Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Оценка состояния и прогнозирование изменений геологической среды Киевской жилищно-промышленной агломерации под воздействием техногенной нагрузки (эколого-геохимический аспект)

ВАК РФ 04.00.06, Гидрогеология

Автореферат диссертации по теме "Оценка состояния и прогнозирование изменений геологической среды Киевской жилищно-промышленной агломерации под воздействием техногенной нагрузки (эколого-геохимический аспект)"

КИ1ВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ШЕН1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

„ - р. п

На правах рукопису

гьт 1яя7

ЛОТА НАТАЛ1Я ГЕОРГ11ВНА

ОЦ1НКА СТАНУ I ПРОГНОЗУВАННЯ ЗМ1Н ГЕОЛОГ1ЧНОГО СЕРЕДОВИЩА КШВСЬКОТ ЖИТЛ0В0-ПГОМИСЛ0В01 АГЛОМЕРАЦ11 П1Д ВПЛИВОМ ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ (еколого-геоххм1чний аспект)

04.00.06 - гздагеолопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття наукового ступени кандидата геологхчних наук

КИ1В - 1997

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в КиТвському ун1верситет1 1мен1 Тараса Шевченка

Науковий кер1вник - доктор геолого-м1нералог1чних наук,

професор Дробноход М.1. 0ф1ц1йн1 опоненти - доктор геолого-ьйнералоПчних наук, професор Ситншов А.Б. кандидат геолого-м!нералоПчних наук, доцент Серг1енко А.Й.

Пров1дна оргащзащя - Украшський державний шститут канералъних ресурс1в

Захист в1дбудеться "¿¿" ^ФунЛ' 1997 р. о 1Цгод. на захпдашп спещал1зовано1 вчено! ради Д.01.01.15 у Кшвському ун1версите,г1 1мен1 Тараса Шевченка (252022, м.Кшв, вул.Василыавська, 90).,

3 дисертащею можна ознайомитись у науковш б1бл1отец1 Кшвського утверситету 1мен1 Тараса Шевченка.

Автореферат роз ¿слано "Л) " 1997 р.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТ И

Актуальнз.сть проблем и. Остантми роками загострилися проблеми, пов'язан! з негативним впливом антропогенно! д1яльност1 на р1зн1 компонента довгалля. Особливо загрозливим видаеться можшшсть злачного забруднення п1д-земних вод, що використовуються для водопостачання. Тому ос-новну увагу при проведент досавджень з оц!нки стану довгалля в межах Кшвсько! житлово-промислово! агломерацИ та його прогнозування було прид1лено встановленню законом1рностей роз-подхлу 1 каграцП забруднень в кореневому прошарку 1 грунтах зони аерацП, як1 беруть участь у формувашп х!м1чного складу 1нф1льтрац1йних вод, що живлять грунтов! водоносн! горизонти.

Територ1я досл!джень характеризуемся складною геолог!ч-ною будовою, розма!ттям екзогенних геолог1чних процес!в, висо-ким р!внем техногенного впливу, що обумовило надзвичайяо складну пркродно-техкогенну геох!м1чяу обстановку.

Досв1д еколого-геолоПчних досл!джень минулих рок!в показав, що вони не забезпечен1 в необх5.дн1й м1р1 теоретичною 1 методичною базою, яка б дозволяла об'ективно ощнювати реаль-ний еколог!чний стан середовища, прогнозувати його розвиток в умовах техногенного впливу 1 розробляти обгрунтован! рекомен-дацП з його охорони та рац1онального використання. Ц1 обста-вини 1 обумовлюють актуалыцсть еколого-геолог1чних дослдаень.

Мета роботи полагав в оцпшд стану геолоПчного середовища в межах Кшвсько"! житлово-промислово! агломерацИ та прогнозуванн1 зм1н цього стану у просторово-часових координатах, а таксик у розробвд методичних рекомендацш, спрямованих на пдагацення ефективност! еколого-геолог!чних дослдаень.

- 4 -

О с а о в ж 1 завдання досл5.джень:

1. Встановити законом!рност1 просторового розшдолу зай-руднень в кореневому прошарку та грунтах вони аерацзЛ в межах Кшвсько'1 ¡китлово-прошслово! агломерацП;

2. Визначити переважаюч! фактори надходження та напрями шграцП техногенних еабруднень 1 провести 1х типхзащю;

3. Розробити способи п!двищення достов1рност1 результатов еколого-геолог1чних досл1джень, оц1нок та прогнозування стану компонент!в геолог1чяого середовища.

Фактичний матер!ал та методи дослхджень. В основу дисертац1йно! роботи покладен1 результата еколого-геолог1чних доопджень, як1 виконувалися ДГБ"П1вн1-чукргеолог1я" в межах Ки!всько1 житлово-промислово"! агломерацП протягом 1984-1994 рок1в за безпосередньою участю автора. У н1й використано близько 5 тис. анал1з1в л1тох1м1чних проб, 700 анал1з1в б1огеох1м1чних проб, 320 к1льк!сних визначень ра-д!о1зотоп1в в кореневому прошарку, грунтах зони аерацзл та рослинноот!. Дроби анал1зувалися у Центральна лабораторН ДТП "Швн1чукргеолог1я".

Польов1 роботи проводилися гг1дно з методичнимк рекомендации 1МГРЕ- одного з засновник!в еколого-геолог1чних дос-л1джень у колшшьому СРСР. Для обробки вюидних матер1ал!в були застосован! головнш чином авторськ! методдон! розробки, як! забезпечшш одержання достов1рних даних про стан геолог1ч-ного середовища, визначення к!льк1сних характеристик зШн ць-ого стану та можлив1сть його прогнозування. Математична оброб-ка даних, що використовувалися в робот1, зд1йснювалася на персональному кош'югер 1 РепИит-Б; теоретичне обгрунтування зас-тосування багатофакторного лдайного регрес!йного анал1зу 1 в1дпов1дн1 обчислення проведен! на кафедр1 кибернетики НацЛо-

нального университету 1м. Тараса Шевченка гид кергвництвом канд.мат.наук Говмаченко Н.М.

Наукова новизна роботи.

1. Проведено типзац!ю переважаючих фактор!в надходження та киграцП техногенних забруднень;

2. Вперше запропснован! нов1 принципи картограф!чного воображения стану геолопчного середовица 1 на 1х основ! по-будован1 карги, що висв1тлюють спрямован1сть 1 темпи зм1н цього стану;

3. Розроблено спос!б визначекня к!льк1сних показник!в зьани вмхсту забруднень;

4. Обгрунтовано 1 розроблено нов1 принципи графоанал1тич-но'1 обробки результата еколого-геолог!чних дослвдкень.

О с н о в н 1 положения до з а х и с т у:

1. Законом!рност! просторового розшуЦлу забруднень в ко-реневому прошарку та грунтах зони аерацИ в межах КиЗвсько! житлово-прошслово"! агломерацП визначаються природними 1 тех-ногенними умовами дано! територП;

2. Переважаюч! фактори надходження 1 напрями м1грац11 техногенних забруднень та 1х ттпзац1я;

3. Способи п!двищення достов1рност1 результаПв еколо-го-геолог1чних досл1джень, оцгнок та прогнозування стану геолог 1чного середовшца.

Практична значущ1сть роботи. Проведен! методичн! розробки дозволяють доц1льно корегувати д1юч1 в Ук-ра!н! методичн! кер1вництва з еколого-геолог!чних досл!джень, в першу чергу у аспект! п!двищення достов!рност1 результат!в опробування, а також оц!нки сучасного стану геолог!чного сере-

довица 1 прогнозування його змз.н п1д вшшвом техногенного на-вантаження. Найб1льш корионими ц1 розробки видаються для проведения еколого-геолог1чного моШторингу.

Практичне запровадження результата роботи певною м1рою зд1йснено при проведени еколого-геолоПч-них досл1джень в межах Кшвсько! ЖПА ДГП"Швн!чукргеолог1я"; да результата були використанх при уклад ант "Тимчасових мето-дичних рекомендавдй з еколого-геолог!чних досл!джень", впро-ваджених в ус1х виробничих И1дрозд1лах ДержкомгеологП Укра1ни.

Апр.обац1Я роботи. Основн! положения дисертацП допов!далися на IV Всесоюзна нарад! "Теор!я 1 практика геохл-м!чних розшук!в в сучасних умовах" (Ужгород, 1988); на Респуб-лхканськлй науково-практичн!й конференцП "Шляхи зменшення антропогенного впливу на природн! курортн! ресурси" (Одеса, 1990); на Ш Всесозн1й нарзд1 з проблем л1кв1дац!1 насл!дк!в авар!! на ЧАЕС (Зелений мис, 1992). Кр1М того, по тем! дисертацП опубл1кован1 дв1 статт1 у "Геолог1чному журнал!".

Структура 1 обсяг роботи. Дисертавдя за-гальним обсягом 171 стор., складаеться 1з "Вступу", 5 глав, "Висновк1в" 1 вм!щуе 30 рисунйв та 7 таблиць. Список викорис-тано"1 л1тератури включав 116 найменуваль.

' Наукова обробка дисертац1йних матер1ал!в виконувалася на кафедр! гХдрогеологП геолог!чного факультету НацЮнального уШверситету 1мен1 Тараса Шевченка тд науковим кер!внидтвом доктора геолого-м1нералог1чних наук, професора Дробнохода МЛ., якому автор висловлюе щиру подяку за постхину допомогу, корис-н1 поради ! п!дтримку на вс1х стад1ях п1дготовки роботи.

- 7 -

3 М I С 1 РОБОТИ

Перша глава роботи м1стить коротк1 в1домосп про природнХ умози досл!джуванох територП - про кл!матичн1, гео-морфологхчщ, ландшафтно-геох1мхчн1, г1дрогеолог!чнх умови, особливост1 геолог1чно1 будови та данх про грунтовий покрив.

У д р у г 1 й глав1 охарактеризовано сучасний стан забруднення кореневого проверку в межах Ки1всько1 житлово-про-мислово! агломерацН, особливост1 методики оЩнкй його забруднення; виавлено законсм!рност1 просторового розподхлу забруд-нення та характера особливост1 техногенних л1тсх1м1чних ано-мал!й. Розглянуто питания встановлення зв'язку аномал1й з конкретними джерелами забруднення в умовах великого промисло-вого м!ста; наведен! результати режимних спостережень за станом кореневого прошарку в межах Юйвсько! Ш1А, а таксик коротк! в 1 домоет! про рхвень радЮактивного забруднення в межах данох територП.

У т р е т 1 й глав1 роботи проаналхвовано стан сучас-них еколого-геалог1чних досл!джень в УкраШ; коротко описано особливостх реестрац1йних, оЩнювальних та прогнозних еколо-го-теодог1чних карт та методичш питания, що виникають при 1х побудовх. Охарактеризовано особливосй л1тох!м1чного опробу-вання в!дносно його глибини та схеми. Зазначено, що унхфхкац!я вимог, шр мхстяться в 1.снуючих методичних кер1вництвах, не слрияе одержанио достовхрних результатов еколого-геолог!чних досл1джень, оск1льки не враховуе розма!ття реальних природних та техногенних умов територП.

Четверга глава м1сгить аная1з основних фактор1в м!грацП техногенних забруднень. Запропонована тшпзац!я пере-важаших фактор!в ШграцП забруднень 1 розглянуто основМ фактори ц!б1 м1грацП з кореневого прошарку - ватровий перенос 1 площинний змив, винос з б1отою, винос в вону аерацП та з вдземнш потоком. Встановлено, що найютужншими факторами м!грацП забруднень з кореневого прошарку б в1тровий перенос 1 площкний змив. На основ! анализу даних режимних спостережень за бмхстом рад3.о!зотоп1в розроблено спас16 визначення показни-ка змхни вм!сту забруднень.

У п ' я т 1 й глав! розглянуто можливост! прогнозу-вання забруднення геолоПчного середовища п!д впливом техногенних факторхв. Запропонована спос1б оЩнки та прогнозування м!грацП забруднень за даними режимних спсстережень з викорис-танням багатофакторного лШйного регрес1йного анал1зу 1 впер-ше побудоваяо карти показника залежно! зм1нно! регреспшаго анализу, як1 наочно демонструють спряювал1сть та темпи вм!н вкасту забруднень протягом дослхдного периоду 1 дають змогу прогнозувати стан геолог1чного середовища. Запропоновано спо-с1б прогнозування впливу д1ючих атомних електростанвдй на геолог 1чне середовице та визначення рад1уса впливу АЕС, а такой, прогнозування зм1н забруднення кореневого прошарку рад1онукл1-дами за даними режимних спостережень. Зд1йснено прогнозування забруднення Шдземних вод рад!онукл1дами чорнобильського по-ходження.

- 9 -

ОВГРУНТУВАННЯ ОСЮВНИХ ПОЛОЖЕНЬ ДО ЗАХИСТУ 1. ЗЛКОНОМ1РНОСГI ПРОСГОРОВОГО Р03П0ДГЛУ ЗАБРУДНЕНЬ В КОРЕНЕВОМУ ПРОПАРКУ ТА ГРУНТАХ ЗОНИ АЕРАЦП В МЕЖАХ КИ1ВСЬК01 ЖИТЛ0В0-ПР0ШСЛ0В01 АГЛ0МЕРАЦ11 ВИЗНАЧАЮГЬСЯ ПРИРОДНОМ I ТЕХНОГЕННИМИ УМОВАШ ДАН01 ТЕРИТОРП.

1.1. Законом! рносИ просторового розпод!лу валких мегалхв в кореневому прошарку.

В результат! проведения досл1джень в межах Ки'!всько1 ЯЛА було встановлено р1вень забруднення територИ 1 основн! еле-менти-забруднювач1, виявлено особливост! 1х просторового роз-под!лу. Б1льша частина територИ досл1джэнь характеризувться величинами сумарного показника забруднення (СИЗ) кореневого прошарку у 1нтервал1 2-16 (слабке забруднення) 1 значениями вм1сту свинцю в1д 10 до 30 мг/кг, цинку- 30-110, м!д1- 32-100, олова- 2-4, хрому 20-40, ванадш- 15-30, никелю- 7-14, кобальту - 2,8-5,6, ртут!-0,05-0,1 мг/кг. Дравобережна частина киста в1др!зняеться б!лып високими, пор!вняно з л!вобережжям, кон-центрад!ями в кореневому прошарку переважно! б1лыаост1 забруд-нень, що обумовлюеться як б1дыпою концентрац1ею на правому берез! промислових об'ект1в та довшим часом 1х експлуатацП, так ! переважанням у склад! грунт!в суглтглстт р!зноввд!в, на в1дм!ну в1д л1вобереяося, де л1толог!чною основою грунт1в е п1ски. Виняток становить лише ртуть, вьист яко! на 50% терито-р11 л!вобережжя яеревишуе 0,1 мг/кг.

Вид1лен! д!лянки наШльш интенсивного забрудненння коре- . невого прошарку просторово зб1гаються з великими промисловими зонами. У межах м!ста було виявлено п'ягь найбхльших д!лянок забруднення грунту - Под1 дьсько-ОСодонська, Дарницька, Корчу-ватська, Шулявська та Либ1дська. Специф1ка виробництва п1дпри-

емств, що переважають на тш чи 1нтй д1лянц1 в!дображаеться у як1сному склад! л1тох1м1Чних акомал!й. Зокрема, в межах По-д1льсько-0болонсько1, Шулявсько! та Либ1дсько1 дхлянок, де пе-реважають п!дпршмства машино- та приладобудування, характер-ними забруднювачами е олово, мз.дь, свинець, хром, нжель. Дар-ницька дЛлянка, де ровм1щен1 еначн! тдприемства х1м!чно! га-луз 1 1 потужна ТЕЦ-4, характеризуется високимк концеягращями в кореневому прошарку ртути а також м1д1, олова, хрому, свин-цю, цинку, н1келю. Корчуватська д1лянка, де, окрш потужно! ТЕЦ-Б, зосереджено ряд п1дпривмств будЗДустрП, характеризуемся переважанням в склад1 аномал1й мШ, олова, цинку, свин-цю, ванад1ю, ншелю, барш та стронШю.

Найхарактерншсю особлив!стю техногенних л1тох!м1чних аномаИй е 1х багатокомпоненттсть, причому поеднання х1М1чних елемент!в у них часто не властив! природним аномал1ям. Максимальна концентраЩя забруднень спостер1гаеться в основному у 1нтервал1 глибин до 15-20, головним чином нав1ть до 10 см, шр обумовлено переважно пов1тряним шляхом надходження затруднения в кореневий прошарок в межах м1ста. Структура б1льшост1 анома-л1й зональна 1 характеризуешься поступовим зменшенням вмЮту забруднень та скороченням к1лькост1 елемент!в у склад1 анома-лП з ваддаленням вз.д джерела надходження забруднень, що виз-начаеться масою кожного елемента, який надходить у кореневий прошарок та його х1м1чшши властивостями.

Головними факторами, що обумовлюють форму техногенних аномал!й, е розташування промислових об'ект1в, переважаючий напрямок в!тру та особливост1 рельефу, як1 визначають дш таких найважлив1ших агент1в м1грацН, як в1тровий перенос 1 пло-щинний змив. Розм1ри техногенних аномалий, !х контрасттсть та елементний склад визначаються насамперед характером вироб-

ництва п!дприемств та '1х потужтстю. Зокрема, п1дприемства бу-д!ндустрП та ТЕЦ 1з значними масами пиловикид!в формують велик! за площею л1тох1м1чн1 аномал!I з пор1вняно невисокими концентрат ями забруднень (СПЗ < 100). ТЕЦ властив! значн! не лише за об'емом, але й за концентрацией забруднень викиди, а отже, 1 утворюван! ними контрастна техногетй л1тох1м1чн1 аномал!! (СПЗ > 400). Шдприемства металообробки характеризуются невеликими за масою викидами ! р1дко утворюють аломалП висо-ко1 контрастностх далеко за сво1ми межами; але концентрат 1 забруднень, зокрема важких метал1в, тут звичайко доситъ висок! (СПЗ до 500 ! вищ!).

Встановлення зв'язку техногенних л!тох1м!чних аномал!й з джерелами забруднення не викликав труднощ1в, коли п!дприемс-тво розташоване окремо в1д хнших промислових об'ект1в ! оточе-не територгею з пор1вняно низьким техногенним навантаженням, або коли спешф1ка гпдпривмства яскраво в1дображабться у склад! л1тох1м!чних аномагпй. Зокрема, аномали хрому фхксуються на територ!ях чинбарних тдпривмств - до 320 мг/кг; аномалП свинцю - вэдовж автомат1стралей, на територхях ДТП, пол1гра-ф1чних ! машнобуд!вних Шдприемств - до 1000 мг/кг. Найконт-растн1ша аномал1я цинку пов'язана з територ!ею заводу з вироб-ництва лак!в та фарб - тут його вьист сягае 4000 мг/кг. В межах п!дприемств, д!ялыпсть яких пов'язана з обробкою металу, як правило, виявляються ореоли олова, н!келю, мол1бдену ! БОЛЬфраМУ. :"•

Загалом же висок! концентращ I ц!лого ряду елемент1в (свинцю, цинку, м!д!, олова) характерт для складу техногенних аномал!й велико"! к1лькост! промислових об'ект!в найр!зноман!т-н!ших галузей, що виэначавтася !х широким застосуванням у тех-нолог1чнкх процесах. Тому в умовах великого промислового цент-

ру, коли вони впливу р1зних тдприемств перекриваються, вста-новити зв'язок л!хох1м1чних аномалш з конкретним джерелом забруднення часто бувае важко, а хкод! й неможливо.

Доовдження теш1в зм!н вм1сту важких метал!в у корене-вому прошарку 1з застосуванням багатофакторного л1н1йного рег-рес1йного анал1зу дозволили встановити, що протягом 1387-1990 рощв на балыйй частин1 досладжувано! територП переважало зменшення вм1сту забруднень, зумовлене як д1ею фактор!в м1гра-ц11, так 1 реал1защею комплексу природоохоронних заход1в.

Д1лянки, де спостер1галося зростання вмхсту важких мета-лхв в кореневому прошарку, становлять лише 25% дошйджувано! територП для олова, 30%- для свинщо, 35Х- для хрому 1 37%-для н1келю. Б1льш1сть з цих д!лянок просторово зб1гаються з територ!ями промислових зон м!ста або перебувають в межах '¿х впливу. Най1нтенсивн1ший винос б!льшост1 забруднень спостер!-гався в п!вденн1й частин! ки!вського правобережжя, в межах ле-сового плато, де е найсприятлив1ш1 умови для виявлення впливу в1трового переносу 1 плотинного змиву.

1.2. 0ообливост1 розпод!лгу еабруднень у вертикальному перер1з1.

Для оц!нки м!грацП забруднюючих речовин на глибину 1 визначення р1вня забруднення грунПв зони аерацП було засто-совано спосхб обробки даних у нашвлогарифм1чних координатах (п\С\-1 - В результат! було вид!лено три тили кривих зм!ни вмхсту заРруднюючих речовин (важких метал!в) з глибиною, як! характеризують умови IX м!грац!1 в кореневому прошарку ! грунтах зони аерацП (рис. 1).

Перший (I) тип характерний для п!щаних розр!з!в вони аерацП. Це хвиляста лШя, майже паралельна ос1 ординат, з! слабким в!дхиленням у припоЕерхнев1й частшй, що св!дчить або

про незначне техногенне навантаження, або, що б!лып iMOBipno, про досить 1нтеноивну MirpauiB в розргз!.

бг\С\ ,б/р

&i\C\ ,б/р

(п\С\ ,б/р

м -

м

м

а)

б)

в)

Рис.1. Узагальнений вигляд кривих: а) I типу; б) II типу; в) III типу.

Крива другого (II) типу звичайно характерна для зони аерац11, сформовано! суглинками та глинами за умови св1жого забруднення, або забруднення, яке пост1йно пояовлюеться в результат! надходження на поверхню земл! нових порц!й забруднюю-чих речовин. Характерною особлив!стю цих кривих е б!льш похила приповерхнева частина, яка в!добразкае умови та 1нтенсив-н!сть м!грац!1 забруднюючих речовин в зон! сезонно! зм!ни кис-лотност! кореневого прошарку грунту, що обумовлюе в!дпов!дн! властивост! !нф!дьтрац!йних вод. 3 глибиною середовище стае нейтральнгол i слаболужним. За таких умов частина розчинених забруднень випадае в осад, збагачушчи приповерхневий хнтервал зони аерацП. Глибина розвитку верхньо! частини криво! II типу залежить перш за все в!д часу, протягом якого забруднення кон-тактуе з грунтами зони аерац!!, а також в1д >:1м1чних власти-

востей забруднгаючих речовин i самих грунг1в. Найчаст1ше в умовах Киева вона сягае 1,0 м, р1дко- 1,5 м. Нижня частина криво! б1льш стр!мка в1дносно oci абсцис, i констатуе устален! сп1в-в!дношення в х!м1чному склад! 1нф1льтрац1йяих вод 1 грунтiв вони аерацП. Кутовий коеф!ц1ент н ах илу нижньо! частили криво'1 для умов Кшвсько! ЖПА на порядок менший, н1ж верхньоТ. Нижче р1вня грунтових вод вм1ст вабруднекь у грунтах р1зко зменшу-еться. Це пхдтверджуе загальну зак:оном1рн1сть масообмгну - велика KijibKicTb води в горизонт! розбавляв розчинен! в !нф!ль-трац1йних водах забруднюкт речовини i обумовлюв значно менший Ix bmict в цих грунтах.

Крива третьего (III) типу е видозм1ною криво! другого типу, коли ми маемо справу з1 старим або разовим викидом забруднюючих речовин. При цьому основна Ix частина, з доевхду робхт у Ки!вськ1й ША, може мХгрувати на глибину до 0,45 м, i лише пот1м спостер!гаеться законом1рне зменшення вм1сту з глибиною.

1.3. 0собливост1 забруднення кореневого прошарку рад!о-нуюидами чорнобильського походдення та темп1в його 3MiH.

Результати гамма-спектрометричного аная!зу проб кореневого прошарку, проведеного восени 1990 року, показали, що серед-ня щ!льн1сна активн1сть цезш-137 складала 0,84 Ku/км* MiHi-мальна та максимальна активнЮть - 0,01 i 3,0 Ku/км2 . Право-берекжя Micia забруднене значно б1льше - зокрема, . близью 60%. його територП характеризуется значениями вм1сту в кореневому прошарку грунту цез!ю-137, що перевицують 1 Ки/кмг. На л1вому берез! так1 концентрацП були виявлен! лише в окремих режимних точках на Ру.сан1вЩ 1 Березняках.

Найвищ! концентрацП цез1ю-137 зафшеовано в центральна частик! правобережхя. Гут на значшй територП значения вмхету

Сэ-137 перевищували 2 Ки/км1. Б1льш1сгь точок з максимальною активн!стю просторово тяж1е до п1двищених форм рельефу 1 до '¡х пологих схил1в, сформованих лесовидними суглинками та суп!ска-ми з високими сорбц1йними властивостями.

Кр1м цезИо-137, у кореневому прошарку на територП и. Киева було виявлено п1двищен1 концентрацП цез!ю-134, строн-ц1ю-90, цер!га-144, рутен!ю-10б.

Для досл!дкення напрюдку та темпу зм1н вм1сту рад1онукл1-д1в та 1х к1льк1сно! оц1нки були використан1 результата 4-р!ч-них режимних спостережень в межах зах1дного чорнобильського слхду. Тут, при в1дсутност1 додаткових надходжень забруднення, вккад на ЧАЕС можна вважати разовим, що дае змогу достов1рно оц1нити зм!ну вкисту за рахунск рад!оактивного розпаду та м!г-рацП.

Результате обробки матер!ал!в режимних спостережень наведен! на рис. 2-3. Гут в!дображен1 зм1ни концентрацП Сэ-137 1 Сб-134 у верхньому 5-сантиметровому 1нтервал1 кореневого. прошарку упродовж 1986-1989 рок1в. Зм1на вмЮту рад!онукл1д1в у час! в окремих точках мае 1стотно р1зний характер. Перша, най-б1льша група графШв характеризув зменшення вм1сту Сз-137 в чага з 1нтенсивнЮтю, значно балыюю за швидюсть радаоактив-ного розпаду. Друга група грайакхв в1дображае процес зменшення вм!сту Сз-137 з нгеенсившств, що б1льи-менш зб!гаеться з1 швидк1стю радЮактивного розпаду. Третя група графШв св1д-чить про значне зб!лывення вм1сту Сз-137 в кореневому прошарку протягом досл!днсго пер!оду.

Отже, в результат! мхгращйних процес!в в межах територП досл!джень на одних д!лянках в1дбуваеться винос рад!онукл!д!в, а на !ншкх - не менш штенсивне 1х накопичення. I, нарешт!, в д!лянки, де д!я процес!в м!грац!1 виявляються дуже слабо, або де винос 1 привнос збалансован!.

1986 1987 1988 1989 р1к

Рис.2. ГрафИс 8М1Н вм1сту Сз-137 в кореневому прошарку.

1986 1987 1988 1989 t, рхк

Рис.3. Граф].к 8М1н вм!сту Сз-134 в кореневому прошарку.

- 17 -

Враховуючи ту обсгавину, що в 1нтерал1 глибин 10-100 см за доийдний пер!од зм1на вм1сту рад1онуклхд!в була вельми незначна, можна д1йти висновку, шр в1дбувавться !нтенсивний механ!чний перерозпод!л рад1онукл!д!в у простор! шд впливом в Ярового переносу 1 плотинного змиву, що створюв передумови можливого самоочищения одних д!лянок, 1 в той же час накопи-чення значних концентрац1й забруднюючих речовин на 1нших.

2. ЛЕРЕВАШШ ФАКТОРИ НАДХОДЖЕННЯ ТЕХНОГЕННИХ ЗАБРУДНЕНЬ ТА IX ТШ113АД1Я. Часто еколого-геолог1чн! досл1дження виявлялися малоефек-тивиими, тому що в 1снуючих методичних вказ1вках в1дсутн1 ре-комендацН щодо урахування режиму та характеру надходження забруднень, а також компонента середовища, який п!ддаеться на-й1нтенсивн1шому техногенному впливов1. Тому в робот! препону-еться тип1зувати вказан! ознаки таким чином:

а) За режимом вшшву:

1) постигай; 2) перюдичний; 3) разовий.

б) За характером вшшву:

1) площинний; 2) лШйний; 3) точковий.

в) За станом забруднень в момент надходження:

1) тверд!; 2) р!дк!; 3) газопод!бн!.

г) За адресн!сгю надходження забруднень:

1) кореневий прошарок; 2) грунти зони аерацп; 3) надра; 4) п!дземн! води; 5) поверхнев! води. Така тип!зац1я дозволяв визначитися з особливостями надходження забруднень, обгрунтовано прогнозувати можлив!сть 1х перемещения у простор! ! обирати способа д0сл1дження, як! б давали об'ективну !нформац!ю про процес зм1н геолог!чного се-редовила. Наприклад, в межах запропоновано! тшпзацП м!ськ1 звалща б фактором затруднения, який межна квал1ф!кувати за

режимом пост!йним для грунтав гони аеращ! 1 грунтових вод 1 пер1одичним для кореневого прошарку сус!дн!х д1лянок; за характером впливу, враховуючи розшри дано! територИ- точковим; за станом забруднень- твердими речовинами; за адресшстю над-ходження забруднень - таким, що першочергово д1в на кореневий лрошарок 1 грунта вони аерацИ.

При проведена еколого-геолоПчних роб!т необх1дно врахо-вувати основн1 шляхи мхграцИ забруднень з кореневого прошар-ку, а саме:

1. в1тровий перенос 1 площинний змив;

2. винос г б1отою;

3. винос у зону аерацИ;

4. винос з пздземним потоком.

3. СПОСОВИ ШДВЩЕННЯ Д0СТ0В1РН0СТI РЕЗУЛЬТАТ 1В ЕКОЛОГО-ГЕОЛОГ1ЧНИХ Д0СЛ1ДЖЕНЬ, 0Ц1Н0К ТА ПРОГНОЗУВАННЯ СТАНУ ГЕОЛОГ1ЧН0Г0 СЕРЕДОВЩА

Недосконалшть 1снуючкх методичних керХвництв з екодо-го-геолог1чних роб1т, ун!ф1кац!я викладених у них вимог спону-кали автора до власних методичних розробок, запровадаення яких дало б змогу п1двищити достов1рность даних про стан геолог1ч-ного середовища, к1лькЮно охарактеризувати 1 прогнозувати йо-го зм!ни п1д впливом техногенного навантакення.

3.1. Еколого-геолог1чне опробування.

У рханкх методичних вказхвках рекомендован! значения гли-бини л!тох1м1чного опробування вархюють е!д 5 до 30 см без урахування часу надходження вабруднення 1 особливостей природное обстановки. Враховуючи, що св!же забруднення концентруеть-ся в перших приповерхневих сантиметрах, при р1зтй гдибшй опробування результата його будуть неоднозначниш, а це суттево ускладнюе оц1нку рхвня забруднення кореневого прошарку. Тим

бШше, що, як зазначаюся вще, в межах давих промислових районов Киева, при старому разовому або давно не поновлювано-му забрудненн1 максимальн1 концентрацП забруднюючих речовин ф!ксуються на глкбит 35-45 см. Це св1дчить про те, що проведению еколого-геолог1чних досл!джень повинн! передувати дос-л1дно-методичн1 робота, як! забезпечили б хнформацио про представницьку глибину опробування в конкретних природно-тех-ногенних умовах.

Щодо схеми опробування, то у всах методичних вказ1вках пропонуеться метод "конверта", розм1ри якого 61льш1стю з них рекомендуются 5x5 м, р1дше- 10x10 1 нав1ть 200x200 м. Для визначення впливу схеми опробування на його результата нами була проведена досл1дна робота на пол1гон1 в межах Дарницько! промислово! зони. Проби в!дбиралися за "конвертом" 100x100, 50x50, 25x25, 5x5 м. Приблизно в половин1 точок при зб1лыпенн1 "конверта" вм!ст забруднення, в даноод випадку, цинку, зрос-тав, в друг1й половши- навпаки, вгдбувалося його зменшення. Т1льки в шести пробах з 45 вм!ст залишався стаб1льним. 31 з01льшенням розм1ру "конверта" опробування в1д 5x5 до 100x100 в!дсоток в1дхилень значень вм!сту цинку в б1льшост1 точок 8б1дьшувався до 30-40%, що св1дчить на користь опробування за "конвертом" 5x5 м. Хоча суто теоретично найбхльш представниць-ким видаеться опробування в одн1й точц1.

3.2. Складання принципово нових еколого-геолог1чних карт спрямованост! та темп1в зм1н вмЛсту забруднень у просторово-часових координатах.

Анап1з даних режимних спостережень за р1внем забруднення кореневого прошарку в межах Ки1всько1 ЖПА показав, що дшти обгрунтованих висновмв в1дносно спрямованост1 та темпу зм1н вм1сту забруднень шляхом простого зютавлення карт, побудова-

них за р1з$п перходи часу, практично неможливо. Через це нами був розроблений методичний прийом, який, незважаючи на розма-5ття тенденц1й х темпхв змХн вм1сту забруднень в окреыих ре-химних точках, дозволяв оцХнити 1х к1льк1сно. Для цього був застосований багагофакторний лхнхйний регресхйний анал1з.

За результатами виконаних обчислень було побудовано кар-ти показник!в залежяо! зм1ннох регрес!йного анал!зу, що наочно демонструють к1льк1сн! характеристики напрямку 1 темпу зм1н вм!сту забруднень п!д впливом техногенного навантаження, з одного боку, х м1гращйних процесхв- з !нпюго. Значения покаэни-ка залежно! змхнно! регресхйного аяал1зу, менпа за нуль, св1д-чать про переважання процес1в виносу забруднень, б1льш1 за нуль - про IX накопичення в кореневому прошарку. За розподз.лом значень залежно! зм!нно! на картах були вщцлен1 д1лянки, що характеризуются б1льш чи менш !нтенсивним виносом або накопи-ченням забрудншчих речовин, в даному випадку, важких металхв (свинцю, олова, н1келю, хрому) протягом досл!дного пер!оду.

За допомогою цього прийому можна прогнозувати змхни р1в-ня забруднення в час!. Для цього досить використати т! ж сам1 р!вняння регресП з обчисленням вм1сту забруднення на дрогноз-ний пер!од.

3.3. 0ц1нка р!вня забруднення грунт1в зони аерацП.

Дан! опробування свердловин засв!дчшш, що найхарактерн1-вшм для бШшо! ix частини виявився розпод!л забруднень ( важких метал!в) у вертикальному перер!з!, який характеризуе крива II типу (рис. 1). Як вже зазначалося, такому розшдалов! влас-тива наявшсть двох зон, як1 р1зняться за темпом зменшення забруднень з глибиною - хнтенсивне зменшення до глибини 1,0-1,5 м ! набагато пов!льнше - у !нтервал1 в1д 1,0-1,5 м до рхвня грунтових вод. Виходячи з цього, зменшення вмхсту в гли-

¿ною в нап1влогарифм:чних координатах можна апроксимувати зома прямими, шо дозволяв описати розподгл вм1сту забруднень а кожному в1др1зку рхвнянням:

с- и

(1)

л

_ di ~ л/ '

Cil ¿i-i

В1ДСИ Ci - Ct4.efi<ü'tH\ (2)

а умови: l04, lt< í2 <(¡.,. < £< t¿+i,

^ _ tri\Ci\-ln\Ci-,\ i (3) ti-i - (i

e C¿.¡ i q - bmíct забруднення, мг/кг на глибин! ¿¿., i ¿t , м; fi - коеф1щент, що характеризуе темп зменшення вм1сту забруднення в грунтах, зони аерацП з глибиною, 1/м.

1ставлення коефщ1ент1в£ по верхньому 1нтервалу зони аерацП 0,0-1,5 м) 1 по нижньому ^тервалу, який сягав р1вня грунто-их вод, показало, що вони р1зняться на порядок.

Обробка даних опробування свердловин в нап!Блогарифм1чних хзординатах дозволила встановити, що нижче ¡1нтервалу 0,0-1,5 ©тр1в, в якому фжсуеться р1зке пад1ння вмюту забруднення з либиною, тендешдя зменшення вм!сгу збер1гавться, але темп гого значно мешгай. ШлькЮна оц1нка темпу зменшення забруд-[ень з глибиною (визначення коеф1ц!ент1в^ ) забезпечув можли-|1сть об'ективного з1ставлення результайв по сус1дн!х д!лян-ах, тобто дае мсшивхсть картування територП за умовами юртикально! м1грацП в певному 1нтервал1 грунтхв зони аера-а'1.

3.4. Спосхб назначения показника зм!ни вм1сту забруднень в кореневому пропарку за даними режимних спосгережень.

СпосЮ обробки матер1ал!в режимних спостережень за вм!с-том рад1онукл!д1в чорнобильського походження в кореневому прошарку (рис.2,3) базуеться на перетворешй залежност!, яка опи-суе закон рад!оактивного розпаду:

СП)-С0-е-*"-и1, (4)

за умов: Со = С ( 0 ) - С ( ¿0), С0> 0,

о « и < * <<*>,

деС^)- концентрад1я рад1онукл1д1в у кореневому прошарку в момент часу t, Бк(Ки)/кг ;

Со - початкова концентравдя радюнуклШв, Бк(Ки)/кг;

Л - стала розпаду, 1/р1к, Л- [п2/Тог$, де Т^-лерЮд тврозпаду. В результат! логарифмування залежност! (4) маемо:

1пС(г) = 1пС0- л^-ъ). (б)

Оск!льки С0 1 Я - числа стал!, то в уыовах радиоактивного розпаду граф1к у координатах [пСа) -t повинен апроксимуватися прямою з кутовим коеф!щентом Л .

Незважаючи на в!дносно короткочасний иер!од спостережень, по 6!лые1й груп! графШв (рис.2,3) незалежно в!д абсолютного вм1сту рад1онутЦд1в виразно простежуеться тренд зниження кон-цектращй в час1, який мае прямолШйний характер. Оайльки цей тренд при прямолШйност! апроксимацП перевищув за темпом рад1оактивний розпад Сз-137 у точках спостереження, то зв!дси можна дхйти висновку про те, що зм!на вмЮту рад1онукл!д!в п1д впливом м!гращйних процес1в Шдлягае т1й сам!й залежност1 (4), яку в цьому випадку можна записати у вигляд1:

tn.cn) = спс0-(я+<*) а-ъ). (6)

Зв1дси

сl^[-{nC(t)/C0)-Jt(t-to)] ft-to, (?)

де сС - показник зм1ни вм1сту рад1онукд1д1в в результат! Mirpa-цП, що вхдображае сйввадношення накопичення i виносу рад!о-нукл!д!в, 1/р!к.

3 урахуванням цього локазника залежтсть (4) набувае вигляду:

atj-Co-e-^^, (8)

У випадку, що розглядаеться (рис.2), показник зм1ни bmic-ту aiCs-137 у кореневому прошарку в с-ягае значения 1,342, що у 58 pasiB перевмцуе !нтексивн1сть радюактивного розпаду. Це вказуе на необх!дн!сть урахування даного фактора при прогно-зуванн! рад!ац1йного забруднення територП та розробц! заход1в и дезактивацП. Аналог!чн1 граф!ки були одержан! i для Cs-134 (рис.3), за якими об- 1,39, що в 4 рази перевищуе 1нтенсив-н!сть його радЮактивного.розпаду.

На основ! виявлених законом!рностей можна прогнозувати BMiHH рад1онукл!дного забруднення кореневого прошарку, п!дста-вивши в формулу (8) час прогнсзування. Враховуючи, що показник зм!ни BMicTy радюнуклШв у кореневому прошарку е критерием iHTeHCHBHOCTi природних м!грац!йнлх npoueciB, його величину можяа використовувати i для прогнозування 8MiH вм1сту ifflnnx забруднень, в геох1м!чному вэдношешп схожих на paflio-нукл!ди, по яких проводиться визначення d.

Використання показника зм!ни BMicry рад!ояукл!д1в сС в ва-лежност1, за допомогою яко*! зд!йснювалося прогнозування забруднення кореневого прошарку рад1онукл!дами в район! д1ючо! АЕС з урахуванням можливост1 зростання !! потужност1 за раху-нок введения в експлуатац!ю нових енергоблок!в, дозволяе одержат« !нформац1ю не про ту частину рад!онукл1да, яка затримала-

' ся в коренезому прошарку за левний пром1жок часу а про всю його к1льк1стъ, що над1йшла за цей пер!од на грунт:

Со-е-<л^]и + ДСЛ (9)

де С^ прогнозний вм!ст рад1онукд1да в кореневому прошарку,

що накопичиться за пер!од часу 4. роботи АЕС, Бк(Ки)/кг;

С0 - фоновий вм!ст рад1онукл!да до початку роботи АЕС, Бк(Ки)/кг;

N - кгхьтстъ енергоблок!в;

.Л - стала радиоактивного розпаду, 1/р1к;

оС - показник ам1ни вм1сту рад1онугаида п1д вшшвом м1гра-ЦП, 1/рхк;

дСг,- к1льк!сть рад!нукл!да, що надходить на поверхню грунту за пер!од часу аЬ, Бк(Ки)/кг.

В результат! залропоновано спосгб обчисдення величинидСк що мае важливе значения у тих випадках, коли на д1лянц! водно-час в1дбувавться 1нтенсивний привнос ! винос рад!онуклШв, 1 визначення к!лькост1 радЮактивно! речовини, що надходить на поверхно грунту, необх1дне для огцнки П можливого впливу на жив! орган!зми.

3.5. Прогнозування радхуса впливу осередюв забруднення типу атомних сташцй.

ОскАльки характерною особлив1стю формування забруднення кореневого прошарку та рослинностх навколо АЕС е законом!рне вменшення ид.дьност1 забруднення з в1ддаленням в!д станцП, то така законом!рн!сть у певних координатах дозволяв зд!йснювати прогнозування на т!й • чи 1ншхй в!дстан1 в1д АЕС в межах I! впливу, зн!маючи вих!дн1 дан1 з л!неаризованого графика.

. Автором була проведена обробка даних доотвджень забруднення рослинност! в зон! впливу Чорнобильсько! АЕС в 1984 роц!

у нал!влогарифм1чних координатах (п\СУН . Щ доавар!йн! мате-р1али в1дображають загальн1 загсоном1рност! впливу робоги АЕС на навмолишне природне оередовище (рис.4 ). Як видно, зиб1рка значень вмгсту Сз-137 розташувалась у способ, який дозволяе апроксимувати И прямо».

ш.

б/р

4,0

30 ■

2.0

о

о о

д

(9

\ А

А Оа\ . &

А

А Э

»Э Э Л

Л о ^ о О о

А- ^

Д"

О ^

А ^

\ А

5,0

¿0,0

КМ

Рис.4. Граф1к залешюст! 1п\СгК\ напрями: А гцвн!чно-сх1Дний; Ап1вн1чно-зах1дний; О п!вденно-сх1дний; <Э п1вденно-зах1дний.

Обчислення фактичного рад!уса виконане за формулою:

К -

а

(Ю)

о

де втсг рад!онукл1да в кореневому прошарку на вгдстат./^ в1д АЕС, Бк(Ки)/кг; Ср- фоновий вм1ст рад1онукл1да, Ек(Ки)/кг; а - кутовий коефащент граф1ка ¿п\С\ -К .

Таким способом мозкна обчислити 1 рад1ус прогнозного впли-ву АЕС на будь-який пер!од, зд!йснивши попередньо прогнозуван-ня вабруднення кореневого прошарку за формулою (9).

Проведен! розрахунки показали, що при тому режим! роботи ЧАЕС, який 1снував до 1984 року, на к!нець строку П експлуа-тацП рад1ус впливу на навколишне середовище склав би приблиз-но 70 км, при цьому не враховувався механ!зм переносу забруднень р!ками.

ВИСНОВКИ ГА РЕКСМЕНДАЦ11: 1. Законом1рност1 просторового розпод!лу забруднень в межах Ки!всько1 житлово-промислово! агломерацП визначаються природ-ними ! техногеннимк умовами дано! територП. Основними елемен-тами-забруднювачами кореневого прошарку тут е важк1 метали-м1дь, цинк, свинець, олово, хром. Правобережжя м!ста забрудне-не значно б1льше, пор1вняно з л!вобережжям. Дыянки максимального забруднення просторово зб!гаються з промисловими зонами. Розм1ри аноыал!й, 1х контрастн!сть ! елементний склад визначаються характером виробництва п!дприемств-джерел забруднення та 1х потужн!стю.

В кореневому прошарку м.Киева виявлено ряд рад1онукл1д1в чорнобильського походження; !х максимальний вм1ст заф1ксо-вано в центральн1й частин! правобережжя м!ста. Зм!на вм!сгу радЮнукл!д!в протягом 1987-1990 рок!в в окремих точках мае р!зний характер, що св!дчш,ь лро значний перерозпод!л забруднення- на одних д!лянках в1дбуваеться 1нтенсивний винос рад!о-

- г? -

нуклдав, на 1нших - не менш 1нтенсивне 1х накопичення.

2. Для п!двиш,ення ефективност! еколого-геолог!чних дос-л1джень запропоновано тшизувати фактори надходження забруд-нень: а) за режимом впливу; б) за характером впливу, в) за станом забруднень в момент надходження; г) за компонентом се-редовища, що п!ддаеться най1нтенсивн1шому техногенному впливо-в1. Де дозволить б1лыя об'екгивно визначати необх!дн1 методи дих досл1джень. Встановлено основн! напрями м1грацП забруднень з кореневого прошарку: в1тровий перенос 1 площинний змив, винос з б!отою, винос в зону аерацП та винос з пхдзем-ним потоком.

3. Розроблен1 способи п!двищеяня достов!рност1 результате еколого-геологхчних дослхджень та прогнозування стану геолог 1чного середовища.

3.1. При вивначети глибини л!тох1м!чного опробування необ-х!дно враховувати особливост! л1толог1чного складу кореневого прошарку 1 грунтхв зони аерацП.та тривалхсть !х контакту з забрудненням. Оптимальною схемою опробування е "конверт" роз-м1ром 5x5 м та опробування в однш точц1.

3.2. Застосування багатофакторного л1н!йного регрес!йного анал1зу при обробдх даних режимних спостережень за вм1стом забруднень в кореневому прошарку дозвсшяе встановити тенденцП змхн вм1сту забруднень, кхлькгсно 1х оцхнити 1 побудувати принципово нов1 карта еколого-геолог1чного змхсту, як! можуть використовуватися для прогнозування.

3.3. Запропонований спосЮ обробки даних опробування сверд-ловин дозволяе встановити к1льк1сн1 показники зм!ни темпов забруднення з глибиною в характерних хнтервалах - в1д 0,0 до 1,0-1,5 м 1 в1д 1,0-1,5 м до р!вня грунтових вод. Визначення коефщ1ент!в зменшення забруднення з глибиною створюе можли-

в!сть картування територП за умовами вертикально! м1грацх!.

3.4. Визначений показник зм!ни вм1сту забруднень в кореневому прошарку в результат! м1грацП (с£) дозволяе прогнозувати р!вень забруднення у час1. Застосування цього показника в залежност!, за допомогою яко! запропоновано зд1йснювати прог-нозування р1вяя забруднення кореневого прошарку в район! д!ю-чо! АЕС, дае змогу визначити весь обсяг рад!онукл!д1в, що над-ходять на грунт за досл!дний лер1од.

3.5. Залропонований сшхиб обробки результат1в досл!джень забруднення рад1онукл!дами кореневого прошарку або рослинност1 навколо АЕС дав змогу визначити рад1ус впливу АЕС на будь-який пер!од Г! роботи.

Список опубл!кованих роб1т по тем! дисертаци:

1. Особдивост! грунтових техногенних геох!м1чних аномал1й в межах велико"! житлово-промислово! агломеращ! // Тези доп. IV Всесоюзно! наради "Теор1я ! практика геох1м1чних пошук!в в сучасних умовах", Ужгород, 1988 р. - Москва: 1МГРЕ, 1988. -Т.6.- С.62.

2. Деяк1 законом!рност1 м^рацп рад!оактивних елементав в породах зони аерац!! // Тези доп. Республ!кансько1 науково-практично! конференц!'! "Шляхи зменшення антропогенного впливу на природн! курортн1 ресурси". - Одеса, 1990 р.

3. Геох!м1чш аспекти стану геолог!чного середовища Ки!в-сько! ША. - // Геолог!чний журнал. К., 1991.- N 2. С.28-38.

4. Вплив рад^нуетШв чорнобильського походження на як!сть п!дземних вод Укра!ни // Матер1али Ш Всесоюзно! варади ъ проблем л!кв1дац!Т насл1дгав аварП на Чорнобильсьтй АЕС

- м.Зелений мне, 1992 р.

5. Оц1нка мхграцП рад!онукл1д!в в районах впливу АЕС на геолог1чне середовище. //Геолог!чний журнал. К., 1992.- N 1,-С. 128-133.

Лютая Н.Г. Оценка состояния и прогнозирование изменений ^логической среды Киевской жшшщво-промышленной агломерации ад воздействием техногенной нагрузки (эколого-геохимический зпект).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геоло-меских наук по специальности 04.00.06 - гидрогеология, невский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1997.

Защищается дисертация, содержащая результаты исследований агрязнения тяжелыми металлами и радионуклидами почвенно-рас-ятельного слоя и грунтов зоны аэрации, в значительной степени иределяющих состав грунтовых вод. Установлено, что закономер-зсти пространственного распределения загрязнения определяют-з конкретными природно-техногенными условиями данной терриголи. Предложена типизация преобладающих факторов поступления эгрязнителей в почвенно-растительный слой и их миграции, вторские методические разработки направлены на повышение дос~ эверности результатов зколого-геологических исследований, ценок и прогнозирования состояния геологической среды.

Основные положения исследований отображены автором в 5 зучных публикациях.