Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Обоснование сельскохозяйственных биотехнологических систем производства удобрений и их агрохимическая оценка

ВАК РФ 06.01.04, Агрохимия

Автореферат диссертации по теме "Обоснование сельскохозяйственных биотехнологических систем производства удобрений и их агрохимическая оценка"

рГо

Олійниченко Віктор Григорович

УДК 631.8 7:633 +8:635:631.91

Обгрунтування сільськогосподарських

БЮ ТЕХНОЛОГІЧНШгСИСТЕМ ВИРОБНИЦТВА ДОБРИВ ТА ЇХ АГРОХІМІЧНА ОЦІНКА

06.01.04-агрохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ-2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім. О.І.Душечкіна Національного аграрного університету.

Науковий керівник:

академік УААН, доктор сільськогосподарських наук, професор Городній Микола Михайлович, завідувач кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім. О.І. Душсчкіпа.

Офігійні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Кавецький Володимир Миколайович, завідувач лабораторії екотоксикології агроландшафтців, Інститут агроекології і біотехнології УААН.

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Купчик Віктор Іванович, Білоцерківський державшій аграрний уніпсрснтст, кафедра агрохімії та грунти інаистіїа.

Провідна установа:

Інститут землеробства УААН, лабораторія агрохімії та фізіології рослин, с.м.т. Чабани, Київська область.

Захі:ст відбудеться 2000 року o tí годині на засіданні спеціаліазо-

ванеї вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці НАУ за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розіслано /<f í^t/ZV¿¿£~2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої раді;, кандидат сільськогосподарських наук, доцент

І

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. В умовах тривалої економічної кризи виробництво та раціональне використання добрив є надзвичайно актуальним для агропромислового комплексу, а для аграрної науки поштовхом для пошуку енерго- і природозберігаючих технологій виробництва і використання добрив. Ми маємо можливість зменшити напругу в забезпеченні мінеральними добривами за рахунок переробки та використання відходів сільськогосподарського виробництва.

Саме тому, для підвищення енергетичної ефективності виробництва продукції сільського господарства потрібна розробка енергозберігаючих і екологобезпечннх технологій з максимальним використанням вторинних і відновлюваних джерел енергії (біогаз), які можна отримати з відходів тваринництва, птахівництва, рослинництва та переробної промисловості. Тільки у сільському господарстві країни за рік накопичується понал 60 млн. т сухої речовини відходів, з яких можна отримати 12 млрд. м3 біогазу, що еквівалентно 10 млн. ту.п. та 10 мли. т органічних добрив, або окремо 45 млн. т сухої речовини нових видів добрив (купограну, біогумусу, вермикомпосту, ріверму та біокомпостів).

Удосконалення блоку хімізації сучасного землеробства в ринкових умовах є першоосновою для оптимізашї мінерального живлення рослий і гармонійного функціонування агроландшафтів.

Особливо важливим є розв’язання таких питань для дерново-підзолистих супіщаних грунтів Полісся, які активно реагують на застосування добрив, а навколишнє середовище цієї зони чутливе до хімічного і біологічного забруднення. Теоретичне обгрунтування цих проблем висвітлено багатьма вченими (П.А. Власюк, І.Л. Колоша,

О.В. Петербургзькнй, П.М. Смирнов, О.М. Вишинський, П.О. Дмитренко, Г.М. Мазур, М.М. Городній, Е.Г. Дегодюк, О.О. Бацула, К.А. Блек, Дж. Кук, В.Г. Мінеєв, Л.М. Томсон та ін.).

Поставлені нами питання та їх вивчення є подальшим розвитком їх ідей та пошуком нових рішень у виробництві екологічно безпечних добрив, їх агрохімічній оцінці та охорони навколишнього середовища від забруднення. •

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи входили до тематичного плану досліджень кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім. О.І. Душечкіна Національного аграрного університету на 1996-1998 роки по проекту ДНТП ‘‘Охорона і відтворення родючості грунту” (номер державної реєстрації иА 01002368) та до програми ДНТП “Продовольство-95”, підпрограми “Родючість грунтів” та теми “Агроекологічне

. 2 обгрунтування комплексної переробки органічних відходів та отримання біологічне

цінної рослинницької продукції (номер державної реєстрації 019411015821).

Результати досліджень є окремим розділом програм» наукових досліджень, як;

затверджувалась на засіданні кафедри та Вченій раді факультету агрохімії та грунто

знавства Національного аграрного університету.

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було обгрунтуванні

сільськогосподарських біотехнологічних систем виробництва добрив та їх агрохімічна

оцінка. Для її виконання та вивчення були поставлені такі завдання:

• розробити загальні методологічні принципи оцінки енергозберігаючих і екологобез-печних технологій переробки органічних відходів на прикладі пташиного посліду та рідкого гною;

• агрохімічна оцінка продуктів переробки органічних відходів при вирощуванні основних сільськогосподарських культур у Лівобережному Поліссі України;

• обгрунтування енерго- і ресурсозберігаючої технології вирощування картоплі з використанням нових видів добрив;

• розробка шляхів управління якістю рослинницької продукції;

• визначення економічної і біоенергетичної ефективності використання добрив.

Наукова новизна і теоретичне значення роботи. Вперше в умовах Полісся України на підставі багаторічних досліджень (1986-1999 рр.) встановлені закономірності впливу нових органічних добрив на ефективну родючість грунту та проведена агроекологічна оцінка продуктів переробки органічних відходів.

Сформульовані загальні методологічні принципи оцінки сільськогосподарської еколого-біотехнічної системи (СЕБС) на базі комплексного системного підходу з врахуванням процесів взаємодії біологічних та технічних факторів. Отримані нові добрива та проведена вперше їх агрохімічна оцінка з врахуванням грунтово-кліматичних умов та біологічних особливостей сільськогосподарських культур (картопля, кукурудза на силос та озима пшениця).

Теоретичне значення роботи полягає в розробці та обгрунтуванні шляхів переробки органічних відходів та відтворення родючості грунту з максимальним використанням місцевих ресурсів, що забезпечують екологічно збалансоване функціонування агроландшафтів.

Предмет і об’єкт дослідження. Базою наукових досліджень є господарство ім. Т.Г. Шевченка, де було збудовано в 1989 р. гноєсховище нового типу на 40 тис.т з утилізаторами гною типу УТН-10, за що автор, працюючи агрономом, отримав 2 авторські свідоцтва, ВАТ “Березнянське” та ДКЦ “Інтерагроснстема” Менського райо-

ну Чернігівської області.

Практичне значення одержаних експериментальних результатів. Розроблено та обгрунтовано параметри і режими роботи окремих елементів технологічних процесів і СЕБС в цілому.

На підставі проведених досліджень розроблена енергозберігаюча та еколого-безпечна технологія переробки пташиного посліду та рідкого гною, яка передбачає отримання біогазу, як джерела енергетики для нових видів біодобрив та проведена їх агрохімічна оцінка при вирощуванні картоплі, кукурудзи на силос та озимої пшеннці.

Визначено нормативну базу для блоків хімізації в інтенсивному і альтернативному землеробстві з врахуванням агрономічного, економічного та екологічного факторів.

Результати досліджень використані у трьох рекомендаціях, які затверджені Чернігівським обласним та Менським районним агропромисловим управлінням. Впровадження рекомендацій забезпечило підвищення врожаю на 15-32% та покращення його якості та сприяло зменшенню забруднення довкілля.

Дисертант є співавтором наукової розробки комплексної переробки органічних відходів, за яку в 1996 р. було присвоєно Державну премію в галузі науки і техніки України, яка передана Міністерству аграрної політики, де отримала позитивну оцінку і рекомендована для практичного використання при проектуванні і експлуатації птахофабрик та тваринницьких комплексів, а також для створення біодинамічних господарств в Україні. Окремі результати роботи впроваджені на ВАТ '‘Березнянське” Мен-ського району Чернігівської області та в ДКЦ “Інтерагросистема”, що підтверджується актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Частка участі дисертанта в одержанні експериментальних даних в 1986-1999 рр. складає 82% і виражається в постановці завдань, розробці методів їх вирішення та безпосередній участі у їх виконанні та узагальненні літературних джерел.

Основні наукові положення і висновки, які наведені у дисертаційній роботі, зроблені автором особисто.

Положення, іцо виносяться до захисту:

• концепція і загальні методологічні принципи комплексної оцінки еколого-біотехнічної системи переробки відходів сільськогосподарського виробництва:

• комплексна енергозберігаюча та екологобезпечна технологія обробки і утилізації відходів пташиного посліду та рідкого гною для отримання нових добрив;

• агрохімічна оцінка та агроекологічне обгрунтування використання нових біодобрив

гіри впрошуванні картоплі, кукурудзи на силос та озимої пшениці в Лівобережному Поліссі України;

• ступінь впливу факторів інтенсифікації на економічну ефективність виробництва нових органічних добрив та картоплі в Лівобережному Поліссі України.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень, які включені до дисертації апробовані в ДКЦ “Інтерагросистема” при вирощуванні картоплі, у ВАТ “Березнянське” Менського району Чернігівської області при обгрунтуванні сільськогосподарських біотехнолопчних систем виробництва добрив, та їх агрохімічній оцінці.

Основні положення дисертаційної роботи у вигляді звітів розглядались на Вченій раді Національного аграрного університету при підтримці дисертанта на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки за 1996 p., а також на Вченій раді факультету агрохімії та грунтознавства НАУ (м. Київ, 1995-1999 pp.); на кафедрі агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім. О.І. Душечкіна (НАУ, м. Київ 1995-1999 pp.); на Міжнародному конгресі “Біоконверсія органічних відходів народного господарства і охорона навколишнього середовища” (м. Київ, 1992 p.); Республіканський конференції “Екологія Полісся: проблеми, сучасність, майбутнє” (м. Луцьк, 1993 p.); на науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу факультету агрохімії та грунтознавства (м. Київ, 2000 p.), а також на обласних та районних нарадах керівників і спеціалістів Менського району та Чернігівської області. Дисертант є автором Державної премії в галузі науки і техніки за 1996 р. за роботу “Наукове обгрунтування української комплексної системи переробки органічних відходів “Біоекотех”.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 5 наукових роботах, 2-рацпропозиціях та трьох рекомендаціях виробництву, з них 5 робіт надруковано у виданнях, що затверджені ВАК, як фахові.

Об’єм і структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, 7 розділів. висновків, рекомендації виробництву, списку використаних джерел літератури, що включає 321 назву (з них 27 латиницею). Робота викладена на 152 сторінках комп'ютерного набору, включає 41 таблицю, 14 малюнків та додатків.

До дисертації додано акт про впровадження результатів досліджень у виробництво та інші документи, які підтверджують наукову та практичну значимість дисертаційної роботи.

Автор висловлює глибоку подяку науковому керівникові Городньому М.М., співробітникам кафедри агрохімії та якості с.-г. продукції ім. О.І. Душечкіна, керівництву ДКЦ “Інтсрагроснстема” та ВАТ “Березнянське” Менського району Чернігівської області у сприянні по проведенню науково-дослідних робіт.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі визначено необхідність виконання дисертаційної роботи, її актуальність, наукову новизну, теоретичне та практичне значення досліджень, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, мету та завдання досліджень, а також декларацію особистого внеску, структуру та обсяг дисертації.

РОЗДІЛІ. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ГРУНТІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА.

В огляді літератури висвітлено вплив різних видів добрив та систем удобрення в екстенсивному і інтенсивному землеробстві та деяких факторів його “біологізації”, збереження і підвищення родючості грунтів та підвищення продуктивності сільськогосподарських культур в ринкових умовах.

Показано вплив науково-технічного прогресу на створення альтернативних технологій переробки органічних відходів та отримання нових видів органічних, органо-мінеральних добрив та їх вплив на родючість грунту і продуктивність с.-г. культур.

РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ, УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ.

2.1. Характеристика об’єктів.

Експериментально-дослідницька робота по вивченню сільськогосподарських біотехнологічних систем виробництва добрив та їх агрохімічна оцінка проводилась польовими, лабораторними та модельними методами досліджень на протязі 1986-1999 рр. Об'єктом дослідження були органічні відходи, солома, пташиний послід, рідкий гній та продукти їх переробки, отримані у господарстві ім. Шевченка, ВАТ “Березнян-ське" Менського району Чернігівської області.

Агрохімічні дослідження проводились на найбільш поширених в Поліссі, дерно-во-середньопідзолистих супіщаних грунтах в ДКЦ “Інтерагросистема” при вирощуванні картоплі у ВАТ “Березнянське” Менського району Чернігівської області при вирощуванні озимої пшениці та кукурудзи на силос на лучно-чорноземних легкосуглин-кових грунтах. Посівна площа ділянок 150, облікова - 100 м2. Повторність чотирьох-кратна.

Грунти характеризувались низьким вмістом гумусу, легкогідролізованого азоту, рухомого фосфору та середнім вмістом обмінного калію, мали кислу реакцію (табл.1). Посів проводили насінням районованих сортів та гібридів.

Попередниками для кукурудзи на силос були картопля, для озимої пшениці -горох, а картоплі - озима пшениця.

Таблиця 1 Агрохімічна характеристика дослідних ділянок

Вміст

Назва грунту PH водне чи КС1 гумусу,% легкогідро-лізованого азоту, мг/кг рухомого фосфору, мг/кг обмінної калію, мг/кг

Лугово-чорноземний легкосуглинковий 5,8 3,27 72 26 114

Дерново ссредньопід-золіїстий супіщаний 5,4 1,6 34 107 98

Агротехніка вирощування культур загальноприйнята для зони Полісся. Урожай враховували методом суцільного збирання та зважування з кожної ділянки.

В досліді вивчали ефективність доз, які розраховували за вмістом сухої речовини в гної та пташиному посліді. Еквівалентна кількість №К мінеральних добрив на господарському фоні встановлена виходячи із результатів аналізу “біогумусу” та купог-рану.

Для проведення аналізів використовувалась база лабораторії “Хімізації та агроекології*’ кафедри агрохімії та якості с.-г. продукції НАУ сертифікаційний номер иА 6.001.Н.297 та Чернігівської проектно-пошукової станції хімізації.

РОЗДІЛ 3. КОМПЛЕКСНА БЮТЕХНОЛОГІЧНА СИСТЕМА ПЕРЕРОБКИ

ПТАШИНОГО ПОСЛІДУ ТА РІДКОГО ГНОЮ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ.

Першим і, мабуть, основним принципом біодинамічного землеробства слід вважати свідому спрямованість дій землеробів на найкраще використання і відтворення сил природи. Другим - визнання того, що біодинамічне господарство може успішно функціонувати тільки при здоровому зовнішньому середовищі. Третім принципом є те, що біодинамічне господарство повинне поєднувати рослинництво і тваринництво як дві складові одного природного цілого. Необхідною умовою с максимальне використання сонячної, атмосферної і космічної енергії, перш за все, у вигляді фотосинтезу. При правильному веденні біодинамічного господарства використання енергії на виробництво продукції зменшується на 55-60%.

Перехід на ефективну внутрішньогосподарську утилізацію відходів сільськогосподарського виробництва та переробної промисловості стане практичною реалізацією принципів і безвідходної та маловідходної високоефективної енергозберігаючої технології у сільськогосподарському виробництві. На цін основі необхідно розробити нові підходи до створення ресурсозберігаючих, екологічно чистих біодинамічних господарств (рис.1). Технологія базується на принципово нових підходах і методах утилізації відходів при повному врахуванні специфіки сільськогосподарського виробництва і

комплексному підході до господарського використання побічної продукції, на передбаченні і врахуванні тенденції розвитку техніки, технології та організації виробництва при суворому дотриманні принципів охорони навколишнього середовища.

Лінія ферментації , Лінія розподілу Лінія підг^тськн органо-мінсральної ттулкін

Рис. 1. Технологічна схема переробки посліду в гранульовані екологічно безпечні добрива

Технологічні особливості відходів не дають можливості переробляти їх безпосередньо в основну продукцію. Також немає технологій комплексної переробки цих відходів та методів зменшення їх утворення - шляхом освоєння маловідходних і безвідходних технологій.

Раціональне ведення господарства з використанням відновлювальних ресурсів передбачає дотримання вимог, що забезпечують безперервне поновлення сировини. Гарантоване отримання основної сільськогосподарської продукції визначатиметься правильною утилізацією відходів.

Утилізація відходів повинна проводитись у місцях їх виробництва за допомогою технологій та технологічних засобів, які мають велику потужність і забезпечують низькі працезатратн. Органічне походження цих відходів робить доцільним їх утилізацію у сільськогосподарському виробництві, а саме - в рослинництві на нові натуральні добрива пролонгованої дії ("біогумус”, вермикомпост, купогран і на його основі різні композиції з урахуванням особливостей грунту та біологічних і сорто-генетичних відмінностей культур) для відтворення родючості грунту, підвищення врожайності та поліпшення якості - сільськогосподарських культур; у тваринництві - для годівлі тварин і птиці та часткової заміни концентратів за рахунок додатків, які одержані внаслідок переробки відходів.

Комплексне використання відходів відповідає вимогам ефективного використання природних ресурсів і енергії, задоволення потреб людини та захисту навколишнього середовища, сприяє створенню і впровадженню регіональної та внутрішньогосподарської системи їх раціональної утилізації.

Розроблена технологія передбачає транспортування гною і посліду до місця переробки. розташованого поблизу тваринницького комплексу та переробку гною з мстою одержання високонцентрованнх добрив без забруднення навколишнього середовища. При цьому передбачається вирішити питання захисту навколишнього середовища; забезпечити економію енергозатрат на утилізацію гною (посліду) за рахунок одержання біогазу; одержати гранульовані органо-мінсрапьні добрива, зі збалансованим складом поживних речовин, які можна використовувати відразу після їх одержання.

Нова технологія забезпечує;

• повне зберігання поживних речовин у процесі сушіння;

• запобігання контакту пообробленого гною (посліду) з оточуючим середовищем і людьми;

• повне знезараження посліду від яєць і личинок гельмінтів, патогенної мікрофлори і насіння бур'янів;

• можливості одержання теплової енергії для сушіння за рахунок біогазу;

• відсутність шкідливих викидів в атмосферу - димових і паливних газів, що виділяються при сушінні;

• значне зменшення витрат на внесення посліду в грунт за рахунок високої насипної щільності гранул;

• одночасно досягається економія палива на перевезення, затрат на вантажно-розвантажувальні роботи, затрат на нову техніку і обслуговуючий персонал;

• можливість одержання гранул заданих розмірів і складу за поживним» елементами;

• забезпечення рівномірного і дозованого внутрішньогрунтового внесення добрив, що одержуються, завдяки високій сипучості та однорідності гранулометричного складу;

• можливість автоматизації;

• мінімальна кількість обслуговуючого персоналу;

• висока інтенсивність сушки;

• стабільна кінцева вологість готового продукту;

• висока надійність роботи установки.

Гранульованим екологічно безпечним добривам притаманні переваги як мінеральних, так і органічних добрив. Технологія дозволяє легко перебудувати процес одержання добрив за заданим агрономом необхідним співвідношенням і складом поживних речовин.

Ці добрива містять у середньму, %

азоту загального - 10-12; фосфору в перерахунку на Р:Оз - 8-19; калію в перерахунку на КгО - 6-8; кальцію - 2,5-3,5.

За технологією (рис. 2) послід трьох видів (сирий, рідкий та підстилковий) завантажується в приймальну ємкість 1, де вони перемішуються пристроями 2 до однорідної суміші. Дозуючим насосом 3 ця суміш подається в послідовно змонтовані

млини грубого помолу та днспергатор 5. У метатенках б складні органічні речовини

маси розкладаються до простих, які легко засвоюються рослинами, та утворюється біогаз - нетрадиційне джерело енергії, що використовується для сушки продукту. Біогаз разом з природним газом подається в топку 7 для одержання гарячих димових газів для підігрівання повітря, яке надходить до повітропідігрівача 8. За рахунок використанння біогазу на 40-60% зменшується потреба в природному газі. Після метатенка маса розподіляється на центрифузі 9. Рідка фракція повертається на початок процесу в приймальне відділення, а згущена - змішується (10) з мінеральними

речовинами у заданому співвідношенні. Мінеральні компоненти подаються зі складу і накопичуються в спеціальних бункерах-дозаторах 11.

Склад мінеральних компонентів підібраний таким чином, що вони зв’язують аміачний азот у посліді після метанізаціТ та балансують склад поживних речовин в одержаній продукції. Це підвищує якість добрив і запобігає викиду в атмосферу шкідливих речовин.

Одержана суміш дозуючими насосами 12 подається в гранулятор 13, куди вентилятором 14 подається гаряче повітря з повітропідігрівача. Добрива, що утворилися, постійно сепаруються. У ваговому дозаторі 15 здійснюється розфасовка добріш у мішки з наступним зашиванням на машині 16.

Повітря, необхідне для роботи гранулятора, сепаратора, вагового дозатора та пневмотранспорту, подається через компресор 17.

Гази, що виходять після грануляції, піддаються очищенню в циклонах 18. Застосовується також термічний спосіб очищення газів - допалювання завдяки його високій ефективності (99%). Із повітропідігрівача димові гази подаються до економайзера 19. охолоджуються і разом з вологою виводяться в атмосферу.

Нагріта в економайзері вода використовується для підігрівання метатенка, опалення цеху у зимовий період, роботи душових, а її надлишки направляються на птахофабрику для обігрівання пташників та теплиць для впрошування овочів.

Українська комплексна система “Біоекотех” розроблена на базі наукових досліджень асоціації ‘■Біоконверсія”, організованої Національним аграрним університетом та Івано-Франківською сільгоспхіміею. До асоціації входять понад 250 наукових установ та господарств: кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції, агроекології Національного аграрного університету, Інституту прикладної хімії (м. Суми). Впроваджена комплексна система “Біоекотех” в асоціації “Біоконверсія”, малих підприємствах “Флора” (м. Дніпропетровськ), “Родючість” (м. Івано-Франківськ). “Прогрес” (м. Полтава), “Екологія” (м. Кременчук), “Біоком” (м. Владимир, Росія). Для серйозного впровадження розроблена проектно-технологічна документація на будівництво “Біоінженерного комплексу” на Березнянській птахофабриці Менського району Чернігівської області. В результаті радгосп “Березняпський” перейде на повний замкнутий цикл - від інкубаторського яйця до отримання пташиного м’яса, його переробки та реалізації і утилізації відходів за новими енергозберігаючими технологіями.

Утилізація всіх видів пташиного посліду супроводжується у відповідності до техніко-економічного проекту отримання біогазу (60% СН4, або 22,3 МДж/м3). Із 1 т сухої органічної маси пташиного посліду можна отримати до 600 м3 або 428 кг

умовного палива. Біогаз використовується як паливо для сушки і грануляції пташиного посліду, що на 60-70% заміняє у технології переробки природний гаї метан. Зброджениґі послід підготовлений до використання на добриво і мас високу ефективність. При внесенні його під кормові культури їх врожайність підвищується на 25-30%. Друга частина використовується для одержання нового натурального гранульованого добрива пролонгованої дії з синхронним ефектом, де основу на 60-70% складає пташиний послід, а решта - мінератьні добавки відповідно до грунтово-кліматичних умов, біологічних та сорто-генетичних особливостей культур (рекомендовано до внесення до 15 різних видів та форм).

Тепло викидних газів після виробництва гранульованих добрив утилізується з одержанням гарячої води, яка надходить для обігріву теплиць нового типу з використанням високоефективних енергозберігаючих технологій.

В цих теплицях максимально використовується світлова енергія, іцо активізує фотосинтез.

Теплиці нового типу розраховані на економію тепла, на вирощування ранніх урожаїв овочів. Затрати тепла в них у 3-5 разів менші, на 15-20 днів раніше починається плодоношення, урожайність у 2-3 рази вища - 40-45 кг томатів та огірків з 1 м2.

Завдяки тому, що затрати на обігрів сонячного вегетарію на 30-50% зменшені, гарячою водою, отриманою при утилізації викидного тепла при виробництві добрив, можна обігріти близько 1 га закритого грунту.

Для виготовлення субстрату для теплиці впроваджена промислова технологія виробництва вермнкомпосту. Мова йде, власне, про розробку і впровадження нового напряму агробіологічної науки - біотехнології.

Невнрішеною залишається проблема утилізації і використання гнойових стоків з великих тваринницьких комплексів, які поряд з іншими відходами забруднюють навколишнє середовище.

Переробка відходів відбувається за участю мікроорганізмів, ферментів та червоного каліфорнійського черв’яка, який споживає їжу у кількості, що дорівнює вазі його тіла (майже 1 г).

Біогумус містить всі необхідні для рослин поживні речовини, має високу вологоємкість (до 70%) і є завдяки цьому цінним добривом натурального походження пролонгованої дії.

Біологічний гумус в 15-20 разів ефективніший за будь-яке органічне добриво, а біомаса тіла черв'яків містить цілий комплекс речовин, які при згодовуванні значно підвищують продуктивність тварин.

Якщо враховувати білкову продуктивність 1 га посівної площі, то найбільший вихід черв'яка забезпечує конюшина - 1000 кг. В той же час 1га площі для вирощування черв'яків дає 40000 кг білкового борошна.

Практичні підрахунки показують, що коли на фермі утримується 500 корів, то одержані від них органічні добрива можна внести иа площу 200 га. Коли ж цю органіку використати для виробництва біогумусу, то ним можна із значно більшою ефективністю удобрити не менше 1000 гектарів.

Особливого значення біогумус і черв'яки набувають у процесах реанімації грунтів. Тому спеціалісти ряду країн рекомендують проводити омоложеїшя (або відновлення) родючості грунту за допомогою біогумусу раз в 4 роки, вносячії його з розрахунку 3-5 тонн на 1 га. Завдяки великій кількості біологічно активних речовин (1 м3 біогумусу прирівнюється до 70 тис. м2 площі грунту) біогумус виконує роль універсального регенератора грунтів.

Специфічна мікрофлора та ферменти здатні відновити “мертвий грунт”, тобто забезпечити усі ного функції і надати йому властивостей високої родючості.

Свої властивості біогумус зберігає досить довго - роками. Ефективність його надзвичайно висока. Застосовуючи біогумус, досягають значного підвищення кількості та якості врожаю. Наприклад, озима пшениця дає прибавку врожаю до 20%, кукурудза - 20-30%, цукровий буряк - до 20%, картопля - 20-30%. При цьому отримуємо біологічно повноцінну продукцію всіх сільськогосподарських культур, які до того ж мають підвищену резистенцію проти хвороб.

Технологія переробки органічної речовини може бути впроваджена у господарствах України та за її межами. За цією технологією органічні речовини, які до цього були основними забруднювачами навколишнього середовища перетворюються в повноцінний білок тваринного походження, придатний для годівлі свиней, курей, риби та в натуральне біодобриво для полів.

РОЗДІЛ 4. АГРОХІМІЧНА ОЦІНКА ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБКИ ОРГАНІЧНИХ ВІДХОДІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ОСНОВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР В ЗОНІ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ.

Урожайність є найбільш повноцінним показником комплексної оцінки родючості грунту, яка дозволяє найбільш достовірно проаналізувати ефективність нових видів добрив. Дія добрив залежить від біологічних особливостей культур. Найвиша ефективність їх проявляється на просапних культурах, наприклад, картоплі, кукурудзі на силос, а потім на озимій пшениці (табл. 2. 3.4).

Таблиця 2 Вплив органічних добрив на урожай та якість картоплі на дерново-

середньопідзолнстому грунті.

Варіант досліду Середня за 1991-1995 р. Вміст

Урожай, ц/га Приріст, ц/га крохмалю, % вітаміну С, мг/% нітратів. мг/кг

Фон + ИзоР-і’Кбо 189 0 15,4 20 74

Фон + КзоРлоКзоУ лунки 200 + 11 16,0 20 68

Фон + ІЧзоРзоКзоУ лунки + 4 т/га біогумусу під культивацію • 254 +65 18,2 24 50

Фон + ИзоР.юІчюУ лунки + 2 т/га біогумусу під культивацію 230 +41 17,6 25 <50

= 2.84-2.99% НІРо.95 = 21,4-22.9

Найбільш ефективною дозою біогумусу під картоплю була 4 т/га. яка забезпечила отримання 35 ц приросту врожаю.

Внесення нітроамофоскн МпіР^Кш з біогумусом та 7,5 т/га біогумусу сприяють отриманню до 170ц/га кукурудзи на силос з високими біологічними показниками якості (табл. 3). -

Використання органічних видів добрив від 1,5 до б т/га біогумусу та нітроамофоскн ИбоРмКбо з біогумусом та її подвійної дози сприяли отриманню до 51,9 ц/га зерна озимої пшениці, яка за якістю відноситься до третього класу (табл. 4). Оптимальна доза біогумусу 1,5 т/га та нітроамофоска КбоРьоКбо з біогумусом (табл. 4).

1-І

Таблиця 3 Вплив органічних видів добрив на урожай і якість кукурудзи па силос на лучно-чорноземних легкосуглннковнх грунтах____________________________________________

Варіант досліду Урожайність, ц/га (ссрсліл »а ІЧЧ|.|9‘)5 рр ) Вміст

урожай приріст протеїну. % ' каротину. мг/кг нітратів, мг/кг

1 Контроль (без добрив) 390 0 10,7 20,2 270

2 Гній (ЗО т/га) 509 119 112,1 25,9 212

3 Біогумус (5 т/га) 533 143 12,7 31,2 172

4 Екв. суміш до 5 т/га біогумусу 496 106 12.1 25,1 190

5 Біогумус (2,5 т/га) 516 126 12,6 31,4 184

6 Нітроамофоска ИчоРчоКчо 507 117 12.5 21.4 192

7 НАФК з біогумусом КмРздКад 534 144 11,8 25,4 184

8 Гній (45 т/га) 541 151 12,5 30,4 224

9 Біогумус (7,5 т/га) 557 167 13,6 38,9 165

10 Екв. суміш до 7,5 т/га біогумусу 538 148 12,6 29,4 248

11 Біогумус (3,75 т/га) 530 140 12,9 37,8 172

12 Нітроамофоска КіиРіз^Кп; 540 150 11,9 27,8 245

13 Нітроамофоска з біогумусом 560 170 12,8 34,8 205

НСРр.,5 = 33.8-54,3 ц/га; ^ = 3,01-4,01

Таблиця 4 Вплив біоорганічних видів добрив на урожай та якість зерна озимої пшениці на лучно-чорноземних супіщаних грунтах._________________________________

Варіанти досліду Урожайність, ц/га (середня іа І<М|*|995рр) Показники якості

урожай приріст Білок Сира клейковина, % Якість клейковини, од. Ідк Склови- дність, %

1 Контроль (без добрив) 33,6 0 11,9 24.8 79,6 61,2

2 Гній 1.5 т/га 45.5 11.9 12.6 29.0 84.8 64.7

3 Екв. суміш до 1.5 т/га 6ІОГУМУСУ 50,6 17,0 12,5 27,9 88.7 86,2

4 Біогумус 3 т/га 44.8 11.2 12,9 29,3 78,8 63,5

5 Екв. суміш до 3 т/га біогумусу 49,6 16,0 12,8 28,0 86,7 86,5

6 Біогумус 4.5 т/га 51,9 18.3 14.1 32,9 75,0 61,5

7 Екв. суміш до 4,5 т/га ОІОГУМУСУ 50,1 16.5 13.7 30,6 87,6 64.1

8 Біогумус 6 т/га 47.7 14.1 14,3 33.0 85,3 62.5

9 Екв. суміш до 6 т/га біогумусу 51,4 17,8 13,6 32.4 88,9 63,8

10 Нітроамофоска безхлорна К'боРбоКбо 48.2 14,6 12,0 30,8 77,5 60,2

11 Нітроамофоска з біогумусом Нм)Р6і)Км) 51,8 18,2 12.5 31,6 75,6 64,6

12 Нітроамофоска N12<|Р !2чЬС| ;(і 49,8 16.2 14,3 32.0 86,1 65,8

ІЗ Нітроамофоска з біогумусом Кі;„Р|2„К,2(, 51,9 18.3 13,9 32,9 87,5 64,1

НІР о.9? " 5,3 ц/га. точність досліду 8х = 2,7%; Коефіцієнт варіації = 4,6%;

Стандартне відхилення = 3.1 ц/га

РОЗДІЛ 5. УДОСКОНАЛЕНА РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ З ВИКОРИСТАННЯМ БІООРГАНІЧНИХ ДОБРИВ.

Підвищення ефективності картопляного виробництва обумовлюється об'єктивними потребами людей у харчуванні; відносною купівельною доступністю картоплі, забезпеченням промислового виробництва сировиною; важливістю стабільного надходження коштів за реалізовану продукцію; забезпеченням галузі насінням, а тваринництва кормами.

В умовах розвитку ринкових відносин і наявності різних форм власності та організації виробництва виникає необхідність отримання максимального врожаю при мінімальних затратах праці та ресурсів.

Вирощування картоплі як просапної культури, без систематичного внесення підвищених доз органічних добрив - 45-60 т/га знижує родючість грунту і обумовлює значні ресурсовитрати. В зв’язку з цим енерго-ресурсозберігаюча технологія передбачає мінімалізований обробіток грунту (фрезерна культивація). Це покращує фізичні та водні властивості грунту за рахунок зменшення проходів.

Внесення нових органо-мінеральних добрив дає можливість якісно заробити їх фрезою, з меншими нормами отримувати більші врожаї порівнюючи з гноєм і компостами.

Удосконалена технологія вирощування картоплі має мету забезпечення максимального врожаю високої якості, які можуть бути отримані при наявних факторах середовища. Це може бути досягнуто лише в тому випадку, якщо за посівами картоплі від обробітку грунту і до збирання виконується оптимальний догляд (табл. 5).

РОЗДІЛ 6. УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ РОСЛИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ПІД ВПЛИВОМ ВИКОРИСТАННЯ БІООРГАНІЧНИХ ДОБРИВ.

Біохімічний склад товарної продукції є одним із найважливіших показників харчової цінності продукції, особливо картоплі та озимої пшениці. Внесення біоорганічних добрив позитивно вплинуло на харчові та кулінарні властивості. Найкращою дозою внесення біогумусу було 4 т/га, яка сприяла підвищенню сухої речовини в бульбах картоплі на 24,3%.

Підживлення рослин картоплі 0,01% розчином “Ріверму” підвищувало до 1% вміст сухої речовини в бульбах. Спостерігалась певна кореляційна залежність між вмістом сухої речовини та крохмалем. З підвищенням сухої речовини зростає вміст крохмалю. Встановлено, що в роки з недостатньою кількістю опадів в період інтенсивного росту бульб збільшується вміст в них крохмалю, а висока вологість

грунту в цей період сприяє його зменшенню. Внесення біоорганічних добрив нівелює ці показники. Максимальний вміст "сирого" протеїну спостерігався у варіантах з внесенням 5-7т/га вермикомпосту та 2-4т/га купограну і складав 9,8-10,2%. Вміст нітратів не перевищував максимально допустимого рівня (МДР). Внесення біоорганічних добрив сприяло їх зменшенню (табл.2).

Таблиця 5 Вплив окремих агрозаходів на урожай картоплі сорту Луговська

Агрозаходи Урожай, ц/га Приріст врожаю, ц/га

Задовільна агротехніка 96 -

Удобрення 176 80

Своєчасна посадка 116 20

Крупний насіннєвий матеріал 106 10

Ретельний догляд 126 30

Своєчасна посадка + удобрення 223 127

Удобрення + крупний насіннєвий матеріал 194 98

Удобрення + ретельний догляд 258 162

Своєчасна посадка + крупний насіннєвий матеріал 126 30

Своєчасна посадка + ретельний догляд 141 45

Крупний насіннєвий матеріал + ретельний догляд 144 58

Удобрення + своєчасна посадка + крупний насіннєвий матеріал 235 139

Удобрення + своєчасна посадка + ретельний догляд 287 191

Удобрення + крупний насіннєвий матеріал + ретельний догляд 257 161

Своєчасна посадка + ретельний догляд + крупний насіннєвий матеріал 154 58

Покращена агротехніка 274 178

Встановлено, що у варіантах, де бульби картоплі містили більше аскорбінової кислоти, спостерігалась тенденція до зменшення нітратів та зниження їх негативної дії, що пов’язано з окисно-відновними процесами у рослині. Найбільший вміст незамінних амінокислот (2.05% на суху масову частку білку) спостерігався у варіанті з 7 т/га біогумусу та 2 т/га купограну. Бульби сорту Луговська, які містили більше 0,5% моносахаридів вважаються малопридатними для виготовлення харчових напівфабрикатів.

Внесення біогумусу в нормі 1,5-3 т/га та нітроамофоски з біогумусом МбоРбоКбо під озиму пшеницю сорту Миронівська-61 сприяє отриманню зерна другого та третього класу з добрими хлібопекарськими якостями борошна.

Внесення нових видів добрив під кукурудзу на силос у фазу до 6-8 листочків підвищувало вміст нітратів, в подальшому встановлено їх ростове роздавлення і кількість не перевищувала максимально допустимого рівня (МДР). Вміст ’’сирого” протеїну у вегетативних органах кукурудзи змінюється під впливом добрив і у фазу

молочно-воскової стиглості становив в листках на контролі 10,7% у варіантах з нітрофоскою та біогумусом Ж^Р^Ки.« - 12%, у варіантах із біогумусуом 7,5 т/га -13,6%. У цих варіантах спостерігався і найбільший вміст каротину. Максимальний його вміст (38,9 мг/кг) становив при внесенні 7,5 т/га біогумусу при контролі 20,2 і при внесенні 45 т/га гною - 30,4 мг/кг.

РОЗДІЛ 7. ЕКОНОМІЧНА І БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТІІФНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ.

Встановлено, що найбільш ефективно, з точки зору урожайності і якості картоплі, є біологізована технологія, яка передбачає застосування біоорганічних добрив в нормі 4-7 т/га та 2-4 т/га купограну. Приріст урожаю 65-81 ц/га і зменшення, порівняно з інтенсивною технологією, матеріально-грошових витрат у 1,5-2 рази забезпечили прибуток господарству і підвищений рівень рентабельності. Найвищий рівень рентабельності затрат на використання добрив отримано при вирощуванні картоплі у варіантах з 4 т/га біогумусу та 2 т/га купограну на кукурудзі на силос у варіанті з біогумусом 5 т/га та нітроамофоскою з біогумусом КчоРадКзд-

Удосконалена технологія дозволяє вирощувата картоплю з витратами енергії 742 тис. МДж. Найвищі снерговнтратн припадають на добрива (28-35%).

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що підвищити ефективність процесу можна за рахунок двостадійного процесу ферментації з ¡мобілізацією мікрофлори, попереднього нагріву відходів вихідними продуктами зброжування, а також зменшенням витрат теплоти. Основними факторами, що впливають на коефіцієнт енергетичної ефективності біореактора є температура субстрату 1с, доза добового завантаження сі і вологість субстрату V/. Експериментальні дослідження на лабораторній і пілотній установках дозволили встановити енергетично оптимальні значення цих параметрів: Іс=52-52°С для першої ступені.с1=10-12%, \У=90-92%.

Попереднє нагрівання відходів вихідними продуктами зброжування дозволила підвищити коефіцієнт біоенергетичної ефективності біогазової установки в 2,5 рази.

2. Вермикультування в ложах на відкритому повітрі не дає можливості оптнмізувати параметри і перш за все температурний режим і змушує здійснювати процес сезонно. Запропоновано культивування черв’яків здійснювати в дешевих плівкових спорудах з комбінованим субстратно-повітряним електрообігрівом.

ІЗ

Встановлені залежності потужності нагрівних елементів від параметрів навколишнього середовища, а також оптимальне співвідношення субстратного і повітряного обігріву.

Коефіцієнт енергетичної ефективності вермнкультивування в плівкових спорудах з електрообігрівом на 10-12% вищий сезонного вермивиробництва у відкритих спорудах.

3. На основі теоретичних і експериментальних досліджень розроблена

енергозберігаюча і природоохоронна технологія обробки і утилізації пташиного

посліду та рідкого гною з максимальним коефіцієнтом переносу енергії на

тваринницьку продукцію, яка полягає в комбінованій обробці відходів у три етапи, шляхом передачі відходів одного технологічного модуля іншому, для якого відходи служать сировиною, з метою отримання органічних добрив, корму і палива, інтенсифікації процесу біоконверсії та можливості повної утилізації мінерхіьних речовин, що знаходяться у відходах. Це дає змогу отримувати з 1т сухої речовини відходів 500м3 біогазу, 90-110 кг черв’яків, 350-450 кг біогумусу і 25 кг сухої органічної речовини мікроводоростен.

4. Для отримання купограну доцільно проведення ферментації свіжого посліду до 24 годин при температурі +25-35° С та введення добавок у вигляді гіпсу, глауконіту, вермикуліту для зв’язування аміаку (10% від загальної маси).

5. Використання біогумусу в дозі 2-4 т/га під картоплю на дерново-підзолистих супіщаних грунтах під культивацію підвищує врожай картоплі сорту Луговська на 4165 ц з гектару; кукурудзи на силос сорту 0деська-80 на лугово-черноземних лехкосуглинкових грунтах при внесенні біогумусу 7,5т/га сприяє підвищенню врожаю зеленої маси на 74 ц з гектару та озимої пшениці Миронівська-61.

6. Використання нетрадиційних видів добрив ’’біогумус”, купогран, безхлорна нітроамофоска з біогумусом покращує біохімічні показники якості: так, в кукурудзі на силос збільшується вміст каротину, сирого протеїну; в картоплі підвищується вміст вітаміну С, крохмалю; в пшениці підвищується вміст клейковини та покращується її якість.

Використання біогумусу, купограну, безхлорної нітроамофоски з біогумусом зменшує на 20-30% вміст нітратів в кукурудзі на силос та картоплі.

7. Використання біогумусу, купограну, нітроамофоски з біогумусом сприяє підвищенню і більш раціональному використанню елементів живлення в грунті та знижує рухомість свинцю, кадмію та радіонуклідів в грунті.

8. Економічна ефективність використання біогумусу, купограну та нітроамофоски з біогумусом не дивлячись на порушення паритету цін на засоби хімізації і сільськогосподарську продукцію в сучасних умовах залишається високою.

Умовно чистий прибуток при впрошуванні картоплі, кукурудзи на снлос та озимої пшениці коливається в залежності від видів добрив від 800 до 3000 грн/га. Найбільш високий рівень рентабельності добрив (120-240%) одержано від біогумусу—»купограну—-»штроамофоски з біогумусом, на високих дозах підпадав до 100%. Окупність однієї гривні вкладеної у вартість добрив при рекомендованих дозах використання біогумусу 2-5 т/га, купограну 2-4 т/га та нітроамофоски з біогумусом №oP‘JoK.»o, коливалась в межах 2,4-4,1 грн., а підвищених 1,8-2,6 гри.

Коефіцієнт енергетичної ефективності добрив складав від 1,2-4,1. Найбільша величина якого була у варіантах з 2 т/га купограну. Ефективність нітроамофоски з біогумусом була нижча за біоорганічні добрива. Підвищення норми добрив знижували коефіцієнт енергетичної ефективності.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. В умовах Лівобережного Полісся України на дерново-підзолистих супіщаних грунтах при вирощуванні картоплі сорту Луговська доцільно використовувати 2-4 т/га біогумусу під культивацію; під кукурудзу на силос сорту 0деська-80 під культивацію -5 т/га біогумусу, або нітроамофоску з біогумусом ЫадРадКзд під зяблеву оранку; під озиму пшеницю сорту Миронівська-61 - 1,5-3 т/га біогумусу, або нітроамофоску з біогумусом ЫбоРбоКбо-

2. При проектуванні, будівництві та реконструкції пташників та тваринницьких комплексів та приміщень використовувати параметри та загальні методологічні принципи еколого-біотехнологічної системи, в основу якої покладено визначення коефіцієнту біоенергетичної ефективності, кількісним виразом якої є відношення енергії акумульованої у продукції до одинарних витрат енергії на її виробництво.

3. Для утилізації органічних решток вермикультурою, для підтримання в субстраті постійної темеператури 20-25°С використовувати плівкові теплиці, а зимою з електричним підігрівом.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Городіній Н.М., Городняя М.Я., Быкин A.B., Олинннченко В.Г. Биологически ценная овощная продукция на страже здоровья. - K.: Quick Prient, 1997.-389 (пошукачем підготовлено глави 2, Удобрение картофеля 5).

1. Городній М., Якушко С., Бпкін A., Сердюк A., Тивончук О., Олійниченко В. Інтегрована система природоохоронно

2. Городні» М.М.. Олійниченко В.Г.. Бнкін A.B. ведення землеробства на біолого-екологічних принципах //Науковий вісник Націон&іьног аграрного університету. -1998. №5.-с. 274-285. (пошукачем проведено аналіз можливостей ведення біологічного землеробства та можливість в ньому використання біоорганічних добрив).

2. Городній М.М., Олійниченко В.Г. Дистанційне зондування родючості грунтів та їх використання в технологічних точного землеробства. // Збірник наукових праць Національног аграрного університету. 2000 - том VII.-c. 267-271 (пошукачем запропоновоно основні принципи дистанційного зондування родючості грунту)

3. Городній М.М., Олійниченко В.Г. Наукові концепції оптимального використання відходів сільськогосподарського виробництва, їх обгрунтування. // Науковий вісник Національного аграрного університету №5, Київ, 1988.-С.269-274 (дисертант навів агрохімічну характеристику відходів і показав шляхи їх використання)

4. Сердюк А.Г., Городній М.М., Олійниченко В.Г. Українська комплексна система переробки органічних відходів “Біоекотех” //Науковий вісник Національного аграрного університету №5, Київ, 1998.-с.206,212 (дисертант використав параметри комплексної переробки відходів).

5. Сердюк А.Г., Городній М.М., Каленський В.П., Бикін A.B., Олійниченко В.Г. Відтворення родючості грунту та продуктивність сільськогосподарських культур //Науковий вісник Національного аграрного університету №5, Київ, 1988.-C.212-224 (дисертант використав агрохімічні дослідження нових добрив).

6. Городній М.М., Олійниченко В.Г., Бнкін A.B., ведення землеробства на біологічно-екологічних принципах //Науковий вісник Національного аграрного університету №9, Київ, 1988.-C.269-274 (пошукач - можливість ведення альтернативного землеробства).

ПАТЕНТИ ТА РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКІ ПРОПОЗИЦІЇ:

Удостоверение на рационализаторские предложения выданы в соответствии с пунктом 75 Положения об открытиях, изобретениях и рационализаторских предложениях, утвержденного постановлением Совета Министров СССР от 21 августа 1973 г. №584. Настоящие удостоверения выданы директору совхоза им. Шевченко Олийниченко Виктору Григорьевичу.

АНОТАЦІЯ

Оліґіничєнко В.Г. Обгрунтування сільськогосподарських біотехнологічних систем виробництва добрив та їх агрохімічна оцінка.

Дисертація (рукопис) на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 - агрохімія, кафедра агрохімії та якості с.-г. продукції ім. 0.1. Душечкіна, Національний аграрний університет, 03041, м. Київ. 2000 р.

Дисертація містить результати господарських біотехнологічннх систем виробництва добрив та їх агрохімічні оцінки в зоні Лівобережного Полісся України. Розроблено загальні методологічні принципи аналізу сільськогосподарської еколого-біотехнологічної системи, що дає можливість з достатньою точністю моделювати вплив різних факторів на біотехнологічну і екологічну ефективність, здійснювати порівняння і пошук енергозберігаючих режимів і технологій. Встановлена агрохімічна ефективність нових біоорганічних добрив (біогумусу, купограну та нітроамофоски з біогумусом) при вирощуванні картоплі, кукурудзи на силос та озимої пшениці, обгрунтовані норми внесення.

Ключові слова: біотехнологічна система, біогумус, купогран, нітроамофоска з біогумусом, вермикультура, гній, мінеральні добрива, доза, норма, урожай, якість, родючість грунту, елементи живлення, ефективність, рентабельність, окупність.

АННОТАЦИЯ

Олинниченко В.Г. Обоснование сельскохозяйственных биотехнологичческих систем производства удобрений и их агрохимическая оценка.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.04 - агрохимия, кафедра агрохимии и качества сельскохозяйственной продукции им. А.И. Душечкина, Национальный аграрный университет, 03041, г. Киев. 2000 р.

Повышение потенциального и эффективного плодородия почв имеет особое значение для зоны Полесья Украины, поскольку почвы в этой зоне очень хорошо реагируют на внесение удобрений, особенно органических, а окружающая среда чувствительна к химическому и биологическому загрязнению.

Диссертация содержит результаты исследований сельскохозяйственных биотехнологических систем производства удобрений и их агрохимической оценки в зоне Левобережного Полесья Украины. Разработаны общие методологические принципы анализа сельскохозяйственной эколого-биотехнологической системы, что

дает возможность с достаточной точностью моделировать влияние различных факторов на биотехнологическую и экологическую эффективность, проводить сравнение и поиск энергосохраняющих режимов и технологий.

Установлена агрохимеская эфективность новых биоорганических удобрении (биогумуса, купограна и нитроамофоски с биогумусом) при выращивании картофеля, кукурузы на силос н озимой пшеницы.

Киочевые слова: биотехнологическая система, биогумус, купогран,

ннтроамофоска з биогумусом, вермикультура, навоз, минеральное удобрение, доза, норма, урожаи, качество, плодородие почвы, элементы питания, эффективность, рентабельность, окупность.

ABSTRACT

Olinichenko V.G. Basic agricultural biotechnological systems of fertilizer (manuscript) for the degree of candidate of agricultural sciences in the speciality 06.01/04 -agrochemestry.

Department of agrochemistry and quality agricultural products named after O.I. Dushechkin, National agricultural university, 03041, Kiev, 2000.

The increase of potential and effectife soil fertility has an important role for Polessye zone of Ukraine. Becouse the soils high response to application, particulary influences and chemical and biological contamination.

Thesis consists of research results of agricultural biotechnological fertilizers systems manufacturing and their agrochemical evaluation in Levoberezhnoe Polessye of Ukraine.

General methodological analysis principles of agricultural ecologico-biotechnological system have been worked out.

It gives possibility of certain various factors influence simulation upon the biotechnological ecological efficiency, comparison and search of energy safe regimes and technologies.

Key words: biotechnological systems, biogumus, kupogran, nitroamofoska with biogumus, vvormculture, manure, mineral fertilizers, fertilizer rates, yield, yield quality, soil fertility, nutrient elements, fertilizer efficiency, profitability, economic return.