Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Научное обоснование системы содержания почвы в садах Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.01, Общее земледелие

Автореферат диссертации по теме "Научное обоснование системы содержания почвы в садах Лесостепи Украины"

1НСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАШСЬКОТ АКАДЕМ11 АГРАРНИХ НАУК

РГ6 од

На правах рукопису

1 4 АПР 1398

БУТИЛО Анатолий Пилипович ,70/7

УДК 631.4:634.11:631.8

НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ УТРИМАННЯ ГРУНТУ В САДАХ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

Спсщалыисть 06.01.01 -загальне землеробство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацн на здобуття паукового ступени доктора сшьськогосподарських наук

КиТв - 1997

Днссрташао с рукопис.

Робота виконана в Уманськш стьськогосподарськш академй в 1963-1995 рр.

Офщшш опоиснти: доктор сшьсъкогосподарських наук, професор, завщувач лаборатори оброГнтку грунту \ боротьби з бур'янами Хнституту землеробства УАЛН

млшенко АНАТОЛ1Й МИТРОФЛНОВИЧ,

доктор сшьськогосподарських наук, професор, заслуженнй пращвник вищо1 школи, завщувач кафедрою arpoxi.MiI I грунтознавства Умансько! стьськогосподарськоУ академй КАРАСЮ К ШАН МАРК1ЯН0ВИЧ;

доктор сшьськогосподарських наук, професор, завщувач лаборатори япдних культур Гнституту садшництва УААН МАРКОВ СЬКИЙ ВАСИЛЬ СТАШСЛАВОВИЧ.

Провина установа: Нацюналышй аграрний ушверситет, кафедра загалыюго землеробства, м. Кшв.

Захист днсертаап вщбуцеться ^" МЯ^ 1998 року о 10 год

на засщанш Спещашзовано! вчено'1 ради Д 27.361.01 при 1нститут1 землеробства УААН за адресою: 255205, Кшвська область, Киево-Святошинський район, смт. Чабани, 1нститут землеробства УААН.

3 днсерташею можна ознайомитись у бiблioтeцi 1нституту землеробства УААН.

Вщгуки на автореферат в двох екземплярах, зав:рених печаткою, просимо надсилати за адресою: 255205, Кшвська область, Киево-Святошинський район, смт. Чабани, 1нстшуг землеробства УААН на ¡м'я вченого секретаря Спешашзовано1 вчено! ради.

Автореферат розюпаний -10 - 1998 р

Вчсний секретар СпещалвованоТ вченоТ ради, кандидат с.-г. наук К^У? Л. О. Кравченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуапьтсть теми. Сучасний р1вень сад1вництва не задовольняе потреби виробництва ПЛОД1В. Виршнпи цю проблему можна лише за умовн розробки безпечно1 технолога, щоб антропогенне навантаження на грунт не призводило до Лого деградацн. Основою тако! технологи повинна бути науково обгрунтована система утримания грунту, яказабезпечить розширене вщтворення йогородючостг Проте гакий напрям дослщжень у сад1вництв1 поки що практично вщсутнш Тому без удосконалення ¡сн>тачих систем утримання грунту не можна розраховувати на нодальшу ¡нтенсифжацио ша галуз1, оскшьки система утримання с фундаментом при забезпеченш рослин у факторах життя 1 полшшенш умов грунтового середовища.

Незважаючи на тривалють розвитку садового землеробстиа, системиутримання грунту в садах ще недосконало внвчеш 1 в значит м!р1 складались на основ1 ршнше налрацьованого емшричного досвщу, а з 30-х роюв — па баз1 дocлiдiв. Розроблеш науковими закладами рекомендацп щодо систем утримання грунту в садах грунту-ються, як правило, на результатах короткотермшових дослотв, яю недостатньо, або й зовам не висштлюютъ проблему розширеного вщтворення родючостт грунту. Недосконалють таких рекомендации зокрема застосування парово! системи, призвело до значно!' деградацн грунту за рахунок високих темшв мшералгзацн оргашчно! речовини, попршання ф1зико-х1м1чних властивостей та посилення ерозшних процеЫв.

Одшею з основних иричин такого становища с вщсутшсть обгрунтованих, технолопчно завершених, еколого-економ1чних наукових розробок, яга базувались би на головнш ¡деГ системи утримання грунту в садах — розширеному вщтворенш родючостг

Дисертац1я е результатом 33-х р1чних наукових дослщжень автора з ше! проблеми. Поряд з удосконаленням глибин, способ!В 1 строюв зяблевого обробпку на основ] ¡снуючих систем утримання грунту створений бшым стшкий садовий агроценоз за рахунок сумюного вирощування плодових дерев 1 в мЬкряддях — трав'янисто1 рослинносп, яка систематично скоцгуеться та залишастъся як мульча, а пристовбурш смуги утримуються гид чистим паром. Одержаний експернмен-тальний матер1ал дозволяе по-новому нщшти до проблеми взаемодп основних складових частин такого ценозу, що забезпечус оптимальну структуру агроеко-снстеми та обгрунтовуе рашональну систему утримання грунту на основ1 покращання бюлопчних, агроф[Зичних 1 агрох1м!чних показниив родючосп грунту при безпечнш технологи виробництва 1 високш якост1 продукцп. Тому дослщження в цьому папрям1 е досить актуальними, бо вони шленаправлеш на охорону, збереження I збагачення земельних ресурав в садах Шсостепу Украши.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментачьш

1 теоретичш дослщження виконаш автором у вщповшност1 з планами наукових робгг лабораторн по утриманню грушу в садах 1 кафедри загального землеробства Умансько! ольськогосиодарсько1 академй протягом 1963-1995 рр. 1 е складовою частиною комплексних дослщжень за проектом ДКМТ №16/2 "Розробка технологичного проекту оптим1заци родючосп грунту в садах штенсивного типу", номер державно} реестраци 0196У022372, державно! науковоГ программ 2.01 "Охорона та вщтворення земельных ресурст".

Мета 1 задач1 дослщжень. Мета — розробнти теоретичш основи I науково обгрунтувати таку систему утрнмання грунту в садах, яка забезпечуе ефективне використання 1 збереження зсмл! при одночасному розширеному вщтворенш 11 родючост1 в садах Шсостепу Украши з урахувапням грунтозахисних, енерго-збер1гаючих 1 природоохоронних аспект ¡в на оснош узагальнення результатов наших дослщжень на баз! найбшьш тривалого дослщу (не лише в Укради, айв усьому свт) з вивчення р1зних систем угримання грунту в М1жряддях яблуиевого саду, ряду дослщ1в в Украйн та шших кршнах.

В задач! дослщжень входило:

уточнити, удосконалити 1 теоретично обгрунтувати глибину, строки 1 способи зяблевого оброб1тку за парово! системи утримання грунту; розробити концепцто рацюналыкл системи утримання грунту в саду; виявити вплив 48-р1чного перюду застосування ршшх систем утримання грунту в саду на змшу бюлопчних, агроф1зичних 1 агрох1м1чних показниюв родючоот грунту;

дослщити 1 розкрити роль дерново-персгншно1 системи в огпимпацп бюлопчних, агроф13ичнпх 1 агрох1м1чних показниюв родючосл грунту; установити оптимальну ширину пристовбурно! смуги чистого пару при дерново-перегншшй систем! в М1жряддях саду;

- установити кради строки 1 способи впровадження дерново-перегшйно! системи в молодих садах;

визначити вплив найбшьш поширених систем утримання грунту на формування коренево! системи як реакщю рослин на умови життедаяль-носп, рют иадземно! частини дерев, на величину плодоношения, яюсгь плод1в при заклад анн! саду шел я вирощування польових культур 1 в повторшй культур! яблуш на фош рьзних систем утримання;

- теоретично обгрунтувати шляхи удосконалення та розробити найбшьш безпечну технолопю утримання грунту на баз1 дерново-перегшйно! системи в М1жряддях 1 пристовбурно! смуги чистого пару в садах;

дати агросколопчну, еконохпчну 1 бюенергетичну ощнку р1зним системам утримання грунту в садах.

Наукова новизна одержаних результата-

- поглиблено наукове уявлення про основш системи утримаиня грунту в садах, зокрема: строки, способи 1 глибину зяблевого оброб1тку грунту в нижряддях саду за паровоГ системи утримання та визначено 1х вплив на регенерац1ю пошкоджених кореши, во/шо-фпичш властивосп грунту, ркт дерев i формування врожаю. Визначено оптимальну глибину зяблевого обробгпсу в М1жряддях яб.гуневих 4 сливових насаджень та встановлеш крагщ строки 1 способи Гюго проведения;

вперше в галуз! свЬового садового землеробства показана мшлнвкть основних показниюв родючосп грунту при рпних системах утримання дмжрядь яблуневого саду вщ часу садшня до викорчовування дерев (48 роюв) на фош оргашчио! та 0рган0-мшеральн01 систем удобрения;

- вперше доведена 1 обгрунтована недоцшьшсть утримання м1жрядь шд паром, паро-сидеральною системою, овочевою та польовою стозмшами, а також дерновою системою в поеднаиш з нросапними культурами як такими, що не забезпечують навпъ простого вщтворення родючост! 1 не вщповщають нриродоохоронним вимогам, а ведуть до деградацп грунту; вперше на баз1 довготривалих дослвдв розроблено 1 иауково обгрунтовано нову технологию, що забезпечус розширене вщтворення родючосп на основ! агроценозу дерев I трав'янистих рослин при дерново-перегшГшш систем! утримання грунту в лпжряддях 1 чистому пару в пристовбурнш ему31 Пор1вняно з шшими така система за рахунок надходження рослинних решток трави забезпечус оптим1за1ию основних показниюв родючосп грунту без внесення гною чи шших оргашчних добрив та вщповщае грунтозахисним 1 енергозберЬаючим вимогам;

вперше не т!льки в Укранн, а й крашах СНД встановлено оптимальну гшощу пристовбурно'1 смуги чистого пару, розроблена технолога вирощу-вання трав при дерново-перегншшй систем^

- визначено оптнмалып строки впровадження дер ново-переппйно'! системи в м{жряддях молодих сад1в;

- доведена помилковкть рекомендаций внесення високих доз азотних добрив при дерново-перегншшй скстем1 та твердження про попршання водного режиму грунту за умопи створеного мульчуючого шару з трави при систематичному а скошуванш, коли вона досягас висоти не бшыие 20 см;

- вперше одержан) пор1виялым даш про реакцто дерев яблуш при повторному IX вирощуванш на фош майже шввпчового перюду використаиня р1зних систем утримання та удобрения, доведена необхщшеть впровадження дерново-перегншно! системи як засобу зменшення депресн грунто-втоми.

Практнчне значения одержаних результат1в. Виявлеш в процеа багатор1чних

комплексных дослщжень законом1рносп дозволили розробити [ впровадити у виробництво ефективну грунтозахисну систему утримання грунту в садах .Шсостепу УкраУни, яка пор1вняно з паровою 1 паро-сндеральною системами забезпечуе розширене вщтворення родючосп фунту, бюлопзацно 1 еколопзашю садового землеробства та одержання плодов кращо! якост1 з меншими енергетичними, матерюльними 1 трудовими витратами. 3 метою оптилпзацн показниюв родючост! грунту в молодих садах, починаючи з 2-5-ти р1чного в1ку, слщ впроваджувати у .чижряддях дерново-иерегншну систему, за яко! вщпадае потреба внесения оргашчних добрив 1 доведена можлившть зниження доз азотних добрив. Вившьиеш таким чином оргашчш 1 мшеральш добрива можуть бути використаш шд шип культури. Запропонована система запроваджена I впроваджуеться в садових господарствах Черкасько! та ВшницькоУ областей з 1985 р. на плоил 485 га, що забезпечило додаткове одержання 458тнс. грн. прибутку.

Ранш строки зяблево! оранки в мшряддях плодоносних яблуневих сад1в протягом 1976-1995 рр. лише в Черкаськш област1 були впроваджеш на загальшй плoщi 24750 га, за рахунок чого одержано 3687 тис. грн. прибутку.

В порядку реалгзаци результата дослщжень наш1 пропозишУ були представлен! на тсматичшй виставщ "Учеш АН УРСР 1 вуз1в — сшъському господарству" в 1980 р. на ВДНГ Украши I ВДНГ СРСР в 1976 р.

Результата дослщжень автора ввшшли до "Рекомендащй по застосуванню добрив та системи утримання грунту в садах Черкашини" (Черкаси, 1976), а також використаш при написанш шдручниюв з сад1вництва для студентов вуз1в 1 техшкум1в, у монограф1ях С. С. Рубша, широко застосовувались у лекщях студентам 1 слухачам факультету тслядипломного навчапня Умансько! сшьськогосподарсько! академи.

Особистий внесок здобувача. На баз1 ¡снуючих довготривалих дослав у садах Умансько! альськогосподарськоУ академи брав безпосередню участь у розробш тематики та програми дослщжень з питань способов, строив та глибин зяблевого обробпку в яблуневих садах до 1967 р., апстпм самоспйно завершив щ двадослщи. В 1966 р. самостийно розробив схему У програму дослщжень та заклав дослщ з вивченням способ|в 1 глибини зяблевого обробггку грунту в сливовому саду, а в 1972 р. — новий дослщ з порУвнянням парово'1 1 паро-сидеральноУ систем з дерново-перегншною в молодому яблуневому саду. В 1978 р. розробив програму дослщжень 1 приступив до завершения найбшыи тривалого в свт дослщу з рпними системами утримання грунту в М1жряддях яблуневого саду. На м!сщ викорчуваного восени 1979 р. старого саду в 1981 р. повторно посаджений яблуневий сад, в якому поршшоються дги системи: парова 1 дерново-перегншна.

Розробка програм, оргашзацш 1 проведения дослщжень, ашипз експерименталь-

ного Marepiariy, формулювання висновюв, шдготовка рекомендащй, впровадження у виробництво проводились автором або з його безпосередньою дольовою участю, яка складас 80%.

Апробащя результат1в дисертаци. Основш результата дисертацшно!' роботи доповщались i обговорювались щор1чно на науково-практичних конференщях Умансько!' сшьськогосподарсько'1 академн; на мЬкнародному cnMno3iyMi "Науково-техшчнии прогрес у са/цвництвГ, присвяченому 90-р1ччю з дня народження члена-кореспондента АНРМ Герасима Рудя 4-5 березпя 1997 р. (Кишишв, 1997); на лпжнародному симпоз1ум1 "Агроеколопчш i економ1чш проблеми х1м1зацн АПК Укранш" (Умань, 1997); на м1жнароднш науковш конференцп "Современные проблемы охраны земель" (Кшв, 1997); на Mi®napo4nifl науково-практичшй конференци "Чорнобиль: еколопя, природа, сусшльство" (Умань, 1996); на м1жнародшй конференцп "Проблемы использования земель в условиях реформирования сельскохозяйственного производства и проведения земельной реформы" (Kiii'n, 1995); на мтжнародтй конференцп "Еколопя, освпа: проблеми Teopi'i i практики" (Умань, 1994); на м1жнароднш конференцп "Сучасш методи доепджень в агрономн" (Умань, 1993); на Всесоюзнш координацшнш науково-методичшй нарад! по Tewi 0.3. "Разработать рекомендации по совершенствованию и внедрению методов диагностики питания растений на почвах разных регионов СССР" (Москва, 1977); на Всесоюзнш науково-методичшй конференцп "Почвенные условия, удобрения и урожайность плодовых и ягодных культур" (Кшв, 1968); на репональшй Укранш i Молдави нарад1 (Кишишв, 1981) i регтнально-науково-практичнш конференцп' (Умань, 1990); на республжансъкш науковш конференцп (Суми, 1990); на республ1кансьшй науково-техшчнш конференцп (УкрНД1НТ1, Кшв, 1978); на науково-виробничих конференшях молодих вчених (УГЩ13, Ки1в, 1966, 1967); на науково-виробншпй конференци Черкаського фшапу шституту "Укргшросад" (1976); на науково-методичшй нарад1 (Краснодар, 1967); на наукових конференщях Бьтоцерювського СП (1966, 1990) i Волгоградського СП (1989).

Обсяг i структура дисертацн. Весь матер1ал дисертацн викладено на 468 сторшках. Вона складаеться з вступу, ochobhoi частини з восьми роздЫв, внсновмв i рекомендащй виробництву, списку використаних джерел (857 найменувань, в т. ч. 147 шоземних автор1в), додатюв (17 таблиць), акт1в впровадження у внробництво результате науковоУ роботи. Основна частина роботи викладена на 370 сторшках, включас 117 таблиць i 20 рисунмв.

11убл1кац[|, По тем1 дисертаци опублковано 43 експериментальш роботи, в тому числ1 21 стаття в наукових i науково-виробничих виданнях, 21 в матер1алах м1жнародних симпоз1ум1в i конференцш, репоналышх, республканських наукових i науково-практичних конференцш, рекомендащя виробництву.

ЗМ1СТ РОБОТИ

У встуш обгрунтована актуальшсть теми, низначеш напрямки проведения дослщжень, викладсш мета та завдання дослщжень, "й" наукова новизна 1 практичне значения.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ ДЛЯ ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХ1ДНОСТ1 ДОСЛЩЖЕНЬ СИСТЕМ УТРИМАННЯ ГРУНТУ В САДУ

Оцшка стану вивчення проблеми систем утримання грунту в саду викладена в дисертаци в аналогичному оглядО Дослщження проводились з паровою, паро-сидеральною, дернового системами 1 використанням мгжрядь для вирощування овочевих, польових культур навколо основно!' ще! — пщвищення продуктов ноет! дерев (П. К. Урсуленко, С. С. Рубш, Н. Д. Сшваковський, О. К. Приймак, Г. К. Васкан, А. Д. Бурмистров та ¡п.). Завдяки вшшй врожайност! плодових культур при паровш систем! вона й набула найбшьшого иоширення в р1зних регюнах краш СНД, хоч часто була причиною руйнування структури грунту. Программ дослщжень з польовими культурами почали переносити в сади, бо зпдно з теор1ею В. Р. Вшьямса, структура грунту вщновлюеться за допомогою багатор1чних трав, яга використовують на а но. У зв'язку з останшм в гаслявоенний перюд у садах почала дослщжуватись доцшыпсть короткотермшово! дерново! системи в поеднанн! з паровою (Н. €. Попова, А. А. Рибаков, В. В. Кузнецов, О. К. Приймак та ш ), щоб зняти негативну роль парово! системи ! покращати структурний стан. Проте бажаних результат!в досягти не вдалось, тому почали вивчати глнбипу оранкн в садах (Я. 3. Жшцький, Д. О. Горбатюк) та способи обробггку на основ! глибокого розпушування в поеднанн! з дискуванням ( А. Я. Байт, В. П. Шш-карпов, А. П. Качарава, I. А. Шеремет, Н. Г. 1льчишина та ¡н.), а для зменшення пошкодження корен!в дерев заметь оранки практик)'вали дискування.

Використання ¡сторичного пщходу до систем утримання дозволило з'ясувати, що в США та Англи ще в мнц! XIX! на початку XX стор1ччя застосовували дерново-перегн!йну систему (В. Н. К!чунов, М. Г. Жучков), а з 50-60 рою в — у багатьох кражах Свропи (3. А. Метлщький). В останш 20-35 рогав почали дослщжувати цю систему в ргзнихрег!онах С.ПД (Г. К. Васкан, I. С. Студенська, М. I. Шестопаль, В. В. Рубцов ! Н. I. Рубцова, Л. Ф. Д!зенгоф, Л. С. Шабанова, А. П. Бутило, П. I. Насталенко, М. К. Ольховськнй, В. I Майде^ра ! М. К. Червшко та ¿и.). Проте як цшена технолог!я дерново-перегн!йно5 системи не була розроблена, а тому недостятньо висвгтлювалась навкь у пщручниках та довщниках з сад!вництва. Враховуючи це, ми вважали за необхщне уза1"альнити вщоме, напрацювати окрем!

п елементи 1 розробити науково-обгрунтоваиу агроеколопчно безпечну технолопю ц1е'1 систем». Такий пщхщ був покладеиий в основу дослщжень автора впродовж останшх 25 ромв.

УМОВИ, ОБ'вКТИ I МЕТОДИКА ДОСЛЩЖЕНЬ

Дослщження проводились в садах навчально-дослщного господарства Умансько1 сы1ьськогосподарсько1 академн на темно-Ырих грунтах, черноземах реградованих 1 опщзолених, важкосутлинкових за гранулометричним складом (на частинки менше 0,01 мм припадае до 50%, а на долю частинок менше 0,001 мм -- до 30%). 'Гак1 грунти внаслщок довготривачого використання вщзначаються зруинованою структурою, пщ впливом опад1в запливають, а при висиханш ущшьнюються 1 тому вимагають систематичного обробпку. В>пст гумусу в орному шар1 складае 2,97-3,34%, сума ушбранпх основ — 25-27 мл. моль на 100 г грунту, стушнъ насиченост1 основами — понад 90%.

Клгмат району дослщжень пом1рно-континентальний 1 етиповим для Лкостепу Украши, середпьобагатор1Чна температура повггря — 7,4°С, а юльюсть опад1в — 596,4 мм, при значних коливаннях за роками \ коефвденп вар!ацп 23,3%.

Об ситами наших доЫджень були грунт, вирощувана трава, шо систематично скошувалась, 1 плодов! дерева. Система утримання грунту в саду втчалпу трьох <)ос:пдах. Перипш садооии досл/д (М> 26) закладений в 1931 р. С. С. Рубшим за схемою: 1 - парова система; 2 - дернова 3 роки в поеднанш з вирощуваиням иросапних культур 2 роки; 3 - паро-сидеральна з л!ттм поавом ярич сидера^в; 4 - паро-сидеральна з поавом озимпх сидератхв; 5 - овочева с1возмша; 6 - польова Ывозмша. Кожний вар1ант включае три облжових ряди (96 дерев) 1 один захисний, тобто чотири ми<ряддя. Така дшянка за довжиною дшидась на чотири частини, дв1 з яких весь час уцобрювали М'К (до 1934 р. вносили по 90 кг/га щор1чно, а тзшше по 120 кг/га д. р. через р]'к), а на ншшх мшералыи добрива не вносились. Спочатку через кожш8 рок1в, а пстм через 4 роки, на кожний гектар саду вносили 40 т гною. Схема посадки 10 х 10 м, а в 1962 р. сад ущшьнили в рядах I схема розмщення стала 10 х 5 м. Дослщтривав до 1979 р. У другому вар1ант1, починаючи з 1971 р., траву не вилучали на сшо, а використовували як мульч-матер1ал. Пристовбурш смути в ус1х вар1антах весь час утримували пщ чистим паром, а в кнжряддях у першому вар1ант1 чорний пар, а в рент вар1ант1в — вщповщш культури.

У1981 р. на фош втцеиазваного дос.пду (У» 26) повторно посадили новый сад з трьома сортами яблут — Айдаред, Голден Дел1шес 1 Коргланд — з площею живлення 5 х 5 м. Достатшй розм1р плоди дозволив розчленувати попередш димнки на дв1 частини з кшьюстю дерев кожного сорту 8 на дЬянщ другого порядку, де на однш грунт в М1жряддях з 5-го року гпсля садшня дерев (як 1 до

цього) утримували пщ паровою, а на шшш — пщ дерново-перегшйною системою в М1жряддях 1 паровою в пристовбуршй смуз1 (1,4 м). Пщ плантаж внесли по 70 т/га гною 1 по Р К4(1!) кг д. р. на 1 га. Азоты добривало 1985 р. вносили з розрахунку 30 кг/га д. р , а шсля цього — РК в кшькост1 60 кг/га д. р. восени та азотш в цш же норм! весною.

ТретиI дос.ид (ЛЬ 36) закладено в 1973 р. за такою схемою: 1 - парова система ¡з зяблевою оранкою на 20-22 см; 2 - паро-сидеральна з л1тн1м поЫвом сидератш, 3 - дерново-перегншна система з другого року шсля садшня дерев; 4 - дерново-перегшйна з другого року шсля садшня дерев з подвшною нормою азоту; 5 -черезрядна дерново-перегншна з другого року шсля садшня дерев; 6 - дерново-перегншна з п'ятого року шсля садшня дерев; 7 - черезрядна дерново-перегншна з п'ятого року шсля садшня; 8 - парова система 13 зяблевою оранкою на 10-12 см; 9 - парова система ¡з зяблевим обробпком дисковою бороною на 10-12 см; 10 -розробка дернини дисковою бороною 1 оранка на 20-22 см; 11 - розробка дерншш дисковою бороною на 10-12 см. Сад посадженнй в 1972 р. з площею живлення 5 х 4 м, пщщепа насшнсва, сорти яблуш: Джонатан, Кортланд, Дел1шес, повторшеть триразова, облжових дерев на дшянщ 15. Пщ плантажну оранку внесли 45 т/га гною, РК — по 200 кг/га в д. р. В червш 1973 р. у вар1антах дерново-перегшйно! системи виспгли в лпжрядд] смутою шириною 3,6 м швеяницю лучну з нормою висшу 24 кг/га, а при черезряднш — в одному м1жрядд1 виаяли траву, а друге — утримували за паровою системою. В шостому 1 сьомому вар)антах трави виаяли в червш 1976 р. Мшеральш добрива вносили восени в норм! М!2(ГР6„К60, а за подвшно! — К,40Р60К60. У вар1антах дерново-перегн1йно1 системи траву скошували, не допускаючи в1дростання понад 20 см.

Доели) (К° 35) з вивченням глибин зяблевого оброб1тку закладено в 1947 р. за схемою: 1 - оранка на 12 см; 2 - оранка на 18 см; 3 - оранка на 22 см; 4 - оранка на 28 см. Сад посадженов 1931 р., площа живлення 10 х Юм, сорт яблуш Кальвшь сшговий.

В доЫдI (ЛЬ 52), закладеному в 1954 р. (шк 1 площа живлення дерев яблуш сорту Бойкен, як 1 в дослип 35), вивчали г.шбину, строки / способы зяблевого обробипку за такою схемою: 1 - оранка на глибину 20-22 см в першу декаду жовтня; 2 - оранка на глибину 20-22 см в першш декиц листопада; 3 - оранка на глибину 28 см в иершш декад! жовтня; 4 - оранка на глибину 28 см в листопад!; 5 -перюдично, раз в п'ять роюв, безполицеве розпушування в поеднанш з дискуванням на г либину 10-12 см; 6 - днекування беззм!нне на глибину 10-12 см, починагочи з 1958 р. Дослщи Л» 35 ! Лг» 52 закпаден! Д. О. Горбатюк, де автор в!в дослщження разом з нею протягом 1963-1967 рр., а поттм вже самостшно до розкорчовування дерев в дослад № 35 в 1974 р. ! в дослщ! № 52 — в 1986 р.

Способы I глибини зяблевого обробипку грунту в сливовому саду вивчали

з 1965 по 1993 р. в Д0СЛ1Д1 (№ 21) за такою схемою: 1 - оранка на 15-17 см; 2 -оранка на 20-22 см; 3 - оранка на 30-32 см; 4 - безполицеве розпушування на 2022 см разу три роки в поеднанш з дискуванням на 10-12 см; 5 - дискування на 1012 см. Сад посаджений у 1964 р. з площею живлення 6x6м, сортами сливи Угорка звичайна, Угорка ажанська, Угорка ¡талшська. Оброб1ток згщно з BapiairraMn проводили по середиш м1жрядь з шириною смуги 4,2 м, а решта — 1,8 м пристовбурноУ смуги на глибнну 8-10 см на bcíx BapiaHTax. Мшеральш добрива в нормах NPK по 60 кг/га д. р. щор1чно вносили пщ основний o6po6ÍTOK i ruiií по 30 т/'га раз у три роки.

Щпбподиянкосгш лабораторпо-садовий öoc.iid закладений за схемою: 1 -скошувания трави на bhcotí 3-4 см при травостоУ не бшьше 20 см; 2 - скошування трави на bhcotí 5-7 см при травостоУ не бшьше 20 см; 3 - аналопчно першому i 4 - аналопчно другому, але без останнього скошування восени; 5 - скошування трави перед квпуванням на bhcotí 5-7 см, а наступи — при bhcotí травостою не бшьше 30 см; 6 - скошування трави на bhcotí 5-7 см при травостоУ не бшьше 30 см. Повторшсть шестиразова, площа дослщноУ дшянки 108 кв. м.

У садовому doc.iidi-npoói дослщжували оптимальну гшощу пристовбурноУ смуги чистого пару (за i'i шириною) за такою схемою: 1 - ширина пристовбурноУ смути 1,4 м (по 0,7 м з обох 6okíb), а м1жряддя шириною 3,6 м пщ дерново-перегншною системою; 2 - ширина пристовбурноУ смуги чистого пару 1,0 м, а м1жрядця — 4,0 м пщ дерново-перегшйною системою; 3 - ширина пристовбурноУ смуги чистого пару 0,6 м, а решта 4,4 м — пщ дерново-перегншною системою; 4 - дерново-перепнйна система на Bcifi плои» живлення (в М1жряддях i ряду). Повторшсть чочириразова.

KpÍM зазначених, рули проведен! багаточисельш вегетащйт, лабораторш i нашввиробнич! дослщи на ochobí садових. Bei дослщи проводилися вщповщно до методичних вимог. Вщбф грунтових i рослинних зразк!в, шдготовку Ух до anajii3is та анал^зи проводили згщно державних стандарт, як! вндавались провщними координуючими науково-дослщними центрами i детально описаш в дисертаци.

Для виявлення залежное™ м1ж дослщжуваними показниками використовували мегоди дисперсшного i кореляц(йного ananisÍB.

3MIHA РОДЮЧОСТ1 ЗАЛЕЖНО ВЩ ГЛИБИНИ, CTPOKIB I СПОСОБ1В ЗЯБЛЕВОГО ОБРОБ1ТКУ ГРУНТУ В М1ЖРЯДДЯХ САДУ

Зяблевнй o6po6ÍTOK грунту в саду виршуе там ж завдання як i пщ яр} польов! культури. Разом з тим тут с ¡стотна вщмшнють, осюльки в останшх вщеутня загроза пошкодження KopeHÍB, що завжди мае MÍcue в садах.

Глибина зяблево'У оранки. Зменшення глибини зяблевого обробпку важкого за

граиулометричним складом грунту в м!жряддях плодоносного яблуневого саду з 18-28 см до 12 см веде до суттевого зростання нпльнос п в нижшй частиш орного I пщорного шар1в (вщповщно й твердосп), яка виходить за меж1 оптимальних значснь. Позитивний вплив зяблево! оранки на щшьшсть оброблюваного шару грунту збср!гаеться до червня, що поперед жуе прояв ерозшннх процесш i посилюе надходження пов)тря до кореши.

Зменшення глибини оранки веде до зростання твердостг Проведен! розрахунки показали, що на чорнозе.\п реградованому мпк твер.щстю 1 волопстю ¡снуе пений корелящйний зв'язок (г=0,79).

Вдапчена тенденщя до попршання структури верхньо! (0-10 см) 1 середньоГ (10-20 см) та полшшення нпжным (20-30 см) частини орного шару на вариантах з мшкою оранкою пор1вняно ¿з звичайною 1 глибокою. При збшьшенш глибини оранки зростае некалшярна пористшть, хоч загапьна 1 не зазнае ютотних змш, внаслщок чого шдвищуеться водопроникшеть в 1,8-2,4 рази портняно з мшкою оранкою. Проте водний режим грунту практично не залежить вщ глибини оранки.

Середня та глибока оранки, норшняно з мшкою, сприяють штенсившшому видшенню СО, з грунту 1 посиленню доступу кисню до пошкоджених корешв (тому зростас 1х регенерацшна здатшеть), а також збшынуеться кшьюсть м1крооргашзм1в при бшьш ршномфному розподил рослинннх решток 1 гною по профино оброблюваного шару. Але при цьому ¡стотно знижусться вмют гумусу (на 0,10-0,12%) в шар! грунту 0-20 см.

При мший орапш, поршняно з середньою 1 глибокою, юлыасть вегетуючих бур'яшв зростае на 18-33%, а при глибокш — на 30-32 см пор1вняно з оранкою на 15-17 см за 10 роив загальна юлыасть насшня бур'яшв у шар1 грунту 0-40 см знизилась на 20%.

Збшьшення глибини оранки сприяе незначному шдвищенню вмюту рухомих форм NPK, а в роки з великою юльюстю опадш штрати на такому фош проникають в бшьшу товщу грунту.

Чим бшьша глибина оранки, тим бшьше виявлено за масою \ довжиною пошкоджених корешв, хоч протягом вегетацшного перюду пошкоджене коршня добре вщновлюеться, тому й найбшьше насичення ним вщ.чичено на фош глибоко! оранки. Особливо це спостершасться, коли кореш були поранеш за 3-4 тижш до обладания листя, а волопсть грунту складала 60% вщ КВ (за вищих \ нижчих значень вщростання йшло менш штенсивно), при щшьноат грунту 1,0-1,2 г/см3. При щ!льност1 1,4 г/см3 вщновлювальна здатшеть корешв знижусться у 3-4 рази. В бшьш урожайш роки (як 1 з В1 ком дерев) регенеращя коршня рпко зменшуеться поршняно з менш врожайними. Кореш, що пошкоджеш на початку росту пагошв ¡, особливо, в перюд 1х штенсивного росту, значно знижують регенерацшну здатшеть. Тому в цей пром!жок часу не слщ IX травмувати глибоким чизелюванням

чи культиващею.

Прирют обхвату штамба при глибокш 1 М1лкш зяблевш оранщ в м1жряддях плодоносного яблуневого саду ¡стотно нижчий, шж при середнш (табл. 1).

Таблнцп 1

Вплив глибини зяблево! оранки в м1жрядцях яблуневого саду на середньор1чний прирют обхвату штамба 1 врожайшсть яблути сорту Кальвьчь сшговий

в ргзш перюди

Глибина Середньорнний прирют обхвату штамба за роками, см Середня врожайшсть за роками, т/га

оранки, см 19491957 19491963 19641974 19491974 19501957 19501963 19631974 19501974

12 3,17 2,74 1,79 2,34 13,9 13,5 18,7 16,5

18 3,66 3,21 2,04 2,79 15,2 14,4 23,6 19,7

22 3,51 3,08 2,08 2,66 16,4 15,9 25,0 21,2

28 3,28 2,83 1,75 2,37 17,7 16,2 20,2 18,5

Н1Ро5 0,33 0,24 0,20 0,16 1,91 1,52 2,55 1,75

Так, при оранщ м1жрядь на глибшгу 22 1 18 см середньор1чний прирют обхвату штамба за 1949-1974 рр. був на 13,6-19,2% вищим, шж при оранщ на 12 см. На фош глибоко'1 оранки прирют обхвату штамба залишався на ршш показника мшко! оранки.

В М1жряддях молодого яблуневого саду, посадженого по плантажу, рпншп за мшко! 1 середньо!' оранки в рост1 дерев не виявлено.

В той же час р!зш сорти сливи неоднаково реагують на глибину оранки. В Угорки а.жансько'1 в середньому за 1966-1971 рр. прирют д1аметра штамба мен-шин за глибеко! оранки (30-32 см) пор1вняно з мшкою (15-17 см), а в Угорки ¡талшськоУ Вт бшьший, осюльки коренева система першого сорту розмшюна бьтьш поверхнево 1 вона сильншюпошкоджусться. Впродовж 1972-1988 рр. вобохсорт1в вщносний прирют штамба на фонах р1зно1 глибини оранки практично однаковий. Тобто, глибока оранка за цей пром1жок часу сприяла формуванню коренево1 системи в бшьш глибоких горизонтах грунту, шж мшка.

Середньор1чний прирют пагошв яблуш та сливи за ргзно1 глибини оранки мглрядь саду також був практично однаковим.

Значно пошкоджеш кореш тд час глибоко! оранки не вщновлюються до цвтння дерев, шо попршус забезпечення зав'яз! плод ¡в водою 1 поживними елементами.

Тому найбшып розвинеш квики хоч I встигають заплщнитись, але з таких дерев бшьше завяз! обпадае, шж навар1ант! з середньою глибиною оранки вяблуневому саду. В дослцд 31 сливою, як ! з яблунею, зафжсовано також бшьш штенсивне обпадання гшод1в шсля ф!зюлопчного осииання до часу 1х збирання як при мишй, так I при глибокш зяблевш оранщ лйжрядь. У першому випадку це пояснюсться несириятливими фвичними властивостями верхшх шарш грунту, як1 утрудню югь доступ повпря до корешв, а в другому — значним пошкодженням коршня та неспроможшстю забезпечити формуюч: плоди поживними речовинами 1 водою. Тому на фош глибоко'1 оранки спостер1гаеться зниження врожайност1 дерев, особливо в роки з малою юльюстю опад!в у перний половиш вегетацн. У багаторп-ному дослщ1 з яблунею сорту Кальвшь сшговий (див. табл. 1) найвищу врожайшсть мають дерева при оранщ ьпжрядь на глибину 20-22 см, дещо нижча вона за ораики на 18 см I суттево знижуеться при мiлкiй оранщ. Якщо поршняти врожай плод1в на вар1антах з р1зною глибиною оранки за окре\п перюди, то за 1950-1957 рр. вш найвищий на фош глибоко'( оранки, а ¡стогно нижний мають дерева, що росли при зяблевш оранщ мшсрядь на глибину 12118 см. 3 в ¡ком дерев перевага глибоко! оранки вщносно оранки на глибину 18 см згладжуеться, а гйсля омолоджуючого обр1зування (з 1964 р.) суттево зменшуеться 1 е на ртш мшко!' оранки. Отже, з вком дерев, як свщчать нанн даш, в роки з високою врожайшстю регенеращя пошкодже-ного коршня р1зко знижуеться.

У дослщ1 з яблунею сорту Бойкен у середньому за 27 рокш плодоношения врожайшсть на фош р1зиих глибин оранки була однаковою. Пояснюеться таке явище тим, що в яблуш цього сорту коренева система, за даними наших розкопок, розташоваиа глибше вщ новерхш грунту, шж у я олуш сорту Кальвшь сшговий. Тому практично однакове за ¡нтенсившстю пошкоджешм коршня при глибокш 1 середнш оранщ помггно не впливас на величину врожаю яблуш сорту Бойкен.

Врожайшсть дерев молодого яблуневого саду в середньому за 12 рок1в плодоношения як при середнш, так 1 при мишй зяблевш оранщ мгжрядь ¿статно не вщр1зняеться.

Сорти сливи неоднаково реагують на глибину зяблево! оранки. Так, протягом 1972-1977 рр. спостерщалось ¡стотне зниження врожайност1 сливи сорту Угорка ажанська при зяблевш оранщ в м1жряддях на глибину 20-22 1 30-32 см пор!вняно до оранки на глибину 15-17 см. За вшцезгаданий пром1жок часу врожайшсть у сорпв сливи Угорка звичаГша 1 Угорка палшська при глибокш оранщ була дещо вишою, шж при оранщ на глибину 15-17 см. Таке зросташы пояснюеться тим, що Ц1 сорти характеризуються вщносно меншим насиченням коршням верхшх шар ¡в грунту. Тому бшьше пошкодження корешв у сорту Угорка ажанська пор[вняно з двома шшими сортами викликало зниження врожайностт Вщносно глибоке розташування коршня в Угорки ¡тачшсько! сприяло гадвищснню врожайност!

у вар1ант1 глибоко! оранки з 1972 до 1989 р., а в останш чотпри роки туг виявлена тендеифя до зниження врожайносп вщносно вар1а1шв середньо! 1 мшко! оранки. У сорту сливи Угорка звичайна ця тенденщя почала проявлятнсь уже з 1984 р. Як бачимо, 1 в цьому досльш систематичне пошкодження кортня шд час глибоко! оранки грунту в М1жряддях негативно позначасться на врожайност1 дерев у старшому ввд, тобто в пер10Д1 затухания плодоношения 1 росту. Тому в промисло-внх рпносортових сливових садах без ¡стотного зниження !х продуктивное™ можна обмежитись зяблевою оранкою в м^жряддях на глибину 15-17 см.

Строки зяблево! оранки. Встановлеш переваги б1льш раннього зяблевого оброб1тку пщ польов1 культури не можна запровадити в кварталах зерняткових порщ ¡з сортами зимового строку дозртання. Проте рашше пошкоджене коршня краше вщростас до настання понижених оанжх температур, але за них строгав оранки не можна заробити в грунт обпале листя. Кр1м того, провести зяблевий обробгеок в короткий перюд на великих илощах не можливо, бо тце й треба внести оргажчш добрива. Таким чином, як перший - - бшыл раншй, так г другий — бшьш шзнш строк зяблевого обробггку грунту в лижряддях саду мае сво! переваги 1 недолжи.

Нами встановлено, що перенесения строгав оранки на глибину 20 см з початку жовтня на листопад сприяе ¡статному зростанню щшьносп уах гаар1в грунту як за мало), так 1 за велико! киькосп опад1в. У першому внпадку (1962 р.) грунт недостатньо кришиться, а брили, що утворюються пщ час оранки, не завжди розпадаються за осшньо-зимовнй перюд. При вeликiй юлькост! води (1968 р.) грунт не кришиться, тому щшыисть навпь у червш наступного року зашшаеться суттево вищою, шж при оранщ в жовтш. Якщо ж на час оранкн у жовтш чи листопад! грунт мютить достатню кшьмсть вологи (в межах 65-70% вщ НВ), то

добре кришиться 1 розпушуеться. В результат трнналих дослщжень за таких >■N108 нами не виявленор1знищ в показниках шшьносп грунту залежно вщ строк1в оранки. Ошр грунту до розколювання зростае ¡з збшьшенням щшыюсп на фош другого строку оранки.

При ранжх строках зяблево! оранки в груггп нагромаджуеться дещо бшьша кшьгасть рухомих форм ^К 1 залишаеться на 26% менше всгетуючих бур'яшв. Мгж середшм приростом однор1чннх пагошв 1 строками зяблевого обробггку певно! затежност1 не встановлено.

Спостереження за цвтнням дерев та формуванням врожаю засвщчили, то процент кв!туючих ! генерагивно-вегетуючнх бруньок, корисно! зав'яз! при ранньому строку оранки вшций, що обумовлюсться кращим збершанням плод1в у пром1жок часу вщ ф13юлопчного обладания до збирання врожаю. Пояснюеться це тим, що шзно пошкоджене коршня слабо регенеруе 1 тому ирше забезпечус потреби яблуш у формуванш плод1в, вони бшыл штенсивно обпадають, в результат!

чого врожайшсть знижуеться на 9-12%.

Сгтособи зяблевого оброб1тку грунту. Пошуки крашнх cnoco6iB оброб1тку грунту пщ nojiboei кульгури (Т. С. Мальцев, М. К. Шикула, A.M. Мал1енко та т.) мали вплив i на вдосконалення оброб1тку грунту в багатор1чних насадженнях (П. Тарасенко, А. А. Чундокова, I. А. Шеремет i Н.Г. ¡льчишина та in ).

Haaji дослщження гранулометричного складу верхшх uiapiB грунту показали, шо при беззмшному дискуванш та перюдичному безполицевому розпушуванш в поеднанш з дискуванням протягом тривалого часу (27 рогав) пом!тно шдвшцився вм1ст фракци пилуватих, а також вцшчена тенденщя до збшьшення кшькосп мулистих частинок, яю сприяють склеюванню мшеральних частинок i створенню aiperaTiB певного po3Mipy. Проте мулисто! фракцп не вистачае для того, щоб знизити загальний вмкт пилуватих частинок грунту. Тому при безмшному дискуванш без обертання верхшй (0-10 см) шар грунту втрачае структуру i не замшюеться бшьщ структурним з середньоК i нижньо! частини орного шару.

Кшыасть водостнких arperariBy верхшй (0-10 см) i середшй (10-20 см) частиш суттево вшца при оранщ, шж при безмшному дискуванш i перюдичному безполицевому розпушуванш у поеднанш з дискуванням, внаслщок чого в останшх ¡стотно зростае щшьшсть середньо! частини орного шару i знижуеться водопроникшсть. Так, у дослцц (№21) 3i сливою уже в лггш мкящ коефщюп фшьтрацн на фош оранки на глибину 20-22 см становив 6,6 см/годину, а при дискуванш знижувався до 5.1. В дослщ1 (№52) з яблунею зразу шсля безполицевого розпушування водопроникшсть грунту гюр1вняно з культурною оранкою зростас на 12%.

Замша оранки перюдичним безполицевим розпушуванням у поеднанш з дискуванням чи беззмшним дискуванням знижуе загальну i, особливо, некапшярну iiopucTicTb. Через 20 рокш при беззмшному дискувашн в шарах грунту 10-20 i 2030 см некашлярна пористють складае 8,li 5,0%, а при оранщ на глибину 20-22 см цей показник зростае вщповщно до 12,3 i 11,6%. При поеднанш перщдичного розпушування з дискуванням протягом трьох роив грунт ущщьнюсться до pieim вартнгу дискування.

Зростання капшярно! пористост1 в цьому BapiaHTi е причиною зниження вм!сту води в грунт1 як у роки з малою юльюстю опадш протягом всгетацп, так i при недостатшх запасах и в двометровому mapi шсля виходу i3 зими.

Бюлопчна актившсть грунту при дискуванш i безполицевому розпушуванш на 30% нижча, шж при оранщ. Замша оранки перюдичним безполицевим розпушуванням в поеднанш з дискуванням чи беззмшним дискуванням noripinye загортання в середню i нижню частини орного шару внесеного гною, мшеральних добрив i рослинних решток, внаслщок чого кшьисть грунтових .\пкроорган13,\ив зменшуеться на 60-130%, атакожзначно знижуеться штенсившсть видыення СО,

з грунту.

Зменшення щшьносп та посилення мжробюлопчно! активносп при ораши пор1вняно з беззмщним дискуваниям чи перюдичним розиушувапням в поеднашп з дискуваниям нротягом 27 роюв, внаслщок переваги окислювальних иропеав над гум1ф!кац1ею оргашчного матер1алу, призвело до ¡статного зниження вмюгу гумусу в 0-30 см шар1, незначного зменшення активно! та деякого зростання пдро-Л1ТИЧН01 кислотность

Обробпок грунту без обертання зумовлюе диферешдацно окремих частин орного шару. У вегеташйному дослии вишу родючють мала верхня частина орного шару (0-10 см) з вартнту беззмшного днскування 1 безполнцевого розпушування в поеднанш з дискуваниям у портняшп з вариантом культурно! оранки. Однак родючють грунту середньо! (10-20 см) \ нижньо! (20-30 см) частин при цьому р1зко знижуеться.

Незначна перевага зяблево! оранки портияпо з обробггком без обертання скиби спостерчасться за наявшстю в групп рухомих форм ЫРК1 суттева (у твтора рази) — за зменшенням млькосп вегетуючих бур'яшв. Темпи з'явлення сход1в бур'янт на початку вегетаци на фош безполнцевого оброб1тку були в 2-3 рази вищЦ шж при оранш, де нотеншальш запаси життсздатного насшия в 0-10 см шар1 грунту були в 2,41-2,90 рази меннп.

Способи обробпку грунгу значно впливають на кореневу систему плодових дерев. Культурна оранка пор1вняно з дискуваниям створюе кради умови для життедншыгосп коршня. В утщльнених середшх 1 нижнгх часшнах орного шару при дискуванш м1жрядь ми спостерпали сплющеш корен!, ям до того ж мали 1 слабше розгалуження. При оранщ дерева формують бшьш глибоко розвинену кореневу систему, тод1 як при дискуванш вонарозташовуеться ближче до новерхш грунту. Оранказнижус штенсивнють вщмирання коршня дерев, а коренев! волоски функцюнуготь на 2-3 дш довше, шж при дискуванш. Проге бшьш штенсивне пошкодження коршня тд час оранки гачьмус початкове !х наросгання пор1вняно з дискуваниям, а надал1 все змшюеться в зворотному налрямку, внаслщок чого сумарний прирют Ух збшьшуеться майже на 30%. Перемицення росту коршня в р1зних шарах грунту зумовлено особливостями його формування (виникиенням порядив розгалуження) \ умовами середовиша, тобго наявшстю води, теила та ¡н.

Способи зяблевого обробЬку мало впливають на середнш прирют пагошв, прирют штамба та врожайшсть молодих дерев яблуш. У плодоносному саду замша зяблево! оранки в м1жряддях саду беззмшним дискуваниям чи перюдичним розпушуванням у поеднашп з дискуваниям ютогно знижуе врожайнють яблуш 1 сливи.

ЗМ1НА Р0ДЮЧ0СТ1 ЗАЛЕЖНО В1Д СИСТЕМИ УТРИМАННЯ ГРУНТУ В

САДУ

Довготриваш дослщження з польовими культурами за рпнсн структури постних площ 1 систем удобрения лягли в основу розробки агрозаход1в розширеного вщтворення родючосп грунту в ршьництв1 (В. В. Егоров, В. О. Ещенко, М. I. Зе-зюков, 1. М. Карасю к, Т. Н. Кулаковська, А. П. Люовал та ¡п.).

На жаль, в садовому землеробе™ такий пщхщ практично вщсутнш. Адже переважно велись короткотривал1 дослщи, в яких вивчалн окремо або ефектившсть мшеральних добрив, або лише рпннх систем утримання. I -пльки в незначнш юлькост! довготривалих досладв розв'язувалась проблема розширеного вщтворення родючосп фунту 1 дотримання еколопчно! р1вноваги. Специфжа впливу систем утримання на родючють визначаеться технологию догляду за грунтом, внесеними добривами 1 розподшом в ньому рослинних решток.

Встаиовлено, що за 48-ртнии перюд вирощусання саду ргзш системы утримання значно впишут на зм1ну бюлоггчных показшиав родючоспп грунту. Неоднаковг за масою рослинш рештки багаторнших трав, сидеральних, польових 1 овочевих культур по-р1зному впливають на гумусовий баланс. Менша кшьюсть IX в овочевш авозмш при 100-процентному насиченш иросапними призвела до бшыних втрат гумусу

Внаслщок пост1Йного розпушування грунту беззмшна парова система посилюе пдрол1тичний процес розкладання оргагично! речовини як в оргашчнш, так \ в органо-мшеральнш системах удобрения пор1вняно з шшими системами утримання мокрядь в саду. Лише при дерновп! систем! в поеднанш з вирощуванням просапних, коли останш 6 роыв трави не вилучали, а використовували для мульчування, теля 48-р1чного використання грунту вмют гумусу збер!гся на ршш вихщного.

Середнъор1чнс знилсення власту гумусу в двометровому шар! грунту в паров ¡и систем! пор1вняно з дерновою у поеднанш з просапними на фош оргашчног' 1 органо-мгнеральног систем удобрения склало 1,375 1 1,213 т/га, гад овочевою авозмйюю — 1,181 1 0,879, пщ польовою — 0,923 1 0,427, паро-сидеральною — 0,639 [ 0,563 т/га.

Для усунення дефщиту гумусу в метровому шар1 при паров1й систем! за оргашчно! системи удобрения необх1дно вносит» на I га саду по 16,7 т гною, замкть Ют, як це було прийнято в дослщг

За 48-р1чнип перюд при ркшпх системах, утримання в/дбувалося перегрупувашш основных компонентов гумусу не лише в орному, а й в глибших шарах грунту. В паровш систем! пор1вияно з дерновою в поеднанш з просапними значно знизилось сшввщношення гумшовпх кислот до фульвокислот. За оргашчно! системи удобрения вщношення Сгк : Сфк розширилося, при внесенш органо-

мшералышх добрив абсолютний вм1ст фульвокисдот зменшився не суттево, а у вщносних показниках нав1ть пщвшцився. Найбшьш вузьке сшввщношення Сгк : Сфк сгюстериаетъся на фош обох систем удобрения при беззмшшй паровш систем! та утриманш грунту пщ овочевою Ывозмшою внаслщок зниження абсолютного 1 шдиосного вм»сту активно! частини гумусу 1 зростання групп фульвокислот.

Довготриваш снстеми утриманпя м1жрядь неоднаково вгшивають на забур'яне-шсть грунту. Найбшыш запаси насшня бур'яшв у грунп в овочевш та иольовш авозмшах, найменгш — в паров1й систем!.

Пкткоел снстеми утриманпя грунту в м1жряддях яблуневого саду викликали суттсв1 змии агрох\м\чних покатите иого родючоспп. Беззмшнин паровии оброб1ток в саду ¡статно знижус вм!ст загального азоту (на 26,6-27,1%) пор!вняно до дерново! системи в поеднанш з вирощуванням просапних культур. При вирощуванш в м1жряддях польовнх культур, а також при !х утриманш шд паро-сидеральною системою на фош оргашчного 1 органо-мшерального удобрения загальш запаси азоту в двометровому шар} грушу перевищують парову систему на 12,1-15,7%. Умовний баланс азоту за вирощування в м!жряддях овочевих 1 польових культур при внесент мшералышх добрив разом з оргашчними пopiвнянo до оргашчно! снстеми с вщ'емним (-7,7-15,6%). Що пояснюемо вилученням частини азоту з урожаем основ но! ! побочно! продукта! кмжрядних культур. При паровш систем! в грутт закршлювалось 11,4% внесеного азоту, при дерновш у поеднанш з просапними — 13,4 ! при паро-сидеральнш — 17,7%. В!дносна кшьюсть азоту, що легко гiдpoлiзyeтьcя, нанбшьша п¡д польовою Ывозмшою при обох системах удобрения. Деяке зростання цього показннка вщмшасться на фон! дерново! системи в пoeднaннi з просапними, а шд овочевою нвозмшою вш нав!ть знижусться пор!вняно з паровою системою.

Найбшьший вм!ст штратно! форми азоту сностер!гаеться при використанн! парово! I паро-спдерально! систем, пщ овочевою ] польовою авозмшами вщмше-ний нижчий вмют як штратно!, так ! алначно! форм азоту.

В цшому ж, бшьш с1фиятливо складаеться азотний фонд, коли в кнжряддях сгщу дернова система посднуеться з просапнимн, а також при паро-сидеральнш систем!, прше — при паровш.

Вмшт рухомих форм фосфору 1 кашю в грунт! вшций в паров!й ! паро-сидеральнш системах 4 нижчий при утриманш грунзу гид овочевою 1 польовою авозмшами. 11ром!жне мкце за ними показниками займае дернова система в поеднанш з 2-х р1чним вирощуванням просапних.

ДовготривалУ системи утриманпя грунту в саду впливають на гтну вбирного комплексу. В паровш систем1 з! застосуванням орган!чних добрив зростае, а при !х поеднанн! з мшералышми знижуеться (ума ув^браних основ пор!вняно з шшими

системами утримання м!жрядъ, що викликае змши ступеню иасичення грунту основами. Причиною щс! змши е гщролшшна кислотшстъ. Паро-сидеральна система утримання М1жрядь на фош оргашчно! системи удобрения викликае пщвшцення кислотное™, а по органо-мшеральнш систем! вона найвищау паровш 1 найннжча — при дерновш систем! в посднанш з просапними. Зростання кис-лашост) в органо-мшеральнш систем! удобрения пор!вняно до оргашчно! зумовле-но внесениям фгзюлопчно кислих азотних 1 калшних добрив, посиленням бюдопч-но! активносп грунту в пронес! гщролзу орг ашчно! речовини. На пару при органо-мшеральнш систем! удобрения кислотшсть грунту зростае до глибини 125 см.

Систематичне розпушування грунту за парово! системи спричиняе збщнення його на гумус, внасл!док чого суттссо знижусться кьтъмсть водосппйких агрегаты! (9,1-27,5 та 13,7-37,8%) пор1вняно з шшими системами утримання (17,542,0 та 25,5-58,3%) на фош оргашчно'! ! органо-мшерально! систем удобрения. Тому при цьому зростас показник дисперсности грунту. Як за штенсившстю обробпку; так ! показннком диспсрсност! системи утримання можна розмктити у зростаючому порядку: дернова система в ноеднанн! з просапними (5,0-8,9), пщ польовою (5,3-10,2), год овочевою авозмшою (6,0-10,5), паро-сидеральна (6,010,1) 1 парова (7,3-11,2). При цьому в останшй виявлено деяке зростання мулнсто! фракцн в ус1х шарах грунту, але п недостатньо, щоб вщновилась структура. Збшьшення розпиленосп в результат! довготривалого утримання грунту шд паром прнзвело до ¡статного зростання щшьност! в нижшй частин! орного \ гпдорного шар!в пор!вняно з шшими вар!антами. Лише при дерновш систем! в посднанш з просапними в цих шарах грунту щшьшсть була в межах оптимального р!вня. В шших вар!антах дослщу иона вища, що призводить до зниження загально! пористосп грунту, особливо це вданчаеться в иижшй частин! орного шару (1020 см) за парово! системи (39,2-40,0%), що викликае зниження водопроникност! до 3,8 см/годину, в той час як за дерново! в посднанш з просапними вона складае 12,4 см/годину. Пор1вшшо з дернового шип системи утримання м!жрядь також знижують водопроникшсть.

Пщсумовуючи змши агроф!зичних показниив за48-р1чний период вирощування яблун! \ на основ! шших дослщжень, ми прийшли до висновку, що бсззмтна парова система в .«/'жряддях саду есдс до деградаци грунту — значно руйнуеться структура, втрачаеться здатшсть до агрегат!, розгашюсться 1 ущшьнюеться. Все це веде до зниження пористоси ! водопроникност!, що в кшцевому результат! стае сприятливою умовою для посилення водно! ерозп.

Вивчення протягом цього тривалого перюду ргзних систем утримання грунту в садах показало, що жодна ¡з систем не забезпечус розширеного (идтворснпя родючоспп грунту. Парова система хоч \ створюе умови для вищо'1 врожайност!, але вона иайсильн!ше порушуе еколопчну р!вновагу садового ценозу в небажаному

иапрямку. Бшьш-менш сприятлива р1вновага створюеться при дерновш систем! в поеднанш з просапними, але при цьому знижуеться врожайшсть дерев. Тому виникла потреба проведения бшьш дстальних дослижень досконалшок' за дернову систему, щоб не лише зупинити деградаадю грунту, а й добитись розширеного вщтворення иого родючостг Такою може бути дерново-перегншна система в садах Люостепу Украши.

ДЕРНОВО-ПЕРЕГН1ЙНА СИСТЕМА УТРИМАННЯ ГРУНТУ В САДУ — ОСНОВА РОЗШИРЕНОГО В1ДТВОРЕННЯ РОДЮЧОСТ1 I ПОКРАЩАННЯ ЕК0Л0Г1ЧН01 Р1ВНОВАГИ

Нами обгрунтована концегндя розширеного вщтворення родючост1 грунту на основ! дерново-перегшиноТ системи Вона принципово вщрпняеться вщ дерново! тим, що надземну 4»томасу трав ¡че вилучаютъ ¡з саду, а систематично скошують 1 залишають як мульг1у в М1жряддтх. Пристовбурна смуга яри цьому утримуеться гад чистим паром. Запроиаджешт с лпжряддях саду дсрпосо-псрсгиппин системи з 2-го / 5-го роме теля садишя дгрев без внесения оргашчннх добрив забезпечуе в метровому шар1 грунту суттсвс тдвищепня влисту гу.щеу, головного поЫя його родючост! (табл.2).

Габлиця 2

Вмгст гумусу в грунт) саду гнел я 20-р1чного використячня ргзних систем утримання \пжрядь, %

Система утримання Шарп грунту, см

0-20 20-40 40-60 60-80 80-100

Парова 2.69 2,43 2.30 2,14 1.84

Паро-сидералыш 2.80 2,51 2,40 2.24 1.80

Дерново-персгшйна з 2-го року 4,17 3,68 3.09 2.63 2.09

Дерново-перегншна з 5-го року 4,10 3.59 3.08 2,55 2.05

Н1Рщ | 0.14 0.12 0.15 0.12 0.13

Через 20 роив теля введения ще! системи утримання м!жрядь саду з 2-го року теля садшня дерев запаси гумусу в розрахунку на 1 га в метровому шар1 грунту на 55,6 т, а з 5-го — на 51,1 т вшц;, шж при паров!й систем!. При паро-сидеральнш систем) цей показник знаходиться майже на ртж парово!, тобто за рахунок ярих сидерат!в не вдалося шдвишити гумусовашсть грунту. Поповнення гумусу в

дерново-перегшйшй систем! епдбувасться завдяки нагромаджению фшюмаси трав: коршня ! надземно! частини. За 20-ти 1 17-ти р1чний и ер] од запровадження Ц1С1 систем и з 2-го ! 5-го рогав гпсля садшня дерев урожайшсть сухо! надземно! маси складае вщповщно 120,5 \ 116,2т з 1 га. Встановлена пряма кореляшйна залежшсть (г±5г -0,940±0,161) мгж юльюстю зелено! маси 1 нагромадженням мулып рвного ступеню розкладання. Тому з роками за рахунок скошено! надземно! маси китьюсть мульчуючого матер1алу на поверхш грунту зростае (табл. 3).

Таблнця 3

Накопичення мульчуючо! маси на поверхш грунту за рппих строив запровадження дерново-перегншно! системи, т/га

Строк запровадження дерново-перегншноУ системи Показники маси

1983 р. 1988 р. 1993 р.

3 2-го року теля саджня дерев 324,8 15,3 471,2 23,4 622,0 34,8

: 3 5-го року гнеля садшня дерев 271,5 13,4 440,8 ~22~/Г 597 ,6 34,1

Прилтпка: учиселышку— зелена маса скошена за весь час проведения облжу, у знаменнику — маса сухо! речовини в квтп наступного року до

ввдновлення вегетацп трави

Через 10 рок!в у вариит дерново-перегншно! системи з 2-го року шел я садшня дерев маса сухо! речовини р1зного стугтешо розкладання в квптс становила 15,3 т/га, через 15 роив — 23,4 ! через 20 роюв — 34,8 т/га.

Темпи нагромадження маси коршня трав з роками перевищують штенсившсть Г! розкладання (табл. 4).

Июля 10-ти рок ¡в !х росту маса коршня трав в шар1 грунту 0-80 см становила у вар1ант1 дерново-перегнишо! системи з 2-го року шсля сад дни дерев 5,61т/га, через 15 роюв — 6,38 1 через 20 ромв — 7,41, аз 5-го року теля садшня дерев вщповщно 5,26; 6,27! 7,30 т/га. Характерно, шо чим бшьший вк трав, тим вщносно штенсивнппе йде поповнення !х коршням глибших шар1в грунту.

При збичьшенш норм внесення азоту з 120 до 240 кг/га д. р. вмют гумусу не зростае» а, навпаки, спостерггаеться тенденщя до його зниження за рахунок

Таблиця 4

Maca кореневих решток трави в pÍ3iHix шарах грунту за роками на Bapiamax дерново-перегншно! снстсмн, т/га сухо! речовини

Шари грунту, см Дерново-перегншна система

з 2-го р. теля саджня дерев з 5-го р. теля сад<ння дерев

1983 р. 1988 р. 1993 р. 1983 р. 1988 р. 1993 р. 5,85

0-20 4,56 5,12 5,91 4,31 5,05

20-40 0,69 0,79 0,90 0,63 0,77 0,87

40-60 0,29 0,38 0,48 0,26 0,35 0,47

60-80 0,07 0,09 0,20 0,07 0,10 0,11

0-80 5,61 6,38 7,41 5,26 6,27 7,30

зменшення юлькост! кореневих решток.

В результат! сгпвставлення продуктивное™ трав ¡з вмштом оргашчно! речовини в грунт! встановлено пряму кореляцшну залежшсть ипж .цими показникамн (г±бг=0,849±0,201). Домчгуючий пронес нагромадження оргашчно! речовини за дерново-перегшйно! системи в м1жряддях саду 1 пристовбурно! смугй чистого пару зумовлений битьш стшкою системою агроценозу, яка наближаеться до природного — це угрупування плодових дерев з трав'янистими рослинами; що лежить в основ! розширеного вщтворення родючост! грунту. Нав1ть без внесения оргашчних добрив в такому садовому агроценоз1 завдяки фпомаа трав, частково коренепаду вщ дерев 1 обпапого листя забезпечуеться пвдвшцення вмюту гумусу в грунта

Шсдя 15-р1чного п ер ¡оду використання дерново-перегншно! системи «лист вуглсцю гумпювих кислот в шар! грунту 0-60 см був на 65% вищим пор1вняно з паровою системою, а вмют вуглецю фульвокислот залишився на одному р!вш. За паро-сидерально! системи ш псказники були нижч1, шж за дерново-перегншно!, але дсщо вищ! в пор!внянш з паровою системою. Так! змши вмшгу гум!новнх ! фульвокислот сприяють розширеншо сп!вв!дношення Сгк : Сфк за дерново-перегншно! системи (1,92-2,27) иор!вняно з паровою (1,52-1,60) 1 паро-сидераль-ною (1,54-1,66) системами утримання грунту в мЬкряддях саду. Довготривале використання в!всяницглучно! в дерново-перегн!йн!й систем! сприяе абсолютному ! вщносному зростанню частей гумшових кислот ! формуе гуматний тип гумусо-

утворення, внаслщок чого зростае вмют гумусу. Довгогривале ж застосування парово! систем» з внесенням тшьки мшеральних добрив знижус вмют гумшових кислот 1 шдвищуе частку фульвокислот вщ загального вуглецю, тому гумус у своему формуванш набувас нереважно фульватиого типу, шо призводить до зменшення його к1лькост1 в групп.

Сметами утримання грунту значно етивають на кмьтсть шщюоргап 'ьхч 'ю. I Псля 15 роив утрпмання грунту п1д дерново-перегншною системою загальна юльисть м1крооргашзм!в в метровому шар! зросла пор1вняно з паровою у 2,85 рази, а у верхньому 0-20 см шар! — у 3,94 рази; юльисть аможфжаторш 1 гриб1в зростала вщповщно у 2,32 1 7,7 рази. Отже, особливштю мжробного ценозу за дерново-псрегшйно! системи е значний розвиток у грунт! грибт — провщних деструкторш рослинних решток.

Встановлено, шо при обмежешп кшькосп доступно! води (35-70 мм) в метровому шар! знижуеться штенсившсть видьпення вуглекислого газу, тод1 як при наявносп 11 понад 100 мм бюлопчш процесп в грунп за дерново-перегншно! системи прот1кають краще, шж в паров1Й чи г I аро- с и д е р ал ь н 111. Зростання видшення вуглекислого газу пояснюеться не лише актившщею мкробюлопчннх процеав, а й вгаученням його коршням трав.

Кшьнсть дощових черв'яив у групп при паров ¡й систем! найменша, а в дер-ново-перегншнш — найбшьша (таблиця 5).

'Габлнця 5

Юльисть дощових черв'яюв у шар! грунту 0-30 см залежно вщ системи утримання, игт/м2 за даними обл1ку 20 липня 1988 р.

Система утримання грунту Парова ШТ. 10,2 % 100

Дерново-перегншна система з 2-го року шсля садЫня дерев 98,5 966

Дерново-перегншна система з 5-го року гиспя садмня дерев 87,2 855

Паро-сидеральна 11,5 113

За паро-сидерально! системи утримання чиселыпсть цих ютот перевершувала парову на 13,0-78,8%. Значне збшьшення юлысосп дощових черв'яив при дерново-переппйшй систем! пов'язано з одного боку п зростанням маси рослинних решток за рахунок фггомаси трав, до яких дуже чутлив1 щ орган!зми, а з другого з тим, що за цих умов не проходить пщкислення грунтового середовища вщ внесених добрив, як це мае м!сце в паров!й 1 паро-сидеральнш системах утримання.

Трав'яний покрив м1жрядь саду змшюс умови для поширення ряду шюдниюв 1 хвороб. За дерново-перегнигно! системи через зменшення прогршання поверхш грунту знижусться турбулентнють повггря поршняно з парового 1 паро-сидеральною системами в наел ¡док чого зменшусться ураження листя 1 плод 1 в паршою, а також спадас кшьюсть листогризучих шкщникш, Тому на останшх слщ посилювати ■астосування х1\пчних засобт закисну, якч можуть порушити еколопчну р1вновагу садового агроценозу.

Взас\юд1я трав з грунтовым ссредоешцем змшюапься запежно в!д технологи /х варощування. В дерново-перегшйнш систем! травостж краще оевплений, шж на сшожатях, бо його скошують при досягнешп висоти 15-20 см. Встановлено, що оптимальна висота зр!зувашш трави повинна бути на р1вш 5-7 см (табл. 6), осюльки низьке чргл'вання на 3-4 см викликае шдвищення температури грунту на 2-3°С.

Таблнця 6

Суха маса надземно! частини 1 коршня трави залежно вщ частоти 4 висоти зргування, г/га

* 1-X Я а га Ш Показники за роками

1987 1988 1989

I | надземна | частина о; X X 'о. о ■х: 2 о о га о. I надземна | частина к х X о. о 5 О (О га о. I I надземна частина о; X X о. о 5 О С7 ТО а.

1 5,20 3,57 Г 8,77 5,75 3,99 9,74 5,63 4,68 10,34

2 4,86 3,86 8,72 6,13 4,25 10,38 6,40 4,92 11,32

3 5,20 3,57 8,77 6,19 4,45 10,64 6,16 4,85 11,01

4 4,86 3,86 8,72 6,49 4,68 11,17 6,87 5,11 11,98

5 5,48 4,14 9,62 6,87 5,23 12,10 6,41 5,93 12,34

6 4,96 4,01 8,97 6,41 4,98 11,39 6,44 5,73 12,17

Н1Ро 5 0,18 0,17 0,20 0,19 0,22 0,20

Варшнт: 1 — скошування на внсот1 3-4 см; 2 — скошування на пнеол 5-7 см; 3 — як в першому вар1ауп1. але останнш раз восени не скошували: 4 — як в другому влр!ант1, алс останнш раз восени не скошували; 5 — скошування на висоп 5-7 с.м в перюд кгитувагшя. наступш 2 скошування при висоп 30 см, а останнш раз — восени — не скошували; б — скошування на висоп 5-7 с.м при висота 30 см. а останнш раз — восени — не скошували.

Низьке зргзувашш трави в перший р!к хоч ¡стотно 1 збшынуе масу надземно! частини, але негативно впливае на рют коренево! системи, тому в наступш роки суттсво знижуеться наростання фпомаеи трав поршняно до скошування на висап 5-7 см. Виир запаси поди в груп п при дерново-перегншшй систем! вщмшаються заумови скошучания трави при досягнеши нет висоти не быьше 20 см. Скошування трави у фазу виходу в трубку до колосшня призводить до значного витрачання води добре облистяною масою травостою. Останне скошування в кшщ вегеташ! (за 30-45 дшв) не доцшьне. П:д впливом дерново-перегшйно! системи зменшуеться юльмсть пилуватих частинок пор1вняно з паровою I паро-сидеральною, з часом значно зростас число агроном ¡чно цшних агрегапв (0,25-10 мм) 1!х водостп"шсть з 42,5 до 86,2% за рахунок збагачення грунту на гумус, механичного подр1бнення грунту коршням трав 1 продукив розкладу ф1томаси трав гуматного типу. Розрахунки кореляцшних зв'язмв заевщчили наявшеть тюно! прямо! залежносп мгж водост1Йк1стю агрегапв 1 вмютом загального вуглецю (г±5г=0,872±0,115) 1 вуглецю гумшових кислот (г±5г=0,930±0,082). Отже, дерново-перегншна система с надшним засобом покращання структурного стану грушу в саду. Навпь гпеля беззмшно! парово! системи в ,м1жряддях саду протягом 48 рогав попередньо! культури 1 12 рок!в повторно! культури яблуш уже за 8-р!чний перюд функцюнування дерново-перегшйно! системи майже безструкгурний грутгт набувае задовшьно! структура Коеф1щент дисперсное^ верхнгх шар!в грунгу при паровш систем! утримання майже у три рази вище, шж на дерново-перегншшй.

У перил роки через недостатню кшьгасть вологи в грунт! 1 незначного шару трав'янист1гх рештак при дерново-перегшйнш систем! щшьшеть грунту вища, шж при паров!Й. 3 часом, в результат! 10-ти р!Чного функцюнування дерново-перегшйно! системи мульчуючий шар, який прптшяючи грунт, захищае його вщ нагр1вання I випаровуваиня води, збшьшусться. При цьому покращустъся структурный стан, щиыйсть грунту в шарах 20-30 ¿30-40 см пор1впяно до парово! \ паро-сидерально! систем ¡стотно знижуеться.

За дерново-перегшйно! системи дешо знизились показники твердо! фази, а некашлярна порнсисть зросла на 34,4-51,2% у вщносних показннках до парово! системи.

Довготривале утримання грунту пщ паровою системою призвело до значного зниження швидкост1 поглинання води протягом гтершо! години (рис. 1).

Водопроникмсть при дерново-перегншшй систем! (0,66 мм/хв.) була на 60% вишою, шж по паровш (0,41 мм/хв.), тому що в останньому вар1анп грунт мав бшыне пилуватих частинок, ям, проникаючи вниз, закуиорюють др!бш пром1жки, а менш водостшю агрегати розпадаються, пщеилюючи тим самим нроцес зниження лижагрегатно! пористостт

Вщсутшсть трав'янистого покриву в мшря.тдях саду 1 часп розпушування при

£ 4

ь

i 3

CL С

о ч: о m

1

10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120

Тривалють дослщження, хвилин

□ парова система □ дерново-перегнмна система

Рис. 1 Водопроникшсть грунту залежно В1Д систсми утримання м1жрядь саду, мм/хв.

napoeifi систем! спричинили руйнування структури, а це сприяло прояву водно! cpoiii грунту, особливо в садах, на схилах. Чим глибше промерзае грунт в осшньо-зимовий перюд та при рантовому потеплшш в перюд сшготанення, тим ¡стотшше зростас величина твердого стоку, досягаючи понад 1 мм верхнього, наибыъш родючого шару грунту. При утриманн! мЬкрядь за парово! системи злнвов1 доил у весняно-лпшй перюд на 24% перевершують дпо на грунт талих вод. За дерново-перегшйно! системи утримання грунту в \нжряддях саду твердого сзхжу нами зовам не виявлено.

ГИсля 20-р1чного пер ¡оду утримання грунту nid дерново-псрсгнпшою системою у верхнш (0- 10 см) частит орного шару валогосмюст ь поршняно з паровою зросла на 2,5%, в нижнш (10-20 см) — на 1,5% i в шарах 20-30 i 30-40 см — вщповщно на 0,9 i 0,5%.

Установлено, що до вступу в плодоношения ем,'cm пологи в грунт! був найви-щим за парово! системи i найнижчим — за дерново-перегншно'!, оскшьки за 24 роки скошена маса трави ще не створила мульчуючого шару, якин би надшно захищав грунт вщ надм1рного випаровування води. Особливо рпке зниження вмюту води (на 24,2-42,9 мм в метровому Luapi грунту) в цей перюд на фош дерново-перегшйно! системи спостершаеться в роки з малою кшьгастю опад1в (1973-1976).

Але в наступи! роки (1977-1985), коли опадгв випадало бшьше i на поверхш при дерново-перегншшй систем! утворився шар мулып, що захищае грунт вщ висихання i nporpifiamw, випаровування води зменшуеться. Тому в середпьому за 9 рок!в р1зниця за вмктом води в метровому uiapi по паровш i дерново-перегншнш систем! складае лише 4,6-7,3 мм. При цьому у BapiaHTi черезрядно! дерново-

перегншно! систем» з 5-го року теля садшня дерев вмкт доступно! води в метровому шар] грунту близький до паровоГ. Водний режим грунту за паро-сидерально! систем» утримання м1жрядь займас пром1жне становище м1ж паровою 4 дерново-перегшйною системами

У грунт1 яблуневого саду за дерново-нерегшйно! системи знижуеться &шст нитратного азоту, але збшыиусться юльюсть алначного 1 легкогщрол!зованого на 7-12%, тому дерева на цьому фош забезпечуються цим елементом живлення на оптимальному р1вш. Зростання норми азотних добрив до 240 кг/га поршняно з 120 кг/га д. р. не впливас на кшьюсть нпратно! та амиачно! форм азоту в грунт!, але сприяе бшьш штенсивному його вимиванню в глибш1 шари. Пщвшцення и.чпету ам1ачного, легкопдрол!зованого 1 загального азоту на фош дерново-перегшйно! системи вщбувасгься зарахунок збшыиення в\псту гумусу при безперервному росп 1 вщмирапш коршня 1 надземно! маси трав. Тут також спостерцаеться вища ттри-ф'шацшна здатшетъ, що евщчить про малу в!рогщшсть попршення азотного живлення дерев. При дерново-перегшйнш систем! утримання грунту в мЬкряддях саду 1 чистого пару в пристовбурнш смуз1 формуеться б!льш спйкий потенщальнии азотний фонд, що значно запобггас проникненню штрапв до шдгрунтових вод 1 цим зменшуе 1х забруднения.

В.шст рухомих анпук фосфору за дерново-перегшйно! системи дещо нижний, а к ал но — на р1вш паров о! системи. Пщвшцення вмюту штрапв за парово! системи утримання знижуе достушнсть фосфору для рослин, а зростання позитивно заряджених юнш амошю при дерново-перегшйнш систем! пщвшцуе доступшсть фосфору для яблуш, тому й в\ист його, як 1 кал1ю, в листках знаходився в межах оптимального р1вня при обох системах утримання.

Зростання гумусового балансу за дерново-перегшйно!' системи краще запобггас пщкисленню грунту вщ внесения мшеральних добрив пор1вняно з паровою системою утримання \ практично стабшзус суму вбирних основ.

Плаща пристовбурноХ смуги чистого пару при дерново-перегшйнш систем! утримання мокрядь значно впливас на в\нст доступно! води в грунт!. Зменшення ширини пристовбурно! смуги з 1,4 м (28% вщ площ1 живлення) до 1,0 м (20%) ! 0,6 м (12%) призводить до зниження вм!сту доступно!' води вщповщно на 7-9 ! 11-17% у вщносних показниках. При дерново-перегншшй систем! на вс!Й при-стовбурн!й смуз! зниження вм!сту вологи в грунт! становнть 14-21%, кшькосп штратного азоту вщиовщно названих вар!ант1в на 25-40, 47-63 ! 162-209%.

Несприятливий водний режим при дерново-перегшйнш систем! на вс!й площ! живлення дерев, як 1 при 12% площ! пристовбурно! смуги пару спричиняе ¡стотне зниження приросту д!аметра штамба! сумарного приросту пагон!в. Навпъ ширина пристовбурно! смуги чистого пару I м, тобто 20% вщ площ! живлення, негативно впливас на прирют штамба! сумарний прир!ст пагошв, але це менше вщбиваеться

на врожайносп молодих дерев. В той же час дерново-перегшйна система на всш onoiai жнвлення викликае ютотне зниження врожайност!, i з роками ця депреая зростае (з 8,4 до 17,2% на 3-й рж).

Отже, в садах з дериово-перегшйною системою утримання м1жрядь пристовбурна смуга чистого пару повинна займати не менше 28% вщ плоил живлення. Така система не викликае депресн приросту молодих дерев i не знижуе i'x врожайносп при ymobi скоигування трав на bucoti 5-7 см, коли вони досягають висоти не бшьше 20 см. А в пристовбуршй смуз! грунт слщ розпушувати наглибнну не бшьше 7-10 см, використовуючи культиватор, шо обладнаний обмежувачем вщ можливого заглиблення.

PICT ЯБЛУН1 ЗАЛЕЖНО В1Д СИСТЕМИ УТРИМАННЯ ГРУНТУ В М1ЖРЯДДЯХ САДУ

Несприятл1Ш умови для забезпечення дерев водою протягом 1973-1976 pp. при дерпово-перегнтнт систе.т утримання груиту в мгжряддях з 2-го року гисля садшня викликали зниження довжини / маси корншя пор1вняно з паровою системою. Разом з цим дерново-перегшйна система утримання грунту в мгжряддях молодого саду сприяла розмикеншо корешв у бшьш верхшх шарах, nine при паровш i паро-сидеральшй. Це пов'язано з тим, що вони не иошкоджуються, що cnocTepira-сться при паровш систем! утримання i, в1рогщно, за рахунок зниження вмюту Hii paTHOi форми азоту в бшьш глибоких шарах. Бигьша частина коренево! системи при дерново-перегл1Гш1й систем! зосереджена у пристовбури!й смуз1, бо на вщеташ вщ стовбура в!д 1,5 до 2,5 м в дерев 5-р\чпого einy за довжиною було лише 26,6% i за масою 11,4% корешв, тод1 як при паровш i паро-сидеральн!й системах — вщгювушо 41,3 i 21,4 та 39,3 i 19,0%.

Kpami умови водного режиму i 6ijibin сприятлив! ф13ичш властивост! грунту за дерново-перегншно! системи протягом 1977-1986 pp. сприяли пщвищеншо темтв наростання коренево! системи в цей пром!жок часу. Тому вже в дерев 15-р\чного саду pi3nmfi mi ж названою i паровою системами за довжиною mpenie не выявлено, а за масою нав!ть дещо euuii покатики на фош дерново-иерегн!йно'1 системи.

На другому eTani дослщжень виявлено, що третина Kopenie яблуш за довясиною зосереджена в inapi 0-20 см, а за масою в ньому знаходиться 33,6% по дерново-переппй1пй систем! i 20,2% по паровш. В цшому ж, при дерново-перегн!йн!й систем! корен! яблуш пор!вняно з паровою за довжиною бшьш piBnoMipno роз-Mimem по всш товии метрового шару грунту, а за масою ix бшьше зосереджусться у верхн!х шарах.

Протягом цього ж перюду не виявлено пригшчуючого впливу трав на поши-рення коренево1 системи яблун! в горизонтальному напрямку. На вщетан! 1,5-2,5 м в'\д стовбура дерева при дерново-перегншнш систем! зосереджено б1льше

половини (52,3%) корешв за довжиною, а по паров!й систем! — значно мен-ше (32,7%). Отже, кращ! умови для формування коренево! системи в щй смуз! складаються теля утворення мульчуючого шару з трави на фош дерново-перегшй-но! системи.

Системи утримання грунту неоднаково впливають на сумарний прирюп пагошв яблуш. Краипумови водного режиму, особливо в 1973-1976 рр., за парово! системи сприяли бшьшому приросту, гаж при дерново-перегншшй. В перил3-5 роюв росту молодих дерев при черезряднш дерново-перегшйнш систем! сумарний прир[ст пагошв бшьший, гаж за дериово-перепшгно!, але дещо нижний поршняно з паровою I паро-сидеральною.

При цьому строки впровадження дерново-перегнпшог системи неоднаково впливають на величину сумарного приросту паго/ив рпних сорив яблуш. У яблуш сорпв Джонатан 1 Делшес ¡стотна депрес!я сумарного приросту по цш систем! з 2-го року п!сля сад!ння пор!вняно з паровою спостер!гаеться прогягом 8 роив, а з 5-го року вона тривас 5 ромв, а у сорту Кортланд — вщповщно 8 ! 3 роки. Отже, зменшення сумарного приросту пагошв тривас довший пер!од, коли в кожному м!жрядд! и запровадити з 2-го року шсля садання дерев, а короткочаснше — при впровадженш щс1 системи з 5-го року. При черезрядшй дерново-перегн1йн!й систем! депреая в прирост! с менш тривалою ! становить вщ Здо 5 ромв. Ц! даш, на перший погляд, надають перевагу впровадженню дерново-перегншно! системи з 5-го року шсля сашння дерев. Однак в садах на схилах протягом цього часу може бути завдано велико! шкоди вщ ерозй, в зв'язку з чим за таких умов обов'язково необхщно впроваджувати у м1жряддях дерново-перегншну систе<му з 2-го року шсля садшня дерев.

Щодо забезпечення сумарного приросту пагошв подвшна доза азоту (240 кг/га д.р.) не мае переваг пор!вшшо з одинарного (120 кг/га).

До початку плодоношения (1974-1976 рр.) при дерново-перегншшй систем! с средня довжина пагона була ¡стотно меншою пор!вняно з паровою, а на початку плодоношения ! росту (1977-1981 рр.) негатнвннй вплив ще! системи був уже несуттсвим. В саду старше 10-ти роыв прирют пш^ошв був на р!вн! 30 см, без р!зншп м!ж ¡ншими вар!антами, що св!дчить про добрий стан дерев. Темпа наростання пагоши за дерново-перегншно! системи вини, хоч на цьому фон! приркт заюнчуеться рашше, що сприяе зростанню юлькост! репродуктивних оргашв пор!вняно з паром.

Габ'ипус дерев молодого саду 5-р!чного в!ку менший при дерново-псрегн!йн!й систем! з 2-го року шсля садшня дерев (висога дерев на 50 см ! ширина крони вздовж ряду на 61 см менша), шж по паров!й систем!, а у дерев 10-р!чпого саду р!зниц! вже не спостерггаеться.

Повторне вирощування яблуш в песприятливих умовах беззм!нно! иарово!

системи спричнняе те, то середня довжина приросту пагонш в дерев 10-р1чного саду значно зиижувалась, внаслщок чого зменшився 1 1х габпус, а в 1 5-р1чному саду це зниження на р1зних фонах систем утримання пор1вняно з вар1антом дерново-перегншно! системи складае понад 10-12%.

Впровадження дерново-перегшйно! системи в М1жряддях з 2-го року шсля садшня дерев в умовах недостатнього зволоження ¡стотно зменшус приргст сУюметра штамба, то не вщмшапься при впровадженш тс!' системи з 5-го року. В наступи роки цей негатнвний вплив зменшуеться, а через 8-10 роюв суттево! р!зниш немае. Встановлено, що за дерново-перегншно! системи максимальний приркт штамба шсля ¡нтенсивного росту пагошв завжди внщий, шж по паровш, хоч вш 1 заганчуеться на 1-2 декади рашше.

При повторному вирощуванш яблу/п по фону беззмшно! парово! системи спостершаються ¡стотно нижч! показники приросту штамба гюршняно до фонт полъово! авозмши 1 дерново! системи в поеднанн! з просапнимн.

Отже, системи утримання грунту в лнжряддях саду накладають певний вщбнток на ростов! процеси, а у зв'язку з цим — на формування I величину врожайностг

УРОЖАЙНЮТЬ ДЕРЕВ, ЯКЮТЬ ПЛОД1В IIX ЗБЕР1ГАННЯ

У перюд ¡нтенсивного росту ! початку плодоношения (1977-1980 рр.) врожайшсть яблуш сорпв Джонатан 1 Кортланд при дерново-перегшйнш систем! утримання мькрядь знаходилась на ршш парово!, а у сорту Делшес ■ - ¡стотно нижча.

Урожайшсть дерев пов'язана з неоднаковим и формуванням по рпних системах утримання. При меншш (до 5%) кшькосп плодових утворень в 1977-1980 рр. i дещо нижч!й ¡нт енсивносп цвтння у всьх сорта при дерново-перегншнш систем! корисно! зав'яз! виявлено на 10-15% бшыне пор1вняно з паровою системою. Це зумовлено дещо кращим фтоюиматом, особлив!Стю стану коренево! системи ! перерозподшом пластнчних речовин листовим апаратом. У дерев за парово! системи утримання значна частина продукцп фотосинтезу ! елемент!в живлення йде на вщновлення втраченого коршня при основному оброб!тку грунту, в той час як при дерново-перегншшй систем! вони використовуються на иобудову дерева ! формунання врожаю. Такий перерозподш продукта асимшяцп за дешо нижчо! забезпеченост! рослин водою компенсуеться шдвшценою вбирною здaтнicтю плодових дерев за рахунок вшцо! конпентрацп клтшного соку! сисно! с или дерева, що забезпечуе однакову продуктившсгь врожаю за парово!! дерново-перегншно! систем. За паро-сидерально! системи урожайн!сть вс!х сорт!в нижча, гаж по иаровш.

3 роками (1981-1988), в перюд росту \ плодоношения яблун! завдяки пол!пшенню фтоюнмату, що створюсться при наявност! трав'янисго! рослинност!

в 1шжряддях саду при дерново-перегшйнш систему врожайшсть дерев зростае i навгть перевищуе и на фош парово! системи.

Строки впровадження дерново-перегшйно! системи в м1жряддях (з 2-го чи 5-го року шсля садшня дерев) з пристовбурною смугою чистого пару суттсво не виливають на величину врожаю. При цьому подвшна доза азоту (240 кг/га д. р.) пор1вняно з одинарною (120 кг/га) також е неефективною.

На довготривалих (твв1кових) фонах pÍ3Hiix систем утримання i удобрения при повторит культур¡ яб.туш запровадження дерново-перегшйно! системи з 5-го року теля садшня дерев за 10 роив обумовило ¡стогне зростання врожайносп (на 17-42%) поршняно до беззмшио! парово! системи. При цьому довготривал1 системи удобрения мають менший вплив на величину плодоношения повторно! культури яблуш, шж система утримання грунту. Отже, цвлеспрямоване одержання бпыл високих урожа!в першо! культури яблуш за безз.мшно! парово! системи призводить до зииження потешпально! родючост1 грунту, що негативно познача-еться на врожайност1 повторно! культури.

Парова i дерново-перегшйна системи утримання грунту не однаково впливають наяысть rnodie. У перюд штенсивного росту i плодоношения за дерново-перегшй-но! системи дешо знижуеться середня маса плода (до 7%) пор1вняко з паровою, внасл1Д0к бшьш напруженого водного режиму грунту. Проте в пер ¡од росту i плодоношения (1981-1988 рр.) завдяки покращанню ф1тоюимату в першому BapiaHTi дерева яблуш формували плоди нав1ть трохи бшьшо! середньо! маси (¡нколи на 9%) та з штенсивншшм забарвленням. В роки з вщносно великим piBiieM урожайнос-ii за дерново-перегн1йно!' системи спостер1гаеться зииження середньо! маси плода на 3-5% поршняно з паровою, toíü як у менш врожайш i середньо-врожайш роки — навпаки.

На фош дерново-перегшйно! системи вих1д плод i в вшцого i першого товарних сорпв вшций на 3,1-10,1% пор1вняно з паровою системою. У останшй при цьому зростае вихщ плодов третього сорту.

Плоди з BapiamiB дерново-перегшйно! системи при досягненш ними зшмально! стиглост1 дещо б1льше нагромаджують розчинних сухих речовин, цукр1в, в!там!ну С, при одночасному зннженш кислотнос-ri, вмюту загально! води, азоту i кап1ю.

Товарный аналгз продуют тая заюнченпя тривалого збер&ання заевщчив, що плоди з дерев парово! системи мають суттево вшш втрати (в 1,5-3 рази) пор1вняно з плодами, вирощеними по дерпово-перегн1Йн1Й систем!. Серед компонента в грат у сорту Джонатан переважае зморшкуватк гь, через бшыш втрати води, а втрати вщ плодово! гншн складають понад 80%, тод1 як за дерново-пере-гншно! системи вони були в 1,5-2 рази нижчг У npoueci збср1гання плоди, вирощеш за дерново-перегншно! системи утримання, менше втрачають не тшьки приваб-

ливютъ, а й сухих речовин, цукрж, вггамщу С, кислот, том}' в них залишаеться значно вищий вм1ст вггамшу С1 покращуетъся сшввщношення м1ж вмютом цукрш I кислот.

Отже, запровадження дерново-переппйно! системи в м1жряддях саду в поеднан-ш з пристовбурною паровою смугою не менше 28% В1д плоди живлення дерев дозволяе вирощувати плоди за врожайшстю на ршш парово! 1 паро-сидерально? систем, але бшын високо! якосп.

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ТА БЮЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНГСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ПЛОД1В У ЗАЛ ЕЖНОСТ1 В1Д ГЛИБИНИ, СТРОК1В I СПОСОБ1В ЗЯБЛЕВОГО ОБРОБ1ТКУ В М1ЖРЯДДЯХ САДУ IСИСТЕМИ УТРИМАННЯ

Зяблева оранка мгжрядь на глибину 22 см забезпечуе найвищу врожайшсть ил од ¡в яблуш сорту Кальвщь сшговий з найбшьш низькою С0б)варт1Стю, найвищнм прибутком, р1внем рентабелыгосп та коефщкнтом епергетичноУ ефективностт

Призяблевш оранщ м1жрядь на глибину 15-17 см в сливових садах плоди мають найнижчу соб1варпсть, найвищий прибуток 1 р1вень рентабелыюстг

Зам ¡па зяблесо! оранки беззмшним дискуванням чи перюдичним розпушуван— ням у поеднанш з дискуванням викликас зниження врожайнос™, зменшення прибутку, зниження р1вня рентабельное™, коефшкнта енергетично! ефективносп виробництва плод!в 1 пщвищения Тх собтартосп.

Перенесения стротв основного обработку в м1жряддях яблуневого саду з початку жовтня на початок листопада за рахунок зниження врожайностт негативно впли-вае на еконо\пчш та бюенергетичш показники ефекгивност! виробництва.

До вступу дерев у плодоношения при оброб!тку грунту в М1жряддях вит рати пальпого на 1 га саду при дерново-перегншнш систем! нижч1 проти парово! I паро-сидерально! систем — вщповщно на 11,7 1 12,8%.

Рекомендована 1 найбшьш поширена парова система утримання грунту в мшряддях 1 рядах саду навггь з використанням оранки поперек схилу (понад 2°) призводить до щор1чного змиву 16,2 т/га грунту, для вщновлення тшьки гумусу слщ щоршно вносити додатково не менше 2,5 т/га гною.

Запровадження в м^жряддях саду дерново-перегншно! системи з 2-го року теля садшня дерев внаслщок зниження загальпих витрат 1 виходу и л од 1 в третього сорту забезпечуе вищий прибуток нор1вняно з паровою системою на 51,3% 1 паро-сидеральною — на 106,4%).. В перюд плодоношения при дерново-перегншнш систем! з 2-го року шеля садшня дерев зменшуються витрати пально-мастильних матер1алш по догляду за грунтом 1 деревами норшняно з паровою 1 паро-сидераль-ною вщповщно на 14,2 1 13,5 кг/га.

Поена соб1варппсть яблук за дерново-перегшйно! системи нижча на 1,52-

4,16 грн./ц, шж по паровш 1 паро-сидеральнш, а р1вень рентабельное™ вищий — вщповщно на 21,4 1 33,0 п. На фош пергио! системи вццмчено дещо вищий кое-фкпснт енергетично! ефективносп пор1вняно з двома шшимн.

У вар1ант1 дерново-перегшйно! системи з 2-го року теля садшня дерев з подвитою дозою азоту (240 кг/га д. р.) показники економшно! ефективносп нижч1 ироти Ц1С1 ж системи утримання з використанням одинарно! дозн азоту (120 кг/га).

При черезряднш дерново-перегшйшй систем! дещо пщвшцуеться врожайшеть, прибуток, р1вень рентабельное« й коефщ1ент енергетично! ефективност1 при одночасному зниженш соб1вартосп продукцн пор1вняно до вар1анту дерново-перегншно! системи в кожному М1жряддг

За наслщками 15-р1чних дослщжень гумусованост1 метрового шару грунту встановлено, що для поповнення енергетичноТ емкост1 до р^вня дерново-перегшйно! системи з 2-го року теля садшня дерев необхщно вносити гшй: при паровш систем1 — 277,8 т/га; паро-ендеральнш — 235,9; дерново-перегшйшй з 2-го року теля садшня з внесениям подвшно! дози азоту — 44,7; дерново-перегншшй систем1 з 5-го року шел я садшня дерев — 22,3 т/га саду.

1стотне пщвищення врожайносп повторно! культури я олуш 1 менпн витрати коштт при дерново-перегшйшй систем! з 5-го року шеля садшня дерев, шж по паров1Й сприяс зниженню повно! соб1вартост! на 24,3-30,9%, збшьшенню прибутку на660,0-1200,9 грн./га, р!вня рентабельное^— на42,6-93,1 п. та коефндента енергетично! ефективносп — на 0,07-0,10.

Закладеш на тривале збершання плоди вищого \ першого сортт з вар1штв дерново-перегшйно! системи дозволяють збшьшити прибуток вщ !х реашзацн на 54,9% поршня но з паровою системою, що екв!валентно зростанню врожайносп на 29.3%. При цьому р1вень рентабельное^ за першо! системи залишаеться на ршш плодш, реалпованнх восени теля збирання, аза друго! — знизився на 10,1 п. Внаслщок цього окупшеть прибутком витрат на зберщання при паровш систем! склада 42,8%, а при дерново-перегшйшй — 77,2.

Зростання прибутку за рахунок довготривалого збер1гання плод ¡в з вар!антш дерново-перегншно! системи (пор1вняно з паровою на 447,2-690,5 грн./га) вщкривас ще один шлях до покращання фшансово-економ!чного стану господарств. Це не реатпащя гтлод!в В1дразу 1Йсля збирання, а закладання !х у власш сховишаабо кооперування з шшими оргашзашями, що мають холодильники, або сшльне спорудження \ використання таких об'екпв.

висновки

1. Система утримання грунту в садах е головним фундаментом у формуванш його родючостг Вплив и на грунт визначаеться грунтово-кл1матичними 1 сощально-економшними факторами. Але основним, що зумовлюе родючють, с технолога

вирощування плодових та шшнх культур у садовому ценоз1, яга залишають теля себе рпну кшьисть рослинних решток.

2. У плодоносних яблуневих садах лкостепово! зонн напвищу продуктнвшеть забезпечують дерева за парово! системи утримання грунту при оранщ лпжрядь на глибину 20-22 см. Збшынення глибини оранки до 28, чи зменшення до 12 см викликае зменшення врожайност1 в першому випадку, внаелгдок значного пошкодження корешв 1 зниження в.мкту гумусу, а в другому — вщ попршання фiзичниx показниюв родючост! грунту — розпилення верхньо! та ущшьнення середньо! \ нижньо! частин орнош шару.

3. Проведения зяблево! оранки в садах на початку жовтня забезпечуе вшцу врожайшеть, прибуток, рентабельшеть, безвитратний ршеш, енергп портняно з оранкою на початку листопада, шеля яко! знижуеться регенерашйна здатшеть корешв. На регенераипо корешв впливаготь строки поранения, /иаметр пошкодже-ного кореня, наяншеть води, елемент1 в живлення, шшыпеть грунту, шк дерева, фенофаш 1 вщетань вщ стовбура дерева.

4. Використання в систем! зяблевого оброб1тку в м1жряддях яблуневих \ сливових насаджень перюдичного безполицевого розпушування у иоеднанш з дискуванням чи титьки дискування виявилось еконо\пчно та енергетично менш ефектнвним, шж оранка в яблуневих насадженнях на глибину 20-22 см ! в сливових — на 15-17 см. В перших двох вар1антах виявлено чггку диференщацио родючост1 ргзних частин орного шару 1 вишу забур'яненють.

5. При довготривалому використанш систем утримання в саду грунт зазнае значних змш. Парова система енрияе иокращанню водного режиму 1 вившьненню елеменпв живлення. Проте внаслщок систематичного розпушування штенсивно йде нроцес мшерал1защ! хумусу, тому руйнуеться структура, збшьшуеться пнльшеть, знижуеться водопроникшеть, що призводить до посилення водно! ерози. При умов1 щоршного внесения гною в кшькост! Ют/га, шоб пщтримувати п'мусовашсть грунту на вихщному р1вш треба було б вносите по 16,7 т/га. Пщ овочевою ! польовою стозмшамп й паро-сидеральною системою темпи руйнування I уму су дещо нижч1 пор1вняно з паровою системою, I лише короткотермшова (3 роки) дернова системау иоеднанш з просапними (2 роки) без вилучення ф!томаси трави, з використанням ц для мульчування, в останш 6 рогав дозволила впродовж 48-р1чного вису саду пщтримувати баланс гумусу на вихщному ршш. Врожайшеть яблуш при зазначених системах, кр1м паро-сидерально!, портняно з паровою була значно нижчою, а додаткова продукшя м1жрядних культур не компенсувата втрати прибутку вщ зниження врожайностг За органо-мшерально! системи удобрения помгсие попршання гумусового балансу ! шдкислення грунту иор!вняно з оргашчною.

6. Наслщки дослщжень змш потеншально! родючосп шд внливом 48-ршного

використання р1зних систем утримання грунту в м1жря;щях саду взят1 за основу розробки нового концептуального пщходу до виршення проблеми розширеного вщтворення родючост1 на основ! ценозу близького до природних умов — дерев 1 трав'янистих рослин, якт були б головним джерелом поповнення балансу гумусу. 3 кшькштю гумусу, його яшсним складом 1 темпами трансформацн зв'язаш бюлопчш показники родючост1 грунту. Останш вiдiгpaють основну роль в формуванш сприятливих ф1зичних 1 х1м1чних показниюв родючост1 грунту.

7. Полшшення балансу гумусу в грунтовому середовшщ досягаеться на оснош дерново-перегшйно! система в м)жряддях саду у посднанш з паровою пристов-бурною смугою за рахунок фптомаси трав, яю часто скошуються 1 залншаються для мульчування поверхш грунту. Рослинш рештки сприяють актив!зацп мшробного ценозу грунту 1 дощових черв'яив. Постшне поповнення грунту оргашчною речовиною створювапо умови для формування оптимальних ф^зичних 1 ф1зико-х1м1чних показниив родючосп грунту.

8. За дерново-перегшйно! системи зовам вщпадае потреба у виробництв1 1 внесешн оргашчннх добрив. Така система, пор1вняно з паровою 1 гтаро-сидераль-ною, запоб1гае вимиванню штратного азоту в шдгрунтсш води. В подал ьших дослщженнях необхщно уточнити дози внесения шнералышх добрив за дерново-псрегшйно! системи.

9. При дерново-перегшйнш систем! в перин 2-4 роки формусться бшьш напружений, пор^вняно з паровою, режим вологост1 грунту, що особливо проявилось в роки з малою юльистю оладш за вегетацшний перюд, ксши ще був недостатньо сформований мульчуючий шар з рослинннх решток. 3 часом, нагромаджеш на поверхш грунту, рослинш рештиг рьзного ступеню розкладу знизили температуру грунту, що привело до зменшення з нього витрат води. За таких умов водний режим в названих вар1антах став практично однаковим.

10. Дефицит грунтово! вологи за дерново-перегшйно! системи посилюсться, якщо траву скошувати при досягненш 11 висоти 30 см пор1вняно до 20-сантиметрово!, а особливо рьзке зниження при скошуванш добре облистяно! маси в фазу квпування у поеднанш з наступним при в и сап травостою 30 см. Кращий водний режим складаеться при писал зргзування трави 5-7 см, тому що на бшьш низькому зр!31 (3-4 см) вш дещо попршуеться внаслщок зростання температури грунту, збшьшення непродуктивних витрат на випаровування.

11. В технологи дерново-перегшйно! системи в мглсрядщ ви1слючно важлива роль належить вибору оптимально! ширини парово! пристовбурно! смути через те, що впровадження дерново-перегшйно! системи на всш плоиц живлення викликае напруження водного 1 поживного режнмт, внаслшок чого спостер1гаеться суттеве зниження росту 1 плодоношения дерев. Депреая росту 1 плодоношения дерев дещо знижуеться за плоди пристовбурно! смути чорного пару 20%

практично, повшстю зшмаеться при и частщ 28% вщ плоди живлення.

12. Строки впровадження дерново-перегшйно! системи вщшрають важливу роль в розшнреному вщтвореиш родючост1 грунту в садах. Запровадження дерново-перегшйно!' системи з 2-го року теля садшня дерев пор1вняно до 5-го року суттево не вплшгуло напоказники гумусового балансу 1 фпичшш стан грунту в 15-р1чному вщ! саду. Проте за першого строку грунт бьтьш надшно захнщений вщ руйшвно! дн талих 1 зливових вод.

За дерново-перегшйно! системи руйиувапня грунту вщ водно! ероз1Г не встановлено, тод1 як по паровш систем! змито грунту 16 т/га, а щоб поиовнити лише втрати гумусу вщ ерози треба додатково вносити 2,5 т/га гною. При цьому шкода вщ водно! ерози бшьша вщ зливових допив, шж талих вод. Тому сидерати, як зас!б боротьби з водною ероз1ею, менш ефективш — озим! бутуть зароблен1, а яр! ще недостатньо розвинеш па час випадання зливових допив.

13. Рют коренево!! надземно! частини молодих дерев я олуш за парово! системи в перни 3-5 рокш був кращий, шж при запровадженш дерново-перепои но! системи в мгжряддях з 2-го року июля садшня дерев, проте в наступш роки темпи наростан-ня коренево! 1 надземно! систем дерев другого вар1анту були вини, 1 в 15-р1чному саду р!знищ, пор1вняно до першого вар1анту не було. 1нтенсившсть приросту пагошв й штамба спочатку дещо виша при дерново-перегшйнш систем! пор1вняно з паровою, але вш закшчуеться на 1-2 декади рашше, що сприяе кращому формуванню врожаю.

14. Урожайшсть дерев при дерново-перегншшй систем! пор1вняно до парово! не знижуеться. Це зумовлено наявшстю специфшного ф!токл1ма1у I особлншстю формування коренево! системи, якарозташовуеться бшьш поверхнево 1 не пошкод-жусться, як це мае мюце за парово! системи. Установлена деяка р1зниця в реагуванш трьох сорпв яблуш на систему утримання грунту.

15. Ямсть плод1в при дерново-перегншшй систем! пор1вняно з паровою характеризуеться вищими показниками виходу товарних сорта, вмюту в них цукрш, штамшу С, меншим вмютом води та кращим збери'анням.

16. Для зняття негативно! шслядп довготривалих систем утриманггя грунту при повторит культур! яблуш впровадження в лижряддях молодого саду дерново-перегшйно! системи з 5-го року теля садшня дерев дало можлив!сгь гадвищити продуктившеть саду 15-р!чного в!ку на 30% пор!вняно з паровою системою.

17. Показники економ!чно! та бюенергетично! ефекгивиост! виробництва гшод!в зарозробленою нами техиолопею дерново-перегн!йно! системи були значно крапп, н1ж при паров!й чи паро-сидеральн!й системах.

РЕКОМЕНДАЦИ ВИРОБНИЦТВУ

Узагальнення даннх л1тератури, рекомендацш виробництву \ результатов дослщжень за довготривалий перюд дозволяе на темно-арих грунтах, чорноземах реградованих 1 огпдзолених на лссових породах, важкосуглинкових за гршгулометричним складом рекомендувати:

— в яблуневих садах зяблеву оранку на глибину 20-22 см 1 сливов их — на 1517 см у периий декад.1 жовтня за парово! системи утримання;

— прогресивну еколопчно безпечну технолопю утримання грунту в садах люостспово! зони Укра'ши на основ1 дерново-перегншно1 системи в .шжряддях саду 1 иристовбурно! смуги чорного пару, 28% вщ плоди живлення.

При цьому траву слщ скошувати при досягненш висоти не вище 20 см з висотою зр!зування 5-7 см. Останнс осшнс скошування рекомендуеться проводити з таким розрахунком, щоб отава в зиму входила з висотою до 20 см. Ця система дозволяс зупинитн деградацно грунту в багатор1чних насадженнях, вести вирощування плод1в на основ1 розширеного вщтворення родючост1 й значно покращити сощально-економ1чш умови пращвниюв галуз1 сад1вництва.

РОБОТИ, НАДРУКОВАН1 ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Горбатюк Д. А., Бутыло А. Ф. Осенняя обработка почвы в садах// Садоводство,

виноградарство и виноделие Молдавии.— 1967. №1.— С. 19-20.

2. Горбатюк Д. А., Бутило А. П. Вплив способш обробпку грунту на врожайюсть

яблуш 1 властивост1 грунту // Резерви збшьшення виробництва сшьсько-господарських и роду кп в: Наук, праш Уманського с.-г. ш.-ту. — Черкаси, 1967.

— Т. XV.— С. 209-212.

3. Горбатюк Д. О., Бутило А.П. Вплив багатор1чного дискування 1 оранки на ф1зичш

властивос!Т 1 водно-поживний режим темнос^рою ошдзоленого важкосуглинко-вого грунту // Обробпок грунту в р13них зонах УкраУни: Землеробство: темат. наук, зб — К.: Урожай, 1968,—вип.14. —• С. 90-95.

4. Бутыло А. Ф. Регенерация корневой системы сливы в зависимости от условий

питания // Эффективность применения удобрений в садоводстве и виноградарстве: Тр. Кишиневского СХИ. — Кишинев, 1975. — Т. П. — С. 57-60.

5. Бутыло А. Ф. Основная обработка почвы в молодых сливовых садах /V Агро-

техника плодовых культур в условиях Лесостепи и Полесья: Науч. тр. УСХА.

— К., 1973. — Вып. 103. — С. 103-110.

6. Горбатюк Д. А., Бутыло А. Ф. Глубина, способы и сроки обработки почвы в

яблоневых садах // Удобрение плодовых деревьев и система содержания почвы в садах: Тр. УСХА, 1975. — Вып. 153. — С. 153-159.

7. Рубин С. С., Горбатюк Д. А., Бутыло А. Ф, Глубина обработки почвы в плодо-

носящем саду // Садоводство, виноградарство и виноделие Молдавии, 1977.— № 9,— С. 24-27.

8. Рубин С. С., Бутыло А. Ф., Дончук Л. И. Влияние системы содержания почвы

в садах с округлыми и плоскими формами крон на рост и плодоношение // Приемы размножения и усовершенствования технологии возделывания плодовых и овощных культур в Узбекистане: Науч. тр. Ташкентского с.-х. инта. — Ташкент, 1981. — Вып. 92. — С. 29-33.

9. Бутыло А. Ф., Дончук Л. И. Система содержания почвы в интенсивных садах

// Совершенствование агротехнических приемов по уходу за садом и физиологические основы повышения его продуктивности: Науч. тр. УСХА. — К., 1982,— С. 8-12.

10. Рубин С. С., Бутыло А. Ф. Обработка почвы в сливовых садах Лесостепи Украины // Интенсификация размножения и выращивания плодовых и виноградных растений: Сб. науч. тр. Ташкентского с.-х. ин-та. — Ташкент, 1983. — С. 7485.

11. Рубин С. С., Бутыло А. Ф., Дончук Л. И. Содержание междурядий интенсивного сада // Плодоовощное хозяйство, 1985.— № 11.— С. 23-25.

12. Бутыло А. Ф. Системы содержания почвы в садах // Симон Рубин в воспоминаниях современников: ценное наследие педагога. — К.: Изд-во УСХА, 1991,— С. 83-90.

13. Бутыло А. Ф., Дончук Л. И. Способы и глубина зяблевой обработки почвы в сливовых садах // Технология производства плодов и ягод в интенсивных насаждениях — К.: УСХА, 1991,— С. 29-38.

14. Бутыло А.Ф. Дончук Л.И. Водный режим интенсивного сада при содержании почвы под черным паром и дерново-перегнойной системой // Технология производства плодов и ягод в интенсивных насаждениях: Сб. науч. тр. УСХА.— К.: Изд-во УСХА, 1991,— С. 38-45.

15. Бутыло А. Ф., Дончук Л. И., Черная В. Г. Питательный режим почвы и продуктивность деревьев при различных системах содержания междурядий яблоневого сага // Минеральное питание и продуктивностышодовых растений: Сб. науч. тр. УГАУ — К: Изд-во УСХА, 1992. — С. 20-33.

16. Коларьков Ю. В., Бутыло А. Ф. Фосфорное питание яблони при дерново-перегнойной системе содержания почвы в орошаемом саду // Минеральное питание и продуктивность плодовых растений: Сб. науч. тр. УГАУ —К.: Изд-во УСХА, 1992. — С118-122.

17. Бутило А. П., Дончук Л. I., Чорна В. Г. Науково обгрунтована система утримання грунту в яблуневих садах — основа розширеного вщтворення родючосп // Теоретичш основи формування високих врожаш с.-г. культур в умовах центрального Лшостепу Украши: 36. наук. пр. Уманського с.-г. ш-ту —

К.: вид-во УСГА, 1993. - С. 96-106.

18. Бутило А. П., Дончук Л. I. Еколого-еконолпчна основа ратонально"! системи утримання грунту в саду // Бюлого-еколопчш основи вирощування сшьськогосподарських культур в умовах Л]состепу Укра'ши: 36. наук. пр. — К.: Сшьгоспосвгга, 1994,— С. 206-210.

19. Бутило А. П. До питания повторно! культурн я олуш // Вгсник Бшонерювського ДАУ: 36. наук. пр. Бип. 2 — Ч. 2. — Б. Церква, 1997. — С. 8-10.

20. Бутило А. II. Змщамшрофлоризалежновщтривалосп застосування пестиццщв за ргзних систем утримання грунту в яблуневому саду // 36. наук. пр. Умансько! СГА. — К., 1997. — С. 268-270.

21. Бутило А. П., Дончук Л. I. Сучасний стан використання ! вщтворення ресурсного потенщалу в яблуневих садах Л!СОСтепу Укра!ни // Современные проблемы охраны земель: Тр. межгос. науч. конф. — Ч. П. — К., 1997. — С. 248-250.

22. Рекомендаци по застосуванню добрив та системи утримання грунту в садах Черкащини (сгававтор). — Черкаси, 1974. — 15 с.

23. Горбатюк Д. А. Бутыло А. Ф. Физические свойства почвы и плодородие различных горизонтов в зависимости от способов ее обработки // Тез. докл. науч. конф. 2-4 июля 1966 г. по ит. НИР за 1966 г.— Белая Церковь, 1966.— С. 93-94.

24. Бутило А. II. Способи обробЬку грунту в плодоносних садах // Резерви шдвищення врожаГшот сшьськогосподарських культур. Наук, виробн. конф. молод, вчен. УНД13. — К., 1966. — С. 152-153.

25. Бутило А. П. Урожай кормових буряюв залежно вщ ф1зичних властивостей грунту // Шляхи дальшого шднесення культура землеробства. Респ. наук, виробн. конф. молод, вчен УНД13. — К., 1967. — С. 7-8.

26. Бутыло А. Ф., РоманенкоМ. Д. Возможность использования диагностики плодовых деревьев в определении наличия в почве подвижных соединений 1МРК. // Разработать рекомендации по совершенствованию и внедрению методов диагностики питания растений на почвах разных регионов СССР. Коорд. науч. метод, сов. 22-27 августа 1977 г. — г. Умань. — М„ 1977. — С. 98-99.

27. Бутыло А. Ф., Дончук Л. И. Исследования системы содержания и обработки почвы в молодом пальметтном саду // Пути увеличения производства продукции садоводства и рост его экономической эффективности. Науч. техн. конф. ч. I. — УкрНИИНГИ. — К. — 1978,— С. 81-82.

28. Рубин С. С., Бутыло А. Ф., Дончук Л. И. Содержание хлорофилла и продуктивность деревьев яблони в зависимости от системы содержании почвы в саду // Оптимизация питания растений в условиях интенсивных технологий. Регион. Украины и Молдавии сов 22-23 июня 1981 г. (Кишинев, 1981). —Кишинев,

1981. — С. 151.

29. Бутыло А. Ф., Коларьков Ю. В. Результаты исследований по содержанию почвы п садах // Регион. Украины и Молдавии сов. 22-23 июня 1981 г. (Кишинев, 1981). — Кишинев, 1981. — С. 142.

30. Бутыло А. Ф., Дончук Л. И. Надежная система расширенного воспроизводства органического вещества в саду // Интенсивное земледелие и охрана окружающей среды. Респ. науч. техн. конф. (Волгоград, 1989). — Волгоград, 1989. — С. 160-161.

31. Бутило А. П., Дончук Л. I., Чорна В. Г. Родючюзъ чорнозему опщзоленого за парово! 1 дерново-перегншно! систем утримання грунту в саду // Наукове забезпечення агропромислового комплексу УРСР. Респ. наук, практ. конф. (Б1па Церква, 1990). — БшаЦерква, 1990. —С. 15-16.

32. Бутило А. П., Дончук Л. I., Чорна В. Г. Впровадження дерново-перегншно! системи в садах швденно! частини центрально! Л1состепово! зонп Укра!ни // Сошально-економ1чш 1 ресурсш фактори розвитку Черкасько!! Ировоградсько! областей. Регюн. наук, практ. конф. (Умань, 1990). — Умань, 1990. — С. 59.

33. Бутыло А. Ф., Дончук Л. И., Коларьков 10. В., Чорна В. Г. Экологические основы расширенного воспроизводства плодородия почвы в садах // Пути коренного улучшения продовольственного обеспечения в новых условиях хозяйствования. Респ. науч. практ. конф. (9-11 октября 1990 г.) (Сумы, 1990).

— К. — 1990. — С. 86-90.

34. Бутило А. П. До методики внкористання довготривалих фошв при плануванш нових дослццв // Тези доп. м1жнар. конф.: Сучасш метод и дослщжень в агронома (Умань, 1993). — Умань, 1993. — С. 107-108.

35. Сщенко В. О., Бутило А. П. Проблема захисту грушу вид ерозн // Еколопя 1 осшта: проблеми теори I практики. М!жнар. наук, практ. конф. (Умань, 1994).

— Умань, 1994. — С. 88-89.

36. Бутыло А. Ф. Рациональное использование земли в садах в условиях осуществления земельной реформы // Проблемы использования земли в условиях реформирования сельскохозяйственного производства и проведения земельной реформы. Междупар. науч. практ. конф. (К. —Чабаны, 1995). —-К., 1995. — С. 134-135.

3 7. Бутило А. П. Копцептуалышй пщхщ щодо змши родючос п грунту за наслщками 48-р!чного перюду залежно вщ системи утримання грунту в яблуневому саду Лкостепу Укра!ни // Пщсумки науково! робота за 1991-1995 роки Наук. конф. Умансько! С ГА. — Умань, 1996. — С. 82-83.

38. Бутило А. П., Дончук Л. 1. Коренева система яблуш зарпних систем утримання грунту в мшряддях молодого саду // Пщсумки науково! роботн за 1991-1995 роки Наук. конф. Умансько! СГА. — Умань, 1996. — С. 83-85.

39. Бутило А. П. На основ! дерново-перегшйно! системи зутшнити деградац1Ю грунту в садах // 1нтенсивш технологи у сад1вництв1 Наддшстрянщшш та Передкарпаття Украши. Наук, практ. конф. приев. 30-р1ччю Придшстровсько! доел. стан, iH-ту сад1вн. (Чершвщ, 1995). —Чершвць 1995. — С. 12.

40. Бутило А. II. Еколопчш аспекта утримання грунту в садах Л1состепово'[ зонн Украши // Чорнобиль: екологш , природа, сусшльство. Матер, лнжнар. наук, практ. конф. 18-19 ттня 1996 р. (Умань, 1996). — Умань, 1996. — С. 211.

41. Бутыло А. Ф., Дончук Л. И. Дерново-перегнойная система содержания почвьг в саду // Научно-технический прогресс в садоводстве. Матер, междунар. симпозиума (Кишинев, 1997). — Кишинев, 1997. — С. 88-89.

42. Бутыло А. Ф. Основной итог 48-летнего опыта в саду // Научно-технический прогресс в садоводстве. Матер, междунар. симпозиума (Кишинев, 1997). — Кишинев, 1997. — С. 97-98.

43. Бутыло А. Ф., Дончук JI. И. О дозах азотных удобрений в молодых яблоневых садах при дерново-перегнойной системе // Научно-технический прогресс в садоводстве. Матер, междунар. симпозиума (Кишинев, 1997). — Кишинев, 1997. — С. 101-102.

Бутило А. П. Наукове обгрунтування системи утримання грунту в садах Л1состеггу Украши. — Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня доктора сшьськогосподарських наук за спещальшстю 06.01.01 — загальне землеробство. — 1нститут землеробсгва УААН, Кшв, 1997.

В робот1 подано результата виконаних в 1963-1995 pp. ко м п л е к с н и х д о с л i д ж е н ь в довготривалих i тимчасових садових дослщах впливу систем утримання грунту на грунтов! процеси, то визначають нродуктившеть плодових культур. Установлено, що парова, паро-сидеральна та iiiuji рекомендовши рашше системи утримання грунту сприяють його деградацн. Розроблеш принципи onTiiMiiauii показниюв родючост! грунту naocnoBi впровадженнядерново-перегн1Йно1 системи в м1жряддях i пристовбурно! смуги чистого пару. Вщпрацьовано складов! елементи технолог!! вирощування трав за uic'i системи, я и дозволили розробити науково обгрунтовану еколопчно безпечну технолошо виробництва 1июдш внсокоТ я коси на основ1 розширеного вщтворення родючост! з меншими енергетичними, матер1альними i трудовимн витратами при бьтьш високих еконо?.ичних показниках.

Ключов1 слова: система утримання грунту — нарова, паро-сидеральна, дернова, дерново-перепййна, обробпок грунту, яблуня, слива, регенерац1я, показники родючост1, pier, урожайшеть, як1сть иродукци.

Бутыло Л. Ф. Научное обоснование системы содержания почвы в садах Лесостепи Украины. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 — общее земледелие. — Институт земледелия УАЛН, Киев, 1997.

В работе представлены результаты выполненных в 1963-1995 гг. комплексных исследований в длительных и временных садовых опытах влияния систем содержания почвы на почвенные процессы, определяющие продуктивность плодовых культур. Установлено, что паровая, паро-сидеральная и другие ранее рекомендуемые системы содержания почвы способствуют ее деградации. Разработаны принципы оптимизации показателей плодородия почвы на основе внедрения дерново-перегнойной системы в междурядьях и приствольной полосы чистого пара. Отработано составные элементы технологии возделывания трав при этой системе, которые позволили разработать научно обоснованную экологически безопасную технологию производства плодов высокого качества на основе расширенного воспроизводства плодородия с меньшими энергетическими, материальными и трудовыми затратами при более высоких экономических показателях.

Ключевые слова: система содержания почвы — паровая, паро-сидеральная, дерновая, дерново-перегнойная, обработка почвы, яблоня, слива, регенерация, показатели плодородия, рост, урожайность, качество продукции.

ButiloA. F. Scientific substantiation of the Soil keeping technology system in the gardens in the forest-steppe of Ukraine. — Manuscript.

Dissertation for a Doctor of Agricultural Sciences, speciality 06.01.01 — general agriculture. — Institute of Agriculture at the Academy of Agricultural Sciences of Ukraine, Kyiv, 1997.

In the work the results of the complex research of the influence of the soil keeping technology systems on the soil processes determining the productivity of fruit cultures in the form of longterm and temporal experiments carried out from 1963 till 1995. It is proved than clean, clean-seed and other soil keeping technologies recommended before lead to its degradation. The principles of optimization of soil fertility indices based on introduction of turf-humus technology in space between rows are elaborated. The main elements of the grasscropping technology based on this system are specified. These elements enabled to elaborate a scientifically grounded ecologically safe technology of high-quality fruit growing based on an expanded scale with minimum material and labour expenditures with higher economic showing.

Key words: keeping technology system — clean, clean-seederal, turf, turf-humus soil cultivation, apple, plum, regeneration, fertility indices, growth, fruit capacity, production quality.