Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Продуктивность яблони в зависимости от уровней удобрения в Правобережной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.07, Плодоводство, виноградарство

Автореферат диссертации по теме "Продуктивность яблони в зависимости от уровней удобрения в Правобережной Лесостепи Украины"

УМАНСЬКА СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМ1Я

РГ6 од

U 0 íiiJií • J

МАН31Й Bít&iííi Володимирович

УДК 634.11 :631.8

ПРОДУ1Ш4ВИ1СТЬ ЯБЛУН1 ЗАЛЕЖНО В1Д PIBHIB УДОБРЕНИЯ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

06.01.07 - плсдавництво

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступени кандидата сшьськогосподарських наук

Умань - 2000

Дисертацкю с рукопис.

Робота виконана в Уманськш сьчьськогосподарськш академи, Мппстерстно аграрно пол1тики Украши

Науковин ксришнк — доктор ольськогосподарських наук, професо] КРАСНОШТАН Анаталш Олексшович,

Уманська сшьськогосподарська академ'1я, проректор з науковоТ роботи

Оф'щшш ононенти:

доктор альськогосподарських наук ОМЕЛЬЧЕНКО 1ваи Климович,

Шститут сад1вництва УААН, старший науковий сгнвробшшк вщдиг агротехники

кандидат альськогосподарських наук ДОНЧУК Людмила 1вашвна,

Уманська с I л ьс ь ко го с подарсь ка академ1я, доцент кафедри загальног землеробства

Провщиа установа: Нацшналышй боташчний сад im. М. М. Гришка HAH УкраТш-м. Кшв

Захист дисертаци вщбудеться НА. ." травня 2000 року о J0. год. на засщаш спещалЬованоТ вченоТ ради К 74.844.01 в Умансьюй сшьськогосподарськш академ за адресою: 20305, Черкаська обл., м. Умань, вул. Давиденка, 1, навчальний корпу №2, аудитор1я 142.

3 дисертащею можна ознайомитись у б!блютещ УманськоТ сшьськогосподарськс академп за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Давиденка, 3.

Автореферат розюланий "Ш..." квггня 2000 р.

Вчеиий секретар спешалвованоТ вченоТ ради

Заморський В. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть теми. Головиим напрямком шдвищения продуктивное^ «саджень яблуш с нгтенсифкащя 1х вирощування, яка базуеться на гпдбор! сорив, пдщеп, оптимгзацн агротехшчних заход1'в й, зокрема, удобрения в конкретних -рунтово-юпматичних умовах.

Врахуваиня агротехшчних особливостей штенсивних насаджень дае можли-11 сть отримувати стабтыи врожа? пло/и'в внсоко! якосп з мннмалышми затратами ;раш 1 кошп'в.

Одними з найбшьш поширених в Правобережному .Шсостепу УкраТни е тромислов1 насадження яблут на середньорослш клоновш тдщещ типу ММ106. х запровадження забезпечус раишй вступ у плодоношення та висок! економ1чш юказники господарювання. Проте з тдвшценням продуктивное!! насаджень зростае ¡иное з грунту елемегшв живлення 1 знижусться його родюч1сть, а за повторного ¡ирощування яблуш у садозмнп деградацшш пронеси иосилюються. Тому од шею з )сновних умов ¡7 високо'! продуктивное!! е оптшпзашя живлення з урахуванням юртошдщепного комбнгусання в конкретних грунтово-юичатичних умовах, що й шзначило напрямок та дошлыпеть наших досл1джень.

Зв'язок роботн з науковнмк програмами, планами, темами. Дослщження !иконувались в рамках тематичного плану Мшагропрому Укра'ши «Розробка )птимапыго\' системи одобрения ¡нтенсивних насаджень яблуш на клонових шдщепах ; метою пщвищення 1"х продуктивное!!», номер державно! реестрацн 0194и038347.

Мета I задач1 дослщжень. Мета дослщжень полягала в удосконаленш 'добрення насаджень сорпв яблуш зимового строку достнгання на середньорослш ¡сгстативно розмножуваш'й пiдщeлi за & повторного вирощування в садозмпп на )сн01И огптнзанп поживного режиму гру1ггу. У завдання дослщжень входило:

1. встановити змпш вмюту головних слеменлв живлення в групп та листках дерев яблуш за р^зних доз 1 сшввщношень внесених у грунт мшеральних добрив;

2. вивчити сортов1 особливосп росту надземно? частини дерев у залежносп ш'д р|'вгпв удобрения;

3. визначити продуктов шеть насаджень яблуш залежно ш'д удобрения;

4. вивчити товарну ягаеть 1 х1М1чний склад плод1в;

5. проанашзувати еконо\пчну ефектившеть вирощування плод1в.

Наукова новизна одержаних результате. Вперше в умовах Правобережного Псостепу Укра'ши встановлено особливосп реактш зимових сорт1в яблуш Айдаред, Лутсу 1 Мантуанське на шдщеш ММ106 на удобрения при повторному вирощувашв \ в садозмпп на темно-арому ошдзоленому грунтг

Практично значения одержаних результат!«. Дано рекомендацп з

шдтримання оптимального вмюту головних елемен-пв живлення в темно-аром) опщзоленому грунп шляхом застосуваиня добрив з метою шдвищення продуктив-ност1 насаджень яблуш.

Рекомендацп пройшли виробничу переварку у навчально-до<шдном> господарств! «Родниивка» Уманськш альськогосподарськсц академп, агроффм Островського Маньивського району Черкасько! облаем та КСП «Раною: Берш&дського району ВшницькоТ обласп.

Особнстин виесок здобувача полягае у виконанш експеримегау, анал1зуван-ш та обробщ отриманих результат, шдготовщ 1х до опубл1кування.

Апробащя результаттв днссрташТ. Основт результата оприлгоднеш на науковн конференцн, присвячешй 100-р1ччю з дня народження С. С. Рубша (Умань, 2000) наукових конференщях УманськоГ СГА (1998-1999 рр.), науково практичних семшара> «Ьгтенсивш технологи — у сащвшщтвш (Умаяь; ciчeнь, липень 1999 р.), заадання> кафедрн плоданиитва 1 винофадарства Умансько'1 СГА (1996-1998 рр.).

Публ1кацГь Результата дослщжень опубл!коваш в трьох сталях у зб1рника> наукових праць та у двох тезах.

Структура та обсяг дисертацп. Дисертацшна робота складаеться ¡з вступу семи роздипв основно1 частини, бисновыв, списку використаних джерел, шс нараховуе 262 найменувань (з них 21 латиницею). Основний матер1ал викладенш на 129 сторшках комп'ютерного набору, мютить 33 таблиц! та 20 рисунюв 17 додатки на 42 сторшках.

ОСНОВНИЙ 3SV1ICT РОБОТИ

Умови, об'скти та методика проведения дослщжень

Дослщження виконувались протягом 1996-1998 pp. у стащонарному дослщ кафедрн плод1вництва i винофадарства, розташованому в навчально-досл1дном\ господарсга Умансько! сшьськогосподарсыам академи, що знаходшъся в Маныавськом) природно-сшьськогосподарському райош Правобережного Jlicocreny Укршни.

Юпмаг Уманського району полнрно-континенталъний з нестшким ззоложен-ням, середньор1чна ильюсть опад1в знаходитъся в межах 480-520 мм, в окрем! рокт перевищуе 800 мм. 3 них на червень-серпень припадае 34,8%.

Середня багатсрчна волопсть шдатря складас 76%, максимум П припадае н; листопад-грудень (87-88%), a мйпмум — травень - липень (64-66%).

Середньор1чна температура пов1тря знаходиться в межах +7,2...+8,0°С, • абсолютним мнпмумом у cinni - лютому (до-36°С). Максимальна температур; (до +39°С) с110стср1гасться у лиши - cepnui. Сума аетивних температур вище +5°С

знаходиться в межах 2900...3000°, а температур, вищих за +10°С — 2530...2870°. Пдротерм1чний гоефтоент становить 1,31-2,28.

Дослшна дишпса представлена темно-а'рими отдзоленим грунтом важкого фанулометричного складу, який у uiapi 0-60 см мкггигь 2,2% гумусу, рН сольовоУ витяжки — 6,1, сума ув1*браних основ — 21,3 мг-екв./100 г ipymy, ciyniiib насиченая основами — 89,7%. Вмют N-NO, — 0,8 мг, рухомих форм фосфору i кал по вщповщно 16,4 i 20,0 мг/ЮО г фунту;

Сад посаджений весною 1985 року завезеними ¡з Молдови однор1чними саджанцями зимових сорпв яблуш Айдаред, Мутсу i Мантуанське на гадщеш ММ106 з площею жиштення 5 х4 м. Система формування дерев розрщжено-ярусна з вщгинанням окремих плок. Дослщ закладено в 1988 poui за схемою: Без добрив (контроль); N60P60KM; NmP60K60; N60PI20Kf)0; N^PJC^.

noBTopnicrb дослщу чотирьохразова. Дшянки розмнцеш рендом1зовано. В кожному BapiaHTi знаходиться 6 облжових дерев.

Добрива, у вигпяд1 суперфосфату гранульованого i кал ¡й по! сол1, в дозах 60 та 120 кг/га дточо! речовини кожного елемента жиштення, вносили восени пщ обробпок фунту. Ам1ачну селпру, у тих же дозах ддачоУ речовини, застосовували весною за 14-16 дшв до цвггпшя пщ першу культиващю.

При проведенш дocлiдy, спостережень, агрох1м{чних дослщжеиь фунту та рослин, пстановленш кореляцшних залежностей i ix об'ективноТ оцшки користува-лись загальноприйнятими методами i методиками. Для вивчення поживного режиму фунту використовували «Методичш вказ1вки для проведения польових дослав з добривами» (1981), «Meтoдичнi вказ1вки для визначення потреб плодових рослин в удобренш» (1977), «Афох1\пчш метода доатджеиня фунпв» (1975), «Практикум з фунтознавства» (1980).

У фунтових зразках визначапи вм1ст гумусу за методом Тюрина в модифжаци Симакова, рН солъовоУ витяжки — юнометрично, суму вбирних основ — методом Канпсиа-Пльковица, пдршнтичну кислотшсть — методом Каппена, штратний азот —колориметричним методом Грандваль-Ляжу, нприфжацшиу здатшсть — методом Кравкова, pyxoMi форми фосфору i кашю — методом Чир1кова.

Для визначення вмкту азоту, фосфору i калш в листках користувалися методикою Укражського шститугу землеробства в модифжацн А. О. Бондаренка та О. Н. Харитонова (1967).

Спостереження за ростом дерев, ix цвтнням i плодоношениям проводили зпдно Методичних рекомендаций за редакщею Г. К. Карпенчука i О. В. Мельника (1987), «Практикуму з плод1вництва» (1981).

ToeapHi якосп плод1в, середню масу та xiwiMimii Ix склад визначали зпдно дшчих стандарт, «Программ i методики сортовивчення плодових, япдних. i ropixoruiifliinx культур» (1973), «Практикуму з технологи зберн'ання i переробки

плащв 1 овоч{в» (1985).

Для оцшки досжшрностт експериментальних даних в робст застосовувал! диспсрсшний та кореляцшний методи математичного анатзу.

Розрахунки економ1чно1 ефекгивносп використання мшеральних добрив у сада; виконаш на основ1 «Методичних вказ1вок для визначення еконо.чпчноУ ефективност добрив у виробничих дослщах» (1974) та «Методичних вказ{вок для проведен»: практичних занять з економши сшьсьгого господарства» заредакщею М. I. £рина (1991)

Умов и живлання дерев яблуж I Ух листкова д!агностика

На дшянках саду, де не вносились мшералыи добрива при вирощуванн плодових насаджень протягом 13-р1чного перюду вмют гумусу зменшувався п< всьому профшю грунту 1 становив 2,34; 2,15; 2,12% у шарах 0-20; 20-40; 40-60 ср. в1дпов1дно. В шар! грунту 0-60 см вмют оргашчно! речовини в пор!вняшп з вихщним! даними був менши.м на 9%, при цьому найбшыд штенсивне зниження п вмюг вщбувалось у верхньому шар10-20 см — на 12%.

Застосування мшеральних добрив, ще в бшьшш М1р1 прнскорюе мшерагнза щю гумусу. Особливо сприяло активнш мшерашзацй гумусу внесения одннарнн: доз вс1х трьох елементв живлення 1 подвшннх доз фосфору I калио в склащ повноп мшерального добрива, де спостеригалось ¡стогне його зменшення в уах шарах грунту Досгов1рним, але менш штенсившш, зменшення гумусу було у вар1анп К12()Р60К6( де в пор1внянш з ¡ншнми дшянками, на яких вносились добрива, вмкпг оргашчно речовини був внщим. Це, очевидно, можна пояснити проннкненням азоту добрив ] глибнн горизонти, що сприяло штенсиф1каци життед1"яльносп м1крооргашзм1в т; поскленню росту кореЕпв рослин, як1, вщмираючи, поповнювалн частково грун органо-мшеральними речовинами.

У вар1анп «без добрив» реакщя грунту в шар! 0-20 см була слабко-кислок (рН 6,07). У глибших шарах грунту кислотшстъ його зменшувалась { наближалас до нейтрально!. Плд впливом мшеральних добрив пщкислення грунту проходил! бшьш штенсившше ¡, в шар10-60 см р1зниця показника рН в пор1внянш з контроле? становнла 0,13-0,82 одишод. Значний вплив мшеральних добрив вдапчений 1 н гщролггичну кислотшсть грунту. За ршшх доз 1 сшввщношень мшеральних добри пдролгеична кислотнкть грунту зростала. У шар10-60 см и збшьшення вщ контроле становило 0,31-1,24 мг-екв./100 г грунту або 13-51%.

Регулярне застосування мшеральних добрив, особливо гадвшцення доз азот (Ы^дР^К^), приводить до деякого збщнення обившими основами в уах шара фунту. Ступшь насичення основами таюж зменшувався в уах вартнгах з добривамг I в шар1 0-60 см ВП1 був меншим вщ контролю на 2,2-6,0%.

У вс1х вар1антах дослщу найбшьша юлыасть ш'трапв знаходилась у верхньо

му шар! фунту 0-20 см, 1 поступово змешиувалася вниз по профитю. Внесения азотних добрив в одинарних 1 подвшних дозах значио пщвищило штриф1каш'йну здатшсть фунту, особливо у верхшх його шарах. Застосування шдвищеноУ дози азоту (Ыго) в склад1 повногомшеральногодобривапротягом 1996-1998 рр. спричинило шдвищен-ня концентрацм N-N(>3 в фунтт до рпшя 22,0-24,1 мг/кг. За переЫчиими даними штрифгашйна здатшсть фунту в цьому вapiaнтi була на 20% вищою пор!вняно з дшянками, де добрив не виосилн.

В конфольиому вар1а!П1 без добрив, вм1ст фосфору в темно-а'рому огидзоленому фунту в шар10-60 см вщповцш верхшй меш оптимального вмюту—16 мг/100 гфун'гу. Р1вень рухомих фосфапв прямо залежав вщ доз фосфорних добрив 1 тривалосп IX застосування. Внесения шдвншсних доз фосфору в склада повного добрива ¡стотно гддвищило р1вень рухомих фосфапв у фунтт пор1вняно з кошралем та вар1шпом Ь'^Р^К^.

За перюд дослщжень у вapiaнтi «без добрив» у вах шарах фунту пнист рухомих форм кал¡ю зменшився на 1,4-2,2 мг/100 г, що у два рази бшьше, шж зниження фосфору у цьому ж вар!антг Це с св1чспням того, що плодов! дерева набагато бшьше виносять кал ¡и), шж фосфору. Вм1ст даного елементу в шар! фу!ггу 0-60 см у вар!аип з одинарними дозами вах елемен-пв живлення був у межах 20,4-22,2 мг/100 г фунту. Ще бшьший вупст (23,3-24,2 мг/100 г) рухомих форм кал но в фунтт у шар1 0-60 см забезпечило внесения подвшно'1 дози калшиих добрив (К120). Аналопчно рухомим фосфатам найбшыпа юльктсть рухомих форм кал но знаходнлась у верхньому (020 см) 1 зменшувалась у глибших шарах.

Найвищий вм1ст азоту в листках вщм1чеиий у сорту Мантуанське 1 за перюд дослгджень 1ин сягав 2,30-2,64% на суху речовгагу. У листках сорттв Айдаред 1 Мутсу концентращя азоту знаходилася у межах 2,14-2,29% 1 2,17-2,26% вцщовшно, 1 у середньому за три роки була нижчою вщ сорту Мантуанське на 0,20-0,21%. Найбтьша гальгасть азоту у листках сорпв Мутсу 1 Мантуанське спостер^галась в 1997 рощ, коли продуктившсть к насаджень була найвищою. У пор1внянт з контролем застосування одинарно! дози азоту на фош ргзних доз 1 сгаввщношень фосфору 1 кал ¡го тдвшцувало Гюго вм!ст в листках уах сорттв яблуш в ус1 роки ведишя дослщжень. Проте ¡стотне збшьшення концетрацн азоту вдап'чено лише у сорту Айдаред в 1996 рощ у вар1'анта.х Ы(0Р60КМ I Послщовне збшьшення вмз'сту азоту в листках яблуш сорттв

Айдаред, Мутсу 1 Мантуанське ми спостер1'гали теля внесения шдвшцених доз азоших добрив (КТ12Г)Р^К60) у пор!внянш з контрольним вар1антом 1 з ЫтРмКиг Достов1рно вищим вмютом азоту в листках у цьому вар1антт характеризувались дерева сорту Айдаред 1 Мугсу в 1996 рощ.

Найбшьший вмicт фосфору в листках яблуш у вар1антт «без добрив» вщупчений в сорту Мутсу (0,34-0,48% на суху речовину) й у середньому за три роки вш був на 0,03% бшышш В1д шших сорпв. 3 шдвнщенням урожайности в 1997 рои) юльюстъ фосфору в листках змешяуватася.

Пор1вняно Бисока юнценграшя калио в листках яблуш у вартнп «без добрив» вц1\пчсиа у дерев соргу Айдаред — в межах 1,01-1,30% на суху речовину. Найменшим в.чпегом кал по в листках у иор1вняш з сортами Айдаред 1 Мутсу вщргзнявся сор! Мантуанське (0,80-1,08%). Внесения одинарннх доз основних елементш жиалення сутгево збшьшувало концентрацио калио в листках сорпв Айдаред 1 Мантуанське. вщповщно, в 1996 1 1997 роках, а у сорту Мутсу — в 1996 та 1998 роках. Засгосуванш подвшних доз калио на фош М^Р^, у пор1внянш з контролем, ¡стотно щдвшцувало йоге концентрацию в листках дослщжуваних сорпв. Вщ\нчена також достов1рна р1зниця у б)к збшьшения М1ж щш вар]'алтом 1 К^.Р^К^ у сорту Айдаред у 1996-1998 роках, у сорту Мутсу — в 1998 рощ 1 сорту Машуанське в 1996 11998 роках.

Фт>метричш показники росту дерев яблуш залежно вщ сорту та умов морального удобрения

За роки дослщжснь прирют д1аметру штамбу дерев яблуш в сорту Айдаред коливався в межах 7,4-8,7, Мутсу — 6,4-7,8 1 Машуанське — 6,6-7,1 мм. В сулн за три роки найбшьший прщлст штамбу у вар1анп «без добрив» був вiдмiчeний у дерея середньорослого сорту Айдаред — 23,6 мм, у дерев сильнорослого сорту Мутсу 1 середньорослого сорту Мантуанське вш був вщповщно 21,5 та 21,7 мм. Отже, цс евщчить про те, що за роки дослщжснь не завжди прирют д1аметра штамбу зал ежа 1 вщ сили росту дерев.

В сум1 за три роки нггенсившсть приросту диметра штамбу у дослщжуваних сорпв збшьшилась в пор1внянн1 з контролем вщ внесения подвшних доз азоту на 29,847,3%, фосфору —12,1-31,9% I калио — 16,3-26,6%. При цьому, в найбтьшш М]'р1 н; внесения мшеральних добрив реагували дерева сорту Мантуанське (15,0-47,3% ви контролю), дещо менше — Айдаред I Мутсу (7,2-38,1 1 10,2-29,8% вщповщно).

Згщно результапв наших дослщжень висота дерев в основному залежала вц бюлолчних особливостей сорту. У сорту Мутсу в 1996-1998 рр. вона бупа бшынок в п^внянш з насадженнями сортов Айдаред \ Мантуанське г, в середньому, за трг роки склада 2,9 м.

Внесения мшеральних добрив посшповало р1ст дерев. Пор1'втоючи з вар1анто.\ «без добрив», подвшна доза азоту на фош одинарних доз фосфору 1 калио сприял; збшьшенню IX висоти на 3,7-19,2%, подвшна доза фосфору — 3,4-7,7% 1 подвшн; доза калйо — 3,7-11,5%.

Результата втиру приростов однор1чних пагошв дослщжуваних сорпв яблун показали, що наростання IX сумарноТ довжини з пщвищенням в1ку дерев законом)'рнс збшьшувалось. Так, якщо на початку ведения дослщжень (1996 р.) сумарний прир1сп однор1чних пагошв у р1зних сорпв коливався в межах 24,3-53,0 м, то в 1997 1 1994 роках вш сягав вщповщно 35,8-59,5 та 36,0-63,0 м.

У вар1ант1 «без добрив» сумарна довжина пагошп дерев сильнорослого сорту Мутсу була ¡стотно бинлпою в пор1Внянш з середньорослими сортами Айдаред 1 Мантуанське в ус1 роки доан'джень. Така ж законочпршсть спостер|'галась 1 М1ж сортами Айдаред та Мантуанське, де сила росту нагота останнього в 1996 1 1998 роках була достовтрно вищою в пор1внянш з сортом Айдаред (контроль). У 1997 рощ в сорту Мантуанське ней показник був меншим вщ двох пших сорттв.

Внесения мшеральних добрив у пщвищених дозах азоту, фосфору 1 кално в склад1 повного мшерального добрива у пор]внянш з контролем сприяло достовфному збшьшенню приросту пагошв сорттв Мутсу 1 Мантуанське в 1997-1998 роках, а також у вар1антт М120Р60К60— 1996 роц1. У сорту Айдаред суттева р1зниця з цього показника була в1д?.пчена у вар1"антт }^120Р60К60 в ус! роки досл1джень 1 при застосуванш подвшноТ норми фосфору на фош ЫМК(0 — в 1998 рощ.

Найбитыною реакщею на внесения мшеральних добрив вщзначались дерева сильнорослого сорту Мутсу, де шдвищення до контролю становило 9,4-51,3%. У середньорослих сорттв Мантуанське 1 Айдаред таке збшынення було вщповщно на 3,9-44,5 { 11,7-39,4%.

Значний вплив мшеральних добрив на збитьшення середньо! довжини пагошв витзначений в 1998 рощ, де вщ внесения р!зних доз I сшвш'дношень елементтв жигшення спостер1галось достстарне га'двищення aнaлiзoвaнoгo показника в портняшп з контрольним вар1антом у вах дослщжуваних сорттв кр]'м сорту Мантуанське у варшт И^Р^К^ та сорту Айдаред у вар1анп Ы(/Р(>0К120. Подвнпп дози азоту, фосфору 1 калио в склад1 повного мшерального добрива в пор1внянш з вар1антом М^Р^К^ також мали ¡стотний вплив на збтынення довжини пагонт дерев дос.шджуваних сорттв, кр(м сорту Айдаред у вариант! Ы^Р^К^. В середньому за три роки внесения вщповщних добрив шдвищило штенсившсть росту пагошв дерев уах дослгджуваних сорттв пор!вняно з вар1"антом «без добрив» на 10,9-17,7%; 8,4-15,2% 1 0,3-15,2%. 3 вжом дерев у середньорослих сорта Айдаред 1 Мантуанське у вар1антт «без добрив» юлькють I ювоутворених пагошв законслпрно збшьшувалася, тод1 як у сильнорослого сорту Мутсу найбшына IX кшьюсть була зафшсована в 1997 рощ.

У середньому за три роки бшьшою пагоноутворювальною здатшстю в1'др1знялись дерева сорту Мутсу, де на одне дерево припадало 266 однор1чннх пагошв, 1' найменшою — дерева сорту Айдаред (139 штук). Промгжне мкце за цього показника займав сорт Мантуанське (177 штук на дерево). Зпдно даних дисперсшного анагнзу, актившстъ утворення однор1чних пагошв бшьше всього залежала (вщ 80 до 88%) вщ особливостей вибраних ддя дослщжень помолопчних сорттв яблуш.

Достов1рний вплив р1зних доз 1 сшввщношень мшеральних добрив на утворення однор1чних пагогев у наших дослщженнях вшпчений не завжди. На мтсралын добрива краще реагували дерева снльнорослого сорту Мутсу (5,3-31,6%), дещо меншс —дерева соргу Айдаред 1 Мантуанське (5,0-25,21 1,7-28,8% вщповщно)

За роки ведения дослщжень у вар]'ант1 «без добрив» найбшыиою площею листового покриву характеризувались насадження сорту Мутсу, де вона була ¡стотно бьчьшою в портнянш з сортами Айдаред 1 Машуанське 1 знаходилася в межах 11,8016,10 тис. м2/га (29,5-40,3% вщ оптимально!' плоии). Застосування мшерапьнихдобрив в ргзни.ч дозах 1 сшввщношеннях у пор1внянш з вар1антом «без добрив» у вс1 роки ведения дослщжень ¡стотно сприяло ¡нтенсивному утворенню листового покриву насаджеиь досл1джуваних сор-пв, кр!м сорту Айдаред в 1997 1 сорту Мантуанське в 1996 1 1998 роках у вар1аип НМР(ЛКН). За роки дослщжень асимтяцшна поверхня у вар1ан-п К120Р61)К6и склада 9,58-28,65 тис. м5/га (23,9-71,6% вщ оптимального), з подвшною дозою фосфору — 7,23-21,85 тис. м2/га (18,1-54,6% вщ оптимального), застосування пщвищених доз калш — 7,01-25,70 тис. м2/га, тобто 17,5-64,3% вщ оптимального показника. Напи досл1дження також показали, що величина асимшящйно! поверхи знаходилась в прямш залежносп з сумарною довжшюю пагошв.

3 пщвшценням в^ку насаджень дерева яблуш сорпв Мугсу в Мантуанське все бьчынс освоювали вщведену 1м площу живлення. Крони дерев Айдаред I Мантуанське у виц 11-13 роюв освоши лише половину вщведеного Ух грунтового простору. У той же час дерева сильнорослого сорту Мутсу значно розрослися 1 краще освоши вщведену 1.м площу живлення (37,7-52,8%). Освоения плоиц живлення деревами дослщжуваних сортов вщ застосування р1зних доз 1 сшвв1дношень мшеральних добрив закономерно збшынувалось, в середньому за три роки склало 33-59% вщ оптимуму.

Дерева сорту Мутсу вщр1знялись найбшьшим об'емом крони 1 у 1,5-1,8 разш перевищували за цим показником шип сорти. Освоения повггряного простору деревами значною мipoк> залежало вщ помолопчнсго сорту — 65-89%, в той час, як частка впливу добрив склала 8-14%.

Продуктивжсть яблуш рЬних сортш залежно вщ доз ыынеральних добрив

Найбшьшою сумою вегетативних та генеративних утворень вщзначались дерева сорту Машуанське (917 штук на дерево). При цьому, плодоносна деревина займала 80,7% вщ загально! суми утворень, а на долю пагошв припадало лише 19,3%. Меншою сумою утворень В1др1знялись дерева сорту Мутсу 1' Айдаред, проте в останнього було найбшьше плодоносних утворень (83% вщ загально'1 суми). У сорту Айдаред добрива мали однаковий вплив на утворення пагошв та плодоносних плочок. У дерев Мутсу 1 Мантуанське мшеральт добрива бшьш стимулювали утворення генеративних гшочок.

Найвищою штенсившстю цвт'ння вiдpiзнялиcь дерева сорту Машуанське, де кшыасть квтв на одне дерево шливалась вщ 4,1 до 6,2 тися'и штук. Менша кшьисть квтв угворилась на деревах сорпв Айдаред 1 Мутсу \ була в межах вщповщно 3,1-3,7 та

>,6-4,1 тис. игг. на дерево. В найбшышй \iipi на утворення квтв у дерев дослщжуваних ;орпв сприяли азогш 1 фосфорш добрива в гидвищених дозах, де в середньому за три хжизбшъшення ви контролю сгановило вщповщно 26,5-46,9117,6-26,5%. Вщ внесения юдш'йноГ доз и каш'ю таке пщвтцення було в межах 5,9-25,0%.

В середньому за три роки найбшьший аушнь зав'язування плод1в мали дерева :орту Матуанське (5,4%) I Мутсу (5,2%). У сорту Айдаред цей показник сягав 4,5%. Зщ внесения подв1нно1 дози азоту збшынення в!д контролю цього показника в розр1з1 ;ортж становило 1,1-1,3%, подвшноГ дози фосфору — 0,3-0,8% 1 подвшно'1 дози катю в скла/и повного мшерального добрива — 0,4-1%. У 1997 рощ за найбшьшо'1 нтенсивносп цвтння дерев зав'язування плод1в не зменшилося, а навпаки, — збшьшилось. Причиною цього були сприят.шпп агроюиматичш умови в цьому рощ'.

За навантаженням плодами у вар1анп «без добрив» дерева сорту Мантуанське ¡стотно переважали контрольний сорт Айдаред ( Мутсу за весь пepioд досхшджень. Внесения мшеральних добрив в рпних дозах 1 сшввщношеннях значно пщвищувало кшыасть плод1в на деревах дослщжуваних сорпв за вс1 роки дослщжень, У найбшышй И1р1 на IX застосування реагували дерева сорту Мантуанське (29,4-81,3%), дещо меншою реакщя була у сорп'в Мутсу ( Айдаред (25,9-78,8 1 27,6-55,8% вщповщно).

Р1вень продуктивное^ плодових дерев залежав вщ багатьох чиннимв: сортового складу насаджень, умов мшерального живлення, агроюпматичних умов року тощо (табл. 1). Найбитьш високою врожайшспо вщзначапись насадження сорту Мантуанське в ус! роки дослщжень. Сумарний урожай у цього сорту був на р1*вт 43,56 т/га, що в 1,48 рази перевищив контролышй сорт. Дещо меншою урожайшспо (41,06 т/га) вщргзнялись насадження сорту Мутсу, перевищуючи контрольний сорт Айдаред на 39,5%.

Покращання умов мшерального жнвлення яблуш шляхом внесения добрив в сум]" за три роки сприяло тдвищенню врожаю плод ¡в сорту Айдаред на 31,3-68,7, Мутсу — 29,3-81,8 1 Мантуанське — на 29,3-54,4% вщ контролю. Ефективш'сть азотних добрив (И120) при цьому була вищою, пор^вняно з фосфорними 1 калшними.

Найвищими показниками продуетнвносп (питоме навантаження дерев плодами на 1 см2 поперечного перер1зу штамбу 1 1 м2 листовсм поверхш 1 проекцй" крони) характеризувалнся дерева сорту Мантуанське (вщпои'дно 0,28; 2,18 6,10 кг).

ГПд впливом мшеральних добрив у фунтт саду створюеться певна концентраш'я основних елементпв живлення, яю у залежносп вщ багатьох факлорш, визначають ревень продуктивное!! насаджень (табл. 2). Вмкгг N-N0, в темно-арому ошдзоленому грун"п в шар! 0-40 см знаходився в межах 18,0-20,5 мг/кг, що забезпечило урожайшсть насаджень сорп'в Айдаред, Мутсу \ Мантуанське на р1вш вiдпoвiднo 29,43; 41,06 I 43,56 т/га. 3 шдвищенням його концентрацп до 20,3-21,9 мг/кг урожайшсть дослщжуваних сорп'в ктотно пщвищувалась у пор1внянш з контрольним вар1антом. Подальше збшынення дози азотних добрив (М|м) сприяло пщвшценню нприф1кацшно'1

Таблиця 1 — Урожайшсть иасаджень яблуш дослщжуваних сорп'в за рпних доз

мшеральних добрив, т/га

Сорт Удобрения (фактор В) Р1к дослщжень Сума

(фактор А) 1996 1997 1998 за три роки

Без добрив (контроль) 8,32 13,00 8,11 29,43

о э а: ЫдаРбоКи 12,66 16,50 9,49 38,65

о се М|2оРб0Кб0 12,70 24,13 12,81 49,64

о. го сС ЫбоРшКм 11,16 22,18 11,63 44,97

< МйРбоК|20 10,01 19,13 11,52 40,66

Без добрив (контроль) 9,32 22,79 8,95 41,06

ЫдаРбоКбо 14,26 33,34 13,33 60,93

о & М12оРбоКбо 18,43 39,05 17,16 74,64

МбоР12оКво 10,84 27,28 14,98 53,10

ЫйРюК120 12,45 34,45 13,40 60,30

Без добрив (контроль) 9,74 24,40 9,42 43,56

<33 -Л ■ ^РазКбо 17,42 28,20 11,34 56,96

д: га н- МиРеоКбо 18,56 33,33 15,37 67,26

го 2 ЫбоР^оКео 11,25 30,90 14,19 56,34

Мб0Рб0К120 14,61 28,93 13,61 57,15

Н1Р0,5 2,49 5,15 4,13

здатностт фунту та ¡стотно вшцш продуктивности насаджень устх сорттв. Збшьшення вм1сту рухомих фосфатв у групп в шар! 0-60 см до 21,1-21,9 мг/100 г суттево шдвищувало урожайшсть насаджень дослщжуваних сорттв, але за р1вня 24,725,8 мг/100 г ¡статного и приросту кр1м сорту Айдаред не вщбувалося. Внесения подвшно1 дози кипю в склад повного мшерального добрива гадвшцувало вмют цього елементу в шар! грунту 0-60 см до 23,2-24,2 мг К20/100 г, проте достов!рного приросту урожайностт сорта Айдаред 1 Ма1ггуанське не спостер1галось. У насадженнях сорту Мутсу вщбулось деяке п зниження в пор^внянш з вар1антом ЬуР^К^.

Отже, для насаджень яблуш сорттв Айдаред, Мутсу 1 Машуанське оптимальне забезпечення азотом проходить за р1вня штрифкацшноТ здатност1 фунту в шар! 040 см 22-24 мг/кг. Для рухомих форм фосфору 1 кал ¡¡о в шар! 0-60 см оптималыпш вмкт знаходиться вщповщно у межах 21-26 1 20-22 мг/100 г.

Таблиця 2 — Залежшсть врожайносп дослщжуваних сорпв яблуш В1д забезпечен-ня темно-орого огндзоленого грунту рухомими формами поживних речовин

Удобрения Вмст у фут (1996-98 рр.) Урожзйнсть сорлв яблу« (сума за 1995-98 рр.), т/га

Айдаред Мутсу Мантуанське

Штрифмац'шна здаттсть, иг Ы-М0з/хг у шар/ 0-40 см

Без добрив (контроль) 18,0-20,5 29,43 41,06 43,56

МбоРмКбо 20,3-21,9 38,65 60,93 56,96

МшРвдКбо 22,0-24,1 49,64 74,64 67,26

Н1Ро,5 3,52 13,53 3,24

Фосфор, мг Р2О5/ЮО г у шар/ 0-60 см

Без добрив (контроль) 15,7-16,7 29,43 41,06 43,56

МвсРбоКбо 21,1-21,9 38,65 60,93 56,96

МбоРиоКбо 24,7-25,8 44,97 53,10 56,34

Н!Ро5 3,05 6,14 4,54

Кати, иг КгО/ЮО г у шар/ 0-60 см

Без добрив (контроль) 18,3-20,0 29,43 41,06 43,56

МбоРбоКео 20,4-22,2 38,65 60,93 56,96

МбоРбоКга 23,2-24,2 40,65 60,30 57,15

Н1Р05 5,36 6,59 5,51

Яюсть плод1в та Ух х1м!чний склад

У 1997 рощ вг'дзначена пряма залежшсть М1ж величиною врожаю плодов та Гх масою, однак, в шин роки (1996 \ 1998) у битьшосп випадюв така залежшсть була оберненою. У насадженнях сорту Мутсу (у вар1ант1 «без добрив») за роки дослщжень маса плод1в ¡статно перевищувала Ух у дерев сорту Айдаред \ Мантуанське 4 изливалась у межах 126,4-192,8 г.

Велике наваитаження плодами дерев сорту Матуанське призвело до зменшен-ня Тх маси (84,3-138,5 г), яка була достов1рно меншою у пор1внянш з контрольним сортом Айдаред i Мутсу в 1996 1 1998 роках.

Даш дисперсшного анашзу свщчать, що величина плод ¡в бшьше всього (7785%) залежала вщ особливостей вибраних для дослщжень помолопчних сорп'в яблуш, нижчим р|'внем впливу харакгеризувався фактор «добрива» — 2-9%.

Результата анашзу товарно? якостт показали, що найбшыиу частину отриманого

врожаю складали плоди вищого 1 першого сорпв (табл. 3).

Таблиця 3 - Товарна ягасть плод1в яблуш дослщжуваних сорт1в за р1зних доз мше-ральних добрив (сума вищого 1 першого сорпв), %

Сорт (фактор А) Удобрения (фактор В) Рждослщжень Середне за три роки

1996 1997 1998

Айдаред (контроль) Без добрив (контроль) 62,7 58,1 56,1 59,0

ИбоРесКбо 67,0 66,7 63,2 65,6

М)20Р«)Кб0 90,2 86,3 81,9 86,1

ИбоРцоКбо 83,6 77,2 70,0 76,9

МбоРбоКта 85,1 80,4 72,4 79,3

Мутсу Без добрив (контроль) 76,6 73,8 66,1 72,2

ЫбоРбоКбо 79,2 78,6 73,2 77,0

М12оРбоКбО 93,6 88,6 85,8 89,3

ИюРиоКбо 88,6 82,2 78,7 83,2

МбоРбоК12С 85,4 81,5 79,5 82,1

Мантуанське Без добрив (контроль) 58,3 50,6 53,9 54,3

МбоРеоКбо 63,8 61,2 64,9 63,3

М12оРбоКбС 73,5 68,6 76,5 72,9

№оР)20Кб0 70,4 65,0 67,3 67,6

МбоРбоК^о 70,1 64,2 69,7 68,0

М:'ж урожайшстю дерев та товарною яюстю плод1в спостерпалась обернено пропорщйна залежшстъ. Якщо у насадженнях сорту Айдаред 1 Мутсу вона була не значна, то у сорту Мантуанське прояв п був бшьш чтсим — при високш урожайносп плод ¡в 1х яисть була найнижчою. Кращою товарною яюстю ы'дзначались яблука сорту Мутсу, де сума вищого 1 першого сорпв за роки дослщжень у вар1а!т «без добрив» склада 66,1-76,6% вщ загально! маси врожаю. У насадженнях сорпв Айдаред 1 Мантуанське ан&шзований показник був меншим вй сорту Мутсу 1 коливався виповщно у межах 56,1-62,7% 1 50,6-58,3%. У розр!з1 рою в найменше значения ашипзованого показника якосп плод1в дослщжуваних сорпв в1д.м|'чено в 1997 рощ', коли спостер1'гався найбшыний IX урожай. Внесения мшеральних добрив, особливо

подшйних доз азоту, пщвишувало товаршсть плод1в дослщжуваних сорттп.

Найбшьшою юльюстю сухих розчиниих речовин перед початком збер)'гания у BapiaHTi «без добрив» вщзначалися плоди сорту Мантуанське. За перюд лосл1Джень ix величина була у межах 13,7-14,0%. Дещо менший i'x BMicT був у плодах сорту Мугсу (13,5-13,7%) та Айдаред (12,3-13,01%).

Внесения мшеральних добрив збшьшувало BMicrr сухих розчинних речовин у плодах сорту Айдаред в 1996-1997 pp. на 0,8-3,8% та у сорту Мутсу в 1996 poui — на 1,5-2,2%. Проте суттсво1 pi3iinui з цього показника пор1вняно з контролем не cnocrepinwocb. У плодах сорту Мантуанське шд впливом добрив вщбулось зменшен-ня анал1зованого показника на 0,7-7,3%.

Найвишим BMICTOM цукр1'в вщлзнялись плоди сорту Мутсу (9,95%). У плодах сорту Мантуанське i Айдаред i'x концентращя була нижчою i склала вщповино 9,45 i 8,91 %. Суттевого впливу добрив на змиту анатзованого показника не спостериалось.

Вищим BMicTOM титрованих кислот харакгеризувалися плоди сорту Айдаред (0,46%). Найменша ix кшьетсть вщшчена у плодах сорту Мантуанське. У плодах сорту Айдаред застосування р^зних доз добрив сугтево гпдвищувало вмют оргашчних кислот у пор1вшшш з контролыпш eapiairroM в yci роки ведения дослщжень.

Аналопчну законом1ртсть ми спостергали в 1997 poui в сорту Мутсу у Bcix вар1антах з добривами, KpiM N60P]20K.M i N6|)P60K1M, де р1вень кислот був майже на piBui контролю. Однак, у 1996 poui втичена лише тенденщя до ix збшьшення. У плодах я олуш сорту Мантуанське ¡стогне пщвшцення вмюту титрованих кислот у 1996-1997 роках спостеркалось тшькя при шгесенш подвшних доз азоту i фосфору в cicnafli повного мшерального добрива.

Лежюсть плод!в сорту Айдаред (контроль) була кращою, шж сорп'в Мутсу i Мантуанське в ycix rapiaHTax протягом 1996-1997 рокт'в. У Bapiaini «без добрив» сумарний вих1д товарних плод!В у сорту Айдаред у середньому склав 87,9%, тод! як у сорту Мутсу aнaлiзoвaний показник сягав 81,0% i 81,9% — у сорту Мантуанське (вщповщно на 6,9 i 6,0% нижче вщ контрольного сорту). Кращою лежю'стю вщр1знялись плоди, вирощеш на дшянках, де вносили одинарт дози Bcix елеметтв живлення (N60P60K60) i пщвтценш дози кашю в склад1 повного мшерального добрива (N60Pf0K120). Значно низька лежюсть плод1в та стшюсть i'x до мкробюлопчних i фiзioлoгiчниx захворювань cnocTepirariacb при застосуванш шдвищених доз азоту на фош одинарних доз фосфору i калю.

Економ1чна ефеетивнють вирощування яблук при застосуванш ыпнеральних добрив

У насадженнях сорпв Айдаред, Мутсу i Мантуанське найнижча соГлварпсть плод1в вщзначена у Bapiaim N120P60K60 i склала вщповшно 180,6, 128,6, 140,0 грн/т.

Найбшьший прнбугок у вартнп «без добрив» отриманий при вирохцуванш' сортав Мутсу (1803 грн./га) i Мантуанське (1356 грн./га). У насадженнях сорту Айдаред вш склав 333 грн./га.

У вах вар1антах з добривами спостер1гаються пiдвищeнi показники окупносп гсродукшею додаткових витрагг на IX внесения. Проте найбтьш ефективною виявилась пщвищена доза азоту на фош одинарних доз фосфору 1 кално. Так, у сорту Айдаред у цьому вариант! окутнсть одшп гривш витрат складае 6,4 грн. вартосп додагково отриманоУ продукцн, у сортзв Мутсу 1 Мантуанське — вщповщно 6,9 1 5,1 грн.

Р1вень рентабельностт при вирощуванш сорту Айдаред складав 91,9%, Мутсу — 180,0% 1 сорту Мантуанське — 125,1%.

висновки

1. За 1«домостями з лггерапурних джерел в умовах Правобережного Люостепу Украшн

недостатньо вивчеш питания реагування дерев яблуш на шдщеш ММ 106, вирощуваних повторно на М1сщ викорчуваного старого яблуневого саду, на змши р1вшв мшерального живлення основними макроелементами (ЫРК) при внесешп р1зних доз вщповгдних добрив.

2. Тривале вирощування насаджень яблуш за утримання темно-Ырого ошдзоленого

грунту в М1>кряддях 1пд чистим паром зумовило зменшення вмюту оргатчно! речовини, тдвищення пдролпи'шо! кислотносп, зниження рН сольово\' витяжки та насичення основами грунтового вбирного комплексу в кореневмюному шар! (О-бОсм). Деградацио фунту посшповало внесения мшеральних добрив, особлнвс пщвищених доз (по 120 кг/га дпочоУ речовини) азотних I калшпих.

3. Внесения зростаючих доз 1ЧРК(з 60 до 120 кг/га д. р.)сприялозначному шдвищен-

ню вм1сту рухомих форм в1дповщних елементтв живлення в кореневмюному шар грунту. Пщ впливом азотного удобрения значно посилилась жтрифжашйн; здатшсть фунту, а при пщвищенш доз в1дповцших добрив вмют рухомих фосфат:I зростав у бшышй м1р1, шж рухомих форм катаю.

4. Вмют азоту, фосфору 1 кално у лисп ргзних дослщжуваних сорив яблуш буг

неоднаковим 1 залежав вщ навантаження урожаем та доз мшеральних добрив. Лист} дерев сорту Мантуанське вцф13нялось вищим вмюгом азоту 1 нижчим — калпс пор1вняно з сортами Айдаред 1 Мутсу, а в лисп останнього було бшьше фосфору Вм1ст азоту в листках знаходився в прямш, а фосфору 1 калш — в обернени залежносп вщ урожайносп яблуш. 3 гндвшценням доз добрив вмют М, Р205 К20 в лист1 зростав не пропорщйно.

5. Прирост надземних вегетативних оргашв яблуш залежав вщ сортових особливостей

удобрения, погодних умов за перюд вегетаци, навантаження дерев урожаем. Максимальними показниками диаметру штамбу, приросту пагош'в та плоии листовоТ поверхш вщр1знялись дерева сильнорослого сорту Мутсу. На щ параметри помтнше впливало внесения подвшно! дози азоту в склад1 повного мшерального добрива (Ы|20Р60К60).

6. Найвищими показниками плодоношения 1 сумарноТ продуктивносп' — ппснсив-

ш'стю кв1тування, ршнем зав'язування плодш, IX кщьюстю та врожайтстю видшявся сорт Мантуанське, анайнижчичи — Айдаред. Удобрения в найбшышй Мф1 сприяло пщвищенню врожайносп' сорту Мутсу \ найменше — Мантуанське. Ефектившсть азотних добрив при цьому була вищою, шж фосфорних 1 калшних.

7. Дос.'пджуваш сорти вщр1зняються розмфами, товарною якштю та xiмiчним

складом плод]'в. Найбшьша 1х середня маса вщзначена у сорту Мутсу (154 г) 1 найменша — Мантуанське (105 г). Застосування мшеральних добрив сприяло збшьшенню маси яблук сорта Айдаред 1 Мутсу та покращання товарно! якосп уах дослщжуваних сорттв.

8. Пщ вгаитвом добрив шдвищуватась кислотнгсть гатодгв, одна к нлп'ст сухих розчин-

них речовин та цукр1в змшговався нектотпо.

9. Кращою лежюстю вщр1знялись плоди сорту Айдаред. Внесения подвшно'1 дози

азоту на фош одинарних доз фосфору 1 калга дещо попршувало яюсть яблук уах сорттв у кипи пер ¡оду збернаиня.

10. За результатами агро.тпчних анал!з1в грунту й обл1ку продуктивносп оптималь-ними р1внями забезпеченосп насаджень яблуш елементами мшерального живлення виявилися: глист в шар10-40 см за н1триф1кацпшого здатшстю грушу—22-24 мг/кг, рухомш форм фосфору та калйо в шар)' 0-60 см (за методом Чиркова) вщповщно 21-26 та 20-22 мг/100 г грунту. Такий вмют забезпечувався в кращому за продуктившстго дерев вар1"антт М|20Р60К60.

! 1. Вирощування насаджень яблуш сорттв Айдаред, Мутсу 1 Мантуанське на тдщет ММ106 е досить прибутковим. Пор1вняно з сортом Айдаред, у насадженнях сорп'в Мутсу i Мантуанське сума чистого доходу була вищою вщповщно у 5,4 1 4,0 раз1в. Найвипн показники сконом)чно1 ефективностт забезпечувало застосуватшя добрив у сшввщношенш М120Р60К60 12. Для забезпечення високоГ продуктивносп насаджень яблут на тдщет ММ106 за повторного ¡х вирощування у садозмйи в умовах Правобережного Лкостепу Украши необхщно шдтримувати штрифжашйну здатшсть темно-Ырого опщзоленого грунту в шар! 0-40 см на р!вш 22-24 мг N-N0, на кг фунту, вмют рухомих форм фосфору 1 калто в шар1 0-60 см —вщповщно 21-26 \ 2022 мг/100 г. Для досягнення таких р1вшв мшерального живлення потр!бно вносити добрива у дозах N Р К60.

Список опублшованих праць за темою дисертацй'

1. Mainiií В. В. Формування продукгивносп у дерев яблуш сорпв Мутсу, Айдаред i Мантуанське пщ впливом минерального живлення // Зб1рник наукових праць УманськоГ сшьськогосподарсько! академп.— Умань, 1998.— С. 128-132.

2. Красноштан А. О., Манзш В. В. Ефектившсть мшеральних добрив при повторному

використанш грунту шд яблунею // 36ipimK наукових праць УманськоУ сшьськогосподарсько!' академп'.— Умань, 1999.— С. 255-258 (виконаш експериментальш дослщження, офрмлена стаття).

3. Манзш В. В. Вегетативний picT та урожайшсть яблуш' при застосуванш мшеральних

добрив // Зб1'рник наукових праць УманськоТ сшьськогосподарсько'1 академп присвячений 100-р1ччю з дня народження С. С. Py6ina.— Умань, 2000.— С. 316320.

4. Красноштан А. 0.,Манзш В. В. Вплив мшеральних добрив на picT i плодоношения яблуш сорпв Айдаред, Мутсу i Мантуанське // Тез. доп. наук. конф. "Пщсумки науково! роботи за 1991-1995 рр.".— Умань, 1996.— С. 86-87 (виконаш експериментальш дослщження, офрмлена стаття).

5. Красноштан А. О., Манзий В. В. Продуктивность яблони сорта Айдаред в зависимости от минерального питания в условиях Лесостепи Украины // Progresul tehnico-stiintifík in pomicultura.— Chisinau, 1997.— С. 102-103 (виконаш експериментальш дослщження, офрмлена стаття).

Манзш В. В. Продуюгившсть яблуш залежно вщ píbhíb удобрения в Правобережному Люостепу Укра1ни.— Рукопис.

Дисергада наздобупянауювого ступени кандидата сшьсьшшсподарськихнаук заслещаль-híctco 06.01.07 — плод1вницгво.— Уманська сшьсьшпосподарська акаделпя, Умань, 2000.

Дисертада присвячена розробщ та обгрунтуванню доз i ашвщношень мшеральних добрив для насаджень штродукованих copTÍB яблуш Айдаред, Мутсу i Мантуанське на середньорослш пздщеш ММ 106 при вирошуванш ix в садозмш на тешо-cipOMy опщзоленому rpymi в Правобережному Люостепу УкраУни. Вивчений picr та формування продуктивное^ дерев 1 l-13-pÍ4iioro В1ку, товарна ямсть i хншчний склад швдв яблуш залежно вщ сортових особливостей i змши BMiciy галовних елемента живлення в ipyHri та рослинах, що складаються за p¡3hkx píbhíb удобрения. Запропоновано шляхи удосконалення удобрения яблуш на ochobí олтмйзацй поживного режиму грунту, висока ефектившсть яких обгрунтована теоретично i пщтверджена практично.

Ключош слова: яблуня, сорти, гпдщепа, урожайшсть, товарна ямсть, тсмно-сфий опщзолений грунт, удобрения.

Манзий В. В. Продуктивность яблони в зависимости от уровней удобрения в Правобережной Лесостепи Украины.— Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07— плодоводство.—Уманская сельскохозяйственная академия, Умань, 2000.

Диссертация посвящена разработке и обоснованию доз и соотношений минеральных удобрений для насаждений иитродуциро ванных сортов яблони Айдаред, Мутсу и Мантуанское на среднерослом вегетативно размножаемом подвое типа ММ 106 при выращиваиии в садо-обороте на темно-серой оподзотенной почве Правобережной Лесостепи Украины. Изучены рост надземной части деревьев 11-13-легнего возраста в зависимости от сортовых особенностей и доз минеральных удобрений, изменения содержания главных элементов питания в листьях этих сортов яблони в зависимости от количества их в почве. Установлено, что на интенсивность вегетативного роста деревьев в наибольшей степени оказывали влияние помологические сорта (22-88%). Содержание азота, фосфора и калия в листьях яблони увеличивалось от применения соответствующих удобрений, но не пропорционально их дозам. В отличии от азота, концентрация фосфора и калия в листьях деревьев исследуемых сортов уменьшалась с увеличением урожайности плодов. Установлена зависимость формирования продуктивности и урожайности насаждений от разных уровней удобрения. Наиболее активный рост; высокая продуктивность яблони отмечены в варианте N^P^K^. Дана оценка товарного качества и химического состава яблок. Определена экономическая эффективность производства плодов. На основании агрохимических анализов почвы, учётапродуктивноста, обоснованных расчётами, определенны оптимальные уровни содержания подвижных форм азота, фосфора и калия в темно-серой оподзшенной почве дая насаждений яблони сортов Айдаред, Мутсу и Машуанское на среднерослом вегетативно размножаемом подвое ММ1 Об.

Основные результаты исследований нашли практическое применение в усовершенствовании удобрения насаждений яблони разных сортов в Правобережной Лесостепи Украины.

Ключевые слова: яблоня, сорта, подвой, урожайность, качество, темно-серая оподзолен-ная почва, удобрение.

Manzii V. V. The productivity of an apple-tree depending on the levels of fertilising in the Right-Bank Forest Steppe Zone of Ukraine. A manuscript.

The dissertation is for conferring the scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.01.07 — fruit growing.— Uman Academy of Agriculture, Uman, 2000.

The dissertation deals with the working out and substantiating of doses and correlations of mineral fertilisers for plantations of introducted varieties of the apple-tree (Idared, Mutsu and Mantuaner) on the medium-vigour rootstock MM106 during their cultivation in garden rotation on the black-grey podzolic soil of the Right-Bank Forest Steppe Zone ofUkraine.

The growth and the productivity of the 11-13 years old trees, commercial quality and chemical composition of apples depending on variety and the change ofcontent of the main nutritions elements in soil and plants formed under different levels of fertilization are studied.

The ways of the improvement of apple-tree fertilizing on the basis of the optimisation of nutrition's regime of the soil, the high efficiency of which is theoretically substantiated and practically proved are introduced.

Key words: an apple-tree, varieties, rootstock, yielding capacity', commercial quality, black-grey podzolic soil, fertilization.