Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Накопление 137Cs основными дикорастущими ягодными растениями лесов Украинского Полесья

ВАК РФ 03.00.16, Экология

Автореферат диссертации по теме "Накопление 137Cs основными дикорастущими ягодными растениями лесов Украинского Полесья"

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНААГРОЕКОЛОПЧНА АКАДЕМЫ УКРАЇНИ

^ 9 СЕН

КОРОТКОВА ОЛЕНА ЗИГМОНТІВНА

УДК 630 443.3:630*425

НАКОПИЧЕННЯ ШС8 ОСНОВНИМИ ЯГІДНИМИ РОСЛИНАМИ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ

03.00.16 - екологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Житомир-2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на Поліській лісовій науково-дослідній станції Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького.

Науковий керівник кандидат сільськогосподарських наук Краснов Володимир Павлович,

директор Українського ордена “Знак Пошани” науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Ковальов Віталій Борисович,

Інститут сільського господарства Полісся УАН доктор сільськогосподарських наук Стрельчснко Володимир Петрович, Державна агроекологічна академія України

Провідна установа - Національний аграріпій університет Міністерства аграрної політики України, м. Київ

Захист відбудеться “ № ” травня 2000р. годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К14.083.01 у Державній агроекологічній академі' за адресою: 262001, м.Житомир, Старий бульвар,7.

Автореферат розісланий “ / квітня 2000р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Побірський М. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В лісах Українського Полісся розташовані великі площі ягідників, гаву яких складають види родини Уассіпіасеае - Уассіпіиш тупіШі:; І_, V. vitis-idaea Ь, V. гіікюит І... Після аварії на Чорнобильській АЕС гостро постаю питання про можливість юристами» дикорослих ягід як нродукта харчування та лікарської сировини. Вживаючи в їжу гриби лісові ятдн, сільське населення Українського Полісся може одержати більше 50% загальної дози /трішнього опромінення. Складність екологічної ситуації в лісах зумовлює необхідність ламентації та наукового обгрунтування використання дикорослих ягідних рослин.

Багато питань, що стосуються накопичення радіонуклідів ягідними рослинами виявилися жусійними. Недостатньо з’ясовані видові відмінності у накопиченні І37С5 ягідними рослинами. ІІс ус одностайної думки про розподіл радіонуклідів, шо накопичуються рослинами, по їх різних анах, у різні сезони року та в багаторічній динаміці. Фактори, що впливають на процес сопичення радіонуклідів лісовими рослинами, чітко не визначено.

Потреби лісового господарства викликали необхідність розробки конкретних практичних одів, котрі б дали змогу регламентувати використання дикорослих ягідних рослин на територіях, зазнали радіоактивного забруднення та вирішити питання зниження лозового навантаження на еленпя регіону.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в іораторії радіобіоекології Поліської лісової науково-дослідної станції Українського науково-:л ід ного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького у період з 1995 1998 роки в межах державних програм і окремих тем:

1. Тема № 15 «Вивчити закономірності просторового розподілу радіонуклідів у лісах, їх іеходу у продукцію лісового г осподарства, динаміку їх вмісту в процесі технологічної переробки іовини і розробити наукові основи зниження радіоактивного забруднення продукції» /1996-'7рр./. Номер держресстрашї - 0І96Ш24466.

2. Тема № 21 «Вивчення особливостей функціонування лісових екосистем в умовах ;іоактивного забруднення, ведення лісового господарства, закономірностей міграції радіонуклідів у ідукнію лісового господарства» /1998-2000рр./. І Іомер держресстрації - 019711018457.

Мета і задачі досліджень. Основною метою дисертаційної роботи є розробка наукових ов використання найбільш поширених видів дикорослих ягідних рослин Українського Полісся в івах радіоактивного забруднення.

У відповідності з вказаною мстою поставлено та вирішено такі завдання: дослідити особливості радіоактивного забруднення лісів Українського Полісся, де широко розповсюджені дикорослі ягідники;

• вивчити інтенсивність накопичених 137Сб ягідними рослинами на різній відстані від джер< забруднення;

• дослідити розподіл 137Сх у грунті та процес накопичення радіонукліду ягідними рослинамі різних лісорослинних умовах;

• вивчиш динаміку радіоактивного забруднення ягідних рослин па протязі року;

• вивчиги інтенсивність накопичення радіонуклідів ягідними рослинами в різні р< спостережень та встановити фактори, які цей процес визначають;

• визначиш розподіл Сб но різних частинах та органах ягідних рослин;

• дослідити вплив технологічної переробки ягідної сировини на зменшення вмісту Ск13, у КІІІЦЄ1 харчових продуктах.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведені дослідження дозволили встанові гранично допустимі величини щільності радіоактивного забруднення грунту 137С\ за яких можл: заготівля ягідних рослин з урахуванням різниці у накопиченні ними радіонуклідів в різних тиі умов місцезростання. Вперше виявлена різниця у накопиченні шСї ягідними рослинами в залежні від відстані до джерела радіоактивних викидів. Виявлено залежності між концентрацією 137С ягідних рослинах та у грунті. Вперше встановлено величини коефіцієнтів переходу та накониче 137С5 для ягідних рослин Українського Полісся в залежності від метеорологічних показників р< спостереження. Вперше виявлено різницю у накопиченні 13'С$ різними віковими групами та різні органами ягідних рослин. Розроблено наукові основи використання ягідних рослин у лісах Укрз забруднених радіонуклідами, а також основні способи технологічної переробки ягідної сировини, зменшують вміст 1Э7Св у кінцевих харчових продуктах.

Практичне значення одержання результатів. Окремі положення роботи зпайі застосування у “Рекомендаціях з ведення лісового господарства в умовах радіоактивною забрудне “(Київ, 1998). Результати досліджень можуть бути основою для регламентації збирання та заюі дикорослих ягід в умовах радіоактивною забруднення лісів. Рекомендації по технологічній персрс ягідної сировини дают ь змогу зменшити вміст шСа у кінцевих продуктах переробки, що вживаюі в їжу.

Особистий внесок здобувана. Автор дисертації особисто розробив програму дослідж здійснив підбір основних дослідних об’єктів; провів дослідження у польових та лабораторних умі та математичну обробку іггриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на з’ї: та конференціях з питань радіоекології та ботаніки: Міжнародна конференція «Пробл сельскохозяйственной радиологии. Десять лет спустя после аварии на ЧАЭС”, Житомир , і! Міжнародна нарада “Лесная наука на рубеже XXI века“, Гомель, 1997; Міжнародна конфереї “Наука, Чорнобиль - 96”, Київ, 1997; Четверта Молодіжна конференція ботаніків, Санкт-Петерб 1997; Міжнародна конференція «Экология и молодежь», Гомель, 1998; Міжнародна конфере

з

Іаука, Чорнобиль - 97”, Київ, 1998; Наукова конференція Інституту ядерних досліджень НАН <раїни, Київ, 1998; Конференція “Роль охоремюваних природних територій у збереженні орізиоманігтя”, Канів, 1998; Третя міжнародна конференція «Промислова ботаніка; стан та рспективи розвитку», Донецьк, 1998; Міжнародна наукова конференція молодих вчених ”Лее. іука. Молодежь”, Гомель, 1999.

Публікації. За матеріалами досліджень всьго опубліковано 19 наукових праць, з них 9 атеіі в наукових журналах та збірниках, підрозділ № 6.5 “Рекомендацій з ведення лісового сиодаретва в умовах радіоактивного забруднення “(1998р.), 9 тез та матеріалів доповідей.

Обсяг роботи та її структура. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 209 зрінок, з них основний текст викладено на 167 сторінках. Дисертація складаться з вступу, 6 зділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Додатки містять 5 таблиць. Текст оеіровано 26 таблицями та 29 рисунками. Список літератури містить 187 джерел, з них 35 -«ємних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ СУЧАСНИЙ СТАН ПИТАННЯ НАКОПИЧЕННЯ l37CS ДИКОРОСЛИМИ ЯГІДНИМИ РОСЛИНАМИ ТА МІГРАЦІЇ РАДІОНУКЛІДУ У ГРУНТАХ

Після 1991 року провідну роль у процесах накопичення ргідіонуклідів рослинами (¡грають грунтово-хімічні умови забрудненої радіонуклідами території (Щеглов и др., 1996). таїЮЕлено тісний зв’язок між накопиченням радіонуклідів у надземній фітомасі рослин та ібшшю розташування кореневих систем у фунті (Санжарова, Тихомиров, 1980; Сак, 1997; mmelt, Hiersche, Schaller,1990; Nimis, Giovani, Padov3ni,1992). Відмічається, що на величину іруднепня надземної фітомаси рослин l37Cs значний вплив мають видова специфічність рослин, годні умови сеі-етаційного періоду, фаза онтогенезу та фізіолого-біохімічітий стан рослинного 'анізму (КлечковскиГі, Гулякии, 1958; Савицкий,1991; Манко, Кравченко, Гапоненко, 1995). вкреслюючи видові відмінності у накопиченні 117Cs дикорослими ягідними видами, дослідники ¡поділяють їх в залежності від інтенсивності накопичення радіонукліду (Мухамсдшин и др.,1995; аснов, Орлов,1996; Jacob, Likhtsrev, 1996; Strand, Hovard, Averin,1996; Kenigsberg et a!., 1996). При зму рангові ряди видів у різних авторів виявляються неоднаковими.

Відмічається, шо інтенсивність надходження 137Cs у рослини знаходиться у тісній ежності від щільності забруднення ірунту радіонуклідом (Дсмків, 1967; Тихомиров, 1976; Ананян, Г7; Махонько, Рабогнова, 1984; Зібцсв, Худолій, 1996; Кабашникова, Блогских, 1997; Собарнн, шчанова, 1998). Ряд досліджень приводять до висновку, що з підвищенням вологості грунту цеодження радіоізотопів до рослин збільшується (Молчанова, Караваева, 1981; Афанасик и др., >5; Цветнова, Щеглов, Чернов, 1990). Деякі вчені заперечують існування подібної зазежності :nigsberg et al.,1996; Shulz el al., 1959; Nishila,1963).

Аналіз літературних ланях демонструє, що проведені дослідження до кінця не розкрий всю специфіку накопичення ШС5 основними дикорослими ягідними рослинами. Значну частк отриманих результатів не можна достовірно застосувати в умовах Українського Полісся для розробк нормативів використання ягідників на уражених радіоактивними викидами територіях.

2. ПРИРОДНО - КЛІМАТИЧНІ УМОВИ РЕГІОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖУВАНИХ ОБ'ЄКТІВ

Наведено аналіз екологічних умов та абіотичних факторів в районі досліджен Підкреслюється, що погодно-клімагичні та ландшафтно-геохімічні особливості Українського Ііолісс сприяють високій біологічній доступності шСй та його міграції по біологічних ланцюгах.

Охарактеризовано біологічні та екологічні особливості кожного виду досліджуваних рослин чорниці, брусниці та буяхів. Наведені строки їх основних фенофаз.

3.ПРОГРАМА РОБІТ, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

У відповідності з метою роботи та на основі вивчення літературних джерел поставлені наступ програмні питання:

1. Визначити особливості просторового розподілу радоактивного забруднення ягідників ліс Українського Полісся.

2. Порівняти інтенсивність накопичення 13?С5 дикорослими ягідними рослинами на різній відста від джерела радіоактивного забруднення.

3. Дослідити закономірності накопичення 137Сз у фітомасі дикорослих ягідних рослин:

а) по роках спостережень;

б) в різних екологічних умовах та па різних елементах рельєфу;

в) в залежності від метеорологічних умов вегетаційного періоду;

г) в різних органах та вікових групах рослин;

д) в залежності від видових особливостей рослин;

е) при різній щільності забруднення грунту.

4. Вивчити розподіл 137С5 у грунтах ягідників:

а) при різних ступенях родючості лісових грунтів;

б) при різній зволоженості місць зростання.

5. Вивчити динаміку радіаційного забруднення ягід в процесі технологічної переробки.

Об’єктом дослідження слугувати три найбільш поширених види дикорослих ягідн рослин Українського Полісся : чорниця (Уассіпіиш гпупіііиз Ь.), брусниця (Уассіпіиш уіііх-ісіаеа Ь.) буяхи (Уассіпіиш иІійіпоБиш Ь). Відбір зразків фунту та надземної фітомаси ягідних росл проводився за загальноприйнятою методикою (Інструкція, 1991). Всього нроанатізовано 1160 зразі

,їіту, 1228 зразків пагонів росл;ш, 522 зразки ягід, 46 зразків моху, 47 зразків продукції екологічної переробки ягідної сировини.

Постійні та тимчасові пробні площі було закладено у лісгоспах Житомирської, Волинської Рівненської областеіі в різних лісорослинних умовах, найбільш типових для кожного виду в ірокому діапазоні щільності радіоактивного забруднення фунту. Всього закладено 49 пробних ощ. Частково зразки відбиралися маршрутним методом. Узагальнено також дані радіологічного ніторінгу.

Для визначення питомої активності 1,7Cs висушені до повпряно сухого стану зразки мішалися в посудину Марінслі га вимірювалися за допомогою багатоканального аналізатора FORA” LP-4900 В з напівироводниковим детектором ДГДК-80 ВЗ.

Обробка результатів досліджень проводилася на ПЕОМ IBM 486 за допомогою пакетів икладних нроірам STATGRAPH1CS, Microsoft EXCEL та СУВД FOXPRO з застосуванням методів фссійного та дисперсійного аналізу. Перевірка достовірності результатів проводилвся за помогою критерію Фішера та t-критерію Ст’юдепта.

\. ОСОБЛИВОСТЕ І ДИНАМІКА ПРОСТОРОВОГО РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ДИКОРОСТУЧИХ ЯГІДНИКІВ

Природно-кліматичні умови Полісся України є сприятливими дія розвитку ягідників: рничннків, брусничників та буяшників. ІІіші основні площі ягідних видів зосереджені в північно-(ідній частині Українського Полісся. Саме ця частіша виявилася в значній мірі забрудненою зрійними радіоактивними викидами. У Житомирській області' ягідники займають площу 73,63 тис. Дещо менша площа їх у Рівненській (66,68 тис.га) та Волинській областях (55,93 тис.га). На -ітомирщіші основна площа ягідників зосереджена на півночі області, де 20-40% площ знаходяться ¡оні зі щільністю забруднення фунту ,37Cs від 5 до 40 Кі/км2. По території Рівненської області дники розташовані більш рівномірно. Лісгоспи, де площа ягідників становить 10-15 % від альної, знаходяться у зоні забруднення mCs від 1 до 15 Кі/км3. У Волинській області територія ржлісгоспів, у яких зосереджено найбільшу площу ягідників, на 60-80% знаходиться у зоні до 1 ^км2.

Загальною особливістю радіоактивного забруднення лісових масивів с: його мозаїчність, крема, на територій' Луганського ДЛГ в межах одного кварталу було виявлено п’ять зон піаційного забруднення. Коефіцієнт варіації для щільності забруднення фунту 137Cs становив 42%, я значень експозиційної дози гамма-випромінювання -34-39%. Особливістю Рівненської області є що радіонукліди на її території випали у високодиспергованому стані, а більша частина фунтів міенщини має низьку иоглинальну здатність, що сприяло накопиченню радіонуклідів у рослинному криві досліджуваної території у перші післяаварійні роки.

З плином часу відбувся перерозподіл радіонуклідів у лісових грунтах забрудн територій. Співставленім теоретично розрахованих (з урахуванням виключно фізичиого рої °7Ск) та фактичних значень щільності забруднення грушу на досліджуваних територіях показаїк в природних умовах зниження активності ,37Сї у лісових фунтах відбувається значно швиди рахунок вертикальної міфації радіонукліду у фунті та надходження його в рослини.

Змінився також якісний склад радіоактивних частинок за рахунок вилуговування паливної компоненти та зв’язування більш активних дрібнодисперсних радіоактивних част фунтово-поглинальним комплексом.

З літературних джерел відомо, що у перші нісляаварійні роки інтенсивність надхода шСз у лісові рослини збільшувалася но мірі віддалення від джерела радіоактивних викидів, явище пояснювалося значною часткою легкодоступних для кореневого живлення ро дрібнодисперсних викидів па порівняно віддалених від ЧАГС територіях. Нині ситуація змінила однакових умовах зростання та радіаційного забруднення місць зростання у 1997 році сер значення КГІ ІЗС> з фунту у фітомасу та ягоди чорниці по Волинській області, найбільш відда від джерел а аварійних викидів, становило, відповідно, 33,10 та 6,70. По Житомирській області вк показники значно перевищували попередні і складали 114,10 та 17,03. Рівненська обласгь зай проміжне положення т у територіальному відношенні, так і за інтенсивністю надходження 13 фітомасу та ягоди чорниці: КГІ у фітомасу дорівнював 79,20 і у ягоди - 13,17. У найближчі джерела радіоактивних викидів Житомирській області наливна компонента складала значну ч: радіоактивних викидів, і з часом радіонукліди, що переходили з часток палива у рухливі фс обумовили підвищене забруднення рослин 137Сб.

З роками вміст 137С5 у ягодних рослинах на досліджуваних територіях зменшує Питома активність радіонукліду у свіжих ягодах чорниці зменшилася за три роки у Волині області у два рази, у Рівненській та Житомирській - у півтора.

5. МІГРАЦІЯ ШС8 В ГРУНТАХ ЯГІДНИКІВ

Відмічається загальна тенденція до зменшення величини забруднення фунту 13/С досліджуваних територіях. З 1991 по 1998 рік значення вказаного показника у 10 см шарі і\ зменшилося в середньому у 2 рази. Відбувається вертикальна міфація і37Сй у фунтах. У 1995 більшу частку активності радіонукліду було зосереджено у лісовій підстилці. У 1998 році часгка у мінеральній частині фунту глибиною 0-6 см значно збільшилася (рис.1).

Інтенсивність міфації ,37С$ у фунті залежить від лісорослинних умов. В умовах суїр; при відсугносгі мо-хового покриву та більшій швидкості мінералізації лісової підстилки до верхі мінерального шару фунту потрапляє більша частка радіонукліду, ніж у борах та суборах (табл. мінеральній частині фунту в бідніших умовах зростання вертикальна міфація ,3,Ск відбува швидше у порівнянні з багатими, що обумовлене фізико-хімічними властивостями фунтів осташ

>ч°

А х‘

О га £

£ а. , га Й 3 ■5 о

2 о. Ш с

СП)

О

С

га

са

Роки

спосгере>й?нь

Глибина відбору

ііС.1. Розподіл активності і37Сь по ірунтовому профілю у 1995 та 1998рр. в умовах вологого субору

Таблиця 1 -

гртикальний розподіл Ь7С* у грунтах насаджень різних типів дісорослкшшх умов у иолопіх фотопах

Валовий вміст ■’ 'Ся у шарі фунту з площі 1 м'

ВОЛОГІШ бір вологий субір вологий суфудок

ориюнт та глибина Бк частка від валової о запасу. % ' Бк частка від валового запасу, % Бк частка від валового запасу, %

в ціло- му У підстилці та фунті окремо в цілому У ^ підстилці та грунті окремо в ціло- му У підстилці та фунті окремо

жовий крив 28700 5,0 13180 5,9

ііжий онад 840 0,1 0,3 2800 1,3 2,7 620 0,1 1,0

і напіврсп-адена 151780 26,6 47,3 60320 27,2 57,4 11840 2,3 19,0

> четдена 168540 29,6 52,5 41960 18,9 39,9 50000 9,9 80,1

2.0 см 96560 16,9 43,8 56080 25,3 54,2 258360 51,2 58,3

-4.0см 69680 12,2 31,6 24580 11,1 23,7 96960 19,2 21,9

-6.0см 31300 5,5 14,2 11900 5,4 11,5 54860 10,9 12,4

-8.0см 14720 2,6 6,7 6760 3,0 6,5 22520 4,5 5,1

-10.0см 8180 1,4 3,7 4240 1,9 4,1 10580 1,9 2,4

Важливу роль у перерозподілі і37Сй в лісових грушах відіграє моховий покрив. В умов суборів, де проективне покриття мохів становить 70-90%, моховий покрив акумулює 5-0 радіонукліду (табл.1), затримуючи його міграцію до мінерального шару грушу. У сугрудках проективним покриттям моху 10-15 % мохові куртини розташовані на ділянках ч підвищені кислотаіспо грунту. Крім того, моховий покрив в дашіх умовах затримує процес мінералізації лісої підстилки і тим самим зменшує швидкість вертикальної міграції 137Св.

На процес вертикальної міграції ШС5 у лісових фунтах суттєво впливає ступі зволоженості останніх. Наприклад, в умовах субору при різних ступенях зволоженості грунту часі 137Сз в мінеральному шарі грушу на глибині 2-4 см виявилася такою: у свіжих умовах - 13,1% вологих - 23,7% та у сирих - 28,1%. Отримані дані свідчать про більш інтенсивну міфацію П7С: мінеральному шарі груп гу зі збільшенням вологості у ньому.

Значну роль у перерозподілі шСз в лісових екосистемах відіфає рельєф місцевості, результаті самоочищення фунту відбувається перерозподіл радіонукліду за рахунок переносу Ь опадами з верхньої частини пагорбу до підніжжя. Внаслідок такого перерозподілу пайбі.к забрудненим в радіаційному відношенні в 1998 році виявилося підніжжя пагорбу, а у грунті верши пагорбу, то спочатку зафимала більшу частину 137С5, лишилася найменша частка радіонуклі

(рис.2). Проміжне значення показника, що досліджувався, спостерігалося на схилі пагорбу.

Рис.2 Розподіл ШС$ у грунгі на різних елементах рельєфу

6. НАКОПИЧЕННЯ l37CS НАДЗЕМНОЮ ФІТОМАСОІО ЯГІДНИХ

РОСЛИН

Як у ягодах, гак і у пагонах чорниці простежується загальна тенденція до зменшення з жами питомої активності радіонукліду. В період з 1991 по 1998 рік на ПІП 1-11 питома активність Cs у свіжих ягодах та пагонах чорниці зменшилася у 5 разів. Даний процес також знаходиться в лежності від іюгодннх умов вегетаційного періоду кожного року спостережень. За посушливих та юхолодних умов нггенснвність накопичення ,37Cs рослинами значно зменшується, ніж за вологих та плих. Накопичення 137Cs різними органами рослин також затежить від балансу тепла та вологи ютягом вегетаційного періоду. У 1995 році по всьому масиву даних вміст радіонукліду у сухих одах чорниці перевищував вміст 137Cs у нагонах рослини (11730 Бк/'кг та 7410 Бк/кг відповідно при ,.= 1 8,2>F(o,o5) =4,54). В більш вологий та прохолодний 1997 рік процес накопичення радіонукліду ігонами чорниці відбувався інтенсивніше, в результаті чого значення питомої активності ,,7Cs у ігонах чорниці перевищувало аналогічний показник для сухих ягід ( 7087 Бк/кг та 5670 Бк/кг дповідно, при F,|,=6,54>F,ода) =4,67).

Видові особливості у накопиченні 137 Cs дикорослими ягідними рослинами теж юявляюті.ся по-різному в -залежності ría ііогодних умов вегетаційною періоду. У 1996р., коли іадів випало менше, ніж у наступні роки, ннтома активність радуонукліду у пагонах брусниці ладала 12551 Бк/кг та перевшцуваїа значення аналогічного показника для чорниш (8270Бк/кг) та яхів (7055Бк/кг), що обумовлено біологічними особливостями виду, зокрема, найбільшою серед сліджуваних видів водоутримуючоїо здатністю цитоплазми. У наступні роки досліджень ягідні слини по мірі зростання вмісту в них 117 Cs утворюють ряд: чорниця - брусниця - буяхи. Середні ачешія коефіцієнтів переходу радіонукліду з грунту у сухі ягоди становили для чорниці - 171, для усниці - 116 та для буяхів - 83.

В період дозрівання ягід найбільша частка активності 1,7 Cs у чорниці зосереджена в листях і 1% від загальної активності у рослині, 26% активності bí Cs припадає на стебла та 25% - на ягоди. >реневища даного виду рослин в період досліджень містили 18% активності радіонукліду клопу.

Аналіз сезонної динаміки питомої активності 137Cs у пагонах чорниці та брусниці свідчить,

з найвищі значення цього показника спостерігаються в період інтенсивного росту рослин - у травні-рвні. Існують видові відмінності у накопиченні радіонукліду брусницею та чорницею. Різке еиіиення значень питомої активності 137Cs у надземній фітомасі чорниці відмічалося наприкінці гегації - в кінці липня - на початку серпня. У брусниці значне зменшення досліджуваного показника чшіасться з кінця серпня і співпадає з періодом закінчення росту нових однорічних пагонів га

чатком інтенсивного росту підземних пагонів та коренів. Різке потепління у лютому 1998 року

• • • ] !?/•-. • кликало активізацію кореневого живлення, а разом з тим - інтенсивне надходження * Cs у олисіяні

гони брусниці. Коефіцієнт переходу радіонукліду у пагони брусниці підвищився з 37 у січні до 45 -

у ¡потому. У чорниці, пагони якої на той час не мали листя, підвищення іитенсивиості накопичені і37С5 не спостерігалося. Коефіцієнт переходу шСї у пагони чорниці у січні становив 29, а у лютому 28. .

Велика кількість опадів та порівняно висока температура квітня у 1998 році, на відміну в 1997 року, призвели до того, що вегетативний розвиток рослин почався дещо раніше, ніж попередньому році. Таким чином, на сезонну динаміку накопичення цезію-137 чорницею • брусницею мають вплив як перебіг фізіологічних процесів в рослинах протягом вегетаційно періоду, так і погодиі умови в період спостережень.

Дослідження показапи, що но мірі дозрівання ягід вміст ШС$ та іптенсивиіе надходження радіонукліду б них зменшусться (табл.2), що підтверджується статистичі

(Рф=9,79>Ро.о5=3,42).

Таблиця 2 -

Динаміка вмісту137 С* у свіжих ягодах брусниці в процесі достигання (щільність забруднення грунту 07 Се - 139кБк/м2)

Місяць Питома активність 137 Сз, Бк/кг Коефіцієнт переходу і37Сб з грунту у ягоди

Червень 2014±292 13,8*2,12

Липень 1823±369 10.6 ±1,73

Серпень 1667±119 4,5 ± 0.52

Збір дозрілих ягід і тільки покращить їх харчові та см кові якості, а й приведе до зме шення вмісту В НИХ 131С5.

На накопичення |37( ягідними рослинами впливає пер біг фізіологічних процесів у ні протягом житі свого циклу. Як для брусниці, гак і для чорниці виявлена спільна закономірніст молоді рослини накопичують більшу кількість ь7&, ніж старші. Коефіцієнт переходу у пагої чорниці віком 2-3 роки складає в середньому 60, для 4-5 річних рослин -44

і для рослин старше 6 років - 26. Значення коефіцієнту переходу у брусниці в системі "грунт-прпрі поточного року1' також у три рази перевищувало аналогічний показник у системі "грунт- фігома попередніх років".

Проаналізоваї інтенсивність накопичені 137С5 чорницею у вологі умовах трьох грофогопі борів, суборів та сугрудкі Щільність радіоактивно забруднення грунту І37С5 всіх типах в середньої складала 91 кІ>к/м2і істоті не відрізняла

(Рф.=0.06<Р(),95 =3.63). Вмі

nCs у надземній фітомасі чорниці зменшується у ряді : вологий бір - вологий субір - вологий угрудок. Рисунок 3 наочно демонструє закономірність, згідно з якою в більш багатих типах умов іісцезростання bmíctI37Cs у фітомасі чорниці зменшується.

Значний вплив на перерозподіл радіонуклідів у системі грунт-рослина має моховий покрив, [ами досліджувався вплив мохового покриву на накопичення 137Cs чорницею у двох типах ісорослинних умов: вологому суборі та вологому суфудку. Проективне покриття мохового ярусу у ологому суборі рівномірне і становить 85-95%. За даних умов мохи відіграють роль кумуляторівЬ7С5. Питома активність 137Cs у надземній фітомасі чорниці, що виросла на ділянках без оху, в умовах субору вища, ніж на ділянках з моховим покривом (31860 та 24380 Бк/кг, відповідно).

; умовах сугрудку питома активність 137Cs у надземній фітомасі чорниці, що виросла на ділянках без оху становить 3150 Бк/кг і є, на відміну від суборів, значно меншою, ніж на ділянках з моховим окривом ( 6865 Бк/кг). Як вказувалося у попередньому розділі, в умовах сугрудків мохи ростуть на ¡ляпках з підвищеною кислотністю ірунтів, що спрняс більш інтенсивній міграції радіонукліду у ослини.

На процес накопичення l37Cs ягідними рослинами суттєво впливає: ступінь вологості фунту місцях їх зростання. При ¡цільностях забруднення фунту 1,7Cs, що не мають статистичної різниці 'ф. =50< Fo,o5=242), показники питомої активності та коефіцієнту переходу радіонукліду у пагони принці в умовах свіжого субору складали, відповідно, 1483 Бк/кг та 15. Аналогічні показники у злогому суборі значно перевищували попередні (6989 Ек/кгта 102)Дослідження на пробних площах уяхів при рівних умовах повторюють закономірності, отримані для чорниці. Результати досліджень ідтверджують, що з підвищенням зволоженості умов місцезростання зростає мобільність 137Cs у іунті, радіонуклід стас більш доступним дня кореневого жнвлення рослин, внаслідок чого зростає як ітенсивність накопичення даного радіонукліду ягідними рослинами, так і вміст в них l !,Cs.

На накопичення рослинами I37Cs суттєво виливають також особливості рельєфу місць ■остання. Досліджувалися елементи пагорбу: вершина, схил та підніжжя. При близьких показниках ібруднешія грунту радіонуклідом на схилі та вершині відмічається тенденція до меншого ікопичення ,37Cs як чорницею, так і брусницею на схилі пагорбу (табл. 3), де відбувається більш ітенсивна горизонтальна міфація радіонуклідів з атмосферними опадами. Найбільшу питому стивність l37Cs має фігомаса рослин, які відібрані біля підніжжя пагорбу, де у фунті зосереджено ійбільшу по пагорбу кількість радіонукліду, що мігрував разом з атмосферними опадами вниз по силу.

Отримані дані приводять до висновку, що в природних умовах збирати та заготовляти оди та пагони чорниці і брусниці в пониженнях рельєфу недоцільно.

Таблиця 3 -

Накопичення ,і70> наземною фітомасою чорниці та брусниці на різних елементах рельефу

Елементи рельєфу Питома активнісп>13,0> у фігомасі, Бк/кг Косфі цієнт переходу п'С$ з іруї гіу у фітомасу

чорниця брусниця чорниці брусниці

Вершина 2797±151 3170±275 64±3,3 66±8,1

Схил 2708±191 2470±460 57±6.7 50±15.0

Підніжжя 4836±829 5343±489 109 ±22,8 141±16,8

Встановлено зв’язок між питомою активністю 137Сз у пагонах та ягодах досліджуваних рослин і показниками потужності експозиційної дози гамма-випромінювання (ПЕД, мк/Ргод) та щільності забруднення фунту радіонуклідом (коефіцієнти кореляції становлять від 0,63 до 0,98 в залежності від виду рослин та умов місцезростання). Дослідження

проводилися в умовах вологого та сирого субору, а також свіжого, вологою та мокрого бору. На основі отриманих в результаті регресивного аналізу рівнянь для кожного виду окремо були побудовані графіки, за допомогою яких, визначивши показники ПЕД та щільності радіоактивного забрудненя фунту, можна прогнозувати вмісг ,37С$ у пагонах та ягодах досліджуваного виду рослин. Найбільш доступною для визначення у природних умовах є ПЕД, тому для практичного використання важливо визначити залежність ступеню забруднення ягідних рослин радіонуклідами від останнього показника. На рис. 4 представлено фафік зв’язку питомої активності 137С5 у свіжих ягодах чорниці зі значеннями Г1ЕД. Аналогічні фафіки побудовано як для свіжих ягід, так і для пагонів усіх видів рослин, що досліджуються. Рис.5 демонструє залежність вмісту !37С5 у ягодах буяхів від показників щільності забруднення фунту радіонуклідом в різних лісорослинних умовах. Наявність регресійних рівнянь дає змогу розрахувати допустимі рівні щільності радіоактивного забруднення фунту, при яких можливий збір ягід та вегетативної фітомаси рослин, як харчового продукту та лікарської сировини в ііениих типах умов місцезростання. В борових умовах незалежно від ступеню зволоженості при рівнях радіоактивного забруднення фунту, що вищі за 0,5 Кі/км2, збір та заготівлю фітомаси чорниці, буяхів та брусниці проводит недоцільно, оскільки вмісі і37Сб в даній сировині перевищує ДР-97(600 Бк/кг- для пагонів, 500 Бк/кг - для свіжих ягід). В

6 9000 |

| 7000 /

/

ІГ 6000 /

5 І

1 ^1

І 2000 / ж''

5 о ■

10 20 ЗО 40 50 60 70 80 ПЕД

Рис. 4. Залежність питомої активності 137Сл у свіжих ягодах чорниці від ПЕД (Рі -на висоті їм ;!:2-на поверхні фуіггу)

суборах ягоди згаданих видів дозволяться збирати при значенні щільності забруднення фунту 137Сб до 1 Кі/км3.

Актуальним є питання про шляхи зниження вмісту радіонуклідів у дикорослих ягодах. Одним з таких шляхів с технологічна переробка ягідної сировини. Практичне значення

мають проведені нами роботи по дослідженню зміни питомої активності і,7С.5 в процесі кулінарної обробки ягід.

Поширеним засобом зберігання брусниці є вимочування ягід,' у процесі чого

питома активність ,37Сз в них зменшується на 71 %. У варенні вміст радіонукліду зменшується у порівнянні зі свіжими ягодами в середньому на 52%. У компотах питома активність шСз зменшується на 50%. При цьому -40% активності радіонукліду зосереджено у рідкій фракції компоту і 60% - у ягодах. При виготовленні соків питома активність 137Св у кінцевому продукті зменшується на 24%. Дослідження показали, що зміна питомої ативпосгі ,37Ся у кінцевих продуктах технологічної переробки дикорослих ягід відбувається пропорційно зміні їх загальної маси за рахунок додавання передбачених технологією іііфадіентів та, у разі виготовлення соків, видалення радіонукліду разом з відходами. Небажаним шляхом збереження дикорослих ягід є їх сушіння, оскільки питома активність І37Сз в сухих ягодах збільшується у 7-10 разів за рахунок зменшення маси. Отже, в процесі технологічної переробки відбувається часткове очищення забруднених радіонуклідом дикорослих ягід, що дає змоіу вживати в їжу кінцеві продукти переробки .

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Найбільша площа ягідників па Українському Поліссі зосереджена у північно-західній частині Житомирської області (73,63 ніс. га), що виявилася найбільш забрудненою радіоактивними викидами: 36% площі лісів об’єднання «Житомирліс» знаходиться в зонах забруднення ,:”С5 >1 Кі/км2. Дещо менша площа ягідників у Рівненській (66,68 тис. га) та Еіолинськііі областях (55,93 тис .га), ліси яких теж зазнали радіоактивного забруднення.

50---------------------------------------------------------------

о J-----,---т-----,----1----,----1----т----1-----1----1----1----і

20 40 60 80 100 120 140 160 180 200 220 240

Щільність забруднення rpyvrry U7Cs. кБк/w'

Рис. 5 Розрахунковий трафік залежності питомої активності b7Cs у ягодах брусниці від щільності забруднення фунту радіонуклідом

2. З роками щільність забруднення коренезаселеного шару грунту 137Сз у лісах Українського Полісся зменшується як за рахунок фізичного розпаду радіонукліду, гак і в результаті вертикальної міірації 137Св по грунтовому профілю. Інтенсивність міграції радіонукліду у грунті залежить від типу лісорослинних умов. В більш бідних та вологих умовах вертикальна міграція 137Сз в мінеральній частині грушу відбувається більш інтенсивно.

3. Значну роль у процесі перерозподілу П7Сб у лісових грунтах відіграє моховий покрив, що акумулює велику кількість радіонукліду. У верхній мінеральній частині грунтового покриву глибиною 0-2 см на ділянці з моховим покривом частка '11 Сь складає 5,6 % від валового запасу. На ділянці без мохового покриву на цій глибині зосереджено 13,5% від валового запасу и7С5. Вплив мохового покриву на ступінь забруднення ягідних рослин радіонуклідами проявляється по-різному в залежності від типу лісорослинних умов, що слід враховувати при заготівлі ягід.

4. Суттєвий вплив на процес перерозподілу І37С5 у лісових грунтах має рельєф місцевості. Па час досліджень найбільший вміст ШС$ у грунті припадав на підніжжя пагорбу, найменший - на вершину, проміжне значення досліджуваного показника спостерігається на схилі пагорбу. Існують відмінності у накопиченні радіонукліду рослинами на різних елементах рельєфу. Найменша інтенсивність накопиченім ШС8 спостерігається на схилі пагорбу. На вершині пагорбу вміст радуонукліду у пагонах чорниці та брусниці дещо більший, а біля підніжжя кількість його у 2 рази більша, ніж на схилі.

5. З роками вміст 137С$ у ягідних рослинах Українського Полісся зменшується. Питома активність

,37Ск у свіжих ягодах та пагонах чорниці у 1998 році зменшилася в порівнянні з 1991 роком у 5 разів. ~

6. Протягом вегетаційного періоду накопичення 137СІ> ягідними рослинами відбувається нерівномірно і залежить як від перебігу фізіологічних процесів в рослинах, так і від балансу тепла та вологи в даний період. У більш вологі та теплі роки інтенсивніст ь надходження ,,7С$ у рослини значно збільшується.

7. Молоді парціальні кутці чорниці та брусниці, в яких відбувається активний процес обміну речовин, накопичують більшу кількість радіонуклідів, у порівнянні з більш старими. У парціальних кущах чорниці віком 2-4 роки концентрація радіонукліду у 2 рази більша ніж у шестирічних кущів. По мірі дозрівання дикорослих ягід вміст 137С$ в них зменшується. Якщо в червні питома активність радіонукліду у ягодах брусниці становила 2014 Бк/кг, то у серпні показник зменшився до 1667 Бк/кг, відповідно зменшилися і показники КП шСв з ірунгу у ягоди брусниці - 13,8 га 4,5.

8. Існують видові відмінності у процесі накопичення радіонукліду ягідними рослинами, які вивчаються. Найбільша питома активність ,37Сї спостерігається у надземній фітомасі чорниці, найменша - у буяхів. Брусниця займає проміжне положення. Видові особливості ягідних рослин у накопиченні и7Сь по-різному проявляються в залежності від потодних умов вегетаційиоге

періоду року спостереження. Отримані дані дають можливість прогнозувати ступінь радіоактивного забруднення того чи іншого виду в залежності від погодних умов року спостереження.

9. Існують відмінності у накопиченні 13'Cs різними органами ягідних рослин. В період достигання ягід найбільшу кількість радіонукліду акумулює листя, ягоди та стебла містять його менше. І Іайчистішими у даний період є корені рослини.

10. У більш вологих та бідних місцях зростання процес накопичення ,37Cs ягідними рослинами відбувається більш інтенсивно. Найменший вміст радіонукліду спостерігається у ягодах чорниці, що зібрані в умовах сугрудку. У суборах вміст' 137Cs у ягодах збільшується у 3 рази, а у борах - у 13 разів.

11. Накопичення радіонукліду ягідними рослинами перебуває в тісній та достовірній залежності від потужності експозиційної дози гамма-випромінювання та щільності забруднення грунту радіонуклідом. Отримані в результаті досліджень рівняння дозволяють визначати вміст 137Cs у ягодах в залежності від ступеню забруднення грунту. Це дає можливість визначати місця збору ягід, радіоактивне забрудннення яких не перевищуватиме діючі нормативи (ДР-97).

12. Рекомендується у борових умовах, незалежно від ступеню зволоженості, при рівнях радіоактивного забруднення ірунту, що вищі за 0,5 Кі/к\г, збір та заготівлю фітомаси чорниці,

, буяхів та брусниці не проводити, оскільки вміст l37Cs в даній сировині перевищує ДР-97. В суборах ягоди згаданих видів дозволяється збирати при значенні щільності забруднення грунту l37Cs, що не перевищує 1 Кі/км2.

13. Рекомендується не збирати ягоді! біля підніжжя пагорбів та у пониженнях рельєфу. Збір та заготівля ягід у стиглих ягідниках є більш доцільними Рекомендується збирані достиглі ягоди.

14. З метою ефективного зменшення ступеня забруднення ягідної сировини ,17Сs рекомендується технологічна переробка дикорослих ягідних рослий шляхом виготовлення з них соків, камиогів, а для брусниці - вимочуванням у підсоленій воді. Небажано зберігати сушені ягоди.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Краснов В.П., Орлов A.A., Ирклиепко С.П., Турко В.H., Шелест З.М., Короткова Е.З. Загрязнение цезием-137 лекарственных растений лссов Украинского Полесья // Растительные ресурсы. - 1996. Т.32, вмп.З. - С. 36-43.

2. Краснов В.П., Орлов 0 0., Короткова 0.3. Поширення та продуктивність дикорослих ягідних рослин родини брусничних (Vacciniaceae S.F.Gray) в лісах Полісся України // Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України / Наук, праці Поліської АЛНДС. - Вип. З,- Житомир, 1996.-С. 48-54.

3. Краснов В.П., Орлов A.A., Ирклнснко С.П., Шелест З.М , Турко В.П., Короткова Е.З., Криндач А.И. Радиоактивное загрязнение продукции лесного хозяйства в Полесье Украины II Экспресс-информация. Лесное хозяйство за рубежом,- М.: ВНИИЦпесресурс, 1997. - № 5. - С. 15-25.

4. Краснов В.П., Турко В.Н., Орлов А.А., Короткова Е.З. Распределение активности 137Cs

компонентах лесного биогеоценоза влажной субори Украинскою Полесья // Лесная наука н рубеже XXI века / Сб. научи, трудов Ин-га леса НАН Беларуси. - Вып. 46. - Гомель, 1997. - ( 405-407. .

5. Рекомендації з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення Держкоуїлісгосп України / Підред. М.М.Калстника - Київ, 1998. - 82 с.

Дисертант написав підрозділ 6.5 (С. 35-46). ■

6. Орлов О.О., Краснов В.ІІ., Короткова.О.З. Фенологія цвітіння і плодоношення ягідних росли родини Vaccim'aceae S.F. Gray в Поліссі України// Проблеми екології лісів і лісокористування і Поліссі України / Наук, праці Поліської АЛНДС. - Вип.5. - Житомир: Волинь, 1998. - С. 97-104

7. Орлов О.О., Короткова О.З., Каліш О.Б., Курбет Т.В. Кількісна оцінка грунтових параметрів і інтенсивності міграції I37Cs в ланцюжках “грунг-рослина”, “ірунт-грнби” на основі сколок фітоценотнчного підходу // Агрохімія і ірунтознавство. - Міжвідомчий тематичний наукові збірник. - Частина 4. - Харків, 1998. -С. 169-176.

. 8. Короткова 0.3, Орлов 0.0. Накопичення ,37Cs фітомасою ягідних рослин при різній щільнос радіоактивного забруднення грунту // Лісівництво і агролісомеліорація,— 1999. - Вип9 Здоров’я лісу.-Харків: РВГ1 “Оригінал”, 1999. -С. 16-23.

9. Короткова О.З., Шелест З.М., Курбет Т.В. Зниження вмісту 137Cs у харчовій продукції ліі шляхом технологічної переробки // Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліс України / Наукові праці Поліської ЛНДС. - Вип.6. - Житомир: Волинь, 1999. - С. 92-96.

10. Короткова О.З., Орлов 0.0. Перерозподіл ,37Cs по органах ягідних рослин родини Vacciniacc:

S.F.Gray в залежності від віку // Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі Україні Наукові праці Поліської ЛНДС. - Вип.6. -Житомир: Волинь, 1999. - С. 62-64.

11. Краснов В.П., Орлов А.А., Короткова Е.З. Коэффициенты перехода цезия-137 в системе "почв фнтомасса черники" в различных экологических условиях // Тез. докл. 2-ой междунар. кон «Проблемы сельскохозяйственной радиоэкологии - десять лет спустя после аварии і Чернобыльской АЭС». — Житомир, 1996. - С. 60-63.

12. Калетник М.М., Орлов О.О., Короткова 0.3. Інтенсивність накопичення 137Cs ягодами вил родини брусничних (Vacciniaceae) в різних типах умов місцезростання лісів Полісся України Наука. Чорнобиль-96 - Наук.-практ. конф., Київ, 11-12 лютого 1997р.: Збірка тез. - Київ, 1997 С. 84.

13. Корогкова Е.З. Накопление 137Cs фитомассой доминант напочвенного покрова лес Центральною Полесья Украины в различных фитоценозах // Тезисы докладов VI Молодежи* конференции ботаников. - Санкт-Петербург, 1997. - С. 80.

Орлов О.О., Краснов В.П., Короткова 0.3 , Каліш О Б. Роль моховою покриву в перерозподілі '■"Се у лісових біогсоценозах Українського Полісся // Наука. Чорнобиль-97 / Наук.-пракг.копф., Київ, 11-1 .02.199^.: Збіркатез. -Київ, 1998. -С. 25.

Короткова П.З. Зависимость накопления ШС$ основными ягодными растениями Полесья України.! от степени радиоактивного загрязнения почвы // Материалы международной конференции «Экология и молодежь». - Гомель, 1998. - С. 100.

Короткова 0.3. Поширення, урожайність та радіоактивне забруднення чорниці та журавлини на території Поліського природного заповідника // Матеріали конференції «Роль охоронюваних природних територій у збереженні біорізномалітгя». - Канів, 1998. -С. 69-70.

Орлов А.А., Короткова Е.З., Шатрова Н.Е. Влияние плотности загрязнения почвы |37С5 на величину коэффициента перехода в системе «почва-растение» Л Мат. щорічної наукової конференції Інституту ядерних досліджень НАН України. - Київ: ІЯД, 1998. -С. 315-317.

Орлов О.О., Краснов В.П., Короткова 0.3., Каліш О.Б. Техногенні радіонукліди в природному середовищі як фактор антропогенного виливу на лікарські рослини: радіобіологічний та ресурсний аспекти // Матеріали Ш-ої м.н. конференції «Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку». - Донецьк: Агснство «Мультітрекс», 1998. -С. 282-283.

Короткова Е.З. Влияние богатства и влажности условии местопроизрастания на процесс накопления ,37Сз надземной фитомассон дикорастущих ягодных растений Украинскою Полесья // Тезисы международной, научной конференции молодых ученых «Лес. Наука. Молодежь». -Гомель, 1999. - С. 31-33.

Короткова 0.3. Накопичення ,37Св основними дикорослими ягідними рослинами лісів раїнського Полісся,- Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю (Н).іб - екологія,- Державна агроекологічна акатсмія України, Житомир, 2000.

Досліджувалися основні фактори, шо впливають на процес накопичення ІЗТС5 дикорослими дними рослинами Українського Полісся : чорницею, брусницею та буяхами. Вивчені сономірності розподілу радіонукліду у лісових грунтах в залежності від лісорослинних умов, тановлено залежність між концентраціао ШС5 у ягідних рослинах та у грунті. Виявлено, що на ■енсивність надходження І37Ся у ягідні рослини впливають умови вегетаційного періоду року слідження. Доведено істотність різниці у накопиченні і37С5 різними віковими ірупами та різними ганами ягідних рослин. Розраховані іраничні величини показників радіаційної обстановки, за яких жлива заготівля ягідних рослин з урахуванням видоспецифічності рослин та різниці у накопиченні ми радіонуклідів в різних пінах умов місцезростання. Вказані основні способи технологічної реробки ягідної сировини, що сприяють зменшенню вмісту І37Сх у кінцевому продукті переробки, мовні результати досліджень впроваджено в практику лісового господарства у рекомендаціях по ристуваншо недеревними продуктами лісу в умовах радіоактивного забруднення.

Ключові слова: лісові екосистеми, l37Cs, питома активність, щільність радіоактивно забруднення грунту, коефіцієнт переходу, експозиційна доза гамма-внпромішования, ті лісорослинних умов.

Короткова E.S. Накопление U7Cs основными дикорастущими ягодными растения* лесов Украинского Полесья. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандшщата сельскохозяйственных наук і специальности 03.00.16 - экология,- Государственная агроэкологическая академия Украин Житомир, 2000.

Исследовались основные факторы, которые оказывают влияние на процесс накоплен 137Cs дикорастущими ягодными растениями Украинского Полесья: чернихой, брусникой и голубике Изучены закономерности распределения радионуклида в лесных почвах в зависимости лссорастителышх. условий. Исследования показали, что в минеральной часта более бедных влажных почв интенсивность миграции 131Cs существенно повышается. Установлена связь меж, концентрацией I37Cs в ягодных растениях и в почве. Определено, что на интенсивность ноступлсн l37Cs в ягодные растения влияют условия вегетативного периода года исследований. С повышени. температуры окружающей среды и увеличением количества осадков в течение вегетативного нерио. содержание радионуклида в дикорастущих ягодных растениях увеличивается. Доказа существениость разницы в накоплении 137Cs разными возрастными группами и разными органа! ягодных растений. Рассчитаны предельные значения показателей радиационной обстановки, П] которых может проводиться заготовка ягодных растений с учетом видоснецифичноети гюхлощеш

137^ „

растениями Ls и разницы в накоплении ими радионуклида в разных типах условии произрастанг Рекомендованы основные способы технологической переработки ягодного сырья, коїорі способствуют снижению содержания 137Cs в конечном пищевом продукте. Основные результаї исследований воплощены в практику лесною хозяйства в рекомендациях по использоваш недревесной продукции леса в условиях радиоактивного загрязнения.

Ключевые слова: лесные экосистемы, 137Cs, удельная активность, плотное

радиоактивного заражения почвы, коэффициент перехода, экспозиционная доза гамма-излучения, ті лесораст и тельных условий.

Korotkova E.Z. Accumulation of 137Cs by the main wild berry species of forests of Ukraini. Polesye. - Manuscript.

Thesis for a condidate’s degree by spedallity 03.00.16 - Ecology.- Stale agroecological Acadei of Ukraine, Zhytomir, 2000.

The main factors influencing on the 137Cs accumulation by wild berry species of Ukraini, Polesye: bilberry, cowberry and blueberry were investigated.

Regularities of radionuclide distribution on forest ecological conditions were determint Dependence of 137Cs concentration into berry plants and in the soil was calculated. It was proved that ti

;athcr conditions of vegetative period influence on the intensity of !s7Cs accumulation by berry species, le essentiality of differences of n7Cs by various age groups as well as various organs of berry species was monstrated. The utmost values of parameters of radiation conditions in which harvesting of berry species is ssible in various ecological habitats were calculated. The main methods of technological processing of rry raw material leading to decrease of ,3,Cs contcnt in the final processing products were shown. The lin researches results were inculcate into the practice of forestry in recommendations on use on non-wood »duets of forest in conditions of radiocontamination.

Key woords: forest ecosystems, 137Cs, spcsitlc activity, ground contamination, transfer factor, 7-posure dose, type of forest conditions.