Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему
Научное обоснование и практические основы обработки эродированных почв степной зоны Украины
ВАК РФ 06.01.01, Общее земледелие
Автореферат диссертации по теме "Научное обоснование и практические основы обработки эродированных почв степной зоны Украины"
ДШПРОПЕТРОВСЪКИЙ ОРДЕНА ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ
На правах рукоаису
РГБ ОД 1 5 ДЕК 1938
ГРАБАК Наум Харитонович
НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ПРАКТИЧН1 ОСНОВ» ОБРОБ1ТКУ ЕРОДОВАНИХ ГРУНТ1В СТЕПОВО! ЗОНИ УКРА1НИ
05.09.01 - загальне землеробство
АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття паукового ступепя доктора сиьськогосподарських наук
Ди)промстровг.|.к - 1996
Дисертшгёею е рукопис.
Робота виконана на МиколаТвсыаи дерхавшй с1льськогоо-подарсьий доойднгй станцх ? /1974 - 1У7<* рр./ та Астату« охорони грунтов УААН /ХОИХ - 1995 рр./.
Науконий консультант - академхк УААН доктор сгльськогос-
подарсышх наук профасор Засдужэ-кии даяч науки I техшки КРУТЬ ЮЛ ЩШР МАРКМШШ.
Офхщйш опоненти; члев-кореепоццент УААН доктор «льоько-господарських наук про$юсор БУДЬОНИЙ ЮРХЙ ВАСШ1Б0ШЧ,
доктор сгльськогосподареьках наук профасор
г,)Рд!енко взл дашр Петрович ,
доктор С1льськогосюдароьких наук старший науковий сш вроб1 тник ЯКУН1Н ОШС1Й ЛШАС.)ШЧ.
Провгдна установа - 1кституг зеылерсбства УААН.
Захао? даоертащ! вхдбудеться ", Р, „* /9*36 ре>ку
ь годин: на зас1данщ спадал! зовано? вчано? рада
Д 03.03.03 для вахисту дасертащй на здобуття паукового ступени доктора льськогосцодароьках наук прн ДгЛ пройзтровеькому дер-яааяому аграрному уяхварсйтетг за адрзсою; 320600, м.Днхпро-патровськ, 2?, вуд, Ворошилова, 25, корпус I /аудитор! я 225,/.
8 днсертаэдею мокла ознайомкткся в б1бл1отзш Дн:пролет- • ровоышго державного аграрного университету.
Автореферат роз! о/есёГнЗ /996 шку,
¿«еннй сааретар епвщ«ицзоваярТ| -
йчеко! ради нрофасор \Д к , . /%бая 1.11./
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальнхсть теми. 3 15,6 шльйоца гектархв наяано! в Степу, Украина р1лж 6,и зазнае водно* ерозх* ; 1,4 - в1трово!Е, а 1,8 тддаеться сум1сн:гй д:1 обох вида в ерозН. Майже 13 кй-льЙон1в гектар:в орно! зеаш в дефлявдйно небезпечними.
У зв'язху з тим, що еродоват грунти мають менш глибокий гуыусовий горизонт г характеризуются гграшми, н!я повнопрофль-ш, фхзичннми, б10Л0Ггчними, агроххтчними властивостямя, 1х оброй! ток повинен базуватись на дещо 1нших,в порхвнянт з трада-Ц1йниы,засадах. Передусхм так: грунти потребують над1йного за-хисту В1Д змиву й видування дццбиозему, що в бхльшоси вападк!в вимагае принципово* зшни системи гх Ьброб1тку.
Недосконалхсть агротехники вирощування культур на еродова-них г ерозгйно небезпечних землях, зокрема застосування реко-мендованого для нееродованих грунтхв обробггку, привела до того, що змив I видування дрхбнозему, деградащя грунту, текли мхне-ралт защ ¥ гумусу в ньому та 1нпа негативш явища не зменшуються, а окрев« з них навгть мають тенденщю до зростання.
Одшею з основних причин такого становища е вхдсутш сть асебхчно обгрунтованих, технологично завершених I еконоьйчно дощльнах наукових розробок, яш враховували б властивостх грунту, рельеф, б10Л0ичн1 особливостх вирощуваних рослин, погоди умови тощо.
Мет1а 1 основнх завдаиня дооиджеш.. Мета робота - теоретично обгрунтувати I опращовати для ёродованих та ерозгйно небезпечних грунтг в степовок зони УкраКни сисгеми обробхтку грунту в сгвозшнах на р1зних елементах рельефу, ям забезпечували б надхйний захист вхд ерозхйних ироцеыв, створювали в зонх розм1Щвкня корхння оптимальнх агро^изцчнх й 61 олопчнг власти-вост!, водний га пояивнкй ражими, скорочували б витраги енергН,
ресурс!в, правд на вяробнжцтво оданиц! продуши Г, зыеншили б падгняя врсжайност! в пооунишвх роки,
0сновн1 аавдання досл1давнь полагали в слхдуючому.
1. ОбгрунтуваТя метода створвння опособаыа оброб! тку еро-б1йно сййко! повврхя! грунту.
2. йсзначити ааконошряоогх зиг ни та модливостх регудюваиня основних агроф!вичних I б1олог!чних властиБОствй, водного та поаивного режиАйв еродованих грунт*в способами обробхтку.
3. Вивчите особливостх росту, розватку х формувания вроаай-ност* культур на рхзких фонах обробхгку грунту.
4. Теоретично обгрунтувати х вивначита практична аспекта М1н11йицзац1т оброб1тку еродованих грунт! в.
5. Опрадюватя окреш елэментн грунтозахиснах технолог!й внрощування культур.
6. В&значитя екодого.. -еаоношчну та б{оенергаткчну афектив-нхсть протиэрозгйнах систем обробгтку грунту.
Наутсова новизна. Обгрунтовавг й розроблей ефективш агро-техн!чн1 заходи, спроможн1 попероднтн втратн грунту вхд водно! та в1трово! ерозх I, визначещ законом! рностг эшни основних водяо-фхзичних та б1одоггчннх властивостей еродованого грунту та ывтодн !х опгищзадхг способами оброб1тку.
Для р! зних елементхв рельефу розроблен! системи оброб4 тку грунту як у с^возмхнах. так I пхд окре« культур*.
Доведено, що дринцппова вшна. сиотеыи основного оброб1 тку грунту вшхагае корегування окремнх тахнологхчних операций,пов'я-занкх г цодальшим вирощуваншш культур; визначвй основя{ нап-рякхи тшсо! роботе.
¡качена реакция основних культур на вирощування без ывхаях-чяого ©броб1тку грунту ; обгрунтована перспектив! сть застооу-ааняя в охрелжх вкладках прямо! с!вби в необробланий грунт як
ефективного грунтоохорояного заходу.
Доведена необххдн!сть диференвд ад! I оброб! гку еродованих грунт1в в эалежностх вхд попередника, умов зволонення, фхзично-го стану грунту, рхвня зайур'ядоностх тощо.
Практична тшисть. Обгрунтоваш 1 рекомендован! виробяицт-ву сиетеми обробхтку грунту в ывозмхнах х шд окреш культура, якх передбачають иоеднання безполичкового, мудьчуючого, поличхо-' вого, яульового та хнших способ!в оброб1тху.
Для схилозих земель запропоноваяг ефективш вологонакохш-чувальнг заходи на зябу, посгвах озимях, багаторхчних трав, а такод грунтозахисщ на чистих парах I посгвах просапних культур.
йа захиот вшмткя р-цдутх т^тпт-
- метода формування для умов прояву вхтрово! га водноТ ерозг! ст!йкоТ до вхдчуження .щябнозему поверхя1 грунту;
- змхна основних агрофх зичних х бголоичних властивоствй грунту п{д впливом протиероз1йних систем оброб!тку та прийомз 1х оптшазавдТ ;
- шляхи покращення водного режиму еродованих грунт! в;
- умови фОрмуваННЯ продуктивное^ культур I С1ВОЗМ1Н при рхзних системах протиерозНного обробхтку грунту ;
- наукове обгрунтування I практичн! аспекта мхнхмалхзацН про-тяерозгйнога обробхтку грунту;
- вдоемжалення окремих елеменпв агротвхнхки польових культур на фон! грунтоохоронних систем обробхтку.
н! висяовки, зроблвнх по результатах дослхдаень, знайшлн воображения в численнихрексмендацхях по оброб1тку еродованих грунт!в в господаротвах МиколаТвськоТ, Лугансько! та хшшпе областей Укра1ни ; вони е складскою частинов регхонадьиих састем зешгеро^-
ства степово! зоаи кра!ни / 15,32 - 44 /.
АдюФанхя га дуфлхвацтя.рзэудтпв дро-дщщ.. Основя!
результата досшджень обговорен иа заеданиях республхканськнх каординащйно-методичнвх комШй по оброб:тку грунту : захисту 1х в!д ероз!Т /Кн1в, 1975,1979,1983,1986; йнаиця,1977 ; йорошилов-град, 1986/, Всесоюзных коордикащйно-ызтодичних нарадах по об-роб!тку грунту Да да Дерква, 1988 ¿Херсон, 1990/, Всесоюзних парадах, конфврешцях / Шсква, 1982, 1985, 1986,1987, 1988/,Мгж-народн1й ¿оиферанщI по проблем! техногенного увддьнення грунту / Май тополь, 1993 / та 1н.
Отркмащ в експериавнтах матер! ави експонувадиоь иа ЩНГ СРСР та ДЦНГ УРСР /1983, 1985,1987,1989,1^91/.
Основн! положения дксертахц I викдадещ в 54 кауковах пра-
цях.
Струщуув» та обсяг дидертаиШаГ. робот. Вона вклляае вотуп, 10 роздхлхв, висновки, рекомевдацх! вхфобництву, список л!тературинх даерал, який мостить 478 найшнуваяь вгтчизшшос та вакордоннкх авторов, додатки. Робота викладана на. сго-кц1 машинописного тексту, хдюстровака 15и таблицами та 39 рисункаиа.
I. програмй! та мйтодган! шшня дослдась
Полъоь! доолхди вшсонувадись на МаколаХвсыйй обдастй с1льськогос1юдароьк1й досд*дщй стана! I / 1974-1979 рр./ »а 1н-отитуп охорова грунтов /1981-1995 рр./- Варобннча неревхрка • вдхВойввалаеь в госдодарствах Макола1всько1 та Яугаясько! областей. Воьаго виконано 4 стащ оаарних / И на р1виян1, 2 на ехидах крутгсгв 1-3 га 3-5°/. б короткотерадкоадх, 2 модальнах, I поауковнй, I цауково-внребничкй «а 144 варобшиах. досдхдя.
Робота по опрадшанш» ыаукових 1 практичянх основ обробхтку «родованях грун^в ад! Зснзвадась у к1лька еташв. На первому а
них вивчалясь грунтозахисна,агротохшчна 1 економтчна ефектив-нгсть .безпо дичкового основного обробхтку грунту пхд oкpoмi культура I дощльнгсть його поеднання в схвозмт а традищ йним поличковим.
На другому етапх подальше опрацювання протиероз1йянх систем обро<Ятку грунту вхдбувалось на засадах мгммалхзацП, технолог!чно1 завершеностх, застосування бЬтьш досконалах 1 рхз-номанхтних знарядь, спещальних. грунтоохорокних заход!в /ыульчу-вання, вдлювання/ тощо.
Так, в стационарному довготермхновому дослхдх , який викону-вали на схилх круп стю 1-3° / чорнозэм эвичайний слабоеродований/ в семипхльнхй зернопаропросашлй'схвозмхщ, вивчались так: слотами обробгтку грунту : диферэнщйована поличково-беэполичкова /оран-ка на 28-30 см пхд кукурудзу, 20-22 см гад горох, безполичкове розпушування на 2&-30 см гад чорний пар, 25-27 см пхд соняшнак, М1Лкяй обробхток на 12-14 см пхд ярий ячшнь та 10-12 си шд озн-му ПШ9ННЦЮ П1сля гороху /; мульчуючо /мульчування поверхнх грунту подргбнвннмя стеблами кукурудзи, соняшику, соломою озимо! пшв-
нидх, безполичкове розпушування на 28-30 см пхд кукурудзу, 25-27
(
см пхд соняшник, 20-22 см пхд горох, 12-14 см пхд чорний пар, обробхток комбхнованими агрегатами на глибкну в!д 8Эо 12 см шд ярий ячмх нь та озиму шпешшю пгсля гороху/ ; комбгновалп /мульчування поверхн{ грунту подрх бнаними стеблами кукурудзи 1 соломой озимо" пшенкцх, безполичкове розпушувания на 40-45 см пхд кукурудзу, 20-22 см щд соняшнак, 12-14 см гад горох, обробхток комбхнованим агрегатом на 8-10 см пхд озиму пшеницю пхеля гороху, нульовий П1Д чорний пар 1 ярий ячмтнь. Ус{ обробтеи, крхм розпушування шд кукурудзу на 40-45 см, доповнювались п!зньоос1и-Н1М /зяб, пар/ або пврсдпосгмим /озима пшениця/ щхлюванняпгрунту.
Схемн ставдонарних довготерм1нових дослхдхв, ям виконува-лись на слабодефльованому / рх ьншт / 1 середньоеродованому /охал крупстю 3-5°/ чорноземх звичайноыу, наведенх в таблицах 6»6.
Б дослхдах для безполичкового оброб1тку вякористовували ИГ-3-5 ; Ш-2,5 ; ДРН-31000 ; ДРШ*-5~50 ; плуги э шдр1 зшши лапами Ш-0,Зь ; КДШ-Ь ; КИВ-3,8 Л, а також комбхнованх агрегата АКД-2,5 ; К1Ш-3,8А+БИГ-ЗА ; АКР-3,6 та хн. з врахуванням аопередника, фхзич-ного стану грунту, його вологоси, забур'янаностЬ
В залежное« ыд специфики поставдених на вивчання питань розмхр облхковоХ дхлянки в довготерьцнових та короткотершновмх дослхдах становив аио-Ы) м при три-чотириразовому повторен«.
экспериментальна робота здхйснюаалась у вхдповхдносн з прийнятими в землеробствх, грунтознавствх та росдишшцтьх ыегодиками.
При проведеннх основних доайдаднь користувадись такими методиками: СТ1К води визначали на спещальних отокових майдан-чик&х, за допомогою прямокутних рамок зх стокоприймачами х методом штучного пхдтоку по В.С.Федотову /1376/; змив дрхсшозему встаноидювали по каламутноси рхдкого стоку, об'ему водороТл /Соболев С.С, ,1970/, фактичнх втрати грунту вхд дефлящ! -за допомогою реперхв, а можливх - розрахунковкм методом, запропоно-ваним ¿¡.й.Ькягим /£976/; запаси пологи в грунтх визначали термостатно- вагоаим методом, вЦдьнхсть - методом рхьучого ыльид по Н.А.Качинс.'КОМу, твердеть - твердом!ром Ревякика, агрвгатинй склад - прос1сванням грунтових зразкхв черев наб1р сит по й.И.Сав-вкнову, ф1 льтращ Ялу зд&тнх сть грунту - за допомогою приладу ШЙ-ОО та методом рамок/¿адшина А.*., Корчагина Ь.А. ,1аб1,198£^ ; чиседыасть грунтових мхкрооргангзм!в - пророщувашям на р1знкх йожйвних серодовИи;ах/Твпер £.3. та :н., 1У?9/.
Статиотичне опрацюеаняя отриманих даних виконуваяи диспер-схйким методом /Доспехов Ь.А. ,1972,1979/. Математико-статистич-Hi шделх залажностх в!зк окремими показникаш вотановлювали за методом Брандо На /Френкель A.A. ,1965/. Еколого- еконоличну ефок-тивш сть систем оброб1?ку грунту визначали у В1ДП0В1ДЯ0СТ1 з ма-тодичнимн рекомендац!ями 1нституту оборони трунив /Воровдловграл, 19В4/,а б1овнергетзтчну - згхдно з методикою, прийнятою коордияа-щйною радов по oöpoöincy грунту /Москва, 1989/ та рекомендациями 1яституту кукурудзж /Дш пропетровськ. 1984/.
Яольов1 до айда проводили на типових для зони грунтах - черноземах niвденних /Микола1вська обласна с.-г. дослхдна сганцхя/ i звичайних / 1нститут охорони грунт!в / слабо - та середньо-еродоваяих.
Слабоеродовзнх грунти в nopi зляннх з неередованшга кають ыенпй: глнбнну гумусового горизонту /на 35-45 %/, вмхет гумусу та елэмеятхв (янералъного живлеаня росяин в оряому шарг /на 2733 $/,польову Бологоемнхсть /на IÜ-I2 #/,дхапазон активно')' во-логи /ка 6-8 %/1 подо про miicni сть /на 33-42 %/. В середньоеродова-вих грунтах гум^совий горизонт майжо яовтети ахдеутнхй.а польова вологосшпсть, диапазон активно! вологк та фхльтращйна здатн1сть менпи, нгж в нееродошнах.вхдповхдло: на 13-17,9-14 та 56-64 %.
Погоднх умоаи шд час виконання експершанйз булн разними як за вологозабезпеченхетю. гак i по тенлературпому реяиму.
Особлаво ui ягает були роки а- хнтенсавнад проявом врозхйних процесхв, якт дала ажжишеть базпосоредньо oui нити е$шстивщ сть дослхдауванжх заход}в. Цэ 1984 piK, колн в ciqm-öepasHt споста-рхгались пгебнеивш пиловх öypi. У 1985 роцг зафгксопанзЗ ешнч-ний стхк CHiroBoJ води. Сильах злнвн випадали навеенг i вдхтку 1904 та 1988 рокхв.
Таким чином, сергя подъопих екопериментхв, инкокаких
на теповнх для niеденного i Мбвхчного Степу грунтах i в pieKo-иайтеше погодаке ушвах, дозеошди дати вачврпву е!дповхдь на поставлен! в робот: заедания i рапрэзантуватн отри&аш разульта ты на етепову зону Укра?ни.
2. ФОРМУВАННЯ EP03ÍÍ1H0 СТ1ЙК01 ПОВЕРШ ГРУНТУ .
СПОСОБАМИ 0БР0Б1ТКУ Багаторхчнх споетераження свхдчать. що ода ís основзех фактор!в, ssí обушвлають протлдвфлягййну с?хйысть грунту, -грудауватхсть його поьврхневого /0-5 си/ шару - як на чернозем! Заданному, так i 8вачай80ыу 2деб1дьшого пераващуе ерозхйво нз-бееиэчиу ыеяу /50-60 %/ i способами обробхтку не шдцаетьоя ic-тоишг 3MÍнам. Так, на чорнозеш звичайноиу в середкьоиу за I985-I988 рр. вжет arparas! в розщроы понад I ка у шарх 0-5 сы ранаьою весною на фой оракка, плоскорхакого í ЧЕзельного роапу-ауваяня на 20-22 си, шюскор!зиого обробгтку на 12-14 са колнванс; в иежвх в!д 66,4 до 69,2 В екстреналышх же уиовах, такоа як зама 1933-1984 рр. на Ш еденному Сход! Укра1на, пгд вшгвшк рха-кях колнвань температура в!дОувабтьоя розпорошакня поЕорхкэБого шару грунту незалэяво в!д попередняка t оасгзмн основного oOpodí т ку. Так, взшдку 1984 року ка <|онх оранка, бэзполичкового розпуиу-вання на 28-30 i 12-14 оа ейсля парово! оэшгавз у поверхнзвоыу шар! грунту шстилось вхдгкшдно ; 16,8} 12,0 та 10,9 % ерозхйко о«йких агрегатхв, що набатам ыэкзе дефлящйно вебезпачно? иэдц. У цьоыу випадку рзальяни i практично едишш ефекгнвнии способом сгвореныя ctíükoí до вадування повархнх грунту s поживей i йсяязбаральн! равтки роолзш, к1лькхс«ь якнх цокка рьгулаватк способалш оброб1гку.
ГЪзрахуккк показують, що захист грунту Ы д дефдящ! у зн-мош-ранньоьвекяаиа парход в экстремальная ук-овах /аналои чних 1904 рону/ «oso забезпачнтн еоявн{ сть на повархнх 340-350 отер-
нин на квадратному метр! середньою довхиною 20 см.
Такий агрофой створюеться при застосуванн! безполичкових способ!в основного оброб1тку грунту теля парово! озимо! пшенивд. добре розвинено! озимини по непарових попередниках, соняшяику. Шсля культур, як! залишають на поверхн! грунту мало пожвивннх х п!слязбиральних решток /погано розвинена озимина, кукурудэа то-що/ ефективними протидефляцх йними заходами е мульчуючий ! нудьг-. вий обробхток грунту. Так, при безполичковому обробхтку пхсля озимо! пшенихй по кукурудз1 на силоо з мульчуванням подр!бненою соломою навесн! налхчувалось 407-412 умовних стернинок на квадратному метр! . Мульчування поверх^ грунту подр!бненими стеблами кукурудзи, з!брано! на зерно, зб!льшило в порхвняннх з бозполич-ковим оброб! тком без мульчування ылыасть рослинних решток на поверхн! ранньою весною майае на 60 %.
Обробхток грунту е найб!льа дцйовиы заходом попередаення . водноероз1Йних процесхв на р1ллх, оскхльки ним мохна регулювати водопроникн/стБ грунту, масу ! к1лькхсть рослинних решток на Яого поверхн!, як! гальмують швидк!сть оикаючо! зх схайв води I зменшують к!нетичну енерию дощових краплин при 1х зхгкяен-1 н! а грунтом.
Анайз водопрсникност/ чорнозему звичайного на схилах р!зно! крутост! показуе, що поряд з! зб!льшенням глибини гнтенсив4-нхсть водопоглияання зроотае при застосуванн! для основного обробхтку чизельних плугхв зам!сть поличкових, а також при мульчуван-в! поверхн! побхчною продукте». Так, розпушування грунту чизель-ним плугом на 28-30 см створювало кращ! / в 1,3-1,5 рази/ умова для ф1льтрацгI води у грунт, нхж ораяка на таку ж глибину.
Мульчування поверхш подрхбненою соломою збхльшило хнтен-сивнхсть поглинання води грунтом на 16,8 %.
&яб, шдняткй чизелъним плугом на ехида крут: стю 3-5°, у
дротиерозхйному В|ДН0Ш8НШ значно ефективмший за оранку на одна-кову глибяну - 1нтвнсивихсть змиву тут скоротилась у 13,7
рази. Плоскор!зний оброб!ток на 12-14 см створював мена стхй-кий до змиву агрофон, нхж чнзедьний на 20-22 см, який, ороте, у 2,5 рази перевищував у цьому вхдношенш оранку / табл.1/.
Таблиц« I
Протиерозхйна характеристика зябу в залвхнос« В1Д способу оброб1тку грунту пхсля озимо! шаеницх на схюц ирутхстю 3-5°/середне за 1988-1990 рр., чорнозем звичайннй/
Сдоохб об^обх;ку Гс<ёрёдня-1 нтёнсивнхстьТ.Л/хч-^-,-] грунту С^Гото^у 1вод0пог- ¡40«. 1Н1С»
^Д* 1 иинання 1 г/л тьРкл ________J____! ____
Ораика на 2>60 1>28 1|32 1Э>2 24>6 Чигелышй обробх-
ток. на 20-22 си 2,67 0;59 2,08 3,0 1,8 Плоскорхзний об-
роб!ток на 12-14 2<4а 1лг х>06 7>0 9|9
ЙР05 0,13 0,4
Грунтозахисна ефективисть мхлкого обробх тку мохе бути аб1лвшена аа рахунок залишеннд у пол! побхчноГ продухц*! таких культур як озима пшениця та кукурудаа у кхлькосй 2,5-4,0 т/га; зшв грунту шд час весняного сйготаяення прк дьому скоротився в пор!внянш з oбpoбiтком без мульчування а 3,8 до 1,2-0,6 м3/га.
Щдювання зябу на фощ р1зних способов основного оброб!тку грунту спрняло амевшенню зиаву дрхбаозеыу наввсн! з 5,1 до 1,91,4 ма/г&.
Об*ем амитого грунту П1Д чао паводкового стоку 1985 року ааяахаь як в1д способу, так ! глмбини оброб!тку! на 8ябу, пхдня-
тому чизельними знарядцями на глибину 28-30 см, вхн зменшиься у 2,4.рази, а на фон: шюскоргзного оброб1тку на 14-16 см - в 1,8 рази в порхвняшп з оранною на 28-30 см.
20 травня 1984 року протягом 23 хвилнн випало Зи,4 мм опадав. На схил! крутгстю до 3° си к води з посгву кукурудзи на фонх плоскорхзного розпушування на 29-30 та 12-14 см був в1дпо-в!дяо : на 7 та 28 % бгльшим, нгх по оранцг. В той же час змив дрхбнозему по оранцх склав 13,6; плоскорхзному глнбокому розпу-шуваннх 3,1, М1лкому 2,6 м3/га.
Сумарнх втрати грунту вхд водно! та вхтрово! ероэП в семи-шдьнхй зернопаропросашпй схвозм1 нг на фонх досдгджуваних систем протиероз1йного обробхтку була в 1,9-2,1 рази меяшими, Н1» при поличковому рхзноглийияному /табл.2/.
Таблица 2
Протиеро81йна ефекгивнхсгь систем обробхтку грунту в яольо-вхй семап1льн1й сгвозтнх на схялх крупен) 1-3° /середнв за 1983-1989 рр., чорнозвм звичайний/, м3/га В1дчуженого дрхбнозему пхд час паводкового стоку, злив I дефлящ!
С~и~с~г~о~м~а"| ~ По ле~х "культура С1 возмГни ~ ~ 3 своей обробхтку грун4-п-р- озйма !куку= йрйй~Гго-Ъзи= "сонй-", ньому
4 «лп_' тгич1т_1гъчг**г*л1 1«П_ I Г\ЛV Ьап ^гтпм ' ТТП пV
ту
• чор-'пшени-!рудза !яч- !рох !ма "шик по мво-! низ !ця !на зермхнь ! лиге- ! ! змШ ]__! _ ! .но__!__'__'даая_!__Л____
6.x 0.5 14,1 1,4 4,8 0,7 13,0 5,8
1,2 0.3 9,5 0,9 2,6 0,5 6,0 3,0
хд 0,2 8,1 0,7 2,5 0,5 5,8 2,7
л »О 0,3 9.3 0,8 2,9 0,6 ъ,2 зд
ноглибккна
Диберенщйова-на'поличково-безполичкова
Безполичкова рхзноглибинна
Безполичкова М1 нг мальна
Допустим! втрати дртбнозеку в1 д ерозхйних процесс в, що вгдображзють ргшнь природного грунтоутюрення, для чорнозему зви-тамтго слабоеродовам'ого, эа д-тими ) яотитуту охорони грунтхн
/ Лавровський A.b., Iü9ü/, становлять б i ля 3 т/га' в pÍK, Це означав, ¡цо постаздещ на внвчення грунтоохороннг сксгеш oöpoöi тку
ь щлому по С1Возыхнх забезпечують нооохгдний противрозхй-няй ь.рект.
3 . OüTiii.llЗАЦ1Н OÜHOBHHX ВЛАСТИЗОСТЕЛ 1 РШЙВ ЕРОДОВАНОГО ГРУНТУ СПОСОБАМИ 0БР0Б1ТКУ 3.1. АгроДя зичн! Й бгологтчнт вдастивосту шзначения структурного складу чорнозему ni вденного та авичайного при вирощуванщ р1зних польовшс культур показало, що nia вплявом рхзних систеы i chocoóíb oöpoöi тку макроструктура ophgro шару грунту íctothux ащн не зазнае.
Buiст se водотривких агрегат:в прийошши oöpoöiтку маяна в певних межах регулавати. Так, шдорнай шар грунту /30-50 см/, перемещений щд час ярусно! оранки на mí еде орного, вхдзначаеть-ся кращою водотривк! стю: arparaTÍB розыхром понад 0,25 ым туг 0уло на 23,2 % öiAbiae, His в mapi Ü-3Ü см по звичайшй ораявд.
Встановлеыо такса, що водогривка"структура в нео0ро0лених прошарках грунту краща, His в- о'броблених ; зменшення глибини oöpoöi тку шд озиму пшеницю по зайнятому пару а 20-22 до 10-12 си сприяло Б0хльаенню в холоду по орноыу шару BMioiy водотривких агрегакв на- 21-29 %.
Анал! з щхльност1 орного шару грунту евхдчить, що Hi грун-това bíдмхна, hí гдибина, hí отрок oöpoöiтку, ai тип грунтооброб-ного аиаряддя, Hi наявнхеть на поверхм мульчушого покряття нв обушвлгють суттевих saifi цього показника при вирощуваян1 pis-нкх культур - коливання величин щхльностх в залежное tí bía опо-собу oöpoöi гку, як правило, внаходяться в маках, що вхдповхда-ють оптимальннм значениям для öijmuoori культур.
Водночас ienye думка /Медведев В, L¡. ,1988/, що рослинп здо-6iльшого шшагають дифвреяцхйовант по грунтових прошарках иль-
носп. Наш! спостерэження показали, що оброб!тком грунту щгль-нхоть .окрамих прошарк1В можна Двщо зшнювати. 'Гак, при
використанм для основного обробхтку сухого грунту теля озимо1 пшениц! плоскор!в-глибокорозпуиувачх в щ!льнг сть його навеенг в шарах 0-10, 10-20 та 20-30 см була на 0,09 ; 0,14 та 0,06 г/см3 б!льшою, н!е п!сля оранки. При застосуванм чизельних знарядь створено практично таку ж саму щ!льн1сть р!зних прошарк!в грунту, як ! при оранц!. Оранка шеля кукурудзи в пор!вняянг з чи-зельшш розпуауванням на однакову глибину /20-22 см/ обумовила б!льшу /на 0,08-0,13 г/см3/ вцльщеть окремих прошарк!в орного шару грунту. Якщо пор!вняти м!лкий га нульовий оброб!так з б!лын глибоким, то щг-гьнгсть необроблених або частково обробле-них шар!в грунту зростае.
с
Наведем дан! евгдчать про те, що добираючи ехдповхдщ грунтообробн! знарщщя та зм1ншчи глибину оброб!тку, можна зат давати бажан! параш три вдльност! р!зним прошаркам орного шару грунту.
Для нормального розвитку корвнево! системи рослин тверд!сть грунту маз надзвичайяо важливе значения.
Тверд! сть орного шару чорнозеыу швденного шд час парування на фон! безполичкового глабокого розяушування зростала в шр!в-кянн! з оря я пор майже у 2 рази ! знаходилась приблизно на одному р!вн! з тлкою /на 14-16 см/ оранкою. Найб!льше значения твердое« зафпсеовано на фон! м!лкого плоскор!зного оброб!тку - за час парування цей показник змхнився у межах вхд 2,5 до 3,4 №. Саме орапкою ! мг лкям плоскор!зним обробгтком у чорному пару створюеться твардгетъ, яка но втюзхдае вкмогам зернових культур /рис.1/. При подальшому вирощуваннх культур дальовоТ с!воз-мгни не виявлзно суттево! р!знищ у твердосн ь-зо см шару грунту при поличвовому й безполичковому обробхтку на однакову глкби--
Рис.1 üuHäbciKa гвордосг! ü~3ü ом пару чоркозеау niВДЗННОГО при PÎ3KSX способах oöpodiricy чорного пару / - оранка на 28-30 еа ;
— плоскоpiзнз розпушувайня на 2&-3Q сы ;
— • орашса на 14-16 си; ... плоскорхзне розпушування на 14-16 са ; 1,2.3,4 - вХ-дгговгдно
парад паркою, тратит, чагаерто» культиващяма та парад ciвбов озиашш ;//// - зона оп1имально1 твердо ей для зерновях культур/ао Бахтину П.У. га Львову A.C. ,1960/
ну. На (Loin мхтого. обрсб*гку розпушавай прошарок мав sa&y саму
тверд:сть, як пра гдабокому, алз за рахунох нчг&чучьног oöpoöis-
ком частник орного шару грунту останкхй в ¡у лому був тверди шим.
В.кхвдх вогогавд т кудьхур pos6isHoc?i у твердоетх орного шару
грунту ка pisHsx фонах обробхтку ирактачвд зяахадть.
На чорвозеш авнчайвоыу /вододхлько плато i схили рхзноХ
круто с ri /aux sa твердое^ грунту пгд впливом oöpoöirKy в1дбува-
еться в ц! лому а такою ж спрямовашстю, як i на чорнозёмх нгв-двннчму.
Зазначимо, що мульчування повэрхнх грунту рослзшяьми рештка-ми попередннка'при безполичковому глибокому i miжому o6po6i тку сприяло зменшеняю твердо с ri орного шару на 20-40 %.
Вказаний показнш: заложить В1д багатьох фактор1в - щхльносм , водопроникносй, вологост1 грунту. Проввденх розрахункн показали, що на чорнозёмх звхгчайному слабоеродованому Степу Укря'иа мха твердхстю /У/ та взлогхстю грунту- /X/ icnye т1сннй кореля-щйкий эв'язок /К = 0,72/, а залежн*сть uis ними на пдакорних землях описуеться pi внянням perpeoii:
У = -0,567 + 0,0Ш + 5270Х"2 /I /
На ехидах цей зв'язок ще метший /R = 0,81/, тут piвняння perpeoii мае такай вигляд:
У - 0,051 + 0,002 X + 50,420 'Г1 / 2 / .
Враховуши, що величина i характер зодопроникност1 грунту значною aipon залазить В1Д його щ!льноот1, шпаруватос?1, зологос-5i, BMicTy водотржвких агрегатх в, нами ддя чорнозаму йвденного Естаяовленх парях залеаностх 1йя водопроникнхото / У /, загадь-ною аиаруватхети / Xj /, водотривко» структурою / Xg / та цхль-EicTB грунту / Х3 /, ягсх описуються рхвпяянянз:
7-12,28 + 0,2QXr + 8131Г2 / R = 0,6.9/ / 3 /
У - -II,« + 0„Ш + 99,5л41 /4 /
/ К = О,S6 /
У = 17,11 - IO.iaig - 5,I5X3"2 / 5 /
/ в = 0Л.Т/
По коеф1вденту детермхнацП визначили, що 47,6 % у saini водопрошганост! обумовлено ипарувайстю, 31,4% - вестом водо-тривких агрэгатхв розмхром понад 0,25 т та 20,?. % - кцлыйсто грунту.
Проведен! на 'чорнозаш ai еденному i звичайному спостерэ-ження показали, що м1кробна населения грунту духе чутлива до процесхв, як1 в ньоыу вхдбуваютьоя, зокрема до обробгтку. Ящо аашна оранки бвзполичковиы розпушуваннам шло вплкнула на за-гальну к|лькх сть кнкрооргашзтв у 0-3U сы niapi грунту, то в Тх груцовому склад: вгдбувався певний перерозподал.
БезполачковиЙ обробх ток в щлому позитивно впдииув на роз-внток ojeí roiti трофхлхв, амощф1катор1в, нхтряфхкаторхв, цэлюлозс-руйнуючих щкроорганхзмхв ; на цьому фонх скоротилась к|лькхсть донхтрнфхкатор!в i зросло cníBBiдношання мхк бактархяш, що споживають органхчнх й шнеральнх форми азоту. 06po6iroK без обортання скиби сприяв зыеншенню ыдькостх гуиусорозкладаших míкроорганх змхв в орному rnapi грунту, хоча у верхньому G-IU сы прошарку цай нроцес, як i продукування вуглекяслоти, вхдбував-ся хнтенсивнхшв, His по оракдх.
Б той же чао такх показшки, як олг готрсф:л сть, засалэ-ахсть прикоренево! та ризосфарно! вон, розкдад органхкм, iwic? С6osti/c~/¡urn posíeci?!ani<n)t азотобактеру, масляно-кислих MÍKpoopraHi3MÍB п!д впливои подшчковогс i безполачкового odpo6iTKÍB не зазнавалн хстотних зшн.
Щщмал1зац!я обробхтку, як правило, аз. празвода до сутте-вого зыеншення чисельшст! корисноТ грунтовоТ мхкрофлорк.
йА. шш 1,.товшй mm
Для cTsiiOBoI зовд y«¿paIi¡K важлиЕхшиы scpKjepiей для ецхшш . Bcix агротехяхчних заходхв, зокрема otípodi гку, a ix вгошв ва БОД[йш рэ«ш грунту. 4в питания особливо актуальна для схиловах йеыель, де зиачыа часиша оиадхв при недоскощшй arpoiexíiiiu атрачааться зх стоком.
На водод1 льному плато накопачешш вологн в грунт! за (га/нны>-зиАк>вий nupiод, як в умовах пхвшчного так i швденного
Степу в вдлому проходить э невеликими вхдхиленнями по фонах об-робхтку: застосування рх зних "безподичкових знардць, змеяатення глибзши розпушування, а також вилучення цхе! опаращ1 мало вшш-нуло на весняш вологозапаси в грунтх ; надриклад, у 1986-1УЬ9рр.
на зябу пхсля озимо! пшеняцх, шднятому полячковим 1 чазель-ним плугом, плосхор!зом-глибокорозпушувачем, розпушувачама типу "Параплау" на глнбияу 25-27 см, а також плоскорхзниы культиватором на 12-14 см. р1знивд у накопкч8ннх вологи у швторамэтрово-ыу шар1 грунту не перевшдила 7
Витрачання грунтово! вологи пхд час вагетащ! культур на р1вн5шх по рхзних системах обробх тку вхдбувает.ъся такой майа© однаково, оскхльки стан повархнх й поверхневого шару грунту пхсля схвби на рхзних фонах основного оброб1тку практично стае однаковий. В той же час обробНок грунту пхд озшу лшеяацю л!сдя непаровях иопервднши в з використанняи таких агрегатхв . 1 знарядь як АКП-2,5 ; КНБ-3.8А + БИГ-ЗА ; КПШ-5 + ЗККШ-6 доз-воляе в П0р1внянн1 з даскуванняа зберэгти додатково на чао 01вба 4-5 т продуктивно! вологи з посхвяому карг грунту.
На охал! крутхстю 1-3°/чорнозем звичайний/ протиерозхйн! способа основного обробхтку грунту забезпечувала кража накопЕ-чання вологи за осхнь 1 зиму /на 8,5-11,7 %/ у пор1вкяннх з оранкою лаша в рока з гнтенсквниш снхговами спадами та паводко-вии стоком.
При нульчуваннх поверхнх грунту соломою та подрхбненивлн стеблаки нуяурудзи нормою 2,5-4,0 т/га спостархгашоь тенденция до збхлылання запасхв грунтово! вологи. Сумарне !! витра-чання при вирощуванш бгльшоси культур по р! зних оброб1 тках, як I на рхвния1, вхдбувалось майке однаково. Так, тд чао вагетащ Т ярохх) ячменю за1'альна витрачэяня вологи з т в торамзтрово-го шару грунту в залекносп вхд обробхтку змх ншвалось у г.;эа£::
175-180 мм. |
На схаях круистю 3-5° водный режим чорнозему звичайного мав деякх осоОливостх. Основний обробхгок грунту шсля озимо! пае-кицх, виконаний чизельним плугом на 28-Зи см, в серэдньому аа 1984-1986 рр. сприяв б!льшому, н1а оранка, накопичення продуктивно! водога в щвтораметровому шар1 грунту /99,8 проти 90,5 ш/ за осхнньо-зимовий перход ; зб1льшення глибини розяушування до 35-40 см також привело до поповнення /на 3,9 мм, або 10,0 %/ грун-¡товях волого'запас1в. Яюдо по оранвд на перход збирання вроааю кукурудзи передпос1вний вм1ст вологи в ш втораметровому шар1 грунту зменшився на 112,4 мм, то по чизельному розпушуванз1 - . на 118,0-121,1. На стюрення одинидх врожаю зелено! ыаси кукурудзи найб1льш продуктивно вода витрачалась по чизельному роз-пушуваннв на 35-40 см /107,3 и8/т проти 110,5-114,6 по !кишс оброб!тках/.
Под1бне простежувалося I пра вирощуванн1 пшшх ярнх культур зерно трав'яно! схвозмш!.
Що стосуеться разаодхлу волога но грунтовому профхлю на-весн! /охал крут!ста 1-3°, ряс, 2/, то в! дзначиаощо 42-46* II запас!в у п!вгорамэтрокому шар! оасередауетьея на глибинх 50100 см ; на фон! шлкого елоскор!зкого оброб^ку крива розподхлу валога йглш випрямлена, що св!дчигь про ыеншу пиенсившсть П просочування 8 орного у б!лип РЛЕбокх вари грунгу, их ж по оранц! та чизельному розпуиувакш на 28-30 см.
По ох ей озимо! ишониц! шсДя нэпаровнх попередншав, пхд яа! грунт обробляоть ьслхо, а такое багаторхчких. трав на схилах ио требуюгь додагковнх заход! в для попзредкення вграг води зх стоком. Серед них найбхдьа ефактившш з щ! давания. Проведения кього заходу перед о!вбою оэиыини забазпочало накопичення прошли ос!нньо-зимового яер!оду додатково 13,9-22,5 ии продуктов-
Продуктивна оплота, ми
Рис.2 Розподал продуктивно! вологи по грунтовому
профглю навеем при рхзних способах основного ооробхтку чернозему звичайного отеля озимоТ пшеницг / - оранка на 28-30 см; —чизельне роэпушуваняя на 28-30 см ; - - плоской зне" 'розпуауйаняя на 12-14 см/
но! волога в пхвтораметровому шарх грунту.
Щ1лювання позитивно впливае ва запаси вологн й на зябу. Трнрхчнх /1988-1990 рр./ саостереаення показали, що навеенх в ^втораметровому шар1 грунту ыхстилось: по центру пилила 215,1№;
на В1дстан| I м вхд центру Щ1лина 205,6; яа в!дстанх 2 и 196,4 мм продуктивно! вологи, в той час як на фой без иЦлювання I! запаси склали 181,6 мм. При цьому додагково накопичена волога концентрувалась в основному в шарх 50-150 см.
Накопичення вологи в грунт: заложить також х В1Д способу шдняття зябу теля раннхх стерньових по передник: в. Па фога по-л!пшеного зяблевого обробхтку безполичковикк знарялдями, кое:
оо!нньому роапушуванню парадують шлй й поверхнавг обробгма протягом дгта й початку осанг, навеем в пх втораиатровому шар! грунту щотилось 222,6 мм продуктивно! вологи, тоди як при яа-п! виаровоыу / з роэпушуванням одразу п!сля збирання врогаю по-перадншса ! послх дуючими шлюши й повархневнми обробхтками/ 207,2.
йхконат на чорнозакг щвданному експериаэнти свхдчать, що тривала /сНльше 5 ром в/ застосування у схвозмхкх бааподячкового оброб1 тку обумовлюе павну дифераищащю орного шару грунту по основных агроххШчних показниках. Лкщо у вархньому 0-10 см шарг грунту по оранцх м!стилось 3,12 % гумусу, то на фонх безполкчко-бого розпушування 3,18. йяст загального фосфору склав вхдпов1д-но: 0,13 та 0,17 %, а калхо 1,8 - 2,2 %. В иарх 10-20 си по без-полячковому оброб!тку вш от гумусу зманшився на 0,04; загального фосфору - на 0,03 та загального кадхю - на 0,3 % в порхвнянй 8 поличковим. В щ лому ж по орноыу й шдораому шарах щ показни-ки на вказанЕх фонах обробхтяу мають близькх значения.
Спостереження за данам!кою поживши речовав в грунт! св!д-чать, що при вирощуваннх окрамих культур 1 в торному лару вш от осковиих едамея^в ш нврального кивлення рослая в орному шрх грунту при рхзнях системах його обробгтку I стоках зщн на зазнав.
Осйльки на чорноземах степово! зони вазначальнр роль у формувашх! врояайносп надавить азоту, важливо прсотехити ■ за його динагйкою в грунтх пхд вдлввом того чи !ишого способу оброб!тку. Отриыаш данх переконують, що влйст амомИного азо-■гу в орному шар! грунту на фонх базполичкового розпушування адеб!лызсго не змашувався в пэрхвнянв! з оранною; в той га час к!дькл сгь штратних форм азоту пра наявност! на поверхн! & у
поверхневому шарх грунту рослинних решток попередника може дещо зменшуватясь /рис.3/, що викагае корегування система удобрения пря вас то cyBaHñí безполичкових способ!в обробхтку.
4. ОБРОБ1ТОК ГРУНТУ I ЗАБУР'ЯНЕЙСТЬ
Переваяна б1льшхсть д0сл1дншав вхдзначае, що в'рхзних грунтово-клхматичких умовах, в тому числа i в Степу УкраТни /Круть В.М. та íh.,1980; Щербаков В.И. ,1980; Кротинов В.П. та ih., 1388/ при безполичкових способах обробхтку is-за концентра-Ui! насхиня на noBgpxiii й у поверхневому шарх грунту створтаться умови для проростання бхльшо!, hís при орани!, ылькостх бур'я-híb. Результата наших експориментхв показали, що зосередаення насхння бур'ян1в у повзрхневому шарх грунту дае мояливхсть бглыа ефективно, ais в традигййяому-землеробстах, зницувати íx. Так, пхд час парування на фога бвзполичкового розпушування було зни-щено у 2,&-3,7 рази úiлыса вегетувчих бур'ямв, шг по оранщ.
Внаслхдок вдосконалекня система боротьби з бур'янами на фо-Hi безполичкових cnocodis обробх тку /залровадаення пом пшеного зяблевого обробхтку грунту замхсть напхвпарового з використаняям плоскорхзних культиватор!в i голчастих борхн, б1льш ефэктивне, Hia на фонх оранки, очищання грунту вхд бур'янхв у чорному пару, а такса 6ioflori4He 1х припячвння добре розвинэянм стеблостоем озамих культур/ кхлькссть та маса бур'яэтв або sobcím на зросгали в nopiвнянкх э полнчховим, або це зростання не досягало екоконечного порогу шкхдливостх.
Шзначення потенцхйно! забур'яненосп грунту в зал ажио с ri вхд система його обробхтку, проведене на чорноземх звнчайному, показало, що загальна кхлькхсть насхння бур'янхв у mapi 0-30 см 'niсля завзрЕэння ротагдI дов'ятищльно! зернопаропросапно? ci-bo3Míhh при piзних системах обробхтку залишлась практично на одному piBHi. ¿o стосуаться перэрозпод!лу. його по окромг,: груитл-
Mi-/К'1'г i'ijyнту 1,'ЛИ
Г,<п 0,(41 ¡1,3(1 (I
4, СО
з.сс
ГД'1! п
Nht
/.
NO,
Строк вианачення
Рис.3 Динам:ка аконхйного й нитратного азоту в 0-30 см
fflapi грунту в залежностх,В1Д системы його оброб!тку при вироцуваннх кукурудзи на зарно /а-ораяка на 28-30 см ; б-безполачкове роэщшуванкя на 28-30 см ; в-обробхток поличковкм лущильником на 12-14 см ; r-iuocKopi зияй обробх ток яа I2-Î4 см ; I-перед ci вбою ; 2- при появх ? листочка ; 3- у фазу викядання волот£ ; 4-у фазу повно! стиглостх зерна/
вих прошарках, то тут простежуеться досить чiтка залзящсть : по
комбхноЕаному, шнхмальвому та безполичковому piзноглибинному
o6po6iTKax процектне сйввхдношення насхння у верхкьому 0-10 см
■ прошарку аростало в nopíbhhbhí 8 традш^йним i, bíotobíako.
зненшувалось вниз по грунтовому профхлю /табл.3/.
Таблнцд 3
Цотвнщйна забур'янейоть грунту при р!зних системах його oópo6iTKy iñcjui завершения poianiï oíbo3Míhk /чорнозем звЕЧайяий/
~йар~ ,~йГлькхсть~насГайя7 I ~/Гвхд'загшшю ГкГлько с tí~в~ грун- 1 мла. шт/га_ _ ! _ ofiKOuy fiafii- -,-----
ïy^cfâ С I _ I . 2 J_ 3 J- 3 J -I- I -<L 1 -С _ J_ ----
CMC 64 12? |8I Х45 23Д 46,0 63,3 51,4
Закгнчання таблиц! 3
Шар I Ki лькх cti насхння, ! % в!д загальноГ яхлькосп
Ж£ сТ.Т5:г! :з: ic i _-j ^Jsltss-j-xrs
10-20 147 i 07 50 105 53,1 38,7 19,2 37,2 20-30 66 42 30 32 26,8 15,3 11,5 11,4 0-30 277 ' 276 261 282 IÜO 100 100 100
11ри*птка: 1,2,3,4 - вхдповхдко: голичкова piзногли-бинва, комбхнована, безполичкова pi3HO-глибинна та шщмальна системы обообхтку
ГРУНТУ В CÍB03MÍ HX
5. ИСТ.Р03ШТ0К I ПРОДУК'ДШЙСТЬ КУЛЬТУР D ЗАЛЕЙН0СТ1 В1Д 0БР0Б1ТКУ ГРУНТУ В УМОЙАХ ПРОЯВУ BlTPOBOÍ EP03ÍI
Споотереязяая за ростом i розвитком зерновых колосовнх культур показала, що тага показянки, як густота оходцв, загаль-на fi продуктивна кущнстхсгь, трнвалхсть ихжфазнях перходав, уко-ва зил вл! озино! швницг, у 6ijn>nactt вяпажмв мало bí дрг зня-лиоь по фонах, обробхтку грунту.
Озима пизкиця по чорнэыу i зяйнятому нарах, як в умовах ni вдзнного, так i ni вях чного Степу при piзнзх системах ocípoói тку грунту сформувала практнчно однакову вроаайнхоть зерна; вричону таке отановище мало шсца в pi3Hi за погоднимн умоваж роки. Так, на 40pR0S6Mi п1вденному нпйбхлъш! кояивашш у вроаайносгх зерна озиио! пшеншй ххо чориому пару в зклааяост! вхд обробх тку у оприятливх 1976-1978 роки склали: на фонг баь добрив 2,0; при внзсеннх 20 у/га гною та К^Р^ 1,3 t а на фост 3U т/га гнои та й60^60 u»/ra' У зввчайш роки / 1975, 1979/ ai аоказншш до-p.tвнювалз вхдповхдяо : 1,9 ; 1,1 та 1,9 н/га, що т виходить- за меж! 1ÜP.
Озима паекиця пг сля парою! огттт на чорнозегя ni вданко-му деао краще реагувада иа безхтолпчковий обробх ток / ¡m 20-,:2
i 10-12 си/, uíz pa оранну i дискувашш. На фонг шлкого плос-коргзного oópoóiтку отримано на 2,3-3,5 ц/га бЬтьшу врояаййта, яги по орашц /табл. 4/.
Таблица 4
Bpoxa&uictb зерна озимо! шешщг лгсля п&рово! . озимини в залежноси вхд способу оброб! тку грунту / чорнозем швденнвй/, ц/га
Cnoció oópoóiTKy ! _ _ ПРАВДУ______С : mt Ь- ме: з с 197а' ! Середне Jas 2 £Раи
Оранка на 20-22 см 32,4 36,3 22,8 30,5
Дискувашш на 10-12 см 32,6 37,1 22,2 30,6
Шюскоргзне розпушу-вання на 20-22 см 34,7 37,3 24,8 32,3
¡LaocKopi3He розпушу-вання на 10-12 см 35,9 38,7 25,1 33,2
^05 2.7 2,0 1.7
Таке становище е насшдком того, що при безполичкоЕзх способах основного oopotíi тку грунту шд озим1 культура пхсля ран-aix непарових попереднша в на поверхш створюетьея свого роду екран з рослиняих решток ыа'сою I7-iI8 ц/га, який сприяе кращому збареженню на час сгвба вологи в поо1вноиу иарх/на 4-5 мм/та отрицанию бгльш дружнхх /на 8-12 %/, aja на фош оранки ча дис-кування, сход?в.
При BUKOHRHHÍ основного oOpoót тку грунту шд с зиму ШЮН2ЦВ ni едя кукурудви па силос pi зними знаряддями в ушдах обох шд-эон у сириятлнЕ1 роки вроаайнхсть зерна була майге одяаковою / яа чоркозеш звичайиому 43,7-45,3 ц/га/, а у звичайнх проо-теясуеться тенденщя до fí 261 льиеняя при викорастант анарядь OfiOcKOpi зного типу та коиЯнованих агрвгатхв у nopi вняанх а дйсковиаш.
Надо на чорнозеш ni еденному кукурудза при вирощуваннх на
зерно мало реагувала на споел б I глибину оброб1Гку, незалежно вхд фону удобрения га умов вологозабэзпечення, го на чорноземг звитайному в несприятливг роки при безполичкових способах обробхтку спостврггалась тенденцхя до збхльшення /на 1,0-^,8 ц/га/ врожайностх зерна цхб! культури а порхвняннх з ораякою, да вона сгановила 21,? ц/га. У звичайя1 роки вказана тенденщя носила протилешшй характер. ,
Яри вирощуваннх кукурудзи на силос в умовах ахеденного Степу Украгни рх зн1 системы обробхтку грунту з викориоганням як полачкових, так х безполичкових знарядь у звичайнх роки не зм1-нали врогайностх зелено! маса, яка на фонх ^40^40^30 скдала 145 ц/га, а в спрнятливх порчена тенденщя до II зменшення при застосуванн! безполичкового /глибокого х шлкого/ оброО! тку не-залежно В1Д фону удобрения.
На чорноземх авкчайному у сприятлив! та звичайнх за умова-мз зволоасення рокк по оранцх сфориувалась дещо бхльша врожайшмь сшюсно! ыаси куяурудза у порхвнякнх з безполнчковими способами обробхтку; так у 1988-1989 рр. по оранцх отримаяо 461, а на фош протаерозхйних обробхткхв 434-456 ц/га. У посушливх рока, навпаки, безполнчковий обробхток дещо переваяаа оранкде.
На фонх тлкого шюскорх зного розпушування в систем! м1яхаадьного обробхтку грунту в сх возы! их врожайщеть сшюсно! маси мала тэнданща до зменшення у порхвняшц з безполичкодии розпушуванням на глнбину вхд 20-22 до 40-45 см за рхзкгх потод-нах умов.
Врожайнхсть зерна ярого ячменю, як правило, мало залежала в!д способу х глибини обробхгку грунту; гака сгашвкща спсстэ-р!галось як в умовах пхвдзнно!, так х швнхчно! Мдзон Степу Укра!яи.
Сошшник в обох шд зонах Степу також позитивно роагуе на
бсзполичков! способа oöpoöi тку грунту - на цих фонах чгтко проявляемся тевдянвдя до абхльшення врожайностЬ Так, в умовах niBHÏ4H0ï тдзони зроотання врожайностх нас!ння соняшнкку при протиерозхйннх способах oöpoöi тку сягадо: 1,0 ц/га у звичайн! роки; 1,4 - у сяриятливх та 1,3 ц/га в несприятлив! роки при врожайяост! в контроле вхдповхдно: 19,8; 25,1 та 17,5 ц/га.
В xtf лому система обробх тку грунту, hkí включають оракку, без-полкчково розпушування рхзними знараддями, шлкий обробхток та . ïx поеднакня,на чорнозеш звичайнону забезпечують формування практично однаково! продуктивное« семишльно! эернопаропросан-но1 схвозмхви - В1дхкленяя uiz дафэренвдйоваяои поличково- беа-поличковою та !ншими системами oöpoöi тку не перевицувала 2,7 % /табл.5/.
Таблица 5
Врожайнхсть культур/ц/га/ i продуктявя1сть зернопаро-. просапно! oi возки ни / ц/га зернових одшшць/ при pi зних системах oäpoöi тку грунту /чорнозеы звичайнай/
~ Система обро- ОСдагур! I ШЕ 1щющу1а|шя ZZZ2Z títTKv rnvHTY (КукуруТяргй (кукуру-тозима Гсоняш-Тозяма ^уктнв uiiÄjr i-iJjroij щза наячщяь дза на шпени- шик лшэни- si сть Верно 71985- (силос ! ця 1/1988- гця по lex юз-{/1984-1 1988/ 1/1986- 1/1987- I 1991/ коряо- ^ißa г 1987/ ! 1 1989/ Í 1990/ 1 toy па- ;
! ! 11 1 Йэ9С>-1
366 40,1 21,2 53,5 269,5 365 40,7 20,6 54,0 268,7 364 40,2 >.',1,7 53,8 208,6
Дифврейхййована
ПОЛИЧКОЕО-беЗ- %о л' м о
поличкова
Безполичкова pi зноглибиняа
3 ВИКОрИСТаННЯМ оо п чл. 7 пдоскорхзхв
Безполнчкова pi зноглибиняа
s використанням л э
чизельних плуйв ' »
Зак1нчення таблиц! 5
Шнгмальна 32,0 34,0 355 40,0 20,8 54,8 266,8
КомбхноЕана 32,8 35,9 371 39,9 21,0 56,4 274,0
Н1Р05 1,9 2,2 21 1,8 1,1 2,6
Аяалогхчщ данх отриманп на чорноземх твдеяаому. Рггш норма добрив, як х вилучення на 31йнили спрямованост* впливу систем обробхтку грунту на продуктивность культур. й. РЕАКЦГЯ КУЛЬТУР НА 0БР0Б1Т0К ГРУНТУ В УМОВАХ ПРОЯВУ ШДНО-Ь!ТРОШ1 ИРОЬП Як I яа во до дх ль ному плато, при вирсщуванга озимо! хшенацх по чорному пару на схюй крутхстю 1-3° из виявлено 1стотно! рхз-янцх у врохайвосп зерна по ораяцх яа 28-30 сы х безполичковими способам» оброб1 тку - в середньоыу за вс1 роки в1дхалекня мхя нами склали всього 2,1-2,6 %. ' ¿йлкий обробхгок грунту пхд о зиму пшенщв пхсля багаторхч-них трав на с хил! крутхстю 3-5°, яккй перадбачае використання р1з-них комб!неваних агрегатгв з плоскорхзнимя рабочими органами, в рока з поы!рнш.ш умовами эволоаення сприяз незначноцу зб1льшен-яв врокайноот1 зерна в порх вкякнх э оранкоп на 14-16 см.; в спри-ягливх роки спосгерхгалось протилежне явище.
Встаноалзно, що перэдпосхвне, пх сляпосх внэ, або шзньооаннб !д{лавання грунту при вирощуванн{ озимо! шненидг на ехидах,завдякк кращоиу водному режиму, як правило, забезпачувала збхлыгэвяя вро-кайностх зерна.
В роки,коли васняно-дхтня вегетащя озимшш проходить яри задовхльних вологозапасах в груытт, врохаййс» зерна В1Д цього заходу на зростае. Так, у 198У-1991 сприятливих для озимо! пшеяи-ц{ роках при м!лксму обробхтку грунту тд дану культуру на схяМ
.срутгстю 3-5° без ацлшання отриыано 47,3, а при доповненш такого обробхтку иЦлюванням 46,8 ц/га зерна.
Доеладауваш протиерозхйнх системи оброб1тку грунту, в тому чисш й ыЬпыальна, на схилх крутхетю 1-3° I стотно не вшшнуля на вроаайнхегь зерна кукурудзи в пор1 внянш з оранкою, як в сприятлн-в! /1984 та 1987/, так 1 в звичайнх /1985-Гл86/ за умовами зволо-аення роки. Цудьчування поверхш грунту подрхбненою соломою озимо! отганицх збхлыпило врожайщеть зерна кукурудзи на 3,4-4,4 ц/га, або 10,6-13,7 %.
йамхна оранки на 28-30 см чизельниы розпушуванням на таку к глибину шд кукурудзу, що варощувалась на зелену масу на схиЛх круг1 стю 3-5°, у посушшвх роки привела до I статного збхльшення вроаайностх /на 23 ц/га, або 31,2 %/, В хшй роки на цих фонах рхзнвд в урожайноси не встановлено. 3б1 льшвния глкбини чязелько-го розпушування до 35-40 сы супроводаувалось лшпе тенденц!сю до аростання врожшноотх незалеяно в1д умов року.
В усх роки дослхдаень з ярим ячменем /1985-1988/ складясь дооить сприямив! умови бволойэяня грунту. За таких обставил не выявлено хстотних змхн врогайност1 зерна хйе! культура в залеж-шзем В1д глибини I способу обробх тку; в середньому за 4 роки во на ем: назвалась у межах 37,0-38,0 ц/га.
0днор1чн1 трави на фон1 безполичкових способхв оброб!тку грунту такок не зменшували врохайност! зелено! паси в порхвнянв1 з оранкою; на бхльш стрхмкому схилх /3-5°/ постна Кавхть тен-денцхя до зб1лы!гення продуктивное^ трав при застосуванн1 без-шличкоеого оброб!тку.
При вирощувант соняанику на схилх крутх ста 1-3° р! знх сис-твми обробхтку грунту сприяли формузаяна ма!1же однаково! врожай-ностх шехння; гаке спостерхгалось як в спряятдавх, так х в вес приятливх за умовами зволожання роки.
На схилх крунстю 1-3° безполичкова рхзяоглкбинна, комбхно-вана та мх шмаль на системи обробхтку грунту забвзпечують формуван-ня приблизно такоТ х продуктивное« семишльно! зернопаропросапво! С1возмхяи, як I диференщйована поличково-безполичкова - в{дхилвн-ня не виходюш за мела 2,7 %.
Продунтивнхсть зеркотрав'яяо! с1возы1Ни на схилх крут!сто 35° як на фонх чнзельного, так г комб1новаяого оброб1тку грунту бу-ла однако вою /38,2-38,3 ц/га с1Возм1Яно1 площх/, яка всього на 5,15,3 % перевшцила взятой за контроль днферзицйовадай полнчково-ба» поличковий обробхгок /табл.€/.
Таблица 6
Врожайнхсть культур /ц/га/ 1 продуктавнх сть зернотрав'яно! с1В05мхни /ц/га зернових одинкць/ при рхз-них системах обробхтку грунту на схшй круг!стю 3-5°
~Сйстема~оЗро-~ Дукуру^ЁспарЖпарЧОзама- Горохо- Гп~ ~ ~, _________Ш8Ш___|___| ___*_______1____
218,3 ¿29,4
Мета прогкорозхйного обробх~ку грунту в згаданкх полях-щедмога доше внкористати отвореянй безполичковкм осковниа обро-бх?ком грунтозахисний -роя { здхйснягк захода для крааого поглккч»*-
ЙЙЙ" 147 148 1 63 203 4?-3 базполичкова
Безполичкова 8 151 I® 174 38,7 225 47,7 викорастанням чи-зельних знарядь
Комб1 нов^а 164 172 179 39,1 212 46,8
застосуванням
рхзних знарядь
Н1Р05 £5,2 21,0 17,2 5,0 26,0 3,0
7 , ПРЭЗИЕРОЗЬИй Ш0Д1 ПО ДОГАЩ/ ЬД ЧОРШУ ПАРОМ 1 ПРОСАЛИМ! ШЬТУРАШ
ня зливових опадцв.
2иконанх протягом 1988-1990 рр. доицдження показали, що основный обробхток грунту шд чорний пар шсдя соняшнику мохе бута взагал! вилучений /на схилах вхн лмхнюеться ицлюванням/ ; весняно-лхтш по шаров!' культиващ I виконуються лише при появ! бур'яп!в: перша валким протиерозхйним, настутш паровим культиватором,об-ладнанам спареними лапами-бритвами. Такий догляд за паровим полем вабезпечуе надцйний захист поверхН1 грунту вгд мохливого видуван-ня дрх бнозему навесш, а також його вгдчухення зливами весною г вл1тку /в середньону за роки доеладаень туг не зафхкоовано втрат грунту вгд змиву, в той час як на фонх оранки х традищйних способ! в догляду було змито 3,8 м3/га др1бнозему/. йдзначимо також, що мхшмалхзований грунтозахисний догляд за паром дозволяе зберег-тн на час ывби озимо! пшенищ додатково 8-22 % вологи в метровому шарх грунту.
Результата проведених у 1981-1983 та 1991-1993 рр. експери-ментхв евхдчать також, що при зяблевому обробхтку грунту пхд там культури як кукурудза х соняшник, виконаному безполичкови-мн знаряддями, у б1льи»сп внпадкхв вхдпадао потреба у ранньо-весняному боронуванн! та пераай передпос! вжй культнвац! I, зав-дяхи чоыу подовжуегься строк грунтозахисно! дхI покнивних реа-ток попередника. На час схвби потеши йна еродованхеть тут була в 2,1 рази меншою, ша на фонх з реаомендованим передпосхвним об-робхтком грунту. При цьому краще зберхгаеться накопичена за • оохнь х эиму волога в грунтх /на 15,2 мм в шар1 0-150 см/.
Шнхмал1 зований обробхток чорного пару, а також передаю-схвний при вирощуваннх кукурудзи i соняшнику не веде нх до зб1льшення аабур'яненост!, ш до зменшення врожайност! культур.
При роам1щен1 посхвхв кукурудзи на схилах з контурною орган! зацх ев тераторП при частих зливових опадах просапний куль-
тиватор для другого oópodiwcy ыхярядь варто обладнати iai линорг -зама для о творения щглин у кожному ыхжрядцг на гдибину 18-2исы; в imuHx вкпадках заадсть ицликоргзхв доцсльао використата сга-6i5isymi рух культиватора пристро1.
а . НУЛЪОШу! 0БР0Б1Т0К ГРУНТУ I АСПЖТИ його ЗАСТОСУВАЫНЯ В ГРУНТ03А1ИСН0МУ ЗЕШШР0БСТВ1 Враховуачи велику грунтозахисну та екбношчну ефекгивш сть нульового обробхтку грунту i майже повну вхдсутисть наукових розробок з цього питания для умов Степу Укра?ки, нами протягом 1988-1995 рр. виконаний цикл експеримзнив по теоретичному об-грунтуванна такого обробггку та його технолог!чному опрацюванню ара вирсщуваннх окрашос культур.
Для взвчення кайвакливхших процесхв, що вхдоуваються в нзоб-робленому груди при вирощуваин! основних полъовях культур,проведений спзш адъяий НХКрОПОЛЪОВИЙ дослхд, контролем в якому були д!.шскн, да !и!тузада рекомзндоваку в cíboskíhí piзноглибанну' полачково-безполжчкову систему обработку грунту. В обох sapiантах грунт утримувала у частому вгд бур'янхв стаях иляхои íx виривання / на фонт нульового обробхтку/ та проиолюванкя / на фон! ракомеадованого оброб!тку/.
Протидефлящйяяй фон ранньоЬ вэонов, створенкё. нульовин оо-poóiTKOM, був дужя высоким ni с.щ pi3HEX попэредншйв як за раху-нок вм!сту вггрооийких arperariB розмхром пойад I га в пошрх-невому capí грунту, ?ак i росланншс регаток на поверхя! /табл.7/, На зябу ni едя ярого ячменю, кукурудзи, озимо? пшениц!, соияшнику, а такой в паровому пол! з необробленах площ зшвалось також зяачно мешав др!биозему, нха з оброблензх, хоча у пзрдаму вкладку снкало в 1,1-1,8 разн tíisbme водя. '
Оск!лька розркв у час! ks соновнем обробг ткоы чорного дару та подальяим взро^уваяням оэнмоХ пшенкцх досать гривалий, domít-
Таблица 7
Цротиерозх йна характеристика повархш та основнх водно-фх зичш властивостх орного. шару обробленого й необробле-шго грунту при вирощувашй рх зних культур /середне за 1988 - 1993 рр./
Показник !_'____К_у_л_ь_т_у_р а_
I озима лукурудза 1 ярий .'соняшшрс
___________(ТК 2 31СI : 5Ж :Ь:с и:
Нотенщйна еродова- 9,8 1,7 7,2 2,4 15,0 3,3 23,1 14,2 меть ранньою весною,г
6,0 9,7
3.3 1,2 4,0 4,8
1,10 1,15 1,2 1,5
4.4 2,6
127 125
но! р1 зещд в вцльностх орного шару грунту на рхзних фонах шд чао ввгетахц! культура не встановлен о - вона не пере виду вала й окрем! порхода 0,04 г/см8. До ярах культурах проохежуеться чхт-ка тенденцхя до збхльшення щхльност! при нульовому сброб! тку грунту в порхвнянш з градкцтинкм ; середи! за вегетацхю значения цхбт р1знидх становлять : при виродуваннх кукурудзк 0,07 ;
Ст1к сшгоео! води, 25 9 35 7 м3/га
ймав дрхбнозему,т/га 1,6 1,2 3,0 1,7 4,3 0,9
4,2 7,5 9,2 10,5
3,3 5,2
КоефхЦ1€нт структур- 37 43 40 45 ностх /в середньому за вегетавд ю /
ИЦлыасть / В серед- 1,17 1,17 1,08 1,15 1,12 1,17
ньому за ве1"атац11у,
г/см3.
Тверд! сть /в серед- 1,2 1,7 0,8 1,1 1,1 1,4
ньому за вегетащю/,
МПа
Водопроникнхсть / в - 3,6 2,5 4,2 2,1 3,8 2,4
середньому за веге-
тащю/,мм/хв
Весняй запаси про- 133 131 123 120 128 126
дуктнвно! ЕОЛОГЕ В трг 0-100 см.ш
Лршятка: I - обробленай грунт, 2 - необробланий грунт
ярого ячмэнв та сояяаянку 0,05 г/си3. Прота а дгдоцу велячнна щ|дьвсся из находить аа иаа! оптнмальних значань, як! 8а лазами А.Г.Бовдарова та В.В.Медведева /ХЭ80/ для чорноземхв коливають-ся в ыажах 1,05-1,35 г/см3.
Макроструктура х коефхцхеят структурное« оряого шару грунту та окрэмах його прошаркхв в ус1х вападках булз кращими при нудьовому оброб1тку, хоча в обох випадках щ показнака.за Н.А.Ка-чинсхсим /1965/, класифпсуються як добр1.
Твэрдхсть наоброблевого грунту шд чао вагетацх! культур,а також в чориому пару зростала в порхвняннх з обробленнм, причому така законом!рн!сть ссостархгалась по всьому 0-30 см шару грунту.
Назважаючн на ¿снуету рхзницв мх£ ф!льтрац1Йною здатнхств обробланого I необробленохо грунту /в останньому внпадку вона а ¿,4-2,0 разя мента/,усх отриманх дан! знаходягься в !нтервалх, якай зхдпоахдав кайкращому /Качннский Н.А, 1965/.
За умов вхдсутност! Iвтенсивного стоку накопичення волога-в метровому ыарх грунту вхдбувазться практично однаково на оброб-данах х наобробдеких фанах - рх зншхя мхж ними отаяовила всього X,5-2,5 %. На час збкрайня зрожая б!льша вологя в груагх збэрх-галось по яульовоиу обробхтку.
Облхк врожайгюотх показав, що достовхрна !! змаышання на фом вульовогс обробх тку настав : озимо! пшекиод - на 4 ; аухуруд-за/ на зерно х залану масу/ - на 3; ярого ячменю I ссняшянху -яа 5 рхк / табл.8/.
Однг ею з основная прачиа поступового ямэаазння врожайяоо-и культур при Хх вирощуванн! без мехаяхчного обробх тку грунту, на {хаа погаяд, е хотогяэ зростаккя твердосп по мхрх эбгльшення тршшлост! застосувакня нудьового оброб1 гку, що ягдтса^увться ! штематичним зв'язком мха цим «оказннкои i врок&йях атю.
В цхлому по схвозмх нх пар чорнай - озима пшеняшх - кукуруд-
Таблица 8
Врожайн1сть культур при вирощуванн! тх в обробхтком 1 без оброб!Тку грунту, ц/га
р!к !
а в р н о
, о'зимох пшенивд, кукурудэи ! ярого ячменю, соняшнику |
Г I - Т -2- - I -I- -Г2Г !~Х -Г 2 -Г Т - Т 2 -гР^Ь-
1988 2'6 1989
4,1
1990 ^ 3,8
1991 2,8
1992 2,5 1§93 -Сэреднс
60.4
нёд
58.2
30.3 ■> т 32.3
* п -20. 2,7 Щ
55.0
7,6
22.4
~ гсд
24.2
2ГХ
-Щ 20
3,5 3,9
4,1
Х.4
1,9
334 , о 428 26 21
!£ i4
4,0 §§-28
Щ 2,1
Ш Х'7
26.2 "2370
Ш-
Приййтка: I - врожайягсть /в'чисельннку - по иеобробмв-ному грунту, в знаменнику - по обробланому/ 2 - йр^
за - ярий ячм1нь - соняаншк вхв описуеться таким р1внянням регресх! / при К = 0,59 /:
У = 5 ,52 - 7,43Х - 0.96Г2 / В /
де У - продуктивнхсть С1возм1Ни, ц/га з.о., X - твард{сть грунту, МПа.
Дуке Т1ский зв'язок / К = 0,81 / мхж твердастю х врожайнхо-тю 5а$1 ксований при вярощуваннх кукурудзи.продукзивн/сть и швзд-ше, н!ж в хншкх культурах, зыеншуеться при нульовому обробх тку *, з&лежн*оть мхж згаданими покаэниками тут мае вигляд:
У = 38,08 ~ Ы.37Х - 0.6&Г2 де У - врожайшсгь кукурудзи, ц/га ,
I - тверд: оть грунту, Ша
Навэдзй дан! дають п!дотаву отвардаувати, та чорноземи звячайнх степово! зони УкраТнн првдатн! для вярощування охранах культур без м9хан1чного обробхтку грунту при натривалому йога
видучевЛ у 4ací. 3 технолог:чна! точки зору цэ питания най-краца Bnpi шуетьоя в таких ланках сгвозмхни. як кухурудза на оилоо - озима пшеница; кукурудза на зеленай корм - озима жкго, кукурудза на зерно - ярий ячшнь гощо.
Отрнманх протягой 1992-1995 рр. експериментальнх дат свхдч чать, що пряма сгвба озимо! пшвннвд та озимого яига в цеобробле-ний грунт за допомогоя ciвалки CS11Í1-4 забезпечув отримадня практично тахо! ж врожайносп, як при BapoiayBaHaí цнх культур з об-poóiiKOM х'рунту.
В середиьому за рока озима паениця на фоаЗ без об-pofiiтку грунту сформувала 34,6 проти 33,4-35,8 ц/га зерна на фэ-hí з обробх ткоы, При вирощувашц озимого жита их показники скла-ж вхдпов!дно: 31,9 та 32,5-32,6 ц/га.
Лшцо озима пшзниця та озимэ жито, завдяки добре роэвинеяо-му стаблпстою, можуть зд1Йскшатв бхологхчне пркгйчення бур'я-и{ а, яких по нульодаму обробхтку, бвзпзречно, бхльшз, híjs по традащйному, то яркй ячи:нь позбавлеикй тако! mqjk®ieoctí, що е осковпим стримувчим фактром для вирощування цхе! куль тури Í3 застосуваяня»'« прямо Y cíbóh н уиовах виробяицгва.
Так, у 1992-1У93 рр., кола в дослхда ка викорисговували герб: цидк, по нульовому обробгтку отридано мешу врояайлхсть зерна ярого ячмени, нгя по розпушуваняа ка 12-14 см /на 7,013,5 %/. У 1994-1995 рр., коли вносила гербицида, яа фот прямо! с i во и 3Í орано 3G,G, а з оброблених пдощ o5,G-36,2 ц/га зерна.
додамо до цього, що при ярящй ci Ебх вивезгаданих культур
досягаеться бхльш р1вномхряе загортання насхння на мешу гли-бнну /3-4 см/ ; воно розмхщуетьса на твердому лоы 1 сходи з'являться, як правило, на 1,5-2 дш рашше, нхж при схвбх диско-вими сх валками в закультивований грунт.
9 . ЕК0Л0Г0-Ж0Н0М1ЧНА ТА ЕНЕРГЕШНА 0Д1НКА 0БР0Б1ТКУ ЕРОДОВАНМ ГРУНТ1В
В грунтовахисному землеробств! екологхчна ©Ьектившсть систем сбробхтку грунту здебхлывого ощнюзться розмхром поперед-жених втрат дрхбнозеыу. Розрахунки показують, що рекомендований в даний час для степово! зони Укра1ни диференщйований полнчко-во-безполичковий обробхток грунту в схвозмх нх здатний попереди-ти втратн вхдвоено невелико! частини грунту /5,5 т/га/, тола як дослхджуваях систе_ми протиероз1йного оброб1тку - значно бхлыау кхлы^сть / 7,6 - 10,3 т/га/.
Найвища ейоло1»-економ1 чна ефектившеть сукупних витрат на водод1льному плато забезпечуеться при безполичковому рхзногли-бинному обробхтку грунту в сгвозмхш з використанняы розпушува-чiв типу "Параплау" / 130 %/.
Сумарна енергоемщсть втрачених грунту й гумусу при проти-еро31йних системах обробхтку зменшувалась в порхвняюа з рекомен-дованим на 37-58 %, а сукупн1 портвняльнх енерговитрати - на 18,7 - 40,1 %.
В середщьому по латах охвозмхнк кукурудза на верно - ярий ячм:снь - кукурудза на силос - озима пшениця - соняшник витрата пального в протиероз1йних системах обробхтку грунту скороти-ллсь в иор1 вншшх з рекомендованин на 7,3 - 10.3 кг/га /10,2 -14,4 $/ ; прям1 внтрати пращ - на 0,79-0,82 лад.-год/га /9,09,2 %/ ; патома маталоемнхсть - на 3,33 - 3,18 кг/га /6,3-6,5$/.
Ьезполячкоеий р1 зноглкбшший обробхток грунту ихд культу-ри зарнотрав'яно! ох ъо згл ни на ехмлх круттстк? сприяв змен-
шенню аитрат пращ на L'f, 4 а комб1нований - на 31,5 % в nopiB-няннх з piзноглибинням поличковим.
По komóíлованому oopooi тку скорогилиеь також витрати пильного / на 13,7 %¡ та штома металоеммсть / на 7,4 % /.
Енаргосшйсть органгчно! речовига у верхньому 1-10 см ша-p¡ грунту з рос тала при заш i;i поличкового odpoóinty безноличко-аим ; вниз по лрофхлю сигуащя змхнювалась на ирогилежну. В ц1-лому по шару 0-30 см bmíct eHeprií в оргашчнхй речовинх грунту пхслл завершения ротацг! зернотрав'яноТ cídosmíhh по piзних системах обробхтку <fya оцнаковим .'
ВЛСНОЖИ
1. Надхйний'протидефляцхйний фон в зимово-ранньовесняяий перход з розрахунку на екстремальнх уыови створюеться при ноле-но с Ti на повеохн! грунту 340-350 умовних стернинок на квадратному мэтрх, що досягаеться застосуванням безполачкового основного обробхтку, або його поедканияи з мульчуванняи поб1чноа продук-щ ею /п! сля по передний в, що зелиааить недостатка к1льк1сть рослннних решток/.
2. БезполнчковнЙ оброб4ток, завдякп icpaaiñ ¡гнфхльтрацИ
та залашешш на поверх« грунту решткам рослая эабезпечуе зегон-аення 1нтвнсивиост1 стоку в nopibhhhhí з оранкою на однакову глибину э 1,28 до 0,59 ш/хв, a íht9hchbhíct2. эмиву др1бноззму s 24,6 до 1,8 г/и2 за хвадану / при íhs3hchbtocsí потоку веда 2,5 - 2,7 tm/xa /.
Мульчування поверхнх грунту соломою у и1лькостх 2,5-4,0 т/га сворочуе об'ей аматого грунту з 3,8 до 1,2 - 0,6 мэ/га, а пцлю-вапия зябу на фон! безполичкового, ыхлкого та пу.чьового обро-tíiTsty - з 5,1 до 1,9 - 1,4 ма/га.
3. Так! агроф! зпчт показнали як макроструктура та и1ль-Hicib орного шару грунту в щлоиу пхд впливом рхгнях способ: в i
систем обробхтку грунту Iстотних ЗМ1Н не зазнають I знаходяться в мехах, якх для чорноземхв класиф1куються вхдповхдно як добра та оптимальна, лэдночас иилыпсть окремих грунтових прошармв можна в певних межах /0,06-0,14 г/см3/ спрямовувати шляхом змхни глибини ооробхтку та використання рхзних грунтообробних знарядь.
Решения глибини оброб1 тку або його вилучення дозволяв збхльшити вмхст водотривких агрегатхв розмгром понад 0,25 мм в орному шар1 на 21-29 %. цокращапяям ступеню кришхння грунту П1Д час основного обробхтку, а такох мульчуванням поверхнх соломою можна зменшити твврдхсть 0-Зи см шару в порх внянн1 з о ранкою в 1,2-2,9 рази I збхльшити ф1льтращйну здатнхсть в 1,2-1,5 рази.
4. На плакорних землях I стогна рхзниця в накопичешц вологи в грунтх за рахунок ос1ньо-зимових опадав мхж рхзниш способами
I системами обробхтку, в т.ч. I мхимальними, в1дсутяч. На сххш крут1стю 1-3° система протиерозхйного обробхтку грунту, яец 0а-зуються на застосуваннх безполичкових знарядь, мульчуванм, mi.ro-ванн1 ,сприяють накопиченню 61льшо! /на 8,5-11,7 %/ в порхвняян! з оранкою ылькост1 вологи за осх нь I зиму лише в роки з хнтен-сивними снхговими опадами та паводковим стоком.
Ьамхна оранки безполячковимк способами обробхтку на схклх
сго
крутютю 3-5 сприяв кращому поглинанню пхвтораметровим шаром грунту опадхв холодного перходу року /у9,8 - 109,7 мм/, шх оранка /90,5 мм/.
5. Система полхпшеного зяблевого обробхтку грунту з використаниям безполичкових грунтообробних знарядь характеризуемся в порх внянщ з нашгвиаровим кращим вологоиако пичу^л*ним ефектом: весной в шар! 0-1-50 см тут мхстилось 222,6 мм продуктивно! воло ги, ЮД1 як На фон! наш в парового обробхтку тхльки 2и~,2 мм.
-- 6.' .1111 лювания злбу на охнл] сприяз додлтковому иакояичешшч продуктивно! вологи у пт втораггатреному шар! грунту за осхнь 1
аиму в межах 31,5 /по центру щхлини/ - 14,8 им /на вхдстанх к: м в!д центру щхлини/, а ицлювання грунту перед схвбою озшшни 22,5 - 13,9 мм.
7. Безполичковг способа обробг тку грунту мало зшшваюгь на загальну кхлькгсть м1кроорганхзмхв у й-30 см шар! грунту, але
в Тх груповому складх вхдбуваеться певний перерозродол; при цьому краще розвиваються олхгонхтрофхли, аыошфхкатори, нхтри-фхкатори г скорочуеться кхлькхсть деш трифх каторх в та гумусороз-кладаючих мхкроорганх'змхч/ в поршшнн 1 поличкввим оброб/тком /
8. Потеицхйна забур'янемсть орного шару грунту при трява-лому /прогягом 9 рок!в/ безполичковому обробхтку в ехвоэмхнх за-лишаеться практично на одному рхвнх з рхзноглибинним поличковим /261-277 млн.шт. на гектар/, хоча перарозподхл насхння бур'яшв по окрв!«их грунтових прошарках при цьому вгдбуваеться.Значна концентрация нас1ння бур'яшв у шар1 грунту 0-10 см при систематичному безполичковому розпушуванш та м!нхмальному обробхтку -отворюе сприятливх умови для Тх знищення, в першу чергу П1Д час парування х в системх пол1пшеного зяблевого оброб!тку.
9. Реакцхя культур на безподнчковх способи обробг тку грунту сполучена з Тх бхологхчнимн особливоотями, погодними умовами, елементом рельефу тощо.
Озима пшенице по чорному пару, ярий ячмхиь, соняшник на чорноземх п!вденноыу I авичайноцу /на р1 внинх I схилх круистю 1-Л°/ формують практично однакову врохайвхсть по оранц! та безполичковому обробхтку. Озима пшеница хцсля парово! озаминн краще реагув на безполичковх способи оброохтку, шя на оранку чн дис-кування, Кукурудза при вирощуваннх на зерно менш чутлива до змх-нн ораяки базполычковим обробхтком, а при вироцунаянх на силос -б!дьа чутлнва, особливо у сприятлив! за умовами зволохення роки; так на чорнозем! звлчайноыу у £983-1989 сприятливих россах со
^ранщ отриыано 461 ц/га зеленоТ маси, тодх як при безшштово-му розпушуванш 434-456.
¡ЙЛКИИ, ЦуЛЬЧуШИЙ, щ1льовий обробхтки грунту на рхзних (элементах рельефу при якхсному виконанш: Ывби й своечасному зни-щеннх конкурент! в-бур'янх в забезпечують отриаання практично тако! ж врохайносп польових культур,- як о ранка чи розпушування на прияйняту глибину.
11. Яродуктивнхсть зернопаропросапних 1 зернотрав'яних С1Воз»ин або 1х ланок П1д впливом р1зних систем обробхтку грунту як в умовах прояву вхтрово!, так х водно-вх трово! ерозП, хстот-но не зм1 нюеться. Так, на рхвниш вхдхилення у продуктивное« семипхльно! аернопаропросапно! с1возмхни М1ж традищйною ! проти-ерозхйними системами обробхтку грунту не перевищило 2,7 %, а в зернотрав'яшй схвозмхш на схил! крутхстю 3-5° 5,3 %.
12. Нульовий обробхток надцйно захшцае поверхню грунту вхд змиву 1 видування дцлбнозему. 3 найважливхших агрофхзичних влао-тивостей грунту при такому обробхтку погхршуються лише гверхисть, яка зростае в 1,2-1,4 рази та фхльтращйна здатн1сть, що зменшу-еться в 1,4-2,0 рази. Остання обставина потребуе доповнення нульового обробх тку ццлюванням на схилах для запобхгання можли-вого стоку.
13. В пор1Внянн! з традшцйною агротехн1кою вирощування культур доотов1рна зменшення врохайиостх на фон! тривалого нульового обробхтку чернозему звичайного слабоеродованого за умов вхдсутносп бур'ян1в настав: озимо! пшуниц! -на чегвертий \ ярого ячменю 1 соняшнику - на п'ятий, кукурудзи на зерно х зелену ма-су - на третхй рхк.
14. Технолог!чне вирхшення пигання вирощування польових культур кз застосуванкям прямоI схвбя ел валкою СоШ1-4 найкраше досягаг.ться при невеллком/ хнтервгш у часх ля збиранням вро-
ш поперэдняка I сгвбою насгупно! культура сгвозшни при нева-сокому ргвкг забур'яненостх. Озима пшеница, о зиме жито пгсля ку-курудзя на силоо, ярай ячмгнь пгсля кукурудзи на зерно по нульо-вому обробхгку можуть формувати гаку саму врожа2к!сть, як х пра зирощуваннх на фон1 рекомендованих для цех культур сдособ1В об-робгтку грунту. Так, в еередньому за 1992-1У95 рр. озима пшеннад на £ОНх без оороб!тку сформувала 41,0 ц/га зерна протн Зй,€-42,I ц/га на фонх з оброб1Тком.
х5. Найвида нколого-економхчна ефектавщсть сукупних витраг в-аврнопаропросаинхй схвозмхет забезпечувтьсд при безцолцчковому Р1зноглибииному оброб1тку грунту э використанням розпушувачхв типу "Параплау" / 130 %/. Грунтозахиснх системк обробхгку по вит-ратах правд та заеобхв мащгь нвзаперечану перевагу над градя-пДйнаю, а абсолютно кращам з мШмалышй / не бхльша 12-14 см/ оброй:ток шд усх культура схвознгня. Еклогхчна ефективнхсть р{знах протиерозханих систем обробхтку сгаковить 7,6-10,3 г/га' пояередаенкх втрат дрхбгюзаму; с'уаарна анергоеми{ сть втрачеких грунту й гумусу змекшуетьсд пра вирощуванаг окрвшх культур на 37-58 %, а сукушц ворхвняльш енерговитрати - ва 13,7-40,1 % по в!дкошеняа до соличковсго р1зноглкбиннога обробхгку грунту.
РЖОМ£ЗДАЦН ШР0БШ4ГВУ На основх виконаннх науково-досдхдких роб!т х пер8в1рки в умовах виробаацтва для впровадження на еродоваинх х ерозхйно нвбезпечнях 361иш стесово! зона Укра1из ракоыэыдуюгьоя -гак: заходи.
1. Гнучкх екологхчно бвзпвчн! знзргоабор!гаючI система основного оброб!гку грунту.
а/ В аорнопаропросашшх схвозмхнах.
Бэзполкчкопе рззпуыуаання пхд просашц культура /на гдаби-ну в1л 20ёс30 см/, ранах зерно в! та зернобооов! /на 12-14 су/ ;
oópodi ток kci¿6íковаными агрегатами пхд озиму пшеницю пхсля ран-híx /на IÜ-I2 см/ та niaHix /на 6-8 см/ по передник! в ; нульовий ata чистай пар.
На схилах KpyiicT» до 3° така система обробхтку доповнюеть-ся мульчуванням поверхя! грунту подрхбненама стеблами зхбраяо! на зерно кукурудзи та соломою озимо! пшенивд , ni зньоосл ниш mi -люваяням эябу на 50-60 см через 4-6 м, йередпос!вяам або дхсля-посхбним ццлюваннян hocíbíb озимо! пшениц! на 40-50 см через 68 м.
б/ В зернотрав'яяих ciB03MÍHax на схилах крутх ста 3-5°.
Мульчування tobopxhí грунту подрхбненою соломою озимих куль? тур, безполичкове розпушування на 28-30 см шд просапш культурн на аелэний кора, плоскорхзний o6po6ítok на 10-12 см пхд раня! зерновх колосовх та однор!чн! трави, дискування П1Д озим! nic-ля 6araTopi4HEX трав /на 8-10 см/ та просапних культур /на 6-7си/,
. . o6po6iTOK комбхяованиыи агрегата?® пхсля i шах попередяи-kíb /на 8-10 см/ i nÍ3HboociHH€ нц люванвя зябу /на 50-60 см через 4-6 к/, багаторхчних трав /на 40-50 см через 6-8 ы/,перэд-nociBHe або п! сляпосх вне пцлэвання noci bíb озниих /на 40-50 см через 4-6 м/. Вибхр грунтозахасякх зкарядь для основного обро-6i тку шз шзначатксь трьома факторами: яхйстю робота в конкрет-них укосах, надгйнхсгю сгвороного яротаероз!Иного фояу.вяроб-híctío.
2. Грунтозахксний обробхток i догляд за каймзнш эахшценнм aiд ероэ!! полем схвоамхня - вистам паром, якай ка водод!льному плато здхйснюзться по типу раннього /культивацхн весною KTC-I0-I, 1Ш&-3.8А на 10-12 сы при появх бур'яихв, пошаровх культаващI паровим культиватором ai спаранкмя лапами-братвами на глибипу в i д 8-10 до 6-7 см/ ; яа ехид! Kpyiicra до 3° такий o6po6iTOK до-«овнюеться пхзньоос!шйм ш!л®ваняям 1Щ-3-70 на 50-60 см через
4-6 ы.
3. Иротиерозхйний oöpoöiток грунту при виротувишл кукуруи зи i соняшнику /2-3 JÜTHbO-ociHHi культивацх! КШИЗ, KTC-Iü-i. КПЕ-3,8 на глибину В1Д Oooli см, ocihhs безполичкове рознушузаннк на глибину В1Д ¿5 до 3D см, ni3HL00ciHHS Щ1лювання на схилах ЩП-3-70 на 50-60 см через ,4-6 м, весною передгосхвна культиващя паровим культиватором на 6-7 см; на схилах при контурн!й оргам-защ I територН другий oöpoöiioK мххрядь виконують просапним культиватором 3i стабхлхзуючим пристроен, а при задовхльних умо вах зволоження i частих зливових опадях - з» щхлюванням на 1820 см у кожному ш&рддцх.
4. На вх дно с но чистих вхд бур'ян1в полях пряма схвба оз/моТ пшениц1, озимого жита лгеля кукурудзи на силос, а також ярого ячменю П1сля кукурудзи на зерно 13 застосуванням ciвалки СШП-4 /з попередн1м вир1внюваняям при погреб! noBepxHi диско вими лущильниками або 1ншими знарадуми i пцлюванням на схилах 11JI-3-7Ü на 50-60 см через 4-6 м/.
СЛИСОК НАУКОШХ ИРАЦЬ, 0ПУБЛ1К0ВАНИХ ПО ТМ ДИСЕРТАЦП
1. Гоабак Н.л. .дзюбинський M.i., Павлов Б.А. Обробхгок грунту в умовах прояву водно1 та bitpoboI ероз1!.-Луганськ / 0блуправл1ння по npeci, 1993.- 51 с.
2. Тихонов Н.М. .Кириченко В.Н. .Грабак Н.Х. и др. Технологии выращивания сельскохозяйственных культур в Николаевской области.- Николаев / ГССХОС, 1978.- 66 с.
3. Джаыаль В.А. .Грабак H.A. .Уедведев ¡A.B. ¿IpoTHepoaiäHi заходи в сисгемх шдвищення родичоси грунив //
Науково-техмчкий прогрес в с1льському господарств1 : плаьуваяня, управЛ1ння, ©ректиБН1СТЬ.- КиХн: Урожай. 1У85.-G. £<-L"*IoU*
4. Круть В.М., Медведев В.13., Грабак И.л. .Озераяський Л. А. Творатичнх основи oöpoöiтку грунту П Oöpoöi ток грунту в систе-Mi 1Нтенсивного земдеробсгва.-Ки1в; Урожай, 1986.- С.5-24.
5. Грабак Н.Х.,Щербак I.tl. Противроз1йний oöpoöi ток грунту в зонх Отепу // Oöpoöiток грунту в систем! i ятенсивиого аемле-робства.- КиТз: Урогай, 1986.- С. 93-103.
6. Грабак Н., Ткаченко А., юроовая Л., Потапенко Л. итога изучения, совершенствования я опыт внедрения в производство про-грёвивннх технологий обработки почвы в хозяйствах Николаевской
грунту гад схльськогосподарськ1 культури // Захист грунйв в£д" epo3ii: 36. наук, праць.- Kai в: Урожай, 1986.- " ----
области // Совершенствование почвозащитных технологий возделывания полевых культур: Сб.науч.тр. ВШДОЗХ,- Целиноград, 19 8<:.-С. 102-109.
7. Торчсевський В. 1., Грабах H.A. Ллив cnocoöiB oöpoöiTKy грунту на вдкрофлору чорнозему пхвденного // ArpoxiMiH i грунто-знавство: Респ. нхжвхд.темат.- наук, зб.- Вйп.4Б.- Ки!в: Урожай, 1983,- С. 60-66.
8. Грабак Н.Х, ,Бей 0.0. Грунтозахисн! технологх I обробхтку
гтг гтгтг // ¿ахаст Грунг-- -1-
С. II6-133.
9. Грабак H.A., Бей A.A. .Дзюбинский Н.Ф. .Гринченко H.U. Основные результаты исследований по разработке научно обоснованной противоэрозиснной системы обработки почв для УССР // Обработка почвы и агротехника полевых культур в северном Казахстане: Сб. науч. тр. ВНИИЗХ.- Целиноград, 1986.- С. 148-154.
10. Грабак H.A. ,Бей А. Л. Дзюбинский ii.i. ,1'ринченко Н.М. Нротивоэрозионная ресурсосберегающая система обработки почвы в Степи УССР // Эффективность почвозащитных технологий обработки эродированных почв Украинской ССР: Сб. науч. тр. УААН,- Киев:
}рожай, I9ö7.- С. 39-4&.
11. Грабак H.A..Безручко и.Н..Дзюбинский H. i>. Система проти-воэрозионкой обработки почвы (/ Почвозащитное земледелие на склоках: Сб. науч.тр. УЛАН.- Киев: Урожай, 1983,- С. 30-44.
12. Горбачева А.К, Скурятин Н.Е., Грабак H.A. и др. Комплексная оценка почвозащитных ресурсосберегающих технологий возделывания сельскохозяйственных культур П Почвозащитное земледелие на склонах: (».науч.тр.- Киев: Урожай, I9ü3.- С.67-76.
13. Грабак H.A.,Павлов Б.Л. Об эффективности разных орудий для безотвальной обработки почвы в степной зоне УССР // Науч.-техн. бюл. ШШЗиЗНЭ. - Курск, 1989.- Вып. 1-2 /60-61/.- С.4И-49.
14. Грабак H.A. .Безоучко H.H., дзюбинский H.i., Павлов Б.А., Дубовой А.К. Совершенствование противоэрозкониой обработки почвы для Степи Украинской ССР // Ресурсосберегающие технологии обработки почв: научные основы,опыт, перспективы: Сб. науч. тр. ВАСлНИД.- Курск, 1989,- С. 199-208.
15. Грабак H.a., Тарарико А.Г. .Безручко H.H. и др. Система обработки почвы // Справочник по почвозащитному земледелию.-Киев: Урожай, 1990,- С. /2-9и.
16. Грабак H.A.,Безручко H.H. Способы и направления посева, нормы высева, глубина заделки семян // Справочник по почвозащитному земледелию,- Киев: Урожай, 1У90.- С. 98-100.
Г/. Грабак Н.л. Влияние способов обработки и удобрений на биологические показатели плодородия черноземных почв Г/ Укультуравнине почв: научные основы, опыт и направления: Сб. . науч. тр.- ¡¿.: Агропромиздат, 199i.-<",87-93.
18. Грабак fi.X., Ami нов ¡5.1. Застосувания стерньових ci валок /7 ¡¿сник с.-г. науки.- [979.- J/ 5.- С. СУ-'Ч.
13. Грабак H.A., 'ik.neiwo л. и. Почвозащитная технология на юге Украины // земледелие.- rJ/э.- ifU.- С. 29-Л.
20, Грабак 11. , Стокожжпк Т. , Сэрветник ... Влияние пэччо-эчштных технологи.» нд рлгвлтие вргдных жюеко-.ш // -ащата
растений,- i960.-3. - С. 28-30.
21. Бей 0.0., Грабак Н.X., Tpyöiцин to.ül., Дзюбинськкя ij.p. Грунтозахиснии обробгток грунту на чорноземах Степу УРСР // Вюник с.-г. науки,- 1980.- Л II. - С.4-9.
22. Грабак H.a., Василенко В.В. та iH. 3 чорного парового поля // Хлхбороб УкраКни.- I98o.- lf> 4 - С. 12-13,
23. Грабак Н.Х. Агротехнхка просапних культур на Фонг без-вгдвального обробгтку грунту // Biсник с.-г. науки.- 1984.-
J4 2. — С. 31—JJ.
24. Грабак Н.Х. .Решетняк Н.В. Совершенствование агротехники подсолнечника в Донбассе // л!асличные культуры.- 1984.-
S 5,- С. 24-25.
25. Грабак Н.л. Везвхдвальний обробгток грунту i врожай-Htсть сорив та мбридхв ciльськогосподарських культур // Бхсник с.-г. науки,- 1984.- Ä 1С.- С. 1У-22.
26. Грабак H.a. Почвозащитная основная обработка // ¡земледелие.- 1985.- № 10.- С.38.
27. Грабак Н.Х. ,Еей A.A., Дзюоинсхсий li.w. Прогивоэрозион-ная ресурсосберегащая система обработки почвы в Степи УССР // Ьемледелие.- 198?.- йб,- С. 25-26.
28. Грабак Н.Х., Безручко И.Н., Дзюбинский Н.Ф. Совершенствуем систему противоэрозионной обработки почва // Земледелие.~ 1989.- №8.- С. 36.
¿9, Грабак Н., Белинский А. Комплексная система противоэро-эионных мероприятий в колхозе им. Котовского Дрманевского района Николаевской области,- М./шСХ ССОР, 1у79,- 6 с.
30. Дяаыаль В.А., Скурятин Н.Е., Бей A.A., Грабак Н.Х. Обработка почвы ыа склонах,- М./ МСХ СССР, 1981,- С с.
31. Грабак Н.Х., Павлов Б.А., Дубовой А.К, Чизельная обработка почвы в Степи УССР.- М./ Ш СССР, 1988.- 8с.
32. Шисеенко B.C., Тихонов Н.М., Грабак Н.Х. и др. Рекомендации по снижению отрицательного влияния засухи, других неблагоприятных условий.и обеспечению высоких и устойчивых урожаев с.-х. культур в колхозах и совхозах Николаевской области.-Николаев / ГОСлОС, 1976.- 38 с.
33. Тихо го в d.M., Кариченко В. II.,Грабак Н.Х. н др. Рекомендации по выращивании сильных пшениц в хозяйствах Николаевской области.- Николаев / Г0СХ0С, 1977.- 29 с.
34. Дымарь А.0. Кириченко В.П., ¡«»ксеенко B.C., Грабак Н.Х. Рекомендации по выращиванию высоких урожаев озимой пшеницы в условиях Николаевской области.- Николаев / ГОСлОС, 1978.- -13 с.
35. Грабак ii.X., Паламарчук Г. Ь'., Нагорный H.H., 1уков л. С. Методические рекомендация по щелевании почш! и посевов в хозяйствах АерсонскоЙ области,- Херсон / ЛШШЭ, УЯЖМЭСХ, I¿82,-II с.
36. Дкамаль it. А., Скурятин Н.2., Горбачева А. К., Грабак Н.Х. Почвозащитная технология воздал! аяия сельскохозяйственных культур в хозяйствах Вэрошиловградской области,- Ворошиловград / ЯЙШ1Э, вехи, из т.- со с.
37. Круть В.г*'., „'алиенко А.!<5., ПаСлг И.А., Грабак Н.Х. и др.
Рекомендации по внедрению зональных сисгем обработки почвы в колхозах и совхозах Украинской ССР.- Киев: Урожай, 1985.- СО с.
38. Д^амаль В.А., Грабак Н.Х. и др. Методические рекомендации по щелеванию почвы, посевов и естественных кормовых угодий в хозяйствах Вэрошиловградской области.- Вэрошиловград / УН»ЫЬПЭ, 1У85.- 12 с.
39. Шабашв В. В., Грабак Н.л., »'шшхин И. И., Краевский А.Н. Система дифференцированной почвозащитной обработки почвы и борьба с сорняками // ¡¡аучно обоснованная система земледелия
Бодошиловгрддской области.- Ворошиловград: Облполиграриздат,
40. Круть B..V1., Безручко Н., Скурятин Н.Е., Горбачева А.Е., Грабак Н.Х.,, Набат И.А. и др. Особенности возделывания сельскохозяйственных культур по интенсивным технологиям на эродированных и эрозионяо опасных землях Сгепи УССР / Методические рекомендации.- Ворошиловград / Госагропром УССР, W0 ВАСХНыЛ, 1988.29 с.
41. Картамышев Н.й., ломаккк M.J., Грабак ПЛ. и др. Дифференцированная система основной обработки почвы в районах водной и совместного действия водной и ветровой эрозии / рекомендации/.- Курск / ВНИИЗиЗПЭ, 1988.- 85 с.
42. Циков Б.С.,Пшсуш Г. Р., Кивер В.Ф., 11абат Ï1.A., Грабак НХ. и др. Технология подготовки черного пара в степной зоне УССР /методические рекомендации/.- Днепропетровск / ВНИЖ, 1088.19 с.
43. Картамышев Н.И., Ладакин М.М., Грабак H.i. и др. Применение чизельной обработки почвы /рекомендации/.- ¡л. : Агропромиздат, I9ix3.- Ы с.
44. Котляр й.м., Котов Б.И., Лымарь А.О., Останов В.п., Грабак Н.л. и др. Шелевание почвы и посевов в хозяйствах лерсонс-кой области /методические рекомендации/. -Херсон /УШЫОо, УНШЗНй, УШИЫЗСд, 1991.- 19 с.
45. Грабак 11.1., Горбовая Л.К. Изменение некоторых водно-физических свойств почв под влиянием разных способов обработки на юге Украины // Изучение во^но-^изических свойств почвы в целях повышения плодородия: Тез, докл. науч.-метод, совещания - М. / ВлСлШЛ, 1977.- С. 66.
46. Торжевскпй В., Грабак Н. и др. Изменение биологических фактров почвообразования под влиянием различных способов обработки почвы на юге Украины: докл. 11 респ. конф. молодых ученых-микробиологов.- Ташкент: Фан, 1978.- C.I20-I2I.
47. Грабак Н.а.,Ткаченко А.И. Почвозащитная технология в юкной Стеки УССР: Тез. докл.респ. науч. -практ. ко и}), по по-вкквниь эффект, с.-х. пр-ва, Харьков, 25-2/ сентября 19 '9 г.-Киёв / Украинский Совет НТО, I979,- Ши. 3.- С. 16-17.
48. Грабак Н.Х. Пропашным культурам - почвозащитную агротехнику /А Комплекс противоэпознойных мероприятий: Тез. докл. рзоп. конф. - Ворошиловград 7 УНИИ5ПЭ, 1985.- С. 146-147.
49. Грабах Н.Х. Повышение плодородия эроаионно опасных вшшх черно зеков под влиянием способов обработке почвы: Тез. докл. респ. конф., Харьков октябрь 1985 г.- Харьков / УНИИПА, 1985.- С. 229.
50. Скурягин Н.Ё., Горбачева А.Е., Грабах H.I. а др. Почвозащитная ресурсосберегающая технология возделывания сельскохозяйственных культур в Степи УССР // Пути интенсификации земледелия в свете решения лАУП сьезда КПСС: Тез. докл. Всес. науч.-техн. совещания, Курск. 24-26 июня I9Ö6 г. - Ы / Госагропрои СССР, ВАСХШЛ, 1У8бТ- С. 122-127.
51. Грабак Н.Х., Бей A.A., Дзюбинский Н. ¿>. Протшюэрозион-ная ресурсосберегающая технология обработки почвы в Степи УССР
// Проблемы механизации сельскохозяйственного производства:
I9'2i ноября 1305 г-"м/
52. Грабак Н.л., дзюбинский Почвозащитная агротехника в Степи УССР пои контурной организации территории // Почвозащитное земледелие с контурно-мелиоративной организацией термто-рки в степной зоне: Тез.докл. Всес. науч.-практ. конф..-Луганск / ВАСаНИЛ, .УААП, 1992.- Т. 2. - С. 3-5.
53 Ktoi ir. ?/ragc»Si Aftf": А Sf О hcofle e>J eir if/fxi «.^¿-¿y/?/.<•/<•>><?' ало? io<*e
cJ.Jo*c$>o<*t!/ " £ - ¡^u f>ea> о uno/rt ; n-ffue^c-e
о/ t о,-'с1 P fatw't!So!? S n fiZe/i/or^ t
<#jo ict'on ос с/ ?/г>pooiiо/^topri U'/fe'ctye
Pf errf iV/V^y t 9i7~te i пег ! о'уст с' О*es>cet Л/'* **-'/о/»et^
54. Грабак H.i.. Павлов Б.А., ¡¿ельник A.B. <$ормирование эрозионно устойчивой поверхности пашни - важнейшее условие рационального использования земли // Проблем^ использования земли в условиях реформирования сельскохозяйственного проиаводства а проведения земельной реформы: Тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф.- Киев УААН, МСХиЩ 1995.- С. 89-90.
АННОТАЦИЯ
Грабак Н. X. Научное обоснование и практические основы обработки эродированных почр степной зоны Украины.
Диссертация на соискание научной степени доктора с.-х. наук по специальности Об.00.01-об«ее земледелие, Днепропетровский аграрный университет. Днепропетровск.1996.
В результате 23-летиих исследований по разработке теоретических основ и принципов обработки эродированных почв установлено, что разными приемами безотвального рыхления, минима-лизацией, а в некоторых случаях и полным искллчением.механической обработки почвы, мульчированием можно создавать условия дла предупре«дения водной и ветровой эрозии, оптимизировать водно-физические и биологические свойства почвы, получать вы-сокув энергетическую и экономическую эффективность при возделывании полевых растений. Даны практические ревения по обработке эродированных почв на разных элементах рельефа. .
Клвчов! слова: в1трова, водна ероз1я; поличковий, беэпо-личковий, чиэельний, м!н1мальний, мульчувчий, нульовий об-роб1тки грунту; водний режим, агроф1зичн1, б1олог1чн| власти-вост1 грунту.
SUMMARY
Crabak N. Н. Science subsantiation and praktikal foundations of eroded soils tilage of steppe zone of Ukraine.
Thesis on coapetltlon for a science degree of doktor of agricultural sciences on speciality 06.00.01-general agriculture, Dnepropetrovsk agrarian. university,
Dniepropetrovsk, 1996.
As a result of 23 years Investigations on uorklng out theoretlkal bases and principles of eroded soils tillage established that different lethods of paraplou loosening, Binioal tillage of soils. Mulching, slitting allow to create conditions for preventing water and wind erosion, to optiaize «ater-phlslcal and biological properties of soil, to recleve high power and economic effectiveness during field crops growing. Practical rekoaendatlons and technological decisions concerning eroded soils tillage at different elesents of relief are iwen In this uork. ____
Подписано к печати 18.10.1996 г. Формат 60x84/16. Офсетная печать. Печ.л.1,5. Тирам 100. Зак. № 353. Цена договорная. •
1 Подразделение оперативной полиграфии ЛЦИ'ГЭИ 348000, р.Луганск, Красная пп. 4.
-
Грабак, Наум Харитонович
-
доктора сельскохозяйственных наук
-
Днепропетровск, 1996
-
ВАК 06.01.01
- Агроэкологическая эффективность применения удобрений в почвозащитных севооборотах Юго-западной части ЦЧР
- Продуктивность кукурузы при разных дозах и соотношениях азотных и фосфорных удобрений на склоновых эродированных почвах южно-предгорной зоны Краснодарского края
- Агроэкологическая эффективность систем земледелия в условиях эрозионно-опасных ландшафтов юго-западной части ЦЧР
- Калий эродированных серых лесных почв Предсалаирья
- Агроэкологическое обоснование дифференцированного применения удобрений в севообороте на склоновых землях Центрального Черноземья
