Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Продуктивность разных форм кормовой свеклы в зависимости от сроков посева и густоты растений в условиях северной Степи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Продуктивность разных форм кормовой свеклы в зависимости от сроков посева и густоты растений в условиях северной Степи Украины"

УКРАШСЬКА АКАДЕМЫ АГРАРНИХ НАУК 1НСТИТУТ КУКУРУДЗИ

На правах рукопису ЗАБОЛОТНШ Олег ЮрШович

УДК 633.416:631.5

продуктившсть р13них форм кормових буряк1в В залежност1 В1д строк1в пос1ву ТА густоти рослин в умовах ШвШчного степу украйш

Спещальшсть 06.01.09. — рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ дисертацн на здобуття наукового ступени кандидата сшьськогослодарських наук

Днтропетровськ — 1994

ДисертацШна робота вшонана на кафедр! кормовироСництва, ф! залоги рослин та ботан!ки Дн1проштровського ордена Трудового Червой ого Прапора державного аграрного университету

Науковий кер!вник: доктор с!льськогосподарськшс наук, професор П.М. ПРИХОДЬНО

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор с!лъськогосподарсышх наук, професор 1.Д. ТКАЛИЧ

кандидат с!льськогаспадарських наук АЛ. Л1ВЕНСЫШ

Нров1дна установа - Харк1вський дернавшШ аграрный ун!варсигет 1м. В.В.Докучаева

Захист в!дОудеться^/'" лютого 1994 р, о 14 годин! на зас{данщ спец1ал1зовано1; рада Д 020. 69. 01 в 1нститут1 кукурудзи УААН за адресов: 320027, м. Дн!пропетровськ, вул. Дзержннського, 14, телефон 45-02-36

3 дисертац::ю мокна ознайомитися в б!Сл!отец! 1нституту кукурудзи УААН

Е;дгуки на автореферат (в двох приМрниках, зав!рених шчаткою) просимо надсилати за адресов: 320027, м. Дн!пропетровськ, вул. Дзержннського, 14, 1нститут кукурудзи, вченому секретарев! спвц(ал1зованоГ ради.

Автореферат роз1оланий "24" СШИ& " 1994 р.

ВчешШ с&кретир споц! ал! зовмюИ вчено! рада

О.Д. Артюх

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. В умовах швшчного Степу Укра!ни весною часто спостер!гаеться швидке наростання температуря та штенсив-не висихання верхнього пос!вного шару грунту, що ускладнюе одер-жання достатньо повних сход1в буряк!в. А Тх перес!ви в бьчьщ шзн! строки можуть бути неефективн! внасл1док скорочення ве-геташйного пер!оду. Гстотне зниження врожайностх кормових буря-к1в може спричинятися також браком вологи на протяз1 всього веге-тащйного пер!оду. Ц! специф!чн! умови вимагають 0!лып детального виявлення оптимальних I допустимо шзшх строшв С1вби, а також густоти стояния рослин.

Вплив строк!в С1вби та густоти стояния рослин на р1ст,. роз-виток, продуктивн!сть I як1сть кормових багат0нас1нних буряк!в в умовах швн!чного Степу Укра'1'ни вивчений не достатньо. Вивчення цих агроприйом!в набуло особливо! актуальное^ в зв'язку з введениям в виробництво однонас1нних форм кормових та нашвцукрових буряшв.

Щ ль ! завдання роботи. Щль досл1джень - виявити найбгльш ефективш для умов швшчного Степу Украпщ строки С1вби та опти-мальну густоту стояния рослин багатонас!нних та однонас1нних кормових та нашвцукрових однонас!нних буряк!в, що забезпечують ви-соку врожайшеть I як! сть продукт'!.

Були поставлен! так! задач!: вивчити вплив строк!в с!вби ! густоти стояния рослин на польову схож!сть кас1ння буряк1в; 1х р!ст, розвиток ! продуктившсть; водоспоживання; б!оенергетичну та економ!чну ефектившсть вирощування. В результат! досл!даень встановити аптималып строки ствби та густоту стояния рослин для кормових багатонас!нних, однонасхнних та нашвцукрових однонасш-них буряк1в.

..Рб'ект та методика досл1джень. Вивчали строки с1вби та густоту стояния, рослин внесених до Реестру сорт1в культур Укра!ни, кормових багатонас1нних буряшв (Львгвський жовтий), однонас1нних (Смолевицький) та перспективний г!брвд нашвцукрових однонасгнних бурякгв (Авангард) в незрошуваних умовах швшчного Степу Украши. Досл!дження проводили в учгосп! "Самарський" Дшпропетровського держагроушверситету з застосуванням прийнято! для зони агротех-н!ки.Для проведения досл1джень закладали двох- та трьохфакторн!

П0ЛЬ0В1 Д0СЛ1ДИ.

Обл!ки та спостереження проводили по загалъноприйнятих ме-

тодиках (Доспехов Б.А., 1979, 1985; Новоселов Ю.К., Харьков Г.Д., Шеховцова O.P., 1983; Киреев В.Н. та ¡н. 1986; ВНИС, 1986). Bio-енергетичну ощнку ефективнос^ вирощування буряшв здШснювали по методищ 1нституту кукурудзи УААН (1988). Статистичну обробку урожайних даних проводили методом дисперс1йного анал!зу (Доспехов Б.А., 1985; Литл Т.., Хилз Ф., 1981).

Метеоролог!чн! умови в роки проведения досл1джень незначно в!др!знялись В1Д середшх Сагаторхчних показник!в. Проте, нале-жить в!дм1тити, що 1987 р. в!др1знявся б1лып Шзньою весною, в зв'язку з чим ф1зичне достигання грунту вхдшчено на 12...15 дшв шзнше, Н1ж в imii роки. Тому раннзо ciBOy буряшв провели Шзш-ше. В 1988 i I99Q роках в ociHHii* nepioa випадала незначна к!ль-кгсть опадгв," що позначилось на ростовi та розвитку бурякгв в цей пергод.

Наукова новизна полягав в тому, що вперше в незрошуваних умовах швшчного Степу Украг'ни вивчеш строки cîbOh та густота рослин кормових багатонас!нних, однонас1нних i нашвцукрових од-нонас1нних dypflKiB. Зокрема, дослхджеш особливост! витрати золоти кормовими та нал! вцукровши буряками, густота та потужшсть розвитку сход! в i вражешсть ïx корене'1'дом, число функщонуючих лисин в i ïx площа, фотосинтвтичвий потенщал i чиста продуктивность фотосинтезу, динам!ка наростання маси коренеплоду, про-дуктившсть, bmîct cyxoï речовини, х1м1чний склад, поживна цхшпсть 1 бЮенергетична ефективн1сть вирощування буряк!в.

Практична щншсть роботи - розроблеш прийоми агротехники, що забезпечують одержання прибавки врожаю коренешюдУ.в в сере'д-ньому 6...8 т/га при значному зниженн! затрат пращ та засобзв на одиницю продукцП.

Реал1зац1я результатов досЛдженяя. Виробнича перевгрка та впровадження результатгв досл1даень проведен! в учбово-досшдно-му господарств! Дшпропетровського держагроун1верситету "Самарсь-кий", радгосш"Вперед" Синельшшвського району Дн1пропетровсь-koï областг та колгосш îm. Ватутша ОрШвського району Запо-pi3bKOï област1.

Апробащя роботи. Результата проведених досл1джень до-noBiдались на республ1канському науково-виробничому ceMiHapi по прогресившй технолог! ï вирощування кормових буряк1в на корм i HaciHHH (м. Дшпропетровськ, 1988), на республ!канському науково-виробничому семшар! "Досв!д зпровадаення та вирощування не-

традтцйних кормових культур на УкраШ" (м. Кам'янецъ-Подыь-ський, 1990), заседаниях кафедри кормовиробництва,ф131олоп! рос-лин I ботатки, наукових конференщях професорсько-викладацъкого складу Дн1пропетровського аграрного ун!верситету в 1989...1990 рр.

П,уОл!кат I. Основнг положения дисертацП опубл!кован{ в трьох статтях.

Структура та об ем дисертацП. Дисэртащя складаеться з введения, II роздШв, висновшв, рекомендащй виробництву, перел1ку використано! л!тератури I додатшв. Бона викладена на 134 сторш-ках машинописного тексту,вмгщуе 43 таблиц!,5 малюшйв. Список л!-тератури мае 123 наймёнування.в тому числ! 21 на 1ноземних мовах.

РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДЖЕНЬ

В роздШ "Р1ст, розвиток I водоспоживання кормових" багато-нас1нних, однонас!нних та нашвцукрових однонас!нних буряшв в залежност! В1Д строку йвби" представлен! матер1али, що характе-ризують вплив строю в С1вби на польову схож1сть нас1ння, розвиток листкового апарату, фотосинтетичну д!яльшсть пос1в!в, динамку наростання маси коренеплоду буряка I його водоспоживання.

Польова схожЮть нас1ння залежала як вгд строив с1Вби, так. I в!д типу та форми буряшв (табл. I). При раншй- с1Вб! бурякгв

- Таблиця . I

Умови проростання нас!ння, його польова схож!сть, маса 100-проростк1в та ураженшсть 1х корене!дсм в фаз1 вилочки в р1зних тишв I форм буряк!в в залежносп в1д строкхв ствби. ■ (середне за 1987...1990 рр.)

В а р ! а н т и В момент с!вби буряшв для шару грунту 0-10 см Польова схо-SÍCTb HaciH-ня, % Maca 100 про- pOCTKIB в фаз i вилочки, г. Ура-жен- HICTb корен ei-дом, %

сорт, тип, форма строк

С1В6И воло- Г1СТЬ,% температура, °С

Льв1вський жовтий (кормов! багатонасгшП) 1-й 2-Й 3-Й 18,3 19,3 16,8 10.4 15.5 17.6 59.2 62.3 49,5 84 79 75 3,5 3,8 4,3

Смолевицький (кормов! однонас!нн!) 1-й 2-й 3-й 18,3 19,3 16,8 10.4 15.5 17.6 36,4 38,8 31,8 90 84 79 3,7 4,0 4,4

Авангард (нашвцукров! однонасгнн!) 1-й 2-й з-й 18,3 19,3 16,8 10.4 15.5 17.6 31,5 ОО п иО f i 27,2 83 78 73 3.4 3,9 4.5

верхшй шар грунту був б1льш Бологим, шж при шзньому. Через це, при ранн1й С1вб1, польова схоайсть насхння одержана вищою, нхж при шзньому, кормових 0агатонас1нних на 16,4%, у кормових одно-нас!нних на 10.7 ! в нашвцукрових буряк!в на 4,3%. Найб1льш ви-сокою вона була у кормових багатонас!нних буряшв, I ншсчою - у кормових та нашвцукрових однонасйнних.

Кормов! однонас1нш буряки мали найб1льш високу масу проростов. У цих буряшв маса 100 проростк!в була вщою, н:ж у кормових 0дн0нас1нних та нашвцукрових буряшв на 5,1...7,8%.

Урахеншсть сход1в корене!дом, в шлому, була незначною -

3,4___4,5% I практично однаковою на вс!х вар1антах дослхду.

Розвиток листкового апарату багато в чому залежав в1д типу, форми буряшв I строку IX с!вби (табл. 2). У кормових буряшв на

Таблиця 2

Розм!ри листкового апарату в пер1од максимального його роз-витку та продуктивность фотосинтезу у р1зних тип!в та форм буряшв в залезкност! В1Д строшв С1вби (середне за 1987...1990 рр.)

ЛЬВ1ВСЬКИЙ жовтий Смолевицышй Авангард

Показники с т роки с ! в б и

1-й 2-й 3-й 1-й 2-Й 3-Й 1-й 2-й 3-Й

Число функшонуючих листшв, шт. 26,4 24,1 22,4 23,9 22,4 21,2 29,8 28,5 26,8

Середня площа одного листка, см 331 316 302 333 318 302 3^7 307 295

Середня площа ода!в! рослини, см 7620 6587 6083 7296 6232 5723 8048 7474 6649

Площа листя на I га, тис. м 60,9 52,7 48,6 58,4 49,9 45,8 64,4 59,8 53,2

Фотосинтетичний потенциал, млн. м /га х дн!в 5,21 4,57 4,15 4,96 4,37 3,95 5,62 5,21 4,71

Чиста продуктив-шсть фотосинтезу за червень...жов-тень, г/м х добу 2,86 2,79 2,57 2,72 2,67 2,44 2,67 2,47 2,26

початку вегеташйного перюду листковий апарат розвивався 1нтен-сивнхше, шж у нашвцукрових. У нашвцукрових буряк!в б1лыл висо-ка штенсившсть розвитку листкового апарату вхдщчена в середши та к!нщ вегетацн. Так, в перш!й декад! червня у кормових бу-

ряшв число функц!онуючих лисп«в складало 5,9...12,7, а у нашвцукрових - 4,4...II,6. Максимальне число функщонуючих листк1В у кормових буряк!в складало 21.2...26,4 г 26,8...29,8 у нашвцукрових.

Розм1ри листкових пластинок практично не залежали вхд типу та форми буряшв.

Рослини раннього строку с!вби, взагал1. за вегетаШйний пе-р!од, мали б!льше число фуккШонуючих листшв, а до збирання IX число було б!лылим у рослин шзн!х строив с1вби. На ранн!х пос1-вах площа листкових пластинок при досягненш ними максимальних розм!р1В була бгльшою-на 6,9...9,3%, н!ж на п!зн!х.

1нтенсившсть наростання листково! поверхн! на протязг веге-тац!Иного-пер!оду у р!зних тишв та форм буряшв неоднаковий. На початку вегетаци площа листшв одн!е! рослини та сумарна листко-ва поверхня на I га3у кормових багатонас!нних буряк!в • складала в1дпов1дно 1411 см2 I 11,3 тис м2/га, перевищуючи ш показники у кормових однона^нних на 8,9...15,2% I нашвцукрових на 8,8...14,3%, а в серпш нашвцукров! буряки мали, звичайно, б!ль-шу листкову поверхню, нпх кормов!. Листкова поверхня у однонасш-них буряшв була меншою, шж у кормових буряшв.

В!лып шзн! строки с!вби буряк!в приводили до зменшення площ! листюв у рослин на протязг вегетаци. Проте, до часу збирання урожаю шзн! пос1ви мали, звичайно, бхльшу площу листшв, шж ранн!.

Фотосинтетичний потенц!ал (ФП) пос!в!в в червн!...жовтш у нашвцукрових буряшв був вищим, 'н1ж у обох форм кормових. А кормов! багатонашнш буряки перевищували однонас!нш по цьому по-..кэзнику на 11,7...16,1%.

При шзшх строках с!вби ФП знижувався у кормових багато-нас!нних буряк!в на 12,3...20,3%, кормових однонас!нних - на ■И",20,4 та у нашвцукрових однонас!нних - на 7,3...16,2%, в пор!вняннх з ранн!м строкой С1Вби.

Чиста продуктившсть фотосинтезу (ЧПФ) найб!льшою була у кормових Оагатонас!нних буряшв. П!зн! строки сгвби знижували ЧПФ. Так, при б!льш шзшй с!вб1 ЧПФ у кормових багатонас:нних буряшв знизилась на 2,4...10,1%, у кормових однонасхнних - на 1,8...10,3 I в нап!вцукрових - на 7,5...15,3%, в пор1Внянш з найб!льш ранньою с1вбою.

Кормов! багатонас!нш буряки в!др!знялись в!д однонашнних

кормових та нашвцукрових буряшв б1лып 1нтвнсивним наростанням маси коренеплоду. В kîhuî червня...на початку липня на nociBax найб!лыл раннього строку у кормових Оагатонас!нних бурямв маса коренеплоду складала 128,4 г i була 01льшою на 7,5%, шж у кормових однонас!нних i на 15,4%, шж у нашвцукрових. А до часу зби-рання в!др!знення ставали ще быьш значними.

При шзн!й с!вб! маса коренеплоду знижувалась. В час зби-рання, на найС!льш ранньому nociBi, вона складала 894,0... 1254,8 г, а на шзньому - 701,5.. .975,8 г.

Середньодобовий npnpicT маси коренеплоду зм1нювався в залеж-hoctî в1д типу та форми буряк!в ! строку ïx с1вби (рис. I). 1з

Рис. I. Середньодобовий прир!ст маси коренеплоду , буряк!в -при ранньому отроков! С1вби (середне за 1987....1990 рр.)

малюнка видно, що на протяз! пер!оду вегетацн у кормових буряшв гнтенсившсть наростання маси коренеплоду була вищою, шж у нашвцукрових. Максимальна штенсивШсть зб!льшення маси коренеплоду у кормових буряшв В1дм!чаеться в сертп, а у нашвцукрових - в вересн1.

При ранкгй сгвсП середньодобовий прир!ст маси коренеплоду сув вищим, н1ж при б!лып шзшй на протяз1 вегетацп. Проте, в к!нщ вегетацП, в жовтш, цей показник вид!лявся у рослин най-шзншо! с!вби. Не мабуть пояснюеться тим, що 1нтенсивн!сть росту стад!йно б!льш молодих рослин шзньо! с!вби в цей пер1од ви-ща, н!» у рослин рашпх строк!в с!вби. Так,в пер1од максимального наростання маси коренеплоду у рослин раннього строку с!вби

середньодобовий прщнст коренеплод!в кормових багатонаспнних складав 14,34 г/добу, а на пос!вах шзнього - був нижчим -11,36 г.В жовтш середньодобовий прир1ст маси коренешкдав раншх П0С1В1В складав 8,47 г, а найшзшшого строку - 10,31 г.

Витрати вологи зм1нювались шд впливом форм бурны в та строшв с!вби. Кормов! багатонасгнн! та однонаинш буряки мають б!лыл високу.в порхвнянн! з нашвцукровими буряками, сумарну вит-рату вологи на I га пошву (табл. 3). Проте, витрати вологи на формування I т коренеплод1в у них низкчий на 13,3.. .23,3", Ша нашвцукрових. Разом з тим, нашвцукров! буряки з1яр!знялись В1д кормових 01льш низькими витратами вологи на формування I т сухо! речовини коренешкШ з. Так, при найранн1а13 с1з01 на форму-закня I т сухо! речовини у них витрачалось вологи на 4,0.. .II,0:1-

Таблиця 3 -

Сумаш! витрати вологи за петлод зэгетацн бурлкхз з ззлех-"ност! В1Д IX типу, форми I строку с!вби, мэ (сэредне за 1Э87...13Э0 рр.)

В а р I а н т и Витрати вологи

сорт строк с! вби на I га за I день вегетац!! на I га на I т корене- шкдов на I т сухо! речовини коренеплод!в

ЛЬВ1ВСЬКИЙ жовтий 1-й 2-Й 3-Й 3924 3578 3185 24,1 23,3 22,: 38 40 40 322 357 395

Смслевицький 1-й 3-й 3910 3547 3149 24.0 23.1 21,3 44 44 45 24^ ¿а.: 426

Авангард 1-й 2-й 3-й 3868 3515 3103 23,7 22,9 21,5 53 53 55 309 336 осе

менше,- шж з Оуряк!в кормового типу. Це одна 13 переваг нагпзцук-|Зових бурям в в умових недостатку вологи.

При шзн!й с!вб1 бурякгв, в пор!вняшй з найраншяо», су-марш витрати вологи на I га пос!в13 знижуються на 18,8...19,6%, що мозкна пояснити меншою тривал!стю та штенсившстю зикористання грунтово! вологи рослинами на цих пос!вах в зв'язку з! сксрочен-ням вегетац!Иного пер10ду. Шзн! пос!ви буряк!в, особливо кормових, формують мешу сумарну листкову поверхню на I га, до сприяе зб!льшенжо втрат вологи поЕерхнею грунту.В зв'язку з цим, тут, з шрхвнянш з раншми посгвами, витрати вологи на формування 1 т

сухо! речовини коренешвдпв збьчьшуються на 14,9...13,5%.

В роздШ "Продуктивш сть I яюсть кормових багатонастнних, кормових однонас!нних та нап!вцукрових однона^нних буряк!в в за-лежност; в!д строк!в 1х с!вби" представлен! дан! по урожайност! коренешкдав I гички Оуряк!в, зОору сухо!' речовини, виходу кормових одиниць I перетравно! евергп з I гз, х!м!чному складу одержано! продукцП.

В таСлпвд 4 наведен! дан!, як! показують, до продуктивш сть буряк!в значною м!рою залежала з!д 1х типу та форми.

Урожайность коренеплодгв у кормових ¡Загатонасхншп одержана вишою. шж у кормових однонас1нних ! нашвцукрових олнонастнних. Гак, на Д1лянках ранньогс строку ;; ксрмозих багатснас'нних 57-йлк!в зона перезинубала цей показник.в ~эр!бнлнн1 з кормоЕимк од-нонас!ннши, на 27,3%. Урожайность коренэплод!в при п!зн!й с!вох

Таолиця 4

Продуктивш сть кормових Оагэтонасгнних, кормових однонас!н-них ! наш вцукрових однонасхнних Оуряк!в в залежност! В1Д строк!в с!вби (середне за 1987...1990 пр.)

Вар! а к т и Густота рослин до ЗОору тисяч на I га Урожайшсть, т/га Зб!р з I га в урожа! коренеплод!в

сорт строк с!вби коре-кепло- д1в гички|сухог! кормових !оетови-(одиниць, ¡ни, т ) т 1 ! обм!нно! енерг!!, ГДж

Льз1 вський 1-й 30,1 101, £ 17,£ т9 ^ « о 174, П » 1

;ковтии 2-й 73,4 90,1 ю ^ v 1 хЗ,~ 140

3-й 79,0 79,6 19,1 7,5 10,3 114", £

Смолевицький 1-Й 77,3 91,0 17,0 10,1 15,5 164, ,2

2-Й 78,8 81,9 18,1 7,6 12,4 132. ,4

3-Й 77,6 69,3 19,0 6,5 9,8 - 105 ,0

.квангард 1-Й 78,8 73,5 19, Ь 11,2 17,4 181 «

9 79,5 » 1 9п п » ^ о т 14,; 151 п

з-й 77,1 57,4 13,7 7,3 11,8 123 о 9 ¿>

НСРо= по вшжайност1 коренешкдов, т/га - 8,2... 12,9 НСРо= по врожайност! гички , т/га - 2,0...3,3

знижувалась у кормових багатонас1нних бурякгв на 21,855, у кормових одконас!нних - на 23,8 I у нап!вцукрових - на 21,9%.

Урожайшсть гички меншою м!рою залежала в!д типу та форми 0уряк!з. При першому строков! с!зби р1зниця в урожайное^ гички склала в середньсму 4...15%, що нижче р!зниц! з урожайност! коре-неплод! в. .Урожайшсть гички нап!вцукрових буряк!в Оула вищою, н!ж

у кормових, а сорта кормових буряшв, практично, не в!др!знялись мкк собою по цьому показнику. Частка гички в сумаршй б10мас1 врожаю (коренеплоди+гичка) у нашвцукрових буряшв також бхльш висока, в порхвнянн! з кормовими багатонас!нними та однонасткними буряками.

Зб!р сухо! речовини з урожа! коренеплод!в у кормових багато-нас!нних та нашвцукрових буряшв майже однаковий, а в кормових однонас!нких був нижчий на 1,0...1,9 т/га. По збору кормових оди-ниць з урожаI коренешкшв нашвиукров! буряки перевищували кормов! оагатонасгнш на 4,Э...9,0 г кормовI однонас1нн! на 10,3.. .16,7%. При найшзншому строков! с!вби зб!р кормових одянаць у ветх ?яшз га оюрм буряк!з знижувався на 31, э.. Тзка-:к законом! рш с тъ лгост?р!галзсь I з виходу сомпдю! -нергм в урожа! коренеплод1в' з I гектара.

НашБцукрсв1 однонасгнн! бурлки з!др!знялись Е1Д кормових б!льш зисоким вм1стом сухо! речовини в коренэплодах (табл. 5).

Таблиця 5

Вм!ст поживних речовин в коренеплодзх бурямв природньо!

вологост! в залежност! В1Д типу, форми та стшку С1вби (середне за 1987...1990 рр.)

Вар! а н т и Суха рэчовина, г/кг Bmíct стгоих тзечовин в корму, г I кг

сорт строк с!нби

пео- ( t9íh ! жир iкл!т— i Козина ВЕР зола

Льв!зський 1-Й ,5 3,9 i ,о 10,3 £6,8 то ?

ковтий 2-й 112,3 9Í3 1,2 Q 1 78,5 14,0

3-Й 104,9 9,5 1,0 9,4 72,1 12,9

Смолевицький 1-й 126,6 10,7 1.1 9,3 92,4 13,1

2-й 115,7 10,3 1Д 9,3 30,9 13,6

3-й 103,7 10,7 1,0 8,7 7о, 4 12,9

Авангард 1-й 171,3 18,7 1.4 13,3 125,0 о , V

2-Й 153,5 18,4 1,0 12,9 113,0 13,2

3-й 151,3 18,2 1,3 11,5 107,2 13,1

Для гички цей показник був майже однаковим.

В перппй половин! червня рослини р!зних строшв с i вен не з!др!знялись по вм!сту сухо! речовини в коренеплодах. В подзльшо-му накопичення сухо! речовини проходило штенсивнше у рослин рэншх строк! з с i ной. Наприклад, в „hhihí р!зншя :к найракшшим

i найшзшшм nociBOM склала 0,765, а Шд час зоирання - 1,67:5.

При збиранк! кормових бурям в emíct сухоí речовини з гпчщ

був б!льшш, Н1Ж в коренешзодах, а в нагл вцукрових буряшв, нав-паки, цей показник був вищим для коренешкдав, н!ж для гички.

Вм!ст протешу I безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) в коренеплодах наш вцукрових Суряк1в 01льш високий, шж у кормових. Так, при першому строков! с!вби вмхст протешу в коренеплодах наш вцукрових буряк1в був вишим на 70... 90%, а БЕР - на 30%, шж в коренеплодах кормоЕих бурямв. П!зш строки С1вби приводили до зниження вм1сту БЕР в коренеплодах.

Бм1ст сирого протешу в гичЩ вилшй, к!:к в коренеплодах. Наприклад, вмгст сирого протешу в гичщ у багатонас!нних кормових буряк!в складав 25,2...26,9, а в коренеплодах - 9,3...9,9 г/кг.

В роздШ "Р!ст 1 розвиток кормових б.уряк1В в залежност! в}д густота рослин" представлений експериментальний матер!ал про вплив густота рослин на розвиток листкового апарату I наростан-ня маси коренешгаду.

При формуванн! густоти рослин враховувалось те, що деяка частина !х в подальшому випаде. Через це, фактична густота рослин при шдрахунков! п шсля формування була на 5,3...9,Ой вшцою, н1ж указана в назвах вар!аш1в досл1ду. Спостереження за зшною густоти рослин на протяз! вегетацП показали, що к!лыасть видавших рослин у багатонас!нних ! однонаинних буряшв був майже однаковим. Значне зкиження числа рослин на протяз1 вегетащй-ного периоду в!дм1чено на зар1знтах з кайбыьшсю густотою рослин. На ранньому пос1в! багэтонасп-гких буряклв при 'формуванн! густота рослин 42,7 тис./га випадало до збирання 3,2% в!д початково! Густоти, а при 128,8 тис./га - 11,4%.

Число функц!онуючих листк!в у рослин, в значшй м!р!, залежало 31 д IX густота стояния. Площа листкових пластинок бурямв зменшувалас2ь з зб!льшэнням густота рослин. Так, в пер1сд максимального розвитку листкового апарату площа листково! пластинки на вар!ант1 з 40 тис./га рослин складала в середньому 389,8...376,8 см2, а при густот! 120 тис. на I га - т!льки 260,1...241,9 смг.

Площа листк!в одн!е1 рослини зменшувалась при загущенш пос!в!в. Наприклад, у кормових багатонас1нних буряк!в раннього строку С1вби при максимальному розвитку листкового апарату при густот: 40 тис. рослин на I га площа листк!в одше! рослини складала 9980 смг, при густот! 80 тис. - 7380 см2 I при густот! 120 -5620 см2.

Листкова поверхня на I га в початковий перюд вегетацн залежала переважно в!д густоти рослин I була найб!лыпою на найгус-иших пос1вах. На час максимального розвитку листкового апарату при ранн!й с!вб! буряк1в найб1льша листкова поверхня на I га формуеться при густот! рослин 100 тис./га. При шзшй с1вб! найб!льша листкова поверхня в цей же першд Оула у багато-нас1нних буряк!в на пос!вах з густотою рослин 120 тис., а в одно-нас!нних - 100 тис. на I га.

Найб1льш високий фотосинтетичний потенщал ранш посгви Оурякгв забезпечували при густот! 100 тис. на I га, а п!зн! - при густот! 120 тис. на I га.

ЧПФ в значшй м!р1 залежала в!д густоти рослин. Наприклад, у кормових 0агатонас1нних Оуряк!в при густот! рослин 40 тис.на I га вона складала 2,31 г/м2 х добу, при густот! 80 тис. - 2,88 I при густот! 120 - 2,83 г/м2 х добу. Максимальна ЧПФ на раншх пос!вах у р!зних форм кормових буряшв згдойчена на р1зних вар!антах густоти. Так, у кормових багатонаанних буряшв вона була найб1льшою при густот! 80...100 тис. рослин на I га I склала 2,88...2,89 г/мг х добу, а у кормових однонас!нних - при густот! рослин 60...80 тис./га - 2,80...2,84 г/мг х добу.

Максимальна ЧПФ при шзньому отроков! в!дм!чена на почвах з густотою 100...120 тис. рослин на I га. Тут п значения достигало 2,48...2,45 г/м2 х добу.

середньодобовий прир!ст маси коренешкшв ! його кгнцева ма-са шд час збору Оуряыв Оула зищою на розр1джених пос!вах в пор!внянн1 з загущеними. Так, середньодобовий прир!ст маси коре-неплоду на варIантах з 40 тис./га рослин досягав 18,4...24,1 г/добу, а маса коренеплоду до часу збору - 1310...1783 г, що ви-ще, н!ж на пос!вах з густотою 120 тис. рослин на I га в!дпов!дно на 8,.6...13,1 г/добу та 638,0...935,1 г.

""* В роздШ "Водоспоживання кормових Оурякгв в залэжност! в!д густоти рослин" представлен! дан! про середньодобов! витрати во-логи ! витрати вологи за вегетащйний пер!од на I рослину, I т сиро! та сухо! речовини на пос!вах буряшв з р!зною густотою рослин.

Ц! дан! показують, що витрати вологи з I га за добу зале-жать в!д густоти рослин. На ранн1Х пос!вах максимальними вони Сули при густот! 100 тис. рослин на I га ! складали 24,8...25,0 мэ/га.

Витрати вологи за вегетац!йний перход на одну рослину та на одиницю сиро! маси коренеплоду на загущених nociBax Оули нижчими в пор!внянн1 з розр1даеними. Так, по Mipi загущення nociBiB з 40 до 120 тис. рослин на 1 га витрати вологи на одну рослину знижу-вались з 94,0 до 29,0 л, а витрати вологи на одиницю сиро! маси коренешкдов - на 15,7...28,3%.

Найб1лыи ефективно витрачали вологу nociBH з густотою рослин 80...120 тис./га. Тут на I т сиро!" маси коренеплод1в за веге-тац!йний пер!од витрачалось 38...48 м3 вологи i на I т сухо! маси - 301...419 м3. На nociBax з меншою густотою рослин витрачан-ня вологи на утворення I т маси коренеплод1В зб!льшувалось. На-приклад, при густот! 40 тис./га рослин на I т сиро! маси коренешкдов витрати вологи складали 50...60 i сухо! - 458...624 м3.

В роздШ "Продуктивн!сть i яктсть кормових буряк!в в'залеж-ност! в!д густота стояния рослин" викладеш даш про вроаайшсть коренеплод!в, гички, 36ip сухо! речовини з I га та х!м!чний склад продукт!.

Найвища врожайн!сть коренеплод!в одержана при густот! рослин 80... 120 тис./га (табл. 6). Урожайшстъ гички в роки з сухою ос!нню (1988, 1990 pp.) найб!льшою була при максимально густот!

Таблиця 6

Продуктивн!сть кормових 0уряк1в при pi3Hifl густот! стояния рослин (середне за 1987"...1990 pp.)

Bapi анти Густота рослин при 36opi тис./га (факгична) Урожай-Hi сть, т/га 30!р з I га в урожа! коренеплод1в

строк сгвби густота рослин, тис./га коре-непло- Д1В гички сухо! речовини, т кормових одиниць,' т перетрав-но! енер-rii, гДж

I 2 3 4 5 6 7 8 . ..

Льв!вський жовтий

40 40 73,9 13,2 8,4 11,1 118,1

60 63 89,2 15,9 10,5 14,2 149,4

1-й 80 81 102,9 17', 2 12,5 17,0 181,2

100 100 102,9 16,6 13,0 17,6 186,9

120 114 96,9 15,7 12,7 17,4 184,1

40 42 62,0 15,4 5,9 7,6 81,8

60 61 72,5 17,4 7,2 9,3 99,7

2-й 80 80 81,9 20,0 8,7 II.4 122,0

100 97 85,2 19,8 9,4 12,5 132,9

120 114 84,3 19,8 9,8 13,0 138,4

Продовження таблиц! 6

I 2 3 4 5 6 7 8

Смолевицький

40 41 65,7 И,1 7,4 10,0 105,9

60 60 80,0 14,2 9,5 12,8 136,4

1-й 80 79 93,5 15,7 11,6 15,6 165,7

100 95 88,5 15,1 11,3 15,4 162,7

120 112 81,6 14,3 10,7 14,6 154,4

40 ■ 41 52,1 12,9 5,0 6,4 69,1

60 62 62,3 15,0 6,2 8,0 85,3

2-й 80 79 71,9 16,4 7,5 9,9 105,3

100 97 75,6 16,2 8,4 11,2 119,3

120 ПО 75,5 16,1 8,6 11,7 124,2

•НСР05 но врожайност! коренеплод!в, т/га - 13,5...17,8 НСР по. врожайност! гички,, т/га - 2,2...5,0

- 120 тис. рослин на I га. В роки з вологою ос!нню при ранньому отроков! с!вби найб!льша врожайн!сть гички в!дм!ченапрй густот!. 80 тис. рослин на I га, а при шзньому - 80...120 тис./га¿

Найвищй збiр сухо! речовини в урожа! коренешкдав, а також коренеплод!в i гички одержаний на ранн!х пос!вах багатонас!ннйх"! • однонас!нних буряк!в в1дпов!дно при густот! 100 i 80, а при- -шзшй CÍB6! - 120 тис. рослин на I га. v ' ;

Зб!льшення густоти з 40 до 120 тис. рослин на I га приводило до п!двищення вм1сту в коренеплодах i гичщ кормових одиниць ' на 15,8...21,1 i перетравно! eHeprií на 15,4...19,4%. Максималь-ний сумарний зб!р кормових одиниць, сирого протешу та перетрав--но! eneprií при раннньому строков! с!вби забезпечуе густота 80...100 тис. рослин на I га.

В роздШ "Екоюшчна та б!оенергетична ощнка вирощування кормових буряк!в" наведен! даш про екожшчну та б1оенергетичну ефективнЮть вирощування р!зних тип!в i форм буряк!в, строк!в íx сГвби та густоти стояния рослин. Одержан! результата засв!дчують, що найб!льш високi умовно чистий прибуток 1 npnpicT валово! енер-rii BiflMi^eHi при с!вб! в ранн!й строк: у кормових багатонасгнних 6ypflKiB - 1102,4 крб./га i 152,6 гДж/га,у кормових однонашнних -1039,7 i 141,6, Haniвцукрових однонас!нних - 1248,2 крб./га i 169,3 гДж/га. Лосл!дження показали, що nociBH кормових буряк!в з густотою 80...120 тис. рослин на I га найб!льш ефективн!. Вони забезпечують умовно чистий прибуток в!д 643,3 до 1187,8 крб./га в щнах 1990 р. i npnpiCT валово! eHeprií в!д 83,4 до 163,8 гДж/га.

ВИСНОВКИ

1. В умовах Швшчного Степу Укра!ни найбгльш ефективною в С1вба кормових багатонас!нних, кормових одаонаслнних 1 нашвцук-рових однонас!ншх бурякгв в рант строки, при можливост1 високо-як!сно! передп0С1ВН01 шдготовки грунту. Це сприяе шдвищенню польово! схокост! насгння на 12,6...20,5%, формуванню б1лыл по-тужного листкового апарату, збШшенню тривалосн роботи лиси«в, ¡до обумовлюе б!льший фотосинтетичний потенщал 1 б1лыд високу чисту продуктивн!сть фотосинтезу. Ранн1 пос1ви сприяють штенсив-ному наростанню коренеплода (до 10,21...14,34 г/добу) I низьким витратам вологи на формування одинищ маси сухо! речовини корене-плод1в.

2. Найб1льш висока врожайшсть коренеплсдов досягаеться при раншй с!вб! Оуряк!в. Тут, в пор!внянн! з шзн!ми пос!вами вшце з01р сухо! речовини коренешкшв I гички-з I га.

3. Кормов! багатонас1нн1 буряки перевершують кормов! одно-насхнн! та нашвцукров! однонас!нн! по р!вню польово! схожост! нас1ння,1нтенсивн0ст1 наростання маси коренеплоду та врожайност!. При цьому, кормов! багатонас!нн! буряки мають найнижч! витрати вологи на формування одиниц! врожаю. У нашЕцукрових однонас!нних буряк1в розвиваеться б1льш потужний листковий апарат.завдяки чому на !х посгвах формуеться вщий фотосинтетичний потенщал, шж на пос!вах кормових багатонас!нних 1 однонас!нних буряк!в. В корене-плодах нашвцукрових буряшв, в пор1внянш з кормовими, вище вм!ст сухо! речовини, протешу I безазотистих екстра^тивних рёчо-

ВИН, ВОНИ б1ЛЫП ПОЖИВН1 I ВМ1ЩуЮТЬ б!ЛЫЛУ К1ЛЬК!СТЬ обм1нно!

енерг!! в одиниц! маси. Через це, нав!ть при б1лыи низьк!й урожайност1 зб!р сухо! речовини ! вюйд валово! енерг!! з I га у них вшций, н!ж у кормових.

4. Густота стояния рослин впливае на !х р1ст I розвиток. На розр!джених пос!вах збер!гаеться б!льше рослин, н!ж на початково загущених. Проте, завдяки б!льш!й шлькост! рослин сумарна площа листк!в на I га на загущених пос!вах вица, шж на розрхджених. Фотосинтетичний потенщал на ранн!х пос1вах максимальная при густот! 100 тис., а на шзн!х - 120 тис. рослин на I га.Найвища чиста продуктившсть фотосинтезу на раншх пос!вах багатонас!нних буряк!в одержана при густот! 80...100 тис., а на шзшх -100...120 тис. на I га. Ранн! пос1ви однонашнних буряшв забез-печують найб!льшу чисту продуктивн!сть фотосинтезу при густот!

рослин 60...80 тис., а шзн! - 80...100 тис./га. Найменш витрати вологи на однницю маси коренепждав на пос!вах Оагатонас!нних буряк!в досягаються при густот! рослин 100, а однонас!нншс - 80 тис./га. При шзн№ с!вб! нзйменшу к!льк!сть вологи на одиницю продукцГ! nociBH витрачають при густот! 100 тис.рослин на I га.

5. Найвища врожайшсть коренеплод!в при ранн!й cíbOí Оагато-нас1нних Оурякхв одержана при густот! 80...100 тис., одаюнас!нних - 80 тис./га, а при п!зн!й - 100 тис. рослин на I га. Найбглып високий зб!р кормових одишщь з I га при раннгй с!вб! Оагато-нас1нних Оурякгв одержаний при густот! рослин 100 тис. i одно-настнних - 80 тис./га, а при п!зшй - 120 тис. рослин на I га.

6. В!д густота рослин залежить як!стъ продукц!!. Найб!льш високий bmíct сухих речовин в рослинах.шд час збору В1дм!чаеться при густот! 100...120 тис. на I га. Bmíct перетравно!' енерг!!' в коренеплодах п!двищуеться при зб!льшенн! густоти рослин 1 досягае максимуму при 120 тис. рослин на I га.

7. Умовно чистий приОуток в цшах 1990 р. i прирост валово! енерг!i при ранньому строков! с!вби найО!льш bhcokí ! досягають 1031,7...1248,2 крО./га i 141,6...169,3 гДж/га вхдповхдно.Най-б!льш ефективш hocíbh з густотою 80...120 тис. рослин на I га.

РЕКОМЕНДАЦИ ВИРОБШПТВУ

1. 3 п!вн!чном.у Степу УкраГки для одерзсання високих урока ib коренеплод!в i збору сухо! рзчовини, кормових одиниць, перетравного проте'1'ну i перетравно!' енерг! í кормов! та нашвцукров! оуря-ки сл!д висгвати в ранн! строки, при настанн! ф!зично! стиглост!

.-грунту.

2. При формуванш густоти стояния рослин необх!дно врахову-вати осо0ливост1 форми Оуряк!в i строк i'x с!вби. При раншй с!вб!

^ssaóxtjsso формувати густоту, що дозволяе одержати на час збиран-ня кормових Оагатонасгнних буряк!в не менше 80...100 тис., а кормових i нашвцукрових однонасгнних - 60...80 тис. рослин, а при п!зн!й с!вО! - 100...120 тис. на I га.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ РОБ1Т ПО TEMI ДИСЕРТАЦП:

1. Заболотний О.Ю. Продуктивность многосемянной и односемянной кормовой свеклы в зависимости от сроков посева // Прогрессивная технология возделывания кормовой свеклы на корм и семена: Материалы к научно-производственному семинару в Днепропетровской области 26-27 сентября 1988 г. - Киев - Днепропетровск: БОП УкрНЖЗ, 1988. - С. 15-18.

2. Приходько n.M., ЗаболотШй О.Ю.Продуктившсть одноросткових та багаторостнових кормових буряшв в залежност! вгд строку noci-ву i густота насадження рослин // Тези допов1дей республ1кан-ського науково-виробничого сем!нару "Досв!д вирощування та впровадження нетрадищйних кормових рослин на УкрашГ'.-Кам'янець-Подгльський,' 1990.- С. 61-62

3. Приходько П.М., Заболотний О.Ю. Урожайность и качество различных типов и форм свеклы в зависимости от срока сева в северной Степи Украины // Сборник научных трудов / Всесоюзный НИИ кормов им. В.Р. Вильямса. -М.: 1990. - Вып. 44. -С. 80-83

Установа

Заказ J6

Тираж 100 екз.