Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Продуктивность старосеянного лугового травостоя в зависимости от способов ухода и сроков скашивания в условиях Прикарпатья

ВАК РФ 06.01.12, Кормопроизводство и луговодство

Автореферат диссертации по теме "Продуктивность старосеянного лугового травостоя в зависимости от способов ухода и сроков скашивания в условиях Прикарпатья"

РГб од

] 7 ''•■'•і '

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

МІЗЕРНИК Іван Дмитрович

УДК 633.2/3.03:631.8

СТАРОСІЯНОГО ЛУЧНОГО ТРАВОСТОЮ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ДОГЛЯДУ І СТРОКІВ КОСІННЯ В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ

06.01.12 — кормовиробництво і луківництво

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Львів—1994

00757287

Робота виконана в Інституті землеробства і тваринництва захід ного регіону УААН .

Науковий керівник — доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений • діяч науки і тех-■ ніки України БЕГЕИ Семен Васильович

Офіційні опоненти — доктор сільськогосподарських наук

’ ' ЯРМОЛЮК Михайло Тчмофійович,

кандидат сільськогосподарських наук,

доцент КИРИЧЕНКО Ніна Яківна

Провідна установа: Закарпатський Інститут агропромислового

виробництва УААН

Захист дисертації відбудеться 1994 р.

о . Ір ■ год, на засіданні спеціалізованої внеІдбіМ’ади КЛ 20.74.01 у Львівському державному сільськогосподарському інституті за адресою:

292040, м. Дублями Жовківського району Львівської області.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського ДСГІ.

Автореферат розісланий « 994 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої Ради, кандидат сільськогосподарських наук доцент ’

П. М. КОГУТ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з основних галузей сільського юдарства, від розитку якої значною мірою залежить мож-ість забезпечення населення продуктами харчування за паво обгрунтованими нормами, є тваринництво. Успішний роз-ок тваринництва зумовлюється комплексом чинників, чільне це серед яких має створення міцної кормової бази. Осно-її в Прикарпатті становить польове і лупне кормовироб-

[ТВО.

Теперішній рівень використання всіх травянистих формацій носно низький. їх середні врожаї складають в Європі бли-:о 25% потенціальної продуктивності (Я. Баєр, Черни та ін., 14), а в Україні ще менше,

Прикарпаття, розміщене між Подільською височиною і пів-іно-східними схилами Карпат, займає 939 тис. гектарів, в то-числі у Львівській області 283, Івано-Франківській — 547 Іернівецькій — 109 тис. га. Кожний третій гектар площі тут "імають луки.

Однак, внаслідок відсутності раціональних заходів поліп-

їння і використання природні і старосіяні травостої сіножа-

й Прикарпаття'забезпечують лише 12—15 ц/га низькоякісно-сіна. .

Проте, навіть у перспективних планах досліджень з луків-іцтва мало уваги надається підсіванню насіння, зокрема, бо-івих трав у лучну дернину для кращого використання азоту лльбочкових бактерій; опрацюванню нових технологій у луч->му господарстві, зокрема, поверхневому обробітку дернини, рокам збирання тощо (Л. С. Балашов, О. 1. Левчик, 1990).

Мета і завдання досліджень. Мета роботи — опрацювати теоретично обгрунтувати раціональні методи енергозберігаю-

чої технології поверхневого поліпшення старосіяиих травости їв, продовження продуктивного їх використання, поліпшенії якості корму.

Завдання досліджень:

— розробити елементи енергозберігаючої технології ВІДІІОВ лення вироджених старосіяних травостоїв;

— встановити вплив строків і способів підсівання насіші Ообових трав у дернину на продуктивність сіножатей;

вивчити дію гноївки і мінеральних добрив на продук тивність сіножатей;

— вивчити вплив строків скошування лучного травостою і: його продуктивність;

— дослідити вплив енергозберігаючої технології на хіміч ний склад і поживність травостоїв;

— дати економічну і біоенергетичну оцінку енергозберігаїс чої технології поверхневого поліпшення і строків використанії: старосіяних вироджених травостоїв.

Наукова новизна і практична цінність. На вироджених ста росіяних лучних травостоях в умовах Прикарпаття вперше вивчено вплив строків підсівання конюшини лучної і гібрид ної комбінованим агрегатом «Лука-2,8» на продуктивність с: ножаті; встановлено високу ефективність гноївки у поєднанні азотно-фосфорними добривами; доведено залежність врожа ності і якості продукції від строків косіння.

Результати досліджень стали основою розробленії

нами елементів енергозберігаючої технології підвищенії

продуктивності і покращення поживності вироджених старосі яних травостоїв, а також послужили основою для опрацював ня принципово нових, науково обгрунтованих рекомендаці по покращенню кормових угідь Прикарпаття,

Реалізація і впровадження наукових розробок. ^ёзулЬтйтй

^сліджень впроваджено у виробництво в 1990—1993 рр. у агрофірмі «Дружба», КСГГ «Перше Травня» і ССП «Україна» дрогобицького району Львівської області на площі 187 гек-арів з середньою продуктивністю 68,6 ц/га сухої речовини.

Апробація, публікація та структура і обсяг роботи. Основні іауково-практичні положення результатів досліджень доповідатись на засіданнях методичних комісій і вченої Ради кол. НД13ІТ західних районів України (1988, 1989, 1990), зональній туково-практичній конференції аспірантів і молодих вчених «Актуальні напрями наукового забезпечення агропромислового комплексу західних районів України» (Оброшино, 1990), на рес-іубліканській нараді-семінарі з кормовиробництва (1988), на курсах підвищення кваліфікації фахівців, наукових працівнице (Дубляни, 1990—1992) на регіональній республіканській нараді керівників і фахівців технікумів та вузів (Рудки, 1993), ііа координаційній нараді «Інтенсифікація виробництва кормів і кормового білка в західному регіоні» (Львів, 1993), на науковій конференції «Актуальні питання розвитку АПК західного регіону» (Лішня, 1994). *

Матеріали досліджень опубліковані в І монографії, І брошурі, 5 тезах, та І інформаційному листку.

Дисертація складається з вступу, шести розділів, висновків і пропозицій для виробництва. Обсяг дисертації: основної

текстової частини — 143 сторінки машинопису, загальний —> 186. В роботі подано 37 таблиць, 7 малюнків, 12 додатків. Бібліографічний список включає 270 назв, у тому числі 20— іноземними мовами.

Декларація внеску основних положень дисертанта, що виносяться на захист. Система заходів, яка забезпечує підвищен-

ня продуктивності старосіяних травостоїв Прикарпаття 37,6—49,2 д/га сухої маси; вплив оптимальних строків вне ня гноївки і мінеральних добрив на формування і продук ність старосіяних травостоїв; оптимальні строки збирання росіяішх травостоїв на сіно; формування високопродукти: го травостою та одержання енергонасичених високобілю екологічно чистих кормів; економічна ефективність, енерге на оцінка технології вирощування і використання старосЬ лучних травостоїв.

Умови, об'єкти і методика досліджень. Польові досліди конані протягом 1988—1990 рр. в Інституті землеробства і ринництва західного регіону УААН та в агрофірм^ «Друл Дрогобицького району Львівської області. Праця є складс частиною досліджень, які виконуються інститутом згідно жавної науково-технічної програми (завдання ,N9 01.06).

Об’єкт досліджень — старосіяний злаковий травостій, руслової заплави річки Тисмениця. Для покращення йогс стосували підсівання насіння бобових трав, мінеральні до ва, гноївку і різні строку збирання врожаю.

Повторність у дослідах чотириразова. Площа діляно 75 м2, облікова — 50 м2. Схеми дослідів наведені у і 1, 3, 5.

Густоту, ботанічний склад, проходження фаз вегетації ними травами і вміст поживних речовин визначали за заі ноприйнятими методиками.

У рослинних зразках визначали: загальний азот за меті Кьельдаля, клітковину — за Геннебергом і Штоммаиом, сухим озоленням за Рушковським, фосфор (Р2О5) — ко; метричним методом за Деніже, калій (К.2О) — методом і м’яної фотометрії, кальцій і магній—атомно-адсорбційнин

годом (А. В. Петербурзький, 1968, 1971; Е. Г. Журавльова; 1974; Д. Н. Іванов, Н. А. Лернер, 1974; В. А. Разумов, 1982).

Вихід кормових одиниць і перетравного протеїну визначали на підставі одержаних аналізів з використанням коефіцієнтів перетравності (М. Баєр та ін. 1974, М. Ф. Томме, 1969, И. А. Даниленко, 1973; А. П. Калашников, Н. І. Клейменов, 1986, В. М. Крилов, Л. І. Зінченко, О. І. 'Толстов, 1987).

Агрохімічні аналізи грунту проводили перед закладанням дослідів із зразків, відібраних в орному і підорному шарах. Гумус визначали за Тюріним, фосфор (Р2О5) рухомий — за Кірсановим, обмінний калій (КгО) — за Масловою, pH сольове-колориметричним методом.

Дослідження проводили на лучних опідзолених глейових пилувато-легкосуглинкових грунтах, які вмішують 3,23% гумусу, 12,88 мг гідролізованого азоту, рухомого фосфору 3,2 мг, обмінного калію — 10,8 мг на 100 г грунту, pH—5,2.

Клімат Прикарпаття помірно континентальний з м’якою зі' мою, вологим літом, яке поступово переходите у довгу теплу осінь.

Результати експериментальних досліджень опрацьовано методом дисперсійного і кореляційно-регресійного аналізів (Б. А. Доспехов, 1985, В. С. Горя, 1978) на ЕОМ за стандартними програмами.

Економічну ефективність досліджуваних варіантів розраховували за методичними вказівками (1986), енергетичну — за В. В. Корінець, та ін., 1985,

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Формування високопродуктивного травостою на сгаросіяііих

сіножатях

Дослідженнями встановлено, що підсівання трав, удобрення і строки збирання врожаю істотно впливають на формування високопродуктивного старосіяного лучного травостою, зокрема на йогоггустоту і ботанічний склад.

Густота старосіяного травостою. Вона залежить від строків і способів підсівання насіння бобових трав.

У середньому за 1988—1990 рр. весняне підсівання насіння бобових трав дисковою сівалкою забезпечило 449—539 пагонів на квадратному метрі, комбінованим агрегатом «Лука-2,8»

— 515—632. Літнє підсівання насіння бобових трав забезпечує вищу густоту травостою, ніж весняне, особливо при застосуванні комбінованого агрегату.

Густота старосіяних травостоїв залежала від внесення добрив і коливалась в межах 1571—2312 пагонів на 1 м2. Найменше їх було навесні і восени на контрольних ділянках, більше на удобрених Р90К120 та гноївкою у поєднанні з И9оРбо і найбільше — з внесенням навесні — МігоРяоКіга і після першого укосу N120.

Для оптимальної густоти старосіяного травостою і збагачення його бобовими рослинами необхідно навесні вносити Р90К120, або, навесні чи восени 30 т/га гноївки.

У середньому за три роки, кількість пагонів рослин старосіяного травостою залежно від строків збирання коливалась у межах 1726—2144 пагонів на квадратному метрі. Найбільше

— їх було на ділянках травостою, скошеного у фазу цвітіння і плодоношення, менше — виходу у трубку іі викидання суц-

віть. При цьому помітна тенденція до збільшення пагонів травостою з весни до осені.

Пагони злакових рослин у травостої становили 45,8—80,9%, бобових — 15,4—51,7%, різнотравних — 2,2—6,1%. Найбільше бобових було під час скошування травостою у фазу виходу у трубку та викидання суцвіть, найменше — цвітіння. При цьому помітна тенденція до збільшення пагонів бобових трав за осінніх підрахунків, порівняно до весняних.

Кількість пагонів злакових рослин, навпаки, менша за косіння травостою у ранні фази трав і більша — у пізні. Аналогічна закономірність відмічена і для різнотравної рослинності.

Отже, скошування старосіяного травостою у фазах виходу / трубку і викидання волоті рослин сприяє збільшенню кількості пагонів бобових трав, а у фазах цвітіння і плодоношення — злакових і різнотравних компонентів.

Ботанічний склад травостою. На ботанічний склад лучного травостою впливають грунтові, кліматичні й агротехнічні умо-зи. Серед останніх необхідно виділити підсізання насіння бобових трав у лучний травостій, удобрення і строки скошування.

Підсівання насіння конюшини у старосіяний травостій заплавної сіножаті збільшив частку бобових траз у першому уко-м від 8,9—15 до 21,5—26,5%, у другому від 8,7—16,5 до 22,9— 27,5% (табл. 1). Найбільша частка бобових трав — на варіантах з підсіванням насіння комбінованим агреіатом «Лука-2,8» (26,1%), менша — дисковою сівалкою (21,5—23,2%), ще менша і удобренням мінеральними добривами (15,0%) і найменша (8,9%) на контролі. Збільшення у складі травостою бобових іроходило за рахунок зменшення кількості злакових і різно--равних рослин.

1. Ботанічний склад старосіяного травостою залежно від

строків і способів підсівання насіння бобових трав, % (середнє за 1988—1990 рр.)

Бобові

Варіант досліду * в тому ЧИСЛІ Різно-

разом конюш. лучна кошошші. гібридна Злакові трав’я

1 о 3 4 5 6

Перший укіс

Без підсівання та удобрення (контроль) 8,9 4,9 4,0 82 2 8,9

Удобрення ИбоРбоКзо 15,0 9,5 5,5 80,1 4,9

Підсівання дисковою сівалкою в таломерзлий груїгт 21,5 15,0 6,5 73,6 5,0

Тс ж, але у фізично стиглий грунт 23,2 15,9 7,3 71,9 4,9

Підсівання навесні комбі-

нованим агрегатом «Лука-2,8» 26,1 173 8,8 69,3 4,6

Те ж, але після першого укосу 26,5 18,5 8,0 69,0 4,5

Другий укіс

Без підсівання та удобрення (контроль) 8,7 5,5 3,2 83,1 8,2

Удобрення ИбоРооКзо 16,5 11,5 5,0 79,4 4,1

Підсівання дисковою сівалкою у таломерзлий грунт 23,8 14,9 8,9 71,6 4 6

Те ж, але у фізично стиглий грунт 22,9 15,0 7,7 72,9 4,2

Підсівання навесні комбі-

нованим агрегатом «Лука-2,8» 27,5 18,і 9,4 69,3 3,2

Те ж, але після першого укосу 26,1 17,3 8,8 70,3 3,6

Істотний вплив па формування лужного травостою має внесення мінеральних і органічних добрив. Фосфорно-калійні добрива збільшують у травостої частку бобових трав від 4,2 до 19,1%, гноївка — до 14,6%, повні мінеральні добрива — зменшують до 1,2—3,1% за рахунок збільшення злакових компонентів і різнотрав’я.

Найбільше, як у першому так і другому укосах, реагувала на мінеральні, зокрема азотні добрива, грястиця збірна, менше-тимофіївка лучна, ще менше — костриця лучна. Інші злаки, до яких належать гребінник, пахучий колосок, мітлиці, тонконоги, а також різнотрав’я із підвищенням фону удобрення зменшували свою частку в ботанічному складі стросіяного травостою.

Отже, за допомогою добрив можна на старосіяних луках формувати цінний злаковий або бобово-злаковий травостій.

За даними трьох укосів найбільшу частку бобових забезпечує скошування старосіяної луки у фазу викидання суцвіть і цвітіння (24,1; 24,4; 25,1 та 26,2; 24,9 і 24,1%). Злакових рослин у травостої першого укосу було' 72,5—69,0%, у другому

— 71,4—70,9%, третьому — 72,5—72,1%, найбільше —■ у фазу виходу у трубку, менше — плодоношення і найменше — цвітіння.

Отже, строками косіння можна регулювати видовий склад старосіяного травостою. За допомогою підсівання насіння бобових трав, удобрення, строків косіння із незначними енергетичними затратами можна на старосіяному лучному травостої :формувати цінний бобово-злаковий травосіій з наявністю у :іьому 15,0—27,9% бобових і 72,1—85,0% злакових трав.

Хімічний склад старосіяного лучного травостою залежно від підсівання насіння бобових трав, удобрення і строків

збирання врожаю

Підсівання насіння конюшини у старосіяішй лучний траво-

стій забезпечило 9,2— І І,б ц/га протеїну, повні мінеральні добрива — 8 ц/га, контроль — без підсівання і добрив лише 3,9 ц/га (табл. 2).

2. Вплив підсівання насіння бобових трав на вміст протеїну і білка старосіяного травостою, % (середнє за 1988—1990 рр.)

Сирий протеїн Білок

укоси укоси

Варіант досліду 1 11 серед- нє Збір про-їну, ц/га І П серед- нє

1 1 3 4 5 6 7 8

Без підсівання та удобрення (контроль) 9.40 11.50 10.45 3.9 6.90 8.60 7.75

М6оРбоЬ го (фон) 11.2С 13.87 12.53 8.0 8.51 10.67 9.59

Підсівання дисковою сівалкою по таломерзлому

грунті 12.52 13.84 13,18 9.2 9.64 10.65 10.14

Те ж, але навесні у фізич-

но стиглий грунт 13.05 14.83 13.99 10.4 10.00 11.42 10.71

Те ж, але навесні комбінованим агрегатом «Лу-ка-2,Ь>> 13.39 15.22 14.30 11.6 13.31 12.02 11.16

Те ж, п.че після першого

укосу 13.62 14.35 14.05 10.9 10.48 11.19 10.83

Як бачимо з даних н аведених у табл 2, пс >вні мінер альш

добрива збільшили, порівняно до контролю, збір протеїну на 4,1 ц/га, підсівання насіння бобових дисковоіо сівалкою — на 1,2—2,4 ц/га, комбінованим агрегатом «Лукз-2,8» на 2,9—3,6 ц/га до фону. Більший збір протеїну пояснюється вищим його вмістом у травостої за рахунок більшої частки бобових трав в урожаї на варіантах 3 весняним підсіванням насіння бобових трав. ' ~

Удобрення гноївкою і мінеральними добривами збільшило збір протеїну старосіяного травостою від 2,0 до 7,4—15,7 ц/га.

Найбільше його одержано від повних мінеральних добрив нормою М240Р<Н>Кі20, менше — МівоР9оКі20. ще менше — на ділянках з гноївкою і при її поєднанні з Г^доРбо (8,0—10,6 ц/га).

Істотний вплив на вміст протеїну і білка мали фази вегетації трав. Його було більше у фазу виходу у трубку і колосіння, менше — на початку цвітіння і найменше — плодоношення (табл. 3).

3. Вплив строків збирання врожаю, на вміст протеїну і білка у старосіяному травостої, % (середнє за 1988—1990 рр.)

Скошування Протеїн, по укосах М О стз о, и, Білок по укосах

трав у фазу 1 II III серед- нє 5л £,5 І II III серед- нє

Вихід у трубку 14.89 14.82 14.90 14.86 8.9 11.31 11.41 11.61 11.4

Викидання суцвіть 13.66 ..15.18 15.38 14,74 9.5 10.38 11,68 11.99 11.3

Цвітіння 10.72 14.28 15.15 13.38 9.8 8 04 10.99 11.81 10.2

Плодоношення 8.93 14.27 15.14 12.78 8.5 6.66 10.98 11.80 9.8

Кормову цінність протеїну визначає наявність у ньому білкового азоту. У наших дослідах білкового азоту у фазу виходу у трубку було — 77,0%, небілкового — 23,0% — викидання суцвіть відповідно—76,9 і 23,3%, на початку цвітіння—76,6 і 23,4%. плодоношення — 76,4 і 24,2%. Отже, відношення білкового до небілкового азоту було у межах 1:1,31 —1,35 , тобто цілком задовільним. Проте вміст загального азоту у травостої зако-юмірно знижувався протягом вегетації від 1,82 до 1,57%.

Нагромадження нітратів у траві прямо пропорційне концентрації загального і небілкового азоту. У дослідних травосто-іх вміст нітратів помітно підвищувався на заріантах з внесенням високих доз азотних добрив і у ранні строки косіння, зле вони були в допустимих нормах.

Н

Вміст клітковини в старосіяному травостої становив у Першому ущсі на контролі — 34,24%, у другому укосі — 28,07%. на удобреному (Н6оРбоК9о) зменшився відповідно до 33,03 і 27,03%, а на варіантах з підсіванням надіння бобових трав — до 33,03—32,28 і 26,73—25,93%. Найменше клітковини містилось у травах з ділянок, де підсівали насіння бобових рано навесні комбінованим агрегатом «Лука-2,8» і дисковою сівалкою. Це пояснюється збільшенням частки бобових трав в урожаї.

Під впливом удобрення змінювався вміст клітковини, який коливався в межах 32,02—34,00%. Найменше її (32,02— 32,91%) у травостої удобреному ^о-ігоРадКіго і N90-120 після першого укосу. Це пояснюється тим, що повні мінеральні добрива з високою дозою азотних сповільнюють розвиток рослин, тому за одночасного збирання вони знаходяться у молодшій фазі вегетації, ніж неудобрені.

Старосіяний травостій, скошений у фазу виходу у трубку вміщував клітковини в першому укосі( — 28,08, у другому — 26,55, третьому — 25,55%, скошений у фазу викидання суцвіть відповідно — 28,11; 26,03; 25,19%, цвітіння — 33,53; 26,34; 26,00%, і плодоношення — 35,50; 28,93 і 28,00%.

Отже, спостерігається закономірне збільшення вмісту клітковини з подовженням часу проходження фаз вегетації рослинами і зменшення — по укосах.

У контрольному травостої містилось жиру в першому укосі 2,25%, другому — 2,54, на удобреному фоні (^оРбоКдо) відповідно 2,98 і 3,32%. На вараінтах з підсіванням бобових вміст жиру збільшвися до 3,03—3,21 і 3,59—3,61%. Він зростав також з підвищенням норм повних мінеральних добрив, зокрема азотних і гноївки.

Найбільше жиру було у старосіяному травостої, скошеному

у фазу викиданий суцвіть (3,56%) і виходу у трубку (3,46%), менше у фазу цвітіння (2,69%) і плодоношення (2,38%). У другому і третьому укосах концентрація жиру була вищою, ніж у першому.

Отже, вміст жиру у старосіяиих травостоях збільшують під сіяні в них бобові трави, високі ,дози мінеральних, зокрема азотних добрив, і збирання врожаю в ранні фази вегетації — вихід у трубку — початок цвітіння. . ,

Старосіяний травостій вміщував більше золи, фосфору, калію, кальцію на варінтах з підсіванням насіння конюшини комбінованим агрегатом «Лука-2,8», що пояснюється більшою часткою у травостої бобових трав. Найбільше золи у першому укосі було у фазу виходу у трубку (9,95%), менше (9,60%) — під час викидання суцвдь і цвітіння (8,83%), найменше (7,12%)

— плодоношення. Аналогічна закономірність спостерігалася за змістом зольних елементів. Необхідно відмітити, що концентрація золи та її елементів у старосіяному травостої у першому /косі була менша, ніж у отавах.

Таким чином, підсівання насіння бобових трав, удобрення мінеральними добривами і гноївкою та збирання старосіяного травостою у ранні фази вегетації позитивно вплинули на вміст юли і зольних елементів. За цих агротехнічних заходів кои^ центрація нітратів у старосіяиих лучних травостоях була в до-' іустимих межах. .

Продуктивність і поживна цінність старосіяного травостою іалежно від способів і строків підсівання насіння

Продуктивність старосіяиих злакових травостоїв підви-цилась від підсівання насіння бобових трав, з 35,0 до 72,6—

34,2 ц/га сухої маси,(табл. 4). При цьому більший приріст уро-■каю забезпечило підсівання бобових трав навесні і після пері 13

ілЬго укосу комбінованим агрегатом «Лука-2,8» (84,2 і 79,2 ц/га), менший — дисковою сівалкою навесні (77,8 ц/га). Така закономірність спостерігалась як у першому, так і другому укосах. . .

4. Продуктивність виродженого травостою залежно від способів і строків підсівання бобових трав (середнє за 1988— 1990 рр.)

Варіанти Вихід з урожаєм, ц/га Ввіст в 1 кг корму кор- : мових один. і Відн протеїнове ЭШС1ШЯ Са:Р

1 у к 0 с и

речо- вин корм. один. 1 II 1 П І II

Контроль (без добрив) 35,0 26,6 0,76 0,/8 1.2 1,6 1,2 1,3

МбоРбоКм (фон) 67,2 50,7 0,77 0,78 1,3 1,9 1,3 1,2

Підсівання дисковою сівалкою у тало-мерзлий грунт 72,6 56,2 0,77 0,79 1,0 1,9 1,3 1,2

Ге ж, але у фізично стиглий грунт 77,8 59,7 0,76 0,79 - ,7 2,1 1 2 1,3

Те ж, але комбінованим агрегатом 84,2 63,8 0,76 0,79 Ї.7 2,2 1.2 1,3

Те ж, але після першого укосу 79,2 62,7 0,76 0,78 і ,7 2,0 1,2 1,3

НІРо.оь, ц/га 6,2

Вагоме збільшення продуктивності старосіяного травостою було від мінеральних добрив нормою Ы60РбоКчо, яке становило

32,2 ц/га абсолютно-сухих речовин, а від самого підсівання насіння бобових комбінованим агрегатом — 12,0—17,2 ц/га, дисковою сівалкою — 5,4—10,6 ц/'га.

Разок з цйм кормова одиниця на варіантах з підсіванням краще забезпечена перетравним протеїном, ніж па контролі, а з другого укосу збалансована ним. Протеїнове відношення також було краще, а відношення Са:Р — на користь дефіцитного росфору (табл. 4).

Отже, продуктивність старосіяного травостою і його кормо-за цінність вищі на варіантах з підсіванням бобових трав комбінованим агрегатом, ніж дисковою сівалкою.

Продуктивність і поживність старосіяного травостою залежно від удобрення Мінеральні добрива і гноївка позитивно впливають на збіль-цення продуктивності старосіяних травостоїз (табл. 5). Найбільший приріст урожаю сухої речовини забезпечили повні мі-[еральні добрива в нормі ^гоРдоКіго, внесені навесні і N120 іісля першого укосу (113,2 ц/га), менший — внесення ^эоРэоКш навесні і N90 після першого укосу (102,5 ц/га), ще ІЄНШИЙ — при внесенні МвоРэоКш навесні і по N80 після пер-юго та другого укосів (86,7 ц/га); найменший приріст уро-<аю — 59,7/ ц/га одержано на фоні РдоКіго-

Весняне внесення ЗО м3/га гноївки забезпечило врожай су-;ої маси 62,7 ц/га, а в поєднанні з К90Рбо — 72,0—78,5 ц/га. Це кращі наслідки — від весняного внесення ЗО м3/'га гноївки грунт і НдоРбо після першого укосу, (82,5 ц/га). 1

Аналогічна закономірність за врожайністю була і по уко-ах, але у першому укосі вона була вища, ніж у другому і ретьому.

Добрива мали істотний вплив на поживність старосіяного равостою. В 1 кг сухої речовини першого укосу вміщувалось (76—0,78, другого 0,76—0,79 кормової одиниці.

На кормову одиницю-трав першого укосу з неудобрених ді-янок припадає — 56 г, другого — 71 г перетравного проте-

5. Вплив норм, строків і способів внесення добрив на продуктивність старосіяного травостою сіножатей

е Норми, строки і способи Вихід сухпх рсч. по роках, ц/га Середні--- за 3 роки по укосах ц/га

Ё 'Л внесення добріш 1988 1989 1990 за 3 укоси 1 11 ПІ

1. Без добрив (контроль) 32.9 29.8 21.1 27.8 16.4 11.4 —

2. Р90Кінавесні (фон) 54.8 64.1 60.4 59.7 42.1 17.6 —

з . Фон +К9о навесні і N90 після першого укосу 85.9 113.2 108.9 102.5 69.8 23.8 8.9

4. Фон -і- N^0 навесні і N120 після першого укосу 95.2 121.6 122.9 113.2 75.6 1 27.5 10.1

5. Фон + по N30 навесні, після першого і другого укосів 75.4 97.4 87.5 86.7 61.5 19.6 5.6

0. ЗО м’/га гноївки навесні 62.3 61.2 64,7 62,7 43.9 18.8 —

7. Тс ж + НаоРбо після першого укосу 69.2 76.5 70.4 72.0 48.6 23.4 —

8. Ы9иРсо навесні і ЗО м3/га гноївки після першого укосу 67.0, 86.0 82.5 78.5 54.7 23.8

9. Тс ж, але гноївка восени 63.4 75.2 74.8 71.1 52.4 18.7

10. ЗО м3/га гноївки навесні у ГруїІТ І КэоРоо після 1-го укосу 70,9 89,8 86.8 82,5 58.5 24.0

П1Ри,05; ц/га 10,1 8,7 9.4 11.4

їну, а з удобрених відповідно;— 81—89 і; 97—107 г.

Одержані дані свідчать про те, що збір протеїну і забезпеченість ним кормової одиниці на неудобрених ділянках не відповідає зоотехнічним нормам. У першому укосі протеїнове

дим і практично однаковим у першому і друїому укосах.

Відношення Са:Р па варіантах досліду Суло оптимальне і становило в першому укосі 0,97—1,2.

Отже, на старосіяішх сіножатях найдоцільніше вносити іавесні мінеральні добрива нормою ^о-ігоРроКізо і після пер-ного укосу N90-120, які забезпечують у 3,8—4,1 раза вищу врожайність від контролю. Весняне внесення 30 м3/га гноївки і її іоєдпашія з М90Рсо забезпечує у 1,3—2,0 рази вищу врожайність, ніж на контролі. Разом з цим удобрення покращує поживність корму; збалансовує кормову одиницю за перетравним протеїном, покращує протеїнове співвідношення, відношення небілкового до білкового азоту, кальцію дсу фосфору.

Вплив строків збирання старосіяного травостою на продуктивність і поживність

Питання впливу строків скошування старосіяного травостою сіножатей на його продуктивність і поживність в умовах Прикарпаття не вивчалось. Результати наших дослідів наведені в табл. 6.

6. Вплив строків збирання на вихід сухих речовин старосіяного травостою, ц/га

Збирання Р о і; і О 03-3 В т. ч. по укосах

травостою у фазу 1988 1989 1990 и и 2 ^ і 11 III

Вихід у трубку 56.0 59.1 66.1 60-і 35.8 15.8 8.8

Колосіння 58.2 68.4 76.0 67.5 39.8 18.2 9.5

Цвітіння 73.6 76.8 93.1 81.2 5'7 19.8 9.7

Плодоношення 75.9 80.1 88.7 81.0 53.2 19.5 8.8

ІІІРо,05 ц/га 3,7 0,7 4Л >9 5,9

У наших дослідах найвищу продуктивність (81,2—81,5 ц/га) забезпечив старосіяний травостій, скошений у фазу цвітіння і початку плодоношення, нижчу — колосіння (67,5 ц/га) і найнижчу (60,4 ц/га) — виходу в трубку (табл. 6). Поживність навпаки, вища у ранні фази розвитку трав.

На кормову одиницю другого і третього укосів припадає 101 —109 г перетравного протеїну, першого — лише у фазу виходу у трубку 105 г. Протеїнове співвідношення у першому укосі було менше (0,97—2,1), а у другому і третьому більше (2,0—2,2 і 2,1—2,2). Співвідношення Са:Р за фазами вегетації і укосами зменшується.

Економічна і біоенергетична ефективність підсівання насіння конюшини, удобрення і строків косіння на старосіяних травостоях

Підсівання насіння конюшини у старосіяний травостій комбінованим агрегатом «Лука-2,8» навесні і після першого укосу забезпечило умовний прибуток 817 і 803 крб./га, дисковою сівалкою — 652 крб. або більше, ніж на фоні на ,276, 262 і 111 крб./га. Собівартість 1 ц кормових одиниць була відповідно нижча фону на 0,4, 0,3 та 0,2 крб. На цих же перспективних варіантах приріст біонергії становив 9093, 8661 і 8384 Мкал/га. або практично був однаковий. Таким чином, за економічною ефективністю підсівання насіння конюшини у старосіяний травостій дисковою сівалкою забезпечило понад два рази менший умовний прибуток порівняно з підсіванням комбінованим агрегатом.

Удобрення старосіяного травостою добривами, внесеними навесні нормою Ндо-шРдаКш і після першого укосу відношення не удобреного травостою становило 1,0, у другому

— 1,3, а на удобрених 1,7—2,0 і 1,6—2,1, тобто було значно ви-

^яо 120 забезпечує 1028 і 1006 крб./га умовного прибутку, гноївкою (ЗО м3/га) і її поєднання з ^0РС0 — 501—682 крб./га, а Зез удобрення 260 крб./га. Собівартість 1 ц кормових одиниць відповідно становила 1,4; 1,5; 2,4; 2,1 і 3,9 крб. На цих же

варіантах приріст біоепергії відповідно дорівнював 7606; 7529; 2153; 2619 і 3327 Мкал. Отже за економічною і біоенергетнч-юю оцінкою збільшення норм внесення азотних добрив па :])ОПІ Р()0Кі20 знижує їх ефективність.

Різні строки збирання старосіяного травостою не однаково зплнвають на економічну і біоенергетичну ефективність. Нан-зищий умовний прибуток забезпечив травостій, скошений у фазу цвітіння (607 крб./га), меншин і майже однаковий — ско-нений у фазу плодоношення і колосіння (559 і 553 крб./га) найменший — виходу у трубку (493 крб./га). Собівартість 1 ц кормових одиниць була найвища і однакова у травостої, скошеному в фазу виходу у трубку і плодоношення (2,60 крб.), шжча і майже однакова (2.40 і 2.36 кпбЛ — V фазу гнкп-іання суцвіть і цвітіння. Найбільший приріст біоенергії був у травостою, скошеного у фазу цвітіння (6485 Мкол/га), менший однаковий — плодоношення і викидання суцвіть (6234 і 6185 Уїкал/га) і найменший — виходу у трубку (5883 Мкал/га).

Таким чином, за економічною і біоенергемічною оцінкою іерспективніше підсівання конюшини в старосіяпий травостій сомбінованнм агрегатом «Лука-2,8» навесні ; після укосу та іавесні дисковою сівалкою. Мінеральні добрива в нормі ^і8оРяоКі2о мають перевагу над нормою К^адРооКізо, а також іад гноївкою за винятком внесення її у грунт та поєднання З Ь^ОсР60-

ВИСНОВКИ

1. В умовах Прикарпаття на старосіяних травостоях, розмічених на лучних грунтах шляхом підсівання насіння бобових

трав, удобрення Р00К120 і ЗО м3/га гноївки формується травостій, в складі якого бобових — 15—29% і злакових — 59— 78%. Найбільше бобового компоненту на варіантах з підсіванням трав, менше — на фоні Р90К120 і найменше — при внесенні гноївки. Бобових менше в першому укосі, ніж в отавах.

2. Підсіванням насіння бобових трав досягають концентрації протеїну 12,78—14,87%, білку — 9,15—11,16%, і виходу протеїну від 8,3 до 15,7 ц/га. Найбільше його від внесення N120Р90К120 навесні І N120 після першого укосу, менше від підсівання комбінованим агрегатом навесні і після першого укосу і найменше —■ від внесення гноївки та пізніх строків збирання врожаю.

3. Найкраще співвідношення небілкового до білкового азоту — 1:1,33—1,31 під час збирання трав у фазу виходу в трубку і викидання суцвіть, гірше — цвітіння і плодоношення.

4. Концентрація нітратів на ділянках з підсіванням насіння бобових і при скошуванні у пізні фази вегетації була менша, а на варіантах з повними мінеральними добривами і при збиранні у ранні фази вегетації більша, але в допустимих межах.

5. Підсівання насіння трав і добрива зменшують вміст клітковини і жиру в травостої. У ранні фази вегетації клітковини менше, а жиру — більше, ніж у пізні. В отаві клітковини мгн-ше, а жиру більше порівняно з першим укосом.

6. Підсівання насіння бобових трав і добрива порівняно з контролем помітно збільшувало вміст золи, Р2О5 КгО, СаО, а скошування травостою у пізніші фази вегетації — зменшувало. Концентрація золи і зольних елементів у першому укосі трав була меншою, ніж в отаві.

7. Підсівання насіння бобових трав комбінованим агрегз-

том «Лука~2,8» навесні збільшує вихід кормових одиниць н& 5,5—13,1 ц з гектара, а — після першого укосу комбінованим агрегатом, або дисковою сівалкою навесні у фізично стиглий грунт, та у мерзлоталий приводить до зменшення цього показника. Аналогічна закономірність була за поживністю, виходом кормових одиниць, забезпеченням кормової одиниці перетравним протеїном, сціввідношенням небілкового до білкового азоту, Са:Р.

8. На старосіяній сіножаті мінеральні добрива нормою ^(ГшРмКш, внесені навесні і N90-120 після першого укосу забезпечують у 3,8—4,1 раза більше сухих речовин, порівняно до контролю (27,8 ц/га). Весянне внесення ЗО м!/га гноївки дало 62,7 ц/га сухих речовин, гноївки у поєднанні з Кт90Рбо — 71,1 —

82,5 ц/га. Така закономірність спостерігалась за виходом кормових одиниць, вмістом їх у сухій масі, забезпеченням перетравним протеїном, тощо.

9. Найбільший вихід сухих речовин за три укоси забезпечив травостій, скошений у фазу цвітіння і початку плодоношення —81,2 і 81,5 ц/га, менший—викидання суцвіть 67,5 і найменший

— виходу у трубку — 60,4'ц/га. Поживність корму була цілком задовільною, але вищою у травостої, зібраному у ранні фази, порівняно 3( пізніми.

10. Збагачення старосіяних травостоїв шляхом підсівання бобових трав комбінованим агрегатом «Лука-2,8» навесні і після першого курсу забезпечує з врахуванням фонового удобрення умовно чистий прибуток 276 і 262 крб./га, весняне підсівання дисковою сівалкою — 111 крб., а також нижчу собівартість 1 ц кормових одиниць (на 0, 4, 0, 3 і 0,2 крб.).

11. Найбільший умовно чистий прибуток (1028—1006 крб./га) одержано від весняного внесення Г^90“і2оР90К120 і після першого

уйбсу №90-120, собівартість кормової одиниці становила 1,4-

1,5 крб., а від внесення ЗО м3/га гноївки відповідно — 501 кі)б./га і 2,4 крб. Економічна і біоенергетична ефективність ішіжується з підвищенням норм внесення азоту.

12. Найвищий умовно чистий прибуток забезпечив травостій, скошений у фазу викидання суцціть і цвітіння (553—607 лрб./га), нижчий — виходу у трубку (493 крб./'га). Найвищий рівень рентабельності (427—449%) і найнижча собівартість І ц кормових одиниць (2,40 і 2,36 крб.) були у фази викидання суцвіть і цвітіння. Найбільший приріс; біоепергії (6485 Мкал/га) дав травостій, скошений у фазу цвітіння, найменший (5883 Мкал/га) — виходу в трубку.

Підсівання насіння бобових трав, удобрення Р90К120 та гноївкою і збирання врожаю у фази викидання суцвіть-цвітіння <= малозатратнимн й енергозберігаючими заходами підвищення продуктивності старосіяного травостою.

Пропозиції виробництву

1. В умовах Прикарпаття для програмування створення на старосіяних злакових травостоях бобово-злакових агроценозів (23—29% бобових і 69—72% злакових трав) з продуктивністю 63—64 ц/га кормових одиниць необхідно навесні, або після першого укосу підсіяти комбінованим агрегатом «Лука-2,8» суміш конюшини лучної (4 кг/га) і конюшини гібридної (2 кг/га).

2. Щоб мати травостій з наявністю 23—24% бобових і 72% злакових компонентів, продуктивністю 59,7 ц/га кормових одиниць необхідно навесні у фізично стиглий грунт дисковою сівалкою з притисненими пружинами підсіяти 6 кг/га насіння цих бобових трав.

3. Внесення навесні мінеральних добрив нормою N90-120 Р90К120 і після першого укосу N90-120 забезпечує наявність у ста-

росіяному травостої 94—99% злакових трап та вихід 79,9—

87,2 ц/га кормових одиниць.

4. Травостій з наявністю бобових 19% і 76% злакових трав і виходом кормових одиниць 45,3 ц/га досягається підживленням його навесні РзоКіго, а з наявністю бобових 15%, злакових 79% і виходом 47,5 ц/га — внесенням навесні ЗО м'/га гноївки.

5. Старосіяний травостій, скошений у фазу цвітіння заСс . печує в його складі 15% бобових і 78% злакових грав. Продуктивність його за три укоси досягає 57,1 ц/га кермових одиниць з гектара.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ПО ТЕМІ дПСНРТАЦІЇ

1. Бегей С. В., Бегей С. С., М і з е р п и к І. Д. Луки При

карпаття, Карпат, їх поліпшення і раціональне використання. — Дрогобіп «Відродження», 1994. —96 с.

2. Вегей С. ,В„ Бегей С., С., М і з е р и и к І. Д. Особливос-

ті розвитку луківництва під час переходу до ринкової економіки. — Дрогобич, 1994,—16 с.

3. Бегей С. В., Мізерніш І. Д. ПРолукттність виродженого

травостою залежно від добрив та способів і строків підсіву насіння бобових компонентів у дернину в умовах Передкарпаття//'Тези доповідей науково-виробничої конференції. «Актуальні напрямки наукового забезпечення агропромислового комплексу західних районів УРСР». — Ль;<іп, !990.—с. '22—2ІІ

4. М а щ а к Я. І., Беге й С. В., М і з е р и и к 1. Д. Підвищення продуктивності сіножатей шляхом внесення добрив на вироджених старосі-яних травостоях// Тези доповідей республіканської наРади-семінару. «Інтенсивна технологія виробництва і заготівлі кормів». Львів, 1990.—С. 39.

5. Мізерії и к І. Д. Вплив строків збирання на врожай і якість сіна на вироджених старосіяних травостоях// Тези доповідей республіканської наради-семінару «Інтенсивна технологія виробництва і заготівлі кормів». — Львів, 1990, — С. 41—42.

6. Мнзерник И. Д., Мащак Я. И., К о л я г. а М. Б. Продуктивность виродженого луга в зависимости от способов подсева бобовых трав в дернину// Информационный листок № 224—40 Львов, 1990. Вып. 75. 2 с.

7. Мізерії и к I. Д., Мащак Я. І. Продуктивність вироджених старосіяних сіножатей залежно від удобрення та всівання бобових трап в дернину// Тези доповідей кордннаційної наради// Інтенсифікація виробництва кормів і кормового білка. — Львів, 1993. — С, 35—36.

8. Бегей С. В., М і з е р гг и к I. Д., Бегей С. С. Вплив способів і отроків підсіву бобових трав на продуктивність старосіяних сінокосів// Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції// Проблем,и агропромислового комплексу гірського регіону Карпат. — Н. Ворота — В. Бахта, 1994. — С„ 67.

Annotation

Mizernik I. D. The old-sown meadow herbage productivity depending upon methods of crop caring and hay making time in hte Pre-Carpathians conditions.

This is the manuscript of candidate’s thesis, on the speciality

06.01.12 — fodder production and meadow cultivation, Lviv State Agricultural Institute, Dubljani, 1994.

The defending thesis contains the investigation results of old-sown hay-making increasing production and nutrient forage value by clover-sowing, fertilizers and harvesting time.

It is determined clover-sowing by aggregate «Luka-2,8» and diskseeder provides the highest productivity, the economic and bio-power efficiency. The fertilizers rate NigoPsoKm are more efficient.

The herbage mowed biopower increase in the flowering phase is higher than in early or late fime.

МИЗЕРНЫК И. Д. Продуктивность старооеянного лугового травостоя в зависимости от способов ухода и сроков скашивания в условиях Прикарпатья.

Рукопись диссертации на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 — кормопроизводство и луговодство, Львовский государственный сельскохозяйственный институт, г. Дубляны,, 1994 г.

Защищается диссертационная работа, которая содержит результаты исследований по повышению продуктивности ста-росеянных сенокосов и питательной ценности кормов путем подсева клеверов, удобрений и сроков уборки.

Установлено, что самую высокую продуктивность, экономическую и биоэнергетическую эффективность обеспечивает подсев клеверов весной в спелую почву агрегатом «Лука-2,8» и ДИСКОВОЙ сеялкой. Удобрения нормой N180P90K120 эффективнее, чем на контроле в 3,8—4,1, навозная жижа — в 2,3 раза. Прирост биоэнергии в травостое, скошенном в фазе цветения выше, чем в более ранние и поздние сроки.

Ключові слова: сіножаті, підсівання, удобрення, продуктивність.