Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему
Особенности обмена сАМР, сGMP и простагландинов в изолированном эпителии тонкого кишечника крупного рогатого скота в зависимости от возраста и при патологии
ВАК РФ 03.00.04, Биохимия
Автореферат диссертации по теме "Особенности обмена сАМР, сGMP и простагландинов в изолированном эпителии тонкого кишечника крупного рогатого скота в зависимости от возраста и при патологии"
РГ6 од
2 0 li'OII 'Bffl®? QI3I0JI0riï 1 eioxiîîiï твлрш
' JyKPAÏHCKOÏ ШШ-llï АГРАРИИ* НАУК
lia правах pyitomicy
ТСПЧУл BiKTop АнатолЬюшч
ocomkbocti ошш camp, cgmp i штетшшщпв
В 130ЛЬОЗАНО:.'17 ЕП1ТЕЛ1Ï ТСЩОГО ЯШЕЗДКА В2ЛИШ РОГАТО! ХУДОБК В 3AJSIÏÏ0CTI В1Д В1КУ ТА ПРИ ПАТОЛОГ!Ï
OS. 00.04 - <Иох1м1я
Автореферат
дисертад: ï ira здобуття вчеиого ступоия кандидата (Иолог^гшгх наук
JIbBiB - 1993
Робота виконана на кафедр! б!ох1гШ' 1 б!отехнолог1У УкраУнського дериавного аграрного ун!верситету, м.КйХв
кер1вники: академик УААН, чл.-кор.АН УкраЪ'ни, доктор б!олог!чних наук, професор Д.О.Мельничук
кандидат б!олог1чшос наук, доцент П.В.Усатюк
Сф1ц1йн1 опоненти: доктор б1одог1чних наук, професор Розгон! 1.1.
доктор б!олог1чних наук, професор ВорскЗець Э.Д.
Пров1дна орган!зац{я: КиIвський держазний ун!верситет 1м. Т.Г.Шеэченка
За кист дисертацП в!дйудеться " /-Ь « 7 р Р И -Д Х993 р. на зас!данн1 сп д1ал1зовашп вченоУ ради Д 020.1401 в 1нстатут1 ф1з!олог!Г 1 б'юхЫИ гварш, м.Льв!в, вул. Стуса, 88
3 дисертац1ею мояна ознайомитись в <Ябл1отец1 1нституту ф1э1ологИ i б!ох1мИ тварш УААН
Автореферат роз!слано " " Мг/)(л 1993 р>
Вчений сакретар спец1ал1зовано! вченоУ ради, кандидат б!олог1чних .
наук ^ РОБАХ В.6.
ув* ММУ} /СО- /Ю
ЗЯМЫ1А ШАШИСТКА Р0Б0Т11
Атстуадьятсть лпобле\л. I.íexaüiтравлешк у великог рога-Toí худобн в1др!з!Шоться Bi;t iiinrnx вид i в тв-рп;г, Tfciio зг/йзанг з анатом 1чшип i Зушсцхонэльшг'Я особлтшоот.яг.я п.'с/.т.ппо-к'.'гжо-вого тракту /Бэзановя 11.7., IC32-I987, Тггшсз К.Т., 1990/, залеяоть в1д голокулярпо! oprmiianirt'í I а-:ткшост1 уоргкпгНв клi raimo! момбранн 0П1тел1ю /.'олыгачук Г.О., 7сат;э:с 1I.B., 19891992/.
Вгдомо, що т1дрол1тнчна та транспорта 0ушсц1я тпасматитлоÍ мамбрам оп{тел{и тонкого кишечника рогулэсться впутршиьокл!-тинною когшзэитрацхао цикл1чпнх иутслеотилхв - сЛ!.П?, cGT.IP /Север!н С.Е., 1979, Ткачук В.А., 1981,DoMo^/üz м. , 1983, т?а.о м. , ПеМ м. , I98S/ i просгаглаидпн1в F та Е0 /JLtctíxíh I.C.,1978, Марков Х.М., 1979, Samuef«on В., 1978, Hask-,'1984/. Молекуляр^! шхан!з:ли aöcopöqii та co:-:¿eui i у велико Т рога то У худоби вивчон! недостатньо, особливо в пер}од раннього постна-тального онтогонозу, то мае кр!м теоретичного i практична значения.
В цоЗ перfод у новопародженпх телят часто втгакають гостр! роздали травлення, що протшають з ознаками fliapei, зневодаш-ням орган13му ЛНткжган З.В., 1979/, втрзтога еле:строл!т1В Д;ель-ничук Д.О., 1987, Tonjaoiro ¿f. , 1936/, пору.понням активностi ферментов /11'орбаков Г.Г., 1985/ та метабол i4im nponecii в сли-30BÜÍ оболони! тонкого кишечника /Захаренхо ',1.0., 1991, 1992/. В1домо, цс одшш i3 меха Hi3r.it в погашения секроцН f вшппснення д1арв'1 при гострпх розладах травлення /холера, сальмонельоз, дкзентер1я, В. со€с/ являеться 3Miiia р{вня цякл1чних нуклеоти-д!в в гл i г пн ах слизово*1 оболонки топкого кищэчника /pieß/ M.t 1971, Ehre;««!- , 1980, EyHiH К.В., 1981, Ющук Н.Д., Юр«1в В.А. 1982, С i," т::ов Б.Ы., 1982, TanUshira, м. , 1990/. Причому, д1я холерного токсину направлена по сАПР-залеяному шляху, а терг.госта--б !льного токсину Е. сов i- по cGMP-зало.таому шляху. Значну роль в регуляцП процос i в секрецП в тонкому кишечнику в!дводять ■ простагландинам /Rask- 1979/. Зг.Ннз Yx р{вня в слизо-
Biii оболонд! при патологiY травного каналу впливае на bmíct дик-
л1чних цужлеотвд1в /¿Ьагта 1903/. Ет1олог1я та патогенез
ал!ментарних д!арэй у новонародаених телят /'.И талин В.В. ,1979/, а такон у новонародадньх д1тей /Фродыис Д., 1983^ до цього часу залшпаються не вияснэнпми. В зэ'язку з цшл актуальними явля-ються дослхднення молекулярнкх механ1зм1в виникнення 1 розвитку госгрих розлад!в травления з ознаками дгаре? у новонародаених телят з метою иошуку ефактпвних л1кувальних та щюфпдактичних 35С0б1в.
Мета та задач! лослгдг"ень. Впвчнти обмгк цикл1чних нуклео-ТВД1В 1 простагландинхв в едхтелГ? тонкого кишечника корхв 1 новонародаених телят в норг.11 та за гострих розлад!в травления, що прот!кають з ознакамп д1аре!?. „
Поставлена в робот: мета досягала сь вир!шенням сл!дуючих задач:
I.. Розроблтл методику по одеряашго гзольованнх ракелгальншс кл|. тин тонкого кишечника велико? рогато? худоби;
2. Внвчити р1вень сАМР, сбЫР та активнЮть фермент!в IX обм!ну
в еп1телГ1 тонкого кишечника доросло? велико? рогато? худобн» новонародаених здорових 1 хворих з озяакаш дхЗрп!' телят.
3. Вивчиги вмхст простагланД1Ш1в 3?1а та Е,, в еШтелП тонкого , кишечника доросло? велико? рогато? худобк, новонародаених
• здорових 1 хворих з ознаками дхаре? телят.
Наукова новизна. Впорше розроблено метод по отригланню !зо-льованих кл№ш оштелШ тонкого кишечника велико? рогато? ху-доби. Проведена характеристика активност} нетябол1чних прочее1в .в ештел1? дорослих тварин, та новонародаених телят.
Вперше дослужено рад потсазнт-Г'Лв об!.ину цшийчних нуклео-тид!в .та простагландинхв в епгтел!? тонкого кишечника кор1в, та встановлен! характер;! 1 особлнвост: ?х обм ¡ну у новонародаених телят.
Встановлэно, що в еи!тел!? тонкого кишечника телят за гострих розлад1в травления, що' протхкають з ознаками д!аре? спосте-р!гаеться актлвацтя прочее1в гл1кол!зу та галк.'ування, циклу трнкарбочовпх кислот.
Показано, що в етхологП та патогенез! состри:: розлад1в травлоння' у новонародаених телят епостер1гаегься п!двищення
р!вня сШР 1 простагландян1В I Е,, при одночасовому знияен-н1 конце■:трац1'1 сА1ЛР в еп1тел!1 гонкого гетывчнжа.
Одержат результата розкрпвають моглпвий мвхан!зм поругания процосхв збсорбц!I 1 секроЩх в топкому -"иечяпку новонарод-кзних телят за гострих розладхв травления, ио протпсэптъ з озна-кашс П1апо 11.
Наукопо-ттоа'ктпчнэ значения тоботл. Результата проводоних дослтдаень моэдть бутя впкорлстаин: дая л! знания молекулярных механ13-{в рвгулящ I процосгв травления, се;:рец! I } всмоктуван-ня в епхтелГх тонкого кшзочнлка велико'/ рога то х худоби в ранньо-му онтогенез!. Вивчення стану об «и ну цшШчнпх нуклеоттщ*в та простагланднн1в у новонароджених телят за гострих розлад!в травления, 1до прот1каютъ з ознаками дхарэх розиярле 1снуюч1 уявлення -про патогенвтичн! механ!зш Ц1ег патолог!I. Отрж.'ан! дан! вка-зуютъ на необх1д!Псть пошуку новях лпсувальких I проф!лактичних засобгв. Дана робота с чэсишош досл{дденв, що ф!нансу»ться Державюш Ком {тегом з хттань науки I технологах щш ЕР-Укра1ни /тема й 5/193, шифр - "Еп1тел!й"/.
АпообаШя робота. Основн! результат« робота доповхдажсь на пауково-теоретпчнIй конференцП' молодих вчених ! асп!рант!в /гл. Кам',янець-Ттод1льсысий,. 1990/, Бсесогазному симпозиум! "Физиология пищеварения- и всасывания" Ал. Краснодар, 1990/, 6 Укра- ' 1НСьког.зг б10х!м!тао;.у з'ЧздГ /м.Ш'в, 1992/ та конференц!ях проСоесопсько-викладацького складу Укра'/нського дернавного аграрного Ун!ворснтоту /1989 - 1992/.
Публ1кап11. По мэтер!алах дисергац!? опубликовано б рсхНт /I стаття, 5 тез1в/.
Об "см поботя. Дисертац!я вшсладена на 126 стор. машинописного тексту I складаеться з вступу,' огляду л!тературн /2 роз-д!лп/, описания мотодхв, результатЛв дослхдабнь та IX обговорен-т /4 роздхли/, заключения, шсковк1в, списку л!тератури, що включае 229 длсерел, з них 69 на ухраУнсыий та росШсыий мо-вах та 160 латшськпм шрифтом. Диссртац!я хлюстрована 26 малинками, фото та схемами.
ОБ ' CiCT ТА ИЕТОДИ ДОСЛЩШЬ
Доел!да проведен* на велик1й рогат!й худоб! чорно-рябо'/ порода: дорослях тва ранах /3-5 рок!в/, новонародлених телятах /3-5 д!б/ - здорових та хворих гоотрими розладош травления з явгацами fliapeï. Проб и тонкого шпачшша гйддосдвдпа тварин в1д5иралксь в учгосп! "Велико-Сн^тпкський" Фаст1вського р-иу lûiÏBCbKoï облаетi чы на м1сьхо1ду м"ясоко>л6шат! /м, Лив/. Перед досл1дом тваршш витртлувались на голодп iii ÄieTi. У би-падку новонародаених телят вшсористовувалк наркоз - 10% Tionen-тал Ha-jppiio /30 мг на I кг hkboï гласи/.
Делянку голодноï кишки промивали розчином PiHrepa, pH 7,4. Ь = 6-8°С. Д хлягаш кишки /10-15 см/ вивертали i розмйцуваля в ШкубацШе середовшце для розройки углов отрицания +зольоваиих клШш еп1тел1Ю pi3HiMi методами - х1м!чним та фетаентативнш /г1адурон1дэза, колагеназа, Акризггл - Ш/. ■
Хйл1чна обробка включала в себе попередшо imeydartia 10 хв. дрч 37°С в середовищ} "А" /95 мЫ NaCI, 1,5 Ш KCl, 27 Ш цитрат натр{ю, 5,6 t.i.î КНоРО^рДРО^, pH 7,3/ ni с ля чого 15 хв. в середоввд! "В" /140 tÜ NaCI, 16 Ш NflgHPO^ 1,5 ЕДТО, 0,5 t,i.i Д1т1отрейтол, pli 7,3, 37°С/.
Фэрментаишне отримання кл!тин enimtfüo включало 1нкубаШю кишки в серодовид! "Б" /120 Ш ЫаС1, 4,7 M KCl, 10 Ш HEEGS" -Tpic, 1,2 t.i.l Mg i'04, Г, 2 M КН;гР04, 0,5 Ш CaCI2, 15 Й.1 NAHCOg, 100 t.ivî MaiiHiTa/ в шее додатково вносили ^рмонтя до концентра-uiï: а/ 0,152 г1алурон1дазтл, "Реахим" /м. Олаiifte/; б/ 0,05£ колагеназа /"Mertk " /CiliA/î в/ 0,1% Акризшл - Ш /"Д^агностшсутл", M.JIbBiB/.
Bei роздшш були .поперодньо оксигенован i сутшю кисню /95%/ та вуглекислого газу /Ъ%/. Суспенз1ю кл1тин осадцували на ирогязi 4 хв. при 500 g з дворааовим цроыиванням середови-щегл iHKyôaaiï, що йе Mi стало фермонт1в. Kihubbti® осад uniтин /2-5 мг/вд/ зберггали в р!дкому азот! або вякористозув^ли не-а'зйно.
Контроль сходшим клгТ1Н ъ kteikoboï cTiuici отфговала ric-тологiчкс /JlijLii., 1939/, а морфолог1чп1 показникп електрон-но-м1кроскоп1чно /Уiicjii Б., 1975/. ЦШснгстъ поверхиово'г мемб-рани оцШозалк фарбуваиням 0,1$ тршаковтал cniin чи вив!льивн-нш.1 в середовищэ лактатдеНдрогенази /к/тт/сЦ q., 1975/.
"зтабол!чну активность еп!телШ оц1шоепли впзначаючи pi-вень плруват;, лактоту /WoKorst H., 1959/, цитрату /Va^or Т., 1953/ та актгазност! лактатдегхдрогенази /ОТ/ /Прохорова M.I», 1982/.
Р1вень cAîvîP i cff.îP, простагландан1в ?ja i в зразках влзначали за допо:.гагоп paflioiuyiiHoro анзлхзу /nAme.rshoim ", Англия/.
Активн}сть аден!латвдклази /Ткачук В.А., 1978/, гуанЬтзт-циклази /Лбёамо 1973/, та фоаТгод1естерази /Ткачук В.А., 1978/ ви значат зг!дно представлена метода;.
KtabKicTb б Lucy визначали по методу Jloypi t сп!вавт. /Low-Г^ ОМ. «év, 1951/.
РЕЗУЛЬТАТ!! ДОСЛЩЕНЬ TA ÏX ОШВОРШЯ
Використов. :очи р!зноб!чн! п!дходл на:.ш було проведено дос-л{дження по впбору оптллальних углов для отримання яиттездатних _ 1зольованих iuitTiiH animiiio тонкого кишечника велико? рогато'1 худоби. Чрптер^яш ефективност! методу булл: а/ здатн!сть до максимального впв^лькешн ioiîtiih в середовищэ 1нкубац1? /ricro-лог{чш1Й контроль, к1лыс1сть б f лку lurîmii/; б/ го'лог^ппсть • .' cycnoH3lï luiiTim, в1дсутп1сть агрегат!в, luiacTepiB iwxiTiin /cbît-ловэ м!кроскопгя/; в/ натнвнгсть клгтш /Зарбування трипановим сшin, вив!льнення в серодовпце imcyöaqt? щтозольно? лаютат-деггдрогенази/; д/ задовглый значения прютттевкх метабол!чних noiîasHHKin /стан гл1К0Л1зу, ЦГК .../.
Як показали проведен! досл1даэння, найб!льп оптимально цял критер!ям В1ДП0В1дапть використання 0,05% колагенази /мал. I/, та ефективпии i еконошчшй хШчний /ццтрат/ЕДТО/ метод, в про-цед/рах, представлених на схем! 2 /пал. 2/.
Пол. I. Ефвкт1шн!сть отримання кл!тш еШтелЬэ тонкого ки-почника велико? рогато? худоби в заледностг в!д ,;.;етоду: I - 0,05$ колагеназа; 2-0,1$ г1алурои!даза; 3 - цктрат/ЕДТО;. 4 - Акризпм -И; 5 - контроль. По о:г ординат - к1льк1сть кЛ1тин /мг бшсу/ що злущуеть-ся з I сг-^ кишково? стхнкп /по сорознш оболонц!/.
В1Д51Р ЯШЧИПСА, ПРСШ1-ВАШ1Я 013.Р-ШЛ рИ 7,4 4-8°С|
ШКУВАЦШ КИШЕЧНИКА, 0,05^ К0ЛаШ!А'ЗА 37°С, 15 хв.
осдадання штин 500 £
5 хв.^
ПРОЖВАННЯ /2 рази/, 500 £
130ШВАН1 КЛШНК Ъ.
В1ДБ1Р ГШУЕЧШКА, ПРШИ-ВЛ1ПШ У13.Р-ЯШ рН п, 4
4
ИШУБАЦ1Я КИШЕЧНИКА В РОЗ-
ЧНН1 "А", 37°С 10 хв.
♦ »
1НКУБАЦ1Я КИШЕЧШО В Р03-
ЧШ "Б", 37°С 15 хв. ■V
0САДШНЯ К11ТШ, 500 6 5 хв. | р
ПРШИВАШН /2 рази/, 500 5 5 хв.ф ь
1301Ь0ВАН1 ШТИНИ
Мал. 2. Р06041 схеми отримання клхтш еп!тьл!ю тонкого кишечника великоI рогато: худоби з викорыстанням 0,05$ колагеяази /а/ та вдтрат/ЕДТО методу /б/. Склад серв-довища описано в "Мат. I методах".
Враховуючи, що г!дролгогша, транспорта Футсц1я еп!тел№, вцутр!шньо1сл!тинний гомэостаз та обМ1Н-шшл!<ших нуклоотпдхв 1 простаглавдшйв мають залеш^сть вхд онергозабозпечешш: , в ' Щй частил! роботи було дослгдкено стан глг-элхзу, я:: основного даерола енергхг в еп1тел1*1 И, -пС. , 1Э55, \bJiisorJ Т.Н.,
1954, То\*/«ег С.!/!., «Ь-л-е. , 1978/ I вдыу трикарбоиовкх гасдот» Отраман! дан! /мал. 3/ характеризуйте ступ!нь штаболхзму в еш-телГх' дорослих тварин, особллвосг1 у ноьопародааних х зг.Нки при патолог Л'.
10
30 Г
х го
У <
'ш
и
1
> 300
2 200 I 10о
а з
«X.
1 2 Ъ
ЛЯГ
1 2. 3
Нал. 3. В:.Ист п!рувату /а/, лактату /б/, цитрату /в/ 1 актив-н!сть ДДГ в оп!тол11 голодно!" гашки великоI рогато? худоби: I - дорос л I тварини; 2 - здоров! новонародаон} телята; 3 - новонародаен!, хворх з ознакаш дхароУ.
Так, у доросло I ВЕЗС характерний для гл{колхзу пизький рг-вень п1р5гвату при высокому вг.Псгу лактату. Спхввхдноиоиня лак-тат /п!руват складае 37. У новонародаэнюс здорових телят, в та-р*внянн! з дорослш.ш, достов!рно кияче р!вэнь лактату, поряд з невисокш в!.Пстом л!рувату, цитрату { активност{ ЛДГ. Стриман!
1
дан! узгодхуються з аналог1чют.ш результатами для еШтелЬэ тонкого кииечника !ш:га тварин /^емЬо// и/ 1970, Тс*/ее*- С. е* 1978, ^тЧ/^ог-Л ММ-«*., 1979, Ошгк Р 1989/.
У новонародкених тварин хворга за гострих розлад!в травления, у пор1в1шнн! з здоровши, зб!т>шено вмгст в 3 разц п}рувату, 2,5 - лактату, в 18,8 - цитрату, та в 2,4 рази шскчэ активн¡сть ■ ЛДГ. Якщо невисокий ргвепь мотабол1т1в у здорових новонародае-
них телят мо:;с9 бути пов'язаниа з надход;:;енням багатьох ког.шо-
■р
нент!з шшлекня !з молозива, то патолог1чнай стан тавяого каналу, якш-х цризводпть до поруяюкня електролхтного балансу орга-н!з;лу 1 зач1пас'фу1п;ц}ю елхтел^э, зиШэе Енутр1шьо1Штинний гомоостаз., Шсокий рхвень вдтрату ионе свгдчити про гальмування окисних прошспв в мхтохондрхях, зумовлених кнсневшл голодуван-вям еп!телхю, як цо .показано в шдольних екоюряквнтах /к«тт;с(| с,., 1975/, коли прнгнхчення окисного йосуюрилювання .хризводить до активам ! глпсол!зу. Розрахунков1 величии»снхвв1дношеаня НАД^/НАДН - 242,7, 547,7 та 559,2 для доросло! ВРХ, новонарод-женгх здорових та хворих телят, вхдповгдно, П1дтверд'хутать приг-нхчення в1днов!шх реакцгй в епхтелх г при патолог
.Для вивчення обы!ну щшпчних нуклеотидхв нам*, було визна-чено вг.11ст сА\ЗР та сШР, а такод актквн^ть вар;лент1в ажеШлат--циклази, гуанШтциклази та фосйод1естерази в еп!тел1У тошсого кишечника доросло! велико 1" рогато!' худоба, здорових та хворих з ознакамп дхаре! новонародаешос телят. Враховуючи, цо травний канал коже виступати даерелом щшпчних нуклеотидхв, !х вмЮт контролювали такой в кров! та сечх. ■ " ..■
• Приниттева внутр!шньокл1т:иша концентрац1я сЖР дая еШте-Л1Ю голодно! кивки доросло! велико! рогато! худоби становить 59,4 + 10,9 шелоль/иг. б хлку, щ0 характеризУе иого базальний р|-вень.
У здорових новонароджеких телят значенш цього показника не в1др13нялось вхд'дорослих тварин /аал. -4/, хоча в;дом! дан! про вищий р1вень сАГЛР як в слизовШ оболонШ кишечника /НаЬп,^., «¿чх^. , 1986/ так' I Ьших тканинах та органах -и поетанатальний пер1од /^оч/ак , 1972; .Эс^еа 1П , 1981/.
У новешародаених телят за гоотрих розла&хв .трявяення спо- ■ стерхгаеться апикення р!вня сЛ1.1Р в- епхтолх! в 5,7 разхв.
X у бо
< 50
ш
и ко
^ 30
Л) ао
<
0 I ю
X
с
ъ
<
л <
о
Г у
1-Х-, с
а
И.
газ
1 а з
л г ь
Нал. 4. Вм!ст сЛ'.ГР в еп!тел!I /а/, кров! /б/ та сеч! /в/ доросло!' велико!' рогато!' худоба /I/, здорових /2/ новонарод-пенпх та хворих з ознака:.га д!аре! /3/ телят.
но
"X <
Ш
и *
Л <
о
2 ы с
Мал.
В той ко Час, поряд з нпзькпм р!внем сА',25, нами встановле-значно зб!льшення /в 10 разтв/ ргвня сОТ.ГР /мал. 5/.
10 8 б
г
а
< *
х
Л <
о 2 и С
1 г з
1 г з
5. Вм!ст сШР в еп1тел1!" /а/, кров! /б/ та сеч! /в/ доросло!' велико!' рогато!' худоби /I/, здорових /2/ новонародав-них та хворих 'з ознаками д!ерэг /3/ телят.
Biinoj.io, цо гостр! розладн травления з ознакамк д1ахю'1, як! викл:псаотъся збудникаш: холери /Vie.Zd. м., 1971; *Park\NSo>J к., 1972, Ç.W., 1972/, дкзоптерН /БуШн К.В., Рябов B.I.,
1967, Судаков Б.П. t сп1завт., 1262/, салнлоаельозу /10щук Н.Д,, Юркхв В.А., 1-Удг/ розвивоютъся по шляху п!двищоння pisiw сЛ'.ТР в 0П1Тсл1'1 тонкого кишчпика. Ife вказуе на пр:г-штн}сть саме дього цпклпшого ну^еотзду - cd.T - до розвятку патолог1чного процесу в оп1тел11 тонкого кишечника новонародт.<ешхх телят. Актп-
ващя сскретордахх проwci в в кшзечняку при y^acTi cff.3? характерна i описана для д! ï термостаб!льного токсину Е. /23reyf«s L, v ert -аЛ., 1984; , 1987/. Але, як показав г,Нкроб!оло-
г!чний та в1русолог1чний контроль /доцент Скпбицький В.Г., ф-т ветершгарно ï мэдициш! УДАУ, м. Khïb/ в р!дкнх випадаах в кишко-вому BMiciy Л1ддосу1Ших телят выявлялись сл1д;: рота-в!руса. Щ дан! залишають в1дкритим питания про причингош фактор п!двящення р!вкя cff.IP в о и i тел i ï тонкого кцшэчника телят при д!арех.
Отриг.-анх данх по в:л i сту сА'.Т та cST-IP в кров! та сеч! велико ï poraToï худоби дозволяоть ствердеувати про neBHi Bi,nuiHHOCTi вдх показншив у лвдгахи /Eyiiiu К. В., Рябов В Л., 1981/, щура /И «Ьн. eitU. , 1986/ та хара;стерпзуватл видов t особливост!, що :ло::уть бута нов'язан1 з харзктэро:.; корм!в, Штенсивкхста хслубочкозо? секреци та in.
Велпчини аг.т.-вг.ост! фермент!в обм!ну пянл!чиих нуклеотцд!в погод-даться з piBixen сАМР ! с(ГЛ? в еп!тел!'1.
Так, ахстивнхсть аден1латцнклазп еп1тел1П тонкого ккаечнлка доросло i велико ï рогато? худоби ! ковонародаенях телят не вхдр!з-нясться /мал. 6/, як i piBeHb сА!.1Р.
У хворпх па д!арею, доряд !з знаяеннягл сАМР, спостерхгаеть-ся i щияий pi вонь активное^ ферменту. Вхдомо, цо склад мэмбрак-них-л!п!д!в, в'язкхсть меибракп, молуть зм1Ш>ватл'алтявШсть аден!латцц1слази /Север!н С.6., 1979, Ткачук В.А., 1978/. В попе-родн!х наших доыгёдяеннях показано з:л!ну л!п!дного складу ani-кальнох та базально'х д!лянок шюзматичнох" мембрани еп{толт тонкого кишечника хворих з ознакаш fliapeï телят Д!ельничук Д.О., Усатаж П.В., 1990, 1992, ЦвШхсзський M.I., 1989/. Хр!ы того, ц1лком $мов!рно, цо фактор, який блокуе напрацюванкя сАМР, одно-
Мал. 6. Активность аденйгэтвдклазп /а/, гуаиШтцпклази /б/ та фосфод!естеразп /в/ в епгтелй' тонкого кишечника доросло? велико? рогато? худоби /I/, здорових /2/ новонарод-яених та хворих з озлака-.и д1аре? /3/ телят.
часово виступае' активатором продукц!? сШР. ДШсно, активн!сть гуанштциклази в еп1тел1? гонкого кишечника телят при патолог!? в 2,2 рази вшце в лор!вняш1 !з здоровими. Пптома актгшгисть ферменту, що Г1.црол1зус фосфоеф1ршй зв'язок ци1СЛ1Чгшх нуклеотид!в - фосс5од!естераза, у доросло? велико? рогато? худоби близька по величин! для кролика /Йр<{в В.А-., 1982/; у здорових новоцародзд-ннх телят активн1сть фосс$од!естерази в 2 рази нпжче в!д доросло? велико? рогато! худоби. В той аз час, ?? п1дывцешн у хвора телят моянэ поясниваги рахунок активац!? високш р!внем сйМР чи
„2+
кальмодул!н /Север!н С.е., 1Э75/.
!ншши факторами - Ca
IIa ochobi отримэнпх даних могсна заключити, що процеси сек-рец{? IlgO, Ыа , Gl в еШтелй' тонкого кишечника хворих телят !дуть по сб?ЛР - залелному шляху.
Кр!м цього в! дом о, що активац!я секрегорних процесс в оп!тел1г тонкого кишечника иоялива та кол за участю простаглан-дан!в /Pieirf М. , 1981; "Reck- Madseo ¿.t. 1984/. Основггэл дяерелом простаглявдин!д являюгься п<ШненасичеШ яирн! иеслоти. В наших полередн!х досл!даенюпс /Мэльничук Д.О., Усатюк П.В., 1990;
ЦвШховсыскй М. I,, 1989/ описано значив знтшення л!нолево? та арахШоиово? пириих кислот в ап1кэльн!й мембран! еп1тел1ю тонкого кипечника хворих з ознакаш д1аро? новоиародаэних телят. Ка осноз1 цах дата було вислоено припущення про гложливе утво-рення нроетагландшНв в еШтел!1 новонарод-;:ених телят при патолог!?.
Як показали дослгдшнкя, р!вень типових для тонкого кшач-ншса простагландин!в та В^ в доросло? велико? рогато? худоби в!дпов!дае ?х б!олог!чному р!вшз в тканш! /Ко:л!сареш<о В.П. ! сп!вавт., 1977; Парков Х.1.1., 1979; "Рг-все;с,к С,7 е-1 1987/. Для постпатального тар!оду розвптку встановлено зтсюний р!вень Р1а /в 3 рази/ 1 Е2 /в 5 раз!в/. Очевидно, це е характерною ри-сою нсвонародгшпих, ¡цо оппсано такол дои щурят-сосунц!в / Ми -1987/.
X
У <
¡5
L
1
\ L I
ко о Зоо 200 ю о
• а
• т 1 1 | i
• £ L. J. , як,,..-
1 2 3
1 Z Ъ
ГЛал. 7. BiiicT цростагландагМв FT /а/ та Е0 /б/ в еШтели
" ti. J
тонкого кишечника доросло? велико? рогато? худоби /I/, здорових /2/ та хворих з ознакаш д!аре? /3/ новона-родаених телят.
При гострих розладах травления новонародяених телят в 4,1 рази зоглыауеться BMicT простагландину FIa i в 6,3 рази - S2,
в пор!внянн! !з здоровий. Здатн1сть простагландин!в викликатн д!арею погэзана при ?х парентеральному /"Raffk-Macbew^., 1979/, оральному застосувацн! /тищ м. , 1981/ або при кииков!й пер-фузП /Мdtuzansbiк, 1973, 1976/. В той яе час, якщо бШоггта
д!я екзогенних простапанди^ь добре вивчена, то функц!ональ-на роль ендогенних - вивчена недостатньо. Пр;ггетн!сть проста-гландин!в до за дальних процес!в /<ч뫧е f?, 19В7/, галы.тузання робота Na, К-АТР-азп /¿>Ъаго^^., 1980/ сги;джц1я сокроцй' HCOgiCl в еп1твлп тонкого кшаечника вказуе на р{зносПчн{сть ix дИ.
Поторедйми досл1десенюЕли наш! встановлено зншзекня в 5,3 рази активност! Ка, К-АТРази базолатеральних мембран еп!твЛ1Я Д1елытчук Д.О., I98Q; ЦзШховський M.I., 1Э8Э; Усатюк.П.В., 1991/, 3?.iiny киатотно-дулюГ р!вноваги кров! в напрямку ацэдозу та порушепия елекг2)ол'гтного с:;ляду кров i 13 значною в тротом СГ* /Мелыгдчук Д.О., Захарвнко И.О., I98S; Засекit: Д.А., I9G9; Любецька Т.В., :,'алько З.Л., 1990/.
Лал. 8. rinoTGTinniiii махан!зм
^озвитку сог.реторнпх ироцеохв при д1аро? нов онародг.;ених телят з участи cG'.IP та ирос-тагландпн1з
Таким чином, на ochobi отршаиих нами даних пропонуеться шщепц}я маишвого öioxiMi^Horo механизму розвитцу д1арег но-вокародаених телят /глал. 8/:
[/ невстановлотй ет1олог!чний фактор /Е.совС. , рота-, короиа-Bipyc, Ca'' та imi. /цризводять до активацГ? гу а н i латциклази i Шдвищеиня р!вня cGf.JP;
2/ збШпешш внутр1шш>окл1танно1 концентрат Y cGI/lP призводить до актнвацП секреторних процоств, в основному Ыа , в рэзульта-tí чого сокреЦ1Я перевакае над всмоктуванням;
3/ одночасово з натр!сп в склад: його г1дратн;пс шар i в секрету-еться Н^О;
4/ розвиток патолог 1чното процэсу /поругания осштичних явшц, пошкодаення момбрри та iнш./призводить до утворення проста-гландан!в, як1 П1дсилвють сокрец!ю НСОд, та 1нш.;
5/ розвиток захворюва mis призводить до значного поруиення елекгрол1гнсго складу кров i га орган i эму.
В II С Н О В К И
1. Розроблено ефективтй г.ютод отриматш життездатних тзольова-ннх k-títüii ertire.iiio тонкого кииечшша велико! рога го Y худо-би з використаишга 0,05^ колагенази або 27 t.í.5 цитрат/1,5
й,\ ЕДТО, якпй щэтщустпмий в досл^ах на дорослих тваринах i новонароддоних телятах,.
2. Проведение дослШздннямн штабодхчно! qkthbkoctí встановле-нэ низысий вгЛсг лактату, пгрувату, цитрату í активносг! лак-татдег1дрогенази в еп!телп тонкого кииочника здорових ново-народ'лешк телят в пор}вняшп i3 дорослими тваринами. В eni-телп новонарод.:ешпс телят з озяакама д!аре1, nopiBionra . здоровими, встановлено збхльпення лактату /в 2,5/, п1рувату /в 3/, цитрату /в 18/8/ i знпгаэння актпвност! лактатдег!дро-генази в 2,4 рази.
3. Вперше вдвчэмо щшиттевi показнзки обШну Щ1кл1чннх нуклео-тид1Е /сЛЧР, сСЛ?, аден!латциклаза, гуанхлатциклаза, фосфо-д!естераза/ та простагландая1в /Fja i Е^/ в еп!?сл1i тонкого
кишечника доросло!' велико! рогато":' худоби i новонародаених телят.
4. В ештелй' новокароднеких телят, в пор1внянн! t3 дорослими тварднами, встановлен! особлгазосг!, як! характеризуются зшЕсеноо в 2,3 рази активн!сти фосфод1естерази та низысш bmíctom простагландан1в: Ijg - в 3 рязи .i Е,, - в 5 раз1в.
5. Встановлено, що при гостр:гх розладах травления новонародаених телят, в порхвнянн! i3 здоровими, в еШтел!! значно зни-
*
аений р!вень cAMP /в 5,7/ i активность аден!латцнклазн, алэ п1двищений piBeHb cff.IP /в 10 разгвЛ актшшгсть гуан!латцик-лази та фосфод!есгерази.
6. Показано, що при гострих розладах травления новонародаеннх телят в еШтвлп зб iль'луеться H.iicr простагландшНв Fjg /в
4,1/ i Е2 /в 6,3 рази/.
7. На основ i отриыаних даних про стан обMiну вдкл1чних нуклео-TitutB 1 простагланднн1в суттсво доповшоеться положения про MexaHi3!.ffl секрецГх в еп!тели тонкого кишечника при гострих розладах травления новонародкеких телят.
ЛРАКТ1Ш1 ПРОПОЗЙЦП
1, Розроблено достутаий метод одержанпя шттевозданих {зольова-нпх imiTHH еп1тол}ю гонкого кишечника велзпсог рогато!" худоби, якик мояо бути використашй в науково-досл1да!п poöoTi.
2. Рекомендуеться при створенн} нови?: профхлактичнпх та лпсуваль-
■ них заход1в гострих розладхв травлення у новонародздшк телят враховувати Mexaiiisu дм cQP i простагландин!в на про-цеси секрецН i абсорбцГг в тонкому кишечнику.
ПУБЛ1КАЦ1 I
[. Томчук В.А., Одержаши 1золБованпх кл!тин егйтелш тонко? кишки великоI рогато!' худоби. - В кн.: Гэз. доп. Наук. -теорет. конф. мол. вчених i acnipamiB. - Кам"янець-Под1льсЬт-кии. - 1090. - с. 33.
2. Томчук В.А., Усатюк П.В., Мельничук Д.О. Изолированные'метки эпителия тонкого кишечника и их характеристика. - В кн.:. U Всес. симп. Физиол. пищеварения и всасывания. - Краснодар^
- 1990. - с. 281.
1. Мельничук Д.А., Усатюк П.В., Томчук В. А. Углеводный и энерге-. тический обмен в изолированном эпителии тонкого кишечника крупного рогатого скота, различного возраста и при патологии»
- Докл. АН Украины. - 1991. - сэр. Б, J5 II, - с. 135-138.
:. Мельничук Д.О., Томчук В.А., Усатюк П.В., Прищепа Л.А., Стан, oö-.iiny щшл!чних нуилеотид1в та прастагландпн1в в ештелП'
тонкого кишечника велико? рогато? худоби. - В кн.: Тез. доп. 71 Укр. öioxiM. з"?зд. - Iûiïb. - УСТА. - 19Э2. - ч. II. -с. 67.
5. "елькячук Д.О., Усатгсс П.В., Потоцьшй I.Î.K., ЦвШховсыспй M.I.,,Тоичук З.А., Терещенко ГЛ.П. 1зольосан1 клНшгг. еп1те-
тонкого киыечника велико? рогато? худоби: отрпчэннл, характеристика га ме?абол1чна активн1сть. - Там -та. - с. 68.
6. Томчук В.А., ЦвШховсышй M.I. Особливост! вуглсводного oówiiiy в еп!тол1 ï гонкого кишечника велико? рогато? худоби. -Tau же. - с. 97.
- Томчук, Виктор Анатольевич
- кандидата биологических наук
- Львов, 1993
- ВАК 03.00.04
- Бiохiмiчна характеристика плазматичноi мембрани та особливостi регуляцii епителiю тонкого кишечника великоi рогатоi худоби в онтогенезi та при порушеннi функцi
- Мониезиозы жвачных животных в Московской области
- Морфология слепой кишки и её интрамурального кровеносного русла крупного рогатого скота в постнатальном онтогенезе
- Микроэлементозы крупного рогатого скота на откорме в условиях Республики Беларусь
- Всасывательная функция тонкого кишечника и её регуляция в раннем постнатальном онтогенезе у овец