Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Ольха клейкая и культуры с ее участием в лесостепи Украины

ВАК РФ 06.03.01, Лесные культуры, селекция, семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Ольха клейкая и культуры с ее участием в лесостепи Украины"

М1Н1СТЕРСТВ0 С1ЛЬСЬК0Г0 ГОСПОЛАРСТВА I ПРОДОВОЛЬСТВА

украЗГни

УкраУнсысий державний аграрний ун!верситег

РГБ ОД

На правах рукопису

ХАРЧШ 1ГОР 1ВАНОВМ

В1ЛЫСА КЛЕЙКА ТА ШЬТУРИ 3 II УЧАСТЮ В ШСОСТЕПУ УКРА1НИ

Спец*альн1сть 06.03.01 - Псов! культури, селекц!я, нас1ншщтво та озеленения м!ст

Автореферат

дмсертацП на здобуття наукового ступеня кандидата с 4 льс ькогос подарсьюос наук

Ки'18 - 1994

Роботе виконана при кас^др! л!сових культур та л!совоХ ф1топатолог11 ¿кра'/нського державного аграрного ун!верситету

Науковий кер1вник - доктор б;солог1чних;наук, професор Горд1енко М.Х..

0ф1ц1йн! опоненти - доктор с!льськогосподарських наук, професор Натлай 1.Н.

- кандидат с1льськогосподарських наук, доцент Новак Б.1.

Пров1дна установа - Центральшй респусШканський :ботан1чний

сад Укра?ни /

Автореферат роз Зданий " о с- ее /¿-X 1994 р. Захист дисертацН в!дбудеться " {( " 1994 р. в

" /> " годин на зас1дан! спец!ал1зовано1 ради Д 120.71.02 при Укра1нському державному аграрному ун!верситет1 /м. Ки1'в, вул. Генерала Род1мцева, 19, учбовий корпус I, ауд. 94/.

Просимо Ваш! в1дгуки на автореферат в двух прим1рниках зас-в1дченних печаткою над1слати на адресу: 252041, Ки!в-41, вул. ГероТв Оборони, 15, УДАУ, к. 3, сектор захисту дасертац1й.

3 дисертац!ею можна ознайоиитися в б1йл1отец! ун!верситету.

ВченЫ секретер спец!ал1зовано! ради, кандидат с!льськогосподарських наук, доцент '

0,Г.Ман1та

ЗА ГА ЛЬНА, ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн!сть теми. Шдвшцення продуктивном! л!сових насад-жеяь являеться одн!ею !з основних проблем, якою затаються л!с1в-ники на протяз! багатьох рок:в. В даний час, Ук^агна стае на шлях нових економ1чних в1дносин 1 вхдчувае великий деф! щ:т в природа!х ресуроах, в тому числ! деревина. Кр1м того л!сов! насадаення не Т1лыш забезпечують народне господарство деревиною, а й виконують водорегулююч!, грунтозахисн!, сан1тарно-г!г1ен1чн1 та !на! фунх-ц! I.

Враховуючи 0агатофункц1ональнэ значения Л1с1в, виникае необ-Х1дн1сть в створен1 1 формузанн1 високопродуктпвндх, б!олог!чно стхйких насадаень, що дозволяе одержувати максимальний црибуток з единиц! илощ! занято!' л ¿сом на вс!х л!сокультурних плоцах.

Л1си 7кра1'ни велыли р!знор1дн! за складом. Одн!ею з головних л1соутворюючих пор!д, 1Д0 представляв !стотнпй 1нтерес для л1схв-ник1в, являеться в1льха клейка / /.

3 б!ологхчного погляду в!льха клейка ц!кава тим, що вона за допо-могою.м1кроорган!зм!в, як! е в особливих виростах на кор!нн!, здатна засвоювати в!лышй азот атмосфер» I збагачузати шы грунт.

Дня район!в з низькою л!сист!стю ! великою потребою в дерева-н:, а такой стоить проблема по збереженню та в^дновленню ма.-чх р!чок, дуже ватешо рац!онально викорпстовувати нав!ть невелик! д!лянки земл! для. створення л!совпх насадаень. 3 ц!ею метою лояльно закультивовувати незручн! ! малоц!нн1 земл! в аграрному в!дно1чен! /болота, заболочен! луки, заилави р!чок/, а такса рекон-струювати низькоповнотн! насадаення такою швидкоростучою породою якою ! о выьха клейка.

Вице приведено ! стш: вивчення питания, щодо штучного вирощ, -вання насадаень в!льхи клейко'1 в Л1состепу Украпш ! визначило ак-туальн!сть данах дослхдаень.

Щль досл!джень. Дхйона робота лрисвячена внвченню б!олог!чш;х та еколог!чних властивостей в!льхи клейко!', а також узагальиеню досв!ду та розробц! технолог!й створення Л культур в Мсостепу Украпш.

Наукова новизна. В перше для Л1состепу вивчена 1 даеться характеристика особливост! будови кореневоУ системи в1льхи клейко!' в залежност! в!д умов м1сцезростання та походження. На основ!

проведения досл!даень розрс лена i заиропонована технолог!я ство-рення л1сових лътур uiei породи.

Аяообашя тоботи. Окрем! полокення дасертацП' викладен! на науковкх'конферешйях лрофесорсько-зякладацького складу та асп!-paHTÍB Укра'шського державного аграрного университету "Проблеми агропро.'.;;:слозого коглплексу: пошук, досягнення" /Kk'ib, 1993 р./, науксв!й -окференц!! професорсько-викладацького складу та acni-paiiTiB л1согосподарського факультету УМУ /К-лв, IS94 р./-. В пов-ному o6"cmí дисертацпша робота розглянута на розшяреному зас!да-hí ка^едри л1соб1а культур та л1сово1 ф1топатологй" УДАУ.

П;/бл1кац1я роботи. За результатами виконаних досл!да:ень опуб-л:ковано 3 друкованкх■робота.

Об"ек роботи. Дисертацгйна робота .викладена не. 147 сторхнках ;,:аг,:кош:сного тексту, врахозуючк 19 малюнк!в i 28 таблмць. Складазться з вступу, п"яти роздШв, bjichobkíb, прояозиц!й вироб-пицтву i додатку. Список використано1 л1тератури вклдочае 201 на1-менувань, ia них 6 на i ноземннх мсвах.

ВС ТУП

Р1д В1льхд яараховуе близько SO вид! в. На Укра'ш! зустр!чаеть-ся два: вхльха .клейка /черна/ та в!льха cipa /б!ла/. Найб!льше господарськв значения мае вьчьха клейка.. Бона saílvae 226,9 тис.га л1с-о:ср;:то! плещ! i энаходаться ..а востоку mícuí по плод! на запасу .

Чорнов:льхов1 насаждения дос! вазчалпсь переват.но в таких роз-д!лах науки про л!с, як лхсова таксашя i л!соексплуатац!я, i в значхЮ ¡..лшй isipi з точки зору л1е1вництва та створення л1сових культур. В той se час для Л1с1вник1в í типолог!в вона представляс !стотний штерес, як у науковед так i виробничому в!дношен!, ос-к!льни е ь^зд^оростучою породою, яка yeniumo росте в таких умовах де небагато пор!д моне дати зядов1льниЙ Л1согосподарський ефект. KpiM того вона е грунтопол1пшуючою породою, особливо щодо збага^ чення грунту азотом.

Враховуючи, що 1снуьчих po6ÍT, присвячених створенню штучних н ".адаень в1льхи клейка в Л!состепу Украши, обмежена к1льк!сть, а данi лркведен! в них не е вичерпними, наш! досл1дкення були направлен! на вивчення хенуючого досв1ду i розробки технолог!й по ус-niиному вирощуванюо високопродуктивних культур вгльхи клейко'1.

Розд!л I. Програма, методика та об"ем виконанлх роб!т

Для вивчення стану iCHyiroix порослевих, природнгх нас!иевих та штучних насаджень В1льхи клейко! та використання i"i при створен! л! сових культур програмою лередбачено досл!дт.ення з наступ-них головних питань:

- б!олог!чн! та еколопчн! властивост! в!льхи клейко!;

- будова коренево! система в!льхи та И особливост!;

- 1нтенсивнхсть росту та продуктивность насадаень вьтьхи клейко! - природн!х нас!невих, порослевих та штучних;

- технолог!я створення лгсових культур вЬтьхи клейко! в за-лежност! в1д умов м!сцезростшня.

Для виконання поставлених завдань досл!дження проводились в Дубенському, Миргородеькому ДЛГ Полтавсько! облает!, Боярськхй ЛДС, Фаст!вському, Б1лоцерк!вському £ЛГ КиУвсько!, Овручськсму гЛжколгоспному Глтом/.рсько!, Стдроконстянтин1вському ДЯГ ХГСЛЬ-ницько! областей. Тимчасов! npoÖHi плоиЦ закладались в характернее м!сцях в чистих природах насшевих, порослевих, штучних та зм!шаних насадженнях в!льхи за загально принятими методиками /Захаров, 1967; Кабранов, 1973; Горд!енко, 1979; Анучин, 1982/.

Польов! досл!д«ення велись за методикою л!сотиполог!чних дос-л!джень, опис д!лянок ретельно проводився як в л!с!вницькому, ! в л!сокультурному план!, тип умов м!сцезростання визначався по складу трав"яних рослин !ндекатор!в грунт!в та рельефу м!сцевост! /Погребняк, 1955; Воробьев, 1967/.

Будова коренево! система вивчалась шляхом оголення ix, роз-пореюдження ф!з!олог1чно активних корен!в в грунт! доел¿джувалось за методом H.A.Качинського /1931/ по модиф!кацН П.С.Погребняка /1949/ 1 Д.Д.Лавриненко /1952/ в шурфах розм!ром 0,5x0,5 м по 10 см пластах грунту з посл!дуючою зарисовкою i фотографуванням.

Зразки грунту для х!м!чних анал!з!в i опис його в!вся по гене-тичним горизонтам для цього на кожн!й пробей площ! закладали один грунтовий розр!з 1 3-5 прикопок /Михайлов, 1975; Полевой определитель почв, 1985/.

Х!м!чн! анал!зи грунту виконували по загально принятих методиках в тому числ!: азот /по Корнф!льду/, фосфор i кал1й по Шч1г1ну t KipcaHOBy/, pH - потенц!ометрично, суми обм1них основ /по Капену-

Плысовхцу'. Тип грунт 1 в е;. начался за морфолог!чними ознаками гонетичних. гор-.-.онт!в 1 механхчнж складом /Качинський, 1958; Кв/рхчев, 1589/. ' .

Експериментальний материал з!брано на 79 пробних площ, зруб-лено 1 прсанаиизовано 216 моделышх дерев; зроблено 76 грунтових розр!з1В ! б1льше трьохсот грунтових прикопок; закладено 207 шур-

для ртвчёння ф!з1олог!чно актпвних корен!в.

Розд1л II. Б1олог1чн1 та еколог!чн1 властивост! в1льхи клейко1

На УкраШ вхльха клейка зустр1чаеться повсюди, включаши Крам, Карпати. КайсЛльих П площ! знаходяться у Лол!сс!. В Л1СО-степу в розр1з! вивчених площ по л1сгоспах займае 0,7-2,5)2 в!д ус!е'1 лгсолскрито? площ!. В Степу зустр!часться р!дко, в основному де руслов! зони великих р!чок.

В1льха в1дзначаеться великою викогою до вологи 1 хггпчнох ро-дючсст! грунту. Характерном для «Псостеиу з те , що вона успшно росте не,т!лькн на мокрих, сирих ! вологих, а ! невхть в св1яих д!бровах ! суд!бровах" э обовязковою наявн1стю проточно/ води.

НаУ.бЬчьа високих таксац!йних показник1В, за нашими даними, вона досягае в Лдсостепу в умовах сирих д1бров. Так на природа1й площ! 63 р1чн: культури мали середню висоту 25,9 м при середньому д1с "2тр! 34,7 ст ! запас! 455 мс при 512 стовбурах на гектар!.

Насадаення вьтъхк в Л}состепу найчаст!ше зустр1чаються в г!г-ротопах 4 1 3. Де, як правило, д!брови I судгбровк. Грунти алюв!-альн!, с1р!, те:.:но-с1р! суглинки, а також чорноземи з великим км! и том ^уг.^усу, добре дрекован1 ! аеровая1,

Як доказ того, що в!льха мохе рости ! на сухих грунтах М.К.Тур-ський /1904/ приводить досвгд розведення И на глибоких прикорсь-ких дюнах.

Дан! про в!дношення в1льхи до св!тла розб!жн!, тому в р!зних шкалах тшевитривалост! вона пом! щена ! серед евгтлолюбивих ! серед т!невитривалих. На наш погляд в!льха клейка с все таки св1тло-.юбивою породою, про що вказуе р!дка крона х добре очищения вхд < -чк!в.

На,1б!льше шкоди в1льховим насаждениям завдають гриби: трутовик несправжн!й в!льховий, трутовик променевий ! вержинний гриб. Иоява

водяних naroníB на дирев! в!льхи в лереватн!й б1лътост1 с оэнаксю того, що вона вражена гниллю, викликаною гш чи !нщгм грибом.

Плодоносим вгльха починае рано. Намл були значен i дереза, що росли поодиноко i плодоносили у в i ni 7 poiclB. У насадхеннях нас!невого ¡тоходаення плодоношения в1дм!чено у bíuí 17 pokíb /1Ш.54/, а в порослевых у 12 рок!в /ÍIÍI.42/.

Нас!ння дозр!вас в жовтн!-листопад!, грунтова схс:;;!сть г.ого в середньому складае ü0-40^, харахтерним е те що воно здатне про-ростати безпосередньо на поверхн! води í збер!гати жяттездатн!сть на протяз! 15 д!б.

В урсжаИнх роки на один гектар вжпвають в!д одного до деект-kíb м1л1йон!в штук нас!нин. Велика к!льк1сть lloro промстае, але и!д впливом метеорологiчиих 4актор!а /заморозки/, штенслвне роз-ростання трав"яно1 рослинност!, випас худоби t т.п. до к!нця цепкого вегетативного пер!оду збер1гасться в середньому близько 2500 самое!ву шльхи на гектар. Склад трав"яно! рослинностх сильно впливаз на збереження с амосiву. У випздку кола И вксота не перевпщус 35-50 см /м"ятлик дхбровниИ, анемона дхбровна, б1лоус стисмутий, тимофП'вка отепова, анемона ковтицева, жовтець повзу-чий, грав!лат рхчковий, медунка щироколист'нна i imi/збзреяення однор!чного самос !ву значно кравд i стйновкть 3700-4800 шт/га, н!я у випадку коли до складу входять осоки, кропнва, вероол!з звичпйний, яглиця звичпйна, п!даареншж справки! й та iiuuí, з^ер!-гасться значно менша к!лыисть сход!в /1160-2210 шт/га/. В ц!л<-му нриродне нас1неве вгдновлення с незадов!льним, так як в!дпад його уже через три роки становить близько 50/», а в п"ять - 70-80;'.-.

В той же час порослеве в1дновлення в!льхи клейко!' !де ycniia-но, але плроеткоутворшшя зменшусться з bíkom в1д перао!" до стар-шо] генерац! i. Kpiw того у порослевих дерев за рахунок вра-кення стовбурною гнилю зменщусться сортшсть д!лово! деревшш на 8-12,j для пермо!' генерал!i i збхлылусться з ростом генерац!í i bíkom /Вербила, 1974/. Отлсе там де е можлив!сть необх!дно зашншати порослей!, особливо старших генерац!it, насйдаення штучными.

0дн!сю !з спеииф!чних бхологоеколи^чних властивостей В1льхи клейко! с И здатн!оть засвоювати вхльний азот атмосфери, що эоь ■ дячуетьоя симбхозу вхльхя з м!крооргаи!змами. Зовн!шн!м лроявод! Лого с виростг■'бульбочки/, як! з bíkom перероатають у жолваки.

Таблиця I

Характеристика xímíhho'í р„дючост1 перегибГ1но-мулистих-торф"янистих грунт i в в культурах в!льхи клейко"!

пп ТУМ-BiK ¿Глабина ;гора-: зонту, : с-м : pH :Пдрол1- ■: зуеглий :азот, :мг/100г Р£05: KgO : мг/ICO г |по NÜHiriüy Гумус <-* р : ¿1олза-:kíb, : кг/га -: Cepejwi ¡Eiohí-:тет Запас, м3

г дне:сольове • • :Н.м :д.см■

44 % 0-30 7,1 6,4 69,5 11,2 15,1 6,4 220 23,9 35,3 Xa 402

59 Рл-60 7,3 6,5 21,3 4,3 8,2 1,7

40 0-30 6,7 S.3 98,7 19,4 25,6 7,3 175 25,9 34,7 Ia 456

63 30-60 7,7 7,4 41,5 7,6 16,9 1,9

V 0-30 ?.3 6,6 37,í 5,0 12,1 5,9 140 25,5 31,0 I 380

61 30-60 7,8 7,4 14,3 7,6 16,2 1,2

9 д5 0-30 3,7 6,3 40,6 4,2 9,8 3,8 85 16,5 12,9 Is 160

28 30-60 7,8 7,5 17,7 1,4 7,3 0,9

28 ч 0-30 5,2 3,8 59,1 6,7 14,8 4,6 70 18,2 16,6 1в 175

29 30-60 6,3 • 5,6 21,2 4,4 7,2 г.з

23 ' tf о-ьо 6,1 4,8 34,2 4,1 8,5 3,4 55 18,4 16,5 1В 156

23 30-60 6,9 5,3 14,3 2,8 5,3 I.I

За нашими далями перш! булъбочки з"являються уже через.1,5-2 м1-сяц! з початку проростаняя нас!ння.

Факторами, що суттево впливають на розвиток 1 азотофгксуючу здатн1ст^ бульбочок являшться золотеть, кислотн!сть, аерац!я, богатство грунту.

Нами було проведено внвчення розповевдхення жолвак!в на коре-нях в!льхи в 59-63 ргчнш культ; эах в вологих /Дд/, сирих /Д4/ 1 мокрих по болоту /Дд/ д1бровах.

Переважна к1лькГсть IX розташвала поблизу стовбура на вгд-стал1 до 1,3-1,8 м. Найб!льша загальна маса жолвак!в в перерахун-ку на один гектар зустр1чаеться в мокрих по болоту дубровах 1 стаяовить 220 кг/га. Нояснюеться це там, що в цих умовах жолваки утворюються не т!льки у грунт!, а ! на кореневих "лапах", де ство-рюються оптимальн! умови для жигтед!яльност! та росту бульбочок. Такий висновок сШвлздае з думкою I,1.Горд!енко /1969/ ! А.У.За-рубенко /1975/.

Х!м1чкий анал!з грунт1в на яких росте в:льха показав, що вони в!дзначаються п1двищеною родюч!стю. Як видно з таблиц! I, найб!ль-ша к!льк!сть азоту I гумусу знаходиться в верхньому 30 сантиметровому шар!, а в низчих значло зменшуеться, Таким чином в!льха за допомогою бульбочок ! жолвшив не т1льки забезпечуе себе азотом, вле ! збагачуе ним грунт.

Розд!л 3. Еудова коренево: системи в!льхи та П особлавост!

Коренева система е одним !э.основних орган!в рослини I в!д!-грас вшелючно вгяишву роль в Ух житт!. В л1 тературних даерелах !снуе дв! думки в!дносно будови кореневоК системи в!льхи. Ряд ав-Тор!в Е.В.Гроздов /1952/, Г.1.В .Давидов /1930/, Ф.Н.Харитонович /1968/ 1 ряд 11шшх ствердаують, що в!льха мае неглибоку поверхне-ву систему. 1нш1, як А.В.Кундз!нош /1948/, Г.К.Якушенко /1958/, А.I.Колесников /1960/, I Л.Горд!енко /1968/ вважають, що корен! П могутн! ! глибоко проникать в грунт.

Наш! досл!ди показали, що розвиток 1 будова коренево! системи в!льхи клейко!:' в значн!й м!р! заладить в!д м!сцезростання та по-холження.

Дня визначення розвитку ! характеру розповсюдження кор1ннл в горизонталы1!й ! вертикально площинах при однаков!й трофност! !

р!зних г!гротопах грунту в культурах 1 природн!х нас1невих на-садженнях вгльхи були закладен! пробн! площ! в Дубенському, Фас-т1вському I Староконстянтин!всысому ДДГ, в!дпов1дно в заплавах р!чок Су л а, 7нава, Хомора на д1ляннах. типу углов м1сцезростання /Д^ по болоту/ вода на поверхн! грунту, /ДЬ сир! дгброви/ вода на глибиш 30-40 см 1 /Д3 вологих дубровах/ грунтов! води заля-гають на глибин! в1д 1,0 до 4,0 метр!в. У вс1х цих умовах у в!ц! 22-2? рок!в коренева система не виходить за меж!, крони, а-якщо це траплясться то складае 7-10/ь, та вона дуже мочкувата 1 розгалуже-на. Таке явище ми пояснюемобагатством грунив, де невеликий об"ем його повн!стю иске забезпечити надземну частину дерева по-живними речовин&чи, В випадку рхзно: г!гротропност1 проглядаеть-ся певна законом1рн!сть розповсюдтення корен!в а залежност! в1д р1вня залягання грунтових вод. В наиому випадку найбхльш поверх-неву систему малть дерева, що розташован! по болоту, а найб!льш глибоку т!, що розташован! на д1лялках з глибиною грунтових вод 2-4 м. Така закожМрнгсть збер!гаеться на протяз! всъого життя. Наприклад у в1ц1 59-64 роки в умовах вологих д!бров вертик.альн! корен! заходять в грунт на глибину до 2,5 м, вi слрих 1,5-2 м, в мокрих по болоту 1,0-1,3 м. В горизонтальному напрямку вихЦ за проекц!ю крона становить 10-20^.

Дещо по !ншому фор'муеться коренева система у порослевих де- ; рев на в!дм!ну В1Д штучних та природах нас!невих. Коренева систв' ма порослевой в^льхи б1льш поверхнева /при одинакових !нших умовах/, а з! збхлыпенням генерацН корен! все б1льше наближгшться. до поверхн1 грунту. 3 п1двищенням числа генерац!! .товщина, сб!жи-ст1сть х розгалужешсть коренгв змениуеться. В порослевому дерев! першими лочинають в!дмирати коршчикн,.що примикають до стеркне-вих корен!в. Гкшм в!дмирщоть по черз! боков! корен! першого, дрУ' гого ! низких порядыв. В1да:рання проходить в!д перефер!У до стовбура, спочатку вхдаираюгь г/1 з 1 ологхчно активн! Кореях, а по-т1м старших аорядкгв.

Сказане вшце необх1дно враховувати при створенх I формуваш . насадаень вхльхи клейко!. в залежност! в!д походження ! умов мхсде-зростання.

Роэд1л 4. 1нтенсивн1сть росту та продуктивность насадаекь в!льхи клейко!

Шльха клейка е швмдкорсстучою породою. Найб!льша !нтенсив-н!сть в рост! в!льхм спостер1гаеться в молодому вШ, як поросле-вих рослин, так 1 нас1невого походження. Б!льш швидкий р:ст по-рослевих дерев при !ниих однаков-ос умовах спостер!гасться до 10-15 рок! в, що пояснюеться використанням ними запас них поживних речовин ! коренево! система материнсько! рослини. П!сля цього пер!оду проходить вир!внювання ! в подальшому в б{льшост! випадк!в в!дбува-еться дом!нування дерев нас!невого походаення над порослевими. Ця законом!рнГсть спостер!гаеться у вс!х досл!джених нами л!сництвах. Так у Фаст!вському л1сництв! /в мокрих д!бровах на алхшальних грунтах деревця в трьохр!чних культурах досягли висоти 1,7-1,8 м, прир1ст у висоту за остан!й р!к у саканц!в що досягали найбглыло"! висоти становив 80 см, порослев! на цей час досягли висоти 2,73,0 м. В сирих дЮроаах цього ж л!сництва в культурах з участи гсорослевих дерев у 7 рок!в ¿¡исота перших складала 4,4-4,8 м, у остаян!х 6,1-6,9 м, В 10 рок!в на д!лялц!, що представляла собою зм!шане насаждения в- же входили порослев! /I генерацГг/ ! природ-я! нас!нев! з рядами культур /8,0x1,0 м/ в вологих д!бровах Анто-ч!вського л!сництва дерева-в!льхи мали в1дпов!дно середню висоту [0,2; 7,7; 0,4 м.

За даними М.В.Давидова /1979/ в Тростянецькому л:сництв! х!д росту у висоту в культурах був б!льш 1нтенсивних пор!вняно з природами нас!невими наеадженнями, особливо у в!ц! 14-27 рок!в.

Середня вцсота в цьому в!ц1 в культурах .була вшца на 3-5 м 1 5он1тет становив Iе, Х!д росту но д!шлетру всякого в1ку дали вищ! юказники.

При вивчен! насадяень В!ль.хи а сирих д!бровах Оржидького л1с-пцтва Лубеиського ДДГ одержал! результата вказують, що культура «иоть б!льш вис оку енс;рг!Ю росту на лротяз! всього яиття пор!вня-ю з нриродн!ми нас!невими ! в вш! 45 рок!в р!зниця по висот! ¡тановила 2,8 к а по д1аметр! 4,7 см. Середн!й р!чний ирир1ст в сультурах становив 8,0 м3, а нас1невих 6,6 м3. Аналог!чна картина :постер1гастьсг 1 Ан?он!веькому Л1сн«цтв!, Староконстянтин!вського 1ЛГ I Во л од яре ь.-ому л1сництв1 Б1лоц. . -Л вського ДДГ.

У б!льшост! випадк!в дерева нас!невого походаення мають б1ль-шу висоту 1 д1амегр, лише на Ш1.66 Великобагачаського л1сництва Миргородеького ДДГ висота порослевих дерев I гекерац!I була 61 ль-ша у нас1невих на 3,6 м, а д!аметр менший на 4,5 см 1 така картина спостер!галася на протяз! всього життя.

Вивчення енергН росту порослевих дерев показало, що до 5-7 рок!в дерева I, П, Ш порослевих генерац!й ростуть майке однаково. Шелл цього в!ку 1нтенсивн1сть росту пом!тно даференц1юе,- як по висот! так * по д!аметру, причому з в1ком р!зниця зб!лыиуеться. Так, в 20 рок!в р!зниця по висот! дерев I 1 Ш генерацП становить 4,4 а в 45 - 7,2 метра. Така ж эаконом!рн1сть спостер}гаетьоя 1 по д!аметр!. Кр1м того деревина друго! та б1льших генерац!й шрш! за габхтусом '! в б1льш!й степей! пошкодзкуються гниллю. ;

Продуктивность насадхень в конкретних умовах «^е-деэростання в значив м!р! залечить в!д використання коренями грунтово'! родю-чост!, а кроною - сокячног енергП, що знаходиться в прямому зв"яз ку з густотою. Вже е дан!, що хенуе залежшеть в будь якому в!ц! в!д оптимально"! густота /Кшевн!ков, 1971/ або густоти /Кайрюкшт!с 1981/ 1 забезпечення максимального стовбурного приросту деревини. Як можна дуло чекаги, густота впливае яа очищения стовбур!в в!д : сучк!в ! товарну структуру. Очищения В1д нижн!х г1лок у в!льхи по-чинаеться з .15-20 рок!в. За нашими данюш при пор1внянн! 27-29 р1чних наездкень Антон:нського л!снидтва Староконстянтин!вського ДДГ в р!дких культурах крона займае 50£ В1Д загально'! висоти дерева, з оптимальною густотою - 43^, а в перегущених - 37$. Доля д1-лово? деревини складае в!дпов!дно 58, 67 ! 64.%.

К!льк!сть дерев на одному гектар! прямо впливае на загальну продуктивн!сть насадаення. Тому в деякШ степен! для конкретних л!сорослинних умов I в1ку можливо визначити оптимальну к1льк!сть стовбур1в при макешлальному запас! /Кожевн!ков, Тереховец, 1974/.

Наш! доел!дження;показали, що насадаення в1льхи в умовах сира: д!бров Л!состепу Укра$ни в 22-23 роки оптимальною кхлькгстю дерев мають бути 1680 штук на гектар при запасх 177 м3/га, для 27-29 ро к!в - 1350 дерев ! запас! 259 м3/га, у вШ 38-41 р!к - 1000 дере з запасом 337 м3/га, для 51-54 рок!в ця млькхсть складае 780 дер ! запасом 388 м3/га, ! у вШ 59-63 роки - 510 дерев, запас 456 м на гектар /иал. I/. Звичайно, що така оптимальна к1льк!сть дерев. в!доов!дас даним л!сорослииним умовам х мояе змгнюватись в гнших умовах м1сцезростання.

Розд!л 5. Технология створення л!сових культур в1льхи клейко!'

ГЦд технолог!ею створення лгсових культур розум!еться сукуп-н!сть послхдовних прийом1В 1 операц!й, що забезпечують вирощуван-ня л1сових- культур в!дпов!дно!' якостК

Природа! насадаення в!льхи клейкой в^дн'овлюються вегетативно ! нас!невим шляхом. Деревостани насхневого походаення траплялоться рхдко. Це пов"язано з тш, що схода Н часто гинуть эаглушаючись високою трав"яною рослинн!стю або вражашться заморозками. Врахо-вуючи, що порослев! насадження в!льхи друто! 1 старших генерац!й низьконродуктивн!, !'х зам!нюоть штучными. Посадковим матер!алом яри створенн! культур слушать дички як! викопують на узл!ссях та галявинах, що непродуктивно ! його як правило не вистачае. В той же час ДОСВ1Д вирощування с!янд!в в!лбхи практично В1дсутн!й.

Нами були проведен! досл!ди по шрощуванню посадкового мате-р!алу вхльхи, як в л1сових розсадниках, так ! безпосередньо- б!ля насадаень в1льхи язе! через З^Э роки п!длягають зрубу/

Ьагот 1 вля нас!ння проводилась в- жовтн! - груди! як з дерев що ростуть, так ! з повалених на л!сос!ках< шляхом обрлвання шишок ! в б!льцнй м!р! нар!заши веники з г!лок. Останн! роз в навались в прим.{ще1Ц, що опалюеться з температурою пов!тря 18-20 градус!в п!д-стилшочи п!д них пол!етиленову пл1вку. НйеИшя починае сомостШю вксииатись з шишок на 6-8 день ■! заклнчуеться через 17-20 дн!в. Шсля зак!нчення осииашя в1иики зтрушуються* ^ля кращого зоер!-^ання нас!ння п!дсушують до 5-9^ ! закунорыють в бутлЬ Такая мож-ливо проводити заготхвлю нас1ння весною наступного року п!д час танення сн!гу з поверхн! води. &пя цюго на р!чщ або струмку роб-лять гатку з плок ! соломи де ! зоирасться нас!ння, яке збираоть-ся сачками. В цьому випадку його ниобх1дцо негайно вис!вата.

Шдготовка нас!ння до вне!ву проводилась•замочувпннлм'його на протяз! одн!е'1 доои. В розеад;шку на.оороСлепему, вир1зняному грунт! иастилявся Ь-5. санткметроайй и:ар току но якому рядками через 10 см вис!валось наоЛния з розрахунку 0,5 г на иогоншш метр. Нас!ння засшаеться [Иском товщиною 0,6-0,7 сы4 1'ядки покрлваються 2-3 см шаром еоло.'.ш. Вих!д становить близько 70 однор!ч1ш. ! 15-20 двохр!чних с!янхцв на I погонний метр.

Вирощування с!янц!в безпосерьдньо о!ля д!лянок в!слючало частно--

ве знищення трав"яно! рослшшост! i рброб!тку грунту вручну сапкою можливе примшення бензомоторных фрез /на галявинах/. HacíH-ня вис!валось в осени, в зпмку та весною з розрахунку г -6 г на í м2, Ocíhhí та 3iu/.0bí посхви частково змиваються водою. Догляд полягае в знщенЛ. трав"яно"1 рослинност! шляхом прополювання.

До kíнця веге.тааП однор!чн: oimiii досягають висоти 12-25 см, в два роки 32-35 см.

Вивчення ic-нуючого досв1ду по створеншо культур В1льхи клейко! дозволяе стверджуватл, що одгйею Í3 основних операщй в техно-лог!чному ланцюгу s передпосадкова п!дготовка грунту.■ Переважна б1льш1сть деревних'пор!д найб1льшу енерг!ю росту проявляють при nocajmi ix на Д1лянках !з суц!льнов обробкою грунту. При сущль-н1й обробц! грунту хпдвицуеться пов!тряний o6míh, збхльшуеться bmíct вологи за рахунок скорочення П на фхзичне випаровування i краже поглинання атмосферних опад1в, зменеення механичного опору для KopeHíB.

Досл1даення показали, цо при створен1 культур в1льхи на кож-

.окреглдД д!лянц1 в залехност! вхд лхсокультурнох площ1 i умов мдоцезростаиня потр1(5най певши вид подготовки грунту.

Найб!льш дощльним в у'мовах св!ких .i вологих дхбров i суд1брсв Л1состепу с створеиня культур в1льхи з'попередньою обробкою грунту, сущ льнов на землях,-що випшлк з дщ схльськогосподарського користування, на луках,, над лукових терасах, на свгяих зрубах; На останхх за данили Д.Д.Лаврдненко ,/1966/ доцхльно пхсля корчування пеньк1в i очицення д!ля«ок зхд корен.!® .грунт орють на глибину 5060 см. В нас туп ному роц! видер&ують пхд чорнил або занятии паром. В осени проводять наступну .оранку да глибину 27-30 см. Для цих опе-рац!й використовуються плуги Ш1Н-50, 1ШН-50А i ШШ-3-35. Весною наступного року проводять культивац!ю i боронування використовуючи культиватор КЛБ-1,7 i борону БДН-I,ЗА.

В даних л1сорослинних уиовах на свежих зрубах де немоиливо провести очистку дхлянки в!д шив ! корен!в, а значить пхдготувати П для еуц!льного о0роб!тку,'. а такод значна глибина. залягання .грунто-вих вод,, подготовку грунту проводять'полосами або нар!з'аннягл борхзд глибиною 30-35 см. Полос и проводяться через 2-4 м В1д i'x ueiwpiB ■'плугами ГШ-70 з подалылою обробкою грунту культиватором KPA-IA i розпуиенням пласта фрезою ФЛУ-0,8. Нархзку бор!зд проводять двох-в!двальнш л!совим плугом типу ПКДН-70 з посл1дуючим розпущеншгл i

частковим ловерненням пласта в борозн! використовуючи для цього фрезу №-0,9.

На площах, що вийшш з п1д с!льськогосподарського користуван-ня 1 лугових д1лянок грунт обробляеться по систем! зяблево! орал-ки на глибину 27-30 см для чого використовують плуги загального призначення ПЛН-5-35, ШШ-4-35.'

Для сирих /Д^/ ! мокрих /по болоту Д^/ д!лянках п!дготовка грунту полягае в частков!й мел!орац!1 шляхом утворення м!крошд-вшцень або насипних гряд за допомогою спец!альних плуг!в 1ПШ-135, ПЛМ-1,3, На невеликих д!лянках, що п!длягають обл!сненню, особливо з! збитковою волог!стю попередн!й оброб!ток грунту проводиться вручну безпосередньо при посадд! с!янц!в ! дичк!в на ност!йне м1с-■це шляхш викопки шок в умовах св!жих ! сирих. д!бров ! суд!бров або створенням м!кроп1двищещ> в сирих ! мокрих умовах 1 в першому ! другое випадку розм!ри IX робляться тако! величини, щоб в!льно розм!щувалась коренева система посадкового матер!алу. Як показуе досв!д, попередняшдготовка шок ! створення п!двищень недод!ль-но, поск!льки вони замулдаться або розмиваються ! '¿х приходиться заново створювати.

Найб!льш добрим посадковим матер!адом при створен! культур в!льхи клейко! являються двохр!чн! с!янц! /або дачки/, як! при середн!х грунтових умовах в розсадниках досягають висоти 40-50 см. Посадка однол!тн!ми с!янцями проводиться по суШльно обробленому грунт! або п!дготовд1 його полосами. Нами установлено, що г!рше пршкиваються, а пот!м ! збер!гаються посадковий матер!ал у в!ц! ■3-4 рок!в, який досягае висоти одного метра ! б!льше. Деревця в!льхи /з розсадника або дички/ чотирьохр!чного в!ку мають велик1 розм!ри надземно! частини ! коренево! системи. При викопуванн! 1х значка частина корен!в обр!зуеться, що порушуе кореляд1ю м1ж надземной частиною ! кореневою системою, яка не в змоз! забезпечити поживними речовинами не зм!нену по величин! надземну частину. Таке дерево на пост!йному м!сц! в перший р1к живе за рахунок неявноет! поживних речовин в коренях ! стовбурц:, але на сл!дую-чий р1к так! рослини вс! в1дшрають. Кр!м того при викопд!, ! пересади! потр!бн! велик! трудоемк! затрати в пор!внянн! з меншими за в!ком.

Основним методом створення культур являсться посадка: ыеха-н!зована або ручна. Однак заслуговуе уваги ! слос!б створення

насадаень в!льхи клейко! посхвом.

Механх зована посадка проводиться по суцхльно обробленому грунт! мохе бути забезпечена л!сопосадковими машинами СБН-1А або СКЛ-1, при п!дготовц! грунту полосами СЛП-2. У вс1х !шиих випад-ках посадка 1 псс!в проводиться вручну.

В залежност! в!д умов мхсцезростання 1 в1доов1дно системи п!д-готовки грунту, густота культур маке бути в межах вгд 2,5 тис. шт/га при розм!щенн! 4,0x1,0 м, до 10 тис. шт/га при розмщен! 1,0x1,0 м.

На наш погляд при створенн! культур в умовах Л^. % розм!-щення посадкових М1сць виходячи з !снуючого досв!ду може бути 2,0x1,0 м або 2,5x0,7 м. Для Д4, Д5 воно становить 3,0x1,5 1 4,0x1,5 м. В в1дпов1дних умовах м!сцезростання доц!льно вводят чагарншш - смородина, калина, л1щина, черемха.

Догляд в культурах в умовах Дд проводять в мхжряддях шляхом знищення трав"яно1 рослинност! культиватором КРЛ-1а, КОБ-2,8. Для сирих I мокрих умов проводиться обкошування дерев в рядах в перший рхк 3 рази, в другий - 2, трегхй - I раз.

Характеристика лхсовлх культур в!лъхи клейко'! створених при р!зн!й п!дготовц! грунту представлена в таблиц! 2. Як видно з таблиц! кращу приживаем!сть ! енерг!ю росту проявляють культури створен! на д!лянках по сущлъно обробленому грунт! ! посадаених на )юст!йне м!сце 1-2 р!чних саже;щ!в.

Таблиця 2.

Характеристика лхсових культур В1льхи клейко! створених лри pi3Ki2 п!дготовц1 грунту

па

кв.

:?озмщення :посадкових IMÍCIÍb

ТТЛ

3ík,: Повно-ро- : та kíb :

Середас на I га

д,м

:Bík по-'. Снос i б

---—: садко- :п1дго-

% :Запас,:вого :товки :kíctb :збере-: з :мате- :грунту :дерез,:ження : :р!алу :

Л,см:К1ль- :

Cnoci6 посадки

I : 2

10

II

12

13

14

41 59 40 57 43 28

45 55 4IA 59

3,0x1,0

3,0x1,0

Вьтъха 3,0x0,7

Ялина

2,5x0,7

3,0x1,0

35 56

36 55

2,5x1,0 2,5x1,0

% ^2-3

5 63

Грид!зське лхсництво Староконстянтишвського ЛЛГ

88

0,7

II.7 0,9 7,3

о h

15 6

9

1,0

0,9

2,8 1,6

24,S 33,7

11,7 10,5

п,5 е.о

3,1 1,8

7.5 7,4

2333

510

I0C5 1932

3870 2904

3620

65 46

82

456

57 41

НО 78

2 2

1

2

2-4

Бзпракхзське лгснидтво Фастхвського «ДГ 25 0,8 17,6 17,5 1158 - .178 17 . 0,8 15Д 13,4 1692 - 157

2 2

полосами мехая13. суц!льна

2 р.ял. I р.В1л.

сущ льна механ1з.

без шд- на пес. готовки дернину

CBisa nocíв вирубка

полосами механ!з.

СО !

со

о

M

со

(О

со

о<3

а) я и « а,

sa

о

О)-«

ЧЭ К

■О* I

СМ

a

t> .м

сг>

Cl

ю

LO I

(TI

см

7

N

ю с-

8- %

о о и

M cdo

м>>

•t-l Pi

О á

ч

СМ

см

со оГ

'о

'.О

ч

о и о

W л о

m •»-»

и

»

а> Я О

о

«

H

см -f

л

СМ И

I I

С- (.О Л 'О

Я Я

CT» t>

о (U

8.

СО

ч-

о g

ю

•.г

о о_ и см

g 4

И

'8

.й-

сг> со

о см

СМ гН

<х» о О v-Г

Ю to CM ы

ю о

M

о м1

s

X

tu

I

cd

I -и

cd мо и а рсрчЧ О О—• <0 ЧНИ 4«

см

I

о

СМ

hi.

И я о

СО Ен

<13 о

кэ и

г

см

R

о

и

о

СО «

ю л

ю и о

з:

аз

о

>>

г-

о

СМ* я

1—1 н и

a a

СО О

СО >=!

1—1 а»

M

СП a

о см

л

со

см

см

CD

ю см

a

о

H й 8 3

ta

т

CM

о с£>

и H

СП

о

a

s <s

СО TjT

s «

a>

Cd

к л

X

а)

a

сЗ

8

о tt

t CM

m

M

CM

H

i- ï M n

IO

'O

a>

о

Pi

О M Л о M

к ri

S

E-" О В) о M о

(tí H

о о

со см

со

•Я1

in

см о

m СО

(О со t-i о

fi

оо г- sä (X) СО

и 1-1 о Ч M M

о СМ to

аз

СО и СП 1-1 « л о К •н м ¡> и

СО 01 33 (Я с-

о

о о и о о

с-см

см см

¿е

СП со ю Ч* ю ю

см ю

LO ю о

о a 1-Н й LO M ё.

со" и см

см M см

SI 1-Н СО см со

Е

с

с

I

ст>

ю

ю ю

бисншки i лропозици виробництву

1. За сво!ми б10Л0Г1чшши властивостями В1лъха чорна В1дзна-чаеться великою вимогою до вологи та х2М1чно! родючост! грунту. В силу цього в Л!состепу Украхни поселяться в сирих х мокрих, а в штучних насадаеннях зустрхчасться в вэлогих 1 навгть св!ких д!бровах та субд1<Зровах. Для усп1шного росту у вс1х випадках обо-в"язковим е наявн1сть проточно! води.

2. Серед природшх насадаень переважають порослев! в!лышяки в основному на сирих 1 мокрих дхбровах.

3. Водян! пагони на деревах в!льхи вказують на наявн!стъ стовбурнох гнил! не залежно в1д походаення.

4. Нас!неве в1дновлення в!льхи з д!лому ряд1 випадк1в затруднено 1 проходить незадов!льно» сходи И гинуть в!д недостач! св!тла, заморозк1в, заглушуються трав"яною рослинн1стю.

5. Для усгпшного наспгевого вхдновлення несв!хсих зрубах в умовах сирих ! мокрих д!бров на д!лянках необх!дно залишати нас1-нев1 дерева з розрахунку 5-7 шт/га.

6. Порослеве в!дновлення проходить усп!шно та сл!д врахову-вати, що насадаення старших гекерац!й низькопродуктивхи 1 сильно вражаються гншш.

7. В!льха клейка являеться прекрасним азотонакопичувачем 1 грунтопсшпшуючою породою, тому Н СЛ1Д вирощувати на б!дних грунтах, а також використовувати при створен!' високопродуктивних насадаень.

8. Розвиток .1 будова кореневоХ система вхльхи залежить вхд походаення ! углов м!сцезростання. На багатих грунтах з достатньою к!льк1стк вологи вона поверхнева /по болоту росте на "лапах"/,

на б!дних ! глибокш р!внем залягання грунтових вод вона заглиб-люеться в грунт. Враховуючи цю особлив!сть при посадц! на багатих грунтах деревця в!льхи сл!д закопувати нюсче коренево! шийки.

9. Для росту в!льхи крахцими е сир! 1 волог! по болоту умови м!сцезростання.

10. В сирих ! мокрих д1бровах в!льха росте по 1а Iе бон!тетах ! досягае наКб!льшо1 продуктивност!.

11. Найб!лыи 1нтенсивний р1ст проявлле порослева вхльха I генерал! У в перш! 10-15 рок!в. Культури ! дерева нас!невого поход-ження дещо в!дстають, але п!сля вказаного в!ку дом!нують /при

вс!х 1нщш: р!вних умовах/.

12. 1нтенсивн1сть росту порослевих дерев зменаусться з! збхльшенням генерац!х.

13. При створенн! штучних насадонь в!лъхи св1жих 1 вологих д1бровах необх!дно проводити суц!лыхий оброб!ток грунту або полосами з розмщеяням посадкових Шсцъ 2,0x1,0 ! 2,5x0,7 и.

14. В сирих I мокркх дубровах для посадки культур необх1дно створити м!кроп!двшцення при розм!щек! 3,0x1,5 1 4,0x1,0 м.

15. Кралшм посадяовмм матер!алом являеться 1-2 р!чн! с!янц1. При необх!дност1 використовують деревця не старше 4 рок:в.

16. Догляд за культура-ии необхщхо проводити периг три роки шляхом культивувачня рядами х обкошування трав"яно!' рослин-ност! в рядах.

По матер!алах дисертац!!' опубл!кован! сл!дуюч! роботи:

I. ДССВ1Д створення л!сових культур в!льхи клейко!' в Л!со-степоз1й зон! УкраУни. Тези допов!дей науково! конференц!! про-фесорсько-вккладацького складу та асп!рант!в Укра!нського державного аграрного ун!зерситету. Кл!'в, - 1993. - С. 166.

2..Вплпв густоти насаджень вхльхн клейко! на х'х запас // Лх совий журнал. - 1993. - й 6. - С. 17.

3, Продуктивн!сть насаджень в!льхи клейко! // Л!оовиЙ журнал. - 1994. - А I. - С. 20-21.

Шдд.до друку 15.09.94 Формат 60/84 1Д6 0б"ам 0,9 ум.друк.арк. Тира* 100. Зам.47

Iнотитут эемлэуотрою УААН. Ротапринт