Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Новый исходный материал для селекции и раннеспелых гибридов кукурузы, адаптированных к условиям лесостепи и Полесья Украины

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Новый исходный материал для селекции и раннеспелых гибридов кукурузы, адаптированных к условиям лесостепи и Полесья Украины"

РГ6

Ой

IiîGTHTyi 3EMÄEFQ: ТВА VKPAÏnaKOÏ АКАДЕМ Ï ДГРАРНИХ НАУК

на правая рукопксу

КОБУТА Одажо1й Володнммрсглч

ЮВИЙ ВНХ1ДКИЯ МАТЕР1АЛ ДЛЯ СЕЛЕКЦЙ РАШШОСТИГЛНХ ИБРНД1В КУКУРУДЗИ, АДАПТОВА1ШХ ДО УШВ Л1ГОСШГ/ I П0Л1ССЯ yKPAÏIffl

Сгтц1алвн1оть Об.О^.С5 - седо!щ1я i »ао1ишщтво

АВТОРЕОЕРАТ

дксартац! Ï на здобуття наукапого ступоня кандидата о1льсьпогосподароыоп наук

Чабани - 1Э9В

Дисертац1ею б рукопис.

Дисертац1йна робота виконана у в!дд1л1 селекцП та первинного нас1нн1щтва кукурудаи 1нституту землеробства УААН в 1090-1393 рр.

Науковий квр1вник: кандидат 61олог1чних наук

ЗАККА Стан1олав Пол1карпоннч

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор с1льськогосподарських наук, професор ЧУЧШЙ 1ван Петрович кандидат с1льськогосподарських наук ЖЕЫОЙДА В1тал1Я Леон1дович

Пров1дна установа: Лнститут зернового господарства УААН

Захист дисертацП в1дбудвться чврвня 1996 року о 10 годин1 на еас1данн1 Спец1ад1вовано1 вчэно! ради Д 01. 20. 01 при 1нститут1 зеилеробства УААН

3 дисертад1ео можна оанайомитись в С1Сл1отец1 1нституту ешеробства УААН

(I

В1дгуки на реферат у деох прим1рниках, зав1реи1 печаткой, просимо надсилати га адресою: 25520В, сыт. Чабани Ки-ево-Святошинського району Кшвсъко! област1, 1нститут зем-лероботва УААН, вченому секратарвв1 Спец1ал1зовано1 вчено'1 ради.

Автореферат роз1сланий травня 1996 року.

Вчений секретар Спец1ал1эовано1 вчйно'1 ради, кандидат с1льськогосподарських

наук СУЧ7" " Л. 0. Кравченко

ЗАГЛЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОВОТИ

Актуадьн1сть теми

Одним 1э найб!льш ефектизних шлях!в збШшення вироСництвя зерна кукурудэи в створення 1 впровадження ранньостнглих Пбрид1в э висогаш р!внем урожайност!. 1снугач1 г^рвди кукурудэи ще не в повн1й м!р! задовольняють вимоги народного господарства за уро-жайн1стю, II стаб!лън1стп та технолоПчнастю внасл1док нэдос-татнього р!вня !х адалтивносИ до несприятливих фактор!в навко-лишнього середовища.

Створення 1 впровадження у виробнщтво нових ранньостнглих г1брид!в кукурудэи, ио в1дпов1дають сучасним технологиям вирошу-вання можливе на основ! нового генофонду а комплексом.господарсь-ко ц1нних оэнак.

Вир1шення цих проблем досягаеться, перш за все, значним зб!льшенням о0сяг1в створення 1 вивчення ранньостиглого вих1дного матёр!алу, який включав кращ! зразки св1Тово1 селекцП, викорис-тання зародкпво! плазми п!аньостигло! кукурудэи, екзотичних рас р!эного вкодого-географ!чного походження, простих, трилШйних та б1льш складних гЮридних популяц!й, ¡до створен! на основ 1 кра-ших лШй, як1 повднують властивосИ р1эно! скоростиглост!, висо-ио! холодост!йкост1, швидко! в!ддач1 вологи в пер!од дозр!вання, ст!йкост1 до хвороб та шк!дник1г, висок1 покаэники ЗКЗ 1 СКЗ за урожайн!стю.

Мета роботи. Створення та вивчення ноеого. вих!дного ма-тер!алу кукурудэи для гетерозисно! селекцП, адаптованого до умов Л!состепу 1 Пол!сся Укра'ши 1 синтез на 1х основ! високопродуктив-них ранньостиглих г1брид1в кукурудэи.

Основним завданням наших досл!джень Оуло:

- створити новий вих1дний матер!ал кукурудэи на основ! Сага-тол1н!йних популяц1й, синтезованих методом конвер^ентно! реком6!нац!1 джерел 1 д'онор!в господарсько ц!нких огнак;

- провести овднку нових самоэалилених л!н!й кукурудэи га тривал!стю вег~тац!йного пер1оду в р1эних грунтово-клгмз-тичних зонах Украпт ! виб!р найб!льи стабхльного методу його визкзченнк;

- визчити еколоПчку стаб!льн!сть ксвпх самсзаппленнх л!н!й

кукурудаи аа продуктивного 1 елеиентами 15 структури в р!аних грунтово-кд1иатичних уыовах;

- виэначити показники стаб!льност1 загально! 1 специф1чно'1 коыб1нац!йно? здатност1 в залежност! в1д еколог1чних умов;

- вивчити характер взавмодП генотипу самозапилених л1н1й кукурудаи э уюваии року 1 пункту досл1длень;

- зд!йснити оц!ику ст!йкост1 самозапилених л!н1й кукурудаи до хвороб та шк!дник!в;

- створити висскопродуктивн! бкспериывнтапън! гЮриди кукурудаи на основ1 нових саыозашшених л!н1й та вид!дити кра-и,1 г1Сридн1 коыС1нацП для прошслового використання.

Наукова новизна результат^ досл!джень полягае у виявленн1 генетично обумовлених особливостей зм1ни ыорфо-б!олог1чних оанак, стаб1льност1 продуктивное!!, ефект!в гетерозису 1 1х реакц!! на р1зн! грунтово-кд!матичн1 умови; створэнн! нових сашаапилених д!н1й, як вих!дного матер!алу для гетероэисно'1 селекцП ранньостиглих г1Срид1в кукурудаи, адаптованих до уыов Пол!сся ! Л!состепу Укра1ни, а також в створенн! нового ранньотиглого г!Сриду кукурудаи Оксаыит МВ.

Практична значения результат^ досл!джень: Излагав у створенн! нових ранньостиглих ! середньоранн1х г!Срид1в кукур дай, як1 на 7.0 - 16.8 ц/га перевшцують нац1ональн! стандарт за р1внем уромайност1, коротшим на 1 - 10 дн1в вегетац!йниы пар1од:м, нижчов на 0.3 - 3.1Х волог1ств зерна при абиранн! та аа Ншшп господарсько ц!нними ознакгми.

Реад1э1ц1я результат^ досд!джень Внд1лэн1 в результат! проведених досл!джень нов! ранньостигл! 1 сбГбдньорани1 самоэалилвн! д!нП кукурудаи в комплексом госпо-дарсько ц!нних оанак вкдючен1 в селекц1йн1 програми ряду науко-ю-досл1дних установ УкраЗнн Институту эеилэроСства УААН, Чер-ка:ького НЕО "Ел!та", Черн1в8ЦЬКо! ДДСГС, Закарпатського 1нститу-гу АПВ). Ранньостиглий гЮрид Оксамит ЫВ передаиий на 1996 р1к в Г,е(.«аьн» сортовипровування.

На аахист винссяться так! основн! положения: реаультати селекц1йно1 оц1нки нових самозапилених л!н1й куку-г/лби та стнсрених на 1х основ1 ранньостиглих 1 середньсранн1х

¿^7ЛоГ):и»нталлн1 дскази спадкоьзоСумс-влек;к ссоСллвогтбй реак-

ц11 нових самозапшшних л1н!й кукурудзи на р1эн1 вкслог1чн! умови Укра1ни.

Апробац1я роботи

Матер1али дисертацП допов!далися на зас1даннях в1дд1лу селекцП 1 первинного нас1нництва кукурудзи та методичн1й ксм1с11 по селекцП та нзс!нництву 1нституту землеробства УААН (1901, 1992, 1993, 199В рр.), М1кнарсдних конференц1ях молодих вчених тя сп9ц1ал1ст1в (Чабани, 1993, 1994, 1995, 199В рр.).

Публ1кац1я реауд1тат1в досл!джэнь

0сновн1 реэультати досл1джень по тем1 дисертац1йно! роботи энайшли воображения у 5 опубл1кованих роботах загаяьним обсягом 0.8 друкованого аркуша.

Декларац1я осоСкстого внеску. Автором особисто виконано польов! 1 лабсраторн! досл1ди, узагальнено св!тову 1 в1тчизняну л1тературу за темою дисертацП. Публ1кацП виконан! самэст1йно тя у сп!вавторств! э частксл авторства 70 - 80Х.

Структура 1 обсяги дисертац1йно1 роботи

Дисертац1я складаеться а вступу, 7 розд1л1в, висновк1н та пропозвд1й, викладена на 159 стор1нках машинописного тексту, шс-тить 32 таблиц!, 13 рисунк1в, 4 додатки. Е1бл1огра$1чний список включав 174 л1тературних диерел, у тому чиол1 42 1ноземних.

ЗШСТ I РЕЗУЛЫАТИ РОБОТТ!

У ВСТУП1 обгрунтовано необх1дн1сть 1 актуальн1сть виконання досл1ддень, сформульовано наукову новизну 1 практичну ц1нн1сть результата досл1джень, в!домост1 про 1х реал1эац1п, алрсОаЩп та обсяги пубд1кац1й.

Р03Д1Л 1. СТАН Д0СЛ1ДШШ ПО РОЗРОВЦ1 НАПРПИК1В I МЕТОД I в П1ДВЩШШ Р1ВНЯ ЛДАПТИЮЮСП ВНХЩГОГО МЛТЕПЛЯУ

куютудзн для гетероэисто! сялекшК

Подано л1терату:чий огляд з питань вивчення вгаемсдП "генотип х сбредозгадз" 1 внксристанкя II в гет?рсг;;сн1й сзл^кцП куку-рудзи, анап1а м1нлиеост1 оснсвних сел?кц1йних п-к-гк;:к1я ¡-г^г,'ргл-зи: тривалосП вегеташиного п?р1сду, ?.-?М'?нт1в прояуг.тнм~."т1. пекаэюпйв гетерозису, • ура«*кнл хвсрсСвми 1 вкЛлш'.гми я н:.ст1 й!д сколоПчяи:'. ум:в .

Р03Д1Л 2. УШВН, IIATEPIAJ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ДОСЛ1Д*ЕНЬ

Д0СЛ1ДЖЭННЯ проводили протягом 1990-1993 рок1в Б piSHHX грунтово-кл!матичних зонах Укра1ни, аокрема:

1нститут1 землероОства УААН - перех!дн1й зон1 Пол1сся - П1в-и1чний ЛЮостеп (дал1 у текст! окорочено Пол1сся);

Черкаськ1й с!льськогосподарськ1й досл!дн1й станцП (Швден-Н11Й Л!СОСТвП) i

Черн1вецьк1й с1льськогосподарськ!й досл1дн1й станцП (Зах!д-ний JlicocTen);

Закарпатському 1нститут! АПВ УААН (Закарпаття).

За матеоролог1чними данный уыови у пунктах дол!даень суттвво ро1.р1знялися м!ж собою за сумою ефективних температур i по к!ль-KocTi опад1в ва вегетащйний перЮд. За середн!ми багатор1чними даними в пар1од травень-вересень у Швденному Л1состепу випадае 378 ш опад!в, у Закарпатт1 - 338.3 мм, у Пол1сс1 i Швденному Л!состепу - 287 мм. Сума афективних температур в пер1од вагетацП кукурудзи за багатор1чними даними становить 1344°С у Закарпатт1, 1140°С - у Швденному Л1оостепу, 1039°С - у Швн1чному Л1состепу 1 984°С - у Пол1сс1. У 1992 роц! в ycix пунктах досл1джень сума ефективних температур була значно нижчою аа сервдньобагатор1чн1, особливо у Закарпатт!, а в 1993 роц1 висогао у Закарпатт1, П!в-даннсиу Л1состепу, Пол1сс1 1 нижчов в1д норми у Зах!дному Л!сос-тапу. За к1льк1стю опад1в 1992 р1к характеризувався эначно меншою 1х к1льк!стю пор1вняно з серадньобагатор1чною нормою, а 1993 р1к еианшенням 1х у Зах1дному Л1состепу, Закарпатт! 1 Пол1сс1. В се-редньсму еа два роки метеоролог1чн1 умови вначно вмгнювалися по роках 1 пунктах дол!джень.

Вих1дним матер!алом для проведения досл!джень служили 168 нзвих лШй кукурудзи, як1 отворен1 в результат!- селекц!йно! ро-Ооти в 1нститут1 эемдеробства УААН а участю автора на останн1х =гш!ах 1нбридингу. А також 17 кращих за комплексом господарсько ц1нних оанак л1н1й кукурудзи селекцП кра'1н СНД, Франц!I, США 1 К&нади. За результатами оц!нки морфо-б!олог!чних овнак, комб1на-lilinnl адатност1, ст1йкост! до хвороб та шк!дник!в в 1990-91.ро-к.%;; булз вид1лено 32 л1н!1 кукурудзи, як! вивчали у чотирьох еко-л::г t -хкич гонах на протяз! 1992-93 рок!в.

К:л£1нац!ину здатн1ть оц!юовали за результата»«! сортовипро-Ь5.чни г1Срнд1в в!д схредування нових л!н1й з тестера»«.

- в -

Зах1дному ЛЮостеиу у 1992 рсзцк Коеф1ц1ент вар1ац1! даного по-казника по пунктах досл!джень становив 4.47. у 1992 poui í 5.87. у 1993 роц1.

По»Ico» Зокарлаття Л.Л1состоп З.Л1соствп

Роки

[il:-.j i Цшгтомя пояткЬ V//A Пеона стигл1сгт*>

Риа.1. Сорэдня трнва»1стк ввгвтац!Пного пор1оду »1н1й кухурудэи а р1зиих вколосл1дах, 1992-1993рр.

Для пар1оду "цвШння початк!в - повна стигл1сть" необх!дно dí'üü 42-47 дн1в (1992 р!к) 1 54-75 ДН1в (1993 piF.). НайС1дьш три-валии даний пер!од Сув у Пол1сс1 - 75 дн1в у 1993 роц1 (рио.1). 0вр1ювання цього показника по пунктах , досл1джень становило 6-11.2Х, а по роках 6.SX (Зах1дний Л1состеп), 16.01 (ГНвденний Л1ПОСГ8П), 18.8Х (Закарпатгя) 1 26.07. (Пол1сся).

Повнв доэр1вання зерна наступало через 105-108 дн1в п!сля оход1в у 1992 роц1 1 119-145 дн!в у 1993 poui. Особливо несприят-аивими температурн! умови були в другiй половин1 вегетац! у 1993 роц! в Пол1сс1, де пер1од "сходи - повна стигл1сть" тривав 145 дн1в (рис.1). Коливання тривалост1 цього пер1оду по пунктах д~:л1дж9нь становило 3.1 - 7.47., а по роках: 147. у Пол1сс1, 7.0% • Швдзнному Л1осСгепу, 5.37. - Закарпатт1, 0.255: - Зах1дному Л1-нэпу.

Супа ефвктивних температур иерЮду "сходи - цв1т1ння печатан" стзнсвшт 502-410°С у 1992 роц1 1 544-452°С у 1393 pcui, а в i ъ "ivhíт 1ння псчатклв - пг.эня ттигл'.сти", в!дпсв1днг

- Б -

Тестерами Сули: ранньостигла холодост1йка л!н1я французько! селекцП - Р2, простой ранньоститдий високопродуктивний г1Срид 5-72 х Ма21, середньоранн1й г1брид - П3978.

В розсадниках сортовипробування в груп1 ранньостиглих г1брид1в стандартом був районований гЮрид Колективний 210 АСВ, а середньоранн!х - Колективний 225 МВ.

Сортовипробування г1брид1в 1 л1н!й закладали в строки оп-тимальн1 для кожно! эони. 0бл1кова площа д!лянок 0.8 м2, густота рослин при эбиранн1 становила 80 тис/га, повторн1сть - триразова.

Агротехн1ка у вс1х досл1дах Суда аагальноприйнятов для в1дпов1дно! зони. На протяэ1 вегетац1йного пер1оду проводили фе-нолог1чн1 спостереження, вим1ри, обл1ки та оц1нки эг1дно методики Державного сортовипробування с!льськогосподарських культур.

Для оц1нки ст1йкост1 кукурудзи да хвороб та шк1дник1в вико-ристов.ували методики 1 шкали, як! розроблен1 у Всерос1йському 1нститут1 захисту рослин та 1нститут1 зернового господарства УААН (Шап1ро та 1н., 1980; Грисенко, Дудка, 1980; Волкова та 1н., 1989; 1ващенко, 1989).

Комб1нац1йну эдатнхсть самозапилених л1н1й оц1нювали за методикою В.Г.Вольфа, П.П.Л1туна (1980) в допомогою ЕВМ "Мир-2", еколог!чну пластичн!сть визначали за методом В.Э.Пакуд1на (1973). Ступ1нь взаемодП "генотип - зередовише" вианачали за методом Л.В.Хотильово!, Л.0,Тарут1но'1 (1982).

Статистичну обробку результатЛв дол1дхень проводили методом цисперс1йного анал1зу (Доспехов, 1985).

Р03Д1Л 3. ТРИШШСТЬ ВЕГЕТАЦИЙЮГО ПЕРIОДУ I ЕЛЕШГГН СТРУК-ТУРИ ПР0ДУКТНВ1ГОСТ1 САМОЗАПИЛЕНИХ Л1Н1Й КУКУРУДЗИ В Р13ИИХ ЕК0Л0Г1ЧНХ УМОВАХ

Тривал1сть вегетацШого пер!оду. Одим 1э фактор1в агштацП яового вих1дного матер1алу кукурудзи до умов середоЕища е трива-псть вегетац1йного пер1ду, визначення його проводять р1зниш1 методами, кожен з яких мае ряд недол!к1в 1 не може бевуыовно точно зизночати ХрйЕаЛ1СТЬ ВеГвТ5Ц1ИК0Г0 Пер1иД'у. ТОМу' ТрН25Л1СТЬ йиго (и вивчали за допомогою трьох осноених пскззник1в: к1лькост1 <н1в, суми ефективних температур, к!льксст1 листк!в на. рослин1.

Встановленэ, вр тривалЮть п?р1оду "сходи - це1т1ннл псч=.т-;1е" самозапилених л1к!й кукурудзи становила 59-70 дк!е. ИаЛбШя 'рнвалкм цей пер^д був у Псл1сс1 в 1Э93 реи; 1 на;:к;рV

1 354-557'-'С. Найвищ! суми ефективних температур пер!оду "сходи -цв!т1ння початк!в" були у Закгрпатт1 (544-562°С), "цвШння печатав - повна стигл1стъ" - у Закарпатт! (615-524°С) 1 Зах1днсму Л1состепу (557-553°С). Для дозр1вання верна найнилт суми ефективних температур були у Пс-л1сс1 (975-819°С), а максимзлып (1177-1068°С) у Закарпатт1 (рис.2).

»92 1993

СРоэи розвигпку Р|ФР;| Пол!сся Зокорпаття

ПЛ'состеп ЗЛ'состеп

Рис.2. Сервдня супа в+вктивних температур За вэгвтац1йний ..ер1од л1н1Я кухурудэи по екодосд!дах, 1992-1993рр.

Коеф1ц1ент вар1ацП цього показника в пер1од " сходи - цз1т!ння початкгв" по пунктах досл1дхень сталовин 6.7-9.3%, "цвШння печатав - повна стигл1сть" - 11.0-16.5*. По росах дослз.дяень м!н-ливхсть суми ефективних температур пер1оду "сходи - цв1т1нкя печатав" була 1.6-9.5%, а пераоду "цв1т!ння початк!в - познз стиг-лЮгь" - 2.8-13. IX.

При виченн1 тривалост1 -вегетавдйного пер1оду за к1лък1сти листк1в було встановлено, що л1н!1 в!дносяться до рзнньосгигло!' 1 Сбр&ДНЪОралНЪО! ГруП "ТИГЛиСТ'1, 9 ЧИСЛОМ ЛИОТКхЗ 10-14. У ранньостиглу трупу входили л1кП: Ук-1431, Ук-1434, .Ук-1447, Ук-1487, Ук-1507, Ук-1508^ а у середньоранки Л1нП: Ук-143?, Ук-1440, Ук-1445, Ук-1490, Ук-1495, Ук-1497. Ксефш1ент В5р1ац'.1 к!лькест1 листов на рсслин! по пунктах дос.пЛдл=кь станов;::? 4.2-7.67., а по роках - 1.1-3. 4г.

В резулгтат1 вивчення тривадост! вегетахЦйного пер!оду за р1ен!ши показниками було встановдено, що найб!лгш достов1рною бу-ла його оц1нка за кШк1стю листк!в на рослин!, яка була найб1льш стаМльною в р!эних грунтово-кл!матичних зонах, про шр свхдчать коеф!ц!енти вар!ацП (У-4.2-7.6£). Досить стаб!льною була 1 сума ефективних температур пер1оду "сходи - цвШння початк!в" (V-6.7-9.3X). Таким чином, найб!лыа над1йним критер1ем визначення тривалост1 вегетац1йного пер!оду самозапилених лШй кукурудзи в наших досл!дженнях б"ла к1льк1сть дистк!в на рослин! та сума ефективних температур пер1оду "сходи - цв!т1ння початк1в". Трива-л1сть вегетацШюго пер!оду у днях, особливо пер1оду "цв1т1ння почйтк!в - повна стигл1сть" була менш стаб1льним критер1ем, особливо по роках, тому доц1льно користуватись першими двома методами.

Едементи структури початка. Ревудътати досд1дженъ показали, що едементи структури продуктивном! самозапилених лШй кукурудзи зм!нювалися в залежност1 в!д умов року 1 пункту досл1джень. Найб1льш сприятливими для формування початк1в були умови у Зах1д-ному Л1состепу, де середня довжина початка по досл1ду сте.човила 15.1-15.6 см (1992-1993 рр.) 1 Пол1сс1 у 1992 роц1 - 15.2 см, в 1нших екодосл!дах. формувались початки меншо! довжини.

Умови вирощування впливали також на к1льк1сть верен в ряду та мьау 1000 зерен. Досл1ди показали, що в 1992 роц1 в Пол1сс1, Швденному та Зах1дному Л1состепу Сула найбШша к!льк1сть зерен в ряду - 24,3 - 25.1 шт. Наивишу масу 1000 зерен мали л!нП кукурудзи в умовах Закарпаття 1 Зах1дного Л1состепу - 241 -.253 г у 1992 роц! та 226 - 232 г у 1993 роц1.

Результата вивчення верново! продуктивност1 нових самозапилених л1н!й кукурудзи св!дчать, що найсприятдивШ умови для формування урожаю зерна склалися в 1992 роц! у Зах1дному Л1состепу, де середн!й урожай становив 20.1 ц/га та в Пол!сс1, Закарпатт! ! За:;!дному Л1состепу в 1993 роц! - 22.3 - 23.9 ц/га.

Анал!зуючи едементи структури продуктивное!! окремих л!н!й в чотирьох екодосл1дах, нами Суло вид!лено л1н11 з високими покаэ-никами довжини початка (14.5 - 16.4 см): Ук-1490, Ук-1497, Ук-1487, Ук-1430; к1лькост1 зерен в ряду (24.3-30.6): Ук-1430, Ук-1490, Ук-1495, Ук-1497, Б-6; маси 1000 зерен (217-Э1? г): Г2, Ук-1430, Ук-1440, Ук-1487, Ук-1497, Ук-1507.

Нзп!51ап високопродуктивнши серед нсвих самозапилених л1н1й

- 3 -

кукурудэи були: Ук-1495, Ук-1490, яких становила - 24.5-25.7 и/га.

:-1430, середня ур{зхайн1сть

Р03Д1Л 4. П0КА31ШКИ ГЕТЕРОЗИСУ слмозапилишх Л1Н1Й КУКУРУДЭИ В Р13Ш(Х ЕКШЮПЧНИХ У)ЮВАХ

Для оц1нки впливу умов року 1 пункту досл1джень на показникл ЗКЗ (л1н1й, тестер1в) 1 СКЗ (л!н1й) нами будо проведено розкла-дання в!дпов1дних сум квадрат1в ЗКЗ 1 СКЗ на суш квадрат1в взае-модП 1х э пунктом 1 рском вироцування тестерних гибрид1в'" га методом Л.В.Хотильово!, Л.О. Тарут1но1 (1973).

Таблиця 1

0ц1нка л1н!й кукурудзи по ЗКЗ за ознаксю "урожай зерна" в залежност! в!д еколог!чних умов, 1992-1993 рр.

Ефекти ЗКЗ по пунктах 1 роках

Л1н11 Пол1сся Закарпаття Швденний Зах1дний

Л1состеп Л1СССТ6П

1992р. 1993р. 1992Р. 1993р. 1992р. 1993р. 1992р. 1993р.

Б-72 4.1 2.0 3.9 2.3 8.8 - 4.0 1.1 -1.5

УК-1445 1.0 -1.1 12.0 7.4 1.1 5.9 -3.3 -1.2

Ук-1447 0.9 -4.2 -0.6 -3.9 -1.2 -3.6 -2.0 -2.9

Ук-1487 0.6 1.2 4.9 2.7 3.4 -0.8 3.0 2.0

УК-1490 4.1 1.4 0.9 5.7 -0.7 3.2 4.1 0.7

Ук-1495 8.3 3.5 0.1 8.3 2.7 5.4 6.6 2.9

УК-1497 -0.1 2.0 7.9 и.8 1.2 3.7 6.3 4.7

Ук-1507 2.7 1.0 4.8 -0.4 7.1 0.7 4.9 0.1

УК-1509 0.6 3.4 9.8 -2.2 2.3 -0.8 -0.05 -0.3

Б-6 7.8 3.2 0.5 8.4 3.5 . 3.1 - 3.7 5.6

Иа188 6.8 2.1 0.6 2.4 1.9 3.7 2.1 2.8

Ук-1430 11.1 1.3 0.2 1.5 2.0 4.5 3.5 -1.1 •

Ук-1431 -4.7 -2.5 -1.0 -3.8 -1.7 -3.5 -2.4 0.2

Ук-1432 -8.7 -1.8 0.4 -2.3 -11.4 -6.2 -5.7 -3.6

Ук-1434 -0.2 -0.8 -0.2 -15.4 2.3 -4.9 А . / -2.0

Ук-1430 6.0 1.3 -0.4 6.2 1.8 1.2 -1.9 2.3

Ук-1440 -0.4 -6.8 -0.1 6.3 2.6 -б.З -4.1 1.9

Ук-1459 0.7 0.1 0.5 -0.8 9.8 -2.5 -3.3 -2.2

Н1Р0.05 1.1 4.2 0.7 4.3 2.7 4.4 6.0 4.2

Виявлено вплив умов вегетацП на загальну 1 специфику юм-б1нац1йну здатн1сть л1н!й, це п1дтверджуеться середнШ!-квадратами вэаемодП "ЗКЗ л1н!й х пункт" (132.2 - 304.4), " 313 т?:т?р1в х пункт" (123.2 -1218.2) 1 "СКЗ Л1н1й х пункт" (13.8 - 146.3), позначно В1ПД9 РТвОр.

Результати анал!зу взаемсдП к~мС1н=ц1;':н:-1 ?-.=тк::т! г ;.:у:.у

досл1джень також показують xctothI в1дм1нност1 м1ж ЗКЗ лШй (180.2 - 456.0), ЗКЗ тестер1в (1585.1 - 10004.9), а також вааемо-дП "ЗКЗ тестер1в х р!к" (23.1 - 286.5), "СКЗ л!н1й х р!к" (68.1 - 297.2). Взаемод1я "ЗКЗ лш1й х piK" була високою у Пол1сс1 (168.9), Закарпатт1 (286.Б) i Швденному Л1состепу (169.1).

Встановлено, що л1н1я F2 i г!брид S-72 х Ма21 мали середн1 1 низьк1, а г1брид П3978 стабильно висок1 i середн! показники ЗКЗ в м1нливих еколог1чних умовах.

При вивчвшп ЗК'3 л1н1й нами було встановлено, що ефекти ЗКЗ можуть зм1нюватися в залежност1 в1д умов року i пункту досл!джень (табл.1). Так, у 1992 роц! високу ЗКЗ у Пол1сс1 мали 8 лШй, За-карлатТ!- 6, П.Л1состепу - 4 i З.Л1состепу - Z лШ1. У 1993 роц1 эисоку ЗКЗ мали в Закарпатт1 - 5, П.Л1состепу - 3 1 З.Лхсостепу -2 л!ни. Характер м1нливост1 ефект1в ЗКЗ в значн1й Mipi залежав в1д генотипу л1нП. Виявлено ряд л1н1й, як1 показали висок! 1 се-редн1 значения ефект1в ЗКЗ за продуктивн1стю: Ук-1445, Ук-1495,-Ук-1507, Ук-1508, Ук-1497, Ук-1490, Ук-1430, S-72, Б-6, Ral88, Ук-1438, УК-1459, Ук-1487.

Тайлиця 2

0ц1ш\л л1н1й кукурудви по СКЗ за оэнакою "урожай зерна" в еалежност! в1д еколог!чних умов, 1992-1993 pp.

Вар1анси СКЗ по пунктах 1 роках-

Л1нП Иол1сся Закарпаття Швденний Заххдний

Л1состеп Л1состеп

1092р. 1993р. 1992р. 1993р. 1992р. 1993р. 1992р. 1993р.

Ral£8 25.2 24.3 29.3 17.8 130.4 64.1 47.3 31.4

УК-143В 56.0 5.7 102.1 76.9 108.5 59.4 68.6 7.1

УК-1445 75.2 82.8 89.3 105.0 168.4 54.7 44.6 28.8

УК-1447 22.2 62.8 58.0 146.4 46.4 27.6 23.2 14.2

УК-1437 69.2 18.8 34.1 55.5 15.8 32 1 238.3 162.9

Ук-1430 99.5 78.4 84.8 91.6 115.0 341.4 72.4 70.1

Ук-1497 115.9 95.3 98.6 192.9 230.8 135.3 60.4 87.1

У К-1507 122.0 113.9 133.4 100.6 40.9 27Б.1 ее.7 70 :г

У г. -1509 114.9 211.4 88.9 72.9 77.9 75.7 218.7 221.0

i Е-С 104.1 89.1 97.1 100.3 96.1 113.3 93.2 99.1

!i К-!4S5 .98.0 19.7 122.4 235.0 148.1 62.9 82.2 12.4

- и -

Показники специфично! комб!нац1йно1 здатност! - вар1анси i константи також в значн1й м!р! эм1нювалися п!д впливом умов пункту i рту (табл.2). Так, у 1992 роц1 висок1 значения вар1нси CIS показали 8 л!н!й - у Пол1сс1, 9 л1н1й - у Закарпатт!, 8 л!н!й - у Швденному ЛЮостепу 1 8 л1н1й - у Захщюму Л1состепу, В 1992 роц! висока СКЗ була в 5 л1н1й - у Пол1сс1, 9 л!н!й - у Закарпат-т1, В лШй - у Швденному Л1состепу 1 7 л!н1й - у Зах!днсму Л1-состепу. Висок! 1 стабтльн! значения вар!нс СКЗ по ycix пункта;; д0сл1дж8нь показали л!нП Ук-1490, Ук-1497, Ук-1507, Ук-1508, Б-6, що е св!дченням ix селекц!йно! ц!нност!.

Результата сортовипробування тестерних Г1брид!ь з новими он-мозапиленими л!н!ями показали, що високопродуктивними були г!б-ридн! ксмб!нац1! F2 X Ук-1445, (S-72 X Ма21) х Ук-1490, (S-72 х Ма21) х Ук-1497, (S-72 X Ма21) х Ук-1507, (S-72 х Ыа21) х Ук-1508, П3978 х Ук-1495, П3978 х Ук-1497, П3978 X Ук-1507, П3978 х Ук-1508, урожай яких становив - 55.8-90.1 ц/га.

Р03Д1Л 0. ОЦШКА 1ЮВИХ СА1ЯИАПИЛЕШ« Л1Н1Й КУКУРУДЗН ЗА CTlftKICra ДО ХВОРОБ ТА ШКЩШК1В В РШШХ ЕК0Л0Г1ЧШК УНОВАХ

0ц!нку сИйкост! до наибШш поширених хвороб проводили в природних умовах i на штучних !нфекц!йних фенах. Остановлено, що в природних умовах розеиток пухирчасто! i летючо! салки був нев--начним. В середньому по ек- ;осл!дах процент ураження рослин пу • хирчасгою сажкою становив 0.5-4.2 Т. у 1992 ровд i 0.2-1.77. у 1993 роц!, а летючою сажкою, в!дпов1дно, 0.03-1.62 i 0.2-2.2 X. Пай-01льш сприятлив! умови для розвитку пухарчастс! самки були в 1992 роц! у Закарпатт! (4.9Х) ! Зах1дному Л!сосстепу (2.6Х), а для летючо! сажки - у Швденному Л1состепу - 2.2-1.67. (199293 pp.) ! Зах!дному Л1состеду - 2.07. (1993 р.).

При вивченн! структурного !мун1тету до пухирчасто! самш шляхом обприскування рослин суспенз1ею спор пухирчасто! сажга се -редн1й процент ураження рослин в досл!д! становив 3.0 - 6.6*;, я скрэм1 генотшш б 1333 рсц! малк ураження 10.0 - 16.2,1 (Ук-1430. Ук-1431, УК-1445, УК-1447, Ук-1459).

Вивчення ф!з!олоПчисго !мун1тету методсм !н'вкцП спор пухирчасто! сажки пхд обгертки початка показало висске уряжетш!? вс1х заыоэзлкзаяия л:нin - 27.8 - 29.7*. Естансрлеш, що minv SKC.Tori4H;::< у.'.:;в на ураження реелнн кукурудз» при цьему

був м1н1мальним, на що вказують незначн! в1дм1нност! по' роках досл1джень (табл.3). Високу ст1йк1оть до пухирчаото! сажки мали лШ1 УК-1436, Ук-1440, ytc-149Q, Ук-1495, Ук-1507, Б-в (процент ураження О - 2.0). Виооку ф1в1олоПчну ст1йк!сть до ц1е! хвороби маяи л1н11 Ук-1432, Ук-1434, Ук-1440, Ук-1495, Ук-1508, Б-6 (ураження 10.1 - 24.7%). Доол1дження показали, що л1н11, як1 мають с&реднв значенння ф1з1олог1чно! ст!йкост1, в природних умовах не "ражувалися пухирчаотою сажшо.

Штучний 1нфекц1йний фон до летючо! сажки було створено при внесенн1 спор гриба в грунт. Процент ураження рослин в середньому по досл1ду становив 22.6 - 30.3%. Використовуючи шкалу оц1нок ст1йкост1, яку рекомендують Г.В.Грисенко, Е.Л.Дудка (1980), нами було вид1л9но л1н1'1 з високою ст!йк1стю до летючо! сажки: Ук-1431, Ук-1434, Ук-1436, Ук-1440, Ук-1490, Ук-1497, Ук-1508. Високо- 1 свредньост1йкими були Л1н11 Ук-1432, F2, Ral88, Ук-1447, УК-1459, УК-1487,ук-1495, Ук-1507, Б-6.

Велике значения в селекц1йн1й робот1 а кукурудзою прид1ля-вться п1двищенню ст1йкост1 вих!дног матер1алу до вилягання, що викликавться, в основному, ураженням 'ix стеблевими гнилями. Ана-л1з результат1в досл1джень показав, що ураження стеблевими гнилями в эначн1й Mipi залежить в1д ф1з!олог1чного стану рослин. При еб1льшенн1 перЮду перестою в1дбувавться значний розвиток стебле-вих гнилей. В пер!од повноХ отиглост! зерна в Пол:'coi уражених було 4.1 - 6.IX, а при пересто! 20 дн!в цей покаэник становив 20.2 - 24.4Х. Аналог1чну тенденц1ю в1дм1чено в Закарпатт! - 1.5 -б.37. (пер1од повно! стиглос!) i 13.6-30.47. (при пересто! 20 д«1в). Виявлеко в1дм1нноот1 по ctíhkoctI м!ж л!н1ями в залежност1 в1д умов вирошування. В Пол1сс1 видЛдшшсь л!н1'1 ст1йк! до ура-яенння стеблевими гнилями; Ук-1436, У к,-14,87, RalB8, Ук-1Б07, Ук-1490, Ук-1495, Ук-1497, Ук-1440; середнъост1йк1 aiHl'i: F2, "к-1430. Ук-1431, Ук-1432, Ук-1434, Ук-1508, Ук-1459, Б-6. В умо-_ах Закарпаття ст1йкими були 6 л1н1й 1 сэредньост1йкими - 12 лШй. СтабШно ст1йкими у Пол1сс1 1 Закарпатт1 були л1н11 Pal88, Ук-1438, Ук-1495, Ук-1440 (табл.3).

0ц1нку ctíhkoctI л1н1й кукурудзи до пошкодження стеблевим ыгтеликом проводили у еколог1чних-досл1дах в Пол1сс1, Швденному Л1соотепу 1 Зах1дному Л1состепу. Встановлено, що за- пер!од дос-л1джень умови Эак1дного Л1соотепу були найбШш спрнятлнвими для рсгЕитку стеблевого кетелика, де.середньозважений бал по досл!ду

Таблиця 3

Оц1кка ctíkkqctí самогапклених л1е1й кукурудзи до ураження пухирчастся i летвчоз сажаai, ст&блввиыи г кулями та позкодаення ^теблевш метеликои, 1S92-1SQ3 pp.

! ! JliHil i i Ураження рослин хворобами, * 7. росЛИН, зр 2ИЛЯГЛИ (ура-жених стебдевими гнилями) при nepecTOï 20 дн!в Пс-жоджекня стеблевкм метелимом, середньоэЕа-жеяий бал

пухирчастоо сажкою летучей. сзжкао

сбпрнскузанкя 1нокуляц1я Пол1сся Закарпаття

! FZ 5.7 за.8 16.4 28.2 23.1 1.5

' П24Я 4.3 15.4 Q.2 - - 1.1

1 R=188 8.9 33.4 27.6 19.7 15.7' 0.9

i Ук-1430 11.7 ' 33.1 25.3 28.1 25.1 1.15

! Ук-1431 8.5 29Í7 16.3 26.6 17.6 2.8

I Ук-1432 3.4 . 13.8 36.5 22.2 24.4 1.5

' Ук-1434 5.7 18.0 19.6' 25.4 27.5 ' 1.5

! УК-1426 1.7 32.5 16.1 13.5 15.1 2.4

' Ук-1440 1.2 17 ! 5 14.3 3.6- 11.7 0.5

1 Ук-1445 rj rj i • ( 34.5 39.6 22,8 27.1 1 5

! Ук-1447 5.4 34.8 43.1 20 ! 2 .29.5 1.2

! Ук-1459 9.1 54. g 27.5 20 3 28.6 2.2

! У:-:-1437 8.4 34.4 29.9 is ; а 24.3 1.6

I Ук-1480 O.S 4П л J. 1 . <К о. tz ¿±.*J 4 П Q 2Л "7 0.3

Ук-1495 0.1 18.6 22.2 4 А А ïë!ë ■ 0.2

У.Ч-1497 2.9 Л 1 п . С. 19* 3 "1.2 25.9 0.3

i Ук-1507 1.9 25.2 31 3 îê! 4 24.1 0.6

; У К-1503 4Í6 11 5 Г>П 4 20.1 1.2

1 -C-G 1.1 12 ! 8 27.7 î!o

! Сзреднз 4.8 2S.7 25.1 22.3 22 .'О

' Hirn 0.3 2.5 л г: «*. «J O.S 1.8 0.1

становив 3.0 - 3.3. В середньому по екодосл1дах висок/ cíiñKicTb до псшкодження стеблеЕим кукурудеяним метеликсм мали л1н11 УК-1440, Ук-1495, Ук-1497.

Еелике практична значения в селекцП кукурудзи на с?1йк1сть до ураження хворобами та пошкодження шк1дниками мае здатн!сть ви-х1дного матергалу передавати цю Еластив1сть гХбридкш конб1нац1-ям. Досл1дження"и встановлено, цо високу загальну комб!нац1йну зпTKicTb по CTlfiKOCTi до пухирчасто! сажки маяи л1н11 Ук-1440, У к-1487, Ук-1490, Ук-1508, Б-6; летючо'1 сажки - П346, Ук-1440, Ук-1490, Ук-1497; стеблевих гнилей - Ral88, F2, Ук-1440, Ук-1495, ^к-1497.

РОЗДП 6.РЕЗУЛЬТАТЫ ЕКОЛОИЧНОГО ВИВЧЕННЯ РАННЬОСТИГЛИХ I СЕРЕДНЬОРАНШХ Г1БРИД1В КУКУРУДЗИ, СХВОРЕНИХ 3 УЧАС1Ю НОВИХ САШЗАПИЛЕНИХ Л1Н1Й

За результатами еколог1чного сортовкпробування по урожайнос-т1 зерна було вид1лено 4 ранньостиглих 1 5 середньоранн1х г!бри-д1в кукурудзи, урожай яких íctotho леревипував стандарта у ран-ньостигл1й rpynl на 1.8 - 16.8 ц/га, середньоранн!й труп! на 1.016.7 ц/га. Серед ранньостиглих Г1брид1в, що видiлились,найвищу урожайисть мали г1бриди (S-72 х Ма21)х Ук-1490, (Со125 х Ral88)x В-в, (S-72 х Мз21)х Ук-1508, hkí перевишували по урожаю Кдлектив-ний 210 АСВ на 4.6-8.5 ц/га. У середньор.анк1й rpyil найбыып ви- • сокопродугаиЕНШИ Сули г!бриди П3978 х Ук-1495, H397S х Ук-1497, П3978 х Ук-1508 з середньою урожайн!стю - 80.4-90.1 ц/га у 1992 роц! 1 64.6-72.7 ц/га у 1993 роЩ.

Пбриди, що вид!лились по урожайное?!, характеризувалися 1 комплексом господарсько ц!нних знак. Е груп! ранньостиглих форм тривал1сть Еегетац1йного пер!оду станоЕила 105 - 115 дн!е, що Су-ло на plBHi, або нижче стандарту Колективний 210 АСВ. "ci г1бриди мали иижчу, н!ж у стандарту, вологгсть зерна при збиранк! на 1.3 - 3.17., були високорослиыи, середньост1йк:ши до ураження хворобами i шк1дникаш (пухирчасгою 1 летючою сажками, стеблевими гниля-ми, стеблевим метеликом).

Середньоранн! г1бриди по тривалост1 вегетацхйкого периоду були на 1-9 дн!в бьчьш ранньостиглими, н1ж г!брид Колгктивнпй 225 MB. По bhcgtí рослин та bkcotí закладання госяодарськэ ц1ннс-ю печатка, ctíhkoctí до уракення сажковиш гриба«: та стеблевими гиилями Ш Пбриди переаанали або були на píbkí стандгр:у.

Тзблиця 4

Результата еколог1чного вивчення нових г!брид!в кукурудзи за урожайн!стю, 1992-93 рр.

Пбриди Середня урожайн1сть, ц/га Коеф1ц!ент регресП, Г1 Вар!анса стаб1льн£ст1

1992р. 1993р. 1992р. 1993р. 1992р. 1993р

Ранньостигл1

Колективний 210АСВ ст. 68.2 54.0 0.1 0.6 1.1 0.1

Р-2 X Ук-1445 71.8 55.8 2.9 0.6 12.5 5.4

(Б72 х Ма21) х Ук-1490 76.7 66.8 1.0 2.0 0.6 11.4

(С0125 х Ral88) X Б-6 79.3 70.8 -0.1 1.0 3.9 2.9

(572 X Ма21) X Ук-1508 71.6 58.6 1.0 -0.2 1.1 61.2

Н1Р 0.05 3.2 2.4

Середньорашп

Колективний 225 Ю ст. 73.4 57.3 1.1 0.9 0.1 27.5

П3978 х Ук-1445 80.9 61.0 1.7 0.7 7.6 16.4

П3978 х УК-1495 90.1 64.6 -0.8 1.2 0.2 2.2

П3978 х Ук-1497 80.4 72.7 2.6 1.9 290.9 9.3

П3978 Ук-1507 81.2 56.3 1.6 0.4 12.8 Э. 9

П3978 X УК-1508 82.8 65.3 -0.1 0.8 25.1 10.8

Н1Р 0.05 4.8 1.3

По результатах сортовипробуваня в 1992-1905 роках пбрип (Со125М х 1?а1883М)х Б-6 МВ П1д назвою Оксамит МВ переданий до Л^! жавного сортовипробування На 1996 р1к.

ч

РОЗД1Л 7. ЕШГОШЧНА ЕСЕКТИВШСТЬ ВИРОЩУВАННЯ НОВИХ Г1БРИД1В КУКУРУДЗИ В Р13НИХ ЕКОЛОПЧННХ ЗОНАХ

В процес1 роботи нами проведено роэракунки но еконсьачшп ефективност1 вирощування нових перспектнвних г!брид1в кукурудяп н чотирьох грунтово-клхматичних умовах Укра!ки.

Одержан! результат»! показали, що в груп! раккьсстпглик ф'И' найб!льш ефективнш Суло вирощування Пбрид1в (Со12Е я На 198)>• к 1 (3-72 х Ма21)х Ук-1490, варт1сть урожаи яких становилд 17?-206 млн.крб./га ,тод1 як у стандарту Колективний 210 АСЕ - 3 51 ¡г;-млн.крб./га. Чиотий прибуток э гектарно! плоцц них гг^рпд ] в п'.| ть нював 130-153 млн.крС., а р1вень рентабельное?! 259-?12».

- 1В -

Серед сбредкьоранн1х г1брид1в високу рентабельней показали Пбриди П3978 X Ук-1497 1 П3978 к Ук-1495 - 316-3697., чистий при-буток яких отановив - 138-170 млн.крб./га, що перевищував'стандарт Колективний . 210 АСВ на 18-37 млн.крб/га.

НайбШш рентабельним у Пол1сс1 1 Швденному Л1состепу був Пбрид (Со125 х Ral88)x Е-В - 320-3427., Швденному Л1состепу 1 Зау-рпатт! Пбриди (S-72 X Ма21)х Ук-1490 - 313-3317. 1 П3978 X Ук-1495 - 342-369Х, а Закарпатт! 1 Пол1сс1 Пбрид П3978 X Ук-1497 - 334-3587..

висновки

1. Роеширвнэ генофонд нового вих1дного матвр1алу для селекцП ранньостиглих г1брид1в кукурудзи шляхом створення на основ! пол!г1бридних багатолШйних синтетичних популяд!й 168 нових ранньостиглих самозалилених л!н1й, що характеризуються комплексом господарсько ц1нних ознак, як! включен! в селекц!йн1 программ ряду науково-досл!дних ,станов У крайни.

2. Експериментально доказано, що найб1льш ефективним показником тчивалост1 вегетац!йного пер!оду самозапилених л1н1й кукурудзи в к!льк!сть листк!в на рослин! (V-4.2-7.6X) 1 сума ефективних температур пер!оду "сходи - цв1т!ння початк!в" (V-6.7-9.3X).

3. Виявлен! суттбв! в!дм1нност1 м1ж окремими лШя..и по стаб!ль-ност! елемент!г отруктури початка 1 продуктивное!! в р!зних еколопчних умовах.

4. На основ! всеб!чно"1 оц!нки нового вих!дного матер1алу вид!лен! л1н!'1 з високош урожайн!стга (Ук-1430, Ук-1495, Ук-1490) та з високими ! стаб!льними елементами 'П структури, в т.ч. к!лькост! зерен в ряду початка (Ук-1430, Ук-1490, Ук-1495, Ук-1497, Б-5), маси 1000 зерен (F2, Ук-1430, Ук-1440, Ук-1497, Ук-1487, Ук-1507), довжини початка (УК-1430, Ук-1490, Ук-1497, Ук-1487).

б. Показано аначну вевзмод1ю м!ж умовами навколишнього середови-ща i показниками загально! комб!нац!йно! здатност! тестер1в, середнгй квадрат взавмод!! яких по пунктах досл!джень становив 1702.3 - 13520.9, а по роках 1585.1 - 1823.3. Високу ста-б!льн!сть загально! комб1нац!йно! здатност! в м1нлпвих еколо-г!чних умовах показав тестер П3978.

1. Експериментально доказано, шр еколоНчн! умови досл!джень ?начно вплгаакгь на ЗКЭ ! СКЭ л!н!й кукурудзи, про сс св!дчать

висок! середн! квадрати взавмодП "ЗКЗ л!н!й х пункт" (132.2-304.4), "СКЗ л1н!й X пункт" (18.8-146.3), "СКЗ л1н1й ;< р!к" (68.1 - 297.2), "ЗКЗ Л1н1й X р1К" (168.9-169.1).

7. Встановлен! в!дм!нност! м!ж л1н1ями кукурудзи по стабШнссп показник!в ЗКЗ ! СКЗ за урожайн!стю. Вид!дено л!н!1, як1 мали стаСШно висок! ! середн! значения ЗКЗ по урсжайност! (УК-1445, Ук-1495, Ук-1497, Ук-1490, Ук-1507, Ук-1508, У к-1430, Б-б, Р>а188, Ук-1433, Ук-1459, Ук-1487), а такс* ста-б!льно висок! вар!анси СКЗ ( Ук-1490, Ук-1497, Ук-1508, В-8).

8. В рез"пьтат1 комплексно! оц1нки нового вих1дного матер1алу ку курудзи по ст1йкост! до най01льш поширених хворгб вид!лен! л1 н1! з високоо ст!йк!стю до летючо! сажки (Ук-1431, Ук-1434, Ук-1497), стеблевих гнилей (Ук-1487, Ук-1507), стеблевих гнилей 1 пухирчасто! сажки (Ук-1432, Ук-1495), стеблевих гнилей

' 1 летючо! сажки (Ук-1436), пухирчасто! 1 летючо! сажки (Ук-1490, Ук-1608). Групову ст!йк1сть до пухирчасто! 1 летючо! сажки та стеблевих гнилей мала' л!н!я Ук-1440.

9. Встановлено, що високу загальну комб!нац!йну здатн1сть п от1йкост! до пухирчасто! сажки мають лШ! кукурудзи -Ук 1440, Ук-1487, Ук-1490, Ук-1508, Е-6, летючо! садки -П346, Ук-1440, Ук-1490, Ук-1497, стеблевих гнилей - Р2, йа18В( Ук-1440, Ук-1495, Ук-1497. .

10. Вид!лен1 л1н1! з високою ст!йк!стю до пошкодження стеблеыш мэтеликом ! середн!м значениям ЗКЗ по ■ цьсму показнику (Ук-1440, Ук-1495, УК-1-.37).

11. 3 участю кралщх нових ранньостиглих самозапилених л!н1й (Ук-1445, Ук-1490, Ук-1495, Ук-1497, Ук-1507, Ук-1508, Б-6 ) отворен1 ранньостигл! ! середньоранн! високопродуктивн! г1С-риди кукурудзи - (Р2 х Ук-1445, (572 х Ма21)х Ук-1508, (572 х Ма21)х Ук-1490, (Со125 X 1?а188)х Б-6, П3978 X Ук-1445, 113978 х Ук-1495, П3978 х Ук-1497, П3978 х Ук-1507, П3978 X Ук-1508, як1 в еколог!чному сортовипробуванн1 суттево перевищувалп стандарти по урожайност! 1 характеризувалися високою стаб!ль н1стю 1 технолог!чн1стю.

12. Встановлено, що найб!лъш рентабельним вирощування г!брид' (Со125 х Ра188)х Б-8 було у Пол1сс! 1 Швденнсму Л!сос1епу (320-342*), гЮрид!в (5-72 X Ма21)х Ук-1490 (313-331*.) 1 113978 х Ук-1495 (342-3697.) у Закарпатт! ! Швденнсму .Иг^'н л'/, а г!5р::ду ПЭ978 х Ук-1497 (ЗЭ4-ЗЕ9Г.) у Закарпятт! з IV.

mcci.

13. Створений в творчою участю автора Пбрид Оксамит MB, який sa продуктивн!стю та ранньоотигл1отю перевишуе стандарт Колек-тивний 210 АСВ, переданий на 1996 pin у Державно сортовипро-бування.

РЕКОНЕНДАЩÏ СЕЛЕКЦ1ЙН1Й ПРАКТМЦ1 ТА ВИРОЕШЦТВУ

1.Внявлен1 законом!рностi взаемодП. еколоНчних умов i генотипу вихЛдного матер!алу кукурудзи враховувати при створенн! ранньостиглих г!брид1в кукурудзи.

2.Вид1лен1 кращ! за комплексом господарсько uíhhhx ознак самоза-ппленi лШ! Ук-1445, Ук-1490, Ук-1495, Ук-1497, ■ Ук-1507, Ук-1508 використовувати в селекд!йних програмах по створенню ранньостиглих та середньоранн!х Нбрид!в кукурудзи.

а.Тривал1сть вегетад!йного пер1оду нг-ого вих!дного матер!алу кукурудзи доц!льно визначати за допомогсю к!лькост! листюв на рослин! та cyMi ефективних температур.

4.0ц!нку ctíükoctí нового вих!дного матер!алу кукурудзи до пухир-часто! сажки, летгачо'; сажки i стеблевих гнилей необх!дно проводите на штучному 1нфекц!йному фон!.

5.Вид!лен! нами 4 ранньостиглих та 5 середньораших високопрсдук-тивних Нбридних комб1нацП необх!дно вкточати в подалыпу се-лекц!йну проробку в конкурсному та еколоНчному ' сортовипробу-ванняК.

^.3 метою прискореного впровадження у виробництво переданого на 1996 piK в Держание сортовипробування гiбраду Оксамит МЗ орга-н1зувати нас!нництво його батьк!вських ферм та Нбриду. першого п0к0л1ння.

СПИСОК POBIT, ОПУБДШВЛНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦП:

1. 3a'iKa C.II., КобутаО.В., Мацейко I.I. Оц!нка л!н!й кукурудзи селекцП 1нституту гемлероСства УААН по ctííikoctí дс хвороб в умовэ:с Закарпаття //С!льське господарстао Украш; - проблеми, сучасне, майбутнв!Тез. доп. конф. молодих вчених т= '•пеЩэл!с-т1в.- Ча?эни, 19ЭЗ. - с.60. (чзстка авторства 80Х). Гс«ут9 O.R. Ефе1:тивн1ст»> вкксристання метол'в сШнкп кукугудги и- zriii'\::тъ г.? iiv.îhp'isctoï санки /.• H=.vk;bí стнгги вег-.чкя

с!льського господарства Укра!ни в сучасних умовах:Тез. доп. конф. молодих ВЧ0НИХ та спэц1ал1ст1в. - 4.1. - К. 1994. с.41.

3. Кобута 0.В., Перевертун Л. I. ВзаЕМОд1я комб!нац!йно! здатностз кукурудзи з уыовами навколизнього серздовишд в анад!зуючих схрещуваннях //Шляхи рац!онального використання земельних ре-cypclB Укра1ни:Теэ. доп. м!жнародно! науково-практично! конференцП молодих вчэних 1 спец1ал1ст1в. - Чабани. 19S5. - с.4. (частка авторства 707.).

4. Кобута О.В. 0ц1нка показник!в стиглост1 самозашиених л1н1:> кукурудзи в р1зних еколог1чних умовах // Насл1дки наукових по-¡пук!в молодих зчених-аграрник1в в умовах реформування АПК: Матер!али м!жнародно! науково-практично! конференцП молсдих вчених та спец1ал1ст1в. - 4.1. - Чабани. 1990. - с.38.

5. Кобута О.В. Нас1ннева продуктивн!сть самозапилених л!н1й кукурудзи в р1аних вколог!чних умовах //Насл1дки наукових поЕнук1а молодих вчэккх-аграрник!в в умовах реформування АПК: Матер!али м!жнародно! науково-практично! конференцП молодих вчених та спец1ал!ст1в. - 4.1. - Чабани. 1996. - с.57.

А И И О Т А Ц И Я Кобута A.B. Новый исходный материал для селекции раннеспелых гибридов кукурузы, адаптированных к условиям Лесостепи и Полесья Украины

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.05.- селекция н семеноводство. Институт земледелия УААН, Чабаны - 1996 г.

В диссертации обобщены итоги научных исследований 1990-1993 гг. по созданию и изучению нового исходного материала для селекции раннеспелых гибридов кукурузы в 4-х зонах Украины: Полесье, Западной и Южной Лесостепи, а также в Закарпатьи. В рукописи отражены результаты экологического изучения основных хозяйственно ценных признаков новых самоопыленных ликпи кукурузы: прсдолаи-тельность вегетационного периода, элементы структуры урожая, семенная продуктивность, комбинационная способность и их стабиль ность в зависимости от условий года и пункта изучения, устойчивость к огненным болезням и вредителям.

Е результате •/.-следований выделены новые самоопылении-; линии

го

кукурузы с комплексом ценных свойств (Ук-1445, Ук-1490, Ук-1495, Ук-1497, Ук-1507, Ук-1508, Е-б) и на их основе•созданы высокопродуктивные раннеспелые и среднерацние гибриды кукурузы, которые в экологическом сортоиспытании существенно превышали стандарты, а гибрид Оксамыт MB передан в Государственное сортоиспытание на 1996 год.

Kobuta A.V. New initial seeds for selection of early-season

corn hybrids adapted to Ukrainian Forest-Steppe and

Woodlands zones.

The thesis is a manuscript.

A thesis submitted for granting; a scientific degree of the Candidate o* Agricultural Sciences according to major 06.00.05. titled "Selection and seed breeding". The Institute of Agriculture of UAAS, Chabany, 1996.

Results of the scientific research on creation and study of the new initial seeds for selection of early-season corn hybrids was generalized in the four Ukrainian environmental zones during 1990-1993 years.

Presented work is a result of the ecological study of basic farm-valuable signs of new self-pollinating- corn lines and their stability, namely: the vegetation longevity, yield structure elements; the seed productivity; the combining- ability and it's dependence on wheater conditions and station of study; the resistance to basic plant diseases and pests.

High-productive early- and mid-season corn hybrids was created on the basis of new self-pollinating corn lines, which was yielded with a complex of valuable quality (Uk-1445, Uk-149O,Uk-1495,Uk-07,B-6). Hew hybrids are exceeding over standards. The hyb-id Oksamit MV had been passed on state variety uest beginning 1998.

Ключов1 слова: вих!дний матер1ал, самозапилена л1н1я куку-рудзи, комб1нац1йна здатн!сть, тестер, г1брид, екодосл1д, сорто-випрсбування.