Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему
Основная обраотка почвы под горох после кукурузы на зерно в условиях юга правобережной степи Украины
ВАК РФ 06.01.01, Общее земледелие
Автореферат диссертации по теме "Основная обраотка почвы под горох после кукурузы на зерно в условиях юга правобережной степи Украины"
од
и?'5 -■)
КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДВДЬСЬКИЙ СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ШСТИТУТ
На правах рукопису УДК 631. 51: 631. 1: 631. 15
ЛЕСКО АНАТОЛШ МИХАПЛОВИЧ ,
/
/
су
Эсновний оброб!ток грунту Ыд горох шсля кукурудзи на зерно в умовах швдня правобережного Шсостепу УкраТни
06. 01. 01 — загальне земдеробство
Автореферат
дисертацГ| на здобуття вченого ступени кандидата альськогосподарсышх наук
Кзи'янець-Под1льський — 1993
Робота виконана на кафедр1 загального землеробства Ума ького альськогосподарського шституту 1м. О. М. Горького.
Науковнй кер1вник — доктор альськогосподарських нау рофесор В. П. ГорД1енко.
Офщппп опонентн: доктор альськогосподарських наук
С. Якименко.
кандидат альськогосподарських наук
В. КолоАпець.
Провцша установа — Украшськнй державний аграрний уг ерситет.
Захист дисертацп В1дбудеться » '¿Я^СЬбн^к. 1993
// годин на зааданш спещал!зовано1 Ради К. 120. 29. (
. Кам'янець-Подшьському сшьськогосподарському шститут! : дресою:
281900, м. Кам'янець-Шшльський Хмельницько! облает!, ¡ул. Шевченка, 13, СГ1.
3 дисертащею можна ознайомитися в б{блютеш и1ститут - Автореферат розкланий « » /¿¿>' 1993 р
Вченнй секретар ■пещал1зовано1 Ради, кандидат с.-г. наук, доцент
В. I. ПЕЧЕНЮ
Загальна характеристика роботи
^кгуальшсть теми. В шдвнщенш родючоеп грунту та уро-юст1 альськогосподарських культур важливе м1сце вщводить-ашональному мехашчному оброб1тков1 грунту, який оптим1-юго водний, пов1тряний, тепловий та поживний режими, рее в потр1бному напрямку бтлопчш пронеси \ темпи мшера-;и оргашчпоУ речовшш, знищуе значну частину бур'яшв, пнк1В та хвороб смльськогогподарських культур, створюе умо-ля захисту грунтов в1д ероз11 та проведения яю'сного пос!ву. п< дос.гпдження I практика показують, то подальша штен-:<ащя оброб1тку грунту вже не приводить до тдвшцешш ¡айносп польових культур. Почали проявлятися негативш орони: розпорошення та ущиьнення грунту, зииження вмк-Угиусу в ньому, посилення ерозшних процеав. Тому почався 1Й поворот в\д штенсифжацп до ]шшмал!зацп, вьт, полицс-оброб1™в до безполнцевих.
На початок наших досл1джень (1989 р.) мнимальний та без-цевип обробкки грунту широко вивчалися ! впроваджува-у виробництво на УкраУш. Однак вчеш 1 практики часто римувалися самих р!зпомаштних 5 навЬь протилежннх ду-виносно ефективност1 оброб1тк1в, проходила гостра диску-Це свданло про недостатшо вивчешсть даних питапь, то з недозволяло визначити можливкть I рацюнальний стушнь тал)'зац!I або переходу В1Д полицевих обробпюв до безпо-вих. В умовах швдня правобережного Лкостепу УкраУнп ¡джень по цих питаниях було проведено дуже мало, а шд < теля кукурудзи на зерно практично не проводилося. Этже, дослщження в цьому напрямку достатньо актуальш, мдш, так як В1Д1грають важливу роль у створешп ращо-ноТ системи оброб^тку грунту стосовно до конкретних куль-
грунтових та к.'пматичних умов. Мета досл1*джень. Пер(едбачалося виявити крапп способи зного обробЬку грунту шд горох шеля кукурудзи на зерно умов швдня правобережного Лкостепу УкраТни, яю б вщзна-ся ресурсозбер!гаючою 1 грунтозахисиою направлешетю. Ця визначила сл!дуюч1 завдання доаи'джень: вивчити стуш'иь ву р!зних способ5в основного оброб1тку грунту на його агрофЬ [ властивосп та нагромадження вологи; бюлопчну актившеть гу та вм1ст в ньрму елемент!в живлення для цослин; забур'я-:ть поав1в та урожайжсть зерна гороху; економ^чну ефектнв-. р1зних способов обробггку грунту та добрив. Наукова новизна роботи. Вперше в умовах швдня правобереж-.Шсостепу УкраУни доапджено вплив р^зних спосо.б1в зяблево-5роб1Тку на основш.показники р.одючот чорнозему отдзоле-
кого, забур'янетсть посовав, ефектнвшсть добрив та урож шсть зерна -гороху шсля кукурудзи на зерно.
Практичне значения результатов дослщжень. В умо швдня правобережного Л костелу Украши на чорноземах 01 золених малогумусних важкосуглинкових кращим способом новного оброботку шд горох шсля кукурудзи на зерно при зн шй забур'яненосто полов е оранка. Замша 11 плоскор!знимн робпкамн шдвищуе забур'яненость пос1в1в на 43,3—105,2 знижуе ефектнвшсть мшералышх добрив на 5,5—12,2% та у жайшсть гороху на 12,8—28,8%. Рентабельность виробниц-при цьому зннжуеться на 27—55%.
Апробацоя роботи. Автор неодноразово доповодав про новой результат» дослоджень, яко отримали схваления на н ново-практич,них конференциях професорсг>ко-в!п1лададько складу Уманського сшьськогосподарського институту (1990, 1'. ! 1992 рр.).
Публ1кац!я результгшв дослоджень. По матер1алам дис тацГ1 .опублшовано одну статтю 1 дв1 знаходиться в друщ.
Положения, як1 виносяться на захист. Водно-ф1зично вл твоей р1зних агрегатов в грунто. Боолопчна активность гру! р1зно1 нильность Вилив способов основного оброботку на аг ф1зичои властивосто, вологость, бшлопчну активность 1 вмкт ; живних речовин в грунт!, забур'янетсть пос1в1в та урожайпн гороху. Недоцолыокть замши оранки плоскор1зними обробот. мн шд горох шсля кукурудзи на зерно.
Структура та об'ем роботи. Дисертацойна робота викладс па 171 сторшщ маопиоюпису о складаеться з вступу, 10 роздол внсновков, пропозицш виробництву, списку викорнстаноо лоте] тури (257 назв, з них 7 шоземних), додатшв; шострована таблнцями та 11 малюнками.
ЗМ1СТ РОБОТИ
Мосце, умови та методика проведения дослщжень
Дослшкення проводилися на протяз1 1989...1991 рр. на ; слодному пол1 Уманського альсъкогосподарського шетитуту, я розмощене в Маныивському природно-альськогосподарсько: район! Середньо-Дншровсько-Бузького округу Лкостеповоо П} вобережно! провонцп ■ Украши.
Грунт доелдаюо долянки— чорнозем опщзолений малогум} той важкосуглинковий. Вмост гумусу в орному шаро — 3,31' азоту, що легко пдрол1зуетьсн (за Корнфьтьдом) — 11,3, ру^ моох фосфору та калпо (за Чироковим) ■— в1дпов1дно 12,1 3,8 мг/100 г грунту. Реакшя грунтового розчину — близька , тейтралыки.
Дослщна д1лянка дозмодена в шдзош нестШкого зволоже
Лкостепу Украши. Р^чна норма опад1в складае 519 мм, з як, шрюд вегетацп гороху випадае 41,1%. Середньор1чна темперя-а повггря складае 7,3 градуса Цельая. Найвшца — в лиши 5 градуса Цельая), найнижча — в ачщ (—5,9 градуса Цель-
Найбкчыи спрнятливим для вегетацп гороху був 1989 р.: опа-випало блпзько норми (171 мм протн 182). 1990 та 1991 рр. ч дощовимн: опад!'в випало вщповщно на 87,9 1 53,8% биь-норми.
В дослш вивчалися так! вар1анти обробЬку грунту: 1 — ди-пм лущильником ЛДГ-10 на 5...6 см + оранка ПН—4—35 Ю...22 см; 2 — голчастою бороною БИГ-3 + нлоскор!зшш "-2,2 па 20...22 см; 3 — дисковим лущильником ЛДГ-10 на см + плоскор1зний КПШ-5 на 10... 12 см; 4 — дисковим лу-ышком ЛДГ-10 на 5...6 см + плоскор^зний КПГ-2,2 на 20*...
Способп обробггку грунту вивчал онах добрив:
Агротехника вирощування гороху в дослш, за винятком ва-г1в оброб!'тку грунту та фошв добрив, яш вивчаються, ре-ндована для шдзони нестшкого зволоження Л]'состепу I од-ва на вс1х вар1антах. Гербщиди на посевах гороху не заставали. Повторш'сть дослгду чотнриразова. Для розв'язання ряду теоретичних пнтань, необхЦних для кення результапв польових дослшв та вдосконалення снстс-броб1тку грунту шд горох, ставились моделью дослан по вито кашлярно! 1 найменшо! вологоемкосп, швидкосп шднят-э^и но капшярам та вологосп розриву кашлярних зв'язюв гх агрегат1в в грунтк бюлопчно! активност! грунту р1зпоТ носп по штенсивност! руйнування делюлози, вм1сту штратпз идьденню СО^ .
3 досл!дах визначали: каш'лярну та найменшу вологоемкктъ ■у — за методом Долгова; волопстъ розриву кашлярних ю'в — за методом Долгова, Виноградовог, целголозоруйшв-(аппсть грунту — за методом Минустша, Вострово\', Петро-ггенснвшсть вид1лення СО^з грунту — за методом Штатно-труктурний стан грунту — за методом Саввинова; об'емну грунту — методом р1жучого ю'льця; загальну порист1сть та :т!сть aepau.ii — розрахунковим шляхом; рослинш ренгтки >верх1П грунту — шляхом IX шдрахунку в п'яти точках по волопсть грунту — термостатно-ваговим методом; вм1ст ш-ого азоту в грунт1 — ¡онометричним_ методом (ГОСТ 26 951 ; рухом! фосфор та калш — за методом Чиркова у модн-
без добрив: ^30 ^ 45 Р90^90.
60 60;
}пкацц Ц1НА0 (ГОСТ 26 204—84); забур'янешсть ноав^в нляхом шдрахунку бур'яшв у 8-ми точках по 0,25 м2; бульбоч т корепевш систем! гороху — шляхом шдрахунку в двох точк з об'ем1 грунту площею 0,25м2 1 товщиною 30 см; облгк урож;
— ШЛЯХОМ СуШЛЬНОГО збираННЯ 3 0бЛ1К0В01 дьляпкн ПЛ01Ц1 100 м2; економ1чну ефективп1сть способ!в оброб!тку грунту — гехнолоп'чною картою на впрощування гороху.
Результати дослшжепь шддавалися дисперсшному, коре/ биному та регреа'йному анал1зам.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ Будова грунту
При замни оранкн плоскор1'зними обробт<ами на 20...22 10... 12 см будова орнбго шару грунту у фаз! сход!в гороху не 1 лршуеться (табл. 1). По оранщ в шар! 0...10 см вона склада 1,17 г/см3, в шар1 10...20 см — 1,27, в шар1 20...30 см — 1,30; илоскор!зному оброб!тков1 на таку ж глнбину — 1,18, 1,28, 1 г/см3 вщновшю, При зменшенн} глнбини плоскор1зного оброб ку до 10...12 см иилыпсгь грунту була майже такою, як I п либокому обробп-ковк
Таблиця 1
Будова орного шару залежно В1д способ!в обробггку груг т'д горох, фаза СХ0Д1&, 1989...1991 рр.
Шар, см
Оброб'1ток грунту
Л Д Г—Юна 5.. Сем -I-Г111 —4 —3 о на 20..,22см
БИГ—3
+
К П Г—2,2 на
лдг- -10 на 5...6 см +
кпш- | К П Г—2,2
на на
10. 12 см! :0..."2 см
р*
0,..10 10...20 20...30 0...30
0...10' 10...20 20...30 0...30
Об'емна маса, 1,17 1,17 1,27 1,28 1,30 1,32 1,24 . 1,26
г/см3 1,19 1,28 1,30 1,25
1,18 1,28 1,32 1,26
Пористкть аераци, %
¡2
Приметка.' 05
29,9 30,2 19,5 19,2 16,8 16,4 22,0 22,0 3,86
28,3 19,2
17.7
21.8
29.4 19,0
16.5 21,8
0,45 0,32 0,53 0,42
1,66 0,14 0,90 0,14
ПИ',
0, 0. 0 0
2 1 2 1
У фаз! дозр1'ваш1Я гороху щшыпсть грунту по плоскорЬнпх >бггках була дещо витою, «¡ж по орант', проте порислсть цп у вах внпадках була достагньою для газообмшу м!ж том та атмосферою (табл. 2).
Таблица '2
Будова орного шару залежно вЦ способ1в обробЬку грунту тд горох, фаза дозр!вання, 1989... 1991 рр.
Оброб!ток грунту
1Р, см
0...10 10...20 20...30 0...30
0...10 10...20 20...30 0...30
ЛАГ—10 на 5...6см + ПН—1—-5 на
БИГ-3 +
К П Г—7,2
на 20...'¿2см
ЛДГ—10 на 5../СНИ-
КШИ—5 | КП Г—2,2 | на I па I 10...12 см 20..,22см \
Об'емна 1,18 1,22 1,30 1,24
маса,
1.19
1.20 1,32 1,26
г/ см3 1,21
1.25 1,31
1.26
Пористость аераци, %
30,1
27.4 22,0
26.5
29.6 24,8
21.7 25,4
28.7 25,6
21.8 25,4
1,20 1,25 1,31 1,25
29.4
25.5
21.6 25,5
А
7,75 16,09 0,23 6,05
5,85 10,29 0,11 6,67
Гл
1ПР,.-
0,01 0,01 0,03 0,01
0,8 1,1
1,7 0,7
Трнм1'тка. "05 = 3,86
Зтже, створена р1зниця в будов1 грунту р|'зними способами того обробЬку за оспшьо-зимовий пертд вир1вшоеться 1 и зпики знаходяться в межах оппшальних. У фаз1 дозршання :у грунт по плоскор1зному оброб1тков1 може бути дещо щш>-м, але пористкть аераци залшнаеться достатньою для га-пну лпж грунтом та атмосферою.
Вкроепнккть грунту
& райош розмицення дослшюго поля можливий прояв в]т-ерозп. Тому при вибор1 того чи шшого способу обробшсу у важливо знати, як вш впливае на грудочкувап'сть верх-шару.
1анй досщдження показали, що чорнозем ошдзолений важ-линковнй досл1дного поля мае високу стшк}сть до дефля;
л рапньою весною незалежно в¡д способов основного обробш< ас як грудочкува-псть верхпього 0...5 см шару складала 80% льше.
Кр1м того, впростшшсть посилюеться рештками кукурудз а залишаються на поверхш грунту по плоскор1зних оброб1тка а к, на поверхш зораного поля ?х маса складала 1,2 ц/га у п тря'но-сухому сташ, а по оброб!тку голчастою бороною та пло )ршом на 20...22 см — 12,8 ц/га.
Водно-ф1*зичш властивост1 та волоп'сть грунту
Водно-ф1зичш властивосп грунту, як показали модельщ до дн, в значнш м1р1 визначаються розм1рами грунтових агрегат] юбливо в межах в}д 0,25 до 5 мм в д1аметр1 (табл. 3).
31 збгльшенням Тх розм1ру знижуються кашлярна Бологое; с'гь (КВ), найменша вологое^шсть (НВ), швидшсть тдняг |дн по катлярам (найменша у агрегат1в 2—5 мм). Подальи '¡льшення розм1р1в агрегатш мало вплнвало на ид показники.
Волопсть розриву кашлярних зв'язшв настае при найб!ль 1Сокш вологосп у агрегат1в 2—5 мм. При зменшенш або зб1л ешп IX розм1р1в вщ щеУ величини ВРК знижуеться. 3 агрег в 2—5 мм найменше випаровуеться води по вщношенню до в дно! 1 найменша штенсившсть випаровування води за одинни ¡су при висиханш грунту в!д КВ до ВРК. При' подальшо!1 >1дьшенш чи зменшешп агрегат1в ц1 показники дещо шдвищ гься або мало змшюються.
Таблиця 3
Водно-ф1зичш властивост! р1зних агрегат в грунт1
А грет и, мм
Вологоеммсть,
КП
НВ
Швпдк1ст!>
кап!лярио- ВРК,
го пЦняття
води %
см/год.
Випарувалося вод| при знспхами! груи в!д К13 до ВРК
% В1Д
в»х!дно!
г/см2 за добу
0,25 0,25-0,5 0,5-1 1-2
2-3
3-5 5-7 7-10 >10
(0,12) (0,37) (0,75)
(1,5 )
(2,5 ) ( 4 ) ( б ] (8,5 )
(П
60„1
62.7 58,2
55.1 49,6 46,6
46.2
44.8 44,6
49,8 41,1
39.4 39,1
38.5 37,3 38,3 37,8
38,8
46,28 30,16 16,45 5,85 2,08 2,04 2,44 2,66 2,60
18,0 21,7 22,1 22,3 23,7 24„4
20.3 18,5
18.4
74,2 70,4 68,8 67,6
63.6
60.7
66.8 70,4
Б
)
¡ршшгка. • В таблтЦ наведем експерпмснтальн! дан!: в дужках — середн! роз.шри пгрсгаИв для побудовц математич-них моделей.
1еяк1 з цнх залежлостсй можна опнсатп р!вняннями регреси:
= 62,88—6,8594х + 0,8718х2—0,0364х3
),984; = 0,035; ¿р = 28.11: = 2.06: П »27):
' врк = 18,992+ 3,827х—0,847237х2+0,04505х3
0,901; = 0,087; ^е» = 10,36; 4г = 2>06'- 1 =27);
'в = 74,45—7,936х -Ь 1,57096х2—0,08145х3
0,935; = 0,07; = 13,36; ¿сС = 2,06; /? = 27);
Щ = 0,17985—0,03726х +0,0067998х2—0,00034274х3
0,965; = 0,052; = 18,56; -¿сг = 2,06; П = 27)
кв — кашлярна вологоемк1сть, % вщ масп грунту; У врк — 1сть розрпву кашлярних зв'язюв, % вщ масн грунту; _У в — яка вппарувалася з грунту при внсихапш шд КВ до ВРК, I впхщ101;ДГ— штенсившсть внпаровування води з грунту исихаш а\д КВ до ВРК, г/см2 ♦ добу; х — розм1р агрегатов,
кореляцшие вщношення; — помнлка корелящппого В1д-[ия; — критерШ ¡стотност1 корелящйиого ш'дношсн-
— критер1й Стьюдента; /2 — об'ем впбфки. се, з агроном1чно'{ точки зору найбшьш цшш агрегат» роз-2—5 мм. В таких агрегатах наймеиша швндкють шдняття то кашлярам, ВРК настае при найб!льш висоюй вологосл / (23,7—24,4%) та наймеиша штенсившсть внпаровування ^ (0,12—0,13 г/см2. добу).
ромаджения вологи за осшньо-зимовий период, як показа-льов1 дослщження, при р!зних способах 1 глнбиш обробггку / вибуваеться практично однаково (табл. 4). Волопсть / в шар1 0...160 см по оранщ складала 25,'/%, по плоскор1з-5роб1тках на глпбину 10... 12 та 20...22 см — вщпош'дпо 25,5 7—25,8%. У фаз1 дозр1вання гороху нанбшлш вимшпосп ютом вологи в грунт! по вар1антах оброб1тку спостер1галнся в окремих шарах. Так, по оранщ в шарах 0...20 та 0...40 см [ було дещо менше, ш'ж па ¡нших вариантах, а в шар]' 0.. í деяке пщвнщення вологост1 грунту спостеркалося пообро БИГ-3 1 плоскор1зом на 20...22 см. Однак, щ .в1дмишост1 [езпачнпмн 1 ¡стотно вплинутн на процеси, яю вщбупаютьсл :т1, або на розвнток рослин гороху не могли
Таблица 4
Волопеть грунту залежно в1д способ1в обробкку шд гор % 1989...1991 рр.
Обробпок грунту
ЛДГ—10 на 5...6 см + НН-4-35 па 20... 22см БИГ-3 + тг-2,2 на 20...22см ЛДГ-Ю на 5...6см + А
Шор, см КПШ—5 на 10...12см КПГ—2,2 на 20...22см ШР
Фаза сход1в
0...20 0...40 0...100 0...160 23,3 24,8 26,0 25,7 23.6 24,9 26,1 25.7 23,2 24.4 25,6 25.5 23.3 24.4 25.7 25.8 0,22 2,96 1,62 0,36 1Д 0,1 0,£ 0,8
Фаза дозр1вання
0...20 0...40 0...100 0...160 20,7 21.4 22.5 23,1 21,3 21,9 22,9 23,2 21,4 21,8 22,* 23,1 21,3 21,9 22,6 23,3 15,45 18,63 8,88 2,34 0,5 0,5 0,5 0,2
Примшш. 05
3,86
3 вшце викладеного можиа зробити висиовок: пагромадження збереженпя вологи при р1зиих способах та глибиш основного < робкку грунту вЦбуваеться практично однаково.
Бюлоп'чна актившсть грунту
Результат!! дослгджень в модельних дослщах показали досг значну крнволннйну залежшсть целюлозоруйшвно! здатносл гр> ту В1д його щшыгост1,-яку можна описатн р'нзнянням регреси
У
0,00463 0,01452х
= 0,74; S1 = 0,10; = 7,4; * 2,02; V = 4*
де: У — маса тканнни, яка зруйнувалася, % вЦ вих!дно1'; х — о емна маса грунту, г/рм3.
Анал1з Ц1€1 залежное^ показуе, що целюлозорушивиа здатнк грунту 31 збшыненням нцльноелт в\а 0,95 до 1,65 г/см3 шдвшцуе: ся з 51,6 до 57,7% (табл. 5). 10
Таблнця 5.
Показники бшлогмиим активности грунту р1зно? щ1льносп
1а га, я3 ВолиМсть, % Порнст1сть аерацП, % Руйнування целюлози, проц. Ым1ст н!траг!й, мг/кг Впд!лення С02 иг/м'* год.
5 17,7—25,3 38,9—47,1 51,6 15,5 36,4
) 17,6—25,2 36,8—44,4 52,2 15,0 35,3
5 17,6-25,1 33,7-41,6 52,8 14,5 34,2
3 17,5—25,0 30,7—38,9 53,4 14,1 33,0
5 17,5—25,0 27,5—36,2 53,9 13,6 31,9
3 17,4—24,9 24,5—33,5 - 54,4 13,1 30,8
5 17,4—24,9 21,4—30,7 54,8 12,7 29,6
3 17,4—24,8 18,3—28,0 55,3 12,2 28,5
5 17,2—24,6 15,5—25,4 55,7 11,7 27,4
3 17,1—24,4 12,6—22,8 56,1 11,2 26,2
5 16,9—24,1 9,9—20,4 56,5' 10,8 25,1
3 16,5—23,6 7,6—18,2 56,8 10,3 24,0
5 16,2—23,1 5,3—16,0 57,1 9,8 22,9
3 15,6—22,3 3,5—14,2 57,4 9,4 21,7
5 15,0—21,4 2,0—12,5 57,7 8,9 .20,6
ТримЬка: В таблиц! наведен! розрахунков! даш: волопсть та
жспсть аераци за В. П. Гордкнком, П. В. Кострогрнзом (1989); сазники бшлопчноТ активное™ — з наведених р1внянь. Де можна поясяити тим, що руйнування целюлози може ш'дбу--ися в широкому доапазош аерацп грунту (Н. А. Туев, 1989). и величинах пильное™ 1,1.-.1,3 г/см3, якл частице всього скла-оться в польовнх умовах по вар1антах обробкку даного грунту, в1дмшност1 ще мешш 1 складають 1,9%, тобто целюлозоруишв-
здатшсть шдвнщуеться.лише на 3,4%. Мж вшстом 1птрат1в та нилыпстю грунту ¡спуе доснть ткна 'емна прямолшшна залежшсть, яку можна опнсатн р!'внянням -реси
У = 24,33 — 9,34х
; 2- = —0,71;- 0,10;^р = 7,1;^ = 2,02; =48); У — вмкт штрафе, мг/кг абсолютно сухого грунту; £ — кое-
иент кореляци; Ш. -
^.нал13 ще'1 залежное™ показуе, що з ухщльнениям грунту вщ
крптер1й ктотиос™ коефщ!ента коре-
,95 до 1,05 г/см3 bmict штрапв знижуеться з 15,5 до 8,9 мг, аб« а 42,6% (табл. 5). В межах шдльностей, ¡ш панбиьш часто зуст ¡чаються в иольовнх умовах (1,1...1,3 n/см3), ui шд'мишост1 зиач з мснии i складають 1,9 мг, або 13,5%.
При зб!'льшешп 1Д!льност1 грунту змешпуеться також i вндиен 1 СО^. Ця залежшсть може бути описана р1вияш1ям perpecii
У = 57,885 — 22,595х ( t -= —0,78; = 0,09. ±р = 8,67; = 2,02; 5? =48); :: У— видшення СОА, мг/м2 » год.
Анал1з uie'i залежност! показуе, що з увольнениям грунту в\р 95 до 1,65 г/см3 ¡нтененвнють вид1леш1я змеишуеться иг
>,4% (табл. 5). При величинах хщльнскгп, яш складаються в по-,овнх умовах по обробшсов! даиого грунту (1,1...1,3 г/см3), ui цмпшост! значно менил — 13%, або 4,5 'мг/м2 • год. На ocuoBi внкладеного можна припустнтн, що при тих показнн-
ix щшыюст!, якл складаються в польових умовах по оброб1тку рнозему ошдзоленого, вщм'шносп в показниках бюлопчно! ак-впост! будуть незнаниями i ¡стотно впливати па умови жпття слип не зможуть.
Дане прппущення шдтверджено нами в польово'му дослш ! по ннувашио целюлози, так як воно мало залежало вгд способу об-б1тку грунту. Це поясшоеться, па наш погляд, вщсутшстю знач-
x вщмпшостей у будов1 грунту м1ж вар1антами обробтав. Способп оброб1тку грунту малн псвпнн пилив па шльюсть буль-ток на кореневш систем! гороху (табл. 6).
Таблиця 6.
¡льюсть бульбочок на кореневш систем» гороху в орному uiapi /нту залежно в!д способ(в оброб1тку та норм добрив, фаза цв1-тшня, шт./рослину, 1989...1991 pp.
Оброб1ток грунту
Удобрения
i добрив >0 '45^*45
^бЛю^бО
5^ 90^90 1рим1тка:
f
f
П11—4—35 IIг, 20...22см
24,7 36,1
48.1
54.2 188,80
3,8
I КПШ-5 КПГ—2,2 ' на 10...12см.на 20...22см
19,6 30,2 40,5 47,8 361,34 2,1
05 BapiaimB обробпку 05 фошв добрив
22,0
33.1 44,9
52.2 470,18
2,0 5,14; - 3,86; .
f,
Ф
59,10 20,02 26,77 18,34
1ПР0,
1,1 2,3 2,6 2,7
оранщ IX ю'льтсть була дещо бктьшою, шж по плоскор!зних Знках, а серед остаишх бьтьш ефектнвиим в цьому ¡пдношеп-в оброб1ток на 20...22 см. Не дпплячнсь па ¡стотш вьдмпшос-ж вариантами обробт<у, не можна, очевидно, пважлтн, що пш гороху по оранщ краще булп забезпечеш' азотом, так як ця в юлькостях бульбочок була незначною. уилому можна в!дм1тнти, що однор1чна замша оранки плоско-мн оброб1ткамн мало змшгое бюлопчну активность чорнозе-гндзолепого.
Вшст пожнвпнх речовпн в груот
<опом1'рннх вщмшиостей за вмятом щтрат1в, рухомнх форм ору та калпо в 0...40-сантнметровому шар1 грунту залежно в|'д зяблевого оброб1тку не сиостеркалося. Це, очевидно, по-гться вщеутшетю значннх вщмшностей м1ж вариантами об-ку в пов1тряному та водному режимах грунту, нак по нлоскор13ному оброб!тков1 внявлеио чт<у днферепщ-грунтового профшо за вмктом рухомого фосфору за раху-юго збшынення у верхшх та зннженпя в нпжшх шарах >. 7).
Таблпця 7.
• рухомого фосфору в грунт! залежно вщ способ1в оброб^тку та норм добрив, фаза п'лкувания, '% до шару 0...10 см, 1989...1991 рр.
Оброб1ток грунту
Шар, см
| ПН-4—35 на 20...22см
КПШ-5 иа 10...12см
К П Г—2,2 на 20...22 см
ПЭбрив
10...20 20...30 30...40
10...20 20...30 30...40
109,5 94,6 73,0
112,9 92,4 75,9
95,2 86,4 68,0
87,6 79,4 65,0
96,6 83,8 62,8
89.1
79.2 68,2
:, якщо прийняти вм1ст Р^О^в шар1 0...10 см за 100%, то у фа-кування гороху його вм(ст на фон1 без добрив по оранщ в 10...20 см складав 109,5%, в шар! 20...30 см — 94,6 та в шар! I см — 73,0%; по плоскор1-зному обробтеу на таку ж глиби-в1Дповшю 96,6, 83,8 та 62,8%. Ще быьнп вщмонност! в розни рухомого фосфору по шарах грунту в!'дд«чено при внесе-
ш добрив. Аналопчна закономёршсть в розмщеиш по -профи грунту спостери-алася 1 по рухомому калпо.
За вшстом 1итрат1в тако! чт<01 диферсищаци профшн грунт по плоскор13них обробтсах не вшмшалося, очевидно, внасл1Док ВИС0К01 рОЗЧШШОСТ! у вод! та хорошо!" РУХОМОСТ1.
Отже, при замни оранки плоскор!зннмн обробт<ами ¡стотн змппосться розподм пожпвнпх речовни по профшо грунту: по оранщ 1х б1льше скупчуеться в шар! 10...20 см, по плоскор1зп оброб^тках — в шар! 0...10 см.
Забур'янешсть посЫв.
Дослщна дшянка мае доспть високу забур'янешсть. У впдово! склад! бур'яшв переважалп малор!чн! — 88,0—91,6% вщ IX з; гальноГ шлькосп по вар1антах оброб1тку грунту (з них мпшш г ленпп — 78,3—86,6%). За таких умов пайменшою забур'яиешс пос1в1в гороху була по ораиш, найбшьшою — по плоскор'оно; оброб1тков1 па 10...12 см, де бур'яшв нараховувалося майже два разп б1льше (табл. 8). По вар1аптах плокор1'зиого обробшс на 20...22 см забур'янешсть пос1в1в мало залежала вит способ першого обробтсу теля кукурудзи (дпсковим лущильником голчастою бороною) [ була ¡стотно внщою, шж по оранц1', проте достоверно меншого, шж по мшкому плоскор!'зному обробттовк
Таблиця 8.
Забур'янешсть nocinin гороху залежно вщ cnoco6iB o6po6iTKy rpyiny шт./м2, 1989...1991 pp.
Вих'дш X Перетвореш
& -ST
Snxiflui X Перетвоп£!п
к, = ух
Примака. 14
О6роб1ток грунту
Дан! ЛДГ—10 на 5..,0 см + БИГ—3 + К11 Г—2,2 Лаг—Юна 5...Сем + HI
ПН-4-35 на 20.,.22 см на 20...22 см КПШ—5 1КПГ— 2,2 на на 10. ,12 см 20. .22 см
Фаза плкування
493 717
22,1 26,6 Фаза дозр1вання 328 470
F
18,1 05 - 3,86
21,6
926 30,4
673 25,9
692 26,3
464 , 21,5
9,26
52,21 1
Урожайшсть гороху
юсоби основного обробпку грунту \чалп певинн валив на <аншсть гороху лише в 1989 р., коли оиа/ив внпадало блпзь-ормп. Нанвнщий урожай зерна в иьому рот забрано по ораи-айннжчпй — по плоскор1зному обробггков1 па 10... 12 см. Шж антами, оброблеипми голчастою бороною або дпскогшм лу-ышком до плоскор1зного оброб1тку на 20...22 см, ютотпих в1д-остен пе вдаталося. В тон же час на фош без добрив 1 при
ешп Р у^КуШДмппюст! в урожайности гороху м1ж обро-а'ми грунту булн' иедоспда'ршши, а на фонах добрив
р / л/ р ¡с
■ 60^60 та 45 90 90 вс! плоскор1з1Н оброб1ткп знпзнлн каГпи'сть в иоршнянш з оран кою. При виессши добрив в пормц р г
\г 90^90 по мшгаму плоскор1зному обробпков1 урожайшсть гно зшшувалася в пор^впянш з вариантом, де поле дпскунали эоблялн плоскор1зом на глпбнну 20...22 см, а при виссспн: *
^бО^бО урожашп'сть гороху змешиувалася по плоскор!зно'му »б1тков! на 10...12 см в пор^внянш з обома вар1антами плоско-ого обробпжу на 20..22 см. Аналогична 1989 р. законслпршсть ожаиносн гороху по вариантам оброб1тку та фонам добрив тершалася 1 в середньому за три роки дослщжень (табл. 9).
Таблиця 9.
Урожайшсть гороху залежно В1д способ1'в оброб1тку грунту та норм добрив, ц/га, 1989...1991 рр.
Оброб1ток грунту
ЛДГ—10 па 5...6 см4* ПН—1—35 на 20...22 см Б И Г—3 > ПГ—2,2 на 20...22 см ЛДГ—Юна 5...6см +
обрСННЛ КПШ-5 кпг_2 2 „а 10. Л2си\ 20" -22 ШРо;,
добрив 45*45
До/^бо
[5^90^90
Л
17,4 19,1
23,6 26,4
ф , 172,52 ^05 1,0 1990 та 1991 рр. внасл1док несприятлнвпх
15,7 14,7 16,0" 2,66 2,1
17,2 16,6 17,9 3,60 1,8
20,7 18,4 20,7 9,01 2,3
22,3 20,5 23,4 16,25 2,0
14,31 10,83 19,52
2,6 2,4 2,4
погоднпх
умов 15
урожайшсть гороху була значно нижчою, шж в 1989 р., проте \ тотпих в1дмишостей лпж вариантами оброботку грунту не було
Ефективопсть мшеральнпх добрив .залежала як в1д погод,1 умов, так 1 вщ способ!в оброботку грунту. В 1989 р. добрпва б^ ефектнвними лише по оранщ в нормахЛАб/'бО/ГбО та/145/°90^ Урожайность гороху пщвпщувалася з 32,0 до 38,9 та 42,1 и/га. 1990 1 1991 рр. добрпва були ефектнвними по вс1х вар1антах I роботку грунту.
В середньому за роки дослщжень найб1льший прирост урожа вод добрив отрнмано по оранид (9,0 ц/га, або 51,7%), по плосю р1зних обробп'ках па таку ж глибину, як о оранка, урожайное! збшьшувалася юа 6,6—7,4 ц/га (42,0—46,2%). Найменш ефект) ними добривами було! по молкому плоскорозному обробогко: (прирост урожаю 5,8 ц/га, або 39,5%).
Економ1чна ефектившсть
При запровадженш оглоскор1зного обробггку на глибину 20. 22 см заметь ораикп знижуються матероально-грошов1 вптрат1 1978 до 1847—1878 крб./га (за цопамн ачня 1992 р.). Щс мен воин по плоскор1зному оброб1тков! на 10...12 см — 1781 крб.А Але так як по плоскор1зному оброботково грунту на 20...22 см ур жайопсть зерна гороху знижуеться, то собоварт1сть його зрост з 74,92 до 80,26—82,82 крб/ц, а'прнбуток з 1 га зменшуеться 5912 до 4843—5142 крб. По лОлкому плосо-соро'зному обробш<ово с 51варт1сть зерна гороху нщвпщувалася до 86,88 крб./ц, а прпб гок змсншувався до 4369 крб./га.
В ш'лому замша оранки плоскорЬошмоо обробшо'мп приводит о;о зинжеиня рентабельное™ виробництва зерна гороху на 27—55'
Висновки
1. Чорноземи ош'дзолено малогумуеш важкосуглипково маоо ■.прнятливо фозичи'о властивостк Неодиакова Тх будова, створен; пзошми способами основного оброботку грунту, на час пос1ву г >оху впр1внюеться \ мае оптимально показники. За перюд вегета и о гороху щичьшеть грунту може шдвшцуватися л ноне в окре! юки, онколи при цьему досягаючн в нижной частот! орного шар] начинх велични (1,36—1,40 г/см3). По плоскорозних оброботк; ; цей1 час грунт може бути щьлыпшим, нож по оранцо. Але так } лотку волопсть грунту звичайно невоюока, то поро!ст1сть асрацГ алишаеться достатньою для газообмшу мож грунтом 1 атмосфероо
2. Р1зой способп основного оброботку грунту забезпечують ш очаток весияних польовнх роб1т достатньо високу о майже ровн^ о вар1антах обробЬку киькость в1тростШких грудочок (розморо
зше 1 мм в AiaMerpi) у верхпьому 0...5 см juapi. Стшю'сть пу до дефляци шдснлюеться роелннппмп решткамн, яш зали-оться па noBep.xiii поля по безполпцевих оброб1тках.
Водпо-ф!зпч1п властнвосп грунту в значпш Mipi внзначаготь-)03MÍpaMii його агрегат1'в. 3 arponoMÍ4iioí точки зору пайбьль-[ iiiTepec представляють агрегатн розшром 2—5 мм. В та-агрегатах паймешпа швидккть шдпяття води по кашлярам, найбщьш висощй вологосп настав ВРК — 23,7—24,4%, най-ine вппаровуеться води вщ вихщпо! при внсиханш грунту вщ до ВРК та наймешиа штенсншмсть вппаровуванпя води за оди-
0 часу за цен же перюд.
агромадженпя та збереження вологп при pi3inix способах та )hhí оброб1тку грунту вщбуваеться практично однаково. 3i збщыненням щшыюс-п грунту вщ 0,95 до 1,65 г/см3 та пщ-иуваuní його вологосп в межах 70—100%. НВ целюлозоруй-а здатшсть, як показали моделып дослщп, дещо шдвшцусть-з 51,6 до 57,7%, тобто лише на 6,1%), a bmíct штратт та лення СО^зннжуються вщповщно на 42,5 i 43,4%. Однак, при показниках щщыюсп, яю складаються в польових умовах i6po6ítkobí даного грунту (1,1...1,3 г/см3), ni вщмшносп не-[IIÍ (вщповщно 1,9, 13,5 та 13,6%).
¡3hí способн основного обробЬ'ку грунту мало змшюють штеп-[¡сть руйнування целюлозп. 3 глнбнною грунтового профшо роцесн затнхають, а при внесенш добрив — актнв1зуються. По плоскор13ному оброб1тков1 грунту, особливо мкякому, на :нев1Й систем! гороху утворюеться менше бульбочок, шж по mi. Сприяготь íx утворенню мшеральш добрнва, особливо фос-ю-калшш.
Bmíct штрат!в та розподщ íx по профшо грунту не залсжать лдпбнни та cnoco6ÍB зяблевого o6po6¡ti<y грунту. Способн об-тку грунту мало вплпвалп i на bmíct рухомих форм фосфору алпо. Ictotho змнпоеться лише розиодщ íx по профшо грун-ю оранш бйлыие íx скупчуеться в шар! 10...20 с'м, по плоско-их оброб1тках — в iuapi 0...10 см.
Застосування плоскор1зного обробкку заметь орлики прп-:ть до росту забур'яненост1 nocÍBÍB гороху.
По плоскор1зному o6po6ítkobí грунту знпжусться ефектпв-> мшералышх добрпв на 5,5—12,2% та урожашнсть зерна ху на 12,8—28,8% в пор1внянш з оранкою.
Пропозици виробництву
1 чорпоземах ошдзолепнх малогумуспих важкогуелннковнх н ¡ах швдпя правобережного Лкостепу Украшп пщ горох níc-
17
тя кукурудзи на зерно необхщно проводит« оранку. Замша \" 1лоскор1зпимп оброб1ткамп шдвнхцуе забур'янешсть hocíbíb i 1,5—2 разп, зннжуе ефектиошсть мжералышх: добрив па 5,512,2 % та урожайшсть зерна гороху на 3,0—5,9 ц/га. Це приводи-ю зпиження рентабельное™ на 27—55%.
Список надрукованих праць по матер1*алам днеертаци
Горд1енко В. П., Леско А М. Бюлопчпа актпвшеть -чорнозек згндзоленого в зв'язку з резною шдльшетю грунту //i Bien, arpa ioï науки. — 1993. — № 2. — С. 67—71 (рос. мовою).
Горд1енко В. П., Леско А. М. Вплпв choco6íb основного обробг чу па ф1зпчш властнвосл i волопсть грунту // Землеробсти< Респ. м1жв1Д. паук. — тем. зб. — 1993. — Вип. 68 (у друщ).
Горд1епко В. П., Леско А. М. Оброб1ток грунту шд горох // С'п юве землеробство.— 1993 (у друщ).
2 HíauiKlE. друк. 1993 а-5 986—100
- Леско, Анатолий Михайлович
- кандидата сельскохозяйственных наук
- Каменец-Подольский, 1993
- ВАК 06.01.01
- Влияние зерно-свекловичных севооборотов на органическое вещество и азот чернозема оподзоленного в условиях юга правобережной лесостепи УССР
- Научные основы интенсивных севооборотов в условиях специализации земледелия степной зоны Украинской ССР
- Размещение кукурузы в интенсивных севооборотах и их продуктивность на обыкновенных черноземах Северной степи Украины
- Влияние систем основной обработки почвы и способов борьбы с сорняками на засоренность и урожайность кукурузы в правобережной лесостепи УССР
- Изменение продуктивности и качества урожая в звене зернового севооборота и плодородия почв в зависимости от доз, соотношений и внесения в запас удобрений