Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Оценка новых клоновых подвоев яблони в питомникеи саду в условиях центральной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.07, Плодоводство, виноградарство

Автореферат диссертации по теме "Оценка новых клоновых подвоев яблони в питомникеи саду в условиях центральной Лесостепи Украины"

НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

^ #

Пелехатий Вадим Миколайович

УДК 634.11:631.541.11

Оцшка нових клонових пщщеп яблуш в розсаднику г саду в умовах центрального Ллсостепу УкраУни

06.01.07 - гаюд1вництво

Автореферат

дисертаци на здобуття наукового сгупеня кандидата стьськогосподарських наук

Кшв -1998

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в 1нституп садавнидтва УААН.

кандидат сшьськогосподарських наук, старший науковий сшвроШтник Чик Олександр Дмитрович, 1нститут сашивництва УААН, провщний науковий сшвробтшк

доктор сшьськогосподарських наук, члел-хореспондент АТНУ, професор Лисанюк Вжтор Григорович, Нацюнальний аграрний ушверситет, професор кафедри садшництва

кандидат сшьськогосподарських наук Воеводш Володимир Васильович, Комггет з питань садавнидтва, виноградарства та виноробно! промисловосп Украши, начальник управлшня науки

Провщна установа: Уманська сшьськогосподарська акадекпя Мппстерства АПК, кафедра плодшництва

Захист вщбудеться " 20 " листопада 1998 р. о 40 годит на зааданш спещал1зовано! вчено! ради Д26.004.04 в Нацюнальному аграрному ушверситет1 за адресою: 252041, м.Кшв-41, вул.Герош Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудитор1я 65.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютец1 Нацюнального аграрного ушверситету за адресою: 252041, м.Кш'в-41, вул.Герош Оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розкланий "/¡О " жовтня 1998 року

Науковий кершник:

Офщшш опоненти:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. Сучасш технологи вирощування яблуш передба-чають використання пршцепленого садивного матер1алу, осктьки гадщепа е дшовим засобом регулювання росту i плодоношения дерев. Досвщ ро-звитку свитого та впчизняного сад1вництва показав, що найбшьш ефек-тивним типом промислового саду е штенсивний сад на слаборослих клоно-вих гадщепах. Отже, застосування клонових шдщеп - важливий фактор ¡нтенсифкацп вирощування плод1в яблуш.

Питаниям вивчення та впровадження клонових гадщеп займалося ба-гато вчених як в УкраГга, так i за кордоном. В наций KpaÏHi проводили дослщження з клоновими шдщепами О.С.Андр1енко, Г.К.Карпенчук, П.С.Бережний, А.М.Бшик, Т.П.Гулько, О.К.Дядченко, А.Т.Коваль, ВТ.Сешн, М.ГТ.Тарасенко, 1.К.Омельченко, А.М.Татаршов та mmi вчень Ними напрацьований багатий дослщницький матер1ал. Проте серед вщо-мих гадщеп немае жодно!, котра б повюстю задовольняла bcî необхвдш ви-моги: високий вихщ саджанщв в розсаднику, сум1сшсть i3 шепленими сортами, пристосовашсть до еколопчних умов зони, забезпечення швид-коплщносп та bhcokoï продуктивности дерев. Особливо важливою е проблема шдщеп в швшчних районах краши, де юйматичш та грунтов! умови досить складш. Тому пошук i оцшка нових клонових шдщеп для яблуш е актуальиими.

Перспективним i загалом маловивченим прийомом е використання зимостшких клонових нашвкарликових та середньорослих гадщеп як штамбоутворювач1в з метою послабления росту щеплених дерев i приско-рення вступу ïx у плодоношения.

Дисертацшну роботу виконано в перюд 1992-1997 pp. у вщповщносп до плану науково-дослщних po6iT Гнституту сад1вництва УААН з проблеми 02: "Розробити сучасш штенсивш технологи розмноження i вирощування високояюсного елшюго садивного матер1алу плодових, япдних, ropixoiuiimmx та декоративних культур", роздши 01 та 02. В дослщженнях вивчалися пщщепи яблуш селекцп 1нституту сад1вництва УААН: ICI-6, 1С 1-9, IC2-4, IC2-7, IC2-9, IC5-34.

Метою дослшжень було визначення кращих гадщеп для яблуш в умо-вах центрального Лкостепу Украши шляхом вивчення в розсаднику i саду

нових клонових гадщеп селекдц 1С УААН. Для цього ставилися слщуюч! основш задачк

- вивчити приживлювашсть та р1ст саджанщв на нових клонових шдщепах 1 штамбоутворювачах при використанш зимового щеплення;

- визначити приживлювашсть заокульованих в1чок та ощнити р1ст саджанц1в на клонових шдщепах у другому гош розсадника;

- ощнити вихщ товарних саджанщв теля зимового щеплення та окул1рування на клонов1 подцепи, визначити еконошчну ефектившеть застосування нових клонових гадщеп в розсаднику;

- дослцдати архггектошку коренево! системи дерев яблуш на клонових шдщепах 1 штамбоутворювачах в саду;

- вивчити розвиток надземно1 частини дерев, визначити вплив нових клонових шдщеп [ штамбоутворювач1в на скороплщшсть та продук-тившеть дерев яблуш;

- встановити стугань морозостшкосп коренево! системи клонових тдщеп та зимостшюсть дерев, щеплених на даш подцепи;

- ощнити сумкшсть сорто-щщцепних комбжувань в розсаднику 1 саду;

- визначити вплив клонових шдщеп на ефектившеть функщонування фотосинтетичного комплексу листя щеплених рослин.

Наукова новизна робота полягае в слщуючому,

1. Вперше проведено комплексне дослщження нових клонових гадщеп для яблуш селекцп ¡нституту садавництва УААН в розсаднику \ промисло-вому саду.

2. Ощнено пщщепи за силою росту саджанщв 1 виходом 1х з одинищ плопц розсадника.

3. Встановлено вплив шдщеп 1 висоти щеплення на рют та швид-коплщшеть дерев районованих сорив яблуш в саду.

4. Визначено економ1чну ефектившеть вирощування однор1чних саджанщв яблуш на клонових пщщепах.

Практична шншеть робота. Видшено перспективш клонов! подцепи для яблуш - 1С 1-9 та 1С2-7. Вони морозостшю, забезпечують високий вихщ товарних саджанщв, сумкш з дослщжуваними сортами, позитивно впли-вають на швидкошвдшеть та продуктившеть дерев яблуш.

Реал1зац1я результата достджень. В дослщному господарств! "Новосшки" 1нституту сад!вництва УААН (Киево-Святошинський район KnïBCbKoï облает!) навеет 1997 р. закладено маточник клонових шдщеп яблуш на плопд 0,3 га, в якому представлеш hobî форми, що позитивно видшилися шд час вивчення ïx в саду i потребують швидкого розмноження. В ДГ "ДмитрЁвка" (Киево-Святошинський район) в 1997 р. на площ1 4,0 га посаджено сад яблуш на перспективних клонових пщщепах селекцп 1С УААН, де вивчаеться 63 сорто-тдщепних комбшування.

Особистий внесок здобувача. Основш результата, наведен! в дисер-тацшнш робот1, одержат здобувачем самостшно.

Апробащя робота. Основш положения дисертаци викладено: на кон-ференци хмолодих вчених "Науков1 основи ведения сшьського господарства Украйта в сучасних умовах" (Чабани, 1994 р.); науково-практичнш конфе-ренцИ "1нтенсивш технологи у сад1вництв1 Наддшстрянхцини та Передкар-паття Украши" (Чершввд, 1995 р.); шжнароднш конференци молодих вчених "Наслщки наукових гтошуюв молодих вчених-аграрнишв в умовах ре-формування АПК" (Чабани, 1996 р.); всеукрашськш конференци "1нтенсивш технолоп'1 в садавництвГ (Khïb, 1997 р.); а також на заеданиях вчено! ради 1нституту садавництва УААН (1993-1997 pp.).

За матер1алами дисертащ1 опубл1ковано 9 po6iT.

Структура та обсяг дисертаци. Дисертацшна робота складаеться ¿з вступу, 6 розд1л1в ochobhoï частини, висновыв, списку використаних дже-рел, який нараховус 253 найменування, додатк1в в кшькосп 10 штук. Основний матер1ал викладений на 119 CTopiiiKax друкованого тексту, мхетить 38 таблиць та 11 шюстрацш.

ОБ'СКТИ, МЕТОДИКА I УМОВИ ПРОВЕДЕНИЯ ДОСЛЩЖЕНЬ

Об'ектами достджень були hobî клонов1 подцепи яблуш селекци 1нституту сад!вництва УААН. Дослздження проводилися в трьох польових дослщах. В доелда № 1 вивчали picr однор1чних саджаиц1в, отриманих шляхом зимового щеплення в умовну кореневу шийку гпдщеп 54-118 (контроль), IC1-9, IC2-7, IC5-34, та в штамб (60 см) IC1-9, IC2-7. Схема садання 70 х 20 см. Дослщження проводилися в 1992-1994 pp. В доелда № 2 вивчали ргст однор1чних саджанц1в яблуш, заокульованих на пщщепи 54-

118 (контроль), IC1-6, IC1-9, IC2-4, IC2-7, IC2-9, IC5-34. Схема садання 80 х 15 см. Дослщження велися в 1993-1996 рр. Обидва дослщи проводилися на 6a3i ДГ "Новосшки" 1нституту сад1вництва УААН, Киево-Святошинський район Ки1всько1 область В дослщ № 3 вивчали вплив клонових пщщеп -54-118 (контроль), 1С 1-9, IC2-4, IC2-7, - та штамбоутворювач1в - Антошвка Звичайна (контроль), IC1-9, IC2-7, - на picr i продуктившсть дерев яблуш . Сад закладено в 1991 р. однор1чками за схемою 5 х 5 м. Дослщження проводилися в AT "Украша" Мирошвського району Кшвсько! облает! на про-тяз1 1992-1997 рр. У дослщах в розсаднику використовувались сорти Айда-ред i Рубшове Дуки, в саду - Спартан, Айдаред, Рубшове Дуки.

В основу дослщжень було покладено методику ВНД1С iM. I.B.Mi4ypiHa (1973), методику вивчення пщщеп плодових культур на УкраМ (за ред. М.В.Андр1енка, 1.П.Гулька, 1990), методику проведения польових дослщжень з плодовими культурами (П.В.Кондратенко, М.О.Бублик, 1996). В процеа дослщжень використовували польовий, лабо-раторний i статистичний методи. Кшьисть i яысть стандартних саджашцв визначали у вщпов1дност1 до вимог ОСТу 46-81-80 (1983). Характер i роз-\пщення коренево1 системи визначали методом "монол1ту" за В.А.Колесниковим (1962). Дослщження структурно-функщональних пара-метр!в листового апарату проводили за O.I. Китаевим (1988) - люмшес-центними мшроспектральними методами на лабораторному мйсроспектро-флуориметр1 СМФ-1р. Зимост1йк1сть рослин вивчали польовим, а також лабораторним методом прямого проморожування за методикою М.О.Соловйово! (1982). Сумкшсть щеплюваних компонента визначали за методикою В.А.Коровина (1979). Статистичний обробггок даних виконува-ли за Б.А.Доспеховим (1985). Економину ефектившсть вирощування яблун1 на клонових пщщепах розраховували зпдно методики 1С УААН (за ред. О.М.Шестопаля, 1992).

ДГ "Новосшки", де проводилися дослщження в розсаднику, знахо-диться в niBHiHHm частиш Центральнол1состепово1 агрогрунтово! зони. Грунт дослщних дшянок - темно-с1рий опщзолений, легкосуглинковий на карбонатах. Вм1ст гумусу в орному iiiapi - 2,0-2,3%. Кшмат пом1рно-континентальний, з вщносно м'якою зимою i теплим л!том. Метеоролопчш умови за роки дослщжень були вцшому сприятливими для перезим1вл1 зао-кульованих в1чок i росту саджанщв. При вирощуванн1 саджанщв шляхом

зимового щеплення волопсть грунту протягом вегетацн шдтримувалася поливом на piBHi 75-80% ПВ. При окушруванш саджанщ вирощувались без зрошення.

AT "Украша", де вивчалися hobî miohobî гадщепи яблуш в саду, зна-ходиться в Центр альнолкостеповш агрогрунтовш зош. Грунт дшянки -чорнозем типовий малогумусний легкосуглинковий на лес!. Bmîct гумусу в орному iuapi - 4,2-4,3%. Кшмат помгрно-контанентальтт, район належить до недостатньо волого!, тепло! агроктматично! зони. Метеоролопчш умо-ви протягом перюду дошджень були загалом сприятливими для розвитку дерев. Виключення склав 1994 piK, який був досить посушливим: протягом вегетаци випало 252 мм опадав, що на 86 мм менше вщ середньо! багатор1ч-но! норми. Це негативно вщбилося на врожа! поточного року.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСШДЖЕНЬ PICT САДЖАНЦ1В ЯБЛУШ НА КЛОНОВИХ П1ДЩЕПАХ

Вирощування саджанщв шляхом зимового щеплення. Дослщженнями встановлено, що однор1чш саджанщ яблуш на контрольнш пщцеш 54-118 в середньому за роки дослщжень мали дааметр штамбу 9,5-10,5 мм, висоту -110-123 см. Таким же розм1ром вщзначалися саджанщ на шдщега IC1-9, на IC2-7 росли штенсившше, а на IC5-34 за показниками росту поступалися контрольним. Найрозвинениш саджанщ отримано теля зимового щеплення в штамб (60 см) шдщеп 1С 1-9 та IC2-7 - збшьшення дааметру штамба вщповщно на 12-25 i 23-35%, висоти - на 36-51% по вщношенню до контролю. KpiM того, серед саджанщв на штамбоутворювачах 79-90 вщсотюв мали 6i4ni пагони в кщькосп 2,0-2,2 штуки на однш рослиш.

Вихщ стандартного садивного матер1алу в контрол1 i на пщщеш 1С 1-9 склав 55-69% вщ юлькосп висаджених щеп, або 40-49 тис. штук з 1 га. Про-те бшышсть саджанщв належали до 2-го товарного сорту. 1стотне збшьшення виходу стандартних саджанщв з одинищ плонй розсадника - на 18-33% - спостер!галося при щепленш в умовну кореневу шийку пщщепи IC2-7 у обох copiiB яблуш та на птгамбоутворювач! IC2-7 у сорту Айдаред.

Вирощування саджанщв шляхом окул1рування. Приживания висаджених у перше поле вщсадюв клонових тдщеп було високим i склало в се-

редньому за роки долщжень 90-96%. Приживлювашсть заокульованих в1чок яблуш сортов Айдаред 1 Рубшове Дуки коливалася по роках не1стотно 1 в середньому найнижчою була на гадщеш 1С2-9 - 73-75%. У решти гадщеп цей показник становив 84-91 вщсоток.

Важливим показником, що характеризуе клонов1 тдгцепи, е розм1р вирощених на них саджанщв. Д1аметр штамбу однор1чних саджанщв Айда-реду 1 Рубшового Дуки на контрольнш шдщеш 54-118 в середньому за 3 роки склав вщповщно 12,41 10,8 мм (табл.1). Коливання цього показника на пщщепах 1С1-6, 1С1-9, 1С2-4, 1С2-7 було в межах найменшо! гстотно1 р!знищ. Нектотним поршяно з контролем було також коливання висоти саджанщв на даних пщщепах: у Айдареда - 143-162 см, у Рубшового Дуки -143-154 см, хоча найбшьшою висотою, як 1 товщиною, вщзначалися сад-жанц] на 1С2-7. Найменш розвиненими були саджанщ на пщщепах 1С2-9 та 1С5-34: зменшення дааметру штамба на 14-26, висоти - на 10-19% по ввдно-шенню до контролю.

Таблиця 1

Picr однор1чних саджанщв яблуш на клонових пщщепах, середнеза 1994-1996 pp.

Айдаред Рубшове Дуки

Пщщепа Д1аметр Висота, Д1аметр Висота,

штамбу, мм см штамбу, мм см

54-118

(контроль) 12,4 146 10,8 144

1С 1-6 П,4 143 10,2 143

1С 1-9 12,8 159 10,7 154

IC2-4 11,3 146 10,8 146

IC2-7 13,0 162 11,4 154

IC2-9 9,2 119 8,6 119

IC5-34 10,1 124 9,3 129

Н1Ро5 2,16 16,9 1,43 13,3

В середньому за роки дослщжень вихщ стандартних саджанщв з одного гектару на пщщепах 54-118, IC1-9, IC2-4, IC2-7 склав у сорту Айдаред 6270 тис., у Рубшового Дуки - 61-67 тис. штук. Переважна бшышсть цих саджанщв належала до 1-го товарного сорту. Вихщ стандартних саджанщв на

шших шдщепах був íctotho нижним i склав на 1С 1-6 89%, на IC5-34 - 81-91, на IC2-9 - 68-76% пор1вняно до контролю у обох сорта.

ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ТА ПЛОДОНОШЕНИЯ ДЕРЕВ ЯБЛУН1 НА КЛОНОВИХ ШДЩЕПАХ I ШТАМБОУТВОРЮВАЧАХ В САДУ

ApxiTeKTOHiKa коренево! системи. В умовах центрального Лкостепу на чорнозехп типовому легкосуглинковому коренева система чотирир1чних дерев сорту Спартан на контрольны щдщет 54-118 сягала глибини 1,2 м, загальна довжина "и складала 550 м, маса - 598 г. Таку ж кореневу систему мають дерева на IC2-4. На гадщега 1С 1-9 коренева система е бшыл розвине-ною. Але найбшьш потужну кореневу систему мають дерева на шдщеш IC2-7: ироникнення на глибину 1,4 м, загальна довжина - 1131 м, маса - 1033 г. Разом з там у щй шдщепи великий вщсоток обростаючого коршня. Отже, IC2-7 поеднуе в coöi крапп якосгп насшнево! i клонов oï гад щеп: лотужшсть i глибоке проникнення з одного боку i мичкуватссть з ¡ншого. Корненева система дерев на штамбоутворювачах шдщеп 1С 1-9 та IC2-7 менш потужна пор!вняно з деревами, щепленими в умовну кореневу шийку цих шдщеп. Маса коршня у них менша вщповшно на 30 i 21%, загальна довжина - на 43 i 61%.

Яюршсть дерев на bcíx шдщепах, що вивчалися, е доброю. Розвиток коренево! системи дерев вцщому корелюе з розвитком ïx надземно'1 частини.

PicT надземно! частини дерев. Семщнчш дерева яблун1 на пщщеш IC2-4 за силою росту не вщр1зняються вщ контрольних - на 54-118: д1аметр штамбу 82-83 мм у Спартана i 76-79 у Рубшового Дуки, висота вщповщно 3,0 та 2,8-3,0 м (табл.2). Пщщепи 1С 1-9 та IC2-7 продукують бшыл сильний Pier дерев - збшынення д1аметру штамба на 9-12% у сорту Спартан i на 2025 у Рубшового Дуки i Айдареду. U,i дерева також мають бшылий р1чний npupicT naroHÍB, листову поверхню, висоту, об'ем та площу проекцй' крони. За даними показниками пщщепу 1С 2-4 слщ вдаести до групи натвкарли-кових, ICI-9 та IC2-7 - середньорослих.

Збьльшення висоти щеплення до 60 см на kjiohobí шдщепи дозволяе значно послабити ростов! процеси щеплених дерев. Семир1чш дерева яблуш сорту Спартан на штамбоутворювачах 1С 1-9 та IC2-7 пор1вняно Í3 щепле-

Таблиця 2

Вплив пщщеп на розшр семир1чних дерев яблуш (1997 р.)

Дiaмeтp Pi4HHË Висота Шири- Площа Об'ем

Шдщепа штамбу npnpiCT дерева, на кро- проекци крони,

мм пагошв, м ни, м крони, м3

M м*

Спа этан

54-118 (контроль 1) 83 96 3,0 2,2 3,6 9,4

1С 1-9 91 117 3,2 2,2 3,9 10,5

IC2-4 82 88 3,0 2,2 3,8 9,1

IC2-7 94 129 3,2 2,3 4,1 11,2

Антошвка Звичай-

на штамб (контроль 102 151 3,4 2,6 5,3 14,1

L) 1С 1-9 штамб 75 82 2,9 2,2 3,7 8,4

IC2-7 штамб 76 93 2,9 2,2 3,8 8,9

Рубшове Дуки

54-118 (контроль) 76 80 2,8 2,1 3,5 8,0

1С 1-9 93 122 3,2 2,3 4,1 10,9

IC2-4 79 88 3,0 2,2 3,8 9,1

IC2-7 95 119 3,3 2,4 4,6 12,5

Айдаред

54-118 (контроль) 72 65 2,7 2,1 3,3 7,4

1С 1-9 86 89 3,1 2,3 4,2 10,7

IC2-7 89 94 3,1 2,3 4,3 п,з

ними в умовну кореневу шийку цих пщщеп мають д1аметр штамбу, менший на 18-19%, р1чний npnpiCT пагошв - на 28-30, висоту - на 8, об'ем крони - на 20 вщсотюв.

Продуктившсть дерев яблуш. Дерева яблуш дослщжуваних сорто-шдщепних комбшувань зацвши на третей piK шсяя садшня в сад, за винят-ком Спартану на пщщепах 54-118, IC1-9, що зацвши на четвертий piK, i на штамбоутворювач1 Антошвка Звичайна, що зацвши лише на шостий piK теля садшня.

Дерева сортов Спартан i Рубшове Дуки на пщщепах 1С 1-9 та IC2-7 вступили в пору товарного плодоношения в середньому на один piK ранние, н1ж в контрол1 - на 54-118. Водночас дерева Спартану на штамб1 IC2-7 вступили в пору товарного плодоношения на piK ранше, шж щеплеш в умовну кореневу шийку nid гадщепи (табл. 3). Найвищою сумарною вро-жайшстю за роки дослщжень вщзначалися дерева на пщщепах 1С 1-9 та IC2-

7: у Спартана - шдповщно 57 i 75 кг з дерева проти 45 в контрога, у Рубшо-вого Дуки - 59 i 70 проти 29, у Айдареда - 43 i 65 проти 24 кг плод1в з дерева в контроль

Таблиця 3

Продуктивтсть дерев яблуш залежно вщ гадацепи

Pk вступу Сумарний Питома продуктившсть се-

в товарне урожай за мир1чних дерев, кг плод!в

Пщщепа плодоно- 1993-1997 на 1 см2 на 1 м3 на 1 м2

шения pp., кг/дер. nepepi3y об'ему ПЛ01Щ

штамба крони проекци

крони

Сп артан

54-118

(контроль 1) 6 44,9 0,51 3,0 7,6

1С 1-9 6 56,8 0,51 3,2 8,6

IC2-4 6 29,9 0,29 1,7 4,0

IC2-7 5 74,7 0,57 3,5 9,4

Антон1вка Зви-

чайна штамб

(контроль 2) 6 30,1 0,15 0,9 2,4

1С 1-9 штамб 6 48,7 0,63 3,3 7,4

IC2-7 штамб 4 64,2 0,64 3,3 7,7

HIP05 - 6,12 - - -

Руб1нове Дуки

54-118 (контроль) 5 28,9 0,21 1,2 2,8

IC1-9 4 59,1 0,21 1,3 3,5

IC2-4 6 27,2 0,18 1,0 2,4

IC2-7 4 69,9 0,29 1,7 4,5

HIP05 - 6,87 - - -

Айдаред

54-118 (контроль) 4 24,3 0,23 1,2 2,7

1С 1-9 4 42,6 0,26 1,4 3,6

IC2-7 4 65,2 0,48 2,6 7,0

HIPos - 6,49 - - -

Вищою за контроль питомою продуктившстю вщзначалися дерева яблуш на тдщега 1С 1-9 i особливо IC2-7. Водночас зафшсовано збшьшення питомо! продуктивности семир1чних дерев Спартану на штамбоутворюва-чах клонових пщщеп пор1вняно i3 щепленими в умовну кореневу шийку цих гадщеп: у IC1-9 0,63 проти 0,51, у IC2-7 0,64 проти 0,57 кг плодав, що при-падають на 1 см2 плопц nepepi3y штамба.

МОРОЗОСТШЮСТЬ КОРЕНЕВОТ СИСТЕМИ КЛОНОВИХ ПЩЩЕП

Недостатня морозосгшккггь коренево! системи бшьшосп вщомих пщщеп яблуш - основний чинник, що гальмуе 1х широке використання в багатьох регюнах кра!ни. Тому при оцшщ нових шдщеп важливо встано-вити морозостшисть IX кореневог системи.

Морозостшисть коршня клонових шдщеп яблуш дослвджувалась у зими 1993/94 [ 1994/95 рр. шляхом прямого проморожування вщсадеав у хо-

Таблидя 4

Стушнь пошкодження коршня шдщеп яблуш при заморожуванш в сташ глибокого спокою

Пщщепа Пошкодження, бал Регене-рад1я, % рослин

кора камбш деревина сердевин-ш промеш загаль-ний

Мшус 12° С

54-118 1,0 1,1 0,8 0,3 3,2 100,0

1С 1-6 2,5 2,3 1,4 0,7 6,9 42,4

1С 1-9 0,6 0,8 0,5 0,2 2,1 100,0

1С2-4 1,2 1,1 0,8 0,3 3,4 97,6

1С2-7 1,0 0,9 0,8 0,3 3,0 100,0

1С2-9 1,2 1,2 0,8 0,5 3,7 85,2

1С5-34 1,3 1,4 1,0 0,6 4,3 83,0

Мшус 14° С

54-118 2,6 2,0 1,7 1,4 7,7 25,9

1С 1-6 4,0 3,9 3,0 2,5 13,4 6,0

1С 1-9 2,4 1,9 1,5 1,3 7,1 28,2

1С2-4 2,9 2,3 1,9 1,5 8,6 20,8

1С2-7 2,7 2,2 1,6 1,3 7,8 29,0

1С2-9 3,5 3,5 2,8 2,2 12,0 12,1

1С5-34 3,3 3,0 2,5 2,0 10,8 15,6

Мшус 16° С

54-118 4,0 4,0 3,8 3,5 15,3 3,7

1С 1-6 5,0 5,0 4,5 4,4 18,9 0

1С1-9 4,0 4,0 3,7 3,3 15,0 2,0

1С2-4 4,2 4,0 4,0 3,6 15,8 0

1С2-7 4,0 4,0 3,5 3,3 14,8 2,6

1С2-9 4,5 4,5 4,3 4,0 17,3 0

1С5-34 4,4 4,5 4,2 3,7 16,8 0

лодильнш KaMepi в перний половит ачня.

Проморожування при температур! -12°С призвело до незначного пошкодження тканин корешв у тдщеп 54-118, IC1-9,1С2-4та IC2-7 (табл.4). Найбшып чутливою до uieï температури виявилась пщщепа 1С 1-6, загаль-ний бал пошкодження тканин яког склав 6,9, а регенерац1я коршня - 42 вщсотка. При температур! -14°С тканини Bcix дослщжуваних пщщеп пошкодилися значно сильнше. Найбшыпе пщмерзло коршня у 1С 1-6 - кора i камб!й практично загинули, теля висаджування в грунт вегетувало лише 6% проморожених рослин. В значнш Mipi пошкодилися також тканини корешв пщщеп IC2-9 та IC5-34. Пошкодження пщщеп 54-118, IC1-9, IC2-4, IC2-7 було менш ¿стотним - загальний бал 7-9 проти 11-13 у imirnx пщщеп. 3 числа проморожених рослин шсля висаджування вижило 21-29% (найбшыле - 1С 1-9 та IC2-7). Температуру -16°С не витримала жодна з дослщжуваних пщщеп. Дуже великого пошкодження зазнали bcî тканини корешв, особливо кора i камбш. Регенерувала лише незначна к!льк!сть рослин (2-4 %) пщщеп 54-118, 1С 1-9, IC2-7, яы до того ж вщзначалися при-гн!ченим ростом.

Отримаш результата дають можливкть визначити критичш MiHycoBi температури для коренево! системи дослщжуваних пщщеп. Для 54-118, ICI-9, IC2-4, IC2-7 це мшус 14-15°С, для IC2-9, IC5-34 - м1нус 13-14°, i для IC1-6 -MiHyc 12-13°С.

ОЦ1НКА СОРТО-П1ДЩЕПНИХ КОМБШУВАНЬ ЯБЛУШ

МЕТОДОМ МЖРОСПЕКТРАЛЬНОГО АНАЛ13У ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ ÏX ЛИСТОВОГО АПАРАТУ

Дослщженнями мшроспектральних характеристшс листыв р!зних форм шдщеп та сорто-пщщепних комб!нувань визначеш параметри функ-цюнування ïx фотосинтетичного комплексу. Знайдено вщмшносп в ефек-тивност! робота листав р1зних форм гадщеп. Пщщепа в значнш Mipi виз-начае функщонування фотосинтетичного апарату щепленого компоненту, вплив пщщепи посилюеться i3 збщьшенням висоти щеплення.

Для сорто-пщщепних комбшувань з високим ршнем швидкогиидност! та продуктивноси в]'дм!чено послабления термостабшьносп листя пор!вня-но з менш швидкоплщними та продуктивними, що може бути пов'язано i3

бшьш напруженим функщонуваняям антиоксидантно1 системи у цих рос-лин.

Встановлена р1зниця в ефективносп функцюнування фотосинтетичного комплексу листав у р1зних сорто-шдщепних комбшувань яблуш. Найбтыдий вплив на щеплеш компонента за параметрами термошдукцш-ного анал1зу флуоресценцц хлорофшу справляють шдщепи 1С2-7 та 1С 1-9, для яких структурно-функщональна оргашзащя пластидного комплексу листав щепленого сорту е найефективншою.

ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВН1СТБ ВИРОЩУВАННЯ САДЖАНЦ1В .ЯБЛУН1 НА КЛОНОВИХ ПЩЩЕПАХ

Широке застосування в практищ сад1внидтва вирощування саджанщв яблуш на клонових пщщепах мае надзвичайно важливе значения не тшьки для пщвищення ефективносп плодорозсадництва, а й галуз1 вцшому. 3 щею метою - необхадно вести пошук нових бшьш продуктивних клонових гйдщеп, яю б забезпечували високий економ1чний ефект вщ 1х використан-ня.

Дослщженнями встановлено, що при використанш шдщеп 1С1-9 для вирощування саджанщв шляхом зимового щеплення досягнуто такий же економ1Чний ефект, як 1 в контрол1 - на шдацеш 54-118. Так, по сорту Рубшове Дуки прибуток з 1 га розсадника у цих вар1антах склав 73-77 тис. грн. при р1вш рентабельное!! 188-194%. Вшщ показники ефективносп от-римано при щепленш в умовну кореневу шийку шдщепи 1С2-7 та в штамб (60 см) 1С1-9 та 1С2-7: прибуток 92-104 тис. грн., р1вень рентабельности 206218%. Вар1ант з шдщепою 1С5-34 значно поступався за ршнем економ1чно! ефективносп контролю.

При вирощуванш однор1чних саджанщв яблун1 сорту Рубшове Дуки шляхом окул!рування на контрольшй пщщеш 54-118 прибуток з 1 га розсадника в середньому за 3 роки склав 118,1 тис. грн. при р1вш рентабельности 220 вщсотмв (табл.5). Подабш дат отримано на пщщепах 1С 1-9, 1С2-4,1С2-7. Найвищий прибуток з 1 га отримано у вар1анп з 1С2-7 - 132,0 тис. грн. Потр1бно вщзначити, що при використанш шдщеп 1С 1-6 1, особливо, 1С2-9 та 1С5-34 значно знижуються показники економ1чно1 ефективносп, хоча вщлому вирощування саджанщв на даних пщщепах е достатньо при-

1 ¿шлици

Економ^чна оцшка вирощування однор1чних саджанцгв яблун! сорту Рубшове Дуки шляхом окул1рування наклонов! пщщепи, 1994-1996 рр. (за цшами 1996 р.)

Показник 54-118 (контроль) 1С1-6 1С 1-9 1С2-4 1С2-7 1С2-9 1С5-34

Вихщ стандартних саджанщв з 1 га, тис. штук в т.ч. 1 сорт 2 сорт 60,8 47,7 13,1 54.0 38.1 15,9 61,9 47,1 14,8 60,6 46,5 14,1 66,8 56,9 9,9 46,2 2,5 43,7 55,2 13,5 41,7

Виробнич1 витрати на 1 га, тис. грн. 33,9 40,5 34,6 35,4 40,0 42,0 42,7

Повна соб1вар11сть 1 тис. саджанщв, тис. грн. 0,88 1,07 0,87 0,90 0,91 1,22 1,08

Вартияъ вирощеного садивного матер1алу з 1 га, тис. грн. в т.ч. 1 сорт 2 сорт 171,9 143,1 28,8 149,4 114,4 35,0 174,0 141,4 32,6 170,5 139,5 31,0 192,5 170,7 21,8 103,5 7,4 96,1 132,0 40,3 91,7

Прибуток з 1 га розсадника, тис. грн. 118,1 91,4 120,4 115,8 132,0 47,3 72,3

Р1вень рентабельное!!, % 220 158 225 212 218 84 121

бутковим. Аналопчш даш щодо еконошчно'1' ефективносп в po3pi3i шдщеп отримано i при вирощуванш саджанщв сорту Айдаред.

ВИСНОВКИ

1. Нов1 пщщепи ICI-9,1С2-4та IC2-7 виявидись конкурентноздатними в розсаднику пор1вняно з контрольною пщщепою 54-118 як при застосу-ванш зимового щеплення, так i окул1рування. Вихщ стандартних однор1ч-них саджанщв на даних шдоцепах шсля окул1рування склав в середньому за роки досладжень по сорту Айдаред 62-70 тис. штук, по Рубшовому Дуки -61-67 тис. штук з 1 га.

2. Встановлено, що найбшьш розвинену i глибокопроникаючу кореневу систему мали чотирир1чш дерева сорту Спартан на пщщет IC2-7 (загальна довжина 1130 м, маса - 1030 г). Загальна довжина коренево! си-стеми дерев на штамбоутворювачах IC1-9 та IC2-7 на 40-60%, а маса на 2030% менпи, шж у дерев, щеллених в умовну кореневу шийку даних гадщеп. Найбшьш мичкувату кореневу систему мають шдщепи 54-118 та IC2-7.

3. PicT надземно!' частини дерев вцшому корелюе з розвитком корене-boï системи. Сширгчт дерева яблун! на шдщепах 54-118 та IC2-4 мають од-накову силу росту (д1аметр штамбу Спартана 82-83 мм, Рубшового Дуки -76-79 мм). Шдщепи 1С 1-9 та IC2-7 вщзначаються бшьш сильним ростом дерев: збшьшення диаметру штамба у сорту Спартан на 9-12%, у Рубшового Дуки i Айдереду - на 20-25%. Щ дерева також мають бшыиий р1чний npHpicr пагошв та po3Mip крони. Нопередньо шдщепу IC2-7 вщнесено до групи натвкарликових, 1С 1-9 та IC2-7 - до середньорослих.

4. Збшьшення висоти щеплення до 60 см на клонов! шдщепи IC1-9 та IC2-7 призвело до значного послабления ростових процесгв щеплених дерев. Семиргчш дерева сорту Спартан на штамбоутворювачах IC1-9 та IC2-7 лортняно Ï3 щепленими в умовну кореневу шийку цих шдщеп мають диаметр штамбу, менший на 18-19%, р1чний npHpicr пагошв - на 28-30%.

5. Дерева Спартану на контрольнш щщцет 54-118 вступили в пору товарного плодоношения на 6-й рк, Рубшового Дуки - на 5-й, Айдареду -на 4-й рис теля садшня в сад. Дерева на шдщет 1С 1-9 i особливо IC2-7 е бшьш швидкоплщними i вступають в пору товарного плодоношения в середньому на один piK ратше, шж в контроль Прискоренню швид-

коплщносп сприяло також високе щеплення сорту Спартан на IC2-7: дерева цього вар1анту вступили в товарне плодоношения на 4-й piK, а щеплеш в умовну кореневу шийку - на 5-й piK теля садання в сад.

6. Сумарний урожай дерев на пщщепах ICI-9 та IC2-7 за роки дослщжень склав: у Спартана вщповщно 57 та 75 кг проти 45 в контроле у Рубшового Дуки - 59 та 70 проти 29, у Айдареда - 43 та 65 проти 24 кг плодов з дерева в контроле Сумарний урожай дерев на штамбоутворювачах клонових пщщеп був дещо нижним, шж при щепленш в умовну кореневу шийку.

Питома продуктившсть семир1чних дерев на пщщепах 54-118 та 1С 1-9 склада у Спартана 0,51, у Рубшового Дуки i Айдареду - 0,21-0,26 кг плод1В на 1 см2 nepepi3y штамба. На гадщеш IC2-7 цей показник був вищим: у Спартана -112%, у Рубшового Дуки -138, в Айдареду - 209 % вщповщно до контролю. Широкий диапазон коливання р1знищ в питом1й продуктивносп сорта на одних i тих же пщщепах свщчить про виключно ¡ндивщуальний взаемовплив "пщщепа-пршцепа".

Зафжсовано збшылення питомо! продуктивносп дерев Спартану на штамбоутворювачах клонових пщщеп пор1вняно Í3 щепленими в умовну кореневу шийку цих пщщеп: на IC1-9 0,63 кг проти 0,51, на IC2-7 0,64 проти 0,57 кг на 1 см2 nepepi3y штамба.

7. В розсаднику i саду факта несумкносп шж дослщжуваними пщще-пами i сортами яблуш за роки дослщжень не вдопчено.

8. Визначено критичш мшусов1 температури для кореневох' системи дослщжуваних пщщеп шдацеп. Для 54-118, IC1-9, IC2-4, IC2-7 це мшус 1415° С, для IC2-9, IC5-34 - -13-14°, для IC1-6 - мшус 12°С. Отже, гадщепи 1С 1-9, IC2-4, IC2-7 вщносяться до групи високоморозоотйких, IC2-9, IC5-34 - середньоморозоспйких, а 1С 1-6 е слабоморозоспйкою шдщепою.

9. Встановлена рхзниця в ефективност! функц1онування фотосинтеч-ного комплексу лиспав для рпних сорто-шдщепних комб^нувань яблун1. Найбшьший вплив на щеплеш компонента за параметрами термошдукщй-ного анал1зу флуоресценци хлорофшу справляють шдщепи IC2-7 та 1С 1-9, для яких структурно-функщональна оргашзахця пластидного комгшексу листк1в щепленого сорту е найефектившшою. Виявлена перспектившсть методу мшроспектрального анал!зу функцюнального стану листового апара-

ту нових сорто-щдщепних комбшувань яблуш з метою даагносгики в роз-саднику ïx подалыпо! швидкоплщносп та продуктивность

10. Розрахунки економгансн ефективносп показують доцшынсть застосування в розсаднику поряд 3i стандартною шдщепою 54-118 нових клонових шдщеп яблуш IC1-9, IC2-4, IC2-7. Так, при вирощуванш шляхом окулфування одноргагах саджанщв сорту Рубшове Дуки на даних пщще-пах прибуток з 1 га розсадника склав 116-132 тис.грн. при piem рентабель-hoctî 212-225%.

11. За комплексом ознак в розсаднику i саду видшеш i рекомендують-ся для виробничо! переварки пщщепи яблуш селекцп 1нституту садавництва УААН 1С 1-9 та IC2-7, i вони ж як штамбоутворювачь

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦЙ РОБ1Т

1. Пелехатий В.М. Розвиток коренево!' системи молодих яблунь на клонових пщщепах i штамбоутворювачах II Сад.-1995.-№ 5.-С.14-15.

2. Пелехатый В.Н. Изучение новых клоновых подвоев для яблони в питомнике // Слаборослые клоновые подвои в садоводстве.- Мичуринск,-1997,- С.25-26.

3. Пелехатий В.М. Picr i скороплщшсть яблуш на клонових шдщепах та штамбоутворювачах // Садавництво,- К.: Аграрна наука,- 1997,- Вип. 45.-С. 45-49.

4. Пелехатий В.М. Морозостшшсть коренево! системи нових клонових шдщеп яблуш в умовах гавшчного Лшостепу //Садавництво.-К.: Аграрна наука, 1998.-Вип.46.-С. 168-170.

5. Китаев O.I., Пелехатий В.М. Оцшка сорто-тдщепних комбшацш яблуш за анализом функщонального стану ïx листкового апарату //Садавництво.-К.: Аграрна наука, 1998.-Вип.46.-С.174-176. (Проведет польов1 та лабораторш дослщження, написана i оформлена стаття).

6. Пелехатий В.М. Hobî клонов1 пщщепи яблуш в розсаднику // Садавництво. - К.: В-во УАННП "Фешкс", 1998. - Вип. 47. - С. 176-179.

7. Пелехатий В.М. Вплив клонових тдацеп та штамбоутворювач!в на розвиток i продуктившсть молодих дерев яблуш // Тези доп. конф. "Науков1 основи ведения сшьського господарства Украши в сучасних умовах",- Ча-бани.- 1994,-С.34.

8. Пелехатий В.М. Вирощування саджанщв яблуш методом зимового шеплення // Тези доп. конф. "1нтенсивш технологи у сад1вництв1 Наддшстрянщини та Передкарпаття Украши",- Чершвщ,- 1995,- С.75-76.

9. Пелехатий В.М. Ркт та скороплщшсть дерев яблуш при р1знш ви-сот1 щеплення на клоноы подцепи // Матер. м1жн. конф. "Наслщки науко-вих пошуюв молодих вчених-аграрншав в умовах реформування АПК",-Частина И,- Чабани,- 1996,- С. 18.

Пелехатий В.М. Оцшка нових клонових пщщеп яблуш в розсаднику 1 саду в умовах центрального Шсостепу Украши.- Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогоспо-дарських наук за спещальшстю 06.01.07 - плодавшщгво. Нащональний аг-рарний ушверситет. Кшв, 1998.

Дисертащю присвячено вивченню нових клонових пщщеп яблуш в розсаднику 1 молодому саду. Дано оцшку шдщепам за виходом саджанщв, встановлено економ1чну ефектившсть застосування. пщщеп у розсаднику. Визначено стушнь морозостшкосп коренево1 системи клонових пщщеп. Вивчений вплив нових шдщеп на рют коренево! та надземно! частин дерев яблуш, на 1х швидкоплщшсть та продуктившсгь. Виявлено, що при збшьшенш висоти щеплення до 60 см на клонов! шдацепи послаблюеться р1ст дерев, прискорюеться вступ 1х в плодоношения, збшьшуеться питома продуктившсть.

За комплексом ознак в розсаднику та саду видтеш I рекомендуються для виробничо1 перев1рки щдщепи яблуш селекци 1нституту сад1вництва УААН 1С 1-9 та 1С2-7,1 вони ж як штамбоутворювачь

Ключов1 слова: яблуня, клонов1 шдацепи, штамбоутворювач1, розсад-ник, сад.

Пелехатый В.Н. Оценка новых клоновых подвоев яблони в питомнике и саду в условиях центральной Лесостепи Украины,- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 - плодоводство. Национальный аграрный университет. Киев, 1998.

Диссертация посвящена изучению новых клоновых подвоев яблони в питомнике и молодом саду. Дана оценка подвоям по выходу саженцев, установлена экономическая эффективность применения подвоев в питом-

нике. Определена степень морозоустойчивости корневой системы клоновых подвоев. Изучено влияние новых подвоев на рост корневой и надземной частей деревьев яблони, на их скороплодность и продуктивность. Обнаружено, что при увеличении высоты прививки до 60 см на клоновые подвои ослабляется рост деревьев, ускоряется их вступление в плодоношение, увеличивается удельная продуктивность.

По комплексу признаков в питомнике и саду выделены и рекомендуются для производственной проверки подвои яблони селекции Института садоводства УААН 1С 1-9 и IC2-7, и они же как штамбообразователи.

Ключевые слова: яблоня, клоновые подвои, штамбообразователи, питомник, сад.

Pelechaty V.M. - The estimation of the new clonal rootstocks of an appletree in the nursery and in the orchard on the condition of the Central Forest Steppe of Ukraine. - Manuscript.

The thesis submitted for a candidates degree (PH.D) of agricultural sciences on the speciality - 06.01.07 - fruit growing. National Agrarian University, Kiev, 1998.

The dissertation devoded to the researches of a new clonal rootstocks of an apple-tree in an nursery and in an young orchard. An evaluation was made to the rootstocks according to the exits of the seedlings. An estimation was conducted on the economical effectiveness of the usage of the rootstocks in the nursery. The degree of the frostresistance of the root system of the clonal rootstocks was determened. The enfluence of new rootstocks on the growth of the root and above-ground parts of the apple-trees, on their early maturity and productivity was learned. It was found out that under the increasing of the height of the rootstocks up to 60 cm on the clonal rootstock, the growth of the trees is reduced the entering them into the stage of the fruit producing is hastened, their propotional productivity is increasing.

By the complex of indication in the nursery and orchard are picked out and recommended for the industrial testing the rootstocks of the apple-tree of the Institute of Horticulture UAAS's selection, 1С 1-9 and IC2-7, they also are trunk formulation.

The key words: apple-tree, clonal rootstocks, trunk formulation, nursery, orchard.