Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Мошки груши Morsitans (Diptera, Simuliidae) фауны Украины

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Мошки груши Morsitans (Diptera, Simuliidae) фауны Украины"

РГ6 од

АКАДШ1Я НАУК УКШНИ / 3 МАИ 1ЙСТИТУТ ЗООЛОГИ 1М. 1.1.ШМАЛБГАУЗЕНА

На правах рукопису УДК 595.771 /477/

31НЧЕНК0 Олексавдр Павлович

мошки групп ¡¿охита® (гартвиА, бпжиоав)

ФАУНИ УКШНИ

03.00.09. - Ентомолог1я

Автор е'ф врат дисертац1? на здобуття наукового ступени кандидата бголог{чншс наук

Кигв - 1993

Дисертац1йна робота виконана в Донедькоцу державному университет!.

Науковий кер1вник - доктор бЮлог1чних наук, профеоор Усова З.В.

Оф1ц1Йн1 опоненти:- доктор б1олог1чних наук, професор Вервес Ю.Г., - кандидат б1олог!чних наук Жданова Т.Г.

Ведучий заклад - Запор1зький державний ун1верситет

8ахист в1дбудеться , £ 1993 р.

в ... годин на 8ас1данн1 Спец1ал1зовано1 Ради Д 016. 09. 01 Хнстиа^ту зоологи 1и. 1Л.Шмальгаузена АкадемП наук Укра1ни ( 252601, КиХв, ДСП, вул. Лен1на, 15).

3 дисертац1ею ыожна ознайоыитися в б1бл1отец1 1нституту эоологИ 1м. Ы.Шмальгаувена АН УкраПш.

Автореферат розХсланий " " _ 1993 р.

В1дгуки на автореферат в двох приЩрниках з зав1реним Щдписоы просимо направляти за адресов 1нституту зоологи 1м. Ы.Шмальгаузена АН УкраВш.

Вчвний секретар Спец1ал1зовано1~~ Ради кандидат бЮлогГчннх наук

В.В.Золотов

ЗАГАЛЬНА ХАЙШГОСША РОБОТИ

Актуальн>сть лосл!дженкя. Визпачення ефективних заход!в тааання чисалънгкт! кровососнвх ысгаок групп oorsitaaa гальму-алося так ян не було надШшх морфолог 1чиих притер! ?в, як! б озволяли точно д!агностувати ц! вяци, недостатньо були вявчэн! с еколог!чн! особливост{ 1 природа! регулятора чисельност!. Е9 снятой пер год у долинах середнгх t малих р!чок Пол!сся та tcocTeny Украйш мошки з роду SimuUum групи moreltans е дом1-уючии компонентом гнусу. Це пов"яэано з густою г!дролог!чнов !TKOD - м!сцями виплоду ввдгв ц!е? групи. У В8СНЯНИЙ пер!од ьоту мошки дано? групи завдають значних ехоном!чиих збитк!в, икликають зниження продуктов но от i с!льськогосподарсышх тварин продуктивном! пра.., у роб!тник!в схльського та л!сового гос-одарства /Ковба^ 1982 ; Каплич, 1937 ; Усова, Бэва, 1939/. У ва-hkoy рогатоi худоби, овець ! лвдей в!дм!чен1 випадки симул!до-оксикозу, найб!льш! вогнища якого зареестрован! у Зах!дному По-tcc! Украши /Ковбан, 1967 {Шевченко, Сало, 1969; Лиховоз, 1982/ а Сх!дн1й Укра jfni /Усова, 1987 ; Прудкина, Солодовнияова, 1992/. ощки групи morel terns е нос!ями збудиик!в ряду захвороваяь, в ому числI i онхоцеркозу велико! рогато? худоби /Савустьяненко, 986, 1992 ;Усова, 1987/.

Незваяаючи на те, що в иди групи moral tens на TepHTopti Ук-айш е злЮними кровососами f завдають значних економ!чних биткгв, tx. вивченню не прид!лялось достатньоГ уваги. Були лише крем! вгдомост! опублгкован! у .роботах Г.К.Шевченко /1956, 1959, 961, 1965, 1969, 1973/, Г.К.Шевченко ! 3.Т.Сало /1966/, Л.1.Ле-едево! /1969, 1970/, З.В.Усово? /1972, 1974, 1975, 1976/, .В.Усово? j Р.Д.Семушина /1980, 1931/, Р.Д.Семушина /1982/. рохи б i лыпе робгт в хдносно иге У групи надруковано у Pocii. . першу чергу треба назвати монографгi I.А.Рубцова /1956, 1962, 963/, З.В.УсовоГ /1961/ та В.Д.Патрушево? /1982/. Але до цих ip залишалися слабо вивчепими питания морфолог!i, екологгif та пгдемгологгчного значения мошок групи moral tans , KpiM того, :е був встановлений точний таксоном!чний склад мошок цге i групи.

Мета i завдання досл!даенря. Метою роботи було встановлення адового складу мошок, пде належать до групи moral tana , на тери-npii Украши i розробка imploлоггчних критерггв, янг дозволя-1ть дтагностувати еиди дано!' групи, вивчення Ьс екологгчних собливостей i природгая рсгулятор:в чисельност!.

Завдання наших досл{джень включали :

- вивчення морфолог!ï вид1в на Bcix фазах розвитку i вста-новлення надхйних д!агностичних ознак ;

- встановлення видового складу мошок групи moral tans nia використаннХ нових морЗологхчних критерх ïb ;

- розробка виэначних таблиць для личинок, лялечок, самщв та самок трупи, що вивчавться ;

- виявлення эаконом1рностеЙ фенотип1чнох м1нливост1 самок найбХльш зл1сних кровосос!в ;

- вивчення екологХчних особливоетей мошок групи morsltana /встановлення мХсщ, виплоду, фенолопчних строк!в вильоту f к}ль Kocrf генераций, активностх нападу/ ;

- визначення природних регуляторХв чисельност! /хижакхв та паразитíb/.

Наукова новизна ! теопетичне значения. ВидХлен! над!йн! таксономХчн! оэнаки, як i дозволяють диоврешЦюшти види групи morel toas . Вперше для мошок даноï групи визначен! слХдуюч! íh-декси: лобний, лицевий, щупиковий, вилочки, гглок вилочки, лау-терборнового органу, передньо'х та зачньо ï Htr, як! мають д!агно-стачне значения. На територП Украхни нами встановлено II вид1г 1 2 п£цвиди мошок групи more i tons , з них два ввди - hobí для Науки: S.kachvorjanl Ubs. et Zin. /I99J./, S.eemushlnl Uss.et Zin /1992/ t ДЕа ввди вперше в1дмiчеHi для даноУ територ!ï: S.abbre-Tiatum Rubí. 1 S.bergL Rutz . Поточнений опис bcíx фаз роэвитку Б. she vts hank o va s Sub г . Складен1 визначн1 таблиц! для самок, caMUÍB, личинок í лялечок в ид i в групи morsltans. Вперше вивче-на $енотип1чна м1нлив!сть самок групи. Вид1лено 15 ознак, як! мають найб}льш важливе таксономгчне значения: висота í ширина лобу i лиця, довжина щупика i його 4-го членика, висота стрижня f висота г1лок вилочки, ширина Плок вилочки, доЕжина í ширина лаутерборнового органу, довжини гомХлок 1 базитарсусхв перед-ньоУ i задньох нхг. Вивчен1 деякх форми мХнливост!; .у s.shevt* chenkovae. - сезонна, еколог!чна 1 географ!чна, у S.paramorsl-ta»a Ruhz. -.сезонна, у s.mors!tans Edw. - географХчна, y s.hibernais Rubz. - екологхчна. Вперше для Украх'ни наведенх вхдомос-ti про М1сця виплоду, строках вильоту, кхлькостх генерацХй, зи-М1вл!, рохнко, активностх нападу та кедико-ветеринарне значения окремих вид!в. Для збору кровососних комах нами запропонована модель ексгаустера з вкладишами, що змхнюються, яка успшно бу-ла використана при зборах кровососних мошок з лвдини, тварин i

ззпош! та знайдла сарока застосугашя у 1кшах дсслшппиэ. Памп иапропоновая! г зпроЕадааи! орщпкалыи гдатодккя ЕИ}р1в ¡лорфалопчних структур кошок з вакорлстаншш Фотограф1чних :■»--тод!в /Зипчзнко, 1086 ; Усова, Заичекко, 1983/.

Практична зцамания. Встаповлеп! над1йн1 таксономгШ о з теки, жа дозводявть прогости точну дгагяостилу окрекп о групп того! 4апз па во к фаэах розтштку. Для оргашзацН сат'-тарно-профхлактачпжс та зшяяувалыш м^роприемстн нообхШю знати особлжзост! шощ> шшлоду, строк I в в иль о ту 1 активностг нападу самок на тштол1тз. Вгдоггостг про паразитга :шаях.ч М0Ш0К Г.'ОЖуТЬ бути ЕИКОрИСТаН! ДЛЯ 1ЯТ9Гр0ЕаИ0У боротьби 3 элго тт видами кровосос йззульгатн дослШинь породанг у Ну-тивльсысу ста1Щ1Ю по боротьб! з ХЕорсбага тпарлн /Акт апровад-ження вщ 20.06.90 р./ та Волинську обласну ввтлайоратор!ю /Акт Епронаджения вхд Э0.05.86 р./ I взкористовуються у практична робот1. Ыатергали про групу »огэ1 йкоз ув12ши до звгту проблемно"! групи Донвцького университету, яка зашлавться сяладашзм визначшка ношок Укра'йга; зикористсвуитьсл в учбовсму процосг при нивченш курс1в "Загальна паразитолог ¿я" i "Медичиа знтсш-лог1я". В Донецькому державному университет! впроваджен! рацго-нал1заторськ1 пропозици': три /№ 117 в1д 01.II.05 р., № 135 в!д 31.01.86 р., № 167 Е1Д 20.12.86 р./ - що-до покращення робота з мгкропрепараташ г одна /Л 156 вхд 03.07.86 р./ - для збору моток.

Апгобап1я поботи. За темою дисорташI зроблен! пов1домлен-:ш на: 4-му Всесоюзному дштеролог1чному симпозгум! /Алма-Ата, 1986/, X конйеренц! I УкраУнського республ!кансышго паукового товариства паразитологе /Одаса, 1986/, I Закавказья^ коцфе-ровд! г э ентоиологН /Среван, 1986/, науково-педагог{чн!й нон-фервнц! i молодих вчегок "Молод1 ечоп( г спшцалгстл - охорон! дриродн Доябасу" /Доиецыс, 1937/, кои£оренцН молодих вчених "Питания поргвняльнох та Аунши опально I морТолог! I 1 мартогсшу-зу" /К:гпз, 1988/, ВсесопзнИ.1 кон?ере;щГг з паразитолог/V /Ташкент, 1983/, РэспубЛ1канськ{Я пауков!?. конфереиц!? "Рац! опалы'.;; ынсористання, охорона, гндтяорения ресурсхз та еколсгМнш к.'лг»-накгст" /Запор 1вжя, 1988/, -I з" Узд! Всесоюзного енгомолаггчпгл'л тоаприсгва /Лви1яграл, 1Ш5С/, У1 зоолог !'га!Е кен^ерзнц! Г ¡ил-: •:\ут;у зоологI У ЛИ ЕССР /В1тсбськ, 1003/, 5-му Всзсоазному дшч\>--1;ччог1чко-.:у сккоМуь:! /НаиишбIрстл:, ]У Укш,',-

• •)■■'!" о!.ч'п: ■ -'С!Т0 тот; -.г"!стт,а /V'"''У!:1. 19^?.', 1:5 - ■

Ь

ренщях професорсько-викладацького складу Донецького

державного университету /1985-1987/, 38 вауков|# конференцЦ професорсько-викладацького складу Луцького державного педаго-г!чного !нституту ímghI Jlecí Укра'г'нки /1992/

Дисертацхя затверджена на зас!даннях кафедри (ИологП та ВченоУ Кщи природничо-географгчного факультету Луцького державного пед!нституту i мен i Лес i Укра irnos i кафедри зоолог!! Донецького державного ун!верситету.

Публгкаигя результаттв дослгджень. За матер!алами дисерта-uii онусЫковано II podiT.

Структура f об"см роботи. Дисертац1я складаеться з вступу, 8 роздШв, biichobkíb, викладена на 140 сторхнках друкарського тексту. Робота глюстрована 16 таблицяЫи, 49 ориг!нальними малинками. Б!бл{ографгя складаеться з 203 назв лгтературних джерел.

короткий алГст роботи

Розд!л I. ÍCToptn вивчення мошок групи morel teas.

Початок вивченню мошок групи moraltana був покладений Ед-вардсом / Edwards , 1915/. Bíh описав з Англ! if самця i окрем! структура самки 8. morsl tana . Вид (лив в!дм!нн!сть самки цього. виду в1д S. г ер tana , Qd.oinata i S.varlegatum . ШЗНШв / *d-warde , 1921/ описав личинку та лялечку s.morel tans . Подальше вивчення групи продовжив I.А.Рубцов /1940, 1956/. Вхн знаходить представншив групи уБ*ларус1 J майка на BCiít територН Pocíi, описуе HOBÍ шдеиди E.m.Bimulans i S.m.longipalpe . У наступншс роботах /Рубцов, 1957/ доповнюе групу ще одним пвдввдом s.m.cur-vistilum ,i трьома видами: S.abbrevlatum , S. rub t to vi Smart ( S.paramoraitans . У piaHí роки 1.А.Губцов описав види S.bergi /1955/, S.promoreitans Rubz. /1956/, Б. venustoidea Hubs. /1963/-преокуповано y C.chavtühenkovae Rubs. /1965/ та S.hibernale Rubz. /1967/, як i мал;ть bc i гпдстави належати до групи moral tana . Най-б!льш поширен! та чисельнх ецди групи uioraitane у 30hí тайги , часто зустрхчаються також у зонах Mimaimx, широколистяних л!с}в та Л1состепу Свропи. Иззвиваються у середшх рхчках, верхгв"ях великих píHOK i великих струыках. В УкраШ ыошки групи morsi-tans заресстроьаш як nocir збудникгв онхоцеркозу великох рогато í худоби /Усова, 1987 ; Савустьяненко, 1992/; ix покуси часто викликають симулгдотоксикоз тварин i лгодини /Зинченко, Овчинников, Семушин, 1988 ; Прудкина, СолодовникоЕа, 1992/.

Рэзд1л 2. ф1зико-географ!чний нарис Пол!сся та Л1состепу Украхни.

НаведенI коротк! в!домост! про кл!мат, орограф!ю , геоло-г!чну будову та г!дролог!ю територГ!, як! обумовлюють видовий. склад мошок. Велика увага прид!лена характеристик р1чково* с{тки. В Полхсс! прот/калть Днгпро, Десна, Прип"ять э притоками Турхею, Стоходом, Старом, Горинню та 1н. Серед р!чок л!состепо-воГ зони сл!д в!дм!тити Захщшй Буг, Псел, Сейм, С!вереъкий До-: нець. Для водного режиму рхчок властива весняна пов!ш>, зимовё I л!тня межень. Береги та русло р!чок заросл1 водною рослинн!стю, що створов сприятлив! умови для виплоду мошок.

Рззд1л 3. МатерХал та методика досл!джень.

Дослхдження з (|ауни { еколаг!х мошок, Ы хижак!в та пара-зитгв проводились з 1984 по 1992 роки на територН пол!сько? , Л1состепово1 ! частково степовох зон Ук ранга. Також були ВИК07 ристан! матер1али ! кслекц! Г ка^едри зоолог!У Донецького державного ун!верситету { !нституту зоолог!х РАН. Обстежен! три вели-К1 р1чки Л1рип"ять, Зах1дний Буг '! С!верський Донець/, 16 р!чок середньо! величини /Сейм, Стир, "Еур1я, Горинь та 1н./, 33 мал! рхчки /Мерла, Чорногузка, Конопелька, Клевень та 1н./, 25 струм-кгв, 19 мел!ораТивних каналгв.

31брано 250 проб пре1маг!нальних фаз. I 436 проб дорослих особин. Вивчено 194310 личинок ! лялечок, 94245 дорослих комах. Зшйснено 384 !вдив!дуалышх виведення. Проведено 228 обл!к!в активностх нападу самок на с!льськогосподарських тварин /корови, телята/, 60 - на людин! I 12 на птахах /голуби, кури/. 3 метою встановлення видового складу природних регулятор!в чисельност! мошок з!брано 30 проб хижак!в I 16 проб паразитгв. Серед хижак!в знайдено: 56 личинок волохокрилыЦв, 43 личинки бабок, 28 п"явок, 54 риби. 3!брано 156 личинок мошок, що у ражен! м1кроспорид!ями. Водянх клщ! паразитували на 7 лялечках та дорослих комахах. Вивчено 56 личинок { 18 лялечок, як! уражен! грибом, 16 личинок э бактер!озом . Виготовлено 1020 м!кропрепарат!в.

Мошок збирали за загальновхдошш методиками I,А.Рубцова /1956/, З.В.Усово1 /1961/, К.К.Фасулат! /1971/. Для покращення роботи при збиранн! мошок з живител!в нами запропонована нова модель ексгаустера з вкладишами, що зм!нюються.

Морфометр!я мошок проведена за методикою З.В.Усовох' /1978/

i вдосконалзна застосуваюшм фстогра^чних мотод2в /Зинчшгко, I38S; Усова, Занчошсо, 1988/. Еуло проведено 4186 вим!р1в мор-фологгчпих структур у 144 особип самок. Статисткчпа обробка MaTGpíajry проводилась за загалгнопрпйыятиги методикам /Лаккн, 1930/. Провздепо швченкя морфолог! i t зроблвно систекатичнЕй оппс II вил {в 1 2 п1дввд!в, який супроводжуеться ориг1налмшыи малвшсомн.

Достов*рн*сть вззначапня копок гпдтворджока д.б.н., профо-сором З.В.Усовой, волохокрильцтв, бабок i водяних клхщгв -к.б.н, Р.Д.Семушгаа.', uiKpociiopimiK -к.б.н. К. М .Ма с л одудовою, rpndíB - к.б.н, Ы.М.Сухоь'лин, за що автор висловлюо щиру подшсу,

Рзад1л 4. ФенотЕП1чкз М1нлив1сть мошок групи morel tans.

4.1, ICTODiH вивчошш питания. Бпорше мгшгавгсть моток роз-глядаБ d.к.Bevies /1949/, eíii onocTepirac MiiuffiBfcTb склерит!в личинок у п1вн!чпо-америнакськкх видiв. I.A.Рубцов /1956, 1957, 1959, 1962а, 19626, 1963, 1965/ продовжкв вивчення м1шшюст1. На прикладах окреинх ввд!в мошок bíh розглянув особливост! ста-тевого дч).1ор]!з;,г/( ссзозшох, географ! чно i", iндив!дуально! 1 м!к-ВВДОВОÍ МНЛИВОСТ]. I.A.IyöUOB Д10ШОВ до висновку, ЩО S.morsi-tsae являе собою комплекс близьких симпатричних вид!в. Особливу ушгу питашшы Ищив1дуально1 Шнливост! мошок прид1ляс З.В.Усова /1961/. Üi3Hims I.A.Рубцов /1970/ робить висновок про адаптив-пкЕ характер таксоном! чшк о знак для boJx аорм м!нливост1. В роботах Uevcu. /1973/ ¡ Ruhm, Candcr /1975/, що присвячен! ce30HHif, м1нлпвост1, В1ДМ1чають зыоншенпя розм!р1в личинок та 1наго в л{т-н!х геьзрпц!ях в nopiBiinmii з вссняними.

В Украjfhí питаниями míilihboctí за&лаЕСя ВЛ.Павлгчеико Д976, 1979, 1980, 1983, I9&1, 1987/. Bíh досл!див статсву, 6íoToni4Hy, геогра$1чну м!влив1сть личинок i дорослих особин '.т.шеиtorranca та ü. с quirn. . йд автор i в вивчали 1цдив1дуалыгу, популяцшну та екологгчну MiiuniBiCTL видгв: s.orgyreatum. /Семушин, Кузнецов, 197Э/, \7.equina bianchii /Буллп, 1982/, B.erythroeephala /Панчон-ко, 1984/, Obuchovia brevifilio /РетсЬепко , 1990/.

СтатистичкиЙ Шдххд ДО ВИВЧОННЯ mlluiiíboctí ЛИЧИНОК s.moroi-taSE воображений у роботах М.М.Кудуле /1973, 1974, 1976/, сам-híb та самок s.parciioroitanr. у potíoTf x.Jedlicka /1971/. Вони ЕСТаНОВИЛИ 4ÍTKÍ ПОПуЛЯЩЙН! В1ДШШ10СТГ мошок з В1ддалсних dio— toiiíb.

4.2. Щжвкдот мгнлив}сть. Ироводсно горголог1чний а нал is

самок трупа narsitsr.a , за результатами якого вид1л9но II вид!в i 2 л!двцци. Зцхйспено б!0!5зтрзч1щй анализ 9 вид in 1 I пШяду. ¡Пдраховано сэредне ариретичш, середае квадратична в|дхилешш i ковфШепт Bapfnniï. Еавчэно 8 1ндекс!в: I/ лобний - в1диошая-ня ей с о та лобу до „ого найинш Ï шяршга, 2/ лицовий - вгдношвннз Еисоти линя до його пагШльшог' ширина, 3/ пупиковий - вхдношешш довяини 4-го членика щупика до 2-го I 3-го членикfв тазом узя-тих, 4/ вилочки - п! дггсионня донзаши стрижи вилочки до висотя ïï Г t Л01Г, 5/ гхлок вилочки - п!дношзння висоти гглок вилочки до 'ix гаиринп, 6/ дауторборнокого органу - в1днощвння довяини до його шяр'ииа, ?/ передаьо! ногл - вгдкояюння донжини гомглки передни ï нога до довжини ïï базитарсуеа, 8/ эадньоï ноги - вЗднэ-шенш довжики го:йлки задньо! ноги до доеяшш ïï базитапсуса. Бстановлен! р!анг Eapianfï сШввх'днопонь в межах кожного з внв-чатах вяд!э. В ц!лсму, найбiльш ста<5!лых1 хвдексц лобу /СР = 3.?-13.5/, щупика /Cv = 2.7-12.9/, передньох /С v = 3.9- В.О/ I эадньо ï /Cv = Я.1-12.6/ afr. Саредшо saprauiM маю-ть 1цдекси лисп /С v = 7.2-10.5/, вилочки /С у= 6.7-18.9/, г!лок вилочка /Су с •1.2-18.5/. Найбiльа вар1абелышй гэдекс лаутарборнового органу /Су = 10.2-20.8/. Хоча за класиф!нац1е» Г.<5.Лак1на /1980/ bcî з розгллнугах !нцекс|в маять шзьку /до 10%/ та сародга> /до 20/ стуШнь Baplaaiï.

Для встановлешш достов}рнях в1дм!нностей Mis видами, що видглен! нами, були проведен! пгдрахунки t.-KpaTepfB Стьюдэнта. При 0.1 $ значущост! по t-критергю Стьюдента В1др1зняатьсл мха собою 9 з 10 форм, що вщювхдають самостгиши издам: Б.ЬагзД, S.kaohvoriaal , S.BBraushiui , S.aoreltoas S.hibernale . S,paraferai tans , S.promorsitana , S.shevtsfcsnicovaa , S.longipalpa . 3i значущостю 5 % за t-критвргг.к Сгьюдента В1др1зняються вид S.moraitana та його П1деид S.noreitana Eiœulana.

4.3. Сезонна ьшшппсть. Сезонну MiiumBicTb розглядали на прикладах неснянох та л1тиьо1 популяц1й влд!в S.ahevtshenkovae з р. Сейм Сумськок' облает! f S. par amoral tana з p. Конопелька Волинськох облаетi. У весняних та Л1тшх популяцхях вид!в !ндек-си мали спхлышй характер вархювання. Весиян! популяцГх б!льи М1нлив1 /три хндекси мають С 7>10$/, нхж лгтн! /у двох iiaeKcia Gv^IO% /. Причина îib : го у нестабхльних погодних укосах весна ! стаб1лыгах лхта. При nopiBmmiii 1ндекс!в в да них популяцхях за t-KpHTopi"ii Стьюдента при pi nui эначупюотх доотов{рнзх в1д-мшюстей m аи>г нцпгзли.

4.4. ГеогшФ[чна м^нливхсть. Цю форму мхшшвостх анал1зува-ли порхвншчи популядг к* виду Б.еЬвугЫаепкоуае з р. Чорногузки /Волинська обл., Полгсся, Зах1дна УкраШа/ та з р. Мерли /Хар-к1вська обл., Лхсостеп, Сххдна Украхна/ х воду 3.аогв1*апв з Волинх та Карел:х. Для виду S.shevtahenkovaв суттевих вхдмхн-ностей не спостерхгали. Характер мхнливостг майже однаковий /п"ять з в!сьми хвдексхв мають слабке варгавання/, що пояснюеть-ся подхбними умовами 1снування в межах однхех зони -Лхсостепу. Вхдм1ННост! спостер1гаються в забарвлеши г опушенн! лиця. Популяция з р. Чорногузки мае свхтлозаОарвленг тазики пераднхх нхг, слабо опушене лице сашш I. видхлена нами як Б.ер.вх.зЬ^зЬаако-уав . Для популяцгй виду 5.»оге:иапз властивг деякг вгдмхнност!. Популящя Р.шогвЗЛапв з КарелГ1 досить стаб!лыш, в той час коли популяцхя цього виду з Волин! пластична, мае велик! меж! м!н-ливост! !вдекс!в. За t -критерхем Стьюдента при 5$р1внх значущос-тх спостер1гали достов1рнх вхдм1нност1 м!ж двома хвдексами /лоб-ним í вилочковим/, що пояснюеться пристосуванням до рхзних умов 1снування в межах двох зон /тайги та широколистяних Л1с!в/ на кордонах ареалу. Таким чином, географячна вхддаленхсть мхсць меш-кання в межах ареалу може призвести до дивергенц11 популяц!й виду.

4.5. Бкологтчна м1нлив!сть. 1х вивчали на прикладах двох по-пуляц!й S.вhвYtshвnkoтa• I двох популяц!й З.МЪвгпа1в з р!чок, як! мають в!дм!нн1 г1дролог1ЧНх характеристики /р. Сейм, Сумська обл. та р. Мерла, Харк1вська обл./, протшають у лЮостеповхй зон! Схгдног Украгни. Варгабелыпсть гндексгв у цих популяцгях не однакова, особливо зшшдаться гндекси статевих придатк!в, В1др13-няеться I забарвлення Н1Г, опушення генгталхи. Нанриклад, у попу-лявд1 р»Ы.Ъвта1е спостерхгали майже однаковий характер мхнли-вост! шести з вхсьми пщексгв /лобний, лицеЕИй, щупиковий, лау-терборнового органу, передньох х задныи нгг/, але два хццекси /вилочки та гхлок вилочки/ мають протилежний характер м!шшвост1. Якщо в популяци' з р. Сейм Ц1 1ндекси стаб1льнх /Су = 5 -11%/, то в популяцх х з р. Мерла вони М1нливг /Су = 15-20%/. Популя-щя з р. Мерла вщияена нами як Э.вр,ех.Ы.Ьвто1е. При пор1в-хшнн! 1ндексхв за ^-критерхем Стьюдента при 0.1$ р!вн! значу-щост1 достов!рних вхдмшностей мхж популяц!яш цих видхв не мае. Тана особливхсть пояснюеться пристосованхстю цопуляцхй до конк-ретних умов е певних водотоках з рхзним вод ним I температуршм режимом. Таким чином, при аналт еколсг1ЧБ0 1 шнливостх чхтко иростежус.ться 11 адаптивний характер.

Вэзд!л 5. Систематична частина.

5.1. Характеристика в ид? в году simullua групи шотвИепз .

Вказан! характерн! ознаки мошок, як! в!днесен! ДО групи

moraitena на р!зних фазах розвитку: самок, самц|в, личинок та лялечок.

5.2. Визначн! таблиц!. На територгi Укради виявлено II ви-д!в 1 2 П1двиди, що вшюсяться до мошок роду simulium групи oorsitans . Створе1шй визначник за самка™, самцями, личинками та лялечками для всхх вид!в ! шдввдгв з використанням, в персту черту,нових д!агностичних ознак.

5.3. Описи BiiniB. Приведено систематичний опис II вид!в та 2 п!двдд!в групи moral tans , який !люстровано оригпгальними малинками, складено карти поширеши вид}в ц j с ï групи на торитор! t УкраГни, вказано Mi спя знаходження ! загальне поширення вид!в. Опис ВИД1В супроводжуеться систематичними прим1тками. Наведен! в!домост! м!сць виплоду, чисельностг водних фаз, характеру зи-м!вл1, к!лькост! генерац!й, строках розвитку, кровососно! актив-ност! /таблипя/.

Рэзд!л 6. Еколог!чн1 особливост! мошок групи morsttans.

6.1. M {сия виплоду. Bel водотоки за г пролог {чними характеристиками можна под!лити на 5 груп. I. Велик! р!ки /Прип"ять, Зах!дний Буг, С!верський Донець/ - довжиною у.сотн! кглометр!в, де розвиваються 4 в иди групи: s. mor si tans , S.paraworsltans , s.hibernale , зр!дка s.bergl . 2. У р!чках середныи величини довжиною б!ля IOO км ! ôtmme /Тур!я, Стир, Стохгд, Горинь, Уж, Случ, Тетерев,- Луга, Оск!л, Сейм та !н./ розвиваються 9 bJwîb ! 2 п!деиди: S.bergi т S.hibernale , S.moreitana , S.proraorsl tans » S.paramoraitans , S.semushlnl , S. sheytshenkovae , Зр1дка 3yCTpi-чались S.kachvorJ ani , S.m.curvistilum , S.longlpalpe > S.nusl-mulane . 3. y малих р!чках довжиною в!д 10 до 100 км мешкають II вид!в i I п!двид мошок групи: S.bergi , S.hibernale , S.lcacb-yorjenl , S.moraitan3 , S.m.simulans , S.paramoroitans , S.pro-mgrsltans , S.semushlnl , S.sheytshsnkavae , зргдка зустр!чались S.abbrevlatua , S.longlpalpe , S.rubtiovl . 4. У невеликих р!ч-ках /довжиною до 10 км/, стумках дом!нуе п!двид S.m.siinulans , зр!дка знаходили S.bergt , S.hibernale та S.paramorsitans • 5. Мел1оративн1 канали заселен! 3 видами: Б.МЪетейб , S.morsi-tana , S.parfvnorsi tnns . Найбгльш евриб10нтними серед мошок гру-

пк по га! см1п виявились £>.раге.-поге1*аав , -Б.МЪепийо 3,юог811,аоа . На£б1льш стеноб!онтн! - Б.и.сигт1ЕШип

Б >Ъег§1 Б.вЪЪге-

Таблшю

Шдомост! про иотяроння та еколог!чп1 особливоот! мопок групи

Зяди кишок

Й а в

И)

м е> £>

(Я

м &

1 &

й ££

О К

ш«

« И

Наразим

•м

1

О

и

и, о

о о И

И м< X) Н

Й и •м

р. И

■"О и к

I. с»аЬЬгс^1й1ип о л - ¡1 1.2 0.2

2. 3,Ьеге1 I К Я 04.С 10.1 4

В» и,ЫЛ>стасХе 2 и л,У: 1С. 9 4 л л,

1. 'Г Й И 20.8 6.5 *

с • З.аогп!4апк 2-3 т: л, а 82.4 14.3 4 *-

Я»и,сиг-(г1вШип .4 и З.Й 0.2 *

п ■3.т,Е11аи1ы1Е I н и 57.6 13.1 +

¡3, ЗЛопц1ра1ре 1 у я 9.55 3.0

з, 3 , рег йгг.о геХ 1кз в Г.' л, и 70.6 17.4 -! л 4

ш. £,ргОООГ(у110211' л, я 60.2 7'.9 V 4

Т-! я а 3»гиМ£ог1 Т X н 0.4

£, ес.иде^шп 1 И 55.У 0,13 4

"13, ; -¡Ло уцвЬзШсоуао Т - с лгп п.п II. 5 + 'г

л - жоують личпш:и •i - зимуыть е£ця й - зареестрований кк кровосос - - ко зароестрованкЕ як кровосос Ф ~ паявн!сть паразит!в

5.2. Rito лог i та! особлигост! про!мэг1иальних бея розвктку.

На початку веспи (-юшки гругш raorsj tnnn складаюта в!д О до 90$вс!х личинок, як{ розвипавться в водотоках у цей пер{од. СтаШалышй розпод!л личинок в водойм! заложить вгд фактор i в ooBHíEKboro сородоввща ; томперзтурл води, ггоидкоc?i точН, rricry у i;олí киспю, заг.-уленост!.

Температура визначао строки в!дродкошш личинок з яглц.. Холодолюбнв! види в!дроджуютъсл з лсць у груди! -борезн!, коли тсгжература водн змЬюетьси .в^д 4 до В°С / G.idbarnale , s.mor-, ni teño , S.promorsítnns , S.borgI , S.r.hevtEhenkovao . S.para--KOMi tana . Теплолюбив! види / G.lcnrjiprJpe , s.ni„ simulan с . S.abbrortntíUB , S^EEüiusJiini , «4,kRcbvorjr¿ni , :>'.rubt8ovi / заявляться y KBiTi.'f коли температура водп п{дн!магться до 9-П°С.

Мошки групп moral innrí в!ддають перевагу д!лянкам р1чок з сепдкхстп теч11 л!д 0.3 до 0,6 м/сек, онтстлальн! умови при 0.4-0.5 и/сек. Ппэька твкдя1сть та! i /0.1-0.2 м/сек/ шклп-кас загпбпль моток, оск!лы?и вони в!дчувавть ностачу кяскю i харчових рзчогаш. Висока пвпдк!сть. теч!i' /б!льюо 0.8 и/сок/ ви-клякас; дотикове подразйешя у тонок груш Borsitena ! приводить до ix м!грзд1 í.

Закужошю ЕОДОЙМ п!сля злив вкклккас MÍrpaUÍD личинок гру-пи aarzi tasín j/a кикпю повергаю субсцпту або в б!лш чист! д(-í0íghi русла ! с прзчшгого загибел! яялечок* При оптимальних ywo-тах загаяька глса дпчппок швкас у Eepxnfx пэрах води /30-40 см/, !ло пояаюсться iHTeneiii'inM погликашшм личинками св!тлових 1фпмен!в i зас!озпочус можливЮть вияиватш при низьких темпора-ТРах води /Г» -10°С/.

6-С. Никли позпитку мокгок групя moral tana ♦ Ha торито'р! t Гкранш i;oarrcii групи Rorsitnaa маютъ 1-2 генерац! í на р!к , й:од| гаялишй розвиток З-o'í гонврац! i /табдяця/. Естаповлен! гокс- та пол!гольтшш! игда, а тэко» законом!рпост! фенолог1ч-UuX строхс1в й'Еильоту. Пэйб1лш pamifft вал 1т /к1нець квгтня -початок трагдш/.властиЕПй для.вид!в, що зимують у фаз! личинки: 3eliífcотэ1 о г й.езгя! ten в , 3«,?roaornitana » C.shevtohcnkovae • Lt перза гвкэрац!я багаточпеольна /1460-1540 шт/дм2/ в пор!в-пянн! з другою /400 -G3Q ит/дм"/, вил!т як о i' в!дбуваеться в кirtui червня-ка початку лшпш. Фенолог!чн! строки вильоту перко i" гене рад !í залетать в1д погодних умов. В роки з холодною весною /1935, 1989, 1991/ U вил!т затримувався на 5-15 дн!в.

У видхв, що зимують у фаз! ккця / S.abbre via turn , C.bergi ,S.se-mushini , s.kachvorjani / вил it першо i генерац} t в!дбуваеть-ся у П-П) декадах траста i для не? властива висока чисельн{сть /700-1650 шт/дм2/. Фенолог1чн{ строки вильоту у цих вид!в б1льш стаб!льн1, оск{льки фактори зовн!шнього середовища менше зм1нга-ються. Друга генераЩя мае невелику чисельнгсть /150 - 230 шт/дм^ вилХт в!дбуваеться у серединi липня.

6.4. Еколог1чнХ особливостХ дорослих комах. 3 II вид{в f

2 п}двкдiв, що належать до групи morsitans , 9 вид!в i I шдвид зареестрован! як кровососи /таблиця/. II 1д час нападу на початку весни у зах1дних областях Укра if ни мошки uief групи становлять 8.б£в1д загальноУ к1лькостх самок, в той же час у схЩшх областях Украхни вони домхнукль /64$/.

В созоннгй активностх нападу самок групи morsitans можна вид1лити два nikn: I/ багаточисельний весняний, спостер{гаеться

3 середини травня до початку червня ; 2/ малочисельний л*тн1й , в1дбуваеться на початку липня. П!д час весняного п!ку активностх нападають всХ заресотрован1 нами представники з групи morsitans , ала найактивн1ш! S.shevtshenkovae /1Д- 20.4/, S.paxanor-sitans /1Д-19.3/, S.morel tens /1Д-18.6/. П1Д час л!тнього п!ку активност! видовий склад бХльш одномаштний - .нападають ."и-Ш9 5 вид!в: S.ehevtshenkovae , S.paramorsitans , С.morsitans i E.promorsi tans , S.hibomale . Змгна видового складу пояснюеть-ся тим, що б1льш1сть видIB групи мае одне покол!ння на р!к.

В ц1лому, мошки групи morel tans активн! з травня до вересня.

Лобова активн1сть мошок групи morsitans в1днесена до ран-ково-веч1рнього типу. У ясну погоду еонп нападають з ранку з 7 до II години та ввечер} з 18 до 21 години. Вдень обмежуе актив-н!сть мошок температура поЕ1тря t осв!тлен1сть. При температур! пов1тря понад 29°С 1 осв!тленост! б!лыие 15000 лк активн!сть мошок припиняеться. У noxMypi ДН1 активн!сть нападу мошок почи-наеться п1зн!ше, з 9-10.години, але продовжуеться на протяз! всього дня. Характер добово1 активностх нападу мошок з групи morsltane залежить в!д пори року. Riho нанеси! вони активн1 на протяз1 всього дня /з 8-9 до 19-20 години/ i основним фактором, що обмежуе актиЕн1сть мошок е температура. Вл!тку, крива активност1 нападу мае ДЕа пхки: ранковий /7-11 година/ та ве-ч1рн1й /18-21 година/. Основним оактором, що обмежуе актив-HicTb мошок е 0св1тлен1сть.

Мошки групи morsitans espiTepMHi, 88.6$ i'x 3i6pano при

■емператург 15-20°С. Вони свхтлолюбив!, оптимальна освгтлэ-licrb знаходиться в межах 5000-15000 лк, коли було згбрано >7.6у£вс1Х самок, що нападали. Вгдноска волог!сть пов!тря, прз IKift aKTHBHi МОШКИ групи moral tans , може зм!нюватись у широких гежах вгд 40 до 100 %. Вони нападають навгть при дргбному дощи-;у. Перешкоджають нападу густий туман i сильний дощ. BtTep гацщастю до I м/сек не впливае на активн!сть, 1.5-2 м/сек -[ригхйчуе актиЕнгсть f при 3 м/сек мошки не лхтають.

Мiсцями захистку мошок групи moroitans у перш! п!сля ви-п>оту години е трав"яшста рослишпсть вздовк р|чок i кущ!. Тут зони висихають та паруються. ГИсля парування самц! залишаються Иля водой™, а самки,в пошуках живителгв,розлгтаються на 8-10 см В1Д м!сця виплоду. В цхлому, м!сця захистку мошок визначають-зя ландшафтними особливостями м!сцевост!. Вдень вони ховаються Г трав!, кущах, а вноч! - у кронах дерев на висотг 3-5 ы.

Нами вид1лено три види ро гв у мошок групи mors!tans . [. ВоХ'ння самок над водою гпд час в хдкладання яець, в!дбувалось ввечер! /18-21 година/ разом з самками хшгах род!в: Boophtho- ■ •а , V/ilhalmia , Oda gal а . 2. Po Х'ння мошок навколо живителя . 2постер1гали у ранков! та веч!рн! години. PoY складаються з представникгв pi3HJIX род! в: Slmulium , Boophthora , Neverinan-nla , SchoenbauerfR . 3. Вэ х'ння caMniB б!ля водойм над кущами на BucoTi 2-3 м, ввечерг /19-20.година/. Спостер!гали у сам-IliB S.noreltans , S.eemushinl , S.kachvorjanl , S.paramorsitane • S.shevtshenkovae . Poi не 3MimaHi, вони складаються з представ-ifflKiB тiльШ1 одного гиду. Бхологгчне значения таких poiB не встановлене.

Газом з ипвробхтниками кафедри зоологi "i Донацького унхвер-ситету ми вперше спостер1гали незЕИчайне вгдкладання яепь у самок s.paramorEi tans . Самки вгдкладали яйдя у тр!1дини грунту i пастилку з моху вице рхвня води на берегах р. Сейм. В Шлому, для видIB групи morsltan3 характерне вхдкладання яепь на вод-ну рослинн!сть на меж! води.

Роздхл 7. Вороги мошок групи mors!tans .

7.1. Паразита мошок. Паразитами пре1Маг1нальних фаз мошок груди uorsltana е бактерх if, мхкроспор!д! х, грнби i водянх клх-sji. Бактор! ози спостерггались у 7 вид iE мошок Iii ei" групи /таблк-ци/, !|Ди станррить 6.5355 в хд загального числа особин заражешк р!»шй.'л Biytaw. и.'нймтв. Бактерхалх.ко заражения найчастше

эустр!чаеться у S.bhevtshenkovae /1Д - 1.96/, apiflKa - у S.fcerei /1Д - 0.14/. ЧастШе бактерхяш уражушться личищш, ¡цо иивуть у мазосапробшн водотоках. В1д бактер1оз!в стравдае 0.26% популяu.ii личинок ьид1и груш; ciursitana з загальпоi к!ль-KGCTf ai6paiaix. Максимум уражвшт спостор|гаеться в лили} та серп Hi . Екстансивн1сть заражения личинок rpymi mors!tana MiKpo— спорид!ями досягае 62.38% в1д загалыюго числа заражешхх особиц дано!' групп р¡зшшн видами паразит1в. Зареестровано лишэ два види м1кроспориц!й IViaetiu dofcalsiauxi Jiroves i/»lio-epora braotaata stric . Мхкроспорядхози спостер!гаються у всгх вид in групи крш b.bergi ; найчасгЬм у s.morel tana /1Д-12.5/ i S.paramoreitana /1Д - Ц..З/, дуаэ р!дко - у S.m.curvistiluii /1Д - 2.54/. Мхкроспорщиоз В1дм{чаяи в 2.2% личинок мошок групи morsitans . Личщдси тойон заражон! ыхкроспорид¿яшх зуо-трхчаються на протязх всього теплого сезону, з максимумами в червн1 та вереснк Грибом Coeiomycidium simulii Det>. зарааають-ся 8 вид1в мошок. Екстенсивнхсть поражешш становить 29.59$, Личинки та лялечки |к£>1кован1 грибом зустр1чаються в ыэзосап-робхшх водоймах з максимумами у червиi та вереснЬ Заражения . грибом вхдохчено у 1.47% личинок та лялечок видхв групи morsitana . Kniiui Sperchon ввtigerпаразитують на лялечках I дорос-лих мошкахS.morsitans /1Д - 1.5/. Лялечок збирали в водотоках в середин! травня, а самок в|дловлювали пхд час нападу на твари н в останих и декад! червня. Кладами уражено 0.01% популяц!й мои'ок групи morsitans . Всього паразитами заражено 3.94$ по-пуляц!и мошок цi с У групи.

7.2. Хикаки мошок. До хижакхв мошок групи morsitana в!д-носяться личинки волохокрильцхв, личинки бабок, риби. Яйцяма t личинка)® мошок жишиться личинки волохокрильцхв Hydropeiche angustipennis Curtis , Neureolipsis bimaculata L. , rolicentro-pus flavomaculatus Pictet. , Curnus flavidus Mo.lachlan > "Qli-gostomis reticulata X . В кишечниках волохокрильцхв знайдено рештки 49.7$ особин групи morsitans , що загинули В1д хижак1в. Личинки волохокрильцхв скорочують чисельнхсть популяц1й мошок групи morsitans на 5.58#. В кишечниках личинок бабок Ubellula depressa L. знайдено рештки 11.5$ личинок мошок групи morsitans, що злгинули вхд хижакхв. В1д личинок бабок гине 1.34$ популяц!й мошок Hi С j групи. ГеМ0Л1Мфу личинок мошок висыоктують клопи Rfoa cinorea ], • I* знаходили, в основному, навесн! /квхтеш., грсирнь/. Щюхмптпгалыгамл стадиями моток живлаться також

Пвявкк ffeloMella stagüalio L. , Erpobdulla octoculata L, Pis-oicola gao ma tr б L . ВВДИ групи то rci tana становлпть 10.1% В|Д загально! чксвльност! мошок nie ï групи, що знайден? в кишечниках xkkskíb. Всього в!д п"явок гпно 0.52% популяцМ личинок моток групй raorsitans . Валливим регулятором чисельност} мошок с . рибн з шлунк1в яких д i стали залишкк 28.7% ыошок групи morsi taño. Активно живляться кошкеив Kapací, Шчкур!, шптки, красношрки. Мошки гинуть в тензтах иавук!в. Дорослими комахами живляться ласт1вкЕ. Всього В1д хикак1 в гипэ 7.44% популяШй моток групи . raorsl tans .

Таким чином, нагб!льш перспектив ними видаю? природних ре-гулятор!в чисельност! мошок групи raorsi tañe е мгкроспоркд! Г, лячтв® волохокрильц1в га рнби.

1Ъзд1л 8. Модико-веторикарпе значения мошок групи morsi tanc.

Мошки групи morsi tojss завдають значно ï шкоди людин! i тва-ринам. По-порсе, практично вс| веди групи /10 з 13 вид{в í п!д-вид i в/ е зл!с-шжи кровососами. Серед них пайб!лып активна S.shavtshenkovae , S.morsitans S.hibernale , S.paramorsl tans , s.promorBitîïafi -, як! кападають на протязi всього теплого ce3oiîy. Простежвпа картеяа захворюваншг лвдини при покусах мошок групп ncrsi tanс . По-друго, кошки nieï групи персносять збудник!в онхоцеркозу велико? рогатоï худобя.

Приведено огляд л1тератури í орщЧнальн! вгдомост! з питать ек i длив о ï д f ï моиок, як кровосос{в людини i тварин; загк-бол! тварин в!д скмулiдотоксикозу ; переносу мошками збудний в захворювапь /онхоцеркозу/, кр!м того вони можуть бути механ!ч-чени но с í яга анаплазмозу, ту ля ром í ï, сиб !рсько'£ виразки, чуми, сапу та in. Результата досл!даень перодан1 в Волинську обласну ветеринарну лабораторгю та Путивльську районну стаЕщ!ю по бо-ротьбг з хворобами тварин.

ВИС1ЮВ1Ш

I. На територг!' пол/ськог, л1состспово'х' í степово'1 зон Украпш знайдено II вид1в, 2 шдвиди, що. належать до роду simu-liura групп mord tans. 3 НИХ два ВИДИ: S.semushini та S.kachvo-rjaiii описан! як hobí для науки i два види: s.abbreviatum та s.beî-gt впергае зарссстрован! в УкраШ.

2. На основ! морфолог!чного анал!эу вид!лен! над!йн! д!-агностичн! оэнаки. До них належать - у самок: опушення 1 форта лобу, донкина щупика, форма та розм!ри вилочки, забарвлення ! розм!ри перед мох та задньоI нгг ; у самц!в: опушення I форма лицевого киля, форма та розм!ри гоностерна, гонофурки» гоности-л!в ; у личинки: малюнок на лобному склерит! головно! капсули, будова зубц!в мавдибули ! субментума, число промен!в у великому в!ял!, число ряд¿в ! к!льк1^ть гачк!в у ряду прикр1плювально-го органа; у лялочки: озброення черевця I характер галуження дихальних ниток.

3. Вперше для самок групи тогЕ^апв запропонован! так! !цдекси: лобния, лицевий, щупика, вилочки, г!лок вилочки, лау-терборнового органа, передньо1 та задньоI н!г. При анал!з! !вдекс1в за 1;-критер!ем Стьюдента.при 0.15? р!вн! значущост!, • була встановлена достоверна р!зниця м!ж ввдами: Е.Ъег^ , б. 1опе1ра1рв , Б.тогз^апз , Б.касйлгохЗаЩ , Б.МЪегпа1в й.рго-

. рогв1*апа , Б.рагатогв^апз , S.shevtshenkovae , сетиБНп! . При 5% р!вН1 значущост! за * -критер!ем Стьюдента спостер!га-ЛИСЬ В!ДМ1НН0СТ1 За ЩцекСОМ БШШЧКИ М!Ж ВИДОМ Б.т0Г81^аПВ та його п!дввдом- Б.и.в1ти1апз .

4. Вивчення сезонно? м!нливост1 весняних та Л1тн!х геНера-Ц1Й самок Б.вЬетгБЫпкоуае з р1чки Сейм I Б.рагатогв^апз 3 р!чки Конопелька показало под!бний характер вар!ювання хндек-С1В, хоча йеснян! популяцП б!льш м!нливг /три ¡вдекси мають Ст> 10%/, нгж л!тн! /у двох хндекс1В Су> 10%/, що можна пояс-нити нестаб!льниш погодними умовами весни ! стаб!льними - л!-та. При пор!внянИ1 цих популяц!й за * -критерием Стьюдентд.

при Ъ% рхвн1 значущост1,достов!рних в!дм!нностеи не спострМгали.

5. Дослхдження географ!чшн м!нливост1 на прикладах ии-п^ляЩй Б.ЕЬэк^вЬепкоуае з р!чок Мерла I Чорногузка л!состе-пово!' зони дозволило зробити висновок про те, що популяц!Г мають под!бний характер вархювання !вдекс!в. Це пояснюеться под!бними умовами !снуЕання виду в межах однIеI природно х зони. При поргвняшп популящй за t -критергем Стьюдента.при Ы> р!вн! значущост!, достовгрних в1дм1нностей не спостер!гали. Досл1Дження географ1Чно1 мгнливостг на приклад! популяцхй S.morsitana з Карел!'! /зона тайги/ та Волин! /зона широколистя-них л!с1в/ показув р!знии характер вар!ювання !вдексгЕ, що пояснюеться р!зноман1тн!стю умов 1снування в межах двох зон на

кордонах ареалу. При пор!вхшнн! цих популяц!Й за t-KpHTepîeu Стьюдента при piBHi значущост! достов!рн! вхдмхнност! спо— стер!гались мш двома !кцексами /лобу та вилочки/.

6. Аналгз еколог|чн01 м!нлиаост! ВИД1В S. ahevtshenkovae та S.hibernale з р. Сейм i р. Мерла, як! роэмгщен! у одн!й зон!, але магать рхзн! т!дролог!чнг умови, показав р!зний характер варшвання деяких !ндексхв: у S.ehevtshenkovae /лиця, щупика, гглок вилочки, лаутерборнового органа, передньох ноги/,

у s.hibernale /плок вилочки ! вилочки/. При поргвшпш! !н-декс!в за t —критер!ем Стьюдента при O.I/SpiBiii значущост! до-стовгрних вгдмгнностей мхжцими популяциями не мае, Така особ-лив!сть пояснюеться пристосовангстю даних популяц!й до конкретнее умов певних водоток!в з ргзним водним ! температурним режимом.

7. На основ! гхдролог1чних умов ! складу мошок групи mor-!i tans вс1 м!сця виплоду можна под1лити на п"ять типхв: I/ велик! р1чки /4 види/ ; 2/ середн! рхчки довжиною б!ля 100 км /9 видхв ! 2 пхдвиди/ ; 3/ мал! р!чки довжиною вгд 10 до 100 км /II видхв ! I пхдвид/ ; 4/ р!чки до 10 км та струмки /3 види !

I П1двид/ ; 5/ мелхоративнх канали /3 види/, Найбгльшою р!знома-HiTHicTB видхв мошок групи morsi tana В1др}зняються середн! ! мал! р1чки.

8. Стад!алытй розподхл личинок мошок групи morsi tans за-лежить вхд дакторхв зовн1Шнього середовища: температури води, швидкост1 Te4iï, замуленость Тешература води визначае строки вхдродження личинок з яець i строки розвитку личинок. Оптимальна шеидкхсть течхх для мошок дано"! групи складае 0.4-0.5 м/сек, при як1й личинки достатньо забезпечуються поживними речовинами та киснем. Замулення еодойм навеенх та влхтку вшеликае м!грац!ю личинок i загибель лялечок. Личинки мошок групи morsitana нада-ють перевагу субстрату, який знаходиться у поверхневих шарах води до 30 - 40 см.

9. Фенолог гчнх строки вильоту видхв групи uorsitans зале-кэть вхд ландшафтао-клхматичних особливостей MieyeBoeTf, г!дро-лог!чних умов водотоку, де розвиваються види, характеру зшл!вл1 i погодних умов. Мошки, що зимують у фаз! личинки, вилхтають на протяз1 травня / S.hibernalе , S.moral tant) , C.shevtshenkovae ,

£.promorci tans /. ЗИДИ, ЩО зимують У фаз! яйця /S.abbreviatum , S.tergi , S.cewiEliini , S.kaohvorjani > G.rubtaovi > S.m.si-

uulens , S.longipalps /, ператворюються у дядэчку t вшаЧ-аать в KiHui трава?-на початку чзршш. В зон! л!состеиу щл1? п1д-буваеться im 5-10 дн!в paiiiEeJutx у зон} иироколистяиих л!с!в. Ш про.тяз| року розвиваеться 1-Я» зр|дка 3 локол1нюг. В рокв з холодною довгою весною вил it перло X гёнорацП затриыуеться па 10-15 дщв. Виявлено 5 пол!цикл1чшк ввдхв, 6 моноцш:л{чща вид1е та 2 пхдвидн.

10, Дев"ять видiß i один пгдвид зарэбстрован1 як кровоси-си, з них лзибшэш зл]отними швосих е: ¡з.рагашогзИовз , S.üiorsitaiio , S.ehevtshsnkovaa . Сэзошш активность нападу Mat два пхки: I/ весняний, багаточиселыгай, сцостерггаеться в трав-Hi ; 2/ Л1тн1й, малочисельний, спостерггаеться на початку лапня. Добова активн1сть мошок мае ранково-вечгрихй тип. На початку весни мошки групи moral tans нападають на протяз1 всього Д1Ш ; основним фактором, що обмежус i'x активнють е температура. Вл1т-куспостер1гаеться два ппш активностх: ранком з 7 до П годит; i ввечерI з 18 до 21 години ; осноеним фактором, що обменуе щс-ТИВН1СТЬ МОШОК С 0СВ|ТЛ01ЦСТЬ. Вохння мошок групи mors! tans пов''язано з цошуком живител!в та в1дкладанням яепь. Самки в!д-кладають яйцп на водну рослшшхсть на межг води. Для s.parar cioreitnns впершэ вхдьлчено в¿дкладання яець у тр!щини грунту i пхдстилку з моху вище рхЕня води.

XI. Як паразита зареестроваш dairrepi'{, мхкроспорвд! t T.debaisieuxj , Anubracteata , гриб C.simulii , КЛ1Щ Sp.sett-fisr . llaiidiJiLina кглыисть личинок гинз вхд мгкроспоридхй /2.2#популяцй'/. В щлому, паразитами заражено 3.94 % популя-uiii мешок групи morsi tunз . в («езосапробних водотоках личинки б1льши страждаать ь:д паразитарних за-уьорювань. Хижаками мошон групп uorsi tens е личишеи 5 Ш'д1в волохокрильщв: c.flavidur, Н. angustipennia , N.bin.aculata , Р. l'lavoinaculata . 0. reticulata > личинки бабок l. duiu-oRsa ; клони N. cinerea п"ють гемолгиру личинок мошок ; 3 ьиди п"явок: II. ctagnalii: , Er.octoculata , P.go-ohiotro ; рн.ь: - иivi/pi, керзгл, Kpiciioiiipyn, шатки. Доросллг.а; коьмхаин пуляться лаеггвки i павуки. НаШльт актпвгоши соред хигсаихв с личинки иолохокрилыйв /анищують 5.58^ вгд иагалыю? KbibKOCTi личиаок мш rpymi juorsi tunu / 1 рибк /3.7 sa-г.чльно! гiALKooTl льмшек кпиок групп, що зцоВчшк у шлунках х.уу; j't ie/. !'.!],ого i-l г. *иж»»к1в гшю 7.44 i иопулянП: ьчкгок грунк

12. Навесн1 у долинах середн!х I малих р!чок полЮько! i л!состепово1 зон Украхни ввди мошок групп moral tana е дом!ную-чими серед кровосос}!? ладей f тварин. Пхд час масового нападу спостер!гаеться с!мул1дотоксикоз та загибель велико! рогато? худоби.

Список наукових роб!т, опубл1кованих по тем! дисертац!i:

1. Зинченко А.П. Материалы по фауне мошек / Díptera, simuliidae / восточного полесья Украины // X конф. Укр. о-ва паразитологов,- Киев - Одесса, 1986. - Ч. I. - С. 225.

2. Зинченко А.П. Использование микрофотографии для морфо-метрии мошек / Díptera, simuliidae/ // I Закавказ. конф. по эптомол. Ереван, 17-19 нояб., 1986. Тез. докл. - Ереван, 1986.

- С. 86 - ЭТ.

3. Зинченко А.П. О распространении мошек группы moral tana /Díptera, Simuliidae / на территории СССР / Кровососущие двукрылые и их контроль. Л., 1977. - С. 59-61.

4. Зинченко А.П. К опыту искусственного кормления кровососущих. мошек / Возбудители и переносчики паразитозов и меры борьбы с нимй // Материалы Всесоюэ, конф. Ташкент: "Фан"УзССР, 1988.

- С. 81.

5. Зинченко А.П., Овчинников С.А., Семушин Р.Д» Экологическое обоснование профилактики симулиотоксйкоза / использование, охрана, воспр-во биол. ресурсов и экол, воспитание. Тез. йэсп. конф. 27-29 сент., 1988. - Запорожье, 1988.-С. 216.

6. УсоЕа З.В., Зинченко А.П. Использование фотографического метода для морфометрии мошек // Вестн. зоол. - 1988. т * 6.-С. 77-78.

7. Зинченко А.П., Сухомлин Е.Б. Мошки как биоиндикаторы чистоты водоемов Западного Полесья // Динам, зооценозов, пробл. охраны и рац. использ. живот, мира Белоруссии. Тез. докл. 6 зоол. конф., Витебск, 19-21 сент., 1989 / АН БССР. Ин-т зоол. -Минск, 1989. - С. 149.

8. Усова З.В., Зинченко А.П. Slmulium kachvorjani sp.n.

/ Díptera, simuliidae / из лесостепной зоны Украины // Паразитология.- 1991. - Вып. 25. - К 6. - С. 537-555. .

9. 3!нченко О.П. Деяк! п!дсумки вивчення s.shevtahenkovae ПиЪг. / Diptora, Simuliidae / на Укра'/HÍ // Тез. ДОП. 1У з" "ХЗДУ УЕТ, Харкхв: Укр. ентомол. тов-во, 1992. - С. 64-65.

10. ЭНгшнко О.П., Сухошин К.Б. До вявчення ¡рауни крово-сосшпс мошок Зах!дного Пол!сся Укра ши // Цатер1али 38 наук. ков£. проф.-викл. складу 1н-ту, Луцьк. - 1992. - Ч. 2. - С. 326.

11. Усова З.В., Зинчэнко А.П. Новый вид мошки /Díptera , Ei»ulildae / из лесостепной зоны Украины // Вести, зоол. - 1992. - К 2. - С. 74 -77.