Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Оценка влияния агрохимических средств на сток химических веществ и качество поверхностных вод (на примере бассейна Днепра)

ВАК РФ 11.00.07, Гидрология суши, водные ресурсы, гидрохимия

Автореферат диссертации по теме "Оценка влияния агрохимических средств на сток химических веществ и качество поверхностных вод (на примере бассейна Днепра)"

Кшвський ушверситет ¡меш Тараса Шепченка

На правах рукопнсу УДК 556.114:502.55 (204)

Х1ЛЬЧЕВСЬКИЙ ВАЛЕНТИН КИРИЛОВИЧ

ОЦ1НКА ВПЛИВУ АГР0Х1М1ЧНИХ 3ACOBÍB НА CTÎK XÍMÍ4HHX РЕЧОВИН ТА ЯК1СТЬ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД (НА ПРИ КЛАД Î БАСЕЙНУ ДНШРА)

11.00.07 - г'щрологш cyuii, подт ресурс», пдрох1м1я

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора географ1чних наук

Khïb - 1996

Дисертацгею е рукопис

Робота виконш!а о Ктвському уи1верситет! 1иен1 Тараса

Пров1даа орган1зац1я: Украхнський наукопо-досл1дний

г1дронотеоролог!чний 1нститут

Захист в 1дбудеться 26 грудня 1996 р. о 10 год. на зас1данн1 спец1ал1зовано1 вчено! ради Д. 01.01.02 Ки!вського ун!верситету 1мен1 Тараса Шевченка за адре-сою: 252022 м. Ки1в, вул. Васильк1вська 90 (географ!ч-ний факультет).

3 дисертац1ею можна ознайоыитися в б1бл!отец1 Ки1в-ського ун1верситету 1мен1 Тараса Шевченка (м. Ки1в. вул. Володимирська, 58 ).

Автореферат роз!сланий "_" листопада 1996р.

В. о. вченого секретаря спец1ал1зовано1 ради Д. 01.01.0;

Шевченка

Оф1ц1йн1 опоненти: доктор географ!чних наук.

старший науковий сп1вроб1тник Денисова Олександра 1ван1вна; доктор географ!чних наук, старший науковий сп!вроб1тник Журавльова Л1д1я ОлексПвна; доктор економ!чних наук, професор

Хвесик Михайло Артемович

доктор хШчних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теки. Землеробство е виробництвом, яке--------

нанб!льи поеднане з навколишн!м середовищем. Основоположним принципом його 1нтенсиф1кацП, спряыосаного сьогодн! 1 в найближчому майбутньому на зб!льшення чи утримання на ста-б!льному р!вн1 с1льськогосподарсько! продукцП, е застосу-вання агрох1м!чних засоб1в (добрива, х!м1чн! мел1оранти. пестициди). Це зумовлюе специф!ку його досл!дження 1 регламентам! 1 впливу на природу.

Використання агрох!м!чних засоб1в у землеробств1. як показують досл!дкення, особливо з порушенням технолог!« IX внесения, стосуеться вс!х елемент1в ландшафту 1 призводить до надходження частини внесених х!м1чних речовин у води! об'вкти. що може спричинити 1хню евтроф!кац!ю та пог1ршення якост! води.

Для вивчення впливу агрох1м1чних засоб!в на навколишне середовище вже недостатньо можливостей класичних метод!в аг-рох1м11. Тому, як зазначае В.А.Ковда (1984), виникав новий напрямок у науц! - агрогеох!м!я. Стосовно г!дрох1мП цей напрямок, на нашу думку, можна назвати агрогг9рох1мгею.

Г1дрох1ы!я за таких умов не може задовольнитися звнчай-ним досл!дженням вм1сту речовин, як1 е показниками впливу агрох!м!чних засоб1в на х!м!чний склад поверхневих вод. Не-обх!дне вивчення генетичного зв'язку появи цих речовин у вод! з кл!матичними, грунтовими, геоморфолог1чними 1 геобота-н!чними умовами та антропогенним навантаженням на водозбор1. При цьому першочергового значения набувае досл1дження складу вод м!сцевого стоку як Дндикатора зм!н. що в1дбуваються на

- г -

водозборах п1д впливом землеробства. Але 1снують труднощ! методичного 1 техй!чного характеру, оск1льки стандарта! г!д-рометеоролог!чн! спостереження у створах середн!х" 1 великих р!чок не дозволяють висв!тлити це питания, тому необх1дне проведения досл1джень на спец!апьних пол1гонах (В.М.Котляков, МЛ.Коронкевич, Г. М. Черногаева, 1995);

Дана робота спрямована на подалыаий розвиток концепцП диференц!йовано1 оц!нки антропогенного впливу на х!м!чний склад р!зних тип!в природних вод науково! школи г1дрох!м!к!в Кихвського ун!верситету !мен! Тараса Шевченка (В.1.Пелешен-ка, Л. М. Горева, Д. В. Закревського та 1н.).

Мета 1 завдання робота. Метою роботи б оц1нка законо-м!рностей впливу агрох!м!чних аасоб1в на ст!к х!м!чних речо-вин та як1сть поверхневих вод у р!зних природних зонах та оц!нка еколог1чних умов 1хнього застосування на приклад! ба-сейну Дн1пра. Досягнення ц1е! мети вимагало вир1шення таких головних завдань:

- вивчення г!дрох1м!чного режиму тимчасових (схилов! води) 1 пост!йних водоток1в (мал! р1чки) на досл!дних водозборах водобалансових станц!й, розташованих у р1зних природних зонах;

- вид1лення пер1од1в в1дносного г1дрох!м!чного фону 1 сучасного розрахункового за допомогою досл!дження багатор!ч-них коливань водност! р1чок;

- розробки 1 застосування методики оц1нки впливу агро-х1м!чних засоб1в на ст1к х1м!чних речовин з поверхневими водами:

- розробки 1 застосування методики оц1нки впливу пестицид! в на як!сть р!чкових вод;

- досл!дження осад1в ст1чних вод (ОСВ) та можливост1 Тхнього застосування в р1зних ф!зико-географ1чних умовах;

- розробки 1 застосування^ методу оц1нки еколог1чних умов використання агрох!м1чних засоб1в на приклад! басейну Дн1пра.

Об'ект та предмет досл!дхешш. Об'ектом досл!дження е мал1 водозбори водобалансових станц!й, басейни середн!х pi-чок 1 Дн1пра в ц!лому. Предметом - умови формування складу 1 стоку xiMiHHUx речовин п1д впливом агрох1м!чних засоб!в.

Методолог1я та метод» досл!дження. Методолог1чну основу роботи становлять концепцП г1дрох1м11, г1дролог11 та агро-xiMil, а також концептуальний апарат теорП ймов1рн!сно-ста-тистичного анал!зу в застосуванн1 його до вивчення законо-м!рностей формування х1м!чного складу природних вод в ант-ропогенних умовах.

Методи {нтерпрешцгг sidpoxiMinnoi 1нформацИ: оц1тса статнстичних характеристик х1м!чного складу вод за допомогои парамстричних крнтерПв; апроксп«ац!я динам!кн багатор!чних ряд1в даних за допомогою оптимальних функц!й методом наймен-ших квадрат!в; анал!э цикл!чност1 коливання водного стоку методом р!зницевих 1нтеграпъних кривих; оц1нка однор1дност1 зразк1в ОСВ та еколог1чних умов застосування агрох1м1чних засоб!в у р!зних periOHax басейну Дн1пра за допомогою методу кластерного анал1зу; виявлення структурних особливостей ОСВ i направленост1 процес1в формування 1хн1х ф1зико-х1м!чних властивостей за допомогою метод 1 в факторного 1 кореляцШюго анап1з!в.

Математична обробка зд!йснювалася на р!зних персональ-них ЕОМ, переважно на IBM 486 PC за програмою "Statgraf".

Методы визначення хгличного складу воЭ: методи об'емкого анал1зу (головн! 1они); фотометричний метод (б!огенн1 ре-човини); атомно-абсорбц1йний метод (м!кроелементи).

Вих1дними матер1алами стали результати експедиц1йних 1 стац!онарних польових досл1джень, виконаних за участв автора протягом 1976-1993 рр. на р!зних водних об'ектах у басейн! Дн1пра. 1 опубл1кован! та фондов! матер1апи Держкомг1дроме-ту. Мнекобезпеки та Держводгоспу Укра1ни.

0с1ювн1 положения, що захищанться. 1. Проблема впливу агрох!м1чних засоб!в на поверхнев! води повинна вир!шуватися шляхом вивчення реального вм!сту та стоку х1м!чних речовин, як1 виносяться з водами м1сцевого стоку в р1чки вищого порядку. Дан1 про винос х1м1чних елеиснт1в з досл!дних майдан-чик!в с1льгоспуг!дь безпосередньо не характеризують 1хне к1нцеве надходження у водотоки 1 водойми, оск!лъки не врахо-вуються процеси трансформацП на шляху в!д поля до водного об'екта. Х1м1чний склад вод м!сцевого стоку (схилов1 води та води малих р1чок, як1 сформувалися в межах однор!дного ф1зи-ко-географ!чного району) е 1ндикатором антропогенних зм1н на водозбор1, оск!льки формуеться в основному за рахунок солей природного походження 1 внесеними з агрох!м1чними засобами, як1 виыиваються з верхнього (орного) шару грунту. Достатньо однор!дний склад вод м!сцевого стоку, визначений ф1зико-ге-ограф1чними умовами 1 однаковою системою землеробства, € ф1-зичною основою для територ1альних зональних узагальнень.*

2.' Осади господарсько-побутових 1 зм!ваних ст1чних вод, як! утворювться на очисних спорудах, можуть використовуватн-ся як органом1неральн1 добрива на с1льгоспуг1ддях за уыови контролю вм!сту в грунт! л!м!тованих показник1в (у першу

чсргу наявност1 латогенних м1кроорган!зм!в i солей важких метал1в).

3.~Рбзроблений метод оц1нки еколог1чних умов застосування агрох!м!чних засоб1в i виконане районування басейну Дн1пра дозволяе виявиги групи ф!эико-географ1чних район1в, а в!дпов1дно i бассйн!в малих р!чок у межах одн1е! або к1лькох ф!зико-географ!чних областей, як1 мають под1бн! еколог!чн1 умови для використання агрох1м1чиих засоб1в, 40 дае змогу ун1ф1кувати водоохоронн! заходи.

4. Запропонована концепц1я мон1торингу впливу землеробства на як!сть поверхневих вод грунтуеться на комплексному вивченн! водного стоку 1 стоку х!м!чних речовин та 1х ге-нетичних складових у рамках геосистеми нводозб1р-р1чка". врахуванн! особливостей р!зних природних та антрологенних ландшафт1в. 1снуюча система стандартних г1дрометеоролог1чних спостережень не задовольняе вимог щодо оц1нки впливу землеробства на як1сть поверхневих вод.

Наукова новизна, теоретична та практична ц1нн!сть робо-ти. Наукова новизна полягае в тому, що впер-ше створена наукова праця, в як1й на основ! виконаних автором досл!джень i розробок вир!шено наукову проблему, яка мае ваяливе народногосподарське значения: досл!джена на приклад! басейну велико! р!чки роль агрох!м!чних засоб!в у формуванн! якост! поверхневих вод i стоку х1м!чних речовин за багато-р1чний пер!од та оц!нен! еколог!чн1 умови застосування arpo-х1м!чних засоб!в у р!зних ф1зико-географ!чних рег!онах. Зок-рема, в дан!й робот1 вперше:

- у р!зних природних зонах (м!шаних л1с1в, л1состепов!й 1 степов!й) експериментальним вляхом досл!джений вм!ст спо-

лук азоту, фосфору 1 головних 1он1в, хх режим I ст!к в ос-новних генетичних складових м1сцевого стоку (схилов1 води, вода малих р!чок), який е одним з важливих фактор1в надход-*ення агрох1м!чних засоб1в у води середн1х I великих р!чок;

- на основ! вид!лення пер!од!в в!дносного агрох!м!чного фону ! сучасного розрахункового виконана оц1нка впливу агро-х1м1чних засоб!в на ст1к б!огенних речовин 1 головних 1он!в з поверхневими водами по доел1дних водозборах 1 в басейн! Дн1пра в ц!лому;

- з метою обгрунтування використання як органом1нераль-них добрив за широким д1алазоном показник1в -досл!джено ОСВ очисних споруд (м!кроорган1зми, орган!чна речовина, головн! 1они, важк! метали, рад!онукл!ди, пестициди);

- розроблений метод оц!нки еколог1чних умов застосуван-ня агрох1м!чних засоб!в за комплексом ф!зико-географ1чних фактор1в: р!вень забезпеченост! грунт1в азотом, фосфором I кал!ем, IX кислотн1сть, ступ!нь еродованост!. ф!льтрац1йна адатн!сть орного шару, рельеф, кл1матичн! умови, глибина за-лягання грунтових вод, густота р!чково! мере*1, м!нерал1за-ц!я поверхневих вод;

- розроблена концепц1я та методолог1я орган1зацII мон1-торингу землеробства на як!сть поверхневих вод.

У методичному в!0кошенн1 новими е орган1зац1я 1 проведения в Укра!н1 досл!джень на г1дролого-г!дрох1м1чному ста-ц1онар1, методика оц!нки впливу агрох1м1чних засоб1в на.ст1к х1м1чних речовин э р!чковиыи водами, методика оц1нки впливу пестицид1в на як!сть поверхневих вод за коеф1ц1ентом пести-цидного навантахення, схема ступен1в ризику використання не-достатньо знезаражених ОСВ для удобрения с1льгоспуг1дь.

У реггональному огбношсннг вперше проведсн1 досл!дження х11,ичного складу под м!сцевого стоку на досл1дних водозборах водобалансових стащи, розташованих у р!зних природних-зонах (м!гааних л1с!в, л1состепов1й та степовШ. Для територП ба-сейну Дшпра, який займае блпзько лоловини територП УкраТ-ии, виявлсн! групп ф1зико-географ1чних район1о з под1бннми екологччними умовами застосупання агрохничних засоб!в.

Теоретична ц 1 н н 1 с т ь полягае в тому, що вшсонама дисертащйна робота е бааою започаткопамого автором наукового напрямку в г1дрох1мП - агроггдрох1мШ, в якому синтезуються оснопн! концепц11 г!дрох!мП (ст1к х!м1ч-них речовин, антропогенна складова, як!сть води) та агрох1-м11 (б1огеох1ьичний кругооб1г, баланс поживних елемент!в, х!м!чний захист рослин).

Практична ч 5 н н I с т ь полягае у ыож-ливост! на основ! даних наукових розробок оргиизусатн мон!-торинг ватту землсробства на як!сть поосрхисвнх вод без ка-п1тальнпх'затрат, рсорган!зувавши роботу 1снуючих водобзлаи-сових стац!й. Районування територП за еколог!чнимн умовами застосупання агрох!м1чних засоб!в розширюе можливост! прог-нозування врожаю с!льськогосподарських культур за грунто-во-кл1матичними та агрох1м1чними ресурсами, лае можлив!сть оптим1зувати водоохороян! заходи в межах вид1лених труп ф1-зико-географ!чних район!в.

Практична рсал1зац1я роботи. Науков1 розробки впрооад-жен! в таких установах: 1нститут1 "КиГвпроект" для створоння "Проекту районноГ план!рошси центрально! господарсько! зон» Кихвсько! облает!"; КиТвському центр! з контролю та виоменнп забруднення природного середовища при осладалн! огляд!п "Про

стан забруднення вод суш1 Украшсько! PCP" у 1980 1 1982pp. для урядових орган1в; М!жреспубл1канськ!й Рад! Академ1й наук БРСР. МРСР та УРСР при розробц1 программ "Науков1 основи ра-ц!онапьного використання та охорони вод басейну р1чок Дн1п-ра. Дн1стра та Прип'ят!"; Волинськ1й г!дрогеолого-мел1ора-тивн1й партН (м. Ковель) для орган1зацП мон!торингу якост1 природних вод на осушуваних територ1ях Волинського Пол1сся; Богуславськ1й польов1й г!дролог1чн1й баз1 УкрНДГМ1 для орга-н1зацП мон!торингу х1м!чного складу схилових вод на с!ль-госпуПддях.

Розробки по тем! дисертацП ув1йшли до иГ1дрох1м1чного атласу СРСР" (М. : ГУГК, 1990). дов!дника "Мал! р!чки Укра!-ни" (К.: Урожай. 1991).

Результати досл1джень використан1 при виконанн! в Ки-ï вському ун1верситет! !мен1 Тараса Шевченка державних бюд-жетних ! госпдогов1рних тем. а також договор1в про творчу сп!вдружн!сть, одним з пров1дних виконавц!в чи науковим ке-р1вником яких був автор:

"Досл1дити природн! умови ! ресурси м. Киева 1 при-м1сько1 зони на пер!од 1980-2020 pp." (госптема 83-77, 1977-1980 pp.); "Вивчити х!м!чн! характеристики стоку р!чок Укра!нсько! PCP в Чорне 1 Азовське моря" (1981-1985 pp.. план АН Укра!ни - 3.6,2.1, план Шжнародно! г!дролог1чно! програми по УкраГн! на 1981-1983 pp.); "Розробити ! впрова-дити к1льк!сну оц1нку впливу р!эних антропогенних фактор!в на г!дрох!м!чний режим р!чок Укра1ни" (1986-1990 pp., рес-публ1канський план. PH.81.Ô1.05).: "Досл1дити buIct лестици-д!в у схилових 1 р1чкових водах водоэбор1в Вогуславького г!дролого-г1дрох1м1чного стац!онару Ки!вського ун!верситвту"

(Догов1р про творчу сп1вдружн!сть 3 УкрНДПОКС, 1987-1988 рр.); "Апробац1я. дистанц!йних метод1в в1дбору проб води з вертольоту на КиТвському водосховищ! та його притоках I в басейн! р. Швденний Буг" (Догов1р про творчу сп!вдружн1сть з Г1дрох1м1чним 1нститутом Держкомг1дромету СРСР, м. Ростов-на-Дону, 1987р.); "Еколого-г1дрох1м1чна оц1нка природ-них вод Укра!ни" (тема на замовлення ¡нституту Укрводпроект, 1991 р.); "Досл1дження х!м1чного складу мулових в!дклад!в очисних споруд м. Нет1шин 1 розробка рекомендац1й по ix ви-користанню на с1льгоспуг1ддях" (госптема 84-91, 1992р.); "Вплив агрох1м1чних засоб!в на як1сть природних вод у районах 1нтенсивного землеробства" (тема на замовлення 1нституту сорбцП та проблем ендоекологП HAH Укра!ни, 1993 р.); "Дос-л1дити умови в!дновлення якост1 води та ефективного функц1о-нування малих р1чок в басейн 1 Дн1пра в межах Украши" (1992-1994 рр., план М1носв1ти УкраГни, наказ N 68 в!д 31.03.93).

Науков! зв!ти з тем по вивченню г1дрох1м!чних умов на осушуваних землях 1 х1м1чних характеристик стоку р1чок Укра-1ни, в яких автор дисертацП був сп1вавтором, в1дзначен1 на конкурсах наукових роб1т М1нвузу УкраГни (1982 р. - III пре-м!я. 1987 р. - II прем!я).

Результати досл1джень впроваджен1 у навчальний процес. Автором вперше розроблений 1 читаеться на кафедр 1 г1дролог11 та г1дрох1м11 спецкурс "Агрог1дрох1м1яи, з якого опубл1кова-но навчальний пос!бник (1995 р.). Видан1 таком у сп!вав-торств1 навчальний пос1бннк "Методи очистки вод" (1993 р.). ,п1дручрик Т1дрох1м1я Укра!ни" (1995 р.) та In..

Апробац1я результат^ досл1джетш. Основн! положения

- 10 -

дисертацП викладен1 б!льш н1ж у 30 допов!дях на р1зних нау-кових форумах, в тому числ1 на 10-й ГIдрометсоролог1чнIй конференцП (м. Паланга, Литва, 1983 р.), 28-й та 29-й Все-союзних г1дрохЬ|1чних нарадах (м. Ростов-на-Дону, 198-1 р., 1987 р.), Всесоюзн!й конференцП з вивчення природних ресурсе гирлових областей р!чок (м. Одеса. 1984 р.). 5-му, 6-му 1 7-му з'хздах Географ1чного товариства Украхни (м. С1мферо-поль, 1985 р., ы. Одеса. 1990 р., м. Кихв, 1995 р.), 5-му Всесоюзному г!дролог1чному з'1зд1 (м. Санкт-Петербург, 1986 р.). Всесоюзн1й конференцП молодих вчених "Пдролог1я 2000-го року" (м. Москва, 1986 р.), Нац1ональному конгрес! Асоц1ац11 географХв РумунП (м. Вуштень, Румун1я, 1988 р.), М1жнародному геоморфолог1чному симпоз!ум! балканських крахн {м. Оршова, Румун1я. 1988 р.), М1жрег1ональн1й конференцП з проблем еколоПчнох оптим!зацП зеылекористування 1 водогос-подарського буд!вництва в басейн1 Дн1пра (м. Кихв, 1992 р.), 17-й М1;кнародн1й конференцП придунайських крахн з питань прогноз!в I г1дролог!чних основ водного господарства (м. Будапешт, Угорщина, 1994 р.), М1жнародному симпоз1ум1 з метода охорони атмосфери 1 водного середовища, регулювання та довгострокового планування природоохоронних заход1в (м. Санкт-Петербург, 1994 р.), Науково-практичн1й конференцП з проблем ефективного використання водних ресурс!в та мел1ора-цП земель (м.Кихв. 1996).

Результата роботи обговорювалися на конференц!ях науко-во-викладацького складу Кихвського ун!верситету 1мен1 Тараса Шевченка (1981, 1985» 1992, 1993 рр.), Бухарестського ун1-верситету (Румун1я, 1988 р.), Рос1йського г1дрометеоролог1ч-ного 1нституту (м.Санкт-Петербург. 1991 р.).

Публ!кацП. На тему дисертацП автором видано 1 моног-- раф!ю ! навчальний пос!бник. Матер!али по дисертацП у сп!вавторств1 опубл!кован! також у монографП по КиТвському Придн!пров'ю, "Пдрох1м1чному атлас! СРСР", дов!днику по ма-лих р!чках Украши. 1 навчалыюму пос!бнику, 1 п1дручнику, 35 статтях. Загалький об*ем 53 друковашх аркуш!.

Особистий внесок автора в роботу. Теоретичн! та мето-дмчн1 положения оц!нки рол1 агрох!м!чних засоб!в у формуван-н! х1м!чного сшгаду повёрхневих вод автором розроблен1 са-мост!йно. Польов! г!дрох1м!чн! досл!дження на р!чках басейну Дн!пра з б!льшост! наукових тем, що перел!чен! вище, викону-вапися експедиц!ями проблемно! науково-досл1дно! лабораторП г!дроекологП та г!дрох!мП географ!чного факультету Ки1всь-кого ун!оерситету !мен! Тараса Шевченка, як! очолював автор. Експериментальн! досл1дження на Богуславському г!дроло-го-г1лрох!м!чному стац1онар1 проводилися п]д науковим кер!п-ництвом 1 за безпосередньо'! участ! автора.

Деяк1 методичн! п!дходи у виоченн! схилового стску роз-роблялися п!д час паукового стажування п Бухарестському ун1-верснтет! (Румун!я) на геоеколог!чному стац!онар1 географ1ч-ного факультету (1988-1989 pp.).

Досл!дження осад!в ст!чних вод очисиих споруд м.Невинна виконувалися сп1льно з к. х.н., с.u.c. В. М. Савицьким.

Структура та об'ем дисертацП. Дисертац!я, в ц1лому викладена на 331 стор!нц! машинописного тексту, включае 25 рисунк!в, 95 таблиць, 14 додатк!в. Список л!тератури кал1чув 292 найменуваннп, з них 32 - латиницею.

Дисертац!я складаеться з G глав, загально! характеристики роботи. висновк!в, додатк!в ! списку л!тератури.

- 12 -

О С И О В и ИЙ 3UICT РОБОТИ

Глава 1. OCHOBIII ФАКТОРИ I ШЛЯХИ МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ АГРО-Х1М1Ч11ИХ ЗАС0Б1В НА ВЛАСТИВОСТ1 ТА СКЛАД ПРИРОДНИХ ВОД

Короткий огляд виконаних досл1джень. При .застосуванн! добрив обов'язково повинн1 враховуватися еколог1чн1 аспекта. 3 таких позиц1й проводяться' досл!дження рядом в1тчизняних i заруб1*них вчених (Е. Г. Дегодюк та 1н., 1988; I.C. Коп-лан-Д1кс. Г.В.Назаров, В.К.Кузнецов, 1985; В.Ф.Ладон1н, М. 1.Луньов, 1984; В.Г.М1неев, 1990; Т.П.Унанянц, 1981; I.Lang. Z. Hamos. 1985 та 1н.). Важливим е питания надход-ження в природн! води азоту, фосфору 1 кал!ю з добриваш. 0ц1ненню цього процесу присвячен1 роботи В.Г.Шнеева (1984, 1990), 0. В. Петербурзького (1979), В.А.Ковди (1984), М. Т. Гончара (1986). Е.Хайн1ша, X. Паукке (1979), М.М. Городнього (1990), Л. I.Никифоренка, А.Г. Тарарики, В. В.Занси (1983). Особлива увага прид1ляеться вивченню н!тратних сполук (М. 0. Бобрицька, 1984; 0. В. Ключарев, 1982; В. Н. Кудеяров, В.Н.Башк1н. 1978; Г.П.Лапшина. М.М.Тарасов. 1970; З.Д.Федотов, В. П. Страутиня, 1969; В. К. Х1льчевський. 1994; К.Zadllvar. 1964; G.Kruglova, 1982; I.Hall, 1984; K.Gerum. F. Pusch, 1989). а також баластним для добрив компонентам -кальц1ю, хлору, сульфатам та 1н. (Ю. В. Алексеев, 1981; В. Г. М1неев, 1984; Д. В. Закревський, 1992).

Реально 1снуе проблема накопичення пестицшНо у б1осфе-pl та у водних об'ектах зокрема. Тому вчен! спрямовують cboí эусилля на В1гочення процес1в Ix м1грац11 у водн! об'екти (Л.1.Медв1дь, 1974; Л. П. Брагинський, Ф. Я. Комаровський,

- 13 -

0. ¡.Мережко. 1979; Л. П. Брагинський, 1972; К. К.Врочинський, М.М.Телитченко, 0. ¡.Мережко, 1980; К.К. Врочинський, 1981, 1987; В. Т. Капл1н, Т. П. Лиховидова, 1984; С. Г. Малахов, Ц. I. Бо-бовникова, 1981; В.К. Х1льчевський, 1994; В. Wanchofe, 1988).

При досл!дженн1 впливу агрох1м!чних заход!в на як1сть природних вод б1льша увага прид1ляеться колекторно-дренажним водам зрошyoaiiux маейоге, оск1льки вони б!льш 1нтенсивно промивають товщу грунту (В.А.Ковда, 1984; Г. П.Лапшина, М.М.Тарасов, 1970; 0.0.Алек1н, А.С.Демченко, Л.В.Бражннкова та 1н., 1967, 1968, 1969, 1979; М.М.Тарасов. В.С.Баранов, Е.О.Кобилева та 1н., 1984; R.Sylvester, 1963; G.Wllsox, 1982). Можлив1сть надходження агрох1м1чних засоб1в у водн1 об'екти на богарних землях досл!джувапи Б.Хайн1ш, X. Паукке (1979), В.О.Мельникова. А.С.Демченко М.М.Тарасов (1987). Ц. I. Бобовникова, 6. П. В1рченко, Г. [{.Морозова (1979); Е. de Becker. G.Blllen (1984), H.Wegener (1984), на осушуоаних терторгяя - Б.П.Панов, Г. I. Корольова (1982), 3. Б. К1ндер1с (1978), З.Д.Федотова (1978), H.1. 1ванушк1на, Г. П. Рябцева (1985), О.Ф.Попова (1988), В.I.Пелешенко, Д.В.Закревський, В.К.Х1льчевський (1980), Д. В.Закревський (1990, 1991, 1992).

Лосл{Эження ocadio cmivmix вод (0СВ) очисти споруд. За впливом на х1м1чний склад вчен! пор1внюють 0СВ э органом1не-ральними добривами ( Т. М. Хруслова, С. Я. Пайштейн, 1974; 0.1.Терещук. 1988; R.Gerum, F.Pusch, 1988; Ю. Г. Бескровний та 1н., 1989; В.М.Савицький. В. К. Х1льчепський, К. О.Чеботько та 1н., 1994). Але при ix застосуванн! для удобрения с!льгоспу-г1дь внникають природоохоронн1 питания, пов'язан1 а наявн1с-тю патогенних м1кроорган1зм!в (E.Gralnlcennu. М. Deciim, V.Tomescu. 1986; H.Greenberg. T.Shastison, W.EI Idas, 1986) 1

- 14 -

токсичних речовин (С. М. Касатиков, В. 0. Касатикова, 1991; D. Stadelmann, 0. Fureer, 1995). Тому вс1 досл1дники наголошу-ють на ч1ткому контрол1 внесения ОСВ на с1льгоспуг1ддя п!сля спец1ально1 обробки.

Не дивлячись на р1зномал1тн1сть п1дход!в при досл!джен-нях, анал!з л!тератури показуе недостаток) розроблен!сть ме-тодичних аспект1в оц1нки впливу агрох1м1чних засоб!в на xi-м1чний склад природних вод взагап1 I поверхневих зокрема, в1дсутн1сть узагальнюючих роб!т з qlel проблеми на геогра-Ф1чн1й OCHOBi.

ridpoxiMimii doaiiöxemm в басейт Дтпра. Г1дрох1м1ч-ний режим р!чок басейну Дн1пра та його водосховищ вивчали вчен1 1нституту г1дроб1олог11 HAH Украхни Г.Д.Коненко (1952), 0. ¡.Денисова, Ю.Г.Майстренко (1962), 0.1.Денисова (1967, 1974, 1979), О.П.Нахшина (1964, 1968), Я.Я.Цееб, Ю. Г. Майстренко (1972), О.М. Алмазов. 0.1. Денисова, Ю. Г. Майстренко та 1н. (1978), В.В.Пол1щук. В.С.Трав'янко, Г.Д.Коненко та 1н. (1978), Л. М. 31мбалевська з колегами (1978); Дн1п-ровського лиману - О.М.Алмазов (1962), Л. 0. Журавльова

(1988), В.М.Самойленко (1990). 0рган1чну речовину води i донних в1дклад1в дн1провських водосховищ дослЦжували Ю.Г.Майстренко (1965), 0.1.Денисова, О.П.Нахшина. Б.I.Новиков та 1н. (1987); м1кроелементи - О.П.Нахшина (1983), П.М.Линник, Б. Й. Набиьанець (1986). Ю. Б. Набиванець (1990), В.М.Б1лок1нь (1993). 1.В.1скра (1995). Узагальнюючою стала монограф1я 0.1.Денисово1, В. М. Тимченка, 0. П.Нахшино! та 1н.

(1989).

Значн1 рег1ональн1 г1дрох1м1чн1 досл1дження в басейн1 Дн1пра виконан! вчениии Ки!вського ун1верситету 1мен1 Тараса

Шевченка. Вони стосуються г!дрох!м1чного районування 1 кар-тографування- (Л. М. Горев, Д. В. Закревський, В. I. Пелешенко, 1974; В. 1.Пёлешенког 1975; за ред—В. 1.Пелешенко, 1979), х1-м!чного стоку р1чок (Д. В. Закревський, В. I. Пелешенко, В. К. Х1льчевсышй, 1988),- режиму та стоку б1огенних елемент!в (С. 1.Сн1жко, 1989), м1кроелемент1в (В.М. Савицький, 1988; В. 1.0садчий, 1991), надходження х!м1чних речовин з атмосфер-ними опадами (М. 1.Ромась, 1979). Роль зрошувальннх мел1ора-ц1й оц1нсна Л. М. Горевим (1987), осугаувальних - Д. В. Закревсь-ким (1992).

Проблемами якост1 природних вод у басейн1 Дн1пра для р!зних ц1лей займаються в установах УкрНД1ВЕП (0.I.Денисова. А.П.Чернявська, А.В.Яцик та 1н.), УкрНДГМ1 (ВЛ.Осадчий, Н.М.Осадча, 0. В. Войцехович), УкрНДИМ (Г.П.Рябцева та 1н.). Укрводпроект (К.О.Чеботько та 1н.), УкрНЦОВ (А.В.Гриценко та 1н.).

Баланс поживних речовин грунту 1 добрива. Зв'язок м1ж р1зними структурними одиницями б1осфери, б!огеоценоэ1в 1 грунтом зд1йснюетьсл через б1огеох1м1чн! кругооб1ги, як1 яв-ляють собою систему узгоджених у простор1 та час1 трансфор-мац!йних 1 м1грац1йних поток1в речовин 1 мають цикл1чний характер. У природних б1огеоценозах досягаеться замкнутий цикл б!огенних елемент1о. У штучних агроценозах в!дбуваеться роз-рив цього циклу через в1дчу*ення на отримання врожаю 1 знач-н1 втрати елемент!в живлення при поверхневому змив1, 1нф1ль-трацП, ероз11, зв1юванн1. Тому важливим питаниям у эемле-робств1 е створення активного балансу поживних речовин (в першу чергу МРК), що досягаеться застосуванням м1нералышх добрив (0.В.Петербурзький, 1979). Баланс речовин у грунт!

мае вигляд:

Куд + Код + Нр + И» + «6 + Као=Ку + йз + Кгв + Ке ♦ КГ* •

У прибутков1й частин! надходження з: Ямд - м!неральними добривами; - орган!чними добривами; Яр - рослинними рештками; - пос1вним матер!алом; Г^ - б1олог!чноп ф1кса-ц1ею клубеньковими бактер!яыи та 1ншимй м!кроорган!змами; Нао - атмосферними опадами. У видатков!й частин1:. ^ - винос э урожаем основно! та поб!чно1 продукцП; Ир - винос з рослинними рештками; И3 - змив схиловими водами; йгв - м!грац!я в грунтов! води; - втрати в результат! можливих ероз!йних процес!в; Иг - газопод!бн! втрати; 1?, - 1нш! втрати.

Вплив добрив на продуктивн1сть агроекосистем обмежений природними умовами. Межею позитивного ефекту застосування добрив е повне забезпёчення вирощувано! культури поживними елементами. Неадекватн!сть внеску в агроекосистему м1нерапь-ного живлення приросту с!льськогосподарсько! продукцП зу-мовлюеться його втратами в результат! вимивання, ерозП, ви-носу бур'янами. а також недосконал!стю !снуючо! технологи внесения (Г.В.Добровольський, Л.О.Гришина, 1985). Тому в розвинених кра!нах св1ту в останн1 роки застосування добрив зростае в незначн!й м!р! або ж залишаеться на стаб!льному р1вн1, але в б!льшост! з них цей р!вень у два-п'ять раз!в вищий, н!ж у наш1й кра!н1 (М.М.Городн1й. 1993). Так, в Анг-л!1 вносять понад 350 кг/га поживних речовин. у Франц!1 -320, у Шмеччин! - 500, в ЯлонП - 500 (урожайн!сть зернових 50 ц/га), в ГоландП - 800 кг/га (урожайн1стъ зернових 70 ц/га), в Укра1н1 - близько 160 кг/га (урожайн1сть 24 ц/га).

Застосування агрох1и1чних засоб1в у басейи1 Дн1пра. Ба-сейи Дн!пра характериауеться аначною с!льськогосподарською

- 17 -

освоен!стю. Площа с1льгоспуг1дь в басейн1 на територП Укради становить 23274 тис. га, в тому числ! р1лл1 - 16327

тис. га (площа басейну 30532 тис. га). За даними М1некобез------------------

пеки в 1993 р. у п!вденних районах було внесено 95-98 кг/га ИРК (Херсонська, Микола1вська област1), у п1ви1чних 150-190 кг/га ИРК (Волинська, Р!вненська, Житомирська, Ки-1вська, Черн1г1вська).

Застосування пестицид1в у цей час становило близько 1,1-1,4 кг/га р1лл1 на с!льгоспуг1ддях усього басейну.

Дози х!м1чних мел!орант1в (вапнування 1 г1псування), як1 вносяться в грунт один раз на к1лька рок!в, становлять у басейн! Дн1пра в!д 3 до 10 т/га.

Основ»! фактори. як! сприяпть надходженн» агрох1к1чних. засоб!в у води! об'екти. Зростаюч! об'еми застосування агро-х!м1чних засоб!в можуть призводити до Гхнього попадания у водн! об'екти. Фактори, як! сприяють цьому, можуть бути: ме-хан1чн! втрати на шляху в1д заводу до поля; порушення науко-во обгрунтовано! системи внесения; втрати внасл!док водно! та в1трово1 ерозП грунту; м1грац1я речовин по проф!лю грунту до грунтових вод; безпосередне змивання схиловими водами з поверхн! пол!в. 0станн!й фактор може бути найсуттев!шим.

Можливий вллив агрох1м1чних засоб1в на склад 1 власти-вост! природних вод зводиться в основному до двох взаемозв'-язаних процес!в: антропогенного евтрофування водних об'ект1в 1 пог1ршення якост! води.

Глава 2. УМОВИ Ф0РМУВА1П1Я ВОДНИХ РЕСУРС1В Д1ППРА, IX ВИКОРИСТАННЯ ТА ЯК1СТЬ

Природа! умови. Дн!про в найб!льшою р!кою УкраГни (ало-

- 18 -

ща 510,2 тис. км2, довжина 2285 км, п1сля буд!вництва водо-совищ - 2200 км) 1 займае трете м!сце п1сля Волги 1 Дунаю на европейському континент!. У межах Укра1ни Дн1про мае довжи-ну 1205 км ! площу близько 300 тис. км2. Природн1 умови в р1зних частинах басейну охарактеризован! в роботах 0.1.Дени-coboï, В. М.Тимченка, 0. П.Нахшино! та !н. (1989), "Ф1зико-ге-ограф!чному районуванн! Укра!нсько1 PCP" (1968) та !н.

Коротко зазначимо, що'басейн Дн1пра розм1щений у трьох природних зонах: м!шаних л!с1в (до м. Киева), л!состепов!й (до м. Запор!жжя) ! степов1й. Як в1дзначае 0.Н. Лапогонов (1978) у наш час втратив актуальн!сть под!л Дн1пра за г!дро-лог!чним режимом на Верхн!й, Середн!й ! Нижн!й, оск!льки pi-ка нижче впад!ння в не! р. Прип'ять являе собою каскад во-досховищ. Ц1 поняття можна вживати лише для того, щоб пока-зати м!сце розташування тих чи 1нших об'ект!в.

На територП басейну Дн1пра в УкраШ проживав близько 22 млн чол. у 19 адм1н1стративних областях. С!льськогоспо-дарська освоен1сть територlï басейну становить в середньому 63,5 %. Питома вага р!лл! в склад! с1льгоспуг!дь досягла 80Х. Поверхня басейну зайнята л1сами на 18,8%, розорана - на 60%, урбан1зована - на 5%, зайнята мел1оративними системами - на ЮЖ, затоплена штучними водоймами - на 3SG. Таким чином, на 4/5 територП басейну Дн!пра первинний природний ландшафт значно трансформований.

Колившшя водност1 р1чок. Коливання стоку р1чок за, ба-гатор1ччя ц1кавлять г1дрох1м!к1в як основа для досл1дження г1дрох1м!чного режиму р!чок у р!зн! пер1оди водност1 1 як к1льк1сний фактор оц1нки надходження х!м!чних речовин у вод-н1 об'бкти та оц!нки IxhIx втрат. Як в1даначае С.С.Левк!всь-

кий (1979), за пер1од систематичних спостережень на Дн1пр1 (з 1818 р.) у-водност! р1чки мсжна вид!лити 9 повних цикл1в внутр1в1кових коливань. Вони включають багатоводн1 та мало-водн1 пер!оди, середн1й ст1к протягом яких виявлявся на 7-30% вищим або нижчим в1д норми. 3 настанням багатоводного пер1оду (з 1977 р.) природне п!двищення водност1 лише нейт-рал!зувало пом!тно зростаюче безповоротне водокористування. Середн1й ст1к Дн1пра за останн1 10, 20, 30 1 40 рок1в збер!-гаеться приблизно однаковим - 43-45 км3/ р1к (В.М.Тимченко, 1989).

Для анал1зу коливань стоку р1чок басейну Дн1пра нами були побудован1 р!зницев! 1нтегральн1 крив1 по 12 водпостах на середн1х 1 малих р1чках, якГ розм1щен1 р1вном1рно по вс1й площ! басейну 1 мають достатньо тривал1 пер1оди спостережень (з 20- 1 50-х рок1в). Метою досл!дження коливань стоку малих р!чок досл1дних водозбор!в Придесняисько! ВВС, Богуславсько-го ГГС 1 Волико-Анадольсько! ВВС (Головесня, Бутеня, Богус-лавка, Пас1чна) було вид!лення конкрстних пер!од1в однонал-равлеиих зм!н водност! для пор!вняння х1м1чного складу води о однаков1 фази. Анал1з р1зницевих !нтегральних кривих дозволив вид!лити так! пер1оди - 1956-1960 рр., 1971-1975 рр. 1 1986-1990 рр., для яких характерний спад водност1.

Використання водних ресурс1в. У 1990 р. - останньому роц1 стаб!льного розвитку краХни - за даними Деркводгоспу господарським комплексом у басейн1 Дн!пра та за його межами було використано 24,8 км3/р1к дн!провсько1 води. Найб!льша частина цього об'ему припадав на виробнич! потреби - 13,0 км3 (54%); .для потреб зрошення -7,4 кма (31Х); на госпо-дарсько-побутов! потреби населения - 2,7 кма (11%); на с1лъ-

- 20 -

госпводопостачання - 0.9 км3 (Ш. Безповоротне водокористу-вання становило 12,7 км3 (близько 5056).

Загальне водов1дведення в1д промислових п1дприемств у басейи1 становить близько 9,9 млрд м3/р1к, з них без очистки - 282 млн м3/р1к. К1льк1сть колекторно-дренажних вод 1з зро-шуваних масив!в становить близько 6 млрд. м3/р!к, загальне водов!дведення в!д тваринницьких комплекса 1 ферм - близько 170 млн м3/р!к.

Водними ресурсами малих р1чок забезпечуеться 187. yclx народногосподарських потреб у басейн! Дн1пра. Це в основному с1льгоспводопостачання (60%) та зрошення (38%). У малу г1д-рограф1чну мережу скидаеться 15% yclx ст1чних вод у басейн1 1 6% забруднених.

0ц1нка якост! р1чковкх вод. 0ц1нка якост1 р1чкових вод басейну Дн1пра за 1990-1993 рр. виконана по 90 створах за 1ндексом забруднення вод (I3B). 0триман1 результата св1д-чать, що в ц!лому по басейну як1сть р1чкових вод оц1нюеться в 1нтервал1 II-V клас1в. Б1льше половини створ1в (53%) мае як1сть води III класу (пом1рно забруднена). Мало створ1в з водою II класу (чиста) - 19%, б1льше з водою IV класу (забруднена) - 26%. Дуже мало, але зустр1чаються створи з водою V класу (брудна). Не виявлено серед досл1джуваних створ!в крайн1х значень клас1в - н1 I (дуже чиста), на VI (дуже брудна) i VII (надзвичайно брудна).

Глава 3. МЕТОДИКА НАТУРНИХ Д0СЛ1ДКЕНЬ ТА 0БР0БКА ДАНИХ

Натури1 досл1дження стали поеднанням р1зних вид1в поль-ових досл1джень в басейнах приток р. Дн1пра: 3-4 м1сячн1 експедицИ в л!тньо-ос1нн1й пер!од на р1чках зони м1шаних

- 21 -

л!с!в 1 л!состепу (1976-1986 рр.). коли за сезон в1дбиралося понад 400 проб; проведения г!дрох!м1чних зйомок у р1зн! фази

г!дролог!чного режиму на ¿одних об'ектах КиТвського 1 Черн1-------------

г1вського Пол1сся в .1978-1980 рр. (212 проб,), дистанц!йний в1дб1р проб води з вертольота на Ки1всько.]у водосховищ1 та його притоках сп1льно 1з сп1вроб1тникаш Г1дрох1м1чного 1нс-титуту Держкомг1дромету СРСР (м.Ростов-на-Дону) у 1987 р. (42 проби); л1тн1 експедицП на досл1дних водозборах Придес-нянсько! (зона м!шаних л!с1в) та Велико-Анадольсько! (степо-ва зона) водобалансових станц1й (ВВС) у 1993 р. (48 проб); г1дрох1м1чн1 спостереження 1 польов! досл1ди при вивченн1 схилових вод та води малих р1чок на Богуславському г!дроло-х,о-г!дрох1м1чному стац1онар! (ГГС) - л1состепова зона, почи-наючи з 1981 р. (близько 80 проб на р1к); в1дб1р та анал1з проб ст1чних вод та зразк!в ОСВ у мулових в!двалах на очис-них спорудах м. Нет1шина (Хмельницька обл.) 1 грунт1в на прилегла територП (понад 50 проб).

Класичн1 для географII методи 1 п1дходи при вивченн1 природних об'ект!в були адаптован! для потреб г1дрох1м1чних досл!джень. Так. вперше в Укра1н1 за безпосередньо! участ! автора був орган1зований Богуславський ГГС, обран! та дослужен! у трьох природних зонах експериментальн! водозбори, вперше досл!дним шляхом вивчався х1м!чний склад вод м!сцево-го стоку, вплив частоти в!дбору проб на визначення х1м!чного стоку р1чок.

Х!м1ко-анал!тичн1 роботи з анап!зу природних вод вико-нувалися в польових умовах 1 в стац1онарн1й лабораторП з дотриманням стандартних методик, як1 рекомендован! для вико-ристання в систем! Держкомг!дромету (А. В. Семеног 1977). У

лриродних водах визначався вм1ст б1огенних речовин (NH4 *, Ш2". N03". Р043") та головних 1он!в <НС03", S042', СГ. Са2 + , Mg24. Na+, К*) .

Дещо складн1шою 1 б!лыи трудом!сткою була робота з ОСВ 1 грунтами (Е. В. Аринушк!на, 1962; "Полевой определитель почв". 1981). Х1м1чний склад ОСВ 1 грунт!в вивчався в стац1-онарн1й лабораторП шляхом визначення вм1сту у водних витяж-ках сполук б1огенних елемент1в, орган1чно! речовини, голов-них IohIb. BmIct водорозчинних форм важких метал1в (Сг, Мп. Fe. Со, N1, Си. Zn, Cd, Pb) визначався екстракц!йно-атом-но-абсорбц1йним методом за методикою, розробленою В. 1.Пеле-шенком, В. М. Савицьким, В. 1.0садчим та 1н. (1988). Визначення залишкових к1лькостей пестицид1в (ДДЕ, ДДД, ДЦТ, ГХЦГ) вико-нувалося хроматограф1чними методами в УкрНД1Т0КС. рад1онук-л1д1в (i0K. 106Ru, 134Cs. 137Cs, 141 Се та 1н.) - на гамма-спектрометр! з багатоканальним анал!затором 1мпульс!в ф1рми "Nokia" (Ф1нлянд!я) 1 герман!евим детектором ф1рми "Ortec" (США) в УкрНД1 с1льськогосподарсько1 рад!ологП, м!кроб1олог1чних показник1в (амои1ф1куюч! бактерП, ол1гот-рофи, актином1цети, м1крогриби) - в УкрНД1 цукрового буряка.

Метода обробки даних назван1 в загальн!й характеристик! роботи. Кр1м математичних метод1в, застосовувалися г!дрох1-м!чн! методики обробки та !нтерпретац!1 даних: складання формул х!м1чного складу води за процентним bmIctom ан!он1в 1 кат1он1в (формула Курлова); оц1нка якост1 води за 1ндексом забруднення (I3B); визначення запропонованого в дисертац1й-н1й робот1 коеф!ц!ента пестицидного навантахення (К„н) на водний об'ект на 1н.

- 23 -

Глава 4. ВПЛНВ ЛГР0Х1М1Ч1ШХ ЗЛС0Б1В НЛ СТИС Х1М1Ч1ШХ

• РЕЧОВИН I ЯК1СТЬ ВОД БЛСЕНПУ Д11Н1РЛ Оцшка шшшу агрох1м1чиих эасоб1в на ст1к х1м1чних речовин. на нашу думку, найб!льга реально може бути виконала шляхом досл1дження Кхпього вм!сту та виносу з водозбор1в водами м!сцевого стоку. Зг1дно 3 П. П. Воронковим (5970). до м!сцевого стоку належать води, що утворилися з атыосферних опад1в, .як! випали на поверхню достатньо однорХдного водоз-бору (ландшафту) 1 сформували х!м1чнии склад у процес! ст1-кання в його межах. 3 Пдрох1м1чно1 точки зору до вод, як! забезпечують поверхневе живлення р!чок, можна в1днести лише поверхнево-схилов! 1 грунтово-поверхнев1 води, як! вимивають з верхнього (орного) шару грунту розчинн! сол! природного походження 1 внесен! з агрох!м!чними засобами. 0ск1лыш вони близьк! за генезисом, то Тх об'еднують п!д одн1еи назвою схилоо! (П. П. Воронков, 1979; Б. Г. Скакапьський, 1995), що нами прш'шаетьсл в дан!й робот1. Води м!сцевого стоку р1зного походженил в пор!од свого !снування на водозбор! мають у т1й чи 1нш!й м1р! суц!льне поширення, що с ф!зичною основою для узагапьнення 1хн!х властивостей на значних територ!ях. Тому нами були обран!.в басейн1 Дн1пра досл!дн1 водозборшв зон! м!шаних л!с!в на Придеснянськ!й ВБС; у л!состепов1й - Бо-гуславському ГГС; у степов!й - на Велико-Анадольськ!й ВБС.

Схиловий ст1к, який ф1ксуеться г1дрометричними прнстро-ями в улоговннах 1 балках (тнмчасов! водотоки), спостер1га-еться п1д час весняного водоп!лля в результат! танемня сн!~ гу, а також п!д час л1тньо-ос1нньо! межен! в!д злив,

1ший тип вод, який досл1джувавсл, це води пост1йних водоток1в або р!чков1 води. На кожн!й водобалансов!й станц11

- 24 -

основным досл1дним водозбором е мала р1чка, в замикаючому створ! яко! 1нтегруеться м1сцевий ст!к з усього водозбору,

Г1дрох!ы!чний режим та ст!к х1м!чних речовин тимчасових водоток!в, як 1 пост!йних, вивчався за даними багатор!чних спостережень, що були розпочат! в середин! 50-х рок!в Г1дро-метеослужбою.. Досл!джувапися б!огенн! речовини Ш03~, Ш2", Р04~). оск1льки азот 1 фосфор е найважлив!шими поживними елементами. як! вносяться на с!льгоспуг!ддя з добривами, та головн! !они ШС03", 8042", С1", Саг\ Иа4+К\ I,).

частина з яких у значн!й к!лькост! входить до складу добрив чи х!м1чних мел!орант!в (К*, Са2+, Мв2*). або ж е бапастними речовинами (8042~, СГ).

При визначенн! частки схилового стоку, яка формуеться за рахунок агрох1м!чних засоб!в, виходимо з того, що ц! за-соби е единим фактором зм!ни х1м!чного складу схилових вод по улоговинах, ц1лком зайнятих п!д с!льгоспуг1ддя, за бага-тор1чний пер!од. Тому необх!дно знайти р1зницк> м1ж стоком х1м!чних речовин з! схиловими водами за сучасний розрахунко-вий пер!од (УЯор) та пер!од в!дносного агрох1м!чного фону (Уйсф) по кожн1й досл!джуван1й улоговин! (Уйсав)« яка ! буде характеризувати внесок агрох1м!чних засоб!в (кг,т):

У^са» " У^ср ~ »

де а - поправка на р1зницю водного стоку.

За розрахунковий бу'в прийнятий пер1од 1986-1990 рр., за фоновий - 1956-1960 рр. (див. гл. 2).

Застосування м!неральних добрив у басейн! Дн!пра в пе-р!од, прийнятий як фоновий. було м!н!мальним - близько 20 кг/га МРК. У 1970 р. воно досягло 65 кг, а в 1990 р. - 160 кг/га ИРК (М.М. Городн1й, 1993).

- 25 -

Знаходимо величину показника стоку х1м!чних речовин з1 схиловими водами, який формуеться за рахунок агрох1м!чних эасоб1в (Рсаз) , у ц!лому для басейну мало! р!чкй. Визнача-еться в!н як середн!й для вс1х улоговин (п), як1 эайнят1 п1д с!льгоспуг!ддя (кг/км2, т/км2):

Рсаз - (Уйоаз ^у +УЯсаа / Fy +....+ VHca3 / Fn) / П .

де F - площа улоговин, зайнятих п!д с!льгоспуг1ддя.

Знайдений Рсаз дозволяе обчислити ст1к х1м1чних речовин з1 схиловими водами, який формуеться за рахунок агрох!м1чних засоб1в (Rcaa) з yciel територП с1льгоспуг1дь басейну (кг. т):

®саэ " ^саэ _

де FCI, - площа с1льгоспуг!дь в басейн1 р!чки.

Вивчення стоку х!м1чних речовин з водами мЮцевого стоку на доелiдних водозборах дозволяе поширити отриман1 ре-зультати на в1дпов1дн1 природн! зони з метою оц1нки впливу агрох!м1чних засоб!в на ст!к х1м!чних речовин у басейн1 Дн1пра. Для цього треба розрахувати ст1к х1м1чних речовин, який формуеться в кожн!й природн1й зон1 (Rn„)

а = в Сп 8 ,

де W„s - об'ем водного стоку, який формуеться в дан!й природой зон1, км3; СП8 - середня концентрац!я х1м1чно1 речо-вини в р!чкових водах зони, мг/л.

Величини Wn8 розраховувалися з використанням даних "До-в1дника з водних pecypclB" (1987). Вони становлять для се-реднього за водн1стю року, кы3: зона м1шаних л1с1в - 8,72; л1состепова - 8,61; степова - 2.48. Величини С,,, роэрахову-

- 26 -

валися за матер!алами досл!джень Д. В. Закревського, В. 1.Пеле-шенка 1 В. К. Х1льчевського.

Розрахунки стоку виконувалися як за б!огенними речови-нами (табл. 1). так 1 за головними !онами для середнього за водн!стю року.

У ц!лому в басейн! Дн!пра за рахунок виносу агрох1м1ч-них засоб1в з водозбор!в формуеться 7% р1чного стоку н!тра-т1в, 11% - н1трит!в 1 8% - фосфат!в.

Щодо головнях 1он1в, то у басейн! Дн1пра за рахунок вино-су агрох1м1чних засоб1в з водозбор1в формуеться 0,3% р!чного стоку г1дрокарбонат1в, 3% - сульфат!в, 11% - хлорид1в, 0,3% - кальц!ю, 0,7% - магн1ю, 8% - натр!ю 1 кал1ю, 3% - суми !о-н!в.

Габлиця 1. Середньар1чний ст!к б1огениих речошш у басейн!

Дн!пра з територП Украыш (над рискою) та його складова, ща формуеться за рахунок эастосування агрох1м1чпих засоб!в (гад риском), т/р (праворуч X)

Природна зона М03" Р043'

Шшаних л1с!в ^20

Л1состепова ^25 т*

Степова й1 В"

Всього в басейн! Дн!пра 1532 7 111 й111 ЧЙ-»

0ц1нка впливу пестицид!в па як!сть р1чкових вод у басей-н! Дн!пра. Оск!льки пестициди е ксеноб!отиками (речовинами

- 27 -

неприродного походження). то вже сам фант наявност1

будь-яко! 1х к!лькост! у вод1 чи 1нших компонентах ландшафту е прямим показником- антропогенного впливу. Але для пестици-д1в, як 1 для 1нших х!м!чних речовин, як! використовуе люди-па. !снують об'ективн1 критерП, виражен! через ГДК.

Вм1ст хлорорган!чних.пестицид1в (ХОП) у р1чкових водах басейну Дн1пра виочався по 18 створах, розташованих у вс1х природних зонах, для яких е 1нформац!я Держкомг!дромету за 1982-1992 рр. При цьому сл1д зазначити, що проанал1зувати цю 1нформац1ю за такий достатньо тривалий пер1од можна лише за ХОП (</- ГХЦГ. у - ГХЦГ, ДДЕ. ДДТ), як! пор1вняно регулярно визначалися 1 е б1льш ст1йкими, н1ж пестициди фосфорорган!ч-но1 групи.

Як показали досл1дження. контрольован! пестициди в се-редньому для басейну Дн1пра виявлялися в переважн1й меншост1 проб (в1д 10 до 38%). 1хн! концептрацП коливалися в основному в межах 0,001-1.0 мкг/л. Найб1льшо проб, у яких виявлен! контрольован1 пестициди, характерно для пер!оду весняного водоп!лля (28%), коли формуеться значний схиловий ст1к. У л1тньо-осжню межень '¿хня частка зменшуеться (21%). досягаючи м1н1муму п!д час зимово! межен! (18%). Серед пестицид^, як1 част!ше зустр!чаються в проанал1зованих пробах, на першоыу м!сц1 ^ - ГХЦГ (33% на р1к), дал! йдуть ГХЦГ (26%), ДДТ та його метабол1т ДДЕ (по 15*).

Проведен! в 1986-1987 рр. сп!льно з УкрЩЦТОКС досл!д-ження на Богуславсысому ГГС показали, що в схиловнх водах р1вень коицентрац!й ХОП вищий, н1» у р1чкових.

Вплив пестицид!в на як!сть р!чкових вод можна оц1нити за допомогою ГДК. При цьому може бути два п!дходи. 3 позицШ

використання водних об'ект!в для господарсько-побутових ц1-лей вс1 знайден1 за пер1од досл!д*ень концентрацП ХОП у р!чкових водах басейну (як правило, менше 1.0 мкг/л) не пе-ревищують ГДК, як1 встановлен1 нормативами СанПШ 4630-88, тобто ц1лком задовольняють вимоги за даними показниками.

3 позиц1й використання водних об'ект1в для рибогоспо-дарських ц1лей, що передбачае повну в1дсутн1сть у вод1 даних ХОП, ycl встановлен! за пер1од досл1джень Ixhí концентрацП в т1й чи 1нш1й Mlpl перевищують ГДК. тобто не в1дпов!дають нормативам.

За умов дискретност1 характеру вм1сту досл1джувано1 групп ХОП розраховувати Ix винос з р1чковими водами басейну Дн1пра за багатор1чний пер1од буде неправом1рним. Але це не означав, що не можна розраховувати винос пестицид!в по конк-ретних створах за пром1жки часу, коли вони виявляються у вод! р1чок.

0ск1льки для р1зних пестицид1в встановлен1 сво! ГДК, то важко виявити роль кожного з них у вплив1 на як!сть р1чкових вод лише за концентрации. Тому нами був розроблений такий показник, як коеф1ц1ент пестицидного навантаженя (Кпи):

Ккп « п/Н [(С„ах - С„1п) / Сгдк]. де п - к!льк1сть проб, у яких виявлявся пестицид; N - к1ль-к1сть проанал1зованих проб; CMa](, Cw)n - максимальна 1 м1н1-мальна концентрацП пестициду за пер1од спостережень; Сгдк -гранично допустима концентрац1я пестициду у вод1 водних об'ект1в господарсько-побутового водокористування.

Як видно з табл. 2, в Цiлому б1льи1 значения Кпн цодо видiв пестицид1в отриман1 для 1аомер1в гексахлорану - J* -ГХЦГ (максимальний Кпя - 0.012 у весняний пер1од для зони

- 29 -

м!шаних л1с!в) 1 - ГХЦГ (максимальний Кпк = о, 007 у л!тньо-ос!нн!й пер!од для степово! зони). Б1льш!сть !(пн для ДЦТ та його метабсш1 та ДЦБ на один-два порядки менш!, н!ж в !зомер!в гексахлорану, оск!льки в них висока ГДК (100,0 мкг/л). Лише у весняний пер1од К„„ для ДЦТ у л!состепов!й зон! мае значения 0,01,

Таблица 2. Коеф1ц1енти пестицндного навантажешя (К„к) на р1чков! води в р!зних природних зонах басенку Дн1пра

Пр1фодна зона Сезон «¿-ГХЦГ у-ГХЦГ ДДЕ ДЦТ

М!шаних л!с1в Весна Л!то-ос!нь Зима 0,012 0.002 0,0001 0,001 0,006 0,0001 0,002 0.0005 0,0001 0,002 0,001 0.00002

Л!состепова Весна Л1то-ос1нь Зима 0,0002 0,003 0,003 0,004 0.003 0,002 0,001 0,0004 0,001 0,01 0,008 0,0003

Степова Весна Л1то-ос!нь Зима 0,001 0, 001 0,0002 0,005 0,007 0.0001 0,0002 0, 0003 0 0,0000?. 0,0001 0

Так1 надзвичайно мал1 абсолюта! значения коеф1ц!ента пестицидного навантаження в даному випадку зумоолюються дво-ма причинами. По-перше. виявленням пестицид1в у незначн!й к1лькост! проб (n/N), по-друге, надзвичайно ниэькими 1хн1ми концентрации, як1 на к!лька порядк!в ыенш!. н1ж ГДЯ для водних об'ект1в господарсько-побутового водокористування -(ст а к -Cm j п) /Сг д к. У випадку эростання к!лькост! проб, у яких будуть знаходнти пестицид, 1 наближення його концент-рац11 до ГДК (тим б1лыпе. перевищення) Кпн буде зростатн 1 можо перевищувати одиницп.

Глава 5. ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДУ 0СЛД1В СТ1ЧННХ ВОД I М0ЖЛИВ0СТ1 IX ЭАСТОСУВАННЯ В С1ЛЬСЬК0МУ Г0СП0ДАРСТВ1

Значний !нтерес, в тому числ1 1 в с1льському господарс-тв!. викликае потреба утил!зац!! та використання ОСВ. Так, на мулових майданчиках очисних споруд у басейн! Дн!пра, за данями Шнекобезпеки, накопичено близько 2 млн т необробле-них ОСВ, що призводить до локального забруднеиня навколишнь-ого середовища. Одним !з шлях1в вир!шення ц!е! проблеми, яким п!шли в багатьох кра!нах, е використання ОСВ п!сля в1д-пов!дно1 п1дготовки як органом1неральних добрив. Таку можли-в!сть п!дтверджують досл!дження ОСВ на очисних спорудах мгст У крайни, як1 виконан! Т. М. Хрусловою, С. Я. Найштейном (1974), 0.1.Терещуком (1982). Ю.Г.Бескровним та 1н. (1989), В.М.Са-вицьким, В. К. Х1льчевським, К. 0. Чеботьком та 1н. (1994). Але л1м!туючим фактором при цьому е наявн!сть в ОСВ патогенних м1кроорган1зм1в 1 деяких токсичних речовин. Необх1дна спецЬ альна технолог1я 1хньо1 обробки перед використанням.

Виконан1 нами досл1дження осад!в господарсько-побутових ст1чних вод м. Нет1иина Хмельницько! облает! показали, що в них е значна к!льк1сть водорозчинних солей (у середньому 2,6-3,335), серед яких переважають сульфати, б!карбонати, кальц!й, магн1й, амон1й, а також хлориди. Значн1 концентра-ц!1 доступних для живлення рослин б!огенних еломент!в в ОСВ, мкг/кг сухо! речовини: 329-2442; 3423-6336; КрУХ

- 614-1280. КонцентрацП м1кроелемент1в (Т1, Сг. Мл. N1, Си, ?.п, ЯЬ, Ре, У, РЬ, Ая. Бе. Вг) в1д 0,8-5,1 (Бе) до 58298-70756 мкг/кг (Ре) сухо! речовини. Фосфорорган1чн1 пес-тиниди 1 б1льш!сть пестицид!в групи сИм-тр!азин1в у мулових

- 31 -

в1дкладах не виявлен!. Але знайден1 хлорорган1чн1 пестициди, причому 1хн1й вм1ст вищий, н1ж у грунтах. Це ГХЦГ, ДЦТ 1 йо-го метабол1ти. У той же час 1хн1 концентрацП не перевищують ГДК для грунту, що не може викликати його забруднення при застосуванн! ОСВ як добрив. Вм1ст рад1оактивних елемент1в незначний. Iхн! концентрацП коливаються в межах п>10"9 - п 10"10 К1/кг. Основний внесок у сумарну рад1оактивн!сть мають природн! 1зотопи (40К, г12РЬ, гиРЬ. 214В1, 208Т1).

Наявн1сть в ОСВ м1кроорган!зм1в у 5-6 раз1в перевищуе аналог1чний показник для грунт1в. Але в них практично не виявлен! бактерП групи кишково! палички 1 життездатн1 яйця гельм!нт1в, що пов'язано з ефективн1стю термоф1льного зброд-жування. Таким чином, за м1кроб!олог1чними показниками яки-хось суттевих обмежень для використання ОСВ не мае.

Агрох1м1чна оц1нка ОСВ. П1д агрох1м1чноп оц1нкою ОСВ розум1емо виявлення ступеня Гхньо! спор!дненост! !з рег!о-нальними грунтами 1 наявн1сть токсичних речовин. Отриман! експеримонтальн! дан1 св1дчать, що ОСВ е ц1нним органом!не-ральним субстратом, але мають значний вм1ст водорозчинних солей, зокрема хлорид!в 1 деяких важких метал1в. У зв'язку з цим необх!дн! розрахунки допустимого надходження л1м!тованих токсичних речовин. для яких встановлен! ГДК у грунтах за спец!альною методикою (0.I.Терещук, 1982). Як св1дчать вико-нан! нами розрахунки, величину щор!чно! дози внесения ОСВ у грунти рег1ону л1м!тують в першу чергу так! показники, як вм!ст водорозчинних солей ( зокрема хлорид1в), а також цинку (В.М.Савицький, В. К. Х1льчевський, К.О.Чеботько та 1н.. 1994). 3 урахуванням 1хн1х концентрац1й щор!чна доза внесения ОСВ як добрив не повинна перевицувати 1.3-3.4 т/га сухо!

речовини. На добре промитих грунтах л!м1туючим показником стае лише цинк I вказана доза може бути зб1льшена до 4,8 т/га. 3 метою запоб!гання накопичення токсичних речовин у грунтах рекомендуеться вносити такий субстрат не част1ше одного разу на п'ять рок!в. Тод1 максимальна доза досл!джених осад1в, яку можна вносити 1 раз на п'ятир1чку (волог!сть 61,256) становитиме 16,8-43,8 т/га ОСВ за сухою речовиною.

Можлив1сть використання ОСВ як добрив у р1эних ф!зи-ко-географ1чних умовах. Для нейтрал1зац11 прояву л1м!туючих фактор!в при використанн! ОСВ необх1дне застосування прийо-м1в 1хнього перетворення в органом1неральн1 добрива. Дос-татньо ефективним е спос!б компостування з використанням добавок (перегною, подр1бнено! соломи, зелено! маси, мел!оран-т1в, як1 м1стять кальц1й та 1нш1 компоненти). а також забез-печення аерування компостовано! маси (С. М.Касатиков, В. 0. Ка-сатикова, 1991). Зараз в Укра1н1 удосконалюються методи об-робки ОСВ перед застосуванням на с1льгоспуг1ддях. Зокрема, 1нститутом "Укрводпроект" (1996) разом з !ншими установами розроблен! техн1чн1 умови з п1дготовки та застосування як добрив ОСВ очисних споруд м. Дн1пропетровська.

При використанн1 недостатньо знезаражених ОСВ на с!ль-госпуг1ддях, що зустр1чаеться на практиц!, сл1д зважати на ступ1нь еп1дем1олог1чно! небезпеки, яка зумовлюеться трива-л1стю виживання збудник1в р1зних захеорювань у грунтах. У свою чергу життед1яльн!сть 1 активн1сть таких збудник1в -за-лежить в1д ф1знко-географ1чних умов м1сцевост1, як1 вплива-ють на здатн1сть грунт1в до самоочищения, в першу чергу зонально! 1нсоляц!1 (Г.Я.Чегринець та 1н., 1989). За умовами рад1ац!йного балансу (98-100 ккал/смй) найб!льшим ступенем

- 33 -

еп!дем1олог1чного риэику при внесенн1 на поля недостатньо знезаражених осад!в у басейн! Дн!пра характеризуется тери-тйр 1 я Укра! нського Пол I сся, п1вн1чн! райони _ В i нницько! I Сумсько! областей (басейни р!чок Турхя, Стох1д, Стир, Го-ринь. Случ, Уборть, Уж, Тетер!в, Здвиж, 1рп1нь, Десна, Псел). У цих рег1онах застосування ОСВ можна рекомендувати лише за умови '¿хнього повного знезараження. Грунти п!вден-но-сх1дних i п!вденних областей (сумарна сонячна рад1ац!я становить 110-120 ккал/см2) б1льш придатн! для застосування ОСВ, оск1льки самоочисна здатн!сть даних грунт!в по в1дно-шенню до м!кробloлогичного забруднення значно вища.

Кр1м цього, з еколог1чних позиц!й треба враховувати та-к1 характеристики м1сцевост1, ■ як ухил i розчленован!сть тих чи 1нших д1лянок, глибину залягання грунтових вод. На ochobí анал!зу л!тературних джерел, а також особистих досл!джень запропонована така схема ступен1в ризику недостатньо знезаражених ОСВ для удобрения с!льгоспуг1дь за комплексом ф!зи-ко-географ!чних фактор!в: дужо высокий. - Зерново-пОзолисш! грунти, ухил поверхiti > 12°, глибина залягання грунтоеих ооЯ 1-1,5 м; высокий - dpi опгЭзоленг,, aidnoeiduo ¡2-8°, 1,5-3

о

«; серсбнш - берково-буроземн!, в1Эпов13ко 9-6, 3-5 м; пез-начний - чоркозош, каштаноаг, eidnoeidno < 6°, > 5 м.

Глава 6. 0ЦИ1КА ЕК0Л0Г1ЧНИХ УМОВ ЗАСТОСУВАННЯ АГР0Х1М1ЧНИХ ЗАСОВIB У БАСЕЙНI Д1НПРА Районування за вколог1чними умонами застосування arpo-xlMi'fHHX засоб1в. Для оц1нки еколоПчних умов застосування агрох!м1чних засоб1в у басейн! Дн!пра нами був використаний географ!чний п!дх1д. Суть цього п!дходу полягае не в оц!нц!

- 34 -

насл1дк1в застосування м1неральних добрив чи пестицид1в, а у виявленн! под1бних природних комплекс1в як за потребою в застосуванн1 агрох1м1чних засоб!в, так i за ландшафтними умовами можливого ïx виносу в р1чки. Для цього необх!дно враховувати природн! та антропогенн1 фактори, як! узагальне-н! п!д назвою еколог!чн1. При цьому вшодшш з таких основ-лих принципе; 1) необх!дн1сть оц1нки рол! основних груп фактор!в. в1д яких залежить винос х1м1чних речовин з с1льсь-когосподарських уг!дь - р1вень забезпеченост! грунт!в NPK. bmîct гумусу та кислотн1сть, розоран!сть територП, рельеф та еродован1сть грунт!в, кл!матичн! умови. р1вень грунтових вод. густота г1дрограф!чнох мереж1 та х!м!чний склад поверх-невих вод; 2) можлив1сть використання наявнох 1нформац1х з л1тературних та арх1вних джерел; 3) вид!лення пр!оритетних характеристик; 4) ун1ф!кац1я пр1оритетних характеристик за допомогою числових значень для обробки на ЕОМ; 5) виб!р основних структурних типолог!чних територ1й, до яких можна в1днести 1нформац1ю; 6) застосування математичних метод!в для обробки даних.

Типолог1чною територ1ею, за якою збиралися дан1 щодо пр!оритетних характеристик, обрано ф!зико-географ1чний район. який е частиною област1 чи п!добласт1 з м1сцевими в1д-м1наш у спрямованост1 та 1нтенсивност1 сучасних природних процес1в ("Ф1зико-географ1чне районування Украхнсько! PCP", 1968).

Всього в басейн! Дн1пра вид1ляеться 117 ф1зико-геогра-ф1чних район1в, по яких залучалися 17 пр1оритетних характеристик: piachb забезпеченост! грунт i с азотом, фосфором i кал1ем (боли); кислотн1сть грунту (величина рЮ; розора>исть

mepumopii (%): стутнь epodoeanocmi груншгв (%); коефгцгент фыьтрацН орного шару (см/с): серсдня ширина елелшктарниж

схилгв" (м)'; " переаищсння водоЫлу над тальвегом - (м)сумарна----------------

сонячна padiauin (ккал/cw2); сереЭня глибина промерзания грунту (см); кглькгсть опадгв на ргк (мм): коеф1ц1снт зволо-ження (безрозмгрний); густота р1чкоеог мсрсж! (км/кмг); л1-cucmicmt, (%); глибина грунтових вод (м): линералгзацгя по-всрхнсвих вод (мг/л).

Методичною основою районування (рис.1) стало застосуван-ня кластерного анал1зу, який дозволив за допомогою ЕОМ вид1-лити з множини об'ект!в (117) 28 труп р1зно! насиченост1:

Ра - fa < У1. Уг. ••• Уп> •

де Fa - функц1я, яка в1дображае трупу або клас ф!зико-геог-раф1чних район1в з под!бними еколог!чними умовами; а - к1ль-

к1сть груп або к/iacio; yt, у2, ... уп - пр1оритетн! характеристики еколог!чних умов; п - к!льк1сть характеристик.

Треба зазначити. що за сумою показник!в в однор1дн! групи потрапили 1 ф1зико-географ1чн! райони, як1 розташован1 в р!зних ф1зико-географ!чних областях. Наприклад. з Жито-мирського, Черн1г1вського 1 Новгород-С1верського Пол1сся; облает! Волинськох височини i Малого Пол1сся; П1вн1чно! л1-состепово! област1 Дн1провсько! терасово! р1внини 1 П1вн1ч-HOi л1состепово1 облает! Полтавсько! (Придн!провсько1) р!в-нини.

Таким чином, виконане районування територП басейну Дн1пра св!дчить. що можна вид!лити групи ф1зико-географ1чних район1в, а в1дпов1дно 1 басейн1в р1чок, як1 мавть под!бн1 еколог1чн1 умови для застосування агрох1м!чних засоб1в.

Районування може використовуватися в перспективному для

Умовкг знаки

«л мекх природних зон — мещ фгзико-геогра$1чнюс областей 9 - номери однорхдних труп фгзико-географ1Ч-ннх районов; ---- хх меяа

Рис. I» Районування територп басейну Дйпра за екологхчними умовами застосування агроххшчвюс засобхв

23 } Йропетровсыс

24 V / Запор 1яаи

зсмлеробства напрямку - прогнозуванн1 врожаТв. Зокрема, воно розширюе можливост! прогнозування врожаю за грунтово-кл1ма-— тичними та агрох1м1чними ресурсами. Для кожного ф!зико-геог-раф1чного району, який входить до вид!лено1 групп, близькимп будуть так1 критерП, як максимально мсжлив! запаси продуктивно!' вологи, запаси гумусу, вм!ст потенц!ально доступних для рослин форм елемент1в живлення (а в1дпов!дно 1 норм застосування агрох!м!чних засоб!в) та урожайн!сть.

Районування дозволяе, визначивии пр!оритетн! водоохо-ронн! заходи для одного ф!зико-географ!чного району (орган!-зац1йно-господарськ1, агротехн1чн!, луко- 1 л!сомел!оратив-н1, г1дротехн1чн1), планувати 1 впроваджувати !х для вс1е! вид1лено! групи.

0рган1зац1я та функц!онування мон1торингу впливу земле-робства на як!сть природних вод. 1снуюча система мон1торингу природних вод, практично, не враховуе процеси формування якост! вод м!сцевого стоку, який в першу чергу може в1дчува-ти на соб! антропогенне навантажсння за рахунок застосування агрох1м1чних засоб1в у землеробств!. Таке становище пов'я-зане з тим, що, наприклад, у басейн! Дн!пра з близько 90 пункт!в контролю якост! поверхневих вод майже вс1 розташова-н! на великих 1 середн1х р1чках. Причому таке положения характерно не лише для УкраГни. Як в1дзначае Г. М. Черногаева (1995), дан! 1снуючо! мере*1 спостережень в РосП не эадо-вольняють користувач1в г1дрометеоролог!чно! 1нформац!1. Не-обх!дне вивчення законом!рностей формування р1дкого. твердого 1 х1м1чного стоку на водозборах, до надходження води в р!чкову мережу. Виникае потреба в спец1апьних на ландшафтн!й основ! водобалансових досл!дженнях. В Укра!н> так! досл!д-

- 38 -

ження без особливих кап1тальних затрат можна орган1зувати на 1снуючих в систем1 Держкомг1дромету водобалансових станц1ях - Придеснянськ1й (зона м!шаних л!с1в), Богуславськ1й (л!сос-тепова зона), Велико-Анадольськ1й (степова зона) 1 Закар-патськ1й г1рськ!й (Укра!нськ1 Карпати).

Головками положринялт ко)щепц1г лютторгшгу впливу эем~ леробства ш якгсть природних вод, яка пропонуеться. е комп-лексне вивчення водного стоку 1 стоку х!м1чних речовин та !х генетичних складових у рамках геосистеми " водозб1р-р1чка", використання узагальнень природно! зональност! цодо м1сцево-го стоку, врахування особливостей формування водного стоку 1 стоку х!м1чних речовин р!зних природних та антропогенних ландшафт1в. контроль за внесениям агрох1м1чних засоб1в на водозбор! та агротехн!чними прийомами. За 1.П.Герасимовим, який вид1ляе три ступеня мон1торингу (б1оеколог!чний або са-н1Тарно-г1г1ен1чний. геоеколог!чний 1 б!осферний), даний вид мон1торингу буде налсжати до другого ступеня (табл. 3).

Мон1торинг впливу землеробства на як1сть природних вод може зд1йснюватися самост1йно на водобалансових станц1ях або ж п!сля методичного узгодження бути об'еднаним з грунто-вим мон!торингом в Укра1н1, концепц!я якого 'розроблена В. В. Медведевим (1989). На водобалансових станц1ях основним водним об'ектом, який досл1джуБТься, е мала р!чка. В П ба-сейн1 обираються 1 обладнуються г1дрометричними спорудами досл1дн! водозбори. розташован! залежно в1д природних умов на с1льгоспуг1ддях у л!с1. на не зайнятих у с1льському гос-подарств! полях. Щодо елемент1в рельефу, то це е улоговини, лощини, балки, як1 входять до г1дрограф!чно! мереж1 мало! р!чки 1 першими "перехоплюють" х1м1чн! речовини, що вино-

- 39 -

Таблица 3. Процеси i показники, як! контролюються MoiùTopmircM впливу зомлеробства на як1сть

природних вод------------------- -----------------------

N Контрольований процес Показник

1 2 3

1 Внпадання атмосфсрних опад1о К1льк!сть опад!в (мм): рН, bmIct у них бХогенних елемент!в, головних 1о-híb, важких метал!в, пестицид!в (мг/л)

2 Утворення схилових вод Витрата (м3/с), об'ем (м3.км3). рН bmIct - так1. як у (1); х1м1чннй ст1к (тис т)

3 Формування р!чкового стоку Bel показники. як у (2)

4 Формування грунтових вод Глибина залягання (м), рН, bmIct -так1, як у (1)

5 Залучення до с1льсько-господарського обороту Площ!, як! залучаються (га); види с1льгоспкультур

6 Агрох1м1чно наванта-ження Норми внссення добрив 1 пестицид!в; дан! про вапнування i Ппсування грунт!в (кг/га, т/га)

7 Водний режим грунту Волог!сть, %

8 Поживний режим грунту Рухом! форми NPK; N03" (мг/л)

9 Забруднешсть грунту Валов! i рухлив! форми важких ме-талхв; пестицид!в; рад!оактиши елементи (мг/л)

10 Оц!нка !нтенсивност! процес!в ероз11 Площ! еродованих земель, га

11 Визначення втрат грунту ! води на стокових майданчиках Maca р!дкого (м /га) ! твердого (т/га) стоку

12 Засолен!сть грунту зони аерацП BmIct водорозчинних солей (мг/л)

13 Вторинне осолонцю-вання Склад ув!брани)с кат1он!в; актив-н!сть 1он!в H ; кальц1й 1 натр!й. сп1вв!дношення a^/aca

- 40 -

сяться з водами м!сцевого стоку.

Частота в!дбору проб води 1 зразк1в грунту може зм!ню-ватися залежно в!д м!сцевих умов. Але при цьому обов'язково треба охопити так1 строки: початок сн!готанення на водозбо-р1; розвиток весняного водоп1лля, його п!к 1 спад; пер1од весняного внесения агрох!м!чних засоб!в; початок 1 к1нець пер1оду вегетацП, л!тне п1дживлення с!льгоспкультур добри-вами; л!тн1 та ос!нн! паводки; пер!од п!сля збирання врожаю. В ос!нньо-зимовий пер1од частота в!дбору проб може становити один раз на м!сяць.

Мон1торинг впливу землеробства на як1сть природних вод повинен забезпечити можлив!сть оц1нки трансфоршцгг хг.м1чно-го складу атмосферных опсбге на бобозборг, иипенсионост ои-АШвання схилоеими еоЭаш агрох1м!чних засоб!в, самоочисмог збаткостг еоЭких об'ектгао г грунту.

В И С II 0 8 К И

Реап1зац1я на практиц! основних аспект!в агрог!дрох1-м!чних досл1джень в умовах басейну Дн!пра показала:

- Застосування агрох!м1чних засоб!в у сучасному землеробств! формуе три потоки можливого надходження х!м1чних ре-човин у водн! об'екти. Перший - речовини добрив, як! пост!й-но застосовуються для дотримання балансу б1огенних елемент!в у грунт1. Поряд з покивними елементами - азотом, фосфором 1 кал!ем - вносяться бапастн! речовини (сульфата, хлориди та 1н.), як! входять до складу добрив 1 часто за к!льк1стю пе-ревищують сам! поживн1 елементи. Другий - речовини х1м!чних ыел1орант1в. в основному карбонати. сульфати 1 хлориди кальки та магн!с, сульфати зал!за та !нш!, як! еп!зодично зас-

- 41 -

тосовуються для усунення надлишково! кислотност1 (вапнуван-ня) 1 лужност! (г!псування) i теж присутн! в природних водах. Трет1й - пестициди,як1застосовуються для боротьби з бур'янами i ишдниками в с!льському господарств! 1 е ксено-б1отиками (речовинами неприродного походження).

- Численн1 дан! про. винос х1м!чних елемент1в з досл!д-них майданчик!в с!льгоспуг!дь безпосередньо не характеризуюсь 1хне к1нцеве надходження у водн1 об'екти, оск!льки не враховуються процеси трансформацП на шляху в!д поля до водного об'екга. Реальним може бути лише оц1нка частки стоку х1м1чних речовин з поверхневими водами, яка формуеться за рахунок агрох!м1чних засоб!в за умови вид1лення пер1оду выносного агрох1м1чного фону i сучасного розрахункового. Реа-л!зувати такий п1дх1д дае змогу досл!ження стоку х1м1чних речовин з водами м!сцевого стоку на водобалансових станц!ях у р1зних природних зонах (мшаних л1с1в - Придеснянська ВВС. л1состепов!й - Богуславський ГГС, степов1й - Велико-Ана-дольська ВВС).

- Азотн! та фосфорн! добрива, як! найб1льше застосовуються в землеробств!, у першу чергу впливають на bmict i ст1к сполук азоту i фосфору в р!чкових водах. У басейн1 Дн1пра за рахунок виносу добрив з с1льгоспуг!дь формуеться 7% р1чного стоку н!трат1в, 11% HlTpnTiB, 8% Фосфат1в. Б1ль-ше б1огенних речовин за рахунок агрох1м!чних засоб1в надхо-дить з с!льгоспуг!дь у зон! м1шаних л1с1в, як1 розташован! на легких за механ!чним складом грунтах 1 добре промиваються атмосферними опадами. Переважна частина сполук азоту i фосфору виноситься з водозбор!в м1сцевим стоком п1д час весня-ного водоп1лля: у зон! м!ианих л!с1в 95*; у л!состепов1й -

70-90%; у степов1й - 56-80%.

- Баластн! речовини, як1 в деяких видах добрив (хлорид амон1ю, хлорид кап1ю, суперфосфат та ш.) за к1льк!стю в 2-2.5 рази перевищують поживну речовину, впливають на вм!ст 1 ст1к головних 1он1в у р1чкових водах. Св1й внесок дають 1 х1м1чн1 мел!оранти. За рахунок виносу речовин з агрох!м1чни-ми засобами в басейн! Дн1пра формуеться 11% р1чного стоку хлорид1в, 3 - сульфат1в. 8 - натр1ю 1 кал!ю, 3% - суми 1о-н!в. Переважна б1льш1сть головних 1он1в виноситься з водоз-бор1в п1д час весняного водоп!лля.

- Досл1джен1 за пер!од 1982-1992 рр. дан1 спостережень Держкомг1дромету за чотирма видами хлорорганхчних пестицид1в (/- ГХЦГ. у - ГХЦГ, ДЦЕ 1 ДДТ) по 18 створах засв1дчили, що ц1 пестициди присутн! далеко не в ус!х пробах. Частка проб, у яких вони виявлен1. становить 10-38%. У середньому за р1к найб1льше проб 1з знайденими пестицидами характерно для л1-состепово! зони - 26%, пот!м зони м!шаних л1с1в - 22% 1 сте-пово! - 19%. Найб1льше виявлено пестицид!в у р1чкових водах п1д час весняного водоп1лля, коли формуеться значний схило-вий ст1к. КонцентрацП пестицид1в, знайдених у р1чкових водах, коливаються в!д тисячних до десятих часток мкг/л, що не перевищуе ГДК для водних об'ект1в господарсько-побутового використання, але е неприпустимими для рибогосподарських водних об'ект1в. Набагато р!дше, н!ж 1нш1, але все ж виявля-еться у вод1 заборонений до застосування ДДТ. що е свечениям його високо! персистентност1 у навколишньому середовищ!. Але. зг1дно з введении нами коеф1ц1ентом пестицидного наван-таження, б1льший антропогенний вплив на як1сть вод мають -ГХЦГ 1 ^ - ГХЦГ, оск!льки в них значно менш! ГДК.

- 43 -

- Розробка проблемы використання осад!в ст1чних вод очисних споруд як додаткового джерела удобрения с1льгоспу-I; I д ь 'зушв7юна~ рядом фактор 1 в: ~ ■ По-перше? - доев 1 д - такого вико-ристання ОСВ е в заруб!жних кра'1'нах; по-друге, некоптрольо-пано в Украпи сони теж використовуються з ц1ею метою; по-трете, ¿снуе проблема утшизацП значно!' к!лькост1 ОСВ, як! накопичуються поблизу м1ст I часто спричинюють ьторинне забруднення поверхневих 1 грунтових вод. Дослхдження, вико-нан! на очиеннх спорудах м. Нет¡шина, показали, що за умови специально! обробки (зброджування, компостування та 1н.) у процес! яко! знеткоджуються патогенн! м!кроорган!зми та оп-тим1зуеться вм1ст л!м1тованих х!м!чних речовин, ОСВ госпо-дарсько-побутових чи зм!шаних ст!чних вод можна перетворити у повноц!нне органом1неральне добриво 1 використовувати в схльському господарств!. При цьому необх!дно зд!йсншати по-точний контроль вм!сту л!м!тоианих показшшв у грунт! та природних водах.

- Винос агрох1м!чних засоб!в з с!льгоспуг1дь залежить в!д багатьох фактор1в: рельефу м1сцевост1, густоти г!дрогра-ф!чнох мереж!, к1лькост! та характеру атмосферних опад!в, ф!зико-механ!чних властивостей грунту, доз внесения тощо. розроблсиий метод оц1нки екологхчних умов застосування агро-х1м1чних засоб1в 1 виконане районування дозволили виявити на територП басейну Дн1пра 28 груп ф1зико-географ1чних райо-н!в, як! мають под!бн1 еколог1чн1 умови для використання аг-рох!м!чних засоб!в. Виявлення такох под!бност! розширюе мож-ливост! прогнозуваннл врожаю с1льськогосподарських культур за грунтово-кл1матичними та агрох!м!чними ресурсами, дае мохлив!сть оптим!зувати водоохоронн! заходи в межах вид!ле-

- 44 -

них груп ф!зико-географ1чних район!в.

- У рамках 1снуючо! мереж1 державного мон1торингу практично не можливо оц!нити вплив агрох1м!чних засоб!в, зокре-ма, чи землеробства йзагал! на як1сть поверхневих вод, ос-к1льки не досл1джуються води м!сцевого стоку. Принциповими положениями розроблено! концепцН та методологП мон!торингу впливу землеробства на як1сть поверхневих вод е комплексне вивчення водного стоку 1 стоку х1м1чних речовин та 1хн1х ге-нетичних складових у рамках геосистеми нводозб1р-р1чка", ви-користання г1дролог1чних, г!дрох1м1чних узагапьнень щодо при-родно! зонапьност!, врахування особливостей формування водного стоку 1 стоку х!м1чних речовин р!зних природних 1 ант-ропогенних ландшафт1в.

- 0ск1льки в найближчому майбутньому реально! апьтерна-тиви застосуванню добрив 1 пестицид1в немае, то проблеми п1двищення продуктивност1 землеробства, його 1нтенсиф1кацП за рахунок використання агрох!м1чних засоб1в 1 охорони природних вод в!д забрудноння не повинн1 становити протир1ччя, 1х вир!шення мае бути взаемообумовленим. Такий п!дх1д реап1-зуеться через розробку нових вид1в агрох!м1чних засоб1в з б1льш досконалим х1м!чним складом. пол1пшення технолог 1й !х використання, внесения в науково обгрунтованих дозах, дотри-мання встановлених правил перевезення. збер1гання 1 Заготовки до внесения.

- 45 -

ПУБЛ1КЛЦ11 3 ТЕМИ ДИСЕРТАЩ!

Монограф!1

------------1 — Поверхностные воды Украины (карты) / Гидрохимический--------------------

атлас СССР. - М.: ГУГК, 1990,- С. 59-66. (соавторы Горев Л.Н., Закревский Д. В., Пелешенко В. И.. Ромлсь Н. И.).

2. Методи очистки вод :Навч. пос!бник. - К.: ВПЦ "КиГв. ун-т". 1993,- 117 с. (сгйвавтори Горев Л.'М.. Пелешенко В. I.).

3. Г1дрох1м1я Украхни. - К.: Вища школа. 1995. - 307 с. (сп!вавтори Горев Л.М., Пелешенко В. I.).

4. Агрог1дрох1м!я : Навч. пос1бник. - К.: ВПЦ " Ктв. ун-т", 1995. - 162 с.

5. Роль агрох1м!чних засоб!в у формуванн1 якост1 вод басейну Дн!пра. -К.: ВПЦ иКи1в. ун-т", 1996. - 222 с.

Статт!

6. Про вплив осушувальних мел!орац!й на х1м!чний склад вод Шацького природного п!драйону // В!сн. Ки1в. ун-ту. Ге-ограф!я. - 1978. - Вип.20. - С. 56-60 ( сп1вавтори Пелешенко В, I., Закревський Д. В.).

7. Уровенный и гидрохимический режим на осушительной системе "Верховье р. Стоход" // Физ. география и геоморфология. - 1980. - Вып. 24. - С. 74-81 ( соавторы Пелешенко В. И., Закревский Д. В., Довгич М. И.).

8. Качественная оценка вод водоемов и малых водотоков Киевской области //Физ. география и геоморфология. - 1981. - Вып. 25. - С. 102-108 (соавторы Пелешенко В. И., Горев Л.Н.).

9. Г1дрох1м1чний режим р!чок КиГвського 1 Черн1г1всько-го Пол1сся УРСР в умовах антропогенного впливу // В1сн. Ки-

ун-ту. Географ1я. - 1982. - Вип. 24. - С. 44-46 (сп!вав-

- 46 -

тори Пелеиенко В. I., Гарасевич 1.Г.).

10. Про точн!сть розрахунк!в х1м!чного стоку // В1сн. Ки1в. ун-ту. Географ1я. - 1983. - Вип. 25. - С. 29-34 (сп1в-автори Пелешенко В.I., Закревський Д.В., Ромась МЛ.).

11. Влияние хозяйственной деятельности на формирование качества воды р. Стугна // Метеорология, климатология и гидрология. - 1983. - Вып. 19. - С. 11-16 (соавторы Горев Л. Н., Пелешенко В. И.).

12. Комплексна оц1нка якост1 р!чкових вод басейну Верхнього Дншра // В1сн. с.-г. науки. - 1983. - N 11. - С. 38-41.

33. Вм1ст м!кроелемент1в у водах осушувальних систем УРСР // В1сн. с. -г. науки. - 1983. - N 4. - С. 12-15 (сп1-вавтор'и Закревський Д. В., Савицький В. М.).

14. Влияние хозяйственной деятельности на химический состав речных вод бассейна Верхнего Днепра // Мат-лы 28-го Всесоюз. гидрохим. совещания. - Л.: Гидрометеоиздат. 1984. -Т. 2. - С. 5-6 (соавтор Пелешенко В. И.).

15. 0сновн1 види господарсько! д1яльност1, як1 вплива-ють на х!м1чний склад води басейну Верхнього Дшпра // В1сн. Ки1в. ун-ту. Географ1я. - 1984. - Вкп. 26. - С. 42-47.

16. Вплив господарсько! д1яльност1 на г!дрох1м1чний режим 1 як1сть води р. Рось N В1сн. Ки1в. ун-ту. Географ1я. -1985. - Вип. 27. -С. 37-44 (сп1вавтори Пелешенко В. I., Закревський Д. В. та 1и.;.

17. 0собливост1 режиму показник!в якост1 води малих р1-чок Л1вобережного Придн1пров'я I басейну С1верського Донця // В1сн. Ки1в. ун-ту. Географ1я. - 1986. - Вип. 20.- С. 46-52 (сп1вавтори Пелешенко В. I.. Закревський Д. В., Сн1жко С. I.).

18. Оценка антропогенного воздействия на химический состав речных вод территории УССР // Мат-лы 5-го Всесоюз.

гидрол. съездаГ- Л.Т Гидрометеоиздат, 1986. - С. 53-55 (со------

автор Пелешенко В. И.).

19. О постановке и результатах исследований химического состава различных типов природных вод на стационаре Киевского университета // Мат-лы 29 Всесоюз. гидрохим. совещания. - Л.: Гидрометеоиздат. 1987. - С. 87-89.

20. Зм1на концентрац1й 1 стоку 1он1в у р!чкових водах Дн1пра, Прип'ят!, Досни п1д впливом антропогенного фактору //В1сн. Ки1в. ун-ту. Географ1я. - 1987. - Вил. 29. - С. 5053 (сп1вавтор'Пелешенко В. I.).

21. Изменение ионного стока рек бассейна Верхнего Днепра в связи с хозяйственной деятельностью // Гидрохим. материалы. - 1987. - Т. 14. - С. 58-64 (соавтор Пелешенко В.И.).

22. Качество поверхностных вод Киевского и Черниговского Полесья и их рациональное использование // Географические аспекты рационального природопользования. - К.: Наук, думка, 1987. - С. 77-80.

23. Оценка качества речных вод с помощью комбинаторных индексов // Мат-лы Республ. науч. конф. молодых ученых "Проблемы комплексного использования, мелиорации и охраны водно-земельных ресурсов", - К., 1987. - С. 14-18.

24. Досл1д*ення г1дрох1м1чних умов на Богуславському г1дролого-г1дрох1м1чному стац1онар1 Ки1вського ун1верситету // В1сн. Ки1в. ун-ту. Географ1я. - 1988. - Вип. 30. -С. 47-50 (сп1вавтори Пелешенко В.I., Закревський Д.В., Сн1«-lco С. I. та 1н.).

26. Гидрохимия поверхностных вод УССР в условиях антро-

погенного воздействия // Современные проблемы региональной и прикладной гидрохимии. -Л.: Гидрометеоиздат, 1988. -С.140-152 (соавторы Пелешенко В. И., Закревский Д. В.. Горев Л. Н. и Др.).

26. Сток химических компонентов рек Украинской ССР // Вод. ресурсы. - 1988. - N6.-0. 63-71 ( соавторы Закревский Д. В.. Пелешенко В. И.).

27. Изменение природной среды под влиянием хозяйственной деятельности // Киевское Приднепровье. - К.: Наук, думка. 1988. -С. 25-36 (соавторы Закревский Д. В., Пелешенко В. И., Шищенко П. Г. и др.).

28. Гидрохимические проблемы освоения природных ресурсов УССР // Изв. Всесоюз. Геогр. об-ва. - 1989. - Т. 121. -Вып. 3. - С. 244-249 ( соавторы Пелешенко В. И.. Закревский Д. В.. Горев Л. Н. и др.).

29. Основн1 напрямки досл1дження впливу с1льськогоспо-дарського виробництва на х!м1чний склад р1чкових вод // В1сн. Ки1в. ун-ту. Географ1я. - 1989. - Вип. 31. - С. 43-47.

30. Г1дролого-г1дрох1м1чна характеристика середньо! 1 нижньо! частини басейну Дунаю // В1сн. Ки1в. ун-ту. Географа. - 1990. - Вип. 32. - С. 29-33.

31. Методичн! аспекти оц1нки впливу с1льськогосподарсь-кого виробництва на х1м1чний склад р1чкових вод // В1сн. Ки1в. ун-ту. Х1м1ко-б1ол. науки та науки про Землю. - 1991. - N 4. - С. 78-81.

32. Г1дрох1м1чний баланс // Мал1 р1чки Укра!ни :Дов1д-ник. - К.: Урожай, 1991. - С. 218-220.

33. Влияние сельскохозяйственного производства на химический состав природных вод // Гидробиол. журнал. - 1993.

-29. - N 1. -С. 74-85.

34. Сполуки азоту 1 пестициди в природних водах Укра1ни V/ Мел]орац1я 1 водно госп-во. - 1993. - Вип. 79. - С. 31-____

34.

35. 0собливост1 використання надлишкового мулу сучасних очисних споруд на с1льськогосподарських уг!ддях // Пдротех-н!ка 1 мел1орац!я. - 1994. - Вип. 3. - С. 109-120 (сп1вавто-ри Савицький В.М., Чеботько К.0. та 1нш1).

36. Оценка эколого-гидрохимического состояния природных вод Украины // Вод. ресурсы. - 1994. - Т. 21, N 2. - С. 182188 (соавтор Чеботько К.А.).

37. Resursele de ара ale Ucrainei si protectia callta-til lor // Terra. - 1989.- V. 21, N 9. - P.54-57 (Romania).

38. Cercetarl hidrochlmice In cadrul bazlnulul experimental al unui riu mlc. dlntro zona de agrlcultura Intenaiva // Analele Unlvesltatl Bucuresti. Geografle. -

1990. - N 39. - P. 71-77.

39. Aspecte metodice all cercetari lnfluentel agrlcul-turil asupra calltatll apel riurllor // Studll si cercetari de geologic, geoflslca si geografle. Geografie. -

1991. - N 33. - P. 48-53 (Acad. R. Romania).

40. The conten and dynamics of nitrogen bearing and some other biologicaly active substances In the Danube fI XXVII th. conference of the Danube countries on hydrologtcal forecastig and hydrologlcal bases of water management. -Budapest. - 1994. - Vol. 2. -P. 771-775 (Savitsky V., Chebotko K.).

Hilchevski V.K. The estimation of the influence of agrochesical means- on run-off of cheaical substances and surface water qualuty (on the example of the basin of Dnieper river).

Dissertation for Doctor of Science degree In Ceography in speciality 11.00.07 - Surface Hydrology, Water Resources, Hydrochemistry. Kiev Taras Shevchenko University, Kiev, 1996.

On the example of the basin of Dnieper river the role of agrochemical means on forming the surface water quality and rur-off of chemicals are determined. The environmental conditions of the application of agrochemical means in different physiographic zones are also evaluated. The concept and methodology of monitoring of the impact of agriculture on surface water quality are elaborated.

Хильчевский B.K. Оценка влияния агрохимических средств на сток химических веществ и качество поверхностных вод (на примере бассейна Днепра) (защищается рукопись). Диссертация на соискание ученой степени доктора географических наук по специальности 11.00.07 - гидрология суши, водные ресурсы, гидрохимия. Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев. 1996.

Определена на примере бассейна Днепра роль агрохимических средств в формировании качества поверхностных вод и стока химических веществ, а также оценены экологические условия применения агрохимических средств в различных физико-географических зонах. Разработана концепция и методология мониторинга влияния земледелия на качество поверхностных вод.

Клмчов! слова: агрох1м1чн1 засоби, добрива, х!м1чн1 ме-л1оранти, пестициди, досл1дн! водозбори. природна зона. ст1к х1м!чних речовин, як1сть води, осади ст!чних вод.