Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Новые аспекты антисептикопрофилактики и aнтисептикотерапии заболевания инфекционного генеза.

ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Новые аспекты антисептикопрофилактики и aнтисептикотерапии заболевания инфекционного генеза."

MIHICTEPCTBO ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ХАРК1ВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛ1ДНИЙ 1НСТИТУТ MIKPOBIOJIOnï ТА ШУНОЛОШ ím. 1.1. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

Палт 1рина Гордивна

HOBI АСПЕКТИ АНТИСЕПТИКОПРОФ1ЛАКТИКИ ТА АНТИСЕПТИКОТЕРАПЙ ЗАХВОРЮВАНЬ 1НФЕКЦ1ЙНОГО ГЕНЕЗУ

0Ь> оо, СУ%

14.02.05 — мжробюлопя

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци' на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук

XapKiB — 1996

Дисерташя е рукописом

Робота виконана в Харювському науково-дослщлому шституп м!кробюлогп ¡м. I. I. Мечникова МОЗ Украши, ВЬпшцькому державному медичному ушверсите^ ¡м. М. I. Пирогова.

Науковпй консультант — заслужений д1яч науки \ техшки

Украши, академж АН Вишо! школи Украши, доктор медичних наук, професор Ю. Л. Воляиський

Оф1П1Йн1 опоненти — академж РАМН, доктор медичних

наук, професор М. В. Васильев, доктор медичних наук, професор В. В. Гебеш,

лауреат Державно! премн Украши, доктор медичних наук, професор Ю. С. Кривошеш

] ¡ров).ана установа — Кшвський ,ы/ко1*.-дослтний

шетитут епщемюлоги та шфекщйних захворювань 1м. Л. В. Громашевського

Захист дисертацл вщбудсться червня 1996 р.

о // год. на засщаша спещал1зовако1 ради Д.02.41.01 при Харгавському науково-дослщюму шституп мжробюлотп та 1мунолоти 1М. I. I. Мечникова 'МОЗ Украши (310057, м. Харюв, вул. Пушинська, 14).

. 3 дисерташею можна ознайомитись у б1блютещ шетитуту.

Автореферат роз!сланий " УЩЪ'З^} 1996 р.

Вчений секретар спешал13овано'1 вчено! ради, доктор медичних наук

Т. I. Коляда

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акгуальяюгь проблему. Бшлогччн! вмасгивасл аОудниШВ та етюлопчна структура !нфекц)йних аахворюван!» постШно зшнюоться гид впливом ptaHHX неспркятлиБ;:х фактор1в, В ав'язку з чим страт&пя i тактика антиСептккопрофиактики i актисептикитерапн вимагае корекцН (С. M. Наэаяин, -1989, А. А. Адарчэнто, 1990, Ю. Л Волянський, 1932).

Серед причин зрастання И1Лькост1 эахворпвань внутрюкь-ол!карняними 1нфекц1ями яесбх1дно нззвати формуваняя 1 пирата розповсвдгенкя високовзрулентних гкшреэистентни* до антиШотимв» антисепгиюв, деатфэктанив внутр1пшь-олжарняяих оташв умовно-патогених мтрооргашамгв; Шираке використання тстумеитальних ■ метод1в диагностики i лпсування (КХ Л Волянський, • 1992, Е О. Виноград, 1995, Bruc-h, 1981)..

Бээконтрольне вгаванкя антии крайних гасоб1э в боратьО! a бантер1альними тфевдями привело до селекц! i i широкого пошрення антибютикосийких штам:в, до змни норкадыгогсз бюценоау лгодини, до формуваняя ннутр) еньодi карняних шталив г мнояиннов ^¡карського cTiAKiCT» (M. Е Васильев 1 сшвавт., 1984, К JI Надтокч, 19В8, Ю. С. Кричаще'!я i cni в авт. , 1992, A. kr amer i сшвавт., 1987).

Ряд антисептиков i антибютик1в, як! широко використо-вувалийь, втратили приваблив1сть, як дикарсыи засоби а зв'язку а низькою ефаотившстю i наявя!стго noSt чшх явщ (ЕМ. Макарчук, 1990, М. К Серг i енко i cnisaâT., 1993).

Антисептичш препарата,- як правило, припачують у абуд-нчкт реал!эац1!0 патогенних твазивних фактср1в, , завдяш! яким зд1йснюсться праникнсняя i розмнслэнкя итроор-

гашаи!г а тканинах. Лея«' антисептики анялуюгь рааис-гектн!сть до акти510гик)в у мСкрооргашзм^в, завдяки чачу аначио шдвищуюгь е|<?кгивн1 сть ^¿кунання хвзрих антибиотиками. Препзрати чвтверпшного амон»» част 1 ие всього прояв-ляють цю властиа1сть (Е а Маленький, I. Г. Палий, 1093, 1. Г. Пзл1#, 1995).

Арсенал знтимшробних засоб»в, иЬ використовуються для профилактики 1 лгкування госп дальних тфвкщй, не аадо-вольпяе прденн! потреби медичних заклад!а. Створення 1 япроваджання нових, (Яльш ефективних антисептичних препарат) в, як 1 раньше, залишаегься актуально» проблемою.

Все 'зищэвикладеке 1 обумовило актуальность дисер1 тацайно» ройоти.

Уата а завлання цастдхання, 'Мата рсботи - створзння нових ллкарських антисептичних препарат)в; мифобюдопчна характеристика, оцшка ефективност1 антисептикопрсфа.'лакти-ки 1 аыхисептикотералх 1 .в комплекс! а )яшими заеобаш. Для дсеягення поставлено) мети виршувалися таю завдання:

1. Швчити антиткробну эктивепсть нових еподук чагкрь--охвалекгнога азоту, фенолу, х)ЮЛ)яу.

2: Доеладити зв'язки "ютчна структура - лротишкробуа аютгатеть" 1 виакачити шляхи тлоспрямованого синтезу. • • .3. Назначит дш антиеептита на мэтабсшэм, формуваннк ангисепгикореайстенпючп 1 адгеа)Ю бактер)й.

4. РаароОиги виеотчуглив)'ыатоди анал)зу антисептик) в ' а Р1аних б1слаг1чних середсшищах.

5. Еиеичити ефективюсть нових лжарських антисептичних препарата для профилактики ! лжування ¡нфащайних

захворжвань.

Науковз новизна роботи. йгерре за домогою стандартизования метод )Н дос^дяеш протим1кробн) еластивосп ?0

ОрИПНаЛЬНИХ СПОЛУК, ЯК) 01ДНОСЯТЬСЯ ДО р«ЗНЯХ Х1М1ЧНИХ

груп. Вперше в«явлен) нов) сполугат четвертичного азоту, фенолу,. XI нота ну та. 1н. з високими бактерициднимя 1 фунг подними зяастивостями. РазроОяений алгоритм для Е0М.1 на ссноя 1 лопка-структурнаго аналэу створен 1 цинги керо-ваного синтезу речовин з антим)крайними властивостими.

Вперше дослужен! протям)крсбн1 з антиадгезивн) власти-еост! нових антисептичних препаратов: амосепту, аурисану* офтадэку, сепгефрилу; вивчений вплив нових антисептичних' препарат!в на метаболизм бактери», пгвидтсть формування резисхентних до антисептикгв вариантов мжроорган)ам)в. Вперше досл1дтен1 проф\лактичн1 1 лисуадып властивосп антисептичяих препарат)в амосепту, аурисану, декасану, оф-тадеку 1 сепгефрилу.

Вперите створений 1 напагодяений промясловий випуск й Украшу лжараьких антисептичних препаратов амосепту, аурисану, декасану, сфгадеку 1 сеятефрилу.ягю на маязть аналогов 1 значно перевершуюгь в(дам! заруб1лн1 протим)кробя1 речовини. Лтарсью антисептичн! речовини акосепт, зурн-сап, офтадек, септефрил зареестровая! а Росп, пр в1дкрижГпшпс до 5х экспорту.

Вперж? встановлена висока ефективн)сть антисептияоп-рофииктики 1 антисептикотерапп препаратами аюсоптом, аурисаном, декасаном, офтадеком ) септефрилсм в комплексной терапи р)знаман)тннх ¡нфекщй.

Практична значения робота "Огриман) в роботi результат! е наукавик аЗгрунтуванням ix практичного застосування. Лракгичне знзчення маять результат дссл^длвння вкескоак-тиэних ангим1кро0них речовин 5, 1?, 18, 20, -яш е по-тенц1йниыи антисептиками. За доподогою i на основ: лопко-егруктурного анал1зу данях про будову, баолопчн; Д1» ряДу нових речовин четвертинного азоту, вживаючи мето; групового врахування аргументiв а використанням xeapii гра4>»в i таблица рлиень, виконаний пост1Йно дгшия обчис-лювзльний експеримант для вивчення i прогяоауваннл зв'яаюв "XiMiчна структура - антимикробна активнють" ге-тероцшшчних речовин, щр вмицуеть атом ааоту.

Доашдлання в експерименп i кл1шщ високаефективниу препарат!в амасепту, аурисану, декасану, офгадеку i сеп-тефрилу доаволяе реквмандулати ; ix для лжування i проф1лактикя 1нфекц1йяих аахворкзвань.

ЮИН1ЧЯ0 застосування вперше роароблених нових лишреь-ких антисаптичних препарат!а амасепту (патент РФ N 1828584), аурисану (позитивна ригення на видачу патенту аа заявкою N 95031422 В1Д 30. 03.95 р.). декасану (патент Ук-раиш N 5626), офтадеку (позитивне ришння. на в и дачу патенту за заявкою. М 95031423 В1Д 30. 03. 95 р.), септефрилу (патент Укрз1ни N 575?) для профилактики i лшувашгя' 1нфекц1йних аахворювань, забеапечуе б^лыа пгзидке зникнення симптом!в ютоксикац!i, аапобггае затяжному перебегу хвороба-, поперзджае формування бактершнооШства i днсбак-•repiosiB. |

За материалами дисертацгi , зарееотрована антимикробна рачовина (A.c. Ii 17378S9), раздроблен i способа тлыисного визначення препарата (A.c. NN 1807388; 1814055), encciö

отримзння антим!пробного шорного материалу (A.c. N 1745566).

Всього итримаяо 3. патент^ i авторськит сэиоцтя, як1 мають практичне медичне i ссц1альна-економ1чне значения. За матер¿¿сами дисертацн впергое створена норматив-ко-техн1чна докумэнтащя на л!карськ1 анрсептичн1 препа-рати амоселт, аурисан, декасан, офтадек. септефрил (Гехн1ко-еканом!чке обгрунтування, шструкщя по медичкому застосуванню препарату, TSC, промисловий регламент та iff.). .

Препарат амосепт рперше внесений в Державний реестр лзкарських препаратов Украши за N 93. 40. 3. На амосепт затверджено ТФС N 42У-5-9?. Наказом ЩЗ Украши в(д( 12. 03. 93 року за N -40 дозволен? медичне застосування аити-'' септичного препарату амосегту i промисловий випуск. Амс-септ проходить дертавну pe€CTp?qira i дозволений для эзсто-сувадая в «едичшй практиц! в Pocü.

Препарат аурисан эперше внеснений в Державний реестр Л1карських препарат iß'Украши за N 93.40.2. На аурисан затверджэно TSC N 42У-14-93. Наказом М03' Украши В1Д 12.03.93 року за N 40 дозволене медичне застосування анти-септичного препарату аурисану i промисловий випуск його в Украшь МОЗ Foci 5 внесло аурисан в Державний реестр Л1 карських препаратов за N 93.56.6 i затвердило ТСС N 42-2105-92 на аурисан. Л1карський антисетичний препарат аурисан . -дозволений для застосування в медячн1й практиц! в ?осп. .

Препарат декасан вперше внесений в Державний реестр Л1карських препарата Украши за N 93.158.2. Яа декасан зчтнерджено ТФС N 42У-17-93. Наказом МОЗ Украши в1д

14.07.33 року аа К 159 да аьолеке медичне аастосування ан-тисбптичного ' препарату .векасану 1 промислааий випуск.

Препарат офгадек вггерше внеснений в Державина реестр Л1иарсысих препарат ¡а У крах ни за N 93.40.1, На офгадек аатверджано ТССС К 42У-13-93. Накааом Ш3 Украши в>д 12. СВ. 93 року аа N 40 дозволена медичне аастосування анти-сеп^ичного препарату офтадеку 1 промисловий випуск. МОЗ Рос11. внесло офтадек в Державний реестр Л1карських препарат! в аа N 93.59. 5 1 затвердило Т<ЕС N 42-2111-92 на аури' сан. Лжарський антисептичний препарат офтадак доэволвшв для аастосування в медичн1й практищ в Роси.

Препарат септефрил вперша внесений в Державний реест; .шкарських препаратов Укра*ни аа N 94.29.1. -На септефри! аатверджено ТФС N 42У-37-94. Наказом МОЗ Укра!ни В1Д 24.02.94 року аа N 29 дозволена медичне аастосування анти-септичнога препарату септефрилу г промисловий випуск.

За материалами роботи вперше розроблена х опубликована методика профгдакгичного аастосування препарат!в офтадек 1 септефрил в осередках дифтерп (¡нформац1йний лисюк, Ки*в, 1991, вип. 1,2, 1993, N 190-84); методишп рекоман-дацп "Даференфйна ткробюлапчна диагностика аахворю-вань, обумовлених Л1ствр1ями 1 патогенними коринебак-тер1ями" (Харк1В, 1992), алгоритм 1 програми 2Т6Ш, МЗиА для ЕОЫ СМ-4 в систбЫ1 ОС РВ нз мав! ФОРТРАН-4, депонован! П)Д номерами 11 1 382 а фонд! алгоритм 1 в 1 програм Ново-•кузнецького »нституту вдосконалзння л1кар!в (Роси). ' Результати досл1Д«ень норих антиеептичних препаратов

амосепту, аурисаку, декасану, офтадэку, саптефрилу впро-

• *

ваджеш на фармацевтичних ^дпремствах. Ц* препарати ви~ пускае проыислов1сть, IX аастосовуать в практищ Л1кувадь-

но-проф| лзк-тичних установ МОЗ Укра$ни. Результат и досл!джень викпристовутоть в учСовому процес! на кафедрах М1кроб1одог11, инфэкц1йних хвороб В1ннищ>кого д&ртааного медичного уноверситету ом. М, I. Пирогова, Харковського державного ¡нетитуту вдосконалення локар!в, Чррновецьксго медичного Штституту, ща 'офэцойна документа я?тг> актами про впровадженнн.

Основн! подадеяня дисертащйнао роботи, що виносятдся на аахист

1. Антимокробна активность нових орган! чних сполук, як1 вмлдують чотирьохвалентний атом азоту, р1зн! гетероцикли в стандартних умэвах експеримнто в в присутност! р!зноо кон-центрацп рН, р!зно1 киькост! .мтробних клиин, бишв .крово. Механ1ам дп нових антисептиков на метабол1эм» ад-гезою бактер1й, формування ' антисептикорезиетентних вар1ан'пв м1кроорганозмов.

2. Протим1кробн1 властивост1 нових антисептичних препарат! в на моделях експериментальнйх !нфекшй. Ефэкхивнють профилактики 1 лгкування !яфекц!йних захворгавань, яко закликан! патогенними о умовно-патогенними микробами, за до-, помогою антисептичних препаратов амосапту, аурисану, дека-сану, офтадеку о септефрилу. Потенц1ювання антимокроОна! дп антибютик1в..

Еластивост! л1карського антисептичного препарату амосе-пу, який утворюв бактерицидну шпвку. Ефективн1сть препарату для локування ряду 1нфекц!йних хвороб, попередаення гн!йно-!нфекц!йних ускладнень.

3. -Няастявост! антисегттичного препарату аурисану. Ефек-

niBHicib йога для ¿¡кування гострого i хрон1чного отиту.

EsacTMBOCTi Д1кзрських антимжробних препаратis декаса-ну» офсадаку, септефрилу, ар шить шрочиа спектр ак-тим!Кробно1 дii. . CanauiH носпв дифтерийное 'наличии i стафЗлококу, проф5лактика i лшування шфекцЦних уралазнь очеа, iEKipa, слизових оболонок snyrpimix орган:в аятисеп-тичними препараташ . ......

Апробашя робоги. Осноаш положения дисертацп були обговорен i позитивно оциеш на IX республгканськиа- конфе-ренц!) "®актори гуморального i шптинного ^муттету при р<аних фшслапчних i патолог¿чних станах" (Челябшськ^ 1908, 1992), пленум 1 Укра1НСЬкого товариства мкроб^олпв, ешдемшдоги i парааитолопв iM. Д. К.Ззболотного (Biнки-ця, 1989), XII a'iaAi какробюлохча; еп:дешолопв i паразитологов Укра)ни (XapbKiB, 1991), Всесоюзшй конференщг "Актуальн1 проблеми хшштерапп Оактершальних ¿нфекщй" (Москва, 1991), кпнференцп "HbBi аасоби i методи про-тим1кробно1 i протиаапально! терапп" (Харю в, 1992), шжнародному ceMiHapi "Сучасш антиб ютики в терапп бак-терхальних гнфекцгй" (Москва, 1993), Паршому а'13Д1 фтиаттр1В i пульмонолог ¡в Укра*ни (Нгнниця, 1993), конфе-реши» "Нове в диагностик i Л1куванН1 аахворшань органов травления" (XapKiB, 1994), М^жнародшй науков1й кон^е-ренцп, присвячотй 150-р1чию ЗчДня народження 1.1.Мечникова 1 ЮО-pi ччю а дня народження Е М. йаботинського (XapKiB, 1995), симпозиумi "Синтез, експериментальне вив-чення, кл1нг«н9 аастосуваннА четвертиниих амок1евих спр-лул" (Черн1ВЦ1, 1995), Першому национальному a' isfli фармаколог iв Укра*ни (Шлтава, 1995), Хартвському i В1Ншщько-

-11 -

А л

му сбласних говаристрах мйфобюлогзв, еп1дем1олог1в, паразитологов (Х^рков, 1991, Bihhhiw, 1991), cö'еднанних медика-техно чних конференцоях (Н1нниця, 1994, 1995).

Дксертацоя е фрагментом плановых тем наукова-досшднй* poöiT MÖ3 Украони "РоароСка новях локзрських форм декаме-токсину", шифр 1Н-13.00.0012.91, рдестрц1йний N 01:9.10.04.1919.

_ Оссбдиву подяку i шдру вдячностъ вислпвлкю науковЬму консультанту роботи, заслуженому доячу науки i техн!ки Укради, академику АН Вищси школи Украони, доктору мчдични* наук, професору IQ JL Волянському за консультативну допомогу п!д час виконан'ня i написания дисертащйно! роботи.

Публокацоя результатов дослодженнь. . _Реаульт&ти Д0СЛ1Джень опубЛ1кован! в 51 друкован!й роботi, в тому число 19 самосийно i 32 в сшвавторств!, 1 монографн, 1 методички* рекомендациях, 3 1нформацойних листах. Алгоритм i программ STARK .1 M3UA заресстрован! в . 1иформац1йно-об-числювальному цэнтр1 Новокузнецького державного институту вдосконалення л1каров (Pocifl), 9 патентiв i автсрських сводоцтв на'винаходи.

Структура i об'ем ''роботи. _Дисергац!я складасться ia вступ'у, огляду лиератури, 8 глав, як! вмощуюгь результати власних дослоджень, заключения, bhchobkjb.

Дисертац!я викдадена на 3J5. сторшках малшкописного текту, олюстрована 76. таблицями i.5.. малинками. Покажчик Л1тератури вмощуе £ 10 джэрел, в тому числ1 288 вичизяя-них i ЪЛХ заруб 1 жних автор! в.

- 12 -3 М I С 1 "

РОБОХИ

МАТЕР!АЛИ 1 «ЕГОДИ

В основу доел!дженпк протияПкробних, Сполапчних, прафолактичыих 1 локувальних властивостей нових антисептик в', синтетичних речовин, покладеш принципи комплексного вквчвння. ЯК1 об'еднуюгь в С0О1 лабораторт, експври-ментальш, клгнгчн!'? матеыатико-статистичн! методи сучас-нр'1 методологи. .Дрслодження проведен! на штамах.мшроор-ган1*ам1в, тваринах.

Ф

Препарат 3 робох1 наведен! реаультати досипдження нових Л1карських препарат1в амосепту, аурисану, декасану, .офгадеку г септефрилу (табл 1.), а також декамвтоксинуГ амбену 1 бенаофурокашу.

Доел!джвно 17 ориг1нальних синтетичних сполук, • яр вмицують ментол, отриманий 1а м'яти пердево'ь який мае ан-тисептичн! властивосто.' Речовини мають вигляд 61лих порошков. :

Синтез декамвтоксину i ¿ншх сполук, шр Д0сл1Д«увалися, проведений п»д керовництвом професор1в А. 1. Яопушанськаго, Г. I. Шлют 1 на кандидатами мэдичних наук Е Е Удовицькою, к К. Махнавським, Д. А. Писаненио. - _ .

®13ико-Х!М!шп властивостг роачин!в препаратов, щр дослджувалися, вдограють певну роль, поск1Льки в склад- , них х!м!чних системах присутн!; поверхн! розд!лу фаз. Для! всебшно! характеристики > роачинов ^ декамвтоксину х доелодкуваних сполук вианачали коефиценти повархневого натягу, в'яакост!. Роэчини декаметоксину (0,01*) 1

доел!д*уван;5Х сполук хзрактериэувалися розним поэерхневям натягом (53,9 - 4?, б Дк/см2). Досл1д*увая» препарат« в!др!знякш>ся mí« собою за xímí4hojo будовою i показникамт! поверхнового натягу та в'язкоси. Встановлено, пр bci препарати е поверхяева-активними речовинага, Дли перовняння в дослодах використовуяали ампюкс, ада щи л i н, геитамщин, декам!я„ левомщетин, леворин, сульфап1ридазин натрш (10S розчин), фарингсселт, церигель.

Мтробюлогхчн! дослодхення виконувалн на грампоаитив-них í грамнегативних м1кроорган1амах.. MiKpoopraHiasnt отря-мували ía музеи живих культур р!зних устаяов. Досл!ди ви-

конували на 522 етгамах р1зних вид1в м!кроб!в, в тому числ1

«

вид1лених в!д хворих. Мокрооргашзми мали типов! родов!,I видов!, тинкторюльи!, морфолог?4hí оэначи, культуральн! i 6ioxiMH4Hi властивостг. Виявдення адгеап бактерий в при-

cjtthoctí антисептик! в виконуваяи за рекомендащями

»

R I. Бршас i сп!ва!вт. (1986). '

д!я антисептичних речовин на макроорганiзм вивчена на 419 експериментальних тваринах (15 крсшгк!в, 36 морських свинок, 20 пацкшв, 348 мишей). Подразнюгачу дао препарат 1 в на EiKipy тварин йивчали по ун!ф!ковая!й методиц!. Модел! сальмонельозу, кандидоано1, стаф1лококово'1 инфекцгй у тварин створювалиг зг i дно р'екшендашям Г. М. Лершина (1971). Евташзацш гварин проводили шд ефорним наркозом. 1нтен-сивн!сть ' окислшально-в1дновних процесов досл1д*уваии за допомогов ключових ферм9НТ1в ДДГ» СДГ, Г-б-ФДГ. ЗГ!дно аа-гально прийнятим методам визначали дегодрогеназну, ката-лазну, преокеидазну актившеть бактер1й.

Э.нтим! кробн i властивост! доел! диуваних препрапв вивча-

Таблиця

Нормативна-гехкична характеристика ' нови антисептичних препаратов •

Г..... |Преларати г ........... наказу 1 держав- 1 N Г«С ва N патенту.

| |про аасто- ¡ноо раест- препарат А. с., дата |

[сування |рацго приоритету |

|Аюсепт 1 40. 112. 03.93 1 |93. 40. 03 1 42У-Б-92 1828594, | 15.09.87. |

(Аурисан 1 40, 112.03.93 1 |93. 40. 02 42У-14-93 95031422, | зо. оа 95. 1

1 59, 193.59.05 42-2105-92

101.04.93

(Декасан |159, 114.07.93 1 193.159.02 42У-17-93 5656 • | 29. 05.90 |

[Офтадек 1 40, 1 |93. 4а 01 42У-13-93 95031423, |

1. 112.03.93 30.03.95.' |

1 59, |93.59. 05 42-2111-92 со *

|01.04.93 .1 1В. 03. 90. |

¡Септефрил 1 29, . 1 194. 29.101 42У-37-94 5757, |

1 |24.02.94 1 1 ,. 1.................. 03. 05.95. | 1 ...... 1

_ -< п: _

io

ли за загальноприйнятими методиками (С. M. Hasanw, i. П. Фом1на, . 19S?). Утвороння резистентных öajrrppift досл»джуяали зг^дно' рекомендациям КХ' С. Кривоие i на i cri i в авт. (1984).

Л1к,увальну ефективн!сть 5 антисептичних препарата випро-бовували на протяз! 1989-94 pp. на 7Z0 хворих. Кл1н1чне вивчення антисептик!в проведено спиьно з академшам АМН Украони M. М. Серп елка (Дерлазняй шститут вдосканалення Л1кар1 в, м. Кигв), професорами К П. Дерепсю, Я. Р. Солданом, О. Я. Фипанком (Державяий медичний ун!верситет, м. Вшниця), Е. A. Hi «i т i ним, Е М. Доценком, М. А. Нападения ( Укра! нелкий шетитут вдосконалешгя Л!icapia, м. XapiciB), Е II Неспрядько (Нацюнальний медичяий ушверситет, м. Зйцв), Д. }.Заболот~ ним (НД1 отоларингологи, м. Km в), В.А. Пан^ним (ММС1, ". Москва), Е К. Гостицевим (ММА, м. Москва), О. M. 1 ваяютз (ВД1Ш, м. Ки:в), А. Г. 65>шк1 ною ( }нсгитут xipyprii АМН, м. Москва), • Е Ф. Даниличевим (BMA, • M. С.-Петербург), А. А. Каспаровим (НДьочних хвороб АМН, м. Москва) 1Й.Ф. Ов-чиняиковим (ММА,. м. Москва) аа пр ïm bcim автор виносить щиру подяку.

Результат« досЛ1джень оброблен! з використанням ЕОМ.

РЕЗУЛЬТ'АГИ ДОСЛ! ДЖЕНЬ - ТА ï X ОБГОВОРЕННЯ

ПРОТИШКРОБШ ВЛАСТИВОСТ i С1ГОЛУК ЧЕТВЕРТИННОГО АЗОТУ, Х1наину, -СТОЛУ

На основ! скриншгу антимжробних препарат i в нами вив-

чеш piam аспекти протиткройнсп активносп 20 нових чет-вартиинйх амонГевих мецтилосвих, х^нвлгновкх i фенольних сполук.

Аяал1зужчи отриман! дань втдмшено, юр до. доелидних препарат» в, яка вмицуюгь чотирьохвалентний атом-азоту, * най01льш чутлмвими виявялкся стаф»локои, дифтер^йна палич-ка, кандиди. Десять рааистентними до aeix сполук виявилися псевдомонади i nporei. Miн шальна шкробостатична кондент-раЦ1Я б1ЛЫ'асп препарат i в для псевдомонад i npoTeiB ста-новить 250-5С0 мкг/мл. Бстановлено, що miкробоцидний ефект препарат 1B по вгднашешш до грамнегатианих бактерихй досягав в присутностi 500 мкг/мл. Виявлен! високоактивн! речо-вини 5,17, 18, 20 використовували в подальшоцу науковому скршпнгу. Бстановлено, що найб^льш чутливими до речовин 5, 17, 18, 20 виявилися еталонш штами стафглококу (ММсК О,iE - 62,5 мкг/ш!). KniHs4Hi шташ стафхлококу мали мно-жинну д^карську ст1йшсть до антибютишв. Встановлкено, що 93,ЗХ (140 mraMiB) стафглококу руйнузалися в присутност 1 1,9 - 3,9 мкг/мл ЩИ Експеримектальниш i «штили-ми спостеремзннями доведено niдвищэння чутливост! ан-тибготикорезистентяих варiантiв стафзлокшу до ан-тибютиюв в присутносп декаметоксину.

В'роботi обгрунтований i роароблений метод прогноаувак-ня властивостей потенцгйних антишкробних речовин на баз! обчислшального експерименту, виконаного cm льна а математиком i програыютом. За допомсгою ! на основ» лог!ко-структурного анлатзу данях про будову i бшлопчну дно npenapais, використовувчи метод груповога врахування аргументов i теорш графив та таблиць ршекь, проведений пост 1 йно д-,я5чий обчкелкзвальний. експврименх. В результат i

якявлено критерл гзктизнс'сто хомоччих речсвии 1 ризначениЯ прогноз поиуку потечц1йних прогимокрабних препарат!?.

М1 КРОВ г ОЛОГIЧНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА АНТИШКРОБНОГ АКТОТГОСТI.

АНТИСЕПТИК} В В ПР'-ГСУТНОСТ 1 Р'ЗЯОМАШТНИХ НШВ1В

Кйдивання концентрат 1 о он о в у фоаоолопчних межах в бюлопчних р!динах спричиняе певну дою на розчинтсть 1 активность антисептика. Суттевих зм1й анщмокроб^-п активности антисептиков при роаних значениях концентрат* ¡ошв родню в поливному середовищ! не Еиявлено.

Б1лки, являгочи собоя високомолекулярн! азотистз ор-. ган)чн1 сполуки, мають властивость взземодояти з антисептиками р1эн01 х0м0чно0 будови. В ярисутност! 10 1 20 "X болков сироватки спостерогаяи змшу мокрабоцядноо антк:-тафолококово! активности антисептичних речовин. В середовищ! а 10 X 'болков сироватки мокрсбоцидна антистафолокско-ва активность ДКМ в пор1вняннг а контролем (1,25+-0,5 мкг/мл) знизилась до 5, 84+-2,7 мкг/мл. Еаявн1сть 20 % биков сироватки приавела до подальиого ослабления протис-тафолококових властивостей декаметоксину (13,05+-4,Б мкг/мл), Аналогочне сшвводношення мокробоцидноо актив-нсст! о концентрат 1 болков водмочене у досл!джуваних ан-

Вэасмодоя локарських антисептичних препаратов о болк1й сироватки" вказуе на необходность роагортання доелодження по ох фармакадинамоц1 о фармакоко нетицо, що е важливою проблемою антисеятикопрофолактики о антисептикотерши о.

• Бивчення впливу концентрацй клотин кяоночних штамиз збудников, пр часто зустрзчаятгься-, мае важливе значения

для'хворого. Доведено, ир а присутносто м!пробного наван-

,1

тахення эмонювалась ж крсбоцидна активн 1ст>. антисепгичних р&човин. Реэультати д<зсл}дженнв прот*1мкребних зластивос-гей антисептик!в в умовах, наблиленних да умов макроорган о эму, дозволили охаракгеркзуаати ДКЫ, речовини 3; 1?, 18, £0 як антисептичн! препарати -зг стзболыиши ан-тиыхкроЗнимя рластивостями.

• Естановлена, щр протимокробно властивосто антисептиков в присутнаст1 розних концэнтращй рН, болков, мо крайних кло тин е об'ективним 1 важливим тестом.

ВйЕЧЕННЯ МЕХАНИЗМУ ДП АНТИСЕПТИК!В

Вивченяя механозмгв ди антисептиков на мокробну юн ткну е неабходним. етапом роаробки нових ло-карських ан-тимокробних речовин. Встановлено, щр аурисан, декасан, аф-тадек о септефрил прсявяли чоткий антиадгезивний ефекг. Так, аурисан (0,01 мкг/мл) пригночував адгезою у дослодах з бактер!ями вод 22 до 28 XX вод виходного ровня в кант-рало. В доз! 1 мкг/ься препарат максимально знилував ад-геаою бактер1альних шитин (до 30 X). Найбольш суттеве аниження адгеан у бакгерой спостерогалш п!д доею 10 мкг/мл препаратов. Аналогочне статистично доетовгрне (р<.0,05) аниження адгеэоо у ешерихой, коринебакгерой'о стафолакоку встановили в присутносто _ЛКМ, офтадеку о сеп-тефрилу.

' Дослодлсення формування стойких вар!антов до декам о ну, офтадеку, септефрилу,- антисептичних речовин 17, 18, 20 дозволили встанавити, щр п!сля 30 пасамлв стойкость паяич-

1 ' ' 4

ки дифтерн виросла до декамону (8 разов), офтадеку (8 разов), сзптефрилу (4 рази), препарзту 17 (32 рази)., пре-

парату 18 (64 рази), прегарагу .20 (32 рази). Отт, 8 досл!дах в!дм!чений псшльний роавиток cTiflracTi др антм-- септик! в. Резистенттсть штам1в стафлскоку в досл^ах розвивалась поступово i неравном!рно. теля 30 nacaxiB во-на виросла J?o декам!ну (16 раа!в), офгадеку (Ш paaiB), септефрилу (8 paaiB). Ст!йк!сть стаф!локок!в да аятисеп-тичяих препарат!в 17, 18, 20 шеля 30 паса*!в виросла я 32-64 рази. Доц1льно було вивчити покааники росту 1 роан-чолэння öaraepift в присутностi резнях антисептик! в. Еста-новлеьо, щр при еб1льшенк! експозицп термостатування оп-тичяий покааник концентратi.КУО ешерих!й з 0,540 в конт-рол! аОиыпивс'я 8 доогид! через 24 год. до 0,950. ПотрЮно В1дм1тити, щр в присутност! кожного ia доел1ддуЕаиих анти-септичних препарат!в памятно знилувались р!ст i розмножея-ня бактер!й. В присутност! антисептик!в покааник концент-раци Оакгс>р!альних кл!тин складав В!д 0,270 на лочатку да 0,515 через 24' год. Показано, щр антисептячн! прапарати (5 мкг/мл) проявляли бактер!остатичну д!го на ешерихп, в зв'язку з чим упов!Льнпвалося накопичення б!смаси в пор!внянн! а контролем.

J>ict ! роамноження бактер!альних кл!тин характеризуясь piBeHb ф1аЮДОГ!ЧНО!£, 6iOXiMi4HOS aKTHBHOCTi М!Кр0бН01 по-пуляцп, в якШ беруть .участь ферменти бактер!ально! юнтини.

Пригн!чукча д-;я антимжрабних препарапв' на ферменти бактер1альног кл1тини моле бути результатом прямо! дп на д!лянку ав'язуаання субстрату; прямо! ди на долянку зв'аування кофактору; дезорган^задгs активного центру, аавдяки неспециф!чй1й .дп на !нш! дигянки молекули ферриту. В основ! потенц!шчо! дп ДКМ на пен!цил!н лежить

пригя!ч?ння бвталзктамая у ангибштикорезистентних штамов стаф/дакоку. В процес1 ¿зосли длйння нових антисептиков вак-ливо вйяскити ступ;нь Д1) локарськах аитишкробних речовин на дег 1 дрогенаану, кзтадаану г пераксидаану активность бактерой.

Доведено, що бактероостатичт 1 суббактерюетатичн! доги ДКМ, амаселту, аурясану, декасану, септьфрилу 1 анта-септичних речовин 5, 1?, 18, 20 диоть на ферменти аеробно-го 4 анаеробнога дйхчдруваннн глшази 1 мальтози. Через це , наведено вище антисептики, щр воднасяться до деколькох Х1Ы1ЧЯИХ груп, доючи на ферменти дихального ландвга бактерий, яротядчували транспорта еистеми, як о в^дповодають аа постачання в клотину енергегичних речовин."

Функщонування бактероальна* шитини в значив мор! аа-лехить гад каталази - ферменту, «кий бере участь в реакцп розкладання проксиду водню на воду 1 молекулярний кисень. Наивность в клотшп каталаая ефективно заищае кл1тинн! структури вод деградацп тд до ею пероксиду влдню. В сероо дослодов вивчали Д1» антисептиков (5 мкг/ыл) на каталаау стафодококу 1 ешерих!о. .

Шд доею доело д*уваних препаратов наступило пригночекня активносто каталази стафолакоку вод 72,3 X до 93,2 X в шэровнянно а контролем 1 кишково! палички вод 57,-6 X' да 7Е,4 X в ПОР1ВНЯНН0 з контролэм. .Н&обходно водмиити, Щр антисептики (5 мкг/мл) интенсивно ше приппчували каталззну активность стафолакоку в паровнянно з аналогочними покаа-никами, як о характеризуют ь активность каталази у ешерихШ.

Отриман! дано дашь правд вважати, до каталаза е досить

; ' 4«

чутливим ферментом у бактерий. Знижеинл активносто каталааи в клотинах стафолакоку 1 еиеркхп веде до надлишкового

нагромадження пероксиду подню, що призесдить до упав!ль-нення росту 1 розмно.че>ння шитин 1 проявляешься Оакгерюс-татичним ефекгом. ' .

Пероксидаза водноситься до скислквально-в1дновних ферменте, ям викорисгорухггь як акцептор« ялектрэн1в перок-сид водна' Пероксидаза Сере участь в окистванн. р!зни* субстрату м!тохондр1Я 1 мокросом. Катал1зуючи окисления жшфенолов за участю пероксиду водню, перокидаза Сере участь в процесо дихання бактер1альних юл тин.

Виходячи з важяивоо ф1а1ологочно* рол1 пероксидази у ферментних реакциях, вухм поставлен! експеримелти по виз-ченню чутливост! цього ферменту до досл1джуваних антисеп-тик4в (5 мкг/мл). Пераскидазну активность визначали за часом окисления шрогалолу. Про порушення активност! пероксидази судили по зОольшенню часу окислэкня шрогалолу при додаванно пероксиду водна

Пероксидаза стаф!лококу окисляла шрогалол на протяа1 3,5 - 4,ЗЬ хв. В досл!д1, в присутност! антисептик!в в бактерхостатичшй 1 суббактероостати«шй дозах ушшльню-валась шлидкость окисления шрогалолу до 39,1 хв, щр св1дчить гро значке энидання активност1 персксидазв (р<0,01).

Показано, ¡до дослоджуз'ано антиселтиино препарати 1 епо-луки е поверхяево-активними речовинами, що адсорбуються на поверхн! роздолу фаз, зв'язуючись а мембранами бактерой, розривають юптинну стокку, викликають денатурацою бокового фрагк'энту ферментов. Для вияенення взаемодп антисептиков з апофермэнтами була проведене визначення в'язкост! о порерхяевзго натягу б!лшв плазми крово.

ВИНЧЕНИЯ ЛИ АНТИСЕПТИКШ НА ТВАРИНАХ

Арсенал яратикандидоаних препарат!в не аадововыдае пот-' ре Ой кл о н о цист 5 в асартиыенточ локарських аасо01в Ц1 е! гру-пи 1 бфекгивнют Локувально властивост антисептичиоо Речовини 5 вивчали на модело генерализовано* кандидозно! онфекцо1. Встановлено, ер речойина 5 в доз г 20 иг/кг за-Оеапечувала виживання 80 X тварин. Поеднане застосування леворину 1 антисептичноо речовини перорально у тварин . а, генерал1аованою ' каядидоаною онфекц!ею виявилось ёфективним ( 90 X тварин вижило). Введения лиш деворину захищало В1д аагибело 65 X тварин. Сп I льне вживания леворину I антисептичноо речовини 5 виявилося найбольш ефек-'

тивним в пор1внянн1 а манотерапоею тварин дими препарат,,

>'

ми.

Мшробюлогочне доелодження кров о, внутрошох орган!в тварин а генерализованною кандидоаною 1нфекц1ею - показало, пр через 12 годин шеля. заражения виявлено 100 КУО/г тка-нини. В процес! лшування наступало очшцення внутропшх органов вод клотик мшрсорганоамов до 8 - 10 дня. Наприк-лад, на 11 день дас.тду в 1 г тканини селезонки виявлено 10 КУО. Отримано дано дозволяоть проводит« подадьш1 дослодження антисептичноо речовини 5 для п докладкао характеристики 1 визначення.як потенцоапьнсго антисептика.

Низька ефектившсть протисадьмонельоаних препаратов пов'язана а полрезистентности циркулвючих штамов сальмо-

. • I

нел до антибиотиков о онших' антимокробних препаратов. * 3

> ,

матов подолання нигькао л5кувальнао 'ефектизноет о необаодно вести латук нових засабов а способов локунания сальмонель-озов. Черва це проведене поровняльне вивчення чутливосто

шташв сальмонь-.» до антишкрабних препаратгв в лро01рочних досл1дах-1 орган13Ш тварин. Встановлено, щр ст1йш 1 пом>рно ст1йК1 штами сальмонел виявлещ да стдоцхоьацину (84,8 X), тетрациклину (В9.6 X), полхмиксину 1).,' на-

ом»цину (80,4 X), метациклшу (">9,? X). б1септвд (84*8*3. Больше половши с.тамдв вияеилися чутлиаими до гентаьицину,. левом! цетину.

Показано, ^р 46 X штамиз сальмонел Сули чутлив1- до мшмально$ бактерицидно1 концентрацп 31,2 мкг/мл декаса-

I -

ну. Для 15 X итам]В лона скдадапа 15,5 мкг/мл. ' гяше для 36 X щтам!в сальмонел МБцЯ декасану складала 62,5 мкг/мл.

В сер! 1 досл-1д1в вивчили потенциаочу дю суббактерюс-татично* дози декасану (1 мкг/мл) на чугуашсть срльмонел до гентам1цину. Встаноглено, шр чут лив деть реаистентних до

гентамщину пггам1з сальмонел а присутностд декасану шдви-

-

цилася в 2,49 - 3,8 рази в поргвнянн! а контролем. Лэ-тенцдювання декасаном чутливосп сальмонел до гвнтамд щецг в проборочяих доелддах послуяило причиною.для проведения Д0СЛ}Д2В на тваринах а генералазевано» кандидоаною шфекцюа.',

Доведена, щр лдкування тварин декасаном захишзло в1д загибело 40 X особин мшпей з генерагпзованим сальмонель-оаом мишачого тифу. В груш Аварии, яко отримували лдку-■ вання гентамдцином в поедааннг з декасаном, вимияо 87; 2 X особин.

В КЛ1Н1ЧН1Й практицд для лшування гшйно-запалгаальних захворювань, викликаних реаистентними вар!антами с^афило-коку, використовують антисептики в поеднанн! а антибиотиками (ампщилт, апмоекс, океащшн та '¡н.). Наявшстл высоко! прогистафглокаково! активной! в антисептичних речо-

вия 18, 29 а одного боку, 1 шраке розповсвдяння реаис-тентних до антибиотик)в штам!в стафиококу в шшого, про-дикт.ували иеобходность виэчити л!кувальну дно антисептич-них речовин 18, 20 на модел! стафиококовоо септидзмп.

Узагальнгочи резудьтати спостережэнь, шщнейо шдкрес-лити, щр сп 1 льне вживания ампюксу перорально, або внугрхшньом'яаово 1 алтисептично! роечовини 18 перорально аабеэпечило одужуаання 91 X 1 95 X в!дпов1дно.

Мокробюлошчне обстеження печ1нки, леген1в, селеа1нки, нирсс показало, вд шд впливом лжування наступало очищения В1Д стафюлекоку клотин пешнки (9 Д1б), селзонки 1 ле-ген!в (8-д 10), кирок (6 Д1б). Встановлено, щр антисептична речовина 16 виявляла лжувальну дно у тварин а стафиоко-кового септицем!ею. Сш льне вживэнпя амшоксу 1 речовяяи 18 дало найкрааргй локувальний ефекг. Споав' введений ан-тибютика суттсво не впливав на л1куаальйу ефэктивнютьч

. •• о

препарат1в при ох одночасному.застасуванн!.

Ел1м!нац1я стафолоко'ку, 1а кров! о в'нутропшох органов П1дд0сл1дних тварин починалася на 3 добу. Повне очищения наставало на 10 добу локування.

Резюмуючи реаультати доелодов, можна скаьати, пр препа-рати 5, 17, 18, 20 характеризуються високою антимикробное активностю, висутностю перехресноо ст1йкост? до ан~ тибютик1в, до его на антибштикореаистентн! гагами бактер!й, повольним о неровном!рним формуванням антисептиком о йких вар!ант1в бактерой.

ГОР1ВНЯЛЬНЕ, ЕКСГЕРИМЕНГАЛЬНЕ 1 КЛ5ШЧНЕ Д0СЛ1ДЖЕННЯ Л1КАРСЬКИХ АНТЙСЕПТКЧНЙХ ПРЕПАРАТ 1В

-'25 -

Мокрабсцидя» иловкоутзорюхзч» . локарсъко ангиеептично препзрзти асшдаегь перспективну, трупу медикаментозных антисептика, як» шгенсивио. розробляяться-в розних краонах. Амосепт в1Дносять. да навях вотииэняних антисептичних препаратов, як! готушься роачшшншш пол i мэру ПОЛОВШЛбуТИ-ралю в етажш, а потом вносить для розчинення антисептик декаметоксин до утворення гомогенно* рухомоо беабарвноо

Р1ДИНИ.

Пролонгування протимокробно» активносто антисептик! в досягаоть иляхом створення поломеровмостних пловкоутворш^ чих антимокробних препаратов, яко маять високо адгезивно властивосто i в яких полiмери виконують функцю мокродоза-TopiB антисептиков i онших -препарат!в. Амосепт првн1стю в1дповодае названии вимогам. * - '

Бстановлено, яр шавка а амосепту мала фозичну милость 102,3 кг/см2, i перевищувала ; моцность контрольно» шшвШлбутиралево! шавки (88 - 98 кг/см2).

Ыосцеву дою амосепту на шкору вивчали на кроликах. В загальному стано тварин i в мосцях накеснення амосепту амон о подразнення не виявлено.' Дослодження стабольносп 10 серой амосепту показало, щр антимокробно властивост! i фозично параметра збер»галися на протязо 4 роков. Mi hi малька мхкробоцидна активность амосепту складала 0,24 мкг/мл. • •

Бешиха мае значну питому вагу серед онфекцойнао патолог» i, тому удоскокалення методов iо лгкуаання дозволяв забазпечити больш ефективну терапою цое» категор»» хворкх. Спостерехення ярсводилися на 11£ хворями а ргзними формами бешихл. Сорок хаорих лшувалися зага^ьноприйнятими методами.' 1м призначали антибоотики, воташни,- • ан-

типсташнш преиарати. засоби 'для зм!цнення судинно ст1нки.

В другу групу ув!йпшо 78'хворих а р1зними формами веши хи, ЯК1 на фон 1 Сазисно! тералп антибютиками (амп!цил!Н,

I

оксаършн) застоссвували м!сцево антисептик амосепт. Препаратом змашували ураженну долянку шк1ри 6-7 раз!в на добу до.повного одужання хворих.

У тих хворих, яких призначався амосепт в коплексн!й тералп, швидше нормах!зувались' лабораторн! дат, вникали

г,

кл!н1чш прояви бешихи А пор!вняни! з хворими, що не отри-мували амасепту. Наявн 1 стт залкшкових явищ' хвороби (л!мфостаз, ппершгментафя шк1ри, лущэння) В1Дм!чалось у 11»5 X пац!ент1в. Застосоэуючи амосепт в комплексному-Л1куванн1 бешихи, вдалося досягти видужання хворих г ско-рсчення терм¡ну ^¡куеання на 2,4 днь Отриман! результати узгоджуоться в даними про те, пр ДКМ мае вирал«Н1 протиза-палыи власглвост!, як! проявяяготься протинабряковим 1 ан-тиексудативним ефеюсм (ДВ. Поляченко, 1996). -

1нфеекц!йн! захворювзння очей часто супроводжуються . тдвищэнною сенсибшза^ао до мтррбних антиген1в. Комплексна. прування аахворгавань очей проводиться в м!сцевим застосуваняям антим»кробних десенсиб1л1зуючих протиаапаль-"них р^човин. Встановлено, аятимтробн! очн! крап л 1 офтедек. перевершувапи крапл1 сульфап1ридааину натргю по дн на стаф^локок в 15X3 рази. -

Лакування тварин з гострим гн!йним кон'шктив!том очни-ми краплями офтадек супроваддувалося зменшенням гн!йних вид!лень, пперемп, б!лыя швидкою л1КВ1дащёя набряку кон'шктиви (на 2-4 добй). Навпаки, 1нстиляцн крапель сульфап!ридааину натргго я перш! 4 дно викликали зб!льшення

К;ЛЪК0СТ1 гнойких '¿здолэнь, П1лскяювалк гоперемою. В пра-цесо локування офгадеком на 58,2 X, эмвнауэазсь колькость КУО» вияалених у видиенкях ¿а- очей чвй=га> тся початку лпкувзння. На 6 - 7, дсбу Ло куваняя- ии^гглам- гострого запалэння слизовоо оболокки зникзли.

Локувэльну дт очних крапель офтадек виач'лли у 227 рих з гострими гнойними кон'шктиаотами, а також в провес! перед- 1 посляоперацойнао профилактики о локування гнойна-запальних усклзднень органу аору. в процесс локу-вання очними краплями офгадек Остановлено, яр препарат не викликав подразнення слизовоо оболонки очей, • злущэння епотелои роговки, добре переносився хворими, не викликав алерг 1 чних реакций. Зроблена висновок, щр очно крапл} оф-тадек е високоафективним протимокробниА препаратом а профолактичною 1 локувальнов до ею (табл. 2).

Пор;вняльне експериментальнв, клнючне досл1дження локарського антисептичного препарату аурисану проведене в продес! лшування гострого 1 хроночного гнойного середнь-ого отиту (ХГСО). Аязлоз отриманих даних М1кробоологочного дослодження показав, що ХГСО е гголоепологочяим захворю-ванням (табл 3).

Естзновлено, шр больше половини видолених з ауха бак-терой склали штами стафолококу, пр були стойкими до бен-зилпеноцилону (61,7%), а^одшину (64,3 X), метицилон} (59,8 X), тэтрацикл1ну (59,5 X). У 73,9 X штамоа виявлет шшрезистентность до б антибоотиков'(стрептомоцин, бен-зшптеноцилон, оксацилон, карбёноцзлои, еритромоцин, слеая-домоцин).

В процес1 комплексного локування хворих,ХГСО з викорис танням аурисану не водмочено побочних яаищ. Шд I. впливом

Таблиця ,2

Характеристика е'|ект:-!.чност1 очних крапзль офтадек

I................... |Трупа хворих , К1ЛЬК1СТЬ хворих ........... 1 Реаультати заетосування | офгадеку |

абс. XX Задовольно • 1 (Хорош

г. 1 абс. | XX 1 |абс.. 1 I хг |

|Санац1я кон'юнк^и-|вального м!хура | перед операщезо . 59 26 1 1 ' 0,44 . 1 1 1 58 !| 25,5 ;)

¡Профолактика гн!й-1но-запалювальних о ¡ускладнень шсля ¡операцн 58 <, • 25,5 1 ! 0 | .0 1 _ !1 ] 58 25,5 1

¡Хворо гострим гн)-|ЙНИМ КОН'ЮНКТИВоТ. 82 35., 7' ) 1 1 | 0,44 1 | 80 35^ 2 }

(Хворо гнойно-аапа-: |льними -ускладнел-|нями очей гисля |операцо1 29 12,8 1 1 3 I 1,32 1 < 1 1 | 26 11,45)

|В С Ь О Г О : 1. ,.,........... 22? . ... 100 ..... 1 5 | 2,21 | | 222 | 97,79| I 1

- 23 -

Табяиця 3

Мокробюлопчна характеристика видового складу

мокрасрганоамов, с гримаяих- 13 вед о гень- середнього вуха

у -хворих :ХГСО .i

1 1 | Мокрооргашзми | 1 } КоЛЬКоСТЬ 1 штамо a i »

1 1 i 1 1 1 абс. число 1 ; 1 хх i

1 1 15. aureus I . 25 1 18.1 i

|3. epidörmicüs | 55 1 41,2 ;

|B. subtilos .1 3 1 2.2 :

|P. aerugonosa 1 • 15 1 11.0 , •

|P. vulgaris | 12 i ' 8,8 '

|P. mirabilis | ? 1 5,2 :

IE. coli | ' 14. 1 10,2

IK. рпешюмае I i i 4 1 2.9 j

( 1 |B С Ь 0 Г 0 : I 1..............и,............. i ,. 136 I 100

лжувальких заходов Bei обгаежузаш хворо в о дна чала искра л?зння стану здоров'я (табл. 4].

Шд впливом комплексного локування з включениям ауриса ну значке покращення водм1чено у £&• хворих. Посля проведен ного локування у хворих анякла видолення гною а в уха мокрсфлора на висовалася, нормалиаувався колор барабанно перетинки i слизовоо оболонки барабанноо порожнини. Покра щення зареестроваш у 4 хворих, у яки* повностю припйни лися гн1йн1 видолення а вуха, не висоваларя миокрофлора але абереглася зологость -сляаово!' оболонки барабанно о-пе*

Таблиця 4

Результатя комплексного локування аурисзном хворих ХГСО

Г 1 | Показники| 1 1-1 Аурисан I 1 ¡Загальясчхиван) препарати|

1 г^ ! 1 абс. . 1 | XX 1 | абс. 1 1 1. |

1 1 |ЗначЯе | |пскращення | 1 1 28 1 | 80 1 1 1 43 1 63,2 |

1 1 |Покращ9ння | 1 1 4 1 I 11,43 | 16 1 23,5 ' |

1 1 |в!дсутн1сть ! |ефекту | I 1.. 3 "Г" 1 8,57 1 1 ' 9 I ! 13,3 | I 1

ретинки. Не водмочена позитивного ефекту в 3 випадках, де- -не припинилося вид1лання.гною, залишилися ознаки запалення середнього вуха. Використання аурисану для локування хворих ХГСО дозволило досягти решен в короткий строк 1 у 91,43 % хворих отримати позитивний ефект вод Л1кування. В рекомендовзних дозах аурисан не викликав алерпчних реакций, йога добре переносили хворо.

Резидентна мтрефлора слизовоо порожнини рота, глотки, гортано характеризуешься патогенними властивостями у особ з ослабленими захисними властивостями орган!аму. Це е подставою для м!сцевого призначення антисептиков для проф1 лактшеи 1 Л1куваакя ззхворювань ЛОР-органов. Радюнальна вирошення. цзео проблеми досягаеться шляхам сублонгвалънага вживания антисептичного препарату септеф-

Гзблиця 5

Лратиткробна активность еептафрилу i фарингосепту

т

т

~г

¡Шкроорга- (К- (Фариигосепт¡Саптефрил (Септефрил!Ста- ' |

(шами (сть|-1—--(перевищуе(тисти-)

•| (errat Шф. (мкг/мл) , (активн1ст1таий (

} (мгв| (фарияго- (показ-Г

( I ( (септу ¡ник(рН

т

+

(S.aureus | 18I2000+-Q |2,35+-0,34 | |С.albicans ( '7(2000+-0 |36,94+-?,72| IPs. pyogenes) 3|34,D+-3,2 |12,5+-2,1 1

-H-(;

851 { <0,01 Г 54 i <0,01| 2,8 ( <0,05|

рилу (табл.' 5). Встановлено, щр .фарингосепт мав слабну мокробоцидну дно на стаф!локок i кандиди, як! часто викли-кашь аапальн! аахварювання порожнини рота, верхних ди-хальних шляхов. Необходно водмоуити, up антисептичн! таблетки септефрил перевершували фариягосепт .по мокробоцидшй flii на кандиди i стафиокок в 54 7 851 разн.

В xpohi4hh3j дослодах провели досладкйння впливу септеф-рилу на морфологочний склад KpoBi, структуру ВНуТроШШХ органов 1 5ioxiMi4Hi цоказники орган! аму. Воно дозволило встановити, щр септефрил не маь токсично! ди на макроор-ган!ам.

Санад!ю 270 бактерюносыв дифтеройно! палички проведено в поровнянн! .а загадьно прийнятими методами i засовами оздоровления цгео категор'и особ. Ал ало а результат is,.са-нацн HociiB, «ко отримували комплексна лжувакня з включениям септефрилу i офтадеку у виг ляд i «Цапель, в Hie," в nopiBHHHHj а носоями, санованими аагальновiдамими "метода-

ми, показав 01льш високу ефективн»сть способу санацп з включениям таблеток септефрилу. Повторяв • вид!лення диф-TepiftHOi папички реестрували в 1,5 -.2 рази родше, н!ж niсля вяивання антибготик1в.

Таким чином, комплексне доелоджэння нових аспект!в ан-• тисептикопрофолактики о антисег.тикотерапп дозволило шр!шити наукову проблему, яка мае. важливе значения для медицини - виявити з числа.вперие сиятезованих 4 перспектив^ антисептичн1 речовини, розрабкти i асво'оти промисло-вий випуск 5 нових Л1карських антисептичних препаратiв: амосепту, • аурисану, декасану, офтадеку i септефрилу.

За материалами роботи створе-Hi i затверджен! 7 тимчасо-вих фармакппейних статей на антисептики (42-2105-92; 42-2111-92; 42У-5-92; 42У-13-33; '42У-14-93; 42У-17-93; 42У-37-94), п'ять промислових регламентов для випуску препарат! в фармацевтичньми подприемствами. На основ!

о

тер!алiв роботи видано наказ WOB РФ в!д 01.04,93 р. N 59{ ■ накази МОЗ У1фаши вод 12,03.93 р. N 40, в!д 14.07.93 р. N 159, вод 24.02.94 р, по яких проведена реестрац!я антисептичних препаратiв в Focn i в Украоно i вони внесен» в Деряавний реестр л!карських засоб!в, дозволених до вживан-ня б медичной практиц! 1 промислового виробництва.

В И С Н О.В К И

1. На тдстав! всеб!чного кс лексного досл1дження вперше вивченг властивост! локарсь-лх антисептичних препарат! в амосепту, аурисану, декасану, офтадеку, септефрилу; розроблена нэрмзтивно-техно чна документация; освоена про-мислове. виробництво нових антисептик!в фармацевтичними

подприемстеами; вивчено протим!хрой(п .аласгииосго 20 впер-п® о держа них азатавмх'стних, фекол^них,' хо'нолтових синтетичних сполук; аиявлеяо 4 речсшиии з виракеною антим1кроб-ною дот- , !

2. Антисептичш гаотовмостн! речовини характеризуются мокробастатичкаю зктивнгстю по водноженню до стаф!лококу (0,12 мнт/мл), дифтеройноо 1 кишково» паличок (7,8 мкг/мл), збудника дизентеро$ Флекснера 1 Кандиди зльбоканс (3,9 мкг/мл); мо кроОоцадною дош на стафолокпк (0,48 мнт/мл), дифтер!йну паличку 1" Каядиди альбоканс (15,В мкг/мл), кишкову 1 дизентеройну паличку Флекснс.рз (7,8 «кг/мл). У бактерЦ не виявлено перехресно» стойкости до антисептиков 1 антибоотикхв. • До нов их синтетичних сщзаук фенолу 1 хонолону оснуе висока • чутливостъ 'у стафолбкаку (1,9 мкг/мл), абудникоа дифтерн 1 диаентеро5 (1,9 - 3,9 мкг/мл ), Кандиди альбоканс (1,9 мкг/мл). Мокрабоцидиа д!Я препарат 1 в на наведен! виде мокраоргашвми проявляешься в, концэнтращях 3,9 - 15,6 мкг/мл, тому вони в потенщйними антисептичними препаратами.

3. Антисептики аурисан, декаметбксин, декасан, офтадек, септефрил а йонцентращях 0,01 - 10 косг/мл мають висок! антиадгезиан» властивость Завдяки антиадгезивн!й власти-восто антисептики доцольно застосовувати на самих раннох стадоях' онфокування 1 роавитку »нфекщйного аахворювання.

Формування антисептикорезистентностг у бактерЦ до сф-тадеку, септефрилу, нових синтетичних сполук 5, 17, 10, 20 в присутносто суббактероостатичних концентрац!й наступзе повально 1 неровном! рно. Його дощдьно роаглядати як 'результат му?ац1йного вллиау препаратов на С^ктероо.

4. Антисептичш локарсько препарати амосепт,;. зурисан.

декаметоксин, • декасан,. офгадек, септефрил г ново: сполуки 5, 17, 1&, £0 гадьмують рост 1 розмноження бактер!й; пригночують активность' фермент 1 в каталази, пероксидази, йерсбна о анаеробне' деПдруванн^ глшкоаи 1 мальтози у. грампозитивних та грамнегативних бактерой. Встановлено, щр антисептики пзтенц!шть Д1Ю антиб!отиков на полорезистентно вар1анти бактерШ, змонюготь в'язкость та поверхне-вий натяг Оик!в плазми.

6. Вивчено ефективн4сть антисептиков о ох сильного а антибоотиками застосування на експерименгальних моделях ¡нфекцойних захворовань. Доведено ¡до, антисептики в поеднанн! а антибоотиками забезпечуктгь одухання тварш з кандидозчою септицем!&о (90 X), сальмонельознога септи-цемоеэт (79 Ж, 87,2 X ); стафолококовою септицемоею (90 X).

В. Теоретично ■ о експериментадьно обгрунтовано склад, розроблеко технолог о и виготовлення, методики стандари;-зацп, емвчення бтаШльнссто фозико-хом1чних, антисептич-_ них властивостей амреепту,' аурисану, 'декзсану, офтадеку, септефриду. • *

7. Амосепт е високоефективним антисёптичним мокробоцид-ним ликарським препаратсм. Застосування амосепту рекомен-доване для локування 1нфекцойних захворювань шк!ри (беши-ха, стрептодерм1я, стаф!лодермоя, кандидоз). Препарат зас-тосовують для знеаараяування шкори рук. Амосепт наносить на здоров! о урэленн! долянки шкори ватним тампоном.

8. Аурисан е високоефективним аотисептичним лгкарс.ьким засобом. Препарат аастосовують 4 в отоатр! о як вутаяо крап л! для локування бактер1альних, грибкових, гострих та хрон!Чних гнойних середних отитов. Аурисан мае широкий спектр ант им; дробно о активность Крал л о аурисан шстилшгь

" а теплому аигляд! по 2 - 3 крап л 1 3-4 рази ва добу.

9. Препарат офтздек е виезкоефбктивним антиеаятичним . засобом, який. аастосовують в'офтальмолог Го'. Очш крапл.1 афгадек прианачаюгь для попер«,цлозння Оленорео навонароджв-них, передоперац 1 йно 1 I пхсляоперацойно! профилактики гнойно-запалювадъних захворхшзнь ока, для локування гнойно-запальних аахворшань органу аору. Локування гост-рих гнойних 1нфекц1йних кок'шктившв проводить шахом , !нстиляци офгадеку по 1 - 2 крапло 4-5 раз* в I.. добу до повяого одужання.

10. Препарат септефрил е високоефективним антисептичним еасобом. Таблетки септефял аастосовують в оториноларингологи, стоматолог!I. Препарат прианачаюгь}для локування ангон, тонзилотов, раддацгйних та оншх фарингитов, стоматитов, кандидоаов слдеовоо оболонки порожнини рота, глотки, гнойно-запальних аахворхаань порожнини рота. Септефрил аастосовують у хворях на дифтврою, носив дифгеройноо па-лички, патогенного стафо локаку. Таблетки септефрил утряму-ить в парожнинх рота до повного роасмоктування, приймають

посля ожо. ' Протягом годики шсля прийсму таблетки утриму-

■)

ються вод )ж0 о пиття.

11. Препарат декасан е високоефективним антисептичним локарським засобом. Декасан заСГосовують в хорургоо, те-рапо 1, акушерств!, гшекологП. Препарат випускаеть у флаконах по 400 мл. Декасан аастосовують для „локування гнойних Оактероальних, грибкових аахворосаань (абсцеси м'яких тканин, гнойно рани; паяарицн, хвороб и вуха, горла, носа, кандидоа мигдаликхв, лосойство дифтерхйнао па-лички, патогенного стафолакоку, стоматолог озахворкщай1 ня, абсцеси легень, бронховктатичяа хвороба, пневюноо.

хрои1ЧН1 брюнхКи). Препарат аикористовуеть для хЫочноо стерил1зац!1 í консерращу.

СПИСОК.РОБ!Т, ОПУШПКОВАШХ ПО ТЕМ! ДИСЕРТАЦП

1. Сучасно аспект'и профолактично* 1 терапевтично'* антисептики та хомютерап! о//йурнал онфэкЩйно хвороби. Тер-нополь, 1935, N1, с. 36-38

2. Роавйток резистентност1 до декамо ну 1 декаметоксину у стафолококу 1 дифтррйно) палички//Теаи допов!д1 VI а'1аду Укра! нського мокрой »о лап чного товарисгва. Кио'в, 1984, Т. г, с. 148

3. До проблем» тдвщеиня ефективносзп використання ендос-коп!чноо техноки/7 Науково-практичяа Конф. "Нове в дгаг-ностиц! i Л)куванн) захворювань органов травления". " Теаи допов!дей. Харков, 1994, с. 160 - 161

о

4. Фармакотерапевтична характеристика септефрилу//Перший нацюнальний а" озд фармаколог 1 в Украони. Сучасно проблеми фармакологи. Полтава, 1995, с Л ¡25

5. Д1Я декаметоксину на 1мунологочну р«активн1сть//Фзктори гуморального 1 кяотинного 1мун1тету при р1аних фозюяончних 1 патолог 1чних станах. Челябонськ, 1992, с. 79

6. Досвгд аастосувайня лжарських форм декаметоксину//Нов! засоби 1 мртоди протим1кробнао.1 протизапальноо терапП в сучасн!й КЛ1Н1Ц1. Харк1в,1992,с. 94

7. Застосування антисептичних препаратов в умовах шшкл1Н1ки//Матер1али науковоо робот и Вонницького державного медун1верситету ¡м. М. I. Шрогова, Вонниця, 1994, с. 262

8. Антимикробно властивост! речовин, щр мостять ментил та 1ншйх поверхнево-активних речовин. //Теаи обласно! науко-

зо-практичноо кскфзренци "Молодь, 5 нзуково-техночний прагрес в охароно здоров'я", Вонниця, 1968, с. 174

9. Досвод застосування лгкарських форм декаштокси-ну//1Трограма 1 теаи -доповхдей науково-практично'! конфе-ренцп "Нов! засоби 1 методи лротимтрабноо. о протизапаль-Я01 терашо в сучасшй кл!н»Ц1", Харшв, 1992, с.94

10. Доел > дмення стойкосп стаф!локок1В до септефрилу та антиб1отикоа//Мзтеро али симпозиуму "Синтеа, експеримен-тадьне вивчення та (шшчне застосування четвгпинних амош ев их сполук". Чариовц!, 1995, с. 50 . .

11. Ефективность антибиотиков та антисептиков в-комплексному Л1куванш бешихи//Матер1али симпоз1уму "Синтеа, експе-риментальне вивчення та клоночне застосування четвертинних амои!евих спалук". Черн1вд1, 1995, с. 51 *

12. До питания патогенезу 1 локування дифтерн//Штер1али тринадцатое об'еднаное науково! ,медико-техночноо канфв-ренцн а м!жнарод. участю. Киов, 1995, с. 18

1а Нове в клоночной характеристик антисептик»в//Ыа-■ тер>али тршадцято! об'еднано! науковао медико-технечно! конференцн. а м!жнарод. участю. 'Ки!в, 1995, с. 19

14. Застосування антимокробних препаратов для профилактики 1 локування крапельних бактероальних о нфекщй//Актуально питания мокробоалаго о, омунолрго о ^нфекцойних захворювань. Харков, 1993,с. 274

15. Використання антисептика декаметоксину в пульмонолог о о//Перший з'оад фтиз1атров та пульмонологов Украони (тези доповодей), Вонниця, 1993,с. 216-217

16. Актуально проблеми профолактичйро о терапевтичноУ. антисептики та хомоотерапю'//Яундаменгарно о клШчц! аспект и сучасноо реабШтац! о. Полтава, 1995, с! 93. ■ •

17. Ефективтсть декаметоксину в комплексному Л1куванн1 гострих пневмон 1Й//Актуален i проблемы. х1мютералП" бак-тертяьних ¡нфекцой. м.',1991, ч.1, с. 488

18. Застосування антисептиков длр профилактики i дкування дифтерп//1Х об'еднана наукова мэдико-тйхшчна конференция. В1нниця, 1994, с. 63-64

19. Дослодження антим!кр0бн01 активност) л1карських форм декаметоксину//Всесошн. семо нар "Питания антибакгер. те-рапу шфрчц. ускладнень в не^нфекц. юишцо. М. 198?, с. 38

20. Словник по М1кро0юлогн, ворусолопï, iмунологiï та 1нфекц1йним захворюваниям//Словник по мжробюлагп та шфекцойним еахворюванням, В1нниця, 1995, 109 с. (сшвавт. В. M. Мрут, Е. Ф. Макйц).

21. Вплив îohîb деяких металла .на активн!сть антибак-тер1альних препарат i в//Актуальн i питания мокробюяогп, 1 мунолог» ï шфекц!йних захворювань'• Хармв,

с. 184-185 (cniBatfT. Е П. Ковальчук).

22. Знезаражування дихально! апаратури антисептиком дека-метоксинок4//Укра1нськ^!й пульмолопчний журнал. Кшв, 1995, N1 с. 59-62 (сп1вавт; С. ftua»; JL I. БаШй).

23. Особлияост! перебегу гострозапальних тлунгавях захворювань на фон! радоа'ийного вшгиву//Х11 Украшеький а'озд мокробюлопв, .ешдемюлопв. XapKiB, 1S91, 4.1, с. 54 (сповавт. JL JL Семиранко).

24. Д1агностика i профилактика шфекцойних ускладнень в офтальмолог! ï//XII Укра'о'нський з' 1зд мкробоолонв, ешдемшлогов. &р«1В, 1991, Ч ' , с. 247(стаавт. Е П. Ковальчук).

2?. HoBi п1дходи до . вивчення зв'язку структура-активно сть-таксичнютъ/ЛЬж! нстит. науково-практична конф.

.''Молодо вчеш мэдики - практщо охорони.здоров'я". Харков, 1987, с. 12 (ствавт. О. А. Юцценно, Е. В. Нййчева), 28, ОсоОливсст i до о нового протим!пробного препарату дака-метоксину на специфо чний о мунчий статус//Перза обл. кокф. Вторинно омунодефщиги ¡нфекцойноо i Якпнфекцойноо етоологоо. Харков, 1989, с.72 (сповавт. ЕСупрун).

27. Мокробюлончна оцонка. i профилактика госп!тальних онфекцойних ускладнень//Х1I Украонський з'1зд м1кробюлогов, еподемюлогов, Харкав, 1991, ч. I, с.12 (сповавт. RП. Ковальчук)..

28. Застосуваяня септефрилу для профилактики та локування дифтерп/Лнформацойний лист ШЗ Украони. Кигв, 1991, в. 2 (сшвавт. ¡й Л. Волянський). .

29. Ново локарсько форми антисептика декаметЬксину//Пр0с-пект. Вонниця, 1993, с. 1-14 (сповавт. R Л Иозальчук, О. С. Варило).

30. ВикорьГстання водного розчину антисептика декамэтоксину для профилактики та Л1кування дифтер!о//1нформацойний лист ШЗ Украони, Киов, 1991, в. 1 (ствавт, JQ. Л. Волянський).

31. Теоретично , подходи до аналогу а'в'язков "стр^тура-активность Спологочно активних сполук групи четвертного амоною// Ыатерали сишюаоуму "Синтеа, експериментальне вивчення та кл'оночне аастосування^ четвертмнних амон1 еаих сполук". ЧерновЩ, 1995, с. ЗС (саоваат. 1. Kl Кучма, O.A. Клоценко).

32. Шкрабоологочний аспект використання контактних донз//0фгальмодагочний «урнал. Одеса. 1933. N 2. с. 112-115 (ствавт, iL М. Сергоенко,'С. О. Риков). ',

33. Профилактика декаметоксином гнойно-аападьних ускладг нень в офтальмолсп i//Актуально питания ¡.лкро&ологп,

jM/HO-norii 1нфекц)йних захворювань. Хзрмв, 1993, с. 175' (спгаавт, С. о. Риков, 1.М.Вовк).

34. Нэв1 антисептики серед пахiдни* бензим!дазолу i фено-лу//Актуальн1 проблеми клон!чна'( фармаколог!г. Кшв - ' В!нниця 1993, с. 228-229 (сшвавт. RM.Mpyr).'

35. Prophylaxis, and diagnosis of infections complications in ophthalpology//5th Eur.Congr. Clin.Microbiol. and Infect. Diseases Oslo, Sept.. 9-11. 1991: Abstr. -COslÖ ,C19913. -p. 206. (V. P. Kovalehuk).

36.Оценка ефективност! антисептичноо профилактики- бак-тер1апьних урал?нь//Антиб!отики i х!м!отерашя. М. 1993, т. 33 N 1. с. 68-72 (сшвавт. R IL Коваль чук).

37. Поровняльне вивчення ефективносто антисептиков, шр засгосовуються для профо лактики' i нфекцойних усклад-неяь//КлШчна ' х!рургоя, Kais, 1993, N 1, " с. 11-13 (сшвавт. ЕПКравець). . *

38. Biдповдаемо на запитання практичних прац!вник!аХ/Фар'. мацевтичний . яурнал, -Киов,. 1934 N 2, с. 107-Ш (сшвавт. Т. О. Когет, А.'В. Сидорук).

39. Застосувзння декзматокскну для локування хворих храночним бронх1том//Перший з'озд фтизиатров та пульмонологов Укра'они (тези дожшдей) Впшиця, 1993, с.212т£13 (сшвавт. В. П. Маленький).

40. Оцовиа лжувальноо ефективностi гентам!цику та декзмэ-токсину ' при сальмонельозшй онфекцоо//Епозоотояаг!я, еп!дем1олог»я, засоби доагностиг терапн i специф!чноо ирофолакгию' 1нфекщйних захворюв.- ь, ein ль,¡их для лвдини тварин. JIbBis, 1938, с. 262-263 (сповавт. А. М. Воевський).

41. Ефекгившсть лжування бронхолэгеневих захворюаань ан-тямисробними" препаратами на фон! застосування спаз-

мол ¡гик! в// Актуально проблем! хож'атерал«* баю ер о аль них окфекцой. Ы.1991, 4.1, с. 64 (сл1вавт. Е 3. Вокт1моров). ■ 42. Дифференцаальна мшроб^алогочна до агностика аахворю-вань, щр викликано л!стер1лми о патогенними ' ксрояабак-тер»ями//Матодичяо рекомендац!о ШЗ Украони, Харков,-1992, 16 с. (сповавт. Ю. Л. Волянський, С. 3. Б» рюкава).

43. Патент N 182В594. Публокацоя заборонена, (сповавт. КХ Г. Бобков, Е П. Кравець).

44. Способ одерлання антим1крабного шовного матер:с :у//Па-тент N 1745266 (сповавт. • а П. Кравець).

45. Способ вианачення бензофурокаояу//Авторське сводоцтво N 1814055 (споавт. Т. О. Когет),

•46. Способ киько'сного вианачення амб$ну//Аавтбрське сводоцтво N'.1807388 (сповавт. Т.О.Когет).

47. 3. 3-БосС( диметйЛментилаксикарбонолметиламаною)етокси-ментнлокеетана д«хлорид, що мае антимокробну активность// Авторська сводоцтво К 1737889 (сповавт. 30. I. Геваза).

48. Способ локування захворшань легень а бронхоабструк-тивним синдрошм//Пзтент Украони. N 5626, Журнал. .Киов, 1994, N 7 (сповавт. В. В. Боктомораа).

49. Антимокробн! очно крапло офтадзк//Поз!Шщяе ровення на

пагент по эаявцз N 95031423 (сповавт., В. П. Козальчук).

14

50. Антимикробно вушн1 краял» аурисан//Позитивна рошення на патент по заявцо N 95031422 (ствавт. Т. О. Когет).

51. Способ локування онфекцойно-залальних захворьвань рото-воо порамшни о носоглотки/Дйтеш' Украони N 5?57, Журнал. Киоа, 1994, N 8 (сповавт. В. ЬСокирко)..

52. Пловксутворсючйй склад - для анезарзяувакня

/

шкори//Посводчення на рацпрогюзицоа N 53 вод 18.02.87 (.сповавт. Е П. Ковальчук).

АННОТАЦИЯ

Палий Я. Г. Новые аспекты антисептикопрофияактики и art-тисептикотерапии заболеваний инфекционного генеза. ' Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.05 - микробиология, Харьковский научно-исследовательский институт микробиология и иммунологии им. И. И. Мечникова, Харьков, 1995.

. В работе обобщены результаты изучения новых лекарственных антисептических препаратов амосепта, аурисана, декаса-на, офтадека и септефрила. Изучены свойства 20 новых синтетических веществ. У четырех соединений обнаружены высокие антимикробные свойства, поэтому они являются погенци-' альными антисептическими лекарственными препаратами.

Обоснованы закономерности формирования усгойчивочгй к новым антисептикам, антиадгезивные свойства антимикробных препаратов, механизм их действия на метаболизм у бактерий.

Установлена высокая эффективность антисептикопрофилак-тики и антисептикотерапии инфекционных заболеваний новыми лекарственными ' антисептическими препаратами амосептом, < аурисаном, декасаном, офтадеком и септефрилом в эксперименте и клинике.

Кярчэв! слова; антисептики, бактерп, декаметоксин, амосепт, аурисан, декасан, офтадек, септефрил.

ABSTRACT

Pally I.G. .New aspects of. antisepticoprophylaxis and

antiscpticothcrapy of infectious diseases. Manuscript.Thesis for a degree of doctor of medical science in speciality 14.02.05 — microbiology, Kharkov Meehnikov Scientific Research Institute of Microbiology and Immunology, Kharkov, 1996.

The aim of the present study was to generalize the results of the investigations of new antiseptical drugs amosept, aurisan, decasan, oftadec and septefril. The properties of 20 new syntetic substances are studied. Four substances had high antimicrobial activity, so it may be used as antiseptical drugs in future.

ft lias been based the conformity to natural laws or forming the stability to new antiseptics, the antiadgesive properties of antimicrobial substances, the mechanism of it influence on metabolism of bacteria.

It has been ascertained the great effectiveness of antisepticoprophylaxis and antisepticotherapy of infectious diseases by new antiseptical drugs amosept, aurisan, decasan, oftadec and septefril in the investigations and in clinical use.

Подписано в печать 24.04.96 Печать офсетная. Бумага офсетная. Тираж 100 экз. Зак. 94 Хмельницкое шоссе 97, СКТБ «Модуль»