Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Оценка и оптимизация умственной и физической работоспособности студенток средствами ритмической гимнастики

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Оценка и оптимизация умственной и физической работоспособности студенток средствами ритмической гимнастики"

ЛЬВІВ/ОДСИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКА

і*

#

А* - 0

ДУЛІБА Ольга Богданівна

УДК 612.825.8:612.745.1:731.732

ОЦІНКА ІОПТИМІЗАЩЯ РОЗУМОВОЇ І ФІЗИЧНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ СТУДЕНТОК ЗАСОБАМИ РИТМІЧНОЇ ГІМНАСТИКИ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Львів - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фізичного виховання і здоров’я, лікувальної фізичної культури та спортивної медицини Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, заслужений

працівник фізичної культури і спорту України Магльованнй Анатолій Васильович,

Львівський державний медичний університет ім. Д. Галицького, завідувач кафедри фізичного виховання і здоров’я, лікувальної фізичної культури та спортивної медицини

Офіційні опоненти доктор біологічних наук, професор Макаренко Микола Васильович,

Інститут фізіології імені О.О.Богомольця НАН України, провідний науковий співробітник відділу фізіології головного мозку

доктор біологічних наук, професор Ільницький Володимир Іванович,

Тернопільська медична академія, завідувач кафедри фізичного виховання і здоров’я, лікувальної фізичної культури та спортивної медицини

Провідна установа: Національний медичний університет

імені О.О.Богомольця Міністерства охорони здоров’я Україшї, м. Київ

Захист відбудеться “ 0 ” 2000 р. о годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 35.051.14 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Грушевського, 4, біологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, ауд. № 333.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 17.

Автореферат розісланий “ ” $> 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема ; збереження та зміцнення здоров’я, розумової та фізичної працездатності в умовах впливу негативних екологічних факторів на імунітет, адаптаційні можливості та репродуктивну функцію студенток привертає увагу науковців у зв’язку із значною інтенсифікацією навчального процесу, збільшенням інформації, необхідної для майбутньої професії, та зменшенням об’єм}' фізичних навантажень у закладах освіти (Радзієвський О.Р.,1987; Шахліна Л.Г.,1986, 1987; Свешнікова Н.В.,1988; Магльований А.В.,1993 і ін.). Відомо, що під впливом раціональних занять фізичним вихованням та спортом покращуються адаптаційні можливості організму, складові киснево-транспортних систем, імунітету, гормонального балансу, вегетативної кардіорегуляції (Меєрсон Ф.З., 1988; Амосов М.М., 1989; Сафронова Г.Б., 1996; Віру А.А., 1982-1998; Белова ЛА.,1998 і ін.). Разом з там, вплив фізичних навантажень на фізичну і розумову працездатність, вегетативну кардіорегуляцію і взаємозв’язки їх параметрів в різні фази оваріально-менструального циклу, особливо у найбільш складну овуляторну фазу, вивчено недостатньо. Знання цих питань дозволить науково обгрунтувати рекомендації щодо застосування ритмічної гімнастики для корекції функціонального стану серцево-судинної системи організму, рівня фізичної і розумової працездатності студенток в різні фази оваріально-менструального циклу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною наукової теми кафедри фізвиховання і здоров’я, лікувальної фізкультури та спортивної медицини “Форми і методи комплексного контролю розумової і фізичної працездатності студентів медиків, які займаються різними видами фізичних вправ”, № держреєстрації Ш. 39.00.0001.86.92.

Мета і задачі дослідження. Вивчити фізичну та розумову працездатність, функціональний стан серцево-судинної системи, ‘іх взаємозв'язок у студенток, які займались ритмічною гімнастикою, в різні періоди навчального року та в різні фази оваріально-менструального циклу.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1.Вивчити рівень фізичної та розумової працездатності, параметрів серцево-судинної системи студенток, які займались ритмічною гімнастикою в різні періоди навчання та в різні фази оваріально-менструального циклу.

2.Визначити взаємозв’язок показників фізичної та розумової працездатності, параметрів серцево-судинної системи студенток, які займались ритмічною гімнастикою, в різні фази оваріально-менструального циклу.

3.Обгрунтувати рекомендації щодо корекції рівня фізичної та розумової працездатності і функціонального стану серцево-судинної системи засобами ритмічної гімнастики з врахуванням фаз оваріально-менструального циклу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне дослідження рівня фізичної та розумової працездатності, функціонального стану серцево-судинної системи студенток, які займались ритмічною гімнастикою, в різні фази оваріально-менструального циклу. Виявлено, що у студенток, які займались ритмічною гімнастикою рівень фізичної та розумової працездатності в різні періоди навчального року вірогідно вище ніж у студенток, які займались лише за програмою з фізичного виховання. У студенток, які регулярно займались ритмічною гімнастикою, в період оваріально-менструального циклу відбуваються зміни фізичної та розумової працездатності, що особливо проявляється в Ш фазі ОМЦ у зниженні рівня фізичної працездатності, погіршенні розумової працездатності до фізичного навантаження та покращенні її після нього.

Встановлено, що в період НІ фази оваріально-менструального циклу, відбувається посилення симпатикотонічного впливу на серце, що проявляється в зменшенні максимального значення кардіоінтервалів і розмаху варіативності, збільшенні індексу напруження вегетативних систем, зменшенні рівня фізичної та розумової працездатності, посиленні внутрішньосистемних та міжсистемних взаємозв’язків. : ;

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено, що нижчий рівень фізичної працездатності в Ш фазі оваріально-менструального циклу у студенток, які займались ритмічною гімнастикою, компенсувався зростанням кількості і щільності вірогідних коефіцієнтів кореляції з параметрами функціонального стану серцево-судинної системи.

Для попередження перевтоми і негативного впливу на гормональні функції організму рекомендується знизити в Ш фазі оваріально-менструального циклу, об’єм і інтенсивність фізичних навантажень.

Особистий внесок здобувача полягає в аналізі актуальності та ступеня вивчення проблеми, в формуванні мети та завдань дослідження (разом з науковим керівником), обгрунтуванні та виборі методик дослідження, проведенні комплексних досліджень. Автор провела аналіз та обробку отриманих результатів, їх узагальнення, сформулювала висновки та впровадила їх у практику.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на І-ІП Всеукраїнських конференціях (Львів, 1994 -1996) та на І Міжнародній науково-практичній конференції (Львів, 1997) “Роль фізичної культури в здоровому способі життя”, Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний Олімпійський спорт” (Київ, 1997), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Студентський фізкультурно-спортивний рух в Україні на порозі XXI століття” (Київ, 1998), на Міжнародному симпозіумі “Фізична підготовленість і здоров’я населення” (Одеса, 1998), на

з

Всеукраїнській конференції “Медичні проблеми фізичної культури і спорту: досвід, сучасні напрямки та перспективи” (Дніпропетровськ, 1999).

Публікації. За матеріалами дисертації автором та за його участю опубліковано 11 наукових праць, з них 3 статті у фахових журналах.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 151 сторінці машинописного тексту і складається із 6 розділів, в яких викладено огляд літератури, описані методи та організація досліджень, результати власних досліджень, обговорення результатів, висновки, список використаної літератури, який включає 242 джерела. Робота ілюстрована 33 таблицями та 10 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідзгеяпя

В дисертації узагальнені та проаналізовані дані про особливості функцій жіночого організму в залежності від фаз оваріально-менструального циклу (ОМЦ) і роль рухової активності в їх покращенні, особливості функціонального стану жінок-спортсменок і неспортсменок. Дана характеристика морфо-функціональних показників в різні фази оваріально-менструального цикл}', взаємозв’язку розумової та фізичної працездатності жінок під впливом занять спортом і фізичним вихованням.

Дослідження проведено протягом 1994-1996 p.p. Обстежено 75 практично здорових студенток І-П курсів Львівського державного медичного університету і державного університету “Львівська Політехніка”, які були розподілені на дві групи: які займались фізичним вихованням (27 осіб -1 група) та які займались ритмічною гімнастикою (48 осіб - П група). Дослідження проводили в осінній та зимовий періоди навчального року і в різні фази оваріально-менструального циклу (I-V) в зимовому періоді навчання (до велоергометричного навантаження (ВЕМ), відразу після “відмови” і через 10 хвилин відновного періоду).

Фізичну працездатність визначали за допомогою велоергометричного тесту PWC-170 (Astrand Р-О.,1952, Карпман В.Л і співавт.,1974), модифікованого А.В.Магльованим (1988), де зростаюче навантаження на велоергометрі виконували “до відмови”. Перша сходинка - 0,45 вт/кГ/хв - при швидкості педалювання - 60 об/хв протягом 3-х хв. Другу і наступні сходинки підвищували на 0,45 вт/кг, кожні 3 хв без зупинки з реєстрацією частоти серцевих скорочень (ЧСС). Фізичну працездатність (ФП) і максимальне поглинання кисню (МІЖ) розраховували за допомогою формули Карпмана В.Л та співавт. (1978).

Для оцінки рівня розумової працездатності (РП), ми обрали найбільш об’єктивні, стабільні, коректні тести, які використовуються в комплексних дослідженнях. Швидкість переробки зорової інформації (ІППЗІ) визначали за методикою Зикова М.Б. (1986). Обстежуваним пропонували бланк з кільцями

Ландольта. За формулами розраховували показник ШПЗІ та його вивідні: коефіцієнт точності (КТ), коефіцієнт продуктивності (КП). Розраховували час аналізу одного знаку (ЧАОЗ) (Магльований А.В.,1988). Визначали час рішення задач (ЧРЗ) (множення двозначних чисел на однозначні) і враховували кількість помилок. Визначали оперативну пам’ять: називали 10 слів, які треба було відтворити відразу після їх переліку (Войтенко В.П.,1991).

В зв’язку з тим, що в системі киснево-транспортного забезпечення фізичної працездатності основною лімітуючою ланкою є серцевий викид, або хвилинний об’єм крові (ХОК), ми приділили увагу наступним параметрам діяльності серцево-судинної системи: максимальному та мінімальному

артеріальному тиску (МхАТ і МпАТ), пульсовому тиску (РТ), систолічному об’єму (СО), хвилинному об’єму крові (ХОК), периферійному судинному опору (ПСО), біоелектричним процесам в серці - електрокардіограмі (ЕКГ); скоротливим процесам серця - сейсмокардіограмі (СКГ); вегетативній кардіорегуляції - варіаційній пульсограмі та аутокорелограмі (ВПГ, АКТ), відносному об’єму серця (ІЩ\У) і максимальному серцевому викиду (МхС>8).

На ЕКГ аналізували амплітуду зубців Р, О, И, Б, Т, положення сегменту 8Т, інтервал Р-О. комплекс 0К§, сегмент 0-Т. кнпдіоцикл Р.-Р., систолічний показник (СП), індекси Соколова-Лайона. При аналізі СКГ розраховували: тривалість серцевого циклу, амплітуду І і П СКГ комплексів (ЬАі і її Аз), їх співвідношення (КЬ= ЬАі/ її А;) - амплітудний коефіцієнт, тривалість І, П СКГ комплексів (іАі і і їїАД їх часовий коефіцієнт (КмАїЛАг) (Белова Л.А. і співавт., 1988). За допомогою ЕОМ ЕС-1033 розраховували 100 СКГ, статисгичні показники 100 кардіоінтервалів ВПГ (X; ±а; У%; ±т), знаходили МхІШ, МпШІ, ДКРх, Мо, АМо, Ш (Баевський Р.М.,1935).

Фазу оваріально-менструального циклу визначали методом вимірювання базальної температури та оцінкою типу кристалізації слизу з носа (Шахліна Л.Г.,1986,1997). Тривалість ОМЦ складала 27 + 2,3 доби.

Дослідження проведено за наступною схемою: після відпочинку в положенні лежачи до і через 10 хв після тесту вимірювали артеріальний тиск (АТ), реєстрували ЕКГ. До, після “відмови” від ВЕМ-навантаження та через 10 хв відновного періоду в положенні сидячи на велоергометрі, реєстрували 100 кардіоциклів СКГ на електрокардіографі “Салют” за допомогою сейсмодатчика -5А 2893234 СО №902, який фіксували на середині грудини (Музикантова С.Ф.,1983.), проводили тестування рівня розумової працездатності.

У всіх дослідженнях застосовані наступні прилади: велоергометр ВЕ-02, електрокардіограф “Салют”, сейсмокардіографічний датчик, сфігмоманометр, секундомір. Проводили розрахунки показників, статистичну обробку рядів (X; ±ст; У%; ±т), визначення вірогідності розбіжностей (р і І),

кореляційних взаємозв’язків за Спірменом. Математична обробка виконана на ЕОМ ЕС-1033. Всього обчислено 8005 показників первинної інформації, розраховано 23800 коефіцієнтів ауто- і кроскореляції.

Результати досліджень та їх обговорення

Характеристика рівня фізичної працездатності студенток. За даними велоергометричного тесту Р\УС-170 студентки, які займались фізичним вихованням (І група) і студентки, які займались ритмічною гімнастикою (П група) вірогідно відрізнялись за рівнем фізичної працездатності та інших досліджуваних показників (табл.1). Студентки І групи в осінньому періоді навчання (ОПН) мали низький рівень фізичної працездатності, який вірогідно знизився у зимовому періоді навчання (ЗПН), вірогідно нижчий рівень МПК, та суми роботи до “відмови” (3862,0±121,7 кГм), ніж у студенток II групи (4660,8±109,5 кГм).

. Таблиця 1

Характеристика фізичної та аеробної працездатності студенток в різні періоди навчання (Х±т)

Показники Осінній період Зимовий період

навчання навчання

І група 11 група І група 11 групз

Фізична працездатність при пульсі 468,1 644,0 430,6 881,2

170 уд/хв, кГм/хв ±25,1 ±22,8 ± 11,8 +43,4

Максимальне поглинання кисню, 2099,6 2526,8 2017,5 2737,9

мл/хв ±204,3 ±172,6 ±122,7 ±73,8

Частота серцевих скорочень 76,6 77.8 77,6 80,1

до тесту, уд/хв ±3,6 ±4,1 ±3.3 ±3.9

Частота серцевих скорочень 142Д 132,3 х 150,5 128,8 *

після І сходинки, уд/хв ±7,3 ±5,1 ±8,7 ±4,6

Частота серцевих скорочень 192,8 154,21401 179,1 “ 172,1х*

після 11 сходинки, уд/хв ±3,1 ±4,8 ±6,6 ±7,1

Частота серцевих скорочень через 10 107,1 95,4х 97,1“ 85,3 х’хх

хв після тесту, уд/хв ±5,3 ±4,1 ±4,0 ±3,0

Примітки: х - вірогідні розбіжності між групами; хх - вірогідні розбіжності між періодами року.

Виявлено вірогідні розбіжності в П групі між періодами навчання при аналізі реакції частоти серцевих скорочень (ЧСС) на велоергометричне навантаження: вірогідно меншими в П групі були показники максимальної ЧСС після П сходинки велоергометричного навантаження в ОПН (табл. 1). Через 10 хв. в ЗПН після тесту ЧСС у студенток П групи досягла вихідного рівня, що вказує на більші функціональні резерви їх організму.

Характеристика рівня розумової працездатності студенток. У

студенток П групи в осінньому періоді навчання (ОПН) до тесту були вірогідно кращими ЧРЗ та кількість помилок (табл.2), швидкість переробки зорової інформації розрізнялась, але невірогідно.

, Таблиця 2

Характеристика розумової працездатності студенток в різні періоди навчання (Х±ш)

Гру- пи Показники До тесту Ступінь навантаження під час тесту І І П Ш Після “відмови” Через 10 хв

Осінній період навчання

І Час рішення задач,с 21,90 ±0.89 23,60 ±0.29 23,41 ±0.32 17,80 ±1.16 17,40х** +0.98

КІЛЬКІСТЬ ПОМИЛОК.ОД 1,75 ±0,03 1,20их ±0,02 0.75жс' ±0,03 123х.«х ±0,02 0,73*** ±0,15

Швидкість переробки зорової інформації,біт/с 3,03 ±0,97 3,10 ±0,22 3,79 ххх ±0.21

П Час рішення задач,с 18,40* ±0,99 15,80х ±1,89 17,10х ±1,35 10,70*** ±0,47 12,ЗО*-*** ±0,45 15,30ххх ±1.34

Кількість помилок,од 1,37х ±0.02 0,94”“ ±0 01 0,40!уо°' ±0,01 1,66м01 +0.02 0,74 ±0.01 озз*** +п гу>

Швидкість переробки зорової інформації,біт/с 3.10 ±0.15 334 ±0,13 3,90*** ±0,24

Зимовий період навчання

І Час рішення задач,с 18,90“ ±1,23 19,60й ±1,56 27,23”“ ±1,63 22,22 ххх ±0,78 19,90 ±1.24

Кількість помилок,од 0.79м ±0,03 0,81х* ±0,035 1,27*“ ±0,01 0,54 х** ±0,01 172 ххх ±0,01

Швидкість переробки зорової інформації,біт/с 3,21 ±0,19 2,82 ±0,17 3,40 ±0,29

П Час рішення задачх 15,50х ±1,12 12,00х ±иі 12,30х ±0,97 9, го*** ±1,36 10,8х ±1,23 10,40* ±1,61***

Кількість помилок,од 1.00” ±0,12 0,40“ ±0,02 0,20х* ±0,01 0,14*-ххх ±0,02 0,40*** ±0,04 одо*-*** ±0,09

Швидкість переробки зорової інформації,біт/с 3,62х* ±0,11 3,80 *** ±0,20 3,67 ±0,23

Примітки: х - вірогідні розбіжності між групами; хх - вірогідні розбіжності між періодами року; ххх - вірогідні розбіжності на етапах тесту з показниками до тесту.

Відразу після "відмови" від роботи в ОПН швидкісні показники розумової працездатності дещо покращились, але невірогідно (табл.2). В зимовому періоді навчання (ЗПН) після “відмови” від навантаження виявлено вірогідні розбіжності (р<0,05), як між групами, так і між періодами. Після “відмови” від роботи ШПЗІ і ЧРЗ в І групі погіршились, а в П групі -покращились. Показник кількості помилок в П групі був також вірогідно

кращим. Порівняння з показниками розумових операцій до тесту в П групі, з високим рівнем фізичної працездатності показало, що вони вірогідно кращі.

Черех 10 хв відновного періоду (табл. 2) у студенток І групи в ОПН покращувались швидкісні операції, а в ЗПН -час рішення задач і кількість помилок погіршились а ШПЗІ зросла, але невірогідно. У студенток П групи, з високим рівнем фізичної працездатності восени ШПЗІ стабілізувалась на середньому рівні, а час ріщення задач та показник кількості помилок вірогідно покращились, як відносно показників до тесту так і у порівняні з показниками І групи. Таким чином, можно зробити заключения, що на всіх етепах тесту показники розумових операцій у студенток П групи, які займались ритмічною гімнастикою були кращими, ніж в І групі, але не завжди вірогідно (табл. 2). У З ПК найкоротші показники ЧРЗ у студенток II групи спостерігались під час останніх етапів тесту і при відновленні. Так само значно скорочувались показники кількості помилок. Ефект зберігався і через 10 хв після “відмови”.

Як видно, показники розумових операцій не тільки були кращими у студенток з високим рівнем ФП до тесту, але і в більшій мірі вони покращувались під впливом фізичного навантаження і залишались вірогідно кращими через 10 хв після тесту. Це вказує на позитивний вплив моторного збудження на розумову працездатність студенток П групи, які займались ритмічною гімнастикою.

Характеристика ставу кардіорегуляції студенток за даними варіаційної пульсограми. За даними параметрів варіаційної пульсограми (ВПГ) в стані спокою, після “відмови” і через 10 хв відпочинку, більш адаптованою до ВЕМ навантаження була вегетативна регуляція серцевого ритму у студенток П групи; це особливо спостерігалось в ЗПН: у них були більші величини максимального кардіоциклу 0 група - 0,85 ±0,05с; П група - 0,79 ±0,04с) більший розмах варіативності кардіоциклів (І група - 0,23 ± 0,03с; П група - 0,31 ± 0,08с), більша Мо, менша АМо, нижче індекс напруження (Ш) (І група - 71,84 ± 8,40од.; II група - 46,80 + 4,90од.). Через 10 хв після тесту у студенток П групи були вірогідно нижчими ЧСС в ОПН і ЗПН, амплітуда моди (АМо) і Ш. Це засвідчило, що у студенток, які займались ритмічною гімнастикою, серцево-судинна система вірогідно краще адаптована до фізичних навантажень.

Характеристика рівня фізичної працездатності суденток у різні фази оваріально-менструального циклу. Вищого рівня фізичної працездатності студентки П групи досягли у II фазі ОМЦ (табл.З). Середній рівень відмічено у І фазу ОМЦ. Сама низька фізична працездатність зареєстрована в НІ овуляторній фазі. В У фазі ОМЦ фізична працездатність збільшилась до рівня І фази. Це відповідає даним літератури (Радзієвський О.Р.,1987, Шахліна Л.Г., 1986), згідно яким в ПІ фазі ОМЦ спостерігається найнижчий рівень фізичної працездатності. П фаза вважається найефективнішою щодо розвитку аеробних можливостей організму жінок.

Таблиця З

Характеристика фізичної та аеробної працездатності студенток II групи у різні фази оваріально-менструального циклу (X ± ш)

Показники , Фази оваріально-менструального циклу

І П ПІ ІУ У

Фізична працездатність при пульсі 170 уд/хв, кГм/хв 881,15 ±43,43 1024,67х! ±65,55 740,00ХЦІ ±15,20 749,60 ±24.92 875,60ХПІ ±37,14

Максимально поглинання кисню, мл/хв 2737,96 ±73,83 2980,94х ±111,44 2498,08ХП ±25,84 2514,33 ±42,36 2728,5ХІП ±63,14

Частота серцевих скорочень до тесту, уд/хв 80,40 ±1,66 75,22ХІ ±1,08 74,67х ±0.69 вІ.вв’ЧП ±1,92 84,00ХІІІ ±1.71

Частота серцевих скорочень після І сходинкн.уд/хв 118,40 ±2,05 117,56 , ±1.47 - 127,33х! ±1,48 122,88ХІ ±2,06 111,80ХПІ ±2,63

Частота серцевих скорочень після П сходинки, уд/хв 148,80 ±1.92 144,22 ±2,53 156,501 ±1,46 155,75 ±1.36 143,0*111 ±2,44

Частота серцевих скорочень після ПІ сходинки, уд/хв 177,80 ±1,77 182,33 ±6.50 182,86 ±0,69 176,13 ±1,49 173,4ХПІ ±1,50

Частота серцевих скорочень через 10 хв після тесту, уд/хв 85,74 ±1,08 81,28 ±1,36 89,85 і ±1,71 86,74 ±1,66 88,17 ±1.46

примітка, х - вірогідні розбіжності з попередньою фазою.

, : В IV і V фазах відмічено поступове збільшення ФП, що є основою

подальшого розвитку аеробної працездатності жінок. В І фазі оваріально-менструального циклу, у студенток, до тесту ЧСС (табл.З) знаходилась в “робочій зоні”. В П і Ш фазах ЧСС була нижчою. В IV і V фазах ЧСС підвищилась. Під час виконання ВЕМ-навантаження встановлена вірогідна різниця в значеннях ЧСС. В Ш фазі ОМЦ спостерігається підвищення ЧСС на аеробне навантаження, після І і II сходинок.

Характеристика розумової працездатності студенток у різні фази оваріально-менструального циклу. Швидкість переробки зорової інформації, час рішення задач і показник кількості помилок до тесту були нижчими в І і Ш фазах оваріально-менструального циклу (табл.4). В П, ІУ і V фазах воші були кращими. Зміна показників короткотермінової пам’яті була невірогідною. Таким ином, нами виявлена синхронна, але кошрфазна динаміка переробки зорової і числової інформації. Характеристика рівня РП студенток П групи в різні фази оваріально-менструального циклу, відразу після “відмови” (табл.4) показала, що переробка зорової інформації краще відбувалась в Ш овуляторну фазу. З цим співпадала динаміка показників часу рішення задач та кількості помилок. Показник короткотермінової пам’яті також виявився вірогідно кращим в Ш фазі.

З даних таблиці 4 видно, що відразу після тесту “до відмови”, показники розумових операцій покращуються в Ш фазі ОМЦ (р < 0,05). З

цього витікає висновок, що в умовах фізичної втоми відбувалось вірогідне покращення швидкості переробки зорової та числової інформації, короткотермінової пам’яті в Ш фазі ОМЦ та зменьшення кількості помилок в Ш і ГУ фазах.

Таблиця 4

Характеристика розумової працездатності студенток II групи в різні фази оваріально-менструального циклу (X ±т)

Фази оваріально-менструального циклу

І 1 П І Ш IV І V

ШВИДКІСТЬ переробки зсрсгої інформації, біт/с 2,42 ±0,33 2,84 ± 0.32ХІ 2,61 ± 0,29ХІ 2,99 ±0,31 3,16 ±0,41

Час рішення задач, с 7,55 ±0,25 6,16 ± 0,24 х 6,60 ± 0,26 х 6,51 ± 0,36 х 6,10 ± 0,38 х

Кількість помилок, од 0,54 ±0,02 0,37 х ±0,01 042 ±0,01 0,38 х ±0,02 0,47 ±0,01

Відтворено слів, % 74,64 ХЛ 11 ІТ.11 72,60 .і. *1 <1П -і- 67,60 ±3,67 74,30 І у лп з: 74,00 І «"І *7/\ = ±у!\)

відразу після велоергометричного тесту “до відмови”

Швидкість переробки зорової інформації, біт/с 2,84 ±0,21 3,40 ±0,26х 3,96 ±0,30х 3,46 ±0,24х 3,22 ±0,18

Час рішення задач, с 5,64 ±0,28 5,89 ±0,36 4,80 ±0,30 4,80 ±0,27 5,70 ±0,32

Кількість помилок,од 0,22, ±0,02 0,23 ±0,02 0,10х ±0,01 0,18 ±0,01 0,20 ±0,02

Відтворено слів, % 73,20 ±2,96 72.10 ±4.20 85,00 ±2.69 х 77,80 ±4.10 72,00 ±7.80

через 10 хвилин після велоергометричного тесту “до відмови”

Швидкість переробки зорової інформації, біт/с 3,67 ±0.23 3,36 ■ ±0,19 3,57 ±0,21 3,64 ±0,19 3,46 ±0,20

Час рішення задач, с 4,82 ±0.33 5,63 ±0,28 5,10 ±0,28 5,71 ±0,22 6,10 ±0.38

Кількість помилок, од 0,18х ±0,01 0,30 ±0,02 0,22 х ±0.01 0,26 ±0,02 0,20 х ±0,01

Відтворено слів, % 75.40 ±2,47 78.90 ±2,50 80,00 ±4,47 81,40 ±2,50 70,00 ±4,40

Іримітка. х - вірогідні розбіжності між фазами..

Через 10 хв після тесту у всіх фазах ОМЦ утримувався позитивний вплив фізичної втоми на переробку зорової інформації (табл.4). Показники ШШІ, ЧРЗ в гсі фази були вірогідно вищими, ніж до тесту. Короткотермінова пам’ять іродовжувала покращуватись в І, ПІ і IV фазах. Таким чином, можна зробити

заключения, що через 10 хв після тесту “до відмови” зберігався ефект позитивного впливу фізичного навантаження на рівень розумової працездатності особливо в І, Ш і IV фазах оваріально-менструального циклу. Це дозволяє нам зробити висновок про феномен покращення розумової працездатності під впливом занять ритмічною гімнастикою у студенток П групи, особливо під час Ш фази ОМЦ відразу після “відмови”, в той час як інші показники (рівень ФП, ЧСС, МПК) погіршуються (табл.З). У зв’язку з позитивним впливом занять ритмічною гімнастикою на покращення РП в Ш фазі ОМЦ ми рекомендуємо використовувати фізичні навантаження, із зменшенням іх об’єму і інтенсивності, від загально встановленного, враховуючи зниження рівня фізичної працездатності та реакцію серцево-судинної системи в цій фазі.

Характеристика системної генодннамікн і електрокардіограми студенток в різні фази оваріально-менструального циклу. Показники ЧСС і системної гемодинаміки закономірно реагують на зміни гормонального статусу у фази ОМЦ У ПІ фазі ОМЦ спостерігалась тенденція до зниження ЧСС, МхАТ, РТ, СО, ХОК, УІ, СІ, збільшення ПСО, тобто перебудова гормонального статусу з переважанням гормонів прогестеронового ряду сприяла зниженню показників системної гемодинаміки і є одним з аргументів до зниження фізичних навантажень у ПІ фазі ОМЦ: в цю фазу нижчий рівень фізичної працездатності, вищі показники реактивності ЧСС до велоергометричного навантаження, знижені основні показники системної гемодинаміки, компенсаторно підвищений периферійний судинний опір (ПСО). Деякі показники ЕКГ виявили вірогідні розбіжності між фазами ОМЦ. Так, у Ш фазі був вірогідно коротшим серцевий цикл (С), меншою амплітуда зубців РП, БП, ТШ, ІС-Лл, Za. У IV і V фазах збільшувався С, амплітуда РП, ТП, Z^r, Індекс Соколова-Лайона правий (ІС-Лп). Ці зміни свідчили про переважання впливів симпатичного (Ш фаза) і парасимпатичного (ГУ-Уфаза) відділів ВНС, як на синусовий вузол, так і на процеси метаболізму у міокарді. Під впливом ВЕМ-навантаження “до відмови” спостерігались зміни зубців і інтервалів ЕКГ, але найкоротшим серцевий цикл був у II, ПІ, IV фазах (0,55-0,57 с). Порівняння з даними ЕКГ інших фаз ОМЦ виявило погіршення параметрів у Ш фазі. Через 10 хв після ВЕМ-навантаження “до відмови” серцевий цикл не відновлювався і між фазами ОМЦ вірогідно не розрізнявся. Не відмічено відновлення електричної систоли, а СП був найбільшим у III фазі ОМЦ (28,17 + 2,3% або 102+2 % від “потреби”). Найбільше розбіжностей між фазами ОМЦ через 10 хв після тесту мали показники Р-0, СПф, РП, МІ, ТП , /.а, індекси С-Л, але більшість з них були невірогідними. Відсоток відновлених показників ЕКГ відразу після “відмови” і через 10 хв показало, що у І фазі ОМЦ відновлювалось 28,5% і 42,86 %, в П фазі - 52,14% і 57,14% і в V фазі -35,8% і 57,14% показників. Найкраще відновлення відбувалось в П і IV, а

найгірше - у Ш фазі. Це підкреслило висновок, що Ш фаза ОМЦ є найбільш складною для відновних процесів у міокарді.

Характеристика сейсмокардіограми студенток у різні фази оваріально-менструального циклу. Амплітуда І і П СКГ комплексів знижувалась від І до V фази ОМЦ, що свідчило про поступовий від’ємний інотропний ефект. Час І і П СКГ комплексів був дещо довшим у другій половині ОМЦ (ІУ-У фази). За даними СКГ ми спостерігали невірогідне переважання впливу симпатичного відділу ВНС в першій половині і парасимпатичного відділу у другій половині ОМЦ Цікаво, що в Ш фазі був найнижчим амплітудний коефіцієнт (І - 1,91+0,13; П - 2,37±0,44; Ш - 1,72+0,12; IV - 3,30+0,85; V -2,03+0,27 од). Це вказує на більш виразне зменшення ЬАІ у Ш фазі ОМЦ, що може залежати від зниження енергетичних процесів міокарду. Відразу після ВЕМ-навантаження амплітуда І СКГ комплексу знижувалась від І до V фази (ЬА1= 19,4+3,1; 17,9+2,9; 14,33+2,7; 13,6+0,94; 11,4+1,86 мм). Часовий коефіцієнт був нижчим у І, Ш і IV фазах (1,95+0,3; 2,10+0,4; 2,2+0,3 од). У П і IV фазах зберігалась підвищена амплітуда ЬАІ. Амплітуда П СКГ комплексу відновилась лише в Ш фазі, а в IV - стала нижче значень, які отримані до тесту. Таким чином, зміни скоротливої функції серця за даними СКГ підтвердили основну тенденцію -значне зниження її в другій половині ОМЦ до тесту і збереження скоротливої функції серця після тесту, особливо в гормонально активних фазах -1, ПІ, V.

Характеристика типу варіаційної пульсограми студенток у різні фази оваріально-менструального циклу. В ІП фазі був вірогідно коротшим коефіцієнт варіації кардіоінтервалів і найменша (±0,67%) їх варіативність, в той час, як у IV і V фазах варіативність (У%) становила (±2,11% і ±2,94%). Максимальне значення кардіоциклу було найдовшим в V фазі, а найксротшим - в Ш фазі (1,04±0,10 і 0,86±0,01, р<0,05). Дані вказують на те, що в Ш фазі ОМЦ зменшувався розкид кардіоінтервалів при зниженні його максимального значення, тобто посилювався симпатикотонічний вплив на кардіоритм. Цікаво, що мінімальний кардіоцикл (МпШІ) в усі періоди не виявляв вірогідних розбіжностей. Цей факт свідчив про стабільність функціонування пейсмекера. Гормональні зміни під час фаз ОМЦ найбільше впливали на тривалість максимально довгих кардіоциклів: в овуляторній фазі вони вірогідно

скорочувалися. У зв’язку з цим в цій фазі спостерігались найменший розмах варіативності кардіоінтервалів - 0,17±0,02 с.

На рис.1. видно, що \lxRR, МпШІ, Мо, АМо, і Ш формують “біологічну хвилю” досліджуваних показників у фази оваріально-менструального циклу. Мо рядів також була меншою в І, Ш фазах ОМЦ, що вказує на зниження напруження центрального контуру кардіорегуляції. Найбільші значення Мо зустрічалися в другій половині ОМЦ Це вказувало, що в другій половині оваріально-менструального циклу посилювались ваготонічні впливи на кардіоритм, особливо

в V фазі. АМо виявила невірогідні розбіжності між фазами, але варіативність її в другій половині ОМЦ була меншою (У% становив 19,2%; 15,9%; 12,3%; 16,6% і 12,1% в І - У фазах ОМЦ). В третій фазі, у всістуденток був Ш нормергічний мономодальний тип ВПГ, що супроводжувалось найбільшим значенням АМо.

- А

і і * г* V

Фазг оваріально-менструального циклу

Рис.1. Характеристика варіаційної пульсограми в різні фази оваріально-менструального циклу до тесту (А), відразу після “відмови” (В), через 10 хвилин після велоергометричного тесту (С).

Примітки: 1 - показник варіативності кардіоциклу; 2 - індекс напруження; З - амплітуда моди індекса напруження; 4 - мінімальний кардіоцикл; 5 - мода іцдекса напруження; 6 - максимальний кардіоцикл.

Таким чином, посилення ваготонічних впливів на кардіоритм супроводжувалось збільшенням Мо, зменшенням її амплітуди і варіативності,

тобто серце в другій половині ОМЦ працювало більш стабільно при деякому переважанні ваготонічних впливів. Особливо такий характер вегетативної кардіорегуляції виявився при аналізі типу ВПГ: І, П типи характеризувались знаходженням Мо в ваготонічній зоні; ПГ, IV в нормергічній (0,8-0,99с); VI, V- в симпатикотонічній зоні (0,19 - 0,60 с) кардіорегуляції. В І фазі тип ВПГ був нормергічним і становив 3,81±0,13 од. Близьким був тип ВПГ і в П фазі (3,43±0,51 од.). Перехід в нормергічний тіш у всіх студенток в Ш фазі ОМЦ, супроводжувався збільшенням індексу напруження центрального контуру кардіорегуляції при нормотонічному збалансованому впливу обох відділів вегетативної нервової системи. За даними типу ВПГ, спостерігалось зменшення його значення, що також вказує на переважання впливів парасимпатичної нервової системи в другій половині ОМЦ. З наведених даних ВПГ видно, що в різні фази ОМЦ можна виділити “біологічну хвилю”, яка вказує на переважання впливів симпатикотонічного (І половина ОМЦ) або ваготонічного (П половина ОМЦ) відділів ВНС на кардіорегуляцію. Посилення впливів центрального контуру кардіорегуляції спостерігалось в овуляторній фазі, а переважання периферійного - в постовуляторній фазі ОМЦ. Найбільш інформативними параметрами вегетативної кардіорегуляції є показники МхМІ, МпИЯ, ІН, тип ВПГ. Найбільш напруженою є Ш фаза оваріально-менструальнго циклу. Відновні процеси відразу після “відмови” найкраще відбувались в І фазі. Найскладнішою для організму жінки була Ш фаза, під час якої більшість показників знаходились у недовідновленні на 16% - 28%, а Ш відразу після “відмови” в І - Ш фазах був у 4-5 разів вище, ніж до тесту, а в IV, V фазах у 7 - 8 разів вище. Через 10 хв серцевий цикл в жодній фазі не досяг даних до тесту і становив 75%-90%. Значно покращилось відновлення ІН: в І і П фазах він складав 216 і 248 од, що було значно нижче, ніж відразу після “відмови”. В IV - V фазах зниження Щ було меншим. В Ш фазі він був найбільшим. Процеси відновлення краще проходили в І і V фазах. Найгірше відновлення протікало у IV фазі (за даними +о, і№/о, МпИЇ, Мо) та у Щ фазі (за даними МхШІ, Юі, АМо, ІН). На цій підставі ми стверджуємо, що зниження рівня фізичної працездатності у Ш і IV фазах ОМЦ відбувалось за рахунок погіршення відновлення кардіорегуляції. Близькі дані відмічені і через 10 хв після тесту: найгірше відновлення показників ВПГ спостерігалось в Ш і IV фазах оваріально-менструального циклу.

Характеристика взаємозв’язку фізичної і розумової працездатності та серцево-судиної системи студенток у різкі фази сваріальпо-менструального циклу. В різні фази ОМЦ відбувалась зміна кількості і структури коефіцієнтів кореляції (гг), що вказувало на зміну провідних факторів, які забезпечували рівень фізичної працездатності. З великої кількості коефіцієнтів кореляції, розрахованих нами, ми наводимо тільки зв’язки системної гемодинаміки, котрі допомогли

зробити аналіз провідних факторів, які забезпечували фізичну працездатність (ФП) і впливали на розумову працездатність (РП). Так, в І фазі ОМЦ ФП була зв’язана переважно з показниками роботи серця. В П і IV фазах ведучим був судинний компонент: переважають зв’язки середньої щільності, вплив ваги тіла залишався. Тільки в Ш фазу ФП підтримувалась як серцевим, так і судинним компонентом, що свідчило про компенсаторну реакцію. Найменший коефіцієнт кореляції відмічали в V фазі, навіть хвилинний об’єм кровообігу (ХОК) втрачав зв’язки, лишався тільки позитивний зв’язок з систолічним об’ємом (СО) і від’ємний зв’язок з АТ. Серцевий компонент позитивними зв’язками забезпечив середній рівень ФП в І менструальній фазі. В П постменструальній фазі рівень фізичної працездатності залежав від А'Г: чим вище АТ, тим нижче Р\УС-170. До ВЕМ-навантаження фізична працездатність в І фазі ОМЦ зв’язувалась негативним зв’язком з показником часу рішення задач (ЧРЗ) - чисельні операції виконували тим швидше, чим вище рівень ФП В IV фазі - збільшувалась кількість і щільність зв’язків переробки зорової інформації, точності, кількості правильно закреслених знаків. В Ш фазі ОМЦ коефіцієнти кореляції охоплювали обидві системи інформації: з фізичною працездатністю були вірогідно зв’язані показники швидкості і якості розумових операцій (ІНШІ, КТ і КП). В IV фазі деякі вірогідні зв’язки лишились. В V фазі зв’язки активізувались між всіма показниками РП, крім коефіцієнта точності і ЧРЗ. Це вказує на вірогідне підвищення “фізіологічної ціни” розумових операцій в V фазу ОМЦ. Найкращими для виконання розумових операцій виявились Ш і IV фаза Збільшення кількості та тісноти коефіцієнтів коредяції спостерігалось в І і Ш фази. Після “відмови” від роботи збільшувались зв’язки ФП і ШПЗІ (гг - 0,97), але точність роботи знижувалась (гг - 0,44), зберігались негативні зв’язки фізичної працездатності і ЧРЗ: чим вище рівень ФП, тим коротший ЧРЗ, що оптимально, та з’явились позитивні зв’язки із відсотком правильних рішень. В П, постменструальній, фазі зберігались на рівні вірогідності позитивні зв’язки ФП з ШПЗІ. ЧАОЗ зв’язувався негативними, а ЧРЗ позитивними зв’язками. Інверсію знака давали і зв’язки короткотривалої пам’яті.

ВИСНОВКИ

1. У студенток, які займались ритмічною гімнастикою, вірогідно вище рівень фізичної працездатності, максимального поглинання кисню, суми роботи.

2. У студенток, які займались ритмічною гімнастикою, вірогідно вище рівень розумової працездатності, що свідчить про корегуючий вплив занять ритмічної гімнастики на переробку зорової та числової інформації.

3. При занятті ритмічною гімнастикою, виявлено зміни в Ш фазі ОМЦ, які проявились в зниженні рівня фізичної працездатності і системної гемодинаміки: зниження рівня фізичної працездатності при пульсі 170 уд/хв, максимальному поглинанні кисню, частоті серцевих скорочень, хвилинному об’єму кровообігу і систолічному індексі та підвищенні реактивності серцево-судинної системи на велоергометричне навантаження.

4. У студенток, які займались ритмічною гімнастикою, встановлено закономірність у переробці зорової та числової інформації в різні фази оваріально-менструального циклу: до тесту, в Ш фазі оваріально-менструального циклу, була вірогідно нижчою швидкість переробки зорової інформації, збільшувались кількість пропущених знаків, час аналізу одного знака, час рішення задач. Відразу після тесту “до відмови”, в ПІ фазі оваріально-менструального циклу, покращувались переробка зорової та числової інформації, короткотермінова пам’ять. Через 10 хв після тесту ефект покращення зберігався в Ш фазі оваріально-менструального циклу.

5. Виділено “біологічну хвилю” в фази оваріально-менструального циклу, яка вказує на переважання впливів симпатикотонічного (І половина ОМЦ) або ваготонічного (II половина ОМЦ) відділів ВНС на кардіорегуляцію. Найбільш напруженою і найскладнішою для організму жінки є ІП фаза оваріально-менструальнго циклу під час якої більшість показників кардіо-регуляції знаходились у недовідновленні (МхИІ^КК, АМо, Ш). Зниження рівня фізичної працездатності у Ш фазі оваріально-менструальнго циклу відбувалось за рахунок погіршення відновлення кардіорегуляції.

6. У студенток, які займались ритмічною гімнастихою, в Ш фазі оваріально-менструального циклу до тесту, посилювались симпатикотонічні впливи на серце: зменшувався розкид кардіоінтервалів при зменшенні максимального значення кардіоциклів, збільшувався індекс напруження. В IV і V фазах оваріально-менструального циклу збільшувався вагото нічний вплив на кардіоритм.

7. Заняття ритмічною гімнастикою рекомендуєм для покращення розумової працездатності студенток під час фаз оваріально-менструального циклу, із зниженням загального об’єму та інтенсивності фізичних навантажень в Ш фазі ОМЦ, з врахуванням зниження рівня фізичної працездатності та функціонального стану серцево-судинної системи в цій фазі.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Магльований А.В., Галайтатий Г.Д., Сафронова Г.Б., Дуліба О.Б. і ін. Розподіл тижневого часу на фізичні і розумові навантаження, як фізіологічний резерв покращення успішності студентів // Валеологія.-Тернопіль, 1997. -№2. -С. 21-28.

2. Магльований А.В., Белова Л.А., Дуліба О.Б., Сафронова Г.Б. Динаміка показників фізичної і розумової працездатності і ССС у студентів під час

біологічного циклу // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. -Львів, 1998.-№2.-С.89-91.

3. Дуліба О.Б. Динаміка показників сейсмокардіограми студенток в різні фази оваріально-менструального циклу під впливом велоергометричиого навантаження “до відмови”// Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. -Львів, 1999-№4,- С.45-48

4. Дуліба О.Б. Характеристика показників системної гемодинаміки і фізичної працездатності студенток // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Л.Українки,- Луцьк, 1999.-№ 7 - С. 115-117

5. Дуліба О.Б. Характеристика показників функціонального стану системи кровообігу студенток в різні фази оваріально-менструального циклу під впливом фізичного навантаження // Практична медицина -Львів, 1999.-№1-2 - С 97-99

6. Дуліба О.Б., Магльований А.В., Матяжова А.В., Киван Н.В.. Характеристика внутрішньосистемних зв’язків показників розумової працездатності студентів в різні періоди навчального року і на етапах тесту // Експериментальна та клінічна фізіологія. Матеріали наукової сесії присвяченої 100-річчю кафедри фізіології. - Львів, 1995. - С. 20-21

7. Магльований А.В., Мізеров М.М., Костовський МГ., Дуліба О.Б.. Моделювання керуючих впливів рухової активності, як засіб відновлення

. фізичного здоров’я // Міжнар. конф. “Сучасний олімпійський спорт”. -Київ, 1997,-С. 179-180.

8. Бєлова Л.А., Дуліба О.Б., МагльованаГ.П. Особливості ЕКГ гімнасток в різні фази біологічного циклу // Роль фізичної культури в здоровому способі життя:Всеукр. наук.-практ. конфер. -Львів,1997. -С.110-111.

9. Сафронова Г.Б., Бєлова ЛА., Дуліба О.Б., Магльована Г.П.. Математичний аналіз серцевого ритму в різні фази біологічного циклу у студенток-гімнасток // Роль фізичної культури в здоровому способі життя. Матеріали Ш Всеукр. наук.-практ. конфер.. - Львів, 1997. - С. 162-163.

10. Дуліба О.Б. Динаміка вегетативної кардіорегуляції у студенток в різні фази біологічного циклу // Фізична підготовленість і здоров’я населення: Міжнародний науковий симпозіум. - Одеса, 1998. - С. 126-127.

11. Дуліба О.Б, Магльований А.В. Динаміка варіаційної пульсограми, кореляційної ритмо- і аутокорелограми у студенток в різні фази ОМЦ під впливом велоергометричиого навантаження // Медичні проблеми фізичної культури і спорту: досвід, сучасні напрямки та перспективи. Всеукраїнська міжвузівська наук.-практ. конфер - Дніпропетровськ, 1999. -С.31.

АНОТАЦІЯ

Дуліба О.Б. “Оцінка і оптимізація розумової і фізичної працездатності студенток засобами ритмічної гімнастики Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за :пеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Львівський національний )гніверситет імені Івана Франка, Львів, 2000.

Встановлено, що у студенток, які займалися ритмічною гімнастикою, зірогідно вищі показники фізичної і розумової працездатності та їх складові. Виявлено їх зниження в ПІ фазі ОМЦ до тесту з підвищенням реакції серцево-судинної системи на навантаження. В ТП фазі ОМЦ до тесту, іосилювались симпатикотонічні впливи на серце. Зниження рівня фізичної трацездатності та вірогідно вища ЧСС на І і II сходинках велоергометричного іавантаження, виявлена в ІП фазі ОМЦ вказує на більшу “фізіологічну» ціну” юботи. У студенток, які регулярно займались ритмічною гімнастикою, в іеріод оваріально-менструального циклу відбуваються зміни фізичної та юзумової працездатності, що особливо проявляється в Ш фазі ОМЦ, у іниженні рівня фізичної працездатності, погіршенні розумової працездатності <о фізичного навантаження та покращенні її після нього. Це дає підставу (екомендувати заняття ритмічною гімнастикою для покращення розумової ірацездатності студенток під час фаз оваріально-менструального циклу, із ниженням загального об’єму та інтенсивності фізичних навантажень в Ш фазі )МЦ, з врахуванням зниження рівня фізичної працездатності та функціонального тану серцево-судинної системи в цій фазі.

Ключеві слова: фізична і розумова працездатність, ритмічна гімнастика, )ази оваріально-менструального циклу, внутрішньосистемні та міжсистемні заємозв’язки. ,

АННОТАЦИЯ

Дулиба О.Б. “Опенка и оптимизация умственной и физической аботоспособности студенток средствами ритмической гимнастики” -'укопись

Дисертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук о специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Львовський ациональный университет имени Ивана Франка, Львов, 2000.

Установлено, что студентки, которые занимались ритмической ішнастикой имели достоверно выше физическую работоспособность. У них в ериод 1-ой фазы овариально-менструального цикла отмечен средний уровень ШС-170/кг (15,67±0,67 кГм/мин/кг), в период П-ой фазы физическая

работоспособность была наиболее высокой (18,59±1,20 кГм/мин/кг, р<0,05), во время Ш - наблюдалось достоверное снижение (13,33±0,41 кГм/мин/кг), а в период IV и V фаз PWC-170/кг достигла исходного уровня (14,5±0,65 и 15,76±0,77 кГм/мин/кг соответственно). Количественные и качественные показатели умственных операций в осеннем периоде обучения были лучшими у студенток с высоким уровнем физической работоспособности, которые занимались ритмической гимнастикой и оставались такими через 10 минут после теста В зимнем периоде обучения у студенток, которые занимались ритмической гимнастикой, виявлено при низком уровне физической и умственной работоспособности в Ш фазе ОМЦ, повишение большинства показателей умственной работоспособности на ступенях нагрузки и сохранение их на том же уровне через 10 минут. Это указывает на важную роль моторного возбуждения и занятий ритмической гимнастикой для улучшения показателей умственной работоспособности студенток.

Характеристика показателей умственной работоспособности студенток, которые занимались ритмической гимнастикой, фазу после “отказа” от велоэргометрической нагрузки в разные фазы овариально-менструального цикла указывает на улучшение скоростных и ухудшение качественных процессов переработки зрительной и цифровой информации. Показатели вариационной пульсограммы студенток, которые занимались ритмической гимнастикой, указывают на высокую адаптацию к физической нагрузке сердечно-сосудистой системы. Показатели системной гемодинамики закономерно реагируют на изменения гормонального статуса в разные фазы ОМЦ. Лучшее восстановление происходит во П и IV, худшее - в Ш фазе, подверждая вывод, что Ш фаза является более сложной для восстановительных процессов. Изменения параметров сократительной функции сердца подтвердили основную закономерность - понижение ее во второй половине овариально-менструального цикла до теста и сохранение сократительной функции сердца после теста, особенно в гормонально активных фазах - I, Ш, V. Установлено, что гормональные изменения во время фаз овариально-менструального цикла влияют на продолжительность максимально длинных кардиоциклов: в Ш фазе они достоверно уменьшались. Наиболее сложной и наиболее напряженной для организма женщин является Ш фаза. Восстановительные процессы сразу после “отказа” лучше происходили в I фазе. Установлено, что в разные фазы ОМЦ происходила смена количества и структуры достоверных коэффициентов корреляции, что указывает на изменения ведущих факторов, обеспечивающих физическую работоспособность при пульсе ПО уд/мин.

Ключевые слова: физическая и умственная работоспособность, ритмическая гимнастика, фазы овариально-менструального цикла, внутрисистемные и межсистемные связи.

SUMMARY

Duliba О.В, Estimation and optimazation of girl students' mental and physical performance by means of rhythmic gymnastics. - Manusript.

Thesis for receiving a degree of Candidate of Bioligical Sciences in the speciality 03.00.13 - Human and Animal Physiology. - Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, 2000.

There has been determined that girl students who have been doing rhythmic gymnastics, have certainly higher indicators of mental and physical perfomance and their components. Determined is their decrease within the 3rd phase of ovarian-menstrual cycle (OMC) before the test, with an increase of cardiovascular system response to veloergometric exertion. Increasing are sympathicotonic influences on the heart within the 3rd OMC phase preceeding the test. The reduction in the physical performance level and a certainly higher exercise heart rate (EHR) at the 1st and 2nd stages of veioergomemc exertion within the 3rd OMC phase prove a higher "physiological value" of work. Within the OMC- period, those girl students who have been doing rhythmic gymnastics on a regular basis have faced changes in physical and mental performance, which, within the 3rd OMC phase, results in physical performance level decrease, in mental performance decline before physical exertion, and in its improvement after the latter. For those reasons, recommended are rhythmic gymnastics exercise for improving the girl students' mental performance during the OMC phases through reducing the total volume and intensity of physical work load within the 3rd OMC phase, and taking into account that the physical performance level and the cardiovascular system functional state are reduced within this phase.

Key words: physical and mental performance, rhythmic gymnastics, phases of ovarian-menstrual cycle, intrasystemic and intersystemic relationship.