Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Общественно-географические направления оптимизации производственного комплекса Сумской области с целью улучшения экологической ситуации.

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Общественно-географические направления оптимизации производственного комплекса Сумской области с целью улучшения экологической ситуации."

^ $1' НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ТЛ ° , Л ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ

І ч ^

Сюткін Сергій Іванович ҐЛ /

УДК 911.3 : 504.03 (477.52) (048)

Суспільно-географічні напрями оптимізації виробничого комплексу Сумської області з метою поліпшення екологічної ситуації

І 1.00.02 - економічна та соціальна географія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Київ 2000

Дисертацією € рукопис.

Робота виконана в Інституті географії НАН України, відділі суспільно-геогра фічних досліджень, м. Київ.

Науковий керівник - доктор географічних наук, професор Горленко Інг;

Олександрівна, завідувач кафедрою економіки під приємства Академії Державної податкової службі України, радник податкової служби 1 рангу Офіційні опоненти - доктор географічних наук, професор Іщук Сгсіїаі Іванович, професор кафедри економічної та соціально географії Київського національного університету ім Тараса Шевченка;

кандидат географічних наук, доцент Ковтун Василі Васильович, завідувач кафедрою географії України т, ^ краєзнавства Національного педагогічного університе

ту ім. М.П.Драгоманова Провідна установа - Одеський державний університет ім. 1.1.Мечникова Мі ністерства освіти і науки України, кафедра економічно та соціальної географії Захист відбудеться “ 2 ” березня 2001 р. о 1600 год. на засіданні спеціалізо ваної вченої ради Д 26.163.01 Інституту географії НАН України за адресою 01034, м. Київ - 34, вул. Володимирська, 44.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту географії НА1 України (м. Київ - 34, вул. Володимирська, 44).

Автореферат розісланий “25~” 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук

Кавецький І.Й.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Надзвичайно активна на порозі третього тисячоліття суспільно-природна взаємо-іія вимагає такої стратегії життєдіяльності суспільства, яка б забезпечувала його ма-еріальне благополуччя, ефективний соціально-економічний і технологічний розви-ок, сприятливі умови життя, біологічну стійкість природних ландшафтів, включаю-и і необхідну різноманітність природного середовища. Сучасний високий рівень ан-ропогенної зміненості природного середовища з можливістю повної втрати його цатності до саморегуляції і відтворення вимагає корінного перегляду стратегії при-одокористування. Оптимальне управління суспільним розвитком не може бути за-овільним в межах технократичної парадигми.

Актуальність теми визначається ускладненням економічного життя, впливом на иробництво все більшої кількості територіальних факторів, і відповідним збільшен-ям впливу виробництва на природне середовище, умови та якість життя населення, еретворенням екологічного фактору в глобальний чинник. Особливої ваги дослі-ження виробничо-природної взаємодії набувають на мезорегіональному рівні. Сум-ька область виділяється в Україні слабкою вивченістю суспільно-природної взаємо-ії при наявності в ній численних та різноманітних еколого-географічних проблем.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям исертаційного дослідження пов’язаний з нахтовою темою, що виконувалася в Ін-гитугі географії НАН України “Географічні основи соціально-економічною розвит-? території і формування її екологічної ситуації"’ (№ держреєстрації 019313010620).

Мета і завдання дослідження. Мета: поглиблення теоретико-методологічних :нов дослідження територіальної організації регіонального виробничого комплексу, (значення шляхів його вдосконалення в контексті вирішення еколого-географічних зоблем та поліпшення екологічної ситуації в Сумській області. Для досягнення оставленої мети вирішувались наступні завдання:

розробка суспільно-географічних засад оптимізації виробничого комплексу з метою толіпшення екологічної ситуації;

юзкриття механізму впливу галузевої і територіальної структур виробничого комп-іексу на утворення та гостроту еколого-географічних проблем; юслідження типів територіальної організації виробничого природокористування, цо склалися в Сумській області та умов їх формування;'

щосконалення типізації еколого-географічних проблем на прикладі виробничого сомплексу Сумської області;

юзробка науково-методичних основ еколого-виробничого районування території та іроведення їх апробації на прикладі Сумської області;

ібґрунтування суспільно-географічного підходу до формування екологічного кар-:асу та його територіальної структури в Сумській області;

ібґрунтування практичних рекомендацій по оптимізації виробничого комплексу

Сумської області для поліпшення екологічної ситуації та досягнення вимог сталого розвитку.

Об'єкт дослідження - виробничий комплекс Сумської області.

Предмет дослідження - суспільно-географічні напрями оптимізації галузевої і територіальної структури виробничого комплексу Сумської області з метою поліпшення екологічної ситуації.

Вихідні матеріали: для написання дисертації був використаний літературний та довідковий матеріал, дані Держкомстату України, Сумського обласного управління статистики, Державного управління екологічної безпекії у Сумській області, управління агропромислового комплексу Сумської обласної державної адміністрації, а також результати польових досліджень автора.

Методи дослідження. Будь-які географічні об’єкти, процеси, явища характеризуються тим чи іншим рівнем організації, що вимагає широкого використання системно-структурного підходу - найбільш універсального загальнонаукового методу дослідження. Серед інших загальнонаукових методів в роботі використані аналіз і синтез, абстракція та ідеаіізація, індукція і дедукція. Відповідно до останньої, поглиблення пізнання взаємодії природи і су спільства Гіде від формування загальних уявлень до вивчення всіх можливих форм виробничого природокористування у вигляді полів і структур (особливо територіальних). Надзвичайна багатоплановість суспільно-природної взаємодії вимагає використання як вертикальної систематизації (зокрема - типізації), так і горизонтальної (зокрема - районування).

Для вивчення змін історико-географічних систем, яким відповідали конкретизовані в часі еколого-географічні проблеми та екологічні ситуації, що відбивали особливості природокористування на території Сумщини, використано діахронічний метод. Дієвим засобом просторово-часового вивчення всієї різноманітності явищ суспільно-природної взаємодії виступає картографічний метод пізнання, який забезпечує єдність процесів розробки картосхем як просторово-часових образно-знакових моделей дійсності та їх використання для отримання нових знань.

В роботі широко використовувались “кількісні” методи обробки статистичних матеріалів (індекси локалізації і територіальної концентрації, потенціали різноманітних геополів, петрографічний метод та ін.). Враховуючи, що існуючі методики часто далекі від досконалості (до того ж не вся еколого-географічна інформація піддається формалізації), був використаний метод експертних оцінок.

Наукова новизна одержаних результатів:

- обґрунтовано суспільно-географічний підхід до оптимізації структури регіонального виробничого комплексу в контексті вирішення еколого-географічних проблем та поліпшення екологічної ситуації;

- розвинуті теоретичні положення про сутність виробничого природокористування як провідного процесу взаємодії природи і суспільства;

-узагальнені методичні підходи суспільно-географічних досліджень просторово-

часової взаємодії виробничо- і природно-територіальних систем;

-досліджено галузеву і територіальну структуру виробничого комплексу Сумської області та проведено типізацію його еколого-географічних проблем;

- виділено історичні типи виробничого природокористування на території Сумського Придніпров’я;

- проаналізовано вплив сучасного виробництва на природно-екологічну ситуацію;

- розроблено та апробовано на прикладі басейну р. Псел (в межах Сумської області) методичні основи дослідження басейнової форми сільськогосподарського природокористування і рівнів антропогенізаціїагроландшафтів;

- вперше проведено еколого-виробниче районування Сумської області, виокремлені та охарактеризовані проблемні еколого-виробничі райони та підрайони;

- обгрунтовано пропозиції щодо оптимізації структури виробничого комплексу та формування екологічного каркасу території Сумської області.

Практичне значення одержаних результатів:

- науково-методичні основи суспільно-географічного дослідження еколого-геогра-фічних проблем виробничого комплексу обласного рангу апробовані на практиці і можуть бути застосовані підчас географічних досліджень інших регіонів;

- матеріали дисертаційного дослідження передані у відділ економічного аналізу і прогнозування виконавчого апарату Сумської обласної ради для практичного використання (лист№01-39/188 від26.09.2000 р.);

- методика оцінки антропогенного навантаження на агроландщафти використовується Державним управлінням екологічної безпеки у Сумській області (довідка № 356 від 23.04.1993 р.);

- результати дослідження впроваджені в навчальний процес, шо знайшло відбиття у випуску навчальних посібників з грифом “Рекомендовано Міністерством освіти України” (протоколи № 38 від 16.01.98 р. та № 8/3-18 від 28.07.99 р.).

Особистий внесок здобувана. В роботі поглиблено теоретико-методичні основи дослідження просторово-часової взаємодії суспільства і природи, розкриті сутність та чинники формування еколого-географічних проблем із суспільно-географічних позицій, удосконалено типізацію еколого-географічних проблем.

Проаналізовано структуру виробничого комплексу Сумської області, виявлено основні елементи територіальної структури виробничого природокористування. Розроблено оригінальну методику еколого-виробничого районування та обгрунтовано основні принципи формування екологічного каркасу території. Вперше у вітчизняній економічній географії здійснено оцінку техногенних змін в агроландшафтах басейнової форми сільськогосподарського природокористування (на прикладі басейну р. Псел).

Визначено основні особливості і тенденції сучасного розвитку еколого-географічних проблем виробничого комплексу Сумської області, вплив територіальної організації виробництва на формування різних типів екологічних ситуа-

цій. На основі розробленої методики вперше проведено проблемне еколого-ви-робниче районування території Сумської області.

Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до оптимізації галузевої і територіальної структур регіонального виробничого комплексу (на прикладі Сумської області) в контексті наближення до вимог сталого розвитку. •

Апробація результатів дисертації. Окремі теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися на Міждержавній науково-практичній конференції “Проблеми землекористування в умовах реформування економіки” (Кацивелі, 1993), Міжнародній науково-практичній конференції “Екологія і освіта: проблеми теорії і практики” (Умань, 1994), 7 та 8 з’їздах Українського Географічного Товариства (Київ, 1995; Луцьк, 2000), Сумській обласній науковій істо-рико-краєзнавчій конференції (Суми, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції “Географія на межі віків: проблеми регіонального розвитку’’ (Курськ, 1999), Міжнародній науково-методологічній конференції “Ландшафт як основа науки. Проблеми постнекласичних методологій” (Вінниця, 2000).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 12 друкованік роботах (у т.ч. 8 особистих) загальним обсягом 3,2 д.а. З них - 7 статей (у т.ч. З особистих). З роботи опубліковано у рекомендованих фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Робота складається з вступу, переліку скорочень і символів, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, що містить 129 найменувань, і чотирьох додатків. Дисертація викладена на 187 сторінках комп’ютерного тексту, з них 148 - основного, включає 6 таблиць, 16 рисунків і картосхем.

ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі розглянуто основні наукові категорії суспільно-географічних досліджень виробничих комплексів, сформульовані принципи суспільно-географічного підходу до дослідження еколого-географічних проблем на ме-зореґіональному рівні. Розглянуто виробничі фактори утворення еколого-географічних проблем, вдосконалено типізацію еколого-географічних проблем виробничого природокористування. Розроблено концепцію проблемного еколого-виробничого районування в контексті оптимізації виробничого комплексу.

У другому розділі проведено періодизацію виробничо-природної взаємодії на території Сумського Придніпров’я із застосуванням цивілізаційного підходу, виділено історичні типи природокористування. На основі використання чотирьох типізаційних схем визначено сучасні еколого-географічні проблеми виробничого комплексу Сумської області. Проаналізовано екологічні аспекти формування галузевої структури промислового виробництва. Досліджено територі-

апьну концентрацію промисловості з використанням моделей тяжіння вартості основних виробничих фондів промисловості, вартості виробленої промислової продукції, чисельності промислово-виробничого персоналу. Проведено групування низових адміністративних районів за антропогенним навантаженням на агроландшафти.

У третьому розділі обгрунтовано шляхи оптимізації виробничого комплексу Сумської області. Розроблено основні напрями вдосконалення територіальної структури виробничого природокористування та формування екологічного каркасу території Сумської області, обґрунтовано басейново-ландшафтну концепцію оптимізації сільськогосподарського навантаження на агроландшафти. Проведено еколого-виробниче районування Сумської області, розроблено стратегію створення мережі заповідних територій.

В умовах складної екологічної ситуації в Україні, оптимізація виробничих комплексів її регіонів має забезпечити не тільки економічне зростання та покращання добробуту населення, але й вирішення еколого-географічних проблем.

Еколого-гсографічна проблема - цілісний комплекс питань, що виникає в зв’язку з об’єктивними і суб'єктивними протиріччями суспільно-природної взаємодії та проявляється як дисбаланс в організації природокористування і порушення стандартів якості оточуючого середовища, кількості та якості ресурсів. Це визначає важливість суспільно-географічного підходу до вивчення еколого-географічних проблем, який передбачає: уяву про оточуюче середовище, як триєдність нриродної, соціальної і економічної складових цього середовища у визначених територіальних формах; про-5лемно-ситуаційний напрямок дослідження; його інтегральність і системність.

Важливим засобом вертикальної систематизації є типізація еколого-географічних проблем, що може проводитися різними шляхами в залежності від поставленого завдання: 1) за ієрархічним положенням досліджуваної території', 2) у змістовному аспектному) внгіяді: 3) за видом природокорнстувачів\ 4) на ресурсній основі. Еко-юго-географічні проблеми різних типізаційних схем тісно пов’язані між собою і .творгоють досить жорстко організовану систему. Це пояснюється тим, що кожен гип природокористування має лише відносну автономність, адже спільним об’єктом ісіх типів природокористування виступають природні комплекси різних ієрархічних зангів, які мають багатоцільове використання.

Усвідомлення суспільством важливості екологічних факторів розвитку привело ю розуміння необхідності екологізації виробництва. Ті екологічні відносини, які не-цодавно складалися стихійно, поступово стають об’єктами управління, оскільки під іпливом техногенного тиску природні комплекси почали втрачати здатність до саморегуляції. їх еволюція йде майже виключно під впливом соціально-економічних і іемографічних факторів. Саме невміння суспільства вписатися в цей іманентно влас-ивий природним комплексам процес стало головною передумовою, що створила учасні еколого-географічні проблеми. Вони є результатом такого розвитку соціуму,

коли вимоги суспільства до природи прийшли в протиріччя з її можливостями. При цьому поведінка людей в їх взаємовідносинах з природою не здатна підтримувати збалансований розвиток.

Попередня модель економічного зростання майже вичерпала себе, в її надрах поступово визрівають передумови нової цивілізації. Тільки здатність адаптуватися до природи і забезпечити її ренатуралізацію та соціально-економічну і екологічну збалансованість може визначити успіх суспільства у майбутньому. Це дозволить в перспективі у постіндустріальному суспільстві одержати новий тпп природокористування, при якому у виробництві будуть використовуватися переважно відновні і вторинні ресурси. Тим більше, що виключно технічні системи управління природою в підсумку (на протязі тривалого часу) завжди менш ефективні, ніж регульовані природно-техногенні. Стратегію виходу з екологічної кризи демонструє сама Природа. Еволюційно розвинуті природні системи в своєму функціонуванні дотримуються “принципу ощадливості”, сутність якого зводиться до того, що будь-яка речовина, що потрапила в систему, використовується багаторазово і практично не випадає із замкненого циклу. Якщо б суспільство скористалося цим прикладом, то, власне кажучи, це і був би перехід від сучасного соціоприродного середовища до ноосферного.

До важливих проблем виробничого комплексу Сумської області відносяться: внутрішньообласний дисбаланс в рівнях економічного та соціального розвитку; невідповідність галузевої структури та обсягів виробництва екологічній місткості території; невідповідність зовнішньої функції області інтегральному потенціалу її території.

До основних факторів формування еколого-географічних проблем Сумської області слід віднести вкрай застарілі засоби виробництва. Показник спрацювання основних виробничих фондів можна використовувати як один з головних показників екологічності виробництва. В області ця проблема сягає критичної межі з тенденцією до подальшого погіршення.

Вплив на природне середовище виробництва з врахуванням його галузевих пропорцій структуризовано можна представити на основі третьої типізаційної схеми еколого-географічних проблем, як вплив промисловості, сільського господарства, транспорту, будівництва (інші ланки виробничого комплексу - торгівля, матеріально-технічне постачання та ін. мають набагато менше значення).

Сучасна структура промисловості Сумської області склалася під впливом як спільних для більшості регіонів України соціально-економічних факторів, так і місцевих. З останніх найбільш дієві: сприятливе економіко-географічне положення (на жаль, його потенційні можливості використані далеко не повністю), відносно невисокий рівень господарської освоєності, відсутність значних запасів мінеральних ресурсів, нижча за середню в Україні густота населення - 58,2 чол./км2 (сільського -20,6 чол./км~), несприятлива демографічна ситуація та ін. Перелічені фактори обумо-

Ітк

ЕІ

Рї

(1)

іе Ітк - індекс територіальної концентрації досліджуваного явища в області; р - абсолютний показник інтенсивності явища в області;

Р - абсолютний показник інтенсивності явища в Україні;

.ї - площа області;

5 - площа України.

X

/ ^ \

- С Буда

V, }

І

У у------гЯмпіль~%

Г"** . — 1 ■ ——;• \

А\ .

.г"* Шостка

Інтегральна оцінка антропогенного навантаження на агроландшафти

типи

агроландшафтіз

Рис.1 Територіальна диференціація антропогенного навантаження на агроландшафти Сумської' області (1999 рік)

Найкращі показники (добуток 1тк менше 7) мають 5 районів області (Глухів-.кий, Конотопський, Роменський, Середино-Будський, Шосткінський), в яких дзначається майже однаковий внесок усіх факторів у формування екологічної ітуації. Агроландшафти цих районів віднесені до першого типу. Але навіть в їх тренд агрогенної еволюції ґрунтів в цілому є Несприятливим, оскільки ха-іктеризується зниженням родючості.

Найбільша кількість районів Сумської області (11 з 18) відноситься до другої групи (сума в межах від 7 до 9), яка відрізняється значно більшим антропогенним навантаженням і зовсім іншою структурою порушень, серед яких чільне місце посідає еродованість ріллі. Охопленість практично всієї ріллі ерозійними процесами є результатом тривалого екстенсивного ведення землеробства, практичної відсутності парових земель та контурної обробки ріллі, поширеної практики випасу худоби на полях після збирання врожаю.

Результати дослідження показали, що найбільш важка ситуація склалася в районах третьої групи (добуток /,„кбільший за 9) - Охтирському та Кролевецько-му. Несприятливі інтегральні оцінки в них пов’язані із значними викидами забруднюючих речовин у повітряний та водний басейни.

Вивчення різнорідної еколого-географічної інформації і комплексна оцінка умов життя населення вимагають створення інтегральних картографічних моделей. Цей традиційний географічний метод дозволяє значно раціоналізувати процес прийняття управлінських рішень. Оскільки протиріччя між соціально-економічним розвитком і охороною природного середовища носить яскраво виражений територіальний характер, а критерії екологічної ефективності природокористування стають все більш пріоритетними навіть порівняно з критеріями економічної ефективності - виникає потреба створення інтегральної моделі територіальної структури природокористування (рис. 2) на базі синтезу багатьох картосхем, що відбивають еколого-географічні проблеми різних галузевих типів природокористування.

Не дивлячись на використання різних підходів до спадання тематичних картосхем, все ж можна переконатися, що вони мають спільні географічні риси. По-перше, легко простежуються своєрідні “ядра” території; по-друге, сітка досить стійких меж, які, вірогідно, відбивають фундаментальні розриви в загальній еколого-географічній структурі території області та окреслюють таким чином хоча б приблизно її екологічний каркас. Екологічний каркас розуміється як ієрархічно ранжована система техногенно ненавантажених та природоохоронних ділянок території, взаємозв’язок яких створює передумови для формування екологічної рівноваги.

В результаті процесу виробничого природокористування утворюються цілісні територіальні виробничо-природні системи. Джерелом цілісності є особливі потоки речовини, енергії, інформації, праці і капіталу, які об’єднують такі системи складними взаємозалежностями і взаємозв’язками. Територіальні виробничо-природні системи виступають елементами територіальної структури виробничого природокористування, яка відбиває територіальне зосередження різних способів суспільно-природного взаємозв’язку конкретних ділянок території з властивими їм сукупностями: 1) природних умов і ресурсів; 2) видів природокористування, що матеріалізовані в технологіях, способах ведення господарства, основних виробничих фондах, культурі природокористування; 3) прямих і зворотних виробничо-екологічних зв’язків.

п

ТИПИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ

господарем ядра території) иайвмсто майже еоі тигій прирадсжористуазмча

індусгрціпкно-урбаитап ареали з хаяянкліс бпьшості типів природокористумммя

ар«ап* інт^чсмімуо агропромислового та траисоортх>го природокористування

території> переважанням сільськогосподарського природо»сгн'стумми* або .'хсокористування

геригорї ] обмеженим природоиористумниям СбуфернГ гой* та біосфери коридорні

. .Біловоди

гО у о О 9 Є «0ву| \У ° О О О • О (О /1 • о° /і

С^^у\ґіІ7"НДріяшівк*а

далшшц

о о О о {0-1 в в о о\^Уьооочо

I» о О в 9 О 0»° •>*>»

'‘•а>°‘А Лебедині

* п п ' ,°ео0о, і

, ЛДолина

<оОфоо*оф0*»* І

чУ&р-

Ч

»О х

■ * • о *

1 «90 • о О О в

° Боромля

• Р С О 6 в «

' ° о о о а о ° * О о О о о * ° о о Щ о і

гроіди і

сумиТ" '

Грязне „"Краснопілля/

УХ/. ■ . ■ , ".Чупахівка V- Миіч

Рис.2 Територіальна структура природокористування Сумської області

У територіальну структуру природокористування окремі підприємства входять у іигляді вузлових елементів, а їх виробничо-екологічні зв’язки - у формі лінійних лементів. Виходячи із адаптивної стратегії природокористування, оптимальний роз-

виток його територіальної структури вимагає наявності резервних слабоантропогені-зованих територій та іх оптимального насичення морфологічними елементами екологічного каркасу буферного типу.

Провідним методом горизонтальної систематизації є районування. В межах оновленої регіональної парадигми район сприймається як “спотворений” проблемами геопростір. Тому в роботі віддається перевага проблемному підходу, при якому специфіка і цілісність проблемних еколого-виробничих районів визначається індивідуальним комплексом еколого-географічних проблем.

Еколого-виробниче районотворення здебільшого протікає під впливом територіально “сконцентрованих” видів природокористування: промислового, будівельного і транспортного. Роль головної рушійної сили районотворення виконують поєднання неруральних форм діяльності з їх специфічним набором еко-лого-географічних проблем. За ядро еколого-виробничого районотворення можна прийняти згустки населення і вже прикладеної праці, уречевленої в основних виробничих фондах. А морфологію проблемних еколого-виробничих районів визначають “площинні” види природокористування - сільськогосподарське та лісокористування. Така розбіжність вимагає поєднання методики побудови геополів із басейновим підходом при врахуванні зональних і ареальних аспектів виробничого природокористування. Вирішити концептуальну проблему неузгодженості операційно-територіальних одиниць нагромадження соціально-економічної (адміністративна мережа) та природно-ресурсної (в розрізі окремих компонентів природи) інформації можна застосуванням експертного підходу. Як результат експертного еколого-виробничого районування території Сумської області виділено 4 проблемних еколого-виробничих райони та 8 підрайонів (рис. 3). В якості прикладу розглянемо два полярних в соціально-економічному та екологічному відношеннях підрайони: Верхньосульсько-Хорольський (3.1) та Псільський (4.1).

Верхньосульсько-Хорольський підрайон розташований на південному заході області. Яскраво вираженого ядра немає, переважає фонове сільськогосподарське природокористування. В підрайоні різко проявилися негативні наслідки екстенсивного розорювання земель. В результаті практично суцільної оранки, у т.ч. за рахунок зведення байрачних лісів та лучних угідь, загострився дефіцит вологи, зменшився вміст гумусу в фунтах, що відбивається на продуктивності сільського господарства. Спроби інтенсифікації сільськогосподарського виробництва без опори на глибокий аналіз стану природно-територіальних комплексів привели до поступового загострення проблем сільськогосподарського природокористування. Завищена частка просапних культур зумовила інтенсивний розвиток яружно-балкової системи, дегуміфікацію та ін. Підрайон характеризується значним відставанням в розвитку виробничої, соціальної і екологічної інфраструктури. В першу чергу це стосується транспорту і засобів передачі інформації.

A’*"4

./ Л

Середина-Буда

І ПІВНІЧНИЙ РАЙОН 1.1 Деснянський підрайон 1.2. Клевенський підрайон

II. ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОН II 1. Сеймський підрайон II2. Вирський підрайон

ЗАХІДНИК РАЙОН

III.1. Роменський підрайон

III 2. Верхньосульсько-Хорольський підрайон

IV. СХІДНИЙ РАЙОН

IV. 1. Псільський підрайон IV.2. Ворсклинський підрайон

• межі еколого-виробничих районів

IV.2 \

\ V

I 0Тростянець t ^Велика V

Писадівка^Ч

Охтирка

\ Чг—^

—_ межі еколого-виробничих підрайонів

Рис.З Еколого-виробниче районування Сумської області

Псічьський підрайон займає південно-східну частину Сумської області. Його ядом є м. Суми. За вартістю основних виробничих фондів, виробленої продукції та исельністю промислово-виробничого персоналу Псільський підрайон є лідером в бласті. Основою спеціалізації виступають машинобудування і хімічна промисло-ість. Розгалужену структуру мають легка і харчова промисловість, а також сільське эсподарство. Підрайон має найвищу в області трудоресурсну, матеріально-технічну а інфраструктуру забезпеченість. Чітко простежується центрально-периферійна иференціація градієнту цих показників. Обласний центр та його оточення форму-)ть особливий тип інтенсивного фонового природокористування урбанізованої те-иторії. Фактор місцеположення, висока густота природокористувачів, конкуренція і дефіцитні природні ресурси, а також потреби міського населення в природних ре-реаційних угіддях обумовили не тільки антропогенне навантаження на природні эмплекси, але і розвиток природоохоронної діяльності.

Для підрайону характерна підвищена продуктивність сільського господарства та

лісових угідь (різниця у врожайності в приміській зоні Сум та на периферії області сягає двох-трьох разів) та підвищена, зазвичай, стійкість природних комплексів до антропогенного навантаження, що пов’язано з більшою строкатістю їх структури та вищою культурою природокористування.

Екологічна ситуація в підрайоні визначається наявністю практично всіх типів еколого-географічних проблем як в структурному, так і компонентному відношенні. Дуже гострими є проблеми водокористування в умовах зміни режиму Псла та його притоків під впливом гідротехнічного будівництва і зрошування. На перший план внаслідок цього виходять проблеми забруднення та виснаження водних ресурсів. Обсяги скидання забруднених стоків наблизилися до потенціалу розведення і це підриває основи рибного і рекреаційного господарства.

Таким чином, основні напрямки оптимізації виробничого комплексу Сумської області з метою поліпшення її екологічної ситуації пов’язані із вдосконаленням суспільно-природної взаємодії та вирішенням територіально диференційованих за масштабами прояву та рівнями загострення еколого-географічних проблем. Велику роль в поліпшенні екологічної ситуації та стану природного середовища відіграє екологі-зація виробництва, зниження техногенного пресингу на природні комплекси та підвищення їх біологічної стійкості, формування екологічного каркасу території.

ВИСНОВКИ

1. Розробка суспільно-географічних засад оптимізації виробничого комплексу з метою поліпшення екологічної ситуації полягає у визначенні впливу галузевої і територіальної структури комплексу на стан природного середовища, виділенні еколого-виробничих районів з індивідуальним комплексом властивих їм еколого-географічних проблем, визначенні шляхів екологізації виробництва та формування екологічного каркасу території.

2. Суспільно-географічне дослідження виробничого комплексу вимагає його системно-структурного аналізу із переважним вивченням не власне процесу перетворення природного субстрату в кінцевий продукт, а тих територіальних об’єктів, в межах яких відбувається дане перетворення.

3. Одним з результатів процесу розвитку виробничого комплексу є утворення цілісних територіальних виробничо-природних систем. Джерелом цієї цілісності виступають особливі потоки речовини, енергії, інформації, праці і капіталу. Суспільно-географічний'аспект дослідження виробничого комплексу та процесу його взаємодії з природою вимагає спільного використання просторових і часових підходів. Вдале поєднання для досягнення цієї мети утворюють центро-графічний і діахронічний методи.

4. Оптимізація виробничого комплексу регіону має забезпечувати не тільки економічне зростання та покращання добробуту населення, але й вирішення еколого-

географічних проблем. Важливим напрямом поліпшення екологічної ситуації є формування екологічного каркасу, елементами якого виступають заповідники та інші природоохоронні території. Вони відіграють роль еталонів для порівняння, рефугіїв для врятування окремих видів та виконують важливу місію - підтримання екологічної рівноваги і збереження природно-ресурсного потенціалу для соціально-економічного розвитку суспільства. Ділянки дикої природи, мальовничі ландшафти, чисті повітря і воду можна розглядати як “екологічні товари”.

5. Проблемне еколого-виробниче районування спрямоване на виділення територій, які характеризуються специфічною сукупністю еколого-географічних проблем виробничого природокористування, що суттєво відрізняється від відповідних сукупностей на суміжних територіях.

6. Структура виробничого комплексу Сумської області склалася під впливом як спільних для більшості регіонів України соціально-економічних факторів, так і місцевих. їх сукупний вплив обумовив відсутність значних галузевих та інтегральних форм територіального зосередження виробництва. Область виділяється переважанням вторинного і певною мірою третинного секторів економіки.

7. Територіальна структура виробничого комплексу Сумської області побудована за принципом “центр-периферія” на основі поєднання лінійно-вузлових та зональних елементів. Територіальні диспропорції рівня соціально-економічного розвитку вимагають орієнтації на пріоритетний розвиток малих і середніх міст, створення в них “полюсів зростання” із відповідним системним ефектом.

8. Поліпшення екологічної ситуації в Сумській області можливе за рахунок вдосконалення структури виробничого комплексу, технологій природокористування, зниження антропогенного навантаження на агроландшафти та збільшення кількості буферних елементів екологічного каркасу в центральній частині області.

9. Розвиток ту ризму, рекреації і заповідної справи слід розглядати як пріоритетний в рамках загальної стратегії соціально-економічного розвитку регіону. Прискорений розвиток рекреаційного комплексу має низку переваг перед іншими галузями виробництва через мінімальні екологічні наслідки при швидкій окупності капіталовкладень на формування відповідної індустрії послуг, постійне відтворення ресурсів, забезпечення розвитку регіональної інфраструктури.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Леонтьєва Г.Г., Сюткін С.І., Мартитнко В.О. Економіко-географічні дослідження на Сумщині // Вісник Київського ун-ту. Сер. геогр. - 1998. - Вип. 43. - С. 48-49.

2. Сюткін С.І. Картографування як метод дослідження еколого-географічних

проблем // Картографія та виша школа. - К.: Укрморкартографія, 1999. - Вип.

3. - С. 40-44.

3. Корнус А. О., Сюткін С.І., Чайка В.В. До кадастру туристичних ресурсів Сумської області //Туристично-краєзнавчі дослідження. - К.: ЧП Кармаліта, 1999.-Вип.2,-С. 250-263.

4. Сюткін С.І. Основні принципи і підходи суспільно-географічного дослідження еколого-географічних проблем // Географія і сучасність. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000. - Вип. 3. - С. 60-68.

5. Сюткин С.И., Леонтьева Г.Г. Проблемы взаимодействия общества и природы в общественно-географических исследованиях // Проблеми коеволюції : 36. наук, праць. - Суми: РВВ СДПУ, 2000. - С. 74-79.

6. Сюткін С.І., Єфшепко В.В. Ландшафт і етнос: етноекологічні проблеми // Ландшафти і сучасність: 36. наук, праць. - К.; Вінниця: Гіпаніс, 2000. - С. 170-173.

7. Сюткін С.І. Еколого-економічна типологія країн світу // Україна та глобальні процеси: географічний вимір : 36. наук, праць. - К.; Луцьк: РВВ “Вежа” ВДУ ім. Л.Українки, 2000. - Т.1. - С. 167-169.

8. Сюткін С.І. Басейновий принцип оптимізації антропогенного навантаження на агроландшафти // Матер. Межгосударств. научн.-практ. конф. ‘Проблемы землепользования в условиях реформирования экономики”. - К.: СОПС Украины, 1993. -Вып 1.-С. 160-163.

9. Сюткін С.І. Екологічні проблеми в географічних дослідженнях // Тези доп. Між-

народн. наук.-практ. конф. “Екологія і освіта: проблеми теорії і практики”. -Умань, 1994,-Т. З,-С. 51-53. .

10. Сюткін С.І. Концепція еколого-географічного районування // Тези доп. 7 з’їзду Українського Географічного Товариства.-К., 1995.-С. 146-148.

1 \ .Сюткин С.И. Опыт эколого-производственного районирования Сумской области // Матер. Междунар. научн.-практ. конф. “География на рубеже веков: проблемы регионального развития”. - Курск: КГПУ, 1999. - Т. 2 - С. 289-290. 12.Сюткін С.І. Історичні типи природокористування на території Сумського Придніпров’я // 36. статей Третьої Сумської обласної наук, історико-краєзнавчої конф.

- Суми: РВВ СДПУ, 1999.-С. 154-155.

АНОТАЦІЇ

Сюткін С.І. Суспільно-географічні напрями оптимізації виробничого комплексу Сумської області з метою поліпшення екологічної ситуації. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Спеціалізована вчена рада Д 26.163.01, Інститут географії НАН України.

В дисертаційній роботі поглиблено теоретико-методичні основи дослідження просторово-часової взаємодії суспільства і природи, розкриті сутність та чинники формування еколого-географічних проблем виробничого природокористування із суспільно-географічних позицій, удосконалено типізацію еколого-географічних проблем. Визначено основні особливості і тенденції сучасного розвитку еколого-географічних проблем виробничого комплексу Сумської області в контексті стратегії сталого розвитку, вплив територіальної організації виробництва на формування різних типів екологічних ситуацій. Виявлено основні елементи територіальної структури виробничого природокористування на рівні регіону обласного рангу. Розроблено оригінальну методику проблемного еколого-виробничого районування та обгрунтовано головні принципи формування екологічного каркасу території.

Ключові слова: виробничий комплекс, виробниче природокористування, екологічна ситуація, еколого-географічна проблема, екологічний каркас території, проблемний еколого-виробничий район, Сумська область.

Syutkin S.I. Social-geographical directions for optimisation of the production complex of the Sumy area with aimed at improving of ecological situation. -Manuscript.

Dissertation for candidate degree in Geography. Speciality 11.00.02 - economic and social geography. - The Specialised Council D 26.163.01, Institute of geography of the National Academy of sciences of Ukraine.

The dissertation is a profound research of a spatial-temporary interaction of a society and nature. It defines the essence and factors of formation of ecological-geographical problems of production nature usage in terms of social and geographical positions. It presents the improved typology of ecological geographical problems. It highlights the major peculiarities and tendencies of contemporary development of Sumy area production complex in the context of sustainable development strategy and it also defines the influence of territorial organisation of production on the formation of different types ecological situations. The basis elements of territorial structure of production nature usage at a regional level area are revealed. The original methodology of problematic ecological-production regionalization is developed and the basic principles of formation of territory ecological skeleton are grounded.

Keywords: production complex, production nature usage, ecological situation, ecological-geographical problem, ecological skeleton of territory, problematic ecological-production district, Sumy area.

Сюткин С.И. Общественно-географические направления оптимизации производственного комплекса Сумской области с целью улучшения экологической ситуации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Специализированный ученый совет Д 26.163.01, Институт географии НАН Украины.

В диссертационной работе углублены теоретико-методические основы исследования пространственно-временного взаимодействия общества и природы, раскрыты суть и факторы формирования эколого-географических проблем с общественно-географических позиций. Усовершенствована типизация экологогеографических проблем производственного природопользования.

Эколого-географическая проблема - целостный комплекс вопросов, возникающих в связи с объективными и субъективными противоречиями общественно-природного взаимодействия и проявляющихся как дисбаланс в организации природопользования и нарушение стандартов качества окружающей среды, количества и качества ресурсов. Общественно-географический подход к изучению эколого-географических проблем предусматривает: представление об окружающей среде, как триединстве природной, социальной и экономической сред в определенных территориальных формах; интегральность и системность изучения; проблемно-ситуационное направление исследования.

Выделены исторические типы природопользования на территории Сумского Приднепровья и соответствующие им типы природно-антропогенных ландшафтов. Установлены главные особенности и тенденции современного развития эколого-географических проблем производственного комплекса Сумской области в контексте стратегии устойчивого развития. Рассмотрены возможности перехода от современной социоприродной среды к ноосферной в условиях прогнозируемого постиндустриального периода.

Центральным пунктом общественно-географического исследования эколого-географических проблем производственного природопользования является не собственно процесс преобразования природного субстрата в конечный продукт, а изучение тех территориальных объектов, в пределах которых происходит данное превращение. В работе выявлены основные элементы территориальной структуры производственного природопользования на уровне региона областного ранга и их влияние на формирование разных типов экологических ситуаций. Создана картографическая модель территориальной структуры природопользования Сумской области. Инерционность этой структуры - реальность, с которой необходимо считаться.

Сельскохозяйственное использование земель - одна из главных форм материализации антропогенного влияния на природные комплексы. В отличие от промышленного, сельскохозяйственное освоение территории носит не локальный, а площадной характер. Это обстоятельство усиливает актуальность географических исследований, однако, на иных методических принципах. В диссертации разработаны методические основы бассейнового подхода к общест-

венно-географическому исследованию сельскохозяйственного природопользования и уровней антропогенной нагрузки на агроландшафты.

Разработана оригинальная методика проблемного эколого-производствен-ного районирования и проведена ее апробация на примере территории Сумской области. Проблемный эколого-производственный район рассматривается как участок территории, характеризующийся специфической совокупностью эколо-го-географических проблем производственного природопользования, существенно отличающейся от соответствующих совокупностей на смежных территориях. Учитывая, что не вся эколого-географическая информация поддается формализации, был использован метод экспертных оценок. На основе структуры исходной информации выделено 4 эколого-производственных района и 8 подрайонов, представлена их содержательная характеристика. Обоснованы принципы формирования экологического каркаса территории.

Ключевые слова: производственный комплекс, производственное природопользование, экологическая ситуация, эколого-географическая проблема, экологический каркас территории, проблемный эколого-производственный район. Сумская область.

Підписано до друку 22.01.2001 р. Формат 60x84/16. Друк офсетний. Ум. друк, арк. 1,16. Тираж 100 пр. Зам. 47.

' Віддруковано з готових діапозитивів у видавництві "Слобожанщина",

40030, Суми, Кузнечна, 2. '