Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Парагенезис химических элементов в осадочных породах: системный подход

ВАК РФ 04.00.02, Геохимия

Автореферат диссертации по теме "Парагенезис химических элементов в осадочных породах: системный подход"

си

рге ол "

АКАДЕМ1Я НАУК УКРАКНИ ' о ШСТИТУТ ГЕОХ1МП, М1НЕРАЛОГИ

' I РУДОУТВОРЕННЯ

На правах рукопису УДК 550.4 : 519.2 : 477.5 : 477.8

С М I Р н О В Борис 1ванович

ПАРАГЕНЕЗИС Х1М1ЧНИХ ЕЛ ЕМЕНТ1В В ОСАДОЧНИХ ПОРОДАХ: СИСТЕМНИЙ П1ДХ1Д

Спещальнкть 04.00.02 — ге<шм!я

Автореферат

двсертацп на здобуття вченого ступени доктора геолого-М1нералопчних наук

КиТв — 1993

Робота виконана в 1нституп геологи 1 геох1мп горючих копалин АН УкраТни.

Офщшш опоненти: доктор геол.-мш. наук, професор Е. Я. Жов1нсь-кий (1нститут геох!мИ, минералог¡1 1 рудоутворен-ня АН Украши, м. Ки1в);

доктор геол.-мш. наук, професор П. В. Зарицький (Державний ушверситет, м. Харшв); доктор геол.-мш. наук, академж Росшсько! Ака-демП наук О. О. Маракушев (1нститут експери-менталыю! мшералогп РАН, Роая, Черноголовка Московсько! обл.)

Ведуча оргашзащя — Украшський державний шетитут мшеральних ресурсов Державного комитету по геолог]I I вико-ристанню надр (м. Симферополь).

Захкст вщбудеться « . . . . 1992^р. о . (У. . го-

дин на засщант спещал1зовано1 ради Д 016.17.01 при 1нститут геох1ми, мшералогп 1 рудоутворення АН УкраГни (м. КиГв, пр. Палладша, 34).

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютеш 1ГМР АН Украши.

Вщгуки на автореферат в 2 екз., зав1реш печаткою пщприемства, просимо надсилати вченому секретарю спевдал1зовано1 ради за адресою: 252680, м. Кшв, пр. Палладша, 34.

.. /V .¿ссг<-с ,„.„

Автореферат роз1слании € . . » . . . . . . . • 1УУо Р-

Вчений секретар спец1ал!зовано1 ради доктор геол.-мш. наук

В. П. СЕМЕНЕНКО

, ЗАГАЛША ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ • '

Акгуалыпс?ь доол!джень. Поповне.чня концептуально! бази геолог!г пондагтям парагенезис В.1.Вёр5.адаький оц1кював як одне з найвидатн1пих узагальнень XX ст. За floro думкою, парагенезис, виступавчи "могутн1м уловлввачен факт1в", liairpas принципово вакливу роль в створейн!.основ генетачнох м1нералоН1 $ сучас-но1 reoxiMtl. В1ддзеркалпвчи одну ts кврдинаяьних законон!рнос-тей природа - orifiKe сп1взнах<$3»ення певнЯх м!нерал!в t xImíh-них елеменг!в, парагенезис зараз1 широко використовуеться як по-тужний засгб теоретичного гйзнання багатокоотонентних «iHepaso-г1чнйх та reoxtxiHHHx o6"éKTi». ......

Треба, однак, вШ1тити, до еф^ктивн1сть парагенетичних до-сл!дхень в reoxtMtl нихче оч!кувако1, якцо виходата з п!знавадь-них мокливостей цього налрямку. Пера за асе, не пов'язано з не-достагньо» розроблен!ог^ ряду концегпуальних та петодичяих пи-тань. Зокрека, не завяли коректно t s належнов отрог1сто форму-лпетьоя гизначення базового покяття - парагенетична асоц1ац1я: _ xímíhhhx елемент!л. Haotiae всього акцент робиться на пояснвва-abHifl сторон! де$1к1ц11, класиф1купча % функция, яка звичайно ре-ал!зуеться у виг ляд! 1фитер1о парагенегачност!, залотасться в tíhí. Se приводить до вояви неодвозначних результата ларагене-тичаого анал!зу i, як яасл1док, до оерйозних труднои1в при 1х генетичн1й iaTepnpeTauií. На наа лог ляд, складноет! такого роду можуть бути уоунен!, япяо заернутися до 1дей i принцип!в систе-нного п!дходу i, зокрена, до тих аспект!в загально! теорЦ . систем (ЗТС),як1ор1ентован1 на 1дентиф1кац1в сиотемних об»ект1в.„ Зв1дси вкт!кае, но розробка необх^дних засоб!в, як! б забезпечи-ли реал1зац!» загальяосисгемних методЬв в конкретсо-наукових (в' яаиому випадку парагёиетичних;. досйдзкеннях, е важливоп t ак-lyaibHOD пройдемся.

Т£адии1йно парагенетичний аяал!з ор!ентуяться на виявленкя умов формування MÍHepaa¿9 лор1д, осадових плаот!в, рудних жил та íheux геолог1чних т*л того ж рангу. Проте, на сучасному erani розвитку парагенепгчних доол1дкень постае хгатакня про необх!д-HtcTb використаяня результата парагенетичного анад1зу при ре-KOHcrpyxuil геолог1чно1 icropil б!льа крупних геолог!чних оди- ' ниць- — нафтогазоносних i рудоносних пров1нц1й, осадових басей-

' . ;■■ : - г -

■ . V

Н13, формацЛЧ тощо. Вкникае проблема розроб'ки спец!альних мето-дхв розкриття та в1дпов1дыого опису просторово-часово! еволяцЦ геох1мхчних систем. В дисертацН зроблена спроба розв'язати цв проблему за допомогоа системного анал1зу, шо дозволило отримати нову ^формат» про проиеси, що сформували осадочн1 породи наф- : тогазоносних провппгёй УкраТни.

Мета робота; Розробити методику системного видхлення пара-генетичних асоц!агпи. ххмхчних елемгнтхв 1 на П основ! вивчитй геоххмхчну еззолвцхо порхд, що складають так! крупкх геотектойч-нх одиницх як Днхпровсько-Донецька западина, Карпатська геосинк-Л1калька область, Закарпатський лрэгкн.

Методика досидкень 1 фастичиий матерхал. Методолог1Чну ос* ногу виконаних нами досл1джень складають хде! 1 принципи системного подходу, ор1снтованого на виявленна в аб'ект1, що вивчаеть-ся, озкак цШсностх, орган!зованост! та сп1льностх фуккцхонуван-> ня його елеменмв. В дасертац1йн1й,робот1 реал1зац!я системного . пгдходу в Його сучасному розум1нн!'ад1йснювться на баз! рхзних вар1ангхв загальноГ теорх! систем (А,1.Уйомов, М.Месарович, Я.Та-кахара).

Основания сили I напрямку зв*язк1в мхж елементами, повла-деяих в основу системного критерии парагенетичнос.'^ виконува-лоьь математико-статистнчними методами. 1'рупування елемент!® в парагенетичнх асоцхаих! зд!йснювалось шляхом структурного анализу хораляцхйних матрица. .

Адекватн1сть парагенезисхв, знайдених формальними методами, х заяоноыхрних природних асоцха^й доведена на основ! вивчення форм зчаходяення елемент!в в бурому гугхчЛ Закарпаття. Вз1рц1 вуНлля сепарувались у важких рхдшах на фракцЦ, п!сля чого 1х склад ретельно дослхджувався традищйнини >инералого-геоххм1чни-ми методами. ' . .

Вибхр об'сктхЕ дослхдження визкачався насТупнимк мхркузания-ии. В иетодичн1й частин! роботи важливим було продемонструвати працездатн1сть розроблених методхв на об'ехтах р!зного поход-кення. Кр1м того, вер|ф1кац1я зиявлеких парагенезисхв потребуе достат-ньо высокого рхвня 1х геолог1чноХ вивченостх. В конкретно-науко-частинх диоертацх! ¿й'ектаки крупн! геогектоничн1 ре->

Г10ни, складе!« породами рхзних л'1толсг1чних тип!* х сформован! на протязх 'тривалого геологхчного часу.

Основу фактичного иатер!алу складають дан! про влпст х1-

м*чних елемент!в, отршан! НЕблгаено-к1льк1сиим спектральяим

5500 аналхзхв), нейтрондо-активац1йним (I090 елемектовизна-чень) та ¿ншими (х1м!чний, атомно-абсорбц1йний, рентгекоспект-■ральний) методами. В процес! генетично1 1нтерпретац:1 були ви-хористан! дан1 рентгекометричних визначень (183 дифрактограми), описи прозорих шлхф1в (б1льше 300), кристалограф!чн1 спостере-кення, а також результата 1нших видхв -л1толого-М1нералог1чних . дослхджень. ■ '

Наукова новизна. I Методолог1чн1 проблеми, Обгрунтована празомхрн1сть 1 необх!дн1сть засгосування в парагенетичних до-сл!дженнях хдей х принцип1в. .системного п1дходу. Показана доцШ-нхсть видхлення з.загальн!й процздур1 парагенетичних досл!джень двох е!дносно оачостхйних еталхв: 2. Встановлення складу парагенетичних асо^авдй. ("парагенетичний аяал1зп ПА). 2. Генетична гнтерпретащя вдх асоцхайй ("аналхз парагенезисхв" - АЛ). Сфор-мульовано системно-орхеятоване.' гизначення лонягтя "парагенезис ххн1чних елененпв", 2 якому знайпли налекне м!сие обидвх най-заялкв1а! функцхЗ будь-яко! дефШих! - класиф!кувза (реалгзац1я етапу .1) I лояснвача (розв'язаняя задач етапу 2).

П. Методичн! питания, Розроблена загальна схема системного розв'язання геслог1чшх задач генетачкого плану, яка поедяуе етащ ПА х АЛ. Показано статистиччиЯ характер задач, по знр1ау-вться к а етап1 ПА,; 1 данх рекомендац!2 'подо вябору в^дповхдних матекатичних кетодхз. На осноах теоретичних досл^дхень i модегв-вання на Е0Н вкзчена ет1йк1сть р1з;шя.процедуртрупузания еле-менх!в до поярок зг:м*рвзайня Зх конкектрэд1й. Здхйснена веркф!-кацхя парагенетичних аооцхац!й, зайЯдеких формальней методами.

Ш. Конкретко-кауков! задачй. З'ясовано, до склада парагене-, тичних асоцхац!й х1м1чких «лененог1в й бурому зуг1м1 Закарпаття тхсно пов'язанх з .формами м!грац1Х в. г!пергенк'лх уиовах. Ви-яв-тена просторово-часова еЕ0Е0ц1я гейх1и1чялг. систем. При цьому зафхксованх наступи м, тако! еволэц!!: дискретаий, безперерв-гний, цккл1чний, як! в1добр'азт8ть -характер перэб!гу з1длов1дних ¡■гёнеразо- х лородсутворзвчих процесс. Тзагальяено обнирний _фа-ктичний материал з геоххмИ к1крэелк«лтхз в осадових ■ута'оренкях голозних нафтогазоносвих л'ровлп^й Ткра?я»,' а тгет^ з породах фундаменту Закарпатського прогшу. За допомогой -системннх мето-' д!з'вид^ек!"йзрггенвгячк! асоцМЗГ елетген^э э-породах, -но в!-

др!зняоться за вхкои, фатальная приналеян1ста i характером ¿то~ ринних перетаорень. Сггараочись на ui дан$ i залучаочи додаткову *палеотектон!чну, палеогеограф1чну та tfiay Ъфр.чац1в, в дало с я ви~ явити парагенезиси, цо е типдмор^кими для рхзнанангтн'лх умов оса-дхонагромадження. Бперше з необх^днов об*ективк1ств i повноюо вквчена геокхмдчна еволвц1я таких крупнкх струетурно-тектонхчних одинкць як Дн1прогсько-Донецька западина, Карпатська складчаста область, Закарпатський внутрхпнхй прогин.

Практичне значения доел!джень. Задропонован* методи параге-нетичних доелхдженъ можуть Сути yenimo вахористан! прд розв'яза-Htii деяких cneuiajibHiix задач, зд виникаать, при проведеннх поly-ково-розв1дувальних i геолого- зйомочних робхт; 1денткф1каи1;я ге-нерац!й мхнералхв, розкриття стадгйност! рудного процесу, вияе-лення ыагкатично! зональности, страткфхкац|я покладхв тощо. Сис- . темна opieHTOBaHicTb mix метокхв дозьояяе по-новому пШйти до . розробки пошуковик критерШ, цо з&безпечус. Sx реальну комплекс-. н1сть i багатоаспектахсть. Spivs того, парагенетачнх дослЗ;дження, виявляявчи acotuauii едеманйа, концентрата? яких ticHO пов'яза-Ki, створвють необх|дну фактодог1нну основу для розробки оптима-яьних технолог1чних схем комплексного освоения родовш корисних кспаакн. " .

* Вчценазван! кзтадд реализован! на ЕОМ у вигляд! пакетав про-грам. Вони энайали вироке .застосування не т1лькя в 1ГГГК Ail Ук-ра1ни, аде й в iresHx геолоНчких оргакхзащях (IMP,, м. С1мферо-подь, НДГгеадог!! нерудних копалин, м. Казань, РосЫ, НДС 1ьв*в-ськога державного ук1верситету тощо) .

-AnpoSsuig роботи. Основи! положения диоертац!! опубл1кован1 в 71 друкова!г1й робо-ri, в тону чися! в б ыоногра$1ях (з них - 2 кодехи!Еа4]. Pisat аспекта досл!дхакь допов!да.теаь на реопубл!-к&нськлх (5), всесовзних (17), 1«кнзродн»!х (б) еоя-^зрекц^х, сейнерах, сккпсз!у«ах.

Основ« положения. цо пропокувгься до захисту.

I. Парагенезис хт'тник елемекгхв сукупнхеть хгк1чнкх елз-мент!®,, яхх ехэяе реагувть на. змхни параметр^ середогища t в зв'язку э Ш1М хярахтериэувться спра^екхст« i однонаправленхето. змхки lx концентрации Геохиачна система - комплекс виявлених в конкретному природному об'ект!' парагенетичяих acoqiauia, об'ед-ийнкх сп1лья1ст1>- 1х г6озрг|чно1. icTopii, 'во' проявляемся в спря-.кен!я зм*н1 KOi'ueKTpsntrt е1дпов1дних елементхв. 0перац1ональяхеть

о-

I здатн!сть до формал!зац!1 -цих визначень дозволяе широко викори-отовувати в парагенетичному анал!з! математичн! метода та ЕОМ.

2. Асоц1ац!1 х!м!чних елемент!в, знайден! в бурому вуНлл! Беганоького родовища Загарпаття за допомогоо запропонованого системно-статистичного критер!в парагенетичност! (Г-Т1, бп, V , 2г; П - N1, Си,Сг • Ш - Ое, Мо, У , Y6.Be ; iy-Sr.Mn.Ba), мало залежить вхд об'ему виб!рки, типу перетворень вих1дно! ана-л!тично! гнформацЦ 1 способу Групування, Склада асоцхацхй добре узгодхуоться з результатами досл!дження форм знаходжеиня елемен-т1в у зугхллх: ^соц1ацИ I та 17 об'еднувть елементи,, що накопи-чуються вхдповхдно в теригенних 1 аут1генних (карбонатних) м!не-ралах, асод1ад!я Ш пов'язана з концентруванням елемеятхв у вхт-ренових !нгред!ентах вугхлля. Поста асоц!ад!1 П зумовлена виб1р-ник накоплениям в!ллоз1Днях елеменг!в вегетупчими органами рос-лин. Тим самим пхдтвердхусмся геох!м!чна природа парагенетичних асоцхацхй, знайдених системно-статистичними засобами.

3. Гесх1н1чн1 системи несуть ваяливу !нформаа!в про просто-рово-часов1 змхни в елементноку склад! геолог!чних об»ект1в. Встанозленх наступи! тип;! геох!к!чно£ еволви!!: безперервний (кхновар I г П генерацхг, марказит дортугно! ! пострудно1 "стад!й з ртутних родовищ Закарлаття), диокрегний (б!откт !з р!гних зон гран!тного батол!та 1кчан?иа-Рок, США), дакл!чиий (поклади некх-л1тово1 св!ти, ол!гоцен, Укра1нськ! Карпати).

Геоххмхчна е20лоц!я соадочних пор!д Дн!провсько-Донець-ко1 западини е^лъно пов'язана з основними етапами Н геотектон!-чного ррзвитку: платформено-дорифтовкм «^(ткловз аооц!аа!я:2г , Т'1 , &а, Б г), рифтовим ~Эз(№,Сг, Со), оииекл!зно~м!огеосинкл!-яальяим - С - ?1 (Р6, V , Си,2п, Ьй, У), скве1сл!зйо-ялагформеч--пим - Т-| (типоморфний елемент Мп). Вар!ац!1 палеогеограф!чних умов, як! спричинвпть посилення (або послабления) х!ьичяого чн фхзичного визирования в областям зносу, !ден№фхкувгьоя по змх-' н! форм знаходяення Нп, 5г, Вй, що проявляется в зм!н! складу асоц!вачих з юми елемент!в.

5. Фл1шов! по клади УкраГнських Карпат характеризуйся единим напрямкои "х геох!ы!чко1 езогпц!! - зз!д крейди (типова асо-ц!ацхя Ва,Мп,5п, У , Т\) до с л гг сцену (характерней парагенезис Р , Но, V , Ш, С Г).. Разом з тин для кохно! окрехо! струк-5урчо—|ац1аяьно1. зони гиявлена своя, опеи»$!чна геогхмхч-

но! еволвц!!. Найб1льи виразно це внявляеться в аргШтах,(К -Р) 1фосненськох зони, як* не тхяьки суттево в!дхиляяться в!д загальнокарпатського напрямку геох1м1чко! еьолацН, алс й хара-. ктермзуитьоя надззичайно низькос .эар1ац1е» концентраихй нхкро-елеменйв. .■.'•■■■'/■: . л. ; - ■'

Сисгемно-геох1мЗ:чнями Индикаторами умов осадяонягромадхен-,, ня у флхшевоку басб?:Н е так1 асоц1аи.И: 2г-,Щ , &е, Сг , "П , Ва - "тер5!генно-у!яаиког;ш" парагенезис; Вв., V , М\, РЬ , Си, Нп, Зп, Бс - "пел1товий" парагенезис. Для пор!д, збагзченкх ор-ганхчноз речовиною, притананий парагенезис Р , Но, Ад , Си., Сг, Со, V .

6. Систе>шо-геох1мхчники дослхд&еннями доведено ДскуЕакня в меяах Закарпатськогопрогину поперечно! зональностх, ио знахо- . дить свое вхдображення в по>^тн1й розбЬшост1 часових трещав . геох1'Лчно1 еволпа1Х-пор4д, ¡цо. лежать в основ! Солотвинсько! % Чспсько! западин. '

Структура.I об♦ем робота. . Дисертацхйна робота склздазться 1з Вступу, 7 глаз, Виеновкхв-х списку Л1те?атурних посилань. загальний об'ей - 28ч с тор! нет, вклячаюча 225 сторхнок машинописного тексту, 34 глпстрац1г I 26 таблиць. Спиеогс дхгератури представлений 132 назвали.

Робота виконана в лабораторх! системного аналхзу, яка входить до складу в1ддхлу гео>-*м11 осадових тови на$тогазоноских провхний. Автор даро вдячниЯ спхвробхтняками дабораторх! Г.1.-0л1йник, 0,Я.Пальчиков1й, Н.А.Сослрк, як! взяли на себе виконан-ня сбчиоловальних робхт I технхчне оформления дисертацхХ.

Спатемн! погляди автора сформугались на працях провхдних системолог1э наиого часу - проф. АЛ.УйоиоваА проф. Ю.А.7рман-цева. Неодноразовх х надзвкчайно пяхднх бесхди з чл.-кор. АН Ро--сП А.М.Хчхтр1еЁСьким, д. г.-к. н/ Л.Ф.'Дементьевий, И.А-Губерма-ном, Ю.М.Карогоддннм сприяли бхдыа ясному розумхкнв геолоНч.нкх аспект!» системного анаяхзу. Доброзичливх 1 висококвалхф1кованх консультаи!! чл.-кор. РАН д.г.-м. н. Д.О.Родхонова з питакь ма-тематично! геологх! благотворно поэначились на.р1вн1 х яхостх мапжатпчного забеэпечечня гео*1и1чж;х задач, цо вирхпуються в д;:се?тгцП. -

Зелику -допокох'у в зб.чраннх фактичного катерхалу кадаяи спх-езо;Ятш»:и Укпла?! та Львхвсько! гесло.-о-розвхиувально! експеди-

и! Б ГО "Зах*дукргеолог1Яп В.А.Агеев, П.Ю. Лозиняк, О.Ю.Лук1н/ М.й.Петрашксвич, С.М.Сп1тковська, О.О.Щербак.

Автор глибоко едячний вс1н, хто свогми порадами, консульта-цгями, а також техкхчно та органхзац:#но спркяв вкконанню дослх-джень, покладеких в основу дисертацхйноХ роботи.

3 М 1 С Т Р О Б О Т К

Главе I. ПАРАГЕЙЕЗЖ ЯК СИСТЕМА (МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕШ ПРОБДЕМИ)

Бхльи нхз5 стол1тня 1стор1я становления х розвитку вченкя про парагенезис св1дчить про ц1лком природне прагнення дослхд-нидо лог1чно? I смкслово? строгост1 концептуально! бази цьо-го роздхлу геологхчяого знания. Осногна увага придЗ:лялась центральному поняття - парагенетичнхй асоц1ацП; при цьому частхше воього з необххднов глибинОБ I детальнхств дослхджугався парагенезис линералхзз. ,

На протязх йерпих п'яти - вести десятгав рокхв, ао пройили з часу введения А. Брейтгауптом поняття "парагенезис" (1Й9 р.), парагенетичкий анал!з використовуваэся здеб!льпого як заехб ф!~ ксацП г феноменолог1чного опису емп1ркчно спостережеких мхнера-льних асоцхац^й. Теоре^гичгп основи зчення про парагенезис ство-рввались в мхру 'того, як набувалл розвитку крлсталох*мхчнкй 1 фхзико-ххмхчний напрямйи в мхиералогх! (В. 1.3ернадський, В.М.Го-льдем2дт, 0.6.§ерсмак та 1н.) . Формування сучасних уявлень про парагенезис кхнералхв багато з чону завдячуе працям таких вхдо-мих мхнералогхв як А.Г.Бетехтхн, Й.Г.Лобровольсыса, В.А.Еархков, О.П.Хванов, Д.С.Коржинсысий, О.О.Мараяуаев, Л.Л.Перчук, Н.З.Пет-ровська, В.А.Попсв, В.1.Попова, Г.Реслер, 1.Д.?ябч1ков, Т.Н.Ша-длун, М.П.Юикхн та 1н. Су1'т<звий внесок в уточнения поняття "парагенезис" зроблекий А.Б.В1стелхуоом (теоретико-ймозхрносниЯ 1 статкстичний пхдх1Д|, В,1,3асияьевкм, 3.1.Драгуновкм I Д.З.Рунд-кехстоь: (структуряий пхдххд, ор1ентований на .вхгдмхнност1 в рхв-нях органхзацх! речовкни), Ю.О.Ворояхним х б.О.бгаяоЕкм (сугубо боркальнкй п1дх1д, в основх якого лежить поняття зв'язаностч).

ГТомхтною егхоп г розвитку вченкя про парагенезис стало узгоднене на мгчнародноиу р1вн! визначення парзгекетичноХ асо-шацх" м1нерал1«г прийняте в 1966 р. на Бр.еатгаупт-колокв1умх («. Фрайбург). Пхд парагенезисом М1нерал1в розумхеться така Дх

acouianifl, яка закономхрно винидсаs на протязх певного, обмекё— кого в простор! i часх процесу, ойумовленого пера за все ф!зико-ххмхчнкми законами- Це визначення закхнчуеться тэердяенням про ирхлив!сть понирення цього понятая на еяемента та хзотопк. Впер-ше це було здйснено ¡це в 1909 р. ВЛ.Вернадским, який не тхль-ки запропонував нове понятая "парагенезис хЪ-йчних едементхЕ", але й зробив спробу розхбратися в причинах цього природного феномену, Поява ст!йких acouiaxiiïi елементхв поясновалась ним з познай 1зоморф1зму, до дозволило побудувати перих т е о р е т и-ч н х парагенезиси. Пхзнше (1914 р.) ВЛ.Вернадськш" акценту© увагу на визиачальнхй ролх фхзичнмх i ххмхчних властивотсей с ле-ментхв як умов ïx сумхсного знаходкення. Наступний крэк в пхз-нанк1 "законностей парах'енезису'* був зроблений О.ь.Зерсманок. Bïh пов'язував появу парагенетичнкх асоцхащй -э окремюш етала-ми, фазами reoxiMi4Hor9 процесу. Останк! характеризуются дос-татньо високор однорхднхстю фхзико-ххмхчпи:^ параметр1в, що ехд- . повхдае в рамках геоенергетично! теор1г.0.€.®ерсмана певному енергетичноиу pÎBino.

Сучасна фхзико-хЬйчна теор1к парагенезису мглералхв, 'яка буяа розроблена Д.С.Кораннськин î Кого учяями, дозволяз по-новому подшштися i на загонрихрностх гсощаданкя «мгчгшх елемен- . TÎE. Суттевий доробок в термодиная1*щу трактовку парагенезису елементхв при еидогепному ыхкераяоутаореняг внесений дослхдг.ен-нями О.О.Маракушева (1975, 1987). О.О.Маракуиев, справедливо вказуячи, цо "уявдеккя про парагенезис ххмхчних елепентхв потребуй«. визкачень та пояснень", пропонуе воочати в едину параге-нетичну acouiatiJo xint4Hi елементи, якх сумхсно концептруються в тих чи ïHcnx геологхчких процесак.

Найбхльк повне i глиооке розкриття причин форнування пара-генезисхв х!и1чних едементхв в г1пергенкях ровах- ки' знаходшо в працях ОЛ.Перелькана i його пося1довник1в. Творчо роэвивавчи 1дех Б Л. Вернадского про зв'язок складу парагенеетчких асоцха-nifl э умоваки форнування природних 06'eKTiB, ОЛ.Перельман роз-робив струнху somienuio cynicHoro конценхруваннк пеших груп елемент!в на геохШчних бар'ерах - иехакхчних, ф1зико-*1н1чних,' бхогеоххн1чних i техногенннх.

Успххи парагенетичного методу незалеречнх, однак проблема визначея&я базового поняття - парагекетично! acouiauiï - зала-

таеться, на налу думку, недосгатньо-розробленоп. loci "в оборот!" окрхм фрайберзького'знаходяться коло двох десятк!в р!зних визна-чень. Ix пояза обумовлена цхлком зрозум1лим прагненням доолхдни-ххв, вивчапчих магматичн!, метаморфхчнх, Ндротермальнх, осадовх утворення,_вклпчати в визначальну частину eíwiobíothx дефШцхй ознахи, якх вхдображають спецйфхку м!неральнлх парагенезиохв в тих чи хнпвдх класах гхрських лор!д i руд. Лриродноцо нх одно з цих визначень не ноже бути в1днесйно до уи1версального, цо, за-галом кажучи, не сприяе пхдвиценнв теоретичного р1вня вчення про парагенезис. Однак головний недолхк б!льшост1 хз фунидонуячих зараз визначенАтолягае не в Ix нада!рн1й cneai'aiisauil (.в окре-мих ситуадхях це назхть корисно), а в íx неоперацхональност1: вони даать уязленняпро те, ко розумхеться п!д парагенезисом, але не вмщуать ч!тких i недвозначниу. вказхвок на те, як, на ochobí яких xpnrepiís налезть об'еднувати мгнерали (алементи) в пара-генетичну sconiauiso, Це поэ'язано з там, п;0 основна увага доел!-дникхв дозгий час концентрузалась на поясноачхй сторон! визна-ч чень пояяття "парагенезис". им иироке жроэадаення в прак-

тику мхкералогхчнкх i геоххмхчних робхт парагенетичних досл!д-жень виявляе, що кедоотатньо знати причини i механ1зм форнуван-ня парагенезисхз, греба також змгта цхлком однозначно гид*ляти парагенетачн! асоцхащ" з комплексу М1нералхз (елементхв), якх оклада»» те чи хкзе геолоп4чке тхло. 1гяорування клаоифхктачо! фушй! визначень веде до квв1дтзорвваност4 резул»гат1а параге-негмчаих дослхдяень i, як яаолхдок, до неоднозначноссх, оуб'ек-tiibhoctí генеткчних вионовкхэ. ■

Oshísb з причин такого лехтування операц!йноо сторокоя ви~" .значень е кадто спрощеае розумхння процедури парагеяетачного до-слмження. Як yate зхдйчалось нами paniie (См1рноз 1981), да ■ скдадну проблему йоречяо подхлктл яа'дзх згдяооко сакосмйях i бхлья' проси задачх, кожна з яких яереслхдуе сво! цхлх i розв'я-зуеться оэохми спекйфхчтяи методами. Ту частину парагенетичних socsiaseab яка зхдпозхдае-зияглеяна окладу парагенетичних асо- . uiaoiß, пезначкко скремкм термхном, а; самз - "парагенетичикй анал1з" (aran 1). Успхяна регл1заи!я цьего етапу яекожлиза, як-so операция логуку, гидхленяя сукупнос?£ паратеяегкчко зв'яза-них utsevasis (глементхв) описана недосгатньо чхтко, В -osos чер.» ■ гу це зиматаз ясного i недвозвачиого форкудвэсняя критер!?в па-рагенстичност! - комплексу - о знак, вявстгаостеЗ, првтвкавнх пара-

- го -

генетичн!й aoauiauil i в!дсутн!х у випадкового набору м:шерал1в' (елемен'йв). Вшигав1сть цього етапу очевидна: В1Д того, наск1ль-ки об»ективно ми формуемо парагенезис, залехить надхйнхсть i на-угазо-практична значудЗ;сть зм!стовноХ (генетнчно!) iHTeprraeTauii знайдених acoaiauifl (етагх Z — "aH£ui3 парагенезисхв"). Вхрно по-будоване, достатньо отроге визкачення е однаково важливиы i для етапу I (реал1зац!я»;-ласиф1кувчо1 функцШ, i для етапу 2 (реалх-зацхя поясновчо! фук.сц!* визначеннг*). Таке визначення иояна отри-кати, якко розгляиути проблему парагенезису з хнеих, нхж це роби-лось ран1ше, лозиц1й, а сане - з поэицхй загально! teopii систем.

Ефективкхоть такого погляду на скдадн! пркродн1 об'екти бу-ла в свхй час продемоистрована в добре в*домих публхкацхях В.1.Вернадского по 6ioc$epi, а такая в його методологхчних роботах. Подалылнй розвиток цього напрягику ни знаходимо в працях Л.Ф.Дементьева, A.M.¿MirpieECbKoro, ЗЛ.Драгунова, Л.М.Дуденко, З.Ю.За-бродхка, Ю.М.Карогодхна, Ю,0.Косиг1на, I.В.Крутя, Е.Б.Моваовича, В. А.Соловьова, ЗД.Онопрхеяка, АЛ.^авхкозич, Б. А.Чумаченка, I.П.Шарапова та

В дисерта«1йн1й робот! реал!зацхя системного п!дходу г його сучасному posyimmi зд1йснюеться на основ: р!зних вар1ант1в за-гальноХ теорх2 систем (ЗГТ). М.Иесарозич i й.Такахара (алгебра!ч-аий вархант ЗГТ) визначають систему (S) як вхдноезешя на яегтус-тих абстрактних нножинах (X , У) : SCX хУ або S :X —У . 3 природознавчих застосуваннях елеиенти ыножинаХ (вх!д оистени) часто трактуютася як причини, стимула дослхджуваного явища, а еле-мента мн'ояиня У (вих1Д системи) - як касд!дки, як результат-,! вза-емодхХ вххднлх змхнних i системи. Об'сднсння елемент!а s систему moss бути здхйснене на основ! парадельного чи каскадного з'еднань. При паралельному з'едканнх взаемоэв'язох елементхв (отже, й хсну-вання снстечи як певнога uLttcuoro утворення) обу&овльетъся cni-дькхств вххдних фактор!в, тодх як при каскадному, з*еднанк! -впливом одних елемент!в скстски на хне!. 3 геоххм!чних позжгёй ■ паралельному з'езнаянв siflnosisso-rb парагекетичн! , а каскадному - гснетичн! зв'язки кхж-пркродними 'объекта;«.

Головина видом геоххмхчко! 1нформаШ, ка яку спираоться па-?'ireHe«mt дссл^джекня,. е sUo«octi про kiaiKtm это«1в хШч-нпх елемеитхв э певному об'.ем! геологхчного об'екту. Зазкачкмо, но концентра^« К-го елемента л 1-й точц* об'екта (U ¡.к) зале-*ить дч а!д aoiHinaxx фаяторхв (Х^ ё X), так. i siд стсчу систе-

ки Cci G С). В бггатьох випадках ни не мазко кожлгаост! оц1нити роздгльно участь фактор!в з множин X i С в формузанн* , тону в подальпому будемо оперувати об'еднаноо мнояиноп F = X17 С -

Серед чисельних i рхзноманхтних ^"риродних iaKTopiB лише деякх впливапть на концентрате К -го елеаента: FK У к , FkcF . Аналогхчно, для 1-го елемента маемо: Ff^ У(, Fpс F . Можна за-значити, що для елементтэ, HKi пом!тно вхдрхзнякться один вхд одного за своХми Х1н14ними х ф1зичними в .частностями, набори фак-TOpis I'K.i Ft такоа суттево pi3iii. При цьому для пари елемен-тхв mK i гп» е справедливим наступне спхвв1дношення: FKUFt = FkПFt = Fs, FssF°eF. 1Идмножина Fs , що об'еднув фактори с n i л .ьгн i для певно? групи ёлеменгсв, забезпечуе emtcrh 1х функц10нування i, таким ,чином, виступае в poni регулятора nixio- -костх nisi групи. Якцо внесок FS достатньо великий (в рамках Г ), то вшювхдна груя'а еленентхз дхстзе статус системного об»-екта.

Зхдомо, що повед£нк'а хЬ&чнях елемеят*в в тих чи хниих гео-логхчних процесах заяежить перп за все з!д будови 1х атомis. Цо-тенц£алька р1зномангтк1сть вяастивоетей елементхв, обновлена ' зхдагённоотями s tSy^osi Sx амзм£э, вязначаё. хядизхдуаяьн^сть i спецкфхчнхсть ix реакцИ на змхку sosHinKix фахторхв. В1домо та-кож, з;о в жониретяих сктусипях, якх Е1дпов1дазть бхльш-менш ста-ш SisHKo-xiui^iiKM уковам, кагШльи ptsso' проявдяаться лише де-яу1 is агаспюос'тей елементхз. В результат! для частики елемен-■ris спостер1гаеться посиленкя ix следафгчност!, що приводить до сутяегих розходяеяь в 2х г.еох1и1чнхй tcwptl. Мял twmx елемен-Tis характерная зворогнйй лроцес: зластквос?!, хотрх проявляв ов ними в дани* умозах, забегпечувгь схода реаууваяня цих злем'е-нтхэ на д!в soBHiKHix сакторхэ, i;o веде до пояэи сп1льнмх рис в 1'л геох!м1чн1П nossAiHyi. Така,одн1сть. функц1онування? притамакаа цхлхеним, opraHisoBanm об'екгам', х.доззохяе розгяядата сукупно-ст1 зхдпозхдних еленентхз як геох!мхчн1 систешь '

Характернии проязон сп!льност| геоххм1чн'о!г icTopii елем-зн-ria, go об'бдаупться s систему, е сгтрягея1сть ix концентрам!«. Однек, для сб'еднааия елемент!в в параггяеткчну асоцхацхя вимоги :лряг:з;:::п?;: "0"1;енгр8цхй явно яедостатньо. Яеобххднкм в вкконан-кк ке cr.niil специально" jwosii, а саке - однонэяразленоот! зм!ни в.чгсту £coaioD4iix елемекйв при six чк iraaix sapiauiHx парамет-pis оередозкца. Si йена, -т1льки тгри одночаояоиу эиконанп! них ви»

мог ии маемо право очхкувати на сгсйку появу тих аа самих наббриз елементхв в схожих геох!м!чних умавах- Елементи, реакция яких на оahí i tí к д!1 середовища протилежнх за знаком, будуть, природно , характеризуватися р1зноншравленими змхнада 1х концентраций: в , певних reoxÍMÍ4HHx лроцесах поява в!дчутних концентрами однхх , елементхв виклвчае поязу скгльки-небудь пом1тних концентрата íh-ших, "заборонених" ( за ОЛ.Перельманом) елементхв.

Отхе, пхд парагенетичноо асоцхац!ео буде'мо розумхти трупу xímí4hhx елемент!в, як! схоже реагуоть на зм!ни параметр!в-сере-доввда i в зв'язку з шк характеризуются спряжен i стп"* однонал-равленхсто зыхни Sx концентрацИ, ...

Эазначимо, до эалропоноване визначення е конкрехизашбв за-гальнотеоретмчно! дефхнхцИ системи за А.1.Уйомовим (парагенетич-ний вархант ЗГТ). В методо логичному план! це в!дкривае широк! мо-кливост! для м!ждисцггл!нарного обм!ну !деями ! методами э !ншими галуэями природознавства, ор!ентоварими на чивченкя. закономipraix . i ctíBkhx асоц!ац!я природних та явич (ландшафги в географх!, симбхоз в б!олог!1 i т.о.) .

Глава Z. СТАТЮТИЧН! МЕГОДИ ВШВЛЕШ ПАРАГКШТИЧНИХ

дсооодя хмчш шф

* Сформульоваа! в 'попередн!й .глав! методолог!чн! основи парагенетичних досл!джень cTBopcDTb неабххдн! передумови для розроб-ки таких метод!», як! б в!доов!дали наступним виыогам:. вид!ленх за допомого» цих метйд!в групи х!м!чних елементхв повинн! задо-. вольняти прийнят!й нами концепц!! формування парагенетичних асо-ц!ац!й; виявлсганя п&рагенезис5в пойинне спиратися на достатиьо . CTpori к!льк!сн! KpHTepiT; м!ри зв'язку, покладая! в основу кри-тер!Хв парагенетичност!, повинн! бути от1йкими до похибок вимх-рввання кокцентрац!й елемект!в.

3 прийнятого нами визначення парагенетично! acouiauil витх-кас, що для II виявлення нчобххдно перш за вое оц!нити степ!нь зв'язаност! елемент!», як! гходять до складу дослхджуваного об'е-' i.'Ty. Пр»1 вибор! в!дпов!дних Mjp зг'язху будемо виходити i з с то хаотичного характеру гэасмодхГхередовивд ! системи, цо, в свою че-ргу, забезпечус допустияхсть теоретико-ймов!рн!сного гадходу до спостерехенах кокценграц!й xímí4hhx елементх^ ук, К» 1,2,..., р . Значения Ух будемо розглядати як суму.хстинних концентра-и!й fx i похибок вим!р»»ання.. £к. Щльнхсть !'нв^рк«ок зв'язку

mîe випадковйми ветчинами i визначаеться за допомогоа

пироко в!домого коефШента кореляцН:р(|>к = c0V(Tk, It)/

(DlnDtt)^2. Де c°v(Ik»Ti) ~ KOBapiauia, а DYK ,Dfe - да-cnepciï величин fK ra te -

...В умовах паралельного з'еднання елемент1в (системна експл1- ■ кацхя парагенетичного зв'язку) Koe$iuieHT корелящ" в1дооражае Д1п спхльних - системоутворшзчих - факторхв. Запишемо Тк • У эиглядх сум: * s*

s Îk ¿х.F t ,, Te E F ,

де F - спхльний фактор; of* t oit - оператори, цо опиоувть вплив Fs на кйщентрацхю елекенйв m« i me ; Тк » Se -флуктуацх!, об^оэленх д!со спегафхчких для. кожного з цих еле-ментхв факторхв (Fk . Ft ) . '

Якдо прийняти до уваги, що CQV(Sii, F ) = 0, COV^St , <=£kFs) = 0, COv(f* , çjf) = 0 (це природно' випливаз з незале-пноат1 факторхв Fs , Fk » ft ) * а такоз покласти, що d^ /dt -константи, то пгсля'аескяадшхх перетзоревь.отримуемо: ~

<¿«<¿1 ..Таким..чином, величина коефШента кореляцх1

залечить. ai* вкладу, що вноситься з : сун1.ону мЗмивхсть дослхджу-ванкх зм1шп;х s резулмат1д11. фактора fs. Зазначнко, цо гоеф1-цхент р буде додатахм, япдо i збхгаоться за знаком (едементн m к" Г Ш{ оуи|сно концеятруиться п!д д!ев сильного для mix прродного фаетора},'. % з1даенш:м, .явдо знаки при d< i oit "piàai.'- В -oosàHHAOîiy' 'щащ^^т^^ъ^'-ёяриентя суттево в!др1зая0гься за/своез геох!мхчйоп повэдхнгсоп, цо уненокливлве ïx попаданш в лдяу парагенет1хчяу acogiaaio.

йоефхц1снтя KopeiHiîiï,. ksi ф1ксуэть: парах зз'язки mis доо-лхжкртани1!п еле.чеятэ;:и (m„m2 wK mt трвМ-),; об»'однупгься.'э .Ёореляхййзу; tfàtprato роЗйфйсй» рхр . Ця матрица' с основой для знаходлез^я пграгенэглчяпх aooaiayiiL

3 загальноиетадологДчнихпо5йа1й; виявлеяяя парагенетичних aconiauifi зручно розглядатл,як ;дея1)у, ràaci^isantftHy . процедуру. За традицхеэ класифххацЁя звкчапко шпгояубться'на ochobï з!д:-го-иення еквхвалентн0от| (Rs) , цо веде ДЬ члекув^ня вих1дно2 су-купностг на nenepecx4Ki_трупа, Однак:;гкласкф!куача'процедура, яка спираеться на э1Дносе.чяя Re, ctoocbîto до qiiefl 'i задач парагз-. неточного шгаяхзу виязлязться'надто йорсймэ (передбачаотьоя по-зна хдентачн1сть еявйен'1±з,.;£о:;в^'зуигь'до;ojtaîei acoaïaui") i ти-' му -малоефехтивяоэ. В таких Е.'Ш.ёдк'х гсргдв cepeStet до грулуваиня

об'бктхв на основ! вхдноиення) толерантности - математичнаЕ експл!кацЛ вхдносення. "бути схож-ши" (Зиман, Быонеман 1970, Шрейдер 1971). Як 1 коейхцхеит кореляц!!, ^дношення рефлек-сивне 1 симетричне, ало не. транзитивне. Групування елензчтха на основ! ^т дае в загальному виладку пересхчнх класи, Прахе це не е недолгом, навпаки, даслхдження таких пересечен!» (тобто елекентхв, що налегать бхльз нхж одному парагенезис?) дрзволяе отримувати бхльа йч^ну 1нфорна1Й'«гдро природнх дро.деаи,

Видхлення парагенетичких асоц1ацхй на основ! вореляцхйно! ■матриц! зводиться до аналхзу И структура г зкявдення однорхдних в певному розумхнн! блокхв (пхдматриць). Увесь ргзноманхтний. арсенал методхв дослхдження кореляцхГших матриць кавда з певнои умовнхств подхлити на так! групп: I) анал1з коредяцхйноХ матри-Ц1 з позицхй теорх! граф1э, 2) методи, вд опираться на покят-тя компактно«!, 3) херарххчне групування» Л) метод кореляцхйних профШв, 5) метода, в яких використовуптьдя £де! I прийоми так-торного анал1зу. Доокть позниЯ опис цих.кетод1в можно знайта в мошграфК автора (Си1рнов 1931).

Не всг г вшепередхчених кстод1е е павнхсгв йоряал1зоваяк-ии, тому досить часто приймавться.евристичн1 рЛиенкя.. До того ж, процедура групування. ускладнюзться де й тш, цо клемо справу не коеф^ентаж кореляцх£, а з 1х вибхрковини оценками, обтяаеюшк похибкаии гшаНтичних вгогёровань. В зв'яз:су з цим нами були виконанх спецхалькх дослхдження. впливу похибок вкм!рп-ваиь на результаты групування. '

- Питания про перекручу»чяЯ вялив аналЬичних похибок на величину коефШента корелкцхз: неодноразово поруаувалось в геоло-г!чахй л^ератур! (АЛ.Гаврш1й, М.Н.Куков, А.В.Серга, Е.О.Тна-чов, Я.Е.йдович, Б.Й.Юфа та 1и.).: ■' '

Виконапх нами теоретична досл^дзкення, пхдкр4пденх результатами мделгвання на ЕОМ, дозволяоть зробити такх висковки: 1.Ви-падковх некорельован! похибкк, а такок похибки, лШПно зв*язан1 з величиною вим1рввано1 зм1нно! (в коибЫацЦ з випадковоо похи-бхои), здвади призводять до зменсення за модулем коефхцхента -сореляцИ. 2. Випадкой похибки, обумовлен! д1еп сп!льних для к1лькох зиЬших аналхтичних факторхв, а тахок пох}гбки, шо вини-каить в результат! перехручувчого впливу одн1е! 13 змхшых, ко-»уть вихликати ян послабления, так I посилення зв'язку. 3, Ем:-±— ричнс всхановдсно, цо прк правильно п^браночу алгоритм групу-

вакня перекручення складу'систем не с значними, явдо величина. акаЛтичноТ дисперох! не перевищуе 50$ в1д загальпо! (спостере-хеяо!) мхнливостЬ Найбхльи стойким до похибок Еим1рвваиня е метод головних компонент, а наймем сттяким - метод кореляцхйних

... • . . ■ ■ - ъ

ПрОф1ЛХВ. •

В "дан!я-робот! в системно~статйс£ичну обробку вклочались лише тх елементЬ; для яких дисперс!я пОхибок не перевицувала 50£. ехд загальпо! дисп'ерсйспос^ережених '.'ке'нцевтрац!й.

' ""''Глава 3.\БЕ№ЙКАЦ1Я ПАРАГЕНЕтаШ АС0ЦЩ1Й .

' ' : ' ■ . ХШЧЯИХ Е5ЕМ5ЯТ1В

3 главх 2 були викл'адё'Нх системно-статистичн! методи вияв-лення парагенетичних асоцхацхй х!м!чних едемент!в, при цьому особлива увага звёртаяась на■ статистйчиу ! нетролоНчну обгрунтова-Н1сть запропоноЕаних процедур. Однак цё лиие одна .сторона проб-леми,. хнша, не. ><ени важлива, по лягай, в тако'яу:. якщо знайден! формальними;.методами парагенезиса дхйено в!дпов!дао.ть реяльним ■ сп1вв!дн'овенням. елекент!вв природх/го 1х склади не повшгаг ду-же сильно залежати вхд таких фактор!» ,чк спйц:1$!ка тоХ чи хнеоГ процедура '.групув'ання, об.'.ем 2иб!рки,чи 'фо|>йа подаяня виххдних. д'ани'х. Головна *"вимога- подягае в тому, що знзйдеях парагеиезиси повинн!. точно Ехддзеркал'ввати характеры! особлигост! тих природ-них процес!в, як! 1х сформузали. ;

Реальность парагенезис!в, тобто нёзалежн!сть Гх складу В1д форкальних аспект1в процедур грулування , моче бути гтеревхрека шляхом паралельио! систёмно-статистично! обробки одного х того ж фактичного матер1алу рхзшми методами з подальшим з!отавленняк отриманйх результатов. -

Адекватность парагенезисдв, зн^йдених формальними методами,' ! пзрагенезис!в, ' викликаних•приррдними процесами, моке бути вста-ковлена зокрема па основ! дослхдженвя форм знаходження х!'х!чних елемент!в. В!домо, но форма знаходження елемент!в тхсно пов'яза-на з формою м!грац!1, яка -вреитх-репт визначае умови осаджен-кя елемениэ (в тому числ! 1 слхльяого осадження).

Об'ектой, на якоиу ,пёрев!рялись реальн!с'ть тя адекзаткз;сть' парагечезисхэ, знайдених системно- статкстичними заообаки,'обра-не буре »уг1для Бегаяьського родо'вища (Закзрлаття), що в св!й час було детально впячено автором не тхльки гзох!м!чними, але я м!нерадог!чними, л!толог!чними -та !нвиий методами (Смхрнов 1970).

Проби вхдхбранх з найбхльи потужиого пласта П, складского темно-коричнегим вугхллям з тонкими лхнземи блискучого вуНдля. Звер-. таз на себе увару високий вмхст бхтум!в - до Золькхсть лхг-hirxb на абсолютно сухе паливо А° - 12~25р, вих^д летичих - до 55%, bmict схркк - 1,5-3,05.

Дослхдження форм знаходження елеиектхв виконувалось за до-пекогон граЕ1тацхГно1 cenapauil грутювих проб вугхлля в вахкпх р1динах з подальзик спектралвнии анализом вид!лених фракцхП. Всьо-го от-римано 5 фракцхй з наступникк властивостями: -фр. I - ¡цхлъ-KicTbdi^'IA г/ом3, Af = 12%, вичхд фракц!! Ст = ЦЦ.9%; фр. П-I.t'dg* 1.6 г/см3, = ге%, СГ| = 6.6%; Фр. 1 -г/см3," А% = 37,1, Сй = 36.9,1; фр. ГУ -1.6* d,j £ 2.0 г/см3, А| = 70;?, Сг, = 4.4%; фр, "V- dp 2.0 г/см3, С* = Речо-.

2ИН1£ИГ. склад фрахц!й вивчався п!ц, микроскопом, крхм того еа*к! фрак nil досл!даувались реизгенометричнин кетодом.' НаЯлегпа фрая-■цхк ск.падаеться з блискучо! гелхфх.ковано! р_ечовини групп ¡лтре-ку. Спец!1-р1чн1сть фргкцЦ П поаягае в 'II збагаченостх вегетуячи-ки органами рослпн (листя, г!лки), зольк!сть • яккх' в ада . в!д золь-ностх хнснх органхв. §ракц1я Щ складаеться з т!сних" зросткхв ор-ганхчно! речовини i глинистого, а також туфогениого матер!алу,' Фракцхя ТУ за окладом с переходной до найваячоХ йракцхг, Присут-ня тут органхчна речовика спостерхгаетьоя лише-у виглядх зросткхв з тонкодислерсним гдинастии катер!аяом. Фракцхя- У. макже поа-hictd•складаеться- з уламк1в кварцу,-польових ипатхв, халцедону, опалу, п!роксену, бхоткту, а такоя аут!генних М1нерал!в - сидериту, анкериту i сульфШв '.зал!за. 3 глинистих м!нерал!в • ! дешифрован! као;лн i гхдрослада.

Анал!зуачи розпод!л хонцентрацхй елемент!в по фракцхях, мо-*на видхлити так! групп: Ia)Ge,Mo,Y - накопичення у rap. 1 (бО—90Д еin загального вк!сту в проб!) i р!зко понижений вмхст у : фр. У; I6} Be, Y6 25-40* у -фр. Ii 10-25$ у фр. У; 2) Ni.Gu . -Сг -•перёвежне. кои'центрування у П .- до 55%; За) Sr, Mil, Ва -30-35,t ~ Фр. I i ,20-25^ - фр. У; 3d)2r,Ti ,Ga,V - прибдазно;.'■.' piutii галькостх у фр. 1 i: У. Кокцентрування .елементгв. 5 тих чи хнз;их. фракциях гязкачае'тьсл -:як[формой wirpauii^taK i умова-■ м, в якйх вШувалось 1х осадження. 'Так,' niдарений EHicT в ле- . rxift Sjpaxuit 1 ъхазуе на перец ахания го4ороачйнко! фо'рми' м'!гоа-

i, ¿ixtoiimo, cimaiii'i у..аигляд!' 'ме^алэсрганх.чки'х c'ft о лук; нкзгсякк,- г?я!»нтр)э-ання > вачкях. фршаия.к cr-iдчать; про' зиаход- ;

жения еле;оект1в в кристалхчнхй гра>тцх теригенних та аутхгенних мхнералхв. Пригортае увагу розподхл и1я фракцхяки таких елекен-тхв як пхкель, мхдь х хром. Макоимальнх кояцентрацИ лов'язанх не з фракшями I або У, як це спостер!гаеться для б1льшост1 еле-мент1в, а з фракшеа П. Причину цього явища сл1д аукати, ма^уть, в специ^цх органхчно! речовини, що складас фракив П. Иожна прк-пустити, шо вхдносно великий вмхст цих металхв у фракцП П обу-мовлениЯ П збагачен1ств паренххмними компонентами, тобто пов'я-заник з процесами прижиттевого нагромадження вказаних метал1в рослин&чи. ^

Отрикак! групи можна розглядати як природн! парагёнезиси, оокхльки з них сб'еднуоться едеиенти, до маэть спхльн^ форми мх~ грацх!, потребуахь близьких умов для 1х ооадження як насл!-док, сп1льно концезтруаться. Пор1вняемо цх групп з асоц!аа1я?;ч, знайденимк рхзнимк снстемно-ста-шстичними методами (п1дасоц!ацх1 гидхденх крепкой з комоа):

Метод максимального1кореляи!йного шляху: Ве. г) Си. 3) 2г,Т1 . V .МП; Сг, нийо ;5г, Во.

.Метод 3 - коефШентхв: I) Се.Мо. 2). У ,УЬ.Ве. Э) N1 Cu.Gr. ч) Вг , Ва. 5) 2г,И , V ,;Мп, &а.

Метод многократно»! кореляц^ Ю. К.Буркова: I) ; Мо, ЙВ ; У , П. г) Ы1, Си ,Сг ; Ва,?г , Т1 , V , Мп.&а, Вг.

Метод логениальних фу>1кцхй: I) & е ; Мо, Ве ; У , УВ . 2) N1, Сг. Э)£г ,Т1 , V ,Мп,6а; 5г,В(Ь ч)Си .

Кластер-аналхз: I) &е, Но; У , Уб, Ве , 2) N1, Сг. 3) Си. •ч)нг,ти у .мп.са; бг. вй.

Метод кореляцхйних лрофШа: I) &е,Мо. 2) У .УЬ.Ве, З) N"1, Сг»Си. «} 5г,Мп,Ва. 5)Яг.Т1, V.Са,

Меггод годовних компонент: I) Мо, У ,У6, Ве. 2) N'1 ,Сц, Сг. 3) Бг, Мп,ва". ч) 2г ,Т1, V , 6а.

Як бачимо, асоцхацх!, виявлен! р!зними формальными засовами, не тхлъки близью мхж собов, але я близьк! до груп, знайде-нах за тредиц1йш>в геоххй!чнов методиков. КрЬ< того, спец!альни-ми дос^дженнями доведено, то скяади асои*ац!й суттево не з,ч!но-аться при иаРле дзократному збхльЕеннх об'ему виб*рки, а також п1сля деяких перетворень вих1дних даних (логгри^мувакн; риняу-вакня). Бзе це дае нам-додатков! гарант!? над!йност! ! ^б,eктиэ-ностх назих уявлекь щодо форнування Еегаиьс'ького буров, г!льного родоезда, лк! спкравться на парагенетячн! досд!дя:еяня, гикояая^

на системно-статистичнхй основ!.

Глава 4. ЗМ1СТ0ВНА 1НТЕРПРЕТАЦ1Я РЕЗУЛЬТАИВ СКСТШО-ГЕОХШЧНИХ (ПАРАГЕНЕТИЧ-.-"них) ДОСЛШБНЬ

К!нцевоо меток» парагекетичкнч ' дослхдчгень е отрицания. ново! . ÍK$opMauií про умох*: формування геологхчнич об'ектхв. Нами роз-, роблена загальна схема системно-г&тмхчного розв'язання задач . такого роду, яка складаеться ъ 4 основних етапхв:

1. Постановка задач!, вкличаочи формулввання мети, форму- '•' вання системно! KOHqenúil Р i створення хнформацхГжо? бази. .

2. Етап опису," ядром якого е sn6ip системоутвораючого в!д-нопемня R , то узгоджуеться з концепвдею Р, i констру»Еання на , ocuo¿i R системи S .

3. Етап пояснения, орхентований на виявлення i розкриття природя системоутворвач}гх. фактор^ прбудОЕа генетичноХ модель ■

Етап прогнозу, в рамках якого оцхнветъся ложлива лове-д!нка сисгеки в р1зних ситуациях. ■■■'..

Змíст перших двох етапгв був розкритий нами в попереднхх главах, тому зараз звернемось.до обговорення еталу3, головною задачев якого с генетична 1нтерпреташя геоххм!чних систем. Одним з метод1в II розв'язання. е спец!альшй, тобто зд1йсншзаний з геолоИчних позицхй,' аналхз складу систем, вияэлених на основ i фхксованих Р та R . При доолхдженн! геох1м!чних систем уЕагу зве-ртають перщ за все на кристалоххмхчнх властиэзостх этомхе, во складаять якхсну основу дано! системи. Серед всього набору цих властивостей еид!лявть так!, ко е сп!льцими або хоча б близькими для ecíx елекентхв системи. Очевидна, якраз через ui властивоотх геологхчне оточення {а точн!ше ~ його деяк!, цхдксм визначен! фактори, як! виде.були назван! сп!лькими) перетворве дану сукул- . нхсть елеменпв в систему, що проявляеться, як уже було зазааче-но, в схожост! 1х геох!м!чно1 повед!нки. Завдяки тому, що основ-н! фхзичн! i XÍMI4HÍ властивост! елемент!в нам вхдомх, з'являе" ться реальна мокливхсть розкриття природи снстемоформугчях фак-'тоpía.

Cíe один метод, що дозволяв еийвкТ№ та ~Лдентифхкугйти nyxav i; i сп i л >н i глк тори,. ..'.¿водиться'., до сбчиолення. i. по далылого геоло-гхчного аналхзу дея.ки* -елеихалвдо^пхдЙ^ feo,

ьхдбигчшть -.иапрямо;; та 'iHTéHCHbtiictb'Xii БЙ^еназв'анйх фдатор!в^ ■ •

Значения мояуть бути нанесен! на геологхчну карту, цо дозволяв сп1ер1днзсти 1х з тектонхчно-.о- обстановкой, пов'язата.з пояи-ренням певних осадочнях, вулсакогенних та хипих порхд, ^ !х лгго-логхчшип ч;з К1нералог1Чними характеристиками тоцо.

Для !яйстрацх! згпропонованих метод1в, нами спецхально в!д!-браих добре ЕЛЕченх геолог!чн! об'екти д1зного {кАврального, породного, надпородного) р1вня \ рхзного генезису, .(осадое!, г!дрэ-*'>тсрмальн! х магнагачн! утворення), У вс!х вшадкяк еид!лекня па-рагенеткчнах асоц!-ац!й виконуваяооь методом головиих' компонент.

На мал. I. показано асогцивакяя елемеитхв в бготлгзх з гранитного батолхта 1нчантид-?ок,• Центральний Техас, США (оналхтпч-Н1 дан! запозич.ек! э! статтх П-.Рагланда та !к., :19.72, пе.тролоНч-. на характерно тика - з. робота' Ни^сЬЦОП > , 1956). Спираячг.с ь на . :''.'.-■-.':■';" петрогрсфхчнх

дослхдке.чяя, в. ба-толхтх елдхлячть 4 зони: зовн!пта (лейкогран1та) , 1-у промххну (гран! та), £-у пронхжну (лужнх гранодхоритп х . . кварцовг монцо-Н1ти) та ядро. -(лейкогран!ти х лейкократовг кварцовх монцонхти}. }.;'. \ С клади еия-': влених парагеяе-Узисхв легко по-яекити з криста-.лоххмгчних пози-¡ц!й;' зокрема,^

враховуючи'"можливиЯ !зоморМзм, можка. оч!кувати об'еднанкн Ре. х ':

Кал. I.. Асоцхэвання. еломектхг з б!отитах

з гранхтного батолхта хкчантад-Рох.

Са.М

Те

Й ^

Мд Л; СО, а"тахож ".^!докрёмл»в^ння • ! Ж § I Мд ."Зазначико, .¿о 'факторна дхаграма: Т, - Рг : -роз::р:;йас !: бхлыа -тяккх детая!: !з.Ь!!ор"5них "зшлцеа'ь; Так просте-ч-уетьс''; тен-денцхя до "протестоянки'1 /груп (А?у|. ■','Яе+).ДЕд I. Р(Г. ;; (гг-

терозарядниЕ 1зоморф!зм з компенсзд!ею заряд!®}. Пев ну зацхказ-ленхсть може эикликати об'еднання в одному парагенезис! 51 ,Т1. ! Б , а так ох сл!дування гплхо за алямШек в пёстеркхй коорди-нац!1.

Мал. 2 1лвструс ч!тке роздхлення б!отит!в з рхзяих за пет-рографхчнкк складом зон батолиа на окрем! тзодъованх скулчення у виглчд! ел1пс!в, велик! в!с! яккх ор!ентован! вздовж координата Гг (виняток" - б!отити з порхд, цо складаять ядро батолгта).

йкщо розтлядати д^аграми- з мал.1 I 2 разом, то легко перекочаткся в тому, по склад бхотит!в з резнях зон зм!иметься у вхдповхднос-

т! до в1д0м0г0

принципу кцслог-ко-основло? дифе-ренц!ац!* (фактор .

§ахтор Рг коже бутк■ розк::-'фрований як пте-ипературяий", про 150 св!дчить законои!рна узм!-на вм!сту Ре $ Мд в пробах, упорядковаяих в межах кохно!. зо- . ни в!дпов"!дно !з значениями Рг (тобто ВЗДОВЖ велико; в!с! ко-згоого з ел!пс!в розс!ввання -

див. мал. 2).

Вйявлено, 40 хз спадом темлератури лристалхзацх? в б!отатах

Мал. 2. Групування проб б!отита з батолх-та 1нчантид-Рок в пол! факторхв . Fi - F2 - Умовк! позначення: о -зовнхшня, 9 -I-a пром!жна, в - 2-а пром!жна золи, • - ядро батолхта, -ф-, ■ir - вторинна »-анерадхзагйя, в -проба э зони контакту.

" . " г 21 = - л '

зиенаузться кглькхсть At заг та А?{у. , а .егдношенкя зростас. ' о

Таким чином, знайдея! системно-статпстичними методами асоцх-auti елекзнтхя в бхотитах каоть зеконоихрний, невипадховиЯ характер, Дискретнхсть, хзольова^сть елхпсхв розсхягЕнкя, в яких сб'-сднуоться бхститк з рхзаих зон, свхдчить про неодноразову íh'gk-цхэ нагии э ппоцесх .уорнувснкя батолхту. Зпорядковзкхсть цих ад1-nci3 вздов» oci Fi (¡¡ал. с), зказуе на нгпрякок кислотно-основ-'hoí Airsepeuuxaut'i, rao Г; привело до геоххкхчнкх гхдмхнаостсП к he породами (i, Ъхдповхдко, б1от:;та:-ш) з pi3ffiix зон. В межах :-;е ::з~ жноí зони спостерхгаеться плавна зкхна залхзистостх i глпнозс.чй-ctoctí бхотитхр по ¡dpi спаду температура крпсталхзоцН.

Плавна змхна нхкроеле.чентного складу спостерхгаеться х зз npoueci кристад1зацх1 марказиту з ртутних родовиц Закаспаття (Зч-xiixa, Смхрнов 19й). На мал. 3 чх-гко фхксуеться поступозий (без розрнву) пере-ххд вхд карказих!в дортутно! (Т° кркстал1зецх2 240°-165°С) до марказит i в пострудно! (Т° - яияче Г20°С) стадЯ. Анало-ri4HÍ результати отркманх i для кхновар! генерацх! I i П з цих же родоЕищ. '

Ее один тип reoxímí4ho'í- еголзвцИ - цикя!чний - вилвлений при дослхдженнх флхиезих в1дкдадхв Карпат (Скхрнов, Агеев,.Щербак 198?}. Парагенетичнлм анализом мххроелзуектного складу псрхд ме-hí.ütoboJ св1ти, цо вгдолонпзться в гирлх р. Яблокка (о. Кремüü-ui), встайовлен! такх асоцхацхХ: "грубоуламкова" -Zr.HÍ.Cr, Ge , Sn (максикальне навантаження на F-|), "пелп'оза" - V , РЬ, Se , Be,Cu , Y6, 8а,HtV(максимальна навантакення на Рг) , а такой па-рагенезиси, пов'язанх з карбонатшет ,материалом (Sr , Мп) ?а ор-ганхчнов речовинов {? , Ni, Со). Використовуячи значения fi i 'F¿ як хнтегрзши характеристики в1ДОовхдних геохх.ч1чних систем i елхм1нуоча дх& "карбонатного" фактора, вдаяооя зяайти.узагаль-нений г«гох1м1чни'й показник & величина якого в!дбивае кхру крупное« чаоток, но складаоть доодхдасувая!.породи (п1еко2«ка, -аде-врол1ти, ctpi.'i чорнх аргхлхти). На мал.. Ц показана перход/.чнхеть •SHtn» £ в po3pÍ3X i вид1лення на «ir: ос ков i цикл1?ог. pignoro' типу. .

охдьв ловко проблема еводоцх'. геоххнДчнич систем (пдрагвне-зисхв).розглядазться в глаяах 5-7 при досл1дмечнх таких крупник геологхчних об'ёктхв'як /оппровсько-Донецька нг-Ы:* азопос.чч :т:>э~ 2ÍHIÚ я, .;'рундбмпмт Закзрпаттл■ та '^.ií'ücbí '¡ктз¡у.съуЛ К'^лзV/.

О ■ ■ {,

Мал,?,-Систенно-геох1!1!Чя,е досл!джеикя к!кроелементно-го складу/марказиту з ртутних ррдовик Закарпатья: с) асок1вЕання «лемент!в. в пол! — р2 ; б) геоххмгчна еволйцхя марказиту в процес! -рту?-тного рудогекезу. УмоЕя!: позначення: .'I - марка-• зпт дорУутнсХ стадх!, 2 »- землист! та "розщепле-н1" кристали, 3 - марказит пострудно!. стадП, Ч основний напркмок в складу марказиту.

Глава 5. ПАРАГЕНЕЗйСИ М1КР0ЕЛШЯТ13 В ОСАДОЧНИХ ПОРОДАХ ДНШРОВСЬКО-ДОйЕЦЬКО! ЗАПАДйНК

Скстемно-гёох!мхчкх дослхдженяя осадочяих пород-Днхпровсъго-' Донецько! западини охоплмть пирокий часовий интервал, цо дозволяв простежити еволзвдв геоххм1чних систем в хд середнього девону до нкжнього трхасу. Геотектон!чяа-1стор1я дослхдкувано? те-ркторх! Ем!щуе декхлька етгп!в: платформений дориутовкй (Б2) , 'рифтовий (Гз), с!!некл!зно-м1огеосинкл1нальняй (С - Р«) .сине-, кл!зно-пдетпормений (Т^ х бхльс п!знхй час). Поряд 1з зм!яов геотектон1чних регшмхз вхдбувалися зм1ни I в умовах осадконагро-

иадаения. Так, wopobsi м!лководн1 умови, паремЬсн! з лагунно-озерниия в дезон! t пеэедсерлуховськоку карбон!, зм!квзться норма-яьисморсысши itanpaBiHtii- шииьаго 'картону i з баияирськиЛ час се-реднього карбону. Починавчй з московского часу i до mratsoi пер-кх зклэчно сгсостерхгааться прогресуэча обмхлхння ах до появи озе-рно-лагукних умов. Ниякьотр!аоов1-поклади, якими заверпуеться чеяа частица розрхзу, о пареважно континентальными, прибереяно-мо-рськ! осадки иаоть тут р!зно пхдпорядкована значения. Fcbho" «вола ttf! зазнав-I юймат, який. зм!нпвався вхд сек!архдного i еястра-aptÄHoro в девон! до гук!дного в карбанх з наступноо архд1зацхе« з пермх i дёяхов гумхдх.зацхев а Tpiact. Bei ui змхни певним чином забивались на сп1ВЕ1Дношенн! öi зимних i ххмхчних форм вивгтрв-

вання порхд в областях зкосу, на формах «хграцхГ елементхв х на умовах 1х фхксащ* в осадках, Йдповхдно змхнввались х склада геох1м!чяих систем. Особливо ч1тко це простежуеться на приклад! строкцхв, марганца х бархв. В умовах гумхдкого кл!мату 1 норма-ль'номорсы?ого осадконагромадкеняя стронщй ! марганець мхгрувть. в розчинах х спхльно осадаусться разом э карбонатами (головнкм чином кальцхв). Бар!й, як правило, выводиться з розчину на по-чаткових сгадхях м!грац!йного процгсу I тому не асоцхве 1з с троицам х марганцем. При послабленн! х!м!чного вивхтрввачня ц! елеиента залипаються у зв'яза^у станх у вих1дяых нхнералах, разок з якими вони переходить в уламкову час тин у пор1д. Це. фхксу-етьоя зк!нс» парагенезису, а са>:е, споотер1гаеться асоцхввання строимо, бархи х маргакав з мхкроелементакк, типовими для клас-тогеннс! фракц!! осадк!в.

Неодноразоза зн!на оевсно-в1дноэного регошу знаходать свое в!дображенкя в появ! строкатих в!дклад!в, Ондикатором яких е парагенезис маргаиц» з ксбальтои, мхддэ та !ншми хальксф!лыш.га елементами.'

Гекерйя!зО£анй схема теэхЬ&чзоХ еволэц!$ порхд 2ДЗ в час! була отркнааа при сяатемг1о-схатистичн!й обрсбц! узатальнеках да-них, цо характеризуйте середн^ м!зсроелемзн?!в в покхадах

разного в!ку. Б 1-акоиу раз!" слемеихаки вЕй!рет е не окршх про-би, а усередпая! йоюззЗйки, «к! в!дносктвдя до б!лх>г: крупгсгх об'ектхв - ярус!з «а гйд'яруй^е., Зйзягчкмо, во процедура уссред-кеннг пршчпчус вар!авд? кондёиурац^Гг, пов'к-лл! е .птологНшгж, >!!нералог!чниш£ та !ешиц; особлпЕоетшш окреаях г,раб, i^ssз&№i цьяму виводить на сердца план б!льа аагадьс! га:соыси!раост;!.

На кал. 5 показак! разудьтсзв обробю: иатодол гоховзих компонент вюцеописаних угсгальпсяш;: дгщих. Еаспд чгстмга мглглга дае уявленюх про асоц!ивзнкя" н^рэелдаенйв в пол! факторхг р,; взаакорозы!ценЕЯ,р!зкОв5ксз2ц; об»сэт!в досл!дпе>щя (на р!-вн! ярус!Б, а для вЪеПсышх ергЫгхв - п1д*ярусхв) зз тому ££ пол! факторхв зсбражеао в ва.рхн!й частик! ыалгкка. £нал!зуюч1; обкдв! частики кал. 5 разси, йркходиыа до еисповк!б:

1. Спостер!ггеться чхткз вггорвдкохац!еть точо:;, ¡цо в!дпо21-давть р13(км етапам гсотсдтон!едого рогхштсу

2. В гразщях паПЗхях:: ох;; с^-л'ого сп-'с.с^. -«енЕями сшем4зно-и1огеосшвайва2Ьй!>Ро .^хасус-тх-ся баксшо-кхрие ррупуэаине. тачак, чо вхдйсс/.гьгя.до г.-:^:'-:: ..¡1-

-lï-U-u .ll.,3-6l-cs-w Ol J o¡ t, Oici ч .»'¿'"Pi

ы

■■".'.. M' : Cí'

1 ■;. a M

5 "

ei t< 0

. -Ç2

-H

: . tU' •Cl

Mn

■ü '■»■»■!. ...........„

»кях об.ектЬ Е Пол1 F р Р лькенх парагенезиои hJkpomJUí,

чиих комплекс!в{турнейсько-нижкьОЕ!зейський, верхньовхзейсько- ' серпуховський, середньоверхньокам'яновугхльний % нитсньопермоысий),

3. Кожному з геотектокхчних етапхв вхдповхдае св!й набхр ти^ поморфких парагенетичних асовдайй. Зокрека, для платформеко -дорийтового етапу характерна асохцавдя 5г,&й, Ег/П ; для риф-. тоеого - N1, Со , Сг ; синеюпзно-мхогеосинклЗсналъного - Р6, V , Си, Еп, 8а, У для синекл1зно~платшорменого - Мп.

Глава б. ПАРАГЕНЕЗКСИ М1КР0ЕЮШТ1В У ФЛ1Ш0ВЕХ

ДОКЛАДАХ П1ВДЕНН0-СХ1ДН02 ЧЮШЖ УК- ' : РА1НСЫШХ КАРПАТ

Сиотемно-геох!мхчними дослхдженнямк охоплено бхльше 60 об'е-КТ1Е, як! идрхзнявться за В1КОМ, л1толог1ся та. структурно-текто-н1чнос позицхею. Встановлено, що склади парагенетичних асои1ацхй ххмхчних елементхз у фл!ковйх породах Карпат визначавться перш за все спивхдкоаенням грубоуламково! та пелхтово! фракц1й, к!ль~ кхств I складом карбонатного материалу, з:нтенсквнтств зкрененхння, приоутн1стю орган1чно$ речовини,.

При розкриттх найбхльа загальннх законокхрностей в з'пн! м!-кроелементногс складу фл1шових покладхв скористаемооь, як г ран1-се, усередн->ники данши. Обраний нами рхвень усереднення - свита, в окремих яипадках ян зимуиен* бут опирайся на бхльа. крупнх стра-тиграфхчкх одияиц!.- Враховусчн, до-умовк форыуваняя порхд в рха-ккх структурно-тектон1Ч!Шх зонах найхмодзхрнхша задрхзннлись, уза-галькення даких для сдновхкових пое-ешв £ р1зких-зон не здхйснь-валось. Теки чином, виххдна вийхрка создалась э об'скгхв одного лхтологхчного типу, аде рхзних як за вхком, так х за належк!-стз до то! чи ишо! тектоихчно! зонк. Отркман! результата подан! в графхчнхй форм! на кал. 6,1 7. 1х анализ дозволяв зробити тая! хжсновки:

I. Зданов! породи, якдо розглядати в вдлому, не подхляп-чи за '51 кок чи тектонхчним положениям, характеризуется наступ— шк асощвванняк ыхкроелементхв: 1.2г, Н( , &е , Бг Д. Р ,Мо, V , Ni.Gr Ш3. Си,Еп,Ро , Ад.Со , &а,Бе., УЬ/Бо ш6. Ti.Ba.Mn, Эг. У , Поява асоцхацЛ I пов'язана з приеутн!стя стхиких до ьи-Б1трввання теригенних мхнералхв. Аоощацхя й об'еднуе еленетм, цо какопкчувться в породах, збагачснкх органхчшв речовкно» (олх~ гоценов! локдади), До асощацхй Еа г Е"1 входить елемена-и, типозккк для дсаатово! (глинисто!) при цьому п&регзне-

-о» -и -01 -01 0 „ сз а, £ ,5 С7 у м

Мал.б. Узагалънен! парагенезиси н!кро~ ' еяемен^в^з арг^тах пхедзиио-сх!дно! частини Укра1ноьких Карпат.

зле I?3" е (Ильи харах-терним для. в1аклад!э, якз формувалисЯу зх-дковких умовах. Таке пояснения причин асо-ц1явання мхкроелемен-тхв пхдтверджуеться х детальными систем-но-геоххыхчнкми х лх-толого-мшералогхчн;!-ми дослхдхеннями флх-оових покяад1в на рх-зн1 окремих евхт.

2. Чхтко просте-жуегызя розмежуэания рхзяовхкових (на рхз-н! вхддглхз) об'ектхз, при цьому спостерхга-зться впорядкованхеть в!дпов!дних зЬтазих грутт вздозя эхех : йиялпченням е компактна

(Н, + Кг) —ОС«- -РО-Рг - ?з (иад. 7). 3 трупа ой'0ят!а, як! наделать до йгаскенсько! зони, цо, очевидно, поа'ягано з осабливии (центрадькям) розтазуванням у флх-позону басеГшх.

Можка дозеста, до. виявлена загальна (для 5 досл!даеких зон) тзкденцхя чаоово? едоявиЦ и!хроегемеятаого складу фл!аових в!д~ кдадхв збер!гаеться х на рхэнх окремих тектон!чних зон. Для цьо-го вид!лю<о з загалвно! дхаграчи (мал.. 7) точки, цо язлеяать-ко-нхретаим зонам, х подано 1х !зольовано, збер!гапчи, однак, зданий коорд:шатн:й прост!? (в!сх ^ - Рз) . Днал1з побудованих таким чином дхагран вияэдяе не тЛльхи додержання, але я пхдвидення ракше в1дм!чено1 вхково! впорядкованостг. Якдо на загадьк!я д1-аграи! Зхксует ься в1длоэхдна органхзовон1ст& об*вкт1э на охвнх зхддхлу, то в межах кожно! окремо! зони - на р!внх свит г'гори-зонт!в. Ця закономхрнхеть виявляеться навхть в арг!л!тах Яггаскен-сько! зони, .яка "випадаз" з загчльно! еволшйакаг'схема. Стже, дхаграмп, побудовая! для кожноX зони окремо, гтхдтвеоджуать зако-

Мал. 7. Геозпыхчна еволэдхя аргШтхв пхэденко-скхднох частики УкраУнськкх Карпат.- Т«сявн1 йозначення: незалитай кругов - Бпутрхикя зона Передкарпат-■ ськэго прогину, квадрат - Схибова, з&литий кру-еок - Кросненська, ромб ~ Свидовауька, трихут-юис - Чорногорська, подв!йний кругов.- Красно-иорська .зони. Стрхлкоз показаний загальнохар-патський напрям зм^ни нхкроелементаого окладу , аргллгтгв. . '

комхрний характер зкхки кхкроелекектного; складу флхиових £ХЕ:сла-хЛг 2 часх. Бхльв того, доол1дхенвя ких дхаграк стаорсс коехкзо-стх поглкблекого вквчеккя геохДк!чно1 еволацЛ в1дпощдш:х сб'сктхг. '

Глава 7. ПАЕАГЕНЕЗКСИ КхКРОЕШШТХВ В Л0Р0Д1Х - • -§51ЩКШЕГ. ЗШША1СШГ0 ПРОШУ Б межах прогину вид!ляать Сххдко-Слоэацьку, Човську (Кука-

чедську), Солотзинсьху i Маремурасську частики. Чопська х Солот-. винська частшш знаходяг^.ся на геритарх! Укра2ни, саме на цих дт.тякках були вшсонанх сис темно-reoxb:i4Hi дослхджекня порхд фундаменту. Останнх представлен! утзоренняии палеоэойоького (мар-мурпзован! вапкяхи, кварцово-сдодаетх i слядисх'о-карбснатнх сда-hui) , Tpiaco'Boro (пхсковкки, туМта, доломхтизовши запкягт), юрськогс (карбоната* aprbiira, мергел!, валняга), крейдянсго (мергелх, вапняг-к, кременнстх арг1лхти, алгврол1ти, пхсковпгсп) i палеогенового (пхсхозики, алевролгти, зрг*лхти, мергелх) вхду.

Породи Фундаменту, розповсвдженх в Солотвинськхй та Чопсь-ххй частиках прогкну, гхдрхзня'оться за геоххмхчноя спецхалхза-цхев.-Так, спостёрхгаеться стирка тенденция до хонцеатрування Ga ,11 , V , Си,Zn. в'породах Чопсъко£, аNl i Gr - 3 породах Солотеннсько! частик прогику.

Виявлен1 парагенетичн1 acouiani! сгхдчать. про те, що 1х склада визначаятвся перл за все спхвэ^опення.ч карбонатного i теригенного матерхалу. 3 своп чергу, "теригеннГ' асоцхацН под1-ляаться на парагенезиса, пов'язанх. з уламковиш сийкими ;пкера-ламп (циркон, рутил, турмалхя тощо)i парагенезпси, пов'язанх з пелхтово» фраяцхея. Эажлизе значення мае такои окиславально-зхд-новний потенцхал. Особливо. MiTKO його роль вияэляеться а строка-тих пародах. Так, породам темноо!рого, майхе черного кольору, збагаченим опганхчноа речовяной, притамаяка асоцхац1я NL , Со , Сг , Си, МО, э якхй об'еднуаться елеменгя, ко концентрузться з п£ри-ti та хнпих сульфхдах. Oscsioat • у>«ови, якх /лксуються зв:гаг:::з по-кзоо гхдрооксидха зал!за та марганца,-' вязначаять есоц1вЕ~гня Мп, Со , Си , NipMo. Вплнв органично? реповиня не ильки приводить до вхдпоэхдно! зкхни окиедявзлько-вхдновного потенцхалу, але и спркяе лхдвкщекнз мхграцхйно! здатаостх таких елеу.ентхв як Ga , Ti, Be. Б результат! зк1кветься. як oopv.a 5х ззаходженкя- в породах, так i склад si,дпов1дннх параге.чет;'1чн::х асоцхаахя, Зазаачк-мо, с;о змхна форш зааходаення moss i не вхдбизатися на загаланэ-му BidcTi елемента а пород!. ЯарагенетичниЯ анал1з дао «эглквхсть в*дчути us змхну.

Спстехно-геоххихчшки досл1дженнт:;г' ы.;явлен1 основчг захз-uoMipuocTi просторэво-часовоТ еволяцП nopin, ко летать в -¡vrjzi прегяйу (нал. 8). Отрикан! результате даоть змогу з-зобнт:: наст/-пнх висновки: • .

I. Об'ехти, sat аалеяать до Содотвкясько! i .Чопська* час. :, ■■

-и -0!,

, о 0,5 1.0 (.:

М 0! О! »4 0-5 СЬ 67 0.8 й! 1.0

Р,

Мал. е. Геоххмхчна еволоцхя порхд фундаменту Закэрпатсь-кого прогину: е) розподхл генералхзэваккх об'ек-тге 2 полл Р. -Рг ; 6) узагальненх парагенезис;; кхкроелементгь. Умовнх позначення: незвлктх ксу-жки - об'екти з Чопсько!, квадрата - з Солотвин-сько! частин прогину.

прогину, ч!тко в!дохремлвогься' 1- угаорюоть- в полх фахтор!в р, -Р2 негтересхчея! групп, во сэхдчить на користь гшотези про хо-нузання в прогкн! поперечно! зональносс!.,

2. Скдади парагенетачних асоцгагий, типоморфних для ¡^зних чзстин прогину, пхдтвердаувть геох!м!чну ааецхалЪгцхп пород фундаменту Содотвкнсько! г Чопсько! западан.

3. Аналхз дхаграми, зобр&жено! на мал. 8а, вказуз на хсчу-взння не ильки поосторово!, але й часово! впорядкованост! дос-Л1джуханих об'ект!в. Сл!д зазначита, цо хоча капрямки векторхв максимально! часово! м1нлизостх деяо в1др!знявться для порхд Со-лотвинсько! 1 Чопсько! западин, границ! однов1кових зон чудово стикуэтъся на дискрим1нантн!й л!н!1, яка роз'еднуз об'ект;: з рх-зш:х частиц прогику. Це сзхдчить про сп!льн1сть геолого-гезхЪ-ич-но! хсторх! обох частин паогкну. 3 цих позпцхй геох1ихчна специфика пор!д, цо складаать. донеогеяогий фундамент Солотвинсько! х

Чопсько! западна, повинна розгдядатися лиае як деяка, хоча х сут-тззе, ускладнення <Ильэ крупного за своХми масштабами процеоу -геох!м!чно1 еволвцИ Закарпатськога прогяну на етапх його донео-генового розвитху. о -

ЗЖНОЗКИ ..

Проблема асоцхввашя х1м1чних еленеятхв в геологхчних об*е-ктах, вперге сфорыульована па початку отолхття видатним ¡^нграло-го.ч ! геоххмхком ВЛ.Веркадським, мае вавливе теоретична I прохладна значения. В.дисертацШай робот! обгруятовуегься х практично втхляеться новий - с и с т е;; но-г е о х г н х чни и пхдххд до розв'язан-ня цхе! проблени. Вибхр саме такого п!дходу епкразться на ясно вирахенкй скстемний характер парагенезису як законом!рного продукту процес!э, цо в!дбувапться в земнхй кор1.

Успхсне впровадкення системно! хдеологх! в теорхо та практику парагенетичних доелхджень мождаве лине на основ! того чи хилого варханту загально! теорх! систем (ЗГТ), в противному раз! при-ицлли ! методи системного п!дхозу пр;: розв'язанн! коякэетнлх на-укоЕих задач виявлявться малоероктивиими. Звернення до гзрхзнту ЗГТ, розробленому А.1.У2омовим та Гиго учнями, дэло змогу ерз?-мудзвал: визяачення таких бззових понять як "геохЫчяа с.:сте;:-" I "парагенетачна асоц!ацхя х1и1чт',х ел8меит!в". !Л впзначвянд ч опврац!ойальа:к«:, вони легко - ^рмазхзуэтьоя, г.э в i акт/ваз елтх до широкого залучения в парагенетачн! дослНчеяяя поту-шогэ з.-".-рату математики.

При вивченк! р!знах mats мождивих з'еднань елемент!в в систему, заяропоноваких Месеравичек i Такахароп (алгебра!чкий ss.pt-ан-f ЗГТ), встаковлено, во в ochobî парагенетичного асоцгоьання ле-жигь оператор передельного з'еднання (принцип "сп!льних бакторхв"). Ним бхдьЕий вялив спхльних природних фактор1в на певну трупу ххихч-них ej7çmëhtir, тимвиций ступ!нь cxojkoctï ïx re0xiî.:i4h0ï иоЕедхн-ки, тим Еисийргвень ïx взаемозв'язку. Враховупчи це, а також прий-магочи до увагн Емов1рн1снкЯ характер геоххи!чних систем, пролону-етьсэ вхдповхднкй критерий парагенесгчност!, яккй спираеться на статист!-чк1 мхрк Л1нхЛного зе' язку "ктж концентрациями ххмхчних елемектхв.

Зиконанс великий обсяг спец!альних.досл1джень, спрямсваних :-•£ вераЛхкашв парагенезксхв, знайдеких систенно-статистичккми методами. Доведено, що acouiautl • хШчних елементхв, отримакх-за допо.могою 'формалхзованих способовгрупування, повкхстз вхдповхда-лть за CE3ÏK складом природнкм -парагенезиса!-:.

Запропоновано узагальнену схему системно-геоххмхчнкх дослхд-кекь, яка поеднуе як onepauio поиуку, виявлення парагекезисхЕ, так i процедуру ïx sMicTOBHOï (генетачной 1.нтерпретац12. lï реалхза-хля к а добре i всебхчно впичек.:х геологхчних об'ектах (б1оти? з гранатного батолхту 1нчантид-Рск, США,* кхновар i марказит Î3 рту-тнкх родоеиц Закарпаття; флхаовх 'в!дклади ол!гоценового Ехку, Сккбова зона Ухразнських Карпат; глкбоководкх осадки Чориого коря) дас зиогу встановити, ао результата парагенетичного аналхзу, стрку.иПХ скстемяо-статистичнши методами, не ильки добре узгод-жувться з ¿снуючими уявленнями про генезис ЕИденазЕаних об'ектхв, еле и ссворввтъ нокжехсхь для бхльи глубокого вивчення ïx reoxi-hî4hoï еволяи! е природних провесах.

Отже, обран1 нами системно- сгатисткчнх метода, не ильки Ехдпогхдавть загальнометодологхчним вимогак, сфоркульованин нами в гл. I, але й âîîîcko виявляють реально хснупчх, природа парагенезиса. Це дас нам sci пхдстави для широкого використання'запро-покованого системного пхдходу при парагенетичних дослхдженнях мх-кроелекектного складу лорхд. Дн!провсько~Донецькс2 западини, Укра-ïHCbiajx Карпат i Захаряатського прогину^ 3 результат! вдалося еи-зкечцтя геоххмхчну. cneuiajrisauiB пор1Д, ко 21др1знявться за вхком, лхтслогхев та структурш-гектонхчнов лозкцхев, .встановити прссто-розо-часову еводвщв вхдповхдних геоххмхчних систем та пов'язетк характер i. напрямок aieï езодвдхЗ з освовники етапами геологхчно-

го розвитку виваназганих регхонхз..

Таким чином, з дио»>,?тац1йн1й робот: знайали свое воображения асх процедур«, цо складапть повпий цикл наукового дослхд-жеиия: постановка проблеми, -методолог!чяе обгрунтувания зляххв 1Ï розв'язання, розробка вхдпсахдних методов, перевхрка Ix працз-эдатностх на "контрольных" прикладах, вклвчапчи верк$1хац1в ст. римаиих результатов, виохр найбхльа ефективних метод!в I, ajos; ti, розв'язання за допомогоэ сстаннхх конкретных иаухэвих задач.

OCHOBHÎ РОБОТИ ПО TEMÍ ДКСЕРГАЦП:

Ноногр&Ш:

1. Статистические методы в геологии. Часть-1. йзд-во Львоз. госуниверситета, 1975. - 122 с.

2. Статистические методы ввделенил ассоциаций химических элементов и минералов. - Москва, ОНИ ВИЗ'С, 1975. - 62 с.

3. Статистические м это да а геологии. Часть П. йзд-во Львов, госуниверситета, 1977. 120 с.

Ко р р е ля да о н ик в яетэди пра •пзрагенвтаческсм анализ«. -Москва: Недра, I9ST. - 176 g>.

5. Систехннй- анализ уодбвяй кефтегазонвкопленик. - Кизв: Наукова думка, 1987. - 112 о. /Соавторы; Варичез G.A., Галабу-да Й.Й., Достойный В.А. и др./.

6. Справочник по математическим методам з геологии. - Москва: Недра, IS87. - 335 с. /Соавторы: Родионов Д.А., Коган ?.И., Голубева В,А., Сиротинская C.B./.

СтатгЗ::

1. Вцявлекие связеП между микроэлементами э углях методами корреляционного анализа //Геология и геохимия углей Львовско-Волынаяого угольного бассейна. - Киев: Наухова думка, 1967. -С. 94-9 R /Соавтор Смирнова 1.П./.

2. О формах нахождения химических элементов в бурих углях Бсгакьокого месторождения Закарпатье //йзэ. выси, учеба, за-вед. Геол. и разведка. 1969. -.3 9. - С. 72-75.

3. Опыт применения ранговой корреляции при выявлении яг— рагеньтнческих сссоцкаций редких и рассеянквх эле-.'.енгсв в бу-зых углях //Экспресс-информация ВКЗМС. Геология, и е годы поисков а рзэз. нсст. гортч. кскоп'. - Î97I. - ¡5 б. - I's с.

Л. факторный анализ и моделирование осадочного рудссйэазо-вония //Математизация к автонатизация в геологических иссле;^!-:«-

ккях. - I.,-1972. - С. 55-56. ' -,.

5. Факторный анализ как метод вскрытия эвояоши магматиче- : скнх расплавов на примере вулканизма Закарпатья //Геодинамика вулканизма и гидротермального процесса. - Петропавловск-Какчатс-ккй. - 1974. - С. 2II-2I2./Соавтор Черкасов В.А./.

6. Использование, канонической 'корреляции в парагенетическом анализе //Повышение эффектовиспользов. вычислит, техники на ге-олого-разв. работах. Материалы семинара. Киев, 1975. г С. 5660 /Соавтор Черкякова Н.П./.

7. reoxÍMÍ4HX acoyisHií едементхв-домхпок у сфалеритах За-карпаття i Нагольного Кряжа //ДопйвШ АН УРСР. Серхя ,Б. - 1975.

- С. 983-967 /Сп1вавтор ТалЫ С. А/

8. 0 возможности использования факторного анализа при исследовании характера примесей в сфалерите //Минерал, сборник. - 1975.

- ¡i 2.9. - Был. 4. - С. 64-67 /Соавтор Жихарева В.П./.

9. Вероятностная трактовка понятия "геохимическая система" //Symposium „Hormcka Prlbrorn ve véde a technlce..

Sekte maiernaticke fneiody v geolooü - PMbram IS79. - C. 5S0-SG3. ■

10. Системно-структурные исследования в геологии //Геология к геохимия горюч, ископ. - 1976. - Вып. 51. - С. 81-87.

11. Особенности генезиса мезозойских гранитоидов Восточного Забайкалья к отражение .в химизме лород'//Докл. АН СССР. -I98E.

- т.25б. —Я 3. - С. 669-673 /Соавтор Шевчук В.В./.

12. ■ Класоифицирувдая процедура на. основе канонической корреляции //Изв. высш. учебн. завед. Сер. Геология и-разв, —1981. — . Га Ц. - С. 70-77 /Соавтор Чернякова Н.П./.

13. Общая схема системного ресения задач нефтегазовой геологик //Происхождение нефти и газа, их. миграция и закономерности образования к размещения нефтяных и газовых залежей. Часть I. —

' Львов: I9SE. —С.' 15-16.

14. 0 системном подходе к геологическим явлениям в трудах З.И.Вдрнадского //Известия АН СССР. - Сер. геолог. - 1981." - К5.

- С. 124-131. " -

15. Вероятностный критерий выделения парагенетических ассоциаций // Symposium"-,, Hormtka Pribram ve vede a-íe chai ce". SeKce Maiemaitcké rneíody , V ^e'oto^ü.-Pf.L&.ram:

I9SI. - C. 436-439.

16. Опыт системного зонирования.нефтегазоносных отложений в геологии теоретические и прикладные аспекты Тезисы докл. — М,-

1983. - С. II6-II8.

17» Определение понятия "геологическая система" //Там хе.~ G. II8-II9.

18. Выделение парагенетических ассоциаций химических -.Тле-менгоз в калийных породах Калуз-Голинского месторождения методом главных компонент//Symposium «Horrucka PrlSram ve v£de a technice* Sekte MatematicKi metody v geotogil - Pribram:

: 1383. - C.I60-I62 //Соавторы: Китык В,И., Гринив С.П./.

19. Группирование геологических объектов на основе отношения толерантности //Там же. - С. 83-84.

20. Элементы-примеси в киновари и марказите из ртутных руд Закарпатья //Минералог* журнал. - 1984. - Т. б. - S 2. - С. 6268 /Соавтор Зациха Б.В./. . ■

21. Методологические аспекты системного подхода к проблеме парагенезиса //Теоретические и прикладные исследования в минералогии. - Сыктывкар. - 1985. - С. 81-82. \

22. Конструирование я генетическая интерпретация минеральных парагенезисом э осадочных образования* //Там же. С. 96-97. Соавтор ЗатхеЛ P.A./.

23. Информационное обеспечение системного анализа в геологии //Методологические исследования в геологин, и геофизике. -Новосибирск: Наука, 1986. - С. 155-162.

24. Математическое обеспечение системного анализа в геологии //Методологические проблемы геологии нефти и газа и их связь <5 практикой. - Новосибирск: Наука, 1986. - С. 204—211.

25. Проблемы парагенезиса с позиций параметрической теории систем//Системный анализ научного знания. - Одесса. - 1986, -С. 68-70.

26. Методологические вопроса системных исследований в геологии //Методология и проблема изучения вещества с позиций геологии и геохимии. - Киев: Наук, думка, 1986. - С. 6-22.

27. Геохимический метод обнаружения седиментационяой .цикличности /Прикладные. вопросы седиментационноГ! цикличности и не£те-газоносхзстя, - Новосибирск: Наука, 1987. - С. 200-208 /Соавторы: Еербак A.A., Агееев Б.А./.

28. Состояние и перспективы развития систе:'но-ориент;:ро»ян-кык исследования в геологии //Геохимические системы: метода выделения и интерпретации. - Львов. - I9S7. - Даепзмнт /АН 702?. 1'нст. геол. и геох. горвч. псколаемкх; 3 87-1. - С.3-4.

29. 'Парагенезис как система //Теория минералогии. - I.: Наука, 1988. - С. 57-62.

?0. О возможности стратификации карпатского флиша по геохимическим данным //Геол. и геох. гороч. ископаемых. - Киев: Наук, думка, 1988. - Был. 70. - С. 49-Й /Соавторы: Рейган 1.М., . Яков З.И./.

31. Опыт минералогического районирования на системной основе //Минералог, сборник. - 1988. - & 42. - Вып. I. - С. 41-45 /Соавтор Затхей ?.А./.

32. Конструирование, геологических систем и классифицирование.//Системный подход в геологии. — М.:Наука, 1989. - С. 49-54.

33. Оценка возможности комплексного использования минерального сырья геостатистическими методами //Геостатистические методы в оценке запасов минерального сырья. Тезисы докл. - Петрозаводск. - 1990. - С. 57-58.

34. Нарагенезисы микроэлементов в черных сланцах Украинских Карпат //Бассейны черносланцевой седгкеятации к связанные с ними; полезные ископаемые/ Тезисы докл. - Т. 2 - Новосибирск. - 1931. -С. 134-135 /Соавтор Сливко ХМ./.

35. Системный подход к проблеме разделения природных к техногенных аномалия //применение, иагем. методов и компьэтер. тех-нол, при решений задач геохимии и охраны окружавшей среды. Тезисы докл. Ыеждународн. сикпоз. - Львов. - 1992. - С. 9-10.