Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Разработка новой технологии обработки и использования зерна сои в животноводстве

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Разработка новой технологии обработки и использования зерна сои в животноводстве"

Р Г Б ОЛ

г. і-’-

ЗАКАРПАТСЬКИЙ інститут АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА УААН

На правах рукопису

АНДРЕЙЦОВ Антон Федорович '

РОЗРОБКА НОВОЇ ТЕХНОЛОГИ ОБРОБКИ І ВИКОРИСТАННЯ ЗЕРНА СОЇ У ТВАРИННИЦТВІ

06.02.02 — годівля сільськогосподарських тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

В. Бакта — 1994

Робота виконана в Інституті кормів УААН.

Наукові керівники: доктор сільськогосподарських наук,

професор М. Ф. КУЛИК;

кандидат біологічних наук Л. С. ПРОКОПЕНКО. Науковий консультант: кандидат технічних наук О. М. ПИЛИПЕНКО.

Офіційні опонент»: доктор сільськогосподарських наук

В. Ю. ВУДМАСКА;

кандидат біологічних наук І. И. ГРАБОВЕНСЬКИИ.

Провідна установа: Житомирський сільськогосподарський інститут,

262001, м. Житомир, бульвар Жовтневий, 9.

Захист дисертації відбудеться «/5 > Ъ:/и/Сг/~СЛ 19эУр.

о і/ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради І< 020.84.01 при Закарпатському інституті агропромислового виробництва УААН за адресою: 295520, Закарпатська обл., Берегівський район, с. Велика Бакта, спеціалізована вчена рада.

Просимо взяти участь в засіданні ради або вислати відгук на автореферат у двох примірниках, завірених печаткою установи.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту. .

Автореферат розісланий «/‘У' » ..¿¿¿¿-ЛЪрЛГсЛтОъ.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, /

кандидат сільськогосподарських <№/ /

наук В. М. П’ЯСКІВСЬКИЙ

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальність теми. Висока енергетична цінність та високім’] вміст

білка роблять зерно сої важливим компонентом раціонів для сільськогосподарських -тварин. Проте в сирому вигляді зерно сої містить цілий ряд природних антппожнвинх факторів, а саме: інгібітори трипсину і лектинн, які негативно впливають на перетравність білка, функцію ■ шлунково-кишкового тракту, обмін речовин в організмі тварин. Перелічені антішожнані речовини нестійкі до високих температур і можуть бути зруйновані в процесі обробки зерна до згодовування. За останній час розроблено ряд технічних прийомів для обробки зерна сої. В основу наших досліджень було покладено розробку нової технології обробки зерна сої в баротер-мічній камері порційної дії і на цій -основі одержання кормового і дієтичного соєвого молока — «соєвої кави». ■

1.2. Мета і завдання досліджень полягають в розробці нової, техноло* тії приготування соєвого молока з вивченням оптимальних параметрів технологічних прийомів, конструюванні і виготовленні дослідного зразка баротермічної камери порційної дії, ефективності використання соєвого молока різних технологій виробництва як замінника молока для телят, профілактиці та лікуванні дієтичним соєвим молоком — «соєвою кавою» діареї в телят і поросят.

1.3. Наукова новизна. Розроблено нову технологію обробки зерна сої для виробництва кормового і дієтичного соєвого молока — «соєвої кави» та використання її для профілактики і лікування шлунково-кишкових

. розладів у теляг і поросят.

1.4. Практична цінність роботи. Розроблена нова технологія обробки

зерна сої і на цій основі виготовлено дослідний зразок баротермічної камери порційної дії. Запропоновано Міністерству сільського господарства і продовольства України виготовити дослідну партію такої камери для декількох молочних ферм і комплексів. '

1.5. Апробація роботи і публікація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-виробничих конференціях в м. Вінниці (1993 і 1994 рр.), обласних виставках (1994) і районних нарадах-семінарах, які проводилися на базі колективного господарства "Берладннка» Бершадського району Вінницької області. Результати досліджень висвітлені в 5-ти друкованих роботах.

1.6. Об’єм роботи. Дисертація включає такі розділи: вступ; огляд лі-

тератури, матеріал і методика досліджень, власні дослідження, заключения, висновки, пропозиції виробництву, список літератури. Робота викладена на 121 сторінці машинописного тексту, має ЗО таблиць і 4 малюнки. Список літератури включає 113 джерел, в тому числі 24 іноземних авторів. -

1.7. Особистий внесок дисертанта складає 70% у розробку наукових результатів, що виносяться на захист: розробка нової технології приготування соєвого молока; конструювання і виготовлення дослідного зразка баротермічної камери для обробки зерна сої; ефективність використання соєвого молока різних технологій виробництва як замінника моло-

ка для телят; профілактика’та лікування дієтичним соєвим молоком — «соєвою кавою» діареї в телят і поросят.

Робота виконувалась в період 1991 — 1994 рр. в Інституті кормів УААН, колективному господарстві «Берладішка» Бершадського району і дослідному господарстві «Бохоїшцьке» Вінницького району Вінницької області. Власні дослідження включали розробку нової технології приготування соєвого молока з опрацюванням оптимальних параметрів технологічного процесу, наукового і практичного обгрунтування використання дієтичного соєвою молока — «соєвої кави» для профілактики та лікування діареї в телят і поросят.

Досліди по вивченню ефективності використання соєвого молока для телят різних технологій виробництва проводили в колективному господарстві «Берладішка» Бершадського району Вінницької області. Телят-поміссїі симентальської з айширською і голштннською породами 10—15-денного віку відбирали в групи по принципу аналогів. Перша група була контрольною, а дві — дослідними. Схема досліду подана в таблиці 1. Ефективність дієтичного соєвого молока — «соєвої кавп» для профілактики і лікування шлунково-кишкових розладів травлення — діареї в телят вивчалася також в господарстві «Берладішка». Із телят в перший день їх народження формували дві групи. Перша була контрольною, а друга — дослідною. Умови утримання і випойки молозива і молока були абсолютно однаковими, тільки телята другої групи за 20—ЗО хвилин перед ранковою та вечірньою внпойками молозива, а згодом молока, і до 2-місячного віку одержували «соєву каву». В перші 10 днів норма кавн становила 15 г в одну дачу, за день ЗО г, аз місячного віку відповідно— 25 і 50 г, а потім 100 г тільки за одну дачу перед ранковою ви-пойкою.

II. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Схема досліду

Групи телят

Кількість

голів

Характер годівлі

1 — контрольна

12 250 кг незбираного молока + 400 кг

збираного

II — дослідна

12 160 кг незбнраного молока -І- 300 кг

збираного і 400 кг соєвого молока (СЗМК-1)

III — дослідна

12 160 кг незбираного молока + 300 кг

абпраного молока і 40 кг сухого соєвого молока (СЗМК-2) -

Одноразову норму кави на групу телят заливали теплою водою і підігрівали до кипіння. Відношення води до кави становило в перші дні 1:10, із збільшенням доз» кави — 1:8, яку випоювали телятам із соски, а потім з відра. Для приваблювання телят і поросят до кави через смакові якості добавляли молоко і цукор перед її заварюванням. Дослідження по лікуванню діареї в поросят проводилися на свинофермі в дослідному господарстві «Бохоницьке» Інституту кормів УААН. В роботі використані зоотехнічні, хімічні, фізіологічні, біохімічні, фізичні та математичні методи досліджень.

Якість соєвого молока визначали за показниками кислотності, уреаз-ної і антитрипсинової активності, зовнішнього вигляду і консистенції.

Ш. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1. Розробка нової технології приготування соєвого «молока». Натив-

не зерно сої піддавали спеціальній баротермічній обробці на протязі 10 хвилин при 105, ПО, 115 і 120’С з послідуючим замочуванням водою у співвідношенні 1:4 на протязі 20—24 годин. Результати досліджень показали, що при обробці зерна сої при температурі 105°С вміст антитрип-сішу складав 12,0 мг/г або 26% в порівнянні з нативною соєю, що не дає можливості вводити її до складу соєвого «молока». Обробка прц температурі 120°С неефективна, так як і при температурі 115°С антитрипсин був відсутнім, але потребує збільшення енерговитрат па обробку. Найбільш оптимальними параметрами температури обробки були ПО—П5°С. При цьому вміст антитрпнскну складав 1—0 мг/г.

Таким чином, оптимальним параметром обробки нативного зерна сої є температура ПО—П5°С на протязі 5—10 хвилин. Це дає можливість провести повне знешкодження аптитрипсину і спростити послідуючиії процес виробництва соєвого «молока» при значній економії енерговитрат.

3.1.1. Дія термохімічних реагентів на процес знешкодження антитрипсину. Натнвне зерно сої піддавали обробці, яка включала його промивку, замочування водою з послідуючою його гомогенізацією, розбавленням водою у співвідношенні 1:4—6, внесенням 0,5% сульфату заліза від маси сої та доведенням маси до кипіння. В 1 кг такого корму містилось 59 Ккал. енергії, антитрипсин був відсутнім (табл. 2). Аналіз енерговитрат показує перевагу такої технології з погляду економії енергії. Витрати енергії на приготування 1 цнт. соєвого «молока» складали: в базовому варіанті (прототипі) — 0,4 Квт/год, в запропонованих — 0,3 Квт/год. Зниження енерговитрат досягається за рахунок скорочення тривалості термічної обробки (20 хв. при t° — 95—98 (прототип), тоді як в запропонованих способах гомогенізована розбавлена водою маса тільки доводиться до кипіння. Це дає можливість зменшити енерговитрати на 25% в порівнянні з існуючою технологією.

3.1.2. Соєве «молоко» з екструдованого зерна. Натнвне зерно сої пропускали через екструдер УЭ-8600 (Черкаського виробництва). В екстру-дованому кормі містилось 14 мг/г антитрипсину. Потім екструдовану масу розводили водою у співвідношенні 1:9—10, гомогенізували, кип’ятили на протязі 5—10 хвилин, вносили солі мікроелементів і вітаміни в процесі охолодження корму. В технологічному процесі виробництва соєвого «молока» проходило повне знешкодження антитрипсину. В 1 кг готового продукту містилось 59 Ккал енергії, вміст білка — 32%. На основі про-

2. Порівняльна характеристика базового і нових способів виробництва соєвого «молока»

Спосіб обробки зерна сої при виробництві соєвого «молока»

Параметри обробки

о

2 >> Е

СЗ п и; 2 о *3 53 В

к о о

а К

2-

Си «

йі ш

К X £0

О СО С

С сз О

о

25 ТО £ ®

о -

Сі. >. >> ІЗ*

н о

03

¿1 ■ >,

С5 *- \о

К у ^ Я о

'=* >> ** Си о

т О.*-

о о

И 3 у =: са

0) м о.

и о а: о к

о о, о н —

05 ~

о ° ~ О О

и, < н С «

^ -!=

>. я О ото

*'5 -

д л и

2 п СЗ

о

£ « .3

сп -9" сз

а О

о°

03 — О- «

а о ■ с о

= си Сихо н о

Вміст

анти-

трнпсішу

~ 2 "5. ^

0 з

1 5

Базовий (прототип)

Баротермічшш

Хімотермічшш

1:3 20—24 48—50

1:4 20—24 Кім-

натна 18—20

5-.4 20—24 Кім-

натна 18—20

ОД—0,2 1:6—9

95—98

20

0,1—0,2 1:6—8 — Доведення

до кипіння

0,1—0,2 1:6-

0,4—0,6 — «—

23 50

0 0

0 0

59

59

59

ведених досліджені, можна рекомендувати виробництву нові технологічні прийоми виробництва соєвого «молока».

Базовий спосіб виробництва соєвого «молока» для молодняка сільськогосподарських тварин, який включає замочування нативного зерна сої, гомогенізацію, термообробку, охолдження і внесення мікродобавок доповнюється тим, що використовується зерно сої попередньої спеціальної обробки, яка проводиться в баротермічній камері на протязі 5—10 хвилин при 110—115°С з послідуючпм його замочуванням у співвідношенні 1:4 на 20—24 години, гомогенізацією, розведенням водою у співвідношенні 1:6—8, доведенням маси до кипіння і внесения мікродобавок в процесі охолодежния корму.

3.2. Наукове обгрунтування використання дієтичного соєвого «молока»

для профілактики та лікування діареї в телят і поросят. Типовим недоліком існуючих способів обробки зерна сої є те, що одержані види соєвих кормів не можуть використовуватися в годівлі молодняка сільськогосподарських тварин в перші дні після народження як дієтичної кормової добавок, а також при появі різних форм діареї. В разі появи діареї у телят і поросят навіть старшого віку випоювання соєвого «молока»,

одержаного із нативного зерна, значно поглиблює процес її протікання

і лікування. Так, при тяжких формах діареї телятам рекомендується

12—24-годшша голодна дієта, при якій замість молозива назначають

розчин електролітів з добавленням глюкози, відвар насіння льону або сіиа. При обезводненні організму парентерально вводять розчнк електролітів з вітамінами С і Вь глюкозою, а також 200—400 мл 3—5% розчину желатину. Проти ацидозу та інтоксикації внутрівенно 2—3 разн в день вводять розчин глюкози, 50—70 мл 1,5-процентного двовуглекислого натрію, внутрішньом’язево — уротропін в дозі 20 мг/кг, а при гіпотермії — 15—20 мл 10—15-процентного розчину хлористого натрію.

Довготривала діарея сприяє виведенню із організму значної кількості білка, що веде до дис- і гіпопротенемії, як наслідок, порушення білкового обміну. Для його попередження рекомендується парентеральне введення цптратної крові, сироватки молозива, лактоглобулінів і гамаглобулінів (Антипов В. А., Шахов А. Г., 1979).

Загальним недоліком примінення хімотерапевтичннх засобів для профілактики шлунково-кишкових захворювань новонародженого молодняка сільськогосподарських тварин є медикаментозна дія їх при виконанні багатьох маніпуляцій на тваринах.

3.3. Технологія одержання дієтичного соєвого молока — «соєвої кави».

Мета пропонуємо! нами технології є одержання дієтичного своєвого «молока» або «соєвої кави» з факторами профілактики та лікування діареї у телят і поросят. Поставлена мета реалізується за рахунок обробки

зерна сої в баротермічній камері при оптимальних параметрах температурного фактору до утворення 490—650 умовних одиниць лінопротеїно-впх комплексів з послідуючпм подрібненням до тоїшнн помелу

0,01—0,1 мм. Безперечно, при такому тепловому режимі обробки мова не ведеться про підвищення продуктивної дії такого виду корму. Адже ві-

домо, що тривала дія теплового фактору навіть прп І00°С погіршує за-

своюваність або біологічну цінність білка сої. Більше того, перегрів призводить до збільшення ризику пошкодження фракції жиру в сої і утворення таких компонентів як димерична і тримерична форма жирних кислот або трнгліцеридів, які погано або майже не засвоюються в організмі тварин (Реннер і Хілл, 1963; Уайзман, 1986). Проте критерієм дієтичності соєвого молока нами взято наявність в ньому ліпопротеїнів, до яких належать комплекси з білків та ліпідів. Ліпопротеїнн зустрічаються у складі різних тканин організму тварин, будучи найважливішими складовими протоплазми клітин, вони виявлені у форменних елементах та плазмі крові, яєчному жовтку, молоці і ін. Міцність зв’язку білків з ліпідами в ліиопротеїнових комплексах непостійна. Часто цей зв’язок має абсорбційний характер (Фердман Д. Л., 1961). Бета-глобулінн сироватки крові є ліпопротеїновнми комплексами і в певних умовах виконують значну функцію в організмі, тобто е антитоксинами (Савішький І. В., 1965),

3.3.1. Технології переробки зерна сої на різних агрегатах і з використанням баротермічної камери порційної дії. Обладнання для переробки сої — це комплект машин, взаємопов'язаних в єдиний технологічний процес переробки. Однією з основних операцій є теплова обробка, що здійснюється, як правило, за допомогою екструдерів або теплових камер.

В процесі екструзії соя піддається короткочасному нагріванню до температури 140—150°С, знаходячись в камері екструдера максимум 40 сек. Такого часу недостатньо для повного руйнування антипожившіх речовин. Соя, екструдована на екструдері марки КМЗ-2, при температурі маси на виході 150°С, мала уреазну активність pH — 1,50 і активність інгібіторів трипсину 24,0 мг/г сої. Екструдованє ізерно сої на дослідному зразку екструдера, виробництва Уманського заводу «Ферммаш», мало уреазну активність pH — 0,15 і активність інгібіторів трипсину —

6.0 мг/г сої. Зразки сої, обробленої на американському екструдері, мали уреазну активність pH — 0,10 і активність інгібіторів трипсину —

4.0 мг/г сої. Головним фактором, що впливає на процес руйнування знтипожнвішх речовин сої при екструзії, є час дії температури на подрібнену масу зерна і залежить від конструкційних особливостей екструдера. Таким чином, сконструйована нами установка баротермічної дії має перспективу для виробництва кормів із необезжиреної сої, поскількн переважає по глибині інактивації інгібіторів трипсину існуючі технології.

При обробці зерна в баротермічній камері порційної дії одночасно відбувається три процеси: нагрівання зерна шляхом контактної передачі тепла від поверхні нагрівальних елементів, активне перемішування зернової маси і пропарювання за рахунок власної вологості зерна. Така теплова камера відрізняється від зарубіжних теплових камер, де обробка зерна сої відбувається шляхом піджарювання його в сухих печах з відкритими системами теплообміну, внаслідок чого має місце жорстка денатурація білків, при якій кількість нерозчинних фракцій різко підвищується, шо приводить до незасвоєшш значної кількості білків в шлунково-кишковому тракті тварин. З метою збереження біологічної повноцінності зерна сої в розробленій нами тепловій камері, теплова дія на зерно проводиться в герметичних умовах при постійному активному його перемішуванні. Контроль за знешкодженням антипожпвнпх речовин і придатність до згодовування тваринам кормів із сої в світовій практиці прово-

диться шляхом вг,значення уреазної активності корму, величина якої не повинна перевищувати 0,1 умовної одиниці.

При проведенні дослідів по визначенню параметрів теплової обробки п тепловій камері порційного типу встановлено, що зерно, оброблене на протязі 20 хліівпи прп температурі 105°С, не забезпечує достатнього інгібування антипоживиих речовин. Уреазна активність при цьому складає

0,52 одиниці. Обробка на протязі того ж часу, але при температурі 120°С, збільшує енергозатрати і призводить до перегріву корму, денатурації білків і зниження якості протеїну. Оптимальним режимом обробки зерна в камері слід вважати температуру нагріву 110°С на протязі 20 хвилин. При цьому уреазна активність понижується до 0,01—0,02 од,, що відповідає вимогам стандарту.

Організацію процесу теплової обробки зерна сої в тепловій камері порційної дії рекомендується викопувати в такому порядку.

Спочатку барабан теплової камери повертають горловиною вгору, фіксують і заповнюють зерном. Потім кришку горловини встановлюють на місце і щільно закривають. Барабан переводять в похиле положення з кутом нахилу до горизонту 15—30° і звільняють фіксатор. Далі вмикають електропагрівачі барабана і привід механізму обертання рамки барабана. При цьому одночасно з обертанням виконується коливання барабану за рахунок попереднього кута нахилу. При досягненні заданої температури ( + 110°С) фіксується час і відключається джерело електроенергії, зерно знаходиться в камері і продовжується обробка в цьому режимі на протязі 20 хвилин.

. Для приготування дієтичного корму із зерна сої, його необхідно піддати тепловій обробці при температурі 180°С. Технологічний процес такої обробки зерна сої є аналогічним вищеописаному і доповнюється тільки тим, що нагрів проводиться до 160°С, потім відключається подача електроенергії і при цій температурі зерно знаходиться в барабані ЗО хвилин при постійному перемішуванні.

3.4. Ефективність використання соєвого «молока» різних технологій виробництва як замінника молока для телят. Мета досліджень полягала у вивченні можливості часткової заміни молока і відвійок в раціонах телят соєвим замінником молочних кормів (СЗМК). Соєвий білок є висо-копоживним продуктом, має хороші технологічні властивості. Схема досліду подана в таблиці 1.

Соєве молоко (СЗМК-1) готували в спеціальному цеху по технології, яка включає слідуючі операції: замочування очищеної і промитої сої у воді при температурі 15—18°С протягом 10 годин з подрібненням-гомо-гешзацієго і додаванням води до утворення суспензії — соєвого «молока». Загальне співвідношення сої і води складає 1:10. Одержании продукт піддавали тепловій обробці паром в спеціальних котлах протягом 1 —1,5 год. Перед згодовуванням молока телятам його збагачували мікроелементами. В 1 кг рідкого СЗМК містилося: кормових одиниць —

0,12 і валової енергії — 2,27 МДж. .

Грубі, соковиті, концентровані корми задавали телятам всіх грун Однаково згідно раціону і схеми випойкн.

Технологія приготування сухого соєвого молока полягала в м'якому режимі баротермічної обробки зерна. Наявність ацтнтрипсішу фіксувалася на рівні 1,0—1,5 мг/г. Розчинність протеїну водорозчинної фракції' складала 24—26%, солерозчинної — 25—27 і лугорозчинної — 24—26%. Термічно оброблене зерно подрібнювали на існуючих дробілках агрегату СБ-1,5, повторюючи цей процес 3 рази з метою одержання фракції тонкого помелу. Борошно засипали в мішки і використовували уже як сухе соєве молоко. Перед згодовуванням телятам «оєве борошно — молоко запарювали в гарячій воді у співвідношенні 1:3, а потім додавали до відвійок чи цільного молока із розрахунку на суху речовину еквівалентно вмісту в рідкому соєвому молоці.

Соєве молоко почали випоювати телятам з місячного віку, тобто з 30-го дня життя телят в суміші з цільним молоком, а в старшому віці з відвійками. Випоювання починали з 0,5 кг рідкого СЗМК на голову за добу. Норму внпойкн збільшували кожні 3 дні і доводили її до рівня згідно схеми на протязі 10—15 днів. Тривалість облікового періоду була 100 днів. У 4-місячному віці'випоювання рідких кормів припиняли. У досліді вивчали ріст телят та гематологічні показники крові.

Контроль за живою масою толят показав, що у зв’язку з введенням до раціону соєвого молока інтенсивність росту телят в перший місяць досліду, тобто перехідний період облікового періоду, була нижча, ніж в контролі (табл. 3). Цей факт, можна пояснити непристосованістю травного тракту телят до споживання і засвоєння рослинних білків, жирів і вуглеводів у перші місяці життя. Однак після 3-го місяця життя відставання в рості продовжувалось недовго. В 4-місячному піці тварини першої дослідної групи наблизились по інтенсивності росту до ровесників контрольної, а другої дослідної — перевершили їх. Це пояснюється адаптацією шлунково-кишкового тракту до використання рослинного походження білків, жирів і вуглеводів у ранньому віці і наслідок, очевидно, кращою перетравністю поживних речовин раціону, так як компенсація росту значно вирівняла дослідні групи порівняно до контрольної (табл. 3). Поряд з цим слід відмітити більш виражену компенсаторну реакцію телят 2-ої дослідної групи, які одержували сухе соєве молоко, тобто соєве борошно після баротермічної обробки зерна.

3. Динаміка живої маси і середньодобові прирости телят за дослідний період (М±ш)

Дослідний період

Групн телят Показник 1 міс. 2 міс. ] 4 міс. і

І — контрольна Жива маса, кг Середньодобо- 45,6± 1,2 63,8± 1,52 100,4 + 8,7

вий приріст, г 520+23 605 ±24 610±13

II — дослідна Жива маса, кг Середньодобо- 44,9±0,7 60,9 ±0,9 97,8+5,8

вий приріст, г 519±20 535± 18 608±18,8

III - - дослідна Жива маса, кг Середньодобо- 46,0±1,2 62,4 ±0,8 99,6 + 6,2

вий приріст, г 520±27 545± 16 620+18,0

1:0

Біохімічні показшікм крові у піддослідних телят у двохмісячному ВІЦІ .характеризувалися деяким зниженням рівня білка і резервної лужності у сироватці крові (Р>0,5). Проте після 4-місячного віку показники концентрації загального білка знаходились на рівні контролю, а по резервній лужності телята дослідних груп переважали аналогів першої групи.

Спостереження, які велися за розладами процесів травлення і проявленням ознак діареї в телят різних груп, привернули увагу якраз тварини на сухому соєвому молоці. Характерним показником калу для телят цієї групи була кого тенденція меншої вологості. Цей фактор був покладений в основу проведення балансового досліду на свинях з аналізом споживання води при введенні до складу раціону термічно обробленого зерна сої.

При проведенні балансового досліду на свинях було виявлено, що введення до складу раціону термічно обробленого зерна сої у вигляді борошна в перші дні згодовування викликало симптоми запорів у деяких тварии. Спостерігався більший потяг свиней дослідної групи до споживання води.

Аналізуючи фактори зменшення вологості калу в телят, симптоми запорів у свиней і дещо кращий зовнішній вигляд телят, які одержували прожарене зерно сої в порівнянні із телятами груші соєвого молока із нативного зерна, нами був зроблений вибір на використання дієтичного соєвого молока з метою профілактики та лікування діареї в телят.

3.5. Профілактика і лікування дієтичним соєвим молоком — «соєвою кавою» шлунково-кишкових захворювань телят. Шлунково-кишкові захворювання молодняка — одна із найбільш важливих проблем у ветеринарній практиці.

В проведеній нами роботі розкривається питання профілактики розладу в шлунково-кишковому тракті, що найбільш часто мають місце в новонародженого молодняка в умовах промислового тваринництва.

Важливо враховувати і те, що навіть при інтенсивному лікуванні діареї позитивні результати складають десь до 70%. Пізніше ці телята можуть захворіти повторно і, як правило, уже з летальними наслідками (Зароза В. Г., 1983). .

Кількість шлунково-кишкових хвороб новонароджених, при яких E. соїі має етіологічне чи патологічне значення, в умовах промислового тваринництва залишається значним. Найбільш часто новонароджені телята хворіють ентеротоксичною формою колібактеріозу, який викликається ізолятами E. соїі. Вони забезпечують щільне прилипання (адгезію) Е. соїі до епітеліальних клітин кишечника, сприяють накопиченню муко-полісахаридів на ворсинках тонкого кишечника і забезпечують синтез термостабільного та термолабільного еитеротоксшіу (Зароза В. Г„ 1983).

Патофізіологічним наслідком осмотичного проносу являються вікова втрата із організму рідини та мінеральних речовин, різке порушення в тканинах балансу елеткролітів, розвиток метаболічного ацидозу з послі-дуючим погіршенням стану хворої тварини.

Ентеротоксигенні E. со)і викликають діарею у телят віком менше З днів. При експериментальному зараженні інкубаційний -період триває 12—18 годин. Клінічно захворювання проявляється пригніченням, відсутністю апетиту, дегідратацією через 1—2 дні профузним водянистим проносом і часто з' летальним наслідком молодняка (Зароза В. Г., 1983). Логічно ставиться питання: яка ж концепція покладалась в основу профілактики діареї у телят шляхом примінення соєвого дієтичного молока або, доречніше, «соєвої кави».

Спостереження показали, що «соєва кава» володіє властивістю відбілювання, очищення скляного посуду, який застосовувався в обіході з нею, а також рук у доглядачів. Потрібно звернути увагу на ізоляти E. coli, які забезпечують щільне прилипання (адгезію) E. coli до епітеліальних клітин кишечника і сприяють накопиченню мукополісахаридів на ворсинках тонкого кишечника..

В такому разі соєва кава повинна проявляти позитивний вплив на епітеліальні клітини кичешника, слизову оболонку в цілому, сприяючи процесам всмоктування, тобто нормалізації обміну речовин в кишечнику. Поряд з цим, патофізіологічним наслідком осмотичного проносу є втрати з організму води та мінеральних речовин. Прожарена в’ певному режимі соя, як показано в балансових дослідах на свинях, посилює процеси всмоктування і споживання води. У свиней, які одержували в складі раціону прожарену сою, виділялося на 40—60% більше сечі, ніж у тварин контрольної групи, яким згодовували горохову дерть еквівалентно по білку. Для підтвердження такої ролі прожареної сої у вигляді соєвої кави були проведені дослідження па телятах. З телят-помісей симентальської з айширською та голщтинською породами в перший день народження формували дві групи. Перша група була контрольною, а друга— дослідною. Умови утримання і випойки молозива і молока були абсолютно однаковими. Тільки телятам ІІ-ої групи на 2-й день і до 2-х місяців задавали соєву каву за 20—30 хвилин до ранкової і вечірньої випойки молозива, а згодом молока. Дози згодовування соєвої кави наведені раніше в розділі матеріал і методика досліджень.

Результати спостережень проявлення діареї у телят обох груп подані в таблиці 4. Аналіз показує, що в дослідній групі телят, яким щоденно випоювали соєву каву, пронос спостерігався у двох телях, в одного на 4-й, а в другого — на 20-й день. Ознаки діареї фіксувалися протягом одного дня. В телят контрольної групи пронос був у 6-ти телят на 2, З, 6 і ІО-й день. Проявлення проносу протягом 6-ти днів у двох телят привело до летального наслідку. Таким чином, в контрольній групі загинуло двоє телят або 20% і хворіло шестеро або 60%, тоді як в дослідній не загинуло ні одне теля, було 100% їх збереження. Телята контрольної групи одержували таку ж кількість молозива, цільного молока і відвійок, як і ровесники дослідної групи. Безумовно, одержані дані дали підставу зробити заключения про те, що баротермічна обробка зерна сої в режимі високих температур є перспективною технологією для використання не-інднфікованого фактору прожареної сої в профілактиці шлунково-кишкових розладів..травлення і, як наслідку, діареї та в кінцевому результаті збереження молодняка. Фотографі телят дослідної групи переконливо ілюструють ознаки кращого зовнішнього виду в порівнянні з таким же зовнішнім видом телят контрольної групи.

А. Проявлення діареї та летальний наслідок у телят контрольної і дослідної груп

Г рупа Дата народження Жива маса при народженні, кг Спостереження

Дослідна:

бичок 7603 06.01.94 26

бичок 7602 06.01.94 28 пронос на 20-й день протягом одного дня

бичок 7604 11.01.94 29

бичок 7605 13.01.94 ЗО

теличка 7606 16.01.94 27

бичок 7607 19.01.94 26

бичок 7608 21.01.94 25

бичок 7609 23.01.94 28

бичок 7610 25.01.94 ЗО пронос на 4-й день протягом одного дня

Контрольна:

бичок 5554 10.01.94 28

бичок 5553 10.01.94 29

теличка 5556 11.01.94 30 пронос на 10-й день протягом одного дня

бичок 5558 20.01.94 27

теличка 5557 20.01.94 26 пронос на 10-й день протягом одного дня

бичок 5561 25.01.94 25

теличка 5555 11.01.94 28 пронос на 3-й день протягом 6-тн днів — загинуло

бичок 5563 26.01.94 27

теличка 5562 26.01.94 ЗО пронос на 3-й день протягом одного дня

теличка 5559 24.01.94 28 пронос на 3-й день протягом двох днів

теличка 5560 24.01.94 27 пронос на 2-й день протягом 6-ти днів — загинуло

Дослідження проводилися з новонародженими телятами при наявності в них акту ссання, а як же бути прн його відсутності. Хворі телята не можуть споживати молозива і одночасно «соєвої кави». В такому разі нами був апробований прийом внутрішньовенного введення 200 мл 20процентного розчину глюкози, 100 мл 10-процентного хлористого натрію і 5 мл 10-процентного хлористого кальцію. Через 24 години в теляти проявляється спрага ї тоді дається йому «соєва кава», появляється акт

ссання і після цього теляті можна випоювати молозиво. Проте в підготовці кави для телят в такому випадку є особливості. Кава заварюється досить крутою і проціджується через марлю. Осад після проціджування додається до молока чи відвійок і випоюється в такій суміші іншим дорослішим телятам. Проціджується кава новонародженим телятам протягом перших 5—6 днів, а потім випоюється телятам разом з осадом.

3.6. Лікування діареї в поросят. В новонароджених поросят на 5-й, 10-й день і після відлучення проявляються проноси. Нами була прнміне-иа аналогічно як і в телят методика примусового згодовування круто завареної і процідженої «соєвої кави» для поросят 5-ти і 10-дешюго віку, а відлученим поросятам задавали залиту гарячою водою соєву каву з цукром у вигляді зволоженої суміші, а також додавали в сухому вигляді до спеціальних комбікормів. Результати досліджень показали позитивні наслідки після двох-трьохразового повторення примусової дачі соєвої кави 5-ти і 10-денним поросятам. Відлучені поросята реагували припиненням розладу травлення інколи і після одноразового примусового згодовування соєвої кави у вигляді зволоженої суміші.

Таким чином, проведені дослідження з поросятами при появі в цих ознак діареї дозволяють зробити заключения про можливість лікування її соєвою кавою спеціальної підготовки.

3.7. Неіндефікований фактор позитивного впливу баротермічно обробленої сої в період вирощування телят. Обробка зерна сої при температурі вище 150°С призводить до зннження розщеплення протеїну. Можна пояснити і зрозуміти зниження протеолізу через високу денатурацію білків при обробці зерна сої в діапазоні більше 150°С, а це значить зменшення поживної цінності і продуктивної дії такого виду корму. Знижується протеоліз білків і утворюються ліпопротеїнові комплекси в діапазоні температур 160—180°С. Такий корм у вигляді «соєвої кави» має профілактичний і лікувальний ефект стосовно діареї в телят і поросят. В той же час, при проведенні досліджень на телятах, нами спостерігався кращий зовнішній вигляд молодняка дослідної групи порівняно до контрольної. Тоді виходить, що завідомо корм має низьку поживну цінність, а позитивно впливає на обмін речовин і стан здоров’я. Виражається це блиском волосяного покрову та ознаками кращої м’ясності.

Аналіз крові піддослідних тварин підтвердив позитивний вплив «соєвої кави» на вміст каротину, концентрацію фосфору, тенденцію до підвищення резервної лужності та кальцію. Отже зерно сої при баротермічній обробці в режимі високих температур 160—180°С проявляє профілактичний і лікувальний ефект стосовно діареї телят, поросят і неіндефікований фактор позитивного впливу на обмін речовин в організмі в період дорощування молодняка.

. Підрахунки показують, що протягом 4-х місяців вирощування телят в молочний період затрачається 12 кг зерна сої спеціальної баротерміч-иої обробки. Така кількість забезпечує збереження молодняка, покращує загальний вигляд та стан здоров’я. Для ферми на 500 корів і одержання такої ж кількості телят потрібно мати 6 т зерна сої. При середній врожайності 10 ц/га посівна площа сої становитиме 6, а при 15 ц/га —4 га.

Врешті, таку кількість зерна сої може закупитя будь-яке господарство, якщо гарантувати високе збереження телят на 500 голів без затрат медикаментозних препаратів. Отже зерно сої спеціальної баротермічної обробки проявляє дію неіндефікованого фактору збереження молодняка.

IV. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

В основі проведених нами досліджень є підстава зробити висновок, !до нова технологія обробки зерна сої в баротермічній камері порційної дії в режимі 110°С протягом 20 хвилин інактивує активність уреази до рівня 0,01—0,02 од. в показниках pH, аптитрипсину — 1,5—2,5 мг/г. Враховуючи критерії оцінки, така баротермічна камера має перспективу для переробки зерна сої на кормові цілі, поскільки переважає по глибині інактивації уреази і антитрнпсину існуючі технології. При оптимальних параметрах температурного режиму обробки зерна сої до утворення 490—650 умовних одиниць ліпопротеїновнх комплексів можна одержувати дієтичне соєве молоко — «соєву каву», яку необхідно використовувати для профілактики та лікування діареї в телят і поростя. Поряд з цим, «соєва кава» проявляє неіндефіковании фактор позитивного впливу на обмін речовин в організмі телят в період їх вирощування. Підтвердженням цьому є відомості про те, що в дослідному центрі по розробці кормових добавок для тваринництва, м. Лантменнен (Швеція), підібрано суміш концентрованих кормів з іншими компонентами для попередження проносу в тварин без прпмінешія антибіотиків. Завдяки ретельному підбору певних амінокислот, цукру та інших складових частин нового виду корму досягається процес стимулювання захисних функцій у свиней з попередженням виникнення проносу.

Шведський доктор наук Лайф Геранзан констатує, що правильний підбір продуктів харчування стосовно людей вивільняє з обміну певний протеїн, так званий антисекреторний фактор (АСФ), що утворюється в головному мозку і накопичується в гіпофізі. Антисекреторний фактор в своїй основі контролює виділення рідшш в просвіт кишечника і тим самим впливає на зупинення проносу. Молочні поросята одержують АСФ природним шляхом — з молоком матері. Після відлучення від свиноматок концентрація АСФ в крові поросят зменшується і підвищується лише тоді, коли поросята стають дорослими і починають самі продукувати АСФ. В даний час ведуться розробки по створенню таких видів концентрованих кормових добавок для поросят-молочників, які будуть сприяти виробленню АСФ у них в період споживання материнського молока.

Реакція «соєвої кави» на організм телят і поросят, яка проявляється п попередженні проносу, є підставою зробити припущення, що в обробленому зерні сої за певних температурних режимів утворюється анти-діарейний фактор, який не проявляється при згодовуванні шроту, екстру-дованої маси та інших видів соєвих кормів.

висновки

1. Обробка сої за новою технологією в баротермічній камері порційної дії в режимі 110°С протягом 20'хвилнн забезпечує інактивацію уреази

до рівня 0,01—0,02 од. в показниках pH, антитрипсину — 1,5—2,5 мг/т зерна. Тому сконструйована нами баротермічна камера має перспективу для переробки зерна сої на кормові цілі, поскільки переважає по глибині інактивації уреази і антитрипсину існуючі технології.

2. Технологія одержання дієтичного соєвого молока — «соєвої кави»

базується на обробці зерна сої в баротермічній камері при оптимальних параметрах температурного режиму до утворення 490—650 умовних одиниць ліполротеїнових комплексів з послідуючим подрібненням ДО ТОШіНИ помелу 0,01—0,1 мм. ■

3. Зменшення енерговитрат на 25% при виробництві сухого соєвого молока в порівнянні з існуючою технологією його одержання в рідкому вигляді досягається при використанні баротермічної камери для обробки зерна сої в м’якому режимі.

4. Експериментально обгрунтовано використання дієтичного соєвого молока — «соєвої кави» для профілактики та лікування діареї в телят і поросят.

5. Встановлено неіндефікований фактор позитивного впливу барогер-мічно обробленої сої на обмін речовин в організмі телят в період вирощування.

6. Дія «соєвої кави» на організм телят і поросят, яка проявляється п попередженні проносу та набутті блиску волосяного покрову, є підставою зробити припущення, що в обробленому зерні сої за певних температурних режимів утворюється антидіарешшй фактор, який не проявляється при згодовуванні в такій же кількості шроту, екструдованої маси та інших видів соєвих кормів.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Міністерству сільського господарства і продовольства України налагодити промисловий випуск баротермічної камери для обробки зерна сої на кормові цілі і одержання дієтичного соєвого молока — «соєвої кави».

2. Колективним господарствам України за інструкцією використання дієтичного соєвого молока — «соєвої кави» для профілактики і лікування діареї в телят і поросят звертатися в Інститут кормів УААН і колективне господарство «Берладинка» Бершадського району Вінницької області.

. Список основних робіт,

опублікованих по темі дисертації

1. Андрейцов А. Ф. (в соавторстве). Влияние различных технологий термической обработки сои на степень инактивирования антипитательных веществ / Матеріали симпозіуму: Сучасні проблеми виробництва і використання кормового зерна і сої. — Вінниця, 1983. — Ч. III.

2. Андреііцов А. Ф. (у співавторстві). Нова технологія одержання соєвого молока / Матеріали симпозіуму: Сучасні проблеми виробництва і використання кормового зерна і сої. — Вінниця, 1993. — Ч. 111.

3. Андрейцов А. Ф. (у співавторстві). Технологія виробництва і використання дієтичного соєвого молока / Матеріали симпозіуму: Сучасні

проблеми виробництва і використання кормового зерна і сої. — Вінниця, 1993. - Ч. III.

4. Андреііцов А. Ф. (у співавторстві). Неіндефікованнй фактор прожа-

реної сої в період дорощування молодняка / Матеріали Першої Всеукраїнської ([міжнародної) науково-практичної конференції по проблемі «Корми і кормовий білок»: створення сортів і гібридів кормових і зернофуражних культур, сучасні і перспективні технології виробництва, заготівлі і використання кормів. — Вінниця, 1994 (16—17 листопада). —

Інститут кормів УААН.

5. Андрейцов А. Ф. (у співавторстві). Профілактика і лікування дієтичним соєвим молоком — «соєвою кавою» шлункових розладів у телят І Матеріали Першої Всеукраїнської (міжнародної) науково-практичної конференції по проблемі «Корми і кормовий білок»: створення сортів

і гібридів окрмових і зернофуражних культур, сучасні і перспективні технології виробництва, заготівлі і використання кормів. — Вінниця, 1994 (16—17 листопада). — Інститут кормів УААН.

Андрейцов А. Ф. Разработка новой технологии обработки и использования зерна сои в животноводстве. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02— кормление животных и, технология кормов. Винница, 1994.

Разработано технологию производства диетического соевого молока — «соевого кофе» для профилактики и лечения диарен в телят и поросят. Сконструировано баротермнческую камеру для обработки зерна сон.

A. F. Andreitsov. Development of a new technigue for processing and using soya seeds for stock-raising needs. Kandidat degree dissertation: work on agriculture, speciality 06.02.02—feeding of lifestock and technology of fodder. Vinnitsa, 1994.

Processing technology for dietetic soya milk («soya coffee») was developed for the prophylaxis and treatment of diarrhoea of calves and piglets. A barometric chamber for processing soya seeds was designed.

Ключові слова: зерно сої, уреаза, антитрипсин, дієтичне соєве молоко, профілактика, діарея, телята, поросята, баротермічна камера.

Key words: soya seeds, urease, antitrypsine, dietetic soya milk, prophylaxis, diarrhoea, calves, piglets, barometric chamber.