Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Поверхностные воды Украины и научно-практические основы повышения эффективности их охраны

ВАК РФ 11.00.11, Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов

Автореферат диссертации по теме "Поверхностные воды Украины и научно-практические основы повышения эффективности их охраны"

РГ6 од 2 7 ИЮН 1994

ХАРЮВСЬКИИ ДЕРМБНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису . ГРИЦЕЖО АнатолШ Володимирович

П0ВЕРХНЕВ1 БОДИ УКРА1НИ I НАУКОЮ - ПРАКТИЧН1 ОСНОВИ П1ДВЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ! IX- ОХОРОНИ

П.00.II - Охорона навколишнього середовща та рац!ональне використадая природних ресурс!в

»

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП на здобуття наукового ступеня доктора географi•вдих наук

Харк1в - 1994

ДисертаЩя с рукопис.

Робота виконана в Харк1вському державному ун!верситет1.

Науковий консультант" - доктор географ!чних наук, професор

Некое Володимир Юхимович;

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор географ1чних наук, професор

Горев Леон1д Миколайович; доктор географ!чних наук, професор

Куз1н Олександр Костянтинович; доктор техн!чних наук, професор Шеренкс© 1гор Аркад1йович.

Пров1дна орган!зац1я - Одесъкий гчдрометеоролоИчний 1нститут. •

Захист в!дбудеться ^/^иЯ- 1994 р. о /& годин!

на зас1данн! спеШал!зованоГ вчено!' ради Д.02.02.01 Харк1вського держун1верситету за адресою: 31Ю77, м.Харк!в, м.Свобода, 4

3 дисертащею можна ознайоштися у б1бл1отец1 Харк!вського держун!верситету.

Автореферат роз!сланий "ЗЗ" 1994 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано1'

вчено! ради, д.г.н., професор П.В.Ковальов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность теми . Сучасний стан соц1ально-економ1чного розвитку УкраУни та окремих И peri он!в характеризуемся над-звичайно високим навантаженням на природу. Особливо швидкоплин-но ц1 процеси впливають на води! ресурси, як! найб!льш чутливо реагузоть, i у зв'язку з цим, безперервно зм1нюгь cboY як!сн! характеристики. Все це ставить сусп!лъство в Шлему, i • геогра-фш, зокрема, перед проблемою розробки й лрийаяття нев1дкладних заходов щодо наукового обгрунтування ! в1дпрацшання програм виходу 1з ситуацП, що склалася.

Звичайно, що найб!льш ефективним у Ъир!шенн! шеТ справи було б шдвишення р!вня технологи виробництва, зам!на чи пере-обдаднання виробничих фоцц1в, рЗдке скорочення використання природних pecypciB, зменшення об'ем!в t токсичност! в!дход!в виробництва. Вт!м, де не завдання гесграф!чно'1 науки, але, з 1ншого боку, такий шлях потребуе величезних витрат S не може бути реал1зованим в умовах економ1Чно'1 кризи у терм!ни, обумов-леш ймов1рною еколоПчною катастрофою, що наближаеться.

В той же час, поверхнев! води з давшх час!в були i е об'-ектом досл1дження геогрзфИ', 1 вона не повинна стояти осторонь в!д вир!шення проблеми ix захисту в!д надШрного антропогенного навантаження.

У зв'язку з дим, дуже актуальним е пошук пшях1в i засобгв зниження антропогенного навантаження на природу, що можуть бути запропоноваш { достатньо ефективш в гснукяих умовах. При цьо-му, необх!дно в!ддати перевагу тим засобам, як1 можуть за короткий терм1н дати позитивний ефект, потребують мн1мальних ка-штаяовкладень 1 можуть бути реал!зован! з урахуванням сучасно-го р1вня технолог П.

Досягнення ц1ci мети в означеному аспект! може бути забез-печено шляхом актуал1зац!i географзчних знань 1 доповненням ге-ограф!чно! систеш "поверхнев! води" антропогенно - природною п!дсистемою ■"ст!чн! води" як И нев!д'ешою складовою. Фундаментальною основою такого п!входу е взаемозв'язок географ!i з техшчкими науками, В.С.Преображенеький (1988 р.), П.Г.Шищенко (1988 р.), В.Ю.Некое (1988,1989 p.p.) та 1н. показали конкретн! етапи 1 приклаци розвитку такого взаемозв'язку. Географ!чн!

досл!дження у так!й постанови! питания, базухиись на накопиче-ному, виходять на меж! в!домого в сферу неп1знаного ! неохопле-ного П науковим досв!дом, тим самим збагачуючи теор!ю 1 практику географ!чно!' науки.

. Даш досл!дження е пошуком таких р1шень еколог1чноУ проб-леми - п!двщення ефективност! охорони 1 рац1 онального викори-стання водних ресурс!в завдяки зд1йсненню оперативного контролю ст!чних вод, що надходять на очисн! спорудк, оск!льки в!д ефек-тивно) роботи останн!х зал ежить р!вень )'х впливу на стан повер-хневих вод.

Деяким аспектам ц!еУ проблеми присвячено чикало пращ». Серед них фундаментальными с досл!дження В.В.Волошина, А.П.Гол!-кова, Л.М.Горева, I .О.Горленко, М.Д.Гродзинського, СЛ.Дорогун-. цова, В.В.Кирничного, О.К.Куз!на, А.Б.Курдюма, В,П .Кухаря, С.С.Левк!вського, В.Р.Лозанського, В.Л.Максимчука, Л.Ц.Маслов-сь^р!', В.1 .Пелешенка, Л.Г.Руденка, ГЛ.Швебса, П.Г.Шищенка, ПЛ.Яковенка та 1н. Разом з тим, багато питань з комплексно)' оШнки поверхневих вод УкраУни, 1х охорони 1 рац! онального ви-користання залишаються недостатньо розробленими. Так, зокрема, як!сна оц1нка водких ресурс!в республ1ки ! сьогодн! здШснзо--еться р!зними орган!зашями за р!зними методиками, картограф!ч-не в!дображення як!сного стану поверхневих вод УкраГни також неповне ! знаходиться у розпорошеному стан1.

При цьому як!сний стан водних ресурсов у значн!й м!р! за-лежить в!д р!вня розробки ! зд!йснення водоохоронних заход!в, де, у.свою чергу, 1снуе ряд невиршених питань, у тому числ! ! стосовно оперативного вхшюго контролю складу I властивостей ст!чних вод очисних споруд, що досл!джуеться автором, як не-в1д'ешо'1 частгши поверхневих вод, яка визначае Тх як!сть.

Вивчення фактор!в формування якост! поверхневих вод конче необХ1Дно для отримання об'ективжи' оц!нки стану водних об'ек-т!в ! виявлення основних джерел 1 яроцест, як! виливають на зм!ну 1'х еколог1чного стану.

Вир!шення цШ проблеми у повнШ м!р! в1дпов!дае сучасн1й стратег!чн!й мет! географ!чно1 науки - пошук!в оптимальнее сп!вв1дношень м!ж природою 1 сусп!льством.

Необх!дними умовами у ц!й справ! е визначения пр1сритетшх спедиф!чних речовин, що контрашсйться у природному середовщ!. 1 забезпечення оперативност! контролю, виходячи !з завдань най-

б!льш об'ектишоУ оц!нки сформованого у зв'язку з антропогенним вшивом еколог1чного стану.

Така увага до проблем контролю обумовлена-тим, що в!дсут-шсть I недостатшсть шформацП про стан водних об'етеНв 1 антропогенного вшшву на них е серйозною перешкодою Шдвищення ефективност! водоохоронних заход!в.

У той же час поняття "оперативний контроль", як вид контролю, зустрИаеться у вирШенн! проблеми управл!ння як1стю. при-родних вод у роботах В.О.Знаменського, В.Р.Лозанського, М.1.Львовича 1 1нших автор!в, але при цьому не враховуеться ок-ремий вплив ст!чннх вод.

В останн! роки розпочалася розробка автоматизованих систем контролю ст!чних вод (АСК СВ), що надходять.у водоймища з очи-сних споруд. Проте такий контроль, у зв'язку з 1нерц1йн1стю очиснюс споруд,не може забезпечити своечасне виявлення порушни-к!в режму водокористування, ст^чш вода; яких надходять на очистку,.! не дае шформацп з об'ективно! оц!нки з0итк1в, що зав-цаш конкретними водокористувачами, як водним об'ектам, так 1 £ункщ онуванню очисних споруд.

Таким чином, формуетъся наукова концепц!я даного досл!д-кення, яка базуеться на доц1льност! пол1пшення еколог1чноУ си-руацП шляхом зд1йснення оперативного контролю ст!чних вод, що задходять на очисн! споруди.

Сл1д Шдкреслити, що оперативний контроль ст!чних вод на ЗХ0Д1 в ОЧИСН1 споруди СЬОГОДН1 практично в!дсутн!й.

Виходячи з цього, визначен* мета 1 основш завдання дисер-?ац!йного досл1дження.

Головна мета дано! роботи - шдвищення ефективност! охо-юни 1 рац! онального використання водних ресурс!в завдяки зд!й-:ненню оперативного контролю стччних вод, що надходять на очис-[| споруди, на основ1 географ1чного вивчения якост: поверхневих юд Укра1'ни.

Для досягнення ц!е'1' мети вир!шувались ' так! юновн! завдання ■■

дослхджешя стану, водних об'ект!в-1 антропогенного впливу а них у сучасних умовах з визначенням • еколого-географ!чно1' шнки як1сного стану водних ресурс!в основних р!чок УкраУни 1

пошуком найб!льш адекватно'!' Шлям досл1дження методики оц!нки якост! водних ресурс1в; проведениям класифшацп основних р!чок Укра'1'ни ЗГ1ДН0 з критер! ями якост! 1'х вод 1 визначенням з пози-ц1У еколого- географ1чно!' ощнки ггридатност! водних ресурс1в р!чок Укра'Гни для використання р{сними галузями УУ господарсь-кого комплексу; виэначенням наукових п!дход!в щодо здшснення водоохоронних заход!в;

визначення критер! Iв ощнки ефективност! роботи очисних споруд 1 виб1р щморитетних показншав контролю;

обгрунтування основних вимог стосовно техшчних засоб1в контролю якост! СТ1ЧНИХ вод;

оц1нка 1к$ормативност1 обраного комплексу техшчних засо-б!в контролю;

розробка основних вимог I принцип!в побудови автоматизова-ноУ системи контролю ст!чних вод (АСК СБ), що надходять на очи-сш споруди;

розробка .структури АСК СВ ¡' алгоритму II функщонувания; проведения еколого-теограф!чноУ ощнки ефективност1 розро-бленоУ автоматизовялоУ системи вх!дного контролю ст]чних вод реального об'екту;

розробка рекомендаций щодо практичного влровадження результатов проведених досл!джень I розробленоУ на 'IX основ! ав-томатизованоУ системи вх!дного контролю ст!чних вод.

Об'ект доапдження - геогра$!чна функциональна система "поверхнев1 води" як складова географ}чного середовища.

Предметом дослдаення е захист водних ресурс!в шляхом впровадження у практику водоохорони оперативного вх1дного контролю ст^чних вод очисних споруд.

Обрання територп УкраУни полигоном доопджень дозволяе, з одного боку, охопити анал!зом локальний, рег!ональний та субре-г!ональний р!вш, а з !ншого - довести результата доопдаення до конкретних споживачхв в особ! в!дпов1дних мш!стерств 1 ведомств та IX представшшв на мгсцях. Висунут! головн! завдання дисертац!йноУ роботи визначили УУ структуру. Робота складаеться 13 вступу, п^яти роздШв, списку використаноУ л!тератури I до-датк!в. У першому розд!л! представлен! теоретичн! положения I методика проведеного досл!дження. У другому - м!стяться резуль-

тати досл1дження стану водних ресурс!в поверхневого стоку Укра-Тни \ антропогенного впливу на них у сучасних умовах. В узага-льненому вигляд! представлена еколого-географ!.чна оц!нка водних ресурс!в рИок Укра'Тни за Ух основними басейнами, зд!йснена ранжировка важливих р!чок зг!дно з 1ндексом забрудненост! вод ! проведена оц1ша якомч 1'х водних ресурс!в з позицП ыо;кливого господарського використашя. В результат! обгрунтована необх!д-н!сть зд1йснення оперативного контролю ст1чних вод, що надхо-дять на очистку, як засобу зыиження антропогенного впливу на вода! об'екти 1 п!двищення ефектизност! водоохоронних заход!в. Третш розд!л присвячений розгляду оперативного контролю ст!ч-них вод, де на баз! дослгджень складу ! властивостей стггних ; вод, що надходять на типов! в Шлому по республщ! очисш спо-руди, а також ефективност! роботи очисних споруд, розробляються основш вшоги до техшчних засоб!в контролю ст!чшх вод. Опрашивай! рекомендацП з структури 5 складу комплексу техн!чних засоб^в для конкретно!" систеш контролю. Лог!чнкм продовженням попередяього анализу с четвертей розди, в якому розглядаюгься насл!дки розробки автоматизовано'1 систеш вх!дного контролю ст1чних вод (АСК СБ) на приклад! очисних споруд одного 1з сере-дшх М1ст УкраГни з перевагою прошелово-транспортних функцш -м.1зюму Харк1всько1 область Ця система, що розроблена I запро-ваджена за участю автора, ! е практичним наапдком дисертащйно-го доапдження. Бона забезпечить орган!зац!ю оперативного авто-матизованого контролю складу ! властивостей ст!чних вод очисних споруд як засобу шдвищення ефективност! водоохоронних заход!в. У п'ятому розд!л! виконана еколого-економхчна ощнка ефективност! розробленоТ АСК СВ. У висновках узагальнюються отримаш результата, наведен! пропозшШ щодо тиражування розроблено'Г ав-томатизовано! системи контролю ст!чних вод. У додатках наведено табличний матер!ал про склад ст!чних вод окремих п!дприемств Украхни, ефектившсть роботи очисних споруд, засоби автоматизо-ваного контролю якост! води, що сер!йно випускаються прошело-. в!стю, техн!чне завдання на розробку АСК СВ, програми управлш-ня, збору та обробки даних для ПЕОМ.

Загальний обсяг дкеертацп - 244 стор!нки машинопису, 15 рисунк!в, 26 таблиць.

Дослдаення базуеться на теоретичних ! методолог¡чних по-

ложеннях, наукових кощепщях та принципах, розроблених спец!-ал1стами в галузг географ У, екологп, економ!ки природокорис-тування та сум1жних наук.

На захист виносяться;

сучасний стан поверхневих: вод УкраУни, який склався вна-сл!док антропогенного впливу;

постановка 1 вир1шення проблеми щдвищення ефективност I захисту водних ресурс1В завдяки. здШсненню оперативного контролю ст!чвдх вод, що надходять на очисш споруди;

обгрунтування принцип!в побудови автоматизовано!' система контролю ст1чних вод (АСК СВ) з урахуванням особливостей заз-дань оперативного вх!дного контролю очисних споруд.

Наукова новизна дисе стадийного досл1дження полягае:

у результатах досапдження сучасного стану поверхневих вод Укра']'ни внаслщок антропогенного впливу, в тому числ1, одержан! в узагальненому вигляд!, екалого-географ!чна!' оШнки водних ре-сурс1В основних р!чок Украпш, здшсненш ранжировки важдивих р!чок от!дно 1вдексу забрудненост! вод (13В) I оц!нш якостч !х водних ресурсов з позицп можливого господарського використан-ня;

у вклкленш в географ1чну систему "поверхнев! води" антро-шгешо-природао! п!дсистеш "ст!чш води" як 17 нев1д'емно! складово! 1 тим самим збагачення теорП I практики географ1чно'1 науки;

у постанови.! г виршенн! проблеми шдвищення ефективност1 захисту водних ресурс!в шляхом вт!лення оперативного контролю ст!чних вод, що надходять на очисш споруди;

в обгрунтуваннг принципов побудови автоматизовано! системи контролю ст!чних вод, з урахуванням' особливостей завдань оперативного входного контролю очисних споруд.

Практичне значения роботи. Вироблеш у дисертацГ! теоретична I методичш положения 1 висновки, практичн! рекомендацП можуть бути використаш для науково-обгрунтозаного удосконален-ня системи захисту та охорош поверхневих вод УкраКни в!д антропогенного навантаження завдяки знаниям реального сучасного стану якост! вод р!чок Укра!'ки та шдвищенню ефективкосчм робо-

ти очисних споруд, визначення придатност1 водних pecypciB р!чок УкраУни щодо використання р!зшми галузями У У господарського комплексу, а також удосконалення територ!альноУ орган!зац!У продуктивних сил УкраУни вШюсно водного фактору, розвитку 1 розмИцення р!зних галузей господарства, систем розселення, роз-робок схем 1 техн1ко-економ1чних обгрунтувань з рац!онального використання 1 охорони водних ресурс1в окремих р!чкових басей-н!в ! територ!У держави в ц!лому.

В Шдсумковому виражеш! все означене виде забезпечуе ви-р!шення важливоУ науково-прикладноУ проблеми - пбсилення захис-ту та охорони поверхневих вод УкраУни.

РеалтзаЩя роботи. Результата дисертац!йного досл!дження псикладен! в основу розробки проекту автоматизованого контролю ст1чних вод, що надходять на очисн! споруди м. 1зюму. Харк!всь-коУ облает!, запровадаен1 у плануванн! розвитку систем водо-забезпечення i канал! зацП Харк1вськоУ облает!, а також викори-стан! у формуванн! банку даних для розрахунку платеж1в за заб-руднення навколишнього середовища. Реал!зоваш у науково-досл1дних роботах Всесоюзного науково-досл!дного ¿нституту охорони вод, К 1-646 "Еиб!р метод!в i засоб!в контролю основних компонент is ст!чних вод компресорних станщй маг!стральних га-зопровод!в"; XapKiBCbKoro дерзкун!верситету, 22-90 "Удосконален-ня системи управл!ння використанням i охороною водних ресурс!в Харк!вськоУ облает!", 7-17-02 "Географо- еколог1чн! аспекти ощнки навколишнього природного середовища УкраУни.' Рекоменда-ц!У по оздоровлению р!чок УкраУни" Висновки 1 результати дос-л!дження прийнят! до використання у po6oTi ГоловноУ еколог!чноУ !нспекд!У Шнприрода УкраУни, використан! у комплекс! роб!т на-уково-досл!дного 1нституту теор!У та гстор!У арх!тектури i Miс-тобуд!вництва (НД1Т1АМ) по тем! "Проектування локальних i peri ональних систем екомошторингу першо'У черги СЕМ УкраУни", а такоя у робоч!й програм! УкрНЮВ розробки територ!алызоУ ком-плексноУ схеш охорони природа (ТерКЮП) Харк!вськоУ облает!.

Координац!я досл!джень. Робота виконувалась у в!дпов!дно-ст! з "Державною програмою охорони навколишнього середовища I ращонального використання Щ!иродних pecypciB УкраУни на пер!од до 2005 року", науковою програмою "Розробка системно-

критер!ального анал!зу природно-ресурсного потенциалу, моделi 1 прогнозу його еколопчного стану 1 напрямк!в в1дновлення" (шифр 01931007371).

Аяробашя. OchobhI положения дисертацП допов1далися 1 об-говоравалися на всесоюзна кокференцН "Методолог!я еколог!чно-го нормування" (Хармв, 1930); республ1канському семШар!-нарад! з питань охорони 1 рац!опального використашя водних ре-cypciB (Харк1в, 1990); рег!ональн!й науково-практичшй кон$е-ренцП "Актуаяьн! проблеми удосконалення д!яльност! м1сцевих Рад народних депутатов в умовах перебудови" (Харк1в, 1990); всесоюзШй робочШ нарад! "Проблеми еколого-господарського стану територП 1 складання еколог1чних карт" (Колоша, 1990); всесоюзн1й конференцН "Прилади i системи вим!рювання парамет-piB' навколишнього середовища i продуктов харчування" (Одеса, 1991); всесоюзнШ науково-т ехнi чнi й конферевдП "Проблеми еко-Jiori'i 1 ресурсозабезпечешя" (Черн!вц1, 1991); всесоюзному сим-поз!уш "Комплексний мон!торинг, оптим1зац!я i прогноз стану природного середовища" (Верхневмля, 1991); реИональнШ еколо-ПчнШ виставц1-сем1нар1 (Харк1в, 1992); науков1й конференцП "ПроОлемш напрямки у географ!I" (Ч!та, 1992); Укратно -Шмець-кому симпоз1ум! "Безпечне поводження з еколог!чно- шк!дливими речовинами у виробнщтв!" (Харк1в, 1993); всеукра'ШськШ науко-во-практичн1й конференцп "Принципи кодиф!кацП законодавства Украхни" (Харк!в, 1993); м1жрег}ональнШ науково-практичшй конференцп "Peri они в незалбкнш Украш!: пошук стратеги оптимального розвитку" (XapKiB,1992).

ПуфЛкацП. По тем! дисертацП автором опубл!ковано 28 ро-б!т, у тому числ! дв! монографП, одна з яккх колективна, два навчальних пособника, одна методична розробка.

OCHOBHI ПОЛОЖЕНИЯ 1 ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦП

1. В Mipy розвитку господарськоГ atmbuocTi, сусШльство ставить перед географ!еж, як наукою, завдання, як1 потребують все б!льш глибокого знания з об'екту досл!дження.

Не вдаючись у дискус!ю, що тривае протягом довгого часу, з предмету географ!Т (з цього приводу е багато роб!т), концептI

П

взаемодЛ природа ! сусп!льства, як! мають для географ!* виклю-чно важяиве значения (роботи таких географ!в як Е.Б.Алаев, В.О.Анучин, ¡.П.Герасимов, С.В.Колесников, В.С.Преображенський, Ю.С.Саушк!н, А.IЛистобаев, О.Г.Шегенур та !н.), а також, вихо-дячи з теш дисертацШкл роботи, об'ектом даного досл!дження виступають поверхнев! води - як нев!д'е;мна складова частина ге-ограф!чного середовища.

Склад 1 властивост! сучаених р!чкових вод формуються вна-сл1док взаемодГ/ р1зних природних 1 антропогенных процес!в, як1 прот!кзють одночасно як на водозбор!, так 1 у сам1й р!чц!. Як в1дм1тив В.1 . Вернадской (1960 р.), людська д!яльшсть, що пе~ ретворветься у все б!льш геох1м!чний фактор, призводить до фор-мування у б!осфер! новмх, так названих "культурних" вод. Зви-чайно, що склад таких вод моде дуже в!др1знятися в!д складу "незайманих" природних вод, що ¿снують на земл! сотш рок!в.

Базуючись на запропонованих тлумаченнях, а також, еиходячи з ф!лософськоУ трактовки поняття об'екту 1 предмету досл!дження 1 взаемозв'язку м!ж ниш, можа констатувати, що сане вшивом на стан ст1чних вод через Шдвищення ефективност! роботи очис-них споруд можна досягти б!льш ефективного захисту поверхневих вод 1, перш за все, завдяки впровадженню у практику водсюхорони оперативного контролю ст!чних вод, що надходять на очистку.

Виходячи з прийнятого наш положения, зг!дно якому поверхнев! води (як складова географ!чного середовища) розглядаються як об'ект дослдаення, а ?х охорона, у т.ч. оперативний вххдний контроль ст1чних вод - як предает дослгдаення, у виконанШ ди-серташйн!й робот! використан! техн!КО-економ!чн! розрахунки, а також науково- досл!дний апарат, що знайшов широке використання у географ!чн!й науц!. Стосовно метод1В, у робот! знайши використання: картограф!чний, пор!вняльно-описовий, математичний 1 системний.

Розробка метод!в оШнки якост! вод за доломогозо умовних показншаз, що комплексно враховують р!зн! ачастивост! поверх-невих вод, е одн!ею з складних проблем, над якими працюе багато

Д0СЛ1ДКИК1В.

Проблема комплексних ощнок е виключно важпивою, яка пот-ребус одночасного врахування найр13номан!тшшх властивостей водного об'екту. У нин!шн!й час ч1тко простежусться, з одного боку, иосилення диференщацП' проблеми комплексних ощнок з ме-

тою 61льш детального вивчення 1х складових, що характеризуют^ як!сть води з окреыих показник1в, а, з 1ншого боку, - !нтегра-ц1я цих складових, яка дозволяе одержати обгрунтован! викладки про як!сть води в Шлому. У зв'язку з цим в1дэначають дв! груш метод!в, як! р!зняться м1ж собою, у першу чергу, за принципом Ух розробки. До першо! групп в!дносяться метода, як! дозволяюсь 01д1нити як1сть вод у вигляд! набору р!зних характеристик, що дазоть оШнку якост! вод за Пдрох1м1чниш, м1кроб!олог1чними ! г!дролог!чними показниками.'У той же час вони не даоть однозначно! оц!нки якост! вод 1 в!дносять один ! той же стан водних об'ект1в з окремих показник!в до р1зних клас!в забрудненост!. Неможлив1сть в!днесення розглянутого стану води водного об'екту до певного класу забрудненост! обмежуе лшроке розповсвдження цих метод!в у практиянШ робот!.

До друго'1 груш метод!в вшюсяться метода, як! позволять однозначно од!нити яюсть вод. Незважаючи на те, що н1яке оди-ничне число не може передати всю шформащю про складну ! бага-токомпонентну систему, якою е поверхнев! води, ц! метода доз-воляють вир!шувати р!зн! завдання но встановленшэ р1Вню забрудненост! у просторово-часовому аспект! I тгриймати однозначн! решения у р!зних водоохоронних ситуад!ях.

Нормативи якост! поверхневих вод з лозицП еколог^чного благополуччя у свШ час були розроблен1 Нарадою кер1вник1в во-догосподарських оргаШв краГн-член!в Ради економ!чно1' взаемодо-помоги (РЕВ), як! можуть' об'ективно в!дображати досл!дницьку проблему. Проте, стосовно даного доопдження, показову оц!нку якост! водних об'ошв можна отримати, якщо використати узага-льнений критер!й~ 1ндекс забрудненост! вод (13В>. Цей показник ! обрано для подальшого досл!дження поверхневих вод УкраУни.

У той же час, для одержання вичерпно!' в!дпов!д! на питания щждатност! води для конкретних водокористувач!в, вимоги яких до води ! присутност1 у н!й тих чи !нших 1нгред!ент!в р!зко в!др!зшшгься, доц!льно використати методику краШ-член!в РЕВ.

2. Водогосподарський комплекс (ВГК) включае у свШ склад р1чки, озера, водосховвда, споруди I комун1кацП з територ!аль-ного (мтжбасейнового) перерозпод!лу вод та 1н. Як природа!, так 1 штучн! водн! об'екти е важливими елементачи географ!чного се-редовища, що т! сно пов'язан! з 1ншиш компонентами географ!чноХ оболонки.

Оск!льки водш ресурси виступають як валошвий, фактор розвитку 1 розм!щення окремих галузей промисловост!, с!льського господарства, транспорту та !нших користувач1в води, модаа стверджувати доц!льн!сть 1 певний !нтерес подальших досл1дженъ у цьому напрямку.

Поверхневий ст!к республ!ки характеризуемся значною не-р1вном1рн1стю у час! 1 простор! (рис.1), що потребуе його сезонного, а у ряд1 випадк(в, - багатор!чного регулквання. При цьому водогосподарський баланс (ВГБ) Укра'/ни позитивний. його сальдо (Б), яке розраховане по формул!:

Б = V + И - О

сьогодн! становить 57405 млн.м3/р!к, де

V - ресурси поверхневого стоку шсцевого формування,

И - транзитний ст!к,

О - заб!р вода на господарсько-побутов1 потреби (разом з . безповоротними втратачи).

1з поверхневих воднюс джерел щор!чно забираеться 33 % су-марного стоку ус!х р1чок Украпш (з урахуванням зовн!шнього р!-чного притоку) 1 б1ля 57 % всього об'ему поверхневого стоку М1Сцевого формування.

Величина впливу к!лькост! води, яка забираеться !з р!чок на господарськ1 3 побутов! потреби,залезть» в основному, в!д двох фактор!в - величини безпосередньо'! кыькост! води, що забираеться, 1 водност! р!чок. 0ск!льки у просторовому аспект! щ фактори, як правило, за свогм визначенням д!аметрально протиле-жн!, склались суттев! територ!альш в!дм!нност! у ступен! вико-ристання водних ресурс!в р!чок (рис 2).

Наведен! обставини, а також складна взаемод!я природних 1 антропогенных фактор!в, як1 Д1ють досить тривало на водн! об'-екти, призвели до того, шо до тетер!шнього часу на територП УкраТни сформувалися певш типи г!дрох1м!чного складу вод.

Розрахунок 13В основних р1чкових систем Укра1ни ! складан-ня карти класиф1кацП р!чок з г!дрох!м!чних показник!в.(рис. 3) дозволяв зробйти сл!дуюч! висновки.

В ц!лому, розпод!л клас!в якост! поверхневих вод на територП' УкраГни в!дпов!дае зональним законом!рностям, за винятком район!в п!двшценого антропогенного навантаження.

bíc.;¿. Водай ресурси поверхневого стоку Украуни i стан ïx використання

í*-»^ ßpydHafV} I—-—I дуже 5рудна ( V! )

надзбичайно трудна I VU )

Р1чки переважно! часкам територП Укра!ни в1дносяться до третього класу яхост1.

Найб!льш забрудненими (четвертий клас 1 вище), внаслщок п1дввде*ного антропогенного навантаження, е басейни р!чок С1вет рського Д1нця, Приазов'я, окремI дглянки басейн!в р!чок Зах1Д-ного Бугу, Тиеи, ДШпра, пересихаюч! р!чки Причорноморсько! степно! зони.

Незважаючи на значне забруднення, велика к!льк!сть водоко-ристувач!в ггродовжують скид у вода] об'екти забруднених або не-достатньо очищения ст!чних вод.

■ Лередбачаетъся, що до 1995' року, як 1 раньше, близько 500 шдцрнемств чорно'1 металургп, легко!' та харчово! промисловос-Т1, Юбм}ських канал 1зац1й будуть скидати у водойми близько 4 млрд.М3/'р1к забруднених сток {в { працгаатимуть неефективно б1льше 50 % очисних споруд.

Б$ективн1сть роботи очисних споруд значною м!рою залежить в!д дотримання користувачами, особливо промисловими Шдприемст-вами, техшчних вимог на склад 1 режим скиду стрпвк вод у канал! защйну мережу.

Леревищення об'емхв ст!чних вод, що надходять на очистку, наявн!сть у них токсичних речовин, п'ерш за все солей важких ме-•тал1в, порушують процеси очистки. У ряд1 випадк{в, коли наяв-Шсть токсичних речовин досягае граничних значень, можливий по-вний вих!д 1з ладу б1олог1чних очисних споруд 1 нанесення шкоди навколишьому середовищу.

Звичайно, для оптщпзацн умов експяуатацП очисних споруд сл1д мати оперативну ¡нформацш про склад 1 властивост! ст!чних вод, що надходять на очистку.

У зв'язку з цим виникае необх!дшсть I доц!льн1сть р!шення оперативного контролю ет1чних вед, що надходять на очистку, як засобу Шдвищення ефективност! роботи очисних споруд I зниження антропогенного Епливу на водн! об'екти.

3. 1снуюч1 системи мон!торингу у тш чи 1нш!й м1р1 забез-печують одержання шформац!! про стан водних об'ектгв, прот'е принщшово не можуть дати оперативно! 1нформацГ! для прийняття р! шень, що спрямоваш на зменшення або локал1зад!ю нвддливого впливу, залоб!гти авар!йних ситуацШ.

У ряд! кра!н, у тому числ1 1 колишньому СРСР, а сьогодн! в кра!нах СНД, зд1йснзовалися 1 здШсншгься спроби автоматизувати

Т"7

оперативник контроль вод за рахунок упровадження автоматичних анал!затор1в компонентного складу 1 узагальнених показник!в природних 1 ст!чних вод, проте, практика показала, що такий шлях вир!шення проблеми оперативного контролю вод неоптимальний з ряду причин, особливо у зв'язку з спецкф!кою контролю ст1чних вод. Ст!чн! води, як об'ект контролю являють собою багатоком-понентне, часто агресивне 1 забруднене механ1чними дом!шкаш середовище, що швидко зм1нюеться к1льк1сно ! як!сно. Це обумов-люе особлив! вимоги до системи пробоп(дготовки 1 до датчик!в анал!затор$в.

Сукупн1сть засоб!в приладного забезпечення автоматичних систем контролю (АСК) повинна задовольняти вимоги, виконання яюах забезпечить функц!онуваяня АСК. Зпдно теорП функШональ-но- варт!оного анал!зу (ФВА), 'функц!!' системи в!дображалися у вигляд! !ерарх!чноТ структур*?, яка утворена у результат! деком-позицП функцШ, що забезпечен! системою в ц!лому, до р!вня ок-ремих техн!чних засоб!в, блок!в, вузлгв ! окремих елемент!в. 3 проведениям анаягзу розглядалися певя! вимоги, як! були пред'- » явлен! окремим техшчним засобам, а саме: економ!чн!, метрологии!, техн!чн!, вимоги над!йност! та патентно-правов! показни-ки. У результат! обгрунтовано наб1р прЮритетних показник1в ! метод!в '¡'х контролю як бази створювання автоматичних анал!зато-ргв ! сигнал!затор!в.

Для пор!вняльно'1 оЩнки комплексу техн5чних засоб1в контролю (КТЗ) р1зного складу з однаковими функщ онаяьними можяиво-стями, а також для опттизацп складу комплексу з урахуванням обмежувальних умов, використовувалось матричне моделювання, а саме побудована функщ ональна матрипя ( М ),

М =

ии т12 т13 •• »11

ИВ1 т22 И23 •• га21

т31 т32 газз .. и31

тп,1 т тЗ шгаз •• Шт1

( I )

в як1й Г! рядкам в1дпов!дають техшчнз засобм, а стовпцям - пара-метри контролю.

тс,

:

Значения элемент?в матриц! визначались по правилу:

(1 - ямдо к - й техн!чний зас!б може бути використаний для контролю 1-го показтка ( 2 )

О - у протилежному випадку

к = 1, г, : 1=1, 2.....т.

Визначення значения га дае можяжнсть вирахувати параме-три матриц! ( И ), як! е об'ективними ощнками доскональност! структури даного вар!анту побудови (даного набору) комплексу техн!чних засоб1в. Ш параметра визначаються сп1вв1дношеннями;

=

дк

| И 1к

к = 1 ,г

( 3 )

. ,1 ; 1 = 1 ,2.....т.

к

де 5к - сума елемент!в рядка, яка визначае число параметр!в, що можуть бути проконтрольоваш з використанням к - го техн!чного засову;

Б— сума елемент1в стовпця, яка показуе число техшчних засоб!в, що можуть бути використан! для контролю 1-го параметру дано! структури комплексу техн!чних засоб!в,

ОЩнка !нформац!йного I структурного надм!ру р!зних-вар1а-нт!в формування КТЗ зд!йснюеться зг!дно з формулами:

1 СпО

нксо

5кСО

к кСО

1С и 3

2 э со

кС1 эк

о Sj.cn ^ сп=-и>дг~^- ; Дк СП

Нк , Н± - структурна та !нформац!йна ентроп!я даного комплексу техн!чнйх засоб!в заданого набору контро-льованих показник!в, В1ДП0В1ДН0;

Д^, Д1 - структуркий та 1нформашйний надапр комплексу;

Б к с 13 - значения сум рядкових 1 стовпцевих елемент!в функционально!' матриц! ( и ), яка визначена сп!вв!д-ношеннями (3).

Все це дае змогу стверджувати, що видзлення пр1оритетних показник!в контролю, доведения 1'х к!лькост! до доетатнього м1-н!муму дозволяють створити комплекс техн!чних засоб!в для контролю ст!чних вод, що надходять на очисШ споруда.

4. Забезпечешя можливост! прийняття своечасних 1 адекват-них антропогенному впливу заходЗв, в^носно збереження працез-датност! очисних споруд 1 охорони вод, потребують орган!зацП' 1 розвитку оперативно! системи контролю ст!чних вод, перш за все. промислових Шдприемств, тобто побудови автоматизованих систем контролю ст!чних вод (АСК СВ), Основною передумовою побудови АСК СВ е наявнзсть автоматичних засобЗв контролю ст1чних вод ! можливють автоматизацП Шформащйних процес!в, АСК СВ спрошуе процеси ф1ксацП даних контролю, пол!пшуе збер!гання Знформац!I 1 прискорюе пошук ! групування необх!дних даних. Автоматизована сжтещ вх1 дного контролю ст!чних вод очисних■споруд призначена для автоматизованого контролю об'сму складу 1 властивостей ст1-чних вод I подання сигнал!в про порушення установлених норм водов 1дведення.

Метою побудови АСК СВ е забезпечення можливост! управл1ння роботою очисних споруд на баз! 1нформацП, яка отримана у реальному масштаб! часу, з к!лькос?1, складу ! властивостей ст!чних вод, що надходять на очистку. Одночасно досягаеться пол1пшення еколог1чного стану у рег!ок! за рахунок своечасного забезпечен-

н .СП

= I- - , де

нксп

ня природоохоронних оргаа1в 1 водсхорис?увач!в достоэ!рною 1нфор~ мац!ею про склад 1 властивосг! ст!чних вод, що надходять на очистку, для прийняття р!шення щодо зм!ни режиму водокористування.

Кр!м цього, наявн!сть достов!рно)' !нформацП про к!льк!сть ст1чних вод I концентрацию забруднхяочмх речовин окремих водоко-ристувач!в дае можлив!сть в!рог1дно)' оШнки 1х внеску до антропогенного вшшву на водн! об'екти ! в!дпов!дш-!х цьому внеску економ!чних та !нших санкшй.

3 метою вир!шення завдань, що покладен! на систему контролю, побудова АСК СВ зд!йснквалася з урахувзнням таких-принцип1в 1 вимог:

ЛСК СВ поеднуе оперативний контроль з використанням авто-матичних ! автоматизованих прилад!В 1 лабораторный контроль з вщбором проб за умови злагодженого алгорйтму !'х функц! онуван-ня;

оперативней контроль базусться на граничному контроя1 па-. раметр!в ст!чних вод, як! задан! за допомогою автоматичних си-гнал!затор!в ! автоанал!затор!в;

виб!р аншптичних метод!в контролю, в!дпов!дшс( техшчних засоб1В ! методик анал1зу визначаеться складом параметр!з ст!ч-Ш5Х вод, що контрсшаються, 1 умовами функц!онування;

автоматичне формування I подання сигнал!в про властивост! ст1чних вод щодо кожного приладу контролю ! системи в ц!лому здзйснюеться у реальному масштаб! часу;

АСК СВ е системою, яка розвиваеться, нарощуеться як за раху-нок зб!льшення к1лькост1 приладхв контролю, так I за рахунок зам1ни морально застар!лих прилад!в новими, або оснащения системи контролю допош'жними засобами контролю, що призначен! для розв'язання ще невиршэних завдань контролю.

АСК СВ' функщ онус шлодобово, з вимкненням окремих прила-д!в контролю на пер!од ремонту ! в!дключенням вс!е! системи на пер1од проведения П1вр1чних регламентних роб!т;

АСК СВ е автономною системою контролю ст!чних вод з можли-в!стю п!дключення канал!в обм!ну !нформац!ею з !ншими системами контролю;

зб1р !нформащ'1 з прилад!в контролю асинхронно-синхронний, тобто передбачаеться синхронний зб!р (пер!одичний - через в!д-повшп штервали ! непер!одичний - за вимогою оператора) по команд! з алгоритму управл!ння ! асинхронний - за сигналом з

лриладу, коли перевищено встановлене значения параметру, що ко-нтролюеться;

АСК СБ забезпечуе збереження 1нформацГ! на строк не менше одного року.

На основ1 запропонованих принцип!в 1 вимог, побудована АСК СВ очисних споруд мЛзюму Харк1вськоУ облает!, структурна схема яко! наведена на рис.4.

5. Проведена еколого-економ!чна оц!нка орган! зацП автома-тизовано!' системи вх!дного контролю очисних споруд мЛзваму Хар-к!всько1 облает! з урахуванням двох И функц!й - ф!скальной i технолог! чно!' - показала, що еколог!чний ефект у вигляд! зни-ження забрудненост! р!чки С1верський Д!нець, який виражений в сум! попередженого збитку, у ц!нах 1990 року склав б!ля 150 тис.крб. у перший piK запровадження ! зб1льшуеться у наступи! до 450 тис.крб. У той же час, прибуток Гзюмського виробничого управл!ння водопров!дно- канал! зашйного господарства за раху-ной правильного розрахунку плателив зб!льшиться приблизно-на 350 тис.крб. на р!к.

Таким чином, у ход1 дисертащ иного досл!дження виконана еколого-географ1чна ошнка поверхневих вод УкраТни, зг!дно яко'1', розпод!л класЗв якос-Ti поверхневих вод на територ!!' республики в1дпов1дае зональним законом!рностям, за винятком район! в надзвичайно високого антропогенного навантаження. При цьо-му визначено ш!сть клас!в hkocti вод. Р!чки першого класу якос-т! в Укра1н1 в!дсутш. Дослдаено сучасний стан водокористуван-ня, який показав нер!вном!рн!сть його розпод1лення на протяз1 року. В ряд! випадк!в потреби у вод1 не забезпечуються природ-ними ресурсами р!чкових вод. Виконано просторовий анал!з госпо-дарського використання водних pecypclB, а також проведена оц!н-ка якост! поверхневих вод Украши з иозицП Yx придатност! для зрошення i використання у тваринництв!.

Отже, у конкретних умовах, як! склалися, е нагальна потреба- прийняття терм!новгос заход!в щодо пол!пшення еколог!чного стану, перш за все, пшяхом зниження антропогенного навантаження на вода! ресурси завдяки шдвищенню ефективност1 роботи очисних споруд, оск1льки, як встановлено у ход! досл!дження, значна доля забруднень потрапляе у водш об'екти з причини неефектив-но! роботи систем по очистш ст!чних вод.

Одним 1з засоб!в пол!пшення роботи очисних споруд с стаб!-

оо

г-Л-

Рис. 4. Структурна схема ЙСК СВ м. 1зюну Харювсько! област1

л!зац!я шлькост! (зниження коефЩЮТту погодинно! нер!вном1р-ност! надходження ст!чних вод) 1 складу забруднень у ст1чяих водах, що надходять на очистку.

Для реал!зац!1 означеного проведена оц!нка причин незадо-виьно'! роботи очисних споруд, внасл!док яко! виявлена надзви-чайна недостатн!сть шформаци про к1льк1сть, склад 3 властиво-ст! ст!чних вод, що надходять на очисш споруди. Показано, що значно!' шкоди завдае зал!знення д!еI 1нформацП у зв'язку з в!дсутн!стю автоматичшсс засоб1в контролю. Бсе.це робить немож-ливим оперативне управл}ння процесаш очистки.

Доведена необх!дн!сть розробки 1 запровадження автоматизо-ваних систем контролю к!лькост!, складу 1 властивостей ст!чних вод, що надходять на очисн! споруди. Для оптимГзацГ! запропоно-вано!" системи, прискорення 'ГГ запровадження, визначеш пр!ори-тетш показники першочергового автоматизованого контролю з ура-хуванням шк!дливого впливу спчшх вод на життеспромош!сть м1-кроорган1зм!в б!олог1чних очисних споруд, а саме: солей важких метал1Ь, таких як мщь, шкель, хром, цинк, зал1зо, а також амошю, штрат!в, Шнеральних ортофосфатхв, !ошв кальщю { магн!ю.

Розроблеш основн! вимоги щодо автоматичних засоб!в контролю цих показник!в, у т.ч. економ!чн!, метрологIчн!, техшч-н1, вимоги над!йностг та патентно-правов! показники.

На основ! анал!зу сер!йяих засоб!в контролю ! вщцлення тгр! оритетних показнишв контролю, запропонований комплекс тех-н1чних. засоб!в оперативного контролю ст!чних вод, що надходять на очистку.

За допомогою оц!нки !нформативност! р!зних вар!ант!в ком-плекслв техн1чних засоб!в контролю здШснено виб!р складу оптимального комплексу для реального об'екту.

.Встановлено, що у зв'язку з необхгдшетю содержания шфор-ыацП у реальному масштаб! часу, комплекс засоб1в контролю повинен функШонувати у склад! АСК СВ на вход! очисних споруд.

Мета ! завдання побудови такоЗГ системи полягають, перш за все, у забезпеченн! ыожлтост! уггравл!ння роботою очисних споруд на баз! оперативно'! шформацИ, що генеруеться системою. Одночасно досягаеться стаб!л!зац!я, а пот 1м ! полтшення еколо-Пчного стану у реПон! за рахунок вчасного забезлечення приро-доохоронних орган!в ! водокористувач1в в1рог!дною !нфор^ац!сю

?Л

про 1альк1сть, склад 1 властивоси ст!чних вод, що надходять в!д водскористувач 1в, для прийняття р!шення щодо зм!ни режиму водокористування. Кр1м цього, означена 1нформац1я може бути ви-користана для достов1рноУ ощнки внеску водокористувач!в у за-бруднення водних об'еклчв I визначення в1дпов!дних цьому внеску еконоШчних та 1нших санкщй.

Розроблен! основн! вимоги щодо побудови 1 структури авто-матизованоУ системи вх!дного контролю ст!чких вод, комплексний алгоритм И функщонування з застосуванням ПЕШ, як! реалгзова-Н1 на конкретному об'ект! - очисних спорудах мЛзюму Харк1всь-коУ облает 1.

Проведена еколого-еконошчна оц!нка ефективностх розробле-ноУ АСК СБ очисних споруд, а також вшфнана ощнка якост! по-верхневих вод УкраУни, дали можливзсть розробити пропознщУ щодо першочерговост! заправадження оперативного входного контролю ст1чних вод, як засобу Шдвшдення ефективност! охорони водних ресурслв республ!ки.

Отркмаш результата дозволили науково обгрунтувати удоско-налення системи захисту та охорони поверхневих вод УкраУни Ыд антропогенного навантаження. Фундаментальною основою його стали насл!дки дисертащйного доелгдаення щодо сучасного стану якост! вод р1чок республики та Шдвищення ефективност! робота очисних споруд шляхом впровадження оперативного контролю ст!чнпх вод, що надходять на очистку.

Розроблена система дае можяжисть удосконалити територ!-альну орган! заШю продуктивних сил УкраУни в!дносно водного фактору, а також оптим!зувати схеми 1 техшко-економ!чн! обгрун-тування з ращ онального використання 1 охорони водних ресурсов окремих р!чних басейшв 1 територП" держави в ц!лому.

3 Шдсумковому вираженн!, все означене вище забезпечуе ви-ршення важливоУ науково-прикладноУ проблема - посилення захисту та охорони поверхневих вод УкраУни.

ОСНОВШ ПУБЛ1КАШ1 ПО ТЕШ ДЙСЕРТАЦП.

МонографГУ та навчальн! пос!бники

1. Харьковская область. Харьков: Оригинал, 1993. - 127 с. ( соавтора А.П. Голиков, В.Е. Некое и др. ).

2. Поверхностные воды Украины и научно-практические основы повышения эффективности их охраны. Харьков: Оригинал,1994. -142 с.

3. Р}дний край. Харк1в: Основа, 1994. - 582 с. (сШвавтори 1.Ф.Прокопенко, Т.0.Гр1нченко та 1н.).

Статт! та тези допов!дей

4. Водные ресурсы Харьковской области и некоторые аспекты улучшения их состояния и охраны // Основы управления охраной вод: Сб. науч. тр. / ВНИИВО, Харьков, 1990. - С. 21- 26.

5. Охрана окружающей среды и природоохранное законодательство // Актуальные проблемы совершенствования деятельности местных Советов народных депутатов в условиях перестройки: Кр.тез.докл. и научн.конф. Харьков, 1990. - С. 147-148.

6. Некоторые аспекты организации входного контроля очистных сооружений //Сохранение и восстановление внутренних водоемов и рек при водохозяйственном строительстве-. Сб.науч.тр./ Со-юзводггроект, М., 1991.

7. Принципы формирования комплекса технических средств оптимизированного состава для контроля объектов окружающей среды //Приборы и системы измерений параметров окружающей среды и продуктов питания: Тез.докл.всесоюзн.конф. Одесса, 1991. (соавтор С.В.Антонов).

8. Опыт эколого-эконошческого районирования по состоянию окружающей среды //Мет од слог, эколог, нормирования. Ч.П. Проблемы оценки антропогенного влияния на экосистемы: Тез. докл. всесоюзн. конф. Харьков, 1990. - С.180 - 181. (соавторы И.В.Па-нченко, Ji.Г.Чернега).

9. Банк данных для оценки экологического состояния и составления карт экологических ситуаций административной области //Конструкт, задачи ландшафгно-экологических исследований: Тез. докл.всесоюзн.конф., Коломна, М., 1990. - С.50 - 52. (соавт. И.К.Жемерова).

10. Опыт формирования региональной зкоинформащонной системы // Проблемы экологии и ресурсосбережение: Тез.докл.всесоюзн.конф., Черновцы, 1990.- С.З - 4. (соавт. И.В.Данченко, Л.Г.Чернега).

11. Географические аспекты водохозяйственной проблемы Ха-

рьковской области // Современные направления географических исследований: СО.научн.тр. / ХГУ, Харьков, 1991. - С.77 - 84.(соавтор А.П.Голикоз)

12. Опыт экологического картографирования территории административной области // Комплексный мониторинг и практика: Тез докл.всесоюзн.сшп. Верхневолье, М., 1991. - С.180 - 182. (соавторы Б.И.Кочуров, И.К.¡Кемерова).

13. Эколого-медицинские исследования при оценке экологической безопасности // Проблемное направление в географии: Тез.докл.научн.конф. Чита, 1992. С.153 - 155. (соавторы И.К.Жемерова, С.Б.Павлов).

14. . Проблема утилизации промышленных отходов и пути ее решения в Харьковской области // Безопасное обращение с экологически вредными веществами в производстве: Матер.украино-германского симпоз. Харьков, 1993. - С.280 - 286.

15. Региональные аспекты повышения эффективности водоохранных мероприятий в условиях Украины // РеПональн! проблеми природокористування та екологП' в Укра'Гн! : Тез.доп.м!жрег .наук-практич.конф. XapKiB, 1994. - С.87 - 88.

16. Концепция территориальной комплексной схемы охраны природы Харьковской области // РеПональн! лроблеми природокористування та екологП в Укра'Гн!: Тез.доп.м!жрег.наук.практич. конф. Харк!в, 1994. - С.146 - 147. (соавторы Е.Л.Макаровский, О.В.Рыбалова).

В!дпов1дальний випусковий А.П.Г\шков

Шдп. до друку.20*05.94. ФорматПашр тип. Друк офсетний. Умовн.-друк. арк. 1,5. Умовн. фарбо-в1дб. 1,8. Облпс - вид. арк. 1,5. Тир. 100.

Харкгвський державний автомобгльно-дорожний тех^чкий

ушверситет 310С78,- XapKÏB, вул. Петровського, 25

?J