Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Морфо-биологические особенности и систематический анализ мошек рода Schoenbaueria (Diptera, Simuliidae), встречающихся на Украине

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Морфо-биологические особенности и систематический анализ мошек рода Schoenbaueria (Diptera, Simuliidae), встречающихся на Украине"

АКАДЕМ1Я НАУК УКРАШИ 1НСТИТУТ ЗООЛОГИ ш. I. I. ШМАЛЬГАУЗЕНА

На правах рукопису

УДК 595.771 (477) РЕВА Марина Вштор!вна

МОРФО-БЮЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ТА СИСТЕМАТИЧН Ий АНАЛ13 МОШОК РОДУ SCHOENBAUERIA (01РТЕКА, 8тиЫШАЕ), ЯК1 ЗУСТРШАЮТЬСЯ НА УКРАГН1

03.00.09 — «Ентомолопя»

Авгорефера т

дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата, бюлопчних наук

КИГВ - 1994

РГб од

Дисертацнша робота виконана в Донецькому державному ушверситет!.

Hay ковий KepiBHiiic - доктор бюяойчаик наук професор Усова З.В. , Оф|Цшн1 опоненти - доктор бюлопчних наук професор Вервес Ю.Г. - доктор бшлопчннх наук

, Мамонтова В.О.

1 , >

ВедучиЛ заклад - Кшвський педагопчний шститут

Захист кадбудеться ■У/" TPüé-НЙ 199^0 . о годив! на зас!данш Спещал1зовано1 Ради Д 01b 09.011нсгитуту зоологй ЫЛХШмальгаузева АхадемЦ Наук Укра1ни (252601, Ки!в, ДСП, вулЛешна, 15)

3 дисертащею мохна ознакомится в бйлштец! 1нствтуту зоологй ш.М.Шмадьгаузена-АН У» pai.ui

. Авторефератроз1сланий" -6 Ку1 '199^.

В¡дryi.ii н i автореферат у двох прим1раиках з завереним полисом просимо яадсилати за ддресою 1всгитуту зоологй ím. I.I. Шмальгаузена АН УкраЪш

Вчешш секретар ■ спец1ал1зоваио'1 ради кандид ат б'юлопчних наук

В.В.Золотов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТП.

-Актуальность__iiiiii• Знгерео доел тдниов до моаюк ролу

SchoenbaueriB End. пов'язаннй з !х лэлнким модико-воторинарним значениям i широким роэповсюдженням. За нашими данями / Репа,1992; Рева, Усова, 1989/, на тери-ropii Полтсся га Jlicocreny УкраГни в це-рход максимально! активност1 в ряд1 periotUB на частку мЯаок роду schoenbaueria припадав бглып Я0% тпд загально! кхлькостг напч-даючих самок. Мошки даного роду но вхдзначаються суворою перевагоп до певного типу годувача. Так, вони дом:нували при напндт на люди-о ну /бмьш 50% /, велику рогагу худобу / май же 70$/ i коней /80,?/. У результат! масових напад1в у лшдей i тгарин розшванться эахворютпн-ня - симулвдотоксикоэ.Перюдично у судному Полicci i JiioooTeny В1дзначаеться пад!Ж велико! рогато! худоб и в:д отруйно! дг! слшш. Мошки роду Schoonbauerta ззрвястрг>ван1 як споциф1ЧН1 fa механ1ч-Hi пареносники збудник1в захворавань людини i домашнгх гварин /Кашшч, 1967/.

До теперхшнього часу систематика мовок, в тому числ! роду Schoenbaueria End. , недосгатньо розроблена,.про до евгдчить В1дсутн1сть задолмьних вйзначник1в. Осганне зуиовлено тпм, що не виявленi над1й(п морфолог!чн1 Kpnrepii, якх дозволяпть точно дх-агностувати види, без чого неможливо вивчення 'fx бгологгТ. Успш-Н9 р1шення цих проблем врешт1-решг дозволить надати бгологпчне об-грунтування для розробки системи заход1в на захист людини i домаш-hix тварин В1д нападу кровососie.

Як евгдчить аналгз д{таратурних даних, видовий склад та еколо-ri4ni особливостх моток даного роду на територИ Укра1ни вивчен! не-достатньо /було В1доио лише два види э вэл.ьми оупвречливими даним^ з морфолог1Х та б1олоН!/.

Дисортац1йна робота виконана у в1дпов!дностх э науковою тематикою кафедри зоолог1! Донецького державного унхварситэту.що проводиться по важливих дерЗюджегних темах /)№ держ.реестр. 8110296, 0136.0099038, 53/12/, пов'язаних э вивчэнняи кровосос1в i вишукуван-няи ефективних засоб1В борогьби та захиоту В1д них.

_Мета_|_завдання_досл1дженнял Мота - еколопИ>аун1Стичний анализ МОШОК роду Schoenbaueria (Dipt-эга, Sirauliirfae ) t цо 3ycrpi-

чаоться на Укра!н1, вивчення деяких пигань систематики га морфологН р1зних фаз розвитку рег1онально! фауни, розповсюдження, яизначения практичного значения окремих видтв , а такой '

иошук засобхн захисту людини i домацшх гварин bía Шхнього нападу.

До завдань доопдження входило:

-•виявлекня видового окладу мошок роду Schoenbautria End. «а УкраХнх;

-вивчення мор^ологН bíwíb цього роду на р1зних фазах роз-витку /ca^ui, самки, личинки га лялечки/;

-"ouiHKa" рхвкя ÄiarHocxHHHof значущостх морфолог1чних ознак, що викорисговуються в сист?ематиц1 симулН'д, за впершв запропоно-даною оригинальною могодик.ою1 на niflcraBi цього внвсвння змш у традиц1йну форму опису вид i в мошок;

-0писвид1в роду Schoenbaueria на bcíx фазах розвитку i вигоговлення'оригхнальних риоунк1в д1агностично важливих ознак;

-соадання визначальних таблиць по дорослих i перед 1магшаль-них фазах розвигк.у;

-виьчення сгупеня мхнливост1 морфологхчних ознак методом ста-гисгичного аналхзу i дослдаення ргзких форм фенотипово! míhjihboc-tí;

- -швчення деяких екологхчних оообливостей мошок роду Schonbaueria;

-складання карт розловсвджвкня мошок роду Schoenbaueria на твриторií Укра1ни та СНД;

-пошук нових 3aco6ÍB захисту людини i домашнхх тварин В1д симулЛд;

-випробування нових рапелентхв.

Наукоьа новизна. Вперше з доотатньою иовнотою виявлений ви-довий склад мошок роду schoonbaueria та íx розповсюдження на TspiiTopit Укра!ни.О писаний новий рЦ - Gailipoda з типовим видом G; eucbonlinae вр.п, , три нових види - Sch.putivlica ар. п., Sch. raaetadi up,п,,Sch.zwickaei чогнри ПВДВИДИ - Sch.puaiila sei--nica oubep.n. jSeh.pusilla ouidca subsp.n., Sch.nigra gulikaa subsp. п., Soh.nigra intermedia виЬвр.п. мошок роду Schoen-

baueria End. '

Проведений порхвняльний анал1з дхагносгично! значущостх мор-фолог1чних ознак, що вико рис голу вались у сисгемагщц мошок paniaie i вперше запропоноганих нами.Озкаки розподЪшн1 на три Kareropií: xapaKtepHi для роду в хилому, одночасно для коькох вид1в i пхд-видхв i для окреиих таксонхв.На гпдсгав1 морфолохччного аналхзу подан i сгислх hkícho hobí описи видхв та п1двид1в та складен!

зведе(П визначаль^ таблиц! по всхх фазах розвитку.

Складвкг карги розповоюдшэння жидок роду aohoenbaaeria.

Впершз для одного з масових гпдвид1в Sch.puailla pusilia вивченх 1ндив1дуальна, сезоина, 6ioToni4na i географ1чна £ору,и мгнливостг,

Огриман1 нол1 вхдомосг! з фенологг!, тривалоетх розв^уку, дальносгх розльоту, яйцекладках, активности нападу на р1зних го-дувач1в, лхсцях сховищ; також ormcani Micun виплоду личинок, ста-цхйний розподхл личинок i лялечок у водой(<ах, зимхвля.

Вивчена поведшка кровосисних мпшок в елактричних полях.Проведено ycniume випробування протимоскхтних шторок i лалвзх для . захисту населэних прим1щэнь вхд проникнення в них гнуоу.

__Практичнэ значения. Проведении аналхз дозволив виявити так-

сонои1чну .значущхсть морфологхчних ознак i видглиги з чисельних ознах, що Бйкориотовуютьоя в д1агносгиц1 мошок, пор1внчно нэвелику Ix к!льк1сть, якх мають високий стугпнь д1агностичноТ цншостз;. На Их П1дстав1 розроблений вязначник вид1в роду' Schoanbauorii? und. по самках, самцях, личинках i лялечках, якиЛ дозволяв з великим ступеней над1йност1 д1агносгуватл види.Рэзультаги морфолог1чного досл1дження можуть бути використанх для вдосконалення систематики 1нших род1в сшулЛСд. Досвхд засгосування р13номан1тких засобхв стагистичнои обробки i використанкя сучасних £Ш при вивченнх мш-ливостх мошок роду Schoenbaueria показав доииъкхсть ">: mi-

користання в д1агностиц1.3 метою пошуку sacoöin, hki ке забрудню-вть навколианього середовища, , проведен! усгпшн! випробування i рекомендован! у виробництво /Виробниче ладприемство "ТОЛАЗ", Си "РИДА"/елекгромагн1гнх шторки i жалкш, призначенг для захисту ка-селених прикхщень вхд проникнення в них гнусу / актя впровадкення В1д 29.09.1989/.Данх по систематицх моаок, опис окремих видхв,малинки, визначальнх габлиц1 й лхдомосг1 з еколог11 мокугь буги ш-користан1 пракгичними працхвниками сан1тарно-еп1дем1олог1чнпх станцй, ветеринарних служб, науковими сгпвробхгшжами i в учбово-му процесх вищих учбових заоад1в медично-ветеринарного профою, а таком при (ндготов!» конографн см мояках УкраКни.

__Апробацхя роботи. Основнх иау&ом положения i висновки-дисе?-

Tauil були апробован1 на семхнарах i конферетйях в Донецьному ■ державному университет! /I93d,1990,1993/, на X з'1зд! Загально-соозного ентомолог1чного говариства /Ленинград,I9J9/, на У Ззгалгг носоюзному Д1птеролог1чному cnnno3iyMi/HoBocnöipCbK, 1990/, на 1У

з'1зд1 Укра!нського ентомолылчного товариства /Харкхв, 1992/, на XI конферанцЛ Укра^ноького товариства паразитологов /Ки1в,199Э/.

Дисартацй обговорена на засхданн: кафедри зоологН га Вчено* Ради б1олог1чного факультету ДонЛУ.

За материалами дисерта-uit опубл.¿ковано 9 робгт, е 3 акти впровадкшння.

__Сг£Щ;^£а_1_£б;^ем_£Оботи.Д11оергац1я складаеться ia вступу, 3

роэдгл1в, bucwbkib, додапсу; виАладена на 180 стор1нках друкар-ськогп тексту.Робота глюстрована 27 таблицами, 57 оригмальними рисунками.Бхбл10граф1я складаеться 13 179 назв лхгерагурних джа -рол.

стлша ЗЛЮТ РОЮГй.

Розди I. Сгислий морфологхчний нарио моток.

Приведений опкс зовнгшньоГ будови самок, самц1в, дороолих ли-.чинок i лялечэк мошок з зазначенням часгин га орган1В, ЯК1, в основному, викориетовуються в сиот8магиц1.

Роздтл 2. Матер1ал i методика.

Магергалом для написания робоги стали власн! збори i спосто-релення по фаукг мошок, 1хньому роэповоюджвнню та екологхчним особ-ливостям за пер10д з 1937 по 1993 раки, колекцгйний фонд кафедри зоолог^ ДокДУ за осташи 35 рокхв, колэкцг! мошок роду Scboen -bauerla Зоологччного !нституту PociiicbKoi Академ11 Наук /м.Санкт -Петербург/.За виазаний перход було з1брано 500 проб мошок, вивчэно б!ля 200 ООО дичинок' i лялечок,б1лыае 100 000 дорослих мошок, < виведено 13 лялечок 500 inaro, виготовлено бхльша 1000 тотальних препаратгв.Проведено 50 облхкгв активностг нападу мошок на людину, 200 облг.ив - на велику рогагу худобу, 50 - на коней, овець, свиней.

36ip, камеральну обробку матергалу, вигоговлення niKponpena-рат1в, хндивхдуальне виведення мошок у лаборатор11, вивчення да-яких питань екологН проводили за методиками!.¿.Рубцова /1956/, З.В.Усово* /1959,1961/,Т.0.Гончаровоt /1937/, ii.Peeel.Vf.Ruhm/1976^ р.ьчзва /1977/, w.Huhm.M.Pegel /1935/, Ъ.И.Беклеыыева /1910/. Для вивчення питания дальност1 розльоту використовували метод з1отавлання м1оць знаххдок кровосисних самок i М1сць виплоду вна-сл1док локалхзац^ астанн1х.

Мор^ологччне вивчення моыок проводили эа> методиками,!.А.Рубцо-

ва /1956/,З.В.УсовоГ/1961/,I.А.Рубцова, 0 .В.Лнконського/Ш'»/, . в.Б.Сухомлин /1939/ з включениям впершэ запр^онованих яорфологхч--них ознак: у самок - розмхри обличчя, усика, чуглитого органу, глот кового склериту, кальципали, ген1тальних пластинок, к1льк1сть зуб-Ц1В мандибули i максили, спгввгдноиеккя довкин 1-го членика л а пек середнгх нхг i дпшини гомики тих же ir ir; у сам.цтв - розмСри ста-тевих придаткхв /надменна ширина г^нококситу, довжина його латерального виросту, розмхри гоноЪурки i гоноплевритхв/'; у личинок -роэмхри i спзвв1дноизння окрэмих зубц1в мандибула, каксилярного щупика, будова хитиново? рани; у лялечок - довжина стеблинок i складен! на П1дстав1 цього Д1аграми галулення ниток дихального органу.

Схему nponipiB окреиих мор{юлог1чних структур запозичили в З.В,Усово1/1961/ i модифхкували дану методику для вш-прюзання ра-нхте не вивчених у цьоиу план1 мор$олог1чних структур.Для визначеи-ня po3«ipÍB використовувалк метод ¡-икроскапхчного вимхру <51ологхч-них об'ект1в/Паушава,19д0/.0риг1нальн1 рисунки видхв виконан! за допомогою MÍKpocKony МБ 1-3 э використаннпм РА-6..

При вивчекнх пигакь míwihboctí був вшсористаний мет'од статис-гичного анал1зу/Лак1н,1930; Плохинський,1970;Урбах,1954/.

Методика peecrpanii рухливостх комах в електричних полях була запозичена в Д.Едвардса /Edwards ,1960/ з невеликими змгнами.

/Орлов.ТолкачеваДЭЗЭ/.Мегодичну та технхчну оонащен1сть експери-мент1в по вивченню впливу алектричного струму на онтогенез крово-сисних мошок контролввав д.б.н.В.¡Í.Орлов.

1, нарештх, за впершэ запропонованоо методикойбув проведений аналхз дхагностично* значущостх гаксоном1чних ознак, яо викорис-товуються в сисгематиЦ1 моаок роду Scboenbaueria ./loro суть поля-rae в тому, що видя i пхдвиди роду Schoenbaueria ,якл зустр1ча-ютьс'я на Укра!н1, i bcí морфологхчнх ознаки га ix модальностх, що викорисговуються пд'ч опиоу, були зведенг в загальну габлицю.Лкicni ознаки привэден1 по гологипу, паратипах або дов1льно вибраних ота-лонних екземплярах.Kíj¡>kíchí значения- приведз'.п середн1 для cepil /20-25/особин.Всього проанал1зовако б1лыне 100 модальностей ознак для самок, самц1В, дорослях личинок i лялечок,Аналхз зведенбТ таблиц! дозволив помхтяти, цо ряд пзнак та !х модальностей е сп1льни-ми для ycix видхв i гпдвид1в роду, частина-одночасно для кхлькох ■ видiв i П1двид1в, частика- для окремих гаксонхв.Цв надало пхдетдву гпдхйти до ознак ди£>9ренц1йовано,дати"оц1нку" р!вня ГхньоГ деагнос

тично! значуцоотх /видшгси родов1, rpynosi та сугубо аидов1 i п1двядов! о знаки/ i на 1пдстав1 нього склаоти hkicho hobi описи роду -Schoenbaueria та його окремих вид1в i п1двид1в.

Роздал 3. Розповсюджанкя видхв роду Schoenbaueria Knd. на repnropit СНДх УкраНии.

За даиими 1 .А.Рубцова, 0.В.Янковського /193<*,1988/ на гери-TopiT СНД аустр1чаегься 13 видхв маиок роду Schoenbaueria ,1з них для Укра1ни було вхдзначено лише 2 види - Sch.puailla(Frles, 182+ ),Soh.nigra (toigen,1804-).

Як показала обробк» колекхйи каредри зоолог^ Донецысого Авржун1ввроигету, Зоолог1чного 1нстигуту Росхйсько* Академах Наук i аналхз лггаратурних даних, мошки роду Schoenbaueria широко представлен! на repHTopii СНДЛасгина вид!в приурочена до певних природних зон.Так, у зоих мшаних Л1С1Е виявлен1 Soh. dendrofila (Patruohova,1962),Sch. patruahevae Ivauchanko, 1978, Sch.chelevi-ni Ivaachenko, 1976,Sch.rubsovib I\aschsnko197S.У 30HI тайги -uch.parapupillo Rubzov,1956, Sch, transbaiealica (Rubzov,1940) У степу-Sch.paiudopuoilla НиЬгЛИЯнап види роду ыожна Б1днести до полхзокальних, якии притаианний внсоккй сгупхнь еколог1чно! пластичной г i .Так ,Scb .pu в.ilia (Fries ,1824-) знайдений у зонах гундри, лхсотуидри, тайги, ¡йшаких л1схв, л1Соогепу.ЗсЬ. nigra (bleigen,1804) BHHBJibniui у зонах тайги, ьишаних, Л1с1в та л1состепу. Sch.brachyar-thra Rubaov-,1956, Sch.rangiferina (Rubzov, 1956) зайкаюгь зони тундри, лхсотундри i TaitrH;Sch.3ubpusilla(Rub2o\r,l940)3ycTpi4aerb-ся в тундрх,. лхсотундр1, Taii3i га М1шаних лхсах ; 3ch.tBhernov«kii Rubzov,i956 - у гундр1 i гайзх.

Складвнг карги роэповсюджвння видхв на територх! СНДi УкраТни.

Роздхл Систематична частина.

4.1 Рхзнх шдходи до ^становления видового статусу мошок роду Schoenbaueria End.

При опйсах кових видгв i уточкеннх видового стагусу вже в1до-M.ix найб1льш над1йним засобом с бэзпосэредне вивчення голотип1в. _ При вхдсугносп raicoi мокливостх/втрата голотипу, його поганий стан або гитi причнни/ка певноку етапх.на наш погляд, припустш-ti непрям1 засоби вогано'вленкя видового статусу/по пэршоописах, роботы iHaiix itBTopiB, як! малй доступ до голотипхв або довгий час пра-Чйвали з ними видами/.iU свхдчить проведений анал1з, у системаги-lii и olio к роду sebosnbaueria End, хз 22 хшдхэ,

d

в рiзний чао винессиих до роду Schonnbaueria Knd. як. ospoiii c.i-f> мостi йнi види ado quhouimh /Рубцов, I9'«J,I956; Рубцов, Яшсоноысил, 193-4; Rubzov, Yenkovßky ,1963; СаПввоп ,1562i Rubz.ov ,Carl>i:ion, 19651 Cronakey, 1987; Zwick, Crounkey, 1930/ ряд вид1в роду. Sch.bracbyarthra Rubzov, Sch. cbnlcvini Itrauc)i.?ii~ ko , Scb.dRndrofila(Patruoheva)) ,Soh.flavoantcnnataCRubr.o'tp, Scb. parapusilla itubzov, 3ch. patrushnvao IvüBCbviiko , Sch.pncudopu.iil-la Rubaov, Sch. rangiferina (Rubzov), Sch. rub^ovia Ivaacht-nko,

Sch.aubpunills.(Rubz Sch. tranHbnicalica(Rubt;.),. Sch. taliomovukii fiet«.

мають вадропо стгйкий видовия статус. Нестойкий сиотемлтичния стан деяких ВИД IB: Sch.pu4illa(FriOB), 3cb. l'ri.d61ini(Rubi:ov), Scb. arctlca Und.,3cb. rocvJeue (Siart), Sch. "atthieoseni Eni. , Geb. ni;;ra(Heigen), Sch. peetniEnd., Scb. py^-naea (Z-tt.),3ch. annuli-tarni0(ztt),3ch.'nliiutisHima (ztt/пов'язаний, як правило, э втра -топ голотипу / Sch.puBillaCPries )/, непридатним для роботи ио-го станом /Sch .nlgroCiieit-on') / або н9досконал1с7чо опису /остан-HI види/. В результат проведоного анал1зу встановлеио, що для ДГаГНОСТИКИ Scb.pujilla (Friea) 1 Scb.nijjra (¿I^ts^n )

сл1д користуватись вгдомими роботами i.A.Рубцова /1956,1962/.Остан-HI види гпдлягапгь подальнему Еивченню.

Ряд BHfliB/Sch.bohninsi (End.) i Sch.opalinipenne (Knd,)), в р!зиий час в1днесених до роду Sohoanbauerla , до цього часу остаточно не рввхзований i тому ix доений стан у систем! симулг-1д потребуе.уточнения на птдстав1 додаткового вивчення.

Наведена ориг1нальна таблиця, яка В1дображае гидовий склад мошок роду Scboanbauaria End,

о

Л.2 Систематичний аналгз мошок роду Scboenbaueria End., що зусгрхчавться на УкраУнь

На територг! Укра!ни вичвлено б вид!Б i 6 П1двидхв мошок роду Schonnbaucria :

1. Scboenbaueria nigra (Meißen, 1804-)

1a Schoenbaueria nigra nigra (Meißen,1804) 1b Scboenbaueria nigra gulll:ae oubep.n. 1c Scboenbaueria nigra intornoiJia uubnp.n.

2. Schoenbaueria punilla (Prien,1324)

2a Schoenbauflria pu.<illa pu.illla (Pries,1824) 2b Schcionbaueria puailla seimica ^ubop.n, 2c Scboenbaueria pudilla kiuraica ниЬяр.п.

J. Solioenbaueria putivlica ир.п.

4. Schoenbaueria raastacli ep.n.

5. Sehoonbaueria Hubpuoilla (Kubs5ov,1940 )

6. ycVioenbaueria swickae sp.n.

На основ! анал1зу зведених таблиць, складених is градицшних cniioiB онмул11д, iici морфолог1чн'х ознаки та 1х модальност1 роз-подиенх на три • icareropil в залежностх в!д р1вня 1х дхагностично! значуаоотх - родов1, rpynosi, видовх i п1д£идов1.1Ндзначен1 також оэнаки, якх характеразуються шштно» рхзницею в окрэмих особин одного виду, ио про1лйсгровано габлицями звэдених морфологхчних ознак на scix фазах розвитку i рисунками окрэмих вид1в i пхдвидхв. Завдяки провзденому аналгзу поощрений дхагноз роду Scboenbaueria. Видхлекня х групових модальностей показало,що кожний вид i пхдвид модна я.<омога ч1гко характеризуваги не тгльки за рахунок його иорфолохччних особливоствй, але я за унзхальним комплексом групо-.них'модальностей.

Для диагностики роду 'schoenbaueria End. нами рекомендован! такх ознаки:у самок - загальца конфхгураьця лоба, колгрвусика i сп1вв1дноаення довжин його 2-го i 3-го членик1в, форма мандибули та кллькхсть il зубцхв i зубцов максили.форма глоткового склериту, ¿'.ого розмхри, хетотакс1я верхнього краю,Е1дношення posMipiB nir-мэнтоланого виросту до загально? довжини склериту, характер опушения I-i рад1ально! жилки крила, забарвлення спинки, форма кхгтика i ген1тальних пластинок; у самцхв - эагальяа форма лицевого кило без врахувашш Гюго модифгкац1й, забарвленнявусика i сп1вв1днояан-ня довлпн його 2-го i 3-го члэник1в, забарвлення спинки,характер опушения I-I рад1ально! жилки крила, эагальна схема будови гоно-стэрна,гонококоит1в, гоностилхв.гонофурки, положения базикоксаль-ного шва, к,1льк1сть шшпв у парамхрах; у личинок - хрестоподхбний 'характер малюнка на лоб: без врахування лого модифхкацхй, форма мандибула i субментуму, к1льосгь щэганок по боках останнього,навели^ конхчн1 виростя на kihui черэвця; у лялечок. - форма кокона, загальний план галукення днхальних ниток, наявн1сть каудальних ши-пхв на IX Tsprari.озброення черэвця ргзновеликими трикугними шипами, почлнаючи з У Teprira.

До о знак, як i характеризуют окремх групи за схомстю Ix модальностей, належать: у само .с - форма лоба, обличчя, лобно-очного трикутннка.виноаення довкин члекик^вусика i щупика /2-го,3-го, (-го/,сгпвЕХдношешш довкшйусика i дупика, особливосп забар -

влення нхг.елхгвхдношання довжин 1-го членика ланки сореднхх trir до довжини го«1лки тих же Kir,po3nip i Форма вальципали, заЗ-р№м-ня брюшка, форма базгстернула i характер опуиеннл геахгальплх пластинок; у самц1в - pi3vii моди^кдцИ формл лицоюго килю, cain-вгдношення довжин 3-го i 4-го членшив вусика, членикхв 'дупика/З-го, 3-го,4-го/,довжин самих вусика i тупика, роэмхр i форм^ кальци-пали, эабарвлення брюшка,форма i р^змхри гоиопЛевриту; у личинок-эабарвлення тиа, кхлькхсть промонхв у великому uhxi, спхтйцио-шення розм1р1в мандибули, максилдрного щупика, особливосгт будо-ви хитиново! рами, будова эаднього прнкртюго органу; у лилечок-к1льк1сть ниток у дихальяому oprani , тип галуигення дяхалыгих ниток /" pusilla " або "nigra "/.

До ознак, як1 харакгоризують oKpsMi види i пхдвидп, ми вынесли: у самок - форму i розмхр чутллвого органу, особлквост1 будем статевих придатклв/ за шнятком генггальни-л пластинок/; у самцхв -особливост1 будови сгатевих прядатк1в/конф1гурац1я,' сгппш.уноаення розм1рхв/; у личинок - особливосг1 малинка на io6i, будова эубцп) чандибули, субментуму.вентрального вирхзу i характер хитинових стовцень по боках його;у лялвчок- порядок розгзиування нигок у ди -хальному oprani, ,спхвв1дношення довжин стеблинок дихального органу, особлявосг1 хегогаксхЕ черегця.

Такх ознаки, як характер опуаення лоба i обличчя самок, лицевого кило самц1в, як показали нааг дослхдкення, В1дрхзняються помзтнож хндив1дуальнок> мхнливхстю i на них нэ сл1д спиратлся в д1агносттп.

При эивчеши вид¡в i Н1двидхв перечислен! ознаки треба зэсто-совувати в комплекс! з врахуианням р1вня fx дхагностично? значуиостх

о

4.3 -4.4 ,Морфолог1чна га вколого-фаунхогнчна характеристика вид1в i пхдвидхв роду Schoenbauerla End. ;влзначал'К1 таблиц!:.

Поданий опис видin t (идотдхв з вряхуганням провэденого гак-C0H0Mi4H0r0-аналхзу. Вид л i пхдвидй omicani по сачках, саицлх, до-рослих личинках i лялечках; хлюстрован1 ориг малыши рисунками сунр0Е0джен1 сисгеиатачними заувзженнями.Нагеденх вхдомоотх з роэ-повсгаджекня на територИ УкраИни /складенх карги розповскц.кекнд. нових бидхв i П1двид1в на тернгорН УкраУни/ га екологх?:м1сцях виплоду, чисальностх водних фаз, характеру зии1влх, кхлькостх гэ-нерацхй, строкам вильогу, кровоснся!й активности .

Pospoójieni та пуивэденх визначальнх таблиц1 по самках, самцях доросл.« личинках i лялочках.

Роздхл 5.EwuiorÍ4ni особливостх паредтм?ич'нальних фаз.

5.1 Мхсця ниплоду.

¿Цепями випюду мошок роду Schoenbauaría с велик1 га саред-tii piBiwnni pÍKH полхсськох та лхсостеповоГ зон УкраГни /Дн1пр, Припять, Буг.Северський Доноць, Сула, Стохад, Ворскла,Тур1я та in./ Частица шдхв j пхдввд1в (ЗсЬ, putlvlica, Sch. aubeuailla.Sch.puai-11а oui.iica) знайдена' гхльки у великих рхках.Один пхдввд / Scb.nigra gulikaa / виявлений у рхках еврвдньо! величини.Остажп види i пивиди роду Sch. puailla puailla, Sel), puailla aeiiaica , Sch.nigra nipra, Sch.n'i¡¡/ra intermedia, Sch. raastaili , Sch. ¡tuick-au эустр1чаються в обох типах водойм.

• 5.2 Розподхл личинок i лялечок у водоймах.

В умовах П0л1сся та Jlicocreny Укра!ии розподи личинок у водоемах залечить, голоьким чином, вхд швидкостх re4iï i наявноегх придатного субстратуЛ1айб1льша к,1лыисгь личинок i лялечок зу-стр1чайться при швидкостх Tenit 0.4-0.6 м/с.Мошкам .роду Scbosn-baucria , на наш поглпд, не властива Bn6ipKt?BÍCTb певного субстрату. Особливо в роки надзвичайно bhcokûï чисельиост1 моток /1935-19сЗЗ/ личинки заселяли вех гйдводнх предмет i навхгь тма подхб~ них ïm личинок i лялечок.¡¡Цльнхсть окремих п1двид1в /Sch.

puailla puailla , Sch. puailla üumica / досягала при цьому 3001000 шт/дм2.

Стацхйиий розподхл личинок на протязх року вЦбивае м!нли-BicTb умов ïxmoro проживания.Так, навесн^ з р1зким Л1дйоиом piBHH води i збхльыенням швид!сост1 теч1У личинки розподйявться • по водоймх дирузно, знаходячись у aepxHix шарах води на рослинно-му субстрат i.Влхтку, з пад1ння:< р íbhh води i зменшанням швидкост1 твчх! вони заселяють швидкх перекати, скупчуючнсь на глибинх 0.3-0.4 и у велшсЫ ктлькоот1 на рослииносгх, камЬшях, палях мостхв.

Залплькування зшчайно вхдбувяеться в И1сцях розвитку личинок.

5.3 Вплив факторхв зовншнього середовища на розвиток

i OTaiiiüHHft розпадхл личинок.

Сгац1йний розлод1л i розвигок личинок залежить ыд комплексу (JaiCTopiB зовн1шнього середовища1: темпера тури, швидкоотг гечгГ, за-муленост1 субстрату, мугност1 води.Найбиыи сприятлив1 умови для розвитку передхмаНнальних фаз мешок poflySchoenbaueria наста-ють' при температур! води 13-20°.Коливання ргвня води понятно впливавть на розпод1л i чисельн1сть личинок.Так, навесн1, з пхд-вищенням р1вня води в piKax / до 1.5 -2 м/, збхльшенняи швидкос-ri T64il /до 1.2 м/с/ i Myi'HOcri води личинки- заселяють прибереж-ну та лучну рослинн1сгь i розподхляються по водоймх вЦносно piB-HOMipHO, за винятком порожисгих перекат1в.Вл1тку личинки скупчу-ються в д1льницях русла pio, де швидкгсть ie4il коливаеться вгд 0.4 до 0.6 м/с.Мошки poAySohoenbaueria вхддають перавагу mio-цям з рхвним характером te4it. Зб^ьшення мутное« води /период паводку, штучне скаламучування, шеля дощ1в/ i замулен!сть субстрату приводять до Mirpaiiit личинок i скорочення 1хньо* к1лькост1 в мхецях nocrimoro проживания.

5.4 Зим1бля.

Bei види роду öchoenbauai'ia , за нашими спостереженнями, зи-иуюгь у фаз: яйця. Поява личинок у водоймах вхдм1чена в Kinui бе-резня.

Роздгл 6. Еколог1чн1 особливост1 дорослих моток.

6.1 Фенологчя i тривалхсть льоту.

Тривалхсть льоту мошок визначаеться строками Ix вильоту i к!льк1ств покол!нь.1'!о111ки роду Echoenbauerla мавть 1-2 поко-лшня на рй.Вилхт мошок; 1-го поколмня починаеться в середин1 . травня i тривае до початку червня.Вгдмхчена певна посл1довн1сть вильоту вид1в i п!двид1в протягом" сезону .Першими / середина травня/вил1гають П1двиди Sch. nigra gulikae i Sch.n. intermodia/, останн!м / початок чорвня/- Sch.zwickaa .Строки вильоту 1-го поколшня хнших вид is i п1двид1в мошок припадають на II .- III де-кади травня.Вони мо.куть коливатися /5-7 дiö/ залежно вхд характеру Micub вяплоду, погодних умов, reorpa|ii4HOro положения м1сцевос-

Ti.

В KiHui червня- на початку липня вил1гавть мошки 2-го поко-линя.До Сицикльчних вид1я в умовах Пол1сся та Лхсостепу Укра-fни належать Seb.pujilla puailla, Sch.p. eimica, Sch.nigra nigra,

Seh.nigra gulikae, Scb. nigra intermedia, Sch. raastadi, Sch.

putivlioa. Biuir мошок 2-го поколгння в!дбувасться ,як прави-~ ло, в один час, що, очевидно, пов'язано з б1льш стаб1льними умо-вами водойми в цей пер1од. ,

6.2 Дальность розльоту.

Встановлено, що в pafloni дослщкення мошки роду Schoonbau-eria звичайно розл1гаються на вздстань до 5 км вхд Micub виплоду.Хоча в роки масового розмноження /1335-1933/ вони були энпйден1 на вадстанх 15-21 км вхд великих i середн1х piK. ЯкиИ 13 засобхв Mirpauil /активний чи пасивний/ пэревакав у цей час, э достовхрнхстю сказати важко.

6.3 Яйцекладки.

За нашими спостереженнями, самки роду Schoenbaueria в!д-кладають яйця,скидуючи ix у воду. Описаний механ1зм вхдкладки ясць.

6А Активнхсть нападу мошок роду schoenbaueria.

Напад мошок роду schoenbaueria на Г0дувач1в починаеться з 'друго! половини травня i продовжуеться до початку липня. Сезон-ний Х1д чисельност1 нападаючих самок характеризуемся двома пика. ми : весняним / з Максимумом у III декад! травня/ i л!тнхм / з максимумом у III декад!-червня/.Факторами, що обмежують лгт мошок, виявились, головним'чином, осв1Тлекгсгь, температура, силь-ний в!тер / больше 0.5 м/с/ i дощ.Оптимально умови для льоту мошок зкаходяТься в межах: оов!тлен1сть - 1000-15 ООО лк, температура - 15-22°; слабкий вхтерДЬО.Вм/с'/« обмежуе лхт i напа-дбк мошок; волог1сть icTOTHO не впливае на лхт симул11д , лишэ дощ припиняе його.

Добова акгйвн1сть характеризуеться двома пиками - ранковим /7-11 годин/ i B64ipHiw /17-20 годин/.Суттевими факторами,, як! впливавть на добову активность, е температура i о,св1тлен!сть.

Головними годувачами мошок роду Schoenbaueria виявились ,людцна, велика рогата худоба, KOHi.

Мхсцямя сховищ мошок роду schoenbaueriaслужать .переважно, крони дерев, купи, зароет! очерэту.

Г»

Роздхл 7. £енотипова М1нлив1сть мошок родуSchoenbauei-ia.

С

7.1 Icropi* питания.

1нтерес досл1дник1в до пигань «ííumboctí мошок зумовленкй, насамперед, практичными ьйркуванняяи. Без il врахувакня легко до-пустити помилку при визначеннх близьких i нових вид1в симул11д-' одя1е! з найокладнмих у систематичному вадношенн: родин двокрилих. Бивчення питания мгнливоотг нами умовно роздиено на три етапи.Перший егап /Ю— i -40-i p.p. XX ст./ харакгеризувався тим, чо на факт м1нливост1 мор^ологгчних ознак лише стали звертати увагу i признавали необхмним вважати цэ / Lundatrom ;1910; R»ri ,1925/.

II етап /40-i —70—i p.p./ вгдзначений гим, цо вивченню литань mí»~ ливостх стали придхляти велику увагу.Головним засобом вивчаиня míh-ливостх в цей час в вхзуальний.Висковки про ступ1нь вархабалъностх

i "uiHHÍCTb" дхагносткчкик ознак грунтувться на особистому практичному досв1д1 доел шика /Рубцов, 1940,1956,1970,1974; Усова,1961/.

III етап /70—i - renepinHÍlí час/ вгдрхзкяегься введениям у систематику мошок засобгв статистичного аналхзу, якг дозволили виршува-ти питания м1нливост1 на як1сно новому рхвнi• В цей пер1од стала можливою розробка пигань популяцтйко* м1нливост1, виявлення коре-лятивно! залекноегг у розвитку ознак, "оц1(гка" дхагносгично? зна-чущостх морфологхчних ознак на П1дстав1 вивчення характеру ix мхн-ливостi /Хертерян, Качворян, 1975,193(3; Павличенко, 1934,1937-,

Рева, 1993Л5>1яйр, 1971/.

7.2 PÍ3HÍ форми фенотипово! .«нливоегг самок

Schoenbauoria puailla putillla (Pries, 1824).

Досл1дження проводили з одним хз найбхлыа поширених П1двид1в роду Sch.p.punilla .Саме самки були обранх завдяки *хньому великому практичному значению як кровосос1в t переносник1в збудник1в захворювань.

7.2.1 1ндив1дуальна ммлив1сть.

Вивчен1 19 дхагностичних Л1нхйних ознак самок scb.р.puailla, з1браних в один i той же час /II декада гравня 1938 р./ в одному i тому ж Öioroni /р.Сейм, Сумська область/.Для кожно! ознаки приведе-нi крайн1 варханти /цт /, розмах ajpiauit / rx /, середня величина / х /; обчислен: дисперсхя / äx / i середньоквадратичне В1дхилення / sx /.Анал1з значень 1ндив1дуальноТ м1нливосгх дов1в, що bcí морфолог1чн1 ознаки мхнлив1, ала в р1зному ступен1.Найб1ЛЬ-ше значения в дхагностши мають ознаки з малим ступеней М1нливостх.

7 самок Sch.p.pusiila ними виявились розмхри чутливого орга-

ну i статевих прадатов.

7.2.2 Сезонна м:нлив1сть.

Вивчення сэзонно! мгнливосгг являв великий практичний тнто-рес у эв'язку эи&чно! р1эниц! мошок весняно! га л1тньоГ генерацхй. Дослхджэнню П1длягали ii ж сайт ознаки ввсняно! /II декада травня 1983 р./ i л1тньо! /III декада червня 1938 р./ генерашй самок Sch.p.puailla з того ж бтотопу. Аналхз значень м1нливостх по -казав, (до "веснянГ' мошки Kpymnmi за "лтгн1х" i б1льш вар1абельн1. Порхвняння двох виборок за критерхями Фшера i Стьпдента довели, що р1зниця м1ж ними за бтлыпсгю д1агностично значущих для пхдвиду ознак статистично достовхрна / при Р< 0.05/.Мошки весняно* i лхт-но1 генераций В1др1зняються i деякими особливостям» бхолог!1.3о-крема, "веснянГ' мошки бгльш агресивнх,.нхк "л1ТН1" i харакгеризу-ються зб1льшекою потребою в кровоссаши , що пов'язано з р1зними умовами, в яких розвиваеться кожне з покол1нь /Савустьяяенко,193б/

7.2.3 БхотоП1Чна м1нлив1сть.

Для вивчення бютоплчноИ мшливост1 були використан! самки Sch.p.puailla весняно! reuepauil is pi3HHx ÖioToniB /р.

Сейм i р.Клевень, Сумська область/, якх Biflpiзняються комплексом aöio-тичних факгор1в.Стагасгичний аналхэ показав, що самки sch. р. pueilla з Öiorony 01ЛьшоГ i холодн1ио1 р.Сейм KpynHiini, мэнш вар1абельн1 i вхдрхзняються збйьшеною потребою у кровоосанн1.Самки ж з öiorony невелико! теплхшо! i менш стабмьноК за умовами р. Клевень ÄpiÖHimi, б1льш ззapiaбeльнi i менш arpecHBHi.Пор1вняння виборок за критэрхями iiinepa i Стьдента довело, до рхзниця Mix .ними з 01льшост1 дхагностично значущих для пдаиду ознак статистично достоверна /при Р<0.05/.

• 7.2.4 Географ1чна MiwiHBicTb.

Для вивчення географхчно! м1нливост1 використовували самок Sch.p.puailla i3 р1зних природних зон /тайга i Л1СОСтвп/.Сга-тистичний aHanis показав, що самки з тайги Kpymnmi за самок хз лх-состепу i темных за кольором.Найменш вар1абельнх, а значить, ' най-бхльш над1йнимн в ÄiarHOCimü шдвиду також виявились чут^ивий орган i CTaTeei придатки.Сама ui ознаки були використан1 для лор1внян-ня двох виборок, i рхзниця М1ж ними виявилаоь статистично достовхрною /При Р<0.05/.

Таким чинои, вивчення pi3HHx форм фонотипоэо* Инливос« самок пЦвиду Sch.p.puailla дозволило скласти бх^-менш пов-ну уяву пройого внутрхашьопивидову мхнливкть. А.нал1з 1ндивхду-ально* М1нливоот1 показав, що 'il розыах можа uomitho В1др1знятися в залежное^ В1Д умов проживания самок. Ui дан1 наобхэдно врахову--ваги в д1агносгиц1 пвдвиду.Засгосування статистичних метод1в дозволило роздхлити морфолог1Чнх ознаки самок Soh.p.pusilla на класи залежно вц отупеня ИхньоК М1нливост1 /мало-, свредньо-сильномшливх/.Виявилось, що най'манший ciyniHb м1нливосг1 мають ознаки, ун1кальн1 для даного П1двиду /чутливий орган i статевх придатки/.Сама 1х наобхадно враховувати в першу чаргу при ви-значеннх П1двиду.

Розд1л б.Мхри захиету вхд KpOBOCOCiB. '

3 метою пошуку новйх засоб1в боротьби,як1 на забруднюпть навколишнього сарэдовнца , проведенi експарименти по вивчанно повед1нки мошон в влактричних полях /ЕП/.Виявилось, щоЕП зм1 -иве повед1нку мошок : посг1йне - пхдвицуе 1х активн1сть, а М1нли-ве - зникуе.Найбхльшв зниження активностх кровосос1в вЦбуваеть-ся в ЕП промислово* ч&стоти /50 Гц/.Здаеться хцлком можливим i 9коном1чно виг1дним угворэння гид навхсом, дв вдень вхдпочивають тварини i вадбуваеться доГння, ЕП промислово* частоти.

Пракгичним вт1Л8нням iflai про зм1ну повед1нки кровосисних комах в ЕП е створення прогимоск1тних шгорок i жалюз1.Вони пройшли ycniuiHi випробування i рэкомандован1 у виробництво.

В renepiiiHiii час практичн1 працхвники на можуть об1йтись без використання хШ1чних препаратib Для захиету домаошх тварин в1д кровосос1в.У зв'язку з цим проведена випробування ре-

пелента барикоКда, який виявився досить ефективним препаратом /час д11 б1льша 4 годин/ i рэкомендований для практичного використання.

ВИСНОВКИ.

I.Ha територх* Укра1ни виявлено 6 вид1в i б пэдви.гив мошок роду schoenbaueria End. /зам1сть двох зазначених у Л1герагур1/ Три види Sch.putivlica ар.п., Scli.raaetedi ар.п., Sch. zwickae ер.п. i чотири П1двиди Sch. pusilla aeimica aubap.n., Sch.pu-silla auraica aubep.n.,Sch.nigra gulikae eubsp.n., Sch. nigra intermedia яиЬвр.п. мошок роду Schoenbaueria виявились

д я к

■н

1* я 1

s 1 3-1 !'Н • н о s X >* I

о св îS 5 X О i Ч s И s s

Ч аз •M s £ ' о s я !» bd ч s.

S о S 2 JS ч Я ci н I к я К

я э-н о аз аз • ы о Я о О Я си ч

•W а, си си ч >в< s О о о со СО о

s и s s: ta си о £ ы О О

s О >. а о £ о я X и Ö се си 3 а

я ч Е-. о S с я се H £ is

о о S с s « • о £ •i* « X - о

с о H ■ Ü ч X а аз ч о о >3 о S

s 09 s s s s ч ÎS -н • м Ч C-, И со £

H H £ t* я £ ■о о в Й 03

Я о а. 9-1 о с о 53 « о зн £ — со я

¡73 Q. £ ce сЗ о А £ Я « си О te га

Ч -i-i си £ £ а О •а Я Ч 03 X 2 •W

(D si и Ч я £ о О н s о

О •ы >-. в се (Я я О ч « о X с= 3!

се и X си V С я ч о со я

ь; о CD öS ч О о о « я ч £ • ►н • чэ

a: Ч С-. с s я си s _ч си о

«1 13 Т я « Ч s о с -м ч я о

тз ■ м •M ч р=£ ч Ф £ И 05 о с £ се в! О

о Я и И M ч £ Й стэ я У ч £ ч

О. S! о сз о n :>» Си •W -м о о X

3 -M

S gg *

« ¡3

Я Ю £ H

I

в «

s

© ч

ч о

о о

b¡ со

- >»

.2 g

о. о

о >е< ю

со о

X зн а s я х cu и (в о et н s

чаш

и

я «

Q)

bá X о

1 О >> я X

Е Я ж ИГ

ч из X о

я я ей я

в >» К ч а

к ч я аз

£ ч ч ч

S •»-. о

ч ч в с •ft £

о о s я

о я а. « «

я Ч о a n

ы X о •M

>» M Ф ч a

S3 ч « а •н о

£ ч я я Я •н с: Си

« к в Я «J 1Л

ч s о ж

ч £ я о

03 с д « •И

я ' ч о о см £

2 аз Ж

S я » "3

я я (ч

о а. И О

£ с о

S _

х H а,

>» «з

е-. s tí

cu да О

• M CI

ч

■1-1 а»

3 -

к са и

>» са

«J О я

щ Ф сэ go

•I-. О [О

s га -и

о 4 Ч >> я

«3 et Я

Ü о <« < л

cu Ч с

оЗ <й С СП

s

а>

э

•i-» о.

et й) tK с ex. я

m s s

О св =T £

Я

и й

ч я и

is s ж аз I

г

о H >.

>-. я о

s¿ et

a s^

о я

СЧ

m >» й S

СО о

¡a е-, ьг

о »-I С -н

Я

>» СЗ

4 ы О -W

ou -е-s

я

■ы s et о

5 Ct Я -v-t

S • я

Я <D a eu

■M s

eu s <n m h о s а* eu a

X

s

X

s ж £ о is -it

•i-i M 3 л S 4 « -M

а «

cu

к Ч «

со CU

•M л X H

я в; « t. s a m -w a

p.

о Я С -w

4

>. H

n «

s

• Я

s:

s ■

05 О

ч a

о ca.

Е- ID

® С

s m

X 3"

s к

s

M s a о 4 *

К • C3 А

X ч

сб

A tí H -м S X CO >»

3 S о;

к аз

я ч ® a

У •й

te -м m t. Р о

аз ж n л ■

s ч g §

«е о n Я

я с

■W

X X

о о

о чэ О

св

t< С

S •!-

о с

ей S

ч s г .ас •ti я

з" о

0 ч

1

ч -

M X

Щ 03

й s

«в M

cu о

■о р.

as S3

3" «

■ M о

CU О

м а,

° а

>. et

я я

О (В

И ч-1

о cu

с аэ

а: к

д s

В! CU

я Sí

к

о s

X К

о s

Ч Kt

PS я

to n

я

о

X s

Д!

Я -

сг л

о о

Ч о

о es

Я Я

я >> «

s

и ta а •

X n

s

Э* cu

я о

(Ч H

s:

ч га

•w

4

о к

с s

en а:

с Г cu

и

к о s ч

X о

«> bí

з- © Я

5 X РЭ s

г

•

m я

S s

о, s

Ф X

•*-< с m

я о ч ьг ч

ООО а. и с-,

■ tí аЗ о

I

в о

~ О

л

S H (D <D 03 Ч

а, й rt © И от S

ч

о cu о

CU I Я С-\ s s ft M s ans 4 G 4 <13 О О Я 03 'Я

Ж >» •

t. s cu « a: >. я э-i о сз ce а. ci. cu аз ь; аз с ■ S О

с ы

V о аз я

м л .

Ы Н X

oes

о в; я

я ч S3

ф -м X

ч Ч X

>» о о.

s с аз

б Л Я ООО cu С

я s =t M

X

а s»

s X о

я

i . а

га я о

« » и cu ti

я ra «

а о

•M 3 л

Я - -

к

>» я

Ä f. й

Я Ен И -<"<

С >,

5С О

f. Ü ^ Ü м

Я О

с

S-» ф

s а,

с «

о

s с я о

в Ö ч о

n «

= в; X О О Л

Я

У и.

S С-1

»4 о

о ю о >. >» в ь; о н кс _ >» о s ses а X

- С Ä

я

« ч о о

•м о

си Си ©

си

св е-

s о о

си .id

ms: Ä о

м РЗ

о га ы

X s s

А

ч

аз ж

'W

¡U аз 2

S

о S

«

- о

Ж Л S3

4 -

к о

•M Ï

(Ч га

О !>»

О >&

S

05 Ч

s t. О с о ч еч -м И я -з-

си ш

Я -i- К Я О

Шо «3 t. о Ч

Я аз \3 О Ч

сЗ о я о

я И а. о о. Я

я- ' .и

!>» S

г н s

s SI о

я а. ч

Я t. о

О О Я

ч хз

о >» о

L, О П -

со

« ч

ч

аз te

о. л; я

аз -н «;

О «-! »

я и

a

в; <a -i-i

о h X

A a Ï ■

ж

S3 .

g я 33

03 5"

Й ф

СП н

Ч fr* аз о s о

n я в

>»

Ч X

а

п

о о

« 's

ч

о я

СИЯ О S •« л « S fr* rs ч с О >» ID Я си

X И

сз- аз о. я

с «

к

ч я я

с

ts • s а. Я И

СЗ

си 3 И с

СЗ d

я

У. о

S Й

г to

а. <rl

с а

сз •

- .с

И о

X [Q

1-1

M

Sch. zwickae op.а. /онець гравня- початок червня/.\Види i падви-ди родуSchoenbauerla мавть одно (Sch.puailla puslíla, Soh. puail-la aeimica.Soh.zwiokaa.Sch. яиЬриэШа) або два П0К0Л1ННЯ на pÍK /Soh. puailla puailla, sch.puailla eumtca, Sch. nigra nigra, Sch. nigra gulikae, Sch.nigra intermedia,Sch.raaatadi,Sch.putivlica/.

JIít мошок продовжуеться з серэдини травня до початку липня.Даль- ■ HÍcTb розльоту sifl MÍcub виплоду опостэр1гали в межах 5 км,в окре-mí роки В1дзначений розл1г на в1дсгань до 21 км.

7.Сезонний ххд чйсельносгг нападаючих на годувача самок характеризуемся двома пиками -весняним / з максимумом у трет1й декадi травня/ i л1тн!м /к1нець- червня/.Добовий ритм активкостх нападу гакож характеризуепся двома пиками - ранковим /7-11 годин/ та во"' 4ÍpHÍM /17-20 годин/.Факторами, що обмежують л1т мошок, являвться головним чином, оов1тлен1Сть, температура, сиЛьний BÍiep /бхльшэ 0.5 м/с/ i дощ.Йювними годувачами мошок роду Schoenbauerla выявились людина, велика рогата худоба i kokí. И1сцями оховищ слу-жать, переважно, крони дерев,купи i заростг очерету.В1дкладка яець самками вадбуваеться шляхом скидання 1х у воду.

В.Експерименти по досладженню поведшки кровосисних мошок в електричних полях /ЕП/ показали, що ЕП зм1нюе рухлив1сть крово'оис-них мошок : постШне пдаищуе ÍI, мшлиэе - знижуе. Найбхльшв зни-ження рухливост1 мошок вгдбуваетьоя в ЕП промислово! частоти /50 Ги/. У зв'язку з цим виявляеться техн1чно можливим i економхчно вигхд-ним створення nifl нав^ами, де вдань вхдпочивають тварини, ЕП про-мислово! частоти.

9. Запрпонован1 для захиегу населених примщень протимоскгтн! шторки i калюзх виявились ефективкими пристроями га ракомендован1 у виробництво /Виробниче об'еднання "ТОПАЗ" , СП РИДА/

ГС.Випробуваний ~ препарат -барикоУд, який виявився до -статньо ефективним репелентом i може бути рекомендований для захиегу тварин.

Список наукових робхг, опубл1кованих по гем1 дисертац11.

1,Рева М.В.Роль мошок раду Schoenbauerla у вини<<ненн1 вогнищ симул1дотоксикозу //1У з'Езд Укр,ентомол.тов-ва;Тез. доп.-XapKiB, 1992.- C.I<tI -142.

2.Рева И.В. Морфологическое изучение' и систематический анализ мошек рода Schoenbauerla / Díptera , Simuliiiiae /

//Тез. докл.вуз.науч.кокф.проф.-препод, состава по итогам н.ли. работы ¡естесгв.дисциплины. -Донецк, 1993.-С.82.

З.Рева М.В.,Усова 3.В.Степень изученности мошек рода Schoenba-ueria (Díptera, simuliidae ) ., на территории СССР.Распростра-

нение и некоторые вопросы биологии/Донецк.гос.ун-т.-Донецк, 1939.35 с.-Деп. в УкрНЖШТЙ 18.05.90 №1272.

Рева М.В.,Усова 3.В.Мошки рода scboenbaueria (Díptera , Siaulilda« ) и их медико-ветеринарное значение // Успехи эн-

томологии в СССР.Двукрылые¡систематика,: экология, мед.-вен значение.-СПБ,1992.-С.203-210»

5.Рева И.В.,Усова З.В. О сезонной изменчивости мошек Schoenbaueria pueilla //IX конф. Укр.о -ва параэитол. :Тез. докл.-Киев,1993.-С.213.

6.Орлов В.М.,Рева М.В. Рухлив1сть кровосисних мошок в електрич-них полях//Пробл. заг.та)йолекуляр. 6ioflöriI .-Ки1в,1992.-Вип.10.-С. I07-III.

7.Орлов В.М.,Рева М.В.,Усова З.В.Влияние электрических полей на подвижность кровососущих моиек//Успехи энтомологиив. в СССР.Дву-крйлые:систематика, экология,мед-ват,' значение.- СПБ,1992.-

С. 133-185.

8; Усова 3.В.,Рёва М.В. О причинах периодичности массового ■ нападения мошек в восточном Полесье и Лесостепи Украины //Динамика зооценозов, пробл. охраны'и рац. использ! гшвот. мира Белоруссии: Тез.докл. У1 зоол. конф.-Минск, 1989.-С.187-189.

Э.Усова З.В, Рева М.В. Новый род Galllpoda из семейства

SimuliidaeCDiptoro.Ineeota //Гез;докл. вуз. науч. коиф. проф.-препод. состава по итогам н.-и. работы: естеств. дисциплины.-Донецк, 1993.-С.ЗЗ.