Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Принципы и методы функционально-территориальной организации береговой зоны Одесской области.

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Принципы и методы функционально-территориальной организации береговой зоны Одесской области."

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. 1.1. МЕЧНИКОВА

ргб М

1 9 СЕЙ іт

Хомич Лариса Василівна

УДК 911.3:551.468.1 (477.74-03)

ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спеціальність: 11.00.02 - економічна і соціальна географія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Одеса - 2000

Дисертацією с рукопис

Робота виконана в Одеському державному університеті ім. 1.1. Мечникова на кафедрі економічної і соціальної географії

Науковий керівник:

Офіційні опоненти:

Провідна установа:

доктор географічних наук, професор Топчієв

Олександр Григорович, Одеський державний університет ім. 1.1. Мечникова, завідувач кафедри економічної і соціальної географії

доктор географічних наук, Михайлов Валерій Іванович, Український науковий центр екології моря, директор центру

доктор географічних наук, професор Дергачов Володимир Олександрович, Інститут проблем ринку і екояоміко-екологічних досліджень НАН України, головний науковий співробітник

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, кафедра економічної і соціальної географії

Захист відбудеться “ 29 “ серпня________ 2000 р. о 12.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д.41.051.03 л Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Шампанський провулок, 2, ГГФ, ауд. 108.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного університету ім. І.І. Мечннкова за адресою: 65026 м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розісланий

J/.

ití-i n/ití^-ІШ^ р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук

Жаиталай П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Берегові зони (далі БЗ) - це територішіьно-акваторіальні формування, які стали в багатьох країнах світу особливими регіонами, із особливим режимом природокористування, економічних і правових відносин. Уже протягові досить тривалого часу берегові зони залишаються об’єктом надзвичайної уваги. І це не випадково, адже в стратегічному, ресурсному, екологічному, соціально-економічному шіті вони являють собою унікальні утворешія.

Інтерес до вивчення БЗ постійно зростає, оскільки все більш вагомою стає їх роль в житті суспільстві!, в територіальному поділі праці. Відповідно й збільшується антропогенне навантаження на ці території, водночас

загострюються і пов’язані з цим екологічні проблеми. Високий ступінь

внутрішньої зв’язаності основних природних і господарських елементів та надзвичайний динамізм соціально-економічного розвитку дає змогу розглядати БЗ як своєрідний природно-господарський феномен. Винятковими рисами БЗ, які визначають її саме як такий феномен, с контакткість та бар’ерність положення, унікальний ресурсний потенціал (власне БЗ може розглядатися як своєрідний територіальний ресурс), демографічна та економічна атрактивність,

безальтернативність ряду господарських функцій.

Актуальність теми, в першу чергу, визначається нерозробленістю у вітчизняній науці концепції берегових зон, відсутністю єдиного підходу до визначення їх складу і меж. Актуальність теми визначається також роллю, яка має відводитися БЗ у господарстві України в умовах ії сучасного геополітичного положення для використання, особливостей економіко-географічного, зокрема транспортного і транзитного потенціалу, участі транспортного комплексу зони у реалізації проекту єдиної транспортної системи країн Чорноморського економічного співробітництва та проектів міжнародних транспортних коридорів, у розвитку міжнародних зв’язків, вирішенні екологічних проблем Чорного моря, у реалізації проекту транскордонного співробітництва - єврорегіон “Нижній Дунай”.

Актуальність теми визначається необхідністю проведення

фундаментальних досліджень проблем та наслідків, які буде мати зростання соціально-економічної активності в БЗ України і в першу чергу на її ділянці в межах Одеської області. ІЗ умовах існуючої системи використання території БЗ, зростання економічної ііктивності призведе до збільшешш демографічного, господарського навантаження на екосистеми, поглибить рівень конфліктності господарських функцій, погіршить екологічну ситуацію, спричинить появу нових і загострення уже існуючих проблем.

Це робить надзвичайно важливим завдання пошуку нових форм використання території та розвитку ЕіЗ, створення тут особливого режиму природокористування, пошуку нових шляхів вирішення конфліктних ситуацій та обмеження негативного впливу на довкілля. Усе сказане вище та необхідність розробки теоретико-методологічної основи концепції берегової зони України визначило вибір теми дослідження та коло досліджуваних питань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з проведенням досліджень за держбюджетною темою “Розробка системи заходів щодо раціонального природокористування і екологічного стану прибережної смуги Чорного моря” (№ 0194 и 012523 держреестрації).

Результати проведеного дослідження за цією темою були покладені в основу “Національної доповіді про стан і перспективи встановлення національної мережі інтегрованого управління прибережною смугою морів в Україні” та “Концепції Національної політики і стратегії інтегрованого управління прибережною смугою Чорного і Азовського морів”.

Мета і основні задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці та конкретизації стосовно до умов України теоретико-методологічних положень концепції берегової зони на прикладі Одеської області, у методичному обгрунтуванні шляхів удосконалення функціонально-територіальної організації та напрямків трансформації функціональної та територіальної структури господарства зони. В обтрушуванні необхідності зміни підходів до організації системи природокористування в БЗ України.

Досягнення мети передбачало постановку і вирішення у роботі наступних

задач:

- дослідження еволюції теоретико-методологічних положень концепції берегових зон та міжнародного досвіду організації природокористування на цих територіях і розробка на цій основі положень концепції берегової зони України;

- виділення БЗ Одеської області як частини БЗ України, визначення її меж, складу, структури;

- дослідження природно-ресурсних передумов формування функціонально-територіальної організації БЗ;

- з’ясування рівня демографічної атрактивності берегової зони Одеської області, виявлення закономірностей організації розселення та формування населення;

- оцінка сучасного стану та перспектив розвитку функціонально-галузевої структури господарства та господарських функцій, напрямків структурної перебудови господарства зони;

- дослідження рівня сучасного господарського використання території БЗ. конфліктності господарських функцій, проблем територіальної організації;

з

- аналіз територіальної диференціації в межах БЗ природно-ресурсних, демографічних, соціально-економічних характеристик;

- виявлення основних закономірностей функціоїшьно-територіальної організації БЗ Одеської області.

Предмет, об’єкт і методологія дослідження. Об’єктом дослідження була вибрана берегова зона Одеської області, для якої найбільш характерними є типові риси розвитку БЗ, і яка виділяється серед аналогічних територіальних утворень в Україні, зокрема за транспортно-географічним положенням, рівнем розвитку морегосподарського комплексу та концентрацією населення і господарства. .

Предметом дослідження є функціонально-територіальна організація берегової зони Одеської області.

Теоретичну та методологічну основу дослідження становили праці вітчизняних та зарубіжних вчених: Е.Б. Алаєва, М.В. Багрова, Г.В. Балабанова, Е.Б. Валєва, Л.Б. Вардомського, С.Т Васькова, 1,0. Горленко, В.М. Гохмана, В.О. Дергачоза, О.Н.Криворучко, С.Б. Лаврова, Г.М. Лато, П.В. Луцішшна, І. М. Маєргойза, В.І. Михайлова, М.М. Паламарчука, В.Д.Писарева, М.Д. Пістуна, В.В Покншшевського, Н.П. Процько, Б.Б. Родомана, В.П. Руденка, Л.Г. Рудеика, С.С. Салышкова, С.Б. Слсвича, В.М. Степанова, О.Г. Топчієва, Г.І. Швебсз, С.Б. Шліхтера, Ю.Е. Ягомягі, .lens Sorensen, Scott McCreary.

Загальна методологія дисертаційного дослідження визначається необхідністю виявлення закономірностей, з’ясування специфіки та напрямків удосконалення функціонально-територіальної організації БЗ Одеської області через дослідження взаємодії та взаємообумовленості основних компонентно-структурних шарів: природно-ресурсного потенціалу, стану довкілля,

господарства, інфраструктури, населення, їх територіальної диференціації та поєднань відносно берегової лінії та в межах БЗ.

При розробці проблеми були використанні окремі положення концепцій сталого розвитку, поляризації ландшафтів, функції місця, методи системноструктурного аналізу, статистичного аналізу, функціонального зонування, моделювання, картографічний та порівняльно-географічний методи.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому:

- поглиблені та уточнені теоретико-методологічні положення концепції берегових зон відповідяо до умов України;

- обгрунтоване положили, що берегова зона є своєрідним географічним об’єктом, який визначається як природно-суспільний феномен та є унікальним національним та регіональним ресурсом;

- виділена берегова зона Одеської області, розроблені концептуальні положення стосовно визначення меж, складу та принципів ешелонування її території;

- проаналізована роль природно-ресурсних чинників у формуванні функціонально-територіальної організадії БЗ;

- проведена оцінка демографічної та господарської атракгивності БЗ;

- проведена систематизація господарських функцій БЗ та представлена модель функціонально-галузевої структури господарства для різних рівнів територіального поділу праці;

- виявлені закономірності, сформульоііані принципи та представлена модель функціонально-територіальної організації БЗ;

- обгрунтоване положення про функціональне зонування як принцип і метод удосконалення функціонально-територіальної організації БЗ, запропонована схема функціонального зонування території, що досліджується;

- визначені пріоритетні напрямки розвитку БЗ та необхідної трансформації її територіальної та функціональної структури.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані органами державного управління при розробці стратегії інтегрованого управління береговою зоною України, для розробки проектів соціально-економічного розвитку окремих ділянок та секторів зони. Теоретичні положення, методологічні принципи можуть бути використаними у процесі створення нормативно-правової бази природокористування в БЗ і можуть служити основою подальших скономіко-геогафічних досліджень.

Результати дослідження застосовуються у навчальному процесі. Автором розроблений спецкурс для магістрів “Проблеми розвитку та територіальної організації берегової зони України”.

Особистий внесок здобувана. Усі подані у дисертації наукові результати отримані автором особисто. Для наукових праць, опублікованих у співавторстві, конкретний особистий внесок здобувача у ці роботи вказаний в переліку основних публікацій по темі дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати, що містяться у дисертаційній роботі, доповідалися і обговорювалися на наукових конференціях: міжнародна науково-теоретична конференція “0десі-200” (Одеса, 1994), наукова конференція “Проблеми географії України” (Львів, 1994), міжнародний науково-практичний семінар “Еколого-економічні проблеми Дністра” (Одеса, 1997), міжнародна наукова конференція “Екологія місі' і рекреаційних зон” (Одеса, 1998), четвертий міжнародний конгрес україністів “Південь України. Одеса” (Одеса, 1999), міжнародна науково-практична конференція “Екологічні проблеми Чорного моря” (Одеса, 1999), міжнародна науково-практична конференція “Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів Європейської інтеграції” (Луцьк, 2000), а також на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Одеського державного університету прот ягом 1995-1999 рр.

Публікації. За результатами досліджень було опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 34,2 д.а., серед яких особисто здобувачеві належить 4,3 Д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел (205 найменувань) і додатків; викладена на 186 сторінках основного комп’ютерного тексту, містить 20 рисунків, 31 таблицю, 3 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі розкриті основні теорегико-методологічні положення концепції берегових зон, зокрема: проаналізований розвиток уявлень про БЗ як суспільно-географічний об’єкт. Показано становлення понятійно-термінологічного апарату, уявлень про межі, структуру, про особливості територіальної та функціональної організації БЗ. Обгрунтовується можливість використання терміну “берегова зона” у суспільно-географічних дослідженнях та визначена загальна методо логія дисертаційного дослідження.

У другому розділі проанатізовані природно-ресурсні передумови формування функціонально-територіальної організації (далі ФТО) БЗ Одеської області, проведений аналіз територіальної диференціації природно-ресурсного потенціалу, стан}' довкілля в межах берегової зони.

У третьому роздіїі досліджується рівень демографічної атрактивністі БЗ, проводиться порівняльний аналіз території БЗ та континентальної частини області за основними демографічними показниками, виявлені відмінності та характерні риси організації розселення населення.

У четвертому роздіїі проведена систематизація господарських функцій, виявлені закономірності розвитку структури господарства БЗ, запропонована схема функціонально-галузевої структури господарства для різних рівнів територіального поділу праці, проведений аналіз сучасного стану та перспектив розвитку основних функціонально-галузевих комплексів.

У п’ятому розділі висвітлені основні проблеми сучасного розвитку та територіальної організації БЗ Одеської області, запропонована модель, сформульовані принципи та методи ФТО, проведене функціональне зонування БЗ, вказані напрямки розвитку та трансформації функціонально-територіальної структури БЗ.

Вивчення суспільно-географічних аспектів функціонування берегових зон, як територіально-акваторіальних систем - це порівняно новий напрям наукової діяльності.

Процеси, що виникають у береговій зоні, е надзвичайно специфічними, що дозволяє розглядати її як особливу контактну зону. Глобалізація інтересу до цих гернгоріштьно-аквагоріатних утворень не є випадковою. На нашу думку, це закономірне явище сучасного етапу розвитку суспільства, коли надзвичайна увага

приділяється саме контактним зонам, феномен конгакгності і бар’єрності яких, з одного боку, відкриває нові можливості для соціально-економічного розвитку, а з другого - потребує впровадження нових підходів та методів для забезпеченім стійкого розвитку їх екосистем. Тут сформувалися найбільш динамічні і складні за своєю функціональною і територіальною організацією господарські системи, ядрами яких стали портово-промислові комплекси. Розвиток господарства портових районів е більш динамічним порівняно з континентальними районами, що призводить до зростання їх ролі у господарстві приморських країн.

Зарубіжний досвід свідчить, що багато країн законодавчо регулюють використання і охорону ресурсів БЗ, при цьому виділяють її як самостійніш об’єкт управління. Вивчення БЗ знаходиться зараз на такому рівні, коли Еіідбувасться перетворення накопичених даних, фактів, уявлень, розрізнених підходів та методологічних розробок у наукову теорію. Як показало проведене дослідження, сучасний розвиток БЗ характеризується процесом ускладнення їх соціально-економічних функцій, що супроводжується відповідними змінами у її територіальній та функціональній структурі.

До складу БЗ, як правило, входять приморські території та прибережні ділянки акваторії, які розглядаються як єдина природно-господарська система. За системоутворюючу вісь тут приймається берегова лінія, яка розмежовує і в той же час об’єднує приморські (суходіл) та прибгрежні (акваторія) підсистеми.

Огляд літературних джерел показав, що зберігається неузгодженість у використанні термінів і понять для визначення простору взаємодії суші та моря. На наш погляд термін, що визначає зону взаємодії суші та моря має бути єдиним (універсальним), тоді як для певних досліджень необхідно конкретизувати який простір та які аспекти цієї взаємодії у даному випадку беруться до уваги. Взагалі можна говорити про доцільність існування різних масштабів (ієрархічних рівнів) берегових зон для дослідження конкретних процесів та досягнення конкретних цілей. На наш погляд, макрорівню буде відповідати термін контактна зона “суша-море”, мезорівню - БЗ, яка є об’єктом дослідження у даній роботі, мікрорівню - БЗ у рамках вивчення фізико-географічних берегових процесів.

Суспільно-географічні та фізико-географічні процеси для БЗ мають різні просторові рамки, що пояснює відмінність підходів при встановленні меж зони у відповідних дослідженнях. Природні межі є більш стабільними, тоді як господарські - змінюються в залежності від конкретних умов. Найбільш поширеним є підхід, за якого просторові межі БЗ визначаються відповідно до цілей дослідження. На практиці спостерігається застосування різних варіантів, поєднання фізико-географічних та суспільно-географічних підходів.

У даній роботі використовується термін “берегова зона”, який на наш погляд, найбільш точно відповідає уявленню про зону взаємодії по лінії зіткнення (берегова лінія) суші та моря, а також виражає єдність території і акваторії

стосовно берегової лінії. Отже, БЗ є смугою контакту суші і моря, і являє собою сукупність приморської тгриторії суші та відповідної прибережної акваторії моря, які інтенсивно вшіквшогь одна на одну в природному і господарському відношенні і які погребують збалансованого, узгодженого розвитку та інтегрованого управління.

На сучасному етані розвитку України виникла необхідність запровадження спеціальних комплексних досліджень БЗ як цілісного об’єкту управління. Як показала практика, орієнтація на галузеві, неузгодженні рішення у використанні БЗ призводить лише до загострення проблем, до деформації структури їх господарства, до деградації природних ресурсів. Берегові зони е сферою зіткнення інтересів місцевих, регіональних адміністрацій і центрального уряду, різних галузевих міністерств і відомств, що призводить до міжвідомчих конфліктів, і невизначеності підходів щодо розвитку, управління ресурсами і охороною довкілля. Якісно новий етап розвитку БЗ в Україні починається з виділення у 1993-1994 рр. БЗ спочатку як об’єкту наукових досліджень, а згодом як об’єкту для розробки концепції національної політики і стратегії інтегрованого управління.

До складу БЗ Одеської області на суші входять вісім адміністративних районів, які мають вихід до моря та гирлових ділянок Дунаю і Дністра: Комінтернівський, Біляївський, Овідіопольський, Білгород-Дністровський, Татарбунарський, Кілінський, Ізмаїльський, Ренійський та територія міст обласного підпорядкування Одеси, Білгород-Дністровська, Іллічівська, Южного, Ізмаїлу, Теплодару. На морі до берегової зони віднесена відповідна частина акваторії Чорного моря до зовнішньої межі територіальних вод (12 морських миль).

Основний принцип визначення меж БЗ - адміністративний, який за сучасних умов є найбільш прийнятним з позиції можливості організації системи управління, для одержати та анатізу інформації. Разом з тим, цей підхід може розглядатися як одним з етапів розробки і конкретизації принципів визначення просторових меж БЗ для України. Застосований у даному дослідженні принцип виділення меж БЗ закладений у Концепції національної політики і стратегії інтегрованого управління прибережною смугою Чорного і Азовського морів України (1997), у Концепції закону України “Про природокористування у прибережній смузі Чорного і Азовського морів” та у Концепції державної регіональної політики (2000).

Основною метою виділення БЗ України є забезпечення її стійкого розвитку, яке реалізується через зміну відношення до території БЗ як до унікального національного ресурсу, особливого об’єкту, який потребує забезпечення охорони і збережеш« її екосистем, забезпечення збалансованого господарського розвитку, створення відповідних до нових умов господарювання - законодавчої бази та механізму природокористування і управління, удосконалення ФТО.

Концепція БЗ Одеської області базується на єдності чотирьох положень стосовно її ролі, як джерела унікальних ресурсів для розвитку господарської діяльності; основи для розміщення продуктивних сил (територіальний ресурс, ресурс ЕГП); середовища життєдіяльності людей; з певним наближенням екологічної системи.

У даному дослідженні БЗ розглядається як складний та специфічний суспільно-географічний об’єкт з притаманною йому функціонально-територіальною, функціонально-компонентною та функціонально-управлінською структурою.

Основними є. такі методологічні положення:

- БЗ розглядається як цілісна природно-господарська система, в якій розвиток акваторії і території є взаємозалежним і взаємопов'язаним;

- територіальна організація БЗ визначається взаємодією та поєднанням основних

компонентно-структурних шарів: природно-ресурсного потенціалу,

екологічного стану, господарства, населення, розселення, особливостей ЕГП

- сталий розвиток БЗ передбачає введення механізму інтегрованого управління та узгодження інтересів різних природокористувачів;

- необхідність забезпечення раціонального природокористування розглядається як основшій принцип раціональної територіальної організації суспільства;

- необхідність удосконалення територіальної організації суспільства розглядається як засіб раціоналізації природокористування;

- необхідність збалансованого розвитку через забезпечення рівноваги між охороною довкілля і господарським використанням простору БЗ.

Як показало дослідження основних параметрів соціально-економічного розвитку БЗ, в масштабі Одеської області їй властива яскраво виражена демографічна та господарська атрактивність. Тут сформувалася досить чітка поляризація у розподілі населення, промислового виробництва, у структурі зайнятості між континентальними ¡запонами області і БЗ (Таблиця 1). Демографічна атрактивність території БЗ протягом останніх 40 років виявилася у збільшенні кількості та концентрації населення у БЗ, а також у зростанні її частки у загальній кількості жителів області (Рис.1). Про атрактивність БЗ свідчило значне переважання механічного приросту у загальному прирості населення даної території протягом тривалого часу.

Господарські функції БЗ у різних системах поділу праці визначають фуішціональну значимість конкретних елементів господарства, його територіальної структури і слугують основою для визначення пріоритетних напрямків розвитку БЗ, для узгодження національних і місцевих інтересів. Для БЗ запропоновано вісім генералізованих господарських функцій: транспортна, рекреаційна, ресурсна, біосферна, промислова, аграрна, науково-технічна, оборонна та визначені їх підвиди. Предст авлена схема функціонально-галузевої

Таблиця 1

Характеристика БЗ та континентальної частини Одеської області

№ пп Показники Берегова зона Територія Одеської області за межами берегової зони

1. Частка за площею, у % 33 67

2. Частка за обсягом сумарного природно-ресурсного потенціалу, у % 37 63

в тому числі за потенціалом: - водних ресурсів 53 47

- природно-рекреаційних 44 54

- земельних 34 66

3. Частка за кількістю населення (всього), у % (на 1.01.99 р.) 70,1 29,9

4. Частка за кількістю міського населення, у % (на 1.01.99 р.) 84,4 15,6

5. Частка за сільським населенням, у % (на 1.01.99 р.) 42,5 57,5

6. Середня густота населення (чол./км3) 160 34

7. Середня густота сільського населення (чох/км^) 33 22

8. Кількість міських поселень, одиниць 23 29

9. Середня людність міських поселень, тис. чол. (на 1.01.99 Р.) 63,6 9,0

10. Кількість сільських поселень, ОДИНИЦЬ 272 869

11. Середня людність сільських поселень, чол. (на 1.01.99 р.) 1349 579

12. Природний рух населення, у%о(і958 р.): - народилося 7,7 . ?,9 .

- померло 12,8 17,4

- природний приріст -5,1 -7,5 .

13. Механічний рух населення, у%> (1998 р.): - прибуло 14,7 15,4

- вибуло 15,9 18,3

- сальдо міграції -1,2 -2,9

14. Структура зайнятості трудових ресурсів, у % (1998 р.), зайнято: у промисловості 21,5 6,8

- у сільському господарстві 13,3 49,5

- на будівництві 4,7 6,6

- на транспорті 9,4 1,8

- у інших галузях 51,1 35,2

15. Частка за обсягом виробництва промислової продукції, у % (1998 р.) 86,9 13,1

в тому числі за виробництвом товарів народного споживання, у % 90,0 10,0

- продовольчих товарав, у % 84,2 15,8

- непродовольчих тоазрів, -у % 97,6 2,4

структури господарства БЗ чотирьох рівнів ТПП: міжнародного, національного, регіонального, локального.

□ Населення берегової зони О Населення області за межами БЗ

Рис. 1 Динаміка чисельності населення БЗ і континентальної частики Одеської області за 1959-1999 рр., (тис. чол.) (відсотки-це частка БЗ в області за кількістю

населення)

Функціональна організація простору по відношенню до берегової лінії для БЗ є її характерною ознакою. Формуваявд ФТО БЗ відбувається в результаті взаємодії населення, господарства, природно-ресурсного потенціалу за умови інтегруючої ролі природно-географічних особливостей території та акваторії, їх екологічного стану (Рис.2). Особливості ФТО зумовлені функціональною та територіальною диференціацією названих компонеіггно-структуршх шарів в межах БЗ та відносно берегової лінії.

Серед природно-ресурсних чинників слід відзначити структуру, функціональну значимість та територіальну диференціацію природно-ресурсного потенціалу, сучасні фізико-географічні берегові процеси та екологічний стан довкілля. Для БЗ Одеської області земельні, водні та природно-рекреаційні ресурси характеризуються комплексоутворюючою роллю у формуванні агропромислового, рекреаційного господарських комплексів та визначають їх участь у територіальному поділі ирац.. Рекреаційний та біосферняй потенціал зосереджений у відносно вузькій смузі вздовж узбережжя і впливає на формування відповідних елементів функціонально-територіальної структури. Використання берегів з врахуванням специфіки берегових процесів для кожної конкретної ділянки є необхідною умовою стійкого розвитку БЗ Одеської області. На фоні напруженої екологічної ситуації в цілому, у БЗ простежується територіальна неоднорідність за рівнем антропогенного навантаження з формуванням локальних осередків найбільшого впливу та забруднення, так званих “гарячих точок”.

Функціонально-територіальна організація (ФТО) БЗ являє собою ієрархічно впорядковану сукупність секторів, функціональних зон, районів, ядер та інших територіальних елементів, об’єднаних функціональними залежностями і територіальними зв’язками на основі принципу ешелонування контактної зони.

Рис. 2 Модель формування функціонально-територіальної організації БЗ.

Функціонально-теріггоріальна структура БЗ може бути представлена трьома рівнями і такими основними елементами:

- макрорівень: відносно берегової лінії (ио “фронту” зіткнення суші і моря) виділяються дві функціонально різні підзони БЗ - приморська (суходільна) та прибережна (водна);

- мезорівень: в межах названих підзон виділені функціональні зони (смуги) і функціональні ядра.

1 ‘) А 44

- мікрорівень: в межах функціональних і;муг виділені функціональні райони.

Функціональна зона (смуга) визначена нами як ділянка БЗ, яка відрізняється ступенем інтенсивності взаємодії сутні і моря та типом господарського використання. Функціональні ядра - об'єкти, які здатні формувати навколо себе зони власного впливу, відрізняються поліфункціональністю, представлені портово-промисловими комплексами різного рівня. Функціональний район -ділянка функціональної зони, яка використовується для задоволеній конкретних суспільних потреб (має певні господарські функції) і характеризується певним типом взаємодії природи і господарства, Сектори - ділянки, виділені на основі неоднорідності рівня соціально-економічного розвитку БЗ уздовж узбережжя.

Функціональне зонування розглядається нами як один із основних принципів ФТО БЗ і як метод забезпечення раціонального використання її території та ресурсів в умовах зростання конфліктності та конкурентності господарських функцій. Для БЗ модель функціонального зонування набуває вираженого лінійного характеру вздовж узбережжя.

На основі узагальнення результатів аналізу фактичного матеріалу представлена схема ФТО та проведене функціональне зонування БЗ Одеської області (Рис.З). Внділені такі функціональні смуги:

- фасадна (приморська) смуга, яка безпосередньо прилягає до берегової лінії та характеризується найбільшою атрактивністю, концентрацією населення, господарства та різноманітністю соцшьно-економічиих функцій;

- перехідна (приморська) смуга, для якої зберігається висока атрактивність, але

зменшується концентрація населення, зменшується різноманітність

господарських функцій;

- периферійна (приморська) смуга ме.є слабко виражену морегосподарську функцію, домінує сільськогосподарське використання смуга прибережних вод з максимальною концентрацією господарської діяльності на акваторії;

- смуга прибережних вод з максимальною концентрацією господарської діяльності на акваторії;

- периферійна (прибережна) смуга з епізодичним фрагментарним

використанням.

В межах БЗ виділено три сектори: Одеський, Задніпровський,

Придунайський. Переггин функціонально« смуг і секторів утворює каркас для виділення основних типів функціональних районів.

Як показало проведене досліджені: я, основними проблемами територіальної організації БЗ Одеської області є: загальне ускладнення її територіальної структури, просторова несумісність та конфліктність видів господарської діяльності; формування осередків максимальної конкурентності і конфліктності господарських функцій; тенденція до зростання загального техногенного

Основні ІОСПОДІРСИІ ФУНКЦІЇ <рїнкціок«лГіш маній

б£9 ПРОЯШСЛОвО-ГРДНСПОРГКІ ЙШ Тгтсаопіс-пюккиїааі І:'.:!.І Природоонорсиио-рекрелційні ІІІ1І1 Аграрні

РвКРСАЦ.(МНО-АГРАРНІ

Пруродооіоройні ЕЗ Транспортно-

ЕЗ ТРАНСПОРТНО-РИбОПРОДІІкСЛОвІ 1 1 РИЕОПРСШСЛОВО- РЄ»Р6*ЦШНІ

__ Межі СОІТОІ'ів _ _ Межі ^умсціокдльяііх гоп _____ЛІвжі .Фтшомдлтих

РАЙОНИ ==■=■ БУ*Є»»І СМУГИ

МАСШІАБ 4 : ІОООООО

цу^-у-- „ Сектори

_ • • У ССРвГОВОІ ІОНИ

„Сх)^ ГЯоіееьиніі

’У ИЗіАДІїІеТРОМк»«» £гї7».' •/ (ШПшдїН««с.иий

!СТЬ-ДО)І«С«| ■Фкн КЦІОНАЛЬМІ ЗОНИ

V’ *. ЦТЦ4(сіи»(іір«*орсьм)см>га І ^ І

V* ш ПермІА«д(прилк>р«іи>с*»ГА •І ГЖІп«им*»ііііі(примо>еш)бия» * •>! Пзісмга прибєрєжим вод

./ |_и Пе»№вРІі«» ( шеєрєжна)

/ СМУП .

Фтціошьні ядра О 1-го вомди

0 а-го порядку

• 3-ГО ПОРЯДКУ

Розроблена Хомич Л.В., 2000

Рис. 3. Функціонально-тереторіальна організація берегової зони Одеської

області

навантаження; зміна організації землекористування із збільшенням частіш приватних земель та кількості землекорисгувачів; хаотична забудова узбережжя.

Заходи щодо удосконалення ФТО БЗ включають: оновлення та створення системи нормативно-правового регулюва нь природокористування з врахуванням специфіки функціональних зон; розробку схем зонування, направлених на визначення ділянок цільового використання; забезпечення формування буферних зон між якісно різкими функціональними районами; формування основ для територіального розмежування несумісних господарських функцій, для оптимального поєднання неконфліктних, мало конфліктних вадів діяльності; консервування (створення біосферних вікон, коридорів) ділянок з метою збереження біосферного різноманіття, збільшення їх частки в площі БЗ.

ВИСНОВКИ

1. БЗ Одеської області € специфічним (територіальним) національним ресурсом,

який характеризується: унікальним природно-ресурсним потенціалом

(біосферним, рекреаційним, агрокліматичним, ресурсним ); вигідним ЕГП (транспортно-геогафічним, транзкгиим, прикордонним, контактним); значною атрактивністю (демографічною, господарською); зростанням кількості господарських функцій та їх конкуренції; загостренням проблем використання простору і ресурсів, погіршенням стану довкілля.

2. БЗ є цілісною природно-господарською системою, в якій розвиток акваторії і території є взаємозалежним і взаємопов’язаним.

3. Загальна закономірність ФТО БЗ у зменшенні інтенсивності взаємного впливу суші і моря з віддаленням від берегової лінії та відповідна зміна типів та рівня господарського використання території та акваторії, результатом чого є її ешелону вашш.

4. Функціонально-територіальна організація КЗ являє собою ієрархічно впорядковану сукупність секторів, функціональних смуг, районів, функціональних ядер та інших територіальних елементів, об’єднаних функціональними залежностями і територіальними зв’язками на основі принципу ешелонування контактної зони.

5. Основними дня БЗ е такі принципи функціонально-територіальної організації:

- функціональної організації простору 113 по відношенню до берегової лінії;

- зменшення взаємного впливу суші і моря з віддаленням від зони контакту, що є основою структуризації БЗ відносно берегової лінії;

- формування відносно берегової лінії якісно різних, за типом

природокористування, приморської те. прибережної підаон;

- зміни типу та інтенсивності господарського використання в межах функціональних зон при віддаленні від берега, що є основою структуризації кожної з них;

- найбільшої концентрації населення, господарських функцій, виробництва на відносно вузькій смузі вздовж узбережжя, у максимальній наближеності до контактного фронту суші і моря;

- комплексного врахування природно-географічних особливостей БЗ, які породжують її ешелонуваніи та осередкову концентрацію;

- формування в результант осередкової концентрації функціональних ядер, що за умови більшої сили тяжіння веде до певних деформацій у теоретичній моделі лінійної організації простору БЗ;

- неоднорідності основних параметрів демографічного, господарського навантаження, особливостей ресурсного потенціалу та економіко-географічиого положення уздовж узбережжя зумовлює виділення в межах БЗ різних секторів;

- необхідності проведення функціонального зонування з метою удосконалення територіальної організації та зменшення конфліктності природокористування.

6. Функціональне зонування розглядається нами як один із основних принципів і як метод удосконалення функціонально-територіальної організації БЗ, забезпечення раціонального використання її території та ресурсів в умовах зростання конфліктності та конкурентності господарських функцій.

7. Удосконалення функціонально-територішіьної організації БЗ є одним із основних засобів раціоналізації та оггпшізації природокористування.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:

Монографії:

1. Одеса: місто - агломерація - портово-промисловий комплекс. 1 Авт. колектив: О.Г. Топчієв (керівник), О.І. Полоса, А.Е. Молодецький та ін.; Під заг. ред. О.Г. Топчієва - Одеса: АО БАХВА, 1994. - 360 с.

Особистий внесок автора: розділи XIII, ХІУ (С. 281-320) -2,4 д.а.

2. Географія Одещини: природа, населення, господарство. / Авторський колектив під загальною редакцією О.Г. Топчісва. - Одеса, Астропринт, 1997. - 130 с. Особистій внесок автора: розділ рекреаційний комплекс, карта - рекреаційне господарство Одеської області (С. 59-65) - 0,4 д.а.

Статті:

3. Топчієв О.Г., Полоса О.І, Пузирний П.А, Хомич JLB. Приморські зони України (ресурсний потенціал, пріоритетні функції, територіальна організація). // Укр.гсогр. журнал. -1994. - №1-2 - С. 18-25.

Особистий внесок автора: визначені проблеми, принципи та схема територіальної організації приморських зон України - 0,2 д.а.

4. Хомич Л.В., Плогницкнй С.В. Проблемы создания рекреационного кадастра приморской зоны Одесской области // Екологія міст і рекреаційних зон. 36. ст.

за матеріалами міжн. наук, конф, Pe/J кол.: Андронаті С. А. Бабов K.Д. та ін. -Одеса: Асіропринт, 1998. - С. 197-202. Особистий внесок автора: обгрунтовані перспективи розвитку курортно-рекреаційних районів приморської зони -0,1 д.а.

5. Топчіев О.Г., Хомич Л.В. Єврорегіон «Нижній Дунай»: Пріоритети загальнодержавної політики у прикордонному співробітництві. // Укр. геогр. журнал. - 1999. - №1. - С.32-37. Особистий внесок автора: показана схожість проблем соціально-економічного розвитку України, Молдови, Румунії, визначена мета та задачі функціонування еврорегіопу - 0,2 д.а,

6. Хомич Л.В. Проблеми та перспективи розвитку берегової зони Одеської області. //Географія і сучасність. 36. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Випуск 1. - K.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 1999. С. 166-170. - 0,3 д.а.

7. Куделіна С.Б., Мірошниченко O.A., Уголик К.В., Хомич Л.В., Яворська В.В. Прибережна зона Одеської області: рівень антропогенного навантаження та екологічний стан. І/ Екологічні проблеми Чорного моря: 36. наук. ст. /ОЦНТ1; Ред. кол.: А.М. Андріанов, А.К, Виноградов, Ю.П. Зайцев та ін. - Одеса: ОЦНТІ, 1999. - С. 122-125. Особистий внесок автора: визначити рівень антропогенного навантаження га його диференціація в межах прибережної зони-0,1 д. а.

8. Топчіев ОГ. Хомич Л.В. Проблеми та перспективи розвитку еврорегіону «Ниижній Дунай». // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів Європейської інтеграції. Вип. ХУ / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. М.І. Долішний. Львів - Луцьк, 2С00. - С. 167169. Особистий внесок автора: обгрунтовані пріоритетні напрямки співпраці сторін-учасшіць, визначені основні проблеми розвитку еврорегіону - 0,1 д.а.

Тези доповідей:

9. Топчієв О.Г., Пузирний НА, Хомич Л.В. Проблеми територіальної організації приморської зони Українського Причорномор’я. // Проблеми географії України. Матеріали наукової конф. - Львів, 1994. - С. 108-109. Особистий внесок автора: визначені чинники та риси територіальної організації приморської зони - 0,1 д.а.

10. Мимрин И.В., Хомич Л.В. Историческая преемственность - ведущий фактор перспективного развития г. Одессы. II Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції, присвячено'; 200-річчю міста. - Одеса, 1994. - С.6-8. Особистий внесок автора: показаний вплив фактору економіко-географічпого положення на розвиток міста - 0,1 д.а.

11. Мимрин Й.В., Полоса О.І., Хомич Л.В. Ідея географічного проектування Білгород-Дністровського національного парку // Еколого-економічні проблеми

Дністра. Матеріали міжнар. науково-практичного семінару. - Одеса, 1997. - С. 75-76. Особистій внесок автора: обгрунтовані межі та функціональне

зонування національного парку - 0,05 д.а.

12. Топчієв О.Г., Куделіна С.Б., Хомич Л.В., Яворська В.В. Становлення регіональної політики в Україні: напрямки і пріоритети соціально-економічного розвитку Українського Причорномор’я // Четвертий міжнародний конгрес україністів: Одеса, 26-29 серпня 1999 р. Доповіді та повідомленій. Південь України. Одеса. - Одеса: АстроПринт, 1999. С, 184192. Особистий внесок автора: визначені особливості економіко-географічного положення та територіальної організації господарства регіону Українського Причорномор’я, показана роль приморських зон у розвитку регіону -0,1 д.а.

Анотація

Хомич Л.В. Принципи і методи функціонально-територіальної організації берегової зони Одеської області. - Рукопис.

Дисертація на здоб;птя наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02. - економічна і соціальна географія. - Одеський державний університет ім. 1.1. Мечникова, Одеса, 2000.

Поглиблені та уточнені теоретико-методологічні положення концепції берегових зон відповідно до умов України. Запропоновані критерії встановлення меж і складу берегової зони, розроблені принципи й методи її функціонально-територіальної організації. Дана оцінка демографічної та господарської атрактивності берегової зони. Досліджені основні елементи компонентної, функціональної, територіальної структури берегової зони. Проведене функціональне зонування берегової зони Одеської області. Визначені проблеми, тенденції та напрямки розвитку функціонально-територіальної організації берегової зони Одеської області.

Ключові слова: берегова зона, функціонально-територіальна організація, принципи функціонально-територіальної організації, функціональне зонування, функціональні зони, функціональні райони.

Аннотация

Хомич Л.В. Пршциш и методы функционально-территориальной органгоации береговой зоны Одесской области. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук да специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Одесский государственный университет им. И.И. Мечникова, Одесса, 2000.

В диссертационной работе обобщены, систематизированы и дополнены теоретико-методологические положения концепции береговых зон. Определены основные черты современного развития береговых зон, тенденции изменения их функциональной и территориальной организации. На основании исследоваїпія

процесса формирования концепции береговых зон выделены этапы развития данной концепции.

В качестве объекта исследования была выбрана береговая зона Одесской области, которой свойственны наиболее выраженные, типичные черты развития аналогичных образований. Береговая зона определена как полоса контакта суши и моря, представляющая собой совокупность приморской территории суши и соответствующей прибрежной акватории моря, которые интенсивно влияют друг на друга в природном и хозяйственном отношении и требуют согласованного развития и интегрированного управления. Основным принципом выделения границ БЗ Одесской области является административный подход, что определяется необходимостью разработки и внедрения механизмов интегрированного управления.

Предметом исследования является функционально-территориальная организация береговой зоны Одесской области. Общая методология исследования предполагает выявление закономерностей и особенностей функционально-территориальной организации БЗ на основе исследования взаимодействия и взаимозависимости основных компонентно-структрурных слоев: природно-ресурсного потенциала, экологического состояния среды, населения, хозяйства, инфраструктуры, их территориальной дифференциации относительно береговой линии и в грантах БЗ.

БЗ Одесской области рассматривается как сложный и уникальный общественно-географический объект, со свойственной ему компонентной, функциональной, территориальной структурой. Проведено исследование основных элементов названых видов структур.

В работе проанализированы природно-ресурсные и социальноэкономические факторы формирования функционально-территориальной организации БЗ, разработана соответствующая модель.

С целью выявления уровня демографической и хозяйственной апракгивности представлена сравнительная характеристика БЗ и континентальных районов Одесской области.

С целью выявления приоритетов развития функционально-территориальной организации БЗ предложена схема функционально-отраслевой структуры хозяйства для четырех уровней территориального разделения труда (международного, национального, регионального, локального), осуществлена систематизация хозяйственных функций БЗ с выделением генерализированных функций и их подвидов.

Выявлены основные проблемы современной территориальной организации БЗ, дана им оценка. Сформулированы основные принципы функциональнотерриториальной организации БЗ. Проведено функциональное зонирование

изучаемой территории, выделены основные элементы: функциональные зоны, ядра, районы. •

В диссертационной работе доказано, что БЗ является уникальным национальным ресурсом, который характеризуется: уникальным природноресурсным потенциалом (биосферным, рекреационным, ресурсным); выгодным экономико-географическим положением (транспортно-географическим, транзитным, пограничным, контактным); возрастающей хозяйственной и демографической апрактивностью; увеличением количества и конкуренции хозяйственных функций; обострением проблем использования территории и ресурсов, ухудшением состояния среды.

. Ключевые слова: береговая зона, функционально-территориальная

организация, принципы функционально-территориальной организации, функциональное зонирование, функциональные зоны, функциональные районы.

Summary

Khomych L. V. Principles and methods of functional and territorial organization of Odessa coastal zone. - Manuscript.

Ph. D. Thesis (geographical sciences), speciality 11.00.02 - economic and social geography. - Odessa State University named after I.I. Mechnicov, Odessa, 2000.

Theoretical concept of coastal zone have been worked out in-depth and elaborated on according to Ukraine’s conditions. The criteria of boundary and composition definition of a coastal zore are proposed, principles and methods its functional and territorial organization have been worked out. Demographic and economic attraction of the coastal zone has been evaluated. The main elements of component, functional and territorial structure of the coastal zone have been researched. Functional zoning of Odessa region coastal zone was carried out. There were defined problems, tendencies and ways of development of ftmctional and territorial structure of Odessa coastal zone.

Key words: a coastal zone, functional and territorial organization, principles of functional and territorial organization, ftmctional zoning, functional zones, functional regions.