Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Продуктивность многолетних трав в кормовом севообороте на осушенных органогенных почвах Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.02, Мелиорация, рекультивация и охрана земель

Автореферат диссертации по теме "Продуктивность многолетних трав в кормовом севообороте на осушенных органогенных почвах Лесостепи Украины"

1НСТИТУТ Г1ДРОТЕХН1КИ / МЕЛЮРАЦП УКРАШСЬКОI АКАДЕМII АГРАРНИХ НАУК

ОД

/ 2 На правах рукопису

УДК 631.6 : 631.587 : 633.3

КОДИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ

ПРОДУКТИВНЮТЬ БАГАТОР1ЧНИХ ТРАВ У КОРМОВ1Й С1В03М1Н1 НА ОСУШЕНИХ ОРГАНОГЕННИХ ГРУНТАХ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

^пец1альн!сть: 06.01.02 — мелюрацт та зрошувальне землеробство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук

КиТв —

1997

Дисертащею е рукопис.

Дисертацшна робота виконана в 1нститут1 землеробства Укра1нськс академп аграрних наук.

Науковий кершник: доктор стьськогосподарських наук, професо| СЛЮСАР 1ван Тимофшович, заступник директора по наущ ПанфильськоТ дослщно! станци 1нституту землеробства УААЬ Науковий консультант: кандидат стьськогосподарських наук, старший науковий сшвроб1тник ВЕРГУНОВ Вктор Анатолмович, старший науковий ствроб1тник лабораторм землеробства на осушених землях 1нституту землеробства УААН Офщшш опоненти: доктор стьськогосподарських наук, професор ВОЛОЩУК Мирослав Дмитрович, завщувач вщдту землеробства, охорони та вщтворення родючосл грунтш 1нституту землеробства I бюлогп тварин УАА1 кандидат стьськогосподарських наук, старший науковий сшвроб1тник ПМБАРЖЕВСЬКИЙ Василь Романович, провщний науковий сшвроб1тник вщдту управлжня грунтовими процесами 1нституту пдротехжки I мелюрацп УААН Провщна установа: Лаборатор1я мелюрацп та л1зиметричних доел джень 1нституту стьського господарства Полюся УААН, м. Коростень.

Захист дисертацп вщбудеться « » 1дд7 (

о 10 годиш на засщанш спецшл1зованоТ вченоТ ради Д 01.26.01 пр 1нститут1 пдротехшки \ мелюрацп УААН за адресою: 252022, КиТв-2: вул. Василы-авська, 37.

3 дисертацюю можна ознайомитися в б1блютец1 1нститут пдротехнки \ мелюрацп УААН.

Автореферат розюланий Уб-Рб1дд7 р

Вчений секретар Спец1ал1зованоТ вченоТ ради, кандидат стьськогос- ».у?

подарських наук л. М. Фененкс

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуапьнють теми. Значним резервом у збшыиенш виробництва сшьсько-господарськоТ продукцп е гидвищення ефективности використання осушуваних грунта, у тому числ1 органогенних. Проте, потенцмш можпивост1 цих земель у бшьшост1 господарств використовуються ще не повнютю, до того ж розроблеы агрозаходи недостатньо враховують сучасьм вимоги до використання заплавних грунтш. I в першу чергу це стосуеться еколопчних, енергетичних та економ1чних питань вирощування сшьськогосподарських культур на органогенних грунтах.

Найбтьш цЫною культурою на цих грунтах е виавання високопродуктивних багатор1чних травосумшок, яю по урожайное^, збалансованосгп поживними ре-човинами корму, еколопчност1 I економ1чност1 технолопй Тх вирощування стоять значно вище вщ одноржних культур. В той же час беззмЫне Тх вирощування на одному мюц1 з роками значно знижуе Тх продуктивнють, що пов'язане в даному випадку з попршенням загальноТ родючост1 органогенних грунтв 1 випаданням найбшьш Ц1нних компоненте трав з фпчэценозу. Вирощування Тх у кормових авозмЫах забезпечуе певне усунення цих недолМв, але потребуе значного уточнения параметр1в технологи вирощування багатор1чних трав у авозм1нах.

Отже, виникла актуальна необхщнють вивчення комплексу агрозаход1в по розробц1 технологи вирощування багаторшних травосумшок ! Тх впливу на ро-дючють грунту, економнж, енергетичж та еколопчж показники використання осушуваних органогенних грунлв у луко-кормових авозмЫах.

Зв'язок роботи з науковими програмами. планами, темами. Дисертацмна робота виконувалась в межах науково-техн1ЧноТ програми УААН «Продовольство-95» (Завдання 07/1Ф.1, 1.05; 5/«Розробити ¡нтенсивну еколопчно обгрунтовану систему землеробства, нов1 конструкци водорегулюючих систем I нормативну базу ком-п'ютерноТ програми прогнозування виробництва продукцп, пщвищення родючосп грунту, захисту навколишнього середовища на осушених землях УкраТни»),

Мета досл1дження. Дослщити вплив тривалост1 лучного перюду кормовоТ авозмЫи з коротким польовим перюдом на родючють грунту, динам1ку продуктивное™ багатор1чних травосумшок, еколопю навколишнього середовища, та збереження органогенних грутчв при Тх стьськогосподарському використанж.

Завданням дослщження було розробити високопродуктивну технолопю вирощування багаторнних травосумшок у кормовм с1возм1ж, ощнити д!ю трав на загальну родючгсть грунту, мЫерал^ацто органнно! речовини, еколопчж, енергетичж та економ1чж показники луко-кормових сшозмЫ на осушуваних органогенних грунтах.

Наукова новизна дослщжень. На основ1 проведених дослцркень вперше еколопчно, енергетично та економмно обгрунтована тривалють лучного перюду в луко-кормовм ЫвозмЫ1 з коротким польовим перюдом на осушуваних органо-

генних грунтах Люостепу УкраТни. Запропоноваы високоефективж прийоми от-римання високого \ якюного урожаю багатор1чних травосумшок протягом усього лучного перюду у сшозмМ.

Практичне значения роботи полягае в розробщ технологи вирощування I от-римання високих \ яюсних урожаш багаторнних травосумшок з тривалим лучним перюдом у кормовм аеозм1ж на органогенних грунтах. Виконаж дослщження е основою розробки луко-кормових сшозмЫ з коротким польовим перюдом, струк-тури пос1вних площ, удобрения багаторнних травосумшок I заход1в по стаб1шзацп мелюративного землеробства на органогенних грунтах Люостепу Украши. Основы положения, яю виносяться на захист:

агроеколопчне обгрунтування тривалост1 лучного перюду в кормовм авозмЫ1 на староорних торфових грунтах;

основа параметри технологи вирощування високих I стабшьних урожаТв ба-гатор1чних травосумшок у кормовм авозмЫ1;

вплив лучного перюду в кормовм сшозм1ш на агроф1зичж та агрох1м1чж по-казники родючост! торфового грунту;

економнна I енергетична ефективжсть вирощування багатор1чних травосумшок у кормовм сшозмЫ.

Реатзащя результалв досл1джень. Виробничу перев1рку по впровадженню технологи вирощування високих урожаТв багатортних травосумшок з тривалим лучним перюдом у кормовм авозмш'! проводили в умовах КСП «Новостки» Ма-карюського району та ПанфильськоТ дослщноТ станцм 1нституту землеробства Яготинського району КиТвськоТ области

Декларашя конкретного особистого внеску дисертанта. Дисертантом особи-сто узагапьнено вачизняну \ свп-ову лтературу з визначеноТ проблеми та проведено впровадження наукових розробок у виробництво; проведено значний обсяг польових I лабораторних дослщжень. Публкацн виконаж самостмно та в спшавторств1 з р1вною участю спшавторщ у виконажй роботи

Апробашя роботи. Результати дослщжень, основж положения ! висновки ди-сертацмно! роботи доповщапись \ обговорювапись на конференцшх молодих вчених та спещалютщ 1нституту землеробства УААН (1993-1996), а також на засщанн1 методично! комюп 1нституту землеробства УААН з питань землеробства \ рослинництва (1997 р.).

Публжащя результат дослщжень. За матер1алами дослщжень, представле-них в дисертаци, опублковано 6 друкованих праць.

Структура I обсяг роботи. Дисертацшна робота включае вступ, 4 роздши, висновки, пропозицм виробництву, список використаноТ лтератури I додатки. Результати дослщжень викладено на 163 сторЫках машинописного тексту, що включае 33 таблиц!, 9 додатав. Список лтератури включае 236 найменувань вп"чизняних та заруб1жних автора.

ЗМ1СТ РОБОТИ

Роздт 1. Багаторнш трави — фактор високопродуктивного I тривалого

використання осушуваних органогенних грунта (анал1тичний огляд

лп-ератури)

В роздЫ наведено анажз результатш доагпджень вггчизняних ! заруб1жни> дослщниюв по використанню осушуваних заплавних земель у р1зних грунтово-кл!матичних умовах. Показана особливють ведения землеробства на них, регу-лювання водно-повпряного режиму грунту, роль багаторнних травосумшок на осушуваних органогенних грунтах. На основ1 вищезгаданого зроблено обгрунту-вання доцшьност1 проведених дисертантом дослцркень.

Роздт 2. Г/Псце, умови I методика проведения доашджень 2.1. Погодно-клшатичш, агромелюративш та грунтов/ умови проведения

дослщжень

Науков! досгпдження проводились у 1993-1996 рр. на заплав1 р. Суп1й Пан-фильськоТ дослщноТ станцм 1нституту землеробства УААН, розташоважй у Люостеповм зож УкраТни Яготинського району КиТвськоТ обласл.

Стацюнарний доели «Розробка основних елеменлв ¡нтенсивно! системи землеробства на осушуваних торфовищах» закладений у 1987 рощ на глибокому карбонатному торфовищк Пщстилаючою породою торфу е оглееж алюв1апьж суглинки. Грунтовий розчин орного I пщорного шар1в мае слаболужну реакцю (рНсольове 7,4-7,6). За ботажчним складом торф осоково-ппново-очеретяного по-ходження з прошарками прюноводних черепашок та в1в1анггових включень. Останж забезпечують пщвищений вмют запасов рухомого фосфору в орному шар1 грунту.

Орний шар грунту мав таю агрох1м1чж 1 ф1зичш властивостк розкладання торфу — 45-55%; шпаруватють — 80-83%; повна вологоемнють — 275-290%; зольнють — 44%; щшьнють — 0,30-0,33 г/см3; ваговий вмют (%) азоту — 1,9; фосфору — 0,4; каЫю — 0,17; вапна — 20; натрто 7,1-7,4.

Погодж умови пщ час проведения дослщжень були такМ середньодобова температура повпря за 1994, 1995 I 1996 рр. була на 1,0; 0,9 I 0,8° С вщповщно зищою вщ норми, а в 1993 р. — нижчою на 0,7° С. Середньодобова температура ювп-ря за вегетащйний перюд (квтень-вересень) була вищою вщ норми за ва эоки дослщжень.

Частково заплава р. Супм ПанфильськоТ дослщноТ станцм осушена в 19361940 рр. В 1948-1951 рр. на жй побудована в'щкрита мережа канал1в (глибиною 1,5-1,7 м) з вщцалю мЬк ними 600 I 400 м та влаштуванням гщротехжчних спо-эуд з кротовим дренажем. Перюдично проводилась реконструкцЫ осушувапьно-зволожуючоТ системи. Це \ забезпечувало регулювання водного режиму грунту в необхщних для сшьськогосподарських культур межах.

2.2. Програма / методика проведения дослщжень

Дослщження проводилось у стацюнарному дослщ1 в чотирьох шестиптьних кормових сшозмшах за схемою, наведеною в табл. 1. Дослщження проводились пщ час друго! ротацп луко-кормовоТ авозмши, яка розпочалась в 1993 роцк

Таблиця 1. Схема тривалого стацюнарного дослщу по сшозмшах (друга ротащя)

Номер Поде, культура

СШОЗМЖИ 1 2 3 4 5 6

1 Багатормж трави першого року користування Багаторнкн трави другого року користування Багатор1чн1 трави третього року користування Багатормж трави четвертого року користування Кормов1 буряки Кукурудза на силос + багаторнж травосумшки

2 Багатормж трави першого року користування Багаторнж трави другого року користування Багатор1чж трави третього року користування Багатор^чж трави четвертого року користування Кукурудза на силос Однорнж трави + багаторнж травосумшки

3 Багаторнж трави першого року користування Багатор1чж трави другого року користування Багаторнж трави третього року користування Багаторнж трави четвертого року користування Кормов1 буряки Однор1чн1 трави + багатормж травосум1шки

4 Багаторнн! трави першого року користування Багаторнж трави другого року користування Багатормж трави третього року користування Багатор1чш трави четвертого року користування Багатор1чж трави п'ятого року користування Однор1чж трави + поов багатор1чних травосумшок

Вивчення продуктивное^ багатор1чних травосумшок у сшозмЫ1 проводилось на чотирьох вар1антах удобрения, на яких визначапась урожайнють багатор1чних трав першого — п'ятого роюв користування.

Режим скошування багатормних травосумшок — триуюсний. Вийвали наання районованих сорт1в. Облк врожаю подшяночний, трикратне повторения. Розм1р поавноТ дшянки 42 м2, облковоТ — 25 м2. Розмщення вар1антш в повторениях систематичне.

Запуження проводили травосумшкою злаюв (стоколос безостий — 9, кост-риця лучна — 8, тимофмвка лучна — 7 кг/га схожого насЫня) на початку серпня пюля пром1жноТ культури та при перезалуженш \ на початку вересня — пюля ку-курудзи. Проводили до- \ пюляпосшне коткування важкими болотними котками. Споаб с1вби — звичайний рядковий з м1жряддям 15 см.

Азотш добрива у форм1 ам1ачноТ селггри, фосфорж — гранульованого суперфосфату, катйж — хлористого катю вносили пщ багатор1чм травосумшки трич1 за вегетащю (пщ кожний уюс) у таких нормах: 1-й вар1ант — контроль (без добрив); 2 — Кб0 (пщ 1-й уюс) + Кб0 (2-й уюс) + К^ (3-й укю); 3 — Р60К60(1-й уюс) + Кб0 (2-й уюс) + Кб0 (3-й уюс); 4 — М^Р^К^(1 -й укю) + (2-й укю) + ^К^ (3-й уюс). Пщ однор1чш культури в авозмМ добрива вносили одноразово весною перед 1х авбою.

Боротьбу з бур'янами на полях багаторнних травосумшок у рк поаву проводили шляхом одно- або дворазового 1х пщкошування пюля сход1в у л1тньо-оанжй перюд.

Поживний режим на вах вар1антах удобрения визначапи в орному (0-30 см) шар1 грунту. Вщбф зразюв грунту пщ багатор1чними травосумшками проводили в три строки: перший — в перюд початку виходу в трубку, другий — пюля другого укосу трав I тре™ — пюля третього укосу трав.

У грунтових зразках визначали вмют ам1ачного азоту, нпратного азоту, рухо-мих форм фосфору ! кал1ю. Вмют ам1ачного азоту визначали за методикою Н. А. АринушкЫо! (А. В. Петербурський, 1968); нпратний азот — колориметрич-ним методом з дисульфофеноловою кислотою; фосфор I катй — за Б. Мачипним, з послщуючим визначенням фосфору колориметрично I кал1й — на полуменевому фотометра

Волопсть грунту визначали термостатно-ваговим методом чотири рази за вегетац1ю в 4-кратному повторенж з кожного 10 см шару грунту (0-30 см).

Для бюх1м!чного анагнзу врожаю багатор1чних трав вщбирапи зразки за прийнятою методикою для мелюрованих грун^в (Проведение научных исследований..., 1984). Вмют загального азоту в рослинах визначали за методом Пнзбурга в модифкаци Цапа, фосфор — на фотоколориметрК кал'й — на полуменевому фотометр^ нпратний азот за методом X. Починка-Грисса, сиру клптовину за I. Л. Скворцовою, сиру золу — сухим озолтням.

Математичну обробку даних дослав проводили методом дисперайного анал1зу (Б. А. Доспехов, 1973).

Роздт 3. Результати дослщжень 3.1. Водний режим грунту

Спостереження за р1внями грунтових вод за роками дослщжень показали (табл. 2), що Тх режим ютотно залежав вщ погодних умов \ режиму роботи осу-нувапьно-зволожуючо? системи в лггжй перюд. В сух1 перюди вегетацн (1993 р.) "либина залягання р1вжв грунтовоТ води опускалась у травж I липж до 100110 см вщ поверхж грунту.

Таблица 2. Ршш грунтово! води шд постом багаторЫних трав, см вщ поверхж грунту

Мюяць | 1993 р. 1994 р. | 1995 р. | 1996 р.

Травень 71 42 45 40

Червень 78 34 37 60

Липень 67 76 55 83

Серпень 90 84 55 81

Вересень 61 84 40 87

Середне 73 64 47 76

В зв'язку з цим, у 1993 р. проводили два шлюзування: 25-31 травня I 1-10 ■шпня. У 1994 р. проводили шлюзування канатв з надходженням додатково? води на осушеж поля з р1чки Сутй теж два рази за вегетацга (20-26 липня \ 15-22 ;ерпня). В 1995-1996 рр. випало опад1в бшьше норми, тому в ц1 роки було про-

ведено лише по одному додатковому зволоженню (вщповщно 12-16 серпня I 1017 липня) у бездощов1 перюди вегетаци.

Такий режим р1вжв грунтових вод вщповщно впливав I на волопсть активно-"О шару грунту. В посушлив1 роки, коли бшьш глибоко залягали грунтов! води дравень, серпень 1993 року), волопсть грунту вщповщно була нижчою \ колива-пась пщ час ¡нтенсивного росту багаторнних трав в шар1 грунту 0-10 см в межах 59,8-67,2% ПВ I" в шар|' грунту 10-30 см — 73,9-77,5% ПВ при оптимальних п по-<азниках для багаторнних трав 65-80% ПВ (Н. I. Середа, 1954; X. М. Стариков, 1977; Л. Ю. Каджюлю, 1977).

У роки з надм1рним природним зволоженням (1995-1996 рр.), коли опад1в зипапо близько 116-135% вщ норми, волопсть активного шару грунту часто пе-эевищувапа верхню межу оптимальних и показниюв (понад 83-85% ПВ). Безусловно, що такий водний режим грунту негативно впливав на бюлопчш процеди активного шару органогенного грунту \ продуктивнють багаторнних траво-зумшок у дослщк

Ч1ткоТ залежност1 вологост1 грунту вщ авозмш I тривалостч використання ба-гаторнних травосумшок не спостер1гали. Можна лише вщм1тити, що вона коли-вапась в основний перюд вегетаци близько оптимальних показниюв \ лише в ок-рем1 перюди (червень 1995, серпень-вересень 1996 року), коли опад1в випадапо значно бшьше норми — грунт був перезволожений, що, безумовно, могло нега-гивно впливати на урожайнють трав.

3.2. Вплив лучного пер'юду в с'тозм'ш'! на поживний режим грунту

3.2.1. М/'нерал/'зац/я органЫноТ речовини та азотний режим торфовищ

Проведен! нами дослщження по вивченню бюлопчноТ активное^ грунту на р1зних вар1антах використання дернини багаторнних трав показали, що най-¡нтенсивжший розклад тканини вщмнапи на дтянках з однорнними просапними культурами ! багаторнних травах першого року користування, пороняно з травостоями старших роюв користування.

Спостереження за сезонною змЫою кшькост1 ам1ачного азоту в орному шар1 показали, що майже щор1чно ктькють його збшьшуеться з весни до л1та I змен-шуеться восени. ЧпхоТ залежност! по роках користування багатор1чними траво-сумшками не спостер1гапи. Збтьшуеться ам1ачного азоту у волоп роки (1995) поршняно з нормальними за зволоженням роками (1993).

Рухом1 сполуки нпратного азоту мають бшьш чпху залежнють у вар1антах дослщу \ вологосп року. Досить ч!тко спостер1гаеться зменшення вмюту в активному шар1 грунту нпратного азоту вщ травостою першого року до трав п'ятого року використання.

Так, якщо на контрольному вар1ант! в перипй сшозмМ з двома просапними культурами на травах першого року користування в 1994-1995 рр. було 27,3-

66.4 мг на 100 г сухого грунту, то на травах четвертого року користування було в наявност1 вщповщно: 3,7-1,6 мг, тобто зменшення HiTpaTiB вщбулося в 7-41 раза. Аналопчну запежнють cnocTepirann i на авозмжах з ¡ншим набором просапних i культурах суцшьного посшу.

I навпъ внесения N,50 на травах 3-4-го року користування не компенсуе того зниження рухомих форм азоту, яке вщбувасться при затуханж м1кробюлопчних npoueciB торфового грунту. Безсумжвно, це пщтверджуе те, що родючють органогенного грунту 4¡tko залежить вщ лучного перюду у cíbo3m¡hí. Вже на 4-5 р!к користування багатор1чними травосумшками органогены грунти потребують аг-роприйомш, яю б дозволяли актив1зувати мкробюлопчж процеси в грунту збтьшити юльюсть рухомого азоту в ньому.

Отже, лучний перюд в c¡bo3m¡h¡ ¡ctotho впливае на бюлопчну активжсть ор-ганогенних rpyHTiB i азотний режим грунту. 3i збтьшенням тривапосл лучного перюду продукта затухания мЫробюлопчних npoueciB у rpyHTi знижуються запаси жтратного i ам1ачного азоту.

Поави багатор1чних травосумшок, починаючи з другого-третього року вико-ристання, без внесения азотних добрив пост|'йно слабо забезпечеж рухомим азотом, що негативно впливае на рют i розвиток рослин i призводить до значно-го зниження урожайное^ зелено? маси.

Запаси ам1ачного азоту на травах першого-третього року користування збшыиувались вщ весни до середини лпа \ зменшувапись восени, TOfli як на травах четвертого року кшьюсть його збтьшуеться з весни до осенк

3.2.2. Фосфорний режим

Дослщження по вивченню динамки рухомого фосфору пщ поавами багатор1ч-них травосумшок показали, що майже на bcíx вар1антах дослщу, як з внесениям фо-сфорних добрив, так i без них, активний шар органогенного грунту мав середню (3,6-7,5 мг на 100 г сухого грунту), пщвищену (7,6-11,5 мг), а часто ¡ високу (понад

11.5 мг) забезпеченють рухомим фосфором, незапежно вщ внесених добрив.

Спостер1гаеться майже на bcíx вар1антах дослщу (з внесениям мжеральних

добрив i на травах р1зних pokíb користування) зменшення 3anacÍB рухомого фосфору з весни до oceHi. На окремих вар1антах дослщу зменшення спостер1гапось бшьше, жж у 2-3 рази.

В цтому дослщження показали, що на окультурених оргажчних грунтах, де щороку вносилися фосфорж добрива (Р60). норму Тх можна зменшити на 25-30% проти рекомендовано! без ¡статного зниження забезпеченосл орного шару грунту рухомими формами фосфору.

3.2.3. Калмний режим

Проведен! нами дослщження вказують на те, що ктькють рухомого кашю в iuap¡ грунту 0-30 см майже повнютю залежить вщ внесения мжеральних добрив.

В зв'язку з тим, що М1неральн1 кал1йн'| добрива вносили в роздрй три рази за вегетацю пщ урожай кожного укосу багаториних трав, ч1тко1 залежност1 запаав рухомого кал1ю за вегетацю не спостер1гали. Спостер1гаеться зменшення юлькост1 рухомого калю з старЫням травостою. Так, на травах першого року користування сшозмши №1 у вар1ант1 ¡з внесениям кажйних добрив в норм1 К130 рухомого калю в шар1 грунту 0-30 см коливапось за вегетац1ю у межах 7,7-19,8 мг на 100 г сухого грунту, то на травах третього року користування вщповщно було 7,5-15,4 мг. ПодЮну залежнють спостер1гали \ у абсолютам бшьшост1 ¡нших вар1ант1в дослщу.

Отже, проведен! дослщження показали, що покращення забезпеченост1 грун-гу рухомим кал1ем ! за щорнного внесения його в норм1 К180 пщ поави бага-горнних травосумшок не виявлено. Це вказуе, в першу чергу, на майже повне зикористання його урожаем багаторнних трав.

Проблема оптимального кажйного режиму органогенних грунтш виршуеться иляхом внесения мжеральних добрив ! зовам мало запежить вщ ¡нших чинник1в, дю можуть впливати на поживний режим грунту.

3.2.4. Вплив лучного перюду сшозмши на вимивання поживних речовин

у грунтов/ води

Серед еколопчних проблем агрох1мп першочергове значения на осушуваних ■рунтах мае проблема азоту. Саме цей елемент насамперед ¡стотно впливае на забруднення грунтових 1 рнкових вод. В наших доел щах кшьюсть ытратш у грун-гових водах на вс1х вар1антах дослщу в середньому за чотири роки не переви-дувапа гранично допустимих концентращй (10 мг/л — Б. С. Прютер, Р. С. Трус-<авецький, М. М. Мостовий та ¡н., 1993). Не спостер!гапи перевищення концен-граци нгграт1в \ в окрем1 роки, як по багатор1чних травах, так \ на поавах од-нор1чних культур. Проте, ч1тко спостергаеться бшьше вимивання нпрат1в на тра-зах першого року користування I просапних культурах, пор1вняно з посЫв трав гретього 1 четвертого року користування.

I зовс1м ¡нший стан спостергаеться з вимиванням ам1ачного азоту. Його час-го бшьше вщ гранично допустимих концентрами (2 мг на 1 л води) вимивалось / весняний перюд. 1нколи (1993 I 1996 рр.) його вимивалось навесн'1 на травах першого року користування, як \ на поавах однорнних культур, бшьше в 12,5 рази, шж пщ травами четвертого року користування.

Спостереження за вимиванням у грунтов! води рухомих форм фосфору показали, що чпхо! залежное™ по вар1антах удобрения I тривапост1 лучного перюду у ^возмЫи не вщмжено.

Вимивання К20 у грунтов! води вщмнено значно бшьше на молодших траво-:тоях, шж на травах четвертого — п'ятого рокш користування. Так, на травах першого року користування (вар1анти без добрив) вимивалось К20 у середньому за чотири роки навесш 6,4 мг на 1 г води, тод1 як на багатор1чних травосумшках

четвертого року користування — 3,7 мг на 1 л води, або майже на 73%. На ¡нши вар1антах цей показник значно менший.

Таким чином, поживний режим осушуваних I органогенних грунтш ютотно за лежить вщ лучного перюду кормово! авозмЫи. 31 збшьшенням тривалост1 викори стання багатор1чних трав знижуеться м1кробюлопчна дюльнють торфовищ, затуха мЫерал1зац1я оргажки, значно знижуеться вимивання азоту в грунтов! води.

Зм1нюючи тривапють лучного перюду в авозмМ, можна ютотно впливати н; загальну родючють, синтез 1 розклад оргажчно! речовини торфовищ.

3.3. Р/'ст / розвиток багаторЫних травосум/шок

Найсприятлив1ип умови для створення доброго травостою на осушувани: грунтах е безпокривний поав травосумшок в серпж пюля атмосферних опадш Недостача вологи в грунт1 затримуе дружж сходи трав, що призводить до зни ження врожайност1 в наступи! роки.

Так, проведения залуження у серпж 1992, 1993, 1995 рр. були сприятлив1 я! за опадами (за цей мюяць випапо опад1в бшьше норми в 1,5-2 рази), так I з; температурою повггря (температура була близькою до норми), а серпен! 1994 року був дуже засушливий (випапо 7,7 мм опад1в, проти норми 64 мм). Так умови призвели до пршого росту I розвитку аяних злаюв, \ в наступному (1995 рощ аяж трави складапи лише 66-67%, тод1 як у сприятлив1 роки вщсоток куль турних трав у под1бному травосто! складав 82-96%.

Анал'13 ботан!чного складу травостою по роках користування показав, що най-менша кшькють аяних злаюв вщмнена у першому укоа трав першого року \ у травах п'ятого року користування. Якщо менша юлькють с1яних злаюв у перший ри користування травами пов'язана з забур'яненням поав1в та недостатжм розвит-ком молодо! трави, то травостоТ п'ятого року користування мапи ¡ншу причину — значне випадання культурних злаюв \ заселения малопродуктивними злаками.

Отже, спостереження за ростом \ розвитком багатор1чних травосумшок зе лучний перюд показало, що високопродуктивж злаки займають високий вщсоток у травостоТ при 3-4-р1чному Тх використанж.

Починаючи з трав 4-5-го роюв користування так1 злаки, як тимофивка лучна I костриця лучна поступово випадають ¡з травостою, що може приводи™ до знач-ного зниження продуктивное^ луюв.

3.4. Вплив мшеральних добрив та тривалост/ використання багатор/чних травосум/шок на Тх продуктившеть

Внесения кагшних добрив у р1зж роки користування травостоем пщвищувапо /рожайнють зелено! маси багатор1чних трав першого року користування на 144%, другого — вщповщно 157%, третього — 143% I четвертого — 118%, в пор1внянш з контролем (табл. 3).

Таблиця 3. Вплив тривалооп використання травостою I генерального удобрения на збф

сухих речовин, ц/га

Рт використання Роки дослщжень

траво-сум1шок Удобрения 1993 1994 1995 1996 Середне

Вез добрив 57,3 40,9 42,7 55,1 49,0

Перший К1в0 87,4 51,2 53,4 68,2 65,1

РбоК)во 95,1 50,9 57,8 77,8 70,4

М150Р60К180 106,6 53,9 71,7 91,9 81,0

Без добрив 55,8 52,1 64,4 60,4 58,2

Другий К180 84,8 80,4 86,2 67,8 79,8

Р60К,ао 98,4 97,1 91,0 79,0 91,4

^150^60^180 114,0 98,1 103,9 117,9 108,5

Без добрив 72,6 53,8 60,8 60,5 61,9

ТретШ К1а0 98,3 79,8 82,5 80,9 85,4

Р 60^160 111,8 77,1 88,4 80,9 89,6

^15оРбоК180 125,7 89,3 102,1 106,1 105,8

Без добрив 57,1 48,1 - 55,6 57,7

Четвертий К180 61,6 60,3 - 72,2 64,7

РбсК,8„ 63,4 61,4 - 75,4 66,7

N150^60^180 81,9 78,7 - 93,2 84,6

Без добрив - 34,1 46,0 51,4 43,8

П'ятий К10о - 67,2 72,4 59,2 66,3

Р60К, 30 - 72,0 73,8 74,8 73,5

N 150^60^180 - 78,6 83,7 86,8 83,0

Р, % 3,4 2,5 2,7 3,6

Н1Р05, ц/га 3,0 2,6 2,9 3,2

Внесения фосфорних добрив на фош калмних мало пщвищувапо урожайнють зелено! маси трав. Внесения азотних добрив пщвищувапо врожайнють травостою в середньому за 1993-1996 рр. на 11,0-31,8%, а у волоп роки (1996 р.) най-бшьший прирют урожаю складав на травах другого року користування — 42%. У посушлив! роки (1993 р.) прирют урожаю багатор'нних трав не перевищував 27%.

В цшому продуктивнють багатор1чних травосумшок за роки дослщжень у зар1антах з внесениям одного кагшного добрива \ без внесения добрив зростапа зщ першого до третього року 1х використання, а при внесенж фосфорно-<ажйного I повного удобрения — максимапьи врожа! трав отримапи уже на дру-"ий р'1к користування травостоями.

Починаючи з трав четвертого року користування продуктивнють Тх, незапежно зщ удобрения, падае, особливо це спостер^гаемо на травах п'ятого року кори-;тування. Коли врожайнють трав зменшилась на вар1антах без внесения добрив на 30%, калмному удобрены — на 22%, фосфорно-калмному — 20% I азотному — на 24%, поршняно з найвищими врожаями, яю спостергали на травах другого-гретього роюв користування з вщповщним удобрениям. Продуктивнють ба-"атор'нних трав мало залежала вщ насичення авозмЫ просапними культурами.

Характерними показниками ефективносп добрив на послах багаторнж трав е визначення приросту урожайное^ на одиницю внесеного мЫеральног добрива. Розрахунки показали (табл. 4), що лише внесения калтних дoбp^ щор!чно, починаючи з трав другого року користування, дае стабшьний прир'к сухоТ маси багаторнних трав (12,0-13,1 кг). При щор1чному внесенж фосфору, роками прирют урожайное^ трав на одиницю д1ючо! речовини мЫерапьних доЕ рив знижуеться. До того ж це зменшення досить ¡стотне (майже в шють раз1в).

Таблиця 4. Прирют урожаю абсолютно сухоТ маси багатор1чних трав р1зних роюв користування залежно вщ внесения мжеральних добрив, середне за 1993-1996 рр.

Ргс вико- Ктво Р 60 и, 50

ристання травостою ц/га кг на 1 кг д1ючоТ речовини ц/га кг на 1 кг д|Ючо! речовини ц/га КГ на 1 КГ д1ючо! речовини

Перший 16,1 8,9 5,3 8,8 10,6 7,1

Другим 21,6 12,0 11,6 19,3 17,1 11,4

Третт 23,5 13,1 4,2 7,0 16,2 10,8

Четвертий - - 2,0 3,3 17,9 11,9

П'ятий 22,5 12,5 - - 9,5 6,3

Середне 20,9 11,6 5,3 9,6 14,26 9,5

Внесения ам1ачно1 сел'при стаб'тьно дае прирют урожайност'1 трав на 1 к внесеного добрива з другого по четвертий рж 1х використання, на п'ятий р1 травостою прирют трав зменшуеться майже в два рази.

Анашз даних приросту урожаю багатор1чних трав у середньому за чотири рс ки 1 по вах варгантах дослщу показуе, що найвищий прирют урожаю мали в[, внесения калмних добрив (11,6 кг). Фосфорж I азотж добрива були майже од наков1 (9,5-9,6 кг) \ значно поступалися ефективносл калмним.

Отже, найвища продуктивнють багатор1чних травосум1шок при оптимальном зволоженж активного шару грунту в кормов1й авозмМ на осушуваних органо генних грунтах була на травах другого-третього року користування (105,8 108,5 ц/га сухо! речовини), починаючи з трав четвертого року користування ! продуктивнють поступово падае.

3.5. Вплив лучного пер'юду с'тозм'ми удобрения на б'юх'мчний склад

урожаю травосум'ниок

Показники якосл корму в абсолютна бшьшост) наших дослав вщповщают вимогам ГОСТу. Дан'| по якост'| вирощено! продукцм в середньому за рок! дослщжень показали, що основж характеристики !! зростають з внесенняг мЫеральних добрив. Вмют проте!ну в рослинах явно збтьшувався вщ першоп до третього укоав.

Показники якост1 урожаю багатор1чних трав ¡стотно залежапи вщ тривапост використання травостою. Трави 1-3 року користування мали кращ1 показники

жж старш'| травосто!. Так, на травах четвертого року користування без внесения мЫеральних добрив протеТну в корм1 зменшилось на 8%, при внесенж фосфор-но-кагпйних добрив — 12% ! при повному удобренж — 14% проти варгантш з молодим травостоем.

Таким чином, виходячи з проведених досл1джень, можна констатувати, що зелений корм багатор1чних трав, вирощених на осушуваних органогенних грунтах у сшозмМ, е високоякюним для тваринництва. Якють його значно полюшу-еться при внесенж повного мЫерального удобрения пщ кожний укю трав \ при використанж Тх у бшьш молодому вщк

Роздш 4. Еколопчна, енергетична та еконоыпчна оцшка вирощування багаторЫних травосумшок у сшозмш1

АналЬ проведених дослщжень свщчить, що лучний перюд в авозмМ ¡стотно зпливае на бюлогнну активнють торфовищ ¡, як наслщок, на азотний режим ■рунту. 3! збшьшенням тривалосл лучного перюду у авозмЫ проходить затухания м1кробюлопчних процесш у грунт1, знижуються запаси рухомого азоту, який е эдним з основних забруднювач1в грунтово! I рнковоТ води. До того ж збшьшення пучного перюду у с1возм1ж до 4-5 роюв ущшьнюе дернину, знижуе промивний пронес, який запобгае вимиванню рухомого кал1ю I р1зних оргажчних сполук у рунтов1 води. Проте, надто тривапе (бшьше 5-6 рокщ) введения лучного перюду 5 сшозмМ приводить до погашения поживного режиму грунту I зниження 1х 1родуктивностк

Отже, змЫенням тривалос™ лучного перюду в авозмЫ можна ¡стотно впли-¡ати на загальну родючють, синтез \ розклад оргажчно! речовини торфовищ, що 1апоб1гае еколопчно небезпечним явищам, яю спостер1гаються на осушуваних ¡аплавних грунтах.

Введения у авозмшу зазначених вище агроприйомш дозволило не тшьки ;творити еколопчно безпечну технолоп'ю вирощування багатормних трав на юушуваних органогенних грунтах, а й змЫити систему мЫерального удобрения.

3 метою пор1вняння енерговитрат \ енергетичноТ ефективносл вирощування >агатор1чних трав у сшозмМ з рЬною тривапютю лучного перюду нами були |роведеж розрахунки енерговитрат р1зних роюв користування з 4-ма ршнями добрення (табл. 5).

Найбшьший вихщ обмЫноТ енергм мали багатор1чж трави другого \ третього ююв користування з внесениям повного добрива (108,6-111,3 Гдж/га), а най-1енший вихщ — трави п'ятого року користування без внесения мЫерапьних до-рив (44,9 Гдж/га). На вс1х травах ркзних роюв користування вихщ обмЫноТ нергм зростав з внесениям мжеральних добрив.

Зворотну залежнють спостергали по енерговитратах. Особливо р1зке бшьшення енерговитрат мали при внесенж повного морального добрива

(25,7-26,0 Гдж/га) проти вар^тпв без добрив (13,3-13,6 Гдж/га) або з внесениям лише кашю (15,0-15,8 Гдж/га) чи фосфору I каш'ю (15,7-16,0 Гдж/га).

Таблиця 5. Енерговитрати I енергетична ефективжсть вирощування багаторнних трав на зелену масу у кормовш сшозмЫ в залежност1 ащ тривалост1 Тх використання ¡удобрения (середне за 1993-1996 рр.)

Рк використання Урожай-нють сухо! Вихщ кормових ВИХ1Д обмЫно! Повн| енерговитрати Коеф|ц!ент енергетичноТ

травостою Добрива речовини, ц/га одиниць, ц/га енерги, Гдж/га Гдж/га Мдж/кг сухо! речовини ефективносл

Без добрив 49,0 34,3 50,3 13,4 2,7 3,8

Перший Ктво 65,1 45,6 66,8 15,0 2,3 4,5

^60^180 70,4 50,0 72,2 15,8 2,2 4,6

^150^60^180 81,0 58,3 83,1 25,8 3,2 3,2

Без добрив 58,2 40,7 59,7 13,6 2,3 4,4

Другий . К,80 79,8 55,9 81,9 15,2 1,9 5,4

^60^180 91,4 64,9 92,2 16,0 1,8 5,8

^150^60^180 108,5 78,1 111,3 26,0 2,4 4,3

Без добрив 61,9 43,3 63,5 13,6 2,2 4,7

Трет1й К,80 85,4 59,8 87,6 15,2 1,8 5,8

РеоК.ео 89,6 63,6 91,9 16,0 1,8 5,7

^150^60^180 105,8 76,2 108,6 26,0 2,5 4,2

Без добрив 57,7 40,4 59,2 13,3 2,3 4,5

Четвер- К)80 64,7 45,3 66,4 14,9 2,3 4,5

тин ^60^180 66,7 47,4 68,4 15,7 2,3 4,4

^150^60^180 84,6 60,9 86,8 25,7 3,0 3,4

Без добрив 43,8 30,7 44,9 13,4 3,1 3,4

П'ятий К]80 66,3 46,4 68,0 15,0 2,3 4,5

РбоК]80 73,5 51,5 75,4 15,8 2,1 4,8

^150^60^180 83,0 59,8 85,2 25,8 3,1 3,3

Одним ¡з основних висновюв, що випливае з економнних розрахунюв прове-цених нами дослщжень, е доцтьнють використання багаторнних трав у сшозмЫ цо 4-5 роюв при щор1чному внесена калшних добрив пщ кожний укю трав (див габл. 6).

Внесения фосфорних добрив на фон1 калмних у бшьшост1 вар!ант1в дослщ\ мало пщвищуе урожайнють багаторнних трав, в той же час значно збшьшуютьс? прям1 витрати на Тх вирощування, що спонукало до росту соб1вартост1 отримано' продукци \ падЫня ршня рентабельное^.

Внесения азотних добрив на всЬс вар!антах дослщу збшьшувало умовно чис-гий прибуток, апе ршо попршувапо економ1чы показники. Найвища соб1вартют1 1 ц продукцп трав була на травах першого (' п'ятого рок|'в користування. Якщо е перший р1к користування, пгсля попередника просапноТ культури, де проходиле ¡нтенсивна м1нерал1защя \ азотн1 добрива були менш ефективш, тж у наступи роки користування травами, то в травостоТ п'ятого року користування пройшлс

мпадання з фггоценозу найбшьш продуктивних трав, ям добре реагують на вне-:ення азотних добрив. Це I зумовило найпрцл економ1чн1 показники на зазначе-1их вище травостоях.

Таблица 6. Економ'|чна ефективжсть вирощування здяних лучних травосумшок у кормовш cíb03míhí в залежност! вщ тривалос™ ?х використання ¡ удобрения, середне за 1993-1996 рр. (в цшах на 01.01.97)

P¡k вико- Урожайнють Вартють Прям1 Умовно-чистий Co6i- Ршень

ристання травостою Добрива абсолютно сухо! речовини, ц/га урожаю, грн./га витрати, грившв прибугок, грн./га варпсть продукцм, грн./ц рентабельное^, %

Без добрив 49,0 798,7 198 600,7 4,04 303

Перший К,80 65,1 1061,1 286 775,1 4,39 271

Р6оК,ао 70,4 1147,5 371 776,5 5,27 209

81,0 1320,3 488 832,5 6,02 171

Без добрив 58,2 948,7 204 744,7 3,51 365

Другий К180 79,8 1300,7 298 1002,7 3,73 336

Рб0^180 91,4 1489,8 387 1102,8 4,23 285

^15оРбоК)во 108,5 1768,6 510 1258,6 4,70 247

Без добрив 61,9 1009,0 207 802,0 3,34 387

Трет1й К18о 85,4 1392,0 300 1092,0 3,51 364

Р 60^180 89,6 1460,5 390 1070,5 4,35 274

^150^60^180 105,8 1724,5 512 1212,5 4,84 237

Без добрив 57,7 940,5 203 737,5 3,52 363

Четвертий К1Во 64,7 1054,6 300 754,6 4,64 251

Р6оК,ю 66,7 1087,2 386 701,2 5,79 182

^15оРбо^1ао 84,6 1379,0 506 873,0 5,98 173

Без добрив 43,8 713,9 195 518,9 4,45 266

П'ятий К10о 66,3 1080,7 300 780,7 4,52 260

Рб0^180 73,5 1198,1 387 811,3 5,27 210

N150^60^180 83,0 1352,9 504 848,9 6,07 168

Анал1зуючи економ1чш показники вирощування багаторнних трав запежно вщ ривапосл лучного перюду в сшозмМ можна вщм1тити, що собшартють отрима-Ю1 продукцм падае вщ трав першого року до трав другого-третього рок!в кори-ггування 1 наступне П використання знову п'щвищуе п собшартють. Ршень рента->ельност1 мав протилежну соб|'вартост1 запежнють.

Отже, вирощування багаторнних травосумшок у сшозмМ з лучним перюдом роюв забезпечуе помяну мЫерал1зац1ю оргажчно! речовини \ високий прочит використання продукт!в ц1еТ мшерашзацм, що запоб1гае забрудненню нав-юлишнього середовища.

Найбшьш висою економ1чш показники з найменшими енерговитратами мали 1а травах другого-третього роюв користування з внесениям одних калШних доб-)ив пщ кожний уюс трав. Внесения азотних, фосфорних добрив повинне бути [¡тко економ1чно обгрунтоване.

15

висновки

Анажз вггчизняно! та заруб1жноТ лтератури, узагальнення викладених в ди-зертацм результата чотирьох рнних дослщжень щодо впливу лучного перюду в <ормов1й сшозмМ на еколопчж, енергетичж та економмж показники викори-зтання органогенних грунтш дозволяв зробити таю основж висновки:

1. Високопродуктивне енергозбер1гаюче та економ1чно ефективне викори-зтання осушуваних органогенних грунтш Люостепу УкраТни забезпечуеться ство-эенням лукокормових сшозмж з розширенням лучного перюду до п'яти роюв, чке забезпечуе еколопчну р1вновагу в агроландшафтах.

2. Найбтыи продуктивними багатор!чж травосумшки в авозмМ були на цругий-трелй р1к користування. На удобрених дщянках продуктивнють траво-:умшок першого року складапа 65,1-81,0 ц/га, другого — 79,8-108,5, третього — 35,4-105,8, четвертого — 64,7-84,6, п'ятого — 66,3-83,0 ц/га, а на неудобрених гравах — вщповщно 49,0, 58,2, 61,9, 57,7, 43,8 ц/га абсолютно сухо! маси.

3. Найбшьш дефщитним елементом живлення на осушуваних торфовищах е <ал1й. Щор1чне його внесения пщ посши багатсрчних трав в норм1 К,а0 не забез-печувапо ¡статного його пщвищення в грунтк Прибавка врожаю зелено! маси ба-"атор1чних травосумшок вщ внесения калмних добрив складапа на травах пер-иого року користування 32,9%, другого року — 37,1, третього — 38,0 I п'ятого — 51,4% пор1вняно з варгантами без внесения добрив.

4. Внесения фосфатних добрив мало пщвищувапо продуктивнють бага-гор1чних травосумшок. При щорнному внесенж Р60 спостер1гаеться поступове ^ого накопичення в грунтк В середньому за чотири роки прирют урожаю вщ знесення фосфорних добрив на травах р1зних роюв користування складав у ме-■ках 3,1-14,5%. при щорнному внесенж фосфорних добрив в умовах Люостепу /кра!ни норму !х пщ трави можна зменшувати на 25-30% вщ рекомендованих.

5. Внесения азотних добрив забезпечувапо прирют урожаю трав першого-нетвертого року користування на 15,0-26,8% проти внесения фосфорно-калмних добрив. Найменший прирют урожаю мапи на травах першого року (15,0%), а найбшьший — на травах четвертого року користування. Враховуючи високу зартють азотних добрив у перший рк використання багаторнних трав пюля од-нор1чних культур азотж мЫеральж добрива вносити економнно не виправдано.

6. Лучний перюд в сгеозмМ ¡статно впливае на бюлопчну активнють органо-"енних грунлв I азотний режим грунту. 3! збтьшенням тривалооп лучного перюду проходить затухания мжробюлопчних процеав у грунту знижуються запаси ру-<омих азотних сполук. Поави багаторнних травосумшок, починаючи з трав дру-'ого-третього року користування без внесения мжерального азоту постмно слабо забезпечеж рухомим азотом. Це 1 визначае потребу внесения азотного добрива.

7. Тривалють лучного перюду в авозм1ж е важливим фактором у запоб1ганш ¡абруднення рнкових \ грунтових вод. Вимивання у грунтов! води весною рухо-иого кажю на травах п'ятого року користування було меншим майже на 30-72%, 1 азоту — в 1,5-2,5 рази, пор1вняно з полями багатор1чних трав першого року сористування.

8. Ботажчний склад травостою ютотно змЫюеться вщ тривалост викори-лання багатор'|Чних с'|яних трав у с'тозмМ1 удобрения. Пан':вне м1сце аяж трави ¡аймають в травостоях другого-третього року користування незапежно вщ доб-эив. На п'ятий рк користування луками кшькють неаяних трав збшьшувалась на юлях без добрив в 2-3 рази, тод1 як з внесениям мжерапьних добрив сшш злаки гримапись у травосто! значно довше.

9. Якють корму багатор1чних травосумшок ¡статно залежить вщ тривалосл 1учного перюду у авозмшк Найл1пил показники якос™ мали трави першого-гретього року користування, пороняно з старшими травостоями. Вмют протешу з травах бтьше чотирьох роюв користування зменшувався на 12-14%, пор1вняно з молодими травами. Юльюсть протежу в зеленм маа трав зростала вщ першо-"о до третього укосу трав, а також на удобрених полях, поршняно з вар1антами Зез внесения добрив.

10. Найбтьший вихщ обмЫноТ енергм мали на травах другого-третього року 108,6-111,3 Гдж/га), а найменший — на травах п'ятого року користування без знесення мжеральних добрив (44,9 Гдж/га). На вах травах р1зних роюв користу-зання вихщ обмЫноТ енерпТ зростав з внесениям як окремих вид1в добрив, так \ х комбжацм. Зворотну залежнють мали по енерговитратах.

Найлтший коефщюнт енергетично! ефективносл мали трави другого-гретього року користування при внесена калмних добрив (5,4-5,8) або фосфор-но-кал1йних (5,7-5,8). Внесения азотних добрив значно знижувало ш коефщюнти 4,2-4,3).

11. Соб1вартють урожаю зеленоТ маси багатор1чних травосумшок змен-иуеться вщ трав першого року до трав другого-третього ромв користування \ наступне 1х використання знову пщвищуе соб1вартють продукци. Р1вень рента-Зельност! мав протилежну соб1вартос™ залежнють.

Внесения фосфорних добрив пщвищувапо собшартють виробництва корму 5агатор!чних трав усЫ роюв користування на 17-25%, а внесения азотних доб-зив — 3-16% проти внесения одного кашю.

ПР0П03ИЦП ВИРОБНИЦТВУ

В умовах осушуваних староорних органогенних грун^в Люостепу УкраТни жоном1чно I енергетично ефективним та еколопчно безпечним е впровадження в сормову сшозмЫу лучного перюду до п'яти роюв з щорнним внесениям

-инерапьних добрив у hopmí P15K6q+60+60 при трьохуюсному використанш трав у фазу викидання волотК На травах, починаючи з другого-третього року користу-¡ання, вносяться за необхщнютю ¡ азотн1 мЫеральж добрива.

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦН

1. Слюсар I. Т., Денисенко М. I., Кодинський В. М., Проненко М. М., Ники-"юк О. А., Ткачук С. О, Тимощук О. С. Попередники i продуктивнють енергоз-5epirai04HX кормових cíbo3míh на торфових грунтах Люостепу Укра1ни: Зб1рник 1аукових праць 1нституту землеробства УААН. — К.: 1996. — Вип. 2. — С. 38-45.

2. Теплинський М. Г., Никитюк О. А., Кодинський В. М. Коефаденти викори-:тання поживних речовин багаторнними злаковими травами на осушених торфових грунтах Люостепу УкраТни: Зб1рник наукових праць 1нституту землеробст-¡а УААН. — К., 1997. — Вип. 1. — С. 3-7.

3. Слюсар I. Т., Теплинський М. Г., Кодинський В. М., Рабешко С. М. Продук-"ивнють культур кормовоТ cíbo3míhh та винос ними поживних речовин при систематичному застосуванж добрив на торфових грунтах Люостепу УкраТни: Зб|рник <аукових праць 1нституту землеробства УААН. — К., 1997, — Вип. 1. —С. 12-17.

4. Слюсар I. Т., Вергунов В. А., Никитюк О. А., Грицай В. Г., Опанасен-;о О. Г., Царенко М. К., Кодинський В. М., Корж 3. В., Циренов А. М., Ве-эес А. М., Ткачук С. О., Рабешко С. М. Методичш рекомендацм по застосуванню !исокоефективноТ, енергозбер1гаючоТ технологи створення i використання куль-■урних cíhokocíb ¡ пасовищ на осушуваних органогенних грунтах Люостепу Ук-заТни. — К., 1997. — 17 с.

5. Слюсар I. Т., Вергунов В. А., Рабешко С. М., Верес А. М., Джанака Джагат ^жаяв1крана, Кодинський В. М. та íhluí. Еколого-економнна основа високопродук-"ивного використання осушуваних органогенних грунлв Люостепу УкраТни: Зб1рник 1аукових праць 1нституту землеробства УААН. — К., 1997. — Вип. 2. — С. 75-79.

6. Слюсар I. Т., Вергунов В. А., Кодинський В. М., Слюсар М. I., Рабеш-со С. М. Агроеколопчна та економ1чна оцшка ефективного використання осушу-!аних грунтш Люостепу УкраТни: 36¡phhk «Современные проблемы охраны земель» (Труды межгосударственной научной конференции). — К.: СОПС, 1997. — 1. 2. — С. 97-99.

АНОТАЦ1Я

Кодинський В. М. Продуктивнють багаторнних трав у кормовм авозмМ на осушених органогенних грунтах Люостепу УкраТни.

Дисертащя (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата с'шьськогосподарських наук за спещапьн'ютю 06.01.02 — мелюрац1я та зрошу-вальне землеробство. 1нститут гщротехжки I мелюраци УААН, КиТв, 1997.

В довгостроковому багатофакторному доел да на осушеному торфовищ1 вив-чали вплив основних агротехжчних заход1в та тривапосл лугового перюду виро-щування багатор1чних травосумшок в кормовм с1возмМ на поживний режим та мжерашзац1ю оргажчноТ речовини грунту; рют, розвиток I продуктивнють бага-тор1чних трав. Дана еколопчна, бюенергетична та економ1чна оцЫка технологи вирощування багатор^чних травосум'шюк рЬних рок(в користування.

Встановлено, що найбшьш доцтьно на осушених органогенних грунтах Люостепу УкраТни використовувати багаторнж травосум:шки в лукокормовм авозмЫ п'ять-шють роюв. Така тривалють лучного перюду в авозмЫ1 забезпе-чуе 1х високу продуктивнють, збалансованють стввщношень мжерашзацм та синтезу оргажчноТ речовини, мМмальне забруднення грунтових рнкових вод.

Ключов1 слова: багаторнж трави, с1возм1на, удобрения, родючють, водний режим, лучний перюд, вимивання, урожайжсть, якють, енергетика, еколопя, еко-номжа.

АННОТАЦИЯ

Кодынский В. Н. Продуктивность многолетних трав в кормовом севообороте на осушенных органогенных почвах Лесостепи Украины.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.02 — мелиорация и орошаемое земледелие. Институт гидротехники и мелиорации УААН. Киев, 1997.

В длительном многофакторном опыте на осушаемом торфянике изучали злияние основных агротехнических приемов и продолжительности лугового пе-эиода выращивания многолетних травосмесей в кормовом севообороте на питательный режим и минерализацию органического вещества почвы; рост, развитие и продуктивность многолетних трав. Дана экологическая, биоэнергетическая л экономическая оценка технологии возделывания многолетних травосмесей эазных годов использования.

Установлено, что наиболее целесообразно на осушаемых органогенных поч-зах Лесостепи Украины использованы многолетние травосмеси в лугокормовом севообороте пять-шесть лет. Такая продолжительность лугового периода в се-

юобороте обеспечивает их высокую продуктивность, сбалансированное соотношение минерализации и синтеза органического вещества, минимальное за-■рязнение грунтовых речных вод.

Ключевые слова: многолетние травы, севооборот, удобрения, плодородие, юдный режим, луговой период, вымывание, урожайность, качество, энергетика, экология, экономика.

Kodynsky V. N. Perennial grass productivity in the fodder crop rotation on the re-;laimed organic soils of the Ukrainian Forest-Steppe.

Thesis (manuscript) submitted for the degree of Candidate of Agriculture in the speciality 06.01.02 — reclamation and irrigated agriculture. Institute of Hydraulic En-jineering and Reclamation of the UAAS. Kiev, 1997.

In a long-term multifactorial experiment on reclaiming peatland it was studied the ¡ffect of main culture practices and the reclaiming length of meadow period of perennial grass mixture growing in the fodder crop rotation on nutritive regime and or-janic matter mineralisation of the soil; grouth, development and the productivity of jerennial grasses. It was given ecological, bioenergy and economic value of perennal grass mixture growing technology of different years of the use.

It was established that it will be most worth-while to use perennial grass mixtures >n the reclaiming organic soils of the Ukrainian Forest-Steppe in lea and fodder crop otation five-six years. Such length of meadow period in the crop rotation secures the ligh their productivity, a balanced mineralisation and organic matter synthesis ratio, ninimum ground and river water pollution.

Key words: perennial grasses, crop rotation, fertilization, fertility, water regime, neadow period, washing crop capacity, quality, energetics, ecology, economy.

ABSTRACT