Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Обмен веществ и интенсивность роста сверхремонтных бычков при включении в их рационы специальных жировых добавок с каприловой кислотой

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Обмен веществ и интенсивность роста сверхремонтных бычков при включении в их рационы специальных жировых добавок с каприловой кислотой"

ЛЬВІВСЬКА.^ІЦ^ЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

2 ШОп с. з. гжицького

ЗІНКЕВИЧ

Василь Іванович

УДК 636.085:636.083

ОБМІН РЕЧОВИН ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ РОСТУ НАДРЕМОНТНИХ БУГАЙЦІВ ПРИ ВКЛЮЧЕННІ В ЇХ РАЦІОНИ СПЕЦІАЛЬНИХ ЖИРОВИХ ДОБАВОК З КАПРИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ

06.02.02 — годівля тварин і технологія кормів

Автореферат дисертації на здобуття науковог кандидата сільськогосподарськ

Л Ь В І В — 1 0 9 8

Робота виконана в лабораторії тваринництва Псредкярпатського філіалу інституту землеробства і біології тварин УААН

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший ’ науковий співробітник

К~..ика Роман Павлович |

Персдкарпатський філіал інституту землеробства

і біоло: ії тварин УААН,

з;ш. лабораторією тваринництва.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ВуДПЗСК;! Пасг.ль Юрігвич інститут землеробства і біології тварин УААН, зав. лабораторією технології кормів і кормових добавок

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник:

Кваша Василь Іг.яновпч Тернопільський філіал інституту землеробства і біології тварин УААН, зав. лабораторісю вирощування молодняка ВРХ

Провідна установа: Іпси'тут кормів УААН, лабораторія підвищення поживності кормів м. Вінниця

Захист відбудеться ■у£" червня 1998 року год, на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 у Ліл-ілській академії ветеринарної медіщшш ім. С.З.Гжтщысого/290010, м.Львів-10, вул.Пекарська, 50/.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького Автореферат розісланий " травня 1928 р.

Вчений секретар спеціалізованої ^ у _____

вченої ради Півторак Я.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Для отримання високої продуктивності і збереження здоров'я сільськогосподарських тварин необхідно проводити нормовану їх годівлю за деталізованими нормами, які включають значну кількість показників (Кулик М.Ф.,Засуха Т.В.,1994, Кваша В.І.,1997).

При складанні раціонів для телят до останнього часу не враховували жирнокислотного складу згодовуваних кормів та співвідношення жирних кислот з іншими поживними речовинами.

Ліпіди в організмі тварин є джерелом необхідної енергії, обмінної води, жирних кислот та інших біологічно активних речовин.

Без участі ліпідів та жирних кислот неможливе протікання обмінних процесів у живій клітині. Ліпіди з білками складають основу клітинних і внутріклітинних мембран. Особливо величезна роль ліпідів у побудові і функціях нервової системи, де на долю ліпідів припадає біля половини маси. Проте роль жирних кислот у живленні тварин і телят зокрема', до недавнього часу недооцінювалася. У нас на Україні, майже одиноким природнім джерелом коротколанцюгових жирних кислот є молочний жир, цінний продукт харчування людини. Ці кислоти відіграють важливу роль в обміні речовин і формуванні захисних функцій у телят (Кравців Р.Й.,1986).

Відсутність коротколанцюгових жирних кислот негативно позначається на розвитку телят /Кавка Р.П. 1968,1995/ гістохімічній структурі тканин ендокринних залоз і господарсько-корисних ознаках /Палфій Ф.Ю., 1981, Янович В.Г., 1986, Постол О.І., 1992, Стахів В.І., 1993/. ■

Отже проблема інтенсивного вирощування телят в молочний період із використанням коротколанцюгових жирних кислот при обмеженому використанні молочного жиру є новою, актуальною і мас велике народно-господарське значення.

Однак вивчення впливу каприлової кислоти при заміні молочного жиру нехар-човим тваринним жиром на ріст і обмін речовин у телят-молочників залишилося поза увагою дослідників. . ' ^

Мета і завдання дослідження. Метою проведених досліджень було вивчення впливу часткової заміни молочного жиру нехарчовими тваринними і рослинними жирами з добавкою синтетичної каприлової кислоти на ріст, оплату кормів та окремі показники обміну речовин у телят. Тобто поставлено завдання вивчити поповнення каприлової кислоти частково вилученої з молочним жиром і можливість використання синтетичної кислоти при забезпеченні телятам оптимального загального рівня живлення на ріст, формування обмінних функцій і господарсько-корисних ознак. Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання:

1. Вивчити можливість інтенсивного вирощування телят при частковій заміні молочного жиру, багатого каприловою кислотою, нехарчовими тваринними і рослинними жирами з добавкою синтетичної каприлової кислоти.

2. Дати оцінку відповідним реакціям організму телят на заміну молочного жиру іншими жирами при використанні синтетичної каприлової кислоти.

3. Довести необхідність балансування раціону телят-молочників за каприловою кислотою і можливість заміни її потреби синтетичною.

4. Дати оцінку часткової заміни молочного жиру іншими жирами.

5. Розробити і впровадити систему інтенсивної відгодівлі надремонтного молодняка великої рогатої худоби. '

Наукова новизна. Вперше дана оцінка відповідним реакціям організму телят при згодовуванні синтетичної каприлової кислоти в постнатальному періоді їх розвитку. Запропоновано спосіб вирощування телят при частковій заміні молочного жиру іншим!» жирами з використанням синтетичної каприлової кислоти.

Кислоту у раціон телят вклкупли з 21-денного віку, добавляючи з жиром по

0,012...0,014 грам на 1 кг маси тіла, поступово зменшували із віком телят і до трьох місячного віку доводили до 0,008...0,010 грам на І кг.маси тіла. .

Показана необхідність балансування рацібнів телят по каприловій кислоті і можливість поповнення її потреби синтетичною при інтенсивному вирощуванні телят на обмеженій нормі молочного жиру.

Науково-практичне значення роботи. При зниженні до 45,4 % згодовуваного молочного жиру і поповнення, вилученої із молочним жиром каприлової кислоти, шляхом включення спеціальної ліпідної добавки в перші три місяці постнатального розвитку тварин, негативно не позначається на їх рості, м'ясних показниках, активності окислювальних ферментів крові, імунологічних показниках, середньому об'ємі еритроцитів, вмісті іонів Na+ і К+ в крові та інших показниках обміну речовин.

Апробація роботи. Результати досліджень доповідались і отримали схвальну оц'нку на Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми ветери-інарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва" присвячену ■100 річчю від часу надання Львівській академії ветеринарної медицини ім.С.З. Ґжи-цького статусу академії/Львів, жовтень 1997 р. с.303-304/, на Всеросійській науково-практичній конфренції 23-28 вересня 1996 року "Природно-ресурсный и економиче-ский потенциал горных и предгорных регионов России и принципы создания устойчивых агроландшафтов" /Владикавказ, 1996., с. 22/, на щорічних науково атестацій-них конференціях аспірантів інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН та вчених радах Передкарпатського філіалу /1995,1996,1997 роки/.

Основні положення що викосяться па захист:

з

- можливість інтенсивного вирощування телят при обмеженній доставці їм молочного жиру, взамін якого використано інші жири з доповненням їх синтетичною каприловою кислотою;

- спосіб інтенсивного вирощування телят при частковій заміні їм молочного жиру в молочний період із використанням синтетичної каприлової кислоти та наступна їх інтенсивна відгодівля згідно розроблених нами раціонів;

- економічна ефективність балансування раціонів телят-молочників за каприловою кислотою при вирощуванні телят на обмеженій кількості молочного жиру.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 робіт, в т.ч. З- у фахових журналах, 1 - у збірнику наукових статей Міжнародної конференції, 2 - інформ листках, 1 - методичних рекомендаціях.

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота виконана самостійно при сприянні лабораторії тваринництва Передкарпатського філіалу інституту землеробства і тваринництва західного регіону УЛАН. Організація, проведення основного досліду і досліду по експериментальній перевірці, та усі результати досліджень, їх аналіз, обгрунтування і висновки належать особисто здобувачеві.

Структура і об’єм роботи. Дисертаційна робота має такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал і методика результатів досліджень та їх обговорення, висновки, пропозиції виробництву, список використаної літератури і додатки.

Робота написана на 147 сторінках машинописного тексту і містить 38 таблиць і 1 малюнок. У списку використаної літератури наведено 290 джерел, в тому числі 57 джерел іноземних авторів.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконана в лабораторії тваринництва Перадкарпатського філіалу інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН в 1995- 1997 роках. Тварини утримувались на фермі селянської спілки пайовиків "Літинська" с.Літиня Дрогобицького району Львівської області. Експериментальна перевірка' проведена в КСП "Волоща" Дрогобицького району Львівської області.

Дослід проведено за методом груп-аналогів і схемою наведеною в табл. 1. При підборі тварин враховували дату народження і живу масу телят при народженні, фізіологічні показники і ін. Було відібрано три групи бугайців напівбратів за батьком симентальської породи по 13 голів у кожній Л - контрольна, II і III - дослідні/.

Від народження до 21-денного віку піддослідні телята вирощені індивідуально, з 21 до 120 денного віку в групових клітках, а опісля і до забою на прив'язі. Годівля

Скема досліду

Група Кількість голів Згодовано

молока, кг в ньому молочного жиру, кг тваринний і рослинний жир, кг каприлова кислота, г ■ всього жиру, кг рослинних і інших кормів

цільного знежиреного

І-кон- трольна ♦ 10 300 360 11,00 — — 11,00 Однакова за набором і поживністю КІЛЬКІСТЬ

ІІ-дос- лідна 1 * о і о 1 . -1 150 460 6,00 ' 4,922 78 11,00

III- дослідна * 10 150 460 6,00 5,00 11,00

• *) Примітка. До 6-місячного віку у групах було по ІЗ голів. Після контрольного забою по 3 голови з кожної групи в б-місячному віці в групах залишилось по 10 голів до кінця досліджень (18 міс.)

телят до 21-денного віку - індивідуальна, материнським молозивом і молоком, з 21денного віку до 120-денного віку - групова /молоко, знежирене молоко, тваринний жир, каприлова кислота, вітамін А - індивідуально/, а потім до забою з годівниць.

За період досліду тварини отримали передбачене схемою кількість молочного жиру і інших жирів. Незбираного молока бугайцям І-групи згодовано 300 кг, II і III-групи - 150 кг, знежиреного відповідно 360 і 460 кг. З молоком телята одержали в I-групі 11,00 кг, в II і ІІІ-групі - 6,00 кг молочного жиру. Крім цього, бугайці II і III груп одержали по 4,922 і 5,00 кг нехарчового (кишкового) тваринного жиру та відходи олійного виробництва. Раціони годівлі тварин приведені в дисертації. Для збалансування раціонів за деталізованими нормами без спеціальних комбікормів використовували злаково-бобовий сінаж, комбінований кукурудзяно-бобовий силос та соняшникову і лляну макухи.

Бугайцям II групи згодовано по 78,0 г каприлової кислоти. Каприлову кислоту згодовували у складі спеціальної жирової добавки (пійла).

• Склад жирової добавки (грам).

1. Відвійки...............5000

2. Дерть вівсяна...........150

3. Дерть пшенична..........150

4. Жир тваринний............60

5. Відходи олії (фуза).......5

6. Вода....................700

Всього.....................6065

При обробці даної жирової добавки (пійла) парою частина рідини випаровується і загальний об'єм пійла буде становити 6000г. Коли пійло охолоне до 30-35 С, до нього добавляли 1,14г синтетичної каприлової кислоти і старанно вимішували (для другої піддослідної групи). У третій та десятій декаді життя телят випоювали по 2 кг такої жирової добавки, а з четвертої по дев’яту декаду - по 6 кг. Крім того, в окремі декади телятам додатково випоювали чисті відвійки (див. схеми годівлі телят). Всі тварини дослідних груп отримали по 125 тис.МО вітаміну А. Тваринам всіх груп було згодовано однакову за набором і поживністю кількість рослинних і мінеральних кормів.

На протязі досліду вивчали: Жирність згодованого молока кислотним методом Гербера. Жирнокислотний склад жирів - хроматографічно, на хроматографі "Хром-5"; хімічний склад кормів - за загальноприйнятими в зоотехнії методами /ГІетухова Е.А. і ін„ 1981/.

Інтенсивність росту молодняка визначали шляхом щомісячного зважування тварин до ранкової годівлі; затрати кормів - шляхом зважування заданих кормів і залишків - один раз в декаду за дві суміжні доби, оплату кормів розрахунково; шляхом ділення спожитого корму в кормових одиницях на величину приросту тварин.

При контрольному забої в трьох тварин з групи в 6-ти місячному віці і 4-ох бу-гайців в кінці досліду вивчали забійні, м'ясні показники і якість м'язової тканини за загальноприйнятими методами. •

В крові піддослідних тварин визначали вміст еритроцитів за Гаврилець-Демчуком /1969/; гемоглобіну - Г.В. Дервізом і А.І.ВоробГк'йим /1969/; загальний білок сироватки крові - рефрактометрично, а його фракції шляхом електрофоретичного розділення в агаровому гелі, вернал-медіналовому буфері pH - 8,4; імунологічні показники - за загальноприйнятими методами. /

Активність сукцинатдегідрогенази /СДГ/ - за методом Р.КиЬп, Ь.О.АЬоосі /1949/; - активність цитохромоксидази /ЦХО/ за В.А.Кетлінським і Є.М.Михайловою /1968/. Активність аланінамінотрансферази /АЛТ/ за методом З.Ргепкеї, Б-Яекшап в модифікації К.Г.Капетанакі /1968/.

Величину гематокриту - на гематокритній центрифузі МЦГ-8; вміст іонів Кта+ 3 К+ в крові полум’янофотометричним методом на ПАЖ-1; - сумарну і диференціальну резистентність еритроцитів методом хімічних еритрограм із автоматичною реєстрацією кінетики гемолізу. . _

Експериментальні дані опрацювали біометрично за М.А.Плохінським /1969/, із використанням електронно-обчислювальної машини Електроніка Б3-14м".

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Ріст і розвиток тварин. Жива маса при народженні тварин була однаковою в усіх, групах /табл.2/. У 3-місячному віці вона теж істотно не різнилася. У 6-місячному віці у І-групі становила 161,0+1,53, у II- 170,0+2,05 кгЛеї 3,52/ і у III -164,0+2,0 кг, Ця закономірність зберігається у 12-місячному віці у І-групі 334,0+4,86 кг, у П-355,2+0,91 кг Лсі 4,29/ і у 111-342,0+\94 кг, і гіри забої у 18 міс. відповідно 491,2+3,18 кг; 499,3+2,34 кг Леї 3,80/; 490,0+1,53 кг. Зменшення незбираного молока при випоюванні телят дослідних груп сприяло більш ранньому приучению телят до поїдання рослинних кормів, що в свою чергу позитивно вплинуло на інтенсивність їх росту. Ця закономірність зберігалася до річного віку молодняка. В старшому віці молодняка (після 12 міс.) інтенсивність росту тварин при однаковій годівлі фактично вирівнювалася. Це зумовлено деякою тенденцією /табл. З/ у підвищенні середньодобових приростів / 863+2,06 г / у тварин другої групи в порівнянні із І-групою / 848+3,06 г/. Що в свою чергу зумовило одержання високої передзабійної живої маси тварин. Тобто заміна 5,00 кг мо-

Жива маса тварин и різні вікові періоди, кг До 6 місячного віку п=13: після 6 місячного п=10.

Групи Біомет- ричний показ- ник Прц народ-• женні Вік, місяці

' 3- 6 9 12 18

І М+т 26,2±0,58. 79,Ш,8.7 161,ОН,53 242,0+2,20 334,0±2,86 491,2±3,18

. 11 М+т 26, І±0,15 85,4+2,02 170.0±2,05 261,0±1,53 355,2+0,91 499,3±2Г34

* Ьі - 0,17 2,55 3,52 7,10 4,29 2.80

Ш М+т 25,9+0,60 80,6+1,23 164,0+2,0- 251,0+1,53 342,0±1,94 490,6±1,53

м ' 0,36 0,53 1,40 3,36 3,28 1,04

лочного жиру нехарчовим тваринним жиром і каприловою кислотою суттєво /78 г/ негативно не позначилася на рості тварин.

Таблиця З

Показник приросту живої маси піддослідних бугайців, кг п=10

Групи Біомет- ричний показ- ник Жива маса, кг Абсолютний приріст живої маси, кг Середньодобовий ■ приріст, кг

початок досліду кінець досліду

І М±т 2б,2±0,58 491,2+3,18 465,0±2,01 848±3,06

. II М ± т 2б,1±0,15 499,3+2,34 473,2+1,15 863±2,06

Ісі 0,17 2,80 3,52 3,80

III М ± т 25,9+0, 60 490,6+1,53 464,7±1,77 847+1,86

ІСІ 0,36 1,04 2,20 0,15 '

Споя-івашш кормів. Фактичне споживання кормів з дня народження і до забою і їх поживність було однаковим /табл. 4/ однакового хімічного складу.

Таблиця 4

Заграти кормів, кг на голову

Групи Вік, місяці Кормових одиниць Перетравного протеїну

І 0-6 325,24 40,59

6-12 1738,86 175,70

12-18 1758,90 193,21

0-18 3823,00 409.50

II 0-6 325,26 40,52

6-12 1738,84 175.67

12-18 1758,90 190,61

ч 0-18 3823,00 406,80

III 0-6 325,25 40,61

■6-12 1738,85 175.71

12-18 1758,90 • 190,48

0-18 3823.00 . 406,80 -

Визначаючи жирнокислотний склад кормів /табл. 5/, який є специфічним для зони Прикарпаття, коротколанцюгові жирні кислоти від СбДО С12Є в молочному жирі і практично відсутні в кормах рослинного походження та нехарчовому тваринному жирі.

Наведені дані засвідчують, що часткова заміна молочного жиру нехарчовим тваринним і рослинними жирами та каприловою кислотою негативно не позначилася на споживанні кормів.

Жирнокнслотний склад спожитих кормів, %

Жирні ■ кислоти Молочний жир Тваринний жир Макуха Сіно Дерть пшенична

С6:0 1,1 . - - -

С8:0 1,0 . - 0,1 -

С10:0 2,2 . . - 0,15 0,01

СП:0 0.4 . - - -

С12:0 2,7 0,1 сліди 0,53 0,03

С13:0 0,1 '. - 0,22 -

С 14:0-ізо 0,1 0.1 - - -

С14:0 9,8' 2,5 0.1 1,22 о,и

С14:1 1,2 0,4 - - -

СІ 5:0 0,8 0,4 сліди 0,47 -

С16:0-ізо 0,3 0,3 сліди - -

СІ6Ю 26,3 20,8 3,6 14,71 10,02

C16:l 1.5 0,8 0,1 1,74 0,13

07:0 0,7 1,6 0,1 - -

Cl8: 0-ізо 0,5 , 0,3 0,1 - -

C18:0 7,5 31,7 2.1 9,13 2,95

08:1 ' 35,7 ЗС 3 ' 16,1 ■ 11,26 26,32

08:2 3,6 3,2 17,8 ' 25,34 49,66

08:3 3,6 1,4 60,0 35,13 10,7

C20:0 0.6 0.4 - - -

Резистентність еритроцитів. Сумарна резистентність еритроцитів /табл. 6/ у 3-місячному піці телят до годівлі у І- групі склала 193,68+13,39 од у її - 224,26+30,47 і у 111-178,91+24,06 од. ’

З метою більш детального вивчення механізму дії жирнокислотної різноякісності раціону на структурно-функціональний стан еритроцитарної популяції необхідно було вивчити специфіку якісного зсуву червоної крові, що наступає внаслідок травлення. Як видно із табл.6 найбільше пониження стійкості еритроцитарної популяції після 2 - 2,5 години годівлі виявлено у телят, що отримували 5,00 кг тваринного жиру у замін молочного, а-у телят що отримали каприлову кислоту одержано зворотній ефект. •

Диференціальна резистентність еритроцитів до годівлі у телят II групи характеризується /табл. 6/ більшою стійкістю до солонокислого гемолітину і максимум їх розпаду /42,5 від загального пулу/ припадає на 2,5 хвилину і продовжується до 3,5 хвилин. А у III - дослідній групі спад починається на 3 хвилині. Після годівлі ця тенденція зберігається і максимум розпаду еритроцитів у тварин II групи припадає на 2,5 хвилину.

Резистентність еритроцитів крові бугайців у 3-місячному віці

Групи Біомет-- ричний показ- них ХВИЛИНИ

0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5 5,0 Сумарна резисген- тнісгь

До годівлі

1 М ± т 6,0 і 1,65 20,0± 4,05 26.0і 0,25 33,0± 2,52 29,16+ 2,21 23,5+ 4,93 26,25+ 6,15 17,4+ 4,67 9,0+ 4,50 3,3+ 193,68+ 18,39

11 М± т 3,92± 1,21 1,04 10,9+ 4,27 1,54 21,75+ 6,88 0,62 28,3+ 4,42 0,92 42,5± 1,45 5,05 32,0+ 8,20 Со,89 41,58+ 15,35 0,93 25,3+ 10,49 0,69 10,5± 8,26 0,16 4,6+ 224,26+ 30,47 0,87

111 м± т 41 6,753 + 1,06 0,34 22,7± 4,92 0,42 26, 5-і: 2,88 0,17 32,3+ 1,86 0,22 32,08+ 8,44 ол 22,0± 4,61 0,22 24,5+ 8,82 0,19 10,0+ 2,25+ 0,0+ 178,91 + 24,06 0,49

Після годівлі

І М± т 7,17± 1,74 24,7± 4,21 29,25± 1,14 27,7± ‘ 1,20 22,08+ 3,26 17,0+ 3,61 21.0+ 7,29 13,3+ 3,72 9,0+ 2,27 6,0+ 180,5±: 19,91

11 М± т ІСІ 3,7± 1,06 1.70 14,8+ 3,91 1,72 23,0± 5,57 1,10 36,7+ 2,73 3,02 41,25+ 3.82 3.82 30,0+ 5.69 1,93 39,67+ 12,81 1,27 16,7+ 7,87 0,39 6,75+ 3,44 0,55 3,3+ 215,92+ 23,18 1,16

111 Міг т Ю 6,92± 3,28 0,07 24,8± 7,38 0,01 32,26+ 2,40 1,15 32,7+ 4,67 ' 1,01 24,17+ 10,12 0,20 20,5+ 7,22 0,43 16,91+ 7,46 0,39 4,6+ 0,67 2.31 0,75+ 0,0+ 167,0+ 23,16 0,44

Активність ферментів. З наведених у табл. 7 цифрових виразів активності ци-тохромоксидази видно, що умови проведення досліду забезпечили оптимальну ії активність у сироватці крові в усі вікові періоди, істотно не відрізняючись між групами. Тобто каприлова кислота є ефективним кормовим засобом.

Таблиця 7

Активність цитохромоксидази моль/мл/год п=3

Групи Біомет- ричний показник Вік місяці ■

3 6 12 17

І М ± ш 3,14±0,40 ' 2,81+0,39 3,00+0,13 3,00+0,29

. II М +т 2,53+0,248 3,12+0,28 3,2510,21 3,10+0,13

td 1,19 0,65 1,00 0,31

III М + т 2,21+0,13 2,87+0,52 2,93+0,23 3,00+0,35

id 2 21 0,09 0,27 0,00

Активність АЛТ, ACT і сукцинатдегідрогенази знаходилась в межах фізіологічної норми і відповідала віковим параметрам істотно не відрізняючись між групами.

При проведенні контрольного забою у 6-місячному віці маса.парної туші тварин І- групи склала 76,6+1,16 кг, 11-82,8+1,88 кг і ІІІ-78,5+0,22 кг; у виході жиру костей і сухожилків за результатами обваловування вірогідної різниці між групами не виявлено. ■

В тушзх молодняка, який менше споживав незбираного молока (дослідні групи) містилося більш цінної м'язової тканини і менше жиру. Молодняк дослідних груп, одержуючи менше незбираного молока, починав раніше і у більшій кількості поїдати рослинні корми. При цьому в тушах цих тварин, забитих у 6-місячному віці містилось менше жиру і більше білка (м'яса), що слід вважати позитивніш явищем.

Різниця маси внутрішніх органів телят дослідних груп в 6-місячному иіці до контрольної групи статистично не вірогідна (табл. 8). Заміна молочного жиру іншими жировими добавками з додаванням каприлової кислоти не вплинула негативно на розвиток внутрішніх органів у молодняка.

Маса внутрішніх органів телят, забитих у 6-місячному віці, кг

п=3

Гру- па Біомет- ричний показник Печінка Серці; Легені з трахесю Нирки Селезінка

І М = т і 1,43+0.08 0,54+0.14 K01i0.ll 0,44+0,12 0,22+0,09

II і М±ш 1 1*52+0,11 0.53±0,19 1,16± 0,14 0.46*0,09 0.24 ±0,10

III і Міт і 1,50±0,10 0,53±0,09 1,09+ 0,22 0.4б±0.14 0,21+0.12

У 18 - місячному віш /табл. 9/ лередзабійна жива маса тварин склала у І - групі

- 482,3+1,00 кг, у II - 489,5+0,98 кг Леї 3,16/ і у III - 480,8+1,16 кг Леї 1,11/ при забійному виході відповідно 53,92%; 54,22 і 54,06% .

. , Таблиця 9

Результати контрольного забою піддослідних симентальських бугайців у 18-ти місячному віці, п=4

Гру- пи Біометричний показник Жниа маса бугайців у 18 міс. віці Перезабій-на жива маса Маса туші Маса жиру Забійна маса Забійний вихід

кг кг кг % кг % кг %

1 М + т 491,2 452,3+1,00 238,4+0,98 49,44+0,88 21,6+0,09 4,4X10,90 260,0+1,01 53,92+0,24

II М +т 499,3 489,5+0,98 246,3+1,02 50,32+0,72 19,0+0,11 3.90+0, !8 263,3x1,00 54,22+0,3£

Й 3,16 3,08 0,98 3,06 3,02 3,02 1,18

Ш М+т 490,6 480,8+1,16 240,8+0,91 50,08+0,84 18,8+0,32 3,98+0,91 259,6*1,21 54,06+0,3«

іа 1,11 2,88 0,68 ’ 2,84 2,89 0,98 1,09

*) Примітка. Різниця показників контрольного забою тварин дослідних груп до контрольної статистично вірогідна ( ісі > 3,0).

Хімічний склад середніх, проб м’ясного фаршу туш. Результати досліджень /табл. І0/ засвідчили дещо менший вміст жиру у м'ясному фарші тварин дослідних груи 'і зростання вмісту білку, що є бажаним при виробництві яловичини. Це пояснюється тим, що відбувався більш інтенсивний ріст бугайців дослідних груп в ранньому віці, яким згодовували спеціальне пійло з каприловою кислотою, коли найбільше відкла-

дасться білку в організмі. Як видно, часткова заміна молочного жиру нехарчозим тваринним жиром, із компенсацією знятої з молочним жиром каприлової кислота, забезпечує одержання високоякісної телятини та яловичини.

Таблиця 10

Хімічний склад середніх проб м’ясного фаршу туш піддослідних бугайців у ІЬ-ти

місячному віці, в % '

п=4

Групи Біометричний показчик Вода Білок Жир Зола

І М ± т 72,5 ±1,16 18,7 +0,60 5,7 ±0,14 1,06±0,44

II М ±т 71,1 ±1,20 20,6+0,48 5,1 ±0,17 1,1 §±0,44

Ш. М+т 71,8+0,98 20,2 ¿0,38 5,3+0,10 1,09+0,58

Виробнича перевірка. За схемою, приведеною в дослідах, була прополена виробнича перевірка одержаних в дослідах результатів в ЬССП "Волоща" Дрогобицького району Львівської області. В дзох групах знаходилось по 50 телят. Годівля тварин була аналогічною, як і при проведенні досліду. Основна увага була звернута на годівлю тварин і їх інтенсивність росту.

При закінченні відгодівлі бугайців у І8-місячному віці їх жива маса в групах складала 464 кг. то є високим показником. •

Отже, таку технологію вирощування і відгодівлі молодняка можна рекомендувати для впровадження у виробництво в широких межах.

Економічна ефективність. Проведений дослід і виробнича перевірка засвідчують, що при усіх однакових умовах і збалансованості раціонів телят з додаванням комплексної жирової добавки з синтетичною каприловою кислотою у молочний період економиться 5,0 кг молочного жиру або 45 гривень /за цінами 1997 року/ на одне теля. Вартість зекономленого молока на 250 надремонтних телят одного .господарства становить 11250 гривень (табл. 11). Одержано високу інтенсивність росту відгодівельних бугайців симентальської породи при затраті 8,08 - 8,23 корм.од. на 1 кг приросту живої маси.

Економічна оцінка результатів досліду

Піддослідні групи І 11 Ш

Згодовано кормів за 18 міс. відгодівлі бугайців , кг корм. од. на Ігол. 3823 3823 3823

Згодовано перетравного протеїну на 1 гол. за час досліду, кг 409,5 406.8 406,8

Припадас перетравного протеїну на 1 корм, од., г 109 108 108

Одержано приросту живої маси за 18 міс. підгодівлі, .кт 465,0 473,2 464.7

Затрачено корм. од. на 1кг приросту ' , живої маси 8,22 8,08 8,23

Економія незбираного молока при вирощуванні 1 гол надремонтішх бугайців, кг 150 . 150

Вартість в грошах зекономленого на кожній голові молока при ціні - ЗО грн/ц, гривень — 45 45

Вартість зекономленого молока на 250 надремонтних телят господарства, гри 11250 11250

Середня врожайність кормових культур, які використалися для відгодівлі бугайців. ц корм.од./га • 34,8 34.8 34,8

Можна отримати приросту живої маси бугайців з 1 га, ц 4,23 4,31 4,21

ВИСНОВКИ

1. Вирощування телят в молочний період на обмеженій кількості молочного

* .

жиру при використанні спеціальних жирових добавок, які містять нехарчові тваринний і рослинний жири з включенням синтетичної каприлової кислоти забезпечує інтенсивний розвиток телят, .формування у них оптимальних обмінних і захисних функцій, забезпечує в межах фізіологічної норми вміст в крові гемоглобіну, еритроцитів та загального білку і його фракцій у сироватці крові.

Така заміна молочного жиру не позначається негативно на середньому об'ємі еритроцитів, показниках гематокриту, вмісті іонів №+ і К+ у крові, не викликає суттєвих змін в активності цитохромоксидази, сукцинатдегідрогенази і трансфераз крові, не відмічається також при цьому пониження лізоцимної та бактерицидної активності сироватки крові.

2. Часткоаа заміна незбираного молока жировими добавками із синтетично ¡о каприловою кислотою сприяє ранньому прилученню телят до кращого поїдання рослинних кормів, що позитивно впливає па інтенсивність росту молодняка до 12 місячного віку. Ця властивість частково зберігається і в наступні періоди підгодівлі бу-гайців симентальської породи. Це не позначається негативно на забійних якостях молодняка 6 місячного віку, розвитку внутрішніх органів телят, морфологічних показниках їх туш.

3. Рекомендована нами технологія вирощування і відгодівлі надремонтного молодняка великої рогатої худоби симентальської породи з використанням в після-молочний період високоякісного злаково-бобового сінажу, комбінованого, збагаченого протеїном силосу, соняшникової та лляної макух без включення спеціальних комбікормів дозволяє отримати високу інтенсивність росту тварин і реалізовувати бугайців у 18 місячному віці живою масою 490-499кг.

. 4. Молодняк симентальської породи, пирощенний з використанням жирових

добавок із включенням каприлової кислоти та відгодований на повноцінних, збагачених перетравним протеїном раціонах, показав високу м'ясну продуктивність. Забійна маса бугайців у 18 місячному віці становила 260 кг (контрольна група) і 265,3 кг та 259,6 кг (дослідні групи). Забійний вихід відповідно становив 53,92%, 54,22 та ' 54,06%. Туші молодняка дослідних груп (особливо другої) містили менше жиру, а більше м’язової тканини.

5. При хімічному аналізі середніх проб м'ясного фаршу туші бугайців дослідних груп містили більше білку і менше жиру. Це обумовлено тим, то бугайці дослідних груп показали вишу інтенсивність росту в молочному віці, коли інтенсивно відкладається в організмі білок - найбільш цінна складова частина яловичини.

6. Відгодівля молодняка великої рогатої худоби з використанням жирових компонентів взамін частини незбираного молока, та збагачених протеїном кормів дозволяє отримувати високу інтенсивність росту - 847-863г на добу, що призводить до помітного зниження затрат корму - 8,08 - 8,23 корм. од. на 1 кг приросту.

Це дозволяє з 1 га кормових культур виробляти - 4,2-4,3 ц приросту живої маси відгодівельннх бугайців симентальської породи. Економія незбираного молока лише в одному господарстві, де проводилась виробнича перевірка результатів досліджень, склала 11,25 тис. гривень. Це вказує, що запропонована система виробництва яловичини, є економічно вигідною. • • ■

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

При вирощуванні надремонтного молодняка великої рогатої худоби доцільно в схемах годівлі використовувати на більше 150 кг незбираного молока і 460 кг відві-

• 16 йок, включивши взамін зменшеної кількості незбираного молока спеціальну жирову добавку, яка містить нехарчовий (кишковий) тваринний жир та відходи олійного виробництва з додаванням синтетичної каприлової кислоти.

Прн наступній відгодівлі бугайців використовувати злаково-бобові сумішки (літній період), та високоякісний сінаж і кукурудзяно-бобовий силос в зимово-стійловий період. Нестачу перетравного протеїну при цьому поповнювати за рахунок включення в раціони соняшникової та лляної макухи.

Така технологія відгодівлі симентальських бугайців дозволяє реалізовувати тварин у 18 місячному віці живою масою понад 480кг.

СПИСОК РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Зінкевнч В.І. Виробництво яловичини на дешевих кормах //"Український пасічник ", -1998. -№ 3.-47с.

2. Гурич М.І., Зінкевич В.І., Столярчук П.З. Виробництво яловичини з використанням жирових добавок та високопротеїнових рослинних сумішок //"Сільський господар1’,- 1997.-№11-12,-С.8-9.

3. Кавка Р.П., Зінкевич В.І., Стахів В.І. Вплив різноякісного жирнокислотного

живлення на показники білкового обміну у бугайців // Книга наукових статей (III книга) Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарст-ва.Львів,-1997.-С.99-100. . _

4. Зінкевич В.І., Кавка Р.П. Вплив каприлової кислоти на ріст телят // "Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва". 36. статей Міжнародної наук, пракі. конференції. Львів, -1997. -С. 303-304.

5. Зінкевнч В.І. Вплив збалансованості раціонів телят за каприловою кислотою на їх ріст і обмін речовин //Інформаційний листок ЛвЦНТЕІ, -1996, -№ 97 - 002. -4 с.

6. Зінкевич В.І. Ріст та білкові фракції сироватки крові бугайців при згодовуванні каприлової кислоти //Інформаційний листок ЛвЦНТЕІ, -199б.,-№ 97 - 003. -4 с.

7. Зінкевич В.І. Методичні рекомендації по використанню каприлової кислоти при випоюванні телят//ЛвЦНТЕІ,-1996.- 10с.

Зінкевич В.І. Обмін речовин та інтенсивність росту надремонтних бугайців при включенні в їх раціони спеціальних жирових добавок з каприловою кислотою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. Львівська академія ветеринарної медицини ім.С.З.Ґжицького, Львів, 1998.

17 •

Викладені результати проведеного досліду по вивченню реакції організму телят на включення в їх раціони спеціальної жирової добавки, яка містить нехарчові жири і синтетичну каприлову кислоту, взамін частини незбираного молока.

Відгодівля молодняка здійснювалась з використанням збагачених протеїном злаково-бобових сумішок: високоякісного сінажу, кукурудзяно-бобового силосу. Не-' стачу протеїну поповнювали за рахунок макух. Така технологія дозволила одержати добре відгодованих тварин живою масою 490 кг у 18 - місячному віці із затратою всього 8,1-8,2 корм.од. на І кг приросту.

Ключові слова: корми збагачені протеїном, жирні кислоти, білковий обмін, активність ферментів, еритропоез. контрольний забій,

Зинкевич В.И. Обмен веществ и интенсивность роста сверхремонтных бычков при включении в их рационы специальных жировых добавок с каприповой кислотой. - Рукопись. .

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. Львовская академия ветеринарной медицины им.С.З. Гжицкого, Львов, 1998.

Изложены результаты проведенного опыта по изучению реакции организма телят на включение в их рационы специальной жировой добавки, содержащей непищевые жиры и синтетическую каприловую кислоту, взамен части цельного молока.

Откорм молодняка осуществлялся с использованием обогащенных протеином злаково-бобовых смесей: высококачественного сенажа, кукурузно-бобового силоса. Недостаток протеина восполняли при помощи жмыхов. Такая технология позволила получить хорошо откормленных животных живой массой 490 кг в 18-месячном возрасте с затратой всего 8,1-8,2 корм.ед. на 1кг прироста.

Ключевые слова: корма обогащенные протеином, жирные кислоты, белковый обмен, активность ферментов, эритропоез, контрольный убой.

Zinkevych V.I. Metabolism and intensive of growth of overrepairing bullsby including in their ration special fatty additions togetherwith caprilic acid. - Manuscript.

Candidate thesis (manuscript) in agriculture sciences of the speciality 06.02.02 "Liverstock feeding and foger technology", Lviv Academy of Veterinary medicine .named after I.Z.Gzhytskyj, Lviv, 1998. '

It was presented the results of fest about reaction of calfs organism including the specific fat addition to the ration which contain unfeeding fat synthetic caprilic acid, instead of whole milk.

The fattening of youngers was realizing with the using of cercal-bean mixture which are rich in protein: the high quality hay, coar-bean silage. The deficiency of protein was compensated for the assistance of oilpake. Such technology gave the possibility to have a ¿¿out fattened animals, the living mass was 490 kg at 18 months age, expending 8,1-8,2 of feeding units on the ] kg of increment.

Key words: feeds riched by protein, fat acids, protein exchange, the enzyme activity, erythropoaets, the control slaughter.