Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Продуктивность и структурно-функциональное состояние желез внутренней секреции у бычков при скармливании аминобактерина

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Продуктивность и структурно-функциональное состояние желез внутренней секреции у бычков при скармливании аминобактерина"

#

На пшшах.рукопису

СКГЖЖНА ОКСЙНА ІВАНІВНА

ІІРОДШИВаїСГЬ І СТК^ШїїО-ЖіЩОНАШЗІЙ'СІ'АїІ-ЗАЛОЗ ЙЗГГРІШЬОГ СЖЕЩ2Х У БИЧКІВ ПРИ . ЗГ0Д0БУВАНШ МІНОШЗЕРШУ

.. •. •

06,02.02 - Годібея еіяьськогоспсдарсьіїкх твашн і технологія кормів

.дисертації «а здобу*тя наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

А 3"? 0 Р .Е .- Ф Е Р А Т

Ка їв 1994

. Дисертація е рукопис. Робота виконана в Вінницькому державному сільськогосподарському інституті, Наукові керівники: доктор сільськогосподарських наук,1 ,

. професор И.0.М43УРШК0. \ ; '

доктор сільськогосподарських наук,

. В.К.ЕРЧЕЙН5 ', . .. ■ . '

Офіційні опоненти: академік УААН, доктор сільськогос-

• ' ' " ’ * . . • • ' ’ . • '

. подарських наук, профасор БОГДАНОВ

. Григорій Олександрович

. кандидат біологічних наук УЩШЦЬ.

■ ■ Валентина ^іитрівна

Провідна організація: Одеський сільськогосподарський .

. ■ ’ , ' ■ ІНСТИТУТ ;

Зажмет дисертації відбудеться " В "1994 року

о годині на.: засіданні спеціалізованоіради Д. 120.71.05

в Національному аграрному університеті /'Кііїв-4і, Голосієво,

3-Я учбовий корпус, аудиторія 68/Г ■

■ . Просимо прийняти участь в. засіданні ради або'вислати від-

гук на автореферат в двох примірниках, завірений аечатаоо Вашого закладу, за адресо©: 252041,-Київ-4І, вул.Героїн Оборони,Іа, сектср; захисту дисертацій.

. ■ ^ ' ' , ' • ' . * • • _ •'___________________________■_• • .

- З дисертаціє» можна ознайомитись гв бібліотеці університету Автореферат розісланий 1594 р.

Вчений секретар спеціалізованої ■ . .

• ради, кандидат сільськогосподар- .

ських наук, доцент - /І^сс, - В.Я.СГОЛШ

І.. ЗАГАЛЬНА ХАРЖГЕРИСПШ РОБОТИ

І.І. Актуальність теми. Виробництво тваринницької продукції Україні вимагає пошуку нових, біяья деаіевих- і доступних кормо-іх засобів, ар .зкробляються з яехарчозої сировини і здатні за-ізпбчитя потребу ткзрчн в ггсжившх речовинах, особливо а протеї. Проблема, кормового білка була і залякається,основноо ари ор-нгзації яозчоцінної годівлі сільеьногоеподерсьаійх тварин. Що-чко-а їх раціонах дефіцит? протеїну сялвдае -15.-303. .При такій с?&чі арвтахну яздобір ТЕараинхоької. продукції досягай 20-352, собівартість та затрата кормів збільшуються- з 1,3 рази.

В .вяріавйнг білкоаої пройдеш особливе .значгкня мас підньї-кня гкісїу та біологічної- поеиопінносгі протеїну в рослинних рмйх.,розетрекяя зиробництва-к-сриїв' тзаринкого походження, зиро-використаная з годівлі худоби .відходів хасчоаої промксловості, отссувавші прогресивних методів.хімічної, та'/біологічної обробки р*іа,- удссконаяешя • способів .заготівлі'* • згодовування незкідли-х мінеральних та мікробіологічних добааох.. Значний.-внесок в зрсбцу дех-ш?8кь фровклягі. СЛЇойев, О.П.Дй»трочежоЯ.Д.Ешз-шгйг М.Ф.Тсмие-, М.О.іЕианзнЕав, ЙЛ.^ййсов, І.Ф.Їкачса,. М.Т.. ?йеов, Г.О.Богдзлов, З.ЯіМйкеакоа^. М„Т.йоздрін та іші.

. • Одашд з додаїкогих ддерал'-пепгвкзійш^ дефіциту протеїку в сільськогосподарських тварин може бути, ашнобактерин, . їй представляв собоо салкшковйй пцодак? від варсбкицтва яорглс-ро- лізину йіЕробіологічшм зшоссмі„. в лв"язку з чим містять зна-т-Вїлькість яроїе’гну, а такса діззну та ряд--інвих амінокислот. ;- •

ТретІяьеь«ш$. біохімзааод Київської області виробляв щорічно. •• їйз.тоїеї дізкку. Пра цьому утаорш*?ься велика кількість аміно—

бактерииу, який поки що мало використовується в сільськогоспо-дарському‘виробництві. . '

, Дослідження по вивченню ефективності згодовування амінобак-терину великій рогатій худобі та свиням показали, що нам мокна замінити в, раціонах тварин частину білкових кормів.

Проте мало відомо як впливає аиікобвктерик при різних способах його згодовування на стан різних систем'організму тварин, осі ливо найбільш чутливої до умов зовнішнього середовища сис?гш залоз внутрішньої секреції. ,,

Току вивчення впливу алгінобактзрянуна морфояого-фуасціо-надьний стан основних залоз внутрішньої секреції мас наукове та народногосподарське значення.

1.2. Мета та завдання досліджень. Основною метою роботи, ер ь частиною комплексних досліджень, які Лроводилкся кафедрами фізіології сільськогосподарських тварин та технології виробництва продуктів тваринництва Вінницького державного сіяьськогослодар-ського інституту, е вивчення можливості заміни в раціонах молодняка великої рогатої зогдоеи на відгодівлі зернових кормів-аміно-бгктеркном, встановлення оптимальних норй згодовування, щізі&чзь-кя впливу його на забійні якості та морфолого-функціональний стлі . залоз внутрішньої секреці ї. . • ..

■ .. Відповідно до поставленої мети визначалися такі завдання:

- довести-можливість та доцільність згодов^ання амівобакте

ркну молодняку великої рогатоІ хїідобк; * . •

- визначити лродзгетивійу дію різних, доз вїлінобактерину в

. гоєднанні 1 \іщимк '-кормами, та: оптимальну норму введення його в .раїрвзи відгодовуваних бичків; ■ ' ' '

- встановити Ідиналііку живої .маси' та вятрвтк "корків на оди-кицз -ітркроету--бичків при введенні в їх - райони різної. кількості

амінобактерицу;

- вивчити мор5о£ого--функціоьзльішЗ стан залоз внутрішньої

секреції: евдокриккої частини підшлункової, даднирників, гілофі- ■ . зу, сіиияккків та щитовидної; ’

- 3"ясуЕаУИ економічну'-ефективність'занінг ЗЄРК08ЮС"'К0НЦЄН-тратів аиінобактеринок у раціснгх битаів на відгодівлі;

- на основі експєряаєн7аль»іх даних запропонувати виробництву обгрунтовані. реясмєддадії по використанню амінобаятерину в раціонах молодняка великої рогатої худоби. .

1.3. Наукова новизна робота. Ваерше вивчена-.морфологічна будова та фуикціоїгальайй стан залоз внутрішньої секреції у бичків пря згодовуванні їм різних доз амішбактерану в поєднанні з ікяи-Ш! корками. Встановлений вплив амінобактериНу на продуктивність їа забійні якості тварин. . '

І-1*- Теоретична і паактична цінність' роботи. Проведені досліди дояьодклк теоретично обґрунтувати доцільність згодовування амінобактерину молодняку великої рогатої, худоби. Розроблено оптимальні норма -.'і. раціональні, -.поєднання- акінобакгерияу з інзоши 'гор-.'Ш в ргціонах бичків їа відгодівлі. -Вивченая структурних та фуккцганаяьких показників залоа внутрівдьої секреції свідчить про відсутність негативного впливу амішбактернну на-'' організм.'тварин.-Практичні пропозиції, викладені в роботі, впроваджені в сільсько-гоелюдарських підприємствах с.Кирнасівкй Тувинського району та с^Е&5«і..йець Чернівецького р&йсну Еіїмкцьздї області.

1.5. Апсобгдія -роботи-. Матеріали дисертації доповідались т ' перагій ніжвузізеькій науковій ки^ерещії ’’Наука - ринковій еко-ношці-" /Бїншця, 1993/ «а ші науковій ков^ере^і ї професорсько-вігкяадацькаго складу зосіккекерного факультету Вінницького дер-

жавного сільськогосподарського івстотуїдг- /Вінниця, 1994/,

1.6. ПтблікапіЗ результатів. За матеріаламидисертації,оду ліковано б робіт. • . ■ ...

. ; 1.7. Структур* і об"ем роботи. Дисертація складається із вступу, оггдду літературі, методики досліджень, результатів дос: жень і їх обговорення, ВИСНОВКІВ та пропозицій виробництву, СПИІ ку літератури і додатків. . • " " ■ ' . . ..

. Дисертація вихладена на.І7І сторінках машинописного тексту містить 39 таблиць, список літератури включаз 246 даерел, із :ню 80 іноземних. ■ ■ . . .;

На захист викосяться наступні питання: "

- дішаміка живої маси, відгодовуваного молодняка великої рої тої худоби ари введенні в раціони різних доз аміяобактерину ян ї чистому вигляді, так і в поєднанні з іншими кормами;

- забійні якості бичкіз, структура залоа Віфтрішньої секреції бкчкіа б залзжності від згодовувашя досліджуваного корму;

- ефективність використання амінобактерину з годівлі колод-

няка великої рогатої худсби. •

1.8. Особистий внесок дисертанта у розробку наукових резуль татів. що виносяться на захист.• Дисертанту належить 705& викладеного в роботі. експериментального матеріалу. Здобувачем самостійн визначалась морфологічна будова залоз днутріЕиьоїсекреціі, а су місно з ішішй дослідниками - продуктивність. витрата кормів на прирости живої маси та забійні якості піддослідних тварин. _■

. ■. "“2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА. ДООІІДЖКЬ . .: .

З матою вивчення впливу амінобактесину.на продуктивність та стан органів ендокринної системи молодаяка великої рогатої худобі при вирощуванні на м"ясо, в двох господарствах Вінницької област.

./с.Бабчинці Чернівецького та с.Кканасівка Тульчинського районів/ в 1990-1992 рр.. були проведені три науково-господарські досліди. Для дослідів за принципом аналогів відбиралися бички симентальської породи. Зрівняльний період всіх дослідів тривав ЗО днів, а основний відповідно у перлому - 155 днів, у другому - 122 дні і ’ в третьому - 130 днів.

' Годівля бичків всіх груп в основний період досліду проводи- ; лась з врахуванням віку, яивої маси та фізіологічного стану.

В раціони тварин включали найбільш типові для центральної зони Україна корми. Поживність корлів при складанні раціонів визначали з допомогою довідкової літератури /М.Т.Йоздрін та ін.,

1591, Г.О.Боццаноз, 1977/, даних лабораторії масових аналізів Інституту кормів УААН- Ваговий’ ріст визначали шляхом індивідуального зважування бичків на початку і в кінці зрівняльного і основного періодів.З матов вивчення забійних якостей бичкіз в кінці вирощування був проведенийконтрольний забій. Морфологічні дослідження, проводилися на чотирьох тваринах з кожної групи в карному .досліді. ■' .І- ' ■ ■: ■ '

Після забою тварин визначній масу їх внутрішніх органів -зважували і відбирали зразки для вивчення структури» Відбір прсо проводили на одних і тих ге ділянках органів у всіх дослідах. Зразки переносили у фіксувзльні рідша для дальніших досліджень.

■ . Б еццокринних залозах визначали загальну. гхстоструятуру, розмірі здер та їх кількість -'на' одиниці площі.

Для встановлення ступеня вірогідності отриманих* оезультатіз проводили обробку статистичними методами, рекомендованими М.О.Плохінським /196Э/.

І. Схема дослідів

- -Кількість : Умовк годівлі

:тварин,

:голів :

Дослід по вивченню продуктивної дії амікобактерину При заміні меляси і додатковому його згодовуванні /перший,'

І - контрольне 10 Основний _раціоіг/0Р/

п - ДОСЛІДНЕ ю : ; 3 ОР Бикличалося 0,5 кг кеяяси ' і вводилося 0,5 кг амінобакте- рину . ■ ■

ш - дослідив Ю . 0Р^0,5 кг таікобактерину . -

: Дослід по-'заміні кормів мелясоіз/, сумі ганю /другий/ частини пошіектроваш:-: ел',інобактертси та’ і:: .

X - контрольна .20 ■■ ■.. Основний;раціон /0Р/ .

П - дссліднь 20 Б О? Г кг дерті замінено 2 кг ' меляси , . . . ■

ш — ДРСЯІДНй 20 ■ ' . Е 0Р І кг дерті гашизпо І кг аміиобактерику . . :

ІУ дослідна . 20 В 6? І кг дєйїі зшікеио 0,5 кг ' меляси та 0,5 ,‘кг амікобакїеряну

Дослід ло вивченшз продуктивноїьдіі • аміиобактерину пр^ частковій заміні . протеїну раціону /третій/. ■ ;• ... ' : ■ '

*г - контрольна .15 Основний раціон /0Р/ .

іі - дослідна . * 15 ' В .ОР 10% протеїщОраціону замі.-: цено лротеіном амінооактєрин;/

'£• - дослідна’ 15.. .В, ОР 15^. проте їнг раціону:замі-кеда • прете інсм аїпнобактеріну

ІУ - дослідна. • ' . • - 15 / Б О? 20Й протеїд раціону замі-' неко' проте ійвм. адмінобактарииу

' ’ ' . • 3. ЕСЗКЯІТДТИ; ШАСНас Д0.2Я!*Ь'|':,.

’ . 3.1.- Прирости- касіі- та. забійні якості, піддослідних &гакть.

Проведені досліди свідта^ь про.' позитивний -.вилив: акінобШЕте^вЧу не. пріі^тдаьоі'иасй-'вгдгодов^аії^-'" бичків' /«їв».-#’. \ •.

■2. Прирззяг азж'оі масі; пгддссяідікх -бичків

Груяк ГаиЕа-маса-:яа податок '.основного :періоду. : ■. кг .. ;£нв& каса г . :КІНЦІ дослід:/, : кг :Приріс? маси: ОередньодобосиС; ; за .ііеріод .‘приріст, г ідосліду 5 ЕГ : "

; Бертїй ДОСЛІД ' .

І-КСГ.Іїр. 1.99,9 329,4-1.1 ^40 125,5^5,63 . 593-35

П-досл. 199,6 . . 339,5*9,00 . 133,6^7,41 754±40

Ш-ДОСЯ. 203,5 354,3^12,60 . І45,8±4,6І 788І24

Дрртий ДОСЛІД.. *. ; •. -

І-К0нур. 355,7 483,7*7,42 132,0^4,03 1094*37

П-досл. 355,8 ' 47І,0±4,74 ' 114,2^4,37 -252^40

1-дссл.' 356,2 487,7*9,40 І2І,5±Б,55 1035^55

ІУ-дссл. 354,8 474,7±б,34 119,9^2,57 998І30

' Третій дослід

І-кеятр. 28?., 7 395,4^5,32 . . 112,7^9,21 894-54

’ П'-досл. 280,8- . 292,0^8,92 111,1^11,24 837*80

Ш-дссл. 2-32,б' . 395,1-6,13 113,4^11.53 897±69 . '

ІУ-ДОСЛ. 2Є2,8 .385,0*5,34 І0?.,І±5,£3 Є06±33

. Тая в яераому досліді, найвищі середньодсбоБ і лрірости були

у .СйЧКІВ Ш групи, яким, до освоєного раці опу додав аки 0,5 ег акт-

иобак'ї'зріну. За основний період досліду тварини П групи дали прк ріст та 14,1 кг, а Ш груш на 2и,3 кг більше, ніг. контрольні.

Результати другого досліду вказують на к,, що мздяса не ух— еє..вор«ісуго замінити герконі карий. Так,. етараш' П група, язаю замінювали один кілограм дзрті на один кілограм ивяяси, нідпо-'бідно зюшувала прирости- нашг /за-.період .досліду на 13,4%/.. Проте тсарїни Ш групи, е. раціонах яких замінввали 1 кг дерті на І кг амішбаятерішу, мали гаду з інтенсивність росту, - тварини контрольної групк, ‘

Ш дослідної група маля досить високі середньодобові приросте /1095 г на добу/, що свідчить про то, що в період відгодівлі можна - викаристонувати амінобактерик і зекономити таким чи-кой значну кількість концентратів. В той ке чаг при згодовуванні, суміші амінобактерину та меляси прирости енної -даси за період досліду вірогідно знизувалися /Р < 0,05/ на. 9,1?. Аналіз прирає- ' тів живої маса бичків в третьому досліді показуй, що. закіка 10 і 15% проте щу раціону протеїном амінобактерину не призводить до зкгаення інтенсивності росту молодняка вездкої рогатої худоби. Однак, 20-процентна заміна- знизує середньодобові приросюї. Так, бички ІУ-групи за середньодобовими приростами .відставали від контрольних на 9,Е@. . - . ' ' . • ■

- *•* •” " ■' •" ' ' - • • . * • • . ' ' . '

. Зеєдзнйя в раціони амітабактершу зшїсть меляся- ї-е додзкіс-

ве його згодовування збіяьсуе масу -гущі відповідно на ? та ІЗ кг . /табл. З/. Захід туиг з 'бичків* з раціонах' ,<паас замішиаяа мелясу амікобактерином,буз вищим за контрольних на 0,? відео?аіз. ,

: Звміка зврковкх концентратів,в раціонахбичків малясом призвела до,-зниження.передзабіЗно2. маси /Р < 0,1/ і шся т-уаі. Пря оа-аійі 'йонцвнгровш^рс. корків...суміш® амтшбантерану, і • меляси' УХУ дослідна група/ > забійні' якості тез погіршувалися, тоді ях така заміяа ащіюбазстерином не призвела :;о вірогідної .різкиці а цих показниках /В дослід/. . •. ' . : .. .

Слід відяїтити, вд 20-процентна зеиіна протеїну у раціонах бичків ІУ дослідної групи аміноо'акт!ер»!:нсм призвала до•змєицення передзабгіїкої каси в -порівнянні а контрольними та 2,8®. Вихід ' туші утеарйн всіх груп перевищував. 43£/Щ дослід/.

'-3»2«...-Структурні' особливості зааоз ^ВНУТРІШНЬОї секреції V бичків при вгодовуванні - амінобактерику і його суміші з' меяясоіа . /пераий .дослід/ Зведення амікобактер&ЕУ в дефіцитні за протеї-

- у "

3.. Забійні якості піддослідних.бичків

Показники ш ■ ■ . і зтлт

:І-контроль-:на ;• Я а ■ : іу

- ' Не рший дослід

редзабійна ма, кг 329,4*9,5 339,2*11,2 354,3-3,4 _ .

са тузі, кг <■ 159-3,0 156-9,4 172-6,2 -

хід тузі, % 48,2±І,С5- 48,9*0,75. 43,5-1,43 -

- Другий дослід

редзабійна ма-аг 488,7*8,36 471,0-4.74 487,0-9,55 '474,7-6,35

са тузі, кг 243,9*3,54 236,3-2,67 244,0±5,5 з+р ч

хід тузі, % . 49,9-0,5 50,1-0,5 етіЯ дослід ■з 49,5-0,5

ірздзабіЯна’гла- КГ 395,4*5,32 392,0*3,93 396,1-6,13 385,0*5,34

яа тупі, кг 195,2-3,54 195,4-4,21 198,0*2,67 190,6-3.50

[Хід туяі , % 49,3-0,41 49,8*0,40 49,9-0,51 - 49,5-0.51

ім раціони йтів призвело'до збільшеная маси підшлункової зало-і на 19 г дорівняно із' тва{3анатг контрольно і. групи та збільшення :лькссті панкреатичних острівців,’їх розмірів та кількості кдеа. них /табд. 4/. Пря згодовуванні сумізі меляси та- амінобактери-г /І кг на голову за добу/ маса данох залози збільшувалася на У ?*■. а реакція дослідауваїих стр/ктур інсулярного апарату була ява виражена. - ,

Збільшення- кількості каріспдазми в панкреагачакс острівцях ічків П та Ш груп свідчіть про посилення вйутріпньосекреторної' гаяції залози. " " . . .

Згодовування-суміші^ачінобактерину із мелясою призвело до

4, Морфологічні показники панкреатичних острівні» підшлункової залози -піддослідних. бичків /пероий •дослід/ ; ■ ' .

Ппкгі-чнчк ‘ - ГЧл/пк

. •• . :І-контрольна ; : Д : ' Ш

Маса залози, г 180*17 199-35 2Іо±4

Кількісне острівців на І тг, ит. - 2.0-0,4 2,6±0,С 4,(Й2,

Площа острівцін, кіп./' 3793^642 7046^974 -4223±£

Кількість ядер е і острівці, шт.‘ 53і? І07ІЗЗ - ' 63^2]

Діа«етр ядер, ти 3,І8І0,02 3;08±0,03 ’ 4,2І±0,

Об"(ж ядер,- «ш3 . 16,82 18,35 ■ . 39,ОС

Кількість каріоплазми гі 1 острівііі ,тис.ккм3 8?! : 2017 2691

деякого •• збільшений каси надниркових залоз у піддослідних теє

•і' розмірів кори, але при введенні в р кщіояи йлінобактеряцу -б

меляса спостерігалося збільшення маси : даної залози та змєшїй

ровиіріБ корі /табл. 5/.

: 5.'Морфологічна хаі&нїеркстйка . бичків /перший-дослід/ ’ • ' ' . 'і ... . наднирників піддослідни

■ І З'ЛТИ

:І-контрольна: • - П : Ш

Ііа.са залоз, г - • - . . 16,2^0,86 - 17,11^0,54- ; 18,2-0,8

Діамз'тр, км 12,2-0,85 _ . *І0,3±0,40 І2,Є±0,В

ь ї.ч. • ■ -

кіркова речовина, - ш 6.3-0,5 6,420,53 7,0±І,І

мозкова речовина, мм . 5,82-0,8 3 г 8—0,5 4,9^0,Є

Морфологічні зкінк'у всіх зонах кори і в-мозковій речо:

надкерникі? бичкіЕ були•суттєвими ’І' у кожній зоні різні.

йгодовув&кня смінобаптеркну.в чистому йигляді бичкам'другої дослідної групи підвищувало- морфогенйз клубочкової зсии, то про-яякясся у збільвгеикі кількості гадер, їх розмірів та об^ецу, в той час як у бичків третьої групи, яким згодовузьли амікобактерая без меляси, збільафвалася кількість ядер, але зменшувалися їх розміре /ТйбТі. £/. . '

б. Структура наднирникія піддослідних бичків /другий дослід/’

Показник

ГгпЯ!Н

*Л-контроль-: П

:на :

ІУ

Клуб сто іг:й. зона кори

г.гльїпсть дцер на І юґ, зл.

5602-206 -5610=223

3,0-0,05 3,24^0,04

5134-391 5319=513'

2,7±0,С7 3,2-4^0,04

£533-142 5892-90

Діаметр .ядер,мкм 5,58^0,04 3,36^0,3.

. Пучкова зона кори

Кількість яцер -•

на ї мм% ах. 5710-150 5750^391

Діаметр ядер .мш . 3,2-0,05 2, КР-'О,05

. . . ; Сітчвта зона кори

Кількість адер

- ка І шг2}: ат. 7775^270' : £473*587 54б2±855 7665*298

Діаметр-дц8р,мкм- 3,57-0,035 3,44*0,025 3,03-0,056 3,5=0,04

. . ' ■ , Мозкова речовина •. '

Кількість ядер. -• .- ■ ’

л& .1 ми2, щт. , 4744ОД- 4434*110 4303*814 4021*271

Діаметр яцер,мкм •. 4,£3-0,04 4,32-0,05 4,40-0,0^5 4,82-0,04

: функціональна антяйність аитовкдної залози у бичків другої

група проявилась у незначному збільшенні її маси /на 1,21 г по-

У бичгіз третьої групи також відмічалося збільщежя -маси*за- _ лооіі на 2,3 г, зменшення розмірів едзр, тоді як кількість фолікулів була маж нз різні тварин контрольної групи. . . . ’

Досяідгзяня передньої долі гіпофізу піддослідних бачків по-, казадя, по згодовування амінобантзрину без мелясита' у суміші'з яео :-:з вплинуло на масу залози, але призводило до значного збільшення кількості соматотропоцктів. Деяке- '-збільшення гонадот-ропоцн-тіе не стимулювало функція статевих залоз, що. підтверджується даними досліджень сім"янкків. Відмічена тенденція до збільшення кіль- . кості .'гяреотропопитів у бичків дослідних- груп, .що узгодеується із змх-лами структур щитовидної залози. - .

З.З.. Моооологофушшіональний стан залоз внутрішньої секреції у бачків пси заміні в тх раціоні концентрованих кожів амікобакте-оинсм і ,\;еляссю /другий дослід/- Дані лабораторних досліджень .

свідчать про із, що іястаярний апарат підалункової залоза бичків

. _рапІояах

суттєво прореагував-на заміну а їх концептровашх кормів мелясою. 'При-.цьому зменшувалася маса-залози /кількість острівців, їх площа, але збільшувалася кількість, ядер в острівцях та їх діаметр..'

У бнчків четвертої групи, яким згодовували амінобактерин в . . сумісі з мелясою,зменшувалася кількість ядер в острівцях Лангер-гакса, їх розміри, та розміри здер в .них, -тоді як у.битків Ш групи особливих змін у .цих структура:' не спостерігалося.-“ .

Згодовування аьпнсбантеріну бичкам супроводжувалося незначною зміною маси надниркових залоз та їх діаметра. У бичкхз третьої . -ГруГ:П підсувалося змешення розмірів ядер, .їх об'Чму ?а величини •карісплазми у кяубочнсвій -зоні кора- /табл. б/. -

аналогічні зміни відбулися у, пучковій та сітчатій зонах» .

. але із більш вираженим-~ зменшення* кількості *щзр;та’'їх-ро.зміріа. Роздільне згодовування меляси та амікобажтерйну-викликало омвншен—

- ІЗ -

шсості' ядзр. яа їх розмірів, у мозковій, речовині бичгсіз, а кісному згодовуванні цих корлів -зменязная кількості ядер-і роп одарувалось зменшенням їх розмірів,

їорфологічні показники щитозадисх залапи, гіпофізу та сЬг’я-дшоть підставу стверджувати, по перебудова структур цих ор-була. на суттзвоо /табд. 7/.

Морфологічні показники гіпофізу у піддослідних бичків /другий дослід/ . ' *

" ; І ' ' ' Групи .. ________

Показних :І-кон?ооль: П . : Ш *• І-7

:ка- ~ : ■ ' . •' _‘ : -

їлози. р 2,26*0,34" 1,66*0,3 2,41*0,4' 2,0£0,5 ;

Самато г рсп му. та

■ть ядер на . .

ж. . .. ■ 7246*19? 6679*392 7604*63 6713*60.

■. ' ' Ґокадотроиоцити ...

ть здер на • , -

ит. ' 1149*9 .. 1212*47. 1266*33 1018*37

- . • . . Тйрзотропоиити. . • . .

ть лдор на ’ . —. ■ . , . .

вт. . .1213*30 - 1150*60 . 1200*33'■ 1061*92

5ачків, якам згодовували мелясу /П -та ІУ групи/, дещо змен-

ї порівняно з контролем кількість ссйатотропожтіз, ХО’-а

їдобовт приросте маси бичків -були, практично.без змін.-

і* Зміни структур залоз внутрішньої сексеції бичків гіга . . і їх -рапіон? різної кількості протаягу протеїн.,,:-; алігнейг-к:--тер-лй дослід/. У структурах інсулярного лпарагу 'бичкіз '■'досліду.- дначнах змін не спостерігалося. Незначні колися залози, відмічалися у тварин дослідних грзлі /ріЬнацл ідаа/. _3меншузалася кількість острівців порівняно % хо*;~

. . ; ' . .

тролей у бк*жтй Ь-.ої те. 'Кількієуі щзр у 'Ш-оІ досйідйих'труп ■ /таСіі.8/.« ’ " . .; ■ ■ ' .

Б. Показники будови інсуляриогс карату елідцосяідшог- бячкЇЕ . /грзтій дослід/ " . ..

аоказшк ; І-кон-

________— , •'тролька

1У

Маса залози, г 230*22 . 2ІС43Ї • 268І2 5

КІЛЬКІСТЬ ОС7рІВЦІЕг . Лангергалсе на і кк^.шт. 2,32-0.8 І,0-0,4 І,8=0,6 .1,7*0,3

‘Кількість ядер в І ос- ' трійці » пт. 45-26 , 45*& '• 392-5'; . 51^7

Діаметр ядер, мод " . 5,0*0,02' ■'їі,о±о, оа 5.П-0.03 5,0-0, 02

Об"ек ядер, шаг 65.4 - 65,4 . ;. 69,8 ' .. 65,4

Кількість каріоплаз- ■ !,аі в І острівці ,*гйс. мак3- 2975 3041 ' . - .3381,

У бтжть, всіх' дослідних груп була дощу ксшга порівшшо з - кой

тролег.; плоа» острівця, шо відбувалися-в осноаіюі:у зе.-иахукои амен : '■ • • ■ ■ ■ . ■ -К • ' ■

ШЄЦИЯ ЇХ•КІЛЬКОСТІ. 0б’*ЄМ-.Е8рІОПЛа5І«Й 'СБЇДЧГіТЬ -про Ї8,' ір функція

острініііе практична у всіх тварин;-дослідних груп була ор^оьос. При еьиікі різної.кількості протеїну в раді.онак бичків. про-. - " ” •' •' \ теїном акінобактертцу відмічалося амонзіення иаЬи -За щитовидної. :.:ілсг>іт /табл..; 9/. ■’ . - ' ' , : .

. - Із збільі'енгіяі.:,діамєтра фоліеуліс..шсї' акяозиг у-.тварйи П гр^ ви спостерігалося збільшення' їх кількості', е у тварин ІУ груйи навпаки - із збільиеішда діаігс"‘р& спостерігалося змекшзнкя кількості фолікулів • .... - ■

3&т.:інз..частини протеїну'раціону бичків-дротехном шіінобак-

• терину ве Еплйнуяа ~т касу їх кадкиркикіп, але призводила до. зксетення діаметре цезкової та збілшєні^. дішеїра кіркової ре-

3. '-Морфологічні їїоказізші щитовидної залози піддослідних бичків /третій ДОВДІд/.- ■

_Гщтік

Показник : :і-кон- : п ".тоолька : І Ш I LV

залози, V I6,3S±2,6. І3,6±4 І3,7±0,7 14,23-1,9

гтр фолікулів, 66,2 ±0,05 53,5*0,05 65,2-0,1 70,5±0,04

кість фолікулів 1 ' * ■

ин^-; от. ' . 49±6 57*14, 48±ІІ 41-2

*&■ фолікулярно- .• •, ' •: . .

іітелівГи»Г 6,2-0,09 6,5±0,ІЗ .7,2^0,05 7,0±0,І0

ЦЯ. . ' . ■- : '

У битків П та ІО-ої досліднйх rjjyn .підвичуЕався морфогензз у зчковій зоні кори, який супроводжувався збільшенням кількості і -зменшенням Ьг розмірів. . •, - . .'■••• “

У’пучковій* сітчатій зонах та в мозковій речовині різже.зрос-ї еількосуі- ядер' 'і їх -розмірів спостерігалось у бичків всіх ГДЇЖХ rpjr.. - ■ ■ ■

Мікроскопічні дослідження гіпофізу та сі^"яників дають під-j стверджувати, що 'заміна частини протеїну раціону бичків.. ;їнаи амінобайтерину суттєво не вплинула на стан залоз внут->ої•- секреці І, • тому; що• ніяких -особливих■ змін у. масі та кіль-і- 'ядер не одиниці-площі не було. ' '

3.5.’Економічна ефективність проведених досліджень.- Введення іблктсрину в раціони молодняка- великої рогато ї худоби дояво-змениктк витрати 'кориі-з- на 1 ц приросту в їх вартісному ви/ціни І99І ‘року/ в Ш, ІУ групах /другого досліду/ .порівняно ’рртоо відповідно на 2В,71 та її,05 крб. ■

Зменшення витрат-кормів призвело до■ знинеинЯ' собівартості Приросту, яка складала 164,49 крб. у тварин Ш групи і 134,7с;

. .. ..... • : - . ■: . . крб. у тварин ІУ, тоді як у контролі собівартість була 193,20 крб 10. Економічна ефективність використання амінобактериііу; .

в раціонах молодняка великої рогатої худоби другого досліду • ' ' : '

Показник

Трупи

:І-кон-

:трольна

П

Собівартість І ц при- .

росту, крб. .• 193,50 199,79

Вартість витрачених '

кордів на І ц приросту, ■

крб., всього . 100,55 107,14

в т.ч., вартість зміно- ■

бактерину, крб. ; - .

Реадізаційна ціна І ц приросту, крб.: .

Прибуток на І ц прирос- •

ту : 32,80 26,21

Рівень рентабельності,? 17,0 13,1

164,49 184,75

226,00 226,00

71,84

3,65

225,00

61,51

37,4

89,50

.2,00

226,00

41,23

22,3

Збільшення, собівартості І ц.приросту відбулося також і за, рахунок зниження приростів у тварин Д-ої групи. Ці фактори відбилися і на рівні рентабельності. Так, найвищий рівень*рента-бельності отриманий ари виробництві І ц ялоаачини у тварин Ш групи - він був вищий на 20% в порівнянні з контрольними тваринами.

Заміна 15* протеїну раціону аміндбактеупном призвела до підвищення різ«я рентабельності вирощування бичків на, 7,6%. - :

- За період дослідів не було встановлено суттєвої різниці в споживанні, кормів раціонів, за винятком тих, які замінювалися.. Витрати кормів і енергії тварин дослідних груп в усіх трьох дослідах були нижчими, ніж у контрольних тварин.

ВИСНОВКИ .

. І. Амінобактерин може бутивикористаний як замінник частини зернозта концентратів в раціонах бичкіз ка відгодівлі.

2.'.- Введення амінобахтерину і його суміпі з мелясою а дефі-

цитні за протеїнам раціони бичків сприяє підвищенню їх сзрздньо-добових приростів на 7-12$. , ,

3. Заміна 10 та I5S протеіну раціону протеїном амінобактери-

ну не призводить до зниження інтенсивності росту молодняка великої рогатої худоби-, а при 20-процентній заміні. ■ середньодобові прирости знижуться на 9,955. .

■ 4. Згодовування амінобахтерину відгодовуваним бичка»? не викликає зш&ення основних показників забою,

■ 5. Включення'з раціоничлолодняка великої рогатої худоби на

відгодівлі амінобактерину підсилює морфогенез з -іисулярноау апа-'. раті підшлункової залози, сумісна's-згодовування його з. мелясою знижує вказану реакцію. Подібний зпяив має зідікобактерин на структури надниркових та.ирітовиднЬї' залоз* при цьому не відбувається ' змін в структурі гіпофізу і сімяян>іків. : ': . '

6. При-заміні в раціонах бичків частини концентрованих ззрно-

вих кордів мелясои з амінрбактерином спостерігаються зміни інво- . люційного характеру в окремих структурах панкреатичних острівців та наднирників, але еони не супроводжуються зниження.! продуктиз-кості тварин. Під впливом роздільного згодовування-меляси та амі-нобактерину функціональна, активність щитовидної залози підсилається, а при сумісному згодовуганні вказаних добавок - гальмується. З гіпофізі та сім'яниках перебудова стріуїстур була несуттєвою. ' '

7. Заміна протеїн1/ 'соняшникового шроту на протеїн амінсбак-, терину з раціонах бичкіз на відгодівлі не викликає істотних змін

в структурі органів ендокринної системи, за винятком деякого по-

скленая кортикотропної функції надниркових залоз. .

Є. Зміни е структурі еадокринних залоз бичків, що відбуваються під впливом згодовування амінобактеркну, не мають певних закономірностей, не супроводжуються зниженнямлродуктавності і таму -не можуть бути показником негативного впливу досліджувано: кормового фактора на здоров"в піддослідних тварин. Ці зміни .Ьов"язані із способом використання амінобактврину.' і - маоть адаптивний характер. - . .

9. Використання амінобактерииу покращує економічні доказів кк виростання молодняка великої рогатої худоби і гідвищус різі гч - *'абельно.сті відгодівлі на . .. ' •

. . , РЖОНЩЦАЩГВИК)ЕНКЦЕВУ. ■ ’

З меток економії зерновик і високобіжових рОСЛИККЙХ НОрМ!

і підвищення рентабельності відгодівлі, ггояодкяіга великої рогат; худоби вводити в. раціони акінобактеріш в кількості 25^ від загального шіму лротеіьсг, або ж замінювати ши .ізеркові ковцект;

ти 5 розрахунку І- кг шйнобактерику замість І ігг суміші здоерш

, ■ ■ ■ ■ ' . ' ; ' »*•' згрноЕих. ' . : . ' \

. " . список „робіт,- срАксйбнйх .до;:т^дйОЕРіАШї: , •

І. Юрченкб В.К., Чудак -Р;А., .Скоромна. 0.1../Саровйтко І.А. Вплив шіігобахтерину на ріст і’гематологічні показники відгоді-велького молодняка великої--рогатої худоби //Вісник аграрної на? кк, 1993.4-»:4. •- С.;о4~57.'••• '•

, • £.. Мазургнко-' ії.О.,' ЙІртенйо' -В.К.,''ЖуренкоіВ.К.,' Скорокиа; 0. Чудак Сироватко 2.А. Амінабактерин і .якість ялобишїші .//

ізарккги'.птю. ї'краЬія, 1933.- К: 2.--,С. 2о. ■ ■ ■

г. Гсчежс Б.К. .'Яудак Скорою 6 Лі. Амінобактерин ' закісгь .концентратів 7^Твсраішкссгвр.України, 1933.’- 'Р 3. - С.2Г

4. Саортояза 0.1.,' Чудак Р.А. .Морфологічна характеристика гіпофізу бичкіз при. згодовуванні жанобактерхн:: /Лктаигя підвк-Щ2ння продуктивності• тваринництва. Наук.праці зооінженерного Факультету ВДСГІ, - Вінниця, 1994.т.I.- С. 68.-

5. Мазуренко М.О., Юрченко З.К., Скоромка 0.1., Сироватко 1.А. Ендокринна обумовленість продуктивності, бичків при'згодовуванні амінобантерину //Тези доповідей першої міжвуз.кокф.: Наука - ринковій еконшіпі /Вінницький с.-г. інститут.--'Вінниця, 1993.-С. 76. ' > .

б. Юрпзнко В.К.:, Чудак Р.А., Скоромна 0.^.., Сироватко 1-А. Використання аиінобактерицу лри відгодівлі молодняка великої рогатої худоби //Тези доповідей першої иіжвуз.ксїй-: Наука - ринковій економіці /Вінницький с.-г. інститут,- Вінниця, 1993.-С. 8Э. • • Д „• ■ ' . . .

Скоромная О.И. Продуктивность и структурно-функциональное состояние желез внутренней сокрецяв у бычкоз при скармливании адаиобактзрина. . . ;

Диссертация /рукопись/ на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйствегздых наук по спедаалькости 06.02.02.- кормление сельскохозяйственных лмвоткьи и технология кормов.. Национальный аграрный университет, Киев, 1994. ■

* ' Изложен теоретический к практический материал по изучений Продуктивности и сті^турно-щуккцконаяьного состояния органов эндокринной систему у бычков, выращиваемых на ыясо, симментальской породы.при скармливании аминобактерина в разных вариантах.

Установлено, сто аминобактерин вызывает некоторые структурные изменения в железах внутренней сек реши., которые имеют адаптивный характер. Рекомендовано вводить в рационы откаргливаеыкх на мясо бьгчков аминобактерин, заменяя им 15% протеина. '

. ' .'Skorcmss О.I. Productivity and Btructtsral-fuacfeiocal. .cbciitios r of the internal secretion geaaels with bulla by'feeding - of. aniao— baoteriaa. ' ' ..•■■■■ ; , ■

Che thesis for: competition on the '-.scientific, degree- at the can-, didate of agxiccitttffe oavthe speciality-06i0?.Q2.«feedisg,o:f .'farm'-asiaals.. and technology of fodder*. H.aSisnsl Agrarian University, • Kiev-199*. ' ■ .''

‘Jhecretiosl ,-aad practical Bateriel/оя atsadiffig of productivity a»d strucrassi-functioaaX Coaditioa:of■orgsba of ваіогГдЛв system of'Sysiaeatal seat bulla hy’ feedirg of.'" assiaoheo-iaritie-in d&ffarisnt varisutiss- has bus strafed. .. . . :-. . . '

It is defersinsd that sasiaobacteriae oeiises ада structural -chasgas ic. ijT-tsmal sowstiog geeuels. th&t hare- adaotisg aatrxtt*

It is iecc-Eceadbd' to acsd ааіпоЬасІгегівв. ід to .the ; ratios ■ '

o£ feeding a*at bulls replacing 15Й of protein.

' '.КивчоаІ слсае: аміяобактерш, ' пЗдаяунвовазаяоза* Інзулярнмй апарат, .ое*рЬшІ.Лаків graiea,•.тяпхвид№--:ааарз&-,. ка&зсрикки». . еХа^шая* еередаьодс&эз! прироста, сгрзтсїуржї^гнккіонажьагй -astH.