Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Особенности формирования костной системы в раннем онтогенезе человека в норме и при воздействии мутагенных факторов

ВАК РФ 03.00.15, Генетика

Автореферат диссертации по теме "Особенности формирования костной системы в раннем онтогенезе человека в норме и при воздействии мутагенных факторов"

® ЗЛЙПНСШЙ НАУКОВІЙ ГІГІЄНІЧНИЙ ЦЕНТР

2 5 ИІШ1 1994

на правах рукопису

' С8ДНЄВА ІНГА АНДРІЇВНА

ОСОВЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КІСТКОВОЇ СИСТЕМИ В-, РАННЬОМУ ОНТОГЕНЕЗІ ЛЮДИНИ В НОРМІ ТА ПРИ ДІЇ МУТАГЕННИХ ФАКТОРІВ

03.00.15 - генетика

АВТОРЕФЕРАТ • дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологіч&их наук

Київ - 1994

Робота виконана Наукові керівники:

- 2 -

у Львівському науково - дослідному Інституті спадкової патології кандидат медичних наук, старший науковій співробітник

г----------------п

ІО.О.ООЗАНСЬКВД _

і________________J ’

доктор медичних наук, професор І.Р.ЕАРШНК

Офіційні опонента:

доктор медичних наук

0.1. ТШЧЕНКО. '

доктор біологічних наук професор Л.6.КОВАЛЬЧУК

Провідна організація: Львівський державний університет їм І.Франка

Захист відбудеться "_____"__________ __ 1094 р. о________год.

на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 01.37.01 в докторських дисертацій в Українському науковому

гігієнічному центрі •

254660, Київ - 94, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського гігієнічного центру . .

Автореферат розісланий

1994 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ргди, кандидат медичних наук

В.Ю. Селеаньов

- З -

Актуальність теми. Одним з актуальних завдань медичної генетики є вивчення причин виникнення спадкових та вроджених вад розвитку (EBP). Особливості морфогенеза на ранніх етапах внутрішньоутробного розвитку представляють один з головних напрямків у вивченні клінічного поліморфізму та гетерогенності вроджених вад розвитку різного генезу у людини. Саме на цих стадіях онтогенезу формует :я різноманітна патологія органів та систем організму : серед новонароджених ВЕР зустрічаються у З X випадків,а у зародків значне частіше - у 10* [Stengel L.,1974].

На жаль,на сьогодні у 70 % аномалій,які реєструються,неможливо точно встановити причини їх виникнення; в 15% випадків вони пов'язані з генними мутаціями, в 5Х - з хромосомними абераціями, а 101 припадає на долю вад, які викликаються специфічними тератогэнними чинниками СЛазюк Г.И.,1979 3.

. В результаті аварії ка Чорнобильській АЕС у 1586 році значна частина України опинилася в умовах надфонового радіаційного впливу. На радібакт. вно забруднених землях пробивають більш,ніж 2 шш. громадян України С Ильин Л.А. и др., 1989, Бобильова О.О.,19933.

У більшості регіонів України забруднення аткосфгриого повітря перевищу® допустимі рівні у 5-20 рззіз ССер.тпок А.. М., 1992]. Існуюче в деяких регіонах хімічне забруднення ккз бути небезпечнім для спадкового апарату людини СБзриг.ля

І.Р.,1992,19933.Згідно з даними літератури,генетичні впливу хімічних чинників-еквівалентні дії Іонізуючої радіації в дозі 80 бер (Запоріжжя) і 100 бер (Маріуполь) за 20 років життя [Антипенко S.M. і співавтори, 1992].

Проте не всі наслідки дії шкідливих факторів зовнішнього середрвища нз організм людини вивчені. Де стосуетьтся,зокрема,вияснення впливу малих доз радіації на зародок,що розвивається,а також наслідків ” хімічної хвороби" в м. Чернівці. Сьогодні є очевидним, що екстраполяція даних,отриманих в експерименті навіть на ссавцях, може бути прийнята досить умовно,тому що практично ні один вид ссавців не Ідентичний людині у відношенні чутливості до тератогенних чинників.Також і слід прийняти до уваги відмінності у дозах, які еастовуються в експерименті, особливості метаболізму та ферментативних перетворень у тварин. Одним а проявів тератогених ефектів, в тому

числі і у людини, є дефекти кісткової системи, що складають значну часишу - від 51 7. С Штурм В.А., 1968] до 97,6 7. С Черствой Е.Д., 1984 ] в спектрі вроджених вад розвитку у

дітей. Найбільшу питому Еагу мають аномалії розвитку кінцівок - 75 % І Руцкий А.В., Михайлов А.Н., 1987]. У взаємозв'язку з етіологічними та патогенетичними факторами назаміниму роль відіграє морфологічне дослідження кісткової системи зародка людини С Ріпго-МзсЬейо і., 1988]. Крім цього, характеристика

частоти та спектру вроджених аномалій розвитку,складена для репрезентативних груп популяції,може в значній мірі висвітлити питання оцінки динаміки тератогенних ефектів в популяції при дії шкідливих факторів зовнішнього середовища .

Метою даної роботи було вивчити на нативному матеріалі процеси окостеніння скелету ембріонів та плодів людини 6-12 тижнів в нормі, а також розробити методичні підходи до вивчення тератогенних ефектів в популяції на моделі кісткоеоі системи зародка людини.

Для досягнення поставленої мети послідовно . розв'язували наступні задачі: „ • ,

1.Розробити метод нативного визначення зон окостеніння хрящових моделей кісток у абортованих ембріонів та плодів людини 6-12 тижнів розвитку, а також провести поріві.лльний аналіз авторського методу нативного визначення зон окостеніння з класичними методами фарбування кісток за Доусоном та Петерсом. ■

2.На нативному матеріалі визначити розміри хрящових моде-

‘ . лей дефінітивних кісток поясу, верхніх та нижніх

кінцівок та їх зон окостеніння'в нормі.

- 3.Визначити характер взаємозв'язку між довжиною кістки та

розміром II зони окостеніння в нормі та дослідити міжіндивідуальні відмінності в динаміці окостеніння ембріонів і плодів людини львівської популяції.

4.Дослідити особливості' морфогенезу людини в умовах £11 малих доз радіації ( Чернігівська область). .

Б.Вивчити в динаміці особливості морфогенезу кісткової . системи ембріонів і плодів людини в умовах впливу

хімічних чинників зовнішнього середовища ( м.Чернівці ).

Наукова новизна дослідження. Вперше запропоновано спосіб визначення зон окостеніння у абортованих ембріонів людини,який здійснюється мікроскопуванням нативних інтактних препаратів кісток зародка з використанням ефекту темного поля.Встановлено, що при використанні класичних методів виявлення зон ендо-хондрального окостеніння ( фарбування за методиками Доусона або Петерса) достовірно змінюються розміри хрящової моделі дефінітивної кістки 1, відповідно,співвідношення довжини до розміру зони окостеніння.Метод захищений авторським свідоцтвом N 1464062. '

Вперше на нативному матеріалі встановлені абсолютні розміри хрящових моделей дефінітивних кісток ( клвчиці.плечової, ліктьоваоі,променевої,лопаткової,стегнової,великої та малої гомілкових,тазової,пальців рук 1 ніг ) 1 їхніх зон екдо-ходрального окостеніння. На нативному матеріалі встановлено кореляційну залежність між довжиною кістки та роам^см II зони окостеніння.

На достатній кількості фактичного матеріалу показано яей-ще м1к1ндив1дуальних відмінностей як по розмірам хрящових моделей кісток, так і по розмірам зон окостеніння.Вперше на нативному матеріалі в період розвитку від б до 12 тіекніз встановлено 1 досліджено явище латеральної асиметрії по розмірам зон окостеніння при нормальному перебігу вагітності.

Вперше запропоновано метод оцінки на нативному матзріалі : впливу шкідливих чинників різного походження на зародок людини, що розвивається. •

Практична цінність. В результаті проведеної роботи розроблено новий метод дослідження розвитку кісткозої системи ембріона та плода людини 6-12 тижнів розвитку,що дозеоляє значно розширити методичні підходи до вивчення процесів росту та диференціації кісток в нормі і патології.

Запропонований нами спосіб визначення зон ендохондрально-го окостеніння кісток у абортованих ембріонів і плодів людини значно простіший, економніший, не вимагає спеціальних реактивів та обладнання, точний, значно скорочує час дослідження. Результат отримується через 0,5 - 1 годину після забору ма-<-теріалу.В той самий час для приготування серійних зрізів кісток необхідно 3- 5 днів, а на пофарбування за методикою Доусона або Петерса - 28 - ЗО' днів, не враховуючи часу.

потрібного для аналізу.

Розробленй метод дозволяє дати об'єктивну оцінку нативного стану хрящової моделі кістки та II диференціації ( зона окостеніння ).

Визначені та вивчені нативні довжини кісток та розміри їх зон окостеніння поясів верхніх та нижніх кінцівок ембріонів та плодів людини в період від Б до 12 тижнів Енутршньоутробного розвитку. Враховуючи наявність лінійної залежності між довжиною кістки та розміром II зони окостеніння, представляється можливим за допомогою певних перерахункових коефіцієнтів за розмірами однієї кістки відновити весь скелет ембріона або плода людини в період еід 6 до 12 тижнів розвитку у випадку нормального перебігу вагітності.Це особливо важливо в тих випадках,коли класичні методи визначення ступеню зрілості зародка неможливі у зв'язку з тим,що він зруйнований.

Запропоновано та апробовано метод екологічного моніторингу популяції людини на моделі кісткоеоі системи ембріона та плода людини 6-12 тижнів розвитку .

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження були впроваджені в практику МГК м. Рівне, Чернівецькому пологовому. будинку N 1 і N 2, Львівському НДІ спадкової патології та Українському науковому центрі медичної генетики, що дозволило оцінювати на нативному матеріалі вгшіЗ шкідливих чинників зовнішнього середовища на зародок людини, а також дає можливість проведення скрінінгу абортивного матеріалу для виявлення тератогенних навантажень на популяцію. Основні положення. що виносяться на захист.

. 1. Розроблено та впроваджено новий метод нативного виявлення зон окостеніння хрящових моделей кісток у абортованих ембріонів та плодів людини 6-12 тижнів розвитку, який порівняно з існуючими ( методи фарбування за Доусоном та Петерсом) має переваги у часі обстеження та простоті виконання. Виявлено, що при фарбуванні скелету ембріонів під дією реактивів достовірно змінюються лінійні розміри'кісток. Вперше на нативному матеріалі встановлені абсолютні розміри хрящових моделей дефінітивних кісток поясу верхніх 1 нижніх кінцівок та їхніх зон окостеніння у ембріонів та плодів людини 6-12 тижнів розвитку в нормі.

2. За допомогою морфометрії встановлено наявність

міжіндивідуальних відмінностей як в розмірах нативяих кісток, так 1 в розмірах вон окостеніння ембріонів 1 плодів людини 6-12 тижнів розвитку; виявлено явище латеральної асиметрії в розмірах зон окостеніння при нормальному перебігу вагітності.

3. Метод дослідження динаміки остеогенезу нативних кісток

ембріонів та плодів людини 6-12 тинніз розвитку є адектватною та Інформативною тест-сиг-емою для вивчення ембріотоксичного впливу шкідлиеих факторів зовнішнього середовища на зародок,що розвивається. '

4. Досліджено можливість використання методу оцінки осифікації кісток ■ зародків людини в системі екологічного моніторингу. Продемонстрована висока Інформативність методу в умозах дії малих доз радіації ( Чернігівська область ), де визначено деформації у 5Z ключиць, 5% плечових, 2DZ великих гомілкових та 10% малих гомілкових кісток, а таг.о.ч 1 випадок екзостозу ключиці. При альтеруючій дії хімічних чинників ( м. Чернівці) виявлено випадки аномалій остеогенезу - ділянки "розрихленої" кісткової тканигї по типу остеопорозу в центральній частині зони окостеніння.У 1991 році ця патологія га-торкнула 447. ключиць, 537. лопаткових 1 35,% газопих кісток.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідалися і обговорювалися на конференції молодих вчених Інституту медичної генетики АМН СРСР ( Москва, 1937 ), І з'їзді Індичі-"!* генетиків УРСР ( Львів, 1988 ), XX науковій конференції молодих вчених kiV ( Мосгаа, 198Э ), II Всесоюзному з'їзді медичних генетиків ( Алма-Ата, 1990 ), на 0вропейській асоціації акушерів 1 гінекологів ( Москва, 1991 ), І Європейському Конгресі Українських лікарських товариств / ЄКУЛТ / ( Івано-Фрзт,к1вськ, 1991 ), IY з'їзді Українського товариства генетиків 1 селекціонерів їм. Вавілова ( Полтава, 1992).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 18 друкованих праць.

"Об'ем та структура дисертаціІ. Робота викладена на 134 стор. машинописного тексту і включає наступні розділи: вступ, огляд літератури, матеріали та методи, результати власних досліджень, обговореная, заключения, висновки, список літера-,, тури. Робота містить 22 таблиці 1 14 рисунків. Список літератури складається з 154 назв.

ЗМІСТ РОБОТИ.

1. Матеріал 1 методи дослідження.' Дослідження проведено на 350 ембріонах та плодах ліздпни 6-12 тижнів розвитку, які були отримані при медичних абортах у практично здорових жінок львівської популяції. ІІраця подружніх пар не була пов'язана з контактом зі шкідливими речовинами. ЦІ ембріони склали контрольну групу, на якій було встановлено основні закономірності морфогенезу ссифікації та динаміки росту кісток поясу Еерхніх та нижніх кінцівок.

Нами Суло вивчено кісткову систему 23 ембріонів :а плодів людини 6-12 тижнів розвитку, отриманих від дінок львівської популяції, які приймали різні гормональні препарати (мікро-фолін, фолікулін, синестрол, прогестерон та 1н.) з метою переривання небажаної вагітності. Причому дози, які вживалися жінками, значно перевищували терапевтичні. •

Катастрофа на ЧАЕС обумовила необхідність проведення морфологічних досліджень ембріонів та плодів людини в зоні радіаційного забруднення оточуючого середовища. Досліджено 40 ембріонів та плодів людини 6-12 тижнів розвитку,які були отри-кіні під час медичних абортів у жінок м.Чернігова.

У період епідеміологічного спалаху алопеції у дітей м. Чернівці у 1983 році проведено дослідження кісткової системи 35 ембріонів та плодів 6-12 тижнів розвитку, отриманих при' медичних абортах у жінок, які постійно мешкаюті у м.Чернівцях. Для спостереження за динамікою тератогенних ефектів в популяції у 1991 ррці було досліджено кісткову систему ЗО ембріонів та плодів людини, а у 1992- 25,

Бік зародка визначався по тім'яно-куприковій довжині (ТКД: з використанням таблиць [Фалин Л.И.,1976].Б тих випадках,коли зародок був зруйнований при кюретажі 1 ТКД виміряти не 'представлялося можливим, вік визначався по сукупності ознак будови кінцівок [Абрамов Б.д. и др.,1975;0'Rahilly R.,Gardner E. ,1975. .Kellenmn E.,Janossa M. et al. ,1984;Nessmn 0..1985S, а також анамнезу . . '

Всі необхідні відомості про жінку заносили у розроблену карту дослідження ембріона.

Вивчення нативних кісток ембріонів та плодів людини здійснювалося запропонованим нами методом мікроскопії натиі іих інтактних препаратів з використанням ефекту темного поля при

загальному збільшенні у 8 разів ССозанський О.О. та 1н.,19883. Оскільки даний метод запропоновано нами, його детальний опис винесено в результати досліджень. Морфометрія нативних хрящових моделей кісток та їх зон ендохондрального окостеніння проводилася за допомогою окулярмікрометра (ціна поділки *0,1 мм), тому при проведенні морфометрії вважали, що порівнювальні величини відрізняються, кс і відмінність у розмірах Сула 0,2 мм та більше. ■

В роботі крім автсрськзго методу використовували гістологічні дослідження та методи забарвлення червоним алізарином за Доусоном СБаїтеоп А.,1926], та метод подвійного забарвлення червоним, алізарином і альціановим синім за Петерсом [Реіегз Р., 1977].

11. Результати дослідження та _Іх обговорення. Враховуючи особливості процесу непрямого остеогенезу - скупчення ме-зенхімних клітин в точці петрифікації хряща,солей кальцію, оптична густина в зоні ендохондрального окостеніння повинна бути вища,ніж безпосередньо у хрящовій тканині.Тому ми передбачили, що в умовах темного поля при наявності джерела світла знизу, аони ендохондрального окостеніння повинні виглядати непрозорими ділянками чорного кольору на фоні прозорого гіалінового хряща. ’

Для перевірки цього припущення проводилося дослідженню абортивного матеріалу таким чином. ,

Ембріон,одержаний при виконанні артнфіціаліного аборту, поміщали в чашку Петрі з поживним середовищем (розчин Хенкса або фізіологічний розчин) 1 відділяли кінціеки або інші частини скелета, необхідні для вивчення. Отримані таким чином на-тивні інтактні препарати поміщали на предметний столик бінокулярної лупи. В умовах темного поля навіть через м'які тканини зразу стають помітними темні ділянки зон окостеніння на відповідних кістках ембгіонів. Для кращої візуалізації 1 запобігання помилки оптичного характеру відділяють м'які тканини. В темному полі мікроскопа за допомогою окулярмікрометра ( загальне збільшення дорівнює 8 ) вимірювалися лінійні-розміри хрящових моделей кісток та їхніх зон ендохондрального окостеніння - ділянки чорного кольору з чіткими межами на фоні прозорої хрящової тканини. ' . '

- 10 -

Для точної' Ідентифікації ділянок чорного кольору,виявлених в умовах темного поля,ми відділяли їх від хрящової частини кістки 1 проводили гістологічне дослідження.У всіх випадках з 50 досліджених кісток від 10 ембріонів темні гони були Ідентифіковані як кісткова тканина, а світлі - як хрящова.

Таким чином,та переконалися в тому,що виявлені нами чорні ділянки на хрящових моделях кісток ембріонів людини є зонами ендохондрального окостеніння.

Для досягнення поставленної в роботі мети в цій частині дослідження ми ставили перед собою завдання вивчити можливий вплив методичних факторів на розміри кісток скелета ембріона,а також порівняти запропонований нами метод з класичними 1 вибрати оптимальний з них для проведення подальших досліджень.

Вивчалися нативні Інтактні препарати кісток від 10 ембрІонів (ключиця,плечова,л1ктьова,променева,стегнова.велика гомілкова та мала гомілкова ). Після попередньої морфометрії вищеназваних кісток проводилося їх фарбування за методикою Доусона. Після вимірювання нативних кісток поясу верхніх та нижніх кінцівок 20 ембріонів та плодів людини 6-12 тижнів розвитку вони підлягали фарбуванню за методом Петерса.

При дослідженні кісток скелета 10 ембріонів,що були покарбовані червоним алізарином по методу Доусона.було встановлено, що відмінності в лінійних розмірах зон ендохондрального окостеніння нативних та пофарбованих кісток були недостовірними (Р > 0,05 ). Еиміряти довжину хрящової моделі будь-якої з досліджуваних кісток виявилося неможливим,оскільки тканина хряща під дієш застосованих реактивів перетворилася в густий прозорий гель і внаслідок чого мєжї кістки чітко не візуалізу-валипя. Наші спостереження підтверджуються роботами інших дослідників С Muther Thomas F.,1988 ]. '

Після попередньої морфометрії кісток ЗО ембріонів людини на),зі було використано мето? подвійного фарбування за - методом Петерса. Повторне вимірювання лінійних розмірів кісток nlqra пофарбування виявило значні відмінності у розмірах довжини хрящової моделі дефінітивної кістки в порівнянні з нативним пре*_іратом (таблиця 1). Виняток склали тільки ключиця і променева кістка, де відмінності в довжинах нативних та пофарбованих кісток були несутт.’зими ( Р > 0.05 ). Ми вважаємо, що це явище можна пояснити неспецифічністю та неспрогнозоЕаною дією

реактивів, які застосовуються в процесі фарбування. Для ключиці також це яевдє може бути позязане з тим,що на цьому етапі розвитку зона окостеніння займає значну частину кістки, тому зона більш стійка до зпливу реактивів ( відмінності у розмірах

Таблиця 1

Порівняльна характеристика нативних та пофарбованих по методу Петерса кісток ембріонів людини 6-12 тижнів розвитку.

ІКІлькістьІ Довжина кістки! І

Назва кістки Івивчених І---------------------------------- І р і

Ікісток І натиЕна І пофарбована І ' І

Ключиця 26 4,22 + 0,38 3,65 + 0,41 . > 3,05

Плечова . 19 7.81 + 1,50 4,72 + 0,75 < 0,05

Ліктьова 16 5,99 + 0,65 4,99 + 0,67 > 0,С5

Променева 15 5 22 + 0,62 4,27 + 0,59 < 0,05

Стегнова 21 5,32 + 0,41 4,37 + 0,35 < 0,С5

Велика гомілкова 13 4,78 0,47 3,42 + 0,49 < 0,05

Мала гомілкова 12 4,03 + 0,49 2,95 + 0,54 < 0,05

Примітка : всі розміри подані в ш.

зон окостеніння у всіх досліджених кісток були були несуттєвими ( Р> 0.05 ). Ми припускаємо, що це явище пов'язане З Г'Об-ливостями будови кісткової тканини, яка більш стійка до різких реактивів, які застосовуються для II фарбування (ет'.ь-'Л 96.К0Н, льодяна оцтова кислота та ігіші).

В доступній нам літературі ми виявили достатню кількість робіт, де цей метод використовується для встановлення основних закономірностей розвитку кінцівок. Наприклад, автором на основі отриманих даних приводяться рівняння , за якими на підставі довжини окремої пофарбованої кістки можна Еизкачитк гест^ційний вік ембріона [Кабак С.Л.,1983;Кабак С.Л..Сещенко С.Н.,Аниськоєа Е.П.,1990]. Отримані наші дані ( достовірна різниця між довжинами нативних кісток та пофарбованих за методикою Реіегз’а ) свідчать про недоцільність проведення морфометрії пофарбованих кісток з метою встановлення основних зако-“ номірностей росту у зв'ярку з ризиком отримання значної помилки визначення віку зародка на основі доежини пофарбованої кістки.

Таким чином,запропонований нами метод вивчення нативних кісток ембріонів та плодІБ людини 6-12 тижнів розвитку значно скорочує час, необхідний для дослідження: 0,5 - 1 година замість 25-80 днів, при фарбуванні за методами Доусона або Петерса. Також нами встановлено, що реактиви,які використовуються при фарбуванні, впливають на результати оцінки розмірів кісток, тим самим змінюючи співвідношення довжини кістки до-розміру зони окостеніння, що має бути враховано при аналогічних дослідженнях. ' '

Методом морфометрії нативних інтактних препаратів кісток скелета ембріонів . та плодів людини 6-12 тижнів розвитку було вивчено взаємозв'язок розмірів хрящових моделей кісток та їх зон окостеніння. Хрящові моделі кісток починають осифікуватися при досягненні певної довжини 1 терміну розвитку, що є відмінним для кожної з досліджуваних кісток.В подальшому ріст вони окостеніння відбувається, прямо пропорційно збільшенню довжини самої кістки, про що свідчать високі коефіцієнти кореляції - від 0.95 у стегново І кістки до 0.99 у ключиці. Встановлена нами лінійна залежність росту та диференціації нативних кісток в період від 6 до 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку людини підтверджується результатам! робіт інших авторів [Абрамов Б.Д. и др.,1975;Мипзіск й.А.,1984; Кабак С.Л. и др., 1990]. Враховуючи високі коефіцієнти кореляції, -нам представляється можливим по одній з досліджуваних кісток змо-делюваїи весь скелет ембріона або плода людини в період від 6 до 12 тижнів розвитку. .

При вивченні кісток ембріонів та плодів людини ми зауважили випадки відмінностей розмірів зон окостеніння при однаковій доежяні хрящових моделей кісток у різних Індивідів 1 навпаки. Дані, приведені в таблиці 2, вказують на наявність міжікдивідуальних відмінностей росту кісток ембріонів та плодів людини 6-12 тижнів рогчитку, що свідчить про те, що не дивлячись на тісний взаємозв'язок процесів росту кістки та Ц диференціації, існує явище достатньо виражених мїжіндивідуальних відмінностей як за довжиною хрящові моделі кістки, так і за розмірами зон окостеніння. Особливо чітко боно демонструється в тих випадках, коли у одного індивіда при певному розмірі хрящової моделі кістки наявна зона окостеніння, а у іншого г.ри такому ж самому розмірі вона відсутня. При

- 13 - Таблиця 2

Шжіндивідуальні відмінності довжин

кісток ; 1 розмірів зон окостеніння ембрі-

онів та плодів людини 6-12 тижнів РОЗЕИТКУ.

ІКІлькістьІ Довжина кістки І Розмір зони І

Найменування І І

кістки ■ І випадків І % варіабельності І % варіабельності І

Ключиця 140 16.4 + 6.1 15.0 + 6.0

Плечова 156 16.0 + 5.8 10.8 + 4.9

Ліктьова 139 12.9 + 5.6 ■ 7.9 + 6.8

Променева 126 19.1 + 6.8 23.8 + 7.4

Стегнова 106 16.0 + 7.0 13.2 + 6.4

Велика '

гомілкова 108 28.7 + 9.0 25.0 + 8.2

Мала

гомілкова 75 17.3 + Й.6 21.3 + 9.3

дослідженні скелета деяьіих зародків нами було виявлено явище латеральної асиметрії по розмірах зон окостеніння на парних ' кістках в одного й того ж Індивіда (таблиця 3 ).

Як видно з таблиці, найбільшу кількість випадків асиметричності розвитку окостеніння виявлено на лопатковій (48 %) та тазовій (34 Z) кістках, цо може бути поз'язано з особливостями будови цих кісток.

Значна кількість дослідників ЗЕертае уЕагу на появу стадій асиметричності розвитку процесів нормального морфогенезу CBagnall К.М. et al., 1982; Ealseiro J. et al.,1988; Shank-land M.,Mart indale M.,1989;]. Причини цього явіжд до кінця не розкриті, але ми підтримуємо думку тих авторів, які вважають, що на певних етапах розвитку людини' явищ- латеральної асиметрії е нормою САстауроз Б.Л. ,1974; Jacob Н. J. .Hinr-ichsen К.,1934;Newman S.А.,1988].

Незва.іаючи на значну кількість робіт, залишається нерозв'язаним питання,чому один 1 .ой же пошкоджуючий чинник, який діє на весь організм на певних етапах розвитку,викликає наявність аномалій різного ступеню проявів ь прагої і лівої сторони тіла.Не можна заперечувати,що при дії будь-якого

Таблиця З

Латеральна асиметрія розмірів зон окостеніння натканих кісток ембріона та плода людини.

І Кількість І Кількість І . І

Назва кістки І вивчених І асиметри- І 7. І

І пар кісток І чних пар І І

Ключиця 31 7 23 .

Плечова 21 6 29

Ліктьова ' 17 2 12

Променева 18 5 28

Стегнова 33 9 27

Велика гомілкова 18 4 22

Мала гомілкова 18 • 5 28

Лопаткова . 40 19 48

Тазова 44 15 34

Пальці рук 14 2 14

Пальці ніг 17 1 5

пошкоджуючого агента ( екзогенного або ендогенного походження в ТТП (тератогенний термінаційний. період) розвитку кісткової системи зародка людини можна очікувати виникнення різноманітних вад розвитку. Нам представляється можливим припустити, що міжіндивідуальні відмінності та латеральна асиметрія росту та диференціації кісток ембріона людини може бути матеріальною основою виникнення клінічного поліморфізму вад розвитку кісткової системи.

Нами були вивчені нативні Інтактні препарати кісток поясу верхніх та нижніх-кінцівок 6-12 тижневих ембріонів та плодів людини. Зародки були одержані при медичних абортах жінок, які приймали різні гормональні препарати ( мікрофолін, фолікулін, синестрол,прогестерон та ін.) з метою переривання небажаної вагітності. Причому дози, які вживалися жінками, значно перевищували терапевтичні. Проведено морфологічній! аналіз та морфометрію за двома основними параметрами:довжина кістки 1. розмір зони окостеніння. Аномалій морфогенеза вищеназваних кісток не було виявлено.. Статистична обробка отриманих даних (порівняння з нормальною виборною ) виявила достовірні

відмінності як' в доежині кісток, так 1 в розмірах зон окостеніння. Наприклад, середня докхина ключиці в контролі була 5.24 + 0.21 мм, тоді як в досліджуваній групі вона складала 4.41 + 0.58 мм. Отримані нами дані свідчать про несприятливий ендогеннії вплив на динаміку остеогенезу кісто:-: ембріонів та плодів .людини 8- 12 тижнів розвитку гормональних препаратів, що виражається у зменшенні середніх розмірів кісток та їх зон окостеніння порівняно з нормою (порівнювалися ембріони та плоди людини однакових термінів розвитку). Разом з тім, ці дані дозволили припустити можливість використання моделі осифікації кісткової системи плодів людини як тест-системи оцінки альтеруючої дії чинників навколишнього середовища на внутрішньоутробний розвиток.

У зв'язку зі значнім забрудненням оточуючого середовища особливої актуальності набуває оцінка наслідків впливу шкідливих факторів на зародок,що розвивається. О^ним з проявів тера-тогених ефектів,в тому числі 1 у людини,є дефекти кісткової системи,що складають значну частину в спектрі вроджених вад розвитку. Аварія на ЧАЕС обумовила необхідність проведення морфологічних досліджень ембріона та плода людини з метою визначення впливу хронічних малих доз радіації на зародок. Досліджено 40 ембріонів та плодів людини 6-12 тижнів розвитку, одержаних при медичних абортах у жінок популяції м.Чернігова.За авторською методикою вивчалися нативні Інтактні препарати кісток поясу верхніх та нижніх кінцівок.Проведено морфологічний аналіз та морфометрію хрящових моделей 300 кісток та їх зон ендохондрального окостеніння.При одержані Кожного препарату проводилася верифікація можливих ’"дхилень морфогекезу кожної з досліджених кісток: ключиці,плечо-

вої .ліктьоеоі.променевої,лопаткової,стегнової,великої та малої гомілкових,тазової,пальців рук та ніг.Одержані дані склали основу для побудови,у першу чергу,Індивідуальної характеристики морфологічних відхилень розвитку кісткової системи ембріона та плода людини. •

При вивченні характеру взаємозв'язку між довжиною кістки та розміром II зони окостеніння нами відмічено збереження лінійної залежності як в контрольній, так 1 в дослідній групі. Для всіх вивчених кісток, крім стегнової, коефіцієнт кореляції коливався в межах від 0.97 до 0.99.3а норму ми обрз-

ли розвиток кісткової системи ембріонів та плодів людини Львівської області.оскільки Еона вважається радіаційно чистою.

■ В процесі досліджень нами виявлено різноманітні відхилення процесу нормального морфогенезу такі як деформації кістки, екзостози. Деформації кісток зустрічалися у 57. ключиць, 5% плечових, 207. великих гомілкових та 10% малих гомілкових кісток. Відмічено 1 випадок остеопорозу на ключиці.

При порівнянні частот випадків асиметрії по розмірах зон окостеніння нами не виявлено достовірної різниці між

ембріонами і плодами львівської та чернігівської популяцій Слід відзначити , що і в дослідній групі найбільша

кількість виявлених випадків асиметричності розмірів зон окостеніння припадає на лопаткову (57 7.) і тазову (40 7.) кістки. При статистичній обробці отриманих даних нами виявлено достовірні відмінності як в довжині кісток, так 1 в розмірах зон окостеніння в порівнянні з контролем. В досліній групі нами спостерігалося, як правило, пропорційне зменшення довжин кісток та їх зон ендохондрального окостеніння порівняно з контролем (львівська популяція). Наприклад, якщо у львівської популяції ембріонів та плодів того х самого терміну розвитку середня довжина ключиці складала 5.04 + 0.16 мм, а розмір зони окостеніння 3.84 + 0.14, то у чернігівської популяції

відповідно 4.22 + 0.33 мм 1 3.06'+ 0.32.

Відповідно до ретроспективного аналізу спектру вроджених вад розвитку по системах органів новонароджених у м.Чернігові за 1986 рік та за періте півріччя 1987 року, проведеного співробітниками КДІ СП,виявлено,що у першому півріччі 1988 року народилося 29 дітей (на 2371 "овонароджених) з вродженими аномаліями кінціеок, у другому півріччі їх було зареєстровано вже 76 на 2812 новонароджених , а у І півріччі 1987 року - 165 на 2686 новонароджених,що складає 69% питомої ваги всіх виявлених вроджених аномалій. Отримані в нашій роботі дані ретроспективного аналізу вроджених вад розвитку новонароджених, морфологічного аналізу кісткової системи ембріонів та плодів людини 6-12 тижнів розвитку чернігівської тпуляції та робота А.П.Крисюка з співавт.( 1993 ) свідчать на користь припу-« щення, що низькодозове хронічне опромінення викликає виникнення морфологічних змін в кістковій системі людини.

Визначення частоти та спектру хромосомних аберацій в ембріональних лімфоІдних клітинах печінки (ва методикою Со-

. - 17 -

ганського 0.0. та 1н.,1989) також виявило 3.7 % аберантних клітин в Чернігівській популяції СГаврилюк Ю.Й., Созанський

0.0. та 1н.,19923. Зростання числа вроджених аномалій розвитку,рівня хромосомних аберацій та підвищення пошкоджень кісткової системи ембріонів вкавують на генетично обумовлену нестабільність в Чернігівській популяції,що виникла після аварії на ЧАЕС.

У 1988 році в м.Чернівцях вперше було зареєстровано випадки тотальної' алопеції у дітей, що дає підстави висунути гіпотезу про наявність шкідливого впливу факторів зовнішнього середовища, можливо, хімічної природи. Наш проведено дослідження кісткової системи 35 ембріонів та плодів людини 6-12 тижнів внутрішньоутробного розвитку, які були отримані при медичних абортах жінок чернівецької популяції. З метою спостереження за динамікою тератогених ефектів в популяції у 1991 році нами була досліджена кісткова система ЗО, а у 1992 -25 ембріонів та плодів.

Вивчалося по 200-250 кісток в кожній з репрезентативних груп ембріонів та плодів. З метою створення банку даних всі ембріони 1 . плоди після дослідження підлягали фарбуванню альціановим синім та черьоним алізарином за методикою РеЬегз'а ( 1977 ) . .

Слід відзначити, що характер взаємозв'язку між довитою кістки та розміром II зони окостеніння зберігає лінійну залежність у всіх досліджених групах ембріонів чернівецької популяції. У 1988 та 1991 рр. у всіх досліджених кісток коефіцієнт кореляції був в межах від 0.97 до 0.99, а у 1992 р. -від 0.93 _(стегнова кістка) до 0.„9. Такі високі ко уіцієнти кореляції свідчать про збереження пропорційності процесів росту та диференціації кісток, незважаючи на несприятливий вплив факторів зовнішнього середовища.

При проведенні морфологічного аналізу кісток ембр онів та пл'дів нами виявлено випадки аномалій остеогенезу - ділянку "розрихленні" кісткової тканини по типу остеопорозу в центральній частині зони окостеніння. На сьогодні немає єдиної творі І, яка би пояснювала це явище,а існуючі поодинокі гіпотези Суперечливі. В одному випадку остеопороз розглядається як наслідок первинного порушення метаболізму кальцію С Перепуст

Л.А., 1972; Сметник В.П., Кангельдиева А.А., 1988 ]. За гіпо-

тезою Інших авторів СЕиркун А.А.,1989],в основі остеопорозу лежить порушення процесів проліферації та диференціації клітин,які приймають участь в процесах осифікації.Остеопороз в центральній ділянці кістки характерний для дії хімічних тера-тогєніва що підтверджується отриманими нами результатами "

Спостерігаючи це явище в динаміці ( 1988,1991 та 1992 ро- . ки), наш відмічено значне збільшення випадків такого типу аномалій у 1991 році - 26 % від загальної кількості вивчених

кісток ( таблиця 4 ). Якцо у 1988 році у 25 % досліджених ло-

паткових кісток було"виявлено аномалію остеогенезу, то у 1991 році вже було 53 %, а у 1992 році спостерігалося зниження цієї патології майже до рівня 1988 року - 29%. Ми припускаємо, що у

1991 році відбулося накопичення шкідливих агентів у зовніпнь-ому середовищі даного району, яке проявилося через пошкодження процесу остеогенезу в ембріональному розвитку людини. У групі ембріонів, досліджених у 1992 році, мало місце зниження кількості виявленої аномалії до 10 %, але об'єктивної оцінки цього явища ми не можемо дати, оскільки об'єм експериментальної

вибірки є меншим, ніж у 1991 році- майже у 2 рази (таблиця 4).

Необхідно підкреслити,що всі випадки виявленої патології зустрічалися у ембріонів 1 плодів 9-12 тижнів розвитку,тобто у період найбільшої активності процесів диференціації хрящової моделі дефінітивної кістки.

Слід відзначити,що у період спалаху алопеції у дітей у 1938 році , спектр Е"КВЛЄНОІ патології кісткової системи ембріонів 1 плодії був ширший,ніж в наступні роки. Наші було вияелєно випадки кісткової деформації, екзостози, остеопорози а також 3 випадки асиметрії довжини кісток .

Статистична обробка отриманих даних дозволила виявити достовірні відмінності як в доежині кісток,так 1 в розмірах зон окостеніння в порівнянні з контролем (львівська популяція) у всіх досліджених групах ембріонів та плодів чернівецької популяції. В дослідній групі ембріонів та плодів, отриманих наш у 1988 році, спостерігалося-зменшення середньої довжини кісток та їх зон окостеніння порівняно а контрольними по-кавниками ( львівська популяція ). Наприклад, середня довжина ключиці ембріонів та плодів людини львівської популяції була 6.25 + 0.21 ма, а чернівецької - 4.52 + 0.75; розмір зони

окостеніння 5.92 + 0.26 мм та 4.28 + 0.73 мм відповідно.

У 1991 та 1992 роках нами спостерігалося зворотне явище: середні довжини ембріонів та плодів Чернівецької популяції були достовірно більшими від середніх розмірів кісток та їх зон окостеніння контрольної групи. Гістологічний аналіз кісток, отриманих від ембріонів та плодів людини Чернівецької популяції, проведений сумісно зі співробітниками ЦЦІ меди-ко-екологічних проблем (м.ЧернівцІ), підтвердив наявність остеопорозу в кістках, виявленого при морфологічному аналізі.

■ Таблиця 4

Випадки виявлених аномалій остеогенезу ембріонів та плодів людини при динамічному спостереженні чернівецької популяції.

ІК-сть вивчених кістокі К-сть випадків патології* І

Назва І---------------------------1--------------------------------1

КІСТКИ 11988 р11991 р 11992 рі 1988 р ' 1991 р І 1992 р І

Ключиця 21 25 16 1 (5) 11 (44) 3 (19)

Плечова 21 25 14 2 (Ю) 1 (4) 1 ( 7)

Ліктьова 20 23 12 0 (0) 2 (9) 0 (0)

Променева 22 24 10 0 (0) 4 (17) 0 (0)

Стегнова Велика 17 22 14 1 (6) 5 (27) 0 (0)

гомілкова Мала 14 21 12 0 (0) 3 (14) 0 (0)

гомілкова 15 ' 23 11 0 (0) 5 (21) 2 (18)

Лопаткова 16 32 14 4 (25) 17‘(53) 4 (29)

Тазова 22 27 17 3 (14) 10 (37) 2 (12)

Всього: 168 222 120 ' 11 (7) 58 (26) 12 (Ю)

* в дужках подано питому вагу виявленої патології у в‘^сотках.

В той'же час відзначено, що темпи осифікації кісток дещо випе--реджують норму. Про це опосередковано свідчить посилення каріопікнозу в хондроцитах. Результати морфометрії, морфологічного та . патологічних досліджень дають можливість припустити, що хімічні чинники, які діють в даній популяції, впливають на порушення протікання процесів нормального ост?->-

генєзу, витикаючи остєспсрсз, а,з іншого боку, вони посилюють процеси осифікації, що фіксується у збільшенні середніх довжин кісток та їх зон окостеніння порівняно з контролем (львівська популяція). Причому зменшення кількості остеобластів, яке спостерігалося при аналізі гістологічних препаратів, може свідчити не тільки про порушення проліферації в сторону II пригнічення, а і про посилення процесів осифікації [Єішїієпішп В., 19923. .

Динамічне спостереження за частотою та спектром хромосомних аберацій в ембріональних лімфоідних клітинах печінки ембріонів та плодів людини чернівецької популяції виявило значне збільшення метафазних пластин з абераціями хромосом у

1992 році - 14,1%, що більше, ніж у два раз;, перевищує ідентичні показники попереднього року СГулеюк Н.Л., Сєднєва І.А.., 1994].

Таким чином, зростання рівня хромосомних аберацій та підвищення пошкоджень кісткової системи ембріонів та плодів людини 6-12 тижнів розвитку вказують на генетично обумовлену нестабільність, що виникла в результаті дії хімічних чинників в чернівецькій популяції.

. ВИСНОВКИ

1. Розроблено та впроваджено новий метод нативного виявлення зон окостеніння хрящових моделей кісток у абортованих ембріонів та плодів людини 6-12 тижнів розвитку, який порівняно з існуючими має переваги в часі, точності та простоті виконання.

2. При використанні класичних методів виявлення зон

окостеніння (методи фарбування за Доусоном та Петерсом) змінюються лінійні розміри хрящової моделі кістки,! відповідно співвідношення ■ довжини до розміру зони окостеніння, що свідчить про необхідність дослідження нативних препаратів кісток. .

3. Вперше на нативному матеріалі встановлені' абсолютні розміри хрящових моделей дефінітивних кісток посу верхніх та нижніх кінцівок та їхніх зон окостеніння у ембріонів та плодів людини 6-12 тижнів розвитку в нормі. Встановлено кореляційну залежність між довжиною нативної кістки та II зоною окостеніння; ' в період розвитку від 6 до 12 тижнів вона має лінійний характер (коефіцієнт кореляції дорівнює 0.95 - 0.99).

- 21 -

4. За допомогою морфометрії встановлено наявність міжіндивідуальних відмінностей як в розмірах нативних кісток, так 1 в розмірах зон окостеніння ембріонів 1 плодів людини 6-12 тижнів розвитку; виявлено явище латеральної асиметрії в розмірах зон окостеніння при нормальному перебігу вагітності.

5. Досліджено можливість використання метода оцінки осифікації нативних кісток зародків людини як метод екологічного моніторингу. Продемонстрована висока інформативність методу при дослідженні дії малих доз радіації на зародок люди-ни( Чернігівська область ) 1 альтеруючій дії хімічних чинників ( м.Чернівці ). Виявлено випадки аномалій остеогенезу - ділянки "розрихленої" кісткової тіїанини по типу остеопорозу в центральній частині зони окостеніння. У 1991 році ця патологія за-торкнула 44% ключиць, 53% лопаткових і 35% тазових кісток.

6. Спостереження за динамікою та спектром ьорфологічних

змін кісткової системи ембріонів 1 плоді? людини Чернівецької популяції дозволило виявити значне збільшення Еипадків остеопорозу у 1991 році, а в період розвитку від 8 до 11 тижнів ця аномалія захоплюй 100% досліджених плодів.Спектр виявленої патології (деформаціІ,екзостози,остєопорози) кісткової системи ембріонів і плодів у 1988 році був ширший, ніж у наступні роки. ■

7. Метод дослідження динаміки остеогенезу нативних кісток

ембріонів та плодів людини 6-12 тижнів розвитку є адектватною та Інформативною тест-сиситемою для вивчення ембріото^сичного впливу шкідливих факторів зовнішнього середовища на зародок,що розвивається. '

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦИ

1. Авторское свидетельство N 1464062 Способ определе-

ния зон оссификации у абортироЕ&яного эмбриона человека / Со-занский О.А., Дзись Е.И., Седнева И.А., Радовский С.В., Яво-ривская О.М. // Бюл. Гос.ком. по изобрет. и откр. М., 1939. -N 9.- С.189. .

2. Седнева И.А. Нежиндивидуальные различия степени диффе-

ренциации развивающихся костей скелета эмбрионов человека // I съезд медицинских генетиков УССР: Тез. докл. - Львов, 19£8.-,С. 165. •

. 3. Седнева И.А. Динамика остеогенеза нативных развиваю-

щихся костей скелета эмбриона человека 6-12 недель развития

// Труды XX научной конференции молодых ученых биологического факультета МГУ.- М., 1939.- С. 231-236.

4. Созанский О.А., Гаврилюк Ю.И., Седнева И.А., Яво-, ривская О.М., Ковадишин Б.И. Генетический мониторинг как средство оценки внутриутробного развития плода // Пленум правления НОАГ УССР: Тез. докл.- Тернополі), 1989.- С. 117-118.

5. Созанський 0.0., Пэвлоеський М.П., Дибас Б.В., Седнева

І.А. і 1н. Отримання життсздатн.іх остеобластів та остеоцигів ембріонів тварин в експерименті // Медицина 1 фармація -досягнення 1 перспективи: Тез. доп. наукової сесії, присвяче-

ної реорганізації медичного факультету у Львівський державний медичний Інститут.- Львів., 1990.- С. 133- 134. '

6. Гавршшк Ю.И., Глинка її.А., Ковалишин Б.И., СеднеЕа И.А. и др. Клинико-эпидемиологические исследования в региональной системе генетического мониторинга популяций человека // Медицинская генетика. Республиканский межведомственный сборник.- Киев: Здоров'я, 1990.- Вып. 1.- С. 5-7.

7. Гаврилюк Ю.И., Яворивская О.М., Седнева И.А. и др. Исследование динамики мутационного процесса и тератогенных эффектов в популяции г.Черновцы // II Всесоюзный съезд медицинских генетиков: Тез. докл.- Алма-Ата, 1990.- С. 88.

8. Созанський 0.0., Гаврилюк Ю.Я., Седнева І.А. Генетичний моніторинг популяції в зв'язку з забрудненням навколишнього середовища // III Конгрес світової федерації Українських лікарських товариств: Тез. доп.- Чікаго, 1990, С. 60.1

9. Гаврилюк Ю.Я., Созанський 0.0., Седнева І.А., Яворівська О.Н. Чернівецька екологічна ісвороба - генетичні аспекти // І Європейський Конгрес Українських лікарських товариств: Матеріали конгресу.- Івано-Франківськ, 1991, С.116-117.

10. Sozansky 0., Hnateiko 0., Lozynska М., Siednieva I. Mutagenic, and Teratogenic Effects in tissue Human Embryo // Europen Association of Gynecologists and Obstetricians, 6-th. Meeting.- Moscow, 1991.- P. 184.

11. Гаврилюк Ю.И., Седнева И.А., Акопян Г.P., Лозинская Ц.Р., Невзгода Н.В. Генетический’мониторинг в аспекте " химической болезни" детей // YI съезд Украинского общества генетиков и селекционеров им. Вавилова. Полтава: Тез. докл.-T.I.- Киев, 1992.- С. 56-57.

12. Гаврилюк Ю.Я., Созанський 0.0., Акопян Г.Р., Лозинсь-

- 23 - ■

ка Ы.Р., Сєднбва I.A., Глинка П.А., Яворівська О.М., Грицюк І.І. Генетичний моніторинг в аспекті Чорнобильської катастрофи // Цитологія 1 генетика.- 1992.- Т. 26.- N 4.- С. 15-19.

13. Акопян Г.Р., Гаврилок Ю.Й., Гнатейко 0.3., Лозинська

М.Р., Сатурська А.Б., Седнеза І.А., Созанський 0.0., Язорівсь-ка О.М. Генетичний моніторинг населення в зз'явку з забрудненням навколишнього середовища: Методичні рекомендації.-

ЛЬВІВ, 1992.- 14 С.

14. Созанський 0.0., Седнєва І.А. Нові методичні підходи

до вивчення ендохондрального окостеніння ембріонів людини //Лікарський вісник J. of the Ukrainian Medical Association of North America, Inc.- 1993.- Vol. XL.- N 2.- P. 95-98.

15. Havryluk Y., Saturska A., Akopyan G., Sedneva I.,

Davydov L., Gruzyntseva N., Hlinka P. Genetic monitoring in

. Ukrainian regions polluted after Chernobyl accident // 2-nd World Congress of Perinatal Medicine.- Rome, 1993.- P. 211.

16. СєдчєЕа І.А. Вивчення тератогенних ефектів в попу-

ляції на моделі кісткової системи ембріона людини // Цитологія 1 генетика.-1993.- Т. 27,- N 4.- С. 30-34. '

17. Седнєва І.А., і’аврилюк Ю.Я. Дослідження морфогенезу

кісткової системи ембріона людини, яка прожіває на забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС теріторії // Радиацконно-зкологи-чєские и медицинские аспекти последствий аварии на Чернобыльской АЭС: . Тез. докл. международной научно-практической конференции.- Киев, 1993.- С. 132. '

18. Гулеюк Н.Л., Седнєва І.А. Еивчення частота та спектру аберацій хромосом та морфометрія нативних препаратів кісток ембріонів людини чернівецької популяції // Актуальн1 питання екогенетики та Імунології. Полтава: Тез. доп. республіканської наукової конференції.- Київ,1994.- С. 45-46.