Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Продуктивность травостоев и динамика плодородия почв при систематическом применении минеральных удобрений на заплавных лугах Полесья

ВАК РФ 06.01.12, Кормопроизводство и луговодство

Автореферат диссертации по теме "Продуктивность травостоев и динамика плодородия почв при систематическом применении минеральных удобрений на заплавных лугах Полесья"

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

^УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК о

СЧі

О.

с:

і ЛЕІЦЕНКО Юрій Васильович

УДК 633.2:636.086:631.4:631.82

РОДУКТИВНІСТЬ ТРАВОСТОЇВ ТА ДИНАМІКА )ДЮЧОСТІ ГРУНТІВ ПРИ СИСТЕМАТИЧНОМУ ЗАСТОСУВАННІ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ЗАПЛАВНИХ ЛУКАХ ПОЛІССЯ

Спеціальність: 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ-2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії луківництва Київської дослідної стан Інституту землеробства Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

професор, академік УААН МАЗУР Г енріх Адольфович,

Інститут землеробства УААН, завідувач лабораторії агрогрунтознавства

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

професор

Макаренко Петро Савелійович,

Інститут кормів УААН, науковий консультант;

кандидат сільськогосподарських наук, Козяр Олександр Михайлович, Національний аграрний університет, доцент кафедри кормовиробництва і сільськогосподарської меліорації

Провідна установа: Інститут сільського господарства Полісся УААН

Захист відбудеться «2_£» -г-о 2000р. о 10 годині на засід

Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УА.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печатко] просимо надсилати за адресою: Україна, 08162, смт.Чабани Києв Святошинського району Київської області, Інститут землеробства УАА1 вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.

Автореферат розісланий «^$>> 2000р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, ^ її /у

кандидат сільськогосподарських наук Кравченко Л.О.

І

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема підвищення ефективності лучного шовиробництва стала більш актуальною у зв’язку з трансформацією ьськогосподарських угідь та переведенням частини орних земель під лукопасовищні ]дя. Це слід враховувати при створенні високопродуктивних лучних угідь, вагаючись посилення їх природоохоронної ролі в агроландшафті на основі розробки впровадження ефективних екологічно безпечних технологій та раціональних методів мовлення родючості грунтів, створення тривало стійких та господарсько цінних іних ценозів. Важливі наукові розробки з питань розвитку луківництва на Поліссі >ведені відомими вченими М.В.Куксіним, А.В.Боговіним, М.С.Данилевською,

І.Левчук, Г.І.Прищак і ін.

Проте і досі недостатньо інформації про вплив окремих агроекологічних фак-іів, особливо при їх взаємодії, на продуктивність сіяних травостоїв і якість корму, ну родючості грунту, про величину екологічно безпечних доз та співвідношень еральних добрив на дернових опідзолених грунтах заплавних осушених лук Полісся.

Отже, виникла необхідність вивчення вказаних питань для уточнення існуючих нологій створення і використання високопродуктивних лучних травостоїв на цих щях.

Мета і завдання досліджень. Мета - визначити вплив систематичного застосу-ня мінеральних добрив на родючість грунту та продуктивність сіяного злакового востою і встановити їх оптимальні кількісні параметри для створення сіножатей з жайнісгю 80-90 ц/га сіна високої якості. Для досягнення цієї мети було поставлено тупні завдання:

- дослідити та розкрити вплив різних доз мінеральних добрив основного та дрібного їх внесення на продуктивність та кормову цінність сіяних злакових востоїв;

- визначити вплив систематичного внесення мінеральних добрив на фізико-ічні та агрохімічні властивості дернового опідзоленого глейового грунту;

- визначити оптимальні кількісні параметри внесення мінеральних добрив для гримання довготривалого використання сіножатей з високою урожайністю сіна окої якості;

- дати екологічну, енергетичну та економічну оцінку уточненим технологіям зрення та використання лучних угідь.

Наукова новизна досліджень. Виявлені закономірності формування лучних зценозів в умовах антропогенного впливу та вперше встановлено оптимальні ^відношення основних елементів живлення та дози мінеральних добрив при

довготривалому їх застосуванні на сіяних сіножатях з дерновими опідзолени глейовими грунтами південного Полісся. Доведено підкислюючий ефект дії калійі добрив (КСІ); негативний вплив азоту мінеральних добриз на вміст органіч речовини та гумусу в грунті; параметри вертикальної міграції елементів і їх спол характер змін видового складу травостоїв сінокісного використання і якості кор залежно від системи удобрення; парні та множинні кореляційні залежності N вмістом зольних елементів і важких металів у грунті, рослинах та їх відчуженняі фіто масою.

Практична цінність. Отримані результати досліджень покладені в осн< розробки рекомендацій по удобренню лучних угідь, які дозволяють отримувати 50 ц/га кормових одиниць та 9 ц/га сирого протеїну при підтриманні поживж режиму грунту на оптимальному рівні.

Наукові розробки з питань застосування мінеральних добрив на сіяних лучь травостоях були впроваджені у виробництво на площі 60 га в господарс "Деснянський" та 240 га в КДСІЗ на низинних незаливних луках Київської обла Вишгородського району, що забезпечило збільшення продуктивності угідь в 3.2-3.8 ]

і урожайність їх досягла 92-98 ц/га абсолютно сухої речовини.

Особистий внесок здобувана полягає в проведенні лабораторних та польої досліджень, аналізі і теоретичному обгрунтуванні одержаної наукової інформації т написанні статей. В проведенні досліджень і їх узагальненні доля автора - 80%.

Апробація роботи. Результати досліджень доповідались і були обговорені міжнародній науково-практичній конференції "Наслідки наукових пошуків моло; вчених аграрників в умовах реформування АПК (Чабани, 1997р.), обласному семін "Насінництво злакових трав та раціональне використання сіяних кормових уг Київського Полісся", на науково-технічній раді КДСІЗ (1995-1998рр.) та засідані атестаційної комісії Інституту землеробства УААН (І997-1998рр.), входили до зв відділу луківництва Інституту землеробства УААН “Розробити енергозберігаї технології створення і використання високопродуктивних сіножатей в Поліссі Укра (1995-1998рр.).

Публікації. По матеріалах, зв’язаних з дисертаційною роботою, опубліковг 5 друкованих праць.

Структура і обсяг робот». Дисертація складається із вступу, 5 розди висновків, пропозицій для виробництва, списку використаних джерел та 9 додаті Викладена на 162 сторінках машинопису, ілюстрована 36 таблицями, 2 рисунками 9 додатками. В роботі використано 210 літературних джерел, з них 18 іноземни мовами.

ЗМІСТ РОБОТИ Роль мінеральних добрію у підвищенні продуктивності лучних угідь Українського Полісся (огляд літератури)

В розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних зрів щодо стану лучних угідь Полісся та високопродуктивного і екологічно іечного використання їх на основі раціонального застосування мінеральних рив. Показано не вирішені питання з зазначеної проблеми та обгрунтованість ору дисертаційної теми.

Об’єкт, умови та методика проведення досліджень

Дослідження проведені у 1992-1998рр. на Київській дослідній станції Інституту іеробства УААН (Вишгородський район, Київської області) в стаціонарному ііді, закладеному в 1991 році.

Дослід розміщений в заплаві невеликої річки Скоропадки, що є притокою Ірпеня. 571 році на лузі було споруджено осушувально-зрошувальну систему і проведене ження з подальшим сінокісним використанням. Грунт дерновий опідзолений іовий з такими властивостями: рНксІ-4.II, гідролітична кислотність - 9.42, Са2+-Mg2+ - 1.1 мг-екв на 100 г грунту, загальний азот - 0.28%, рухомі форми фосфору -

i калію 4.72 мг/100 г грунту.

Рівень грунтових вод в середньому за вегетаційний період становив 86 см, в тому

ii в травні - 71, червні - 88, липні і серпні - 108 і у вересні -109 см від поверхні грунту.

Погодні умови в 1992-1998рр. були досить сприятливими для формування юцінних урожаїв лучних трав. Кількість опадів за роки досліджень становила 507-при нормі 515 мм, а тривалість вегетаційного періоду з температурою вищою за +5° гала 191-226 і з температурою вищою за +10° - 150-188 днів, тобто була в межах т.

Площа посівної ділянки у досліді дорівнювала 36 м2, облікової - 20 м2,

орність чотириразова. Дослід закладено згідно схеми в липні 1991 року з сівбою осумішки: стоколос безостий Козаровицький - 12 кг/га, вівсяниця лучна

іровицька - 12 кг/га, люцерна жовгогібридна Марусинська 425 - 4 кг/га, конюшина ідна Панфилівська-8 кг/га. Насіння 100%-ної господарської придатності. Перед юм внесено вапно 8 т/га.

У зв’язку в несприятливими кліматичними умовами зимового періоду 1991 року эрошим розвитком злакових компонентів влітку з травостою повністю випали >ві і рослинний покрив був сформований в основному з верхових злаків. На

наступний рік після посіву він був представлений стоколосом безостим (70% вівсяницею лучною (25%), і лише незначну частину (= 5%) його складали росл природних луків.

Добрива вносили до початку вегетації трав, влітку після першого укосу восени після припинення вегетації трав. РК вносили у формі суперфоо} гранульованого і хлористого калію. Для дослідження дії азотних добрив використі вали аміачну селітру.

Облік урожаю, його ботанічного складу проводили за методикою ВІК (19 Грунт для проведення агрохімічних аналізів відбирали на всіх повтореннях дос. на глибину 0-20 см з інтервалом 26-30 днів на протязі вегетаційного періоду трав. П обліку першого і другого укосів проводили відбори грунту до 1 м через кожні 20 С1\ першій повторності досліду. Рівень грунтових вод визначали в трьох стаціонар колодязях, розташованих по периметру досліду.

Аналітичні дослідження виконували в агрохімічній лабораторії дослії станції. Важкі метали та мікроелементи визначали після сухого озолення на ато\ абсорбційному спектрофотометрі ААБ-ЗО в лабораторії Інституту землеробі УААН. Аналізи зразків грунту та рослин, передбачені програмою дослідж проводили за такими методиками: протеїн - на приладі БАН-УНДГ

біамперометричною індикацією кінця титрування, жир - по знежиреному залип клітковину - прискореним методом по Петербурському, золу - сухим озолені фосфор - після мокрого озолення на ФЕКу із застосуванням гідразину сірчанокисл калій - на полум’яному фотометрі після мокрого озолення, кальцій - трилонометрич методом, обмінні Са3+, М§2+ в грунті - трилонометричним методом з попере; витісненням однонормальним розчином ЫаС1, нітратний азот - за Почінь Гріссом, гранулометричний склад грунту - за Качинським, гумус - йодометрич методом, загальний азот - за К’єльдалем, фосфор, калій в грунті - за Кірсаної рухомий алюміній - по Соколову, гідролітичну кислотність - по Каппену, обмі кислотність - по Дайкухара, суму увібраних основ - по Каппену-Гільковицу, р потенціометрично.

Вихід кормових одиниць визначали за фактичними даними хімічного склад використанням коефіцієнтів перетравності і продуктивності дії, прийнятих для даь виду корму.

Економічну та енергетичну оцінку проводили згідно 3 '’Инсгрук'шіс нормативами по определению экономической и энергетической -эффекгшмк применения удобрений" (М., 1987) та новими порівняльними цінами на 1.01.1999 рок;

Математичний аналіз даних здійснювали з використанням диспсрсійн

■ресійного і кореляційного аналізів за методами математичної статистики (Доспехов \.,1973).

ВПЛИВ СИСТЕМАТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ДЕРНОВОГО ОПІДЗОЛЕНОГО ГЛЕЙОВОГО ГРУНТУ Структура вбирного комплексу та показники кислотності

Дослідженнями встановлено, що помірні і підвищені дози мінеральних добрив, віть на протязі 6-7 років, помітно вилинули на всі компоненти, що визначають слотність грунту. Внесення в 1991 році перед закладкою досліду вапна (8 т/га) изило кислотність з рН 4.11 до 4.88 та змінило інші фізико-хімічні показники. Дані по І (колонка 5,табл. І) свідчать, що в результаті 6-річного внесення мінеральних добрив

Таблиця 1

Фізико-хімічні властивості дернового опідзоленого глейового грунту, ___________________1997р. ,

групи я ю Р. <D jc pH Внесено добрив за 6 років S а Q. и CJ X п Си б pH д Гідролітична п кислоти сть ! Об м нна р кислотність ’5 « Ї'ї E-S •5 1 <3§ А13+ X S X сй а, _ ю § ■а і о § ° ЄГ S Обмінні 1 Сгупі нь 1 насичення

Ыаа | ЮО Са2+ 1 Mg2+

кг/га д.р. мг-екв/100 г %

1 2 3 1 4 5 6 і 7 1 8 ( 9 1 10 1 11 12

0-20 см

1 >4.5 71 135 4.62 6.9 0.030 0.016 17.8 11.2 1.8 72

2 4.5-4.3 75 203 4.49 7.8 0.042 0.027 18.8 11.3 1.3 70

20-40 см

1 >4.5 79 169 4.74 5.0 0.017 0.009 14.8 9.8 1.2 75

2 4.5-4.3 60 180 4.48 І 5.1 О.ОЗЗ 0.019 14.3 8.3 0.8 74

40-60 см

1 >4.5 37 112 4.73 2.4 0.010 0.006 7.8 5.1 1.1 76

2 4.5-4.3 94 210 4.38 3.4 0.031 0.021 9.2 5.8 0.7 73

60-80 см

І >4.5 0 150 4.64 3.3 0.015 0.008 10.2 6.3 1.2 76

2 4.5-4.3 82 157 4.46 3.2 0.020 0.014 9.5 6.0 1.2 75

3 4.3-4.1 120 195 4.20 4.1 0.042 0.030 9.7 5.8 0.7 70

1* 4.1-3.9 1 120 180 3.99 5.2 0.126* 0.102 9.8 5.6 0.7 65

80-100 см

1 >4.5 60 135 4.54 3.5 0.028 0.016 8.9 5.0 1.1 72

2 4.5-4.3 90 180 4.41 5.2 1 0.045 0.027 10.7 6.2 1.6 67

і* 4.3-4.1 120 180 4.16 7.0 0.184* 0.090 18.0 9.2 2.0 72

1* 4.1-3.9 120 180 3.98 7.5 0.758* 0.106 19.2 9.6 0.6 70

Примітка: * - в цих групах зустрічаються оглеєні зразки.

сля вапнування, рН верхнього горизонту деіцо знизився (порівняно з 1992 роком на

0.3-0.4 одиниці). Дія вапна проявилась і в більш глибоких горизонтах: 20-40 і, можли навіть 40-60 см, природний рівень рН яких становить на наших грунтах 4.2-4.4. Т; висока міграційна здатність вапна, очевидно, пояснюється ретельним перемішувань його з грунтом при закладці досліду. Оскільки дія вапна, внесеного поверхнево сусідній з нашим дослідом ділянці за 9 років спостережень була відчутна лиші горизонті 0-15 см. У всіх горизонтах групи кислих грунтів пов’язані з внесенням біл високих доз як азотних так і калійних добрив (колонка 3,4), чим підтверджуєт участь калійних добрив у підкисленні грунту (особливо чітко в горизонті 0-20 с У всіх горизонтах (окрім 80-100 см) зв’язки і співвідношення між розгляну™ величинами (рН, Нг, Но, АР+, М£2+, Са2+, V...) підтверджують, що при зменшенні обмінна кислотність зростає швидше гідролітичної, обмінний алюміній (А швидше обмінної кислотності. Ступінь насичення грунту дещо зменшуєті знижується питома вага (%) обмінного кальцію в сумі увібраних основ. Вік обмінного магнію по всьому метровому профілю складає 10-20% від кількс обмінного кальцію. Частковим виключенням з даних закономірностей стали ку зразки (рН<4.2) з нижніх горизонтів (відмічені в таблиці-*). Вони носять озн; сильного оглеєння. Ці шари грунту характеризуються значним вмістом вівіанп сполук двовалентного марганцю, мають важкий гранулометричний склад, досі високі значення суми увібраних основ та увібраного кальцію.

Органічна речовина грунту На восьмий рік ведення досліду найвищий відсоток гумусу і органічної речові спостерігався на варіантах 1,2 і 5, де не вносились азотні добрива. Так, на них гум було на 1%, а органіки - на 2% більше, ніж на ділянках, де азотні добрива вносилис дозі 60-90-120 кг/га, хоча негативний середньорічний баланс азоту на ділянках азотних добрив був вищий: (46-59 кг/га) проти 40-48 кг/га на ділянках з дозою аз< 60 кг/га і 4-22 кг/га - з дозою 120 кг.

Встановлено, що помірні дози азотних добрив (60-120 кг/га) на високс фосфорно-калійному фоні при багаторічному застосуванні приводять до зменшеї вмісту гумусу і, відповідно, органічної речовини у верхніх шарах грунту. В ниж1 горизонтах (глибше 40 см) такої залежності не спостерігалось.

Вплив удобреная на агрохімічні показники грунту Встановлено, що більшість агрохімічних показників грунту змінюються результаті систематичного застосування мінеральних добрив, а амплітуда їх колив на протязі вегетаційного періоду значно зростає. Вміст нітратного азоту в шарі гру 0-20 см коливався залежно від строків відбору і доз азотних добрив в межах О.ОбО мг/100 г, аміачного - 0.60-2.72 мг/100 г, а мінерального азоту, тобто суми аміачного нітратного азоту - відповідно 0.66-4.98 мг/100 г абсолютно сухою грунту (рис Ранньою весною вміст цих сполук в грунті невисокий і досить рівномірний на всіх

Г^иЭ, МП І ии І

'а

І квітня

25 квітня

10 травня

18 червня Дати відбору

1 липня

24 липня

20 вересня

8 квітня 25 квітня 10 травня 18 червня 1 липня

Дати вибору

20 вересня

[ЕЭФОН 2- Р90К180

СИИФон 2 + N120 ЕЭ Фон 2 + ЫбО+ЫбО

__ _____Контроль

ис. 1. Динаміка вмісту рухомих форм поживних речовин в дерновому опідзоленому глейовому грунті на протязі вегетаційного періоду,

1992- 1998рр.

варіантах досліду. Надалі, після внесення азотних добрив, вміст N114 і ЫОз в гру зростає і диференціюється залежно від доз добрив. Але, при дозі N60, внесеної під І 2-й укіс, ці показники повергаються до попереднього значення через 2-3 місяці, а г дозі N120 - черев 5 місяців, і до осені майже вирівнюються по всіх варіантах. Осії внесення азоту дещо підвищувало вміст ЫН4 і ЬІОз в грунті навесні наступного ро хоча їх кількість в цьому випадку була в середньому в 1.5 і 2-4 рази меншою, ніж г внесенні такої ж кількості азоту навесні. На середину травня нітратний і аміачний а: осіннього внесення був використаний.

Осінній пошаровий відбір грунту на глибину до 1 м засвідчив, що на цей ’ диференціації вмісту нітратних і аміачних форм азоту по варіантах не відмічалось тільки в шарі 0-20 см а й в більш глибоких горизонтах. Отримані дані лише показ; зміну цих показників з глибиною, що свідчить про повне використання азоту добі зі всіх горизонтів грунту на початок осені.

Досліджуваний грунт характеризується значним вмістом валового фосфс (0.6-1.2%), який знаходиться у важкорозчинних сполуках. Доступні форми становл: лише його незначну частику (0.4-0.6% від загального вміст}). Внесення фосфор! добрив в цьому випадку майже не впливає на врожай трав. Так, внесення фосфорі добрив збільшує кількість рухомих форм Р2О5, але, порівнюючи в внесеною дозою незначній мірі, бо близько половини фосфору (40-60%) витрачається на формувак урожаю, а з тієї, що залишається в грунті, до 90% зв'язується у важкодоступні сполук лише 10% поповнює рухомі форми. У більш глибоких шарах грунту, починаючи 40 см, спостерігається зростання кількості рухомих форм фосфору, що, в першу чер викликане ілювіальними процесами.

Грунт дослідної ділянки відзначається низькою забезпеченістю рухом калієм. Після кількох років внесення різних доз добрив проявилась чітка диференціа цього показника, пов'язана в балансом калію на кожній ділянці. На варіантах 2 і 5, не вносились азотні добрива, і на варіантах 9, 10, І і в високою дозою калійних доб^ (270 кг/га), кількість обмінного калію за 4-6 років зросла на 4-" мг/100 г, або у 1.8-рази. На інших ділянках його вміст не змінився або навіть дещо зменшився.

Весняне внесення калійних добрив відразу підвищує вміст КгО в горизонті 0 см на 3-10 мг/100 г. Але вже до 1-го укосу ця величина повертається до початкоЕ значень, а в період відростання отави навіть дещо знижується порівняно з показника до внесення добрив. У осінньо-зимовий період, при відсутності виносу, за рахун мобілізації проходить деяке зростання вмісту обмінного калію. В більш глибок горизонтах цей показник за роки спостережені, не зазнав помітних змін.

Баланс поживних речошш

Від’ємний баланс азоту (табл.2) відмічається на всіх варіантах, але найвищий

ділянках без азотних добрив (45-60 кг/га), дещо менший на ділянках з дозами N60 (40кг/га). При дозах N90-120, внесених навесні або вроздріб - навесні і влітку, цей фіцит зменшився до 10-22 кг/га. При внесенні дози N120 в два строки - влітку і восени, остерігається найнижчий дефіцит азоту (4-9 кг/га), що пов’язано не з падінням ожайності на цих варіантах, а з деяким зниженням проценту протеїну відносно інших ріантів з тією ж дозою азоту. Доза N60, внесена навесні, практично повністю користовується на формування урожаю 1-го укосу і майже не впливає на формування ожаю 2-го укосу, і воно відбувається за рахунок грунтових запасів. Внесена в той строк доза N120 виявляє післядію, але і в цьому випадку значна частина урожаю 2-го осу формувалась за рахунок азоту грунту. З підвищенням доз азоту винос фосфору ільшувався, а позитивний баланс його зменшувався.

Таблиця 2

Баланс поживних речовин на сінокосі з дерновим опідзоленим глейовим грунтом,

_____________ 1992-1998рр. ________________________________

Варіанти Винесено з урожаєм, кг/га Баланс, кг/га Коефі- цієнт викори- стання азотних добрив, %

N Р2О5 КгО N Р2О5 КгО

Контроль (без добрив) 46.6 22.7 44.0 -46.6 -22.7 -44.0 -

Фон І - Р90К120 54.9 26.9 96.0 -54.9 63.1 24.0 -

Фон І + N60 100.4 45.2 126.6 -40.4 44.8 -6.6 75.8

Фон І + N60+ N30* 112.6 49.8 129.5 -22.6 40.2 -9.5 64.1

Фон II - Р90К180 59.6 27.8 120.3 -59.6 62.2 59.7 -

Фон II + N60 108.4 45.6 176.4 -48.4 44.4 3.6 81.3

Фон II + N120 141.8 50.1 183.4 -21.8 39.9 -3.4 68.5

Фон II + N60+ N60* 129.6 54.9 181.9 -9.6 35.1 -1.9 58.3

Р90Кі80+К<Я*+№д+Ню * 137.0 52.8 224.9 -17.0 37.2 45.1 -

Р90К270+№0** + Н60* 128.9 51.0 225.5 -8.9 39.0 44.5 -

(Р9оК.27оНбо)**+№о * 124.4 54.6 224.6 -4.4 35.4 45.4 -

Примітка: * - добрива вносяться влітку під другий укіс

- добрива вносяться восени зитивний баланс фосфору спостерігається на всіх ділянках досліду, де вносились

:форні добрива. Незначне підвищення вмісту рухомих форм Р2О5 свідчить про його

ізування в недоступні для рослин сполуки.

Внесений калій в дозах як 90 кг/га, так і 180 кг/га д.р., на ділянках з внесенням ту повністю використовувався травостоєм, вміст його в рослинах значно ншувався в міру збільшення доз азотних добрив. Відмічена тенденція до незначного ншення кількості обмінного калію на ділянках з від’ємним балансом не лише в пзонті 0-20 см, айв горизонті 20-40 см і спостерігається його істотне зростання

на ділянках з позитивним балансом. Коефіцієнт використання азоту добрії збільшувався пропорційно зменшенню долі азотних добріш і був в межах 58-81°/; Більш пошіо використовувався азот при певнсокик дозах внесення - 60 кг/га. Внесенії азоту в дозі 60 кг/іа на фоні РбоКізмко не забезпечує відтворення родючості грунту прп трипалому застосуванні такої дози слід очікувати поступового зниженії продуктивності сіножатей. Навіть доза N120 не достатня для повного відтворенн запасів азоту в грунті, вона мінімальна, що може забезпечити на наших грунта стабільні високі врожаї па протязі значного час\ Доза фосфору 90 кг/іа, в цілому достатня. Можна припустити, що без особливої шкоди її можна зменшити (напрнкла, до 60 кг/га). Доза калію 270 кг/га виявилась високою. Для довготривалого збереженії родючості грунту оптимальна доза І80 кг/га, а припустима не менше 120 кг/га.

ПРОДУКТИВНІСТЬ СІЯНИХ ЗЛАКОВИХ ТРАВОСТОЇВ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМАТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ Продуктивність та особливості формування травостою Встановлено, що найвищу продуктивність сіяні осушені заплавні л\кн на дер нових опідзолених глейових грунтах забезпечили при внесенні повного мінеральноп добрива з розрахунку N90120 Рад Кі2п-27о. Урожай сухої речовини за такої системі удобрення в середньому за 1992-1998рр. - 80.7-97.4 ц/га (табл.З). Прирости врожаю при

Таблиця

Вплив мінеральних добрив на продуктивність та поживпу цінність сіяппл травостоїв, ______________________абсолютно суха речовина. 199І-І998рр.________________________

Урожайність , ц/га Вміст із ! кг

№ вар. середнє , 1991-199фр . О X N-N03,!

Варіанти £ 2 В! Ь Е о с ^ : кормових ! ОДИНИЦЬ ; перетравної прота ну ,г Р2О5, г СаО,г ІЗ-~ ^ О О V О 1 укіс 2>

1 Когпроль (бездобрію) 32.4 - 0.60 50 7.4 10.0 8.6 13 1

2 Фон І - Р90К120 38.9 6.5 0.56 49 7.0 8.3 8.3 10 1

3 Фон 1 + N(,0 70.5 38.1 0.56 48 6.5 5.8 8.5 24 2

4 Фон І + N(,0+ N30* 80.7 48.3 0.55 47 6.2 5.7 8.2 30 2

5 Фон II - Рад Кто 43.5 11.1 0.56 46 6.4 7.0 8.4 10 1

6 Фон 11 + N(,0 74.4 42.0 0.53 49 6.1 4.7 8.1 49 1

7 Фон II + N120 85.1 52.7 0.56 60 5.9 4.5 8.3 378 2

8 Фон 11 *- N<,(1+ N60* 94.7 62.3 0.56 45 5.8 4.2 8.3 19 1

9 РчіК ія)+ Кчп*+Нл+Нзо* 94.7 62.3 0.53 48 5.5 4.2 8.1 60 3

10 РэдКзти^ Nы)**+Na)* 95.6 63.2 0.52 39 5.2 4.4 8.0 17 )

11 (Р<«К:ч..Мбп)**+Ыбо* 97.5 65.1 ’ (7.52 40 5.4 4.3 8.1 24 1

! НІ IV 10.9

му були високими 48.8-66.0 ц/га сухої речовини. Кожен кілограм поживних речовин рив забезпечив приріст 13.0-16.1 кг, а азоту 42.6-46.6 абсолютно сухої речовини. :а азоту N(>0 у складі мінерального добрива дала приріст за всі роки досліджень 38.1) ц/га, що і:а 42.0-52.1% менте порівняно з кращими варіантами.

Рівновеликі дози азоту, внесені у два прийоми (навесні і влітку) забезпечили вищу

о ефективність за роки досліджені, на 12%, порівняно з одноразовим їх (осуванням.

Внесення мінеральних добрив знижувало вміст протеїну в сіні. Азот в дозі N«>+60, сені їй роздрібнено у складі повного мінерального добріша, приводив до додаткової іідізації ґрунтового азоту і використовувався злаковими травами на збільшення окаю. Вміст протеїну при цьому знижувався. Тільки при досягненні рівня живлення

о азот добрив проявляє позитивний вплив на вміст протеїн у в сіні. Вміст стравного протеїну в 1 кг сухої речовини зріс до 60 г, що на 18.4% більше, ніж на прольному варіанті. Обмінна енергія та кормові одиниці дещо знижуються при сениі мінеральних і особливо азотних добрив, внаслідок збільшення вмісту іковини. Оптимально збалансована кормова одиниця по перетравному протеїну іа прп N120.

Ботанічний та видовий склад лучного травостою

Проведеними дослідженнями виявлено, що внесення мінеральних добрив ізвело до значних змін у ботанічному складі травостою. Аналіз видової структури івостоїв різних рівнів мінерального живлення дозволив встановити зміну фло-личної насиченості ділянок через 7 років після посіву. В травостоях >стерігалась поява не сіяних видів рослин, які зустрічаються на сусідніх площах п іродних ценозах. На контролі і фоні РК кількість цих видів зросла до 18, а при птю-фосфорно-калійному живленні лише до 5-7. Серед нових видів найчастіше трічались: деревій звичайний, тонконіг звичайний та лучний, щучник дернистий, іьбаба лікарська. Одиночними екземплярами в травостоях були жовтець їдкий, «ель горобиний, вероніка дібровна, куколмця біла. Висіяні види: сгоколос безостий і істнця збірна, на фоні ЫРК інтенсивно розвивались, стали агресивними та своїм пдкнм і рясним розвитком перешкоджали появі та поширенню інших видів, іішічували їх. Практично випали з травостою на четвертин рік життя бобові види їв, їло зумовлено їх віком і умовами жит тя в лучних ценозах. На всіх варіантах, де эспли повне мінеральне добриво, переважали злакові верхові компоненти: сгоколос юстнй і грястиця збірна, які формували високі рясні травостої.

Проективне покриття травостоями поверхні помітно зростало на варіантах, де осилось повне мінеральне добриво Серед видів домінуючу участь склали на контролі теревій звичайний і тонконіг лучини; на фоні РК - сгоколос безостий, грястиця

збірна, деревій звичайний, а на ИРК - стокодос безостий і грястиця збірна. Учаї дикорослих видів в проективному покритті при застосуванні добрив коливалася від І 10%.

Мінеральний склад корму Визначено вміст зольних елементів: К, СаО, Р2О5, Mg, і сирої золи в абсолют сухій речовині обох укосів (табл.4) і пов’язано його з умовами живлення (доза добрив, вмістом рухомих форм КгО, СаО, Р2О5 в грунті, рівнем врожайності метеорологічними умовами років досліджень). Для обох укосів створені математи1 моделі прогнозування цих показників у рослинах. Встановлено, що вміст сирої зол всіх зольних елементів, за винятком калію, вищий в урожаї другого укосу. Азотн калійні добрива, підвищуючи врожай, різко і дуже достовірно знижували в ньо процент золи і. в ще більшій мірі, зольних елементів, за винятком калію. Так розрахунку на 100 кг діючої речовини вміст СаО (в % на суху речовину) в урожаї І -укосу падав при внесенні азотних добрив на 0.16%, калійних-на 0.12%, а в урож<

Таблиці

Поваріантний зв’язок зольних елементів в а.с.р. рослин з добривами, ___________урожаєм і грунтовими умовами. 1992-1997рр.______________________

№ вар. Дози добрив [Урожай -ні сть, ! Обмінні в грунті В рослинах

N к20 к20 Са р2о5 к СаО МеО РгОі золе

кг/га д.р. мг/100 г %

1 2 3 4 5 6 1 7 8 9 10 Н 12

1 укіс

1 0 0 18 6.0 15.2 4.6 1.41 0.86 0.35 0.69 8.6

2 0 120 24 15.8 12.9 6.5 2.02 0.73 0.27 0.63 8.6

3 60 120 44 10.6 10.9 6.2 1.59 0.60 0.20 0.58 7.1

4 60 120 50 8.7 12.4 4.0 1.43 0.50 0.27 0.58 7.1

5 0 180 25 18.0 12.1 4.9 2.26 0.57 0.12 0.59 8.9

6 60 180 51 15.3 11.8 6.1 2.11 0.53 0.11 0.55 7.7

7 120 180 57 12.5 12.6 6.0 2.00 0.48 0.1 і 0.58 7.1

8 60 180 52 11.4 12.2 4.6 1.90 0.43 0.12 0.53 7.2

9 60 180 57 12.7 12.7 5.7 2.15 0.41 0.11 0.56 7.2

10 60 270 53 16.8 11.2 5.5 1.90 0.45 0.09 0.47 7.3

11 60 270 53 19.5 10.1 5.7 2.00 0.45 0.06 0.52 6.9

2 укіс

1 0 1 0 1 8 5.6 1 15.7 5.5 1.15 1.23 0.40 0.84 10.7

2 0 120 13 14.2 15.1 5.6 1.66 1.07 0.32 0.72 10.7

3 0 120 14 5.4 9.5 5.3 1.22 ~0ІЗІ 0.25 0.74 10.3

4 зо 120 26 3.9 12.9 3.7 0.99 0.66 0.20 0.66 9.7

5 0 180 13 15.8 13.5 5.3 1.73 1.02 0.36 0.67 10.0

6 0 180 16 7.5 12.1 4.8 1.53 0.63 0.15 0.61 10.3

7 0 180 23 7.6 10.9 5.4 1.45 0.56 6.18 0.56 9.2

8 60 180 36 7.2 12.5 3.9 1.22 0.51 0.19 0.54 9.1

9 60 180 35 12.9 14.3 5.0 1.71 0.50 0.19 0.53 9.1

10 60 270 38 8.8 11.7 4.4 1.49 0.51 0.16 0.52 9.0

11 60 270 39 13.1 11.2 5.8 1.53 0.51 0.16 0.52 8.9

0 укосу відповідно на 0.35 і 0.19%. Для Р2О5 рослин ці показники склали відповідно: я 1 -го укосу-0.025 і 0.065%, для 2-го - 0.11 і 0.10%.

В той же час процент калію в рослинах 1-го укосу при цій же дозі діючої новини падав при внесенні азотних добрив на 0.24% і зростав при внесенні калійних брив на 0.29%, для другого укосу ці величини склали: для азоту - (-0.29%), калію 3.28%), тобто при внесенні азотних і калійних добрив в рівних дозах їх взаємна дія на

1 показник майже нейтралізується.

Показано позитивний зв'язок вмісту з одного боку обмінного калію і кальцію в /нті і з іншого - процент калію і СаО в рослинах. В той же час по фосфору подібного ізку не виявлено. Це свідчить, що на даних грунтах дефіцит доступних форм калію і іьцію більший, ніж фосфору.

Відмічений прямий зв’язок між вмістом важких металів в грунті та рослинах і ;рнений зв’язок між дозами азотних і калійних добрив і вмістом важких металів у :линах (табл.5). Калійні добрива знижували концентрацію металів сильніше, ніж тні. Дія останніх в деяких випадках була недостовірною. Під впливом азотних >рив за рахунок зростання врожаю винос всіх важких металів урожаями обох укосів тьшився. На ділянках з високими дозами азоту в порівнянні з малоудобреними в

іі за два укоси винос цинку виріс з 50-60 до 140-160 г/га, міді - з 10-12 до 20-26 г/га, нцю-з 6-7 до 20-23 г/га. Вплив доз калійних добрив на винос всіх досліджуваних ских металів був недостовірним (зниження концентрацій металів під впливом ійних добрив компенсувалось зростанням урожаю).

ЕКОНОМІЧНА І ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ

Найбільший чистий прибуток 100-120 гри з одного гектара сіножатей одержали

і внесенні азотних добрив в дозах N60.90 на фоні РК, при рівні рентабельності 18-20%. їівартість І ц сухої речовини продукції була нижчою від середньої закупівельної ціни жаю на 15-20%. .Внесення окремо фосфорно-калійних добрив виявилось економічно игідним і нерентабельним. На 1 кг діючої речовини добрив найвищий показник - 13-«7га отримано при внесенні N60-90 Р90 Kuo, а 1 кг азоту при цих дозах забезпечив бавку 46-53 кг/га абсолютно сухої речовини травостою.

Оптимальна поживність корму одержана при врожаї 73-84 ц/га сухої речовини, підтверджується показниками (обмінна енергія 8.56-8.68, кормові одиниці 0.59-0.60, лравний протеїн 5S.5-63.8), для цього слід вносити добрива в дозі N60-90-120 Рчо К120-Доза мінеральних добрив Nr>o Р90 К120, забезпечила найвищу окупність врожаю на І

і.р. добрив, тому зменшення дози азоту до 60-90 кг/га в наших умовах виявилось >гетично і економічно доцільним.

Таблиця 5

Вміст рухомих форм важких металів в грунті та рослинах, на абсолютно суху речовину, мг/кг, ] 997р.

№ вар. Варіанти гп Си РЬ Ні С (і

гр. 1 2 гр. 1 2 гр. 1 2 гр. 1 9 гр. 1 2

1 Контроль (бш добріш) 7.7 20.3 21.2 4.6 2.8 4.1 12.9 2.0 3.3 8.6 3.1 4.6 0.70 0.30 0.50

2 ФОН І - РчоК.120 8.2 19.3 19.2 5.7 3.5 4.1 12.8 1.5 2.9 8.6 2.0 3.4 0.70 0.30 0.40

3 Фон 1 + Ыбо 7.2 16.8 18.0 1.6 2.4 3.3 11.0 1.5 2.3 6.8 2.1 2.8 0.55 0.20 0.30

4 Фон І + N6»+ N30* 5.9 16.1 15.0 1.4 3.8 2.9 11.5 1.6 1.9 6.2 1.9 2.3 0.55 0.20 0.30

Фон 11 - Рч(іК|Я> 8.9 16.7 26.0 2.0 3.2 4.0 12.5 1.9 2.8 8.0 3.2 3.0 0.70 0.30 0.50

6 Фон 11 + N60 9.5 17.1 17.0 1.6 1.7 2.4 12.2 1.4 2.4 7.4 1.2 1.4 0.65 0.30 0.20

Фон 11 + N1:0 6.7 19.0 12.2 1.8 1.7 2.1 11.6 1.5 2.2 7.0 1.9 1.5 0.70 0.30 0.20

8 Фон 11 + N60+ N60* 6.3 13.4 13.5 1.6 1.5 2.5 12.2 1.9 2.3 7.0 1.2 2.0 0.55 0.20 0.20

9 Р«1К|Я)+КсО*+ЫбО+ЫгА* 7.6 12.7 14.fi 1.8 1.4 2.7 11.9 1.7 1.9 7.3 1.3 2.1 0.70 0.20 0.20

10 Р90К270+N50**+N60* 7.4 10.8 12.8 1.9 1.9 2.8 10.4 1.6 2.1 7.6 0.7 1.6 0.70 0.20 0.10

11 (Р90К270^0)** + Н60* 6.0 10.3 ІЗ.5 1.6 1.6 2.8 10.6 і.6 2.4 6.4 1.0 1.8 0.55 0.20 0.20

Середнє 7.4 15.7 16.6 2.3 2.3 3.1 11.8 1.6 2.4 7.3 1.8 2.4 0.64 0.20 0.30

Примітка: * - добрива вносяться влітку під перший укіс, ** - добрива вносяться восени,

гр. - вміст важких металів в грунті, 1,2- вміст важких металів в рослинах першого і другого укосів

15

ВИСНОВКИ

Застосування оптимальних доз мінеральних добрив є надійним шляхом управління видовою структурою, продуктивністю травостою, оптимізування стану родючості і поживного режиму грунтів як основи нормального функціонування лучних заплавних екосистем..

На заплавних осушених луках малих рік з дерновими опідзоленими глейовими грунтами економічно та енергетично найбільш вигідною дозою добрив при сінокісному використанні травостою е МбсмюРо-м Кбо-іго. При застосуванні таких доз добрив продуктивність лук порівняно з контролем зростає й 2.2-2.5 рази і досягає 70.5-80.7 ц/га сухої маси і 2.7-3.8 ц/га перетравного протеїну.

Внесення у два прийоми рівними дозами під укоси (навесні і влітку) 120 кг/га азоту підвищує продуктивність заплавних лук на 10% порівняно з одноразовим весняним їх застосуванням.

Фосфорні і калійні добрива на злакових травостоях забезпечують приріст 7-11 ц/га сухої маси і є малоефективними. Найбільш ефективним є застосування мінеральних добрив у співвідношенні Ы:Р:К=1:0.4-0.6:1.0-1.2.

Внесення повного мінерального добрива сприяло істотній перебудові сіяного травостою і скороченню загальної кількості видів (з 18 на РК і варіанті без добрив до 5-7 при N90-120 Рм К120-І80) за рахунок отримання проникнення в ценози дикорослих видів трав і значного поширення в них стоколосу безостого.

Із збільшенням доз азотних добрив концентрація сирого протеїну в сіні зростає, а зольність і вміст Р2О5 і СаО знижується. Азотні добрива в дозі до N120 суттєво не змінюють кормову і енергетичну цінність трав і використовуються для формування вегетативної маси травостою.

Вміст зольних елементів і важких металів в урожаї другого укосу вищий, ніж в першому. Азотні і калійні добрива знижують концентрацію зольних елементів і важких металів у рослинах та збільшують їх загальний винос з урожаєм трав.

При весняному внесенні азотних добрив вміст в грунті аміачного азоту зростає з 0.7 'іо 2.7мг і нітратного з 0.1 до 2.2 мг, а потім, по мірі формування вегетативної маси эослин, поступово знижується відповідно до 0.6-0.7 і 0.1-0.2 мг на 100 г фунту. \налогічна залежність має місце при застосуванні фосфорних і калійних добрив.

З результаті 6-річного внесення мінеральних добрив після вапнування pH верхнього оризонту значно знизився (порівняно з 1992 роком на 0.3-0.4 одиниці). У всіх оризонтах групи кислих грунтів пов’язані з внесенням більш високих доз як нотних, так і калійних добрив. Доведена участь калійних добрив у підкисленні рипу.

10. У всіх горизонтах (крім 80-100 см) зв’язки і співвідношення між розглянути величинами (pH, Нг, Но, АІ3+, Са2+, V...) свідчать, що при зменшенні pH обмії кислотність зростає швидше гідролітичної, рухомий алюміній - швидше за обмії кислотність і, в цілому, становить більшу її частину. Ступінь насичення груї основами дещо знижується, зменшується процент обмінного кальцію у с; увібраних основ.

11. Підвищення родючості грунту, що забезпечується лише за умов позитивні балансу поживних речовин в ньому, на заплавних луках відбувається при внесе ІЧі’оРбоКіго і більше. При внесенні, мінеральних добрив в менших до спостерігається негативний баланс і, як наслідок, інтенсивні втрати поживі речовин грунтових резервів, що з часом може привести до зниження родюче грунту і зменшенню врожаю.

12. Екологічно доцільна доза добрив на незаливних заплавних луках Полісся тривал використання з дерновими опідзоленими глейовими грунтами з продуктивніс травостою близько 80 ц/га сухої речовини є N120 Рбо-адКно.

13. Найбільший умовно чистий прибуток 122.51 грн/га з рівнем рентабельності 20°/ збором обмінної енергії 69.1 ГДж/га забезпечує внесення МмРиКіго. Підвище: дози добрив до Ы120Р90К180-270 збільшує збір обмінної енергії на 10-15%, але умо чистий прибуток та рентабельність знижує відповідно на 18-53 і 33-60%.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для підтримання на заплавних луках з дерновими опідзоленими глейові грунтами сталої, економічно вигідної протягом тривалого часу високої продукт ності сіножатей на рівні близько 80 ц/га абсолютно сухої речовини, потрі вносити повне мінеральне добриво з розрахунку Ыбо-чо Рбо К80-120 з поступо збільшенням для збалансування поживних речовин в грунті дози азотних і калій добрив і доведення її до 120 кг діючої речовини і більше на п’ятий рік використа сіяного травостою.

2. За умов недостатньої забезпеченості господарств технікою і великим вантаженням у весняний період сільгоспроботами можна внесення частини азот добрив перенести на осінь попереднього року, що не приводить до ЗМЄНШ£ врожаю, але дещо погіршує його якість.

3. Для одержання високоякісних кормів в високим вмістом мінеральних речо злакові трави слід скошувати у фазі трубкування - початок колосіння.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

Мазур Г.А., Барвінський А.В., Лещенко Ю.В., Роспотшок В.Л., Ткаченко М.А., Медвідь Ю.Г. Особливості відтворення родючості грунтів перехідних районів від Полісся до Лісостепу //Зб.наук.праць ІЗ УААН.-К.,1996.-вип.2.-е. 192-195.

Лещенко Ю.В. Вплив мінеральних добрив на продуктивність сіяних злакових трав осушених заплавних лук Полісся // Зб.наук.праць ІЗ УААН. -К., 1998.-вип. 1.-е. 179182.

Лещенко Ю.В. Вплив азотних добрив на кормову цінність сіяних злакових трав осушених заплавних лук Полісся //Зб.наук.праць ІЗ УААН.-К.,1999.-вип.З.-с.77-79. Лещенко Ю.В., Солоненко М.М. Динаміка Сб137 на злакових луках Полісся //Матеріали Міжнар.наук.-практ.конф.молодих вчених та спеціалістів "Наслідки наукових пошуків молодих вчених - аграрників в умовах реформування АПК",-Частина І.-Чабани,- 1996.-е. 133.

Лещенко Ю.В., Солоненко М.М. Насінництво злакових трав для створення луків та пасовищ Полісся //Насінництво кормових культур в сучасних умовах господарювання. Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару. 20 вересня 1999 року.Київ-Чабани.-К.:Нора-Прінт,1999.-с.60-62.

АНОТАЦІЯ

Лещенко Ю.В. Продуктивність травостоїв та динаміка родючості грунтів при тематичному застосуванні мінеральних добрив на заплавних луках Полісся.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогоспо-іських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. Інститут ілеробства УААН.Київ. 1999.

В дисертації викладені результати досліджень по вивченню впливу систе-гичного внесення мінеральних добрив на продуктивність лучних угідь, якість }му, зміну родючості дернового опідзоленого глейового грунту незаливних їлавних лук Південного Полісся.

Визначені і обгрунтовані заходи що до внесення мінеральних добрив на сіно-гях, які включають економічно та екологічно обгрунтовані дози їх застосування для іготривалого збереження травостою високої продуктивності з підтриманням при >му сталої родючості грунту. Запропоновано систему мінеральних добрив для одер-ння на сіножатях 80-90 ц/і а сіна високої якості.

Ключові слова: мінеральні добрива, продуктивність та якість корму, лучні

одя, заплавні луки.

18

АННОТАЦИЯ

Лещенко Ю.В. Продуктивность травостоев и динамика плодородия почв г систематическом применении минеральных удобрений на заплавных лугах Полесья.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандид; сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и лу водство. Институт земледелия УААН. Киев. 1999.

. В диссертации изложены результаты исследований по изучению влияния сис матического внесения минеральных удобрений на продуктивность луговых угодий, чество корма, изменение плодородия дерновой оподзоленной глеевой поч незаливных заплавных лугов Южного Полесья.

Исследования проводились в Киевской исследовательской станции Инстит; земледелия УААН в зоне достаточного увлажнения Южного Полесья Украины дерновых оподзоленных глеевых почвах в 1991-1998 гг.

Наблюдения за изменением плодородия почв под луговыми угодьями г длительном применении минеральных удобрений показали, что удобрения влияют комплекс физико-химических и агрохимических показателей почв.

Под действием азотных и, в меньшей степени, калийных удобрений происхо; увеличение всех видов почвенной кислотности в горизонтах 0-20 и 20-40 см. Особеь быстро возрастает содержание обменного алюминия. Изменение содержа! подвижных форм Р2О5 и КгО в почве пропорционально балансу этих элементе! составило 10-20% от его величины. Умеренные дозы азотных удобрений (N60-90) оказг отрицательное влияние на содержание гумуса. ,

Фосфорно-калийные удобрения не препятствовали появлению в травос несеянных видов, число которых на вариантах без азота через 7 лет после поо достигло 18-и, а участие в проективном покрытии составило 30-60?-». При внссе/ ПОЛНОГО минерального удобрения В дозе Ы90-|20Р90К|20-180 число несеянных компонен' снизилось до 5-7, а их участие в проективном покрытии упало до 1-10%. Главн компонентом в этих условиях стал костер безостый.

Азотные удобрения в дозах 60 и 60+60 (при дробном внесении) не влияли содержание протеина в сухом веществе, а также на кормовую и энергетическ ценность трав. Лишь доза N120 под 1-й укос существенно повысила процент протеин корме. Содержание нитратного азота в растениях существенно выросло тоже тол! при дозе N120 (378 мг/кг в урожае 1-го укоса), но и в этом случае не превыст допустимой величины.

Концентрация зольных элементов и тяжелых металлов были выше в урожае 2-[

:а, и зависела как оч содержания их подвижных форм в почве, так и от доз Зрений. Азотные и калийные удобрения снижали эти концентрации в растениях, но ественно увеличивали общий вынос этих веществ с урожаем.

Наивысший урожай - 94.7-97.5 ц/ra получен при внесении удобрений в дозах •60Р90К180-270. Дробное внесение азота под оба укоса обеспечило 10%-ю прибавку *ая по сравнению с однократным внесением Nnu весной. Внесение части азота Nto 1ыо не снижало общего урожая, но несколько ухудшало его качество.

Наиболее экономически и энергетически целесообразными дозами удобрений за юд исследований оказались N60-90P60-90K90-120. При этом урожай сухого вещества авил 70.5-80,7ц/га, переваримого протеина 2,7-3,Зц/га. Чистый доход достиг 100-120 га при уровне рентабельности 18-20%, а каждый килограмм азотных удобрений ;печивал дополнительную прибавку 46-53 кг/га сухого вещества. Дальнейшее лшение доз азотно-калийных удобрений в наших условиях несколько повысило кай, но снизило экономические показатели. Но поскольку при экономически шальных дозах удобрений наблюдается отрицательный баланс азота и калия, ует предположить, что при продолжении использования травостоя в таком режиме з несколько лет экономически и экологически оптимальными окажутся более жие дозы NK.

Ключевые слова: минеральные удобрения, продуктивность и качество корма, вые угодья, заплавные луга.

ABSTRACT

Leshchenko Y.V. Haymaking productivity and soil fertility dynamics during systematic izer applications in the Polissia flooded meadows.

Thesis submitted for the degree of Candidate of Agricultural Sciences (Ph D of :ulture) in the speciality 06.01.12 - forage production and meadland farming. Institute of :ulture the UAAS. Kyiv. 1999

Investigations on the influence of systematic fertilizer application on the productivity e grass lands, quality of forage, soil fertility changing of sod-podzolic gley soil under no ed inundation meadows of South Polissia are shown in the thesis.

Environment safe with high economic efficiency dozes of mineral fertilizer applications aymaking for high productivity and long term grass standing with soil fertility M'vation was determined and established.

A system of mineral fertilizer application for obtaining 8,0-9,0 t/ha of high quality hay been recommended.

Key words: inorganic fertilizers, productivity and quality of forage, grasslands, lalion meadows