Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Органiзацiя геопростору i стратегiя природокористування в умовах дii селеутворюючих геосистем в горах (на прикладi Великого Кавказу)

ВАК РФ 11.00.11, Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов

Автореферат диссертации по теме "Органiзацiя геопростору i стратегiя природокористування в умовах дii селеутворюючих геосистем в горах (на прикладi Великого Кавказу)"

ХАРК1ВСЫШИ ДЕРКАВНШ УН1ВЕРСИТЕТ

На Правах рукопису

КОВАЛЬОВ Олександр Павлович

0РГАН13АЩЯ ГЕОПРОСТОРУ I СТРАТЕГИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В УМОВАХ ДП СЕЛЕУТВОРВЮЧИХ ГЕОСИСТЕМ В ГОРАХ ■ (на приклад: Великого Кавказу)

11.00.11. - охорона навколишнього середовиша 1 рацхональне використання природних ресурс!в.

Автореферат дисёртацИ на адойуття паукового ступеню доктора географхчних наук.

Зйркхн - 1994

Дисертац1я в рукопис

Робота виконана у Харн1вськоиу держун!верситет1.

0ф1ц1(1и1 опоненти:

1. Доктор таографГчних наук, проф. Жколасв Володииир Олоксандро-внч.

2. Доктор географ1чних наук, проф. (Шферов Август Миколайович

3. Доктор теограф1чних наук, проф. М1ллер Гаврило Петрович Пров1дна орган1зац1я - Оцеський дор.жуиХвераитет.

Эахист в1дбудеться " 25" "лютого О-У 1994 р. на зас1данн1 спец1ал1эовано1 ради Д C2.CK.0I Харк1вського держунГверситету: 310СГ77, Харк1в- 77, ц. Свободи, 4, ауд. 5-69.

3 диеертац1его кохна ознайомитись у Центральн1й науков1й б1бл1о-тец! Харк1вського дертунГверситету: и. Свободи, 4.

Автореферат роз1сланий

ти"часово.виконугочий обов'язки вченого секретаря спец1ал1зовано1 вчено! ради Д СЕ.СВ.01 д. г.ч и. н., проф. •

АШАЛЬШСТЬ Д0СЛ1Д1ЕННЯ. В на« час !снуе багато проблем, пов'язаних э наяим геогра$!чнин оточенням, в тону числ! зумовле-них взасмогпдноиеннями в систем! "суаПлъство - середовице". За-, раз "центр таж!ння" в дослЦженн! под!бного роду проблем зм!де-ний у 6iu екологИ, але,. як покозуе ix анал!з, у.сво!й б!льаост1 вони е геогра$!чними. Геогра^я i, з ряду обставин, втрачае 1н1-циативу, чо пов'язано перв за все !з слабков розроблен1ств П теоретико-цетодолог!чного апарату. Рад уявленъ, як! свого часу затвердились у географ!!, не знаходять шдтвердження у ход! ем-п1ричних досЛджень, входать з ними у протир1ччя. Понят!йний апа-рат сучасно! географ!! страждае яскраво вираженов синон1н1чн1ств, у той час як багато явиц не знаходять в1дображення у поняттях.

Таким чином, перед географами сто!ть проблена розробки б1лья адекватного д1йсност1 географ1чного конструкту, в основу якого мавть бути покладен1 сучасн1 досягнення природознавства. Постае задача створення такого геогра$1чного конструкту, якнй воображав би всв складн!ст)? структур« i руху reorpa$i4Horo простору i дозволяв би вийтй на прогноз геоситуац|й. '

Виникае питания, на якому емШричноиу материал! розробляти ц1 проблени? Очевидно, це мавть бути територП, де напружен1сть геоситуацП е найб!льиов.-А це НрськГ територП, hkî визнача-вться рядом.особливостей - функцЦ», яку вони виконувть у гло-~ бальнону кругооберт1 л1тос$ерно! речовини, рЁзким переважанням схилчв над р1вниннини делянками, нвидков зн1нов та великим pia-номан1ттям.кл!мат1чних умов, зиачним'розпбвсвдженнян нетерм1наль-них стан1в б1огеоценоз!в i T.i. Особливо гостро критичн! ситуацП виявлявться. в м!сцях розвитку ероэ1йних процессе, в тому числ! там, де вони супроводуувться селевов д!яльн1ств. Ант;дпогенна д!-альн1сть в горах часто,'розгортаеться у и-. ст1йкону природному се-редовиц!. i, у б1льшост} випадк!в, без необх!днога анал!зу ситуацП, що стимул»® розловсвдження !.актив!зац!в негативних явиц. • Актуальность теми особливо зростае у зв'язку з освоениям лових територ1й, де суч.асн!.процесй, в тому числ! селев1, ! так мавть широк.е розповсвдження. .

КЕТА ГЗАВДАННЯ ДОСЯЩЕНМ.'Нета полягае в тому , цоб на основ! теоретичних прложень в!дносно структура та руху геопростору

гкласти концешив руку г!рських схилових геосистен, hkí призводять до виникнення селеутворгвчих геосистен, та виявити шляхи вир!иення проблем пр:-родокористування у цнх .умовах.. У «¡дпов! дност! до нети визначен1 завданкя:

1) внести доповнерня в icHyc4Í уявлення про географ!чний лрос-Tip-час, як! пов'язан! э floro структуров на HiicpopiBHi. (проблема еле'менгарксст!), criftKicri¡ i рухом; • . - •

2) виявити особливост! оргаюзацИ геопростору, зумовлен! впли-вой "г1рського" фактора, в тону числ1 причини виникнення нестШо-стей в динак1ц1 схилових. геосистен; >

3)~~виявити основнi унови виникнення селепрояв!в в схилових геокомплексах, визначити ix функщь в природ! та власн! характеристики (характерний npocTip проявления та особливост! динам!ки) та ■ ix В1добра!ення в структур! геокомплекс1в;

4) досл1дити'Зв'язок селеутвсрення з пркродниии факторами на реНональному р i в н i, вплив на нього антропного фактора, а такох но1лив1сть використання паранетр1в селеутвсрення йк пйказника нап-pyieHOcii геоситуац:i; ■

5) розглянути проблену господарсько! д1яльност! в г!рських ре-rioHax, в тону числ1 в уисвах активного селепроавуГ виявити голов-н! риси стратеги ловедт'и сусп^льствз в даних умозах.

НАУКОЕА НОВИЗНА ВИЗНАЧАЕТЬСЯ?

1) на теоретичному равнi - розробкос понят1йно! структури гео-граф1чного тезауруса"; доповненнями i уточнениями !снуючих уявлень про географ!чний npocTip-час, в тому числ1: геоелененти на р1зних piвнях opraHiáaiiii, характерний прост!р геосистен, механ!зми ст!й--koctí та динан1чних переход1в - на pisHi загальногеограф!чних про-, блем; розвиткок уявлень про !деальний делвв!ально-колвв!альни,й схил i елементарний грунт, взаенод1» в систем! "схил-поверхневий ст!к" - в геоморфолог!i; розвиткои уявлення про стиснення. госпо-дарського простору як 3aci6 вир1пе.ння проблени еколог!чно5 криз и -у природокористуванн!; розробкос концепцп селеутворввчих геосистем та селевих субсистен - у селезнавств!.

2) на <">мп!ричному piBHi -розробкос ряда класи$1кац!й, вста-новленняи ряду емп^ричних залегностей та законом!рностей;

3) в реНональному план1 новизна визначаеться: а) виявленнян деяких особливостей ландшафтно! структури Великого Кавказу;

б) досл1д*енням характеру просторового зв'язку *1льност1 селевих басейн!в Великого Кавказу з рельефом, тектон1коЪ, уиовами зволо-ження та в!рог1дност1 злив; в) виявленням за'язк1в «ii характеристиками селевих осередк1в та параметрами селевих винос1в (долина р.Цейлон); г) вивченнян особливостей л1тологП, динамки рос--линного.покриву селевих акумулятивних утворень (долина р.Баксан); д) анал1зон енп1ричних даних з геокомплексу правого схилу долини , "р.Баксан у сел.Тегенекл1 (клвчова д1лянка); е) створенням спец!-альних карт параметр1в селево1 активност!, ландшафтное структури, дощовитост1 та iн.; ж) встановленням зв'язку м1ж селавои'активисте та параметром сонячно! активност1.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ. Воно визначаеться вир1шённям ряду ." . теоретико-методолоНчних проблем,-ак! ножна покласти в основу роз-, робки загальнодержавно! проблеми орган!заци територп. Розробки, до стосуються.ст1йкост1 i динамки геосистем, можна викорнстати при вир1венн1 проблем запоаЦно!. справи, рекультивацП територШ, орган!зацП господарсько! д1яльност1 всхладниу природних умовах. Вони можуть стати основою 1н*енерно:прикладного напрямку в геогра-фi i. без розвитку якого вир1аення проблем прйродокористування та . природоохорони,буде. неможливим. До'них.належать i розробки, 40 стосупться Идеального дел»в1алъно-колвв1ального схила, а також взаенодП в систен1 "схил-поверхневий ст^к":

0триман1 авторон результату, jjpq просторовий зв'яэох'ц1льност1 селевих басейн1в з факторами' селеутворення можна покласти в qcho- * ву розробок конкретних д!й,. спрямованих на вир1шення .проблеми оп-THMisauii територ1ально! орган!зац1Ггосподарсько1 д!яльност1 в селеактивних perionax. Результату- цо. стосукться селевих басейн!в, можуть виКористовуватись спец1альними лаборотор1ами та Ш1, а та- -кож л!сгоспами при плануванн! в^новлввальних роб1т.»

Тема роботи була складовор частно» теми "РекомендацП з рационального використання, охорони природи та рекреацП п1вдня ETC* /N держ. per. 77007849/, программ.ВНЕСИ "Людина i бЬсфера* /проект НАБ - 6/1/, зараз е складовов. частиною теми "0рган1зац1я геог--рафйного простору^часу на piBHi еленентарних геокомплекс1а та ix об'еднань" /N дер*, per, 6/96/. Ряд паложень,.разроблених автором, використовуеться в учбовому процес! при читанн1 Kypcie "Загальне зенлезнавство", "Б1огеограф1я з основами екологП", "Структурна ор-

га!пзац1я та еволсц!я геосистен.",. "Ландаафтознавство", "Загальна геомор}олог!я" у Хараивському'та Санкт-Летербурзькону университетах.

ВИХ1ДН1 МАТЕР1 АЛИ. Для написания дисертацп був використаний польовий, дов1дковий та л!тературний матер1ал. У пол! зб!р натер1-алу. здьЧснювався автором п1д час його робота у сйлад! Кавкаэько! експедицп Харкчвськсго ун!верситету /1957, 1970,. 1972 -1978, 1980, 1931,' 1983 та 1987 рр'./. Польовими досл1д»еннями'були.охоп.ленн1 долини р1 к Зеленчука, Теберди, Худеса, Баксана, Чегема, Черека, ' Ардона, Цеядона, Геналдона, Терека, БIлоI Арагв!, Курмухчая, К!ш-чая та 1Н.

У псльових умовах проводились р1зноман1тн'1 досл!дхення, в лабо-раторних - виконано 152 аиал!зи мехскладу грунт!в. Для побудови спец!альних карт використан!-дан!.кетеоролог1чних д0в1дник1в, кар--ти, л1тературн!-д»ерела. Знайгов сироке використання метод тренд-анализу та побудови !эохореляц!йних карт., Деяк1 з них .одерган! за допоногою систеки компьютерно! гранки.

■ АПР0БАЦ1Я РОБОТИ. Полохення дисертацп дспов!дались на II Всесоюзна м11в1домч1й нарад! з використання математичних метод1в в географп /Казань, 1971/, у Закавказьк1й науков1й конференцП з-вивчення сн1гового покриву, сн1гових.лавин та льодовик!в Кавказу /Баку, 1972/, Всесоюзна конференцп "Теоретичн! основи протиеро-з!йних заход1в" /Оде^а, 1979/, Республ1канськ1й науков!й конференцП "Проблеми охорони природи I рекреац!йно! географ!I, УРСР" /Хар-к!в, 1979/, 1.13 Всесоюзно! конференцП "Законон1рност1 виявлення' ероз1йних та руслових процес!в в р1зних природних умовах" /Москва, 1981/, Республикански науков1й" конференцП "Геогра^чн! основи рег1онального природокористування" /Ки!в, 1984/,.конферекц11 'Су-часн1 проблеми географ!" /Пермь, 1985/, V зЧзд! Географ1чного товариства УРСР /Симферополь, 1985/, VI Всеукра!нськ!й нарад: "Ко-реляц1я в!дклад1р', под1й та процес^в антропогена" /Кииин1в, 1986/, Всевовзюй нарад! Теосистема-06" /Курськ, 1986/, И!ннародн!й нара-д! "Теоретичн! основи анал1зу проблем г!рських тер!тор1й" /Телав1, 1986/, Всесоюзна конференцП "Проблеми 1нхенерно1; географ!! /Во-лодимир,1987/, Всесоюзн!й нарад! "Зенлезнавство та'глобалып проблеми сучасност!" /Звен!город,1988 /, Х1Х-му пленум! Геойор$олог1ч-но? комлей АН СРСР "Екзогенн! лроцеси 1 навколишнесер'едовище"

/Казану,1989/, Всесоюзна науково:техн1чн!й конференцН "Тенатична картографа 1 науково-техн^ний прогрес" /Харк 1 в, 1Э88/, Робоч!й на-рад1 "йоделвванна в геоморфолог!1 * /Одеса, 1988/, IV-й региональна■ конференцп 'Картографа 1 еколопа Сиб1ру" /1ркутсыс, 1939/, Науко-. в!й конференци "Географа та влахи вир!вення еколоНчних проблем у сучасних умовах */Азау, 1989/,- Всесоезн1й нарад! "Роль нел1орацП у природокористуванн!" /Владивосток,1990/, IX з'5эд1 Геог'раф!чного . • товариства. СРСР /Казань, 1990/, Всесовзн1й йарад1 Теоснстема-90" /Звен1город, 1990/, V! зЧзд! Географ1чного товариства УРСР /Ки5в, 1990/'. ' \ " ■"■'■■

ПУБЛ1КАЦ13 тени дисертацП опубл1ковано 1 нонографв (в сп1в-авторствП, 45 статей 1 тез, э них саност1йно -.40.

Обсаг та структура роботи. Зн1ст дисертацП викладёний на 152 стор!нках машинописного тексту, вклвчае 84.налвнка, ? таблиць, список л1терат'ури з 351 на!менування, у тому числЬ- 6 на ¡нозенних мовах.

Дисертац!йна робота складаетьса з вступу, трьох роздШв 1 вис-новк1в,.Пераий роздал присвячений питанная методологИ та роЗробц1 географчного конструкту. Розглянут!.об!ект та предмет досл1дхенна, концегиЦя географчного простору-часу ; обгрунтовуеться. виб!р па-радигми. ' ' "

Другий розд1л присвачений розробц1 уявлень про рух схилових ПТК у горах в аспект! концепцП селеутворввчих геосистем-та створюва-них ними селегенних геокомплекс1в.' Тут приведен! ак теоретичн! розр.обки, так ! емп!ричн1 дан1. . '

У третьему роздШ розроблаеться . питания про. в!дображення се-левини субсистемами впливу зовн!шнього середовища-. Тут же обгово-рюеться проблема господарсько! д1зльност! в г!рських рег1онах.

ОБ'Ш Д0СЛЩЕННЯ. В останн! два десятир1ччя продлена взаемо-в1дносин у систем! "сусп1льство - середовище* отрицала природо-охоронну спрямован1сть, Особливо гостро ця проблема сто1ть у г1р-ських областях. Яких-добудь принципових в!дм!н м'!а г!рськими та р!внинними геосистемами не ¡снуе. Якщо на р!внинах перевахавть субгоризонтальн ! повврхн!I то в горах - схилй !з значнини похила-ни. Ваиивим нокентон тут £ тектон1чиий рехим, який-призводить до. ускладнення рельефу.- дйференц!атора ландшафту. В1н характеризуемся тут особливою геометр!ев, що в1дбиваеться у ландшафтн!й

'структур!. Есе це зумовлве чаете.виникнення критичних ситуац1й, що 1 визначило в;',51р об.'екта досл!джень.

3 пркв-'ду значного переважання схил'1в, 1н придано головну увагу, сссбливо схилсвин геококплексам з активним проявон динан!-ки, в основ! як'о! ¿ежить виникнення 1 $ункц!онування селеутворгг-чих геосистем. Суть геогра$!чного погляду на селеве-явице склада-еться в току, ео вено розглядаеться як реак1пя ехплових геоконп--леке!в на внзначен! ситуацп, якГ виникаьть у суперординатному простор!-час1. Завдання полягае в току, 506 углед^ти *зк1ст" у . такону реагуванн!. Таким чином, преднвт досл'дження можна.визна-чити я/ рухи у схилових ПТК, як1 призведят'ь до виникнення селеут-ворюючих геосистем та стратепя природокористування в цих уновах.

У територ1альному-планТ досл1дження обмежене Великим Кавказом, який В1др1зня£ться великим р1зноман1ттям приредних умов, до доз- ■ воляе-мати достатньо повне уязлення про *еколог1чку" н!ау будь-якого природного явица. ■ МЩЕНИЯ50 СШДАВТЬ'ПРЕДМЕТ." ЗАХИСТУ.

1. Геогра$1чк;;й лрастДр-час уявляе ейбов сукупн1сть поток1в 1 сполучених з ними мор^олог!чких структур р1зних просторово'-часо-вих М1рпл, аа до елементарнкх. 1йнуваян'я-остаииг/ багато в чону зуновлюе динапчн1 характеристики гесспстек. Все р!зноиан1ття ру-■Х1В геосистем в1дбиваеться у понятт! про геопроцес, результатом якого е 1снування косних, б^отизованих, антропотизованих геосистем, на баз! яких ^акть с^орнуватися когк!тизован1 геосистеми. 3 IX поязою автор пов'яз'уе вир!вбнкя проблеми еколог!чно! кризи.

Проблема геопростору та його воображения виникла у середин! 60-х рок!в. Тод 1 ж В.Й.Гохмэк, В.Л.Гуревич та С.Г.Сауишн '1968 р V) визначили це поняття як "власний прост!р географ чних об'ект!в - геогра$!чно цШсних утворень*> В по'далыному активну участь у розробц1 цього питания взяли В.0.Боков,-О.Г.Топч!ев, О.Е.Ретеюм, Б.Б.Родоман, ВЛ\Липець, I.С.Иатл^н,В.0.Н1холаев V ' ряд !нших досл!'дник!в. Однак 1 зараз залииасться багато проблем, до потребують вир!шення. Одна з них - 1снування геосистем, з диси-пативною динамкою. В сучасному природознавств1 так! погляди отримали пироке розповсюдження. Вони поступово проникавть ! в геогра^ю. Прикладами е роботи- А.Д.Арманда, а також А.В.Позднякова ! ,1.Г Черваньова. Автор робить спробу росширити коло явид, як!

розглядавться з цих позиц!й. .

Та норфолог1чна структура, яку ми сприймасно 1 завдяки як!й наено зногу д1$еренц1свати геопрост1р е насл1дком рух1в j множин! яких ставиться у в!дпов!дн!сть поняття.про.геопроцес.

Динан!чний п!дх!д пов'яэаний э вт1леннян у географ1в систенно! концепцП, тобто пров!днин поняттям тут е геосистема. Важливин' моментом е зв'язок м!1 И структурою та функции. Йону автор при--д1ляе особливу увагу, що знайшло воображения 1 в його розум1нн! геосистеми як сукупност! процес!в, як! формувть стШу норфолог!-чну структуру, пов'язану з ними зворотн1ни зв'язками, що зуновлвс !х функц!ональну ц!л!сн1сть. Зрозум1ло, цо зв'язки носять не т1льки речовинно-енергетичний, але 1 1нфорнац1йний характер.

Особлив!ств геопростору е його сильна диференц!йован!сть, структурн!сть 1 в той же .час суц1льн!сть 1 розмит1сть кордон!в. Це знаходить воображения у таких поняттях, як геосфера 1 дис-кретний геокомплекс (ДГК). Перш! характер!зувться безперервюств, друг! мають кордони з р1зним ступаем виразност1 1 подОяються на ПТ£ ! ЕПС (еленентарнГгеокомплекси). ' .

¡¡е одним важливим нонентон е 1ерарх1чн1сть географ!чного прос- . тору, Це призводить до того, що субординатн1 геоконплркси, так би новити, "накопичувть* середовиде, зазнавчи впливу утворень вс1х суперординатних р!вн!в. Це повинно в!дбиватися на 1х структур! ! повед!нц!, бо !снуе принцип необх1дного р1зноман!ття В1нера-1ен-нона-Ешб!, який можна розглядати'як один з критерНв в1дб!ру структур. Найб1льие р!знонан!ття спостер!гаеться в ПТК ландшафтного р!вня, а* до б!огеоценоэ1в вклвчно, п!сля'чого р1зноман!ття структурных частин почина^зненвуватись з причини зменшення простору, який вони займавть. Нарешт!, ми доходимо до елементарнйх географ!чних'утворень, як! не спроможн! в!дбивати все, р!зноман!т-тя вплив!в !• тону характеризуемся найменьшов ст1йк!ств 1 найко-ротиин часом 1снування.

Одним з аспект!в пов'язаних з !ерарх!чн1ств, е геоситуац!йний п!дх!д, який був вид!лений А.Н,Троф!новин, Н.Й.Солодухо ! Г.Д.Гейко'(1988 р.). Автор, вркористовувчи вдалий терм1н 'геоси-туац!я" , розум!е п!д нев в!дновання н!я ¿танон деякого геогра-ф!чного об'екту та станом-його середовица. Близьк1 уявлення вже були розроблен! ран!ие у вигляд! принципа позиц!йност! (Родо-

• мчн Б.Б,,1977).

Якщо неперервн1сть геопростору зумовлена суц!льн!ств речовини, то його Д1;скретн1сть - рухон i р!знонан!ттян, а невизначен1сть, розмит!сть кордон1в - нест1йк1сть поток¡в, 1снуванняи утворень , р1эних просторово-часових М1рил. Причинов виникнення поток!в'е р1зниц! потенц1ал1в р!зно! прироДи, тобто нер1вноважн!сть (у. тону числ! !нформац1йна). Але характер руху речовини визначаеться не т!льки величинов потенц1ал!в i розпод1лом град!ент!в,-але i зако* нани "внутр!шньо!" орган!зацП поток!в, перш за все законон MiHi-иально! (екстремально!) д!! Ейлера-Мопертв! i принципом Ган1льто-на. Цеведе до втрати потоком синатрП, знихення SHTponii, росту його орган1зованост1. Середовице моле як посилввати, так i послаб-лввати орган!зац!в потоку. Важливини монентами тут е властивост1 речовини середовица та особливост! геонетрп його простору,

Зараз в понятт1 про рух в!докремлювть три складов!: функц!оНу- .' вання, динам!ку та розвиток. Перше - це цикл1чний рух, який ха-рактеризуеться CTiflxicTB. Саме йону в!дпов!дае виникнення ст!йко! морфолог!чно! структ^'ри. Динам!ка це рух, з яким пов'язана пе-ребудова системи. Бона може прот!кати. як у межах одного opfaHisa-ц!йного р1вн», так i охоплввати pisKi так!. piBHi. У другому ви-падку ни маемо справу з розвиткон. У-його основ! лежить конкурен-щя cnoco6iB в!дображення, тобто piBHiB орган1зац1i тезаурус!в об1£KTiв, до виводить на перший план !нформац!йний аспект, багато уваги якому прид!лиЪ О.Д.Арманд. У ходТ розвитку геопростору ви-никли так! piBHi оргашзацП геосистем: косний, б!отизований i ■ антропотизований, На 6asi останього, з точки зору автора, повинн1 сфориуватися когн!тизован1 геосистеми,- орган1зац!йним моментом яких повинна стати ведуча функци лвдини у природ! - когн1тивна. , 3 виникненням такого структурно-функщонального р!вня автор пов'язуе вир!шення проблеми глобально! еколог!чно! кризи.

Проблема геоелементу. Важлив!сть 4iei проблени зумовлена сл1-дувчим: 1) ге'ограф!чний анал!з повинен бути квдевин; 2) власти-вост! геоелемент!в визначавть динамку та ст1йк!сть географ!чних об'ект1в на макрор!вн1, 3) еволвц1йний процес починаеться на MiKpopiBHi (еволющйна "точка"), а пот1м вже розповсвдхуеться на иакрор!вень. Все це означае, що на кожному орган!зац!йноиу piBHi повинен бути ceifl геоелемент. Але незалехно в!д piBHB орган!за-

- И -

цН, вс1 вони в1др1эняються: 1) непод1льн1ств у географчному План!; 2) мШмальним р1эноман!ттям, .що зумовлве найкоротаий срок 5х !снування.

Кайвахче вид!лити геоеленент на коснону р!вн!, що пояснветься в!дсутн!ств единого оргзн!зац1йного процесу. Виникавч1 на цьону р!вн1 структури эумовлен1 д1ев поток1в р!зно1 природи, що однак веде до деяко! впорядкованост! земно! поверхн1, яка вис.тупае ди-•"$еренц!атором. структур на б!льи високих орган!зац!йних р1внях.

. Значно легие вир!шуеться проблема на р1вн! б!отизованих геосистем. Як елементарний б1отизований геоконплекс (ЕБГК) вИступае !ндив1дуальна»консорц!я (у розум1нн! Б.И.М1рк1на) разом з еле-нентарнин б1отопом (метабол!чним простором). Так1 ЕБГК об'Едну-вться. у сполучення.

''Цо стосуеться геоеленент!в на антропотизованону та когн!тизо-ваному р1внях, в обох випадках вони пов'язан! з д!яльн!ств !нди-в!да: в лериому - з трудовою, у другому - з когн!тивною. В ц1ло-му, !снуЕгання геоелемент1в стало автору основою для вид1лення у межах географ! самост1йного напрямку - м1крогеограф!:

2. Оск!льки геосистени е в!дкритини системами, вони демонстру-вть складну повйд!нку, в основ! зко! лепить дисипатива динан!ка (граничний цикл, дисипативний хаос ! т.1.). Показано, що така ди-нашка,-разом з нехашзмои гонеостззу, забезпечуе ст!йк1сть геосистем. Разон 13 стохастикою на ,н1крор!вн1, яка визначае таку рису, як еластичн1сть, в геосистемах д!ють трансформации! цикли. як1 в1дсл!дковують з!пни геоситуац!!. ' ...

Одним з найважлив!ших питань сучасно! географИ е питания про взаемод!в-м!1 геосистемою та и середовищем.. Серед багатьох шших проблем вйновклвчае проблеми п!дтри«ання ст!йкого стану та меха-н1зму розшзнавання вплив^в. Розглянено !х. •

Найважлив'!шими факторами, що впливавть на ст!йк1сть термального стану, е складн1сть (незавбачуван!сть) середовища, та характер под1лу суперординатного простору (у загальному випадку -простору-часу). У в!дпов!дност! до сучасних уявлень, для свого ст!йкого !снування систена повинна мати два рЧвня в!дображення середовища ^.гонеостатичний та обробки сигнал!в (вплив1в). На першому з них вона н'ае бути добре впорядкованов ! неекладнов, на другому - дуже складною ! невпорядкованною ( Н1кол!с Дж.,1989).

" Прикладани е стохастична структура водоток!в у зон! Хортона, ди-нан!ка видового складу рослинного покриву 1 т.1. '.■•..

Як вже'було сказано вище, внутр1вне р1энонаи1ття географ1чних о6'£кт1б зззнзе суттевих зн!н I, якщо рухатись в!д накрор!вню до мезор1вню, воно зростае,' досягавчи наксинуну на р!вн1 геокомплек-с1в, як1 в1дпов1дають б!онам ( IX ножна назвати б!огеомани),. п!с-ля чого р1знонан!ття починае экеншуватись, хоча складн!сть сере-довища продовжуе зростати. Це потребуе наявност! механ!зн1в адекватного воображения середовица, ях! б могли забезпечити ст1й--. к!сть геосистем. Такими нехан1знами волод!вть дисипативн! систе-ми на вс1х р1внях орган1зацИ - в1д косного до когн1тиэованого. Це - дисипативна динан1ка, яка характеризуемся наявн1ств дивного атрактору, що.дозволяв уникнути стереотипних повторень 1, як сл1дство, застою.

Однак на стохастичному р!вн1 в1дображення нае м1сце не один, а два механ1зни, як! вносять р1зноман!ття у повед1нку об'екта. Це механ1зи, який эабеэпечуе неперервлу "п1дгонку* структури шляхом невеличких зн!н (текучих 1терзц1й), а тйкож механ!зм, який забез-печуе в1дсл1дкування великих швидких зн!н. В останньому виЬадку нова 1де про трансформации! цикли. В Гх основ! лежить винекнення флуктуац1й, як1 ведуть до нових^терк.'нальних стан!в. Така флукту-' . ац1я вход!ть у. конкурента! в!дносини 1з старо» структурой 1 ви-т1сняе И, поступово захоплювчи'прост!р. Це дозволяе пройти переход до нового ст1йЛ)го стану без "обвалу" структури.

Кожен трансформац!йний цикл вклвчае два етапи: деградац1ю структури та рух до терн!нального стану (релаксацию). ОскИльки у • природних систенах ступ1нь дегрйдацП ноже бути самим р1знин, мае н1сце багато траекторий транс$орнац11, як! заповнввть деяку обме-жену. область фазового простору всюди ицльно, тобто "уявляють собою дисипативний хаос, який мае дуже важливу властив!сть - за допомо-го» вельми просто! "апаратурно! реал1зацП * в!н веде себе як гну-чкий (хоча 1 Дещо некерований), 1нформац1йний процесор, який об-роблюе 1нфорнац1ю. В ц!лону весь цикл д!с в1дпов!дно-до закону трансформац!й, зг1дно з якин.трансфорнац1я одн!е1 структури-стра-тег11 в 1ншу ноже проходити -т!льки через загальнцй для обох структур'стан системи (Венда В.$.,1990). Як показали польав! досл!д-' ження автора, в горах у межах значннх площ геокомплекси у терн!-

нальнйх станах не знаходяться, а тону у 5х межах не ножуть сфор-муватися НТК is стШкою структурою, бо ¡нтенсивний рух субстрату •звсзить' i'x. Розвиток ПИ схил1в тут в!дбуваеться у власнону ча-ci всього схилу, а останн!й, в свов чергу, розвиваеться у власно-ну час! денудац!йно-тектон!чного циклу BCiei г!рсько! кра!ни або 11 рег!ону,• •

.- ■ 3. Важливик моментом, який визначае ст!й'.асть геосистен, е сп!вв1днозення posMipiB i геометр!! 'ix власного i характерного npocTopiB. В цьому випадку-визначальним стае ди$еренц!ац!я супер -ординатного простору, до особливо яскраво виявляеться в горах, де його геометр1я стае кер1вним параметром, який, могливо, зуновлве вертикальну пояснить, а також суттево впливаг на динан^у i структуру господарсько-денограф1чних npoueciB.

Будь-який дисипативний динан!чний пронес характеризуется дея-кин оптииальнин просторон-часон, який визначае найб1лыи ефективну i повну реал1зац1ю його фукц!i. Такий npocTip-час називаеться ха-рактерним. Його просторова'складова характеризуемся розм1ром i геометр!ев. Реальн! процеси навть власний npo'CTip, який-ноже сильно В1др1энятися1 В1Д характерного', що повинно вести до .зниження ефективност! i ст1йкост!.

0ск1лъки характерний np.ocTip е- простором структурного насичен-ня, структурна повнота визначае.ться Tie» необх!днов мтнальнов.. складшств, яка потр!бна для "ноделввання" (воображения) зовни-нього.середовищау i яка в!дпов!дае принципу необхЦного р!знона-н1ття BiHepa-SeHHOHa-Em6i. Як Mipa, мохе бути використаний параметр ц , який характеризуе'дану двон1рну д1лянку вплан! ii гео-нетрП Ta.po3Mipy: ,-.

•■'•■-' ц =\] L / Е,

•де S -.характерний простер з оптимальнин розм^ром та геометр!ев,-L - власний npocTip. Найб1лыиа ст!йк!сть спостерггаеться при Я - I. При значениях, ненших одиниц1, ciiftKicTb знижуеться в силу зменшення р!зноман1ття (геоелементи навть к1нцев1 розм1ри i не стискавться), при значениях, б1льше одиниц1 (L> £) будено мати також зниження CTiflK0CTi в силу росту в!рог!дност! виникнення флукту'йц1й, як1 можуть вести до розд1лення структур ШфуркацП).

Особливо! уваги заслуговуе питания впливу геометр!1 суперорди-натного простору на субординатн! об'екти. Розглянено це питания

на приклад! ландиафтно! структури г!рсько! кра!ни, На основ! ландшафтно! карти Кавказу була зроблена карта довжини контур!в ПТК одного рангу на одиницв площ!, що.дало змогу виявити таку законом!рн!сть: у напрямку до високог1р'я площа контур1в зненшу-сться. Це дозволяй припустити, що при стиснекн! суперординатного простору субординатн! об'екти пасивно зменпуються i п^сля проход-ження критичного порогу ставть нест!йкими в1дносно флуктуацШ, поступаючись м!сцем структурам з ненвим характерним простором.

4. Концепция реального делвв!ально-колюв1ального схилу. В1д- . н!ннов особлив!стю г!рських областей е значн1 перевищення, нахили та довжини схил!в, що визначае напрям рух!в ¡*юток!в зверху вниз i в!дносно великуЛх швидк!сть. Це визначае парагенитичну природу схиловнх комплекс1в, строгу посл!довн!сть в них ПТК, бо вс! вони виявлявться зв'язаними единим схиловим процесом. ,

Розглянемо схил, у межах якого нахил поступово зм!нветься вверху вниз з 80 до 0. Такий схил будемо називати 1деальним делю- ' в!ально-колюв!альним схилом, якщо у кожн!й точц! Його повздовжньо-го проф!лв буде м'ати м!сце нульовий баланс крихлоуламкових мае, цо припускае пост!йну швидк!сть !х руху, а сам повздовжн!й про-ф!ль мае "характерну* довжину. Визначимр останню, як таку в!дс-тань, для прзходжекня-ЯКоГ крихкоуланковий матер!ал, цо формуеть-ся на схил!, мае пройти повний цикл 'трансформацП структури, не-обх!дний для його Перем1цення до п1дн!жжя. Таке зм!щення матер!а-лу буде мати м1сце 4т!лъки в тому випадку, якщо в напрямку вниз по схилу буде зб!львуватисъ рухлив!сть крихкоуламкових мае, що може трапитись через перебудову структури грунтово! маси. Бона "п1дст-роветься" п!Д функц!в (рух). Ця перебудова проявляеться б!льш на-очно, якщо ввести поняття про >(арактерний прост!р елементарного грунту як такий мШмальний об'см, в якому виявлявться вс! голов-Hi властивост1 дано! грунтово! наси. 3 рухон униэ, уланки стира- . вться, що веде до стиснення характерного-простору елементарного грунту, тобто до п!двищення його орган1эованост!, що i дозволяе грунтов!й мае! п!дтримувати швидк!сть. У межах такого схилу можна вид!лити дв! д!лянки: самост!йного та 'сун!сного руху'уланк!в. Прикордонна зона сп!впадае э поясом oennie, як! виконувть функц!» формування крихкоуламково! cyMimi.

Описаний процес сприяе диференц!ацП схилу в!дносно схйлових

лроцес1в, що веда до виникнення на сх.-лах вертикально! геонорфо-лог!чно! лоясност!, яка значнов юров визначае характер вертикально! ландвафтно! поясност!. Якцо мавть Н1сце ак!-небудь в1дхи-лення норфолого-морфонетричних характеристик реального схилу в1д !деального (а така трапляеться майже завжди), це буда вести до, зм!ни балансу крихкоуламкових мае та появи нев!дпов!дностей ни !х структуров т.а умовами руху.

У горах р1эн1 диянки схил!в в1др!знявться в1дносними переви-щеннями, Я1П виэначавть "грав)тац!йну" напругу або "енергетич-ний" потенц1ал. схил!в. Поля такого роду напруги задавться розпо-д1лом у простор! висотних вЦьпток, а просторовий характер на-прунення зумовлве напрянок ! !нтенсивн!сть руху потоков. На р!з-них д1лянках схил1в вони р!зн1, що веде до диференц!ац!1 схилу за його простяганнян. Д1лянки СХ1ШВ з близьков !нтенсивн!стю ! характером прОт!кання сучасних схилових процес1в автор пропонуе називати секторани,

• Уявлення про динамику систен водостоку. Як в!дкрит1. систе-ми 'вони розвивавться в напрямку зростання впорядкованост!. У цьому процес! проявляеться функц1я селевих явиц. Форнувться селе-утворввч! геоси'стеми, як! можуть входити у ст!йкий динам^чний ре-жин. 1м притананний характерний прост1р виявлення ! яскраво вира-жене воображения в структур! селегенних геоконплекс!в.

У робот! анал1зуеться взаенод!я поверхневого стоку з схилон, наведен! результати польових досл!джень, розроблено теоретичну концепц1в взаенодП поверхневого стоку з плчекин однор!дним схи-лом. Показано, що ст!к, який форнуеться на такому'схил1, буде на-ростати вниз по схилу ! у час!, що призведе до винекнення !нтен-сивного площинноГо змиву нижче зони Нортона. Однак в природ! таке явище - виняткова р!дк!сть. У б1льшост! випадк!в мае м1сцо такий факт. Нав1ть на реально гладких поверхнях, як1 не еродувться, в'язк!сть вмтворве не т!льки к!нцевон!рк!сть фазового простору, ■ але ! дисипативн!сть фазового потоку, тобто стиснення в середньо-му фазового об'ему вниз по течИ. У нашому випадку, коли швидость потоку як складова фазового об'ену змениуватись не. ноже, повинна зненшуватись його просторова' складова-, тобто пот1к повинен розби-ватися на окрем!-струмен!, що'ми ! маемо в д1йсност!. На поверхн1, яка еродуеться, в!дбуваеться вр!зання потоку в якону-небудь-н!сц!,

що залежить як в1д випад'кових $луктуац!й у потоц!, так 1 в!д роз-под!лу властивостей, як1 зумовлввть еродуеи1сть, по поверхн! схи-лу. Однак з'явившись, такий вр!з починае виэначати перехм.систеии "схил - поверхневий ст1к" у нер^вновахний стан. Виникае процес, який веде до суттево! перебудови структуры схилу. Ясно, що цей процес повинен протхкати швидко. Але в1н пов'язаний з виносом за меж1 схилу эначноЗ плькост! хрихкоуламкових иас. Селеутворвючий процес, який вклвчае пЦготовку натер1алу до руху, 1 селевий процес 1 е тин механ1змон, який виконуе цв $ункц1ю.

В деяких випадках в селеутворввчих геосистенах виникае особли-вий динан1чний режим,' який визначаеться виклвчно властивостями само! геосистеми. Нова Iде про незатухавчу динам!чну активнгсть, цо самопЦтримуеться 1 в1дома як релаксац1йн1 коливання. 1х !сну-вання пояснее той факт, цо в селевих басейнах утворення селей ■' трапляеться далеко не у вс1х випадках виникнення в!дпов!дних умов.

Ф1зионом1чн1 структур^ та динам!чн1 особливост! селегенних геокоиплекс!в д1йсно !снують. Викликае интерес розпод!л селевих басейн1в за класани водозб1рно1 пловц, протяжност! та нахилу, який св1дчить про наявн1сть характерних'значень параиетр1в селеутворввчих геосистем. Вони не е однаковими для р!зних рег!он1в.

1Цкав! також залежност1 н1ж характеристиками селевих осередк!в та селевих винос^в (долина р.ЦейдонЬ Найб1лып т1сний кореляц1й-ний зв'язок мае н!сце м1ж площев селевих винос1в 1 к1льк1ств осе-редк1в твердого стоку (К = 0,95), а також !х пдощев (К = 0,68). У випадку одночасових* винос1в зв'язок об'ену виносу з к!льк1стю осеред!пв слабиий: (К » 0,62), а з плоцев'осередов - силыиоий (К =0,72). Це е сл1дством того, цо далеко не вс! локальн1 осе-редки беруть участь у даному селевому процес!.

По окремих'зонах селевого басейну отриман! так! результати. В зон1 фориування селей вивчен! дёяк! властивост! генетичних тип1в в!дклад1в, як! с витоками твердо! складово! селей, докладно описаний рослинний покрив, виявлена значна його залежн!сть вIд л1то-динам!ки. У межах зони транзиту селевого матер1алу вйвчена зм!на його структури в процес! руху. У межах облает! акумуляцП виявле-н! геомор^олог!чн! та л!толог!чн1 особливост! селевих в!дклад!в. Найб!льша увага прид!лена рослинним сукцес1ям. 0тр>инан1 дан! доз-волявть прогнозувати розвиток рослинно-грунтових комплексе як на

схилах, так 1 в межах зон акумуляцп, що мае в!дношення-до деяких пробле.м природокористуэання.

6.Сукупн1сть селеутворввчих геосистен ножна розглядати як суб-системи, параметри яких в1дображають напружен1сть геоситуацП. Для них характерний р1зний ступ1нь корвляцП з параметрами сере-довчща.•Незначна когерентн1сть у' селевих субсистемах пояснюеться наявнтств власно! динам1ки, але ступ1нь П, зростае 1з зростанням . напруженост1 геоситуацП.

1Цльн1сть селевих 6асейн1в 1 частота селевияв$в е хорошим по-каэником напруження геоситуацП. Вони вЦбивають розповсюдження деструктивно! динан!ки 1, в1дпоз1дно, денудацЫних ландиафт1в. *

Селеутворювч1 геосистени утворювть суборган1зац1йн! просторо-во-часов1 структури, як1 виявлявться, наприклад, в одночасному схсш селевих поток1в у басейнах обнеженого реНдну, цо створюе уявлення когерентно! повед1нки. У той же час так! поди можуть-призводити до кумулятивного ефекту, який спрацьсвуе на р!эн1 геосистем б1льа високого рангу. Иве м1сце така законом1рн1сть: чин сильнее вирахений стресовий вплив, тим б1льш одночасним 1 масовим буде в1дгук селеутворювчих геосистем,' тим вище ступ1нь когерентност!.

Високий ступпш локал1зацП селевих явищ потребуе використан-ня, кр1н неперервних картограф1чних вЦображень,- дискретних в1до-бражень. Така карта щ1льност1 (к1льк1сть басейн1в на 100 км2) бу-ла складена автором. И анал1з дозволив дати грубу оц1нку дифе-ренц!ац11 Великого Кавказу в план1 селево! активности В щлому характер розпод!лу селевих басейн1в сильно в1др1зняеться в!д Пуа-сон1вського, цо'с св1дченнян його невипадковсст1.

В той же час дискретне воображения ускладнве вияв просторових эв'язк1в селево! д1яльност1 з параметрами середовища. Таку можли-в!сть давть тренди. У робот1 е 5х анал1з. ЦГ модел! було викорис-тано для виявлення пр'осторово! кореляцП щ1льност1 селевих басей-н1в з параметрами середовища.

Вплив литогенного фактора на сстеутзорення. б1н е р1зноман1т-ним 1 виявляеться на р1зних р1внях. Ц1кавим е зв'язок ландаафтно! структури з рельефом, про який вже йила нова: стиснення суперор-динатного простору веде до зм!ни ПТК.

■Таким чином, на визначених вЦносних висотах будуть виникати

об'сктивн1 унови кнуеання пЦвищено! ■ нестабЦьност!, зумовлено! переходом в!д простору, в якону монуть ¡снувати б1огеоценози з великим характерним простором, до простору, в якому иохуть icHy- ■ ватиб!огеоценози з ненвим характернин простором. I д!йсно, в горах май м1сце зм1на широколистих л!с1в хвойннми, з б1льы одномастное видовое структурой, а осташйх - субальшйськими луками з ще 6iflbm "стислим" характерним простором. Березово-вербне криво-■ л1сся при цьому треба розглядати як сукцесШу фазу. Коли на TaKi «1сця накладаеться процес формування водозб!рних воронок', виникае - розвиток селеутворвечих геосистем.

Сп1вв1дноаення Mi* щ1льн!стю селевих басей1пв i в1дносними пе-ревищеннями встановлювалось шляхом накладення карт i ix в^зуаль- . ного nopiBHHHHH. Це дозволило встановити, що найбмьша олькчеть басейшв зосеред'?ена в зон1 в1дносних' перевицень, як! перебиь-иувть 500 и,' тобто в облает! з максимально» дов*инов схил1в.

Тектон1чниЙ фактор. ТектсЫка е.процес -з девгин характерним часом циклу, ускладнений б!льш короткими ритмами. У сполученш з , денудац1ев, тешнцка вазначае.стШ^ть висотного фону ripcbKo'i кра1ни, ритм! icy денудац1йно-тектон1чного циклу, иорфолог^чн! особливост!, характер та !нтенсивн1сть схилових проц?с1в ! тл.-

Чнтерес являе стан схилових ПТК при ст!йкому_денудац!йно-тек-тои!чноиу pe*H»V- При постойному рус! кйр1нно! основи масиву, .' двлвв!альний Чехол як би залижаеться на м!сц| за рахунок пост!й-ного знЦення крихкоуланкових мае, тобто виникае диеипативний процес. Тому верхня частина схилових б1огеоценоэ!В знаходиться у стан! екзодин.амНно! сукцесп.

Виникае питиння, як будуть, поводити ¿ебе в умовах 1нтенсивних • текток!чних pyxis еламенти схилових систем водостоку? £ тдетави . припускати, цо ц! елементи, рухавчись разом з иасиаом, поступово вироджувться, щовИкликае необх!дн!сть формування ново! стоково! структури схилу. Такйй процес мае повторв&атись з'пер!одичн!ств, яка складас десь половину власного.часу "роста" схилу. Якщо прий-няти, що сучасн1 тектонйн! рухи.в осьов1й зон! Великого Кавказу досягавть 10 - 20 мм/pix, то при в1дносних перевищеннях порядка 1,5.км це скл'адатиме приблизно 10рок!в.

Перебудова структури схил!в найбиьш активно npoTixae в nepi-од активгзацН тектон1чних рух!в,цо повинно в^дбиватись в Лену-

ванн! кореляц!й м1ж д!льн!ствселевих басейн!в 1 тектонгчних ру-х!в. У випадку неотеКтон!чних рух!в характер розм1щбння !зокоре-лят демонструе складний характер зв'язку. Область позитивно! ко-реляцП неоднор!дна,• що мае свое пояснения. Так, у межах Зах!дно-го Кавказу вплив неотектон!ки ! орографП, судячи з усього, вр!в-новажуеться специф!чними кл!матичшши умовами - проиивнин режимом.

Вплив сучасних тектон!чиих рух!в також носить складни!; характер. Для вс!е! територп Зах!дного Кавказу характерна позитивна кареля1дя, але у межах п!вн!чного схилу Зах!дного Кавказу та осьовоьзони Центрального Кавказу спостер!гаеться пог1ршення ко-реляц!Яного зв'язку. У першому випадку це, набуть, пов'язано з розповсюдженнян зледен1ння, переважанням значних уклон!в, як1 перешкоджають наколиченнв крихкоуламкових мае, зниженнян 1итен-сивност! злив на.великих висотах, у другому - з промивним режимом .

Це одне питания, що стосуеться зв'язку сучасних тектон!чних рух1в !з станон схилових ПТК та селевое д!яльн!стю - питания зворотнього зв'язку. Можна висунути припущення, що усл!д за пе-р!одами !нтенсивно! селево! активност! (надкр'итичного твердого стоку) наставть епохи !зостатично! релаксацП, що виявляеться в зростанн! темпу п1дняття. А це веде до нового загострення ситуа-ц 11 на схилах, тобто знову.нае м!сце прояв релаксац!йних коли-вань (дисипативний процес).

Кл!матичний фактор I сонячна активн!сть. 3 множини кл!матичних показник!в було В1д!брано так!, як! найб!льшов м1ров пов'язан! з селе{}0» Д1яльн!ст». Це дощовит!сть та в1рог!дн1сть великих опа-. Д1в.

У випадку дощовитост! на р!вн! поверхн! тре«д!в 1-го сту-пеня коеф!ц!ент кореляци склав - 0.66, тобто, чим вице показ-ник доцовитост!, тим. слабк^е виражена селена д!яльн1сть. Однак на р1вн1 тренд!в II-го степенв спостер!гаеться повсюдна позитивна кореляц!я !з значениями коеф!ц1ента, що перевищувть + 0.75, що можна пояснити эалежн!ств обох «¡орельованих параметр!в в!д рельефу. На р!вн! поверхонь Ш-го степенв морфолог!я кореляц!й-но1 поверхк! диференц1йована, ! ця диференц!йован!сть наростае до поверхн! У-го степенв.

Такий же анал!з було виконано для великих опад1в (з добовою

I

сунов. б1лыае 30 ин), в результат! якого ножна вивести, що зливова д1яльн1сть характеризуемся складнин просторовин зв'язкон з селевою Д1ялыистю. У р!зних резонах Великого Кавказу-вона справ- ' ляе неоднозначннй вплив на функцшнування селеутворвючих геосистем. Це ясно, бо реши зволожанкя в значн!й.н1р1 визначае 1 стан грунтово-рослинного покриву (тобто 1 режим схилового стоку) 1 рухлив1сть крихкоуламкових мае.

Ц!кавим.е зв'язок селево! д1яльност1 з сонячною активною. Сл1д вЦзначити, що ни знушен1 анал1зувати не реальне число-се-лепрояв!в, а ст'атистичн1 дан! про них. Доел!дження показало на-явн1сть двох цикл1в-селево! ахтивност! як! в!дпов1дають циклан сонячно1 актовност!: 11-р1чного 1'85-р1чного.

- Узагальнен1 уявлення. Отже, географчним простором-часон, у меяах якого проводилось дослЦження, е г!рська кра!на Великого. Кавказу. У ньому 1 розгортаються" вс1 "внутр1шн1" процеси, в тому числ!-$ункц1онування та дина'миа стокових систем. Виходить, що на функц1онування стокових с!тей 1 геокомллекс1в схил1в лост1йно на-кладаеться динам1чний прочее, який пер1одично.виводить геокомпле-кси з р1вноваги. Сане цим можна пояснити добрий корелящйний зв'язок м1ж Бцльшетю селевих басейнгв 1 тектоникою. Пор1вняння . неотектон!чного та фзико-гезграфчного районувань, яке було про-, ведено Б.А.Будаговим 1 А .А.ГНка1ловим у кордонах Азербайджана, показало, цо м1ж великими тектон1чними 1 фзико-географчнини таксонами спостер!гаеться хороша територ1альна зб)жн1сть (Б.А.Будагов, А.А.Й1ка1лов, 1985). •

Треба мати на-уваз1, що тектон!ка може розглядатись як кер1в-ний параметр, який впливве на стан схилових геокомплекс1в.-У силу консервативности структури, наявност! компенсац1йних прочее!в, . структура схилових ПТК, що, функц1онуе,-змпцоеться. сл1д за~посту--повую зм1ною керуючого параметра стрибкопод1бно.

Руйнування 'структури схилових геокомплекс1в в!дбуваеться не беэпосередньо п!д впливон тектон1чних_процес1в, а через /птоди-нам1чн1 потоки, як! актив1зуються на схилах. Нав1ть у звичайних • •умовах структура схилових ПТК суттево визначаеться позиц!йн1стю, що мае м!сце на.г1рських схилах у результат! розвитку л1тодина-м1чного процесу....

У реальних умовах вс!ц1 процеси прот!кають, перебуваючи п1д

впливон кл1натичного фактора, що веде до додатково1 диференц!ацП. Така диф'еренц!ац!я тим б1льша, чин 61 льше центр!в дii атмосфери пов'яэано з формуваннян кл1нату дано5 територи, У наш час на цв строкату картину руху геосистем накладавться антропн! впливи. .

' 7. Концепц!я взаемодП в систем! "сусп1льство - середовище', в основу яко! покладено уявлення про когнитизован! геосистеми. .Особливе значения ix формування мае для прлнислово розвинених 1 г!рських регион!в, де найб!льдов м!рою виявлякться насл!дк! ант-ропного фактора. На основ! уявлень про стиснення господарського простору розроблен! стратег!i повед1нки сусп!льства в г1рських рег!онах, враховувчи зони активного селетворення-.

В основу уявлень про взаемод!в в систен! *сусп!льство - при- . родне середовище" покладено так! положения:

1). flii д!яльн1ств сусп1льства i природним середовищем мае-и!сце пост!йний обм1н 1нформац!ев, в ochobi якого лежить 1ден-тиф!кац!я стан!в взаенод!вчих стор!н;

2). Через ряд причин такий 1нформац!йний обм1н характеризуемся зап!знвванням, що .викликае вЦносно швидкий nepexifl у но-вий стан. Пров!днин моментом такого переходу е акт "усвЦомлен-ня" ситуацИ тобто на перший план виходить взаенод1я тезаурус1в стор!н.

3). Pyx. ситуацИ в!дбуваеться в 'напрямку конфронтацП, що мае два виходй - руйИування 1 nepeopraHisayiB. Другий вар!ант реал!-зуеться т!льки в тому випадку, якщо одна з взаекод!»чих стор!н мае необх!дний ресурс стан!в, тобто мае ножлив!сть п!двищити pi-вень свое! орган!зованост!. Результатом такого руху е еволвц!я. Таким потенц!алом волод1е сусп!льство, яке ! повинно'зн!нвватись.

4). Напрямок зм1ни сусп!льства повинен визначатись усв!дом-ленням функцП лвдини в природ! i необх1дн!с'тв формування TaKoi сусп!льно! структури, яка б могла забезпечити реал!зац!в ц!е5 функцП. 3 точки зору автора, пров!днов функц!ев лвдини е когн1-тивна функц!я.

5), Реал!зац!я керовано! еволюц!! у напрямку зростання рол! когн1тивно! функцП лвдини пов'язана з "стисненнян* виробничого ' простору сусп!льства шляхом вт!лення !нтенсивних технологий, зниження чисельност1 населения на фон! росту його якост!, жвид-

кого зростання загально! i особливо нац1онально! культури насе-

> - ' '

лення. Така еволвц!я пов'язана з формуваннан когн!тизованих геосистем .

Для вирiвенна проблени, цо розглядаеться необх!дне вироблення BiflnoeiflHoro понят!йного апарату, перш за все поняття про харак- ' терний сощально-виробничий npocTip - npocTip, у межах якого в!д-noBiflHQB н1ров реал1зуи>ться aci головн! соц!'ально-виробнич! функ-. цП, характеры! для даного р!вня розвитку сусп!льства. Можна при-пустити, що в г1рських рег1онах така структура повинна сильно дефорнуватись i нав!ть розбиватись на окрем1, в1дносно caHocTiftHi фрагненти з неповнов структурою i фунодев, цо не ноже не вЦби-тись на культуролог1чних особливостях таких угрупов'ань -'у першу, чергу зростанн! кон'сервативност! усто!в. . TipcbKi TepHTopiï, характеризувться значно.б!л'ьш напружено» ситуац1ев, Hii piBHHHHi. Схилов1 ПТК i геосистени тут навть наба-гато ненш ст!йку структуру. 1х повед1нка куди ненш .стабильна. У таких умовах i прот1кае життед!яльн1сть сусп1льства', яка, до того ж, суттево обмежуеться в план! ресурсу в!льних м!сць (зайнятост! ). Отже, проблени, пов'язан! з еколог1чнов кризов, тут.навть виявля-тись бОыа гостро.

Ц!кавов пробленов г!рських територ1йе динан1ка населения. Б1рлог1чний потенц1ал росту населения тут явно входить у проти- • ■ р!ччя з ресурсами. l]s не ноже не приводим до Mirpauift з ripcbox районов на передг!рськ1 р1внини. Причому поряд з пов!льнов, скла-довов цього процесу явно мае Micue пер!одичний "авар^ний" викид, який нагадуе селевий скид, Так! викиди д!йсно мають м!сце, про що св1дчать дан!, як! н1стяться у л1тератур! (наприклад, Полян П.М., ■ Сергеева К.П.,1988)Такий процес, судячи з усього, носить добре виражений пер1одичний характер i ноже бути вынесений до катего-piï npoijeciB з динам!чним стац!онарнин режимом.

Зрозунио-, що i ступ!нь впливу' на ПТК г1рських схил1в ! днищ р!чкових долин, також ноже мати пульсувчий'характер ; з ростом чи-сельност1 населения bïh зростае, п1сля "викиду* чаетини населен-, ия - знижуеться. Бее це необхЦно враховувати при плануванн! . розвитку perioHie. .

Принцип» розробки "селево!" стратег!Г, На протяз! десятир!ч багато явищ. прирбди розглядалися як ик!длив1, з якими треба вести боротьбу: Однах.вже зараз ясно, що при'родн! явища не нежна

д^лити на шк!д'лив! 1 корисн!. Такий под!л е проявон антропоцентризму.

Селеве явище - одне з них. Проведене автором досл!дження дозволило виявити його $ункц1в у природ!: сел! е ефективним механ!з-мом виносу матер!алу в процес! формування схилових систем водостоку. Господарська д!яльн!сть в таких репонах може привести д!йсно до ка.тастроф!чних насл!дк1в, бо М1Ж,антропсгенним наванта-женням ! !нтенсивн!ств селево! д!яльност! мае м!сце складна взае-мод^я, яка вбирае позитивн! зворотн! зв'язки.Це потребуй розгля-ду питания про стратеги господарсько! д1яльност! в селевих рег!-.онах.

"ома запропонувати два вар!анти: 1) розм!цувати об'екти в м!сцях, як! лежать за межами дп селе!; 2) регулввзти селеву д1-яльн!сть, послаблквчи чи посилювчи П (упов!льнв»чи чи прискорв-вчи процес басейнотворення). Розглянемо ц1 вар!анти. У першому випадку ми будемо мати значне сксрочення площ та значну !х ро-з!рван!сть.. Кр1м того, селев! конуси винос!в е зручним м1сцем для забудови, бо' суттево розиирввть днице долини. Але освоения конус1в виносу можна~починати тальки в тому випадку, якцо селева д!ян1сть у даному кулуар! вже згасла. Друга стратег!я (I! ножна назвати активно») може використовуватись у таких м!сцях, де об'-екти вже $ункц!онувть ! сто5ть питания про !х захист. Тут мова може йти про регулвйання басе.йноутворввчого процесу аляхом його лрискорення обо упов^льнення (закр!плення схил!е, наприклад). Заходи по закр!пленнв схил!в добре розроблен! А.М. Ол^еровим, Н.С.Гагоя!дзе, С,М.Флейпманом та ¡ниими досл1дниками. Цо ж сто-суеться периого вар1анта, в!н потребуе розвитку тако! галуз! 'географ!!, як !нженерна геогра^я.

ЗАК1НЧЕННЯ. .

• 1.Загальн! внсновки. _

1.1. Ф!лосойськов основой при вир!иенн! географ1чних проблем мае бути теор1я в1дображення та П б1льш конкретизований аналог - теор!я взаемно! адаптац!!. Це зумовлено тим, цо окрем! геогра-ф!чн1 об'скти 1 IX частики, бвсперервно взаемод1»чи, "настрав-ютьсй" один на одного, вхдображавчи у сво!й структур!' д1ю ¡наих об'гкт!в. Прикладом такого взаемного в!дображення ноже бути роз-

виток протиероз1йно5 структури схилу в систем! 'схил - поверхне-вий ст1к" або бОгеоценотична структура дандшафтно! сфери.

1.2. Використання в дослОженн!' теорЦ вОобра*ення припускае ьш>ристання вОпозОно! юждисцишанарно! концепцП, в основ! «ко! повинно бути положения теорЦ вхдображення про !снування в!дображавчого об'екта та його середовища, тобто вон?.повинна бути об'ектоцентричнов. Таков е системна концепция, яка pea^iay-еться в географ!! у'вигляд! геосистемного пОходу.

2.Теоретичн1 висновки.

2.1, Складн1сть i iepapxi4HicTb reorpafi4Horo простору-часу вОбиваеться вОповОними поняттяни: геокомплекс, геосфера, дискретний геокомплекс (ДГК), НТК,• елементарний .геокомплекс (ЕГК). На р1зних !нформац!йних р!вцях можуть мати м!сце сво! структурн! частки, иаприклад, тесери на б!отизованому р!вн1, Си-.нон!м!чн!сть SHiMaeTbcg, якщо м!ж ними встановити диз'внктивно-!ерарх!чн! вОносщш, що суттево эбОыауе в1дпов!дн!сть геогра--ф1чного тезаурусу принципу максимума !нформац1йного воображения.

. 2.2. Св!й розвиток концепц!я географ!чного простору-часу от-римуе в рамках геосистемного походу, який складаеться з двох го-ловних аспект1в - структурного, який вивчае способи сполучення коипонент!в, i динам!чний, який вивчае рух об'ект!в. CniBBiflHo- . иення м1ж ними визначаеться властивостями речовин, hki входять'в геосистему, !х здатн!ств збер!гати структуру, що виникла, i пере-будовувати ii пО впливом умов, що зм!н»»ться. .

2.3. Вся сукупн!сть рух!в,-як1 виникавть у reonpocTopi, вОби-ваеться в понаттьпро геопроцес. В1н эумовланий в!Дкрит!стю геопростору, наявн!ств енергетично! та !нформац!йно! нер!вноважност!, уявляе собов пер1одичне виникнення i внушения д1алектичного протир!ччя Mis структурой геопростору та його функц!ев. Його ре- .

'•. зультатом е виникнення об'^кт1в a 'pisHHH р1вкем орга^зацН: кос-них, б!отизованих, антропотизованих, на основ! яких повинн1 сфор-муватися об'екти копНтйзованого р!вня. 3 ними автор пов'язуе ви-р1вення проблеми глобально! еколоНчно! кризи.

2.'4. Динам1чний характер географ!чних об'ект!в зумовлве необг xiflHiCTb ix розглядання в двох аспектах - стШост1 i трансфор-иацП, як! TicHO пов'язан! Hi» собов. Для того, цоб бути ст1йков, геосистема повинна бути внутр!шньо протир!чной ! мати, як Mini-

нум два р1в.ч! "воображения: детерм!новзний (гонеостаэ) 1• стохас-тичний (обробки сигнал1в). На першону р1вм1 систена повинна бути простое 1 епорядковано», на другому - складное ] духе невпорядко-ванов. У другому випадку мае н!сце два иехан1зки, нк1 забеэпечу-вгь плавность переходов га. *стркбкспод1бн1сть".

2.5. Оптииальнин механ!змсн, який забезпечуе в1дсл1дкуванна геоситуацп в укоьах в!дсутност! спец1альн0Го когн1тивного прис-троь е трансформацией! цикли, сукупн1сть траектор!й яких заповнве дегку к!нцеву сбласгь фазового простору всвди щ1льно, що в!дпов1-дае уявленнв про дисипатипний хаос. Коаен такий цикл рухаеться у вЦповОност! до закон!в траис|ормац!йно! ди.нам!ки В.Ф.Венди.

2.6. При вириен«! .питания диференц1ацП географ1чного простору-часу, треба виходити з положены 1) конний географ!чний •сб'ект повинен складзтися з субординатнкх сб'ект!в, теж геограт ф!чних; 2) иге м!сце граница ди$еренц!ац!I. Перше з них припус-1 кае 1снування критерПв географ1чност1. Друге положения припускав 1снузакня на кожному орган1зац1йнону р!вн! сво!х Геоелемен-

. т!в.

2.7. Структура ландиафтного простору на б1отиэованому р!вн1 складаеться не з фацШ, а з б!огеоценоз!в, як1 мавть р!зну плоду I конф1гурац!гг, цо визначаеться позиц!йн!ств. Характерний прос-т1р б1огеоцз:(оз1в коже бути названий фац!альнин, бо в!дпов1дае функциональному простору локалъних екосистек В.Г.Горшкова.

2.8. Ландшзфтна диференц1ац1я значков м!рою ызначаеться гео-мзтр!ев простору, зо особливо характерно для г!рських територ1Й, де в!н пасизно.стискаеться в напряику знизу вверх. Це в!дбива-1 еться на структур1 як бЬтизованих, так 1 антропотизованих конп-'лекс'а (дробления контур!э, знимння ст1йкост1., зм!на тополог1ч-них р!зниць з великим харвктернин простором Такими, що навть м-знвяй характерний прост!р, розповсвдження нетерм!нальних,стан!в точо).

2.9. У г!рських рег1оивх д1вть чроцеси з рДзнин просторово-часовим м!рилом, як1 орган!эуються в системи !з зворотними зв'-язками. Серед них видГлявться тектон!чн! п!дняття, як! зумовлввть безперервн1стьл1тодинам1чних поток1в на схилах, виникнення при певнйх умовах замкнутих рух!в крихкоуламкових мае, пер!одичних 1 в1докренлених хвиль в акунулятивнйх накопиченях схил!в, а також

необх1дн!сть пер!одично! перебудови структуры схилових систем водостоку. Щ проблеии, в свои чергу, г!сно корелвлть is станок i динаниов грунтово-рослинного покриву схил1в, який ноже досаг-ти р!зного ступеня деградац!i. Hi, а також iнш! причини, эунов- • лввть icHyaauHH в ПТК схил1в складного механ1зму транс$ориац1й-них циклiв з динаниор типу турбулентного хаосу. .

2.10. Грав1тац!йний рух крихкоуламкових нас на схшп знахо- . дить воображения в концепцП Цеального делвв1ально-колвв1аль-ного схилу через поняття про характерну довжину схилу i харак- -терний npocTip елементарного грунту, який стйскаеться у процес! руку грунту, ь'.дбивавчи трансфорнац!в грунтовой наси. £ожне значаще в!дхилення в!д Овального вар!акта веде до. уск'ладнення руху 1диференц1ацП схилу. '

■ 2.11. У ход 1 взаенодП схилу з поверхневим стокон виникае послЦовне в!дображвння в структур! взаемод1»чих стор!н стану протилежноК сторони. Початковин моментом с орган!зац!я водного потоку, яка виявляеться у Лисненн! його фазового обЧну. У результат! в1дображення цього процесу виникае протиероз1йна струк? тура, яка складакться г. водоз61рно! воронки !. каналу стоку, цо в!дпов1дас принципу локал1зацП $ункц1й - показника росту opraHi-зац1!. Еволвц1я ulsS структури пОлягае закону лог!стичного-рос- . ту. В залежност! в1д умов, формувться просторов! структури з р!з-' ним р!внем орган1зацП - в!д площинних Потоков з безмежнов ентро-п1ев до 1ерарх1чних ciiefl з мЫнальнов ентроп!ев. '

2.12. Перебудова структури схилу - процес динак1чний 1 корот-кочасний. В1н пов-'язаний з виносом за иеж! схилу велико! кОькос-. ri крихкоуламкового матер!алу. Таку функц!в виконуе селевий процес. Але селеве явище не зводиться т!льки до селевого процесу, а вбирае селеутворввчий процес,, який, розвиваеться в межах басейно- • форнувчого процесу. Геоси(;теми, д1я яких спрямована на вироблення селевих процер!в, назван! Селеутворввчими. У певних уновах вони . входать у ст!йкий режим релаксац!йних коливань. Лснування еласних кояивань с.елеутворювчих геосистем a.ano6irae катастрофхчнону ха- . рактеру селепрояв!в навить у випадках виникнення дуже сприятли-вих умов.

,2.13. Селевик'Явичаи властив! характерн! параметри басейн1в -; пдо*а i серёдн!й похил. Б1модальний характер росподОення седа-

вих бэсейн1в за класами пловй е свддченням прояву двох механ1э-м!в селетворення - ероз!йного та эсувного. Суттеве значения мае !ерарх!я г'1дрос1т1: в м1сцях виходу водоток!в 61льш низького порядку иохуть траплятись стрибкопод1бн! перетворення структури селево! маси 1, вЦпов^но, характеру потоку. . _ 2.14. При анал1зов1 розпод!лення селевих'явит у простор! ! •час! '¿хможна розглядати як субсистеми, бо, 5х сп1льна д!яльн1сть може призводити до кооперативного ефекту, в тому числ1 впливати на'!зостатичну р1вновагу г!рського рег!ону. П1ж тектон!кою 1 селевое активн!стю можливе !сиування зв'язку, який веде до граничного циклу.

2.15. Просторова структура селево! субсистеми г!рсько! кра!ни в1дбивае напружен!сть геоситуац!!, яка в р'зних И частинах с р!знов! визначаеться тенпо'м тек.тон!чних рух!в, характером рельефу, режимом обводнения схил!в, 'з одного боку, станом земно! по-верхн!, грунтово-рослинного покриву ! делвв!я - з !ншого.

2.16. Нгж сусп!льством •! природним середовищем !снуе !нформа-. д!йний обм!н, ведучим моментом якого е акт "усв1домлення" ситуа-

цП,. що виникла. Рух д!етьсяв напрямху розвитху конфронтацП, насл!дком яко! е коеволюц!я ,сусп1льства ! природного середовица, яка проявляемся у виникненн! ! становленн! когн!тизованих геосистем. В основ! !х функц!онування лежить випереджавчв воображения (прогоноз), а фундаментом е г!бридний !нтелект. Головну трансформац!в у ход! ц!е! еволвцП повинно зазнати сусп!льство, яке волод1е необх!дним ресурсом стан1в.

2.17. Напрямок зм1ни орган!зацП сусп!льства повинен визнача-_ ,тись усв!домленням .функцП людини в природ! ! необх1дн1ств фор-мування тако! сусп!льно! структури, яка могла .6 запёзпечити.реа-л1зац!в ц!е! функцП. Ця фучкц1я - когн1тиьна. Коеволюц1я в нап-рямку когн!тизованих геосистем пов'язана 1з стисненням "виробни-чого" простору шляхом впровадження !нтенсивних технолог!й, зни-

. ження чисельност1 населения з одночасним ростом його якост1,' . швидким ростом культури, особливо нац!онально!.

2.1.8. В .основу уявлень про функц!онування господарських систем мае бути покладено поняття про характерний прост1р - такий, в раиках-якого повнов м!рою реал!зуеться, функц!онування соц!-ального угруповання !з вс!ма його ви>:1дними функц!ями.

Г '

2.19. У певних уиовах популяц!я горц1в може вийти. э р!внова«-ного стану 1 ув!йти в режим релаксацЦних коливань. У в!длов1д-ност! э цйв динамкою будуть мати М1сце "авар1йн1" скиди частини населенна на передг!рськ! р1внини. Так!'коливання по'пуляцп по-винн! приводити, до в!'дпов!дних колиаанъ нааруженост! геоситуа-ц!1 а цих долинах.

2.20. Стратег!! суспцьства в селевих рег!онах ножуть бути р!знонан!тними ! повинн! будуватися на: 1) роэумИш! функци селевих явищ у природ!; 2) врахуванн! геоситуац!!, що склалася;

3) етупан! знг'.'уцост! господарських. об'ек'т^в 1-мож'ливост! ¡х траисформацП; 4) прогноз!' розвитку геоситуац!! в майбут'ньому.

Висковки енпхричного плану."- .',...

3.1. Функц1внування селеутворввчих геосистем ведэ до виник- . 'нення селегенних геокомплекс!в - акумулятивних утворень, еро- •

з!йних , к?нал1в стоку ! спец!$!чно! ландшафтно! структу-

ра _ . .

3.2. Верхня нежа хвойних л1с1в у горах визначаеться пара за все едаф1чнии фактором,!в тому-числ! рухон осипного-натер1алу,. ' Березово-в.ербове кривол*1сся е не терн!нальний стан, а сукцес!Д-на стад!я, трквал!сть ¡снуввния яке! визначаеться екзодинан!-ко», а стал1сть останньо! зу^авлена.тект.он!ка». ' .'3.3. У межах сектору схилу, де розвиваеться басейноформув.ч'ий..

процес, мае^сце перевага площ з сильно порушенов структуров, 40 в^биваеться на режим! стоку ! зносу. ■ Виникнення селевих ви^ _нос1в мае м1сце в тому випадку, якцо !снуе нароцеиня росходу води на схил1. •

3.4. 1Нж характеристиками селевих осередкхв 1 селевих вино-С1В мае мЧсце значуций корелацШий зв'язок, .чо.'дозво)1яе судити про механ!зми селетворення. '•.'■.-•'' ■ 3.5. Л1тоЛог!чн1 особлиейст! селевих,в!дклад1В Значнов' м1ров визначасться хзракте.ррм селевого потоку. У вЦцдадах незв'язних селей добре простежуеться диференцгащя натер1алу, яка т!сно ко-, релве з рельефом поверхн!. У вЦкладах зв'азних селей вйавляеться ряд особливостей, юв'язаних з о'р!ентуванням уламк1а..

3.6. Селеа! винаей часто характеризувться пол1краннав ланд- . ' «афтнов структуров, яка вклвчае д!лянки, цо знаходяться на р!зних стад1ях сукцес!йного розвитку. У наПрямку В1д перефери до верши-

ни конус!в-винос1в спостер1гаеться зрос-тання ксероф1тноот1.

' 3.7. У межах Великого Кавказу .селеза. д!яльн!сть розповсюджена дужз ,нэр1вно.ч1рно. В ц!лсму спостер!гаеться зростания селезироб-. надтва з заходу на сх¡д. Законом1рност1. б1льш низького р!вня в розпод!ленн1 селеэих 'явил пов'язан! 1з впливон тектон1ки, рельефу i дощовитэст!, сильних опад1в. Це - законом!рност1 рег!онально- . го р!вня. На локальному рiзн1 ведучими факторами селетвсрення ви-ступаЕТь ст!йк1сть г!рських пор¡д дс вив1трювання, вплив д1яль-ност! лвдяни, нэяен!сть ахунулятивних утвэрень i T.i.

3.8. Селгза акт1зпкть останн1м часом зростае, що меже бути псв'язако з пскращенням рег!страцП селей, а також проявом цик-л1чкост1. Цикли пасть plзну тривал1сть, в тому числЬП.5 та 85 ponis, цз зб1гб£ться з в1дпсв1дними циклами сонячно! активност!. Тзка цикл! !.'Н1 сть накладаеться на власн] цикли селеутвсрмчлх геосистем, що зменшуе катастроф ¡чнГсть селепрояв1в.

Гслов)й публп:ацП по тем! дисертацП. .

1. Отложения селевых потоков и некоторые особенности"образова-

, нпя связанных с.няни форм рельефа / Стратиграфия, условия формирования, состав и свойства осадочных пород УССР. -Киев: Нзуковэ думка, 1973. - 'С.35-37..

2. Снежний покров и ледники Большого Кавказа как фактор селеоб-разования //-Тр.-ЗакНИГКИ. - Л. :Гидроиетеоиэдат, 1974- Вып. 58(64). - €'.200-204.

3. Селессй процесс и его моделирование ■// Фис ¡ческая география и геоморфология, - Киев: Изд-во Киев, ун-та,1978. - Вып.20. -

С. 17.-24.

4. Системно-структурный подход к изучению селезого явления / 'Теоретические основы противоэрозионнкх мероприятий.. Тез. докл.

. Всес.конф. - Одессе, 1979. - Ч.П. - С.162-163.

5. Опыт применения тренд-анализа для изучения климатических , факторов самообразования // Физическая география и геоморфология.-

.Киев: Изд-во Киев, ун-та, 1979. -,5ыл.22. -.С.104-108.

• 6. Ретроспективный анализ климатических-фаз (на примере долины р.Баксэн) //'Бес?. Харьх. ун-та, 198Э. - Bsin.ll. - N193. - С.65-68.

7. Организация склонов з системе "склон - поверхностно! сток" и развитие оврагов з горах Большого Кавказа / Тез.докл. III Scec. науч. конф. "Закономерности проявлания эрозионных и русловых про-

цессов в различи« природных условиях'. - И.': Изд-во Моск. ун-та, 1981. - С.212-213. . ■

8. Исследовании селевых геосистем - новое направление в седеве-. дении // Вест. Харьк. ун-та. Сер. Геол. и геогр. - Харьков:. Изд-во .Харьк. ун-та, 1982'. - N228. - С.54-60.

9. Некоторые свойства рельефа и их отражение в моделях (в'аспек-те экзогенной геоморфологии) // Физическая география и геоморфология. - Киев: Выща'шк., 1982. - Виц.28. - С.100-10?, • .

10. Динамика растительного покрова на селевых выносах // Вест.. Харьк. ун-та, Сгч. Геол. и геогр'. - Харьков: Выца шк.,1983. -N239. - С.44-47. '.'.;''

11. Селевые явления как геосистемы //'Физическая география и геоморфология. - Киев: Выщашк.,, 1984. Вып.31. - С.77-82.

12. Некоторые особенности селевых.отложений Вест. Харьк..унта. - Харьков.: Изд-во Харьк. ун-та, 1984; - N264. - С.68-71 (соавтор Грудская К.3.). .

13.'Формирование селевых бассейнов в связи с проблемой освоения горных территорий страны'/ Тездокл. Респ. конф. "Географические основы регионального природопользования* - Киев: Нукова думка,

; 1984. - С.96. .■ '

14. Теория передачи информации Р.Хартли и селеобразувщий про- • цесс // Вест. Харьк. ун-та'. -' Харьков: Изд-во Харьк. ун'-та, 1985.-К257. - С.63-65.

.15. Организация склонов:в системе "склон - поверхностный сток" и проблема освоения селеопасных. районов страны / Тез.докл. V съезда ГО УССР. - Киев! Наукова думка, 1985. - С.123-124.

16. Связь морфологических и литологических параметров в пределах аккумулятивных полей селевого происхождения / Тез.докл.' VI Всес. совещ. по изучении четвертичного периода: Корреляция отложений, событий и процессов антропогена. - Кишинев, 1986,- С.289-290.

17. Некоторые проблемы теоретической географии // Физическая география и геоморфология. - Киев: Выща шк., 1988,- Вып.35..- -С.67-74.

18. Экзомофогенез в горах: геоморфологический парагенеэ и сек-торность склонов / 'Тез. докл. XIX Пленума Геоморф, комиссии АН СССР'. - Казань: Ь'д-во Казан, ун-та, 1988. - С.67,

19. Козвзлвция общества и природной среды как путь решения •

проблемы глобального экологического кризиса / Землеведение и глобальные проблемы современности. Тез. докл. Всес. совет. - 11.: Изд-во АН СССР, 1988. - С.30-32.

20. Структурная организация и единство географической оболочки / Землеведение и глобальные проблемы современности. Тез. докл. Всес. совещ. --«.¡Изд-во АН СССР, 1988. - С.62-64,

'21. Рациональное-природопользование или, коэволвция общества и природной среды? // Физическая география и геоморфология. - Киев: Выща шк., 1989. - Вып.36. - С.3-8..

22. Проблема картографирования ландшафта в связи с неоднозначностью понимания сущности понятия "ландшафт" / Тез.докл. IV per. конф. по тематической картографии. - Иркутск, 1989.- ВыпЛ1, -

С.39-40.

23. Свойства рельефа и их отражение в моделях / Инженерная география. - fl., 1989. - С.59-67.

24. Геолроцес: теоретичн! уявлення / Сучасн! географ1чн! проблема Укра!нськой PCP. - Khïb: Вид-во АН УРСР, 1990. - С.9-10.

25. Географический процесс: теоретические представления и выход в практику // Физическая география и геоморфология. - Киев: Выца их.,' 1990. - Вып.37.. - С.3-10.

26. Эффективное природопользование: в чем сутьпроблемы? / Роль мелиорации в природопользовании. Тез. докл. Всес. совещ. - Владивосток, 1990. - Часть I. - С.118-121.

27. Геопроцесс: теоретические представления к связи с практикой / Геоэкология: Глобальные проблемы, йатер, к IX съезду Г0 СССР. - Л.: Изд-во АН СССР, 1990. - С.113-115.

28. Проблема элементарности в географии / Физическая география и геоморфология. - Киев: Выща шк., 1990. - Вып.38. - С.20-29.

29. Теоретическая география: цели, проблемы, структура / Современные направления' географических исследований.- Харьков: Изд-во Харьк. ун-та, 1991. - С.56-66.

30. Лзрагенеэ, секторность и развитие эрозионных систем на горных склонах: теоретические представления // Геоморфология, 1991. -N4. - С.13-20.

31. йикрогеография, ее объект и предмет исследования / Вест. Харьк ун-та. - Харьков: Изд-во Харьк. ун-та, 1992.- N365,- С.61-66

32. Теория отражения - фундамент современной географии / йето-

дологические проблемы современной географии. - Киев: Наукова думка, 1993. - С.11-19.

&ивовиалы)1*1 мвускивы! д. г»-«* н»,цроф. БоеводТн В*и.

Пии. АО друну М- Форма! 60x84' Пашр 9Р^-' ■ •

Друж офсеги! Уш/ва-др** *рк. V . Уколи . Облгк-виа арк . Тнр

• Звм.

Хьр&д&сысе орекдне иол1граф|чиещшрн^исщи. • 310С93 Хврыв, 115.