Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему
Плавнево-литоральные фитосистемы Северного Причерноморья
ВАК РФ 03.00.05, Ботаника
Автореферат диссертации по теме "Плавнево-литоральные фитосистемы Северного Причерноморья"
АКЛДШ1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТМТУТ Б0ТАН1КИ 1м.М.ГД0Л0ДН0Г0
ДУЕИНА ДМИТРО ВАСЖЬОШЧ
ПЛАШЕБО-ЛIТОРАЛБН1 Ф1ТОСИСТЕШ ПШ1ЧНОГО ПРИЧОШШОР'Я
03.00.05 - <5отан1ка
АВТОРЕФЕРАТ
- дясертац!'/ на здобуття вченого сгупеня доктора б!олог!чних наук
Ки1Е в - 1992
Робота виконана у в1дд1л! геоботан!ки 1нституту боган!ки 1м.М.Г.Холодного АН УкраКни
Науковий консультант - академ!к АН Украина Ю.Р.ШЕЛЯГ-СОССНКО
0ф1ц1Ян1 опоненти: доктор б1олог1чнюс наук,7 професор 1.М.ГРИГ0РА
доктор <51блог1чних наук, заслужений д1яч науки Укра*ни, професор Д.М.Д0БР0ЧА6ВА
доктор б1олог!чних наук 0.1.МЕРЕЕКО'
Пров1дна у.станова - Херсопський державний пе.дагог1чниЯ 1нститут 1м.Н.К.Крупоько¥
Захист в1д<5удеться ЛЦСюОкЯ^А 1992 р. 0 год.
на зас{данн1 спец1ал1зовано¥ Вчено* рада Д 016.52.01 по захисту дасертац!й на здобуття вченого ступени доктора 61олог1ших наук в 1нститут1 ботан!ки 1м.М.Г.Холодного АН УкраУнк за 8дресою; 252601 КиКв - МСП-1, вул.Рвп1на, 2
1з дасертац!ею можна ознайомитися у б1бл1отец! I нети ту ту ботан!ки 1м.Г,!.Г.Холодного АН УкраУни /и.КиХв, вул;Велика Житомирська, 28/
Автореферат роз!сланий
«АН" ОН-ОЗ/ьна 1992 р>
Вменяй секретар спёц1ал1зовано! Вчено! ради кандидат б1олог1чних наук
1.Л.Навроцька
РОССИЙСКАЯ ,
ГПГ-/ ' Г' Л '--• 4
' ' —1 «/ 11
Атуальн^сть теми. В епоху глсбальних еколопчних кзтастроф азтотрофка, геохплчна. ресурсна, екокомшна. демограйичка. национальна та багато шейх Ф^лкшй рослинкого покриву набуваетгь вирипального значения для подалызого »скувэяня 1 зиживанкя людс-тва 1 ставлять у ряд нзЛбьтьш актуальных проблему В1ДИОЕлення Яого шшфункшонально! бюсФерно! роль Сказане стосуеться 1 рослинносп плавнево-л1торальних геосистем. Сьогодш ш ушкальн! природа утворення, як з огляду асторп виникнзння, становления та розз:;тку, так 1 структури та функционально! ролх, опинилися у Фокус 1 багатьох гострих еколопчних, економхчних 1 сошальних проблем. Формуються пдавнево-Л1Торальн1 геосистема в результат! взаемодн сунн, моря та рхчок 1 являють собоэт парагенетичну систему, тобто орган 1зовану сукупнють структурно 1 функционально взаеюпов'язаних, едииих у своему вторичному розвитку, динашч-' них геокомплекс 1 в. Автотрофний блок !х знаходиться у р!вновахному стан г 1 визначап найб1лып вксокий р1вень бюлопчно! проду.ггиь-носп на планет 1. Вих;д з нього призЕОДИТЬ до втрати основных Функшй 1 переходу геосистем в 1нший стан.
Лосл1джэння плавкево-лиоральних геосистем були розпочат1 ви-датними з!тчизняними, боташкаш 1 ботан1ко-географами Й. К. Пачось-ким, В. I. Липським, Е К. Семеновим-Тян-Шаньсьга;м, В. М. Сукачовим, е. № ЛаЕренком та 1н., але не були заверп:ен1 у зв'яз;;у з рядом 1Сторичн:1х причин. Рс^оти 1нших авторов в основному В1дзначалися ор1ентовгшстп на питания, пов'яаан! а '¿х господарським освоениям. Тому не було створено уявлення про аагальну картину форму-вання, взаемов!дношення 1 взаемозв'язк1в основних компонентов цих геосистем. Не були вивчен! 1х сучасний стач( структура, динамх-ка, продуктивн1сть, господарська шннють та багато ¡нших науко-вих питань. Господарське використання плавнепо-л1торальнпх геосистем Причорномор'я призвэло до того, ш понад 15 7. 1х територ1й зм^нен! повшстю, а близько 30 % - значком мхрсю (Шэляг-Оосонко та 1Н., 1930). Система обметень, включагачи створення охоронких об'екпв, хоч 1 вшграла позитивну роль, але не розв'язала проблему збереження вс1е'1 IX р1зноман юность оск1льки в^домчий шд-XIд виснажливо'1 експлуатацп природких ресурс1в тривае 1 доек Складнють вириврння дано! проблеми поряд а орган¿зашйними заходами обумовлена 1 неопрацьованютю багатьох теоретичних питань, одним з яких е функшонування цього кадзвичайно складного природного об'екта.
Виконана робота е першою спробою в1дтворення його цшено* картини, розгляду з позиций системного п1дходу структурно! орга-
_ о „
кхзаш! його провхдного компонента - рослинного покриву, а також рсзробки стратеги абалаксовакого викоржтакня 1 схорони вс1х його тип 1 в.
лйга завдакня юсыяхеиъ: виявити законом:рностх просторо-Ео-часово! орган!зацп пдавнево-л1торальнйх геосистем Причорко-мор'я, вявиити ботан)ко-гесграф1чн1 особлгшостх 1 заксношрност! формувгння '¡X флороценотичних комплекс ¿в, Естановити динашчнх тенденш! рослинксстх х територхальний рогподхл ресурсхЕ, розв'я-зати ааздання !х схорони та рзШокагьного використання I на ц!й сснсв1 розробити щльову стратегш оп?км1гац11 рослинного покриву дослхд«увпного об'екта.
Для вирииення поставлено! ыети потрЮно Сулс: 1) вивчпти особливосп формування, фукшонування 1 розвитк^ плав-кеЕО-лхторальккх геосистем та встановити хх типи х етапи оргг.-кхаацП;
С) ькконати структурио-пор1Еняяьний аналхз флори 1 виявити осков-кх законом1рностх 11 терпторхальнох диференцхацП;
3) дати ошнку сушсного стану плаБневс-лхторально! рослинност 1 1 встановити и синтаксонохачний склад;
4) скласти класиф1кашйну суе:гу 1 продромус рсслинностх;
5) визначити оснсвкх напряыки I тенденцхх сукцесхй рослкь'ност 1;
6) вивчити роелинк! ресурси 1 розгабити заходи по хх вхдновлеан:с х рашопальному використанкю;
7) розробити геоботан1чне х природно-господарське районування;
8) обгрунтувати пауков 1 оскови гберел^ння гено- та данофонду, а такох пркншпи створен.чя перспективно! мережх заловхдних об'ечлчв I розглянути соцхьльно-еколопчнх аспекти !! органх-'залп;
9) розробити шльову стратег!ю оптим!зацп рослинного покриву плавнево-лхторальних геосистем Причорномор' я.
Наумова гояязяа í теоретичие значения робота. Розроблена з позицхй систешюго гадходу кониепщя походження, формування 1 орган 1аацп плавнево-лхторалъних геосистем, виходячи з якох дано принципово нову !х дефпишю як природних просторово-часових ли-намзчно вр1вноважених самоорганхзованих систем, меж! яких визна-чаыться прямою взаемодхею прюяих вод, моря 1 суш.
Вперш доел!длуваний оО'скт вивчений як системна явшце, да склааося Юторично х генетично, зд1йснекий анаша типхв 1 еташв його орган1аацп. розроОлена тилолопчна схема Подаеться цшсне уявлення про його рослинний покрив, географини особливост! I за-коном!рност1 територхалько! органхзацН. Роз роб лен 1 принципи кла-сифисатд водно! рослиьност1, складенх загальна класифхкашйна схема 1 продромус. Виконане геоботан!чне районування територП.
Досл1дмэна дичам:ка плавнево-лиорально! роелинноен, роль 1 зна-чуаисть пров1дних прирсдних 1 антропогенних фактор]в, направле-тсть та тенденцп Чх гм!н.
Естановлена територ1альна диференшашя ф^томаси оснэвних угрупозгкь рослинного покриву, назедена його ресурсна характеристика та стратег 1 я оптимального вилучення сировкни. Розроблет ме-тоди вшювлекня рослишпх ресурсов, а також запропокован! перспектива напрямки 1х Еикористання.
Проведений акал1з репрезентативное.?1 охоронних об'етачв, дана созолопчна ошнка раритетних вшив 1 угрупозань, розроблен1 приникли стБореккя перспективно! мерегй охоронних об'екпа г роз-глянуп сошально-екэлопчн1 а:пекти '1х орган 1зацП. Иашчен! основа шляхи охорони рослинного СВ1ТУ.
На захист викоезтъея:
Концепщя плавнево-л1торальних геосистем як особливого типу оргэзизащГ групп об'егамв та '¿х елемент1в.
Законом!рност! територ^ально! орган¡гатШ рослинного покриву плавшв.
Припцили класифхкацп, класпфпсац^я 1 продромус рослиннссть
Ресурсна характеристика плавнево-лиоральних геосистем 1 перспектива напрямки чх використання.
Принпипи створення шиифункшональног перспективное мереж! охоронних об'ект!в 1 сошально-еколопчн! аспекти !х оргашзацП.
Стратепя оптим1зацП рослинного покриву плавнево-лиоральних геосистем.
Особистий вклад автора. В основу роботи покладен! досл!джен-ня, зд*йснен1 автором протягом 1976-1931 рр. За ней перюд вико-нано понад 3 тис. геоботашчних опис1в, закладено 12 оком1рних еколого-цекотичних профи ¡в 1 складен 1 9 карт рослинност1 окремих територ1й (гирлових областей крупних рачок, типових ланлзафт1в надморсъких кю 1 деяких охоронних об'екпв).. Матер1али досл!дхень флори 1 рослинчост1 з;бран1 автором. 1нструментальш дистанщйн1 досл1дження та камеральну 1х обробку на ЕОМ впконали сп1вроб1тники 1нституту ботаники ¿м. М.Г. Холодного АН Укра'1ни О. Е Миролюбов 1 В. Б. Небесний, наземне забезпеченкя дистаншйнлх досл1джень рослинност1 та штерпретацио отриманих результатов -автор. Результати цих роб1Т викладен1 у сп1льних публакагиях.
Реал ваш я резумътапв / практична аначушеть роботи. Основш теоретичш положения роботи були реализован: при опрацюванн! пи-тань охорони рослинного св1ту 1 стратеги олтим^зацп плавне-во-л!торалънчх геосистем.
ПропоаицП по формуванна репрезентативно! пол1функшонально1 природоохоронно 1 мереж! репену передан1 Ыипстерству охороки
навколишнього природного середоЕиша Укра'1ни, Краснодарськ^й кра-üoEiñ рад! товариства охорони природи, Лержавшй мисливськай lKcnoKUi'i i Рад1 мислибського товариства при Краснодарськсму крайЕиганком!, Азовському басейновому упргвлшню по oxcpoHí та в1дтЕор'-ннга рибних sanaciB i регулюванню ркболовства.
lüTepiaли обгрунтування перспективно! мереж! охорснних об'ек-tib викор::сташ Академ^ею наук i Держпланом Укра1нп для складання "Программ кауково-техк1чного розвитку Укра'1 ни до 2000 р." i комп-лекско1 программ "НаукоЕО-техшчний прогрзс i його сошашга-еко-homí4k1 наол1дки на керюд до 2005 i 2010 pckíb в Укрелн!", зве-дено! охеми районного планування Украани, розроблено! Ки'1в1Щ1м1С-тобуд'вництва та Украгнським институтом проектування míct. Вони тгкок викорксташ Ки1вським науково-досл^дним пютитуток. Teopi'i архитектура i м1стобуд1вництва для паукового обгрунтування несб-Х1д:-юст1 створеннл у гирловэй области Дунаю природного регюналь-кого парку.
Екконаз.! досл!дкення дозволили розробити "Мэтодичк1 рекомен-дацП по в^днозленню, радюкалькэму використаяню i oxopoHi рос-длнного покрлву плавнев0-л1тсральних геосистем Швшчного Причор-комор'я". ЯК1 впроьаджуюп.сь в господарствах Одесько!, Херсонсь-кот, Ростовсько! областей i Краснодарського краю.
0триман1 в результат! проведено'! роботи материал;: були вико-ркстан1 при науково-техшщпй роаребт "Дистантйне спектромет-ричне визначекля наземное ф1томасй трав'янисто! роелинност!", оп-рацьовано'1 1нститутом ботанжи ím. 'ti Г. Холодного АН Украгни i Швн1чно-Кавказьки.м науково-досл1дним центром "А1УС-Агроресурси". Бона впровадана на територ1ях гирдово! области Ky6aHi та ДН1стра за замовленням Краснодарського 1 Одеського агропромислолих komí-totíb. Кубаньп прово дгоспу (м. Краснодар) передана "Ошнка стану рослинних pecypciB гирлово! облает! Кубан!, 1х рацюнальне вико-ристання í мзтоди оперативно! дистаншйно! ф1Тод!агностики".
Розроблена i передана господарстЕам КШйського i 1зма1льсь-кого район íb Одесько'1 обл. технолог i я зирощування азотФ1ксуычих папоротей родини ааолових як сидерально'1 культури рису.
Отриман! науков1 ыатер1али були використан! також при вико-нанн1 науково-досл1дних тем, hkí розроблялися винилом геобо-ташки 1нституту ботан!ки ím. Ы.Г. Холодного АН У крайни (N держ-реестрацП 01.8.79 002255; 01.8.15 003243; 01.8.60 002967) та Ы1жнародно1 теми "Захист 1 рацюнальне використання ф1тогенофонду в ценотичних структурах."
Апробащя роботи. Cchobhí положения роботи i матер1али вико-наних досЛ1 джнь допов1дались на м!жнародн1й конфвренцп по пе-розволожеиих територ^ях (4exiH, Тржебонь, 1984) i м1жкародн!й на-
укотй конферент! "Оптичне, спектрометричне i радюметричне обладиання для еко.-опчного мониторингу" (Мшськ, 1992); науково-му семинар! сектора еколоп! Ботатпчного ¡нституту ЧСАН (Пру-готце, 1990); на VII a'iafli BET (Донецьк, 1983); респубЛ1кансь-ких конферентях "Pi flr.icHi ро^лини природно! флори Укра!ни, шляхи та методч !х охорони"(Ки1в, 19S3), "Рослиша ресурси Укра'^ни i МолдавП, насл1дки i перспектив» "ix вкзчення" (KniB, 1985); XI Всесоюзн!й нарад! з болотознавства "Проблеми класифПсацП болот-но1 рослинност!" (Санкт-Петербург, lr38); Zpyrin всеспюзтй кон-фе-ренцП а вишлх водних i приберенио-водних рослин (Борок, 1988); Всесоюзних парадах "Охорона гено- i ценоФонду трав'янистих б1огеоценозiB" (Плес, 1989) i "Проблеми вивчення адвентивно! флори СРСР" (Москва, 1989); cbOMifl всесоюзна нарад! з класиф^кацп рослиннссп (MiHCbK, 1989); n'HTift конференцП У]сра!нського фШалу Всесоюзного пдробюлопчного товариства (Одеса, 1983); перших наукових читаннях пам'ят! вченого-натуралюта И. К. Пачось-кого "Пачоський i сучаснють" (Херсон, 1989); трет!'? регюналь-uiv. конференцП "Ландшафтно-еколопчн! основи природовлаштування i природокористування" (Шлиноград, 1989); репональних науко-во-практичних конференц!ях "Актуальн! питания екологП i'охорсни природи екосистем Чорноморського узбереккя" (Краснодар, 1991) i "Структура, динамика, охорона, проблеми використання флори Нижнь-ого Лону i Швн1чного Кавказу" (Ростов-на-Дону, 1991) i заседаниях секцП флори i рослинност 1 УВТ, Вчено! ради, сектора вищих рослин i В1дд!лу геоб :ан1ки 1нституту ботанпл ш. Н. Г. Холодного АН Укра!ни.
Пубыкацп. Автор опубл!кував 150 праць, по тем! дисертацп -92, ьключаючи 6 монографхй, is яких 5 п!дготовлен! в сшвавторст-
Bi. ' '
Обсяг i структура роботи. Дисерташя складаеться 13 вступу, 8 глав, висновк1в, списку лиератури, який иараховуе .938 тймену-вань, у тому числ1 157 - аноземних, i додатку. Основний !! те::ст нараховус 300 CTopinoK, додаток - 245 стор. У додатку наведен! еколого-ценотична характеристика рослинност! плавнево-лхторальних геосистем i таблиця значень miaciB nocTititrocTt вид1в в асощашях Л1сово!, чагарниково!, лучно!, солонцево!, солончаково!, болотно! та водно! рослинност!, характеристики вшилених одиниць геобота-Hi4Horo i природно-господарського районувшшя, характеристика на-копичення важих метал1в, фосфору i строншю очеретом швденним ! результати впровадження наукових розробок.
зглст роботи
Глава 1. ЕГАПК ЛОСЛ1Д2ЕНЬ Ш1АВНЕВО-Л1ТОРАЛБНИХ Ф1ТОСИСТЕМ I '
ix анал13
В icTopn Сотанг-ших досл!джень плазнег,о-л!торальних геосистем, залелно глд мети i характеру ix вивчення, ми ищцляемо чоти-ри етапи: перший - з 1870 p. i по 1900 р. , другий г з 1901 p. i по 1S40 р., третей - a IS45 p. i по 1370 p. i четвертий - з 1971 i до нин1шнього часу. Зи цей перюд було опубл1 ковам понад 400 поаць.
Дослхджокня первого етапу в1дзпачаються ешзодичним i загаль-нсп1знавальним характером з явним переважанням флористичних пуб-Л1чащй ССрединский, 1873; Доброчаев, 1832; Липский,18В9; Grüner, 1863; Giildenstadt, 1С87 i !н.).
Лругкй етал також у шламу мае гагальношанавальний характер. Але в гей перюд уже отримують розвиток еколого-Флористичний, а з початку 30-х рокгв - i геоботан1чний напрямки. Виходять друком 3Ha4Hi зведеннл i3 Флори i рослинностi окремих територ!й. Л. В. Климентоз (1926-1929) досл1див динашку флори i рослинност!, а тгг.а.г. висв1тлив наел! дки впливу основних фактор!в на них, вклгоча-ючи i Д1гльнють людини. По сут!, це були перш! npaui, в яких по-рулувалося питания про рашональне природокористування. 3'явились i nepaii публ1кацп а проблеми формування цих геосистем (Волков, 1925; Захаров, 1929, 1933). В Щлому цей етап хара^теризувався розвитком ботан!чних досл!джекь класичного напрямку.
На трвтьоту етап! переьажали досл!дження еколого-ценотичного напрямку, со було зумовлено зростанням впливу на плавньво-л!то-ральн! геосистеми господарсько! д1яльност1. У зв'язку а шш отримують розвиток Д0сл1Джэиня по вивчення продуктивност! та бшло-пчних особливостей вид1в рослин, а також питань генезису, формування та розьитку рослинност! окремкх геосистем (Климентов, 1954; Malacea, 1964; Popp, 1965 та !н.). В цей час починае розвиватися природоохорокний напрямок (Popp, 1965). Вперше порушуеться питания про створення надЮнахьних парк ¿в (Пузанов, I960).
Четвертий етап досшджень, шо характернауеться якюно новим комплексним шдходом до вивчення рослинност 1, пов' яааний is ство-ренням великих водогосподарських комплекс!в. Рослинний покрив розглядаеться як р1вноправний поряд з 1ншими компонентами плавне-вих геосистем. Ылыпе уваги прид!лязться еколопчному прогноау-ванню аабруднення плэвневих геосистем та пошукам заходов по його знижанню на основ! використання рослинного покриву як природного бюФ1льтру (Мережко, 1980). Геоботан1чн! досл!джвння-збер!гавть своз проводив становище (Ткаченко, Костшгев, 1984; Клоков, 1986,
1987; йэляг-Сосонко и др., 1990 1 т.), але паралельно продовжуе розвшатись 1 флористичний напрямок, ко поступоьо трансформуеться в отруктурно-поргвняльний. Переглядасться концепщя використання ресурсов плавнево-л1торальних геосистем.
Напршинщ 80-х рок1в рсзпочинаеться ковий етап системних досл!джень плавнево-л1торальних геосистем, вокрема !х рослинного покриву як найважлив1шо'1 функцюнально! ланки.
Глава 2. ОБ'БКТ I МЕТОДЛ'Л Д0СЛ1ДЖЬНЬ
2.1. Характеристика природних умов Досл1дгувана територ^я рпзташована в швденшй частин1 При-чорноморсько! 1 зах!дн!й частит Прикубансько! низовини, займае плошу понад 25 тис. км 1 простягаеться в!д Дунаю до Дону на в устань 900 км.
2.2. Плавиево-Л1Торал?)н1 геосистеми 1 1х особливостх Термин "плавн!" утворився в)д назви "плав", "сплавина", яким позначають шар корневищ болотних та водних рослин, що эрослися. Багато автор1в використовують його в чисто морфолог 1чному ро-зум1нн1 для позначення заболочених делянок р!чкоеих заплав водо-":м та ¡нших надмхрно зволожених тер;.тор:Я. На думку ¿¿¡тих Д0сл1Дник1В, плавн 1це особлива структурно 1 функцюнально ор-ган1зована система - екотон, яка утворюеться при Езаемоды водо-ток1в, сули 1 моря (Кузьмекко, 1978; Дубина, Пйляг-Ссспкко, 1989 та 1Н.). Територ1алы вони зб1гаються з гирловими донками рочок, що вадиляються за наявшстю гирлових процес1в, як1 функцюнують НИН] або функцюнували в минулому. На територаях !з вираланим стоком переважають потоки речовини та енергп алкшаль-но-р!чкового походження й формуються характерна для гирлових д1лянок. уТВОреННЯ: ГРЯДИ, ГРИВИ, р1ВНИНН1 д1лянки, водойми 1 водотоки. На територ1ях з невираженим р1чковим стоком (затухания водотоков 1 переход 1х у тимчасовО переважають потоки речовинк 1 енергп алкшальноморського походження 1 формуються морфологгчно В1ДМ1НН1 (в^дсутнють гряд 1 водоток!в, переважання грив тоню), але функц10наль!ю гошбН! геоелементи - морськ! коси та острови, а також надморськ! коси та острови.
Таким чином, у Причорномор'1 утворюоться не менш Н1ж три типн орган1зацП геосистем: власне плавнева, надморськ! коси та острови ! морськ1 коси та острови. Для першого типу йайхарактерн!шими е процеси гкумуляцП внасл1док взаемодп водотэк^в суш та моря. Для другого ! третього вони, внасл!док затухания водотоков та переходу IX у тимчасов!, менш гираженк Перший тип орган1аацп при-таманний б!льш1й частит гирлових делянок, другий ! трет!й - при-бережним смутам, де приб!й спричиняе гнтенсивну алюшальну дыль-
нють мооя. Разом з тим, гони характерш.й для власне плавневого типу, 'ix елементн територ^ально розташова'И на наймолодззих Д1лян-ках геосистем, де вплив водотомв суш слабпае. 3 цих позищй досл^джуБан! об'екти е цшсними природно-територ1альними утво-реннями, як! складаються з просторово сполучених геосистем, пов'язаних сп1льн1стю свого походжзння. Де парагенетичн! системи (Мильков, 1973), як! фэрмуються в результат! прохождения pi4K0B0-морських та суход1льно-морських (приплкви, в^дливи, морський прибШ процес:в, в ocHQBi яких знаходяться двоспрямовано взае-мод!ш1 потоки речовинх i енергп. Саме цим вони й В1др1знаються В1Д заплавно-долияних геосистем, де перевагкають односпрямован! потоки.
Зазначен! типи орган!зацп геосистем взаемопов'язан:, ко ви-являеться через под1бну причинность npcueciB та явид, яю В1Дбу-ваюгься в них. Взаемозв* язок завжди мае шсце, але характеризуемся piaitHM ступеисм ьиразностi. Оскхльки дослхджувачий ирирод-ний оО'ект утворюз три типи оргашаацП геосистем, ми вважаемо, ш правильно зми.ити ix ьазву, яка засгосовувалася нами та ¿ншими авторами (Нагалевський, 1991) i яка в1дпоз!дае лише першому типу орган iaani i, на бхлып повну, а саме: плавнево-Л торадьш геосистема. Цим геосистемам ми надаемо наступну дефенШНо - ш природ-Hi просторою-часовi хияаш чно spiвновахсн! системи, шр сацоорга-ш зуються, uexi як'-ix вианачаяться прямою взаешдаею npicunx бол, моря i cyai. VepMiH "плавнево-д1торадыц геосистему," мохе бути використаний на Bcix piBHnx - планетарному, регюнальному, топо-лопчному, геосистемному. Назва ландшафт (плавнево-л^торальний) використовуетъся нами при характеристик конкретно! територП.
Пров 1 дну роль в утворенн! i орган 1зацп плавнево-лИ'оральних геосистем вшграють сонячна рад!ашя, обертання Земл1, грав^тащя, епейрогешчн! та евстатичн1 рухи. Di фактори визнача-ють характер вэаамодп бодоток1В, суш i моря, трансгрес!й i рег-pecift, особливост} руху тштряних мае (перенесения тепла та во-логи), пдрограф1чш i пдролопчн! умови (рисунок). Залежно В1Д ступеня ix впливу формуються географ1чно pi3Hi типи геосистем. Дгя швденних periOHiB пом^рних широт - це плавнево-лiторалънi геосистеми (плавнП, П1вшчних - марша, арктичних - лайди, субт-роп!чних та тропiчних широт - мангри (прюноводш i солонувато-воднП.
Eel вони е 1нтраз0нальними. Такий тип ЕЕ. СочаЕа взносить до кореспондуших геосистем i вважае одним i3 найважливипих зав-дань наукового 'ix niзнания поОудову рег)ональних ряд1в, як! доз-воляють визначити ареал ycix категор!й цих природних утворень. У пом!рн!й зон! цей ряд склад аеться з функцюнуючих у даний час
УТВОРЕННЯ, <ЮРМИ I Р1ЕН1 ОРГАШЗАЦП Ш1ЛБНЕВО-Л1ТОРАЛЬНИХ ГЕОСИСТЕМ
Утсорання геосистем
Хо ростру.: туршп?
Плаш1®ЕО-Л1ТОралы11 геоспстомм 2:'супання
ЯК1 рогвиваоться | Яш стабипзуються йш руйнуотьсп |
Илаишво-лиорзлыи геосистеми випогшювапня
о — "-¿Г«* ,в и
I С У л а 1
Епейрогешч- <с И1 1,еастатич- ч» ?ц Едеит^
Ш Р>х и ¡1 у л .А'-
Т
N
Антропог прес!" я I
/,/,ане80-Л'тоР
'Чосисте'1'
.1°—
Р1ЕН1 орган 1заш1 геосистем
Планетарний РопональниЯ Ландшафгний Геосистемний
РШМ
РОСЛ!!^:
орган ¡ваш 5 Н0СТ1 ■
Планетарний Репонадышй Тополог1чний Пенотичний
плавнево-лхторальних геосистем, а також трансформозаних зх гео-комплекс1В, як1 залипклись В1 д дрезшх д.;ляиок рхчок 1 надморсь-ких К1С древних морхв.
Як природ:!! об'еети, плавнево-л!торальн1 геосистеми е гомоген-ними системами. Ця 1х властквхсть на тополончному рхвн! виявля-еться в однорхдност! отруктурних утворекь, становления 1 розвиток яких вхдбуваеться подЮним шляхом, на региональному - в однородное^ структур в!дповхдного р1вня, да характерна наприклад, для плавнево-л1торального типу органа зацп 1, нарепгп, на планетарному - в ОДНОр!ДНОСТХ ЦЬОГО Р1ВНЯ СТРУКТУР, Е0 В!Др!ЗНЯЮТЬСЯ В!Д 1НШИХ, формувакня ЯКИХ ВХДбуВаСТЬСЯ !НШИМ шляхом.
Плавнево-л1торальним геосистемам властива сильно виражена ди-намгчнють 1 водночас гомеостаз, тобто це дикам1чно вр1вноважен1 сиотеми, як1 самов1дтворхюгься в умовах взаемодп моря, супа та В0Д0Т0К1В.
Як динам1чний тип орган 1зацп, вони характеризуюгься в ¡ком, роам^нхстю, масою. Найдревншкми а них е мангров1 (Сочава, 1978). Роаглядаючи в юторичкому аспект г формування структурних елемент1в, ми зважэемо плавнево-лхторальн! геосистеми висування бхльш старкми, виповнювання - молодиш:.
Найменшим - топ 1 чнш рхвнем розмхрност! досл!джуваних геосистем е територхя, де розташован1 вех компоненти, да визначаоть П сутнють. Регхоналъний ревень об'еднуе подхбн! у структурному 1 фунцхональному в^дношенн! геосистеми одного кл1матичного поясу, а планетарний - геосистеми, под;Он1 в структурному 1 функциональному В1Дношенн1 Земно! куль
2.3. Методика досл1джень
Робота виконана на стику ф1ТОценолог11, фиогеографхх, фло-ристюм, Сшташчного ресурсознавства, ф1тосоэологп, геосистемо-логп , шр вкмагало використання методологи 1 метод!в цих науко-вих дисципл1н. Методолог1чною основою 11 с системний П1дх1д, зас-тосування якого дозеолило виявити закономерности оргашзацп дос-л1д*уваного об'вита, а також С!льш ефективно використати 1 ряд декошюзищйних метод!в дослджень - фиоценолончних, структурно-флористичних, ф!торесурсних, дистаншйних тошо. В свою чергу одержан! дан1 дали можлив1сть вианачити системоутворююч! ав'язки елемент1в досл!джуваного об'екта 1 "вир!шити ряд теоретичних питань орган!зац!х плавнево-л!торальних геосистем.
Декошюаищйн! матоди досл!д*внь (прям! та опосередкован!, середн! за точнютю ! точн1) обирались аалежно В1д поставлено! мети. Летально вони роаглядаяться у в!дпов!дних роад1лах дисерта-цИ. В роботх використовувались рхзт фондов1 матер1али землеуст-рою та люовпорядкування, лоцманськ! карти р!зних строк!в айомки,
карти аерофотозйомок, оргашзацшю-господарськ! плани територ1й, ко охороняються, EHyrpiEHborocnozapcbKi плани залов!дно-м/сливсь-raix господарств та богато ¡нпнх документально джерел.
Глава 3. УТЕОРЕКНЯ ТА 0ТАН13ЛДШ 1ШЕНЕВО-Л1ТОРАЛЬНИХ
ГЕОСЙСТЕМ
3 позишй системного шдходу, в основ 1 якого лежить дооглд-жеиня об'вкта як результату взаемодП його елемент1в i його самого з оточуючим середовищем у npocTopi та час! (Солнцев, 1981), плавнево-л!торальк1 геосистеми вклэтчають три типи системно! орга-Hioauil - суб~, хоро- i хрокоструктурний. Кожному з них niдпов1-дае i певний тип системних досл!ди5НЬ, aici передбачають виявлен-ня: загалъних етруктурних передушв аиникнення, фувкшонування i роэвитку конкретно'! ландшафгко'! органа зал i'i (на субструктурному piEHi); просторових структур територгальноч opraHiaauiï (на хсро-структурноыу); 3MJH просторових структур досл!джуванпго об'екта в 4aci (на хроноструктурному pi4Hl).
3.1. Субструтаурна оргашзащя
Загальнои передумово» для виникнення i розвитку плавнево-л-торальних геосистем е формування !нщ:альних утворень (в даному випадку первинких водоток!в 1 моря), внасл!док взаемодП яких з'явилися первинн1 плавнево-л!торалып геосистеми. Формування на-стулних шшальних утворень починаеться наприк!нщ циклу пози-тивних i негативних е: >йроген1чних i евстатичних pyxir, (рисунок ) i полягае в переход! плавнево-л1торальних геосистем з типу вису-вшшя у тип виповнювашш. Результатом цього с в!дпов1дне затопления або осушенкя сформованих геоструктур i утворення пищаль-них, щр спричинш вииикноннп нових плавнево-л!торальних геосистем (Яцук, Казначеев, 1973). Цшшчний характер цього утворення прин-шшово siДР1ПНЯЗ ix в!д геосистем суш!, як! плавко .розвичаються протягом тисячор^ч. Ц1 цикли були одн1сю з причин виходу ср-raHiSMin на супу, пристосування 1х до лиття в цих умовах та ло-вернення у воду (Odum, 1970; Chapman, 1975). Вони обумовили прис-кореняй роз виток у рослин i гвария пристосовувальних ознак, що, у свою чергу, сприяло значшй pi вномаШтностi життбвих форм б^оло-пчних opraHiSMiB у даних екотопах (Сафьянов, 1987).
Формування наступних шшальних геострукгур в1дбувалося п!д впдивом переходу пост!йних водоток!в у тимчасов! (рисунок ). Цей тип орган!зацп характеризуемся змшога плавнег.о-л!торалышх геосистем, AKi утворюютьсг niд впливом, насамперед, водотоков суш! ! моря,геосистемами взаемодп енергп та речовшш моря i суш. його зовнлпньога ознакою с прискорений розвиток Kio, по характерно й
для геосистем, якх утворюються внасл1док регресП моря. Пей етал е певною мхрою аавершальким у ряд! цикл1в функщонування плавне-во-л!торальних геосистем на данхй територп. Саме з ним поз'язане формування плавнево-литорального псамофишного комплексу надмор-ських кю Причорномор'я (Лавренко, 1936а; Попович, 1936; 6е1чи еЬ а1. , 1986).
Таким чином, загальною структурною передумовою розвитку плав-нево-лиоральних геосистем е пост1йний, шр мае цщшчний характер, процес виникнення хчшальних геоструктур на м1с-Д1 праплав-невих геосистем у результат! чергових евстатичних 1 епейрегекхч-них руххв айо переход!в постШних водоток!в у тимчасов!. Цей процес векторизований 1 носить спхральний характер.
Плавнево-лхторальнх геосистеми катогор!я юторична. . 1х в;к в!дпов1дае початку фупкцхонування древнхх водоток!в. Разом з тим, терятор1алы!о це молодх утворення, як! пост^йно зм!нюються. На фонх сшрал^ного розвитку кожний конкретний плавнево-л!Торальний ландшафт мае свох особливзстх шодо виникнення, органхзацх! ! фун-кцхонування, як1 обумовлюються, насамперед, геолог!чною специфхч-!Цстю рег!ону. У дисертацп подана характеристика цих осоСливос-тей субструктурно! орган ¡зацп плавнево-л!торальних геосистем Дуная, йпетра, Швденного Бугу, Дншра, Кубань Дону, а також ма-лих р1чок ! геосистем, шр не маоть ниш пост!йних водоток1в.
3. 2. Хороструктурна орган 1 зад 1 я
Специфика конкретних геокомплексхь плавнево-л!торальних геосистем, крхм геологи, визначаетьсп !х географ!чним розташуван-ням, спхльшстю юторичнего роавитку, а також климатом. Но дозволяв тш1!зувати сп!льн! за певними показниками геокомплекси в межах одиниць того чи хнпюго рангу. Виходячи з цього, ми роэробили типолопчну схему геокомплексхв плавнево-л 1 торалъних геосистем, в основу яко'1 покладено географхчний принцип видхлення одиниць ви-шрго 1 середнього рангу та тополог1чний - для одиниць нижчого рангу (Дубина, Шеляг-Сосонко, 1989). За одиниц! витого 1 середнього рангов прийнята група тшив, тип, клас, порядок, союз; нижчого - група, ряд, сектор, ланка.
Група тип¡в об'еднуе геокомплекси плавнево-л1торалъних геосистем одного клматичного поясу - субарктичного, пом!рного, суб-трошчного та тропхчного. В !х межах грунтоутворююч1 процеси в!д-р1знясгься як за направленхстю, так 1 за 1нтенсившстю. Найбхльта 1нтенсивн1сть цих процес!в спостер;гаеться у трошках, найменша -В СУбарКТИЧНСМУ ПОЯС! (СаМОЙЛОВ, 1952). РОСЛИНШСТЬ В!Др!ЗНЯЕТЬСЯ на р1вн1 типхв 1 п1дтипхв.
Тип об'вднуе геокомплекси одше'1 ф!зико-географ1чно"1 аони. В межах кожно! з них грунтоутворююч! процеси роняться за направле-
Л1стю. Так, геокомплекси температно! зони характеризуются поре-важанням болотних оторфованих 1 заболочених лучно-дернових трунив, а субмеридюналыкп - болотних неоторфованих, засолених луч-них та болотних (Кац, 1971). Рослишпсть шдр^знясться на р1вш сб'еднань тишв, п^дтишв або клао1В Формат й. Наприклад, геокомплекси плавнево-лоторальних геосистем арктичноч зони харагсгерипу-ються лучною 1 болотной рослишИстю, температно! - Л1 совою 1 бо-логною (Корчагин, 1973).
Клас об'еднуе геокомплекси репону з одним типом континен-тальност1 [Шмату. Груктоутзорююч1 пронеси на цьому рит терито-Р1алъного под 1 лу вид1ляються тальки за ступеням виявленкя. Рос-лккнють вхдрхзняеться на р!ВН1 клас1в формаций, але, головким чином, за площе в того чи ншою типу.
Порядок об'еднуе геокомплекси одного морського або великого озерного баоейн1в. Грунтовий покрив В1др1знпсться за площею, яку займав той чи хнший тип, та за ступенем засолення, ягсий зб1льшу-еться з посиленням континентальноет! юн мату. Р0слинн1сть в!др1Э-няеться на р1ВШ сполучення к.''ас1в 1 труп формзшй.
Союз об'еднуе геокомплекси Т1С1 частини морського бапейну, яка р1зниться в1д П!Ш01 частини кл1матом, або ыорського х озерного басей!Нв п подЮним кл!матом. Рослншмсть В1др1зняеться на Р1ВН1 об'еднань груп форматй та формаций.
Трупа охоплюс геокомплекси одн1е'1 велико! гирлово! облает 1, дек1льксх невеликих сушжних гирлэвих областей, схожих за езочм розвитком, або л1торальну смугу межир^ччя. Рослиншсть вхдр^зня-еться на р1вн1 формашй та груп асошатй, а також за площею, яку займають одиниш 01 ль л високого ранту.
Ряд об'еднуе геокомплекси генетично бьтъш однор1дно! у ме-ридюнальному простягатп частини гирлово! облает 1 (передгирло-во!, гирлово!, пригирлово!) або межир1ччя, яке приллгае до суш 1 меря. Кожна а них характеризусться ступенем стад!й грунтоутворюю-чих процес1в та тишв грунтав (найменш вони виражещи у передгир-лових геокомплекс ¡в).. Рослишисть В1др1зняеться на р^в.Ч! груп асошашй 1 асощатй.
Сектор.об'еднуе геокомплекси генетично однор^дних у широтному простяганн! делянок - притерасно-приморських, прируслових 1 цент-ральних (передгирловий ряд) та притерасних , прируслових 1 цент-ральних (гирловий та пригирловий ряд). Для геосистем, як1 не ма-ють пост 1 йних водотоков, - центральних д1лянок 1 д!лянок, шо при-лягаюгь до плакору або акваторп моря. Кожен з них В1др1зняеться ступенем виражэжнт стад!й грунтоутворшчих процес1в ть. грунто-вих в1дмшностей. Бослиншсть разниться на р1вн1 асошашй.
Ланка об'еднуе геокомплекси геоморфолог1чко та еколончно од-
нотипних д1лянок, грунти i рослинний покркв яких в1др13няються на Р1ВН1 екофацШ.
У дисертацп подаеться детальна характеристика хороструктур-них еле>/ент1В плавнево-л1торальних геосистем, розглядаються '¡х морфологХЧН1 ОСОбЛИВОСТ! 1 робиться висновок про те, то хорост-руктурний тип системно! орган1задП досл1джуваного об'екта в1дз-начаеться р1зними, зглежно в!д тишв Чх оргашзацп та еташв розвитку, просторово динам1чними геоструктурами.
3.3. Хроноструктурна орган1зашя
Хроностругаура плавнево-лиоральних геосистем забезпеууеться спадков1стю розвитку 1х елемепт!в у час1, тобто здат:пстю збер!-гати основн! типи морфоструктур 1 '¡х функцП у раза безперервно! зшни. При цьоыу розвиток геокомплекс ¿в в1дбувае:ться у виглядг цмсив, де кожний елемент проходить стадП розвитку, стабШвацп 1 руйнування.
Провхдкими факторами формування хроноструктур е епейроген1чн1 1 евстатичн! рухи, як1 викликають трансгресно аоо регресш моря. Перша аб1льшуе шдшр р^чкових вод 4 тим самим сприяс обводнению плавневих геокомплекс 1в, г51льшенню седиментацП 1 розвитку во-дойм. Друга веде до осушения 1 засолення геокомплекс1В та, в цд-лому, до посилення впливу аональних фактор1в. На ц! процеси нак-ладасться вплив господарсько1! д1яльност1 людини, який вводиться, в основному, до забору води 1 за насликами впливу зб!гаеться з регрес1ею моря.
Найб^льшою швидк1стю хроноструктурних змш, що в1дбуваються у результат! перерозпод1лу водного потоку, пов'язаного з розвит-ком пдрограф!Чно'1 мережа, в1дгначаються водотоки 1 водойми. Хро-ноструктурш зм1ни р 1 внинних дьпянок проходять пов1лыаше, пере-важно П1Д впливом заплавного режиму. I зоес1ы незначною швидкЮтю змш в1др13няються надморськ! коси 1 гряди, 0ск1льки вони большой м1рои поддашься перев1дкладенню, залитаючись як тип геокомплексу на дашй територП майжв без змш протягом довгого перюду. I лише при гмШ1 Форм оргашзац11 плавнево-лгторальних геосистем вони або розмиваюгься, або трансформукггься у заплавн1 гриви та гряди. Осгаши, особливо на стадП завершения впливу гирлових процес1в. залишаються незмшними. Значну роль у динамхчних явищах В1д1грае рослшшсть. 1з зниженням базису ерозП початкова аквальна стад1я П розвитку змшюеться болотной 1 солонцевою, а поим - лучноп. Завершальною стад1ею е степова, яка б юторичному план1 наймолод-ша, хоч 1 формусться на найдревн1ших морФоелементах плавнево-л1-торальних геосистем.
Таким чином, для хроноструктурного типу системно"! орган 1зацГ1 досл!джуЕаних об'екпв характерн! змши хороструктур, як! поляга-
гать у проходзкенщ ними еташв розвитку, стаШЛ1зац1", руйнування i циюпчних переход!В геосистем висування у геоснстеми виповню-вання. Ш зм1ни властив! bcim р!вням posMipnocTi геосистем - в!д ландшафтного до планетарного i проходить по своер1дн1й висх1дн!й слiрал! niд впливом принайми двох одночасно д!ючих на хорострук-тури факторов, а саме: евстатичних i епейроген!чних pyxiB.
Глава 4. ФЛОРА ПЛАВНЕВО-Л1ТОРАЛЬНИХ ГЕОСИСТЕМ
Досл!д.жувана флора представлена л321 видом, як1 належать до 475 род!в i 115 родин випшх спорових, голонас1нних i покрито-касиших рослин. За cso'iM багатством вона схожа на флори Древнь-ого Соредзем'я i перевищуе флори хвойно-люово!, широколистяно! та степово! областей (Шеляг-Сосонко, Дидух, 1980). Основне ядро П складае л!торальний, юторично сформований флористичний комплекс а участю стенового, лучного, неморального i бореального. В1ДМ1НК0Ю рисою флори с наявнють у Hiß групи вид!в, як1 не трап-ляються в пiвнiчних районах, а такой вид1в, суц!льнпй ареал яких проходить niBHinnime (Дубина, Шеляг-Сосонко, 1989).
4.1. PerioiiajbH; та лан;,шафтн1 ссобливсс-ri флори Флори окремих геосистем мають певш BiÄMiHHOCTi, flKi обумсв-лен! репональними особливостями шимату, г iflpo лог очного режиму i антропогенних зм1н. Сп!льними для геокомплекс1в Дунаю, йастра, Швденного Бугу, Днтра, Кубан! та Дону е лига 347 вщцв (20-24 Z Bciei флори). Т1льки на Дуна! зустр^чаеться 72 еиди, Днтр! -110, Днютр! - 33, Поденному Bysi - 10, Ky6aHi - 80, Дону - 58. Найбтшу видову под!бн1сть мають флори Дн!пра i Дону (Дубина, Шеляг-Сосонко, 1089в).
Найбагатшими за юльмстю вид¡в с геокомплекси пригирлового ряду, де зростас 1116 (84.5 %) вид!в, менш ix трапляеться на то-ритор1ЯХ гирлового ряду (983; 75.2 X), ще менше - передгирлового (405; 35.2 X). Найб1льшою флористичною pisHOManiTHiCTio в^р^зня-ються гриви i гряди, а також притерасн! п!двищення та понижения. Ix флора нараховуе 105S (81 X) вид¿в. Большою флористичною под!б-HiCTn характеризуеться флора притерасних п!двищень i заплавних гряд, для яких коеф!Ц!ент Жаккара (К) становить 0.97, притерасних шдвишень i центрально-заплавних д1лянок (К - 0.98), притерасних цеитралыю-заплавних водойм (К = 0.99). У роздш подаеться також характеристика флори ланок геокомплексiв окремих р!чок.
4.2. Систематична структура Переважна б1лышсть вид!в належить до Magnoliophyta (98.79 %) ! неаначна к!льк!сть - до Pinophyta (0.23 X), PolyodioDhyta (0.45 2) та Equisetophyta (0.53 X), щр характерно i для флор ок-
ремих р1чок. Лропортя флори складае 1:4,' 1:11.5 i стохть ближче до пропорЩ! флори JiiCQEO'i, HijK СТ6ПОВО1 зони (1:5:8; Тихомиров, Демченко, 1975). Це пов'язано з високою питомою вагою у флор1 плавнево-лхторальних геосистем вид^в пом!рних широт.
Бальше половини вшцв взноситься до П1дклас:в Asteridrve (387 ВИД1В, або 29.2 %), Rosidae (255; 19.3 7.) та Caryophyllidae (190; 14.3), HKi мають по три центри концентрат* вид1в i род1в у родинах: 1) Asteraceae, Laniaceae i Вогзгтасеа^; 2) Fabaceae, Apiaceae i Rosaceae та 3) Caryophyllaceae, Chenopodiaceae i Polvgonaceae. Ha BiflMiny Bifl флор ариднях зон (Камелин, 1973) у плавнях 01льше представлен родиги Alismidae, Liliidae, Arecidae. У Формувашп Флори плавгив Серуть участь характера для тгоп.чких г субтрошчних periOHiB родини Nyrcphaeaceae, Csratophyllaceae, Nelumbonacaeae, Тгарасеаа, Asclepiadaceae та iH.
Спектр десяти пров^дних родин угворкшгь Asteraceae, Роасеае, Fabaceae, Brassicaceae, Cyperaceac, Caryophyllacsae, Chenopodiaceae, Lanuaceae. Scrophulariaceae i Apiaceae, hiu нараховують бьчыае половини (59.35 %) вид!в ycie'i флори. На долю трьох перших 13 них припадае 21.9 X ег.Д'в флори. Особливютю досл1джувано! флори е суттева роль родин Древнього Середзем'я - Brassicaceae (четьерте мюце), Caryophyllaceae (¡госте Micue), lamiaceae (дев'-яте Micue), Apiaceae (десяте Micue). Разом з тим, на другому i п'ятому Micusx знаходяться гoлapктичнi родини - Роасеае i Сурега-сеае. У робот i подагться систематична структура плави i в окремих рхчок. Анал1з ступеня под^Скост! cnoKTpiB пров!дних родин показав, шо найближч! в цьому ваглошенн! флори ДШстра та Швденного Бугу (коефщ^ент Кендела () становить 0.88), а найменш близьк! - Днтра та Днестра (Т"= 0.52). Схожими виявились флори Кубань Дунаю та Дону, а також Ky6aHi, Дунаю та ДШстра. Встановлений склад пров i дних родин елемект1в геоструктури та поданий анагпз 'ix розпэдхлу. До 1х складу на гривах i грядах ув1йшли характерш для Древнього Середзем'я види родин Caryophyllaceae,Scrophulariaceae, Fabaceae, Brassicaceae, Lamiaceae, а також Chenopodiaceae i Ama-rar.thaceae. Види родии швя^чних periOHiB б1льш представлен! на pi вншших д!лянках, а також пригирлових грядах (Сурегасеае, Polv-eonaceae та iH.). ix KiJibKiCTb та Micue эб1льшуються в Mipy поси-лення зволожання.
Родовий спектр показав, шо у склад1 флори нараховуеться 72 роди, кожний з яких мае по Б i б!льшэ вид1в. 26 род1в мютять не менте 10 вид! в кожний. Ыонотипн! роди с клад акт больше половини (52.2 X) ycix род1в, але MiCTHTb понад 20 Z BHfliB плавнево-л1то-ральних геосистем. ГКшморФН! роди приуроченi в основному до б1льш П1вн1чних periOHiB: Carex (30 вшив, I Micue), Polygonum
(20 вид i в, II Micue) та ih. В ц!лому б!льппсть is них мають Соре-альне походження, пов'язане а лучним, болотним або галофиышм флористичними комплег-сами. Трете шсп.е за млькютю вид^в сер^д них займають середэемш - Trifolium, четверте - Centaurea
Таким чином, формування досл!джувано! флори вибувалось а Píshhx urhtpíb, але а вираженим перева>анням бореального i лреы-ньосередземного.
4. 3. Географ! чна структура
У роздш розглядаються спектри хоролопчних груп вид!в, ьстановлених на основ! тишв apeaniB тривим^рно! системи координат Г. Мейзеля Uteusel, Jáger, Weinert, 1965), як1 в1добрахшгь ф1тогеограф!чну структуру флор!'.
Анал!з спектра зонапьних хоролог!чних груп вказуе на те, що найб1льшу участь у флор! беруть температно-субмеридюкальн! (17.86 Z) i субмерид!ональн! (17.71 %) види. Вид1в температно-ме-ридюналыю! та борео-меридюнальнС! хоролог!чних груп piBim к1льк!сть (15.44 та 16.06 %), плюризонально! - 10.5Я %, субмери-дюнально-мерид! опально! - 9. 31 X. 1нш! хоролог^чза групи стчног-лять менше 1 X. Анап1з спектра регюнрльних хоролог!чних груп ви-д1в св^дчить про значке переважання древньосеродземноморських еч-fliB (23.6 X). На другому Micm знаходяться европейськ1 (14.4 X), а на третьому - циркумполярш (14.4 X). Б!льта 10 X В1д Батально! kíлькостi вшив у флор! становлять евраз!йс.ък!. Оальш 5 X - при-чорноморськ! (9.23 X), гем1космонол!т!з - 9.0 X, евро-швшчно-американських - 5.81 I евро-сиб!рських - 5.5 Z, евро-з;шдноси-б!рських - 5. 4 X. Менше всього космополШв - 1.5 Z. Анал!з спектра океан1чно-кантинентальних хородопчних груп видгв вказуе на переважання !ндиферентних вид1в (45.26 Z). Участь евокеашчних вид!в незначна (усього 0.6Z). Еврцокеашчн! види становлять 8.7%, евконтшентадьн! - 26. 4 X, евриконтинентальш - 13.92 X.
У розд!л! наведений анал!з участ! вид!в регюнальних та океан i чно-континептальних груп у спектрах зональних груп з детальною характеристикою особливостей 'ix ро?под1лу в екотолах. Kpü: того, подаеться географ!чна характеристика вид!в на територ1ях груп ря-Д1в i ланок та окремих типi в геокомплексi в.
Анал!з участ i вид1в зональних i регюнальних хоролопчних груп у флорах геокомплеюмв плавиево-л1торальних геосистем, по-Д1бних за харшстером формування i розвитку. але риних за часом становления та впливу локальних глпматичних умов ! антропопрес^й, виявив варловання у них к1лькост1 вид1в одного Л того ж типу ареалу, причому BapixiBamin б!льш виражене в геокомплексах, hkí менш диференд!йован! за факторами середовищ i менше шддаються антропогенному впливу. Найб1льше вар!ювання географ1чних типiв просте-
жуеться ла заплавних 1 лримсрських гривах, а найменпэ - на трива-дозаливиих р1внинних диинках. Еоко такой б!лып значке в регю-нальному вдаоиенн!, них в зональному, ко обумовлеко меридюналь-ним роэташуванням д0сл1джуван01 територП.
4.4. Ендем13м у флор1 плав1ШЕ0-л1Т0ральних геосистем Причорномор* н В1Н сформ/вався у приморсък!й 30Н1 причорноморсько-касшйоь-кого та серодземкоморського басеРлив 1 найб!лыа гскраво висажений серед псамоф!лыю-л1торального флористичного комплексу, який В1д-значаеться групов:!м ендем13мом (Лавренко, 1936а; Ильин, 1947 та 1Н. ).
За характером генетичних зв'язкхв, часу виникнення та еколо-пчними особливостями ендем^чн! види чорноморсъко-кастйського флорнстичного комплексу разпод!дяються на чоткри групи. Перша об'чднуе видя, ко з'явилися у шсляльодовикоеий перюд (23 вили) на новоутгорюваних Д1лянках суш!. Це неоендеми пюкових д1лянок грив та пригирлових вал1в. Друга (11 вшив) вклачае вили, пов'я-зат з пром!жними етапамм ¿сторичиого розвитку даного регюну. За Б. В. Заварухою (1980), це - мезохроноендоми тскових вхдслонень древнгх терас, шшаних стешг, та щшорських грив. До складу третьо! групи (18 вид;в) входять види лучно-степових засолэних М1Сцезна:;оджень, утворення яких датуеться раннш плейстоценом. До чотверто! групи входять найдревно! види плавав (палеоендеми), пов'язан! а розвитком флори прибережних територхй Тет^са (7 ви-д!в). Це систематично 1Э0ль0ва1И види водних м!сцеанаходжень, спор: днеш форми яких давно вимерли.
У робот! наводиться структурно-порйвняльний анал!з ендем1чно'1 флори. Зроблений висновок про те, ко псамофхльна флора плавнево-Л1Торадьних геосистем характеризуемся власним ендем!змом. Частка ендем1чних вид¡в у н!й становить 6.1%, а у флор! приморських грив - 18 3 7.. Власним видовим 1 надвидовим ендем1змом вданачаеться флора водойм, який, хоча й виражений менш чико, н^ж у псамоФ!ль-но'1 флори, Есе ж таки досить характерний. Решта флористичних комплекс ¡в не маоть власних ендэм»чних вид¡в.
4.5. Екобюморфолончна структура В екобюморфолопчному спектр! переважаеть трав' янист1 росли-ни (94.1 X), серед яких 60.56 7. - шшкарпшв, 32.25 X - одно-р!чник!в та 7.19 7. - двор!чник!в. Частка дерев, чагарник1в ! л!ан становить близько 5 7.. у ооздш наводиться характеристика розпо-дхлу екобюморфотишв на територ1ях груп, ланок та окремих тип! в геокомплекс 1 в.
4.6. Егалогччна структура Залежно В1Д вибагливост! до умов зволоження видкчяэться чоти-ри еколопчт групи вид1в рослин: ксероФ1льна (361 вид), мево-ф:льна (593 вид.!в),пгроф1льна (244 види) та пдроф1льна (118 ви-Д1В). Встаковлено, що зволоження е провшмм фактором у роэпод1л1 Bimia досл1ДжуЕано'1 флори. Ризроблений поняпйний апарат i пода-еться еколопчна класиф1кашя пдроф!лыго1 групи за ознакамн уко-pineHira та характеру розтаыування листков в умовах водного i по-В1тряного середовиц. Наведений аналт розподьт'- вид1в за в^дно-таенням ix до xiMi4Koro r.-ладу груктт та донких в1дгслад1в на те-ритор^ях труп, ланок i окремих тишв геокомплекоiв.
4. 7. Ценотип i чна структура За показниками рол1 вид1в в утворенн! угрупованыазаснованих на !х еколого-бюлопчних особливостях, а саме - еколого-ценотич-н1й ампл]туд1, конкурентней та життсв1й здаткостях зд^йснений ф!То-ценотпп1чний анализ флори плавнево-лгторальних геосистем. Еста-ковлеш популящйн! ¿¡тоцекотипи, що характеризуются одкаковою роллю в утвореннi угруповань, наведена '1х класиф! глш я. Переважають асектатори t.543) i адкентш (535) пспуляшйш (Штоцлготипи. Популятйних Ф1Т0ЦСН0ТИЛ1В дом1нант!В нараховуеться 243 види. Н-д-Еедений анализ розпод1лу популятйних ф1тоцонотишв на територ1ях груп геокомплексiв. установлено зб^льшення адвентних популятйних Флоценотишв, ио вказуе на ¿нтексивтсть антропогенного зпливу: на Луна"! (I мюце), Дн^стрКП) та iHinpi (III). Подаеться розпо-Д1 л популятйних фхтот'енотишв на територ*ях груп, ланок та окремих тишв геокомплекс1В.
4.8. Господарська струга-ура У роздал! подаеться анал1з флори за озкаками народно-госпо-дарсько! uiHHDCTi вид1в. Значка увага прмд1ляеться адвентн1й фло-pi, багатство яко'! обумовлено наявшстю великих, прндатних для ix мюцеаростань площ, а також джарел заносу, якими е водотоки та птахи. Встаковлено, ш територп плавнево-л!торальних геосистем в м1гращйним шляхом, яким адвентн! види попадаить з твденно-за-х!дних регюшв бвропи у cxiflHi (Дубина, Протопопова, 1980, 1983 а,б, 1984 а,б). Подаеться ошкка ступеня участ1 адвентних вид! в у рослинному покрив1. В1Дзначено багатство полулншйно'! i формово! piBHOf^aHiTHOCTi господарсько-шнних видгз плавнхв.
Глава 5. РОСЛИНШСТЬ Ш1АВН£ЕО-Л1ТОРАЛЬНЮС ГЕОСИСТЕМ
5.1. Формування, розпод1Л i регюнальн! особливос^i У роздш розглядаються питания про заростання новоутворених
геострук-ур, формування пояс i в рослинност i глд впливом ам1ки тов-Ш воли (ВОДН1 геокомплекси), шдзищенпя рельефу i утворення грунтового субстрату (нааемн! геокомплекси) водно! та гоштряно! epoBil. Полагаться детальна характеристика формування плав1в i анализ "х флори.
Сформована рослик;йсть являе собою едину територ!ально, але генетично pianopiany сукутпсть угруповань р!зних тишв, розвиток яких ыдбуваеться в rinepnpocTOpi еколопчних умов - в!д перезво-лохених до наш впусте льних. Встановлено, го проводними факторами,■ як1 визначають територ1альне сшввхдношення угруповань piaHHX ти- k niB i 1х структурно-функцюнальш особливост!, е характер взаемо-дi i водотошв суш i моря, i нтенсившсть алюв1ально! дхяльност! моря i географ!чне (довготне) положения плавнево-лхторалъних геосистем. Ui фактори обумовлюють функшонування шлькох BiflMiH геосистем. шо в1др!зняються сшвв^ношенням площ р1зних тишв рослинност! - геосистем великих р!чок, малих pi40K i древшх водото-KiB. Порпп Biдр1зняються переважанням трав'яно! болотно! рослин-HOCTi, друг! - галоф1ТНО! та псамоф1тноь У свою чергу, геосисте-ми дельт виповшавання великих р1чок, на В1ДМ1НУ в1д дельт вису-вання, вхдзначаються большою питомоя вагою болотно'1 рослинностi. Геосистеми дельт випсвнювання малих р!чок характеризуються б1ль-иою част кою участ i угруповань галопдроф!тних, солонцевих цено-3iB, а висування - лсамоф!тних та лучних. Для плавнево-л1тораль-них геосистем древн!х водотошв властиве переважання галопдро-ф1Тно! та псамоф!тно1 росликност!. ТериторП плавнево-л!торальних геосистем, hki анаходяться шд впливом активно! алюв1ально! д1-яльноса! моря, Biдр1зняються переважанням псамоФтга! рослиннос-Ti, менш активним - галог!дроф1Тно1, солонцево! та солоьчаково!. У cxiдному напрямку в!дбуваеться зб1льшення питомо! ваги галоф!т-них угруповань, а в гаххдному - болотних. У розд1Л1 подана специфика розпод1лу рослинност i i територ1альне сп1вв1дношення р^зних 1! тишв для окремих груп та .нанок геокомплекс 1 в.
5.2. Класифхкатя
У класиф1кацп рослинност1 плавнево-л1торальних геосистем ви-Д1ляються коька напрямк1В - морфолог¡чний, еколопчний, еколого-морфологхчний, еколого-фИоценотичний та флористико-сощолопч-ний. Больший розвиток отримали еколого-ф!тоценотичний та флорис-тикс-сошолопчний. Анал1з '¡х класиФ1каШй показуе, шо останн1 мають загальш недол!ки, а також специф1чн1, пов'язаш з такими w . особливостями об'ект!В, котр! класиф!куеться як просторовий континуум всередин1 угруповань одного типу рослинностi та М1Ж угру- ; пованнлми складних тишв, яр poaMiiaeHi на пор1Еняно невелик^ те- ' риторi'i; надзвичайна динам!чн1сть, обумовлена просторово-часовим
континуумом, а також багатосторошп эв'язта э факторами середояи-ш, як! значно ам!ншться. У класийикашях флористика-сошолог i ч-ного напрямку це шдйилося на синтаксоношчному "коазати" (Маркин, 1973) i видыенн! велико! к!лысост! сингаксотв разного рангу, ареал ягах обмежуеться ли.э територьчми, ш характериэуэтьсл. Особливо показовши в тому вшюшетм е вид^ош за встч грми-лами "Кодексу (¡атосошолопчно'! номенклатур;!" одинищ псамоФП'тя та водно1 рослинност!, котр! часто н» маигь 4itko г.иражено'! рко-лог1Ч»ю'1, динам1Чно'1 та географиню» ! кресленость
У класифнсащях околого-ценотичного напрямку це побилось у тому, що синтаксони з одним i тим ж» едиф1котором взносом до piainix tiiníb рослгшноста, а заколе у вид i доит багагьох др1бних
одиниць рослинност1.
Но анал!вуючи позитивш i негативн! сторони досл!д*уваш!х на-прямк1в, hkí неодноразово обговоркшалися в Л1?ератур1 (Трасс, 1970; Василевич, 1975, 1935; Александрова, 1982; Норин, 1983, 1987; Ыириин 1984-1986; Миркин. Шоляг-Сосонко, 1979; Юрцев, 19W: Бардак, 1990 та íh. ), зазначимо лише, шл ми погоджуемосн г. тими авторами, яш вважаоть, ш еколого-фг.оценотичкий пiдхiд щодо ш-формативностt поступаешься фдористико-фл-осошолопчному, аде ьи-грае у можливост! наочного пор!внпння угруповань, особливо на нищих ступенях iepapxri (Василевич, 1985; Юрцев, 1988). Сл!д пого-дитися a ЕО. Юрцевим (1980) та ишими авторами в тому, шо вид!-лен1 на основ i флористико-сошолог очного шдходу одинищ е цено-тичними липе за smíctgm, а за обсягом вони флористнчнi i по суп е парц1алып!ми Флорами. Тому сл1д погодитися з думкою ¡0. Р. Шзляга-Сосонко та íh. (1991) шодо несумюност! одиниць еколого-ф!тоцено-тично! i флористико-сошо-тог^чног класифккашй. CyMícnicTb може виявлятися лише у Флористично б!дних a 4ítko вираженим домшуван-ням угруповань, але не е обов'язгазвою.
У свою чергу вимога вшиляти синтаксони одного обсягу л межах одного рангу в еколого-ценотичних класифпшщях призвела в окре-мих випадках до над mí рного 'ix зб!льшення.' Вида лет крупн! одинищ виявилися неоднор1дними i важо пор!внюваними. Тому pi3Hi обсяги асошашй, наприклад очеретових та ряскових угруповань, це не результат недосконалост! еколого-ценотичного шдходу, а в^дображен-ня сут1 даних об'екпв.
Виходячи з и'лх положень, нами розроблеиа класифакащя рослин-hoctí плавнево-лгторальних геосистем, яка базуеться на еколого-ценотичних принципах. У po6otí поданий анал»з класиф1кашй водно'! рослинност1 i зроблений писновогс про то, шо зручн! щодо побудови, а також використання у прикладних Ц!лях еколого-ценотичн! класи-ф!кац11. виявились достатньо шформативними. Разом а тим, в!др!а-
няючиоь Подходами до вид!лсння одиниць р18ного рангу, вони вияви-лиея неэручшши для пор!вняння 1 такими, шо недостатньо -в1дбива-юггь об'егег як (Нолопчну систему невисокого ступеня Шл) сность Не обумовлено некритичним перенесениям прикцкгпв класиф^кацп, роаробл.них для наземних угруповань, на водн1. Зазначимо також, да флористико -ф1Тоссцюлог1ЧН1 класиф! каш *, кр 1 м загальних недолив, маюгь 1 так1, як! нритаманн! т!льки !м. Змша еколого-флористнчних критерПв ф!зюном1Чкими (через флористичну б1дтсть та невисоку цшснхсть водних угруповань) призЕела до эменшення 1ндикащйн0! аначудаст! нижчих одиниць класиф!каш! ( 1Уап е1 а1. , 1980). У свою чергу, це обумовило певною м!рою втрату еколопч-но1, динам!чн0'1 та географ^но! специф!к вид^лених одиниць, що характерне 1 для класиф^кашй, побудоваких на еколого-ценотичних принципах.
Отжэ, посл!Довне використання дом1нантного чи флориотичного тдходхв не дозволяе побудувати класифхкацио водно! рослинност!, яка наближаеться до природно!. Ю.Р. И?ляг-Сосонко 1 ЯII Д!дух (1990) вважають, що причиною цьсго е еди;сть д^агностичних принцип! в, як! не е су-тевими 1 не вгдбИЕагать особливост! природно! оргатзац!! рослинносТ1. В. I. Василевич (1985) та !нш автори вважготь, ш при побудов! класиф!каШ! дошльно на кожному етап! використовувати р!зн! ознаки, особливо т! а них, як1 маюгь най-Схльший ступень корелюзания а ¡ншими. Ю.Р. Шеляг-Сосонко ! ЯП. Л!дух вважаютъ, да це можна зробити лишэ на основ! принципу В1д-пов!дност1 д^агностичних ознак рхвню орган!ваш 1 рослинного пок-риву. Вт був взятий нами за основу шд час розробки класифиса-Шйно! схеми вида! водно! рослинност! з урахуванням !! особливос-тей. У зв'язку з тим,' ш вши лет рангов! одиниш (крш асоша-Ш!) за обсягом не аб!гаються а одиницчми рослинност! наземних тшпв, нами вводен1 ранги, як! не мають аналогов у в!тчианяних клэх;иф1кац!йних схемах наземних титв рослинност1.
Класиф1кац!Я водно! рсслипност! нами роароблона на основ! Ф1-тоиенотично! рол! вид1в, приналежност! !х до певно! життвво! фор-ми, наявност! флористичного ядра вид!в, а також ознак, щр в!дби-вають особливост! формування угруповань в умовах водного, водно-пов!тряного та водно-повпряно-наземного середовищ. В основу !! побудови покладен! три принципи: еколого-ф1зюном!чний (для оди-ниць найвишого рангу), морфолого-систематичний (для одиниць сере/того рангу) 1 еколого-бюморфолончкий (для одиниць нижчого рангу).
Тип водно! рослягност! вид1ляеться за переважанням набору по-Д1бних екобюморф, котр! харсхтеризуютьсл специф1чними бтлопч-ними та анатомо-морфолопчними осойливостями, ! об'еднуе угрупо-
вання, окрем1 яруси яких адаптувалися до водного, повхтряного 1 наземного середовад 1 функщ онутоть як певним чином орган юована едшсть.
На основ1 сп!льност1 хиттевих Форм домшуючих вид1в, що об' еднують укоршеи» I неукорпшн! домхнанти, тип водно-) рослинност! под!Ляеться на два класи: неукортено! 1 укорнтноЧ рослинностк За озмаками слиыюстд життсвих форм, а саме - розмдоняя орггилп (листк1в, стебел, юитконос1в 1 кв1ток) дом1нуючих вшив у водг, на вод1 1 над водою класи водно! рос.мнност! подшпоться на порядки. Природшсть цього под!лу грунтуеться на еволот!йно закрт-лених ознаках, що в^дображаоть диференшашю водно! рослинност! на ярусн як досить взокремлеш оргашзашйно-функщональн! ед-
Н0СГ1.
На основ! належност1 дом1нант!в до одного роду 1 под!бносТ1 1х життевих форм порядки под!ляються на ланки, як! еколопчно добре окреслен!, особливо вшгосно товщ! води, И мпгарал1защ! I трофностх, а також складу донних в1дклад1в.
За сшльним домшантом 1 слпвдомшуючими видами, будучи по Л1бними в бюморфолопчному вхдношенн! (укор1ненням 1 характером розмщоння пластинок листов у вод! або в повхтряному середови-Щ1), останн! шшляються на групп асог^ашй, як! на шдстав1 одного або двох сп1Вдом1нуючих вид ¡в 1 сшльного флористичного ядра постШшх вид!в дхляться на асошацп. Не одпниш досить великого обсягу, ш виключае вид 1 ленты багаточисленних др!биих одиниць на ОСНОВ! Р13НИХ комбтш' Й Д0М1НУЮЧИХ ВИД1В.
Схематично шдпорядкування вс1х розглянутих синтаксоном1чних одиниць можна подати у виг ляд I наступного фрагменту класифисащч (схе!.:з).
У роод!л1 наводиться порхвняння видхлених одиниць рхзних ран-г!в з ■ одиницями егллого-фхтоценотично! 1 еколого-флористичноч класиф1каШЯ. Базуючись на таких М!ркуваннях, нами була сгсладена перша оглядова класиф^кашйна схема рослинност! плавнев0-л1т0-ральних геосистем, яка включае п'пть тшпв росли:шост1 - ^¿сову, чагарникову, лучну, болотну, галоф!тну 1 водну, представлених 647 асошашями.
Для ¿нформативност! видивних синтаксоном!чних одиниць у "До-датку" наведен! значения клас1В пост!йност! вшив, вид!лених на основ1 не менгвз н1.к п'яти апис ¡в асошашй уах тип ¡в рослиннос-ть Кр1м цього, подаеться анагптичний огляд системи встановлених одиниць класиф!кацП. Усе це, а також детальна флористична характеристика асощаШй догволяе спол1ватися, шо розроблена класиф>-кашя буде прийнята прихильниками р1зних геоботан!чних шк1л.
Класиф1кац1я езщо! водно! рослшшост! главнево-лхторалыта геосистем Причорномор'я (фрагмент)
Вгща водна рослин,асть
Клае
Порядок
Ланка
оакуренй-Еодна
Сега-Ю-» рЬу111
Кеукор1нена ^льноплавазга) 1
Каводно-еодно-поЕ1тряна
Укор! нет
п
Еанурено-Еодно-пов!трота
АХйготапйае 1^г1си1йг1ае 1етпае
(Г1дро$ол1о-4ШВ>
Зр1гойе1ае За1т1п1ве
Аго11ае
Ьептяе
(г!Дроаеро-фоя1о£1Т1В)
Ну4гэсЬаг1з
Закурено-Еодна
_1
г1та;}а«з
2апп1еЬе111ае
Йирр1ае
Zoзterae
Занурено-
ЕОДНО-
П0Е1тряиа ]
УаШппегХае
ВаггасЬИ
1"уг1орЬу111
Рс^ак^е*.!
(г1дрса:ол10-
ф!т!в)"
21ос1еве
Наводао-водно-поЕ1тряка
Нур1ю1сШ;1.о
Ро1угоп1
КагзНеае
(гхдроаеро-
ф0Л10<11т!в)
Не1шаЪоае
Тгарае
НирЬагае
ЯутрЬаеае
Еадводао пов1тря:ю-водна
• — | ■ ■ I 1 ■ —
I
Бо1ЪозсЬоеп1
Бо1гр1
21хеп1ве
Ви-(;оп1
Sagíttariae
Е1еосНаг1з
Зрагйап!!
С1усег1ае
Тур}1ае
.Асог!
Ии-азтЗЛИ;!.:!
1
го
-р-
I
5.3. Геоботаш чне районування Иоглзначено положения плавнево-лпторальних геосистем у систем1 геоботаш чного районування обумовлене тим, да вони не розглядалися як шл1сна в геоботашчному вхдношенш категор1я.
За основу викрнаного нами районування була прийнята схема районування Прпчорноморсько) степовоЧ провтцП (Лгг.ренко, 1947, 1980), використання я ко'i дозволило нам уникнути загального для репональних схем геоботашчного районування подолiку (Лаврснко, Исаченко, lS^e) - si дсуткосхч погодження вид i ле них одиниць ia одшшиями сус!д;пх per юн. в. Вид1лення районсваних одиниць було виконане а урахуванням змш природних умов на ochoeí пщикаторних ознак рослинного покриву, яш зхдображають Ш smíhh (Mípkíh, 1969). Тому вони непрямо характеризуют^ na6ip тишв мюцепгаход-жень, шо дозволяе, як зазначае С. М. Рааумовський (1981), от нити потеншйш мождивостi 'ix територ!й при плануванн» господарськпх, природоохоронних та íhiiihx заходíb.
За основну наймена/ одиницю районування лрийнятий район, диференцшючими ознаками вшплеиня якого s однор1дШстъ рослинного покриву його територы, да е б!льшого шж М1ж районами (Голу-боць, 1980). Райони под1ляються на тдрайони на ochobí сшввшю-шення площ р!аних ф1тоценоз!В (Киценко. 1955) i, усвою чергу, об'еднуються в округи за ознаками складу труп асошашй i фор-машй, а також 'ix певно! комМнацП. обумовлено! грунтово-пдро-лопчними i геоморфолог iчними факторами. До складу районованс! гериторИ ув1йшли оО'екти, то шдр!зняються за генезисом. Пе ое-танц! древшх розчитих. терас, сопки грязевих вулкашв та : -mi ут-ворення, то В1др1зняюгься рослинним покривом. Вони вказукггься як лодаткова ознака охарактеризованих територ1альних одиниць.
Як виявилося, мож( виконаного геоботаш чного i типолопчного районування зб1гаються, але ранги Ix piSHi. В дисертацп наведена схема геоботаш чного районування, яка включав 6 геоботашчних округа, 11 геоботаш чних район i в í 31 геоботашчний шдрайон, а такод (у "Додатку") характеристика ix Ф1аико-географ2чних умов i рослинност1. Показано сп1вв1дношення плоц р1зних тишв рослиннос-Т1, гучасний стан рослинного покриву, охоронш об'екти. Акал1з характеристик вид1лених одиниць виявив деяш особливост1 регю-яально! диференшацп рослинного покриву плавнево-литоральних геосистем. Так, виявилося, да для долгах геоботашчних районов характерна SMiHa ф^оценотично! рол1 окромих вшив дом1нант1Б. У сх1ДНому напрямку анижуеться ф1т0ценстична роль Alnus glutinosa, Populus nigra, Salix alba, едиф1катор*я i сшведиф!катор!в болот-HOi рсслшшосп, а також в iдбуваеться ашна едифисатор^в лучних угруповань видами-едиф!каторами солонцево! рослинност!* Выявлено закономерность: ценотичпа роль вид1В-дом1нант1В, сушльш ареали
яких анахидяться у б!лып шбшчних регюнах, знижуеться у сх1дно-му напрямку i аростае у вид is широко! еколог1чно! амгштуди. Jli-сова, чагарникова, болотна та водна рослиншсть 61льеою mi рою в1-доОрахають зм inn умов середовиша, Hi ж пш ткпи. Щ амши характерна уються С1льш поступовими переходами в широтному напрямку, н1ж у довготпому.
К1льк1сть одикиць, особливо в ранз1 шдрайоиу,. зб1льшуеться is ростом абсолмтних poaMipiB районованих тер;!тор1й, а також pis-HOMaHiTKocTi геоморфолог 1чних елеменпв ландшафту. Остакне е результатом впливу 1Сторичних фактора.
5.4 Динам1ка рослинност1
Розглядаючи питания динампси рослинного покриву, ми виходимо з того, шо рослинн! угруповання, як1 характеризуются часовою та генетичною спадков1стю (у розумиш Б.О. Юрцева, 1391)., е системою, шо включав yci екв1ф!нальн1 та nepeMiHHi 'ix стану, як! за-безпечують '11 ¡снування в межах визначено'1 еколопчно! ачештуди, а отже захист bifl bobhiehix порушень (Василевич, 1983). Один is механ!зм1В цього захисту - формування ценотичного середовиша, яке забезпечуе функшонування сукцес^йно! систем. Саме завдяки 1й у плавнево-Л1Торальних геосистемах домтують болотн1 субюимаксов! угруповання в умовах аридного климату.
У робот! наводиться icTopiff вивчення динамики рослинного покриву, роеглядагаться основнi и напрямки, види та характер вмiн, а також тенденцП антропогенних ам1н рослинносТ1 досл!джуваного peri ону.
Основними напрямками динам1чних npoueciB водно! рослинносп е трансформащя i деградашя !! угруповань (антропогенне евтрофу-вання, pi3Ke та иоступове осушения водойм, 1х аабрудне!:ня, ме-хшичне знищення), штучна (локальне шдтоплення, створення штуч-ннх водойм; та природна (охороши об'екти) демутацП. Активisy-еться процес утворення угруповань is закосних та 1нтродукованих-впдiB (11!охов,1977; ДуОына, Протопопова, 1935Г. Природн1 зм!ни рос-линност i ьсдойм 51льш xapatiTepiii для геокомллекс1в передгирлового ряду, антропогеши - для гирлового i значно бiльшою wipoio передгирлового.
Основними напрямками динам!чних npoueciB псамоф1тно! рослин-nocTi е катйстроф^чш зы;ии (спричинювши розорюванням, забудову-ваиням територШ, трансформащя i деградатя угруповань (рекреа-Ц1я, випасання, з;лна складу алювильних в!дклад1в), штучна (формування антропогенних геокомплекс!в) та природна (охоронн! об'екти) демуташт. Псамоф1Льн1й рослинност» також притамакне формування незснуючих ранше угруповань ia занесених синантропних ви-2iB,ao прониклшз прилеглИх територШ, головним чином, внасл!док
збагачення субстрату органогенними речовинами. Припсдш змити б1льш характерш для приморських грив ; прируслових гряд гирлово-го ряду геокомплекс1В плавневс-л1т0ральних геосистем, hkí включа-ють дельти п'тюешсшш та шдударних дьтянок надморських kic. со Формуються; антропогенш - для заплавних грив 1 гряд пригирлового ряду • геокомплекс i в та сформованих шдударних д1лянзк надморских Kl с.
Основьими напрямками динам!чних процес1в. деревно! та чагьрни-KOBOi рослинпоси е ïï трансФормашя i деградашя (pyOira. подали, укорпення люокультур, скорочення тривалост1 заплавного режиму, рекреашя, пасовищна дигрешя). штучна (локальна шдтоплення) та природна (створення охоронних oO'cktíb) демутапП. Власлиок уко-риюння ттродукованих вшив (Amorpha fruticosa). а такс тс тд впливом синантроп!зашi. яка обумовлена пасовишною i рекреашйкою дигрес1ею рослинност!. утворюються Л1Сов1 угрупопання. яш ранык не трпплялися на територг; плавнево-л^торальних геосистем. Ос-таннш часом наОувають розвитку динам1чш прсисси. поз'язаш з укортенням у деревну та чагарникопу рослиншсть галесених видт. поява яких обумовлена зм^ами еколопчних умов мюлезнаходження -зниженням обводненост! геокомплексiв, шдвииенням засолення та багатства грунт i в (приморськ! гриви). Саме ni фактори е визка-чальними у формуванш природних угруповань тугайного типу з Elae-ae;nus angustisfolia. E. argentea i Tamarix ramos i ss i ira.
Природш зм1ни деревно! та чагарпиковоо рослинност1 нин. бьиш характерш для гряд i грив гирловсго ряду геокомплекс i в, а aHTDonoreinii - пригирлового та надморьких кю.
Основними напрямками динам!чних npoueciB болотноо рослинност! с Vi катастрофой bmíhh (спричинюванi мелюрашею. обвалуванням водойм. ipiirauiñHHM буд1вництвом), трансФормашя i деградашя угруповань (знииення тривалост1 заплавного режиму, надм!рне випа-сання. викошування та випалювання травостою), штучна (локально шдтопльння) та природна (охсронш об'екти) демутацП. Природнi зм1ни Солотно'1 рослинност1 характерш для тривалозаплавних piB-нинних Д1Лянок гирлопого ряду геокомплексов, антропогенш - для коротко- та середньо-заливних пригирлового.
Основними напрямками динам1чних пронес 1 в солончаково'1 та со-лонцевоЧ рослинностi, як 1 в попередшх типах, е катастроф!ЧШ 3MiHii (мелюрашя, рсзорювання територП, штучне подтопления), трансформация i деградашя угруповань (випасання, рекреашя), штучна (зниження обводненост1 екотошв) та природна (охоронш об'екти) демутацП. Природш змши цього типу рослинност! бичыи характерш для короткозаливних р1внинних д1лянок гирлового ряду геоксмплегамв, антропогенна - для коротко-та тривалозаливннх.
Оеиовиими наарямками динам¡чних пронес ¡в лучноТ рослинност1 е катастроф] чш вы ¡¡га (мелюрашя. обводнения територШ, трансфор-маи 1 я (ксеро- ! галойатизашя угруповань), деградация П угруповань (аниженнэ тривалост» заплавного ре;.з;му, випасання, рекре-ашя), отучна (гидтоплэння) та природна (охорон.и те ритор П) демутацП. Природш змпш лучно'1 рослинност! Оиьш характера для прируелових гряд та короткозаливних р^внинних д1лянок гирлового ряду геокомплегамв. антропогенн1 - для валлавних гряд гирлового. гряд 1 гриа пригирлового, а також надмореьких кю.
У роздш подана детальна характеристика основних тип ¡в эмш рослинност» пдавнево-Л1Торалышх геосистем. Виконаш яосл!дж«?Ш1я дозволили встановити скороченна м^сцезростань природной рослинност! 1 Формуванкя Флористично та .ценотично неповночленних. неслчйкгч 1 малопродястивних угруповань. Виявлен! змпш тип!в сукц«с!и, темп!в та характеру IX проходження на р^зиих етапах антропогенного впливу. На сучасному отап1 перетчажають зм1ни. що викликаш осушениям 1 пов'яааним с иим засолениям, яко сьогодш стае характершм для б1лыпосп територ1й 1 е одним 1а провшшх Фактор]ю, котр! обумовлюэть сучасну трансформацию угруповань. Найчаст1ше П зазнають болотна та лучна рослишпсть.
ГЬр4вняння сукцесШних рЯД1В р1зних тигив рослинност! дозволило вид 1лити групи антропотолерантних вид-; в.
У процес1 дегратогенних екзогенетичних эмш спостер^гаеться зменшення киькост1 вшив з невысоким класом постШгосп 1 зб1ль-шення. особливо на завершальшй стадП, млькост] вшив високого класу. На останшх стад!ях дегратогенних зм1Н в угрупованняк з'являються види з високим класом пост1йносг1 угруповань степово! рослинност1.
Встановлсне р]зке скорочення в угрупованнях борео-температних вшив (болотпих вузьког еколого-ценотичко'1 амплхтуди) та древнь-осередземноморських (водних). Скорочуються мюцезростання вид ¡в ендем1чного псамофтю-л морального ¡комплексу. Поряд з цим в угрупованнях в1дбуваеться укоршення не характерних для них вид ¡и, в основному за рахунок адвентивних чи вид^в степово! флори (лучн! ценози).
Повне В1д:ювлення рослинност1 спостер]гаеться все р1дше. У циому ж повного в]дновлення вих]дних угруповань (кр1м га-лоФ1тних) не спостер1гается. Мае М1сце змша едиф1катор1в.
Для територ1й плавнево-лморальних геосистем характерний комплексний вплив антропогенних Фактор!в на послинний покрив, зокрема осушення, випасання, викошування та прямого витоптування, щэ прискоркх. проходження ачтропогеншисукиес^й. як: зипчко оудуть посилюватися , в основному за рахунок розширення г!дромел1ора-
тивного 0уд1вництва, рекреацП, а такожаменшення водного стоку 1 в1 ДП0В1 дно оОводненост! геокомплексж територп плаанево-л1то-ральних геосистем.
ГЛАВА 6. Р0СЛИНН1 РЕСУРСИ ПЛАВНЕВО-ЛИОРАЛЬНИХ ГЕОСИСТЕМ
• 6.1. Актуальн1 питания дослжжень рсслинних ресурсж Виходячи э теори бюлопчних систем (Шин, 1973; Таганов, 1989 та ж.), рослинний покрив розглядаеться як багаторжнева система (Куркин, 1976; Ссчава, 1978; Шеляг-Сосонко, Дидух, 1978; Василевич, 1983; Норин, 1987а та ж.). Кожей ржень пэредбачае вжповжний анал1з системних зв'яакж. Стосовно питань, лк1 розг-лядаються в дак1й глав!, це визначае дослжження систэмних зв'язкж продуктйних показникж окремих ждившв чи генетично подЮних 1м груп, як! займають пров1дне положения в рослинно:лу покрив!, самих елементж рослинього покриву р1зного рангу, а та-кож 1х територ1альних об'еднань. При цьому забгзпечуеться вивчен-ня досл1джуваних зв'язкж на видовому, ценотичному та тери-тср^альному р1внях. Даьлй пжхж дозволяв оцжити ресурсний пстеншал геосистем, 1х геокомплексж та груп геокомплексж, шо забезпечуе вир1шення стратепчних питань охорони та рацюнального використання рослинних ресурс 1в. У зв'язку э1 аначними эмжами 1 деградашею рослинних ресурс; 1 в плавнево-л1торальних геосистем (Шеляг-Сосонко та ж. , 1990) стае очевидною потреба в ймов1рн1й оцжш 1х змж, зокрема тих, як1 вжбуваються П1д впливом антро-погенних факторж, ю, в свою чергу, дозволить розробити методи управлжня 1х динам1кою- та попередження можливих небажаних наел!дк!в. Для виршення поставлених завдань було проведене вив-чення (Ытомаси РЬгасгт^еэ аиэЬгаИэ (популяцЖний ржень), його та жших угруповань трав'янистих типж рослинност1 (ценотичний ржень), а також П територ1ального розпод1лу (територ1альний ржень).
6.2. Характеристика ресурс 1 в очерету пжленного плавнево-л1торальних геосистем У роздш наводиться аналж особливостей територ1ального роз-под1лу очерету пжденного, а також показникж його ф1томаси. За приуроченням до геокомплексж, шэ вжржняютьея, пери за все, по-кааниками пдролопчного режиму, вшилен1 еколопчш групи цього виду - прируслова, озерна, приморська та власне плавнева, для яких наведена характеристика значень ф1томаси.
На основ1 результатж вивчення фггомаси та П територ1ально-го розпод1 лу визначена первинна продукцж. "Встановлено, шо основ-ний внесок складають угруповачня очерету плавнево-л^торальних ге-
осистем KyjaHi, де ix частка становить 70.24 7.. На другому miclu знаходяться плавнево-литоральн» геосистеми Дунаю (11.3 7.), третьему - Днестра (8.81 X), четвертому - ДнШра (7.17 %) i п'ятому -Лону (2.077.). Частка первинно! продукцП очерету. Швденного плав-нево-Л1Торальнкх геосистем великих piK менша частки 1х площ. а малих р1чок - б!льша. Для плавнево-лгторальних геосистем Днепра характерне эменшення плоц очерету швденного та энииення 'ix первинно! продукци (Дубина, Ступак, Небесный, 1990), а для Дунаю -'ix зростання (Дубына, Небесный, Прокопенко, 1991). У дисертацП СЭГОВОрЮЮТЬСЯ можлив1 причини ЦИУ явищ.
Одним i? важливих показнимв tbiTopecypcHO'i характеристики вид1в, особливо в пе pea во ложе них геосистемах, с ix здаткють аку-мулювати xiMi4:n сполуки та елементи. В робот! наводиться характеристика накопичення важких метай в, стронции та фосфору очеретом niвд ,шим. Подаеться ошнка територ!ального розпод1лу MacHBiB а максимальним вмютом цих елемент^в. Зроблений шдрахунок !х валового вм:сту.
G. 3. ФЛомаса та первинна продукция плавнево-л^оральних геосистем, 1х територ1альний розшшл
У роадш наведена характеристика територ1ального розпод1лу фтшаси плавнево-Л1Торальних геосистем. Естановлено, то в межах одного типу рослинност1 поливания 'i i значень знаходяться у прями! залежностi bía впливу антропогенних фактора - випасання, викошу-вання i витоптування, а також аниження р^вня води i евтрофування водойм.
На ochobí анализу територсального розподглу фхтомаси зребле-ний виснозок, про те, що пров!дними факторами, яю íctotho вплива-ють на цай розшшл, е характер розвитку плавнево-л1торальних геосистем, а тагах ступгнь антропогенного впливу. Найбтшкми ко-ливаннями значень фатомаси В1дзначаються плавнево-ли-оралыи геосистеми Дунаю та KytiaHi. Високопродуктивними е новоутвореш та молодо Д1лянки геокомплегапв, територп яких знаходяться шд постхйним зпливом прюних вод, або таю, де проводилося випалю-вання чи викоаування травостою (Дубына та íh. , 1992). Меншою продуктивна стю в^дзначаються масиви, обводненють яких зцижуеться внасл1док природних npoueciB розеитку (пригирлов! геокомплекси), , а також дглянки, як! заанаоть впливу засолення та нагону морських вод (перёдгирлов1 геокомплекси) або господарсько! дхяльносп лю-дини (Дубына, Небесный, 1991). Масиви з максимальними значениями ф1Томаси вже територ^ально роз'еднаш. Особливо це характерно для плавневое торальних геосистем Дн1стра та Дунаю (Дубына, Небесный, 1991-, Дубина та íh. , 1992).
Пяавнево-Л1Торальн1 гес-:истеми малих píuok xapaicr е риз уют ьс я
меншою моза!чн1С7!С територ1ального розпод1лу ф1томаси, то обумов-лене О^льи однорукими еколог1Чними умовами мюцезростань. Пер-винна-продукция ллавнево-лморальних геосистем Причорномор'я ста-новить 18232.34 тис. т поштряно-сухо! речоЕИНи. Середке значения фатомаси -1.2 ¡т/и. Це десо меняе, шя для дельт свму (1.1 ЪЬ. УЧШ^акег, 197й). 'Кайбиьшу первинну продукцию формують плавнево-л1торальн! гоосистеми Кубаш (53.85 X), Дунаю (13.97 7.) 1 Дшпра (1061 %).
6.4. Еколопчна стратегия' вилучення фмомаси Вилучения ф1томаси при умов! дстримання збалансованого циклу в!дновлення-ппновлекня повинне базуватиея на еколопчних принципах, суттю яких е створення умов для взновлення фатомаси в юну-ючому обсяз1 1 р13номан1тносП.
У розд!л1 наводиться результати досл^джень, метою яких було встановлення оптимальних способ!в, строк1в та обсяпв вилучення ф!томаси, що перешкоджають яагроиадженню В1дмерл01 маси та спри-яють шдтриманню продуктивнее^ трав'янистих угруповань на оптимальному Р1вн». Стратепчною лшею 11 вилучення з поэишй зба-лансовано! експлуатацп с р1эке обмеження використання теоитор^й для випасання та зменшення цього виду природокористування у шлому за рахунок загот1вл> кормив. Останш повинш проводитися на територ1Ях пригирлового ряду геотсомплегапв з чергуванням, яке за-безпечуе вшювлення рослинних ресурс1в у 31Дпов1дному цим геокомплексам ОбСЯЗ! 1 Р13Н0МаН1ТН0СТ1.
6.5. Перспективн1 напрямки використання рослинних ресурсов Встановлено, шо вилучення ф!томаси для кормових та те..л!чних Шлей - це використання лише невелико! частки тих корисних влас-тивостей. як! мають рослиши ресурси дослщжуваних геосистем. У Р03Д1Л1 наводиться характеристики деяких перспективних напрямк!в використання рослинних ресурсов плавнево-лгторальних геосистем: для селекшйних та штродукхцйних шлей; для в!Дновлення умов м!сцезростань, порушених господарською Д1яльн1стью лвдини; для народних промисл!в; як корм1в для промислових зв1р!в та 1Н. КрШ цього, наводиться характеристика використання азотФ1ксуючих водя-них папоротей. Матер!алом для 11 складання стали л1тег .турн! даш, спостереження автора за технолопею збирання зелено1 маси, а такол його практичш розробки щодо впровадження азотф1ксуючих водяних папоротей як сидерально! культури рису, депресанта водних бур'яшв, терморегулюючого агента та нових кормових рослин.
ГЛАВА 7. ОХОРОНА РОСЛИННОГО СВ1ТУ ПЛАВНЕВО-ЛIТОРАЛЬНИХ '
ГЕОСИСТЕМ
7.1. Стан охорони геосистем .
У CBiTOEift практищ sanoBiflHol справи плавнево-л!торальн1 ге-осистеми мэють велику питому вагу (Burgi et al., 1985; Matius, 1S90). В роэвинутих кра!нах роароблет принципи та походи, а також конкретно заходи по oxopoHi цих геосистем, створена концепцхя 'ix мониторингу (Sabhasri, 1990). 3 позиц1й uiel концепцП вони розглядаються як соцюекосиотеми а надмхрною чутливютю до впливу антропогенних факторов (Marius, 1981; Hachney, Cruz, 1983). Шдготовлений кадастр водно-болотних ундь, hki становлять ре-сурсну та. запов1дну шннють (Kennedy, 1930). 3 охоронних об'ектхв досл1джуваних геосистем до нього вв1йшли територн Чор-номорського державного биосферного запов1дника, запов1Дника "Ду-найськх плавнх" та Азово-Сивашського эапов1дно-мисливського гос-подарства.
У роздхлх подана характеристика юторп охорони та створення природоохоронних об'екпв на територп плавнево-лхторальних геосистем. Вид1лен1 чотири l'i етапи: видово! чи поресурсно! охорони (Стойко та 1н., 1982), територ1ально! охорони (Меллума, 1988), охорони цшсних екосистем (Стойко та 1н., 1982) i охорони тери-торхальних одиниц ренонального рангу (Меллума, 1988), а також подаеться анал13 кожного з них.
7.2. Охорона гено- i фхтоценофонду
На основ! «¡итосозолончнох категоризацП (Камелин, Тихомиров, 1981; Стойко. 1983 а, б), для 1ндив1дуально! охорони пропонуеться 146 вшив (Дубына, 1983 а). Серед них 40 видхв взноситься до I категорП piflKiCHOCTi, 17 - II, 26 - III i 63 - IY. У роботх наводиться еколоична t географ1чна характеристики видхв даних категорий, а також розглядаються причини lx piÄKicuocTi. KpiM видiв, наш пропонуються для охорони рхдкхснх, ушкалыи та ти-noBi ф1тоцено2и. До них виносяться: а) I категор!я охорони - уг-руповання а дом!нуванням чи сшвдомжуванням р1дк1сних, рел1кто-вих або ендем1чних вид1в (Шеляг-Сосонко та in., 1987 а); б) II категор!я - угруповання, домжанти чи спвдомхнанти яких энахо-дяться на меж1 ареалу; в) III. категорхя - угруповання, типов1 для плавнево-лхторальних геосистем Причорномор'я. За типами рослин-HocTi угруповання названих категорЖ розподхляються так: л!сова -1 синтаксон, солонцева 1 солончакова - 1, чагарникова - 2, лучна - 5, болотна - 11, псамоф!тна - 12, водна - 20. Зпдно а принципами видхлення: створенi ендем1чними видами - 7, релистовими -11, як1 мають пхвн1чну межу роаповсюдження - 4, пхвденну - 16, oxiдну - 4, aaxiflHy - 1. Зпдно з категор1ями охорони: I - кате-
гороя - 15 синтаксошв; II - 21; III -.16. Розглянута наявшсть раритетних вид!в 1 синтаксошв на територП юнуючих охоронних об'екпв. Встановлено, що близько половини 1х мюцезнаходжень не вв1йшли до стаду цих територ!й. Зроблений висновск про те, то !снуюча мережа охоронних об'екпв не е репрезентативною ! не ви-ршуе проблеми зб'ереження природних компонентов у шлому.
7.3. Принципи створення перспективно! мереж! охоронних об'екпв та !х характеристика
У розд1Л1 подаеться анализ вар!рот гв перспективно! мереж! охоронних об'екпв, !х переБаг ! недолшов. Встановлено, що на сучасному етап! розаитку продуктивних сил у регюн! потр>бний ЯК1СНО новий рхвень охорони, а саме створення пол1фушш 1оналыю! мереж! охоронних об'ект!в, яка забезпечуе збереження 1 оп-тимазацою ландшафтних,. рослинних, тваринних, грунтових, Г1Дро-лошчних, м^неральних, ¡сторико-культурних, соц1альних та ¡нших ресурсов бюсфзри.
1дея створення пол 1 Фу нкш онально! мереж! ще не повтстю обг-рунтована 1 не знайшла гчрокого поширення. Разом з тмм, багато автор!в, переважно географи, з позиц!й природно-ландшафтного подходу, а боташки - з позиций Функш онально-системного оОгрун-товують необх!дн!сть впровадження охоронних об'екпв, виходячи 13 принцип 1.3 1х поЛ1 функшонального призначення (Исаченко, 1980; Стойко та ¡н. , 1982; Шеляг-Сосонко та !н., 1982). Зпдно з цими принципами, треба запошдати цш природч! комплекси регоонально-го плану. Виршення цього завдання мае базуватися на вшилеши ус1 с! !ерарх!чно! сукупност! тдпорядкованих природних комплекса геосистем, як! знаходяться на р!зних р!внях орган1зацП. Стае та-кож очевидною ! потреба в конструюванш та створенш. таких куль-турних ландшафпв, в яких шшфункшональна мережа охоронних об'екпв репрезентативно охоплювала 0 ус1 структур«! одиниц! ландшафту. У цьому роздал! розглядаються питания репрезентативнсст! природно-вапов!дного фонду, а також межа допустимо! концентрат! господарсъких об'екпв.
Виходячи з розглянутих положень, а також принцип!в створення мереж! охоронних об'екпв, як! наведен! в Л1тератур1 (Красниго-кий, 1983; Каваляускас, 1985; Меллума, 1988 та 1Н.), нами запро-понован! б1льш загальн1 ! конкретн! принципи створення пол1функ-Ц1 онально! мереж! охоронних об'екпв плавнево-л^оральних геосистем: 1) в 1 дпов! дност 1 терйторп вапроектовано! мережо природно-¡сторичним одиницям региону; 2) лачдшафтно-географ!чно'1 ШЛ1с-ност! територп, яка пропонуеться для охорони; 3) шдпорядкова-ност1 господарсько! д!яльност1 завданням тшфункшонально! охорони; 4) те ритор сального г функшонального вэаемодоповнешш 1 взаемозалежносн охоронних об'екпв; 5) ор^ентованоси природоо-хоронио! мереж1 на розв'язання единого вахливого природсохоронно-
го завдання вишрго р1вня - репонального, зонального та планетарного; 6) pi3HOMaHiTHOCTi форм охорони i píbhouíhhoctí ycix категорий охоронних об'екпв; 7) оргашзаШйно! завершеност! 1 в1дкритосп мереж» охоронних об'екпв; . 8) в»дновлення пол1фуккщонально1 мереж1 охоронних oO'gi.tíb та 9) над»йносп охорони. KpiM нааваних, локладених в основу розроблено! мереж» охоронних об'екпв. нами були використан» й ihuií, а саме: ево-лвдйно-генетичний, еколоичний, науковий, естетичний, шзнаваль-ний, рекреащйнлй, репрезентативность господарський, розроблен1 Ю. Р. Шелягом-Сосонко та íh.(1987 а).
У робот1 подаеться характеристика створення охоронних об'екпв е позишй нааваних приндишв. Виходячи з них, на тери -тори плавнево-л»торальних геосистем пропонуеться створити Ду-найський Сюсферний эашшдник, державний запов1дник "Кубанськ1 плавнГ', мережу природних нацюнальних та регюнальних парк»в (НижньодунайськиЛ, Нижньодн»стровський, Дншровсько - Бугський, Джарилгачоький, Швтчноприазовський, Нижньодонський та Нижньоку-Санський), а також Тил»гульський, бйський та Челбаський ботан1чн!, заказники. ООгрунтовуеться необх!днють створення цих об'екпв та подаеться 1х характеристика.
7.4. Сотально-екологiчн 1 аспекти оргашзацП зажшдних oO'ektíb i ochobhí завдання охорони рослинного св»ту У цьому розд1Л1 розглядаютья питания про можливе вир»шення протир1ч, як1 викликан1 сощально-полничними факторами сусшльства i виникають при орган1зацп охоронних об'екпв, особливо в умовах розвитку федеративних структур.
Наводиться характеристика планетарних, регюнальних та гео-системних завдань охорони рослинного св»ту. Вир»шення перших полагав в забезпеченш охорони типових, р!дкюних i аникаючих в ид i в та "íx угруповань, властивих плавнево-л1торальним геосистемам швденних periOHiB пом»рних широт, других - плавне-во-л1торальним геосистемам степового геому, трепх - окремим геокомплексам.
ГЛАВА 8. СТРАТЕГ IЯ 0ПТШ13АЦП РОСЛИННОГО ПОКРИВУ ПЛАВНЕВО-ТОРАЛЬНИХ ГЕОСИСТЕМ
8.1. 'Ochobhí питания конструктивного планування 1 оптим1зац11 у .розд1Л1 подаеться характеристика сучасного стану плавне-во-лиоральних геосистем, розкриваються причини ix деградацП, як! полягають з домнуванн1 монощльового природокористування. Розглядаються питания конструктивного планування i оптим1зац11 досл1джуваних геосистем, як»базуються на ландшафтному п»дход1.
8.2. Природно-господарське районування
Шд природно-господарським районуванням маеться на уваа1 под1л-територП на внутр1шн! однор1дн1 одиниш за природкими умовами i характером господарсько! Д1ЯЛЬност1, вюшчаючн стушнь освоения природних ресурсiв. Основний ряд одиниць утворюють: область, округ i 'район, допом1жний - шдрайон. У Е->здШ розглядаються принципи вшилення ланих одиниць, ознаки мед Mi« ними ,1 подаеться детальна- 1х характеристика.
Вид1лення цих териюри! за названими виие критер1ями дозволило опосеред!«звано oui нити напружен i сть еколопчного режиму на кожн1й i3 них, визначити потенШйну GMHiCTb, видове i цэнотична Р1зн0ман1ття геокомплексiв даних одиниць.
шд напружен ictio еколопчного режиму розум^еться характер поеднання природоутворюючих компонент 1в i прямих чи опосерэдкова-них вплив1в людини. У розд'1Л1 нагодяться розрахулков1 формули для визначення молишво!, ¿снуючо! та очтувано! при створенк1 мереж! охоронних об'екпв напруженост! еколопчного режиму.
Шд потеншйною eMHirrra територП маеться на уваз1 здатнють природних геосистем без втрати 1х компонент!в забезпечитк розши-рення господарсько1 д1яльност1. Наводиться розрахункова формула для встановлення значения потеншйно! smhoctI територИ.
Для характеристики вид^лених одиниць за рослинним пскривом введений показник у балах ïx видового i ценотичного р!зноман1Ття. Для нього вибраш так1 критерп: загальна к!льк1сть вид^в судин-них рослин, hkî зроетають на територИ конкретного природногоспо-дарського району; к1лькють вид ¡в рослин, занесених до "праснсй книги СССР" (1984) i "ЧервоноГ книги Укра5нсько1 PCP" (1980), piдк!сних для perioHy та Укра!ни, зникаючих i ендем1чних вид!в; наявн1сть типових тар1дк1снихдля репону 1 Укра'1 ни угруповань; а також ценоз4в, занесених до "Зелено! книги Укра1нсько! PCP" (1987).
На основ i запропонованих показник1в викшане шльове зонуван-ня досл!джуваних геосистем. Вид1лен1 три гони шльово! стратеги - перэтворення, вшювлення i охорони; подан! характеристики при-родокористування на козюнй 1з цих зон.
Завершальним етапом цих досл1джень Оуло вид1лення природ-но-господарських одиниць шльово! стратеги за под1бн!стю плано-ваного розвитку природно-господарських систем територ!й на найближчу перспективу i б!льш вшалений час. Воно баэуеться на концепт! ун i кал ь ноет i плавнево-л1торальних геосистем, а також нагромадженому в лмератур! досв1Л1, використання якого дозволило обгрунтувати деяк! загальн! й б!льш конкретн! принципи оп-TUMiaaui'i природокористування на територ!! досл!джуваних геосис-
тем. Опт'.шозувати ц! в сношения можна на осново наступних принцип 1 в: 1. В1ДПов1дност1 природокористування загальн!й стратегП орган 1зацП та еволюцП плавнево-л^торапьних геосистем; 2. Дивер-сикацП природокористування, тобто ускладнення або розширення йо-го структуру, за рахунок розвитку нових галузей 1 сфер прикладання пращ; 3. Синерпчного природокористування; 4. Компенсащйного природокористування; Б. Ш дпорядкованост! природокористування природоохороншй стратег П репону; 6. Надв1домчого природокористування; 7. Перебудови пол1тики оснуючого природокористування, пкий передбачае зниження компром1с1в виробництва з охороною ото-чуючого середовища 1 перех!д до ох оргашчноо онтеграцоо; 8. Пе-редбачоння наслодков видов природокористування, що плануються; 9. Трансграничного (м1 «народного, можреспублоканського ) мигобла-сного) сп1вроб!тництва в галуз1 природокористування.
У рг ;Д1Л1 наводиться характеристика » одиниць природно-госпо-дарського районування 1 розглядаеться стратег¡чна л!ноя оп-тимозацП рослинного покриву на територП кожноо 13 ввдилених одикиць, гид якою ми розум1емо довгострокову систему Д1й, спрямо-вану на розлиток потеншйних можливостей природних компонентов геосистеми 1 шдтримання ох на надежному р!вно функщонування. Розглянун основш питания оптим!зацП е далеко неповними. Вони в1дн0в1дають сучасному стану взаемов1дношень лзодсько! д!яльносто 1 природних компонентов 1, звичайно, по м1ро розвитку суспольства 1 його продуктивних сил повинно доопрацьовуватися.
8. 3. Стратегоя оптим1зацп рослинного покриву
У даний час не можна повнютю виключити плавнево-л1торально геосистеми сфери 1снуючого господарського використання. Це визначае потребу в розробщ генэрально! стратег!! оптим1?ацо1 цих геосистем 1 1х пров!дного компоненту - рослинного покриву. Суть оо вводиться .до п'ятьох напрямк!в. Перший полягае у аначному роз-" ширенн1 природоохоронних заходов, необходнють проведения яких для плавнево-л!торальних геосистем Чорноморського природно-господарського округу обумовлена невисокою питомою вагою умовно незм!нених геокомплеюяв, а для Азовського - невисокою по-тенц;Лною бмшстю його територой.
Другий - у пост1йному эниженш питомоо ваги виробництв, шо , призводять до деструкцП природних геокомплексов, забороно ос-воьння нових територ!й а огляду на ох ушкальность о бюсферну значушсть. В!н передбачае переор!ентад!ю господарсько! дояль-ност1 в регион! на використання рослинноТ • сировини. Це вирилуе питания в!дновльння регулятсрноо функцП рослинного покриву, ос-к!льки пвиродн! рослинн1 ресурси у степов1й зон! досить обмежен!. Компенсащею переор!ентац!- господарств Суде розширення туризму !
включения окремих об'екпв плавнево-лоторальних геосистем у м1ждержавну та шхпародну рекреашйно-туристичну мереж:. Шдста-вою для цього е рекреащйний потенщап територП з багат1 пам'ят-ки ¡сторП та культури.
Трепй напшмок полягае у перерозподш рекреашйних поток1в з ор1ентуванням близько 60% загально! киькост! рекрешшв на те-риторш Аэовського природно-господарського округу, до оргашчно поеднуеться \г реашзащею проекту створення мереж1 природних нацюнальних 1 ренональних парк1в, а також з в^дновленням рекре-ашйного потеншалу Аэовського моря.
Четвертий, виходячи 13 принципу трансграничного сшвроб1тниц-тва в галуз1 охорони I використання ресурс1в плавнево-л1торальних. геосистем, полягае у створенн1 координатйного центру для управления 1 опрацюваиня нових концептй природокористуванця а ураху-ванням сощально-економгчного роэзитку сусш льства.
. I, нарешн, п'ятим напрямком буде■ вдосконалення финансово! пол1тики, шо передбачае, як про це свичить 1 св1товий досвж, створення щльових фонд!г, шр Формуються 13 вирахувань в1д при-бутк1в за експлуатащю природних ресурс¿в, 1 направляться на ре-ал1зацш природоохоронних розробок та , що не менш Еажливо, на компенсацию втрат землекористувач1В при вид1ленн1 Чх територхй шд охорону.
0СН0ВН1 ВИСНОВКИ
1. Плавнево-л1торальн1 геосистеми являють собою просторо-во-часов! дииам1ЧНо-вр1вноважен1 самоорган13ован1 системи, межами яких е прямий вллив прюних вод, моря 1 супь Пров ¿дну роль у 'IX утвореши та оргашзацП вшгравть евстатичш 1 епейрогетчш рухи. Залежно В1д ступеня 1х прояву формуються В1ДП0В1ДН1 типи орган 1заЩ1 цих систем. У Причорномор' 1 це власне плавнев! гео-г системи надморських кю 1 остров!в, морських к1с 1 остров1в. Взаемозв'язок меж ними виявляеться через под1бну причиннють Ъро-цес1в 1 явищ р1эного ступеня виразност1, що в1дбуваються на 1х територ^ях.
2. Передумовою для виникнення 1 розвитку плавнево-л1торальних геосистем в формування шшальних утворень - первинних водоток!в та моря. '1ормування наступних шшальних утворень розпочинаеться наприкжш циклу позитивних або негативних евстатичних 1 епейро-ген;чних рух^в, а також завершения переход1в поспйних нодоток1В у тимчасов!, результатом чого е осушения або затопления сформова-них геоструктур 1 утворення шщальних. Роавиток осташпх 1 е становлениям нових плавнево-лхторальних геосистем. Ланий природ-
нкЛ об'ект - категор1я !сторична, але територ!ально - це молоде утворення, що знаходиться у стан! пост Мних змт 1 характеризуешься рхзннми, залежно вхд тилгв !х оргаьизацх! i етапхе роз-витку, прссторово-динам!чними геостругаурами.
3. 3 пойишй системного гпдходу плавнево-л1торальн1 геосисте-ми включамть три типи орган хзацп - субструктурний, хороструктурний I хроноструктурний. Перший характеризуеться постШшми сп!рально-цикл1чними 1 векториэованими процесами ви-никнення латальних геоструктур на м!сцх праплаьневих геосистем ьнасл1док чергових евстатнчних 1 епейрогенхчних руххв або переходов посТ1йпих водоток1 в у тимчасов», другий - р1з;шми, залежно в!д тип 1 в 1 еташв розвитку, просторово-динам!чними структурам;! 1 третей - ам!нами елэменнв хороструктур, як: нолягають у проход-женнх' ними еташв розвитку, стабшзацП 1 руйнування та циклхчних переход!в геосистем висування в геосистеми виповнюван-ня. Вони проходять по своерхлн!й висхинхй сп!рал! п!д впдивом не менш Н1Ж двох одночасно д!ючих на хороструктури фактор!в ! визна-чають р!ЗН0МаН1ТН!сть рослинкого свиу.
4. Флора дослчджувано'! територ!'! представлена 1321 видом, що в!дносяться до 475 род1в 1 175 родин вищих спорових, голонасхнних 1 покритонастних рослин. Основне ядро Г! складае плавнево-л!то-ральний,' вторично сформований комплекс хп значною участю предс-тавник^в Сореадьного ! меншою - степового. Сучаска пропорщя Фло-ри (1:4.1:11, 5) мае б!льшу подхб^сть до л!сово'!, нхк степово'х. Порядок РОЗМИЮННЯ десяти пров!дних родин, види яких становлять 59.36 7. усього !х числа у флор!, наближае п до флор бореально! ьони - лучно1 та болотно!, а також Древнього Середзем'я - га-лоф!тно1, псаыофхтно! 1 водно!. У склад! флори нараховуеться 26 пол1морфних род1в, б1льш!сть яких характерна для флор швмчних репонхв. Флора плавнево-л!торальних геосистем е помхрноширотною, субокеан¡чно-континентальнога, автохтонно-аллохтонною. Провали 'П хсролог!чн1 групи: зональн1 - температно-субмеридюнальна ! суб-уэридюнальна, регхональн! - древньосередземноморська, европейсь-ка 1 циркумполярна; океан!чно~конгинентадьнх - шдиферентна. Ен-
■ дем!чна група, шо вхдображае автохтонн!сть розвитку, головним чином псамоф!тно1, галофхтно! 1 водно! флор, становить 4.47 %.
, Переважання трав'янистих пол!карпшв (60.56 %) ! одно- двор!чник1в (39.44 %) наближае досл!джувану флору, з одного боку, до помхрнохолодних гхгрофхдьно-мезоф!льних флор, а з другого (за високою питомою вагою тероф!т!в), - до ксероф!льних. Така 1! особлив¡сть пов'язана з пперпростором е ко лог! чьих умов досд!джуаанкх геосистем - в!д перезволожених до нашвпустельних. Це п!дтверджуеться ! еколОг!чним спектром флори, у якому домшу-
ють види мезоф!лыга! (47.9 X) 1 ксероФиьио! (27.4 X) груп, а по В1ДН0Ш8КИИ до реакцП еередозица - тдиферентно! (53.8 X). Залеж-но в!д широти еколого-ценотично! амштуди у флор1 переважають види з гем!евритопним ф1тоценоциклом (55.5 X), характером по-вед!нки - патента (54.6 X), рол! в утворенн1 угруповань - ад-вентш (40.47 X).' У склад! остазшх 36.4 X адгентивних вид!в; плавнево-л1торальн1 геосистеми е м!грац.йним мляхом, по якому частина i? них проникла is заидних per i он i в у cxiflHi.
5. Формуяання плавнево-л!торально! рослинност1 розпочинаеться на тешторп передгирлового ряду геокомплекс1в i продовжуеться -гирлового i пригирлового. Сформована рос лини ють являе собою еди-ну територюльно, але генетично pisnopiflHy сукушисть угруповань. pi зних 'П тип i в - Л1С0В0Г0, чагарникового, лучного, болотного, водного i псамофмного. Пров1дними факторами, шо визначають сп1вв1диошення площ píshkx тишв угруповань i 'ix структур-но-фуикщоналып особливост!, е характервзаемоды водоток1в суш
i моря, iнтенсивнíсть гл.таiально! д1яльност! моря, а також географине (довготне) положения територ!!.
6. Влэрше створена лласиф^кашя рослинностi плавнево-лио-ральних геосистем i складений 'i'i продромус, який вюючае 647 асощашй, що належать до п'яти тип i в рос линност i. Для водно'! рослинност! створена орипнальна класиф1кащя, побудована на ос-HOBi принципу добору i 3MÍHH д^агностичних оэкак заяежно В1д piвня оргатзаш! "i'i угруповань. Одиниш никого рангу вид1лен! нз основ i еколого-ф!з íohomí чного, середнього - морфолого-систематич-ного 1 нижчого - еколого-б1оморфолог!чного приншиНв. Ветгг овлено, ш близько 70 X геригор^й наземних геокомплекс!в займахзть угрупо-вання Phragmites australis, серед яких найб!льш попиреш Phrasmi-tetum caricosum (acutiformis) (заболочен! Д1лянки) i Phragmitetum austrails purum (засолен!). Особливостями рослинност1 плавне-во-л1торальних геосистем е: люово! - братство флористичног'о складу i! трав'яного шд'ярусу (184 види) i невисока частка вид1в з! значениям класу пост1йност1 IV i V у ньому, а також переважая-ня вид i в родин, характерних для б1льш швшчних perloHiB (Thelypteris palustris Schott, Naumburg!a thyrsiflor? (L.) Re i che nb. , Nasturtium officinale R.Br.. Symphytum officinale L., Carex pseudocyperus L. та 1н.); чагарниковоЧ - багатство вид!в родин Древнього Середзем'я; лучно'1 та водно! - ущльнешсть "ix синтаксоном1чних спектр i в; солончаково'! i солониево ! - висока частка пгроф1льних вид i в родин Древнього Середзем'я, к1лькють яких зб1льшусться у сх!Дному напрямку is арид1защега юпмату; псамофино! - к1льк1сне переважання вид!в европейськоЧ хоро-лопчноЧ групи над евраэ1йською, що б!льше наближае -i'i до пса-
мофто! РОСЛИЯНОСТ1 Центрального Середзем'я, шж Середньо! Аз 11.
7. Влерше для плавкево-лоторальних геосистем роэроблена схема геоботаномного районування '¡х територ»й, що водносяться до При-чорноморсько'о степово! геоботашчное пролнцП 1 включають 6 гео-боташчних округов, 11 геоботаночних райошв 1 33 геоботан1чш подрайон:!. Встановлено, ШР лосова, чагарникова, болотна 1 водна рослиннють б1льшою м1рою вжображають зм1ни умов середовища, нож онпи типи. Число одиниць, особливо в ранз1 подрайону, збиьшуеть-ся а ростом абсолютних розм1р1в районованих територШ, а також р1зноман)тносто геоморфолог¡чних елемент1в ландшафту.
8. Природну динамо к.у рослинност1' плавнево-леторальних геосистем, 11 направлен!сть о темпи визначають характер вэаемодП водотоков, суш та моря. На зм1ни те ритор оально! структури угруповань 1 характер цих змеи накладаетьоя вплив антропогенних факторов. Для наземних тишв - це осушення, випасання 1 викошування, для водних - осушення водойм, '¡х евтрофувакня, забруднення, обвалу-вання та руйнування Серегових смут. На сучасному етап! переважа-ють амони, яко спричинеш осушенням о пов'язаним оз ним засолениям, шо ниш -стае характерним для большосто територой о е одним № пров1дних екологочних факторов, як! обумовлюють сучасну трансформаций рослинност1. У зв'язку 31 амонами, шр в1дбуваються, бюгеох1М1чного характеру, обумовленими осушенням 1 засолениям плавневих д1лянок, в1дновлюваш зм!ни стають все б!льш р1дк1сни-ми. Мае мюце амжа едиф1катор1в. У ход1 дегратогенних амон спос-тер1гаеться, особливо на завершальних стад1ях, збольшення К1ль-кост1 вид1в з високим значениям класу постейносте. На цьому етапо змон в угрупованнях а'являються види 1нших тишв рослинност1, як! вззначаються високими значениями класу постойносто. При цьому р1зко зменшуеться частка водних та болотних борео-температних вид1в вуаькоо еколого-ценоткчно! ампл1туди 1 водних - древньосе-редаемноморських. Водбуваеться абоднення вид1в ендемочного пса-мофотно-л1торалыгаго комплексу о формування нових угруповань,як1 утворилися в результат! впровадження не характерних для них ад-Еентивних видов.'
9. Найвищими значениями фиомаси визначаються угруповання РЛгадтЖеЬа аизЬгаИэ на територ! I Дуна11ського плавкево-л1тораль-
, ного геоботаночного району, дешо мекшими - Дшстровського 1 щэ пекшими- Донського та Кубанського. Встановлене аменшення масив!в 1 величини первинноо продукт! цих угруповань на ДШпро, пов'яза-не з уповольненням темп1в формування новостворених геоструктур, 1 збольшення 1х при одночасному зшшшш величини первинно'1 продук-цП на Дуна!, обумовлене 1нтенсивним ааростанням молководь водойм. За ступеней порупюнбсто рослинносто на поршому шсщ анахо-
дяться плавнево-л!торальн1 геосистем"! Дунаю, другому - Дшстра, третьому - КубаШ, четвертому - Днепра 1 п'ятому - Дону. Плавне-во-л^торальт геосистеми водзначагаться високим ступеней територ1-альноТ кеоднор!дност1 фатомаси, причому вона быьша в геосистем висування (Кубань, Дунай) 1 менша - Еияовнювакня (Дншро.ДШстер, Дон). Большими значениями ф1томаси характеризуются новоствореш долянга геокомплексов, а також Т1, що зн:.ходлться шд пэст!йним вплиеом прюних вод. Середке значения ф!томаси трав'янистих титв рослинност1 рменшуеться у сх1дному'напрямку. Первинна продукта плавнево-лоторальних геосистем дор!внюе 18232.34 тис. т., по ста-новить 0.86.Х 'И для гирлових областей сшту. 16371.39 тис. т. продукують угруповання нзземних геосистем. Освоений вклад У рос-линну продуктю вкосять плавнево-лиоральн! геосистеми Кубаш (53.85 X), Дунаю (19.97 X) 1 Дшпра (10.61 7.). Сс1нне викоиузакня травостою або його зимове випалювання сприяе зб!льшенню ф1тома^и 1 фракшй домнувчих г,ид1В в угрупованнях. Стрэтепчною липега природоохоронно1 технологи вилучення рослинно! сировини е змен-шення площ надморного випасання за рахунок розширення загон вель 1сорм1в на тер'итор1ЯХ прш ирлових геокомчлектв.
10. На основ! фиосозо'лопчно! категоризаци для пдашдуаль-;Ю1 охорони запропоновано 146 вид из рослин. 40 вид!з взноситься до I категорП рикосност!. Гснуюча мережа запов!дних об'скнз не е репрезентативною 1 не вирШуе проблем збереження плавнево-л!то-ральних геосистем у шлому.Вотановлека необх1днхсть запровадзеншт якюно коеого р1вня охорони- пол!функш опально!, яка б забеапе-чувала збереження 1 оптим!зацш ландшафтних, рос липких, "варин-них, грунтових, Пдролопчних, мпгеральних, юторико-культурних, сотальиих та окших ресурсов бюсфери.
На територП плавнево-л1торальних геосистем плануеться ство-рити Дунайський боосферний запов1дник, державний залов1дник "К/г бансью плавно", мережу природних надюкальних та регюнальних! парков 1 три ботан!чно заказники республ1канського значения.
11. Основою конструктивного планування та оптим1зацП плавне-по-лоторальних геосистем е концепция охорони всього теритсроаль-ного комплексу, я кий передбачае, I насамперед, подтрчмання функционально'! 1 фор»Луючоо роло рослинного покриву.
Вперше для плавнево-л!торальних геосистем розроблена схема природно-господарського районування 1х територ1й, як: об'еднують два природно-господарськ! округи, ио водносяться до Чорноморськоо плавнево-л1торально! природно-господарськоГ облает1 i включають 14 природно-господарських район!в 1 35 подрайон ¡в.
Встановлено, що рекреашйн1 територ1Г Чорноморського ! Азов-ського природно-господарських район1 в майже однаково за плотами.
проте геоксмплекси першого шддаюгься 6i льш сильному рекреац! Иному використанню, що сшльно з ¡ншими вилами природокористування створюс тут 1 Oijibn високу напруженють еколопчного режиму, значения якого стачовить 9.9 (на територП Азовського - 7.7). При створенн' пол!функционально! мереж1 охоронних об'екнв на терито-piï Чорномороьксго природно-господарського району вош зменшиться до 8.16, Азовського - 5.97. Розроблена генеральна стратегiя опти-Misauiï плавнеЕО-лзторальних геосистем i ïx рослинного покриву. Суть осьовних 'iï напрямшв вводиться до значного роэширення при-родоохоронких заходов, зниження питомо! ваги виробництв, що приз-водять до деструкт! природних гескомплексхв, переор1ентування господарсько! дхяльностх 1 перерозжшлу рекреаЩйних потоклв, створення координуючого центру i щльових фондов для управлшня i розробки нових концептй природокористування а урахуванням сощ-ально-економхчного розвитку сусшльства.
Ochobhï положения дисертацП опублхкованх в таких працях: Дубина Д. Е Поширення, фхтоценолопя та продуктившсть ла-таттевих у водосховишах Дн1провського каскаду //• Укр. ботан., жури. -1973.-30, N6.-С. 694-702. •
Дубина Д. В. Ценози лататтевих на Укра! н i // Укр. ботан. журн. -1974. -31, N 5. -С. 587-593.
Дубина Д. Е, Мороз С. А. Плавун щитолистий ( Nymphoides peltata ( S. Gmel. ) 0. Kunt2e) на Укра!нi // Укр. ботан. журн.-1977. -37, N 4. -С. 398-402.
Дубина Д. Е Охрана и обогащение кувшинковых природной флоры Украины // Полезные растения природной флоры и использование их в народном хозяйстве. -Киев: Наук, думка, 1980а. -С. 147-150.
Дубина Д. Е , Протопопова Е Е Нов1 для флори СРСР види во-дяних папоротей з родини Azollaceae // Укр. ботан. журн.-19806. -37. N 5. -С. 20-26.
Балашов JL С., Семеншн Е I. , Семеншна К. А., Дубина Д. Е Поширення видхв роду Myriophyllum L. на УкраШ, !х еколопя i иенолопя // Укр. ботан. журн. -1980в. -34, N 6.-С. 30-35.
Дубына Д. Е Классификация сообществ свободноплавающих видов водоемов УССР на флористической основе // Флористические критерии при классификации растительности: Тез. докл. VI Всесоюз. совет, по классификации растительности, Уфа, сент. 1981 г. - Уфа. -1981а.-С. 94-96.
Дубина Д.Е .Протопопова ЕЕ Знах1дка Pilularia globulifera L. в УРСР // Там же. -19816. -38, N 6. -С. 56-59.
Дубына Д. В. , Шеляг-Сосонко ¡0. Р. Распространение и запасы4 видов рода Azolla Lam. в УССР // Раст. ресурса - 1981в. -17. вып.
4.-С. 515-521.
' Шеляг-Сосонко Ю. Р., Дубына Д. В. Сравнение синтаксонов высшей водной растительности эколого-ценотической и флористической классификаций // Флористические критерии при классификации растительности: Тез, докл. ■ VI Всесоюз. совещ. по классификации растительности, Уфа, сент. 1931 г. -Уфа - 1981г. -С. 37-38.
'Дубына Д. Е Кувшинковые Украины. - Киев : Наук, думка, 1982а. -228 с.
Дубина Я. Е Новий для флори УРСР вид роду Sagíttaría К. -
5. latifolia Willd. // Укр. ботан. журн.-19826.- 39, N1.-C. 37-40.
Дубына Д. В. Распространение, экология л ценологил Trapa natans сем. Trapaceas на Украине // Ботан. журн. -1982в. -67, N 5. -С. 659-667.
Дубына Д. R Антропогенные изменения высшей водной расти-' тельности плавней низоеий Днестра // Тез. докл. VII съезда Укр. ботан. о-ва, Ялта, апр. 1982 г. -Киев : Наук, думка, 1932г. - С. 194-195.
Дубына Д. В., Протопопова В. а , Кудрявцев а Ф. Перспективное зеленое удобрение риса. -Киев: Урочай, 1982д. - 3 с.
Дубина Д. а Стан та завдання по охорон! pükíchkx i зникаю-чих випшх водних рослин на Укра'1Ш // Р1дк)сн1 рослини природно'1 флори Угаагни, шляхи ti методи 'ix охорони.-К.: Наук, думка, 1983а.-С. 26-30.
' Дубына Д. В. Систематическая структура высшей водной флоры УССР //VII делегатский съезд Есесоюз. Оотан. об-ва: Тез. докл. , Донецк, 11-14 мая 1983 г.-Л.: Наука, 13836.-С. 44.
Дуйина Д. а , Мороз С. А. Поширенкя, еколого-бюлог1чн1 i це-нотичн! ocoOjIkecctí плавуна щитолистого на Укра1Ш .'/ Píhkichí рослини природно! флори Укра1ни, шляхи та метиди 1х охорони. - К.. Наук, дуыка, 1983в. -С. 30-33.
Дубына Д. а , Протопопова а В. Новые адвентивные виды флоры УССР, причины их проникновения и расселения // VII делегатский съезд Всесоюз. ботан. об-ва: Тез. докл., Донецк, 11-14 мая 1983г. -Л.: Наука, 1983г. -С. 44.
Дубина Д. а, Протопопова Е Е Новий для флори СРСР вид роду Chenopodium L. - Chenopodium pumilio R.Br. // Там же.- 1983д. 40, N 4.-С. 47-52.
Дубина Д. а, Протопопова Е Е Новий для флори СРСР вид ряски - Lemna minuscula Hertner // Там же. - 1983е. -40, Н 5. -С. 28-31.
Дубина Д. а, Протопопова Е Е Эколого-биологические особенности Azolla caroliniana Willd. и A. filiculoides Lam. // Расти-тельн. ресурсы. -1983Ж. -19, вып. 4. -С. 500-506.
Дубына Д. а, Шеляг-Сосонко !й Р. Високопродуктивн1 кормов i рослини роду Азолла //Тваринництво УкраЧни.-1983а.-N 11.-С. 8-12.
Дубына Д. а Охрана биогеоценотического покрова плавневых ландшафтов Причерноморья // Биогеоценологические исследования на Украине: Тез. докл. Ш респ. совещ., Львов, дек. 1984 г.- Львов: Б. и. -1984а. -С. 148-149.
Дубина Д. а Динам1ка флори 1 рослинносп озера Бие (Одесь-ка область) //Укр. ботан. журн. -1984(5. -41, N1.-C. 50-54.
Дубына Д. а , Бокиевская Л. П., Ояеян а Л. Лекарственные рас-
тения водкой Флоры УССР (распространение, восстановление запасов, охрана) // Первая республиканская конференция по медицинской ботанике: Тез. докл. , Киев, о:сг. 1984 г. -Киев: Наук, думка, 1984B. -С. 24-25.
Дубина Д. В , Протопопова Е Е Euphorbia шеи!ata L. - новий для флори Украйни вид // Укр. ботал. журн.-1984г.-41, N 3.-С. 33-36.
Дубина Д. Е , Протопопова ЕЕ Новий для флори европейсько! частями СРСР вид - Toruünium ferax (Rich. )llrb. // Там же.-1984д. -41. N 5.-С. 21-25.
Дубина Д. Е , Шеляг-Сосонко Ю. Р. Географ1чна структура флори годойм Укра!ки // Укр. ботап. журн.-1984е.-41, N 4.-С. 1-7.
Шеляг-Сосонко ¡0. Р. , Дубина Д. Е Стан та перспективи вивчен-ня вицо! водно'! Флори i рослинност! Укра'1ни // Укр. ботан. журн.-1984ж. -41. N 2. -С. 1-11.
Шеляг-Сосонко Ю. Р. , Дубына Д. Е Флора государственного заповедника "Дунайские плавни" // Ботан. журн.-1984з.-69, N 5.-С. 654-661.
Не.есный ЕЕ,- Дубына Д.Е , Ыовчан Я.И. , Каневский ЕА. , Шеляг-Сосонко Ю. Р. Исследование экологических условий плавневых ландшафтов Причерноморья методом спектрофотометрической аэросъемки // Влияние пром. предприятий на окэуж. среду: Тез. докл. Есес. ■ок. , Звенигород, 4-8 дек. 1984 г. - Пущино. -1984и. - С. 131-132.
Шеляг-Со'сонко ¡а Р. , Дубына Д. Е Государственный заповедник "Дунайские плавни". -Киев: Наук, думка, 1984k. -288 с.
Дубына Д. В. Фитодиагкостика рекреационного влияния на леса плавневых ландшафтов Причерноморья // Современные проблемы рекреационного лесопользования: Тез. докл. Вс^союз. совей, , Москва, май, 1935 г. -М. , 1985а -С. 38-89.
Дубына Д. Е Особенности территориальной организации заповедников в дельтах рек Причерноморья // Теоретические основы заповедного дела: Тез. докл. Всесоюз. совея , Львов, дек. 1985 г. -Киев: Наук, думка, 19856. -С. 72-75.
Дубина Д.Е Рослпн'гИсть i флористмчн1 особливост! заказника "Бакайський" (Хэрсснська Область) // Укр. ботан. журн. -1985в. -42, N 3. -С. 77-83.
Дубына Д. Е, Протопопова Е Е Анализ адвентивной флоры заповедник "Дунайские плавни" // Биол. науки. -1985г. - N 10. -С. 6873.
Дубина Д. Е , Чорна Г. А. , Боршська O.B. Ceratophyllum tana-iticum Sapjeg. на УкрагН! // Там же.-1985д.-42, N 1.-С. 56-61.
Шеляг-Сосонко ¡0, Р. , /.ндриенко Т. JL .Осычнюк Е Е .Дубына Д. Е Основные тенденции антропогенных изменений растительности Украины // BovaH. журн. -1985е. -70. N 4.-С. 451-4G4.
Шеляг-Сосонко Ю. Р. , Дубина Д. Е , Прокопенко Е Ф. Державний залов шик "Дунайськ! плавш" АН УРСР i охорона плавневих ланд. шас|т!в Дунаю // В!сн. АН УРСР.-1985ж.-f! З.-С. 73-79.
Дубина Д. В. Рсслиннють територП запроектованого Нижнь-одн^провсысого природного нацюнального парку // Там же. - 1986а. -43, N 1.-С. 30-87.
Дубина Д.Е Функщональне зонування територП запроектованого Нижньодтпровського природного нац!онального парку (Хер-сонська область) // Там же. - 19866. -43, N 3. - С. 94-98.
Дубина Д. Е Класиф1кашя Е1льноплаваючо'! рослинност1 водойм УкраШи // Там же.-1986в.-43, N 5.-С. 1-15.
Дубина Д.Е Рослинн1сть водойм долини р. Швденкий Буг, Vi флористичн! особлквостi i охорона // Там же. -138Сг. -43, N б.-С.
64-69.
•дубина Д. В. , Протопопова ЕЕ , Дубовик О. Е Новий для флори УРСР Р1Д Brachvactis Ledeb. // Укр. ботан. жуш. - 198бд. - 43, N2. -С. 51-54.
Дубына Д. Е .Ийляг-Сосонко ¡а Р. Зкобиоморфологическая структура Флоры х50дпы>: ьккрофитов Украины // Гидрсбксл. жур'н. -1986. --19S6e. -22, N 3. -С. 9-16.
Небесный Е Б., Дубына Д. Е , Каневский В. А. , 1Пварева Г. Г.. Шзляг-Сосонко 10. Р. СпектроФотометричоские исследования водной растительности // Гидробиол. журн.-1980м. -22, N 6.-С. 54-57.
Дубына Д. Е Ресурсы тростника кшюго (Phragnütes austral is) нижнего Приднестровья, их рациональное использование и охрана // Кзв. АН МССР. Сер. Оиол. и хим. наук. - 1987а- N4.- С. 7-13.
Дубына Д. В. Распределение, зколого-ценотические особенности и ресурсы Pftragnitps australís (Cav. )Trin. ex Steud. устьевс.1 области Кубани // Изв. Сев. -Кавказ, науч. центра высш. шк. Естеств. науки.-19876.-N 4,-С. 1-12.
дубина Д. Е Рослкннють придунайських озер, 'i'i флоркстичш особливост1 та охорона // Укр. ботан. журн. -1987в. -44, N 5.-С. 77-81.
Дубына Д. В. Высшая годная растительность Украина // Тез. докл. VIII съезда УБО, Ивано-Франковск, май 1987 г. -Киев: Наук, думка, 1987г. -С. 133-139. .
■Дубына Д. В., Прокопенко В. Ф. Антропогенные смены растительности плавневых ландшафтов устьевой области Дукая // Гидробиол. исслед. на Украине в XI пятилетке: Toa. докл. V коиф. Укр. фил. Всесоюз. гидробиол. о-ва, Киев, апр. 1987г. - Киев : Наук, думка, 1987д.-С. 97-99.
Дубина Д. 3., Чорна Г. Р1д Potamogeton L. у флор! УкраЧни // Там же.-1987е. -44, N 5.-С. 90-99.
¡¡¡эляг-Сосонко ¡Ü Р. , Стойко С. М. , Дидух Я. И и др. Зеленая книга Украинской ССР. - Киев: Наук, думка. 1987.Т. -210 с.
Шэляг-Сосонко Ю. Р. , Стойко С. i¿ , Дидух Я. П. и др. Перспективная сеть заповедных объектов Украины. - Киев: Наук, думка, 1987а. -292 с.
Волошкевич А. Н.. Дубина Д. Е , Жмуд Я Е. и др. Заповедник Дунайские плавни. /Заповедники СССР. Заповедники Украины и Шлда-вич. - М.: Мысль. 1987и. - С. 139-153.
Дубына Д. Е Растительность луговых биогеоценоаов плавнево-литорального ландшафта Причерноморья и ее охрана // Охрана гено-и ценофонда травянистых биогеоценозов. Информационные материалы. -Свердловск, 1988а -С. 28-29.
Дубына Д. Е Флора плавней Днестра // Изв. АН МССР. Сер. би-ол. и хим. наук. - 19886.- N 5.- С. 21-27.
Дубына Д. Е , Прокопенко Е Ф. Охрана экосистем госзаповедника "Дунайские плавни" АН УССР // Проблемы изучения и охраны заповедных экосистем: Тез. докл. науч. -практ. конф., посвяш, 20-летию Карпатского гос. заповедника, Рахов, 13-15 окт. 1988 г.-Рахов: Б и. , 1988В. -С. 18-20.
Дубына Д. Е Адвентивная флора плавнево-литорального ландшафта Северного Причерноморья // Проблемы изучения адвентивной флоры СССР. -М.: Наука, 1989а. -С. 64-66.
Дубына Д. Е Структурно-сравнительный анализ флоры плавнево -литорального ландшафта Кубани // Изв. Сев. -Кавказ, науч. центра
тот. шч. Естеств. пауки. -19Í396. -N 2. -С. 26-36.
Дубына Д. В. Принципы выделения высшей таксономической единицы водной растительности // VÍI Всесогоз. совет, по классиф. растит. : Тег. докл., Минск - пос. Домжорицы, 13-15 сент. 1989 г. -Минск: Наугл и техника, 1939Е. -С. 34-35.
Дубына Д. В. Геоботаническое районирование устьевой области Днестра. // К?в. АН ÜCGP, сер. Оиол. и хим. н. -1989г. -М 5. -С. 7-12.
Дубина Д. Б. Динамика рослинност! придукайських озер // Укр. ботан. ;sypH. -1939д. -46, N 6. -С. 22-26.
Дубина Д. Е. , Миролюбов А. В., Мовчан Я. 1L , Небесный В. R , Пйляг-Сосонко Ю. Р. Системные дистанционные экологические исследования плавнепо-литоралького ландшафта Северного Причерноморья // Системный подход в геологии (теоретические и прикладные аспекты): Тез. докл. 3 Есес. конф. ,11, сент. 1989 г. -М- -1989е. -С. 172-174.
Дубына Д. В. , Небесный В. Б., Прокопенко В. Ф. Оценка продуктивности ценозов Phrarímites austral i з (Cav. )Tr<n. ex Steud. государственно ю заповедника "Дунайские плавни" АН УССР на основе дистанционного аонлироБания растительности // Тез. докл. Всесоюз. совет, , ьорок, 17-21 апр. 1989 г.-М.-1989Ж.-С. 142-143.
Дубына Д. Е , Шэляг- Сосонко ¡0. Р. Принципы классификации высшей водно.'"! растительности // Там же. -19893. -25, М 2.-С. 9-18.
Дуоына Д. В. , Шеляг-Сосонко Ю. Р. Флора плавнево-литорального ландшафта Северного Причерноморья и ее структурно-сравнительный анализ // Боган. хурн.-1Я89и. -74, N11. -С. 1559-1571,
Дубына Д. Е Эколого-ландшафтный подход в работах И. К. Пачос-кого по изучению плавнево-литоральной растительности // Первые научные чтения памяти И. К. Пачоского. -Херсон, 1989к. -С. 6-7.
Дубына Д. Е Охрана растительного покрова плавнево-литорального ландшафта Днепра // Таи же. -1989л. - С. 25-26.
Дубына Д. К , Шэляг-Сосонко 1й Р. Ддавни Причерноморья. -Киев: Наук, лумка, 1989м.-272 с.
Дубина Д. К Анал'з флори плавнево-л морального ландшафту р. Днтра // Укр. ботан. журн. -1930а -47, N 1. -С. 25-30.
Дубына Д. В. Анализ флоры плавнево-литорального ландшафта Дона // Еиол. науки. -19906. -N 7. -С. 85-93.
Дубына Д. а кережа запроектованих нацюнальних napKiB плав-нэво-л1тсралышх геосистем Швншного Причорномор"я // Нацюнальн1 парки, íx багатофункщональне призначення i проблеми охорони природи: Тези допов., Яремча, 26-30 вер. 1990 р. -Яремча -1990В.-С. 35-36.
Дубина Д. Е Геоботан1чне районування ДН1провсько-Бузько1 гирлово! обласи // Укр. ботан. журн.-1990г.-47, N 2.-С. 54-59.
. Дубина Д. Е Структурно-пор1вняльний анал!з флори радянсько! територП долини'р. Дунаю // Там же,- 1990д.-47, N 4.-С. 16- 20.
Дубына Д. Е , Ступак A. IL , Небесный Е Е Распространение, эколого-ценотические особенности и ресурсы тростника южного в устьевой области Днепра // Билл. • ЮИП, отд. биол. , 1990е. -95, вып.
. 1.-а 77-87.
Кондратьев К. Я. , Небесный Е Б.. Дубына Д. Е , Федченко П. Е Определение территориальной дифференциации аккумулированных гидрофитами тяжелых металлов с использованием дистанционного зондирования.- ДАН СССР. -1990Ж. - Т. 311, N1.- С. 249-252.
Дубина Д. Е , Морарь С. Е , Шеляг-Сосонко К1 Р. Термозащитный эффект озотфиксирующих водных папоротников и его использование //Докл. АН УССР.-19903.-N.5.-С. 18-29.
Шеляг-Сосонко Ю, Р., Дубина Д. Е , Небесний Е Е Як зберегти
-
Дубина, Дмитрий Васильевич
-
доктора биологических наук
-
Киев, 1992
-
ВАК 03.00.05
- Флора и растительность озер Кулунды (в пределах Алтайского края)
- Флора и растительность озёр Кулунды в пределах Алтайского края
- Растительный покров дельты реки Дон
- Структурные и функциональные характеристики фитофильных зооценозов Килийской дельты Дуная
- Мониторинг фиторазнообразия плавней реки Кумы в процессе изменения систем землеустройства
