Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Динамика техногенных ландшафтов Подлья

ВАК РФ 11.00.11, Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов

Автореферат диссертации по теме "Динамика техногенных ландшафтов Подлья"

pío ОД

Яьв1пськиа даригш'чА ук1вярсзпет itt l.Upsstxa

на nficíJax tivitonacv

Гудэевкч Анатол1й Засильович Динаьика теккогенник ландшафт! и

- " ПОД 1 Л.П.Я

П. 00.11 - конструктивна' географ 1я та рациональна - вте'орусгання нрИродинх pee vpcJa

• Аьторефсргг - »» •: "дйсгзртат ï ~на~эяоб|Пгтя гэукувиш -ступеня "" кандидата гьограЫчннх чау к

Jb.nl а - 1"Жв

1

Дксертш -а е рухописсш.

Робота викоизда на кафедр1 ф1зично! геогр£»Ш В1нницького дажэвногр пвдагог1чнаго Лнституту

ЖУКОВА КВЧВНЯЬ кандидат пэографШних наук,

доцент Г. I. Данисик

ОФ1ЩЯИ СТСНБШС доктор геограФШних наук,

про 1е сор 1.П. Ковалъчук кандидат географ1чник наук, професор Й. М. Свинко

¡Р031ДОЛ (КТАЩЗАЩЯ: управл1ння с1дьського гос-

тю дарстьа 1 продовольства В1нницькоХ обдасно! державно! алм1н1стран!I.

Займет г1 лбу деться "2й" кв1тня 1906 р. о 14 год. на зас1- . данй спец<ал1зг>вано1 вчанс! ради К. 04.04.02 Льа1вського ун1-версятэту 1и., ЬфэааКа <290000, и. Льв1в, вул. Дорошенка, 415.3 д^^гуггицег! ?юлма ознааомитмсь у науков1й б1бл1отец! Льб1есысого державного ун1варситвту 1м. I . Осанка С вул. Драгоыа-нсва. 5).

Автореферат роз!слано "23" березня 1£Ш р.

Вченик сакоатар спеЩа*1эоьа;:о1 вчэно! ради, кандидат гйюгс*Ш чних наук, х.оцйнт

С. I. Кукурудэа

ЗАГАЛЬКн ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть тени. В умовах становления н5ц1ональнэХ чеза-лежност1 üHpalmi i форяув&нчя рмнхових в1дносия важлмвого эаа-чення набувас проблема регионального викоркстання пркрсдних ре-cvpclB, носамперел и1неральнс-сиропин:1их. Т1льхи за остаян1 ~0 рок1в «1кералько1 сировини на тезеиах УкраХни вняобуто значка б1льве, н1* за попередшо ,1стор1ю люлства (Прссвурко. 1989J.

Сучасний етап ризвитку приоадоюриступання на Под1лл1 характеризуемся пои1тнсю актив1зац1ею г1рничовид'.)Срвяо1 1 г1раичо-переробно! пюм«ловост1. ко призводить, окр1н 6езс«яп1споТ to-рист1. до зиачнох трансФсрмацП та повногс руйнування пзаеноз-в'язкЛв. як i с к лаже л в природких хопплексах. П1неральн1 ресурсы в perloHl розролляються двоиа способами - в1д.1ритин 1 поземный, is значно» переяагою первого, сприяячи Фориучэннв р1звс-ман1тних Форм техногенного рельефу пайже ueix в1кояях сьогодя1 генетични" вид1в tалуиулятивного. денудац1йного. акугуляткв-но-денудац1йНого)« в1дзал1в розкричних пор!д. глмбоких (со 120и: xap'epiB. р1зноган1тни< де*орнаи1й зекнэ1 пйверхн1 над п1дзбмнх-ии г1Рничини розробкани. Плои! порувэннх г!рнкчияи розробкени терцтор1й регДону вжа топер гаЯиахггь б1лыв 5в * тмс. га. Черва свою геоморфолог 1чни 1 геох1«1чну розЗвлавсоваСЦсть. sa^cixs* р1энокан1тн1сть. ф1зико-геограФ1чних процес1в новоитвораи1 техяо-геин1 ландчафти погребувть п1двииэно1 яо себе у ваги« роэук1иия сут1 »их пзоиес1в. спряловлност1 Ix проявп йодальоэгп регионального витористалия, в!дтзсрвння 1 охоронм.

Для вир1!оанкя ии:< завдянь неоъ'х1дннЯ колп.текс даинх. nil стосуються зм1н ант1>опогеи1ззванмх ланмаамт1п в Час1 э pojcpirr-тям мсхан1гиу Ix Функи10нугаь:яя. взасяов1дносин а суШчяикк ПТК. На жаль. гака 1н4ориац1я е нздостатньоы або dobiiíctb в1лспяьоо.

Саня току дисл1стешня, oplcuTotaiU на поыуки эа*.оьоп1ркас-теЯ динан1ки техногемних комплекс le. с ссобливо бкпельтиш в теоретичному i прикл&днону аспектах.

05'ектоц досли*оння с динак1ха утвореник о результат! ки-доЗувакня иерудних кг.риских к опал* н на те?*тор11 Под.1для гехио-генних (г1рни<.опронисл«вкх. :■ рпролно-тег.нпгепяих) лги<«-«Ст1р.

ГЦ>свг.атон доел!имения с сстановлечиа -uair>ti0nlsH0CT*jft дн ная1ки 1 розвитку тчхногонних (на пгкждад! г1гничопропкеловк« (ГШО) у.анлвафт1в з петое ormiitlsauil I» приюано-рвсирского г.о-тени1алу. недопуданнз 1 усунрння негативного замну иа cTo*:vt»«l уг1ддя та обгрунтуеьякя снен рац1окаик>нсго прчролокористюайг.я.

Пэта досл1д*зння - ландшафгознавчий пошук законом1рнос?вй рросторово- .лсового Финки1онур.ения 'лр. динан1ки лриродно-техно-ГЭПЦИХ комплекс.!.!! з розкриттяк нехак1зп1в 1х »:апооргаи1зац1Х» визначвння характер« впливи на оточуюч! геокоиплэкси та спе-ЦИФ1КИ реаки.П пркроди на ией вплив» виеЧр 1 '-обгрунтивздня най51льш 1мовХрних напряик1в Хх оптим1зац1Х. Лля реалХзац1Х пос-тевленоХ ио-.'и необх1дно вило пэслХдоаио 8«р1ишги так1 эасдакня!

- вив :эний1стор1Х формування та рсзвитки ПТК Под1*ля, текпенц1й Хн зн1н в результат! триаолого 1 р1зноЁ1чиого природо-користивання, розкритгя механ1зм1в природно-антропэгенник про-цео1р, сучаск>го стан;' геосистем (ступени хх антрогюгвнних эи1н)|

- встансалэння рол1 лриродних 1 техногятшх-ФахторХа' в ртруктурно~динаи1чних процесах гХрничопрамислових лаадшаФтХв з врахузанням просторового рознХщення останн.1х в структур! ПТК)

•'' - дослхаж'эиня царадинаи1чпих (горизонтальпнх речовинно-епоргетичних поток1в) зв'язкХв ч1ж синХжнипи . ландшафтцими комплексами та ьа1нкь Хх взасмовпливу на Финки1он1жз:шя 1 розвитэк» * ^ " - визиачання иеханХзиу трансФорие,ц).йних та сгаб 1 л1зац1-Янкх-прОьесХв в техногеннцх ландшафтах н® основ! анал1зу кага-тор]чнЬх","Нчнох, сезокноХ, погодноХ динаи!ки=Хх геонорфолог^ч-них, г) дро.юП^.шх, геох1м1чи;-х. геоФ).зичннк 1 бХотцчних показ-ИккХе'^а встаковлвння основных з&зсрнои1рностей зм1н коипонентХв ГПП из. р1зн:1х гтадХяа рсзвитки»

- прогнозуваикя 1ное1рг.их напряик!в £мнаи1хи порушоних Прничини роботами територ1й. хх впливи на. оточиючХ ландшафти тгл сизначення ►¡¿иан1зну Хх ст1Якост1 в проис--.;1 самов1диовлвкня>

' ~ ' ' -обгруитрвания пр.ишипових шлях 1 в оптин1зац1Х приролэ-користпмшн! в межах г1риичопромлсдовцх .лаидшафт1в.

В с?яееу Руботч покладая!! матер1али, з1бран! автором шд чье :гагатор!чних польоехх досл!д*инь динаиХьи г1гничопроиислс~ вих'^анЬшафт!в ПодХльсвкого рвг1ону протягом 1987-1996 рр.*йк-спедиц1Яникдос-|1джьнь стану. кристьл1чцих -1 торфових розробо'к з кетою'XX подальиюго раи1оцальиого використання £1993-1994^ рр. ) п!р час Еиконакня дёр*1>юд!№тких; • иаУКоао-засл!дник тей> "Кои -илокс польовяч роб1т 1 виготоьлоння планаво-карюгрэ.Ф1чноХ про-дикиИм(х9В9-1а90рр. , реестрац1йкий И\, 01. 011. 00124653,1 гоепдо-гсв1рних теГи'"01<с"теж>зння ааплави р. Згм> в!д с. Горб1г?ц1 до о. Никулина! Лгуинсьюго району _з метою створоиня здказанка "Згар-ськи.5" та "Оосгежзння ге<\.гог1чних виход1в :рЕ^кал1чш1х -Ипор1д в яол*ля1 Г11вденниЯ Биг. д . ,, Хи1льнииького; 'Г.егдии1всь'кого;у

и1ннкП^>ого;^>гир1»зького. ТлврХасысого райо»Цвг з «ето»с ст^ьорен-

ня зэпсв>дних o6'e'<Tln" С1994р.)» данХ лХтературних 1 картог-раФ1чних джерел &нал1зу просторово-часово! динамХки ГПЛ з с<зре-динч ХТХ ст. 1 до сьогодення. В робот! також використан! «пндовХ гХдрогеологХчн1. агрохХкХчн1, 1н>№иэрно-геолог1чн1 яатерхали оР-л.чсних державнмх управл1нь еколсг1чио! безпеки. зекчльних ресир-с1в, с1льського 1 л1сового госпог.арства та Аиших органХзацХП 1 установ,

Haurcoggt. новизна роботиг зроблэний коиплексчо-грограоХ-'Н.'.я виал1з еьолюцИ ландшафтов своер1дного призедно-1сторцчноге psrloHy Ук.раХни - ПолХлля» виявлен! тенденцИ Ix антропогенно! динанХкм, оцХнениЯ ступ1нь антряпХзацИ» обгрунтована пвр1оли-зэц1я антрополэнлшафтогенвзу регХону! эдШснвно Фун*и1ональииП анал!з систени "г1рничопроиисловХ ландшаФти - оточуючХ конплек-си" э ьидХленням парадичанХчних структурних одинииь; вияслем1 законоп1рност1 багаторХчноХ. р1чноХ 1 внутг3.шнюр1чно1 Ссвзон-но1. добовоХ, погоднох) линам1ки гХрничонрокислових комплэксХв! з допоиогою катекатичних петод1в гчзначен1 тривйлХстъ 1 шанд-кХсть в1дновлэ1шя 6ioKonnoHSHTlB поруыених гХрничини розробхани торитор1Я, визнзчзния Хх прнроднии потенц!ал, то дозноляе прег-нозивати CTvnlHb Хх рссигснох ст1й<№стХ» розроблзн1 лакакафтно-геограФ1чнХ п1лход« до оптим1зац11 ГПЛ.

них десл1д*1энъ ляг ли в осчоеу рекомендация з оптии1эанХХ прнро-докористуваннп порушених я npoueel г1гничмх роб1т ландшафт1в Под1лля. Ссноы«1 положения дисертапХХ врахован1 при створекн1 С заказпик1!) н1сиевого 1 одного - державного .чначення. ПоаХльсько-го природного нацХонального парку)використопуються при читанн1 курс1я "Основи ландгаафт'ознавства", "Охорона прироли","Методика Ф1зи1ю-гвограФХчних сослхджень" у BIhhmiujKoiiv псд1нститут1.

Складен! ланлкафтн1 карти кар'ерХв ¡мпюристовуються НХнХс-тэрствон охоуони нэвколишнього природного сеподовища t ядерно! безпеки та oíлесники лэр;*управлХнн1:м1 еколог1чно! безпнки [ЪлХ-ЛЬСЫ'.ЭГО perlOHU ПРИ ЭД1ЯСе.вНН1 ПрИрг.ДООХОрОННО! Д11!ЛЬНОСТ1 в «icui'X розробо* кориснин копалин 1 ро;ч'сбц1 чроект1н ергвн1заиИ захг.зник1а. нацЯонального парку.

Теорвтико-нетодичнХ п1дходи. як i яандыэфгнэ-прчхлалн1 рв— комвндацХХ во яослХдження т^хчогэннчх компл;-кс1з, мочт/ть бути використан! до вивченкя ллндшафт1п-акллсг1в в иажах 1н«их pei-lorUn.

йпгобапХя роботи 1 публ'ааиН. OchobhI результат« дспов1гь-лися 1 ойговорювалися на наукових конФервнцХях природничо-rtior-раф!чного Факультету В1ннииького педХн'Титууу в 1S50 - Х995 гр..

В1шшиьк1й гпдлсн1й однн&вцят1и 1сторико-кра?знзьч1й конференцН (В1НИИЦЯ, 193?.). ВсеикраХнськ1>! наыково-практичн1!! конФерониП по Пэд1льськоми н*и1ональноми природноии парк» СКаи'янсщь-Г1од1-льський, 1993), к1»яародн1й нарад1 а агроландаифтознпвства СВ1н-ниия. 1993),н1жнародн1& наиковс-практична кон$еренцН з проблем авдлог11 1 осв1ти СЫиань. 1994), н1жнародн1й иауковЬ-практкчк1й конФеренцН з проблей комплексного е.икористання 1 охорони и!не-р&льиих вод ССатан1в, 1994). наукив1й конФеронш.Х з проблем гео-граФИ УкрлХки СЛ1тв1в. 1994). БсвукраХнськХй наиково~практичн1й кокФеренцП з пктань диховио-атнолог1чних проблей Хмелышччини СХнедьницькнй, 1696), заликодних читаннях з проблей схорони при-роли, зкальованоХ и твоках М. Коиюбннськогп С ЕНнниця. 1995).

По тен1 дноергацП опибл1ковано 12 г.раиь.

Обсяг 1 стриктщ^а роботу. Дисертаи1я складаеться з1 вступи, п'ятя розд1л1в, еисновк1в, списки иикористаноХ л1таратири та до-датк!в. Робота, викладена на 1Б0 сторонках машинописного тексту, про1люстроааяа ТЗ рисшжэки та таблицяим. Загальний обсяг дн-ссртаиН склэдае 360 стор!кок.

Дисертаи1я еиконувалась но каФедр1 ф1зично! географ!! В1н-иццькога державного педагог1чнсго 1нгтитуту. ,')втор висловлве шири поляки на^коьави кор1внику доцонти Г. 1.Денисики та всьони ко-дективи пркродничо-геогр&1Мчного Факультету за п1дтриики в про-ВЗДЭНИ1 польовнх досл!дквнь.

ОСШ831 ПОЯШ.ННЯ 1 ВИСЮВКИ РОБОГИ

1. 1стогччнмй розвитсзн ллндмайт1в Ппд1.лла характеризуется ритн!чн1стю С цикл!чн1ст^) 1 спряврван!стю взаемозимовлених про~

ЛИКСИМ_динару ц!йованост1 (иеоднор1дност! ■_

сХзнуи епох ' си^и антропогенного впливу.

£осл1лжэ>'.ня дикаи1км ландшафт1в Подллля зд1йсншалося нами вишхои комплексного анал1зи природокс^истування в ре»г1сн1 з ви-корнстаняяи иастипноХ схеки Хх проведения! 1 - ретроспективный 1 структдрьо-динаиХчний анал1з ландшафт1в Свидхлеяо два етапи» до&^'.ропогаккич га антропогекаий); 2 - ок1нка антропогенного вплиеу! 5 - виьчэння сучасного стзни ландша.Фт1Б э визначэння«

- б -

стученл 5.x антропогенно! зм1неиост1.

Ретроспективний аи».л1э генозиср, bIkv, напрякху ризвиткг I динамики ланлшафт1в реПону виконувався иляхсн кореляцН по-конпонентких пал80гоогра5>1чнчх даних САрап 1 1«.. 1992) йргювэп кс, 197Ci Безрсъко, Кл1манов, 1937» Веклич 1 1н., 19S7» ВоропаЯ, Кшшця, 1970) 2еров. !.952í НаПршй. 1995,1987 тогда) т?.к i кон-плексних СКуниия. 1966). Зил^ен! ochobhí гвхетич«! вили .mmatU-Kit приролних коип,-екс1Е; лоантро;.огенного еталу; а)ендогеика дя-кеп1ка мозозойсько-серелньскаинрзойського пбе>Золу енолг.и1йнсго Розеитку (эн1ки в!дбувэ>отьс<1 п1л епливок тектон1чник п1дкяаь, або опусханъ)! кл1иатогениа лннан1ка плеп;топено-голоиеноЕо~ го neploou Сьм'нч в1дбУвамт1)Ся в уксвах cyxccTl 1 зяекетиня ео-логост* Сксеротеум!чний ряд) або зростания вологпст1 Сг1д?о01^ь-нкй ряд) кд1.иату)! в) кл1нато-екзо-ек.';огеН!№ динамка вкзяа-чаеться приблизко р1вноц1шшп поеднаниг-и ендогешшх 1 акзоген-них <мктср1в протягог усього neploay розвитку геосистен).

Результати а*ал!~у дииаи1км л?.ндшаФтао1 структура лоантро-погенного етапу буди дэповнеп! статистичниии, арх1вш-,пи 1 л1те-РаТУРНМИК Д8НИПК ПРО 1СЛОр1к освоения лрироди pgriOHV T"v ni-о вплиз на не! господгрсько! л1яльност! взагал.'.. При гдьонч вста-новленс, шо лоиготрпсалий проиес антропогвн1?аи!Х природи Под.'.л-ля,' який рогпочзвся з час1з йерхнього палеоМту. приза1в дэ ыс-клсднечн.ч норфопростсрово! с/рган1заи!Х ландшаФт1а. ЭлХйснеиня структурно-динап1чногп анал1зу пгиродокористування э perloHi ЛОЗВОЛЯЬ ВИД1л<!ТИ три пйр1оди дП антроногенв.чу! 1) СТИХИЙНО-антропогенный) 2) акхивно-антропогэннийг 3"¡ ноосфврний, пикш теки»« чинок деяк!. з«1ни 1 ксповиекня до в!домих п1дхоц1в ретроспективно! перЮдизааИ зв1ни ПТК Сйнненког., 1960» Boponaa, лй?"7» Григорьян, 19?7i Жекр.пин. 1932) Зуйков, 1970> Нильков. 1370» Fo-манчук 1 1н., 19931 Федотов, 1085) Швпбс, 1900» Штойкс. 1S89).

U загальиону вигляд! суть ги1н. як1 пов'яаан! з антропогенны« ьпливом, но;*яа заести до иаступиого»

5агг.тор1ковкй антропогэннж) впл :в пригаоднгь до зап1яг>нэ£ трак':lopnaulX геосистем рэг1гку, яка лзночагно пролв.т.яетьоп в cnpouftHHl бНТооп-1Гви1зовгиих копплекс1в Сзпеншэнни складност1 структур» 1 р1энонан1тносг1) nopyi л Хх 1'склйлнекняп. Приклааом перших е arpo - i л1ссгосполл;>ськ1, о сстг.чн1:с - г1гкичопр.-)нис-лсв1 лачдшаФги, мозо^чн1сть стрултури пких перевииу? Сула-я*! природн! або 1нп1 хомплокси. Г1р|,ич1 чиробкч супров^д:>з/ютьс>1 зя1но»> й1ок1и1чних икхл1а 1 иорушенняк к1н1чноХ р1шювап> ис,1д склачових ПТК, яка склллагя лротягок голлоп^нкн naploalo I • ел-

корозвитку. vwa п!дтвердлуеться в1доме положэння (Мильков. 1973; Дэнисик. 1984; Федотов, 198б)про те, шо одним 1з основних Факто-Ив длиам1ки 1 структуроутворення сичасних лакдшафт1в е промыслов л розробка 1 пареробка корисних копалин.

3 яетою эд!йанецня структурно-диьам1чного анол!зу сучасних ГГГК зроблзна ouiHK& ступеня Хх антропогенно! зк!неност!, яка эд1йснювал?1г.я на основ! бальных шкал, виходячи 1з наивного дос-> в1ду ландшафших оц!нкових роб 1т СВоропай, 1381« Жекулин, 1Э77; Исаченко, 1978) Ховальчук, К'.курудза. 1964) Куракова, 1476) Мельник, М1ллар. 1993; Швебс, 1985? ть в!домоХ методики П. Г. Ши-щенко С1983). Серздн1й бал антголсген!зоваиост! досл!джувано! територИ визначаься за окремими видами природокористування для ксжноХ структурно! одиниц1 ландшафту, щп дал» змогу ои!нити не г!льки загальн! иасиггаби трансфориацЦ структири ПТК, алз й особлхвост! Хх просторосого роэпоМлу. При иьоку враховувалися вс! ochobhí Фории впливу,. проте оснсвна увага зверталася на найб1льш т^ритсг1ально розвинут! 1 найбХльь. деструктиви! чинни-ки, якими е с1льськогосподарська д!яльн!стъ, осушення заболоче-них земель, урбаи!заи1я, вкдобування корисних копалин. ' Розрахо-ван! показники ступеня антропоген1зованост1 1ITK коливаються в межах 10-95 бал1в, те пояснюеться значною Хх госпэдарською ос-вссн1стю: високою частксю розораних та забудованих земель (80,ТА), проведениям осуиувадьних та г!рничовидобуьних роб!т, ступ1нь зи1кеиост1 НТК якими ст&новить в1дпов1дно 55, 69, 81, 95 бал1в. 4vai копти картосхем модиФ1кац1йних стан 1 в ПТК подан! в робот!.

Проведений анал1з розвитки 1 динам!ки ПТК perlony за lcro-ричиий пер1од са!дчить про зиачнр, Хх трансформац1ю п1д впливом антропогенезу, сила 1 гдибина якого пост1йно зростае ¿табл. . 1). сприяючи посьленому Формованию др1бноХ 1 контрастно! структур« геосистем з тр'лнеформованим режимом Функи1онування та вказуе на особлив? деструктиьну роль в цьому npoueci г1рннчовидобувноХ прокисловост1, яка зумоплпе докор!нн! зп1ки ПТК.

Стриман. дан! дозвс.ляють конструктивно вир1шувати ц1лу низку проблем пгиредокориз.гування. вклвчаючи ouIhkv рац1о!1г>льност! господарськоХ д1яльност1, визначення меж! ст!йкост! геосистем до тг<нвалого господарського освоения та розробляти рекомепдац1Х tuo-до оп?ик1зац!Х природокори^тування.

2. Техногеняв втручзння в природу_.Л££2йШ>!Ш.

ctpl-Луру по^здШх ландшаогикх «оиплвкс!в 1 спрняе__ц-?0рйшш

свс.ср!дьи?! те:;.чогРи;ш« иовдуузоу^ь_- гУрг.ичопронисловкх 1ан-

".лас

а и трепетен :í и X л з я д -3 ä } î i. Б

Ci дыьеогосподарпъа!.!

: Г.ЗЛЬСВИЙ

Лучис-аатовкптий "■»¿овий , Лгоа! С«л«товя1

DOÍMl ' 3JU*03l

JTîOÂxcjoai

! ПР.чичслрог.ИС;ЛОВ1

' с~1дтнп пропислоаихр

j

i^aseaaltHi

ДИНЙН1КА АКТРОПОГЕННИХ ЛАНДШАФТ IB ГОД1ЛЛЯ.

Таблица 1

(f.vbcro

9 ? 5

тис.га

4303. ? 3860. 5 339.4 35.8 "93. 1 571. 0 102. I

10?. г

164. 6

8CSS. 7

7.

70.6 63. 4

5.6 1.6

13. О 9. 3 !.. в

1.7 2.7 0. 6

100

1 9 S О

тис. rai

4301.5 3863. О

344.2 34. 3

793. 3 572. 3

104.3 107. 7 165 О

52. О

7.

6096. 7'

70.8 63. S 5. 6!

1. -5 13.0

9.3 1.7 1.7

2. 7 .

a. s

19 8 5

тис. ra

4239. 4 3860.1 349.2 90.1 758. 7 594. 2 119.0 110. 3 159.8 55. 3

100 60S8.7

7.

7С. 5 33. 3 5. 7 1. 4 12. 4 9. ?

1. 9 1. 8

2. S 0. 9

100

19 3 0

тис. ra

4258. 4 3328. 2 543. 9 81. 3 764. S 637. 3 119. 4 110.9 131. 2 57. 0

445. 7

7.

6096.7

69. 8 59. 5 9.0 1. 3 12. 6 10. 4 1.9 1.8 2,7 0.9

7.3

19 9 4

тис.ra

100

4233. 3 3500. 2 G41. 2 98. 5 775.3 С88. 9 121. 8 116. 3 183. ? 56. 1

евг. 2

6096. 7

ПЛ°И 1НИИХ —1В амтР°П0Ге"иих ландшафтГв

7.

69. 5 57. 4 10. 5 1. 3 12. ? 11.2 1.9 1.9 2,7 0.9

10, 8

100

-J i

1 карактеризцвться т!сниии вззсиозв*азкаии м!ж 1я геограФ1ч.чою ралв»н1стю 1 зональное структурою.

3 досл!джуванону рег!сн! видобування корисних копалин зд1йсшоетьс* в ус!к Ф1зикс-гесграФ1чних областях 1 районах, де 1снуе ексиоп1чи<л доц1льн1сть в проведен1 г1рничих роб!т в!дкри-тия 1 част»ово п1дзенни.ч способов, ио даь' паи пцяо рсзр!зняти г склад! новоутвореких ГПЛ три п1дтипих кар'ерно-в!дв&льн>1Й. тор-Ф'яно-болэтних пи-тот ! псовдокарстсьий. СпАльно* ритою вид1ле-них техногенных ландшафте е складна взаемод!я природ.чих 1 тех-ногенних аок1Юнент1в, приурочении до конг^етних Ф1зико-геог-раФ1чних умов Под1лля. Сане тони восл!джения техногенних комплекс! в ии зд1йс>извали одночасно з ГПК. виходячи 1з принципу Хх Природно-ьнтропогенно! суи!сност! (Нииьков. 1973.1.

Анал1з динг;м1чних зв'яэк1в и!ж ГТК 1 техногеннини комплексами п1дтьерджме IX взасмозалежн!сть та эумовлюе вид1лення нас-ТУПНфс законом 1рностой1

а) вплив зональних умов на Фог>муваннп структури компонентных техногенних комлекс1в зд!йсшое;ься пери за все через геоФ!зичн1 складов1, томи шо вони рпзвиваються на т!й же енерге-тичн1й осиои!. шо 1 прирсдн! комллекси;

б) внутр!шня структура ГПЛ (особливо тик, як1 пов'язан1 з п1дэомнини ро^робк&яи фосфорит1в, кременю. вапняку тощо) успад-кг.вуьть т1 ж риси.ыо мала геокопплекси перед початком 1х лромис-

аового ссбосння.

Пор1вняння ж територ!ально1 структура. 1 якост1 окреиих компоненте техногенних коип/.икс!в дозволяе розкрити мхсиев! прояви принципу природно-антрэлогеннох сум1сност1. показавши, шо в пол1биих техноген:их и1*ро»орках рельефу, але и в1дм!нни:ч внут-Р1ыньозэна.нних уновах. еюрлуються кеоднаков1 структури ГПЛ.

Всталоплсна незворотна зам!на ус!х с&ладових частин ПТИ 1 властигих йому проиьс1в приниипоио новики, шо виникое в результат! проьадення г!рнкчовило6увних р»61т (св!дченням цього е складен! 1с 'орико-генетичн! ряди картосхем для ключових д1ляно.О вказус на поаву нового утворення 1 и1я* но заперечуе погляд1в П. Д. Гродзинського, П. Г. Шшаанко (1993) Л. Г. 1саченка (1962), 1.1. Иаиай (1390). Г. П. Шллора, В. И. Петл1нг. С1986), В. И. Пашенка С1393), Н. А. Содицеьа (1973;, В. Е. Сочави (1978) та 1нших ланиии.ФТ03навц1в вЮнаско "нуль-ноиенгу" початку 1скувз.ннд !:пвс! геосистени -те.- -агеино! тя структури дч.-'&гЛки II рознитку..

В яроцес! розвитку техногенн! систани зазнають як!сних зи!н

- ? -

3

s «i <0 л) f-

Ю 41 л со N m en N Gl (D D

NT о

cri г-' о w ri -H —i ^ Ci ó о w

CD ю •-Í w -H

ОТ

0)

Л СО M ся ю to CJ) аз to rj r-

L.

Ф D •ч où lÓ Ю w «i to со (Ó

tí to о 4« о г* Ю Гч га to К' 0)

S M ю о f- ÍL1 (û о

t* «tl to (0

со ю о M CD Cl w r- 0) to о

X о

о 0) о cri Ci ci -i ri о г-' «"<

to ю r-i

о

О)

я rj 0» tri о Ю en M а> r- p-

»4 U , , ,

to m ei Г- ci о N K) <¿

Ù W rj ч< CD CD LO w ro ю 41 w

к s; M <0 ю t- <0 w w с

H to CD

te 10 (0 4< 41 N en to 1) Ci о

s: » 1 о

1С ti M IO >4 M ai rt N о •ч

t- <0

CD

о

tn

id 41 w Cl ■-Ч N о to (D to р-

i.

ОТ о О) d C£) ci (3 en к: со

а. >J CT Ш 0) Ю en •H •H Ю ю 01

я N m to Г- о ___ r4 о

H ч< to CD

(0 и» ш № O ÊO r_ Г- trj о

к ci 1 о

О о eö № •-Î w 0> —* ó —1

r- «5

а>

о> IO О N to ÜJ to w о о 1 г-

t. •H to ч! to' N aï (vi <0

о D (0 41 en en r- о о •D ю m

s Ю со to t- Ю —i -t о

H 4< to со

(0 4« <о ta o f> tp Г- ю о

s; N 1 о

о о tö IO tó ci Ó -

r- ц>

-

о> K) ю & (0 о <0 t-

н L (O ó ai ,o (f) N Г- «« er' 1 1»>

tí о 33 to И m Ii Q o <0 ОУ

S to а) to 1- К) -H С)

И ю

I

X

o i

U 4

<1 j:

с <Í а

О

о a ¡J

•в t- У. о

в ?: П I

•X

"л

g

s а

s

(Я о ■1

! г

i

а

о и

к

to

<3

X

я «и а

ва о о ч

4 L> О X

5 Я Ц о

О Ut

а п г

Г.- M Гг Я X H <i

Д 'Ы

ч §

« о

V.

и

«

M и

1С —-Í

9

s

с

-I в

о

«s sa

к о « *

о «

О. V

4

О *

5 и

о

и

и

«

ai о

6 м

14

вд —< р, a et V о и а

Л .

14 -I в

аз J3

1

.5! si

iki

в

ддифт1в СГПЛ). як! в своему розвитку испадковиют^ зональн! рмси 1 карактепизипться т!сними рзгс^озв'азкаци щ герграФ1чиою

3 досл1джуванону рег!сн! видобуеання корисних копалин эд1йснюеться в ус!х ф1зикс-географ1чних областях 1 районах, де !снуе еконоя1чнй доц1льн1сть в проведен! г1рничик роб!т в!дкри-тик 1 част«о во п1дзенния способом, шо дае.' нам право рсзр1гняти р склад1 новоитвореких ГПЛ три п1дгипи: кар'евно-в!дв&дьний, тор-Ф'яно-болотних пустот 1 псовдскарстсьий. СпХльною ри?ою вид1ле-них техногенных ландшаф'ов е складна взаемод!я природных 1 техно генних кокпонептХв. приурочении до конг.?етних Ф!зико-геог-р&Ф1чних умов Под1лля. Сане томи посл1дження техногенних кои-плекс!в ни эд!йсшзвали одночаснэ з ПТК, виходячи !з принципу Хх Природно-ьнтропогенно! сун!сност1 СНииьков. 1973.1.

Анал1э диш.Шчних зв'яэк1в и!ж ГТК 1 техногеннини комплексами пХдтьерлжие Хх взаемозалежн1сть та зумовлюе вид1лення нас-тупнцх закономХрностей!

а) вплив зональних ииов на »оьиування структура компонентных техногенних комдекс1в здГйсшосться пери за все через геоф1зичн1 складов1, тони шо вони рпзвиваються на т1й же енерге-тичн1й оснои1. шо 1 прцрсдн1 конплекси;

б) икутр1шнк структура ГПЛ (особливо тин. як1 пов'язанх з п1дз0яниии розробкаии «осфогиИв, креиенв. вапняку тошо) успад-ксврьть т1 ж риси.ыо кали геокоиплакси перед початком Хх промис-яавого ссеосиня.

Пор1вняння ж таритор!эльноХ структуру. 1. якост1 окрених компоненте техногенних коипликс1в дозволяе роз&рити и!сцев1 прояви пркниипу природно-анг;эпогвнно! сум!сносг1. показавши, шо в сои1бШ1.ч гехногь;ких нХкрофорнак рельефу, але и в!ди!нни:ч внут-рХшньогэнальних уиовэх. рорлуються неоднаг.ов1 стриктури ГПЛ.

Бстажшлсна незворотна замУна ус1х складових частин ПТК 1 вд&стиздх Яому процьс1в принципово новики, шо виникае в результат! проведения г1рничовидобувних роб 1т (С&1дч6нняи цього е складен! 1с 'орико-генстичн! ряди картосхем для ключових д1ляно.О еказуе на п.ову нового отворення 1 и1я* но заперечуе погляд!в Н, Д. Гродзинського, П.Г.Шишанко С19933 Л. Г. 1саченка г.1962), 1.1. Кад&й (1980). Г. П. Н1ллора, В. Н. Петл1нг. (1986), В. Н. Пашенка (1393), К. А. Солнцева (1373). В. Е. Сочави (1978) та !нших ландшафтознавц!в Б10НОСНО ••нyлfc-iicиeнгu", початку 1скуваннл кпвс! геосистеми -те,- .огенноХ та структур» дч.-'.5>к1ки XX рознитку.

В ароцес! розвитку техногенн! систами зазнають як!сних зи!н

р13Н01 в5.ЖЛИВССТ1, ЯК1 СХОПЛЙЮТа р1зн1 сторони кеоструктури пик збер<г*вня1 II приншшових рис (1нвар1анту), юбто перебувають у р!зких линаи1чних станах, то характеризуют!! пэвну Фазу роззитку. Вивчення характеру переб1гу 1 визначення вэдучих ландшафтоутво рюючих Фактор1в динам1ки ГПЛ сга1дчить про фориувз,ння в них рис, як1 харзктерн! для природних коиплекс!в. Як показав знал1з ди-нап!ки рослиниого понриву, а тапож сполучеяий геох!п1чнмй алал!э грунт!в р1^нии за в!ком техногенних комплексна I ПТК ча шляху до в1дновлено-прмродних, в1дпрацьован1 г1рнич}. визобки е парех1дня-ии в1л техногенчлх до природних, тебто прирояно-техногеннимм. 1х розвиток е результатом сп!льного прияву язаепопов'язаних природних (зонтишн! - рослинн1сть, грунти) 1 техкогеннкх (гн1»ения л1токоипонент, г!дролог!чни<1 рг-ким, и1крокл!Н.тг тоню) чинник1е. як! в1дображають специфику вих!дно1 приролноХ ситуаи!! 1 характер конкретного техногенного впливу. Критзр1еп переходу гоокои-плекс1в в1д техногенмих до природно-техноггнних слхд вьажати як1сний стан еХдновлених, нзйб1лын "Ф!з!онок!чних" хомпонент1в ландшафту - флори. Фауни, грунту.

Вия~£лек1 особливсстт 1 взаеиовп.ппзу природ.чия 1 техногенних Факторов на структуриу оргаилзаШь, лин&яХку 1 розвиюк ГПЛ сэз-воляють вважати IX са.чост1йняни приредно-техногенними систечаии та розробитч заходи, як! забозпечугтв швидкий пере>:1д техногэн-мих комплекс1в до в1днсвлено-природних. 1:ол1п№УЮЧИ тим самим геоехоюг1чну сит!,'ац!ю рег!ону та як!сний стан згмельних уг!дь.

дних приролния копплекс!в. яд! не ;.снуюгь 1зольов д1а-Х£Ьй.истшч,. а З1тддят-Ь£я у ищи-адаепддЦ^

контэктних реж 1 об'иднус Хх у сроес^дн^ Шл1£и1 уувэрення - па-рздиная!ча! лундщэфти! кчмп.».ей си.

В основу досл!аження япита парпдин»к1зми сум!.*них. природних 1 техг.огенних комп.чекс1в печладена !дз! м1крь зональное г!, о6:тун-тованв. Ф. й. К1льковин >;195вЗ, розвинута Н. Д. Гродзипськин (1993). В. I. 'Рядотовиг (1988), Г. I. Швебсом (1963). Вена блгуеться на орахуаэн! т!сно! 1 посг!йно! взае.чодП суиХжпих м1ж еобоэт кэя-п,яекс1в, як! утаорюють Ц1л1ои1сть в!дносно Ф1ксовано1 ознакь.

Проваден1 польоь.1 юсл1джехня показали, ко техноганн1 ков-плгкеи пйступнюуь своерХднс» територдальнее базов, де чИкэ простех.уЕтьси ланлшафгна 1нторФэренц1я. тобто в1дбувасться ьах-ладаппя в просторопо-часовому в1лно'гои1 сиолучених вломент^В технолог1чноХ систем« (клр'ери. аIдиалн роак?иаиих аор!д, снсте-

на лор1г, л!дсобн! виробництва. селитьба) на р!зн1 типи ПТК (плакорц!, схи.юв!, заплавно-долинн! тощо). При цьому на при-родн1 речоьинно-енергетичн! потоки ПТК накладаються потоки твердо! речовини. кар'ерних вод, газ!в ! пилу. Останн!. зм!иуючись, поступають в ие*1 1нших ПТК С водотоки р!зних лоркек1в, на дороги, населеи1 цункти. городи тошо).

Встановлен! просторов! законом1рност! эи1н унии речовин-но-енергетичних поток!в в межах парадинак!чних коиплякс!а аають п!х|ставу для вид1ления наступних позиц1йно-диная!чних единицы спуг, яруе!а, пА.лзон 1 зон. 1х динаи1чна зктивн1сть проявляешься в !нтенсивност! рочовинно-енергетичних плошиннмх поток1в.

визиачаютьзя геоиорфолог1чнчни, 51он!грац!йники та !ншиии осо^ливостями парааиняи!чних комплекс1в 1 послаблюються з в1ддален!стю в1д ядра збурвння. Кэжн{.й парадинам!чн1й зон! уластив! специФ!чн! види порушзнь структури ПТК 1 пов'язан1 з нини ландшафтно-геограФ!чн1 насл1лки Спорушэннк балансу н1неральних речовин, □и!на поля тепло-1 масопереносу, дефориац!! земно! по-зерхн! в и^сцях п1дземних розробок, техногеннв забруднення грун-тових 1 гюверхневих вод, обводнения), актив1зац!я ероз1йнодену-дац!йно-акУМУлятивних та бю«.1грац1йних процеелв тощо).

На основ1 в!дзн»чених особливостей и!жсистенних зв'язк!в »(ожиа зробиги припушэння, ию взаенсд!я м!ж порушеншш г.1рничиии роботами ! оточуючйии ландшафтиики комплексами зл1йснюеться шляхом коипемеаоИйннх еФект1в у простор! 1 час1, в1дзначених Свого часу в працах 0. А. Дроздова (1973). К. М. Д' яконова С1988). В. О. Н1-колаева С1979). Вони реал.) зуються насаипервд зн!ною ландшафтних иеж, поява 1 знккнення яких визначаеться простзрово-часово» ьза.сиоли.и н1ж р1зйояк!снкии ландшафтами. Такий п!дх1д, при ус1й р;зиоман1т;!ост1 форм продву взаекозв'язку ГПЛ 1 ПТК. дозво.чаа рид1лити свогр1дну законом!рк!сты чии енерг!йн!иий вплив. тин сильк!ша 1 тривал!ша ,рвакц!я--в1длов!дь соредовиша, яка прагне компенсувати негативная вплив, спричинония техн!кою.

Эробле шй анал!з парадинам!чиих рэаснозв'язк1в г!рничспро-ирелових ландшфт!э 1 ПТК дозволяе зробити наступи! висновки«

- встановлене явише парадинаи!зиу система "техногениий комплекс - оточуюче середовише" зуиовлене ярценою будовою техногенного рельефу та значною ак.тивн1стю ландшафтно-еколог!чних систе-моформусчих прсцес1о Секзоцорфодинам!чни;с, грунтоутворювальних, ф!то-1 зооценотичних товю) р,1зко контрастних середовил«

- парадинам1чн! комплексн по в!дношенню до р!зних тип1в горизонтальных м!жгеосистенких зв'язк!в виконують як бар'ерну С а-

кумуляи!я на ь!даалах або сун!«них ПТК в результат! пов!тряного перенесения наситя. опаду. перев!ювання сн!гу хурделицею. води повэрхневого стоку тощо) так ! хонтактну Содно-1 двостороння и!грац!я речовин ! енергП, иормування нових, не властивих геосистем!, поток1в, луенес!в, ландшафтних смуг тощо) функции

- вид!лен! структурн1 одиниц! парадинан1чних кокплекс!в во-лод!ють близьким ресурсним потенц!алом. а тому потребушть приб-лчзно однахово! технолог!! природокористувзння та середовищеохо-ронних заход1а з нйгою досягнеиня И0обх1дного р1иня оп~ тим1заи!йного впливу ГПЛ на прилег л1 иг!ядя.

При вивчзнн1 парадинаи!чних взаеиоэв'язи!в н!ж ГПЛ 1 ¡¡ТК зчачна увага зосереджувалась на оц1нц! негативного впливу пс.ру-иених територ!Я на прилегл! уг!ддя, оск!льки ГПЛ з огляди на геох!н!чну розбалансован!сть е своер!дними аогнищани коннеитра-ц!1 та постачальниками додатково! м1нерально! речовими в сус!дн! з ними комплекси. При цьому визначалися> ступ!нь оавэлунювання, токсичн1сть грунтосум!шей, потужн!сть гакма-випром1нюаання тошо. Найб1льщ широкий- видовий спектр та кониентрацуя забруднеиь Еидзначен! з нэжах гран1тних, вапнякових та хаол!нових кар'еркс-в!двальни:< 1 суй!жних з ними коиплакс!в.

КИ—1!—1й1£Н£Иаа<2£11_I_мвидкост! оквеиих динаи!чних прояв1з

(сн!гр*гзненнп. стаб!л1заи!я геороризоцт^в 1 Хх руйнуваннп тзшо)

Як показали наш! досл1я>ижня в умовах Под!лля. при ч!тко виражэних зк1нах б!окл!иатичних умов б1лывз в часовому (сезонному), ан1ж в просторовону аспеат1 в1дбуваеться зн!на Ф1з1о-коп1чност1 ( функц1анивання) ландиафПв у р1зн1 пром1*ки чгсу протягом року. Саме тому ми ц!лкои под!ляеяо думку А. Г. 1сз,чйкко С}.900) в1дносно того, да р1чний 1нтервал - це и1н1яальний в1др!зок часу для виаалення динаи1ки бидь-яко! геосистеии, оск!льки прогягся ролу виявляються ус1 типоа^ пронеси функц1ону-вання. Уявп про функц!0нування послужила теоретичною основой эння н^яи дина1<!ки природно-техногенних процес1в. П!д ®ун-1Уваннян лаидшзфт1е розум!еться сукупн1сть прочее!а перене-обн1ни 1 трзьсфорнац!! речоеин ! енергП в!ж ковпснеита-

ии, морфолог1чниии одиницяик ландшафту. и1ж ландшафтов в ц1лоиу 1 эовн1шн1и середовишеи СИакунина и др., 1990; Гриневецкий и пр.. 1990). При виявленн1 багатор1чких 1 р1чних от?н!в ГПЛ та пол1лу р1ч.юго циклу на в1псв1дн1 в1др1зки в конкретних ландшафтах 1 1х типах ии викорисювували уже в!дон1 иетоди вид1лення еленент1в структуры року за г1дротерг.1чними показникани СГеор-гиади, 1989; Исаченко, 1992; Малышева, 1984,- Слинчак, 1980* Стелькашук, 1979» Трофимов, 1978» Чистчков, 1908) з використай-ням даних ланлшафтно-фенолог1чних. спостеражейь, ка аначии1сть кких вказували багато геогрвф1в (Калесник, ЮПО; Шульа, 1981) та 1н. ), 1 без яких вивчення динам1ки мало б односторонне характер СМильков. 1986).

Використання такого лэдйому Виправда^е хоча б тик. во геоФ1зичн1 Фактори б основниии. ведучнни в процес1 Функи10нувзн-ня ландшафт1в С Беру чаши ли, 1976» Солнцев, 1973» Щербаков. 1979). В1дзначаючи великр роль Кл1иатичного фактору у ландшаФтогенез1 1 под1ляючи лунку (МальпюВа. 1964» Щербаков, 1986). про те во геоф1зичн1 унови ландшаФт1в значною и1рою визначають 1х стан, характер 1 розвиток. разом з тин. погоджуенося 1 з тии. шо ПТК в своему ФиНкц1онувани1 1 розвитку не просто пристосовуються до кл1иатичних показпик1а взагал!, а пристосовуються до порц1йного (Боков, 1993) характеру ландпаФтоутвордомх кл1матичних поток1в. Встановлен1 в результат1 лосл!джень особливост1 функШонувзння ланлваФт1в полягають в тону, во багато 1з Фактор1а. як1 сабезпе-чусть сане 1х 1снуваннн (потоки тепла, зологи тошо) одночасно кожуть вистипати в рол1 збурвючих чинник!в. При цьоку типова IX цикл1чна м1нлив!сть в час1 1 багатор1чних ФлуктуаиП. Виявлен1 зи1нн1 стани техногенного -ландшафту в1др1зняються за характером 9иикц1онування протяган року 1 в1дображають в ц1лоиу зв'язок простору 1 часу, який реал1зуетьсп через порогов1 ефекти СсТриб-ки) шляхом перекоду к!лькост1 в як1сть V Форн1 переходу эакодо-вано! в простор1 1нФориац11 в час (зниккзння сн1гового покриву, зн1на фенолог1чного стану тошо).

Вивчення зв'язк1в м1ж параметрами структуры техногенних комплекс1в 1 показникани 1х Фичкц1ониванкя са1лчать про 1х т1сний взаеиозв'язок, який визначаетъся як 1ндивидиальНиии влас-тивостями ГПЛ, так 1 IX оточенияк. (1я ог;облив1сть лсбро вираже-на в межах урочип донно-котлованно! 1 в1двально1 д1лянок канене-ломонного бедленду як найб1лыа динаи1чш:го типу м1сиевост1. най-Без особливих в1дя1нностей в гран1тних. вапнякових,хаол1ко-вих вар 1антах. як1 с фоновини в структур! ГПЛ Под1лля. Най01лыа

динам1чники серед такСон1в нижнього ранге е урочища "ст1нок". "Станки" в нежа;; лонно-котлованних д!ланок являють собою поверит, на яких активно в!дбуваються проиеси денудацН 1 транзиту И1неральних речовкн. Л»ш незначне м1сце зайкапть акумулятивн1 урочища "ст1нок", яэ б1льш чи иенш значний час в1дбуваеться 81дкладання уламковсгэ катер1алу. Проч»ща ж дния кар'ер1в.навпа-кя.кена динам!чн1 1- являють собою м1сиав1 базиси ерозП та аку-ниляцИ.

Особлива ув&га при аивченн! динаНАки ГПЛ заарталася на се-зонни динам1ку через гид1лання 1 анал1з п1дсезон1в. оск1льки будь-яка систена Фенолог1чно1 пор1йдиэацИ р1чного циклу складае його своер1дниП каркас, геогра?1чна 1 погодна м1нлив1сть якого объективно в1добр(ок1е адекватну м1нлиа1сть усього комплексу фе-Появищ СБулыгин, 1992). На основ1 такого п1дходу било встановле-но, со тривал!сть будь-якого Фенолог1чного сезону або п1дсезону ГПЛ знаходиться в прям1Я залежност! в1д зн1н погодних умов дос-л1джуваного рег1пну 1 сулроводжуеться ускладненням характеру сезонном! в пор1вкя!ш1 з ПТК» зб1льивннян к1лькост1 п1всезон1в. 1х контрастность Мае м1гиэ 1нерц1йний вплив попередн1х 1 попе-реажаючкя нплив мгйбитн1х сезон1в на стан 1 розвиток грунто-

ео-рослинкого покриву ГПЛ

Важливик аспектом е те, во на певних етапах IX розвитку спостер1гаються суттев1 н1дп1нност1 у висот1 рослин, морфо-лог1чних 1 ФенологАчннх иоказниках, надзенн1й 1 п1дземн1й мае)., життевому стан1 вэагал! и пор1аианн1 з ПТК. Пор1вняння фенос-поктрАв, пггбудовакчх для дввких внд1в грая'янистих рослин, дерев 1 куы1в (нааеден1 в роботА) п1дтверд*увть встановдени зако-ном1рн1сть У внитрАиньосбзонлЫ ди.нам1ц1 ГПЛ 1 ПТК.

При виачБ1ш1 залзжаост! Финки1оиэлько-динан1чних проиесАв порушених тормторШ в1д аисоти, експозииН 1 ступеня ероз1йного розчлонуванкя техногенного рельефу було виявлэно вертикальну ди-Ферени1ап1в оареяих компонент1а г1риичопровнслового дандиаФту, яка обмежуеться тут неглибокияи внутрАеяьозоналъниии эяАнаки, его не виходять за пеж1 одного 1 того ж типу ландшафту.

Вплив зональних лз нлиаф то у тва р»»чих чинник1в на фуикиАону-Бання техногенных кояплекс1п встаноалюазнся на основ! досл1джен-на погодних умов. В«д1лэн1 шгокуляц1йн1 стони св1дчать про т1сну задожн1сть наранетрАв б!лыл коротаочасовии станАт добових, виутр1виьоаобопих тойо. Особливо яобра простэздетьса сполучання иир&уляи!йк;<х станАа добовими станами або стексани. При 1а поршнями]. вмяалясться, в» кох-иоиу типу циркуляцАйних стаа!я

в1дпов1дае певний наб1р стексХв.

Проведен1 иап1встац1онарн! ДослХдження дозволили встановити!

1. Особливост1 багатор1чнох,рГчно! 1 внутр1шь-ор1чно1 динам 1ки ГПЛ залежать в1д частоти. тривалост! I посл!довност1 1гр0яву циркуляц1йних то добових стан1в. В своо чергу. р1зно-нан1тн1сть стекс1в природно-техногенного лаквиаФту в короткий иронХ^п часу завжди укладена в певн1 рамки, обуновлен! за-гад1>№ла.ндЕаФ1иими закономХрностями, сезоном року, характером аош11ши1х вплив1в. При иьопу однакове аРо блмоьке число тип1в стекс1в в р1чному цикл1 властнее як природнин. так 1 природ-но-техногенним комплексам.

2. В ХОД1 Р1ЧНИХ ритм!в С зм1н1 иогодних, добових, вкут-р1шньосезонних, сезонник станХвЭ шляхом саиорогуляцИ в!дбуваг-

"пмэдження нових властивостзй ГПЛ. шо сприяс хо

тьск и»

¿-я«, »1—- . грунтоутвчрення. в1дновлзнйр:

"1^уючих сукЦбсХй, пи«.,---

Фауни, тобто повернення поруйеНйх комплекс1в до *.их лного При багаторазовому повторенн1 останн1х на одних 1 тих я® еш;»»-рипентадьиих д1лянках зШйснюеться искладнення структури лан-дшзфт1в СрудеральШ угруп'.'Еання через ряд г;рои1жних стал1й тран-сформуються в рХзнотравно-злаков1,близьк1 до ЗОп$*?НИХ' вжв в перш1 роки з'являються "слХди", а з часой - формуеться гин»СС" вий горизонт ^грунтового покриву» панування окремих груп безхре-оетних тварин зм1июеться появою представннк1в типу "Хребетн1" з п1двишзнняк загальноХ ст1йкост1 1 продуктквност1.

3. эначна иоза1чн1сть 1 внутр1ынп контрас1Н1сть техногеиних £снплекс1в приэводить до неоднакових насл.< дк1в внутр1шньор1чно1 рмтмХки 1 суттезих вХдхилекь в1д середнього багатор1чного ходу проиесХв 1 явит як в межах самих поруоених територ1й, так 1, шо особливо важливо. на прилеглихПТК.

Розглянут1 аспекти багаторХчноХ, р1чно! 1 внутр1ииьор1чноХ просторово-часово! винам1ки ГПЛ вежливо враховувати при вмрХгаеннХ завдань ландшафтного ион1тор1нгу за стоном в1ановлен-к» ] р1вием продуктмвност1 в1скокпоиент1В порушвних теригсрХВ. розвиткои ерозП 1 деФляиП) при проектувани1 госпсдарсьхого освоения та ствсренн1 оперативник керт ст*н1а техкогенних лан-дая®т1в 1 суи1жних КОХПЛЭКС1В яля аак1н1стративного району, о«ласт1. рег1ону з петое вир1шеиня зазлань найб1льы оптимального вккористання лриродно-кл1натячиого потеиц1алу, р1;зномак1тних еколог1ч!1Их проблем.

Ц1 ЛЫЮ._2Д1Я51)ВВйИ). Л_Ш1ЛК._ИаГШЯ11ИЛ1_

хивання поперетч-.;>ого стану пег!ону I перспектив йдго зи!н

ои!нка сучасного стану як результа-

та розробка оптим!зац!йних про-о стану?. Такий п!дх1д в!дображае перенесения в найбитне сичасник динам!чних тенденШй порушоиих тери-

дае зиог» планои1рно зд!йснювати конструктивний вплив. який_зДх

безпечуе швилха в1дтвоР5ния приролно-рвсурсних властивостей ГПЛ. раи1окальне 1х використання при зберзжени! ц1л1сност! ландиаФ-

Методина прогнозу 1пов1рних зн1н ГПЛ базувалася на осиов1 комплексного географ1чного прогнозу 1 включала в себе як традиции! описувально-як1сн! иетоди ои1нки 1 Прогнозу, так 1 нето-ди &1льк1сного анал!эу.

Як показав ландтафтний &нал1~з, в нежах порувених г!рничими роботами територ1й на основ1 самоорган1зац11 (в1дпрацьован1 ви-робки) та проведения рекудьтивац1йннх роб1т Срокультивован1 еи-?обки) в1дб<;ваютьсп динаи1чк1 як1сн1 1х переходи з природно-тех-ногенн1 утворення. Проведена оц1нка як1сного стану 1х компоненте (фауни, Флори, грунту) св1дчить про спрямован!сть розвит-ку ГПЛ в напрянку со природно-в1дновлених. При з5врелвнн! ГПЛ дх1шм1чних тендешЦй в1дноалсаальких процес1в. як! склалися сьо-годн1 СФ1тонаса та поту»я1сть гумусового горизонту за в!лиовд»-зальнкй пер1од (б-10р.) зростае приблизив вдв1ч1. а за пэр1од 10-1БР,- втркч1 з пор1внянн1 з пгршяни п'ятька роками) ио»н& припустит» СбкхорНстопувчи дан1 власних спостережень. когод просторово-часових ан?лог!й 1 теор!ю 1пов1рност1), що вс1 етапи розвитки. (в1д тахкогенно-пустотного до злаково-р1знотравного 1з значков потвжн!ст» гумусового горизонту) техногенний ландвафт. проходить за 15-20рр. на грунтосуп1сах. п склад1 яких н1ститься не иеншэ 2О-30Х лзсовидних суглинкЮ 1 50-ббрр. на чистих (35-Я9рр. - рекультигованих) д!ланках вапняхових в1два.11с.

Повне ж самов!днозлення ус1х схладоаих структури ГПЛ, вкла-чаючи 1 схилоз1 д1лянки, е процесс» дужэ тривалим. Так. чье ловкого в!днов*оннп, розраховений для Витавсько! ключоас1 д1лянки (родовиже грьн1т1в) вДд початку в1дновлення до його зак1нчекня в кежах ус1х схладових /андсифту С при уиов1 саморозвитку) коли-ваеться в нежах 12-320 рок!в. Актизие 31олог1чно окультурвння (рекультивация) значно прискорюе цай процес. Врахувзння того, ао прогнозну Ф«ккц1ю ножутъ сиконувати л&ндшз.фтн1 варти, побудовак1 «а принципах сукцэс!йнох д/нам1ки 1 параганэз! Форм, в яких

значив н1сцо выводиться рельефу С Киль кое. 197:», а так о ж вико--ристання ои!но& показник1в середнього ч»су в1вковлэ|Шя кар'ерно-в1двального кснплексу Витавського гряи1тного родосиша дали зиогу реал1зувати у вигляд1 картоскен (иавь.'^я! в робот!) поставлене перед нами заедании прогг.озу всхоиовлення часу в!дновлен»я ГПЛ. Складен! картосхша наочно демонструють ивр1внои1ри1сть 1 наовкозиачяУсть в 1 епо в люв а ль н н к проиас1в для кохкего урочища, як! знанодяться ьа р1зних стзд1ях роэвитчу.

йк св1ачать резулыати проведении подьових досл1дж8ИЬ, Е1атсорення б1оресурских властивостей кар'ериих коиплекс1в за с?ад1ягш р1зно-тривало~пох1дного ряду лз.н:\шафтно1 сукцесИ (ркс. 1), грунтоутворення, Фориування зооиенэз!в эуиовлюе в1дяо-влзнил р1вноваги порушвких г).рничими розробкаки тариторхЕ э чав-кзлиш1н середовииен. Кр!и того спонтанна ускладнення струг.гури ГПЛ вела до п1д.,ккення 1х ст1йкост1 з одночаснии усклеанкиаи взаенозв'язк!в и1ж окрэнини конпонентани 1 ьказуе ка т!ску з-»-лежн1сть и1ж склади1стя структуры в1дновлювальних ландшафт.1в 1 величин 1х ресурсно! ст1йкост1. 1снувча ж дунка про те, ао ст1йк1сть порушвного ландвафтр залежить в!д його блнзькост1 до природпих аналог1в (Гродзкнський, 1993; Шпаликов, ц1лкок п1дтверджуе иаиг1 припуюэння в1дносно того, леиняи б1окоипонент1в ст1йк1сть ГПЛ зростатиие..

е. РптияХэдтДя приррдовавкстудавня, г.и

Паиканг, 198?) шо э е!днов-

колоМчних принцип1в та визцучевн! найб!.1ьи сприятливих ¿андааз-тних уиов для содвитки Р13ИИН вил1в госповардвания. Вона_ПбРбД-

яоашиво. сил природи 1. 2Э п!двикеная севктквност!_Ш1ПВ£ИЕ1ба^

ия порушних твритср1й чпоаз локал!зац1ю л!лянок_3_£М1Шй1НЕй

вяг^дниии 1 екфлогУчио доч1льниии инованк длл певник вил!в—

Важливии гритор1ен оптииальност1 оргак1зац11 ¡юругоного ландшафту с в1дпов1дк1сть Ф»нки1А геосистен 1х природник аналога« (ГродзинськяЯ. 1993). Пон1чена законои1рн1сть у з1дновл»-вальних процесах г1рничопронислсвих лардшафт1в, незважаючи на р1знопан1тн1сть 1 незвичойн1сть. на лерьчй погляд, Хх свладовик снааляеться в и1лоиу сприятливою а забэгтеченн! 1х ад*птаи1йн«н яяоетей во уиов Под1лля. Проге Тх прмрсдиий потенц1ал ГПп) - г.о-газник, який, зг1дно э В.В.Бугровсьхим та 1и. (1990), Е.Иеефои (1974), в1дображае реал1зац1я ландшафтов потэшЦйнии природния (г!дротери1чних, кл1наткчник, груктових. орограф!чнкх та 1нвих

__n ?__3_

Ркс. 1 ñJEca-esss» о1дк';а^маоко-аггЛ1д1зи!5чоХ siasuilsa гагиогеецкя совплахем.

i - Блоки *&hbes?thh¡s конпле)1с1п1 А - тэхногенний» Б - природное ToítHoroHiüuK В - в1дноалзно-природио-територ1алький1

II - Диная1чн1 ряди текногенних кокплзкс1а! П - плзкорний! " -терасовий» 3 - заплавикй»

III - 1-8 - твороткчио-1ков1рн1 ЗЯ1ИЧ1 1 ст1йк1 пох1ян1 стаим»

□ - приводи! 1 тзнкогекн! Фактор«, як1 аизначавть справова-

HiCTb asíh«??íkw ТвХНОГвНННХ К0НПД8КС1В»

Ч. а. - час а)дковлекня» х.с. г. - н!н1чний склад грунтосувШ* г. с. - грвиидонзтсичкка склад» в. в. а. - üIrhqcki висота alantulu г. к. - глибина кар'сруг я. я. ?. ~ карактзр н!крорельефу| s.p. гошяй режим а-а п. - данудйц1йна-акуни.*.зтйвк1 проиеси« г.т. гвнэтичккй тип иссигскоеенсга ПТК1 о.т - оточупч1 ПТК« к. с. -крутизна схил1п1 it. у. - зд1патмчн1 уйсв.ш

——> Нааряккг, тааг.втич::о-1пов1риак стан1в ландшафтных кскнлед-с1в;

— -> Ыляхй ед:;оро.-!н.нтку Tfi!íi?tiraf!H»s аемплзкс.'а в напрйпку зо~ адльнкЯ ПТК-

--» Hau? «-¿ггройог ;:..íc-i-ec™¿boss:;oro ргсштку п^рекзг; тс;:-

ИОГ-'-ЧКХ SvRrS.i9"!Sl6 S ПТ

¡1.2, 3J - С", - i!ct!> «апг-^чЧ м ; текизгв:с|ак »адв-de.

умов) параиетр!в нав1ть при найб1льш сприятливлх умовах залиша -еться протягом довгого часу незначним. Проведена оц1нювання за допоиогою порХвняння техногенного ландшафту з "етчдонним" за по-казниками трьох складових ландшафту Сгрунту. рослинност1 1 Фау-ни) дало зногу виявити. за якии параметром 1 на ск1льки в1н "в1дстае" в1д ПТК. Зроблена ои1нка природного потекц1алу порушено! територИ дозволяе б1льш об'ективно п1а1йтк до оптимального вибору режиму рац1онального II використання.

Польов1 спостереження кэр'ерних комплексов Под1лля св1дчать про значну диференц1йован1сть, др1бноконтурн1сть,строкат1сть, контрастн1сть 1 динам1чн1сть. Тут, як н1л-- б1льшв, гред1снтм кл1матичних параметр1в 1 в1дпов1дн1 !и контрасти в загальних рисах ландшаФтАв, створюють зкачн1 в1дм1ни на малих плотах. . Тому важливо. на наш погляд. щоб ээпланоБан1 заходи раи1ональиого природокористування узгоджувалися з ц1ею ионтрастн1стю. а ке вступали з нею в конФл1кт. Це означае. шо н1де в межах поруше-них розробками д1лянок не повинно бути дуже великих масив1в суц1льного освоения. При цьому найкращою формою оптим1заихйного освоения кар'ерно-в1двальних комплекс1в сл1д взажати "контур-,, но-горизонтально-смугову СГродзинський 1933) коли, починаючи в1д вершин в1двал1в, вс1 уг1ддя розташовуються суворо вздовж горизонталей. Бона е найкрашим засобом псоти ероз11. популяи1й шк1дник1в, хоч 1 обкежуе можливост1 застосування техн1ки. Як приклад враховування 1ндив1дуально1 спецмФ1ки кожно! ск ладовоI частини (урочища) природно-техногенного комплексу з метою оп-тим1зац11 розглянута ландмафтна структура ключових д1лянок, об-грунтована схема IX оптим1заи11.При иьому були врахован1 основн1 недол1ки проведении в недалэкопу минилому рекильтивац!йних роб1т. як1 проявилися в грубому порушен! не т1льки зонального принципу. виявлен1 свого часу Т.Плодовсьх1 (1965). але й в 1гно-рувонн1 пол1ФУИкц1онального признг.чення поцушених територ1й.

3 метою вт1лення розробок системи оитим1зац1йних захол1в в районах докор1нких поруивнь природних чандцафт1в нами пропо-нуеться сфориувати комплеиси. як1 включають орн1 иг1пдя. дачн1 (сад1внич1 та городн1) тсвариства. л1сов1 1 л1сочагарнихоз1 ма-сиви. водойниша, запов1дн1 урочишл тою. шо дозволить эабезпэчи-ти оздоровления та збагачения ландшафтного розма!ття. пол1тви~и еколог1чн1 умови оточипчих комплекс1в, розширить його рек-реаи1йн1 ресурси. спгиятиме змишенню лрнродоохоронних полииЫ рсг1оку в ц1лому.

Виявлан! динан)чн1 тендешЦ) техногепних комплексУи в не-

ключови;; ". ..янок в силу хх 5>епрезантивнсст1 для Под1лля бу-ла покладен! в основу структурно-дкнан!чного ландшафтного анал1зу передвнов раи!онал1зац1Х використання. збереження та в1.дновлення 1х пр'*с>адно-ресурспога потешИалу. оц1нки та розроб-си систени заходХв полХпшэння геоэколог1чно! снтуаиП в рег1он1

1 дозьоляють зробитк !!1ступн1 шш1'

1. Комплексний гнал1з природокористуванна в рег1он1 дозволяв ваа*-ати. шс динап1чн1 аластивостХ ПТК окрХн природних чинник1а визначаютьсм тягож . 1 г. характерен; пр;гродокористуаакня. Серел ная51льи деструктнЕних чинннх1&. динамики 1 структураутаброки* ПТК рег1ону Сс1льс11хогосцодарськ&~д1яльк1сть, осушення заболоча-1:их зеиель урбан1заи1я) вид1ляеться": г1рнмчовйлобувна проннс-лов!сть, яка эумов.пюе Хх докор1нн1 зн1ни.

2. В процес1 розютху.л1д вплиаон «заенопов'язаиих природная 1 техногенних чкнних1в техногенн! с^стэнй зазнають як1сних змШ р1зноХ важлиьост,1, як1 охоплвять р1знГ сюрони неоструктури при збережени! XX пркнципових рис л!квар1аиту). Выявлен! особливост1 долволяють розробити заходи, як1 згебезяйчують пол1пшэння" гвоеко-.-¡ог1чноХ ситуац1Х 1 якЛсного склада зе'яельнйх УПдь. '

3. ЗроблениЯ аш-,?.1з ,плрадина»1чних;азаемозв'язк1в ГПЛ1' 1 ПТК дозволяе вид!лити р1зн1 за склапн1стю:4. Неодпакоя1 за господар-ською Ц1нн1ст» П8раяинэн1чн1 стру*тврк1-частини, 1 яс1 еолод1ють блнзькин ресурскин Г5отени1адои, а тонв-потребиють'приблизно од-кахово! технологи природокористування та середовшцэохЬронния зай0д1в з' катов яосягненпя. оптяк1зьи1йного впдиву на прнлегл1 уг1ддя. , .... .. ¡¿4. Виявлзн! аспектн багатор^чноХ,-тгХчноХ 1 ' внутр1п21Ьо"р1чиоХ

дннаи'Гки св1дчать про нагрокадження нових зластивостей ГПЛ.' тоб-то про повврненна поруианих .ПТК за сеоХяи б1орвсурсними показни-. каин до пих!иного стану. . Ц1 осо6лиеост1 важливо'врахоаувати при вир1<аЬ"нн'1 заадакь ландшафтного, нон1торингу за станом в1днаален-н? 1 р1Ёнен продуктивкост1 б1о$окпонент!в<порувених територ1й.та попередженнл негативния ¡зкологХчнкк процес!в.

5, На'основ! координац!Х-та синтезу рэзу-1:ътат18 ландшфтний досл1д*энь дина.н1ки ГПЛ внзкачэн1 основн! перспектйвн! парйнзт-ри Хх ' ФУнки!оналы:о-дннан1чноХ та" лангш&Фтно-територ1ал1|Ио1.. структур«. Вони свХлчз.гь про :доц1лья1сть форкавання на и!сц1 по-РУШ8НИХ ПТК с.т1й4ш 1,-г.|.оду8тчвних - ландшафт!» разного природ-но-г^спЬдарсьаого лмэчачення-: шяяоя зд1йсмеиня эбалансовэного вколого-'ландаагтн^-гоагвазаського гзклзкаркстуйаииа.

НА ТЕ№ ДИСЕРТЙШI 0ПУБЛ1К0ВЫ11 TAKI Р0Б0ТИ»

1. Особливост1 диная1ки г1рничопронислових Под1ль-ських -Говтр. И Под1льський нац1ональний природний парк* доц1льн1сть 1 проблеки створеиня» Нат-ли Всеукр. . наук, -практ. коиФ. -Каиянеиь-Под1льськия. 1993. -С. 116-117 Ссп1вавт. Книи В. И. ).

2. Пркроиоп1зиавальн1 аспект и ботан1ч1-.их до;л1джень Под1лдд. , ft Шляхи п1двиыення еФекгивност1 п1дготовки педагоНчних праи1якик1в< М-ли II нар*. -практ. конф. Ч. III. -В1нниця» -Вар. 1994. -С. 241-247 <сп1вавт. По*1м»к B.C.).

3. П1знавальн1 аспекти г1рничопроиислових дандваФт1в та 1х ди-нан1ка у географз-краезнаачих досл1джвннях Псд1лля. Срч«с- . кий стан та перспектив* вивчення "географП р1дного крас а школах! Тези аоп. п1жнар. наук. -метод. свм1нару. -ХаркДв. -1994. -С. 129-131 Ссп1вавт. Гудзевич Л.С.. Пол1вшк В. С. ).

4. Коротка характеристика паралинам1чних зв'яэк1в Сатан1вськик Товтр э оточуючиии ландшафтами. // Проблемы комплексного ви-користання 1 охорони и1неральних вод типу "Нафтуся", рек-реаШйних pecypclB та перспективи розвитку Сатан1всько1 КУ-рортно! зони! И-ли и1жнар. наук.- пр&к. конФ. -Икрахна. сит. Сатан1в Хиельницька обл.. 1994. -С. 9-11.

б. Г1рничопромислов1 ланлваФти Под1лля1 динай1ка та проблем* методики ix косл1а*»иъ. и Проблеки географП Нкра1нш М-ли наук. вон*. -Л>в1в, 1994. -С. 205-206.

в. Досл1лжання лмнаи1ки г1рничопромислопих ландвафт1в. // YI1 з'1зд Икра!Кського геограФ1чного товариства> Тези доп. -KnIbi НГТ, 1995. -С. 105-106 Ссп1вапт. КнишВ. Н.).

?. Некоторые особенности динамики эрозионных процессов земель наруоенпых горными работами. // Эрозия почв и катоды борьбы с нимп М-ли яежл. науч. -практ. кон*. -Кияиивв. 1Э9&. -С. 88-89 (соавт. Кнш В. К., Стает h". С. ).

в. Г1рничопром*слов1 ландвафти у природокористуванн1 Глл1лля. // Природа Хмалышччини* духэвио-етн»лог1чн1 та еколог1чн1 проблеки' Н-ли Всеукр. наук, -практ. кон«. -Хмельнииький, 199В. -С 20-23 Ссп1вавт. Книи В. П.).

9. 3 *осв1ду досл1д*«:нкя стелу запламих геосистем. Свро-рег1он -Вуг« проблеме 1 перспективи транскордонного сп1вро-б1тницва< К-ли и1жн. наук, -практ. конО. -Лшьк. 1990. -С. 74-75 <сп1вавт. Денисик Г. I.. КнивВ.Н.. Лйченко B.C. 5.

(0. Структуре, антропогенна трансформация 1 прогноз розвитки

долинно-р1чцових ландшатгаих коипдакс*1в (на прикдад1 р1чкц Згар). // Пйл1льська старовина. На vs. зб1риик. Вип. 2. -В1н-цмиц. 1995. -С.'169-196 (сШвавт. .Кнкш В. П., Любченко В. е.).

11. АгроландваФтне обгрунтування освоения поришвних земель, ff H-ли эв1тно! наук. конФ. викладач1в та стидент1в природни-чо-геограФ1чнсго Ф-ту В1кницького пед1нституту за 1994 р. -в1ннкця, 1996. -С. 23.

12. Перспектив* викорнстання долинно-pl чкоаого ландшафту з кетою эапов1дшшя. // ИкраХнськиЯ гсограф1чииа журнал. -186$. -Н 4. -С. 39-43.

АННОТАЦИЯ

Гудэевкч А. В. Динамика техногенных ландшафтов Подолья. .

Диссертация на соискание учёной степени как* дата географических яауг. по специальности 11. 00.11 - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. Льновский государственный университет им. И. Франко. Львов. 1996.

Исследованы специфические антропогенные образования - тех-веге&"зз комплексы. Определено их месте я роль''" • аволюциснном разакгки й современной структуре прирошшк комплексов региона. Ешшлеии основные закококзрности иногогетней. годичной и внутри-годичной динамики. Осуществлена оценка их i:pnpoдно-ресурсного потенциала, ресурсной устойчивости и перспективности развития. Разработаны подходи Й предложены методы их оптимизации.

ANNOTATION.

Gudzevlch А. V. Dynamics of techno gen landscapes of Podolye,

Dissertation for a Candidate's degrep In geographical sciences by the speciality 11.00.11 - constructive geography' and rational utilisation of nature resources. Lviv State Unlver-city by Ivan franko. Lvlv. 1995.

The scientific work, which contalnes investigation of specific antropogen formations - technogen complexes, is presented. There was1 revealed the place and the role of then in evolutionary development and modem structure of the natural ccmplexec of the region. The objective laus governing the long standing, a year and lnteryear dynasties were revealed. There was given the appreciation of their natural-resources potential, resources stability and prospects of development. There were worked out the approaches and were offered methods of their optimisation.

Kxmoal c«nu

ТехногенНий комплекс, Прничопронисловий ландшафт, просто-рово-часова динам1ка, антропогенна тр*нсФормац1я ландпифт'в, рац1ональне природокористування, оптим1зг.ц1я ландшафту.

ВИДРУКУВАНО □ ОРИ! ИЫЛ-К'АКЕТУ В ЛАВОРАТОРЙ КОШЮ'ВАЛЫЮЮ ДРУКУ ВШНИЦЬКОГО ДВРЖ АВИОГО IIЕДАГОГ1ЧНОГО П1СГГИТУ1У

НШНИЦЧ, ПУЛ. ОСТ1><П!;КОГО .42

:iAi.i, Ы.Ц . Т.10 с-