Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Разработка структуры посевных площадей специализироваиных кормовых севооборотов и приемов повышения их продуктивности в условиях Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.01, Общее земледелие

Автореферат диссертации по теме "Разработка структуры посевных площадей специализироваиных кормовых севооборотов и приемов повышения их продуктивности в условиях Лесостепи Украины"

' - I I - '' ! - . 1

Г- : 0 д 1НСТИТУТ Ц/КРОВИХ БУРЯН1В УААН

I Л г. », „

1 ~ ;;-..« ; На правах рукописи

ПАНАСЮК Як1В Якович

УДК: 631.582:633.2

РОЗРОБКА СТРУКЕУРИ П0С1ВНИХ ПЛОЩ СПЕЦШ130ВАШХ КОРМОВИХ С1В03М1Н 1 ЗАХ0Д1В Л1ДВЩЕННЯ IX ПРОДУК-ТИВНОСТ1 В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО Л1С0СТШ У1ГРДТни

Спец1альн1сть 06.01.01 - загальне землеробство

Автореферат дисертац!? на здобуття наукового ступени доктора с1льськогосподарських наук

Ки'1В - 1994

Дисертащею е рукопис

Робота виконана в 1нститут1 корм1в УААН I Вшницькому

державному сальськогосподарському гнституп.

Науковий консультант -, акадеьяк УААН, доктор с1льсьногоо

подйрських наук, професор Анатолий Олександрович БАБИЧ

ОфхцШнг опоненти:

доктор спльськогосподарських наук, професор ЯКИМЕНКО

Анатолгй Семенович;

доктор сиьськогосподарських наук, професор 6ЩЕНК0

Володимир Омельянович; доктор с1льськогосподарських наук ПРИМАК 1ван Дмитрович

Пров¡дна установа - Укра1нський нацхональний аграрний уН1Ьерсйтет

Захист ввдбудеться грудня 1994 р. о 10 годинI

на аамдата спецгал1зовано1 ради Д 020.51.01 при 1нститутх цукровйх буряк1в УААН.

Адреса: 252601, м.Ки'1в, ГСП-1, вул. Шпнхчна, 25. З'дисертац1ею можна оэнайомитися в б1бл10тец1 Институту цукровйх буряк1в УААН. . Автореферат роз1сланий "_листопада 1994 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 ради, доктор

схльськогосподарських наук, ■

. професор . 0.11.К0Л0М1еЦЬ

ЗАГАЛШ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность теми. Значив збхльшення виробництва тварин-ницькох продукц1I неможливо без повного забезпечення потреби тварин в кормах високох хх яксст1, що особливо важливо для спец-госп1В по виробництву молока I яловичини на промислов1Й основ!. Так: ууови висувають висела вимоги до розробки вхдповгднох структура посгвних площ, гнтенсивно'1 технологп вирощузання кормових культур, що в свою чергу о буш в лез необхгднгсть вирощувати кормо-В1 га зернофуражш культури в схвозмхнх, де створюються найбглын сприятлив I умови о дергания високих в рожах'в /Г.Дубслаф,1966; В.Ф.Зубенко та хк.,1985; В.0.Пастуэенко,1972 та 1Н./.

В зо!а Лхсостепу Украхни, де площа природних кормових угхдь становить лите 14,4% Д° р1лл1, надгйне виробництво кормгв досяга-еться в системх польових, коркових I грунтоэахисних схвозмхн; прячому, в господарствах з невиликим ргвнем спец1ал1аацх1 основою кормозох бази е не кормов: сгвозмхни, якг зайкають тут лише 7-6% рхлл1 /разом з грунтозахисними - бьля 11%/, а польовг, в яких корковх культури займають 22-301 г ще 20-24% Пде гид зернофураяс-нх культури. У спецгоспах же по виробництву молока та яловичини бхльшхеть орнох земл1 вхдводиться пхд кормовх с:возм1НИ, а решта рхлл1 йде п1д хнш1 схвозшни. В таких спещалхзованих кормових схвозшнах в умовах Л1 состепу вирощують такоа цукров1 буряки та оэиму пшениц® як попередник бурякхв, в чому й полягае хх В1дмш-Н1сть.В1д сучасних прифермських С1В03М1Н, в яких вхдсутн1 технхч-Н1 та зернов1 культури.

Проте в1доыо, що в спецхалгзованих схвозмгнах р1зко скорочу-еться набгр культур, що веде до повторного вирощування пров^их культур г зменшення продуктивностх схвозмши. При цьому дуже важливо , щоб эабезпечен 1сть кожнох кормово'1 одиниц1 перетравним про-тешом становила 105-110 г, оск1льки при значному його дефицит! /30-40$ менше зазначеного оптимуму/ перевитрати кормхв на виробництво тваринницько! продукщ'1 становлять в 1,5-2 рази бхльш норми Д.П.Проскура та хн.,1980; М.Ф.Кулик,1980; А.О.Бабич та т./. В1дповхдно хз викладеним вищв виникають питания, пов"язан1 з вивченням структури лос1Вних площ, насичення схвозьпни багато-Р1чними травами, зернобобовиии культурами х промхжними посхвами в поеднаннх з внесениям достатньох кхльксст1 добрив. Таким чином,

зазначеш иевирзшен1 питания перетворились в сучасних умовах у велику 1 гостру проблему, вир1шення яко'£ е виключно актуальною 1 нев1дкладною задачею вчених I практики.

Мета г задач: дослтдягень. Мета дано!' роботи - розробита оп-тикальну структуру лос^вних тощ I схеми слецхал^зованих коркових ывоэмщ для спецхоз:в по виробництву молока х яловичнни в поед-иакн: з прийомами шдвицення :х продуктивност1 в умовах Л ¿со степу Укради з тим, <цоб продуктившсть цих ciвoзмiн була не менте 70 ц/га кормових одиниць з вшстом в кожшй 13 них 105-110 г протешу.

Для досягнення поставлено"! мети не о бх: дно було вир:шти сл1-дуюЧ1 задач::

- вивчити вплив культур I структури пос^вних площ спещалх-зованих кормових схвозмгн на родхшсть грунту;

- визкачиги оптимальну структуру посгвних площ для господарста по виробництву молока та яловичини з урахуванням концентраци з них тварин 1 вивчити II вплив на продуктивность спец!ал1зованих кормових с1Возм1н, що вивчались впольових дослхдах I виробничих уыовах;

- досл1дити вплив р1зних систем удобрения, розрахованих балан-совим способом, на запрограмовану продуктивнхсть поставлених на вивчення кормових с1возы1н;

- досл^дити роль пром:жних П0с1вхв у зб:льшенн1 продуктивнос-Т1 С1возм1нних ланок I в тдвщент ефективного використання вне-сених добрив;

- вивчити вплив багатор^чних трав I 1Ншх культур на баланс гумусу ь грунт! залежно вхд ступеня насиченост1 ними ывозмгни I сп1ВВ1дношення IX з просапниш культурами;

. - розробити для впровадкення у виробництво схеми гнтексивних спещалхзованих кормових ивозмш для спецгосп1в по виробництву молока 1 яловичини.

Дослхдження по тем: дисертац:: виконанI по Державмй тем: 02.03 держреесгравд: 81071823/ у в1дпов1дност1 з планом НДР 1нституту кориIв УААН.

Наукова новизна. Вперше для зони Лгсостепу Украгни вивчена 1 розроблена найбгльш дощльна структура пос1Вних площ для спецх-ал13ованих господарств по виробництву молока 1 яловичини з урахуванням ступеня концентрац:I тварин.

Розроблен11запропонован1 виробництву схеми кормових спеща-л!зованих С1Возмш, насичених зернофуражними культурами : багато-

pi4Hiwn травами, для спецгоспхв по виробництву молока i яловичини, що мають pi3Hy стутнь концентрацй" тварин; продуктивн1Сть запро-понованих cíbo3míh склада€ близько 70 ц/ra кормових одиниць, на кожну з яких припадав 105 г перетравного протешу.

Встановлена можливхсть одержання заплановано! псодуктивностг спецгал130Еан01 кормовох схвозмгни при використанн1 систем удобрения, розрахованих балансовим методом, з основу якого по кладет розробки академпса Д.М.Прятшшсова i балансов! коефхцгенти вико-ристання Г*PK Í3 грунту i добрив.

Вивчений вплиз багаторгчних бобових трав на хстотне збхль-шення ефектизност1 мшеральних добрнв, внесених в cíbosmíhí у ви-соких дозах, порхвняно з схвозмпюю без трав, де тако! я величина дози NPK уже практично не дають приросту врожаю. .

Встановлена ваилива роль промхкних nocÍBÍB у значному зб1ль-шеннг виробництва кормхв, вивчений вплив таких otcíbíb на хстотне зб1льшення коеоищенту внкористання внесених добрив.

Псактична цгнн+сть роботи полягае в тому, цо розроблена оптимальна структура nociBHHX площ i схеми спецхалхзсваних кормових cíb03míh для спецгосп1В JlicocTeny Укра1'ки по виробництву молока i яловичини, що t/ають рхзну концентрацхю тварин. Поеднання оптимально! структура nociBHHX пло!ц i позитивно! балансово? система удобрения, насиченостх cíbosmíhh багаторхчникк травами i промгяниии посхвами дало можливхсть довести продуктивтсть I га cíbo3Míhhoí mroqi до 70 t^/ra кормов их одиниць, збалансоваких по бхлку зг1дко зоотехтчних вимог.

Обгрунтована для виробництва необххднхсть обов"язкового наси-чення спецхалхзованих кормових cíbosmíh пром1зшими посхвами в знач-них розмхрах - як способу покращення ф1тосангтарного стану грунту, сумхсностх культури та ii попередника i даетела додаткового одер-лання зеленого корму з шдвищеним вмхстом бхлка.

Багатор1Чне вивчення впливу спхввхдношення багаторгшкх трав i лросапних культур на баланс гумусу дало шдставу розробити виробництву cnoci6 визначення нормативно! потреби внесения гною в слещалхзованих кормових ывозшнах.

Реалхзацхя результат^ дослхяяень. Результат« досл1даень узагальнет та опублхнованх у виглядх монографп Панасюка Я.Я. "Интенсивные специализированные севообороты для хозяйств по производству колока и говядины /применительно к Лесостепи УССР/".-

К.: «Урожай,1990.- 192 с. В останшй глав! ще? книги наведен: -рекомендован! для впровадження схема Ь, Ч I 8-пхльних кормових С1-возмш. Цю книгу закупили вс: райони В1нницько1 облает:, а також деякх райони Хкельницько: х Ки1всько1 областей. Основнх висновки I пропозицы виробництву впроваджеш в 42 господарствах вказаних областей /на площ 80 тис.га/ I продовжують впрсваджуватись.

Матерхали наших дослхдаень увтйшли в "Рекомендацй' по виро-щуванню високих врожахв зелеяох маси в промхжних посхвах"/1977 р./, "Рекомендации по интенсификации кормопроизводства на пахотных землях Лесостепи и Степи Украины, Молдавии и Центрально-черноземной зоны РСФСР" ,1978 р./, "Рекомендации по увеличению производства зерна, кормов, повышению эффективности и устойчивости земледелия на Украине" /1980 р./,"Научно обоснованная система земледелия Винницкой области" /1983 р./, "Рекомендации по организации кормовой базы для комплексов по производству молока, хчзвядины и выращиванию ремонтного молодняка в Лесостепи и Степи Украины"/1985 р./.

0крем1 гауковх положения дисертащйног роботи були викорис-тан1 студентами агрономгчного факультету Вгнницького СГ1 для проведения виробничих дослхдгв, написания I захисту 9 дипломних ро-бхт. Роэробки автора введен1 в програму лабораторних I лекцхйних занять студентIв агроноыхчного факультету з курсу "З&гальне зем-леробство" 1 використовуються у Вшницькому СГ1 з 1987 року.

Основнх положения, яю виносяться на захист:

- обгрунтування розьцру оптимально? структур» пос1вних площ для господарств по виробництву молока I яловичини, як1 мають рхз-ну концентрацию в них тварин, що стало основою побудови залропо-нованих для виробництва схем спевдалхзованих кормових сгвозмш;

- вплив систем удобрения, розрахованих балансовии методом, на рхвень заплановано! врожайност1 культур 1 продуктивностх спе-цхалхзованих кормових с1возм1Н з цглоыу, якх вхдрхзняються за структурою пос1вних площ, насиченхстю зернофуражнкми культурами, багатор1Чними травами та промхжними пос1ваыи;

- обгрунтування необх1Дностх значного насичення спевдал130-ваних кормових схвозмхн багатор1чними травами з метою тдвищення продуктивностх С1Возм1Ни I якостх корму, родючостх грунту I ефек-тивного використання внесених добрив;

- обгрунтування необххдностг насичення спевдалхзованих кормових с1Возн1Н промханими пос4вами э метоп покращення флтос&нх-тарного стану грунту х чергування культур, пхдвищення продуктив-

ностх с!возм1ни I якостх корму, коефхцхента використання поживних речовин 13 внесения добрив.

Апробащя роботи. Результата досл^джень, викладених у робота:, допов1дались на: эас1даннях вченох ради Институту корм1в УААН /1975-1981 рр./, Всесоюэшй конференцГх по схвоэмгнах /Умань, 1975 р./ Всесоюзной науково-методичнгй нарадх учасник!в Геогра-ф1Чнох мереж 1 дослдов з добривами /Москва,1976 р./, Республхкан-ських конференцгях г семхнарах /1978-1984 рр./, використовувались у доповхдях на обласних конфзренцхях I семхнарах /1976-1990 рр./.

Публхкацй". Матер1али наукових дослхджень по тем: дисерта-щх 0публ1К0ванг в 50 роботах, однхй монографй' /Кихв ¡Урожай, 1990.- 192 е./, двох методичних рекомендацхях для проведения прак-тичних занять студентов, двох эбхрниках по створеннп кормово? ба-зи для спецгосшв основних зон Украхни /всього пошукачем опубл1-ковано 67 робхт, в тон^у числ1 10 рекомендац1й схльськогосподарсь-коцу виробництву/.

Структура I об"ем роботи. Дисертацхйна. робота викладена на 283 сторхнках машинописного тексту, складаеться 13 вступу, 1 глав, висновкхв I пропозицхй виробництву, включае 79 таблиць. В списку цитованох лхтератури 275 роб1Т.

3 М I С Т РОБОТИ

I. ВПЛИВ С1В03М1НИ. НА Р0ДШ1СТБ ГРУНТУ I ЕФЕШВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛ1

В цхй главх висв1тлюються лиературш дан! про вплив окремих культур I IX сп1вв1дношення у с1возм1Н1 на вологгеть грунту, за-бур"яненхсть посхв1в, нагромадження оргащчно! речовини х основных елементхв живлення в грунг1, а також роль сгвозмгни в П1дви-щенн! врожайност1 польових культур х ефективноцу використаннх земли

2. УМОВИ I МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ДОШДКЕНЬ

Експерименталып дослхдаення проводились вщповхдно з планом НДР 1нституту корм{в УААН в 1975-1982 роках в польовому ста-цхонарному х тимчасових дослхдах в досл1дному господарствх "Бохо-ницьке" 1нстнтуту корм1в УААН. Схемн дослЦхв, методика х програ-ма доелдаень затвердженх вченою радою 1нституту кормхв УААН. Автор дисертацп-хх розробник 1 керхвняк дослодкень. Окрхм цього, досл1дження проводились в 1983-1992 роках на кафедрх землэробст-

ва, грунтознавства 1 агрох1ми Вхнницького «пльськогосподарського Оститу ту у виробничих дослхдах гослодарств В1нницько"1 та Кихвсь-К01 областей.

На дослхдному полх 1нституту кормхв УААН стац1онарний бага-тофакторний акалхтико-скнтзтичний дослхд закладений на ырому л1-совому середньосуглинковому грунт1. В шарх цього грунту 0-25 см вмхст гумусу складае 2,06-2,14%, Р205 /за Чхрхковим/ 13-16 мг, КрО /за Ч1р1ковим/ - 10-12 мг на 100 г грунту; рН сольовох витяж-ки - 4,6-4,8. г1дролхтична кислотнхсть - 3,9-4,2 мекв/ЮО г грунту/.

Досиди в експериментальному господарствх 1кституту кормхв УААН проводили у восьми 7-пхльнкх схвозьцнах, що вхдрхзняються м1ж собою за ступеней '¿х насиченост1 багатор1чними травами, зер-' нофураашиш культурами х промхкними пос1вами /табл.1/.

I. Структура посхвних площ спец1ал1зованих кормових С1В0змхн, цо, вивчались в стащонар1 /% до с1возм1нно"1 площ!/

Номер с1воэм1ни

культур I 11 Ш IV | V VI У11 УИ

Зерновх 28 57 72 28 28 28 28 72

К0рМ0В1 72. 43 28 72 72 72 72 28

в т.ч. бага-тор1чн1 трави 43 _ 14/к/ 28 28 28/л/ 28 14 /к/

ПрОМХЖШ П0С1 ви 14 14 '28 42

к - конюшна, л - люцерна, на рзктх вархантах -бобово-здакова сушшка

В першх чотирьох вархантах вивчали структуру посхвно: пло-щх, де с1возмхни насичувались кормовими культурами В1Д 28 до 72% /за рахунок зменшення зернових в:д 72 до 28%/ г багаторхчними бобовими травами та бобово-злаковиыи травосумхшками В1Д нуля до 43%. За основу взяли схвозмшу Щ з таким четэгуванням культур: I - коншина, 2- озима пшениця, 3 - кукурудза на зерно, 4 - яч-мшь, 5 - ячмхнь, 6 - кукурудза на силос, 7 - ячм1нь + конюшина, а також схвозмхну I з чергуванням культур: 1-3 - багаторгчн! трави., 4 - кукурудза на зерно, 5 - ячмхнь, б - кукурудза на силос.

7 - вико-овес + багатор1Чкх трави. В 1нших варгантах с1воэм1И, що вивчались в дослхдх, було аталогхчне чергування культур, але вивчався вплив рхзних видхв промхжних nociBiB на продуктивнхсть спещал1эованих схвозм1н /28$ зернових i 72$ кормових культур/.

Bei bicim ciB03.vin вивчались на трьох системах удобрения, розрахованих балансовим способом, з метою одержання /в поеднан-»i з iншими факторами/ запланованох продуктивное^ поставлених на вивчення с!возм1н вхд 45 до 65 i 90 ц к.од./га. При цьому ви--нос NPK /iз грунту i добрив/ запланованою врожаШпстю буде повер-татися за рахунок внесения добрив для первого рхвня продуктивнос-Ti С1возм1Ни В1дповхдно на 80, 90 i 80%, для другого ргвня - на 100, 120 i 100$ i для третього р1вня - на ПО, 130 i 100$. Вра-хували також i нагромадяення азоту бульбочковими бактерхямя, вважаючи, що кожнкй центнер схна бобових бага';'ор1чиих трав в се-редньому залишае в груктт /за Miнусом виносу/ I кг/га азоту. 0т-зг.е, системи удобрения /вхдпов1дно трьом рхвням запланованох' про-дуктивностх С1Возмлш/ були сл1дуючими: пераюх ^40^25^03 & вя~ г ляд! гною 10 т/га/, друго i - 10 т/га гною + %2^30 65 * третьо! -10 т/га гною + Н85Р65К135.

Уронайнхеть осноЕно! продукцп облхковували з ycie'x облхко-eoi Д1лянки /100 f/% зерна - при 14% вологост1, солоыи - по пробному снопу/, TOBTopHiсть - 3-разова. Уроетйнх даш обробляли методом дисперсхйного акалгзу. Польов1 дослхди супроводжувались агроххм1чнтли анал:зами грунту i рослин. 1йтрати в rpyHTi визна-чали за методом Грандваль-Ляжу, гхдролхзований азот - за Корн-ф1л-дом, рухомий фосфор i обмхнний калхй - за 4ipiicoBHM, г1дро-Л1тичну кислотнхсгь - за Каппеном, гумус - за Тюр1ним, кореневi рештки - за Станковим, баланс гумусу обчислювали на основ: роз-робок I.В.Тюрина /1956, 1965/, зг1Дко ягаш половина виносу азоту одержана за рахунок мхнералхэащх гумусу грунту, а такой АЛ.Ликова /1982/, який запропонував поправоши коефхвденти за-лекно вхд мехашчного складу грунту та виду польовох культури; волопсть грунту - ваговиы методом, MiupoÖioÄoriuHi доелдаення -за иетодикое, рекомендовано» 1нстату*гом схлъськогосподарськох нхкробхологи УААН.

В зразках товарнох i noöiyiioi продув! визначали внхет фосфору i кал1ю - за Пнсбургом /A.C.Радов та in. ,1985/, валового азоту - за Кьельдалеи, бокового азоту - за Барнштейноы з

посшдуючим слалюванням за Кьельдалем. Вюид кормових одиниць I перетравного протешу в схвозм1нах, що вивчались, визначали за таблицами М.М.Карпуся та Ш./1978/.

Еконоы1чну I б1оенергетичну оцхнку кормових с1воз1пн залеж-но В1Д фактор:в пгдвищення IX продуктивное^ обчислювали эгхдно з "Рекомендациями по проведению опытов с кормовыми севооборотами" /Москва,1974/ 1 "Рекомендациями по биоэнергетической оценке севооборотов и технологии выращивания кормовых культур ДЧосква, 1989/.

Погодн! умови були в цхлому сприятливиыи для росту I рОЗВИТ-ку вирощуваних культур. За роки дослгджень опад!в випало на 12% бхльше середньобагатор!чно1 норми, хоча в 1975 х 1978 роки вхд-рхзнялись значним недобором /12-175? опамя/, а 1976,1978 I 1979 роки були несприятливими для росту 1 розвитку кукурудзи, у зв"яз-ку з недобором суми ефективних температур, що негативно взбилось на II врожайност!. В 1нпп роки температура повхтря р1эко не з1д-хилялася в!д середньор^чно! норми.

3. Р0ДШ1СТЬ ГРУНТ/ ЗАЛЕЕНО В1Д НАСИЧЕННЯ КОРМОВИХ СПЕЦ1АЛ130ВАНИХ С1В03М1Н БАГАТ0Р1ЧНИМИ ТРАВАМИ I СТРУКТУР П0С1ВНИХ 1Ш01Д .

Родючгсть грунту в значтй м1р1 залежитьвхд кхлькостг х якост1 рослинних решток, як!, мхкерал1зугачись, нагромаджувть в грунт 1 значну к1лыисть поживних речовин. Наип досл1дження показали, що к1льк1сть рослинних решток, як1 залишаються в грунт1 П1сля вирощування польових культур, залежить перш за все В1Д бхо-логхчних особливостей кулътурних рослин. Так, найбхяьшу кхлькхсть рослинних решток в грунтх виявлено П1сля вирощування лнцернн та люцэрно-стохсолосовох сум1шки - вхдпов1дно 73,8 I 93,3 ц/га, що майке в. 2-345 рази б1льше порхзняно з рештхсами однорхчких трав I гороху /табл.2/. Шелл кукурудзи на силос I озимо1 пшеницх на пол: заливалось значно у.енше оргахачно! речовини, але пор1внкно з однор1чними травами и було на 30-40$ б1льше.

НаЙбхльше азоту мхститься як в кореневих, так I гпедякнив-ннх рештках бобових культур. В цьоыу вхдношеннх вони гореверщг-ють рештки небобовкх польових культур майже в 2 рази. Тому максимальна коьисть азоту в грунтI нагромаджуеться п1сля вирощу-вання багаторхчиих бобових трав 1 IX сум!шок 13 злаковими травами.

2. Кхлыасть рослинних решток I вм1ст в них азоту культур паровог I просапно1 ланок схвозмхн /шар грунту 0-30 см, середне за 1976-1981 рр./

Культури Суха речовина /ц/га/решток Вмхст азоту /%/ в рештках к1льк1сть азоту в рештках, кг/га

стер-ньових коре-невих стер-ньових коре-нэвих

зайнятого пару

Внко-овес 24,1 11,3 0,85 1,03 32,1

Конюшина 27,4 "44,8 1,81 2,17 148,6

Горох 8,2 15,3 1,37 1,84 39,4

Кукурудза на зелений корм 16,3 23,2 0,72 0,81 30,5

про сапног ланки

Люцерна 2-го року викорис-тання " 19,5 54,3 1,75 1,51 116,1

Люцерна + стоколос 2-го року використання 27,7 65,6 0,92 0,89 83,9

Кукурудза на силос 18,6 28,7 0,58 0,85 38,6

Озима пшениця 34,2 17,5 0,49 0,81 31,0

ячм1нь ярий 25,8 14,8 0,61 0,83 28,0

Для бхлыл поено: характеристики впливу рхзних польових культур на родючхсть грунту, зокрема на нагромадження в ньому гумусу, нами вивчався баланс гумусу в грунт! залежно вгд структур» посгв-них плоч рхзиих кормових схвозмш х насичення хх багаторх'шими травами г просапшки культурам;! /табл.3/. Одержан! дан! показують, що залежно в1д виду культури 1 хх сшвв1длошення, р1вня врожайнос-Т1 змшгаалась I К1лыпсть рослинних решток, з яких створювавея з часом гумус. Наприклад, в серэдньому за 5 рокхв найбхльшз нагро-мзджувалось в грунт! рослинних решток пхсля коншини за 2 укоси /88,2 ц/га/, э яких створювалось в процесх гум1ф1кацп 22,1 ц/га гумусу. В еередньому по зернопросапнхй с1возмии И /57% зернових х 43$ кормових/ було наймете» рослинних решток /42 ц/га, табл.3/. В м1ру насичення схвозннш багаторхчними травами кхльяхсть рослинних решток, що нздходйть в грунт за рахунок вироцувакил культур, посту по во збхльщувалвсь 1 досягла тксхшальних розмхрхв у схБозмнй, в ян;и плеща люцерно-стоколосово! сумхвки так подноситься до площ! просапних культур /кукурудза на силос * зерню/

3. Баланс гумусу в грунт: кормових С1возм:н залежно В1д хх структур« посхвних площ ! сп1вв1дношення багаторхчшх трав х просатших культур /середне за 1976-1980 рр./

Показники, розрахован1 на I га площх с1возмши

Номер с1возыши 1 вхдношення шшв багаторхчних трав до полхв просап-них культур *

11 ,1 Ш У1 I

0:2 { 1:2 2:2 I 3:2

361р кормових одиниць, ц 64,6 71,7 72,5 70,1

К1лькхсть рослинних решток, що над1йазли в грунт, ц 42,0 50,7 52,3 56,9

Синтезовано гумусу, ц 8,76 10,98 11,14 13,12

Мхкералхзовано гумусу, ц 15,12 14,65 12,39 12,56

Баланс гзщусу / ^ ц/:

сума по схвозм1Н1 -44,6 -25,7 -8,7 +3,9

на I га схвозмхни - 6,40 - 3,70 -1,25 +0,56

К1льк1сть гною для компенса-Ц11 втрат гумусу, т/га 10,3 6,0 2,0 0

В ; с1возм1н1 Ш - конюшна, Й - люцерна, I - люцерна + стоколос. 1х структура: в С1возм:н1 11 зернов1 займають 57, кормов1 43% його площх; в С1возм;гт Ш - В1дп0в:дн0 72 х 28%; в рент С1В03М1Н - 28 х 72%.

як 3:2. В1дпов1дно до цього 13 рослинно'1 маси, що залишасться в грунт1 пхсля вирощування культур цих схвозмхн, утворилась рхзна к1лькхсть гуодсу в грунтх /8,76-13,12 ц/га/ залежно в1д набору 1 сп1ВВ1дношення культур, поставлених на вивчення с1возмхн, особливо багаторхчних трав, як гу^сонагромадяувачхв,. 1 просапних, як гумусоруйнуючих культур. Але зазначена кхльысть вхдновлюван-ня гуодсу в грунтI далеко не повшстю перекрывала його перевитра-ти х щорхчнх втрати гумусу на одиниц1 плосД рхзних за структурою схвозмхн досягали эначних розм:р:в. .Так, найбхльш великий деф1-цит гумусу був у груктх зернопросапнох с1возмши без багаторхчних трав /-6,4 ц на I га схвозмхннох площх/. При насиченнх II багатор1чними травами, не змхнюючи кхлькостх полхв просапних культур, цей дефхцит гумусу зменщувався^ лри сп1вв1дношеннх эа-значених культур як 3:2 баланс гумусу в грунтх був позитивним /+0,56 ц/га, середне за 5 рокхв/ .

На основ! даних балансу гумусу,який складаеться в грунт! рхэ-них с1возм1н, мокна визначити науково обгрунтовану к:лыисть внесения оргашчних добрив. Нашх розрахунки показують, що залеяно В1Д балансу гумусу, що складаеться в грунт: р1зних за структурою пос1вних площ схвозмш, норма гною на I га рхлл: становись в:д 2 до 6 I 10,3 т/га.

Структура пос1В1В с!возмши 1стотно впливала на поливний режим грунту, особливо стоеовно наявносп в грунтг нхтратного азоту та рухомих форм фосфору. Насичення спецгалг.зованог кормовох с1возм:ни /28% зерновкх г 72% кормових/ багатор^ними травами до 28 I 43% зб:лыцувало /в середньому за 1976-1980 рр./ к:льк:сть нхтратного азоту в орному шарх грунту на 15-31%, а рухомого фосфору - на 8-17%. Набхр 1 сп1вв!дношення культур кормових схвозмш, що вивчались в наших досл:дах на С1рих лхсових грунтах, не впли-нули 1стотно на змхну вмхсту в грунт: обм1Кного калхю.

Ваяливим показником родючост1 грунту е його ф:тосан1тарний стан. Дан1 каких дослхдогень /сум:сно з науковими сшвробхтниками 1нституту с.-г. м:кроб1олог11 УААН/ показали, що ф1тотокснчт гриби в'грунтI шд безэмхнними посевами люцерни : ячменю на фон: добрив складали в:дпов1дно 21,3 х 28,3% вхд загально: :х к1лькос-тх, а в грунтI при вирощусанн: люцерни та ячменю в схвозмхш хх було на 4 I 8%/абсолютних/ мэнше /середне за 4 роки, табл.4/.

4. Чисельнхсть фхтотоксичних грибхв в грунт: щд люцерною I ячменем при вирощуванн: :х беззмхкно та в схвозмхнх ■ /% до загальнох чисельностх, середне за 1976-1979 рр./

Спостй ТЧ1Ч- Варханти цгосю роз- удобпен-мпцення культур ^ ^ "

¡КХЛЬК1СТЬ ТОКСИЧт

¡них грибхв /%/ в| Урожайнхсть, }грунтх П1д: I ц/га

! 1 {ячменем 5 1люцер-;ною 1 ■г - | зерна |ячменю * ;сухох :маси 1люцерни

Беэзм1нно Без добрив 32,6 28,0 24,0 70,9 '

В с:воэи:Н1 Те ж сама 29,5 21,2 - 80,0

Беззмптао N Р Кк 28,3 21,3 40,3 ' 84,3

В с:вози:нх Те ж саме 20,1 17,3 43,9 87,9

н Шд ячмхнь вносили %оР5СК100 • п*д л^РНУ " М40р145%0 /РК в запас на 2 роки/

В результат! цього врокайнхсть ярого ячменю I люцерни, що вирощу-вались в кормов 1й спещал1зовашй с1возмхн1 гисля типових для гони Лг со степу попередиикхв /кукурудза на зерно 1 однорхчш трави/, значно перевищувала '¿х урожайшсть в беэзм1нних почвах. Цг данх особливо ц1ннх при складаиш х побудов1 науково обгрунтованих схем «возмши.

В свою чергу орган1зац!я найбхльш довдльного чергування по-льовкх культур в Т1й чи хншхй схвоэмпи базуеться на знаниях IX впливу на показники родючостх грунту, фгтосанхтарний стан, що в вдлому дае уявлення про цтйсть культури як попередника. Тому в стацхонарному польсвому дослад ми вивчали щншсть кормових I зернофуразсних культур як попередникхв, визчення яких проводилось за так званнкм принципом "все по всьому". Одержан! даш св1дчать про те, що в середньому за 5 рокхв /1977-1981/ для сумхшки одно-рхчних культур кращими попередниками с зернобобовг та конюшина, а корков1 боби I соя дають найб1льш високх вроаах при посхвх 5х пхслл вгвса г кукурудзи, низькх - пхсля гороху I сох. Тут ч1тко видно залетшхсть, що чергування культур тодх найб1льш сумIсне, коли вони мають р1зн: бхологхчш особливост1, а несуихсне - коли вони в однорхднх'. або духе близькх за свохми б1ологхчними особливо стями.

4. ПР0ДУК'ШВН1СТЬ КОРМОВИХ СПЩ1АЛ130ВАНИХ С1Б03М1Н ЗАЛШЮ В1Д СТРУШБ1 ГОС1ВНЯХ ПЛОЩ

Структура пос1вних площ системи схвозмхн в цхлому /I спевд-алхэованих эокрема/ того чи хншого спещалхзованого господарст-ва витхкае хз конкретиих задач на перспективу в галузях тварин-ництва I землеробства, але щ питания в наш час в зош Л1состепу Украши вивченх вкрай недостатньо. Виходячи з цього, ми вивчали структуру посхвних площ в ставдонарному польовому дослхдх та у виробничиж умовах з тим, щоб визначити оптимальвд 11 розм1ри для спвцгоств по виробництву молока х яловичини, як1 мають рхзну стушиь концентрацп тварин.

Одержат експериментальнх данх в ставдонарному дослхдх св1д-чать, що продуктивность поставлених на вивчення 7-пГльних.спевд-ал1зованих кормових С1возм1Н значно залежить вщ хх структури посхвних площ. Так, вгоид кормових одиниць з I га С1Возм1нио'1 пло-щх спевдалхзованих кормових схвозихн, ям насичувались кормови-ми культурами вад 28 до 43 х 72% коливалися за ротавдею на серед-

ньому фон1 живлення в межах 54,6-62,1 ц, на високому - 60,167,3 ц /табл.5/. Причому, насичення С1ВОэм1ни кормовими культурами до зазначеного рхвня за рахунок втдповхдного зменшення зерновик призводить до деякого эмениення 11 продуктивное^, що не завжди cпocтepiгaлocь у данхй зош в хнших досл!дник1в. Поясню-еться це тим, що кормова група с1возмхни в наших дослхдах зрос-тала за рахунок багаторхчних трав, як1 в окрем роки були менпт продуктивними, шж зерновх культури,в силу таких причин: протя-гом двох рокхв /1977 I 1982/ спостер1галось випадаиня багатор1ч-них трав, особливо люцерни, а в 1979 рохц була одержана низька IX урожайн1сть,у зв"язку з весняною льодовоп кхркою. Проте, якщо спецхалхзовану кормову С1возмхну, яка мае 725? кормових 1 лише 28/£ зернофуражних культур, насичувати промхжними почвами, то 11 про-дуктивн1сть 1стотно зростае г практично досягае р1вня продуктивное^ зернопросапно'1 «возмхни, що особливо спостер1галось на добре удобрених доянках /на другому фонх живлення в1дповхдно 57,9 х 62,1 I на третьому фон1 - 66,0 х 67,3 ц/га кормових оди-ниць/.

За даними П.Д.Пшеничного /1977/, М.Ф.Кулика /1980/ х 1ншнх досл1дник1в незбалансованхсгь рацюну по б1лку в межах 60-70$ зоотехнхчнох норми призводить до значних перевитрат корм ¿в на виробництво тваринницъкох продукцп. Результата наших дослхджень показали, що якхсть рослинницькох продукци /корма/ с1возм1ни залежить, перш за все, вх:д набору 1 сп1Вв1дношення площ посхву зернових I кормових культур. Так, якщо в «возмШ И /57% зерно-вих I 43$ кормових/ без вирощування в Н1й багаторхчних трав ви-' Х1д перетравного протехну в середньому за ротацхю складае 4-5,6 ц з I га ^возмхннох площх, то в ^возмхнх IV /28^5 зернових 1 72/6 кормових/ з двома полями конюшино-В1Всянично1 сумхшки вхн був на 0,6-0,8 ц/га /15-17%/ вице залежно В1д фону живлення /табл.5/. У зв"язку з цим, в першому випадку на кожну кормову одиницю припадав лише 87-89 г перетравного прота'/ну, а в другому випадку цей показник наближався до норми /102-103 г/. Якщо ж в кормов1Й с1возм1Н1 висхвалась люцерна замхсть бобово-злаково1 сушшки та ще о дне поле пром1жного жита на зелений корм /схвозмша VI/, то к4 лысеть протеину в кормовхй одинищ пгдвищувалась х в середньому за 7 рок1в складала 110-112 г, тобто збалансоваи1сть кормхв по бхлку повнхстю мдпов1дал& зоотехн1Чним вимогам. Якщо в про-

5. Продуктивность спещалгзованих кормових сгвозмхн залежно В1д структури пос1вних плоч /середне за 1976-1982 рр./

Номер схво-змхни Структура ПОС1ВНИХ ПЛОЩ | СХВОЗМХНИ, % } Виххд з I га С1возм1нно1 плочц , ц/га

зернов} кормовI * Пр0М1ЯНХ 1 КОЕМОВИХ одиниць I перетравного протешу**

! I 2 ! 3 1 I 1 2 I 3

Ш 72 28/14,к/ 52,9 62,1 67,3 4,5 5.3 5.7

85 - 85 85

П 57 43 - 45,3 55,2 62,6 4,0 4.8 5.6

88 87 89

IV 28 72/28/ - 45,1 54,6 60,1 4,6 5.6 6,2

- 102 - 103 103

У 28. 72/28/ 14' 50,6 57,9 64,1 5.5 6.3 6.9

109 109 108

п 28 72/28,л/ 14 50,0 57,8 66,0 5.5 6.5 7,3

112 112 но

Н1Р05, ц/га к.од. 2,8-3,7

дужках багатор1ЧН1 трави: к - конюшина, л - люцерна, решта - злаково-бобова сушшка;

**В чисельнику - ц/га,'в знаменнику - г Проте'г'ну в I к.од.; фон живлення: 1-10 т/га гною, 2-10 т/га гною + кз2РзоК65' 3-10 т/га гною + %5Рб5К135

ийжних nocipax використовуються 6o6obí культури /еспа-рцет, озима вика, конютсина/, то я1псть корму ще тдвищувалась, про що свхдчать дан i наших тимчасових дослав /1975-1982 рр./.

Стже, найб1льш дощльна структура itocíbhmx площ спещалхэо-ваних кормових cíbo3míh, що эабеэпечуе високий вюйд кормових одиниць i достатки íx збалансованхсть по б1лку, е сл1дуюча / в % на I га CÍB03MÍHHOÍ пло\ц1/: зернов1 культури вЦ 28 до 50%, кормов i культури - в межах ¿0-72% /в т.ч. близько 20-28% багаторхчних трав/, насичуючм так1 cíbosmíhh лром1жними посхвами гонад 14%.

Узагальнюючи аналхз приведених вище даних, можна зробити вис-новок про те, що зменшення питомох ваги зернових в структур1 по-cíbhhx площ cíbosmíhh до певного р1вня /28%/ не призводить до зменшення i"i продуктивностх при внесеннг досгатньо! Н1Лькост1 добрив i насичення тажл кормово? cíbosmíhh промхжними почвами, а вих1Д проте"1ну при цьому значно тдвищуеться, особливо при вирощувант в cíb03míhí багатор1чних бобових трав.

3 метою быьюто обгрунтування даного питания, наш в 19751981 рр. разом з шшими сшвробхтниками 1нституту корм!в УААН /Г.П.КВ1тко, М.М.Мережко, JI. С .Прокопенко/ розроблялась i впровад-жувалась найбхлып рацхональна структура hocíbhmx площ безпосеред-ньо для ряду спецгоств по виробництву молока i яловичини у Bíh-ницьк1й i Ки1всыий областях, виходячи í3 завдань на перспективу по виробництву тваринницько'х i рослинницько'1 продукци, а в посл1-дуючх роки /1985-1990/ удосконалювали íi, проводили аналхз i уза-гальнення фактично'х структури посхвних площ окремих cíbo3míh i в господарств1 в щлому /табл.6/.Одержат дан1 свхдчать, що в государствах Ки'1всько1 i Вшницько'1 областей, де к1льк1сть умовних голхв молсчно'1 та в1дгод1вельно"1 худобк складае вхдповхдно 85 i 105 на 100 га ргллх, група кормових культур в загалыпй структу-pi посхвних площ господарства займае 25-28% до р1ЛЛ1 та ще окр1м цього npoMiani посхви займають 15-18%. Причому, вюад кормових одиниць з I га рхлл! при цьому складае 60-65 ц, а вмхст переграв-норо проте'1ну - б1Ля 95 г на кормову одиницю.

Для спецгоств з високим ступеней концентрацй' тварин - 6i-ля 200 умовних голхв в1дгод1вельно1 худоби на 100 га piллх - кор-mobí культури складають в загальтй структур! nociBHHx площ 5862%, пром1жн1 nociBH - 12-18% до р1ЛЛ1. При цьому виххд кормових одиниць з I га р1лл1 складав понад 60 ц при зйбезпечешй кормовох' одиннц1 перзтравшш проте'1'ном 95-100 г, Сл1д эазначити, що такого

6. Структура пос1Бних площ господарства залекно вгд концентрацх1 в ньому тварин /виробничх дослгдження, 1989-1991 рр./

Вид спецхал1-заци господарства Назиа господарства I його М1сцезнаходкення К1льк1сть худоби Структура П0С1ВНИХ площ, % ПО ШЛЛ|

на як1й спеша-лхзуеть ся государство, тис. на 100 га р1ЛЛ1 •умовних Г0Л1В кормо- В1 зерно- В1 ХО'КрОВХ буряки промхж-НХ по-С1ви на зелений корм

Биробництзо молока Колгосп "Маяк";, Володарг -ський район Ки1вськс1 областх 1.6 85 28 55 17 15

Спецгосп Iм.Чапаева, В1Н-ницький -район, Вхнницькох областх 2,0 108 54 35 II 10

Виробництво яловичини Колгосп "Вперед", Володар- сыотй район, Ки'1вськ01 областх 6,0 105 25 55 19 19

Спецгосп "Росхя",. Липовець-кий район В1нницько1 област1 Н,0 230 62 28 10 18

Спецгосп "Ко^-унар", Хкзль-ницька область 11,0 210 58 36 5 12

Прим1тк?.. Розрахунки проведен: на рхллю з тим, щоб порхвняти структуру ПОС1ВНО! площ! р1ллх з нагрузкою на не1 худоби при неэначних пло(цах в цхй зон! схнокатеи I пасовищ

Р1ВНЯ врожайносг!, продуктивноСТI С1В031МН I структури ПОСХВНИХ площ эазначен! господарства досягли уже в 1989-1990 роках.

На основ! висвхтлених вице роэробок результат!».- багато-ргчних дослхджень стационарного дослхду, а також даних виробничих дослхдхв I узагальнення досвхду кращих спецгосшв зони Лхсостепу Украхни можна рекомендувати для иолочних г вщгодхвельних госпо-дарств рхзного ступеня концентрацп в них тварин /умовно назвемо: низький - 80-130 гол1в I високий - 130-200 гол! в на 100 га рхлл

СЛХДуЮЧу Структуру ПО С1В НИХ ПЛОЩ /% ДО Р1ЛЛ1/:

Низька концен- Висока кон-тращя тварин центрацхя

тварин

Зернов1 та зернобобов1 56-50 32-25

Техн!чн! /цукровх буряки/ 15-18 15-12

Картопля ! овоч! I- 2 I- 2

Кормов!, всього 28-30 52-63

в т.ч. багаторгчнх трави 12-14 25-30

однор!чн! трави 2- 3 4- 6

кукурудза на силос I 12-13 21-23

зелений корм

!нш! культура I 2- 4

Пром!жнх пос!ви на зелений корм 14-15 15-18

До сказаного вважаемо потр1бнии добавити слхдуюче. По-периэ, що в кормових спеЦ1алхзованих с1воэмшах ц!б1 зони повиннх виро-щуватись цукровх буряки, осхильки зосередити IX вироцування в ба-гатогалузевих господарствах з насиченням С1Возмхни буряками понад 25-30% неможливо через рхзке зниження хх урожайностI. По-друге, в структур! кормовох групи багатор:чн1 трави повита займати бхля 50%, без чого неможливо створити м1ту х повнощнну кормову базу, особливо в!дносно збалансованост1 кормхв по Й1лку. По-трете, вс1 С1возм1ни нео6x1дно значно насичувати промхжннми посхвами, без яких неможливо створити надгйний зелений конвейер I одержатн в критичщ строки /рання весна та пхзня осшь/ високоя1асний корм.

5. в1ш1в балансовых систем удобрения на пр0ду1швн1сть когаових с пецiа лi зова них с!возм1н

: ' Добрива е виргшальним фактором гидвицення врожайностх та , продуктивном! схвозмш. Тому в нашому стац!онарному дослвд вех 8 с!возм1Н вивчались на 3-х системах удобрения, як! представлен! в таблицх 7. Поряд з цим передбачалось також вивчити можливхсть

17

7. Вплиэ систем удобрения на продуктивнгсть спецгалгзованих кормових сгвозмш /середне за 1976-1982 рр./

Показники"

Системи удобрения /гн1Й г д1сча речо-вина тук: в в серед-ньому на I га С1во-ЗМ1ННб1 плопд/

Номер с1возм1ни I вздношення площх зернових г кормових культур кх

II

IV

57:43 28:72/28/28:72/2Ы 28:72/28И 28 ;72/43/

У1

36IV I прир1ст кормових одиниць /ц/га, в дужках в %/ <

Вих1д з урожаю перетравного протеIну /ц/га I в % до контролю - 10 т/га гною/

Оплата мшеральних добрив на фон1 гною прибавкою врожаю /к.од. на I кг КРК/

ТО т гною /фон/ Фон + Н^РзоК^ Фон + Н85Рб5К135 10 т гною /фон/ Фон + N 32Р30%5 фон + %Р65К135 %2Р30К65 %5Р65К135

45,3 45,1 50,6 50,0 43,4 + 9,9/22^9,5/21/ +7,3/14/ +7,8/16/ +8,8/20/

+17,3/38/ +15/33/+13,5/27/ +16/32/ +15,4/35/

4.0 4,6 5,5 5,6 4,8 120 122 115 116 119 140 135 125 130 135

7,8 7,5 5,7 6,1 6,9

6.1 5,3 4,7 5,6 5,4

яПоказники продуктивност1 с1возмпга розраховаш на I га

С1В03МШН01 ПЛОЩ1.

**В дужках - в тому числ1 багатор1ЧШ трави у груш кормових культур

одержання заплановансп продуктивном: кормових схвозмш при ви-користаннх систем удобрения, розрахованих балансовим способом, в основу якого пскладет розробки академ1ка Д.М.Брятшнхкова /1962,1965/ i балансов: коефхщенти використання основних еле-MeHTfB живлення /процентне вгдношення внесено: коькостх HPK до його виносу з грунту : добрив; С.Г.Лигум,1977; Ю.П.Жуков та iH., 1978; Ю.П.Куков, В.П.Комков,1961/. Цей метод дае змогу наглядно бачити cTyniHb повернення виносу за рахунок добрив, тобто проана-лхзувати, в як:й Mipi зд^снюеться закон повернення : як змхню-еться родючгсть грунту.

Одержан: наш експериментальн: дат свхдчать, що в середньо-му за 7 рок1в внесен: мхнералый добрива в доз1 ^32^30^65 на Ф°~ Hi 10 т/га гною зб:льшили зб:р кормових одиниць з I га площ: кормових ciB03M:h, tqo вивчались в досл:дах, на 7,3-9,9 ц, або на 14-22%, залежно в1д виду схвозмхни /табл.7/. Внесения тумв в до-3i на фон: гною П1двицило продуктивнасть спевдалхзова-

них кормових ciB03Min в середньому за ротавдга на 27-38$.

Ще в б:льш:й Mipi внесен: м1неральн: добрива п:двищуваля якхсть урожаю - 36ip перетравного протешу з I га с:возм:нно: площ: вирхс за рахунок першох дози NPK в 1,2 рази, а за рахунок друго"1 - в 1,3-1,4 рази залежно В1Д структури посхвних пло^ ciBO-змши. В1дпов1дно з цим складалась i г.евна окуптсть внесених на фон1 гною мгнеральних добрив прибавкою врожаю, яка складала в се-редньому за ротацш 4,7-7,8 ц кормових одиниць на I кг д1ючог ра-човини мшеральних добрив залежно вхд виду швозмши i фону живлення. üopiBHflHO високою була i окупнхсть мшеральних добрив прибавкою про те гну, що м!ститься в урожа'х.

Одержання запланованих pibhib продуктивное^ кормово! cibo-змхни /45, 65 i 90 ц/ra к.од./ за рахунок внесения добрив показало, що досягнути продуктивное^ порядку 45-50 ц/га кормових одиниць в умовах Лхсостепу Украши мояна навхть при в1Дпемному баланех N, Р i К, який складав в нашому стац1онарному досл1д1 для азоту 80%, фосфору - 90, калхю - 80% повернення цих олемен-riB по вхдношбнню до гх виносу запланованою врожаШпстю культур ciB03Min, що вивчались у дослхд! /табл.8/. Розрахункова система добрив порядку 100, 120 i 100% вхдповхдно азоту, фосфору та ка-Л1ю забезпечила вюид кормових одиниць у спевдалхзовашй кормо-Bifl схвозмш! V /э насиченням Ii багаторхчними травами i пром!ж-

8. Вплив розрахункових норм добрив на заплановану продуктивтсть спещалхзовано! кормово! С1Возмхни /середне за 1976-1980 рр./

Системи удобрения, розрахо-BaHi для одержання 3-х piBHiB ПрОДуКТИВНОСТ! (ПВОЗМШИ

Д5, 65 i 90 ц/га к.од./

36ip з I га ciB03MiHH0i площх

ц/га

кормових одиниць

% до заплано-ваного збору

проте1ну

¡Оплата I кг дхючох - речовини HPK прибавкою врозгаю

в %

ц/га

к.од.

кг npOre-i'HV

CiBOSMiHa II /57%-зернових, 43% кормових, без багаторхчних трав/'- контрольна

I Гнхй, 10 т/га 47,9 100 106 4,39 100 - -

п Гнхй 10 т/га + Н32Р30Кб5 56,1 117 85 5,40 123 6,5 0,79

ш Гн1й 10 т/га + %5Рб5К135 64,6 135 72 6,49 148 5,9 0,74

то о

Схвозмша V /283 145

зернових, 72% кормових, в т.ч. 2 поля багатор!чних трав; пром1кних П0С1В1В/

I Гнхй, 10 т/га 51,8 100 115 5,66 100

И Гн1й 10 т/га + М^РзоК^ 61,4 119 94 6,70 118 7,6

Ш Гнхй 10 т/га + Ng^ggK^ 71,2 137 79 7,78 137 6,8

Показники С1В03М1НИ V по Б1дношенню до cibosmihh И

/±7:

на фонх добрив И +5,3 9,4 +9 +1,30 24,1 +1,1

на фонх добрив Ш . +6,6 10,2 +7 +1,29 19,9 +0,9

0,82 0,74

+0,03 -0

Пттаптка: HtpQ^, ц/га к.од., с1возм1ка П - 2,7-3,3; схвоэы1на.У - 3,2-3,5.

ними поС1вами/ 61,4 ti/га при план: 65 ц/га, або на менте /середне за 1976-1980 рр./.

При ще бхльи высокому piBHÍ живлення /10 т/га гною + %5Р65^135^' р°эрахованому за балансом №К вгдповгдно 110,130 i 100%, фактична продуктивность зазначеноо кормовоо cíbo3míhh збхлыиилась ще на 9,8 ц к.од./1655/ поргвняно до друго!" системи удобрения, але рхзниця мхж фактичним уроллем все к таки склада-ла 21%. Цей недобор урожаю пояснюеться несприятливими погодни- ■ ми умовами для кукурудзи /1976, 1978, 1979 рр./ i виляганням в окрем1 роки ярого ячменю, внаслодок чого ni кульгури погано ви-користовували внесет у великих дозах добрива. Така ж залеж-нхсть спостерогалась i при застосуванш розрахункових балансо-вих систем удобрения в хнших спецхалхэованих кормових cíbo3mí-нах, в яких були водсутш 6araTopi4Hi трави або промхжнх noci-ви.

6. РОЛЬ БАГАТ0Р1ЧНИХ ТРАВ У П1ДВИЩЕНН1 ПР0ДУКТИВН0СТ1 КОРМОВИХ СПЕЦ1АЛ130ВАНИХ ClE03MlH I ШьКТИВНОСТ!

ВЫСОКИХ ДОЗ М1НЕРАЛЬНИХ ДОЕРИВ

Проблема травосояння особливого значения набувае в нашх дн! у зв"язку з розвитком б1олог1чного землеробства i одержан-ня екологочно чистоо лродукцо i. В сво'ох досл0джрння>£в стацоонар-ному польовому досл!Д1 ми вивчали вплив багатор1чних бобових трав, на врожайность озимо i пшеницо та на продуктивность наступ-них культур cíbo3míhh. Одержан! в середньому за 6 pokíb /19761981/ данi св1дчать, що врожайтсть зерна озимоi пшениц! nic-ля вико-BÍBca на фон! внесения ^40р30^45 с'ганояила 38,5 ц/га, а ni едя конюшиии без внесения добрив - 39,3 ц/га, тобто в умо-вах лхсостепово1 зони на cipnx лосових грунтах б0олог1чний азот кореневих i П1сляук1сних решток конюпмни був еквхвалентним за своею ефективнгсгю "rexHimoiiy" азоту в дозНй^. Якщо при цьо-му врахувати i тслядхю пласта конюшини, то ефект буде значно вищий, про що свгдчать дан1, представлен! в таблиц 9. Так, в сертдньому за 5 pokíb продуктивность ланки кормовоо cíboshíhh /конюшина - озима пшениця - кукурудза на зерно/ на фот внесения лише одного гною становила 56,8 ц/га кормових одиниць i була на 4,1 ц/га бхльшою, ноя в контрольна лаищ без конюшни /од-нор!чн1 трави - пшениця - кукурудза на зерно/, в якхй додатково

9. Вплив багаторхчних бобових трав на пхдвищвння продуктивное«

схвозмгни та ефективност! високих доз добрив /середне за 1976-1982 рр./

Внесено на I га ланки схвозмхни /гнхй в тоннах, »пнеральш доб-рива - в кг дхючо! речовини/

Розмхр наступно1 дози КРК, кг/га дхю-401 речовини

ПрОДуКТИВНТСТЬ С1В03М1КН01 ланки, ц/га кормовта одиниць

всього з Iприрост за равного з хунок наступ-

1 га кох дози

Окупнхсть прибавкою на-ступноI дози добрив, к.од. на I кг д1ючо1 речовини КРК

К

Ланка: однор1чн1 трави -

Гнхй, 11,7 /фон/ *

Фон + М1неральн1 добрива, 145 145

фон + мтнеральнх добрива, 312 167

Ланка: конюшина лучна -

Гшй, 11,7 /фон/ *

Фон + М1неральнх добрива, 145 145

фон + м1неральн! добрива, 312 167

■ озгола пшениця - кукурудза на зерно

45,4 - -

52.7 7,3 5,03

59.8 7,1 4,25 озима пшениця - кукурудза на зерно

56,8

63,6 6,8 4,69

71,4 7,8 4,67

* Гнхй вносили глд яукурудзу в кхлькост! 35 т/га.

до гною вносили 145 кг дхючо1 речовини мгнеральних добрив. На-вхть на високому фон: живлення /11,7 т гною + 312 кг HPK/ aöip

КОрМОВИХ ОДИНИЦЬ у cíb03míhhíft ЛаНЦ1 3 конюшиною буВ ВИЩИМ, Н1Ж у ланц1 без конюшни, ка 11,6 ц/га /19,4%/.

ГИдвищення врожайностх культур cíbosmíhh, як: розмхщуються П1сля бобових багаторгчних трав, тгояснюетьсл тим, що niсля зби-рання трав у грунтi залишаеться багато кореневих i пхсляукгсних решток э великим bmíctom в них азоту: в залишках конюшини -120-150 кг/га, люцерни - 200 кг/га i бгльие, азот яких досить ефективно використовуеться наступними культурами. Причому, май-же 75% загально! кхлькост! азоту в баланс! конюшини надходить за рахунок бхолог1Чно'1 азотфхксацп його з повгтря за допомогою бульбочкових бактерхй, а в 6iOMaci люцерни ця доля складае бхля 80% /1.Г.Захарченко та íh.,1970; П.М.Шиян та хн.,1980 i ík./, у зв"язку з чим в rpyHTi нагромадкуеться значка кхлъкхсть азоту.

Азот залипни в багаторхчних трав далеко не повнхстю використовуеться наступною культурою С1возмхни, значна його частина за-кршлюеться в rpyHTi в процесх гумгфхкацГх. Нагромаджений гумус покращуе водно-ф1зичн1 та xímÍ4hí властивост1, буфернхсть грунту, нагромаджуе ф13холог1чн0 активнх речовини, що сприяе гйдви-щенню ефективностi внесеиих М1неральних добрив /A.M.Ликов,1976, 1982; В.Ф.Зубенко та íh.,I9B5/. Hami дослхдження показали, що вирощування конюшини замгсть однорхчних трав у паров ifl ланцх схвозмхни сприяло тдвищенню ефективностх мшеральних добрив, внесених на фон i гною /табл.9/. Окупшсть урожаем наступног дози мшеральних добрив /як складовох частини ix подв1йнох дози^ внесених в ланвд схвозмхни без конюшини /одюр1чш трави - пше-ниця - кукурудза на зерно/ пом1тно понижуеться - В1Д 5,03 до 4,25 кормових одиниць на I кг NPK. Проте в cíbo3míhhíH ланц1 з конюшиною зазначене зниження було менш значне. В результат цього в ланц! cíbo3míhh з наявтстю в нгй конюшши окугайсть урожаем одиницх послхдуючох дози HPK була на 10% бхльшою, в середньому за 5 poKÍB, нхж у ланцх без конюшини на високому $ohí живлення. Це говорить про ¡стотний вплив конюшини як по-передника на пхдвищення ефективност1 мхнеральних добрив, що вносяться у великих дозах.

7. ВПЛИВ ПРОМШМХ ПОС1В1В НА ПРОДУ1ШВН1СТЬ КОРМОВИХ СПЕЦ1АЛ130ВАШХ С1В03Ы1Н 1 К0ЕФ1Щ6НТ ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ

За узагальненими даними С.В.Бегея /1980/, С.А.Воробйова /1983/, О.С.Куэьменка /1985/ I хнших авторхв, насичення с1возмх-ни промхкними пос1вами збгльшуе IX продуктивнхсть на 8-10% у зо-нх достатнього зволоження, а на поливI - понад 15%. В зон1 Л1С0-степу Украхни на схрих лхсових грунтах ми вивчали вплив промхж-них пос1в!в на продуктивнхсть поля, в якому вони розмхщуються, I на урожайшсть наступних культур спец1алхзовано1 кормово'1 сх-возмхни. Вивчення цих питань ми проводили в тимчасових польових дослхдах /1975-1978рр./ х в стацхонарному дослхдх /1976-1982 рр./ на дослхдному шт 1нституту кормхв УААН.

Одержан! в тимчасових дослщах дат показали, що в умовах Лхсостепу Украхни можна одержувати висок1 врожах озимих пром1ж-них пос1вхв на зелений корм /250-280 ц/га тетрашшдного жита I 200-250 ц/га озимо* пшенищ/ в поеднанш з пхсляукхсною кукуруд-зоС'.на силос. Урожайнсть другох культури сезону /пхсляук1сна ку-курудза на силос/ зменшилась в середньому за 4 роки поргвняно з кукурудзою, вирощуванох шсля зяблево! оранки, на 16-19 ц/га сухо'* речовини, але сумарна урожайнхсть сухох речовини промхжнох 1 п:сляук1сно1 культур геревершла контрольт варханти на 12,5- 40 ц/га, або на 16-45% залегло вхд фону кивлення.

Аналог1ЧИ1 дат одержан! нами х в стацхонарному дослхдх, де вивчали також х пслядхю промхжних пос1в:в на урожайтсть наступних культур схвозмши /табл.10/. В середньому за 1976-1982 рр. сумарна продуктивнхсть промхжнох' та П1сляук1сн01 культур, вира-жена в кормових одиницях, на висохому фонх живлення /35 т/га гнов + ^хЭб^бО^бб^ стаН0БИЛа 105,3-124,7 ц/га залежно В1Д виду прои1жнох культури, або вхдповхдно на 21,8-41,2 ц/га /26-49%/ бгльше порхвняно з контролем, де кукурудзу вирощували без про-м1жних пос1в1в.

Пром1жш пос1ви не проявили позитивного впливу на урожайшсть наступних культур схвозмши /однор1чнх трави/, але й не змекшували 11. В цыому ж, в середньому за 6 рокхв, зб1р кормових одиницъ з I га схвозышнох ланки /кукурудза на силос - одно-р!чт трави/, в яК1й вирошувались озимх проихжнх пос!ви, був

10. Вплив пром1жяих посхв!в на продуктивнасть ланки С1возм1ни кукурудза - однорхчнх трави /середне за 1976-1982 рр./

Культури першого поля, пхсля яких вироцувалиед однор1чн1 трави Норма доорив }3бкормових ,|одиниць,ц/га Виххд з I га СХВОЗИХННО! ланки

м* [в пср-шому 1ПОЛ1 |ланки » в другому пот ланки кормових одинкць перэ-; травного про-тетну, и/га

ц/га %

Кукурудза на силос шсля зябу /контроль/ 1 2 60,7 83,5 25,2 34,1 43,0 62,3 100 100 4,1 5,3

Конюшина промхжна + кукурудза на силос 1 2 86,4 105,3 24,0 33,4 56,2 69,4 131 112 5,8 ?,6

Озике жито промхжне + кукурудза на силос I г» (. 84,9 124,7 22,5 32,8 53.7 78.8 125 126 5,1 6,8

Н1Р05, ц/га 3,4-4,6^3,1-3,8

Прим1тка. Норма добрив пхд кукурудзу: 1-35 т/га гною, 2-35 т/га гною + КТпсРппКТЯц; шд однор1чнх трави: I - без добри^Р ио - 1?60Р?0п100

б1льшим на 26-31% пор1вняно з контролем без вирощузання промхж-них пос1в1в. При цьому значно покращувалась I якхсть зелгно'1 ма-си, оск1Льки озим1 пром1ЖН1 пос1ви, якх збираються в ранн1 фази вэгетацн /до початку касового колосхння/ мавть пгдвижений вм1ст б1лка, а конюшина лучна перевиве в цьому в1дношешп зл?,ков1 культури в декхлька раз1в.

Промхжнг посхви, значно збхльшуючи перход поглинання 13 грунту поживних речовин I запобхгаючи вимивання 13 кореневм1с-ного шару Н1трат1в у ранньосесняний х тзноосшнхй пергоди, 1с-тотно впливавть на ксефхщент використання основних елементхв давления хз внесених добрив. ОдержанI нами данх свздчать, що в середньому за 1976-1981 рр. коефхщент використання Н, Р I К силосноп кукурудзою без промхжних посхвхв 1з мшеральних добрив на фон1 гною становив вхдпов1дно 59, 30,3 х 37,5%, а в поеднан-ш з пром1жниы житом на ранньовесняний корм Ц1 показники збхль-шлись в 1,3-1,9 рази. Така ж залежи¿сть спостерхгалась I при використанн1 на зелений корм,як промхжнох культура конюпини в поеднанн1 п вирощування з тсллуисною кукурудзои на силос.

8. EKOHOMÎ4HA 1 БЮЕНЕРГЕТИЧНА 0Ц1НКА СПЕЦ1АЛ130ВАНИХ КОРМОВИХ CÎB03MÎH

В ход1 роботи ми провели роэрахунки по економ1Чшй i 6io-енергетичшй oqinqi поставлених на вивчекня кормових спец1ал!зо-ваних ciB03MÏH, що В1др1зняються м!ж собою за структурою nociB-них площ, насичешстю ïx зернофуражнимк культурами, багаторгчни-ми травами та пром1жними почвами. Одержан! результата показали, що прям1 затрати на виро^вання культур cîboSmîh, hkî вивчались в досл1дах, досить значщ, але вони повн1стю окуплюються BapTic-тю одержано: продукщ:, забезпечуючи уковно чистий прибуток 334,6-388,2 карбовашцв з I га с1Возм1ШЮ1 пло^Д залежно вхд фактор1В, що вивчались з наших досл1дах /розрахунки проведет в пор:вняльних щнах 1990 р./.

Насичення cneqi&flisoBaHoï кормово'1 cïbo3mïhh /28% зернових i 72% кормових культур/ багатор:чними травами до 28% пхдвищило умовно чистий прибуток з I га< 25,9 карбованщв пор1вняно з контрольною С1303М!Н0Ю /57% зернових i 43% кормових культур/ без наявност: в них багатор1чних трав. Насичення таких спец:ал:зо-ваних кормових cîbo3mih ще й пром1жними посхвами /до 14,3%/ за-безпечило подальше збхльшення прибутку /11,8-2.7,7 крб/га/, у зв"язку з чим окуптсть кожного затраченого карбованця знаходи-лась в межах 1,69-1,73 карбованхцв чистого доходу i практично не В1др1знялась вад контролю.

Даш б:оенергетично'1 оцшки 7-1пльних кормових с!возм1н показали, що найменше сукупиоï eHepriï витрачалось на вирощу- . вання культуру спещал!зован1й kopmobîB ciBooMmi /28% зернових i 72% кормових культур/, в як1й вирощуеться три поля бага-тор1чних трав, i щ затрати коливались в середньому за ротацш в межах 39,3-50,2 тис.МДж на I га ывозшннох пловц залежно вхд фону живлення. Найб1льш висок: витрати сукупно'1 eHepriï на вирощування культур були в зернопросаптй ciBosM.iHi /57% зернових i 43% кормових культур/ без багаторхчних трав, hkî склада-ли 58,5-71,2 тис.МДж на 1 га пдощ1 с1возм:ни. Вщпов1дно з цим знаходились i eHeproeMHOCTi одинищ cyxoï речовинй Tieï чи iH-moï cîbosmîhh. Так, енергоемнхсть I т cyxoï речовини найбхлыа висока була в зернопросаптй с1возм!нх без багатор1Чних трав /8,57-9,79 тис.МДж залежно В1д фону живлення/ i найменшою - у спе1цал1зоватй кормов:й схвозмхнх э трьома полями багаторхч-

них трав /6,69-7,56 тис.МДж» середне за ротавдю/. Енергоем1исть сухох рвчовини шших кормових сгвозмхн, що вивчались в досл1дах, займала промхжне становище.

В И С Н О В К И

1. В умовах Лхсостепу Украши продуктивнхсть спевдал13ова-них кормових с1возмш I штенсивмсть використання земл1 в значив м1р1 залежать вхд структура пос1ВНих площ, насичення с1еозм:-ни зернофуражними'культурами, багаторхчними травами I пром1жни-ми посIвами в посднаннг в внесениям достатньох к1лькост1 органо-мшеральних добрив.

2. Насичення зернофуражн0-пр0сапн01 схвозмши кормовими культурами з 28 до 72% дещо знизило Л продуктивнхсть /на 10,(Й

в середньому за ротавдю/, але виххд бхлка з I га площх спевдал1--зовано? кормово'1 сгвозмгни поряд з цим збьчьшився на 20-25% за-лежно вхд фону живлення. При вирощуваннг в такгй С1Возмш1 ще одного поля /14,3%/ пром1Жного жита г I продуктивнхсть була на рхвнх зернофуражно-просапно'1, а ямсть продуквдх вхдповхдала зоотехшчним вимогам, досягнувши понад 105 г протехну на кожну кормову одиницю.

3. В умовах Лхсостепу Украши найбхльш довдльна структура пос1вних площ спевдалхзованих кормових схвозмЫ, що забезпечуе високий вих1д продукци та достатню збалансованхсть 'й' по боку, е сл1дуюча /в % на I га с1возм1нно1 плооц/: .

а/ для господарств з високою концентращею худоби - кормо-В1 культури 72% /в т.ч. в1д 28 до 35% багаторхчш трави/, зер-нов1 культури - 28%;

б/ для господарств з низькою концентрацию худоби - кормо-В1 культури в межах 50-57% /в т.ч. не менше 20% багаторхчних трав/, зернов1 та зернобобов1 - близько 50%. В обох випадках промгжнх пос1ви на зелений корм повиннх займати в загалыий структур! пос1вних площ с1возмши 14-20%.

4. Для господарств Лхсостепу Украши по виробництву молока х яловичини, що мають льшсть худоби 80-130 умовних гол1в на 100 га р1лл1, кормов1 культури в структур{ пос1вних площ повин-Н1 становити 28-30% до р1ЛЛ1 /в т.ч. не менше 14% багаторхчних трав/, техшчш - в межах 15-18%, зерновх понад 50% х, окр1м цього, не менше 15% пром!жних посхвхв. Для зазначених господарств

в системг ciB03MiH /як основи кормово? бази/ пропонуються сл1-дувчг схеми спецхалхзованих кормових ciB03MiH: а/ голе 1,2 -люцерна + стоколос,3 - кукурудза на зерно, 4- кукурудза на зе-лений корм + гпсляук1сн1 посхви, 5 - зернобобовх, 6 - озкме жито промхжне 4- кукурудза на силос, 7 - вико-овес +• багаторхчш трави; б/ поле 1,2 -конюшина +■ В1всяниця лучна, 3 - кукурудза на зерно, 4 - кукурудза на зелений корм + шсляукхст посхви, 5 - ячм1нь + конюшина; 6 - конюшина промхжна + кукурудза на силос, 7 - вико-овес + багатор1чт трави; в/ при висхвашп в 7 по-ni попередньох схеми заметь однорхчних трав ячменю ярого одержимо аналог1чну кормову схвозмхну, кормов1 культури будуть за-ймати 57% площ1, зернов1 - 43%.

5. Для тваринницьких господарств по виробництву молока i яловичини, що мають 130-200 умовних голхв на 100 га р1ЛЛ1, до-цхльно мати слхдуючу структуру nociBHux площ /в % до рхллх/: кормов1 культури - 52-60 /в т.ч. 25-30% багаторгчнг трави/, зер-новх та зернобобовх - 25-32, техшчнх - 12-15 i ,окрхм цього, 18% промгжних nociBiB. В систем! схвозмш зазначених гослодарств пропонуються слхдуючх схеми слешалхэованих кормових С1возм1н: а/ поле 1,2 - люцерна, 3 - кукурудза на зерно, 4 - кукурудза + суданська трава на зелений корм, 5 - ячмхнь, 6 - озим1 промхк-

ш + кукурудза на силос, 7 - вико-овес + люцерна; б/ поле 1,2,3 -люцерна + стоколос, 4 - кукурудза на зерно, 5 - ячмхнь, 6 - кукурудза + iropMOBi боби на силос, 7 - вико-овес + багаторхчнх трави. При вирощуванн! в полх 5 попередньох схеми заметь ячменю гороху i coi одержимо кормову cinosMiny з доброю збалансова-HiCT» XI продуктi по б1лку.

6.Валансова система удобрения, розрахована за в1дношеннпи внесеного Ы, Р i К до ix виносу запланованим врожаем порядку в!дпов1дно 100, 120 i 100%, шдвищила в середньому за рота^ю продуктивна сть кормових спевдал13ованих с1возмш /72% кормових

i 28% зернових культур/ на 14-22% залежно вхд виду схвозмпш, а систеш з бхльш високими показниками балансу /НО, 130 i 100%/ на 32-38% порхвняно з продуктивна: стю цих схвозмхн на фонх лише гною /10 т на I га р1ллх/. При цьоыу окупшсть урожаем I кг NPK мпгеральних добрив на фонх гною становила 4,7-7,8 кормових оди-ниць залешо вхд дози добрив. Для забезпечення продуктивноcri кормовох спецхалхзовано'х схвозмши понад 65 ц/га кормових оди-

ниць i одержання високоякосного корму необхщно виосити на I га р1лл1 10 т гною + %5Рб5К135*

7. Балансова система удобрения порядку 60, 90 i 60% /процен-тне водногаення внесено* К1лькосто NPK до ix виносу/ забезпечува-ла в умовах Лосостепу Украони фактичну продуктивность с1возм0ни

в межах 106-113% до заплановано'о /45 ц/га к.од./ залежно В1Д виду поставлених на вивчення «возмш. Подальше зб0льшеннл норм добрив для одержання 65 i 90 ц/га к.од. забезпечило заплановану продуктивность спецоалозованих кормових cisosMiK на 94-79%.

8. Насичення кормово'о схвозмши багаторочними травами знач-но подвищуе хх продуктивность i якхсть одержано"! продукцхх. В середньому за 6 poKin 36ip кормових одиниць з I га ciB03Mhm0i ланки конюшина - озима пшениця перевершив продуктивность контрольно! ланки без конюшини на 10,8-11,6 ц, або на 20,5-19,4% залежно В1д норми добрив. При цьому вихщ протеИну з одинищ площ1 ланки ciBOSMiHH зб1льшився порхвняно.з контролем в 1,41,6 рази. Цьому сприяло нагромадження в rpyHTi ф!ксованого з пов1тря азоту з допомогою бульбочкових бактер1й конкшиии, оаль-к:сть якого в середньому за 6 pokib становила +64,3 кг/га.

9. Вирощування в кормовой ciB03MiHi багатор!чних бобових трав ictotho тдвищуе ефективну дою М1неральних добрив, особли-. во тодо, коли ix вносять у великих нормах. 0купн1сть урожаем одиниц: наступно'! дози HPK /у складовifttroi дози/, в ланцо кормовох схвозмши однор1чт ттави - пвениця - кукурудэа на зерно стаковила 4,25 кг кормових одиниць, а в так1й же совозм1-Hi з вирощуваннкм конюшня яамг сть од нор: чних трав опупность

1 кг NPK була на 10% большою.

Ю. Сп1вв1дношення площ посову багаторочних трав i просап-них культур злачно вплипае на регулгаання запасов гумусу в грун-то. При напвносто в 7-полыйй совозмий одного i двох полхв ба-гатор1чних трав, а також двох пол1в просапних /кукурудэа на силос i зерно/ баланс гумусу в rpyHTi в середньому за 5 poKiB був В1д"смним /-3,7 i -1,2 ц на I га с!возмтю1 площо/; при спов-вхдношеннх полон зазначеигас культур як 3:2 баланс гумусу в грун-то був позитивним. Це тс дуае важливе значения для виробництва, оскольки на основi даних про баланс гумусу в грунт! можна nifl-рахувати иор?«ативну потребу внесения гною в конкрэтшй ciB03Mi-

Hi.

11. Вирощування промгжних посхвхв /озимого хита та конюши-ни/ на зелений корм в 7-тльтй кормовоШ спвоэмхт тдвищувало продуктивт сть ланки схвозмши кукурудза - однор1чн1 трави в1д-повхдно на 25-26% I 12-31% задезкно В1д иорми внесения добрив по-рхвняно до контрольно! ланки, в як1й кукурудза вирощувалась пхс-ЛЯ зябу без ПрОМХЖНИХ ПОС1В!В.

Озим! пром1жн! пос1ви, як1 вирощуюгься у поеднанн: з куку-рудзою на силос, збхльщували в середньому за 6 рок1В коефпцент використання К I Р хз мшеральних добрив на фон1 гною В1ДП0В1Д-но в 1,2-1,3, 1,3-1,5 I кал!Ю - кайже в 2 рази пор1вняно до контролю, де кукурудза вирощувалась шсля зябу без пром1КНих посх-в1в.

12. Прям1 затрата на вирощування культур кормових схвозыш, що вивчались у дослхдах, повтстю окупались вартхстю одержано! продукцхх, эабезпечуючи умовно чистий^^^/ттж з I га рхлл1 334,6388,2 крб. Насичення кормових схвозмхн багатор1чними травами зменщувало затрата, а промхжними пос¿вами - зб1льшувало, але при цьому окутпсть кожного затраченого карбованця в цих с1во-зм!нах коливалась в незначних межах /1,69-1,73 крб./, у контрольна С1возм1Н1 вона становила 1,27 крб.

Ьайбхльш висока енергоемнхсть тонни сухо? речовини в серед-ньому за ротацхю була в зеркопросапшй схвозм1Н1 без багаторхч-них трав /8,6-9.8 тис.МДж залежно В1д иорми внесения добрив/, найменша - у спевдал1зован1й кормовхй с:возм1Ш з наявшстю в шй трьох полхв багаторхчних трав - 6,70-7,56 тис.МДж.

ПРОПОЗИЦП ШРОБНИЦТВУ

I. Для господарств по виробництву молока х яловичини в зо-ш Лхсостепу Украши, що мають о^льтсть худоби 80-130 голхв на 100 га р1ЛЛ1, пропонуеться сл1дуюч^/псийвних площ /% до р1лл1/: кормов: - 28-30 /в т.ч. не меня® 14% багаторхчних трав/, зерно-вх - понад 50%, техшчш - 15-18, пром1жнх пос1ви - не менше 15%. В систем! схвозмш зазначених господарств рекомендуються слхдую-ч1 схеми спевдалхзованих кормових с1возм1н:

а/ поле 1,2 - люцерна + стоколос, 3 - кукурудза на зерно; 4 - кукурудза на зелений корм + тсляукхсн1 пос1ви, 5 - зернобо-бовь 6 - озиме жито пром1жне + кукурудза на силос, 7 - вико-овес +• багатор1чн: трави;

б/ поле 1,2 -г конюшина + вхвсяниця лучна, 3 - кукурудза на зерно, 4 - кукурудза на зелений корм + тсляукгст посхви, 5 - ячмхнь •+ конюшина, б - промгжна конюшина + кукурудза на силос, 7 - вино-овес + багаторгчш трави;

в/ при вирощуванн1 в полх 7 попередньо'1 схеми заметь одно-р1чних трав ячменю одержимо аналогхчну кормову схвозмгну, кормо-bí культури якох будуть займати 57% площ1, a aepHosi - 43%.

2. Для спецгосШЕ по виробнмцтву молока i яловичини, що ма-ють 130-200 умовнИх гол1в на 100 га рхллх, структуру посхвних плоя; доцхлыга кати слгдуючу /в % до ргллх/: кормов: культури -52-60 /в т.ч. 25-30 багаторгчних трав/, зерновх та зернобобовг -25-30, TexHÍ4HÍ - 12-15 i бгля 18% пром1жних nociBÍB, В системх CÍB03MÍH цих господарств рекомендуються слхдуюч1 схеми спеЦ1ал1-зованих кормових cíbo3míh:

а/ поле 1,2 - люцерна, 3 - кукурудза на зерно, 4 - кукурудза + суданська трава на зелений корм, 5 - ячм1нь, 6 - озим1 про-М1жш + кукурудза на силос, 7 - вико-овес: + люцерна;

б/ поле 1,2,3 - люцерна + стоколос,4 - кукурудза на зерно, 5 - ячм1нь, 6 - кукурудза + kopmobí боби на силос, 7 - вико-овес+ 6araTopÍ4HÍ трави;

в/ при вирощуванн1 в nojii 5 попередныл схеми замгсть ячменю гороху та coi одержимо таку ж за структурою кормову С1возмх-ну, але з кращою збалансованхстю Ti продукцп по б1лку.

3. Для одержання продуктивностг спец1ал13ованих кормових cíbosmíh в межах 58-62 ц/га кормових одиниць з bmíctom в кскшй з них 100-105 г перетравного протехку необххдно вносити на I га-viajii 10 т гною +■ ^32^30^65 для того' баланс NPK був вхдпо-вiдно 100, 120 i 100%. При одержаннх бхлкю! продуктивностх за-знатених кормових сгвозмгн - бгльше 65 ц/га кормових одиниць з bmíctom в кожн1й í3 них не менше 105 г перетравного протшу -сл1д вносити 10 т гною + %5Рб5%35' баланс N, Р i К при цьому повинен бути в1дпов1дно ПО, 130 i 100%.

4. Для пдаищення продукти)вност1 cíbo3míhh та якостх ii продукщi, лхдвищення родючосг1 грунту в структур! посхвних площ cпeцiaлiзoвaниx господарств зони JlicocTeny по виробництву молока í яловичини, що мають флыпсть худоби 80-130 умовних голхв на 100 га рхллх, багатор1чнх трави повиннг займати не менше 14%, а в тваринницьких господарствах з пцлыйстю худоби 130-

200 гол1в - 25-30% до рхлл1. В обох випадках в rpyni кормових культур доц1Льно мати 50% багатор1чних трав i бобово-злакових травосум¡шок.

5. 3 метою зб1льшення виробництва кормгв i стаб1Л1зацг1 зеленого конвейера, гидвищення продуктивное^ с гвозмгни та якостг ii продукц!1 в структур! поспвних площ спецгоспхв эони JIlCQCTe-пу по виробництву молока i яловичини, як1 мають щхльнтсть худо-би 80-130 гол1в на 100 га pi ллх, лромЬкнт посгви повинн! займа-ти 14-15% opHoi эемлт, а в слецгослах з пнльшстю худоби 130200 голхв - 15-18%. В обох випадках промгжнх культури доц1Льно вирощувати в спец1ал1зованих кормових схвозмшах як мшхмум у двох полях.

Список основних робгт, опублхкованих по тем1 дисертац11

1. Панаскж Я.Я. Интенсивные специализированные севообороты для хозяйств по производству молока и говядины /применительно к Лесостепи УССР/. - Научное издание.-К.:Урожай, i990.- 192 с.

2. Квттко Г.П., Панасюк Я.Я., Схкора Ф.В., Мережко М.М., , Борона В.П. 70 центнер1в кормових одиниць з гектара.-К.: Урожай, 1978.- 64 с.

3. Панасюк Я.Я. Система с1возм1н у спецхалхзованих госпо-дарствах по виробництву молока i яловичини //Кормова база комплексов по виробництву молока i яловичини.- К.:Урожай,1980.-

С. 154-167.

4. Бабич A.A.. , Афеццулов К.П., Квитко Г.П., Подпалый И'.Ф., Панасюк Я.Я. та хн. Увеличение производства кормов //Научно обоснованная система земледелия Винницкой области, - Винница: Облпечать, 1983.- С. 136-166.

5. Кулик М.Ф., Kbitko Г.П., Панасюк Я.Я., XiMi4 В.В., Мережко М.М. Кормова площа i ощнка cibosmih при вирощувашп кормхв для. багатокомпонентних i стандартизоьаних рацхонтв //Кормова база " KOMnneitciB по виробництву молока i яловичини.-К..: Урожай, 1980.- С. 47-67.

6. Проскура 1.П., Панасюк Я.Я. Структура посхвних площ

i типи ciB03MiH залежно вад природно-клтматичних умов, спецг-алтзаци t концентрацГх тваринництва //Оргашэацхя кормово1 бази i виробництво кормхв.-К.: Урожай, 1992.- С. 5-12.

7. Панасюк Я.Я., Бакун 0.1. Ефектавнгсть добрив у ствозм1-iii i в беээнпнних поствах //Добрива i урожай.-К.: Урожай, 1972.3.. 84-86.

8. Захарченко 1.Г., Леончик O.A., Панасюк Я.Я. Ефективнтоть Р1зних способтв використання люпину як парозаймаючо! культури в вхвозмхнх //Добрива i урожай.-К.: Урожай, 1972.- С. 137-148.

■ 9. Панасюк Я.Я. Промгжнг культури - важливий резерв вироб-ництва кормхв //Рекомевдацт1 колгоспам i радгоспам Вжницько1 облаетi з питань виробництва i використання кормib.- Втнниця: Облдрук, 1974.- С. 5-7.

10. Рекомендац11 по вирощуванкю високих урожаи культур зеленого конвейера в колгоспах i радгоспах Украми.-К. .-Урожай, 1975.- 44 с. /Панасюк Я.Я. у сп1вавторств1/.

11. 1нтенсиф1кац1я кормозиробництва на В1нниччин1 /методич-Hi рекомендацх1 для агроном!в i бригадиртв бригад по виробниц-тву коршв колгоспхв i радгоспгв областх/. - Вхнниця: Облдрук, 1975,- 42 с. /Панасюк Я.Я. у сп1вавторств1/.

12. РекомеццацП по створенню достатку зелених кормтв у ран-ньовееняний пергод 1976 року.- К.: Урожай, 1976.- 22 с. /Панасюк Я.Я. у сптвавторств1/.

13. Рекомендацт i по виропуванню високих урожах'в зеленоi ма-си в пром1жних пос1вах.-К.: Урожай, 1977,- 15 с. /Панасюк Я.Я. у cnipaBTopcTBi/,

14. Рекомендации"по интенсификации корлолроизводства на пахотных землях Лесостепи и Степи Украины, Молдавии и центральночерноземной зоны РСФСР.-М.: Колос, 1978.- 32 с. /Панасюк Я.Я. у спхвавторствт/.

15. Рекомендации по увеличению производства зерна, кормов, повышению эффективности и устойчивости земледелия на Украине. -М.{. Колос, 1980.- 64 с. /Панасюк Я.Я. у сп1вавторств1/.

16. Рекомендации по организации кормовой базы для комплексов по производству молока, говядины и выращиванию ремонтного молодняка в Лесостепи и Степи Украины.- М.:Агропромиздат, 1985.-24'с. /Панасюк Я.Я. у ствавторствг/.

17. Панасюк Я.Я., Бакун 0.1. Способи використання люпину в эайнятих парах, i'x вплив на урожай i як теть нас ту пни х культур

у схвозмш! //Зомлеробство.-IC.: Урожай, 1974.- Вил.38.-С.35-41.

18. Панасюк Я.Я. Вирощування промтжних культур //Biсник с.-г. науки. - 1975.- № 5.- С. II3-II4.

19. Любшецький М.М., Бакун 0.1. Панасюк Я.Я. Режим воло-rocTi грунту в паровхй ланцх С1ВОэм1Ни эалежно вхд попередниктв //Землеробство.- К.: Урожай, 1975,- Вип.41.- С. 79-87.

20. Москалик Н.М., Панасюк Я.Я., Квитко Г.П. Кормовые севообороты в специализированных комплексах.- Земледелие,- 1977.-

№ 3,- С. 22-24.

21. Борона В.П., Квитко Т.П., Панасюк Я.Я., Канышн Ю.И. Эф^ктивность применения гербицидов в кормовом севообороте в центральной части Лесостепи Украины //Кормопроизводство.-М.: 1978.- Вып.19.-С..141-146.'

22. Панасюк Я.Я., KbItko Г.П. Вплив основних агротехнгчних заходхв на продуктившсть ярого ячменю у Лхсостепу Украши . //Biсн.с.-г.науки.- 1980.- Ю.-С. 20-22.

23. Панасюк Я.Я., Квгтко Г.П., Гудима В.1. Продуктившсть

х пхслядтя пром1жних nociBiB в уловах Лхсостепу Украхки //Корма i кормовиробництво.- К.: Урожай, I960,- Вип. 10,- С. 58-60.

24. Панасюк Я.Я. Продуктивнхсть пхдС1Вних!пром1жних nociBiB залежно в!д рхвня живлення //Корма i кормовиробництво.-К.: Урожай, 1980.- Вип. 10. - С.60-63.

25. Панасюк Я.Я., Бел!ченко Д.П., Васюра С.А., Кулик Д.В. Продуктившсть однорхчних трав у Лхсостепу Украши залежно вхд попередштв 1 добрив //Корма i кормовиробництво.-К.: Урожай, 1981.- Вип. II.- С. 3-5.

26. Табенський 1.Й., Забродський 0.6., Макаренко П.С., Qy-дай В.Д., Панасюк Я.Я., Осецька Г.М. Кормова база комплекс1в по виробнщтву молока на промисловхй основх //Корма i кормовиробництво.-К. :Урожай, 1981. - Вип. II.- С. 62-66.

27. Панасюк Я.Я., Кулик Д.В. Конюшина в паровхй ланц! спе-1цал13ованих ciB03MiH на опхдзолених грунтах правоберокного Лхсостепу Украхни //Вхсн. с.-г. науки.- 1981.- f." 6. - С.25-27.

28. Панасюк Я.Я., Васюра С.А., Кулик Д.В. Значения промтжних культур у пхдвищенш виробництва корьпв у Лхсостепу Укра'!-ни //BicH. с.-г. науки.- 1981.- № 7. - С. 26-28.

29. Панасюк Я.Я., Квитко Г.П., Назаров С.Г. Удобрения и продуктивность люцерны //Кормопроизводство.- 1981.- № 10.-С. 39-40.

30. Панасюк Я.Я., Васюра С.А. Промежуточные посевы как способ повышения эффективности использования удобрений и продуктивности земли //Весн. с.-х. науки.- 1982,- № 5. - C.I08-II2.

31. Борона В.П., Панасюк Я.Я. В сочетании с агротехническими приемами //Земледелие.- 1982.-б.-С. 47-48.

32. Панасюк Я.Я. К вопросу о рациональных дозах внесения фосфора при получении высоких урожаев //Агрохимия,- 1982.- !? 7.-С. 43-46.

33. Проскура И.П., Панасюк Я.Я. Влияние удобрений в расчетных дозах на продуктивность кормового севооборота в Лесостепи Украины /'/Агрохимия.- 1933.- !? 4.- С. 41-48.

34. Проскура И.П., Панасюк Я.Я. Продуктивность зернового севооборота в зависимости от систем удобрения, рассчитанных балансовым методом //Агрохимия.-- 1983.- № II.- С. 37-42.

35. Проскура И.П., Панасюк Я.Я., Квитко Г.П. Кормовые севообороты в Лесостепи Украины //'Земледелие.- 1983.- № 10.-С. 13-15.

36. Проскура И.П., Квитко Г.П., Беличенко Д.П,, Панасюк Я.Я. Приемы повышения продуктивности кормовых севооборотов //'Корма и кормопроизводство,- К.: Урожай, 1905.- Вып.19.- С. 3-7.

37. Белхченко Д.П., Квттко Г.П., Васюра С.А., Кулик Д.В., Жарлхнська Г.С., Панасюк Я.Я. Спецталтзован1 чормов1 схвозмпш для господарств по виробниитву молока i яловичипи у Л1состепу Укра"1ни //Корми i кормовиробництво.-К.: Урожай, 1993.- Вип. 36.-G. 40-47.'

38. Панасюк Я.Я. Оптимальна структура пос1вних площ для господарств з виробництва молока та яловичини в Лхсостспу Ук-paiHii //Тези доп. I мтжвуз1всько1 науково! конференшх "Наука -рчнков1Й економтц{".-Вшнипя, 1993,- С. 29.

Панасюк Я.Я. Разработка структуры посевных площадей специализированных кормовых севооборотов и приемов повышения их продуктивности в условиях Лесостепи Украины, рукопись диссертации на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук, специальность 05.01.01 - общее земледелие, Институт сахарной свеклы УААН, Киев, 1994 г.

Защищается! 37 научных работ и одна.монография, которые содержат теоретические исследования по разработке оптимальной

структуры посевных площадей специализированных кормовых севооборотов и приемов повышения их продуктивности в условиях Лесостепи Украины.

Установлено, что в условиях Лесостепи Украины целесообразно иметь следующую структуру посевов специализированных кормовых севооборотов /в % к пашне/: а/ для хозяйств с низкой концентрацией скота кормовые культуры должны составлять 50-57 и зерновые 43-50%, б/ при высокой концентрации скота - соответственно 5772 и 28-43%. Насыщение изучаемых севооборотов многолетними травами до 28-35% и промежуточными посевами до 18% в сочетании с внесением на I га пашни 10 т Hanoaa-h/VggPggK^g повысило их продуктивность в 1,4-1,5 раза, обеспечив полную сбалансированность корма по белку. Осуществлено производственное внедрение в 42 хозяйствах /на площади 80 тыс.га/. Затраты на применение рекомендуемых приемов повышения продуктивности кормовых севооборотов полностью окупаются дополнительно полученной продукцией. .

Panacjuk 1.1. The elaboration of sowing areas structure of specialized fodder crop rotations and productivitily rising methods in forest - steppe conditions of Ukraine.

. Che dissertation manuscript for searching of agricultural, science doctorate,speciality 06.01.01, - general agriculture, Institute of sugar-beet, UAAS, Kiev, 1994-.

57 scientific works and one monograph, containing theoretical research for elaboration of sowing areas optimum structure and productivity rising nethods in forest-steppe conditions of Ukraine are being defended here.

It is ascertained that the following sowing structure of specialized fodder crop rotations (in % far arable land) is sensible to use in forest-Gteppe conditions of Ukraine .s . a) for farns with low concentration of cattle the fodder must contain 50-57!» and grain crops 4-5-50$, b) with high concentration of cattlo-accordinsly-57-72>S and 28-4-5$. She saturation of the investigated crop rotations with perennial grasses up to 26-555° and with intermediate crops up to 18$ in combination with applying of canuret 10 tone + Kg^ P^ Per 1 hectare rose their ■ •

productivity in 1,4-1,5 timesj it provided full fodder balance

- 3b-

in protein. The introduction of the advanced method was carried out in 42 faros (on the total area of 80000 hectares).Input on the introduction of recommended, methods of raising fodder crop rotations.productivity are toeing fully repaid with additionally . received output.

Ключов! слова: с1возм1ш, структура посХвних площ, добрива , гумус;кормов! культури, промЬш! пос!ви.

Шдпксано до друкт I6.II.94p йориат 60x84/16 Пап1р друк. Умов, дртк. л. 2.0. Тираж 100 экз. Заказ ISI650

Н»дртковано Ц/ОП ДНПП "Плодвинконоерв" и. Ки1в, Саксаганського ,Д