Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему
Производственные комплексы: территориальная и комплексно-пропорциональная организация
ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Производственные комплексы: территориальная и комплексно-пропорциональная организация"

РГ6 Oft

КШВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ IM.ТАР АСА ШЕВЧЕНКА

На правах ру коп псу

1ЩУК Степан 1ваношгч

ВИРОБНИЧ1 КОМПЛЕКСИ: ТЕРИТОР1АЛЬНА I КОМПЛЕКСНО-ПРОПОРЦ1ЙНА ОРГАН13АЦ1Я

11.00.02 - економ1чна i сощальна географ1я

Автореферат дисертацп на здобуття паукового ступени доктора географ1чних наук

КиГв - 1996

Диссрташею е монография.

Робота виконана в Кшвському ушверситст1 ¡м. Тараса Шсвчснк на кафедр! економ1чно1 1 сощалыюУ географп.

Офщппн оионснти:

доктор географ1чних наук, нрофесор Ф.Д.Заставний доктор географ1Чних наук, нрофесор Г.О.Горленко доктор географ1чш1х наук, нрофесор ЯЛ.Жунанський

Пров1дна оргашзащя: Рада но вивчснню продуктивных си. Украши НАН Украши.

Захист в1дбудсться "27" листопада 1996р. о _14_ годин! и

засщаиш спсц1ал130ваш>1 вчсио? ради Д 01.01.03 при Кшвськом; ушверситет1 ¡м. Тараса Шсвчснка за адресою: 252022, м.Кшн вул.Васильювська, 90, к1мн.212.

3 днсертащею можна ознайоиитися в науковпЧ 61(5 л ¡огец Кшвського университету ¡м. Тараса Шевченка.

Вчений секретар

снещал1зовано1 вчешм ради Д доктор географ1чних наук

Р.АЛванух

До захисту представлистьси мтюграф|н "TcpiiTopiajibiio-Biipofiiupii комплекс!! i cicoiiOMi'iiic ранонувапня", латисрджсна Мпмстсрстиом ociiirn Украшн як навчалышн nocifnmic. В niii викладсш результат poßiT, одержат актором и npoucci багатор1чннх досл1джень ВИробнИЧНХ КОМИЛСКС1В, i'x ТСрнТ0р'1аЛЫ!0! i KOMIlJICKCIlO-IipOIIOpuiilHOi

оргашзаци.

1. Загальна характеристика роботи

1.1. АКТУАЛЬШСТЬ ДОСЛ1ДЖЕИНЯ. В умовах стр1икого розвнтку ринкових реформ в УкраТш i неребудовн мехашзму управлшня всього сусшлыю-госнодарського комплексу крашн особливого значения набувае розробка hoboi репоналыго! полтнш, яка здатна забезнечити ефсктивиу територ1альну i комнлексно-пронорцшну оргашзашю виробництва. Виходячи ¡з об'ективних обставил, в якнх опшшлось господарство Украшн, стратепчним завданням економ1чно1 полгтики в Украпп е створсння незалежного внеокорозвнневого комплексу в межах и тсриторм та адм'ппстративно-територ'шлышх одиниць. В сучасннх умовах зростае потреба в глибокому пауковому обгрунтуванн'1 конкретних шлях'ш i метод1в тернтор1алы1о'1 оргашзаци внробннцтва на ocnoßi комплексного сощалыга-екош^чного розвнтку repiiTopi'i. Одночасно з розробкою науково-нрактичних пнтань гернтор1алыюго управлшня комилексним розвитком ckohomikii залн-шаються актуалышми i загалыютсорстичш дослшження, як1 спрняють глнбшому шзнашпо таких форм зосередження виробннчо! д1яльност1, цк TBK pi.3Hiix рангов та сконом1чш paiioiin з i'x складною внутр1шньою структурою i оргашзащею.

У зв'язку з структурною nepeopieirrauieio економ1ки геритор1альна оргашзащя виробничих комплексов набувае iioboi ikoctI. Реструктурн- зацш сконом!чних вцшосин иередбачае (акршлення нрав власносп шдирнемннцьких структур на шкористання доход1в у i'x власних штересах, в першу чергу ямофшансуваннн i розшнреного в1дтворення, створення реального сонкурснтного ссрсдовища у внробництв1 та реал!зацп вшюишних 1родукт1в, робЬ, послуг, шнроке залучення коитв недержавних HBecTopiB. В результат! комнлсксно-нропорцишо! оргашзаци шробннцтва досягаеться одна з основних i найважливпиих умов |балансованого розвнтку TcpiiTopii* в економшному, сощалыюму i

еколопчному аспектах. Розшггок внробинчого комплексу дсржави та и основних pcrioiiiB повинен нередбачатн оитнмальну сиещалктцмо господарства, ращональнс внкористання pecypciß, а також сфсктиину оргашзац'по сошалыю! сфсри.

Здшснсння радикально! сконом1чно! рсформи i нерехщ до рин-кових 1идш>сим поставили iiobi вимогн щодо комплексное^ в розвнтку сусп'|лы!0Г0 господарства, внробш1чо-тсрнтор'1алышх комнлскс'ш окре-инх pcrioiiiB, госнодарськнх вузл1в i центр1в; адже исрсважашш Bi-домчнх тендсицш в унравлпнй виробництвом виивило ряд сощалыю-CKOiiöMiMiiiix проблем, BiipiiuuTii Hici неможливо на ocnoBi реал1зацн в1домчо-галузевого шдходу. Посиленню регулювання комнлсксно-пропорцшно! оргашзацп спрняе також нереор1ентац1я скономпси на вир1шення сощалышх завдань, забезпечешш еколопчно! i социально! жнттед1ялыюст1 населения.

Питания тсритор1алык)1 оргашзацп виробництва виевгглеш в нау-кових працях економ1ко-географ1в, економ1ст1в — спещал1ст4в з регионально! економжи: Е.Б.Алаева, М.Т.Агафонова, П.М.Аламшева, М.К.Бандмана, Г.В.Балабанова, А.Т.Ващенка, А.П.Голикова, 1.0.Горленко, ЯЛ.Жуианського, Ф.Д.Заставного, М.ГЛгнатснка, Т.М.Калашниково!, В.В.Юстанова, М.М.Колосовського, А.М.Коло-т*1евського, Л.М.Корецького, С.Б.Лаврова, 1.В.Школьського, С.Я.Ниммнк, М.М.Паламарчука, М.Д.Шстуна, ЮЛ.Штюренка, О.Ю.Пробста, IO.r.CayujKiiia, G.Д.Силаева, А.В.Стенанснка, Д.М.Стеченка, М.Ф.Тнмчука, О.Г.Тонч1ева, А.Т.Хрущова, Б.С.Хорева, ОЛ.Шабл1я, М.Д.Шаригша, МЛ.Шрага, АЛ.Чистобаева та in.

Вивченню парадигми репоналыю! UMicuocTi i комплексное™ нрисвячена монограф1я В.А.Поновкша "Рсг10налы10-ц1л1сннй шдх1д в економщГ', 1993р. В шн розкри™ важл1пи питания регшнально! комплексное™ i репоналыю! полтжи в умовах переходу Укра'пш до

РИНКОВИХ В1ДНОСНН, МСТОДОЛОПЧШ 1ИДХОДИ ДО ВНД1ЛСННЯ CKOlIOMiWHHX

райошв та репональш проблемн державн. В монограф1чному досл1дженш вчених 1нституту географп HAH Укра'пш "Проблемн комплексного розвнтку територп", 1994р. висв1тлеш теоретнко-методолопчш питаиия функцшнування репоналышх комнлекс'ш, внлив нромисловосп на сконом!чний i сощалышй розвиток pcrioiiiB, пауков! основн комплексоутворення в р'|зннх галузях народного господарства, зокрема в промисловому та агроиромисловому ииробнпцтв! певннх тсритор1алышх цЫсностей.

Hayicoui нублпсацп i нрактичш розробки з проблем виробничо-;ритор1алыюго комнлексоутворення е певннм вкладом в розвиток стодолопчно! базн сусшлыю-географЬшо! науки. Разом з тнм винв-иються нсдостатиьо розробленимн i узагальненими вузлов1 питания 2opii i практики: ионятшний i структурний зм1ст TBK в умовах овостворювано!' змштно!' економпси, що мае Д1яти за законами инку; функщонування економ1чного мехашзму, який би дозволив ргашчно сполучати ¡нтереси шднриемств, асощацш, концерн ¡в з [тересами TcpuTopiü в межах яко! вони функщонують; розвиток эмнлексоутворюючих зв'язк1в м1ж окремими виробннками з pi3iiiiMH |Ормами власнос™ i шднорядкованости

Це вимагае иоглибленого досл1дження у нових умовах npoueeiß ви-эбничого комнлексоутворення в народному господарств! Укра'ши i в сновних економ1чних районах. Галузевий шдх1д до територ1алыю1 ргашзацп виробництва i комплексоутворешш, що мае Miene в ^С1илыюму госнодарств1 Укра'ши i до сьогодш, ¡гноруе ¡нтереси зпошв, спричинюе ряд серйозпих сошалышх суперечностей, ггативних еколопчних змш, ускладнюе взаемодпо pi3imx внробництв галузей. Вщомчий моноиол1зм з його вертикальною структурою фанлшня стримуе комплексно-пропорцшшгй розвиток Tepirropii, гступае гальмом peajiiaaijii державних репоналышх нрограм, в яких з >статньою повнотою враховуеться iiiiniaTHiia perioniB i ¡нтереси зних в!домстн. Тому Bii6ip теми для наукового узагальненнн 1значаеться актуальшетю иитань виробничого комплекеоутворення та :оном1чного районування i необх1Дшстю дальшоТ розробки юретико-методолопчних засад комплексно-пропорц1Йно1 оргашзаци фобництва в межах незалсжноТ держави i ii репошв.

1.2. Ов'ект i предмет досл1дження. Объектом досл1дження гступае виробничий комплекс Укра'ши, що являе собою екладну руктуризовану систему, цЫсну i нев1д>емну частину |родногосиодарського комплексу держави. Предмет досл1дження — оретико-методолопчш i методичш основи тсритор1ально'1 i iMiweicciio-iiponopuiiliioi оргашзацп виробничих комплексов та >актичш аспекти 'ix реал1зацп.

1.3. Мета i завдання дослщження. Метою доел1дження е 1глнблення розробки тсоретико-методолопчних i ирикладних иитань робничо-територ1алыюго комнлексоутворення та сконом1чного райо-вання i наукове обгрунтування шлях1в удосконалення ритор!альио1 оргашзацп виробничого комплексу Укра'ши,

рспоиалышх та локалышх комилсксних утворснь в умовах радикалыш1 сконом1чно1 рсформи на тсритори нсзалсжно1 дсржаии.

Для досягнсння мсти поставлен! так1 завдання:

1. TeopemuKO-Memodo/ioziuni: доповнити концепцию нроцесу комнлсксоутворсння як ефсктивно1 форми терито[налыни оргашзацп i комплексно-нронорцшного розвитку виробництва в умовах формувании i розвитку рииковнх шдносин; провести ноглиблсний анал13 фактор!в виробничого комнлсксоутворсння, иоказати ступень ix впливу на формування територ1алыю-виробничих komiujckcib (TBIC), та економ!чних paiioiiiu; обгрунтувати класифшацшш ознаки TBK, уточнити i доповнити пауков! пршщшш класифжацм виробничо-тсритор1алышх утворень, що в^дображаютъ об'ективш законом1рност1 npoueciß комнлексно-иронорцпшо'х оргашзацп виробництва; розробити пауков! основн промнслового районування.

2. Методичш: розвинути ochobhi положения методики системно-структурного аиал1зу штегральних, М1жгалузевих та галузевих вироб-ничих комнлексних утворень; уточнити в1дпов!дно до новоУ економ1чно1 ситуацй' усталеш методичш шдходи виявлення елемсипв територ1алыю1 структури виробничого комплексу Укра'пш як цинсного державного утворення; обгрунтувати лопко-схематнчну модель структури виробничого комплексу periony на р1зних iepapxi4Hiix ровнях; ноглибити i конкретизувати ряд методичних ноложень системно-структурного дослщження промислових paiioiiiu i вузл1в.

3. Прикладии на ocnoBi анал1тичних результате i запропонованих методичних шдходш обгрунтувати дощльшсгь нового под!лу територп Укра'йш на тсрнтор1ально-виробнич1 комнлекси, в основу якого нокласти нов1 принципи, що втткають ¡з засад дсржавно'1 регюнальшн економ1чно1' нолшпш; обфунтувати схему промнслового районування, розробити типологию його основних таксоном1чних одиниць; з метою удоскоиалення територ1алытГ оргашзацп виробничого комплексу Укра'пш 1шд1лити три piBni управлшня TepiiTopieio - державний, репоналышй i локалышй, hki повннш забезпечити конкретну реал1за1ию в межах pcrioHiB ирограм i'x сощалыю-економ!чного розвитку.

1.4. МЕТОДОЛОПЯ I МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ. ВИКОРИСТАН1 МАТЕР1АЛИ. Методолопчною основою досл1джсння е naynoui npaiti класнк1в вггчнзняно1 i заруб1жно1 економ1КО-географ1чно1 науки, и якнх розкрнт1 фундаментальш положения Tcopii' виробшгчо-тернтор1алыюго комнлсксоутворсння, гсограф1чного нод1лу i штеграцп npaui, сконом1Ч1шго районування, структурного анал!зу внробничо-

територ^алышх систем. Методолопя внвчсння внробничо-територ1алышх комплексов базуеться на загалыюприйнятих в nayui положениях про те, що комплекс - об'ектнвна реалыпсть, найб^ьш сфективна форма зосерсдження виробництва i форма його територтлыю! оргашзацп. Для нього обов'язковим е поеднання взаемозв'язаннх i взаемообумовленнх елемент1в виробництва, шфраструктури, населения i трудових ресурсов, локалышх природних pecypciß. Застосування системно-структурного шдходу нередбачае структуризацпо TepiiTopiajibHo-Biipo6iin4iix комнлеков i i'x iepapxiniiy упорндковашсть.

В npoueci досл1джеиня головна увага придглялась системному

П1ДХОДУ, ЯККЙ ОХОПЛЮС СуКупШСТЬ ¡СНуЮЧИХ МСТОД1В i прийом1в, що

використовуються для досягнення поставлено! мети — створення взаемопов'язаши системн понять i метод1в д0ел1дження. На ochobi системного шдходу застосовувався метод структурного анал13у, за допомогою якого Bce6i4no вивчався об'ект дослЦження — територхально-виробиичий комплекс — як цшсшсть i складне структурне утворения, а також inuii методи: статистичний, картограф1чний, граф1чний, пор1вняльний, ¡сторичний, балансовнй, ¡ндексиий, енерговиробничнх цикл1в, районування, моделювання.

Науковий апарат досидження базуеться на використаши спец1ально! л1тератури, статистпчних щоргшшав, офщшних матер1алш i документ1В М!нстату Укра'пш, НДЕ1 Мпйстерства економши Укра'пш, РПС HAH Укра'пш, ¡шиих оргашзацш, та узагальнения власних досл!джень.

1.5. НАУКОВА НОВИЗНА I ВКЛАД АВТОРА В РОЗРОБКУ Д0СЛ1ДЖУВАН01 ПРОБЛЕМИ. До найб1льш сутгевих результата досл1дження, що мають наукову новизну, в1дносяться:

— поглиблення теоретично-методичних положень економ^ко-геогра-ф1Чного досл1дження TBK — ефективно!" форми тсритор1ально'1 оргашзацп виробництва, що розвиваеться в результат! взаемовипдного розмщення шдприемств та i'x Ticmix зв'язк!в з розселенням, инфраструктурою i природними ресурсами;

— розширення нонятшного апарату виробничого комплексоутво-рення, зокрема уточнения cyTi i сшишдношсння понять: "територ1ально-виробничий комплекс", "економ^чний район", "територ1альна оргашзацш виробництва", "тсритор1альна снец'1ал1зац1я", "комплексно-проиорцшшш розвиток", "cKOHOMi4iii зв'язки", "виробнич! зв'язки", "виробничо-тсритор1алы11 зв'язки";

— обгрунтувамни основних класифнсацппшх ознак виробничого комплсксоутворсння, до яких вщнессш: величина тсритори, поннота комплексности характер основного виробничого нроцесу, структура виробннцтва, piucin. npoiiopuiiiiiocTi;

— доповнення i рсал1зацм в npoueci дослшжсння методики структурного анализу внробннчо-територ1альш1Х систем (функщоналыю-галузевий i функцшналыю-тсриторделышй аснекти). Видёлсння штегральних, М1жгалузевих, галузевих, внутркалузевнх шдсиетем. Систематизащя слемитв тсритор1алыю1 структура виробництва, розробка i'x класш|нкацшних ознак якими е: складшсть елсмент1в за ix внутрЁшньою структурою, iepapxinna уиорндковашеть елемс1гпв, розвинешеть функцш та лереважно функцюиальие нрнзначення, ¡нтенеив1псть системоутворюючих зв'язк1в;

— розкриття теоретико-методичних аснскт1в нромислового району-ваиня, методолопчних i методичнлх нитань комплексного анализу нро-мислових вузл!в, обгрунтування схемн нромислового районування УкраГни, тинолопя нромислових районов i вузлш;

— на ochobi результата досл1джешш розроблеш рекомсидацп щодо удосконалення територтльноТ i комплексно-иронорц1Йно\' оргашзаци локалышх та репоналышх TBK, нерсбудови унравлшня комилексним розвитком mict з урахування сконом1чних метод1в унравлшня, иогодження галузевих i тсритор!алышх iiiTcpcciit стосовно до mict. Сформульоваш нанрями шдвищення ефективност! розвитку i функщоиування TBK та сошалыю-сконом1чного иотенщалу великих MicT.

1.6. Значения i реал1защя результата дослщження. Розроблеш тсоретико-методичш основа територ1алыю-виробничого комплексо-утвореиня, пауков! вненовки про значения комнлсксно-нронорцшно1 оргашзаци TBK, методичш шдходн та ирийоми ix структурного анал1зу вносить невний вклад у розвиток теори комплсксоутворсння, енрняють иоглнбленню д0сл1джснь категорп "територ1альна структура виробництва". Вивчення системоформуючо1 рол« piairnx груи виробництв, закономipHOcTcii гсограф1чного иод1лу npaui у сфер! виробництва, виявлеиня виливу ириродно-географ1чних i суешльно-географ!чних фактор1в на формування ТВ 1С енрияе виявлсшно додатковнх джерел шдвищення продуктивное™ npaui, що иизначае нрактичне значения досл1Джень у цьому нанрямку.

Науков! розробки автора роблять невний внссок в загальиу Tcopiio CK0H0Mi4H0i i сошальноГ географа i, перш за все, в географ1ю виробництва, вщкривають можливос™ б1льш глибокого апальчу i синтезу

фактор1в виробничого комнлсксоутворсння для виявлсння закономерностей та вдосконалсння нринцшнв тсрнтор1ально1 оргашзацп сус-шльства в умовах переходу економнси до ринковнх вшноспн. Обгрун-тування ШЛЯХ1В удосконалсння комнлексно-нронорцишо\' орган¡зац11 виробничого комплексу Укра'ши, и репошв в умовах радикальноТ економ1чно1 реформи е одшею з важливих шдиалин збалансованого розвитку територи админстратшших одшшць та макрорепошв в еко-ном1Чному, сощальному ! сколопчному аспектах.

Методнчш основи вивчення виробничого комплексоутворення мо-жуть бути застосоваш в нрактшн територ^ального управления, нрогнозування, нланування розвитку штегралышх та галузевих виробничо-територ1алышх систем. Окрем! науково-мстодичш положения внкористаш в науковнх зв1тах кафедри економ!чно1 1 сощалыю1 географа Кшвського ушверситету ¡м. Тараса Шевчснка з держбюджетно! тематики: "Аграрно-тсритор!альн! 1 аграрно-промнслош комплекс» Житомирсько! облает}" (1972), "Територ1альна структура нромнсловост1 Чершпвсько! облает!" (1975), "Економжо-географгапш комплекс великого м!ста (на приклад! Киева)" (1989). Розроблеш рекомендацп 1 схеми з територ1ально'1 оргашзацп ! розм!щення шднрнемств "Укравтотехобслуговування" з метою шдвшцення якост! обслуговування з перспективою на 1990-2000 роки 1 передан! для використання замовнику.

Основш теоретичш висновки лроведеного досл1дження, методика вивчення промисловнх та агропромисловнх комплекс!», як1 опублжоваш в монограф1ях, науковнх статтях, навчалышх поабниках автора, внкористаш при досл1Джешй виробничих комплексов Кшвсько!, Житомирсько1, Чершпвсько1, Черкасько!", Вишицько'!, Волинсько1 областей. Результати науковнх досл1джень широко використовуються в процеЫ шдготовки дисертацш, днпломннх 1 курсових роб 1Т, в лекщнних курсах, яю читае автор: "Гсограф1я промислових комплексов", "Сусшльно-географ!чне районування", "Соц1ально-господарська комплексе лопя", 3 названих спецкурЫв автором видаш нрограми ! навчальн! поЫбники: "Вивчення сконом1чного районування СРСР у школ!" - К.:Рад.шк., 1988.-141с.; "Агронромисловнй комплекс съогодш (у сшвавторств!) - К.: Рад.шк., 1985.-133с., "ГеографЫ промислових комплексе" - К.: В1ПОЛ, 1993.-135с; Тсритороально-виробнич! комнлскси \ економине районування - К.: УФ1МБ, 1996.-242 с.

I 1.7. Апробащя робоп1. Осипши положения теор11, методолог!!', методики та практики вшеонаного досл!джсння донов!дались на

багатьох науковнх конферсшцях, науково-ирактичних парадах, cnMiio3iyMax, зЧздах, що проходили у KiieBi (1970, 1975, 1980, 1983, 1991), Риз! (1979), Лешнград1 (1981,1983), Львов! (1970, 1994), Таллин (1980), Кишинев! (1982), Донсцьку (1981), Тарту (1983), 1ркутську (1983), (лмферонол! (1985), Луцысу (1996).

ПУБЛ1КАЦН. За результатами виконаиого досл1дження в рамках iiayKOBOi теми самостшно i у сшвавторст онубл1ковано 116 роб1т, у тому числ1 в 5 монограф!ях, 6 иоепбниках, 1 öpouiypi — 65 др.арк., у статтях та ¡нших публшацшх — 51 др.арк.

2. OCHOBHI ПОЛОЖЕНИЯ I РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1Д-ЖЕННЯ, ЩО ЗАХИЩАЮТЬСЯ

2.1. Теоретичш основы територгальиог i комплексно-про-орцШно'г оргашзаци виробпицтва.

В сучасшй науковш термшолоп! широко використовуеться ноняття "територ1альна оргашзащя виробництва". Впроваджсння його о науковнн арсенал пов'язане з нроцссамн сиещал1зацп та штеграцп виробництва, широким вивченням законом1рностсй, нринцишв i фактор!в формування тернтор1алышх систем ироду ктивннх сил, формою оргашзаци яких вистуиають pisui тшш виробничих i територ1ально-виробничнх комплекс'ш (TBK)1.

Територ1альна оргашзащя виробництва розгладаеться як одна ¡з форм оргашзаци i унравлшня виробничою сферою, i виступае важливою складовою частиною сусл^льноУ оргашзаци. Вона зводнться до ряду нринцишв, що забезпечують ефсктивне розмщення, розвиток i оргашзацпо виробництва у псвиих тсрнтор1алышх системах иродуктивних сил. Ihuiumh словами, це рацтнально оргашзоиана, керована система сусшлыю-географ!чного нод1лу иращ, комплексного розвнтку i розм1щешш виробництва краши i Vi' окремих частин — сусшлы10-гсограф1чш1Х paiioiiia, адмпйстратианих областей, внутршньообласних адмнпстративних одиниць, м1ст, сслищ м1ського тину та с!льських посслснь.

До iepapxi4Ho'i структури систсмн тсрнтор1алъно1 оргашзаци виробництва входять так« об'ектн: тсрнтор1алы1о-виробничий комплекс icpaV-

1 В даному дослЬчжсшп понята "Комплекс" роаглядастьси як система ппсокого piniui opraiiiaauii :п складною структурею i шдношешшмн naacMiuVi обумоплепосп Mine компонентами.

ни, тсрнтор1алы10-ш1робшрп комплсксн сусшлыю-географ1чних райо-шв макро-, мсзо-, 1 мпсрор1вня, М1жгалузев! I галузев! виробшпп комплекс« промислового та агронромислового нанримкш розвитку.

3 об'ективного боку тернтор1альна оргашзашн виробництва склада-еться як система гсограф1чного иодглу пращ, яка найбгльш ч1Тко про-являеться у формуванш тсрнтор1алыго1 структурн виробництва, його комплексно-иропорцшнш оргашзацп, з суб'ективного — це процес П регулювання (управлшня), який здшснюеться або рннковим мехашзмом, або дсржавним регулюванням, або зминаним шляхом (иланово-ринкова економ1ка). Кер'1вництво 1 управлшня нроцссом територ1ально! оргашзацп виробництва в умовах реструктуризацп економ!чних вЦносин зазнае докорпших змш в нанрямку реалКзацп прав власност1 шдприемницьких структур, забезпечення реального конкурентного середовища у виробництв! I реал1заци продукцп.

Територ1альна оргашзашя виробництва — одна з основних категорш науки з якою т1сно пов'язаш вЫ ниш категорп 1 поняття. Особливо пений взаемозв'язок в!дм1чаеться з розмпценням продуктивних сил 1 територ1альною структурою виробництва. Поняття "розм1щення об'екту виробництва" — це лише частила нроцесу територ1альио1 оргашзацп. Воно шдображае динам1чний стан, що характеризуе розпод1л продуктивних сил на тсрнтор1'1 в1дпов'1дно до природиих, сощальних, екоиом1чннх, техшчних, сколопчних умов окремих райошв краши. Характерно, що концепшя розм1щення виробництва завжди передуе концепцп територ1алыю'1 оргашзацц. В основ! територ1ально\' оргашзацп виробництва лежить п територ^альна структура — склад 1 сшввшюшеиня взаемопов'язаних форм територ!ального зосередження виробництва. Катсгор1я "територ!альна структура" вшображае розопщсшш об'екпв пешими територ1алышми сукупностями у внгляд1 пунктов, центров, вузл1в 1 райошв виробництва. Вдосконалення територ^альноК структури на основ1 подальшого розвитку концентраци, спещал^зацп, кооперування \ комбшування виробництва, рацшнального розмщення шдприемств, поглиблення диверсиф1кацп галузей 1 формування багатогалузевих комплекс1и е одним з важливих завдапь тсритор!ально1 оргашзацп виробництва.

Роль економ1чно1 1 сошальноТ географп в удосконаленш систсми тсритор1алыю1 оргашзацп виробництва полягае, перш за все, у тому, щоб забезпечити наукове обгрунтування ирогнозування розвитку розмш(сшш продуктивних сил, комплсксно-пропорцшно1 оргашзацп галузей на тсриторп крашн, сусшлы10-гсограф1Ч1шх раношв,

госнодарських вуал'ш 1 цснтр'ш. Для цього необхщно сииратись на закони I законолирносп тсритор1алыю1 оргашзацп виробннцтва па основ! якнх функцюнують ВС1 сус111льно-гсограф1чн1 об'екти 1 явшца, «¡знати нанб^ьш загальш, ¡стотш ! нсобх1дш внутршш просторов! в1дношення \ нроцссн 1шж матсртльно-речовиннимн компонентами нродуктивних сил. 1гноруваш1я закошв територ1ально1 оргашзацп виробницгва в нерюд жорегкого централ1зованого управлшня скономжою нризвело до ссрйозних помилок в розм1щенш нродуктивних сил, що проявилось у норушенш норайонннх нронорцш м1ж виробничою 1 нсвиробннчою сферами, шшруванш сколопчних фактор1в у багатьох нромислових центрах 1 агломеращях.

В науковш лггератур! розгладаеться зм1ст основннх сусшльно-географ1чних закошв, яю визначають найб1льш загальш, ¡стотш й необхшп внутр1шш просторов! в1дносини 1 процеси м1ж матер1алыю-рсчовинннми компонентами сусшльства. Виходячи з того, що сконо-М1чна 1 сощальна гсограф1я с наукою про територ1альну оргашзашю 1 комплексно-пронорцшний розвиток матер1ально-речовшишх 1 духовннх комионешчв д1яльност! людини, М.Д.Шстун (1996) видише так! закони ще1 науки: 1) закон рацшнальних територ1алышх зв'язюн; 2) закон територ1ально! спец1ал1зацп (диференщащ)) д'шльиост! людини; 3) закон територ1ально1 концентращ» (штеграцп) д1ялыюст1 людинн; 4) закон територ1ально1 комплексносп комноненпв дшльност1 людини; 5) закон тсрнтор1алыюТ нропорцшносп функщонування компонснт1в суси'1льно-географ1чного комплексу. Д1алектнчна взаемод1я цих закошв нроявляеться в законом1рност1 тсритор1алыю1 ! комплексно-11роиорцп"шо1 оргашзацп матср^ально-речових компонентов сусшльства.

Комплсксно-проиорцп'ша оргашзашя характсризуе взаемо-зумовлений 1 нронорцшно взаемозв'язаний розвиток невного тсритор1ального об'екту як цШсного утворення, що забезнечуе зв'язок 5 едшеть вс1х його складових компонештв. Вона трактуеться як забезпечення оптимальноУ пронорцшносп сусшльногоснодарсько1 структура державного, репонального чи локального утворення, збалансованосп ного слсмештв. Комнлсксшсть оргашчно нов'язуе вЫ визначальш аснсктн проблемы функщонування цЬнсних виробничо-територ1алышх систем — сконолпчш, сошальш, демограф1чш, науково-техшчш, еколопчш звичанно, гсограф1чш. В умовах радикально!" сконом1Ч1Ю1 рсформи I псрсбудови вс1х сторш сусшлыюго жнття здшсшоеться иерехщ комплексносн у 110111111 яшеннй стан, збагачусться 1 розшнрюеться и ЗМ1СТ. Цс нроявляеться в

сощалыю ор1ентовапому розвитку, шдвнщенш р'пши сколопчносп, розвшренш форм господарювання, переход! шдприемств на ринков! шдносшш.

Комплексшсть ! пропорцпипсть — категорп, що 1Ндображають р1зн1, але т1сно взаемозв'язаш аспскти сус1Цлыю-гсограф1чних явищ 1 процес!в на тсритори держави, раношв, госнодарських вузл!в 1 центр!в виробництва. Необх1дною умовою комплексного розвнтку вистунае ироиорцшшеть 1 збалансовашсть. Комнлексшсть в^дображае, перш за все, р1вень щл^сност! I всеб'|чного розвитку виробничоТ еистеми, певну повноту и структурних елемент'ш та взаемозв'язюв м1ж ними. Повнота слеменлв, необх1дних для виконання в систем! певннх функцш, формуеться шд виливом законом!рност! комплексност!, суть яко! зводиться до неодм!нного розвитку одних взаемозв'язаних п!дснстем ! елемештв внробництва шд впливом !нших.

Важливою ознакою комплексност! е територ!альшсть, штеграшя внробництва \ пращ. Територ!альний аспект комплексност! вимагаё розглядати об'ект у взаемозв'язках з навколншньою територ!ею ! як структурне утворення , що мае територ!альну будову (структуру). Такий шдхад дозволяе реал!зувати ¡дею комплексно-нронорцн'шо! оргашзацп внробництва (госнодарства) рег!он!в, яка внетупае основою нерсбудови еистеми уиравл!1Н1я територ!ею I повинна остаточно иок'шчити з в!домчо-галузевим шдходом в уиравл!нн! виробництвом ! сусп!льним госиодарством в ц!лому.

2.2. Виробничо-територхальне комплексоутворешш, його роль в територхальтй оргашзацп виробництва г тдвищент ефективностх розвитку вехх функцхональпих ланок.

Характерною тенденщею сучасноК територ!алыЮ1 оргашзацп внробництва е ¡нтеграц!я 1 диверсифшацш галузей на основ! концентрацп, снец!ал!зацп, коонерування 1 комб!нування, що призводить до скунчення р!зних об'ект!в в обмеженому простор! (локал13ована тсритор!я) ! нроявляеться в розвитку агломерац!йннх нроцес!в. Взаемозв'язаш формн оргашзацп виробничо!' I невиробнич01 д!ялыюст! поширюються на значш тсритори, що охонлшють населен! пункти, транснортн! маг!страл1, ресурсш бази, окрем! зони. В основ! цього процесу лежить Д1я закону територ!алыШ1 концентрацп (штегращ!) виробшгЮ1 д!яльност! людини. Географ!чно вона нроявляеться у формуванш тсритор'тльних труп ! поеднань елемснт!в виробництва, шфраструктурн, заклад1в сфери нослуг, а економ!чно — у досягненш ефсктнвноет! 1х розм!щення ! тсритор!ально1 оргашзацп.

Закон тсритор1ально1 концснтрацн виробництва 1 населения е основою формування тсритор'шлыю1 структурн краши 1 окрсиих рспоши.

Територ»алыи поеднання р!зних шднриемств — це закононпрний нроцес в результат! якого сконом1чшш ефект набагато вищий , шж при ¡зольованому розмоденш шднриемств. Доказом цього е значне скорочення затрат матср1альних засоб^в 1 пращ внасл1док можливого сшльного використання шдприемствами едино! 'шфраструктурн, сировшшо1, налнвно-енергстично'1 1 буд1велыюТ бази, сшлышх обслуговуючих виробиицтв.

Виробничо-територ^альне комплексоутворення в сусгнлыюгоспо-дарському комплекс! Укра'шн представлене двома формами зосеред-ження виробництва: а) окремими трупами шднриемств, розмщеними на сшльши тернтори за умов випдносп транснортно-географ!чного положения I С[цльност1 використання обслуговуючих засобт; б) тернтор1ально-внробничими комплексами, ям в{др1зняються в1д груновоТ форми розмицення як!Сно новимн ознакамп (мал. 1).

П1ДПРИ6МСТВА Мал. 1. Система ииробничих комплекс!» Укра'шн

Для инх характерний взаемозв'язок шднриемств на осио1и комплексно! 1 носл!довио1 исрсробки внх!Дно! сирошши ! палпва;

шрокс внкористашш в доиом1Жннх ланках виробництва виробничих 1ДХОД1и; сшльна участь у винуску готовоУ нродукци. Нанб1льш рогрссивною формою територылыюУ оргашзацп виробництва нстунае тсритор1алыю-виробничий комплекс, для якого територтльна шльшсть його компонента розглядаеться як додатковий фактор пдвищсшш економ1чно'1 сфсктивност1. В TBK посилюютьсн 1заемозв'язки шднриемств i досягаеться ритм1чшсть внробннчого фоцесу, ращональшшс використовуються Bei внди м1сцсвих pccypciB, ;творюються оптнмальш умови для комплексного розвитку територп. V цьому зв'нзку необх1дно акцентувати увагу науки i практики на ieo6xi/»ioCTi посилення взаемозв'язшв М1Ж окремими TBK, зумонлсними сшлышм використанням територп i виробничоУ нфраструктури. Поеднання дек1Лькох локальних TBK на територп :|>ормуе нове утворення — репоналышй територ1ально-виробничий комплекс. Так1 комплекси формуються в межах певиих природних зон, або територ1алыю-адмп11стративних утворень. Головною ознакою репонального TBK е едина програма розвитку певноУ територп в ¡нтересах вирппення важливого державного завдання. Базою Ух формування служать pisui природш ресурси, що можуть бути ефективно використаш при сучасному piimi розвитку виробництва. Виявлення рспоналышх peaepnin i розробка науково обгрунтованих нроиозицш з метою ix рашоналыюго використання (з урахуванням, звичаино, суаплыюгосподарського комплексу УкраУни) сприяе визначеншо найбьчьш ефективноУ стратепУ територ1алыюУ оргашзацп продуктивних сил, прискореному нарощуванню виробничого потенщалу, перш за все, в тих perionax, HKi мають для цього сприятлив1 природш передумови i необх1дш скономрпй можливость

Сьогодш neo6xiдно иодолати технократичшш i вузькоеконом1чний шдхщ до ведения господарства в perionax, який склався в наущ i нрактищ за попередш псрюдн розвитку нашоУ економжи, коли осиовна увага прид'1лялась комплексному розвитку матер1ального виробиицтва, а проблеми социального розвитку залишалнсь на другому плат. Об'ективно в репональному комплексоутворенш в1дбуваеться соц1ал1зац1Я та еколопзацш сучасного економ1чного життя, тому проблеми сощального розвитку perioiiiß noBimiii но праву зайнятн налсжне im Micijc у розробш /штань ирогнозування i планування рспоналышх тернтор1ально-виробшршх комплексен.

Рсгюналып TBK УкраУни в пертд реформування сконом)ки новинш розвиватися 11а ocnoui дсржавноУ репональноУ полггики, яка мае стати насампсрсд внражснням сощалыю-сконом'мшоУ нриродн

взаемовщносин м1ж центром i регионами. Тернтортльна оргашзащи виробництва в perionax мае сприяти ¡деТ рсформування сусшльстиа, створитн нсобх1дн1 умовн для проведения сконом1чно1 та земельно? реформн, приватизацц державного майна. Одним з рсалышх заход1н державно!" рсгншалыюТ нолшнш, сирямовано1 на вдосконалення розвитку окремих Tepirropifi мае бути розробка репоналышх комнлексних щльових програм Карнатського periony, Пол1сся, Под1лля, Причорномор'я та in. Сьогодш особлнооУ уваги заслуговують нроблеми Донецького perioHy, Кривбасу з урахуванням розвитку вупльноУ нромисловост1 i черно? металургн.

Економ1ко-географ1чнс дослщження процес1в виробничо-територ!-ального комнлсксоутворсння , внвчення умов i фактор!в формування локалышх i репоналышх TBK повинно сприяти глибокому анализу системи тсритор1ально? оргашзаци виробництва i вдосконалсшно науковнх основ планування та управлшня розвитком тсриторй".

2.3. Методологгчт аспекты доелгдження умов i факторов територгалъноi оргашзаци виробництва та комплексо-утворення.

Процесн розм1щсння виробництва i комнлсксоутворсння нроходять шд Д1ЯШ1ММ багатьох фактор1в, що мають нрискорюватн або стрнмувати розвнток комплекса. Факторн комнлсксоутворсння розглядаються як дпоч1 енли, як1 е внутршшм джерелом формування i розвитку TBK як системи.

На основ! вивчення i анал1зу економ1чних, сощалышх, демогра-ф^чних i нриродннх умов комнлсксоутворсння в pi3Hiix perionax Укра?-нн фактори розвнтку TBK об'еднуються у демлька основннх спор1д-нених труп: екоиом1ЧН1, сощальш, нриродш, техшко-економ!чш, еколопчш. Bei вони взаемопов'язаш, а "ix д1я здшсшоеться через оцшку ц1лого — сус1пльно-гсограф1чного комплексу Укра'пш. Цс дае можлшисть враховувати не якнйсь частковнй оптимум, а створення оптимально! структури нащонального госнодарського комплексу.

В npoueci вивчення дм piamix фактор1в на характер комнлсксоутворсння, виявляеться, що вони неоднаково впливають на розвнток TBK. Тому за характером внливу вся сукушпсть фактор1в може бути подмена 11а Ti, що мають шцмшальне значения для формування комплексу як системи, тобто вони розкривають внутршш нередумовп розвнтку TBK (комплексна ощнка сконом1чного, сошального i природного нотснц1алу тернторн); Ti, що впливають на пронес виробництва i комнлсксоутворсння через призму складних техшко-

OHOMi'iimx особлнвостей шдприемств, »¡лих галузей и псиному р!од1 (uaci).

Д'ш фактор in скоиомршо! групп обумовлена об'ектишшм процесом »склсння i ускладнсння взаем0зв'язк1в м!ж шднриемствами i вироб-гцтвами на ochobi pisinix форм сусшлыга! оргашзаци внробництва. ш, концентрация иосшиое агломерацшш нроцеси i приводить до :итрал1заци i локал!заци виробннцтва у великих i найбичьшнх местах, а даний час у ц'итн областях — Донсцькш, Лугансыгш, Дшироист-эвсысш, Харкшсысш i Кшвськш зоссрсджсно близько половши! сновннх нромислово-виробничих фонд1в, а у найбйшших вузлах — 3% В1д 'ix загальноУ uaprocTi в Укра'пн.

Технолого-сконом1чна i виробнлча едшеть м\ж р1зними галузямн абезпечуеться на ochobi комб1иування. Разом з тим комбшування мае негативш наслшш: бо воно е одшею з причин швидкого надмйрного озвитку MicbKiix комплекс1в i потеншалыш небезпечних виробництв у еликих агломерациях та нромислових вузлах (Донбас, Придшнров'я, Пвшчний Сх1д, Прикарпатгя, Причорномор'я).

Сиещал!защя i коонерування мають подвшнин вплив на виробничс омплексоутворешш. 3 одного боку реал^зуються переваги онцеитрацп i посилюеться нросторова агломерашя виробшщтва, я ншого — шдвищуетъея ефектившеть шдприемств-сум1жник1в, що юзволяе уникати надмфиого зосередження виробництва у ¡исокоурбашзованих центрах.

Значну роль у розвитку TBK в-1Д1грають основш виробнич! фонди, »еконструкшя i Texni4iie переоснащення шдприемств. На Украпй жлалася важка ситуащя з станом осиовних фонд1в у промнсловосп. Ja даними Мшстату коефвденг вибуття основних виробничих фонд in ic перевшцуе 2% за piK в щлому по сусшльному госнодарству. Иередшй строк служби оеновиих фондов набагато перевшцуе юрматшший, що вказуе на ix зношешеть. Попршуеться технологична [ вщтворювальна структури кашталышх вкладснь, зростае частка иитрат на буд1вельно-монтажш роботи. У той же час витрати на иридбання устаткування, яке формуе активну частину основннх [|)онд!в знижуються (в 1995 р. до 21% проти 34% у 1990 р.).

Гстотний вшшв на комнлсксоутворсння мають трудов! ресурса, яким властива висока моб1лынсть, значш рспоналып В1дмши и дсмограф^чшй структур^ piuni зайнятост1 i квал1фпсацп. У даний час в Укра'пй на 1 тис. населення працездатного вжу прнпадае 794 чол. ненрацездатного. У 1995 р. на одного прашвника, зайнятого у материальному виробннцтв1 припадало 2 чол. з числа зайнятнх у сфср1

послуг, а також д1тсй 1 нснстнерш, що призвсло до инсокого навантажсннн па нращоючнх у сфер! матср1алынно виробннцтва. Поглиблювалась тсндснцш загалыюго скорочсннн чисельпост! нращошчих в окрсмих галузях нромнсловост1 I сфсри обслуговувания. У зв'язку з цим повншн бути розроблеш заходи щодо проведения активно!" иолтнеи зайнятостг I шдтрнмкн шднриемств тих М1жгалузсвих комплекеш, що створюють додатков! робоч1 М1сця.

Виробниче комилсксоутворення постшно псрсбувае шд впливом сощалышх факторов ! зокрема социально!' политики, що нроявляеться и динамщ! I структур! доход!в, соц!альному забезнеченн!, демограф!чнН1 снтуащУ, охорош пращ \ т.д. В нроцее! ринковоУ трансформацп сконо-м!ки Укра'пш еощальна полгппса повинна енрямовуватнеь на забезие-чення ефективно1 нереор!ентацп деформовано1 структури сусшлыю-географ!чного комплексу держави, шдвшцення зайнятост!, иолшшення умов життя населения.

При оцшц! фактор1в комплексоутворення важливо детально проанал!зувати структуру нриродно-ресурсного нотенц!алу (ПРП) краши та основннх рспошв за такими трупами ресурЫв: мшералын, водш, зсмслыи, л1сов!, фау1Йстичн!, нриродно-рскрсацшш. В щлому забсзисчсшсть Укра'пш енровишшми ! иаливно-снергетичними ресурсами може бути охарактеризована як ном^рио енриятлива дли розвитку окрсмих галузен и економ1Ки. В!дносно добре У кража забезпечена м!нералы10-сир0вшшнмн ресурсами для виробннцтва чорннх метал!в (зал!зш 1 марганцев! руди), продукци неорганично'! х!мн (самородна С1рка, кал!йн! 1 кухонш еол!), ряду буд!велышх матер1ал!в. Значно г!рша забезиечен!сть сировиною для кольоровнх метал ¡в, х1мн орган!чного синтезу, л'юовог, целюлозно-наиерово! нромисловост!. Деф!цитиимн е снергоносп, що ставить економне^ Укра'пш у складне становище 1 вимагае радикалышх заход!в, спрямованих на зииження снсргоемност1 ВС1Х галузей.

Дуже добре забезпечена Укра'пш земсльно-ресурсннм потенц!алом. Зсмелышй фонд складае нонад 60 млн. га, з них 70% ирипадае на сыьськогосподарськ! упддя. Найб!льшу частку > ириродно-рссурсному иотснц!ал! за розрахунками В.П.Руденкг нос!дають Донецька, Занор!зька, Полтавська облает!. Загалом на Донецький, Прндн!нровський, Швшчно-Схшшй райони ирипадае 45,5% ПРП Укра'пш.

На нроцее нромислового комплексоутворення впливають техшко-економ!ч1н особливост! шднриемств. Вони утворюють особливу груп\ фактор!в, за икнмн вс! галуз! гоеиодарства нодЬшються на матер1ало-

MiCTKi, TCllJlOMiCTJCi, CIICprOMiCTKi, ТруДОМ1СТК1, BOAOMiCTKi та in. ix оцшка даеться у снешальному досл1дженш автора (2, с.18-44).

В lipoucci рсформування CKonoMiicu Украшн виробничс комплексо-утворспня все б1льшс заложить В1Д ринковоТ кон'ю&тури. Фактори кон'юнктури рннку низначають рух цш, uiiinux iiancpiu, обсяпв виробництва, зайнятостк Якщо попит псревищуе иронознщю створюються стимули для дальшого розвитку виробннцтва i комилсксоутворснни. Кон'юнктура залсжить В1д емкосп ринку, яка, в свою чергу, визна-чаеться обсягом виробництва i його спсц!ал1зац1ею, pißHCM кушвсльноУ спроможност1 населения. С[пвв1дношення ноииту i нронозицп, hk'i лежать в ocnoui ринку, вплнвае також на структуру i розм1щення сусшлыюго виробництва. Якщо шдвпщсння або зниження попиту на iicBiii товари мае довгочасну тсндснщю, то вшбуваються cyrreßi змпш у розм!щенш иродуктивних сил i в комплексоутворенш. Ринкова кон'юнктура ticho пов'язана з науково-техупчним прогресом i чтсо реагуе на xiyi його розвитку.

У зв'язку з розширенням природокористування, що обумовлсно сусшлышм розвитком, все б1льше носилюеться роль еколопчного фактора в комплексоутворенш. Завдання еколопзацй' виробництва вшшкають i иирпнуються в умовах конкретних шдприемств. Отже, необх!дно вщмшувати не окрем1 технолопчш завдання, а комплекс взаемозв'язаних заход1в, як! повинш здшснюватись за спешальною довгостроковою програмою. Bei ui заходи зводяться до двох взаемозв'язаних напримкт: ращонального використання природних pecypciß i еколопзаци виробництва. Найскладшшим завданням при цьому е максимально можливе збереження природних комплекс!» в 3oni техногенного внливу, що безносередньо зв'язано з виробничим комнлексоутворенням.

2.4. Метод системно-структурно анализу i його за-стосування в npou,eci доемдження територ'шлънох оргаш-зацп виробництва.

Застосування структурного анал!зу як основного методу вивчення дииамрших територ1алышх систем в сусшльному господарств1 дозволие onimiTH шдносшш м!ж слсментами в складшй систем! TepHTopiajibiioV оргашзаци виробництва, простежити внутр!системш i «¡жсистсмш потоки шформацп, виявнти ряд елсметчв (форм оргашзаци иродуктивних сил) та i'x функцюнальш взаемозв'язки. На ocnoßi системно-структурного анал1зу в!дкрнваються uinpoid можливост! для внрннешш складннх нитань унравлпши сусшлышм госнодарством, зокрема встановлення правильного сшввиношснии

двох його нринцнши — галузевого i тсритор^алыюго, а також комплсксно-нропорщйного розвнтку окрсмих грун галузсн, TBK, сконом1ко-гсограф1чних раношв.

Розглядаючи тсриторшльно-виробннчнн комплекс як систему, тобто сукупшсть об'еючв (елсмснпв), що взаемонов'язаш сшльшстю иовсдшки i функщонування, нсобх!дно в^дзначити, що така система 1мдр13нясться внутршньою цшсшстю, актнвшстю i цьчсснрямовашстк) функщонування. Будь-яка система нодишеться на шдсистсмн, як1 и свою чсргу можуть бути системами больш низькнх порядки!. Системний шдх1д, як метод шзнання, зобов'язуе досл1Дника розглянути будь-який комплекс через призму таких понять як система, структура, организация, функщя, управлшня, унорядковашеть, iepapxiH.

Обов'язковою умовою структурного анал1зу р1зних форм тсритор1альпо1 оргашзацй' внробництва в межах територП" Укра'нш було внявлення нервншшх елемыгпв систсми та знаходження принцшнв ix об'еднання в шдсистсмн. Це необхшю в нроцеп конкретного вивченни функцтнально-галузево!, функщонально-територ1алы101 та управлшсько! структур. Розглядаючи структуру об'екту, конкретнзуемо raici поняття як шл1сн1сть i елемент.

Ципапсть системн означав гармоншшш, нронорщшшй розвнток Bcix и елемыгпв. Це така як"1сть, яка не дозволяе порушуватн структури системн шляхом довольного вилучення i доданни тнх чн пшшх елеменпв. Bei елементи служать загальнш MCTi системн. Зм'ша в будь-нкш п частши веде до змшн пшшх частнн i системн в щлому. KpHTepieM huhchoct'i TBK вистулае його шдносна автономность, або в!дносна самостшшсть як системн, що розвнваеться. ЦЬпсшсть не мае шчого спального з повною замкнешетю i не передбачае надм1рного комплексування. Уявлення про щл1сшсть системн TBK новшшс розкриваеться через нониття eidiioiuewin i зв'язки, як1 утворюють структуру снстсмн. Структура — це не лише невна впорядковашеть взаемозв'язк1в М1Ж слсментамп, а й i'x вид^ення. Bona внетунае основою функцкшуцашш будь-икш систем».

Елемент — це складова частнна нрн заданому способ! члену вання об'екту. Найхарактершша властшнсть гсограф1чного слсменту — його здатшеть встуиатн у територылын поеднання з пшшмн слсментамн. В результат! породжуеться невна цЬйсшсть, що можс розглядатнсь як нова iiicicTb. Icpapxi'miiii piuciib слемента вказус на неиод'1лыисть в рамках нсвннх взаемозв'язк1в i н1дносин. Тому

¡зним за величиною i складшстю сусшлыю-гсографнчним системам ¡дпов1дае pisinnl р1вень впорядкованих елеметтв.

Оск1лыси тсритор1алыю-виробнич1 комнлскси — це полктруктурш творения, в npoueci вивчення територ1алыю1 оргашзацп виробництва а piuni державного комплексу Украши i репоналышх TBK, ми нходилн з того, що ттегральпою категорию структурного аналглу с щнкцюналъна структура. Ii розглядаютъ як'сукуптсть зв'язтв nix оппонентами щлого, euympiiuid властивоат предметов i яаищ. Гоглиблене вивчення складу, сшввйшошення i взаемозв'язюв у иробничо-тернтор1алышх системах проводилось на основ! анализу рьох головннх структур: фушщшшлъно-компонентног (склад, укупшеть галузей, вид ¡в ;пяльност1, штеграцш); функцюнально-щттор1алъно1 (ciiiiini/шошення pi3inix форм територ1ального оссредження виробництва); фуищюиалъно-управлтсъкоК (iepapxt4Ho порядкована система унравлшня виробництвом на в1дпов1дшй ериторп).

В дашй робот! розкриваеться методика структурного анализу осподарсысого комплексу макрорайону. В nponeci анал!зу |>ункц10налы10-галузсв01 структурн було ви/илено дек^лька основних труктурних ¡ерарх1чннх pientB (стунешв), виходячи з того, що кожна алузева система вистунае шдсистемою штегральшн територ1ально\' :истеми району, в якш вона фуцкцшнуе.

Для практичного анал!зу за основу були взят1 так! осношп струк-ypni iepapxi4ni piuni (cTyneni) komiiohchthoi структур» TBK макро-)айону: 1) комилекеш штегралъш шдсистсмн; 2) загальногалузев1 шд-¡истсми; 3) М1жгалузев1 шдсистеми; 4) внутр1галузев1 шдсистеми.

3 метою ноглнбленого анал1зу М1жгалузевих зв'язюв i тшнзацм шробничих TepiiTopiajibiiiix утворснь застосувався метод циклов енерго-виробничих циклов — ЕВЦ). Вивчення райошшх внробничих сомплекс!в за допомогою цього методу дозволяе з найб1льшою :фектившстю внрнпунати питания всеб1чного комплексного шкористання ириродних i сконом1чних pecypciB, розгортання не лише гсиовних, але й додатковнх, допом1жних, обслуговуючих виробництв. Эсшльки ЕВЦ несе м1жгалузеву шформащю, вона значно новшша В1д жремих галузей. До того ж внд^лення сукунност! виробництв навколо основних iipoiiecin дозволяе глибоко проанал1зувати найб'1льш cTiiiKi шробнши зв'язки, ЯК1 вшграють основну роль в комплсксо-^твореннш. >

Проа1]ал13о»аш взаемозв'язки слсмсштв циклов, що функщонують ia територп Донецького, Придшпровського, Xapiciucbicoio, Прнкариат-

ського райошв Украшн. Головна особливкть внутрициклових зи'язши — посл1Довшсть розвнтку, тобто вони мають исрсважно всртикалышй характер. Для анал1зу брались так1 групп зв'нзкш: виробничо-тсхноло-riHiii (вертикальш, горизонтальш, KooncpoBani, допом1жш); виробничо-сконом1Ч1н (рссурсно-сировншп, обслуговуюч1, 1ПДСОбш); ностаналыю-збутов1 (матер1ально-техшчш). НайбЦьшс увагн прид1лялось зв'язкам, що розвиваються на ochobi носл1довно1 обробки сировини з метою и комплексного використання i утил1зацп в!дход1в виробництва. Анализ виробничих зв'язмв у циклах ноказуе, що на територп Украшн i в основннх perionax необх1дно розвиватн виробництва, як! компенсують роз1рваш технолопчш ланки виробництв з метою створсння замкнутих циклов, забезненують випуск Biipoöiß загалыюмашннобуд1Вного та м1жгалузевого нризначення.

2.5. Основт концептуальт положения методики досл1д-ження функщоналъно-територгалъпог структури виробництва. Систематика i класифЫащя елементгв.

Функщонально-територ1альна структура виробництва формуетьси на ochobi процессе концентрацн, спсщал1зацн, днверсифнчацп i вщбивае, з одного боку, тсритор1альш вщмши у склад1 i зв'язках компоненте (елемент1в) сусшлыюго виробництва, з ¡ншого — едшеть i взаемообумовлсшсть цих компонентов на pisuiix ровнях сощально-економ1чш1х сшлышстей. В сукушнй оргашзацп сушильного виробництва територ1альна структура i тсритор1алы1С унравлпши бсзиосередньо взаемозв'нзаш як ланки системи територ1алыю1 оргашзаци виробництва.

Необх1Д1ю в^дзначити, що доенть тривалин час тсритор'шльна структура в економ1ко-географ1чних дослшженнях розглядаеться як склад i сп1вв1дношсння в систем! народного господарства крашн, TBK, pi3inix територ^алышх таксошв — зон, pafioniß, шдраношв, вузл1в. Такнн шдх!д потрсбуе додаткового вивчення територ1алынн концентрацн та внутр1шньотеритор1альних вщноенн у зазначених елементах територ1ально'1 структури.

Оскчльки тсритор1альна структура характеризуетьсн piano-маштшетю слемитв, зв'язюв i вщношень у npoueci виробництва i вщтворення, необх1дно bcj слсменти систсматизувати i класифисувати. Розглядаючн територ^альну структуру сусшльно-територ1алыюго комплексу, М.М. Паламарчук вид1ляе чотири тшш слсмснт1в: точ-ков{ — один населений пункт; вузловг — ноеднання кишкох шдпоспо блнзько розташованнх цснтр1в i пупков; ареалып — невний ареал дискретного поширення об'екпв; рег'юнальт — Bei об'екти в межах

свого ареалу, В основу такси тишзаци иокладеш сти"нс1 поеднання тсритор1алышх вёдносин М1ж виробничимн об'ектами, що типов« повторюються: взаеморозташуванни, тсриторЁальна сшльшсть, тери-тортльна концентращя, М1сцс розташування.

В данш робот! елсмснти територ1альноУ структури виробництва класиф'1куютьея за такими ознаками: 1) за ступеней складност! вони нод1ляються на прост! I складш. Вщнесення елсметтв до р1зного ступени складное™ залежнть, нерш за все, в1д глибини розгалужснос™ внутрииньо-територ!алышх в1дносин 1 р1вня деТал!заци д0сл1дження того чи шшого слемента; 2) за ¡ерархнною уиорядковашетю — на первшпи (непо/илыи) тдсистеми, територЁалыи шдснстсми р1зного порядку, що 1ерарх1чно шдпоридковаш одна одшй, 1 територ1альш системи; 3) за розвинешетю функций — на однофункцшнальш, багато-функщональш та штегралыи; 4) за штененвшетю 1 яюсним р1внем зв'язк1в елементи грунуються у класи: автономш (¡зольоваш), групов1, для яких характер»! оносередковаш зв'язки з сшлыюю територ1ею, територ1альш поеднання елемештв, що характеризуються безносеред шми матер1алыш-речовишшми зв'язками, як внутршшми, так I зовшшшми, територ1алын комплекси на локальному \ репональному р!внях з системою розвинсних зв'язюв.

Зважаючи на те, що в сучасшй науковш лггератур1 анал1з тернто-р1ально1 структури в багатьох шшадках носить описовнй характер, вшшкае иотреба в узагальненш наукових концепций та у розробш методолопчного шдходу до класифЁкаци виробничо-тери7ор1алышх утворень в систем'1 територЁалъноУ оргашзацп виробництва. В процесс вивчення р1зних наукових шдходёв до ироблеми територ1алыюУ структури виробництва було встановлено, що при внд1ленш клас1В територ1алышх елсмент1В (систем) необхшю враховувати дв1 основш групи ознак, на як! снираються б1лышсть досл!дник1в, а саме: 1) масштабшсть тсриторп, обсяги виробництва, ранги територтлышх систем; 2) склад 1 стввЁдношення елсмент1в, Ух взаемозв'зкн \ структурно-функщоналыи особливост1 систем. На основ! нсршоУ групп вказаних ознак рекомендуеться ии/иляти два класи систем, що утворюють основу териюр1алы!0У структури: локалыи \ репональш. Локалыи системи формуються в результат! територшльноУ концентрацп виробництва 1 населения, характеризуються виеоким р1внем взаемозв'язаност! \ сшлыюст1 слсмснтш при моноцентричному характер! розмщення об'еючв у пунктах, центрах, вузлах, агломеращях. Репональш системи здебиьшого характеризуються

пнутршшьшо днферснщацдсю, полщентричним розмиценням вироб ннцтва i його ланок у внгляд! арсалш, зон, райошв.

На ociioui другоУ групп ознак тсритор1алып снстеми ш>д1ляютьс; на: 1) штегралып (багатошльош), що функцюнують у форм репоналышх i локальннх TBK, систем скономоко-географочнш районов, адмппстратшших одиниць; 2) часткош (одношльош шдснстеми, яю охонлюють окрем1 слсменти сусшльного виробннцтва ; 'ix зв'язками i вщношеннями. Таш шдсистсми функщонують у форм репональних i локальннх галузевнх, м1жгалузсвих та шших фор> оргашзацй' виробннцтва. Методичш ннтаннн досл"1дження тсрито р1ально\' структурн виробннцтва бильш детально внсвгглеш в нраця> (1, 2, 3, 5, 8, 11, 31, 32, 36).

Переход до ринковнх В1дн0син вносить невш змши j територ!альну структуру продуктивннх сил У крайни внаслЦок формування вузл!в ринковоГ шфраструктури, технопол1с!в та вишнт CKOHOMiMHiix зон. Матер1алып елсменти ринковоУ шфраструктури (товарш, фондов!, валютт б1рж1, комерцпнй банки та in.) створюють i розвиваються у найб1лын 1ндустр1альннх, науковнх, фшансових i культурних центрах. Технопол1Сн (техшчш нацшнальш парки) почннають формуватись в ареалах концентраци науково-досл^дшн д1яльност1, вищо1 ocßiTH з розвитком на цш ocnoni штелектуалышх виробництв. Б1лышсть з них будуть розташоваш на територй' великих цснтри> у населения пунктах з еколопчно чистими тернтор1ямн. Особлнвий статус матимуть вш>ш eKOHOMi4iii зонн, що будуть шдокремлсш В1Д шшоН територй через особлнвий митний, податковий, валютннй режим (райони Закарпатгя, Крнму, Одеси та in.).

2.6. Еконоличне ■ районування, його роль в доелгджешп територ1ально1 оргашзацй виробництва, виявлент i вивчент територхально-виробничих систем.

Одним з важливих М1жднсциплшарних методов наукового анализу i синтезу економжо-географ1чних явшц i нроцеЫв у сусшлыюму госнодарств1 крапш е метод економ1чного районування. Науковс видмення райошв може бути здшенене на ocnoßi аналКзу всього виробництва кра'ши як нерозривного щлого. Методика екоиом1Чного районування повинна базуватися на аналЫ не окремо взятих показник1в, або ознак, а, перш за все, на врахуванш особлнвостсн сощалыгоТ структурн територй, снецнфш! и виробничоУ Д1нлытст1, участ1 в гсограф1чпому нодел! пращ. Застосування методу районування дозволяв глнбоко вивчати нроцссн госнодарсько1 рспонал-1заци з метою прогнозування, нланування i управления внробництвом та

пов'язашши з ним сферами людсысоУ дшльногп. Суть ckoiiomíhiioio районування полягае у иодЫ тсрнторн краУни на частини — шдносно дифсрснцШоваш циисш тсрнтор1альш систсмн продуктивних сил, у визначсшн 1с1лыс1сних i як1сних характеристик цих частин та внявлешп загалышх í часткових закономерностей ix формування.

В остапнш час у зв'язку з соц1ал1защею сусгнльного розвнтку i ноглиблсним вивченням соц1ально-економ1чних явищ i нроцсс1в у pisirax perionax, ckohomíuhc районування вистунае як етап б1лын штегрального по сво'Уй сут'( сусшльно-географ1чного районування, в якому категория "ckoiiomíhiiuíí район" трансформуеться в "сусшлыю-географ^чний район". Основу сусшльно-географ1чного району стаповить В1дпов1дний сустльно-географ1чний комплекс. В даному досл1дженш акцентуеться увага на виробничих комплексах, що вистунають материальною основою сусшльно-гсограф1чних районш. Анал1з виробничих комплекЫв сустльно-географ!чних райошв е одшею з умов паукового обгрунтування територ^ального управлшня сусшлышм господарством.

Головним завданням економ1чного раойнування е об'ективне вияв-лсиня на територп краУни територ1альио-внробннчих комнлсксш як складовнх eK0H0MÍ4H0r0 району та слемснтш територ1альноУ структурн виробництва, форм його просторовоУ диференщацн. Кожсн район — це система елемеипв продуктивних сил, що характеризуемся внутршньою неоднор1дн1Стю, спец'1ал'1защею, цЫсшстю, структур-híctio i BHyrpiiuHboio орган1зац1сю. Ефектипшсть територ1алыю? оргашзаци району полягае у досягнеши високого piona комплексное™ його госнодарства (комплексно-нропорцшного розвитку bcíx складо-вих компонентов), що забезпечуеться на ociiobí найб!льш новного використамня природних, матер1альних i трудових pecypciß, payio-нал1заци систсми HiiyTpipanoimiix зв'язив, дотримання необхиших еколопчних умов виробництва.

Важливе метод олопчне значения мають ознаки, фактори i принцшш районування зпдно з якими проводилось досл!дження.

Головными озпаками еконотчого (сустльпо-географЫного) районування припнято вважати: 1) наявшеть на територп району oprani-зуючого центру (ядра), з яким пов'язана вся виробнича i сощальна /йилыпеть niei територ1альноУ сшльносто; 2) формування у район! тсритор1алыюТ систсмн (TBK), що об'еднуе галуз1 i види виробннчоУ сфери i безпоссредиьо взаемод1е з нсв1фобничими, сошалышми та еколопчнимн структурами; 3) виробш1чо-тсритор1альна спешал'ичашн району в загальнодержавному географ1чному подШ та штеграцн

npaiii; 4) територ1альна комплсксшсть, яка ироявляеться комнлсксно-нронорцшшй оргашзацп ocix складовнх ланок галузсннх i м1жгалузсвих утворень, окрсмих иунктхв, центр1в, вузл'ш шдрайошв.

Факторами райопоутворюючого нроцссу вистунають дпо'п силн як! е внутренним джсрслом формування i розвитку юснодарсько систсми району. 1х об'еднано у Tani основш груни: економ1чш СОЩаЛЬШ, Нр1фОДШ, тсхшко-сконом'шш, сколопчш, pinikobl Конкретно вп лив pianiix грун фактор1в на формування район! нроявляеться у pißHi розвитку географ'шного под'1лу i штеграцп iipaui матер^ально-тсхшчноУ бази внробництва, наявносп необхшш: нриродннх i трудових pecypciß, зокрема ix використання, piuti урбашзацн територи, розвитку виробничоУ i сошально1 шфра структури.

Принципами екоиом1чного райопуванпя в науковш i практични д1ялъносп керуються як вих1дними иоложеннями. До таких принцинн належать: принцип об'ективнос™, перспективное™, ефсктнвно гшжрайонцо! снещал1заци, комплексное™ (комплексно-нропорцишоп розвитку), едност! сконом1чного районування i адмийстратнвно територхального нод!лу, сколопчност1.

При внивленш виробш1чо-тсритор1алышх систем методом району вання в nponeci досл1джсння значна увага придишлась инда> економ!чного районування, внвченню TimiB районов i ix iepapxii Розглядаються види штегрального (загальносконом1чного) та галу зевого районування.

1нтегральнс економ!чне районування Украши представлено мшро-мезо- i макросистемами i охоплюе TaKi icpapxinni стунсш вццшведиш TBK: 1) локальних м^крорайошв; 2) економ1чних шдрайошв; 3) адм1 HicTpaTiiBinix областей; 4) основннх економ1чних район in. Найнижчок таксоном1чною одшшцею штегрального районування е м1крорайон, i основ! якого лежить локальшш TBK. Bin охоплюе Bei основн; виробнич! нроцеси i сполучеш з ними систсми розееленни населения виробничу i соц^альну шфраструктури. Поняття микрорайону включас в себе потешиалып нриродш, матер1альш i нсматср1алыи рссурсн тернторпо неохоплену виробництвом, резервну тсриторпо. За cboiV складом i структурою микрорайон значно ширше поняття шн "локалышй TBIC".

Мстодолопчш i методичш положения дсл1м1таци aeix piniiin iirrer-рально-виробничнх систем paiioniu нередбачалн врахуваннн головних ознак районування i фактор!в районоутворення. Обов'язковим було

гакож дотриманни сформульованих иринцишв. При цьому аиалкзуиа-лись методолопчш шдходи р'кчннх автор-1в 1 зокрсма украУнсысих економи<о-географ1в, якё внесли в останнш час значний доробок и теорпо 1 методику дано! проблемн (Ф.Д.Застаиний, В.А.Поиовкш, М.Д.Шстун, ОЛ.ШаблШ).

На основ! синтезу лауковоУ I навчальноУ л1тератури розробок нрактичиих аспскт1в рспоналышх проблем розвитку сконом'1ки УкраУни, невного доробку кафедри сконом1чноУ I сощальноУ географ1У Кшвського ушверентету ¡мен! Тараса Шевченка, в дослЦжсши прийнята схема нод!лу тсриторп УкраУни на 9 основиих економ!чних райошв: 1. Столичний (КиУвський): КиУвсыса, Черншвська \ Житомирська облает!; 2. Централышй: Черкасыса 1 Шровоградська пбластц 3. Швшчно-Схёдний: Харювська, Полтавська \ Сумська пбласт1; 4. Донецький: Донецька 1 Луганська областг, 5. Придшировський: Дшпропетровська 1 Запор!зька облает!; 6. Прнчорноморський: Одеська, МиколаУвська, Херсонська облает! I Автономна реснублпга Крим; 7. Под1льський: Вшницька, Хмельницыса 1 Терношльська облает!; 8. Пршсарнатський: Льв1вська, 1вано-Франювеька, Закарпатська 1 Чершвецька облает!; 9. Швшчно-Захдашй: Волинська ! Р!вненська облает!.

Така стса райошв уже сьогодн! може використовуватись для )егулюнання основних економхчних иронорц!й, формування репональ-юго географ!чного нод1лу пращ, розробки 1 вт1лення иайважливших финцишв державноУ репоналыюУ нолтиш, а також для науково-шал1тичш1х 1 прогнозних ц!лей. Автором ироведене комилексне ишчешш ряду район!в мезор!вня в економ!ко-географ!чних ;кснедищях. Зокрсма здшенено комнлексний анал!з обласних ТВК {швськоУ, ЖнтомирськоУ, ЧерншвськоУ, ЧеркаськоУ, ВпшицькоУ ! ЗолилськоУ областей. Результата онублжоваш в ряд! наукових роб!т 17, 31, 32, 39, 40, 47, 50).

В досл^жсши розглядаеться також система галузевого »айонування за такими основннми трупами: районування лрнродннх >есурс!в, демограф!чних умов виробництва, галузей виробництва — фомислового, сйшськогосиодарського, буд!вництва; окремих ;омплексних галузей (мсталурпУ, машинобудування, Х1ми, лсгкоУ 1ромисловост1 та ш.), галузей невиробничоУ сфери. Детально ;0сл1джувались система нромислового районування УкраУни, зокрсма ак! його формн оргашзаци як галузев! (спец!ал!зован!) та 1агатогалузев1 (штегралый) нромислов'1 райони. Щ питания нсвшновались автором в нубл1кац!ях (3, 20, 31, 49).

2.7. Науково-методичт основы промыслового районуван-ня. Система промысловых районов Укроти.

Районування нромислового внробництва розглядасться як складова частила ск0Н0М1ЧН0Г0 районування 1 як пас(б для дальшого вдосконалсння тсритор1алык>У оргашзашУ продуктивних сил краУнн. Його суть нолягае у виявленш нромислово-територ1алышх утворсиь р13ного таксоном1чаого рангу, що формуються шд внливом загалышх I рспональних закономерностей територ1альноУ оргашзацп внробництва.

Теоретико-методнчш асискти нромислового районування вивчсш наукою 1 практикою ноки що нсдостатньо. Значний науковий вклад у розробку тсорп I методики цього паукового наирямку зробилн свого часу М.М.Колосовськнй, а шсля нього А.Т.Хрущов, М.Т.Агафонов, М.Д.Шаригш, М.М.Паламарчук, Л.М.Корсцький, Ф.Д.Заставиин, 1.0.Горленко, ОЛ.Шаблш та ш. Переважна частина нублпсацш нрнсвячсна оптим!заци вшеУ систсмн промислово-тсритор1альних комплекЫв для досягнсння максимального ефскту в сусшльному господарстви

Характерною особлив^стю нромислових райошв е чггко внражена шдустртльна спсщал1защя 1 структура. Часто при под1бност! снец'|-ал1зацп нромнслов! районн мають р^зну структуру. Остання формуеться залежно шд розвнтку внутркалузсвнх 1 м!жгалузевнх внробничих зв'язкш, р!вня комплексное™ галузей, стуненя завершеноеп окремих енерго-внробничих цшипв.

Методика дооидження нромислових районов нсредбачае нодишти Ух на галузев» (снешал1зоваш) 1 багатогалузсв! (¡нтегральш). При внд1ленш (дел1м1тацп) нромнсловнх райошв найнажлшпша роль выводиться анал1зу снстемн внутршшх зв'язкгв, що фпссують В1дносинн мш галузями, пунктами \ центрами, а також виявлсшно форм зосерсдження мшералыю-сировинних ресурс1в, на баз! яках формуються центри Ух видобутку I переробки. Контури нромислових районов реально внявляються за умови глибокого анал1зу системи посслснь 1 адмпистратнвно-територ^алышх одиниць на тсриторп краУни.

Вивчсння систсмн нромислових райошв УкраУни дозволяе стверджувати, що вс! вони В1др1зняються М1Ж собою рядом озиак, а самс: масштабами виробннцтва I тсриторп, умовамн формування, забезнеченням сировиною, трудовими ресурсами, снсщалёзащею, структурою внробництва, характером внутршппх ! зовшшшх яв'яяшв, новнотою внробничих цикл1в. На основ! генетачннх, функщоналышх 1 структурних ознак, а також анал1зу розм1щсння нромислових об'ектп»,

коицентрацп виробництва 1 населения вид«ляються р1зш тннн нромислових райошв. За часом формування розркшяють старонромпслов1 1 нов1 район», а за характером виробництва — добувш, обробш та зм!шаш. Найважлившшми ознаками типологи е снешал'1защя (внробничий наирямок) 1 структура виробництва. На основ! внвчення вс1Х ознак у межах УкраУни булн вндмеш групп нромисловнх райошв з нсвиими сшлышми рисами.

1. Районы гндустргальиого напрямку розвитку з доенть внеоким р!внем забезнечення м!нерально-сировиш1имн ресурсами 1 достатньою К1лыс1стю трудових ресурсов. Вони спсщал^зуються на видобутку на липа, сировшш для обробноУ промисловосто; на переробц! мшсралыю-сировшших ресурс! в 1 характернзуються р1зким переважанням виробництва засоб!в виробництва над виробництвом предметов споживання — Донецький ! Прндшпровсышй.

2. 1ндус1щпалъио-аграр1п районы з обмеженими запасами мшерально-сировшншх ресурс1в, »¡деутшетю нал1ша, значними С1льськогоснодарськнми ресурсами I наявшетю достатньоУ к!лькост! трудових ресурс1в. Вони спешалшуються на галузях обробноУ промисловост!, зокрема на виробництоп продукцп машинобудування — Кшвський, Хармвський, Причорноморський.

3. ]пдуспцпалыю-аграрт райоии з недостатшстю палнвних ! мшерально-сировшншх ресурс!« для розвитку промисловосто ! значною кьлыастю с1льськогосподарських ресурс!в. Основними галузямп спсщал!заци тут е: трудомктке машинобудування, харчова, легка промислов^сть та ряд виробництв, що пов'язан! з видобутком окремих Ш1Д1В мшералыюУ сировшш — По/нльсысий, Прикарпатський, Волинськнй.

Анал!з показшнав внробництва в розр1з! основних промислових райошв УкраУни (табл. 1) ноказуе, що в 1995 р. на Донецький 1 Придшпровський район» припадало 54,1% виробленоУ промисловоУ продукцп.

Пор1вняно з 1990 роком Ух частка у промнеловому виробництои УкраУни зб^льшнлась на 13,4%. На щ два района припадало 37,2% кашталовкладснь шдприемств вс!х форм власносто. Решта райошв знизили питому вагу промислового виробництва у промнеловому комплекс! УкраУни (кр!м областей ОдсськоУ, 1вано-Франк!всысоУ, МиколаУвськоУ). За сумою кашталовкладснь на нерше м1сце виншов Кшвський район. Вивчсиня нромислових районов на основ! анал1зу Ух сисщал1зацп ! виробничнх зв'язкш зд!йсшовалось з дономогою методу цнклш. Найб^льш характсриими в тсритор!алыйй оргашзацп

виробництва иромнслових районов УкраУнн е так! тиии утворспь, 1 осити яких закладеш ноеднання псвних цшслш: 1) вупльна нромн елов1Сть — мсталурпя, вупльна иромислошсть — х!М1н — в района: вид об утку вуплля ! розвитку мсталургп з новннм циклом; 2) мсталур пя повного циклу, мсталурпя — машинобудунання — в района; прннчо-рудноУ нромисловоет! 1 розвитку металурги з новннм циклом 3) мсталурпя — машинобудування — хш1я, машинобудування — х! м'ш — в районах видобутку I хём1чно'1 нерсробки вуплля, розвитк; металургп з нсиоиннм циклом та галузсй машинобудування; 4) приич; х!м1я з иовним циклом — в районах видобутку Ё исрсробки прничо Х1М1ЧН01 снровини; 5) пдроенергетика \ галуз1, що на основ! гравстащ притягуються до неУ — в районах функщонування великих 1 ссрсдш; ГЕС.

Автором проведен! досл1дження структурн, снещал1заци виробннчих зв'язюв ряду галузевих райошв УкраУни т; енерговнробничих цикл1в: лкоиромислового, льононромислово! о бурякоцукрового (7, 22, 23, 24, 26).

2.8. Методологшгп та методичт питания комплексногс аналгзу промислових вузлгв.

Промислош вузлн — це та основа, на нкш формуютьея 1 розвиваютьо системи населеннх м1сць, у тому числ1 »пськ! агломерацп. Зако ном1рност! формувашш Ух иромнслових комплексов, взаемод^я нроми слових об'еюпв з населениям, пр1фодою 1 територшю — одне з склад них багатоаснсктних нитань тсритор^альноУ оргашзацп виробництва.

В економ1ко-географ1чнш наущ промисловий вузол розглндаетьс! як локал1Эоване комилексне утворення, "значна законом1рш концентращя (агломеращя) промислових тдприемств, житловиз масив!в 1 шдприемств обслуговування, що займае територЬо однок м1ста або к1Лькох м!ст I поселень м1ського тш!у" (Ю.Г.Саушкш) Обов'язковою умовою такого утворення е взаемообумовлсш ноеднання шдприемств на оснош сшльност! використання пр!фодних трудових ресурсов, м1сцевоУ матерЁалыю-техшчноУ баз», виробннчоУ сощальноУ шфраструктури.

При досл1джешй иромнслових вузл1в УкраУни в основу Ух виявлснш було покладено ряд ознак, а саме: стушнь комплексное™ I особли востУ спещал1зацп виробництва; едшсть транспортно-гсограф1чног( положения зв'язаних М1Ж собою шдириемств I «нлынсть ¡нфра структури; сшлыпсть системи розсслення населения; скопом ¡чн; сфектившеть територшльноУ оргашзацп виробництва. В дашй науковп

Таблиц» 1

Промнслов! райони Укра'ши за тсритор}сю, населениям, нромисловнм виробшщтвом 1 кашталовкладенними у 1995 р., %*

Промислов! район«, що фуикю-нують на тернто-рпТ труп областей Питома вага в УкраУш Каттало-вкладешш (всього) Найбмыш промнелов! вузли

Терн-тор1я Населения Промнсловс виробншггво

Доиецъкий (Донсцька, Лу-гапська) 8,8 15,6 30,0 18,8 До11сцько-МакГ1Вськнй, Гор-л1всько-6иак"|евський, Ста-ханово-Комунарськнй, Кра-маторсько-Костянтитвькнй, Лиспча11сько-Руб1жа11ськ11й, Лугапськнй, Мар1упольсь-кнй, Торезо-Сшжнянський

Приднтров-ський (Дишро-петровська, Запо-р1зька, Кфово-градська) 13,8 14,0 24,1 18,4 Дтпропстровсько-Днтро-дзержииський, КриворЬь-кнй, Запор>зькш1, Шко-лольськнй, ОлександрШ-ськнй

Швшчно-Схгд-ний (Харктська, Полтавська, Сум-ська) 13,9 12,1 11,4 11,5 Харювськнй, Сумськнй, Полтавськнй, Кременчуиь-кий

Кигвський (Ки-Увська, Черкась-ка, Чершпвська, Житомирська) 18,6 17,3 12,5 20,3 Кшвськкй, Б1Лоцерк1й-ський, Черкаський, Жнто-мирський, Чертпвськин

Подгльский (Впшицька, Хмсльшшька, Тернотльська) 10,1 8,9 4,8 6,9 В'иишцький, Хмслышцькнй, Териошльськнй.

Прикарпат-ськгш (Льшв-ська, 1в.-Франк1в-ська, Чери1вснь-ка, Закарпатська) 9,4 12,5 7,2 8,3 Льв1вськнй, Чсрвоиоград-ськин, 1ва110-Фраик1Вський, Калусько-Долинськнй, Чср-швеиькнй, Ужгородськнй, Мукач'шський

Волинсъкий (Волипська, Р|В-псиська) fi.fi 4,4 2,2 3,5 ЛуИЬКНЙ, Р|ВНСПСЫШЙ, Нововолииськпй

Причорномор-съкий (Одсська, МпколаТвська, Хсрсонська обл., А.Р. Крнм 18,8 15,2 7,9 12,3 Одсськнй, МмколаУвський, Хсрсонськнй, Слмферополь-ськнй, Ссвастопольськнн

*Розрахопапо I складено актором з;| даиимн Мшстату Укра'ши.

робот1 нромислов! вузлн розглядаютьсн як ядра районоутворсння, складова частина локальннх TBK i важлива таксоном1чна одшшця промнслового районування.

Методика виявлеиня контуру вузла передбачала анал1з зв'яз!ав, що склалися мёж промнеловнми шднриемствами на ocnoni поставок сировшш, налнва i електроснергп, нашвфабршошв i комплектуючнх внробн); встановлсння зонн тижшня до цснтр1в виробництва (ядер) за даннми трудовнх ноТздок населения; анал13 комушкацшиих зв'язшв (взаемне внкорнстання шднриемствами р1зних шженерннх сиоруд, об'екпв по знешкодженню в1дход1в виробництва та ix иереробкн, водоностачаншо i очищению води). Отже, нромисловнй вузол можс охоплювати одне або шлька поселень, розм1щених на вщеташ, що доступна для щодешшх трудовнх поУздок населения. При цьому необх1дно керуватися загальнонрийиятим положениям про те, що нромисловнй вузол обмежуеться рубежем, за межами якого втрачаються нереваги не лише комплексного розм1щення шднриемства, але й розеелення трудящих.

Досл1джеиия структуры промыслового вузла в галузевому i тсрятор!альному аспектах базувалось на виявленш внутренних i зовшшшх зв'язшв його комплексу. Biiyipiuini зв'язки об'еднувались у типи: енровннш, наливно-енергетичш, виробнич1, трудов!, комушка-цшш. Зовшшш зв'язки охонлюють yci нсрел1чеш типи, KpiM комушкацШних (зв'язки промнслового "cepßicy"). Основний метод досл1джсш1я виробннчих зв'язк1в нромислових вузл^в — метод енерговиробннчих цикл in (ЕВЦ). За умови його застосування Bei зв'язки под1ляються на внутрщиклов! економ!КО-технолопчш (зв'язки внутршшьсн структури); М1жцикл01п виробнич! (м!ж структурами); внутр1райошн (загальноеконом^чш). При дослЦжсши структури i ЗВ'ЯЗК1В нромислових вузл^в використовувались МСТОДНЧШ розробки А.Т.Хрущова, М.Д.Шаригша, А.Л.Деменева, Л.М.Корецького та шших автор!в.

Pieenb спещал1заци галузей промисловост! вузла внзначався за допомогою показникш — шдсксёв, що розраховувалнсь за методикою занроионованою В.В.К1становим: вдаюшення nirroMoi ваги галуз1 у иромисловому вузл! до нитомоё ваги аналогично? галуз! у промнсловост! краУни. KpiM шдскса снсц1ал1защ? обчислювався також иор1внялышй иоказник виробництва нродукци нромисловосп на душу населения. Для внявлення рол1 галуз1 в м1жрайонному обмип застосовувався коефадент м1жранонно? товарноеп — в1дношення чистого внвозу нродукцй' до загального обсягу и внробництва у «yajii.

Ргвень комплексноспп анал1зувався на основ-! таких грун юказншпв: а) показчики загалъного гидустргалыюго роз в и тку вузла 'сш1ш!дн0шснш1 внробництва нродукцп грун "А" 1 "Б", внробннцтва фомисловоУ нродукцп на душу насслсннн, иитома вага нромислово-шробннчого персоналу в чиселышст! всього населения на 1000 чол., шртость основннх виробннчих фондов на душу населения); 6) показ-шки багатосторопностг развитку промисловго вузла (к!льк1сть алузей основно! снец1ал1зацп, галузевнй склад 1 структура фомнсловосп); в) показчики развитку внутргвузловах виробничих гв'язк1в (шлыасть виробництв, ям взаемопов'язаш в циклах 1 'винадкових" галузей, нитома вага виробленоУ у вузл! продукщУ у !С1Й спожнтш ннутр! даного вузла, иитома вага внутрпалузевих сооперованих поставок у вс^х кооиерованнх поставках). Для кожноУ •рунн ноказнимв принмались певш критерп (еталоии), за якимн южна було б ор1ентуватнсь, дослщжуючи будь-який нромнеловий >узол.

Ефектив1псть розвитку промыслового вузла визначалась за юпомогою снстсми иоказншив: р'1веиь коонерування 1 комбшування шробництва внутр! вузла та за його межами; стушнь рацюналъпого шкористання енровини (стади переробки); р!вень оргашзаци охорони ювколиишього середовища; вартктъ затрат на виробництво готово! фодукцп та величина нрибутку у прошдних галузях спешал'1заци. 1кономршнй ефект при розм1щеши шдприемств на комнактшй ериторп вузла дощлъно внзначити за формулою:

Ек=[(Кк х Пк х 3«)/ 1001 - [(К, х П| х Зп!)/ 100], де Ек -.фектавшеть компактного розмпцення шдприемств; Кк — коефииент :фективност1 при компактному розм1щснш в розрахунку на одне идприемство, ш.о складае за проектними даннми 2,5%; Пк 1 П-, — члыасть компактно та 13ольовано розмщеннх хйднриемств; З^ I Зп; — [ривсдснЁ затратн при компактному та ¡зольованому розмицеиш !!днрнемств.

В основу досл1джс11ня промислових вузлш УкраУни булн юкладеш дв1 найважлнвши ознаки: виробнича (економ1чна) 1 еритор^альна (географ1чна). Перша вказуе на -спещал1зацпо функцио) \ структуру нромислового комплексу вузла. Друга — на еритор1альну оргашзацно внробннцтва. IV можна розглядати як одаткову, що розкрнвае особлнвост! оргашзащУ 1 тяжшня тсриторп перифери) до ядра.

За виробничим профилем нромислов} вузли под!ляються на обувш, обробш ! змшганого тину. За спсшалшащею —

вузысосисща./изоиаш (галузан), цшрокосисщал!зоваш (багатогалу-зев1); за структурою вироблицтва — прост! 1 складш; за стунснсм лриюсп — ловшстю сформован'1, реконструйоваш \ ночатковоУ стади формуваинн; за умовамн формування — сформован! на баз1 сировншшх { налнвно-енергетичних рссурс1в, на оспой! широкой: використаиии трудовнх ресурсов, внпдност1 транснортно-гсограф|Чногс положения.

На сьогодш в межах УкраУни видиено, проанал13овано ! ирогно-зовано 65 нромисловнх вузл!в. Детальна характеристика Ух комплекс!) вмещена в "Схемах розвитку ! розмицення нродуктивннх сил" вси адм!н!стративннх одиниць Укра'ши. Проведений в робот! анал1з спеща-л!зацп (виявлення виробничого ироф!лю) дозволив виявити так! груш нромисловнх вузл!в: 1. Вузли \з значним нереважанням галузе!! важкоУ промисловост! — вупльноУ, металургпшоУ, х1м1чно1, ма-шинобуд!вноУ; 2. Вузли з нереважанням' х!м1чних 1 нафтох!м!чннх виробшщтв та розвиненими галузями машииобудування, легкоУ, харчовоУ промисловост!; 3. Вузли ¡з значним переважанням машииобудування та !нших галузей важкоУ промисловост!; 4. Вузли, 1 яких ироф!люючнми е галуз! машннобудування у ноеднанш :: розвитком виробннцтв харчовоУ 1 легко'У промисловост!; 5. Вузли :: нереважанням харчовоУ промисловост!, розвитком середнього ! точной: машииобудування, легко'У промисловост!. Майже половина видиюшп нромисловнх вузл!в (30) спец!ал!зуеться на розвитку галузей машииобудування у ноеднанш з розвитком легкоУ ! харчово'1 промисловост!.

Характерною особлив!стю розвитку нромисловнх вузл'ш УкраУни с висока питома вага винуску промнсловоУ продукци у найбитьнш* вузлах (ионад 100 тис.чол. нромислово-виробничого персоналу). 1хня частка у промисловому виробннцтв! вс!х вузл!в складае 72%, Найвища тернтор!альна концеитрац!я промисловост! в!дм!чаеться у Донецькому ! Прид1Йпровському нромисловнх районах (в!днов!днс 21% ! 18% винуску нродукц!У до загальноУ 1плькост1 в ус1х районах), Дал! йдуть Харк!вський ! КнУвський промислов! района. Характерно, що на ц! район» принадае основна частнна кап!талышх вкладень \ промнелове внробництво УкраУни (в 1995 р. — 69%). За шлыастк: нромисловнх вузл1в, що входить до категори найбишших, иерше м!сщ нос!дае Донецький промисловнн район (15 вузл1в 13 22 в УкраУш).

В ироцес! п!дготовкн роботи автор нров!в конкретн! досл!дженш нромисловнх вузл!в на територп КнУвськоУ, ЖнтомирськоУ ЧершпвеькоУ ! ЧеркаськоУ областей. Результат роботи онубл!кован

в рядё наукових нраць I передан! з рекомендациями облаеннм органам нланування I унравлёиня госнодаретва (8, 19, 36, 44, 45).

2.9. Територ1альна оргатзацгя мгжгалузевих сустльно-господарських комплексы та основш папрнми промисловог 1 агропромисловог полипики в У крапп.

Мёжгалузевё комнлекен розглядаеоться як цёлёснё системи взаемо-пов'язаннх галузей матерёалыеого внробництва в суснёльному юсеео-дарствё краши. 1стотнимн рисами цнх внробннчих систем виступають: багатогалузевнй склад, наявнёсть тёсних взаемозв'язесев 1 кёлькёсних снёввёдношень мёж галузями, субордешацёя в робот! всёх складових елементёв (галузей, н"1дгалузей, нёднрнемств), провёдееа роль у тернторёалыеёй органёзацёё основннх внробннчих структурннх ланок (великих галузей), формуваиня мёжгалузевнх комплексов на рёзних тернторёалышх рёвнях — державному, регёональному, локальному, чётка вираженёсть функцёй всёх галузей, енрямованих на задоволення необхёдннх потреб суснёльства.

Кожен мёжгалузевий комплекс як система об'еднуе структурнё блоки: ядро (галузё, що нрацюють на забезпечення реалёзацёе кёнцевоё мсти внробництва); обслуговуючё галузё, дёяльнёсть яких нередбачае обслуговування тих виробництв, що утворюють ядро; галузё ё види дёяльностё, що сприяють реалёзацёе мети (науково-дослёдна, нроектно-конструкторська дёяльнёсть, управления). В умовах реорганёзацёё внробннчого комплексу держави територёальна органёзацёя мёжгалузевнх комнлексёв потребуе докорённих змён у зв'язку з розробкою Н0В01 полётнки, яка здатна забезнечити ефективну перебудову деформованоТ структури укра'шськоё економёки. Роль державно? нромнеловоё полётикн сьогоднё нолягае у тому, щоб спрямувати наявнё фёнансовё рссурси на ирискорений розвиток галузей ёз швидким обёгом канёталу, а також найбёльш важливих иаукоемннх галузей обробноё промисловостё. Необхёдно розвнвати виробництва, якё б спрнялн завершению розёрваннх тсхнологёчннх яанцюгёв (виробничих циклёв) ё формуванню иовних енерговнробничнх циклёв в основних економёчиих регёонах держави.

Аналёз статистичноё ёнформацёё про стан ё темпи розвитку ¡фомисловостё в цёлому та окремих мёжгалузевнх комнлсксёв за зстаннё н'ять рокёв показав, що в цёлому обсягн промнелового шробництва у 1995 р. порёвняно з нонереднём роком змсншилися на (1,5% нроти 27,3% за 1994 р. Продуктивенсть нрацё у нром!!Словостё шизнлась на 5% нроти 20,8% у 1994 р. Цс свёдчить 1еро уновёлыееееня емееёв надёшея иромнелового внробшщтва. Нанбёлыним зал!ешасться

спад нромислового виробшщтва у комплексах: легко? нромнсловос (на 34,8%), у машинобуд1вному (25,9%), буд^вельному (29,1%). II даннй час ¡снуе наростаючий розрив м!Ж индобувннми та переробннм галузнми. Так, у 1995 р. в структур! нромнсловос™ найбиьша частк припадала на прничо-мсталургишин комплекс (21,9% загалышг обсягу нромнелового виробшщтва у дпочих uinax на 1995 р.) т наливно-енергетичний — (24,6%) (табл.2). На 6a30Bi галуз1 -елсктроснергстику, чорну металурпю i налипну промислов1ст припадало 46,5% виробництва. Збиьшення у загальному обси^ нромислового виробництва частки галузей налнвно-снсргстичного т металургшного комплексов з 19-20% у 1990 р. до 46,5% в 1995 р. бул внклнкано стшким зростанням цш на енергоноси. В машинобуд1вном комплекс! i легкш иромисловосп питома вага матерхалышх затрат структур! niii зростала новмынше, що обумовило зменшення ix частк в структур! виробшщтва.

Таблиця

Структурн! зрушення у промисловост! Укра'пш по м1жгалузеш1Х комплексах в 1990-1995 рр. (% до загальпого тдеумку в поточннх ц'шах)

М1жгалузев1 комилекси i ra.iyai Роки

1990 1992 1993 1994 1995

Всього 100 100 100 100 100

Паливн о-сн с р гсти ч н нй 10.3 21.8 19.4 24.4 24.6

у т.ч. паливна промислов!сть 2.9 6.6 10.1 12.5 11.4

електроснергстика 7.4 15.2 9.3 11.9 13.2

мсталургшний 9.4 23.1 18.2 21.1 21.9

маишнобуд1внин 28.2 18.5 19.4 15.9 16.0

легка промислов1сть 11.2 6.7 6.1 4.3 2.7

харчова нромислов1сть 22.9 12.8 19.2 16.6 15.0

1нш! ГалуЗ! 18.0 17.1 17.7 17.7 19.8

Як евщчать статистнчш дан!, обсяги кашталышх вкладень \ М1жгалузев1 промислов! комнлекен скоротнлнсь у 1995 р. ирот! нопереднього року б1льше як на трстину. При снадаючих темпаз пшестнцш головна ix частка припадала на три галуз!: чорн; металурпю — 17.9%, вуплъну нромисловкть — 22,6%, електро енергетику — 16,3%. Hi галуз! виробляли нродукцио иромЬкноп

шожнвашш, частка яке» в 1995 р. була нспомфно високою 1 становила 30,6% (у 1990 р. — 52,7%). За п'ять рок1в р^зко змсншилась частка фомислових ка1Йталытх вкладснь у машинобудшний комплекс — л {9,3% до 5,5% та у комплекс, що вироблие предмет« сиожнвання, юкрема у галуз1 легкоУ нромисловосп у 3.7 раза.

Найбшьш напружена ситуащя скмгУшс.я у паливно-енергетичиому сомплежЫ. У щлому по УкраУш в 1995 р. було видобуто та вироблсио П,4 млн.т палнва в умовному обчнелеши, що на 8,2% менше, шж у 1994 р. При потреб! 90,6 мли.т сусшлыюму. госнодарству УкраУни юставлено лише 63,2 млн.т вуплля, ¡мнортовано 16,3 млн.т. Потреби сраУни у нафт1 ! газ1 забезпечувались за рахунок влаеннх ресуров шшс на 10 та 20%. Для задоволення потреб сусшлыюго господарства ( нафтопродуктах нсобх1Дно переробляти щор1чно 30-40 млн.т нафтн перероблено в 1995 р. 16,8 млн.т). Тому проблема забезпечення :ус1нлыюго господарства паливом е одшею з найгостртшх. Шльшеиня власного видобутку нафти 1 газу на роз1ндапих родонитах южна досягти за рахунок внровадження нових технологи! 1 фоведення в необх!дному обсяз< геологорозвгдувалышх роб1т, як це (ередбачено национальною ирограмою "Нафта ! газ УкраУни до 2000 »оку".

У складных умовах працювали тдприемства металургишого омплелссу. Через постпшо зростаюч1 цши на сировину та енергоносп, [естачу оборотннх контв, зниження рентабельное™, вимушеш уиинки агрептв, обсяги товарноУ продукцп скоротились у 1995 р. на ,&%. За осташи роки пнтома вага енергоносив у соб!вартост! геталургишоУ нродукцн зросла з 30 до 50%. При зниженш нробництва товарноУ продукцп на 6,4%, сиожнвання природного газу алишилось практично на р1вш мннулого року, а сиожнвання лектроенергп скоротилось лише на 5%. Витрати виробництва ¡дбувались за рахунок трьох факторов — нестач1 енергоноемв, езадов1льиого фшансового стану шднрнемств та зниження цш на [сталоиродукцпо на евгговому ринку.

Територ!альна оргашзащя металурги охоплюе завершений цикл иробиицтв: прничовидобувних \ збагачувалышх, агломерацнпшх, )еросилавних, виробництва вогнетривш, винлавки металу, нереробки торшшоУ сировини. Майже вс! воин зосереджсш в межах Донсцького Придшнровського металурпнннх райошв. Важлнвош особлив!стю гнср1шнього стану розвитку чорноУ мсталурпУ УкраУни е 2Досконал1стъ структурн виробництва, внасл'1док чого при великих ^сягах винуску металонродукцп «¡дчувасться гострпй дефщнт ряду УУ

видёв, що снрнчиняе ввёз прокату чориих мсталёв 8-10 млн.т на рёк. II на налсжному рёвнё 1 ноказннкн науково-тсхнёчного нрогрссу: основ! фонди в галузях зношснё на 60%, що нрнзводнть до великих втр; сировини, налива н слектроенергёё на однннцю иродукцё'ё 1 1 забсзпсчуе належно1 якостё продукцёТ та нормальних екологёчнпх уме виробннцтва.

У м о ш и нов уд {в I юм у комплекс, якнн внзначае розвиток ё технёчни нрогрес П1ШНХ гйлузей економёки кранш, структурна псрсбудог повинна здёйснюватнсь, в нершу чергу, за рахунок прёоритетнл наирямкёв иромислово! 1 науково-технёчно! нолётикн в галузях, ш характернзуються високим скснортним иотенцёалом. Однак у 1995 ] темни внробництва машинобудёвноУ нродукцн порёшшно з 1994 } знизилнсь на 25,9%. Бёльшёсть продукцёУ виявилась неконкурсн ноздатною на внутрёшньому ё зовнёшньому ринках через високу собёвартёсть.

Гснуюча структура машинобудування Укра'пш характсризуетьс переважанним в основному металоемннх галузей 1 недостатнём розшг ком наукоемних. Цс негативно вёдбиваеться на розвитку машинобудё] ного комплексу, нерш за все, на скономёчних показниках. Постунои нёдвищення ефсктнвностё ё якостё роботи иёднрнемст машинобудёвного комплексу буде вёдбуватися шляхом структурш иеребудови ё вдосконалення територёалынн органёзацп, формуванн замкнених тсхнологёчних ланцюгёв на тсрнторёУ державн ё економёчнп районёв. Важливою умовою ефективного розвитку машинобудёвног комплексу е перехёд виробннцтв на новё технологёУ, що забезисчуют вищу продуктивнёсть нрацё ё конкурентноздатнёсть виробёв.

Винятково важливе значения мае аграрна полтшка г розвито агропромислового комплексу.

В сёльськогоснодарському виробництвё нрацюе 4,7 млн. чол., аб майже четверта частина заннятнх у народному господарствё. Прот недостатнёй рёвень забезпечення сёльського госнодарства матсрёальш технёчними ресурсами, порушення паритету цён на продукцё! аграрного сектору ё иромисловостё, нсдосконалёсть виробничг економёчннх вёдносин, нсрозвинснёсть рннковоё ёнфраструктурн та ря ёншнх факторёв рёзко ногёршнлн умовн виробннцтва ё всю систем органёзащё аграрного сектора скономёкн.

В агронромисловому комплексё зосереджсно близько трстнн основннх внробничнх фондёв ё виробляеться третнна нацёоналыки доходу Укра'шн. В 1995 р. внробництво зерна становило 33,9 млн.' що складае 86% до серсдньорёчного иоказника за нонереднё чотнр

роки. На значннх нлощах альсысогосподарсысих упдь сностерпаеться деградащя грунтов, внчсрнуеться сформований рашшс рссурсний потснщал. Внасл1док низькоУ кушвелыюУ снроможносто господарств зиизились закупки техники, мшсралышх добрив, засоб1в захисту рослии. За даними Мпнстерства статистики УкраУни в 1995 р. пор1вшшо з 1994 р. виробництво м'яса в бьчыиосто репошв УкраУни зиизилось на 14%, молока — на 5%, нродовжуетъся скорочсння попипв'я худоби I нтнцк В результат! виробництво продовольчих говар1в також знизилося на 14%.

Негативно вплннули на р1вснь внробннцтва продовольчоУ нродукци недоскопал1Сть фшансово-крсдитноУ пол ¡тики, руйнування системи оптовоУ торпвл1 1 нсконтрольоване ввезення ¡з-за кордону товаров, якi в достатшй шлькосто можуть вииускатись в держав!. Необхдао шдвшцувати техшко-економ{чний ршень на шдпрнемствах харчовоУ нромисловосл, який не в^дпов^дае вимогам науково-гехшчного нрогрссу. Сьогодш зношешеть активноУ частини основних виробничих фонд1в галуз1 становить 50-60%.

Проект НацтнальноУ нрограми розвитку Ыльськогоснодарського виробництва на 1996-2005 рр. нередбачае створення в УкраУш иотужноУ харчовоУ шдустрц за рахунок нарощування виробництва продукцп роелннннцтва 1 тваринництва. Визначено три етани УУ реал!заци: перший (1996-1997 рр.) нередбачае зниження спаду та стабШзащю агропромислового виробництва, здшенешш основних напрям1в його реформуваиня; другнй (1998-2000 рр.) — проведения структурно! перебудовн АПК, зб1льшення нитомоУ ваги сфсри переробки, заготовель, збер^гання, транспортування 1 реал!зацн продукци до 40-45%, третой (2000-2005 рр.) — удосконалсння земсльннх вцшосин, розвнток оргашзацншо-господарських структур, створення ринкового серсдовнща в АПК.

2.10. Основнх концептуальм положения регхопалъно\ политики. Вдосконалення територхалъпог органхзацх'х виробництва I управлхннп регхоналышм розвитком.

Розробка 1 реал13ашя рспонального управлшня сусшльним життям, яке називають региональною нолпикою, в период нодальшого розвитку реформ в УкраУш мае стати вираженням сощально-сконом1чноУ нрироди взаемин М1Ж центром \ рспонамн. Завданиям рсгшнальноУ иолтиси е забезпечення збалансованого комплсксно-иропорцшного розвитку окремих репошв з метою уешшного ^ункшонування Ух госнодарських комплекса ! створення умов, в яких китсл! репошв зможуть в1льно реал!зуватн своУ можливосто.

Гсограс|)1чш1н аспект регионально!' нолшпш иолягае в обгрунтуванш розробш оптимально! територ^альноУ структури сусшльно-гсогр ф1чного коилексу державн i жнттед1 ильное™ населения.

В иннулому репональна нол1тнка не враховувала особливостей сисцифпш окремих тсриторш, що лризвело до виннкнення значн) диенронорцш у тсритор'тльнш структур! сусшлыюгоеподарсько комплексу. Центральна kcpíbhí органн мало нрид1ляли ува ращональному внкористаншо mícucbhx трудових i нриродних pccypci Так, Запор1зька область за виробництвом валового сусшлыю продукту на душу населения випереджае Закарпатсысу в 1,8 раза. I сьогодш сконом!чний нотенцтл держави зоссредженнй головш чином у Донсцькш, ДшпроиетровськШ, Лугаиськш, Харшвськш Кшвськш областях, в якнх розм1щено 47% ycix створених в УкраУ основних фощив. Разом з Одеською областю на них нринадае майя 60% обсяпв промислового виробництва. Така нер1вновага загальн ckohomÍ4ihix i сошалышх шднкаторш но регионах носшпое полтпи напругу в держав! i зумовлюе необхщшеть вжиття заход!в, hkí змог; б забезнечити ефективне держание регулювання нроцсс1в рег!онал ного розвитку кра'ши.

Державна репональна нолпнка на ншишньому CTani мае буг п!дпорядкованою забезпеченню використання природно-ресурсно! потенциалу та трудових ресурс! и perioHÍB, комилексно-иронорцшно> розвитку TcpuTopiií i вир!шснню гострнх соц!алышх проблем i М1СЦЯХ.

Головним завданням репональноУ нол!тнки в економ1чпгй ccftepi створення енриятливих умов для розвитку н!дириемництва та ринков инфраструктур»; формування i розвнток вигьних сконом!чних зон внзначенням локальних територ!й для i'x розм!щення, налагоджеш при- i транскордонного сшвробтшцтва м!ж pcrionaMn; проведет децентрал!зацп управл!ння ckohomíkojo з урахуванням и багатоукла, hoctí на 6a3¡ мщно! вертикально!" структури владн.

У сощальтй сфер1 завдання репональноУ иолпики маю: спрямовуватись на В1Дновлення i розвнток сощальноУ инфраструктур] забезпечення необхгдних умов життед!яльност1 населения рег'няй рацшнальнс використання трудових pecypcÍB шляхом удосконалсш функщонування рннкш пращ та систем сощалыюго захисту nací лення; формування рацтнальноУ системн розсслення шлихом збер ження ¡снуючих та створення новнх насслених нункт!в, регулюваш Тх розвитку.

В екологгчпгй сфе)п голошши завданиям репональпоУ тк'птнки с сгулювання ириродно-госнодарськоУ збалансованост'1 perioniB, охо-она навколишнього природного ссредовища, сфсктивнс нрпродо-ористування.

Для реалёзацп ноставлсних завдань дощлыю утворити Державннй om'itct региональною розвнтку, яки и би формував та рсалёзуван ержавш нрограмн з урахуванням пнщативи perioniB та внкорнстанням ¡домпих розробок. Псршочсрговим завданняи е також обгрунтування ißiuB рспоналыюго унравлпшя — загалыюдержавного, рспоналыюго, окального та чтсс розмежування tx функции

Головною нередумовою уешшного регионального унравлпшя е 1ТКО розроблена схема одиниць сусшльно-географ1чного районування адмнпстративно-тернтор^алыюго устрою державн. Hinii д1ють 24 бласш, КиУвська та Ссвастонольська MicbKi, 519 районннх державннх дмнистрацш, серед них, 18 районннх держдавних адмпнетрацш у ¡стах Кнев! та Севастополь Micueec самоврядування мусить остуиово набути широких прав, фшансовоУ автономи i нести всю ¡днов1далынсть перед громадинами i законом за стан справ на 1днов1дних тсритор1ях.

Реформування економ»ки i нерспективи сощально-сконом1чного озвитку УкраУни значною Mi рою залежить В1Д ефективноУ д!яльност1 ержавних оргашв влади на pi3inix ровнях унравлшня. Bei три pimii прашнння — державшш, репональний i локалышй, обов'язково oBiHini включати так! етани: рстроснектнвний анализ; нрогаозувапня eix сфер д1яльност1; нланування i конструювання сошалыю-соном1Чного життя; контроль за внконанням завдань.

На загальиодержавпому pieui управлЬтя внзначаеться генераль-ий нанрям соц1алыю-сконом1чного розвнтку краУни та УУ perioniB, эзробляеться Державна програма комплексного сощально-шном!чного розвнтку та розмещення нродуктивннх сил краУни, велик} епональш нрограмн. Держава ноширюе свою Д1ялыпсть на всю ¡риторпо краУни в сконом1чшй, сощальшй, культуршй i полггичшй |>срах, у частшн i'x, що мае загальнодержавне значения.

Региональный ршень управлитя охонлюе госиодарсыи комнлексн зновннх сусшлыкысографечшгх pai'ioiiiii та адмпйстративннх зластсй. В межах цих територш внзначаеться загальна стратегия »звитку госиодарства на ochob'i виконання державннх репоналышх юграм, узгоджуються нанрямки нриродокорнстування виробннчоУ та мннстративноУ дшльиости Для кожного макрорайону складаеться огнозно-шднкативний план i схема розвнтку та розмпдеипя

продуктнвннх сил. Найб1льш стшкою одшшцсю реп опально унравлшня е административна область. В межах областей вже трнвал час функщонують тсриторшлын сшльносп, — сощально-скономп комилекси, — якнм необх1дно надати нового зм^ту та ширш новноважень. Тсрнтор1я адмпйстративноУ облает! розглядасться ципена тсритор!альна система мезорЬня, в якш збалансовано фун цтнують нриродно-ресурсна, розсслснська, внробнича, сощалы демограф!чиа 1 еколопчна 1Йдснстемн. В кожнш област1 розро ляеться нрогнозно-шдикативний план та ирограма сощально-скои М1 много розвитку, схема комплексно! оргашзаци тсритора, паспо облает! та обласного центру. Контроль за виконанням держанн нрограм та М1сцевнх шдикативних плашв на тсриторп облает! моз здшенювати орган типу КоординацшноУ ради.

Локальный (мгщевий) рюенъ управлЬтя повинен забезисчува реал1защю вс1х ршень В1Д макро- до мшрор1внн на шдзштн тсритора. М1сцев1 органи здшенюють унравлшня локалын комплексом микрорайону, контролюють використання вс1х вил ириродних ресурс1в, забезпечують Ух охорону, проводять в жит ефектнвну сощальну, економ!чну 1 еколопчну нолггику. I локальному р!вш розробляються нрогнозно-шдикативний план с Ц1ально-сконом!чного розвитку територ11, схема 1 проект районно планування, нроекти техноиол1С1в, технопарков та шших шновацапп форм територЁальноУ оргашзаца господарства, а також паспорт райо] 1 районного центру.

ОСНОВН1 ПУБЛ1КАЦН 3 ТЕМИ ДИСЕРТАЦИ Монографа, навчальш иос1бники, брошури:

1. Територ1ально-виробнич1 комнлекси I скопом ¡чне районуванп Методология, теор'ш. — К.: УФ1МБ, 1996. — 242 с.

2. Географ1я иромнелових комилекшв. — К.: В1ПОЛ, 1993. — 135 е.

3. Вивчення економ!чного районування СРСР у школь — К.: Рад.ни

1988. — 141 с.

4. Комплексное планирование социально-экономического развития I рода. — К.: Вища школа при КиУвському ушверснтст1, 1980.— 1 с. (сшвавторн В.А.Богаенко, А.В.Стенаненко) .

i. Агропромнслоши1 комплекс сьогодш. — К.: Рад.шк., 1985. — 135 с. (сшвавторн М.Д.Шстун, Д.М.Стсченко).

i. Аграрно-тернтор1алын i аграрно-нромислов1 комплскси Жнто-мнрськоУ облает'] // Вцш.рсд. М.Д.Шстун — К.: Вндавиицтво. — 152 с. (ICkïb.ун-ту, 1972сшвавтор: С.36-41, 136-152).

. Теоретические основы функциональной структуры промышленного комплекса экономического района. // Отв.ред. М.М.Паламарчук.

— К.: Hay к. думка, 1972. — 240 с. (сшвавтор: С.184-206).

>. Чсршпвська область. //За ред В.Б.Дериколенка, М.Д.Шстуна та in. — К.: В ища школа при Кшв.ун-Ti, 1975. — 175 с. (сшвавтор: С.76-85, 117-143).

>. Територ1альна оргашзац'ш иродуктивних енл СРСР (проблемн формування територ1ально-внробничих комплексе). — К.: Тов-во "Знания" УРСР, 1978. — 48 с. (сшвавтор Д.М.Стеченко).

0. Географш УкраУнськоУ PCP. //За ред. М. Д. Шстуна, е.Й.Ши-повича. — К.: Вища школа, Гол. внд-во, 1982. — 301 с. (сшвавтор: С.3-6, 64-67, 184-194, 277-284).

1. Экономическая география СССР. Районная часть. // Под ред. Н.Д.Пистуна. — К.: Вища школа, Гол. вид-во, 1984. — 352 с. (сшвавтор: С.131-149, 198-222).

2. Экономико-географический комплекс крупного города (на примере г.Киева). // М.Д.Шстун, В.М.Пересекш та in. — К.: Вища школа. Вид-во прн Кшв.ун-Ti, 1989. — 136 с. (сшвавтор: С.49-60).

Статп у науковнх виданнях.

3. Актуальш питания розвитку спец1ал1зацп paiioniu i м1жрайонннх eKOHOMÎMinix зв'язк'ш. / / Економ1чна географ1я. — К., 1966. — Вип.1. — С.19-26.

4. Територ^альний нод1л iipani як' одна з форм сусшльного подшу пращ. // Питания цолтпшо'У економи. — К., 1965. — Вии.5. — С.123-130.

5. Галузсва структура i тсритор1альна спсщал!зац1я Льв1вськоУ об-ласто Екоиом1чна географ1я. — К., 1967. — Вии.2. — С.134-142.

6. До питания про оргашзащю рацшнальних економ1чних зв'язшв у промисловост1 буд1»сльннх материал»». // Економ^чна география.

- К., 1968. — Вин.5. - С.19-24.

7. Питания вдосконалсння спсщалкзаци i територ1ально'{ структури промисловост! ЛыивськоУ области // Розмйцсння нродуктивних сил УкраУнсъкоУ PCP. — К., 1969. - Вин. 10. — С.121-135.

18. Особливост! формування тсритор^ально-иромислових комплекс*!! Прикариаття. *// Питания тсритор1алыю1* оргашзащ виробництва. — К., 1970. РПС. - С.9-18.

19. Внробничо-економ1чш зв'язки промисловос™ i ÏX тсрнтор1альш оргашзащя. Там же. — С.43-51.

20. Про суть i взаемозв'язок попять "сконом1чшш район" "виробничо-тсритор1алышй комплекс"* f' Економ1чна географ!« — К., 1970. — Вин.9. — С.27-35.

21. Зрушспня в терптор1альному розмщенш продуктпвпих сн. Укра*П!Сько1 PCP.* // Географ1я i краезнавство в школ!. — К. 1971. — Вип.1. — С.85-90.

22. Структура i вмробиич! зв'язки лшонромислового комплекс Швденно-Зах1дного економ1чного району.* // Економ1чн географ1я. — К., 1972. — Внп.12. — С.76-85.

23. Льонопромисловий комплекс Швденно-3ах*1дного сконом!чног< району.* // Економ1чна географ'ш. — К., 1974. — Вин.13. -С.91-98.

24. Тер1!Тор1альна оргашзащя цукробурякового комплексу Швдснш) Зах1дного сконотчного району.* // Ек'оном1чна географп!. — К. 1974. - Внп.16. — С.123-129.

25. Проблемн TcpHTOpiaJibiioro планування народного госнодарства Украшськш PCP.* // Економ!чна географ1я. — К., 1974. -Впн.17. - С.3-10.

' 26. Питания досл1джсшш функцшналыюТ струкутри i зв'изкш ирг мпслово-тсриторшлышх комплексе. // Економ1Чна географ!я. -К., 1974. — Вип.17. — С. 18-26.

27. Методичш питания внвчення територ1алышх систем продуктнвни сил. // Економ1чна географ1я. — К., 1975. — Вин.19. — С.3-9.

28. Совершенствование структуры экономических связей arpapiio-npt мышленных комплексов Украинской ССР.* // Экономпческа география. — К., 1977. — Вип.23. — С.135-142.

29. Методолопчш основи системного анал1зу територ'1алыш-внробн1 40Ï система адмпйстративно-! облает!. // Bîchiik Kiiïb.ун-ту. Cej "Географ1я". — К., 1978. — Внп.20. — С. 18-24.

30. Территориальные аспекты обобществления промышленного прои: водства в условиях агропромышленного кооперирования.* / Экономическая география. — К., 1978. — Вып.25. — С.47-53.

* Робота, оиублшоваш у сшвавторств1

I. Структура экономического района областного тина.* // Экономическая географии. — К., 1979. — Вып.27. — С.56-64.

I. Територ!алышй аспект досл!дження обласного народногоснодар-ського комплексу.* // В1сиик Кшв.ун-ту. Серп! "Географам". — К., 1980. - Вин.22. - С.64-71.

{. Территориальная организация межреспубликанских экономических связей УССР.* // Экономическая география. — К., 1981. — Вып.31. — С.3-7.

I. О сочетании отраслевого и территориального планирования в административной области.* // Экономическая география. — 1С., 1982. - Вып.32. — С.11-18.

». Экономико-географические аспекты территориального планирования промышленности административной области. / / Экономическая география. — К., 1982. — Вып.33. — С.40-53.

1. Экономико-географические аспекты исследования промышленных узлов. // Экономическая география. — К., 1983. — Вып.34. — С.17-24.

. Отраслевая и территориальная структура в промышленном комплексе Волынской области.* // Народнохозяйственный комплекс Волынской области. — Луцк, 1984. — С.71-80.

, Территориальная организация легкой промышленности Волынской области. — Там же. — С.115-130.

. Винницкая область (экономико-географическая характеристика).* // Экономическая география. — 1С., 1985. — Выи.36. — С.117-131.

. Волынская область (экономико-географическая характеристика).* // Там же. — С.103-117.

. Структурные сдвиги в промышленном комплексе Украинской ССР.* // Экономическая география. — К., 1987. — Вын.40 — С.69-76.

. Народногоснодарський комплекс УРСР. // Географичка енцнкло-недш Украпш. Т.2 - К.: Внд-во УРЕ 1990. — С.400-402.

. О закономерностях территориальной организации районных хозяйственных комплексов.* // Экономическая география. — К., 1990 — Выи.42 — С.7-10.

Методолопчш основи вивчення нромнелових вузл1в Укра'пш. // Вкник Кшв.ун-ту. Науки про Землю. — К., 1991. — Вии.З. — С.63-67.

Гсографшш асискти розвнтку нромислового комплексу Украиш. // Економ1чна гсограф|я. — К., 1991. — Вин.43. — С.3-9.

46. Актуалын питания тсритортлыюУ оргашзацм промыслового комплексу УкраУнн. // Екоиом1чна та социальна географ1я. — К., 1992. — Вил.44. — С.48-5С.

47. Народно!осподарськнн комплекс Чсркасько'ё область / / Гсогра-(¡»¡■та сшшклонсд'ш УкраУнн. Т.З. — К.: Вид-ио УРЕ, 1993. — С.397-402.

48. Народно! осподарськнн комплекс ЧерннчвськоУ область* — Там же. — С.411-414.

49. Науково-мстодичш основи нромнсловою районування УкраУнн. / / Економ1чна та сощальна географ*1я. — К., 1993. — Вин.45. —

50. Госнодареькс районування КнУвського столичного репону.* // Економ!Чна та сошальна гсограф'ш. — К., 1995. — Вин.45. —

51. Методолопчш нршщини прогнозування нромисловосл адмпистра-тнвного району.* // Економ1чна та сощальна географ!Я. — К.,

С.31-38.

С.45-61.

1995. — Вин.47. - С.19-26.

LSHCIIUK S.I. Production complexes: territorial and

comprehensiv proportional organisation.

Philosophy Doctor in Geography thesis, speciality 11.00.02 — Economic and Social Geography, Kyiv University named after Taras Shcvchenko, Kyiv, 1996.

The thesis generalizes the theoretical basis of production complexes territorial and comprehensiv proportional organisation on local, regional and state level. It gives the analysis of factors influence on single, inter-branch and integral complcx units forming at the stage of market relations formation. It is substantiated the improvement perspectives of territorial and comprehensive proportional organisation of social and economic regions of Ukraine under present conditions of their development.

ИЩУК С.И. Производственные комплексы: территориальная и комплексно-пропорциональная организация.

Диссертация на соискание ученой степени доктора географических наук по специальности 11.00.02 — экономическая и социальная география, Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1996.

Обобщены теоретические основы исследования территориальной и комплексно-пропорциональной организации производственных комплексов на локальном, региональном и общегосударственном уровнях. Проанализированы факторы, влияющие на формирование отраслевых, чсжотраслевых и интегральных комплексных образований в условиях становления рыночных отношений. Обоснованы направления совершенствования территориальной и комнлексно-нроиорцнональной орга-шзации социально-экономических регионов Украины в современных условиях.

I0ii040BÎ слова :

тсритор^ально-виробничий комплекс, рспоналынш територ1алыю-шробничий комплекс, комнлексно-пронорцпший розвиток, систсмно-■труктурний анализ, економ1чнс районування, нромисловий район, фомисловнй вузол, територ1альна оргашзац'ш внробнпцтва, агропро-шеловий комплекс, Biipo6nii4i зв'язкн.