Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Основные вредители семенного клевера и итегрированные приемы регулирования их численности в Центральной Лесостепи Украины

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Основные вредители семенного клевера и итегрированные приемы регулирования их численности в Центральной Лесостепи Украины"

НАЦІОНАЛЬНИМ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

р Г Б ОД

2 1 ДЕН '“Т-

Скрипник Олександр Васильович

УДК: 632.9.:633.3.+92

Основні шкідники насЬшееої конюшини та інтегровані прийоми регулювання Ег чисельності в Центральному Лісостепу України

03.00.09- ентомологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ 1998

Дисертацісю е рукопис

Робота виконана в лабораторії токсикології пестицидів Інституту захисту рослин УААН

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук,

СЕКУН Микола Павлович, Інститут захисту рослин УААН, завідувач лабораторією токсикології пестицидів.

Офіційні опоненти

доктор сільськогосподарських наук ШЕЛЕСТОВА Валентина Сергіївна, Національний аїрарний університет, доцент кафедри ентомології і біозахисіу рослин

кандидат біологічних наук ПЛАСТУН Іван Миколайович, Український науково-дослідний проектно-технологічний інститут -Агроресурси, Міністерство агропромислового комплексу України, заступник директора з наукової роботи.

Провідна організація - Білоцерківський аграрний університет, Міністерство агропромислового комплексу України, м. Біла Церква.

засіданні спеціалізованої вченої рамп м 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус №3, аудиторія 65.

З дисертацісю можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету: 252041, м.Кнїв-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус №10.

Захист дисертації відбудеться ''

1998 р. о ¿0 годині на

Автореферат розісланий “Л2* ” сД*с~ 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради ¿^/яМенджул В.І.

Актуальність проблеми:

В сучасному екологічно-безпечному землеробстві багаторічні бобові трави і, зокрема, конюшина лучна набувають надзвичайно важливого значення, як джерело цінних білкових кормів, нагромаджувач біологічного азоту, покращувач родючості грунтів та хороший попередник багатьох культур. Однак в останні роки посіви цієї культури скоротились майже на 50%, що викликано рядом причин, зокрема нестачею насіння.

Підвищенню врожаю насіння конюшини сприяє підбір сортів, внесення добрив, мікроелементів тощо. Все це фактори прямого впливу на формування потенційної продуктивності культури. Однак серед головних причин низької насіннєвої продуктивності конюшини с шкодочинність комах та недостатня кількість запилювачів, оскільки ця культура є абсолютним ентомофілом.

В останні роки дещо змінилась технологія вирощування конюшини, яка сприяє обмеженню розмноження деяких видів шкідників. Біотичні фактори (хижаки, паразити, збудники захворювань) не завжди можуть бути вирішальними в регулюванні чисельності фітофагів, особливо в період їх масового розмноження.

Важлива роль у захисті насіннєвої конюшини від шкідників належить хімічному методу, який розглядається як надійний і, головне, керований людиною фактор регуляції чисельності популяцій в агроценозі. Тому в розроблених раніше рекомендаціях захист конюшини грунтувався, в основному, на застосуванні хімічного методу, і мета його полягала в максимальному знищенні популяцій шкідливих видів комах, паралельно з якими знищувались і корисні види.

Сучасні системи захисту рослин спрямовані на інтеграцію прийомів регуляції ентомокомплексами, які включають не тільки шкідливі види, але ценози в цілому, з метою доведення популяцій шкідливих організмів до економічно-невідчутного рівня (Вікгоров, 1976; Дядечко и др., 1987, Фадеев идр., 1981).

Відсутність такої системи захисту конюшини від шкідників і обумовила необхідність удосконалення існуючої шляхом вивчення динаміки основних видів шкідників, в органічному зв’язку з фенологією конюшини, оцінкою основних факторів регуляції їх чисельності та застосування різних методів захисту культури.

Мета і завдання досліджень:

Метою досліджень було вивчення закономірностей динаміки чисельності основних видів шкідників та їх ентомофагів, ролі трофічного фактору в чисельності фітофагів конюшини, токсикологічних особливостей інсектицидів і на основі цього розробка прийомів регуляції чисельності фітофагів до господарсько-невідчутного рівня в Лісостепу України.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

в уточнення видового складу основних видів шкідливих комах та їх ентомофагів в агроценозі конюшини, особливостей їх біології; в вивчення динаміки чисельності популяцій домінуючих видів

фітофагів та їх шкодочинність в залежності від погодних умов і деяких прийомів агротехніки; в оцінка ефективності сучасних інсектицидів, вибір із них найбільш ефективних проти шкідників та безпечних для ентомофагів і запилювачів;

в оцінка сортозразків конюшини на стійкість до шкідників; в обгрунтування тактики раціонального застосування інсектицидів з організаційної та економічної позицій; в економічна оцінка системи захисту насіннєвої конюшини від шкідників.

Зв’язок з науковими програмами :

Проведені дослідження щодо дисертаційної роботи входили в план цільової комплексної програми науково-дослідних робіт лабораторії токсикології пестицидів Інституту захисту рослин УААН (№ державної реєстрації 019700 і 2336).

Наукова новизна досліджень:

Уточнений видовий склад шкідливих видів насіннєвої конюшини та їх ентомофагів в умовах центрального Лісостепу України, встановлені залежності динаміки чисельності популяцій господарсько-важливих комах-фітофагів від метеорологічних умов, визначений зв’язок в системі продуцент-консумент-токсикант. Проведена всебічна оцінка сучасних інсектицидів щодо цільових об’єктів, ентомофагів та запилювачів, обгрунтована можливість сумісного застосування інсектицидів і регуляторів росту рослин на конюшині. Виявлена роль трофічного фактору в проявленні біологічної ефективності препаратів для фітофагів в умовах живлення на сортах, які різняться за стійкістю до пошкоджень.

Практична цінність роботи:

Матеріали сезонної динаміки чисельності основних видів шкідників насіннєвої конюшини та їх ентомофагів, оцінки стійкості сортів до фітофагів, ефективності сучасних інсектицидів та їх сумішей з стимуляторами росту рослин стали основою для удосконалення інтегрованої системи регулювання чисельності шкідників.

Особистий внесок здобувача:

Приймав безпосередню участь в спостереженнях підготовці та проведенні досліджень та експериментів, аналітичній роботі, обробці дослідних даних, підготовці матеріалів до друку.

Апробація роботи:

Основні положення дисертаційної роботи доповідались на конференції молодих вчених і спеціалістів присвяченої 50-річчю Інституту захисту рослин УААН (Київ, 1996 р.), розширеній нараді лабораторії токсикології пестицидів, методичній комісії та Вченій Раді Інституту захисту рослин УААН (1995, 1996, 1997 рр.), науково-виробничому

семінарі “Стан та перспективи вивчення і впровадження нових біостимуляторів росту рослин “ (Вінниця, 1997).

Публікації:

Головні положення дисертації опубліковані в 6 наукових працях.

Структура та обсяг дисертації:

Дисертаційна робота викладена на 130 сторінках друкованого тексту і складається з загальної характеристики роботи, 7 розділів, висновків,' рекомендацій виробництву, переліку . посилань. Робота ілюстрована 16 рисунками та 23 таблицями. Перелік літературних джерел охоплює 180 найменувань, серед яких 26 іноземній.

ЗМІСТ РОБОТИ.

ЮЗДІЛ 1. ІНТЕГРОВАНИЙ ЗАХИСТ КОНЮШИНИ ВІД

ШКІДНИКІВ: ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ).

Подасться огляд спеціальної літератури щодо розвитку теорії і практики агротехнічного, біологічного, хімічного захисту насіннєвої конюшини від шкідників. Аналізуються результати вітчизняних та іноземних дослідників, методи та прийоми регуляції чисельності фітофагів, ентомофагів та запилювачів конюшинного агроценозу. Висвітлюється

ллп* пл«гтіїп ттл rrrtflfvrtmwotn І^«тл4»'іт>11іг| Т ЇТ ТГСТ V ТЛ /'ГОЛМРІїиО

оптимальних співвідношень між фітофагами і ентомофагами, при раціональному використанні інсектицидів, збереження природньої рівноваги агроценозу.

РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ, УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Дослідження проводились в лабораторії токсикології пестицидів Інституту захисту рослин УААН, на дослідних та виробничих посівах насіннєвої конюшини Миронівського інституту пшениці ім. В.М.Ремесла УААН (м.Миронівка Київської області). Досліди закладалися на спеціально виділених, вирівняних ділянках, з урахуванням ізоляції посівів від інших бобових культур. Розміщення варіантів проводили за методикою А.С.Молостова (1966), БА. Доспсхова (1968), М.К.Фасулаті (1972). Обліки шкідливих і корисних комах використовувались на основі методик, описаних в роботах А.Н.Колобової (1937), М.П.Дядечка (1964), П.І.Кайгородцева (1965), ІЛ.Полякова (1975). Чисельність запилювачів на конюшині обліковували за методиками А.С.Скорикова (1928) та Є.К.Гринфельда (1954). Оцінку стійкості сортозразків конюшини до пошкоджень шкідниками проводили згідно з методик В.В.Шапіро (1981) та В.П.Смелянця, ОА.Грикуна (1980). Досліди впливу інсектицидів на домашніх медоносних бджіл вивчали за методикою С.С.Назарова (1978). Урожай насіння та його посівні якості визначали за методикою М.К.Фірсова (1955). Статистичний аналіз експериментальних даних

проводили на комп’ютері за методикою МА.Плохинського (1978) та Б А.Доспсхова (1979).

РОЗДІЛ 3. ЕНТОМОФАУНА НАСІННЄВОЇ КОНЮШИНИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ.

В результаті трирічного (1995-97 рр.) обстеження посівів конюшини в Центральному Лісостепу нами виявлено і 03 види фітофагів, які відносяться до 8 рядів (рис. 1). Найбільша кількість видів фітофагів та їх 35-і---------------------------------------------

зо--

25-

20-

15-

10-

5..........................—...................

0---------1--1----1---1----1---1---1 ^---------

1 2345678

РНДЕІ

Рис. 1. Структура, фітофагів кяшошшшого агроценозу

1 — твердокрилі; 5 - рівнокрилі;

2 — лускокрилі; в — прямокрилі;

3 — напшівєрдшфилі; 7 — двокрилі;

4 - тршіси; 8 - пєрепшхзасгакршгі;

максимальна чисельність спостерігається на посівах другого укосу, особливо третього року користування. Із числа фітофагів, цикл розвитку яких пов’язаний з конюшиною найбільш відчутної шкоди в роки досліджень спричиняли як багатоїдні, так і спеціалізовані шкідники. Серед твердокрилих виділялись роди: апіони, сітони, фітономуси. У ряді напівтвердокрилих найбільш численною була родина сліпняків, (9 видів, серед яких домінував трав’яний клоп). Ряд рівнокрилих представлений, в основному, гороховою попелицею, яка становила 96-100% популяцій усіх попелиць.Серед трипсів переважали різно’щний та конюшинний трипси.

Великої шкоди генеративним органам конюшини завдають насіннєїди-апіони. Погодні умови 1997 року (помірна температура, достатнє зволоження) сприяли розвитку шкідника. Так, на другому укосі конюшини заселення відбувалось у фазу

кінець бутонізації-початок цвітіння, чисельність жуків становила від 190 (1995 р.) до 400 (1997 р.) особин на 100 помахів сачком (рис. 2.).

відростання бутонізація стеблування цвітіння

стеблування відростання бутонізїціл побуріння

Рис. 2. Сезонна шгампса ЧПГ(»ІЛИЛГТІ пагіпстгТяіп-аттіпіпп поіів ах кокміізікн:

------ 1995 р.

------ 1995 р.

------ 1997 р.

Сезонна динаміка чисельності клопів залежить від погодних умов в період вегетації конюшини. В теплу, суху погоду (1996 р.), особливо в середині серпня (ГТК 0,4-0,5), максимальна чисельність сліпняків становила 1193 особини на 100 помахів сачком, тоді як в прохолодну погоду 1997 року (ГТК> 1) їх чисельність не перевищувала 80 (рис.З).

Шкодочинність спеціалізованих фітофагів конюшини виявляється по-різному на окремих етапах органогенезу культури. В умовах Лісостепу України пошкодження зав’язей конюшини личинками насіннадів-апіонів коливається від 3 до 16%. Щоб з’ясувати шкодочинність личинок апіонів, проведено аналіз бурих головок за методикою О.М.Воевуцької (1950). При аналізі встановлено такі елементи:

- кількість конюшинних квіток, з’їдених однією личинкою апіона за періоди розвитку;

- кількість квіток, пошкоджених личинкою при виготовленні лігва;

- характер пошкоджень личинками та схематичне розташування вогнищ у головках.

2 750 S 700 I 650 e GOO І550 § 500 c 450 ° 400 « 350 ,300 v 250 Í 200 •g 150 £ 100 S 50

f o

Рис. 3. Дішамкатшссльносііклоііів-слііашківнапосівахкошошшш;

---- 1935 p.

----1996 p.

---- 1897 p.

Внаслідок статистичного аналізу результатів встановлено, що одна личинка апіона на протязі свого розвитку з’їдає 1 зав’язь, рідше 2 і як виняток 3. Кількість квіток, пошкоджених однією личинкою при влаштуванні лігва коливається від 3 до 8. При цьому зберігається регресія ряду середніх чисел: з збільшенням зав’язей, якими живиться личинка, зменшується кількість квіток, пошкоджених при виготовленні лігва. Шкодочинність комплексу клопів-сліпняків полягає у висисанні соків з листя, стебел, бутонів, молодого насіння. При пошкодженні клопами насіння, яке знаходиться у фазі молочної або воскової стиглості, знижується його лабораторна схожість на 14%, а енергія проростання до 19%.

На посівах конюшини виявлено 50 видів хижих комах, які регулюють чисельність фітофагів. Із твердокрилих у великій кількості зустрічаються хижі жужелиці та кокцинеліди. В родині Chrysopidae домінував вид Chiysopa carnea Slept. Із родини Nabidae в зоні досліджень домінував Nabus ferns Rem. Для визначення ролі ентомофагів у зниженні чисельності основних шкідників насіннєвої конюшини потрібно визначити видовий і кількісний склад найбільш розповсюджених корисних комах, серед яких зустрічаються як багатощні, так і спеціалізовані види. Вивчення хижаків, які живляться клопами-сліпняками показало, що важливе значення в зниженні їх чисельності відіграють клопи набіди. Вони відносяться до категорії спеціалізованих.

820 1193

травень червень липень серпень

відростання бутонізація стеблування цвітіння

стеблування відростання бутонізація побуріння

Встановлено, що одна личина 4-5-го віку набіса поїдає за добу 8-10 личинок трав’яного клопа. Важлива роль в зниженні чисельності попелиць на посівах конюшини належить афідофагам, серед яких личинки і жуки кокцинелід, личинки мух дзюрчалок, личинки та імаго золотоочок, а також паразитичні перетинчастокрилі - Aphidius ervi Hal. та Praon dorsale Hal. Серед хижих жужелиць значний інтерес представляють спеціалізовані види - Pseudophonus rufірes, Poecilus cupreus, які трофічно пов’язані з довгоносиками.

Велике значення у формуванні насіння конюшини належить бджолиним запилювачам, яких налічується в Україні біля 160 видів. Серед диких одиночних бджіл в зоні досліджень найбільш поширеними були андрена звичайна, рофітоїдес сірий і меліта заяча. Максимальна чисельність їх спостерігається в кінці липня - на початку серпня, що пов’язано з масовим відродженням молодих робочих особин. Серед джмелів домінував джміль садовий, який складав 85% популяцій усіх джмелів. Рідше зустрічались джміль польовий та лучний.

ЮЗДІЛ 4. ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ПРИЙОМІВ

ВИРОЩУВАННЯ КОНЮШИНИ ТА СОРТОВИХ

ОСОБЛИВОСТЕЙ НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ЕНТОМОФАУНИ.

Захисна функція агротехнічних прийомів вирощування культури про™лг.сг^сл у ичіивнил напрямках:

- попередження появи шкідників на посівах, в кількостях, які створюють небезпеку для урожаю;

- зниження шкодочинності фітофагів шляхом формування умов для реалізації сортового потенціалу стійкості та підвищення польової стійкості рослин до пошкоджень.

Загальний рівень розвитку біологічних і суміжних з ними наук уже склав передумови для широкого розгортання робіт з виведення таких сортів та гібридів, які стійкі до пошкоджень шкідниками. Імунітет рослин до шкідливих організмів - це прояв історично створених взаємовідносин рослинних організмів з їх споживачами в процесі еволюції кожного представника системи продуцент-консумент. Ефект впливу стійких сортів на зменшення чисельності шкідників представляє собою результат негативної дії на комах, яка проявляється в незабезпеченості їх енергетичними та пластичними матеріалами, збільшення енергетичних затрат на гідроліз та утилізацію харчового субстрату. Розвиток фітофагів на рослинах стійких сортів і гібридів призводить до зниження їх чисельності та ослаблення популяцій в цілому.

Проводились дослідження з вивчення стійкості конюшини до шкідників генеративних органів на різних етапах селекційного процесу (попереднє, конкурсне сортовипробування, контрольний розсадник) (табл.1 ). Основними критеріями оцінки стійкості були: заселеність головок

Таблиця 1 - Стійкість сортозразків конюшини лучної до шкідників генеративних органів (Миронівський інститут пшениці, конкурсне сортовипробування, 1995-1996 рр.)_____ ___________________

№ пп Сортозразок Середня чисельність, особин на 1 головку Пошкоджено квіточок,% Урожай насіння.

личинок апіонів тривав личинками апіона лучними клопами г/10мг

1. 9309 Трудівник х М-47 1,83 з,и 10,43 4,24 84,6

2 9343 Миронівсьха-47 2,6 4,05 14.5 5,1 86,7

3.- 9393 Ссредаьсруака х М-47 1,88 1,7 11,8 4,4 81,8

4. 10965 Сир овицька 416 х Глорія місц.поя. 2,13 3.43 10,29 5,34 78,3

5. 10982 Місцева (Калужська обл.) х Томська міси. 1.63 2,77 10.13 2,53 89,2

6. 10990 Пермська місц. х Томська міс. 1,73 1,5 7,75 3,7 90,24

7. 10992 Каманяй х Томська місцева 2,21 1,83 11.06 2,6 85,6

8. 9345 Миронівсьха 45 1,62 1,25 8,7 4,5 84,6

9. 11024 Білоцерківська 3306 хКонішевська місцева 1.47 3,53 6,52 3.55 87,7

10. 8268 Партизан місцевий 1,15 1,2 5,95 4.42 83,6

11. 8252 Томська місцева 207 2.77 11,16 3,90 79,7

12 10990 Місцева (К-38484 Калужська обл) ' х Котла ська • ' 1,0 0,7 5,33 3.42 85,3

ІЗ. 9619 Мироніваха 45 1,07 2.37 6,63 4,19 79,3

14. 9543 Мнронівська 45 і,5 3,2 9,23 2,15 77,7

15. 9746 ВІК-7 1,7 4,5 9.5 2.3 ■ 76,8

16. 10927 Носів ська 5 х Піонер 1.69 5,17 9,92 2,74 . 84,2

17. 10942 Ковішез ська міщ. х Улашвсьха 34 1,1 0,83 5.87 3.05 84,6

18. 10960 х Гпорії шси.попіпш 1,4 9,23 1.5 85,2

19. 10966 Снворидми 416 ¿35 4,83 14,24 2.47 74,5

20. 10973 Мінська пізня х Томська м. 1.17 1,51 9,2 2,93 83,3

21. 10979 Місцева (Калуж.обл. К-38491) 1,38 2.63 6,8 3.2 77,5

22. 10980 х Томська м. 2,17 3,43 12,15 2.79 75,5

23. 10988 СВі х Томська місц. 1,62 3,23 8,3 3.73 74.2

24. Мир онів сьжа 45 (ст.) 1,53 3.3 8,53 2,24 74.0

25. 10997 Місцсва Калуж.обя. К-38496) х Котла сии 1,36 4.27 8.14 3.39 81,9

26. 11000 х Кониська 1,77 3,13 10.43 2,83 74.4

27. 9300 Котлаака х Мяронівська 47 1.65 2,83 8.84 3,53 81,1

конюшини личинками насіннєїдів-апіонів, та трипсами, кількість пошкоджених квіточок у суцвітті личинками апіонів та клопами, величина сформованого урожаю. Для цього було проаналізовано 126 сортозразків насіннєвої конюшини в умовах високого природнього інвазійного фону на стійкість до шкідників генеративних органів. Результати аналізів показали, що серед зразків конкурсного сортовипробування стійкими до заселення та пошкоджень головок личинками апіонів виявились: 10960 Глорія місцева, 9746 ВІК-7, 10998Місцева (К-38484 Калужська обл.) х Котласька, де заселення було в межах 1,0-1,4 особин/гол., а пошкодження квіточок не перевищувало 3,4%. Миронівська-45 та 10960 Глорія місцева поліпшена виявили стійкість до пошкоджень лучним клопом. Більшість зразків цього сортовипробування за ступенем стійкості до комплексу шкідників належали до категорії середньостійких та сприйнятливих. Такі зразки як 10990 Пермська місцева х Томська місцева виявились на 25-40% більш урожайними в порівнянні із зразками, де заселення та пошкодження головок було однаковим. Сортозразки з даними властивостями використовуються як донори стійкості в подальшому селекційному процесі.

РОЗДІЛ 5. ОПТИМІЗАПТЯ ХІМГІІІСГС ЗллИСТУ

ІІЯСЇНт^Ш КОНЮШИНИ ВІД ШКІДНИКІВ.

Розробка раціональної системи застосування інсектицидів на багаторічних бобових травах проти шкідників, як складової частини інтегрованого захисту є дуже складною задачею. Це пояснюється не тільки багатим видовим складом фітофагів, здатністю окремих видів до масового розмноження та високою шкодочинніспо, але й різновидністю ентомофагів, наявністю запилювачів. Нераціональне використання пестицидів в таких агроценозах, де є багато корисних видів, призводить до їх масової загибелі, руйнується взаємозв’язок фітофаг - ентомофаг, рослина - запилювач. Сучасні інсектициди мають високу біологічну активність і впливають на фізіологічний стан комах, що в подальшому відображається на динаміці чисельності та стані популяції. В даний час, коли значно зросли вимога до якості пестицидів, все більше виникає необхідність вивчення їх дії не тільки на шкідливі організми, але і на агробіоценози в цілому. В сучасних умовах в системі хімічного захисту насіннєвої конюшини ряд препаратів, які широко використовувались на посівах культури заборонені, оскільки не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. На період досліджень дозволені з фосфорорганічних інсектицидів базудин, 60% к.е. та золон, 35% к.е., що і викликало нагальну необхідність розширення асортименту. Однак, перш ніж застосувати новий препарат, необхідно всебічно вивчити його властивості, особливо на такій ентомофільній культурі як конюшина. В зв’язку з цим метою наших досліджень було розв’язання таких завдань:

- підбір асортименту інсектицидів, які б були ефективні проти основних видів фітофагів і в значній мірі безпечні для корисних організмів агроценозу;

- визначення біологічної та господарської ефективності перспективних інсектицидів і пошук шляхів їх більш раціонального використання.

Для вивчення порівняльної ефективності сучасних інсектицидів були використані препарати з трьох класів хімічних сполук:

- фосфорорганічні: БІ-58 Новий, 40% к.е. (днметоат);

- піретроїдні: карате, 5% к.е. (лямбдацигалотрин), маврик-2Р, 22,3% ФЛО (тауфяювалінат);

- фіпроніразоли: регент, 80% в.г. (фіпроніл).

Норми витрат цих інсектицидів брали з розрахунком їх використання на інших культурах і проти інших шкідників: карате - 0,2 л/га, маврик-2Р - 0,4 л/га, БІ-58 Новий - 0,8 л/га, Регент - 0,02 кг/га.

с Як показали результати досліджень препарати по різному виоявили свою токсичність стосовно тієї чи іншої групи фітофагів (табл.2.).

Таблиця 2 - Біологічна ефективність (%) інсектицидів проти основних шкідників насіннєвої конюшини (Миронівська-45, 2-й укіс, 1995-1997 РР-)_______________________________'___________________________________

Інсектицид Норма витрати, л/га Насінєїди- апіони Клопв- сілпняки Попешіці Сітони Трипси

і маг о личинки

Карате, 5% к.е. од 90,5 41,1 96,3 100 60,0 64,2

БІ-58 Новий, 40% х.е. 0,8 69,3 76,3 73,2 100 75,5 48,3

Регент, 80% в.г. 0,025 83,9 25,3 51,1 50 44,9 38,4

Маврик-2Ф, 22,3% ФЛО 0,4 78,0 42,2 27,1 100 76,9 85,5

Базудин, 60% ел. (еталон) 2.0 71,4 66,1 78,6 70,8 91,4 44,4

Карате виявився ефективним проти жуків насіннадів-апіонів, клопів-сліпняків та попелиць» біологічна ефективність була в межах 90100% через 3 дні і 75,4-83,3 - через 9 днів після обприскування. БІ-58 Новий виявив найвищу біологічну ефективність (до 100%) щодо попелиць протягом 9 днів після обробки із зниженням до 84% через 12 днів. Біологічна ефективність регенту проти жуків насіннєїда-апіона у перші 6 днів після обробки була близько 80%, однак через 9 днів ефективність знизилась у 2 рази. Біологічна ефективність маврика-2Е проти насіннадів-апіонів складала 78%, проти трипсів 85%, проти сітонів 76,9%. Таким чином, токсичність і довготривалість дії інсектицидів

залежить від властивостей препарату і біологічних особливостей шкідника. Тому при виборі інсектициду для захисту конюшини слід враховувати види фітофагів які в данин час домінують і перевищують економічний поріг шкодочинності.

У 1995-97 роках на посівах насіннєвої конюшини вивчались ефективність інсектицидів в суміші з стимулятором росту рослин -Емістимом-С. Обприскування проводили у фазі повної бутонізації -початку цвітіння. Стимулятори росту застосовувались для підвищення некгаропилкопродуктивності культури, кращого розкривання квіточок, приваблювання запилювачів. У варіантах, де застосовували суміші інсектицидів з Емістимом-С приріст врожаю становив 57-79% При підвищенні кондиційності насіння на 13-14% та збільшенш маси 1000 насінин на 8-19%.

Ефективність використання хімічних засобів захисту посівів сільськогосподарських культур залежить не тільки від властивостей інсектицидів, але і загального стану популяцій фітофагів, який обумовлений цінністю корму. Вибірковість інсектицидів щодо шкідників, які живляться на різних сортах однієї і тієї ж культури в якійсь мірі пояснюється швидкістю окислювального обміну фосфотази, мікросомальних оксидаз, які беруть участь в детоксикації препарату в організмі комах. Для вияснення нього піггінья нами проведені досліди з »вчення чутливості личинок насіннсщів-апіонів до сучасних інсектицидів на фоні стандартного соріу Миронівська-45 і сорту Миронівська-5, який знаходиться у державному сортовипробуванні і характеризується як відносно стійкий. Результати біологічної ефективності ряду інсектицидів представлені в таблиці 3.

Таблиця 3 - Чутливість личинок насіннєіідів-апіонів до інсектицидів на конюшині різних за стійкістю сортів (1995-1997 рр.)._________________________________

Варіант Норма витрати препарату, л/га Смертність, %

Миронівська-45 Миронівська-5

Карате, 5% к.е. 0,2 41,1 66,7

БІ-58 Новий, 40% к.е. 0,8 76,3 88.1

Регент, 80% вл\ 0,025 25,3 46,7

Маврик 2Ф, 22,3% ФЛО 0,4 42,2 59,4

Базудин, 60% к.е. 2,0 66,1 82,9

Встановлено, що біологічна ефективність інсектицидів за однакових норм витрат на сорті Миронівська-5 в середньому на 13-46% вища, ніж на стандартному сорті Миронівська-45. На наш погляд, це пов’язано з особливостями біохімічного складу сорту, наявністю специфічних

сполук, які зумовлюють антибіотичну дію на насіннодів-апіонів, підвищуючи тим самим чутливість до інсектицидів.

Таким чином, різниця в чутливості до інсектицидів фітофагів, розвиток яких проходить в умовах різного кормового режиму, відкриває реальні перспективи для вирішення практичного питання уточнення нормативів застосування хімічних засобів захисту рослин з урахуванням цього фактора.

На сучасному етапі хімічний метод разом з високою ефективністю проти фітофагів е небезпечним для корисного ентомокомплексу конюшинного агроценозу (ентомофаги, запилювачі). Недостатньо вивчена порівняльна токсичність сучасного асортименту фосфорорганічних та піретроїцних препаратів щодо ентомофагів та запилювачів насіннєвої конюшини вимагає більш детального дослідження в цьому напрямку.

Вплив пестицидів на ентомофагів і динаміку їх чисельності обумовлюють не тільки прямою дією токсиканту на організм комахи, але і зменшенням харчових ресурсів ентомофагів, тобто зниженням чисельності фітофагів. Пестициди можуть викликати репелентну дію на корисних комах перешкоджаючи їх масовому заселенню оброблених ділянок, а також викликати міграції з них на необроблені агроценози. Тому зниження чисельності ентомофагів в полі при хімічних обробках не дає достатньо підстав для віднесення використаного пестициду до розряду токсичних. При оцінці впливу інсектицидів на домінантних ентомофагів використовуються польові обліки їх чисельності до і після обприскування. Однак, при цьому оцінюється не тільки токсичність препарату, але і результат дії на популяцію ентомофагів комплексу факторів які проявляються при хімічних обробках сільськогосподарських культур. Необхідно враховувати можливість швидкого відтворення чисельності ентомофагів за рахунок міграції.

Нами вивчались ряд сучасних інсектицидів за схемою:

- токсична дія проти домінантних видів ентомофагів;

- тривалість токсичної дії препаратів для корисних видів комах;

- зміна чисельності ентомофагів на фоні оброблених і не оброблених інсектицидами посівів насіннєвої конюшини.

Результати цих досліджень наведені в таблиці 4. З аналізу результатів впливу хімічних обробок на корисний ентомокомплекс конюшини видно, що кожний інсектицид по-різному діє на ту чи іншу групу комах. Так, карате виявися токсичним для кокцинелід, де спричинив 81,4% їх смертності. БІ-58 Новий зіубно діяв на золотоочок, кокцинелід - 90% та 81,8% відповідно. Регент негативно впливав на популяцію клопів рода Nabis, де смертність становила 85,5%. Маврик-2Ф на протязі усіх років досліджень виявився найменш токсичним для ентомофагів конюшини.

Таблиця 4 - Вплив інсектицидів на ентомофагів насіннєвої конюшини

(Миронівський І Т, сорт Миронівська-45,11 укіс, 1995-1997 pp.)

Ентомофаги Зниження чисельності, % до КОНТ] золю

Карате, 5% к.е. • БІ-58 Новий, 40% к.е., Регент, 80% в.р. . Маврик-2F, 22,3% ФЛО

Кокцинелідн 81,4 81,8 33,3 48,4

Золотоочки 6,0 90,0 30,0 30,0

Клопи p. Nabis 33,3 45,8 87,5 54,1

Клопи p. Orius 43,7 49,5 35,5 36,4

їздці 8,3 12,4 2,9 11,7

Павуки 47,9 31,1 10,1 14,1

Смертність корисних видів членистоногих у цьому варіанті була в межах 11,7-54,1 %.

При вивченні впливу інсектицидів на домашніх медоносних бджіл використовувались марлеві ізолятори, які встановлювали на посівах конюшини 2-го укосу. В дослідах використовували бджіл-збиральниць шляхом їх вилову. В результаті з’ясовано, що інсектициди базудин і БІ-58 Новий у виробничих умовах можуть знижувати популяцію медоносних бджіл від 86,6 до 93.3% Я'дмі:::::::.;;; ьл<и,іивостями характеризується інсектицид маврик-2Ф, який на протязі трирічного вивчення виявився нетоксичним для комах цього виду.

Таким чином, при виборі інсектициду для хімічного захисту насіннєвої конюшини необхідно враховувати не тільки його ефективність проти шкідників, але й безпечну дію на корисну фауну агроценозу. Перевагу слід віддавати препаратам, які мають вибіркову властивість та менш токсичні дня запилювачів і ентомофагів.

РОЗДІЛ 6. СИСТЕМА ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ НАСІННЄВОЇ

КОНЮШИНИ ВІД ШКІДНИКІВ.

Одержані експериментальні дані з вивчення видового складу фітофагів, ентомофагів, запилювачів, їх особливостей, токсичних властивостей сучасних інсектицидів, тактики застосування дозволили обгрунтувати оптимальну систему захисту насіннєвої конюшини від шкідників в умовах Центрального Лісостепу. Вона включає організаційно-господарські, агротехнічні, селекційні і хімічні заходи.

В основу системи покладені біоценотичні принципи регулювання чисельності окремих видів або комплексу шкідників в період формування основних елементів продуктивності рослини. Опираючись на механізми природньої реіуляції взаємовідносин провідних компонентів агробіоценозу, застосування інсектицидів планується тільки в ті фенофази формування урожаю, де агротехнічні прийоми, компенсаційні особливості рослин не можуть запобігти втратам від масових видів фітофагів. Профілактичною основою системи, яка може забезпечить оптимальний

стан посівів, є комплекс агротехнічних прийомів. Вирощування конюшини передбачає проведення всіх агротехнічних прийомів від очистки насіння, підбору сортів до проведення збору урожаю. Застосування хімічних засобів повинно служити визначною умовою на підставі даних про динаміку чисельності домінантних фітофагів, порогів їх шкодочинності у найбільш чутливі фази розвитку рослини.

Як показано нами в попередньому розділі, роль ентомофагів в регулюванні чисельності шкідників насіннєвої конюшини може виявлятися як в період формування популяцій фітофагів, так і в кінці його. Цим самим вони можуть в якійсь мірі впливати на шкідливий ентомокомплекс посівів. Тому пропонується при прийнятті рішення щодо проведення хімічних обробок за результатами обліку чисельності фітофагів та їх ентомофагів, на певний період онтогенезу рослини, визначати їх співвідношення. В системі передбачається використання особливостей токсичної дії інсектицидів на шкідників, ентомофагів і запилювачів, а також ролі сорту конюшини в чутливості фітофагів до препарату. Виявлені властивості суміші інсектицидів з регулятором росту рослин, використані в системі не тільки з метою захисту посівів від шкідників, але і підвищення активності ростових процесів у рослині. Така тактика застосування хімічних речовин різного призначення дозволяє у два рази скоротити кількість обробок, тим самим знизити енергетичні затрати.

Рекомендована інтегрована система захисту насіннєвої конюшини від шкідників є невід’ємною частиною загальної технології вирощування культури і забезпечує одержання високого і якісного урожаю насіння.

РОЗДІЛ 7. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ

ІНСЕКТИЦИДІВ ТА СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ ЮСЛИН НА ПОСІВАХ НАСІННЄВОЇ КОНЮШИНИ.

В 1996 році в дослідному господарстві Миронівського інституту пшениці проведена виробнича перевірка суміші інсектициду карате, 5% к.е. з стимулятором росту рослин емістимом-С на площі 60 га. Обробку посівів проводили у фазу повної бутонізації при чисельності шкідників, що перевищувала ЕПШ. Зниження чисельності популяцій фітофагів через З дні після обробки становило 50-100%.. Обприскування посівів насіннєвої конюшини дало змогу зберегти 0,8 ц/га насіння і отримати чистий прибуток 210 грн/га в порівнянні з контролем.

ВИСНОВКИ ’

1. В умовах центрального Лісостепу України серед загальної кількості шкідників насінної конюшини виявлено 103 види, серед яких 35 твердокрилих, 19 лускокрилих, 5 двокрилих, 13 напівтвердокрилих, 8 прямокрилих, 9 рівнокрилих, 12 трипсів, 2 види перетинчастокрилих.

2. Динаміка чисельності і шкодочинності фітофагів неоднакова як по роках спостережень, так і по окремих фазах розвитку конюшини, що залежить головним чином від погодних умов та рівня ефективності ентомофагів. Найбільш вони шкодочинні в роки з теплим і нормально зволоженим літом.

3. В заселенні і розвитку шкідників на конюшині спостерігається певна закономірність та послідовність, приурочена до окремих фаз розвитку рослин. Період максимальної чисельності домінантних видів фітофагів на першому укосі співпадає з фазою цвітіння. Другий укіс заселясться шкідниками головним чином в період масової бутонізації - початку цвітіння, що пов’язано з появою імаго та личинок нової генерації.

4. Втрати врожаю насіння від комплексу фітофагів конюшини в середньому складають 22-25%, а в окремі сприятливі для їх масового розвитку роки сягають 38% при одночасному зниженні посівних. якостей насіння.

5. Чисельність горохової попелиці, рослиноїдних клопів, довгоносиків обмежують 47 видів моно-олігофагів і поліфагів, які належать до 6 рядів і і 1 родин. Оптимальне співвідношення “хижак-жертва" головним чином спостерігається у другій половині літа, коли фітофаги нерідко наносять суттєву шкоду посівам.

5. У ппп»ред;:іс:,:у ¿орювпмробуванні стійкими до пошкоджень шкідниками виявились сортозразки: 10530 Миронівська 65, 11144 Дарунок, 11141 Атлас. У конкурсному сортовипробуванні відносно стійкими виявились: 10960 Глорія місцева, 9746 ВІК-7, 10998 Місцева (К-38484 Калуж. обл.) х Котпаська. У контрольному розсаднику: 11936 Миронівська-4, 11810 Дарунок, 12697, 9292 Мордовська х

Миронівська-47. Це дас змогу створювати стійкі сорти до пошкодження насіннгідами-апіонами.

7. Регуляція чисельності шкідників насіннєвої конюшини реально можлива шляхом застосування нових інсектицидів. До вивчених препаратів виявлена видова чутливість домінантних видів фітофагів: насінноіди-апіони і бульбочкові довгоносики найбільш чутливі до карате, клопи-спіпняки та попелиці - до БІ-58 Новий і регенту, рослиноїдні трипси до маврика-2Ф.

8. Чутливість жуків-апіонів до інсектицидів визначається якістю кормової рослини. За однакової концентрації препаратів смертність комах, що живилися на конюшині сорту Миронівська-5 на 13-46% вища, ніж у комах, які живилися на біль чутливому сорті Миронівсьха-45. Ці особливості відкривають реальну перспективу для диференціювання нормативів застосування інсектицидів.

9. В період масової бутонізації конюшини можливе сумісне застосування інсектицидів з стимулятором росту рослин. Воно дозволяє скоротити кількість обробок, підвищити врожай насіння на 57-79% щодо базового

контролю та на 32-48% в порівнянні з хімічним контролем. При цьому підвищується кондиційність насіння та його схожість на 10-14%.

10. Інсектициди різної хімічної будови та механізму дії по-різному токсичні для домінантних хижаків і паразитів шкідників насіннєвої конюшини. Крім того, ступінь небезпеки препаратів залежить від строку їх застосування, фенологічої ірупи і життєвої форми зоофагів. Найбільш небезпечними є БІ-58 Новий, регент і карате, а помірно небезпечним - маврик-2Ф. Він найменш небезпечний і для запилювачів.

11. Запропонована система захисту насіннєвої конюшини від шкідників основана на поєднанні агротехнічних прийомів, сортових особливостей культури, токсикологічних властивостей сучасних інсектицидів з рахунхом чисельності фітофагів та їх ентомофагів в певний період онтогенезу рослин. Впровадження її забезпечує надійну регуляцію чисельності шкідників до господарсько-невідчутного значення, підвищення рівня збереженого врожаю насіння, максимального збереження ентомофагів та запилювачів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

(. Лобко В.М., Скрипник О.В., Секун М.П. Для насінників багаторічних трав //Захист рослин. - 1997. - №1. - С. 9 (Особистий внесок здобувача -50%. Проведено експерименти та обліки, зроблено висновки).

2. Скрипник О.В., Лобко В.М. Багаторічні трави - вплив елементів інтегрованого захисту насінників на корисну наземну колеоптерофауну //Захист рослин. - 1997. - №6. - С. 19 (Особистий внесок здобувача -50%.. Зібрано колекційний матеріал, проведено експерименти та обліки).

3. Скрипник О.В. Ьггегрована система: вигоди і переваги //Захист рослин.

- 1997. - №7.-С. 20-21.

4. Скрипник О.В., Грикун ОА. Запилювачі конюшини //Захист рослин. -1997. - №12. - С. 22-23 (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведено експерименти та обліки, зроблено висновки).

5. Черемха Б.М., Грикун О.А., Васечко Г.И., Скрипник A.B. Повышение

устойчивости клевера лугового к основным вредителям и его защита. -Елементи регуляції в рослинництві: Збірн. наук, праць. НАН Україн: Інститут біоорган. хімії та нафтохімії. - К.: ВВП “Компас”, 1998. - С. 9397 (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведено експерименти,

обліки, математичні розрахунки).

6. Скрипник О.В. Удосконалення-заходів захисту конюшини червоної від головних шкідників //Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів в сучасних економічних і екологічних умовах. Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів, присвяченої 50-річчю Інституту захисту рослин, 13-14 березня 1996 року.- с. 100.

Скрипник Û.B. Основні шкідники насіннєвої конюшини та інтегровані прийоми регулювання їх чисельності в Центральному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09. - ентомологія. Інституту захисту рослин УААН, Київ, 1988.

Уточнений видовий склад шкідників насіннєвої конюшини та особливості біології основні« видів, вивчена роль багатоїдних та спеціалізованих ентомофагів в регулюванні чисельності фітофагів, вплив сучасних інсектицидів окремо і в суміші з стимуляторами росту рослин на ентомокомплекс конюшинного агроценозу та формування урожаю насіння. Встановлена роль стійких сортів до пошкоджень шкідниками в селекційному процесі. На підставі цих досліджень обгрунтована система захисту насіннєвої конюшини від шкідників.

Ключові слова: конюшина, фітофаги, ентомофаги, запилювачі, екологія, пестициди, со2зтозразки, регулятори росту рослин.

Скрипник А.В. Основные вредители семенного клевера и интегрированые прийомы регулирования их численности п 1Ь.

Лесостепи

Дисертация на соискание ученой степени кадидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09. - энтомология, Института защиты растений УААН, Киев, 1998.

Уточнен видовой состав вредителей семенного клевера и особенности биологии основных видов, изучена роль многоядных и специализированных энтомофагов в регулировании численности фитофагов. Влияние современных инсектицидов отдельно и в смесях со стимуляторами роста растений на энтомокомплекс клеверного агроценоза и формирование урожая семян. Установлена роль устойчивых сортов к повреждениям вредителями в селекционном процессе. На основании этих исследований обоснована система защиты семенного клевера от вредителей.

Ключевые слова: клевер, фитофаги, энтомофаги, опылители, экология, пестициды, сортообразцы, регуляторы роста растении.

Skiypnyk A.V. Main pests spermatic trefoil and integrated ways of regulation of their number in Central Fereststeppe of Ukraine. - Manuscript.

Disertation on fellowing of a scientific degree candidate of agricultural sciences on a speciality 03.00.09 - entomology, Institute of Plant Protection UAAS, Kiev, 1998.

Is itemization specific a structure pests spermatic trefoil and feature biology of main kinds, role swepping and specialized predators and parasites

of pests iii regulation, of number pests is investigated. Influence modem pesticides separately and in mixes with стимуляторами of growth plants on complex predators and parasites of pests lerefoil field and formation of a crop seeds. A role of steady grades to damages of pests in selection process is established. On the basis of these researches a system of protection spermatic is justified trefoil from pests.

Key words: trefoil, pests, predators and parasites, fertilizers, ecology, pesticides, classtype, moderator of growth of plants.