:

1. Обгрунтувати наукову концепции фуикцхонувания (яотехнхч-ко! систомн ьлрооництва молока х естелозкти роль фактор!а "лоди-на-мшяина-тварина" в процесх доХннл кор1В.

2. Вивчити шшш р1оннх конструкций до?льких установок не продуктивнасть I роздай корхв, 1х ф1эхо,тогх»шиК стан, захворява-' нхсть ыолочно! залез*/ х яшсть продухцгХ.

3. Дати оцхнад- рефлексу ыолоковхдцачх у корхв при до!чнх Гх на рхзиих типах до" лышх установок х визлачигн адечна^нхсть кон-струкщI I технологх! дсГння ка них фхзхологхчним потребам Т£а-рин.

4. Вивчити роль до!льного ¿парата в системах дсГння, як головного внконавчого елеиента до!льно1 установки.

5. Дослхдити функцхональн1 властивост1 д1йково! гуии, сготовлено* з р1зних матерхалхв, I вивчити II вплив на лететь про-цесу до!ння.

6. Вивчити I 1-й значили вплив ка офзктиБнхсть систем доХикя гагсих чшш-:кхв:

- ¿ндг.ьхдуальнмс особлкг.осгей гасрин /нридатностх дс .«лалг.ги-НСГО ^'»ня . С'?р5С0С1Х?.Х0СТХ/}

- х доГикя яо^а;

- .«.-¡ив \5гу«кс.у утул^п-.;:.-; £

~ гд'зху роздопваяня коргг;

- пхдгодхв.'» хорх в к; нцс-. -рчтами гп;, час доТшш;

- тсхнолог!. пхдготсвг. кор- в до цо!рня;

- пхдготоики кетслей ди етелснмя i иг дшгого доТння.

7. Установит;: гдеквати' сть ¿!заомозв"язк1П мхж базовими сле-мента?.:',* систем до Тин я "лкдона-мязнна-тсаркна".

3. ?озрэб;;~и рекомсндаихI по пгдвнщеннв ефчктивкостг функщ-снуззкнл бхотехнхчно? оисто«! виробн.чцтва молока г обгрунтуваги напряг:к'л удоскоьаленкя кокструкцтI доТльних установок, апаратх? гг. ¿кшкх елементхз систем до?ння.

9. Розробитк методику оцхнки доПгного обладнання при натко-з'лх дослхдаеккях, кснструк?! рськ'.:х розробках х випробупакнях.

Нг.^ко^а новизна. На оснопх теоретичных та епперимснталышх досид?г.знь розроблена х обгрунтована наукова концопцгя функцго-кузання бхстехнхчнох скстеми виробнкцтва молока х Естгшовлена роль фактор!в у систем! "лидима-нашила-тваркна" в процесг доТння ::орхр. Значений вплив рхигла конструкций доХлькнх установок х апаратхв на рафлеяс лолоковгддачх, продуктивность I фхз1олсп:ч-иий стан корхв, а таксж якгсть одеркувано! продукцх I. Установлена рель основных чннки:.! в систем;? "лодина-мпдина-тварина" I адеи-ватнхеть взпемсзв*язх1п мтк ними в ргэних системах доТння. Нау-хово обгрунтозекх рекслекдацхI по удосконалешгп систем доТкня, охзних конструкций доГяоНих установок I апарамЕ, технолог!I ут-римакня х до:ння. Обгрунтован! зоотехнхчнх виноги на створення доГльноГ установ::-,: х апарат" для внеокоудхйних коргв з продук-тившеего бхльп нгх 70С0 кхлогрш.!!в за лактацгв. Розроблена методика ецхняи доХлыгого обладнання при наукових доелхдаеннях, конс-трукторських розробках х випробуваннях, яка дозволяв ло комплексу фхзхологхчних х санхтарних крихерНв установит адекватнхеть до-Тльного сбладнання фхз1о;. ^\!НИм потребам твауин г об'ективно

ощнити новх техн1чя1 х технолога чих рхшення.

Практична ик1с2ь_роботи X «егшэац^я^езУльтатхд^

Результат досл1джень використанх Державин;,! спевдал1зованим конструктсрським бюро по ксмплоксу машин для ферм велико! рогато! худоб и /и.Рига/, Брацлалським доилхдним спещалхзоьаню.) заводом по виробництву доильного сбладкання, а також институтом мехошзацг* х електрифхкац11. с1льського госгтодарства при розроб-щ, удосконалсннх X впровадаекнх дохльних установок УДА-8 "Тандем", УДЛ-16 "Ялннка", УДА-100 "Карусель", АДЛ-ЗА-1, ДЦ-!-8А-2 "Молокспроз1д", АД-ЮОА, ДАС-25, санпункса УОВ-Ф-1, автора"!в управления процесом до!ння У^рЛО.ООО, ИД£~1, доТльних апаратхв АДУ—I, АДУ-02.200, АДУ-1-01 х ДА-50.

Технолог! ода частила результат! в дослхдаень покладена в основу проекту Державного комитету по наущ I тет\цг <Ш-600: "Розробчти автоматпзовану екологхчно чисту бозв1дходну ферму для внробництва молока на 800 корхв з продуктлЕнхсть 7-8 тис.кг ка голову в рхк, р!вне-м авто«атизацг1 до 90% г затратами працг до I ладиио-годкнк н* внробництво I ц молока.

Матодкши I технолог!чнх рекомендацг! по удосконаченнп тех- _. нологх! Д01.-ШЯ з внкористанняь: до!льких зал!в х гегдтотовки корхв до май",много доИкня зпровадкеи в господарствах Ки1вськоХ, Пол-таьсько! х Житомиреько* областей з середнхы розрахунковим еконо-1линкн е^ектои: пхдвтценкя продуктивностх ко31 в на 14,5%, зни-жешш оахЕйраваностс маститом у 3 рази, зниження затрат пращ: на внробництво I ц молока з 5,5 до 3,9 лвдино-годин, збхльшення на-б:м1гл^снкк на оператора малинного доХння з 45 до 100 кор1В, а на одного працг.учогс а 20 до 65 голхв.

Результат!: доелгдчзнь покладенх в основу розробки зоотехн1ч-и.о: и-;..ог на отваренкя доКльно! установки I до1льного апарата для •<.;\ос:-:ы:Г'й%г.чт1ьл;кх керхв э надоем молока за лактацхю 7-12 тис.

кг, рекомекдацгй по пгдготор г нетелэй ;;о отелення г машинного доХння, методики оцгнки рефлексу молоковхддач1 у кортв по комплексу критерг!в, неравного документа 10.25.1-87 "Випробування . с.-г. технгки. Установки /чЛльга для коряв. Програма 1 методи випробувань".

На ззхист виносяться тага ссновнх положения:

I. Наукова концепцгя фуннцгонування б:отехга:чноТ системи виробництва молока.

И. (Йз10Л0Г1чне обгрунтух ання вплкву на ефективнгсть рхзних систем до!ння головних чкнниив системи: машини, людини х твари-ни.

3. Результата дослхджекь впливу на ефективмсть функцхонуван-ия б1отехгачг<о! системи рхэних технолог!й утркмання I доТння корт в.

4. (йзгологгчно обгрунтовам резсими гцдготовки корхв до доТння на рхзних типах доГльних установок г технология подготовки не-тел( й до розтеленнп х машинного доЛння.

5. Мотодологхя оцхнки до!льного обладааннк при наукових дос-л1дясннях, конструкторських розробках I дерхавних випробуваннях.

6. Напрямки удосконалекня хснупчих г розробкн новях систем до!ння.

Агщобадхя £сботи,_ Основнх положения дисертащйно! роботи до-повхдались г обговорэвались на У, У1 I УП еимпозхумах по папки-по!,1у доХняо с1льськогосподарських тварш /Рига, 1379; Тчллгн, 1583; Лен1нград-Пупк1н, 1938/, Науково-техкхчяих радах Держком-сгльгсзптехнгки УРСР I СРСР /1980, 1985, 1988, 19Э0, 1991, 1992/, Науково-техн1чн1й коифпренцг! УНД1МЕСГ Пехакхзащя утргаання велико! рогато! худоба на малих фермах I використання чояпх до?;?.:-них апаракв в технологёчних лхнхях до!ння ксрхв /Кп1п, 1939/, на засхданнх секцх! малинного доТння ВАСГН1Л /1982,1955,1967/.

Лубл1кац!_1 „результатовМатергали даевртащ! опублгкоьша в 33 працях, розмщг.чих в журналах, збхрниках, материалах конференцгй, симпозиумах загал^ннм обсягом 9,5 друкова-ннх аркушгв I в науковоыу виданн1 книги "Бхотехнхчш: систеии в .'варинництвх" /на рос. ыов:г/, КиХв: 'Урожай". - 1992, обсягоы 20,7 др^ксваних аркушгв.

Обсяг ^оботи^ Робота викладена на 299 сторхнках машинописного тексту, 1люстрована 84 таблицяш I рисунками. Список вико-ристано* Л1тературн «.¿стить 433 даерел /в т.ч. на хнеземкхй мо-вх 102 /.

Дисертацхя складавться з вступу, огляду лхтератури, методики дослхдаень, результатов досл1даень I 1х аналгзу, висновкхв, пропозицхй, лх тератури та додатку.

2. БЛАСЙ ДОСВДШЯ 2.1. КАТЕрЦШ I ЫЕТОДИ ДОСПДНЕНЬ

2.1.1. Загальнх умови проведения дослхдаень х характеристика гиддослхдннх тг.арин

Основ»! експериментальн1 дослхдаення виконанх в пер1 од з 19УЙ по 19ЭЗ рис на коровах чорно-рябо! породи молочного комплексу на 800 корхв УкраИнського державного Центру по вкпробуван-на ис2!ин та обладания для схльсько^осподарського виробництва /УкрЦВТ/. Особливхсть даного комплексу полягае в тому, що в ньо-му паями осиовш: технолога! утримання тварин /прив'язна г беа-г.р»т*язна/ г доХння /у стхйлах х доХльних залах/ на рхзних типах догльяих установок з дворазовими I триразовими режимами доХкня. Та;;:Л; ¡лнрокий дхалаоон використання рхзних твхнологачних х тех-рхшзнь в умоБах одного комплексу обновлений тим, що вгн отлс^Л як ^ор^а-лабор&юрхи, яка з&безнечувала б проведения »:.-.;•: ,.>?.•-.: I ил.;рс<>уЕйНЬ {йзного типу обладаания, техно-

; •• .•■>• г.у. ъг.\>.-л и одой;; ^ у».« уыовах. Такш чином, при

винонаннх дано1 роботи викорп.з-ана унгк&чьна можливхсть вивчи-ти в однотипних умовах склоню! бхотехнхчно! систем« роль рхз-них технхчних, б1ологхчнкх технологхчних фактор!в х визначити-1х вплив на ефективгасть стстемл до1ння в цхлому.

Дослхдеення виконан! на баэг двох систем утримання - при-в'язно! 1 безприв'язно!, э використанням для до!ння корхв практично уехх, створених на цей час, тип1В дс1льних установок: для доХння у вхдре. - АД-ЮОА, ДАС-2В, в молокопровхд - АДЛ-8А, для до!ння в доХльних залах - УДТ-8 "Тандем", УДЕ-16А "Ялинка", УДА-ЮО "Карусель". Середня продуктивнхсть дослхджуваних гр/п корхв знаходигась на рхвнх 3500-4500 кг.

Процеси роздачг корму, напування тварин, прибирания х перерубки гною, чгсткрво! переробки молока на комплекс повнхстю ме-хаягзованг I автоматизованг. Шд час проведения дocлtдiв тварини були забезпечога кормами у вхдповхдиост1 з зоотехн1чними нормама /1986/ з урахуванням продуктивное«, фхзхологхчного стану х живо! мази тварин. Контрол.ь за виконанням технологачних процемв на комплекс! здайснювався за допомогою автоматично! систеыи управ-Л1ння /АСУТП/. При змхн1 продуктивное« тварин проводилось щоде-кадне коригуваяня рацгонхв лгхдно э нормами годтвл1 I з урахуванням фхзхолог1чного стану тварин.

Для вивчення впливу рхзних конструкций доХяьних установок I технолог!чних факторх в проведено деилька сер1й дослхдап. У пер-шгй I другхй сер11 дослхдхв вивчали вплив на продуктлвнхеть тварин i ефективнхеть системи доХння р1эних конструкцгй доГльних установок з використанням Хх у рх зних технолог!чних вар1антах ви-робництва молока: з цехом роздоювання кор1в т Зез нього. Одиочас-но вивчався вплив на фхэхологгчний стан корхв переведения 1х з групи В групу, 3 ОДНОГО типу ДОГЛЬНО! УСТаНОВКИ на 1НП1У. Дослх-ди проводили за методом груд-аналогхв 1 груп-перходав.

Дооидження по оцхнцг фхгиологхчнхтх доХльник апаратав проводили за методом rpyn-nepi ода в в уыовах ртзних господарств Ки1-всько! обласи.

Реестрацгю похазниив молоковиведекня проводили за допомсгов кобшових л!чильникх в-датчшав УДБ-14.000 i сакописця типу H302I-3. Виутрхцистврнальний тиск пхд час овднки рефлаксу молоковхдда-чх вюярввали за допомогов молочного манометра.

Еизначения латентного перходу рефлексу молокомддачг, цис-теунально! i альвеолярно! порщй ыолока проводили по класичшй методицг М.Г.Закса - катетеризащХ дайок.

Для лкзначення впливу доХльного обладнання на захворвватсть молочно! залози у кожному випадку проводили спещ альнх дослхди оа методом груп-оналогхв. 3 допомогоп диыастиново1 проби визна-чавск стан колочноХ залози у дослхдних корхв протягоы всього перходу дослхду. Оцгнку вплкву доХлъного обладканшт на колошу за-лозу проводили пк за окрешши показиикшк, так i за ïx сукупнгс-

то в цглсиу, шляхсы аналхэу чотирьохклхтковнх таблиць аа .'-;опсмо-2

rc?j У. - icpi'.rôpi». Санхтарну оц1ь:.-у вузлхj до!лььих установок, апаратгв i дгйковоХ гуу.к приводили по цвох шжазиык&х: бакгерхакь-Hc;iy oÊûiueijiHHu i колх-титру.

Страсоспйкхсть Kopis'визвачали зriдао з реко^екдацгяии, роз-роблениин епхвробхтиико^н лабора?орх1 фхзходогсчких мехацзшв дактацх ï ВНД£РГ£ /1978/, i оцг навали по комплексу показникхв ди-HSiârKii молоковийедеыш за ряд ввдоиваи».

Опенку пркдатнсстх корхв до мооишюго доХкня проводили згхд-но з "Правилами «авшнного доХння корхв" /1989/.

Одориащ результат« оброблеих методом варгадхйлоХ статистики по Н.Л.Плсххьськсму /1959/. Для L'ai .¡иатычноХ обробки показнккхв

нстаков.^сденнгг, згхворввакоет! кор£в маститом, сыитар-нсго fivi ь'у до1./;.ного обладчання вакорцстс-аувались спецхельно роз-роблонх moiода.

- 10 -

2.2. 0БГРУН1УВА1Ш НАУКОВОХ КОНЦЕЩМ

функцГонузшн БЮтзайчно! систем

Ихдвижения ефективног". процосу до!ккп кор!в потребу« лог!чного обгрунтування к.нцепгД* функцгонувашя тако! склсдно! б!о?ехн1чно1 систем:-:. Прогэдснх нами тзоретичнх доелгдаення дозволили установит:?, що у загальному виглнд; система до1ннл являв собой бхотехмчний комллек-;, з набором »;апин, технологий, труп тварин I колективом операторхв /рис.1/. До складу таких систем мояуть включатлся не липе технхчн! х бхологхчн1 об'екти, а 8 деякг обстракткх елеыектк, таи, як органхзацхя х управляй т.

Рис Л. Структурна схема сисями доТпня.

в рамках 61 отсхнгчно!" сиетсми одночасно реолхзусться ка завдань. По-перше, бхотохн1 чна система повинна створит:: умови функцхонування, ли б дозволили тваринх реал1зувасп стай генетичний поте, идая г забезлсчати злсоку прохуктпвн1 сть прог;:-гом усъого псрходу експлуптгмд £. Для цього система доУннл гос'.л;-на бути макет? ально фхзгологсчио» по йхдкопенкв до га-рн-п 5 -о,-безпсчуватп псияоцгнну роалхэащо рефлексу крлоковхдв'ьт!. ТЬагук-

не завдання система вводиться до заг'езпечення якхсного яидою-одшя корхв.

Рхвень ефективностх функцхоиуваяня систо:..к доХння в щлому зале:.!!ть практично вхд ус1Х ланок; маш:,ни, гвари:ш, дюдини, а такоя вхд Хх '-^рвыозв'язку у б1отех-ичн1й систе-а.

Дослхдкепняыи установлено, цо роль фактор!в "машина-лидина" у рхзних системах доХння неод1.^:ог;г. У дог.коналих системах

виконання валких х трудом!стних операций покладено на машину, а у пекл досконалих - на лпдшг/ /табл.1/. Так, на установках, приз-начс:шх для доХння у пореносш. в1дра, участь лодинк в гадготовцг коров;» до доХкня I на заклсчних операгДях доТннл складав 80Й, а роль насини при виконанм дох, духе важливго; х тяьких фхзичних технологачних слерагс'^, вводиться до тихмума. Це зв'изпно з тиы, що у конструкцхХ таких установок в1 дсути системи подготовки норови до доIпня, проведения г-аклочних операций доХння I гняття доХльних апаратх а г вименх.

I. Роль факторхв "лодина-тварина-машина" в рхзних системах доХння

Тип доХльно! :П1дготовка :Лроцес :2аклю'-2Ц •.•дера-установки :корови до :дсТння :1цХ додоьвання

:доХшш : :х знгмання до1ль-:______:______¿них_ала£ат!в___

: Залсхк1_с1ть_виконання__ )пе£а1р._1 вхд _ _

:ли-:тва-:ка-:ли-:тва-:ма~:леда-■:тва-:ыаси-:дк-:рини:пи~:ди-:рини:ши-:н:< :рини:ни

• • * ■

ДЦ-Ю0Л,ДА.С-2Б /дЛннл п переносах ыдра/ 80 20 0 30 30 40 80 15 5

Д.1? ,ЛДг-9А-2 /.лгйнп'я 12 мслоко-Хх/ 80 20 0 25 30 45 80 15 5

УДТ-3 "Тандоя" 40 20 40 20 30 50 70 15 15

•1 «• 1 '-г; л .-!«•» 40 20 40 20 30 50 70 15 15

40 20 40 10 30 60 15 15 70

УДА-16 ''Я/л-.нка" 40 20 40 10 30 СО 15 15 70

Ь'ДР.-ЮО "Карусель" 20 20 60 5 30 65 5 15 80

В игру вдосконалення конструкцх! доХльних установок участь лвдини в процем доТння зменшуеться, а збхлыг/оться роль мотани. Так, на доХльних установках типу "Ялкт:ап г ''Тандем" участь лг-дини в тд^о-.'овцг корови до до!ння зникусться до 40Й, а на установках типу "Карусель" - до 20%; значения к ыаяини зростас до 60 процентав.

На автоиатичних доХльних установках, у поргвняннх з доХлъни-ми установками типу АД-ЮОА г ДАС-2Б, роль лмдини в управлхннх процесом доХння зменшуеться з 30 до а роль машини збхлызу-вться з 40 до 6555. Автоматизация заклачних операщй дэХння на установках типу "Карусель" гменшув участь людини у виконаннх ц?пс операщй з 80 до Ъ%, I, вгдпов1дно, збхлыяус значения мелини. Рель тварини в ус1х системах до!пня эалисооться практично без

зм1н.

Таким чином, проведен! дослхдкення х анал4з функцг онуючих систем доХння св}^дчить про те, гдо вони мають багаторгвкову структуру I вклячають три пхдсистеми, базовими елеменг,а«и яких е машина, людпна г тваркна. Котла з пхдсистем, у своп чергу, вклгчез ряд елементхв, до складу яких входять умови х технологая утркман-ня тварин, 1х 1ндиз1дуальнх особливостх, конструкции I релкм-л робот» обладнання, гшешфхка^я х хндиагд'/лльнх характеристики сно-раторхв машинного доХння, а також улови Хх роботи. Ефокаи?ме фун-кцгонуванк- системн в шло?у залепить вхд 81дпов1дностх окречих елемеит*в систему фхсгологапшш пстробам гваргтн I я:<оетт взазмо-зв'язкхв мхж ними. Вивчокта иих питань I присвяченг наступит рои-дали роботи.

2.3. Д0СЛ1ДКЕННЯ ВПЛШУ НА Е'ШСГИВШСТЬ

ИАШШ)! ЛАНКИ, ЧИЬНИКЛ ЩИНА I Ф&ЮЯЭ-

Пчн;;х особзииостб'А твлрии

2.3.1. Досягдаениг гпяиву н«1 ярсиес доКн:?п

ЙОИСТПукиН УСТОНОЗСК, аИГчПТХЧ I

Проведении« дослхдаенняш установлено, що тип I конструкцгя доХльно! уст£Ловки суттзво впливамть на ефективнхсть системи еи-робництва молока. Вхд типу Еикоркстовувг.-шХ доХльноХ установки » зньчнхй мхрх эалехсмть ккхсть роздоввання корхв, Хх продуктив-шс~ь за лактацхю, захворавшасть маститом I якхсть отриманого молока.

В аналог1чних умовах дзслхду продуктишхсть корхв, для доХн-ня яких використовували сиШтовх доХльнх установки типу АД-ЮОА I АД.1-8А-2, отриыана на 17,8-18,0 % нютою в порхвнянга з доХль-ною установкою типу "Тандем" х на 22,6-22,9 % ыеншою у пор1Бнян-н! з трупами корхв, що обслуговувались доХльними установкой типу "Ялинка" I "Карусель" /табл.2/.

Продуктишисть кор1в I якхсть молока в залежностх вхд типу доХл1Но! установки

:Серед- :Еакте- :Те;.пзе-:н|и :рхаяь~ :ратура

Тип доХльноХ :Продукт;;в-:!,!асо- ль-устгновки ко- :ва :\"10ть

:рхв :час'1'-:лироЕих:д1аметр:на за- ¡молока,

------ - :ка : ку.>:ьо;:, ::.:уфоыа: бруд- : ос

:киру : Х4кы : куль эк, :нс-щсть: : : ыкн '.молока,: ____ _ „:„ „ _ _:*ие/мл_.:_.

кг

с

АД-100А 3185 100,0 3,40 3,15 2,33

3193 100,2 3,08 2,96 2,65

"Тандои" 5784 118,0 3,41 3,36 £,37

УДА.-16 "Яккика" 3907 122,6 3,53 3,44 2,35 УДА-100 "Кару-

241 237 125 131

НО

30,6 22,1 18,8 18,9

соль" 3316 122,9 3,71 3,51 2,37 НО 16,9

¡¿злоко ,одо£.ш!е на сгсЯлоа;:х доХхьшьс установках, за Сакте-рг ал ига оабрудлеихог»! заа-сю поступаетьсл перед якхсш молока, О2р:!:.аного хз ьасюсувглнли доЗльних уагаковок-пдощадок, що обу-ыоъ о о1,г,зуласта и конструктах перх^х систем пхдготовки корхв до доГ' «я. Ппп йлкор::с1-ааи1 доХлы-ш.: установок типу "Иолокопро-

ч" •!•"•• ай5г'ь_>-г;£ •: ио.ючнсго при о-рсшслортува;«« ыо-

л-ь'• -^к., . ир;;э:одс.ть до лани Лого структури:

эмегаення кхлькостг х эбхльшення даанетру жгрових кульок.

Для з'ясування причин, що обумоютготь рхзний рхвень продук-тивностх корхв, I визначення гдакватностх до!льних установок йЗ> зголомчнки готребш тварини, нами г.ровсденх штзхологг'-л! дос-лхдяення по оцгнцх рефлексу молоковхдцачх на вехх типах доТль-них установок /табл.3/. Дослхд проводили на одних х тих яо коровах за методом груп-перходхв. Використогували яласичну методику М.Г.Закса, яка дозволяз за такими показнккгки, як латонтлий перход рефлексу молоков1ддачх, шутрхцистернальний тиск, рогпо-дЕлення удою х жиру по порщях /альвеолярна, цистерналька х руч-ний додай/, середня х максимальна 1нтенс ;вн1сть провеет;: опхнку рефлокс.у молоковхддачх.

3. 1нтенсивнхст> вияву рефлексу колоховхддачх на рхзних типах доТльних установок

Тип до*ль-:Латентний но* уста- :перход

новки :----

: секунда

дистернальний тиск___:1.'акснмаль-

До пхдго-7пГсля~лГд» ТпГсля" "

ТОВКИ ¡готовки |ДОХННЯ ¡МОЛСКОЗГ-

: :ведения,

_ __ ____ _____, _ Л____л _К1У23___

АД-ЮОА "" 62+5,0 97,2+10,4 ^187715,0 ~ 20~7+5~7~ " 1,7б7о7о9 ' /доТння у " ~ " ~

В1дра/

Ш-8А-2 60+4,7 96,1+11,3 190+19,3 21,5+6,2 I,79^0,03

"молоко- - - _

ПроВ1Дп

УДА-б 35,9+4,0 107,9+11,7 £01,6+15,4 23,7+5,2 2,3910,10 "Тандем" "

УДА-16 29+4,7 134,2+12,4 232,0+13,4 25,7+4,7 2,79+0,10 "Шишка" ~

:^А-Ю0 42+5,3 132,3+14,6 246+12,4 ¿3,4+3,8 2,3^0,12 сель^

Проведеними досл1даеннгми установлено, що 1нтенс1'?нгсть лелс.у молоковгдцачх на рхзних типвх доТльних устиозо:< нчязляяч'Ь» ся по-рхзному. На доТлыгах установках, ¡до викор:1стог>у»г;>с:1 в 1льмих залах, рефлекс молоком ддачг виявлявтьея Мяьч *игзч'„'Ч>-

но I повноцснно, ни; на установках, приэкачених для доХннг: В1дра х ыолокопров1Д. Очевидно, в доХльннх системах доХльних залх:) политивний вгдив спрг.влгагь ушшс-рефлекторнх фактори /очпсувашш доШш, гцдгодхвдя та хн./, якх забезпечуюгь повну готовнхсть хоров1.! до до1ння, цо гадтворд.-.е^о пр;.к1::чно ус:.ыа <рг-з1ологгчними показшшами. Так, латентиий пер10Д рефлексу иоло-ков1ддач1 на у с тан о и ках-п л ощад:с ах энаходиться на рхвнх 29-42 с, в той час коли на установках типу АД.!-8А~2 I АД-1С0А вхн дося-гас 60-62 с. При цьсму внуирхцисаерналыглй тиск, цз до пхдготов-ки хоровп до до!ння на установках-площадках, знчходиться на дос-ггтньо сисокоыу ргвнх х складаз 132,3-134,2 ш мол.ст., в той час колн на установках АД-ЮОА I ЛДЛ-ЗА-2 ын досягав всього лише 96,1-97,2 мм мол.,ст.

4. Сп1вв1днсшення порцгй надою в залежностх В1д тппу доХльноХ установки

Тип ¿¡оТльно1_установкн

"ш^А-2 ~: УДА-8 ЧЛолоко- :"Тащ.ем" прэвхд^__:_____

500,2+90,2 е-19, ^ОТ' ,4 7^7,2+96,8 751,3+3^,4 4572 • 4879 53~С 51~в

488,1+104,9 577,0+104,6 590,2+127,0 4470 4375 39~7

Покаэник

Величина:

цнстериально! порцИ, г

альвоолярно!

порцг!, г %

ручного додоо,

г

%

1'.О.ОГО по - . г

120,0+26,4

ю7о

I 14

I : ' |;

101,4+26,3

776

• * ^ ^ «чч..

: УДА-16 :"Ялинка"

99,9+19,4

677

К/5" „л* 100,0

УДА-ЮО "Карусель"

601,5+117,0 41,5

97,2+16,1 б",7

('.¡¡еог.^а го-^ог.йстъ коргв до до!ння б доКльних залах забезпе-'( б;.».» ллеисишп»'; в»:пв рефлексу ьолсковтддачг. Так, серед-

ня хчтемсивнхсть молоковипсдення у корхв па доТльких установках типу "Ялишса" i "Карусель" складас 1,41-1,51 кг/хв, а максимальна досягас 2,39-2,79 кг/xt, в той чг.с коли на установках АД1-8А-2 i ЛД-ЮОА вона знаходиться на ргвнг 0,88-0,Su i 1,76-1,79 кг/хв' вхдповгдно.

Акалхз розподглу надоя по порцгл:' /-гябл4/ свгдчить про та, г,о nepexiд молока з альвеолярного вхддьпу в цистернпльний проходить на усгх типах дольних установок щэ до початку прочесу до-хння, до П1дклпчення до1льних anapaTÏB. Проте ¿нтенсиснхсть цьо-го процесу на pismix типах до!льних установок неоднакова. Так, на до'льних установках типу АД.5-8А-2 цистернальна порция молока с.гладас всього 33,а на доХлыгхй установцг т'тпу "Ялинка" всиа знаходиться на ргвнх 53,б£ вхд загальчо! кхлькост! молока, по знаходиться в частцх ьим'я. Одержана закономхрнхсть пхдтвердт.е-на i вжстом пиру в «зкремих порцгях /табл.5/.

5. Розподгл жиру по порцгях молока в зплежностх В1д vimy до1льно! установки

Дохазник : Тип ДО^ьно! установки

:Вмхст: %

: УДА-8 : "Тандем" : УД'.~16 ¿"Ялинка^, _ : УДА-ЮО

:Вых ст: с} /а :Вмхст: % гяидеу,: :В;.'.гст: % :к1)ру,: ♦ /"0 »

1,65+ 0,01" 91,16 1,81+ 1С0 0,05" 1,72- 95,02 0,02"

5,58+ 0,04" 99,64 5,60+ 100 0,07" 5,56f- 99,3 0,03Г

7,М+ 0,02" 93,12 7,45+ 100 0,09" 7,25+ 93,5 о.оГ

на порцхя 0,04"

Альвеоляр-» 5,05+ 50, на порцхя 0,02 ~

Гучний 7,01+ 94, додай . 0,03"

Таким чином, проведеншл доел i дамп установлено, цо тип i конструкция доГльних уста1!овок суттвпо вплизають на рс~е:';;<.с у.о~ Л0К031ДЦа^, роздхй KOpÏB, îx продуктипнхеть i якгсть иоло,:п. Технология i стереотип д^ннл корхи на ycTai? озкгке-.чле.^г :v< г.: :•

бхлчндй мхр1 вхдповгдаг фхзхологхчннм потребил тварин у пор'и-нянн! о установками, якх призначеш: для доХння в стойлах. Комплекс ^мобьо- х безумоЕНорефлекторяих фактор!в при доХ^и корхв у доХльнкх залах забезпечуе вксоку 1 отоамхсть кор1в до ;:,о!ння, вхдпомдно - I високий рхвень реалхзацхХ рефлексу молоко вхддар-чх. Найбглш повноцхнний в/.яв рефлексу молоковхд)>.ад£Ё спосторх-гасться на доХльних установках типу "Ялинка" I "Карусель".

При виьченнх ролх доХлъного апарата у системах доГння, проведен! порхсняльнх дослхдкення впливу рхоних реяимхв робот» на про-цес молоковхддоч1 I якгсть видоювання корхв, на : ахворавангстб ыолочно! залози, визначений вплив конструкщХ доХльних- апараий' на сапхтарний стан I установлений строк Хх безрозбхрно® експлуб)-тадх I.

6. Параметра нолоковиведення при доХнкх нсрхв> рхзними апаратаыи

Покпзник • • Гип_цоХ иьноТ установки Ш-1 „С

Загалышй час доХння.хв 4,13 4,39 5,04 5,аз

Час машинного до!ння,хв 3,05 3,41 3,45 3,84

Серп дня хнтенеивн1ст:> молоковизедення, кг/хв 1,64 1,48 1,28 1,19

1ктенсшзнхсть ыоиохо-виводоння, кг/хв

п парзу хвилину доХння 2,07 П,01 1,79 1,40

в Другу хвилину доХння 1,73 Г,74 2,02 1,79

в «ре го хвилину доХння 0,81 0,85 0,74 1,00

Ан!ше параметр!в молоковиведення /табл.6/ показуе, що тип доХльного гл(арата х режим Його роботи у \tcHuiй щрг вплнЕають на рпсш" алцга рефлексу ;.;олоковхддачх / кор1Е. ¡-¿ж тип доХльно! уста-

технология х стереотип до!ння, що установили'¿я на нхй. 0. ли г то Г. апарат, який шгкористовувтьс;. на ргзних т/пах доХль-

них установок, мае рхзну ефектиЕнхсть видовлання корт в. Так, на доТльнхй .установщ: "Тандем" эагальний час до!ння апаратом АДУ-1 одеряаний на 22,03 %, а аларатом ДА-2М - на 14,5 % /Р=0,05/ б1ль-пим, нг к на до1льнгй устаяовщ "Ялинка".

Аналогачиа эаконогаршсть одеряана I по 1нтих показниках. При до!нн1 як одним, так г хнлим. аларатом на установцх "Тал-дем" вгдмхчаеться гальмування рефлексу молоковхддачх: максимальна гн^енсивнхсть молокоЕиведенкя виявлясться в другу хвилину до!ння, в той час коли на установцх типу "Ялинка"' - в першу. Крхм того, 1 рхвень хнтенсивностх ыолоковхддачх значно нкячий /1,79-1,40 кг/хв/, Н1ж на установщ "Ялинка" /2,07-2,01 кг/хв/. Рдеряана суттева р1 зниця пошк установками I по зехворюваноста Кор1в маститом.

Рис. 2. 1нтенсивкгсть ыолокочиведекня при доТикх коргв р1зни1Л1 типами доТль-них егаратгв.

Не дивяячись на велкку гьи.'-лсть I рхзновидихсть запропонова-

до|лздюх глдраттв, липе один я них - АДУ-1-09, ио уко?тлек-товадий вгбрпму.чьстором. консгрукцс! Сийрсьяого т;'г.тт.'уту

- 19 - .

хан2зацг! 4 електркф1нацгI, забеапечуо чеобххдаий стимулшыи! ефокт рефлексу молоковх.цдачх у корхв. Про цо свз^мть максимальна 1итенсивкгсть ыолоковиведення в пергау хвилину доХння /рис.2/, а не г другу; як це отримано по ¿нших доХльних аларатах. Анало-г.Чгкм с1'и:;улспчим ефектом володхс I апапат "Вхзотрон" вир'.бниц-,;храи ' к'сггфалхя-сепаратор", який буи узктиЙ в дослхд як за-р^бхкний акал¡:г,

Усгалсь.таго тг.ко.к, наймщу ¿нгенсившсть :голоковиьедення« яка значиться на рхпнх кг/:.б /рг,«?/, аабезпечуе доТлышй апарат АДУ-1 конструкцх! ДСКБ /м.Рига/.

Рзс.З. Дннаихка молоков'лвидення при до*ннх корхв рхзнкми типе«и доТльних апаратхв:

I - АДУ-1/2: 2 - /.17/-1—03; 3 - АДУ-1-09; 4 - М^О; 5 - АДО-14; 6 1 "Золушка"; 7 - ч'В1эотронн.

Г,Г'--- зккористашх для до!ння кор1в штарата ДА-50, конструкцг! УI; ¿1.1 МЕСТ, нхдш чазться тендотяя до пхдвшгення ь;оло*но! продук-•л-.ьо -сп корхв, а зехворювангсть корхв маститоя, знижуе?'ься у 2 х ъггав у порхвнянн! з апаратамч, як! випускавться серхйно.

.. 20 -

Отяе, на сьогодгхшнхй день для помллектування до1льних установок доцгльно використовувати до\льнх апарати АД/-1, конструкц11 ДСКВ /м.Рига/, I ДА-50, кэнструкцх! УНДШЕСГ, як найбхльш перспективна х адекватнх фхзхалогН тварин.

Ефектипн: сть процесу доГння залелить не ильки В1д кснструк-цЦ доГльно! установки, до1льного апарата I його режиму роботи, аде Е вхд якостт да:йково1 гуми. Биходячя з цього, нами вивчалась роль дхйково! гуми у процесх до1ния, досл1даувався вплив рхзного с?иаду сушпй I вхдхиле.чь у зовнхшньому виглядг на II ягасть, структуру х бактерхальну забруднен1сть. Проведен1ши досл1даен-нями установлено, п-о^ на сагатаркий стан дгйково! гуми, виго-ювлено! з рхзно! суших; суттевий вплив справляв тпп I конст-РУИЦГЯ Д01ЛЬН01 установки, наявнхсть чи вхдсутахсть в Н1й систе-щ\ п^ДГРТЧВДИ корхв до доТння I системи промивки установки. На установках типу "Карусель" i "Ялинка" санхтарннй стан руад 3 сол!кояово! сукхпх I сушит Ь'52-782 протягом усього перх-оду експлуатащ! в1дповхдае санхтарним нормам. При експлуатацх! гуми на установит типу УДС-23 бактерхальна забруд*енгсть II пере-вищуо допустим!; нории вже через 1,4-2,2 i 3,3-1,8 ыхсяцг.-

При вивчен($ функцзЕональних власти'востей гуми не вияьлено достов1рно1 рхзницх мхж показниками якэстх процесу доХння з ви-користанпкм дхйпрво? гуми з селгконово! суш ж х гуми з ихтриль-но! сум1шх, якд випуокпзться еерхйно.

2.3.2, Значения чинника "лидана" в системах до1ння

Практика виробництва молока показус, що в однотипних вироб-ничих умовах, при вккористаннх одних х тих т.е до1льних установок, апарамв I твари? оператори малинного до1ння одеркують рхзнг по-пазники по продуктивностг, якостх молока 1 захворэваностх корхв маститом. Усе це св1дчать про тэ, цо ефективнхсть систем до1кня у эначщй и4р1 эалежить ?.тд згднопсння оператор", да сзо1х обов'я-

зкхв. Особливо значна роль выводиться людим в недоскон?гених система): доХння, де на неХ покладает»ся виконання дуде важливих, i в той же час трудощетких технологгчних оперидй пов'язаних ¿з п1дготоаксю корхв до доХння, пхдкиоченкки доХльних апараив, контролем процесу доХння, проведениям додоювання коргв I зн1-м.ишяч доХльних аларамв.

Вкходнчи з цього, дослхдження були спрямоваш на вивчення р1вни угоном! чносп ус1х тип1в доХльних установок I значения чинника "дюдина" в системах доХння. Установлен), що на комплекс-ним показником ергономгчноск жодеь тип доХлыпХ установки, яка використовуеться в УкраХнг, не вхдповхдае яимогам стандарту. Покаэник ергоиокхчнпен по доХльних установках, цо приэначенг для доХння в ст1йлах, знаходиться на рхшг 0,52, а по доХльних установках-площадках - 0,77-0,89 проти 1,0 за стандаргои. Низь-ки£ ргегнь ергсношчносм обумовлений рхвнем механхзацг! окремих технологгчних операцгй доХння /табл.7/.

7. Рхвггнь механгзацг! окремих аехнологхчних операцгй доХння на р1знйх типах.доХльних установок

_ _ Тип ¿з2льно1_установки_ ______

Д-~ ~:МС-~£7АД'1-8~:УМ-16ТУДТ18А:УДА-""

!00А : :Т?ото-:"Ялин-:"Таа- :100

: :коп^о-: ка" : деы" :"Кару-

• 'ВТ п" • • 'гвш.*

Перелхк технологгчних операцхй доХння

Шдготовка корови до до!инд - - » -

Контроль стану молочно! зьлоэи через видоювання порцчх цгвок молока -

Ш .включения доХльного

апирпга - - -

Контроль процесу доХння - - ,

Прояоиня ыг;х£сгчного

ДО,1'0:>..;. ;ПЛ - ■ - —

.гменк« доХльного анарата - - -

Кс»п-чакс!шй показнлк

¿Р1-г.ас"»и:хыогтх 0,52 0,52 0,52

Пр,:мггкй: Знаком /.+/ позначен* ыехач1зован1 сяерацгХ,

¡¡накид /-/ - опер:?щ!, виконуються опзратороы доХннй

+ + +

м

+ • ' +

+ +

+ -р +

0,77 0,77 0,89

- 22 -

При такому ргвц нехстэацИ виконання грактичпо вс1х тех-нологхчних опсращй здхйскасться дояркою, що призводить до II передчасно! втоми I ноякхсногс внкомапня технолог!чного пронесу.

Хронометрам« дослхдг.емня показали, цо трипалгеть '1дготои~ ки коргв до доХння на неавтоматизогелих доХльних установках склад ас усього 9-14 с проти 40 с згхдчо з правилами. Практи-тно вся доярки не пгдключають вчасно доХльлий апарат. Розрив шя за-кгнчонням подготовки г подключениям доХльного анарата досягас 3-9 хв, а перетрга.:кк доХльних апарат!в складоють 1,5-3,0 хв.

Практично ус1 тнпи доХльних установок потребувть удоекона-лення, оскхльки вони не забезпечуать ягсссного взаимного розмх-щенкя бхологхчнкх об"зктав: лтздшш I твариии. Б зв"язгсу з щи оператор знаходиться в нерац! опалый Я робочхй позх протлгом 6-8 годин на добу з високим статичним навантгденням, що вплипао на цуЛстъ виконання технолог!чнего процесу. Кр1м того, доХльн! ус-■тааовк» потребить тскоя удосконалення кснстрлихг 1' у напрямку зййзздечияня механхзац!" х автомат;^ ащХ процез1:1 гадготошеи перга до доХння, контроля га процессы доХння, выключениям х знх-маиняи доХльних аларапв з тим, гдоб зменшити енлкв на цг га-лис! технолог! чнг оперэщ! чшннка "ладина".

2.3.3. Вплкв !идиих дуалъних особливостей ?г,ар-,т на ефектмшисть бхотехнхчно! скстеми

ЗН&19 з "Правилами кааиниого доХння" /1939/ мехолхзоване доЕг?ия кор!з »еже зд!йскпватись за умови "х придатностх до ма-пганног-о доХння. Непридаи?! корсвя повикн! видовпатксь до^рко ручним епоербом, У зя'язху :т!!м конструкция уехх доХльних уста-докок г аларат1в розрахо^'п :-:а надрезания корт«, якх г-а кср&>-логачнимк 1 функцгонолыгкми ялостивостями зш'я е придаг-гялш до машинного доХння.

Проведение до^дяенняго* установлено, що'рхвешь прида-птегх

к эрг Ii у pi зннх государствах, намть у межах однхеХ порс ди, р1э-tuiü. Кхлькхсть прпдатних до машцного до*ння koîb у рхзних гос-подаретаах складае. 82,5-96,5. Проте наяшйсть у стадг навхть та-koï чсьначиоХ млькосм непридатного поголхв"н ошкуе- ефактивно функцхонуваьня системи доХиня. Причому эшшенн^ сфектиьност1 систем,! 1дс двома шляхами. При порспедэннг непридатних j,o калшн-ного доПчш KopÍD на ручне доХння снит.уеться продуктам сть пра-i;i доярки i суттзьо поруыуоться технологачний процес доХнкя реш-ти коргь у трупах. При переведеши ц'/х «о Kopis ьа мааннне до!н-кя 11^,п?.тквний валив В1д:ячаяться на сачих т:зн; ,¡.tex, оскхльки ма-иина не аибезпечуе якгене видоиьанн.. таких ¡-.орхв. В результата спсстгфхгазтьсл ьисока эахворавашеть япргв маститом, X зтгкен-пл ïv продуктивное!'!.

?г:.;с,'рук-ц1 f. ;;с";;1-ни.:: ve-..к i апараттв, якт б дакий час г ••<;ip:;c70í'¿."j,Li.\; ьа ¿ojwoc, улзрахо'ишй на доТная корт л хз се-Г / ;r. ni-c^;y4-v.:i..ío?ví 'ПООО г/, СООП ;<» c.rv

Алъ- pi licit ь ! i рОДУ К 'f ilBh О С TÍ KOpíB у HÄöiiHKltX ГОСПОДарс-VEaX смачно

ri er if пи. ..yo ji.w покл;«икк i досяггв vuOü-tí'OOO кг» за «цтцш. У ot■ -;i.->r.у » п,им яиникла проблем» д^имк тьких хорх», Бона пов'яза-на, у пор.чу чергу, з високою intencHBiiic та молокогадцачт /до 6,0 i бЬчьшо кг аи ¿Ььшну/ i moíí.'mbíctü доХльних апаратхв. С-гворенх на ntí; ч-я дoï.TbHt ппаратг, черес яалий об 'см колектора, не эа-6'VL-ní4«y'ji?b ¡ггЛсну ййакуацхп олока np;i rani Л i:t :енсиЕностх молоком" едемнн. Щдшчаетъсн сладоння доХльних anapffiß пхд час ¡ч/;i, rMíx'flt.VK чо»»с nopynyc?t~ i гг /.е»)лсг1чиай пкоцес i эни-.".J ■ ..oil .¡iric-r:. !::.лсга.

ll.rr./ih o...„".¡v«c, 1-0 ;у>: до 1 имя високопрод корхп необ-

xr.i-ic.- с-;.чг.г!И«\ игла::! тип ¿oïJti ного anapsta :: доТльноУ установки, KO:;cvfyrui я i ре.ким роботк яких задовольняли б çiaioiorivHi пег— p.vt;ü j,-<üO;Uí¡;pcJt''KrK¿(i.ix xoüia. Дяя проведения хонструктороьких

роб1т необидно було ви^читн хнднггдугшьнг характеристик»; виоо-копродуктиБних корхв i п:дготувати зиаднх вимоги до такого типу обладнання. ..

Оцгнка придатноск високопродуктивних корхв до ыатмнного до!ння /табл.8/ показала, що практично го всхх показииках висо-копродуктивнх коровп не в1дпов1даать вимогам, яга пикладен1 в хс-нуючпх правилах малинного доМгя кор1в. Так, досмотр передахх х ааднхх дхЛок, згхдно з правилами, постен бути на рхзнх 2,0-3,:] ем, а у Ш'.сокепродуктнвних коргп ^раннчнг значения дгаметру Д1й~ • ок склидагть 2,5-5,0 см. Великх пгдхнлення пгд вшог ыаить такт суттвЕх пежэзники /вхдцосно конструкцх" доТдьких апараив/, як мд^тань мгх передними I задними дхйкани, Зггдко з "Правилами :,'?чгш!ного доТння", вона повинна бути в дталазоих 6,0-20,0 ;м х 6,0-14см. У висо'сопродуктнших корга ця вгдеа'ань экаходиться не рхг-'-с I?.0-30,0 см 1 6,0-19,0 см кдпо-тддо-.

3. 1!ТСТЬ ^ЧСОКОПрОДУКтИгНа:-: кергч до

машинного до!ння

НиКЭДНкК

;Зиыо1'4 зг2дно з:Гранй<-ш1 ина-:"Правилами ма- : цепня показ-винного до!ння"'.кика_____

: Г 705^-1307 "

Диаметр передних да Рок, см

Дхаметр задпхх дейок, си

Довяика передних д1йок, см

Довт^'на задних дхйок, см

Вхдсгачь перед: .1 ми дайками,см

Зхдстань мхгтс мднхми дхйкпми, см

Вхдстань мхт. перекипи I заднхми дайками, см

Вхдстакь вхд кхнчнка передньоХ дхйкя до пхдлоги, см

В1дстань в1д инчика задкьо! дайки до щдлоги, ск

Вхдстань вхд дна вим'я до пхдюги, см

2,0-3,2 2,8-4,5

2,0-3,2 2,5-5,0

5,0-9,0 3{5~3,5

5,0-9,0 2,5.3.0

6,0-20,0 12,0-30,0

6,0-14,0 6,0-19,0

6,0-14,0 10,0-17,0

45,0-65,0 35,0-47,0

45,0-65,0 33,0-50,0

- 40,0-58,0

- 25 -

Установлено, що розшри виы'я В!<локопродуктивних корхв за-безпечуоть низьке його розшщення по ьхдноионню до подлоги. Вхдстань В1д кхнчмка передньоХ дайки до П1длогл складас 35,047,0 см, у той час коли, згхдно з ¿снуючими ьимогаки до цього показника, вона повинна бути на р1вш: 45,0-65,0 см. Таке розм1-щення вим'я ускладчвз як подключения доХльного апарата, так х сам процес видоювання.

При визначенщ показшшв молоков:гддач* у високопродуктивнкх кор1в установлено, що максимальна хнтенсившсть молоков!ддач! у кор1В 1з добовою продуктивн:гсти 23,5-40,5 кг коливасться вхд 2,3 до 5,9 кг за хвилину, а час видоювання таких корхв складае 4,79,5 хв, що значно перевищуе хенуюч! вимоги /не бхльше 7 хв/.

Таким чином, високопродуктивнх корови суттево вгдрхзняються вхд тварин хз середчьои /до 6000 кг/ продуктивнхета за екстер'ер-ними характеристиками, npoi.trpai.iH пим'я, придатнхетю до малинного дэХння. показникаии ыолоковхдпдч* I часом видонванкя.

Для обслуговування високопродуктивних корхв конструкторе ь;:ж.; оргашзацхям потрхбно створити доХльну установку 1 доХльний апа-рат, в основу розробки яккх повита бути покледенх тндлз1,Еуа;ьн1: характеристики коргв з надоем молока вгд 7000 до 13000 кг аа лак-тадаю. За конструктивним виконанням доХльна установка погнана бути площадкою з тандешим роэнащенням станкхв /типу "Карусель" ч'л "Тандем"/. Розшри доХльних станкхв необххдно обгрунтувати оснои-ними пром1раыи високопродуктивних корхв. Конструкция доХльного апарата для високопродуктивних корхв повинна кати таку емкхсть колектора I даа\<етр молочних илангхв, яга б забезпецувалп яйс-не видопваиня г евакуагря молока при 1нтенсивиост1 ыолоков1дда-чх до 6 кг/хв.'

Практика експлуатщех! уолочн'лх ферм евхдчлть про те, цо час-тина корхв не може пристогузатися до модинниг технологий, що при-

звсдить до зннження 1х продуктивное«, а дужо часто г до С1',браковки таких тварин гз стада. Це обновлено тнм, що малпкнх тах-нолог!! супроводжуютьс! рхз.чими стресовими 2итуащ:ями, у зв'язку з чим оргЕ.нхзм тварини повинен мата високх адаптацх Них могл;:еос-Т1.

Фхзхологхчнх дослхдкення виявпл:« зиачну хндквхдуальну вар1а-бельн1сть реактивное« корхв на зовнхпто подразнихи. У осноз1 реактивностх органхзму лежать зластивоста нервоьо! слстеми, як1 визначаять II здаптахцЙн1 моялибостх. Дослхдкеннями ЕЛ.Кокори-йо1 /1972/ установлений тгений кореляцхйний эв'язок тиггем нервово! системи корхв, здатнхето 1х до адаптаце! х ухвнен :.татор-но1 I се:деторно! дхяльнос« ыолочно! залози. Цхлком очевидно, що для виробничих умов необхтдно мати тварин сильного типу ЕНД х ви-сокого рхшя стресос«йкостх - ознаки, цо в*добрат.аз моялиьхеть 1х адаптацх! до новис умов без по:ятного знгехення продуктивности. Проте в умовах виробництва щ ознаки тварют не враховуються, вони до цього часу мало вивченх. Виходячи з цього, ми постазилк заздонья вивчити стресостгйкхсть корхв х гизначити вплив цього г.ояазни-ка на процеси молоковхддачх I продухтивн1сть.

Проведеним/ дсслхдгкеннями установлена суттзва рхзчиця по хн-тенсивносм реалхзавд! рефлексу мологовхддачх у нор1в рхзного типу стресостхйкос« незалежно В1д того, яким доХльним апаратом I на якхй доТльнхй установцх вони видоппться. Найб1льа еисокий на-дхй за одне вкдоюгання /6,42 кг/ х найб1льиу швидкхсть молокоехд-дач1 /1,85-2,63 кг/хв/ мають корови з високоо стросостхйкхстю /1-й тип/. Низький надхй /3,26 кг/ I швидазсть молоковхддачх /0,83-1,25 клЛсв/ мають корови 4-го типу стресос«Лкос« /рис.4/.

Суттзва р1зниця {¿у. тваринами рхзного типу стресоййкосд-г одержана х по продуктивное« /табл.9/. На доХльнхй устаиов л: пу "Ялинка" рхзниця в надо* за лактацхю 1>аг. коровами 1-го х 4-го типу стр^зостхйкосл склгла 663,1 кг,/Р-О,01/.

Рис.4. Дкнамхка «олоковиведення у корхв

ргзних тшив стоесосийкостх при до!н« нг апаратами АДУ-1 I ДА-2>! на доТльий установщ "Ялинка".

9. Продуктивнхсть коргв разного типу стресосийкосй

Тип до7лГ-":Кх!ь1 7 " "^'"с^сос^йкосй"

но!кГТЛ" • ^ висо- : 2-Й серед-: 3-й. серед-: ыГнгаъ.

новки : кий : нхй ; гай : кий

"Ялинка" 60 3412,8+ 3324.0+ 3123,4+ 2549.,7+

230, £Г 97,66" 109|9<- 160,44"

"Тандем" 64 3235,8+ 3416,2+ 3178,7+ 3055,2+

245,6" 158,47" 85,4"" 341,0""

Виходячи э цього, ознаку стресостхйкост* кор?р необххдао вра-ховувати в виробничих умовах при комллектуаанч! рснбвних груп корхв, а такох при комплектуванга досл1дних груп призначеких для проведения наукових дослхдаень 1 випробувадь Нэобх1дно також внести вхдповхда! корективи у методику овднни доильного обладнання з урахуванням одержана даних щодо с трассат? йкрс)^ тварин.

2.4. ВИВЧЕННЯ ВШШВУ НА ЮЕШВНКЯЪ БТС ТЕХНОЛОГИ ЭТРШАННЯ I ДОХННЯ К0Р1В

Система Еиробництва молока на фермах передбачае декхлька ва-

piaHTÍa утримання x дс.'ння Kopin, На одних молочних фермах корхп меля розтелення перэведять у грут.у рездоювашл, де вони энахо-дяться протягом 2-3 ш^яцхв, a hotím íx переводять у виробиичу групу, де Ix i утримують до кхнця лактацг!. На i ним: молочних фермах корхв 13 родильного вгддглення переводить безпосередньо у виробничу трупу, минав^и цех роздоювання. Як у пертому, так i у другому випадку у корХЕ протягом усього пер1оду лактацх* вгдбу-аасться неодноразова змхна стереотипу утршш:ня i до!иня. При цьо!.?у змгняеться не ильки техиологёя утримання, a i тип доХльно! установки. Все цэ негативно вплизао fía кnpn^triEJiícafc не-piB. Прото цс питания задишались мало вивченшш.

Проведенх нами дослхдаення евхдчагь про те, що будь-яка змхна стереотипу, пов»язана is гзмхноа технолога! утримання i до!ння ко-ргв, не дозволяв тварннх шеидко адаптуватись до нових уиов. При хьому в opraníзмх тваркнн виязляаться ranbidrai роакщ!, цо приводить до о-кжеиня !х иолочноХ продуктизност1 /табл.10/.

10. Знихенпя модочно! прэдуктивнеетх при переведолпх корхз Í3 цеху з цех /середа данх по групх/

Тип доХльно! уста- в___: П сещя ¿осл^дхв__

тов'/в'"ясчВпКпч-С~ ÍПерзведепняIПереведения Т Переведения Гз

псбчучошгtieXV :i3 'ЛЗ ЦСХу рОЗ-'. родильного в1дп,Г-

;ного вхдцх-:доавання в ; лення в ннросничий :лення в цех;вкробничий : цех :роздс»вання:цех :

УДА-16 "Длинна" - 2,37 - 2,96 - 0,02

УДТ-Я "Тандс Г - 3,62 -10,84 - 6,1

А$1-8-2 "Иолохо-

провхд" - 2,96 -27,22 - 9,0

Середче - 2,98 -13,67 - 5,07

Рхвень знкження продуктивное« kopíb рхзний i залеяить ехд умов i типу доТльно! установки, на яку íx переводять. Найменяе зникення молочно! продуктивное« вхдбувазться при переЕеденнх

кс-

р*Б як 1а родильного вхдцхлеиня, так хз цеху роздоювання ка до1-ль-гу установку типу "Ялинка", а наКС.'1льие аникення /до 27,22?/ Ехдбувястъся при псрепеденнх на установку типу "Молокопровхд". Причо.чу тхльки на уетоновцх типу "Я л инка" надхй молока шсля пе-рзаедания вхдновдюзться до початкового рхшя /рис.5/.

ч

■а"

■ъ ч

// \ ■чб

и Z s ч -

\ д ■

>

Г*" \

1

— 1 ¡4

1 ](

* 1 i J к

Mteam ланящи

Рис.5. Характер лактацхйних кривих при доХннх KopiB

в----" --------------- —----------------------

I

в вотобничому даху на до!льних установках": "" - УЛЛ-16 "Няшка"; 2 - УДА-8 *Тандем";

3 - АДЛ-З "Ь5олокопров1 д".

Проведеними дослхдаеннями установлено такоя, що при викорис-таннх в БТС виробництва молока цеху роздоювання, молочна продуктивность корхв за лактацхю пхдвкщуеться на 433,0-9Q6,Q кг або на 13,9-25,9 вхдсоткхв /табл.П/.

Необххднгсть дослхдкень по вивченнв впливу i корхв

концентратами гад час доХння обумовлена тим, що jpjspeд учечих немок едино! думки про значения цього фактора. Кргм ?сFQt 9 оетш-ni роки заводи почали випускати до!льк1 установки рцгтец вор» у.о?оздачх. Все це негативно вплинуло па ефективн^сть ах сикорисг-такня, господарства практично вхдмовляються вхд таких установок /рас.6/.

71. Продуктивность корхв при внкористанш технолога! виробн:-дтка молока з цехом . I без .<;оху роздоюванчя кор1в

Тип доТльно! уста-: Надгй за лактацхп ___

тоЕ,уваласьВГви-°"-3"^х°и Р°здов-~|без цеху роз-робничому цеху ;в»-_|ЛО»НЯ_ ___

кг

ы

а

:_нг _

3700 3491

3114

%

Ргзниця в _надо!___

кг

УДА-16 "Ялинка" УДТ-8 "Тандем" АД<1-8-2 "Моли"о-

4446 125,3 4397 123,9

3547

118,8 746 20,17 112,1 906 25,95

провод" »47 100,0 3114 100,0 433 13,96

При п"гдгод1Вл1 корхв концентратами р1вень знияення продуктивное« в перни дга меля переведения складав близько 20$, але вже на 5-6 день вхн вгдноЕливався I перевищував почат;<овий рхвень на 5-1056. При в1Дсутност! пгдгодгвлх падения продуктивное« у пёрах днг склало близько 40%. Причому початковий р1вень продуктивное« не вгдновлпвався, а продуктивность корхв за лактацхю при в1дсут-ностх шдгодЬвл! отриыана на 23,8$ ннжчею.

1— > т \

(

г —.—»

1 v — — 2 —

/

1

Рис.6.

и

Характер лактацхнях крквих при доГннх коров на установцг типу "Плинка ':I- э гидгодгвлею концентра:;м.;н пхд чао. до!ння; 2-без П1ДГОД1ВЛТ кенц-энтпатамл лхд час дошня.

В пслореднхх сергях дослхдгв на-г;: ус гановлсн»* еуттсза рхзни-ця по ¿нтекеивностх ресягзацг! рефл^ссу колоковхддачг, продук-гке!«остг корхв за лактацхю i оахворзвамст! 1х маститом при ви-користаних рхзних тнлхз доХльнпх установок. Нссбххдно було вияви-ти причини одержано! рхзницх в показниках ыхя установками. Для цього, иляхом хрономзтраг.;ш!х спостереяень проведен! дослхдаення технологи доХння, зскре:ла пхдготовчлх г заклачких операций до2н-ня.

Установлено, що рхониця в показннвах на доХльрих установках обумовлсиа, в периу чергу, рхзно» технолог!со подготовки корхв до до!ння I рхзноа технологасю доХння /табл.12/.

12. Тривалхсть пхдготовчих операцхй ка р1зних доХльних установках

Тип доХлько! установки

•'Ялинка"

"Тандем"

"Молоко-лровхд"

1.

2. а/ б/

"Карусель"

:3агальна трива- :0ч1кув£ння гад-:Час вхд початку :л!сть п1дготовки:клгачення доЗ£ль-:гадготовки до :вкм»я /пхджпан-:ного аларата.с :пгдклю-;снил до-:ня,витирання/,с : :1льного апара-

29+0,5 28,9+0,4

14+1,7 9+1,5 9+1,5 20+0,3

40+0,9

191+0,52

193+0,8

551+1,07

20+0,9 /перевод, в д/с/

69+1,2 28,9+0,14

205+0,45

2оаТо,.84

561+1,09 .55+0,6

Так, по доХяьних установках типу "Ялинка" х "Тандем" загаль-ний час п1дготовки корхв до доХння практично одкаковий /29,1 I 28,9 с/. Проте на до!льн1й установцг' типу "Ялинка", в зв"язку з одночасним заходом в станок восьми корхв, час вхд початку пхдго-топкк до кадхвання доЗСльних стакалхв складас 69 с, з яких 29 с Бкграчаеться беэпосередньо на п1дготое'-и • операцхГ, а наступи 40с керови стоять х чэкаить лхдклвчення доХльного апарата. Таким чи-

ном, пгдклю-гення доХльного апарата на устаногцг "Ялинка" проходить в опг.пдальний, фг.1 ологхчно обгпуьтоЕй.-;;;;: час /через I хв/, на початку реал!зацгХ .е$ле-:су молоковхддач!. На доХльнхй установи! типу "Тандем" niдклпчааться до!льнх апаратн через 23 с, коли виявленнл рефлексу молоковхдцач! ще не вхдбулося. У зв"язку э цим на початку доения гЛдбуваг.ться ":солсоте доХлня", яке негативно впливае на подальшу рсал1завдя рефлексу i якгеть плдсивоння Kopia.

Анал!з пгдготовчпх операций доХння на установках ткпу "Моло-копров1д" показав, що, v зв'ягху з вхдеутнхетю у йонструкйтI ус-тан, вок систем подготовки icopin до до!ния. ця.дуглз ватлнва тех-нологсчна операция проводиться в основному з порушзкнкм техноло-ril. Загальний час niflvoTont'nx операций складас зсього 9-14 с, що явно недостатньо для виклику повпоцгниого рефлексу молоковхд-дач1. Спосторггаеться сакож великий розрнв шл подготовкою корови до доХння i подключениям доХльнпх аларатобf який досягас 3,5-9,0

хбилин.

Точа технологгя подготовки призводить до постойного торыозпг-ня рефлексу молоков0ддач0, низькоХ якостх видоявання i знилення секреторноХ фушецг'' молочноХ залози. Перетришсп доХльнкх апаратхв на видосн1й молочнх? залоэг, яы досягазть 1,5-3,0 хвилпн1 с основной причиною високого р!вня захвораваноста корхв маститом.

Моделюванкя оптимально! тривалост! стимулящ I рефлексу молоко вхддачх на до!лы.'их установках типу "Тандем" подтвердили одержан! результата i доз:,-г::/ли зробити висновок, що pesias дробноХ П1дготовки коров до доХкня моае бути використанкй в системах досиня, в комплект яних :::со,;;:гь санпункт.

Велик! птрати могучиoí продуктивное«, у виробнкчих уморах, спостерхгапться при перзведеннх корхз на мотание доХння. Оссбли-so це стосустьсп корхЕ-пзрвхеток, ua-uv:HHÍ технолог!'1' у як:и гик-ликають силы!! стресоьх por.uqií. ¡no но дозволне лроаости г.::ге»

ний роздгй у першу лактацхю г не стрикуе реал1зацгю 1х генетично-го потенциалу. В зв'язку э цкм подал.>пгг нала дослхдаення були спрямованг на вивчення ефективностх рх зних варханив технолога! пхдготовки до машинного до!ння; зокрема привчання нетелей до до!-льно! установки шляхом пропускания 1х через станки I пгдгодгвлт концентратами, привчання до машинного до!ння з допомогою пневмо-мехашчних пристро!в /ыасаяникгв чим'я/.

13. Молочна продуктивн1сть кор1в-перв1сток

:_________Г_р_у_п_а________ ___

сii1с 11111-1iii! 1с11111111

:_______Те»1олог1я_п1_дготовк11________

:Насая пристроем :Проган через :Традацхйне утри-:на до1льгай ус- :до!льну установ-:мання нетелей :таяовш 2%инка"2к£ ^Ялинка"___:_________

:абсолют- : % :абсолот-: % :абсолит- : %

зна- : :н1 зна- : :нх зна- :

:чення : :чення : :чення :

Падай молока 3566+94 за 305 дн1В ~

лактащ I, кг

Серо дай 3,80+ вмхст виру 0,07" в молощ, %

1нтснсивн1сть 1,38+ молокоЕиве- 0,17" дення, кг/хв

Дослхдаення показали, цо просте привчання неделей дэ до!льно! установки шляхом пропускания 1х через станки i гидгодхвлю концентратами дозволяе П1дви^ити ыолочну продуктивность кор1в за першу лактащго н-\ 6,1%. Використання пневмомехпнгцних пристроТв на установит позитивно впливае на розвиток молочнр! залози i по-дальшу продуктившсть. При такхй технолог?? подготовки продуктив-шсть корхв-первхсток отримана на 19,455 внщрк} у пор1вняннт з контрольно» груг.ов /табл.13/.

Запропоносона технологая пхдготовки дозроляе тварин1 адапту-ватись до уааинно! технолога! до!ння ще до розтелення, цо виклп-

119,4 ^316^+86 106,1 2986+77 100,0

101,1 3,76+ 100,3 3,75+ 100,0

0*07" 0)06Г

162,3 1,02+ 120,0 0,65+ 100,0

о,ц- о|се~

чае стресовх реакцх! у корхв-первхсток при псрэведеннх на на-шннне до!ннг.

Вивчення впливу складових частин бхоткхнхчко! системн вироб-ництва молока показало, що найбхльц ефзктивне використання систем до1ння можливе у склада азтсглатизсвш-т систем упраплпшя пропе-сом виробкицтва молока /ЛСУТП "Молоко"/ на фермах. Одерканх результата дослхдгкень викоркстанг при рсзроо'цг х впровадаеинх АСУТП на фермх-лабораторх1 Укра1нського державного центру по з ¡¡пробу ван-н.э х прогнозуваннв технгки.

H.1 основ: експериментальних дослхджень I узагальнення бага™о-р1чних результатав ;ипробузань доильного обладнання роэроблена методологачна основа оцтшск систем . з'ння.

3. В И С н О В К И

I. На сс:;овг теорстичних х експеркыенгпльких доелхдкено об-грунтов&чх х введенх ногя поияттл про процес вир ."ю'мкц^ва

цх! тварикництвь. як складну б1ото.ч'лхчну с неге» у. Виаилен.-: оеио:еч1 зоотехнологсчнх законоярноет? функцгону?йнил езеяеми ?! ро'Ллцтга молока, проведена ецгкка лкостх робо-ги р: >кп.\ гйс-;о4 до1'«ш.->, и:.:— чене значения I впаяв базовнх елеьгентгь систем. '^«.'-¡¡ма-ледана-тааркн.1", тоентгих х технолог* чних фак?о'ргз на аро,-угггк!ьа£ссь, фгзхологхчний ста!! гваран г е^гктивкгсть систгиа. Обгруих'овааг испрями:: удосконалонкя гсгуачих сисген дтХннк х резроо^ла ¡•.¿тс-дологхя 1" оцхккп, г?о вгдкрквао перспектива под^лья.'зге чг»укп)*с~ технхчного прогросу в данхП галугх.

2. 1снуг>чх на фермах УяраНия систем зиробя;«:<??г. «¿лока по?~ ребуять удоеконаленнл, осжтлы-::: вени не в пошгЯ ч\-с<\ пть фхэхологхчпкм по "гробам тюрии х со д-зззолш.сг- ^'-лчгзуйьти I:-: гйнетичний потехэдгал. ЬрчЯнята я "¡побк-.-ц? вг .-уг. .

час пг'.стх 01аии '-тяреотп./ утр::г.-л.-гг; 1 :.";гг':: '. -¡у-•■..

до ьн!-л:сння Хх иолыио'! -гст 1 и.«. I ."</_• ..•;?,,:.".

i винористана в npoci гнгос пропозицхях удэсконалена технолог!я ,:гх5попсчуе стабхльний стереотип утримання i до!ння протягом усьо-го тр1оду лдктащ!.

3. Тип i конструкцгя дзХльно! установки, як складово! частп-ни БТС, суттево впливаять на рефлекс моло::ов1дцач1, роздгй ко-pip, Хх продуктивн1сть i якгсть молока. Системи, призначен1 для доХння Kopiв в до1льних залах, в бхлыпй Mipi вхдповгдають фх-з1олог1чним потребам тьарин у nopibhhhhí з системами доХння ко-piB у сийлах. Використання доХльних установок-площадок типу "Тандем", "Ялинка" i "Карусель" дозволяв гпдвицити ыолочну про-дуктивнгсть коргЕ за лактащю на 18,0-22,9$.

4. Вгдсутнгсть у конструкщi criйлових доХльнкх установок типу Ада-8 "Ыолокопровхд", АД-100А i ДАС-2Б систем подготовки KopiB до доХння i сгстем контролю за процесом доХння призводить до посттйних порушень технологхчного процесу, зниження секретор-нс1 функцг! молочно! залози, высокого р!вня захворпваноста коргв маститом, зниження якостх молока i поггршення сангтарного стану дайково! гуми. Бактериальна забрудненгсть ырдриа на цих установках у два рази вища в nopiвнянщ з молоком, ртр.-маним на доХльних установках-площадках, а бактерхальна забруднещсть дгйково! гуми перевшцуе допустим! норми вже через It4r-3f8 tácnui експлуа-тацсХ. Щд час транспортувення молока по молокопровод- на установках типу АД.1-0 вхдбуваэться збивання молочного дару, його втрати складавть 10,7-11,9^. Змгнюсться також структура молочного экиру: зменшуеться кглыасть кирових кульок i зб1льшуеться Хх ■цаыетр, що знюкуе технологачн1 akoctí молока.

?. За коиплс-ксн:.-! показником ергоночссчноск жоден тип доХльних установок, що гикориотовуеться в УкраХнг, но вхдповхдае ви-!.:-;гам стандарт;в. Pie ib ергонсмгчностх доХльних установок типу А Г,-100 А, ДАС-2Б, Apl-S сгладаз 0.52, установок типу "Ялинка" i

■- С. 77, а уг. г'»юге» "Карусель" - 0,89 /протк 1,0 за ви~

могами стандарту/. Умови роботл опэраторгв машинного до!ння на ycix типах до!льних установок характеризуются великим статичпнм навантаженняы i потрзбують фхзич;шх зуспль б1льше 200 Н, а эв').;' -ку з чим 1х робота вхдноситься до тяякоТ категорЛ. Близько 80% робочого часу на установках, призиачет'х для до!ння корхв у cvi лах, i 50% - на установках-площадках доярки знаходяться у налру-яених позах, з нахилоы туловища на 90-15° вхддовхдао, що в причиною розвитку передчасно! втомл i ниэько! лкостг виконанмя основ-них операцхй мкпинного до!ння.

6. В БТС "мшпина-тварина" типи доХльНих апараиь i 1х режим и роботи в меншгй mipi впливагть на реал!зацгю рефлексу молоковгд-дачх i jaxBopn^aviicTb KopiB маститом, кхя т:ш доХльно! установки, технологхя i стореотип до!пня, що вхдповхдають дан1й коноарукщ! установки. 1з Eiiicop!'.' овуьаних на фермах Укра!ни рхзлих типхз до1льн1].-: апаратхв найкрая;йл стимулгзэчиц ефжтса вплодЫ аларьг ЛДУ—I. BiH забезпечув максимальну 1нтенсивнхсть мслоков' .донпя на pivi.'ii 2,45-2,62 кг/хв. Режим роботи доильного апарата ДА-50 сприяв з.;н**нтэ захЕорпваноси KopiB маститом э два i бхльше раз! is у порхвняннс з ал аратам;, г'п: >шпу:кааться cepifi'.o.

7. Ефека,. ¡¿сть ууькцх онування бхоте:личко1 системи крхм ■i'ex-нхчно! ланки заложить вхд 1ндив1дуальних хароктериспь; тп^рчн, зокрема 1х ^стайксст.: i придатнсстх до маамышги. догнил. Ко-рови 1-го i 2-го 'iimy стресосийкоста, в у?.ювах од'ict 6iov лично! системи, мапть продуктчвнхсть на 25,256 ьшцу у пор!лши..1 з твиринами 3-го i 4-го типу стресостхйкостх. Наявнхсть у стада ВГТЬ незначно! /5,5-7,5^/ кхлькоста непридатннх до иашинлсго дог НЯ корхв призводить ДО uCSTIЙНИХ порупень Т&ЧНОЛОГХ -.НиГО процесу до!ння. НеоихЁдна вдлпспрнмовйна селекц1йна робота по створ«,. од--нортднкх стад корт в з високкми адаптацхйними можливс с :ыи i

них до машинного до!инл.

■ 8. Високопро;уктлЕкх корови a im .,-ом 70СО-*,ТСО кг медика дм

лактацзис практично по усхх показниках придатнсстх до машинного . доХння вихсдать за рамки хснупчих вимог. Граничш значения дга-г.-этра ДГЙ01. у високопродуктивних корхв складшоть 2,5-5,0 см, в:':д-стшп меж передними дайками ~ 12,0-30,0 см I задН1М,.' - 6,0-19,0 см вхдстанх В1Д кхнчика передкьо! дайки до подлоги - 35,0-47,0 см. 1нтенсишгсть молоковиведення у нисокопрод^уктивних корх в досягае до 6 хг/хв, а час зидогавання - 9,5 хвилин. Для обслуговуванна ви-сокопродуктивких кор1в потр1бно створити до!льну установку I доХ-льний опарат, в основу розробки яких повлннг бути покладенх Хх 1н,див1дуальнх характеристики, осетльки конструкция ±снуточих. систем доХння не забезпечуе Хх якхсного видоювання.

9. Привчання корхв до доХльних устанойс i мпше-шого доХннг повинно стати обов'кзковим елементом тохкологхХ виробництва молока, ]до дозволить завчасно адалтувати нетелей до мсдннного доХння

I пхдвшцьтн молочну продуктиЕН1сть корхв-перв1 сток ка 19,4, д

/

тенсивьисть молоков1Ддачх - на 62,3 вхдсотки.

10. Щдгодавля кор1В концентратами ¡яд час доХння в доХльних • залах на установках-площадках позитивно впливао на реал1зацхр рефлексу молокоыдцачх х роздай корх в. Шдвгацення молочно! продуктивное тх при цьому складаа 23,8%. Конструкция доХльних устглрврк повинна включати системи кормороздачх, осмльки корм при доХнн1 ви-конус також функих! ачтистрееового фагторг.

11. Подалыле пгдглцення ефектипностх систом:: акробшщтва молока I функцхонувЕиня досл1дауваних БТП мо:по бути досягнуте пляхом впроваионня автснатизованоХ оистсуи 1 правлхння прекосом /АСУТП -"Молско"/, зокре?;а такими важливими илемеитлми, як управлхкнл технологичною роботсю, режимами х ряиончми годхвлт I процесом доХння.

12. Одсгчанх результата ,х узаг альч'.г.ччя, а ?->:;о.\ запропоновапа

методика ощнки доХльного обладиання при науко-

.¡',ос::г;;.!;гьнр::, конегрукторськах рог,\ ебках х в'.гппобувалнях, ¡до

передбачаз обов'язкову оцгнку адекватностг обладнаннл в умовах бхотехнхчно', систеш за фхэхслогхчними i caniгарними критерхямн, та використання формалхзованих. прийсмгв прийняття рхшень за результатами дослхдкень та випробувань .дозволять иайбхльш об'екуив-но 01^:нювати, розробляти та створавати hobí оптимальн1 техн1чнх i технологачнх рхиення при виробництв! молока.

4. ПРОПОЗИЦЛ ДЛЯ ВПРОВАДКЕНПЯ У БИР0БНИЦ1В0

1. Для niдвщення ефактивноск бготехнхчних систем пнробнидт-ва молока пропонузться широкомаитабне впровадхення в государствах УкраТнк прогресивних cnocaSi в утрииання корхв /безприв'пзно-го, бозприв'язко-боксового i комбхкованого/ з до!киям в доХльних зришценнях. Використання таких систем дозволить зниэити затрат» грацх на виробництво 1ц молока з 7,7-9,7 до 2,0-2,5 лядино-годин. Ipil цьому навантаяенкя ка одну доярку збглыкиться з 19-20 до 100-Е50 корхв.

2. .''дя технхчнсго забезпе«ения прогресирньх тех: юг о г;11 угри-тання i uní KFW корхв кокетрукторськкк органхзацх У::рг1н/ лоо<1-

ЗДГ10 створпти ТИПОрСЗГлГГрН'ЛЙ ряд УДОСКОНалеГ!ПХ та лоь'пх доу,'п;нлх 'станопзк'-плосадок. Формула ctohkíb доХлшс* ye vt. л on к:: типу "Лдин-

гтспинна бути такою: дня ферм з юголхя'ям 200-250 r:opr-j - 2т:3; 50-200 KopiB - 2x6; до 150 корхв - 2x4; 100-150 корхв - ?хЗ; 500C корхв - 2x2. ДсТльнг установки Тглднл" з ргзпся форгулси танкез доцхльно гикористовувати для обсдуговувшшл такого пого-СВ'Я корхв: до 200 корхв - 2x4; до 150 корхв - 2x3; до 100 :;opía 2x2.

ДоКлып устал 0.5 ки-пл сладки псеиняг вклачаги систсмл йидлчх знцентровзних koc?»*íb i Ераховуватк екстер'зрнх хаошгтг.ристпки жопродуктипнкх коргз.

Одаочасно ксобхтдно удоскснэли«л1 до!лы»г устллокки, нг.чясг.::-для доТкня корхв у атгйлзх. На yci*x tsnxax до "ль1: .г/, усипшдюк

Левин hi бути механх зованх i автоматиэо.'занх прсцеои пхдготолки ко-pi в до доТння, контроль процесу доХння та зн1мання до!льних fui.v ратхв. Конструкция молокопроводу, повинна забозпычувчти транспорту ва:>тк видосного молока без змхн структури молочного х кру.

3. Кокплектування до!льних установок на даному етат необхгд-но здхйснювати найб1льш фх31ологхчними'до1льними апаратами А^У-1

i ДА-оО, за умови пгдвищення Ix надайноста.

4. При впровадг.еннх технолог! I виробництва молока необххдно забезпечувати стабхльний стереотип утримання i доХнии KopiB, зав-дяки зменаення кхлькоей перемщень ix хз групи в грузу, переведения з одного типу доХльноХ установки на хншу, зм:цу дояра та iura. Длг роздоювання KopiB доцгльно використовувати автоматизова-Hi систгми до?ння, оекгльки установки типу АДЛ-8 "Молокопровхд", АД-ЮОА i ДА.С-2В не забезпечують повнощнну стимуляцию рефлексу ыолоков1цдач! i якхений роздхй корхв.

5. На ыолочних фермах УкраХни неоохх/ло проводити щлеспрямо-вану селекцгйно-плешнну роботу в напрямку щдвищення piвня стре-состхйкоет1 i придатноси корхв до машунного доХння. Непридатних до машинного доХння Kopie потргбчо ьибраковуват^ ¿з загального стада, бо наявнхеть наигть незначно! Хх кхлько'стг .призводать до порушень технозогачного процесу доХння i знижуе ,ефективн1сть 6io-технгпю! системи в целому. Комплектування влробнмчих груп HeoJ-х1Дчо проводити тваринами, що мають висоы адаптагДйи1 можливостх i вхдносяться до 1-го i 2-го типу CTper.ocTi^KOCTi.

6. Заклоденх б "Правилах малинного д-о1ння" Kp/Tepi:. придатнос-IX корхв до ;:а;:/нного доХння не можуть попшрюьатись на високопро-дуктияннч кеггв з бхльшо 7000 кхлограм. Для доХння таких корхв H.}'j:ui' t fv'TH стпоренх доХльнх апарати i установки, якг б rnöcrr.cv-i с£ с вкдс.мк :шя Kopie з грачкчним -значениям дха-м t;ri'.'■>:<• С.С.-5.0 см, в.тдгтаих 'мгж ле{чэдаЬ;и дгйкямн 12,0-30,0

. V ; i - с,О-Г?,О с;.«, г>:п<-:пьг вхд гх.нчикг. передаьол дпк-сл

до пгдлоги - 35,0-47,0 см I ьабезпечувалм б якгсну евакуацхя .молока. при хнтснсивноста молоков1ддата: до 6 кг/хв.

7. У виробничих умовах знизити затрата пращ на подготовку коргз до до!ння I забеэпечити поиноцхнне виявлення рефлексу мо-локовг'ддачг мояливо шляхом вменшечня тривалоетх подготовки до 2030 с, але з обов'язковим пхдклэченням дсХльних апаратгв на 40-60-1й секунда В1д початку подготовки. Такий режим забезпечуе стимуляцию рефлексу молоковгдцачх на ргвн1 40-секундно! подготовки г ^нижуз затрати пращ. Його можна використовувати I в технологач-ни:с лхл1яг до!ння, до складу яких входять санпункти.

8. У технолога! хирооництза молока обов'язковпм сассбсм повинно стати прнвчання кортв-перв1сток до доТльних установок, на йких вони будуть видоюв&гись пгсля отелення.

9. Розроблеш зоотехноло1хчн1 пропозицх!, що включен! з дхю-<1у АСУТП ферми-лабораторхI на 800 кор1В,* дощльчо тира-купати для ферм р1зних ткпорозы1р1л /200-1200 корхв/ з вхдловхдним набором 'гехнхчних засоб1в, програиного забезпечешш I иерсональннх сл.^кт-ронно-обчиелввальних машин.

10. Для забезпе'-екня високо! якоетх до!лышго облндньмня :,ри його створеннх т видач1 об'ективних рекомендавдй за результат1':-»! державних випробуваяь пропонуоться виксристовувптн запрспп-. -.ны.•■.Г» методологачний гадоад, що передбачае б10Л0гхчн1 кр::торг 1 с-г.тннн адекватности доТльних мазил ф1згологачниа потреби тваркн, та формал1зованх прийоми прийняття р1шегь за результатами дое аг\~ жень, ьипробувань та виробничо! перев!рки.

- 41 -

ССН0ВН1 ПУБЯШцД ПО МТЕРШАХ даСЕРТАЩЙН01 РОБОТИ

1. Мечта Н.П., Луценко У..М., Ясенецкий В.А. Элементы метсдт-ки оценки влияния средств механизации и технологии содержания на физиологию животных //Тез.докл. научно-технической :.он4 эренции по новым метода« испытаний техники для механиз. работ в кчвотно-водстве и кормопроизводстве. - ЦНИИТЭИ, 1975. - с.ГО6-207.

2. Мечта Н.П., Луценко М.М. Исследование режим-ого кормления дойных коров в моноблоках //Тез. докл. научно-технической конференции па методам и техническим средствам, применяемом при испытании с.-х. техники. - ЦНИИТЭИ, - 1977. - с.162.

3. Свиридов А.Г., Мечта Н.П., Луценко М.М. Мет-да биологии для оценки технологий производства продуктов животноводства /Дез. докл. научио-техническоГ конференции по методам и техническим средством, применяемым при испытании с.-х. техники. •• ЦНИИТЭИ, -1977. - с.Р.1. '

4. Жмурко Т.В., Луценко Ы.М. Экспресс-метод оценки влияния доильних установок на'вшя коров //Тез. докл. научно-технической конференции по методам и техническим средствам, применяемым при исч\т;лии с.-х. .'ехники. - ЦНИИТЭИ, - 1977. - с.23.

5. Свиридпк А.Г., Мечта Н.П., Луценко М.М. Биологическая оценке тс-лнологий производства продуктов животноводства на прокышлен-1: основе //Новое в методах испытаний трактсров / е.-я,штшн. -

М - 1979. - с.57-59.

6. Задальский С.А., Кокоркна Э.П., Луценко М.М., Филилова Л.А. Молокоотдача и продуктивность коров рг з 1Ичной стрзссоузуойчивости при разных условиях доения //Тез. докл. У Всесоюзного симпозиума по хитинному доения с.-х. кивотннх. - М., 1979. - ч.1. г? с.15-16.

7. Валковой И.И., Оксамктний К.К., Райд Х.А., ЗвкняцковскиЯ В.Г., Дуцонко М.Ы., Луспс М.Э. Результаты сравнительной оценки влияния доильных аппаратов ДА.-2, "Волга" к нового унифицирование-

го аппарата АДУ-I на состояние молочной яелезы коров //Тез. докл. У Бессоюзного симпозиума по машинному доенлэ с.-х. животных. -IL, - 1973. - с.П. - с.12-14.

Ü. Луценко М.М. Влияние технологии подготовки короп к доешга йа рефлекс молокоотдачи и динамику молоковызедения на доильных установках Т'„па "Елочка" и "Тандем" //Тчз.докл. У Всесоюзного симпозиума tief Машиноому доения с.тх. животных. - 15., 1979. - ч.П. -c.-I28-I3ÖJ

9. ЛЗДёН^б Ii t Рефлекс молокоотдачи у коров при np'.tv"нел;гл д&йл'ьйШс "ÜlötiKa" и "Тандем" //Научные труда: УСХА. -

1900. - 6,46*62. •------------------..

10. Луценко М.М. Блиянае стереотипа доения на рефлегс молокоотдачи у коров //Научные труды УСХА. - К., IS80. - с.ТЗС 136.

11. Луценко М.М. Влияние тг.-нол. лии машинного доения на рефлекс молокоотдачи у коров //Сб. научных трудов ВНЖ'ОЖ, г-л."'". ~ Дослидни'цкое, i960. - с.239-245.

12.- Луценко М.М. Влияние типоз доильных установок на рь-л-.-ч-с молокоотдачи и продуктивность коров при лромцлльлгсй технология доения':' Автореф. дис. ... кзнд. с.-у.. наук. - К., 1^31. - 2;. с.

Ш.*-Луцекко М.М.-, Смоляр B.t., Шабрвнськпй'В.А. Ус-гпковка ".ля активного моцгону ВРХ //Тваринництвс. Укратки - 1903. - bv. ~ с.17.

14. Луценко 'Л .U. Влияние межцехового перемещен:« хорея на процесс молсковыведенкя и молочную продуктивность //Тез. докл. У1 Всесоазного симпозиума по малинному доен та с.-х. животных. - Таллин, 1983. - ч.П. - с.125-125.

15. Луценко U.U., Смоляр B.I., Оксамитний М.К. Пог.г пнвпчк цо1льш: апарати // Механгзацхя с.-г. - 1986. - #2. - с.23.

16. Луценко М.М., Смоляр B.I., Роженко В.П. Шляхом автематипа-jil //Механиз. с.-г. - 1986. - №10. - с.13.

17. Туманова Э.Б., Луценко М.М., Попова A.A. Влияние цеха раэ-*оя на продуктивность коров в условиях промысленной технологии //.

- 43 -

Научные труды БНИИРГЖ, Л.- 1986. - с.21-26.

18. ЛуценкоН.М., Смоляр B.I. Пневмол'ехгнг^н/й масаякик пркстрхй //Механхзацгя с.-г. - 1967. - :?12. - с.20.

19. Днчлкин Е.М., Иванов Е.И., Лазаревич А.П., Лунок ко ?•'..!/.., Смоляр В.П., Токарь Л.М., Пахолюк B.C. Вксскоэфф'^.ткг-гое производство молока //Информационный лист. - К. - 1987. - 3 с.

20. Установки доильные для коров //программа у.отсды испытании. РД 10.25.1-67. - S7 с.

21. Луценко Н.!.!., Смоляр З.И. Технологически^ птаемл и технические средства подготовки нетелей к отелу //Tea. докл. П симпозиума ;.о машинному доени» с.-х. яивотььэ:. - М. - Л., 1938. -

с.149-150.

22. Луценко М.М., Мечта Н.П., Смоляр Б.Я. Сравнительная эффективность различных технологий производства молока //'Тез. докл. IX научно-технической конференции по методам и технические средет вам, применяемых при испытании с.-х. техники. - Привольный,1938. с. 74-7,3.

23. Луценко М.М., Смоляр В.1/. Автоматизированное доение -•путь к снижении заболеваемости коров »/оститом //IDF.:наука, техника, прутика. - 1989. - л"3. - с.22.

24. Луценко М.!.'., Смоляр В.".{. Эффективность технологии без-привязного содержания коров //АПК: к аука, техника, практика. -

1989. - И2. - с.21.

25. Мечта Н.П., Скугарев В.Н., Луценко !.'.!.'. Влияние низких электрических потенциалов на продуктивность животных //Сб. научн. трудов кнпита. - Ноеокубанек, 1989. - Счг/3-79,

•2d. Луценко Ll.'U-.^ 'Столяр 'В,Й-. Влияние вйеиневкдевых отклоле-«ий 'на саниФерий'е ^о'сто.чние •cofcxo'sof резины //Сб» научн. трудоь ВКИЙСй. - 1990, ~ с.73-76.

>27-. Луценко 'I.'I.L., Смоляр В.1. ЯкиЙ до!льний апарат краткий //АПК": наук а-, технтка, практика. - 1990. - ltd. - с. 21.

-28. Луценко M .К., Смоляр B.Í. РекомондацхХ по пхдгстопцх нетело" до ¡.телепня. - Доегхдккцьклй, ГЭ'->Э. - 10 с.

29. ПогорслиЛ Л.З., Луцснко М.И. Биотехклчэсккс системы в животноводстве. - К.: "Уро:глй", ~ 344 с.

30. Мечта М.П., Яуискко M.К. Способа i систем« утряхания //Тзар;:н!-:кцтЕ0 УкреНи. - 1992. - .'PO-IG. - с.7-3.

31. Ме-'.та ¡í.II., Луценко И Л'.. ÍIporpecKBHi технологах //Тва-ркннкцтяо УкраХни. - 1992. - J.4Ï-I2. - с..12-13.

32. Луцснко :/..М., Lievra :.{.П. Сцгнка техн1чного забеэпзчення процесу доХкня itopis i cchgbhí налря,\'к1; розвитку доХльного облад-кания ,//36. науксвих рсбхт УкрЦВТ. - Дселхдшцыгай, 1993. - с.133-139.

33. Луцснко Ч.У;., »ечт-a *«.П. Обгрунтування науксво! кскцепцхХ функцгонуаслня та метод логКнлх основ ощнгеи бхот-.хнхчко:: систе-ми "людкна-маакка-тварина" з прсц-эег доïкил котхв //36.нгукоьих po6ÍT УкрЦВТ. - Дослхдницький, IS93. - 2.144-155.