Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Переваримость, усвоение питательных и минеральных веществ, продуктивность и качество продукции у свиней при скармливании микроэлементных добавок

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Переваримость, усвоение питательных и минеральных веществ, продуктивность и качество продукции у свиней при скармливании микроэлементных добавок"

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ім.С.3. ГЖИЦЬКОГО

ОД

4 З

А 0 и ЧОРНОЛАТА ЛЮДМИЛА ПЕТРІВНА

УДК: 636.087: 636.4

ПЕРЕТРАВНІСТЬ, ЗАСВОЄННЯ ПОЖИВНИХ І МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ У СВИНЕЙ ПРИ ЗГОДОВУВАННІ М ІКРО ЕЛЕМЕНТНИХ ДОБАВОК

06.02,02.- годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ЛЬВІВ - 2000

Робота виконана в Інстшугі кормів Української академії аграрних наук в лабораторії зоотехнічної оцінки кормів

Науковий керівник: Кандидат біологічних наук, завідувач лабораторії зоотехнічної оцінки кормів Прокопенко Леонід Сергійович Інститут кормів УААН.

Офіційні опоненти: доктор сільсьюгосгадарських наук, професор кафедри годівлі тварин і технології кормів Костенко Володимир Миколайович Вінницький державний аграрний університет.

доктор сільськогосподарських наук, старшин науковий співробітник, завідувач кафедри зоології Кваша Василь Іванович, Тернопільський державний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка.

Провідна установа: Одеський державшій сільськогосподарський інститут, кафедра годівлі, розведення та генетики сільськогосподарських тварин.

Захист дисертації відбудеться «. /.■/.»... ...2000року о. /,<?.тод. на засіданні спеціалізо-

ваної ради Д.35826.02 при Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицьшго, 29010, м.Львів, вул. Пекарська, 50.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицині! ім. С.З.Ґжицького.

Відгуки на автореферат просимо надсилати за адресою:

29010, м.Львів, вул.Пекарська, 50

Автореферат розісланий «./б.». •ас? о/1 о 00 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогос лодарських наук, доцент ^2

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Забезпечення тварин повноцінними раціонами або комбікормами, збалансованими не лише за основними поживними, ай біологічно активнимиречовинами, дає кмогу знизити виграти кормів і .краще їх використати. Важлива роль у цьому кадсжить мінеральним сполукам, оскільки органічні речовини кормів краще використовуються організмом тварин при Наявності достатньої кількості як,магро-, тзіс і мікроелементів. ' ’ : ■ •

Актуальність теми. Сучасний стан розвитку тваринництва вимагає удосконалення підходів до повноцінної годівлі тварин. Незбала-нсованість раціонів за вмістом мікроелементів веде до розладу процесів обміну у 'тварин^ зниження Природного імунітету, під вищення частоти захвбрювання, що негативно відбивається да еюнрмічнін ефективної роботи галузі. ' ” ...

Дослідженнями О.П.Дмитроченка, В.І.Георгієвського, Г.Т.Кліценка, ВД.Кальницьгого встановлено важливе значення/таких елементів, як заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту в стимулюванні росту і розвиту організму тварин, підвищенні їх продуктивності і покращенні якості тіваринної проекції... :

' МІ. Лебедев, В.А. КокЬрев, кГ Хузін, І.А. Єгоров, Е.Л. МіІІег, Ь.УеІіку рекомендують поповудовати дефіцит мікроелеметів солями сірчаної кислотй, тоді як МХ Тарзш>вД.Х. Садіров, Ьр.К. Олдь, ОХ. 0“0с11, ТОХ Мтвогі стверда\’їоть, що в практиці джерелом мікроелементів айя тіаригі е ¡сульфата або карбонати, а на думку С. Г. Кузнецова неоргаїгічні сполуки засвоюютьсягірше ніж, органічні.

" Вмістмі^ккментівв кормах залежить від їх наявності в грунтах, на яких вони віфдщуються. Проведені нами дослідження свідчать про те, що раціони тварин, до складу яких входять корми, вирощені в ВІнниЩ>йио(тасті,що розміщена в Лісостеповій зоні, дня якої характерні сірі опідійлені суглинисті грунти, потребують обов’язкового балансування за залізом, цинком, міддю, маргавдем та кобальтом. Збагачення раціонів спеціально виготовленими мікроелементшши добавками спрняс підвищенто ефективності виррбницгва свинини.

Вивчення лгікрое.тементного складу гр^ кгіп та кормів є актуальним для кожної біогеохімічної зони України, оскільки це дає можливість забезпечити повноцінну годівлю тварин, А з’ясування, у вигляді яких солей краще забезпечувати тварин необхідними мікроелементами, дозволяє більш повно задовольнити,щяребіу організму в цих еле* ментах, раціональніше використати корми і добавки, об'єктивніше

оцінювати нові кормові засоби і способи підготовки кормів до згодовування.

Зв’язок робот» з науковими програмами, планами, темами

Робота в шанувалась у відділі зоотехнічної оцінки кормів Інституту шрмів УААН і є складовою науково-технічного проекту 03.05/ 02824 - 97”Розробити та освоїти альтернативну технологію виробни-цгва органомінеральних сполук для організації виробництва мінеральних премікеів в спеціалізованих підприємствах та господарствах”, який входив в державну науково-технічну программу 03.05. ’’Зональні системи виробництва кормів”.

Мета та завдання досліджень. Метою досліджень було встановлення впливу' сульфатних, ацетатних, карбонатних мікроелемент-них добавок в складі раціонів свиней на перетравність і засвоєння поживних і мінеральних речовин, продуктивність тварин та якість їх продукції. Одночасно вивчати деякі показники обміну речовин, від шейх залежить інтенсивність росту тяарин.

В задачу досліджень входило:

1. Вивчити особливості мікроелементного складу грунтів і вміс-

ту біогенних мікроелементів у рослинних кормах на території Вінниччини. • ’

2. Дослідити вплив мікроелемеїггних. добавок, виготовлених на основі сульфатів, ацетатів, карбонатів загаза, міді, цинку, марганцю, кобальту, на перетравність поживних речовин і обмін азоту, фосфору, заліза, міді, цинку, марганцю та кобальту у тварин.

3. Визначити особливості впливу сшей біогенних мікроелементів на гфодуктившсть свиней, ріст і розвиток, на деякі морфологічні і біохімічні показники крові та якісні показники м’яса.

4. Розрахувати економічну ефективність -використання сумішей мікроелементів заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту у вигляді солей вугільної та оцтової кислоти для балансування раціонів під час відгодівлі свиней порівняно з солями сірчаної кислоти.

5. На основі аналізу та узагальнення результатів досліджень зробиш висновки і дати пропозиції виробництву щодо додавання мінеральних добавок до раціонів свиней.

Наукова новизна роботи полягає в томі' що вперше встановлено мікроелементшш зв’язок у системі «грунт-рослина-твариш” в Вінницькій області. На основі досліджень обгрунтовується доцільність введення до раціонів карбонатної мікроелемешної добавки та її вплив на перетравність поживних речовин, продуктивність, забійні якості свиней на відгодівлі.

з

Практичне значення одержаних результатів. Включення ¿о раціону свиней мііфоеяемектндї добавки на основі карбонатів заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту сприяє підвищенню продуктивності тварйй: на 6- 12,0% за рахунок кращого засвоєння з кормів протеїну, жиру, клітковини раціону, не впливає негативно на стан здоров’я свиней і якіспгь м’яса. Цс відповідно сприятиме підзиіцєіїню рентабельності свинарства і зниженню собівартості тваринницької продукції.

Ефективність виЕоористанняїсарбонатноі'мікіюедеиснтмої добавки датробована і впроваджена в тшсгавному сільськогосподарському підприємстві приватних власників “Родина” с.Глинськ Калинівсь-кога району Вінницької області.

Особистий вклад здобувана псиіягае в піхзведетгінзуково-го-сподарського та фізіологічних Дослідів, виконанні аналітичних робіт, розробці схеми та методів досліджень, опрацюванні та інтерпретації одержаних результатів. ; . .. .

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені До дисертації, оприлюднено на міжнародній конференції “Україна в світових продовольчих ! кормових ресурсах і економічних відносинах:” в грудні 1995 року (Інститут кормів УААН, м. Вінниця), на міжнародній науково-практичній конфереіщії “Сласні проблеми ветсрикарнсн медицини, зооішкеяерії та технології продуктів тварин* ницгаа!’9-10 жЬвтая-1997 рову (Львівська академія ветеринарної ме-дищши ім.С.З.Гжіщькош^ м,Львів)/ ' ‘ ' ' ‘

Нублікації.Результатк дисертації опубліковані в статтях, розміщених1 в журналах “Вісник аграрної науки” (№10, 1997 р.) і “Тваринництво України” (№8-9,1998 р), збірник наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту (випуск 5,1998 р.).

‘ ' Структура і об*би дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів досліджень, результаті« вяасянх досліджень, «¿налізу і узагальнення висновків, рекоігендацій виробніщп!у, списку літератури і додатків. ' ' ■- ' ■

Дисертація викладена на 154 сторінках машинописного тексту, містить 34 таблиці, Ш маліонків. Список літерат\ривклкиає 220 джерел і з них 56 інозелших. Додатні до дисертації * на 7 сторінках

МАТЕРІА Л ІМЕТОДЯКА ДОСЛІДЖЕНЬ

- 3 метою встйтвлЬїтя вміст}' заліза, міді, цинку; марганцю та кобальту в грунтах та кормах, вйрощешрс нацих грунтах, зразки відбирали в господарствах Калишвсьиого. Вінницького, Липовецького,

Тиврісського, Тульчинського та Тростанецького районів Вінницької області. Вміст мікроелементів після спеціальної підготовки зразків визначали на атошчо-абсорбційному спектрофотометрі AAS-і з дотриманням певних правил під час дослідження мікроелементаого складу- • .• :

Досліди з визначення перетравності поживних речовин,, балансу азоту, фосфорі’ та мікроелементів раціонів, збагачених мікроелеме-нтними добавками, проводили на свинях різного віку у експериментальному господарстві “Бохоницьке” Вінницького район}', з полів якою досліджували грунти і юрми, що використовувались для годівлі тварин. З метою вивчення впливу мікроелементів, які згодовувались у вигляді сульфатних, карбонатних та ацетатних солей, на ріст, забійні якості, розвиток внутрішніх органів та продуктивність свиней, був проведений науково-господарський дослід в с. ГлинськКалинівського район}’ Вінницької області. Схеми зоотехнічних дослідів наведені у таблиці 1. ... .

. Нормування годівлі тварин здійснювали , за загальноприйнятими нормами О.Л. Калашнікова та ін. (1985) .

Підбір піддослідних тварин в групи здійснювали з врахуванням походження, віку, статі, породи та живої маси тварин, При проведенні балансових дослідів тварин розміщували в індивідуальних стгшках. пристосованих для збирання.калу і сечі. Відбір зразків проводився у відповідності до загальноприйнятих методик. ,

Дослідження по вивченню перетравності поживних речовин проводили за методикою O.L Овсяннікова (1976) у Інституті кормів УААН. ; ' . ' . •

В кормах, з'їдах, калі і сечі за загальноприйнятими методиками (H.A. Лукалшк, В,А. Тащилін, 1961, А.В. Петерб^ргський, 1963) визначали; початкову вологу, гігроскопічну вологість, загальний азот, "сирий” жир, “сиру” клітковину, “сиру” золу. .

У науково-господарському досліді свині всіх групугримувалнся в однакових умовах.

Живу мает піддослідних свиней визначали шляхом їх індивідуального зважування кожною місяця та на початку і в кінці досліду.

У піддослідних свиней брали кров для гематологічних досліджень, які проводили за загальноприйнятими методиками.

З метою вивчення продуктивних якостей піддослідних свиней в кінці досліду на Калинівсьгаму м’ясокомбінаті Вінницької області був проведений контрольний забій тварин. Для цього відібрали з кожної

Таблиця 1

Схема дослідів

Jfc дос- ліду Група Кіль- кість тва- рин Періоди

Фізіологічні досліди

підготовчий 10 днів 1 обліковий 8 днів

і 1-контроль на 2-контроль на 3-дослідна 4-дослідна -4 . 4,'' ‘4‘ * 4 32,1% зерна ячменю, 26 пшениці, 20,5 ropoxv, 0,6 к. солі, 0,8 крейди (ОР) ОР+659 мг/гол/добу сульфатів ОР+ 522 мг/гол/добу ацетатів _ ОР+ 335 мг/гол/добу карбонатів

1 контрольна дослідна 5 5 52% зерна ячменю, 26 пшениці, 15,6 гороху, 5,2 трав’яного борошна. 0,5 кухонної солі, 0,7% крейди (ОР) + 552 мг/гол/добу сульфатів ОР+288 мг/гол/добу карбонатів

3 контрольна дослідна 5 5 47,4% зерна ячменю, 5:1,8 пшениці, 14,6 амаранту, 7,3 сої, 7,2 сінного бороаінаД7 кухонної солі, 1% крейди (ОР) + 593 мг/гол/добу сульфатів ОР+ЗЗО мг/гол/добу карбонатів

Науково-господарський дослід

зрівняльний 30 днів обліковий 77+-30днів

і 1- контрольна 2-дослідна 3-дослідна 10 10 10 33,2% зерна ячменю, 10 пшениці, 6,6 гороху, 33,2 зеленої маси люцерни, 16,6 збираного молока, 0,2 кухонної солі, 0,2%" крейди (ОР)+ 362 мг/гол/добу сульфатів ОР+362 мг/гол/добу сульфатів . ОР+362 мг/гол/добу сульфатів 0Р+ Зб&мг/гол/добу сульфатів * ОР+225 мг/гол/добу карбонатів ОР+335 мг/гол/добу ацетатів

групи по чотири тварини середньою масою, що наближалась до середньої по групі.

Хімічний склад найдовшого м’яза і внутрішніх органів визначали за загальноприйнятими методиками Всесоюзного інституту тваринництва.

Біометричну обробку основних результатів досліджень проводили за М.А. Плохіиським (1969). . .

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ................

Вшсгокрешіхміїфоелементів у грунтах га кормах Встановлено, Що в огадзолених ;сугаинистих грунтах Вінниць-еої області за концентрацією мікроелементи розміщуються в ташму порядку: залізо > марганець > цинк > мідь > кобальт. Найбыльща час-тога зустрічання зразків грунту з концентрацією заліза 10 і 17 г/кг, ма-. рганцю -240 мг/кг, цинку- 7 112 лсг/кдг, міді 1 і 6 мг/кг, кобальту' -4 мг/кг.; Це є характерною особливістю мінерального складу даних грунтів. Вивчення ішісгіубіогсннихедементів у зерні злакових та бобових культур, а саме: ячменю, пшениці, гороху, кукурудзи, сої, свідчить про те, що мінеральні премікси, які виробляються для використання в умовах Вінниччини, іювйнні включати значну кількість біологічно активних сполук заліза, марганцю, міді, цинку та кобальту; :

Підставою для Дього; є те; що зерно кукурудзи містило заліза лише: 60 мг/кг сухої речовИіоі, зернр янменю - 45, . зерно пшениці - 44,5, гороху - 60, сої -132 мг/кг. тоді як свщгі потребутотъ на добу 157-259 мг заліза. .. ;J .. - ■ - , . . ..... .

: ’ Низькою концешраціеаб марганцю характеризується більшість видів фуражйогб зерна: пщёйиця містить його 35 мг/кг сухої речовини, соя - 20, горох - 15,. кукурудза - 12, ячмінь - 10 мг/кг Потреба ж . свиней в цьому' елементі 85-150 мг на добу.

Зерно кукурудзи містить в своєму складі цинку 17 мг/кг сухої речовини, зерно ячменю, пшениці, сої - ЗО, зерно гороху' - 22 мг/кг. Отже, як марганцем так і цинком зерно кормових культур не в змозі задовольнити потребу’ тварин, яка дорівнює 104-173 от на добу.

Потреба свиней в міді менша’ від потреби в цинкові у п’ять разів, а її концентрація в зерні ячменю менша, ніж концентрація цинку, у вісім разів, у зерні пшениці - в десять, у зерні гороху - в три. ' i ,. Хоча потребу свиней в кобальті невисока: (2,2-3,Б мг) порівняно з іншими елементами і вміст його в груші достатній, але корми, котрі широко використовуються при відгодівлі свиней, мають дуже низьку його концентрацію - від 0.08 до 0,26 мг/кг сухої речовини. Це майже в 14-15 раз менше, ніж потребують тварини. v .. .:,

т

Перетравність поживних речовин раціонів

У результаті проведених дослідів встановлено, що евйні, які споживають раціон, збалансований за вмістом таких мікроелементів, як залізо, мідь, марганець, цинк та кобальту вигляді суміші солей вугільної кислоти, мали найкращу здатність перетравлювати суху та органі-чну'речовини, іфотеїн, >ісир, клітковину (табл.2).'

....... ........... . Таблиця 2

Коефіцієнти перетравності поживних речовин кормів при згодовуванні різних мікроелементних добавок в першому досліді, %, М±ш.

Показник ’ . Групи : • .

Ь . контрольні 2- контрольна 3- ; .. дослідна :> . дослідна

Суха речовина 82,3*0,5' 86,9±0,5** 86,7*0,5** 86,4*1,1*

Органічна речовина 84,4*0,9 87,2*7,1) 87,3*0,5* 87,9*0,7

Протеїн ' 76,2*1,5 79,6*0,9 79,5*0,8* 82,9*1,2*

Жир 60,9±3,1 60,6*1.8 64,1*1,8 68,9*2,8

Клітковина 17,4*1,1 31,4*1,1*** . 26,1*4,0 37,7*4,4**

Безазотисті. . екстрактивні речовини 90,5*0,8 92,7*0,3 92,9*0,4* 92,7*0,5*

примітка *Р<0,05, **Р<0,01, * **Р<0,001 відносно першої групи

Перетравність сухої речовини порівняло з першим контролем була вища на 4,1% (Р<0,05), протеїну' - на 6,7% (Р<0,05), жиру - на 8:0%; перетравність клітковинизрослау 2,2 рази(Р<0,001), а порівняно з другим контролем перетравність протеїну вица на 3,3%; жиру -та 8,3 (Р<0,05).; кттковіши - на 6,3 (Р<0,01). -

Добавка соїтей вугільної "кислоти порівняно з добавкою солей оцтовбї кислоти обумовлювала дещо вйщуперетраатСть сухої та органічної речовшмраціону, а пропгЄїн>' - наЗ,4%(Р<0,05).

‘ Другий і третій досліди підтвердили, Що свині у'чотиримісячному і семимісячному віці, отримуючи раціон, збалансований за вмістом мікроелементів у формі вуглекислих солей заліза, міді, циііку, марганцю та кобальту, добре перетраішовали поживні речовини. Перетравність протеїну у них була втцоїо на 1,4 - 2,0 % порівняно з тваринами, які отримували раціон з сульфатною міїїеральною добавкою.

&

Використання азоту піддослідними свиньми

Дослідження балансу азоту свідчать, що суттєвий вплив на його обмін у свиней мала сіль, у вигляді якої згодовували мікроелементи (табл. 3). . ■ .

...... . . Таблиця З

Баланс азоту у свиней при згодовуванні шкроелементних добавок __________________в першому досліді, М±т, п=4 _______________

Показник Групи

1-контрольна 2-контрольна 3-дослідна 4-дослідна

Прийнято з кормом, г 42,34 41,01 42,43 41,82

Виділено 3 калом, г 10,8±0,49 8,36±0,31 8,71±0,26 7,16±0,40

Виділено 3 сечею, г . 15;96±0,71 14,01 ±0,69 15,±0,26 14,79±0,20

Утрималось в тілі: г 16,30±1,13 18,б2іО,69. 18,05±,09 19,87±0,50*

% від прийнятого ЗШ,4 45±2,1 42±3,2 47±1,4

% від перетравленого 50±3,6 57±2,6 53±4,3 57±1,1

примітка *Р<£),05 відносно першої групи

Про це свідчить закономірне зниження середньодобового виділення азоту з калом. Якщо в першій юнтрольній групі тварини виділяли з. калом 10,08 г азоту, що становило 23,8% від спожитої його кількості, то у другій юнтрольній групі, коли тваринам згодовували сумішку на основі сірчаної кислоти, вони виділяли з калом 20,4% спожитої кількості азоту'. При згодовуванні тваринам мікроелементної добавки на основі оцтової кислоти (третя група) вони виділяли 20,5% спожитого азоту з не перетравленими рештками раціону. Низький рівень виділення азоту з неперетравленими залишками корму відмічено у тварин, які споживали раціон, збагачений мінеральним префіксом на основі суміші карбонатів (17,1%). ;

Дані, балансу азоту, отримані в другому і третьому дослідах, свідчать, що свині у чоггирьохмісячному і семимісячному віці трансформують азот краще на 12-14% з раціону, збалансованого за вмістом мікроелементів заліза, міді, цинку, марганцю та кобальте карбонатами цих елементів.

Баланс мікроелементів

. Включення мінеральних добавок, виготовлених на основі сумішей різних солей мікроелементів, до складу раціону' неоднаково впливає на баланс та утримання залізав організмі дослідних тварин (табл. 4). Слід звернути увагу на те, що тварини першої контрольної групи отримували лише 78 мг заліза на добу з основними кормами раціону, тоді як тварини другої контрольної і дослідних груп отримували біля 155 мг, що на 99% більше. .

. ТабЛИЦЯ4

Баланс заліза у свиней в першому досліді» М+т, п=4______________

Показник Група

1-контрольна 2-контрольна 3-дослідна .4-дослідна

Прийнято 3 кормом, мг 77,68 155,69 154,5 І 155,52 ...

Виділено з калом, мг 34,53±1,27 65,33і1,12 58,03±1,38* 58,38±1,47*

Видалено з сечею, мг 2,14±0,07 2,63і0,22 2,45±0,07 . 1,88±0,05*.

Відкладе но в тілі, мг 4І,01±1,26 87,99±1,08 94,02±1,41*. 95,26±1,48*

% від прий пятого 59±1,5 . 57±0,7 . 6ІІІ.4* , 61±0,9**

примітка *Р<0,05, **Р<0,01 відносно другої груші . ' .

Основним каналом виведений заліза з організм у свиней е виділення його з калом. У першій контрольній групі тварини виділяли з калок біля 45% заліза, прийнятого з кізрмом, тоді як отримуючи мік-роелементиу добавку, виготовлену на основі сірчанокислих солей мікроелементів, тварини з калом виділяли значно менше заліза (42% від

кількості спожитого). • ; ’ : ' ’

' Заміна сульфатів ацетатами позитивно вплинула на засвоєння заліза. У тварин цієї групивиділялось з калом 37,6% заліза від спожитого. При споживанні свиньми раціону, збагаченого мікроелемеїтми у вигляді карбонатів, виділялось 37,5% заліза, прийнятого^ з кормом, і найменше його виділялось при цьому з сечею.

Аналізуючи одержані дані вивчення балансу міді, можна також прийти до висновку, що на засвоєння цього мікроелементу' істото впливає сіль,у вигляді якої він поступає (табя.5).

Таблиця 5

Батане міді у свиней в першому досліді, М±ш. п=4__________________

Показник . Грз дта

1-контрольна 2-коЕПфОльна :3-дослідна- 4-доолідна

Прийнято з кормом, мг 8,70 22,11 '22,01 22,16

Виділено 3 калом, мг 5,69±0,19 14,6 Ш, 35 14,93±0,4 13,3 6±0,4*

Виділено з сечею, ЫГ 0,49±{),002 0,91±0,01 0,84±0,42 0,83±0,02*

Відкладено в тілі, мг 2.51±0,21 б,60±0,36 6,25±0,42 7,98±0,42*

%від прийнятого 29±2,5. 30±1,6 28±3,1 36±1,9

примітка: *Р<0,05 відносно другої групи

Раціон, складений на основі зернові« компонентів, виявився з низьким рівнем міді. З основними нормами тварини споживали лише

8,7 мг міді. Введення до раціону спєціатьно виготовлених сумішок підвищило вміст міді до 22 мг на добу, тобто концентрація її зросла в 2,5 рази. Це значною мірою обумовило особливості обміну міді у тварин.

Коли тваринам згодовували корми без додаткового збагачення мікроелементами, то в їх тілі відкладалось 29% спожитої міді, а виділялось з калом і сечею 71,0%, тоді як згодовування сумішок з мікроелементів у вигляді сульфатів, ацетатів і карбонатів сприяло утриманню в тілі відповідно 30%, 28 і 36% спожитої міді. ,

Збагачення раціонів мікроелемснтними добавками також підвищило кітькість спожитого піддослідними тваринами цинку в дварази (табя. 6).

Відкладання цинку в тілі тварин зросло при додаванні сульфатів на 45,6 мг (Р<0,001), тобто у 2,8 рази порівняно з першою контрольною групою тварин, при додаванні ацетатів - на 47,3 мг, або у 2,9 раза порівняно з першою і на 1,7? мг(Р<0,05) порівняно з другою, а при додаванні карбонатів відповідно - на 49.8 мг (Р<0,001), тобто у З рази і на 4,24 мг(Р<0,01). : .

Зовсім по іншому формується баланс марганцю у піддослідних тварин (табл. 7). - . .

Згодовування тваринам солей біогенних мікроелементів у вигляді мікроелементах добавок сприяло зростанню кількості спожи-

Таблиця 6

Баланс цинку у свиней в першому досліді, М±т,п=4____________________

Показник Група

1-контрольна 2-кошрольна 3-дослідна 4-дослідна

Прийнято 3 кормом, мг 50,03 101,04 100,04 101,79

Виділено з калом, мг 24,66±0,86 29,75±0,41 27,07±1,54 26,50*0,61*

Виділено 3 сечею, мг 0,62±0,03 1,0±0,002 0,89±0,04 0,75*0,02

Відкладено в тілі, мґ 24,75±0,89 70,3±0,40 72,1*1,54 74,5*0,62**

% від прийнятого 49±1,8 70±0,4 72*1,5 73*0,6**

примгоса:*Р<0,05 *Р<0)01 відносна другої групи

того тваринами марганцю в 1,7 раз. При споживанні тваринами раціону, збагаченого добавило, виготовленого з карбонатів, з неперетравле-ними залишками втрачалось марганцю менше на 7,24 мг і на 0,18 мг з

Таблиця 7

Баланс марганцю у свиней в першому досліді, М±ш, п=4

Показник Група

1-контрольна 2-контродьна 3-ДОСЛІДІ ІП , 3-дослідна

Прийнято 3 кормом, мг 46,92 82,56 83,34 ■ 83,31

Виділено 3 катом, мг • 32,18*1,5 33,93*1,11 33,66*1,2 26,69*0,57**

Видалено з сечею, мг 1,12*0,04 0,99*0,01 0,9(Ш),02* 0,81*0,07*

Відкладено в тілі, мг 13,77*0,9 47,64*1,2 48,78*1,2* 55,82*0,54*

% від прийнятого 29,±3,1 58*1,5 58*1,6 67*3.03*

примітка:*Р<0,05,**Р<0,01 еідносно другої групи

сечею порівняно з тваринами, яким згодовували сульфатну добавку, і на 6,97 мг з калом і на 0,0В мг з сечею - коли ацетатну.

Утримання в тілі тварин кобальту мало свої особливості (табл.8).

Таблиця 8

Баланс кобальту у свиней в першому досліді, М±ш, п=4

Показвдпс • Група ■

1-контрольна 2гконтр6льна 3-дослідна' 4-дослідна

Прийнято 3 кормом, мг 0,342 2,351 2,325 . 2,357

Виділено 3 калом, мг 0,282*0,01 0,356*0,01 0,462*0,03* 0,324*0,005*

Виділено з сечею, мг 0,007 0,038 0,026 0,019

Відкладено в тілі, мг . 0,052*0,01 1,957*0,01 1,83*0,03* 2,014*0,01**

% від прийнятого . і5*з,8 83*0,5 79*1,4* ; 85*0,2*

примітка: *Р<0,05,* *Р<0,01 відносно другої груш

У першій групі тварини з основними кормами отримували 0,342 мг кобальту. Введення ж до складу раціону мікроелементних добавок збільшило кількість кобальту в ньому до 2,34 мг, або у 6,8 раз. Це сприяло зростанню утримання в організмі тварин цього вкрай важливого для них мікроелементу у 35-39 раз.

Отримуючи сульфатну мікроелементу добавку, тварини з калом втрачали 15% кобальту, тоді як при споживанні ацетатної - 20%, а карбонатної лише 13,7% від спожитого.

Продуктивність свиней прії збагаченні їх раціонів мікроелементами (науково-господарський дослід)

За період досліду всього на одну голову було затрачено в середньому 245,7 кормових единиц і 25,9 кг перетравного протеїну. На одну кормову одиницю приходилось 105 перетравного протеїну. Поїдання кормів було однаковим в усіх трьох групах. , -

Згодовування мікроелементів у вигляді карбонатів позитивно вплинуло на ріст і розвиток свиней. . , .

. . Жива маса свиней контрольної та дослідних группри постановці на науково-господарський дослід була однакова .і становила 50 кг. По закінченню зрівняльното періоду і на початку основного періоду', тривалість якого 107 днів, середня вага тварин була 60 кг. При знятті ж з досліду свині дослідних груп переважали за масою своїх контрольних аналогів в другій групі на 5,9 %, а в третій групі на 1,6 % . Загальний приріст свиней другої групи зріс На 6,9 кг (Р<0,05) ( 11,9%), а третьої групи-на 1,6 кг <Р<0,001) (2,8%). :

Морфологічні і біохімічні показники крові ПІДДОСЛІДНИХ свиней ,

Під час проведення науково-господарського досліду морфологічні показники крові піддослідних свиней знаходились в межах фізіологічних норм. Але у крові тварин другої і третьої дослідних груп, які отримували відповідно добавку мікроелементів на основі карбонатів та ацетатів, містилось еритроцитів більше порівняно з контрольними, відповідно на 10,5% і на 4,1%. Поряд з цим згодовування у складі раціону шкроелементної добавки на основі карбонатів сприяло підвищенню вміст}' гемоглобіну у тварин. Так, у свиней другої групи даний показник був вищий порівняно з тваринами першої групи на 1,78 г/% (Р<0,01), а третьої - на 1,51 г/% (Р<0,01),

Біохімічні показники, що характеризують інтенсивність обмінних процесів піддослідних тварин, вказують на те, що у свиней другої групи була вища активність білкового обміну. .

Характеристика продуктів забою піддослідних тварин Одержані під час контрольного забою дані показали, що найбільший вихід туші мали свині другої дослідної групи, яким згодовували мікроелементи у вигляді карбонатів (табл.9).

Таблиця 9

Маса туші і внутрішніх органів піддослідних свиней,

Показник . . . Групи.

1-контрольна 2-дослідна 3-дослідна

Передзаоійна маса, кг 1Ш.З ±1,1 125,1 ± 1.6 120,0* 1.4

Заошна маса, кг 9і,7±14 "39.6 ±Т,$"' %Л± ОД

Маса туші, кг 6бДь4,3 п;ш,7 64,3±0,2

Вони перевищували тварин контрольної групи за масою туш на

6,7 %, а тварин третьої групи, які отримували мікроелементи у вигляді ацетатів - на 10,9% (Р<0,01).

Свині всіх трьох груп мали добре розвинеш внутрішні органи. Маса внутрішніх органів мала прямий зз’язохз живою масою тварин.

Якість м“яса піддослідних сштеіі При дослідженні парного м’яса свиней усіх трьох груп отримані дані, які свідчать, що м’ясо свиней, котрі споясизали карбонатну добавку, було кращим з кулінарної точки зору ( табл. 10).

У ньому було менше загальної волога на 1,21 % порівняно з контролем і на 0,76 % порівняно з м’ясом тварин третьої групи.

Але саме основне полягало, в тому, що в м’ясі була і кількість вільної води на 3,40 % менша порівняно з м’ясом контрольних тварин

;! ; ’1' : ' ’ ' Таблиця 10

Показники якості парного м’яса піддослідних свиней, М ±пї.' ^

' ' Показники •••■- ■ - • - -.Трупи--''- :

1-контрольна 2-дослідна-. 3-дослідна

'іагальнаволога, % :- ЖЗҐЩУ; 75,31 ±0,6 76,07 ±0,4

в тл. зв’язана, % .. 46,54 і 3.2 4ШТОГ 4}Ц6±.1.5 '

. ' вільна, % . ¿9,98 ±3.3 ¿6,38 ±1.6 ' 27,91 ±Г.6"

Інтенсивність забарвлення, € • 100 :• 13,8 ±0,01 15,0 ±0,01 15,4 ±0,05.

Ніжність, см/г загального азоту- . 186 ^ 17,7 188 ±16,5 195,5 ±7,3

Показник мар,му* вовості, коеф. 6,29 ±0,9 6,12 ±0,1 5,99 ±0,8

Калорійність, Щж "5іМ ±99 5379 ±129 514(І ±Й6

і на 1,33% - порівняно з м’ясом тварин третьої групи, що свідчить як раз про його крашу кулінарну якість. ‘ ' ’4 . ' .

Економічна ефективність 'Отриманих результатів Встановлено, що найбільш ефективно росли і відгодовувались свині при згодовуванні їм раціонів, збагачених мікроелементнбю добавкою, виготовленою на основі карбонатів (табл.11):. ;

Затрата на 1 кг приросту' у свиней на відгодівлі з використанням мифоелементшіх добавок заліза, міді, цішку, марганцю, кобальту у вигляді солей вугільної кислоти були нижчими на 0,5 кормових одиниць, у вигляді солей оцтової кислойг/- на 0,4 кормових одиниць, а економічніш ефект на 1 кг прирост}:’ вищий відповідно на 17.4% і -“на 8,0%. • ; .

Виробничі затрати на вирощування і відгодівлю свиней дослідних груп в ханах 1999 року становилиу другій'дослідній гр}тіі 915,0 грн., що на 0,5% більше, ніж у контрольній групі, а у третій дослідній групі 920 грн.- на 1,1% більше.

Собівартість 1 кг приросту’ свиней гфи згодовуванні карбонатних мікроешеменгаих добавок знизилась на 0,2 грн; або на 14,3% порівняно з контролем: ; •’ :; -

Мікроелемента добавка з солей вугільної кислоти позитивно впливала'на ваговий гірйбіуток, який відповідно удрутій групі становив 1360грн., іцо на 8,8% більше, ніж в контрольній групі і на 8,9% більіне, ніжу трЬтій групі.1 • ; .

Рентабельність виробництва свинини при використанні карбо-натногмікроелементної добавки більшана 15,1%,ніж прй згодовуванні раціону, збалансованого сульфатноюмікроелементноюДобавкою,і на 12,9% ніж ацетатною.

■ • • ' • ■ • ■ Таблиця 11

Порівняльна характеристика згодовувати мікроелементайх добавок

Показник . . Група

1 -контрольна 2-лослідна 3-дослідна

Поголів’я в групі “'“'То ■■■•• 10 10

Приріст живої маси за період досліду, кг ' 579 648 595

Тривалість досліду, днів... . . Ш ... . їб7

Затрати кормів, корм.од. ачзтат" 2397.6 "2439,5 ,

Затрати кормів на і кг приросту, корм.од. . ,.4,2 . • :• 3,7. . . ..4,1. ;

Середньодобовий приріст, г . 341 ,■ 606 ■ 556 •

Виробничі затрата, гри. : . 910, и 91У,0 ШО

в т.ч, на корми —даг~ 350,0 355,0. ■ .

Собівартість 1 кг приросту, г^н. ' ' 1,6 , 1,4 ■ -М

Економічний ефект на 1 кг тиросту* гри. : , .0,23 ' 0,27 0,25

Економічний ефект на І голову, грн. 13,3 17,5 14,9

Прибуток на і «приросту, фн- ._ ,ю ' : : 22,9 27,0 ■ •25,0

Реалїзаційна ціна І ц • приросту» ГрН; . ■ . 210 210 210

Валовим прибуток, грн. .шо ■ , 13Й0 ■ , 124Ф

Реітбельшсть, % . 48,7 . . 35.8

. Отлге економічно доцільно використовувати в годівлі свиней мікроелементу добавку, до складу якої входять залізо, мідц иинк, марганець, кобальту вигляді солей вугільної кислоти. . -

ВИСНОВКИ ї ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

.: . , і .Раціони свиней, до складу шейх-, входять корми, вирощені на грунтах Вінницької області* дезадоваяьняють погребу ростучих свиней у мікроелементах і потребують обов’язкового збагачення їх залізом, цинком, лпддго, марганцем та кобальтом». ; . :

2.Мікроелементні добавки, виготовлені на основі карбонатів заліза, нищу, міді, марганцю і кобальту, сприяють кращому перетравлюванню гаикивних речовин раціонів у; порівнянні з мікроеле.меїп ними сумішками, виготоаленкми на основі сульфатів і ацетатів.

З .Згодовування тваринам раціонів, збагачених мікроелементни-ми домішками, виготовленими на основі карбонатів, підвищує утримання азоту' на 7-14% та сприяє кращому засвоєнню протеїну рашо-

нів. За ефективністю дії на обмін азоту у свиней мікроелементі добавки можна розмістити у наступному порядку: карбонати > ацетати > сульфата. '

4.Збагачення раціонів свиней мікроелементними домішками, виготовленими на основі карбонатів, ацетатів і сульфатів, сприяє підвищенню доступності фосфору відповідно на 29%, 23,11% та кращому його засвоєнню тваринами. .

5.Додаткове згодовування свиням мікроелементів у складі різ-

них мінеральних добавок сприяє кращому надходженню і включенню їх в обмінні процеси організму тварин. З вуглекислих солей біологічна доступність заліза краща на 1-8%, марганцю - на 14-17, цинку - наЗ-6, міді - на 20-27 та кобальту - на 3-10% порівняно з їх доступністю з сульфатів і ацетатів . .

6.Тварини, які отримують мікроелементну сумішку, виготовлену' на основі карбонатів, мають вищу інтенсивність росту на 12%, краще використовують поживні речовини корму, при цьому менше витрачають енергії і протеїну на одиницю тваринницької продукції,

7.При згодовуванні тваринам мікроелементної сумішки, виго-

товленої на основі карбонатів* у крові збільшується хількість еритроцитів та вміст гемоглобін)7, що свідчить про посилення окислювально-відновних процесів та покращання обміну речовин, наслідком чого є підвищення інтенсивності росту свиней. ■■ ;

8.Свині, яким згодовують мікроелемента}' сумішку у формі солей вугільної кислоти, менше на 13,5% витрачають поживних речовин на 1 кг приросту живої маси, ніж свині, яким вводять до раціону мікроелементи у формі сульфатів, і на 10,8%, ніж свині, яким згодовують корм з ацетатами.

9.Для забезпечення потреби свиней у мііфоелементах доцільно

виготовляти спеціальні сумішки на основі солей, які б покривали їх природп}' нестачу в кормах, це сприяє підвищенню продуктивної дії поживних речовин раціону і найкраще для цього використовувати солі вугільної кислоти. . : ■

Список опублікованих праць за темою дисертації

1 .Прокопенко Л.С., Кучер М.І., Чорнолата Л.П., Кушнір В.І. Особливості формування мінерального складу' вегетативної маси кукуру дзи в умовах Подільського Прибужжя //Вісник аграрної науки. -1997, -№10,- с. 39-33. (Експериментальна частина роботи та обрахунок результатів). .

2Лорнадата Л.П. Збагачення мікроелементами раціонів свиней // Тваринництво Україки.-1998,-№8-9.-с.24-25.

: З.Чориолата Л.П. Ефективність використання карбонатних со-

лей у раціонах свиней на відгодівлі //Збірник наукових праць Вінни-ш>іюго державного сшьськогосподарського шстт\!ту.-1998.-В.5.~с. 232238. , . . . . . ' ’ .

4.Чорнолата Л.П., Прокопенко Л.С. Вміст- біогенних макро- та мікроелементів в сухій речозиг-а гєгітгливної маси кукурудзи при вирощуванні її на сірих огвдзолених грушах Подільською Прьбуяокя !і Збірник наукових матеріалів міжнародної конференції. -Вінниця. -1995.-c.23. (Експериментальна частина роботи і обрахунок рсз}яьта-тів). . .

, З.їїрокопегаю Л.С., Чорнолата Л.П. Використання карбонатних солену годівлі свиней //Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. -Львів. -1997.-с. 547-548. (Експериментальна частина роботи і обрахунок результатів).

. Чорнолата Л.П. Перетравність, засвоєння поживних і мінераль-

них речовин, продуктивність та якість продукції у свиней при згодовуванні міхроелемекгних добавок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за.спеціальністто 06,02.02. - годівля тваркн і технологія кормів. - Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицьюго, Львів, 2000.

Раціони сільськогосподарських тварин, до складу яких входять корми, вирощені на грунтах Вінницької області, потребують обов’язкового збагачення швроелемеїггами.; залізом, цинком, міддю, марганцем та кобальтом, . . . .

Викладений експериментальний матеріал дає підставу стверджувати, що свині, які отримують радіок, збалансований за вмістом цих мікроелементів солями вугільної кислоти, краще використовують по-живш речовини корму порівачно з тваринами, що отримають раціони, збалансовані солями сірчаної або оцтової кислот.

Встановлено рівень вгоюристакня свиньми азоту, фосфору, заліза, міді, цинку, марганцю та кобальту' при згодовуванні різних мінеральних добавок. ,

Вивчена продуктивність свиней при споживанні різних мінеральних добавок та витрати поживних речовин на їх приріст.

На основі досліджень гематологічних показників з’ясовано вплив мінеральних добавок на обмінні процеси в організмі свиней,,

Запропоновано виготовляти мінеральні добавки на основі солей вугільної кислоти. : ' • ■ • - , :

Ключові слова: залізо, цинк, мідь, марганець, кобальт/ацетати, сульфати, карбонати, перетравність, продуктивність.

Чорнолата Л.П.. Переваримость, усвоение питательных к минеральных веществ, продуктивность и качество продукцииу свиней при скармливании микрозлементных добавок. • \ •

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных «технология кормов-. - Львовская академия ветеринарной медицины 1ш. С З. Гжицкого, Львов, 2000! :

Сельскохозяйственные животные нуждаются в обязательном пополнении их рационов железом, цинком, медью, марганцем и кобальтом. : ■ ■ • • '

Изложенный экспериментальный материал дает основание утверждать, что животные, которые получают рацион, сбалансированный по содержанию этик микроэлементов солями угольной кислота, лучше используют петельные вещества корма в сравнении с животными; ' которые получали рационы, сбалансированные солями серной илиуксусной кислот.

Установлен уровень использования свиньями азота, фосфора, железа, цяяка, меди/марганца, кобальта при скармливании различных минеральных добавок.! ’ 1 - ; ‘

Скармливание углекислых содейжегіеза,меди, цинка,марганца и кобальта способствует лучшему усвоению этих элементов, чем сульфатных и ацетатных соедшешдамйздхшемсшгт. Это происходит вследствие ч^енШейияих выделения из организма. • -5 "•*'

'• Изучена продуктивность с виней йри потреблении различных минеральных добавокй затратыпитательных веществ на их роет; В одинаковых условиях расход питательных веществ на 1 кг прироста маёсы меньиіе ка 13;5%: у' свиней, которым -і» вОдилй в’ рацион карбонатную минеральную добавку, чему нжвотньгх, ксггорыеполучали в рационах ацетатную или сульфатную минеральные добавки. '

' На основании гематологичесыйхпоказателей выяснено влияние минеральных добавок на обменные процессы в организме свиней. Так, морфаіогические ибиохимичесшє показатели крови свидетельствуют об увеличении содержания эритроцитов на 4-10%, а гемоглобина на

1.5 -1,7 г1% в крови животных, которые получати карбонатную минеральную добавку, что указывает на усиление окислительновосстановительных процессов и обмеііа веществ у этих животных.

Изучение внутренних органов и показателей продуктов убоя животных показало, что животные, которые получали минеральную добавку в виде солей ушльной кислоты, лучше росли и развивались. Так среднесуточные привесы свиней, которое в составе рациона получали микроэлеметгшую добавку, из солей серной кислоты, были на уровне 541 г, а животных, получавших микроэлементную добавку из солей угольной кислоты - 606 г, что на 12,0 % больше, Среднесуточные привесы свиней, получавших микроэлементную добавку7 из солей уксусной кислоты, были 556 г. . .

Калорийность мяса свиней, получавших минеральную добавку', изготовленную на основе карбонатов, была выше. Качественные показатели мяса этих животных были также лучше.

Предложено при производстве минеральных добавок использовать соли угольной кислоты, из которых лучше усваиваются необходимые для организма животных биогенные микроэлементы : железо на 1 - 8 %, марганец на 14 -17, цинк на 3 ~ 6, медь на 20 - 27, кобальт на 3 - 10% по сравнению с их доступностью из ацетатов и сульфатов.

Рентабельность производства свинины при использовании карбонатной микроэлементной добавки равняется 48,7 %, поэтому экономически выгоднее использовать в кормлении свиней мшроэлементные добавки, в состав йэторых входит углекислое железо, углекислый марганец, углекислый цинк, углекислая медь, упгекислый кобальт.

Ключевые слова: железо, медь, цинк, марганец, кобальт, ацетаты, сульфаты, карбонаты, переваримость, продуктивность,

Cbomolsta L.P.Digest ma^terim ofrmtri!ions and.rubers! substances, efficiency and guality of production at pigs attecding of the microelement additives.

A thesis on the scientific degree of the candidate of agricultural sciences on specialty 06.02.02. -Fuding farm animals and technology of fodder.

- Lviv Academy of Veterinary Medicine named after S.Z. Hzhytskv. Lviv, 2000. ' ' '

The ration of agricultural animals needs obligatoiy additions of iron, zinc, copper. manganese and cobalt. , .... .

On the basts of experimental material wc can niake the conclusion the animals, that are fed according to the well-balanced ration with contain of salt of carbonic acid in these elements, use the nutritious substances of ration better than the animals that receive rations balanced with sulfuric

acid or acetic acid............ . . >

The level of usage of nitrogen, phosphorus, iron, copper, zinc, manganese and cobalt by pigs while feeding different mineral additions is defined in the work. ..

The productiveness of pigs after the usage of different mineral additions and expenditures of nutritious substances for their increase is studied.

On the basis of the research of the hematological indexes the influence of mineral additions on metabolism in the organism of pigs is determined. " ' " • ■ , • :

ft is offered to produce mineral additions on the basis of carbonic acid salts. . . • •• . •

Key words biogenous microelements, iron, zinc, copper, manga*. nese, cobait, with sulphuric acid, with acetic acid, carbonic acid salts, productivity, digestion. ■ . . ; . - v